CC BY
34
24. CR's 100 Best Corporate Citizens, 2017. CR Magazine. URL: http://www.thecro.com/wp-content/uploads/2017/05/ CR_100Bestpages_digitalR.pdf.
25. Banerjee J., 2013. India Mandates Corporate Social Responsibility: The 2 Percent Bill. URL: http://archive.gbchealth.org/asset/india-mandates-corporate-social-responsibility-the-2-percent-bill.
26. Hiralal M., 2013. India: Corporate Social Responsibility. Indian Companies Act 2013. Available at: http://www.mondaq.com/ india/x/366528/Corporate+Governance/Corporate+Social+Responsibility+Indian+Companies+Act+2013.
27. Ohlrich N., 2017. Mandatory Corporate Social Responsibility in India: How Is It Working? Nonprofit Quarterly, February. Available at: https://nonprofitquarterly.org/2017/02/17/mandatory-corporate-social-responsibility-india-working/
28. Balch O., 2016. Indian law requires companies to give 2% of profits to charity. Is it working? The Guardian. Available at: https://www.theguardian.com/sustainable-business/2016/apr/05/india-csr-law-requires-companies-profits-to-charity-is-it-working
29. De Cremer D., 2016. Corporate Social Responsibility (CSR) In China: Huawei as a Case Study. The European Business Review, August. Available at: http://www.europeanbusinessreview.com/corporate-social-responsibility-csr-in-china-huawei-as-a-case-study/
30. Yuan R., 2017. From CSR to Business Sustainability in China. AmChamChina, January. Available at: https://www.amchamchina.org/news/from-csr-to-business-sustainability-in-china.
31. Liu M., 2015. Is corporate social responsibility China's secret weapon? World Economic Forum, March. Available at: https://www.weforum.org/agenda/2015/03/is-corporate-social-responsibility-chinas-secret-weapon/
32. Lin L., 2010. Corporate Social Responsibility in China: Window Dressing or Structural Change. Berkeley Journal of International Law, 28 (1), p. 64-100. URL: http://scholarship.law.berkeley.edu/cgi/viewcontent.cgi?article =1377&context=bjil.
33. Sustainability Disclosure Database, 2017. Available at: http://database.globalreporting.org/search/
34. Barnett T., 2018. Corporate Social Responsibility. Available at: http://www.referenceforbusiness.com/management/ Comp-De/Corporate-Social-Responsibility.html.
35. Runde D.F., 2011. The Evolution of Corporate Social Responsibility. Center for Strategic and International Studies, March. Available at: https://www.csis.org/analysis/evolution-corporate-social-responsibility.
36. Hohnen P., 2007. Corporate Social Responsibility: An Implementation Guide for Business. International Institute for Sustainable Development. Available at: http://www.iisd.org/pdf/2007/csr_guide.pdf.
37. Cisco, 2017. Corporate Social Responsibility 2016 Report. Available at: https://www.cisco.com/c/dam/assets/csr/pdf/ CSR-Report-2016.pdf.
38. Directive 2014/95/EU of the European Parliament and of the Council, 2014. Official Journal of the European Union, 15 November. Available at: http://eur-lex.europa.eu/ eli/dir/2014/95/oj.
39. Bakaliev O.M., 2015. Sociological sections of Ukrainian society, pp. 11-19. Available at: http://ief.org.ua/docs/sr/286.pdf.
40. Zlenko S., 2016. Trust in social institutions 2016. Available at: http://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=678&page=1.
41. Ukraine Consumer Confidence, 2018. Trading Economics. Available at: https://tradingeconomics.com/ukraine/consumer-confidence.
42. Global Compact, 2018. Participants. Available at: https://www.unglobalcompact.org/what-is-gc/participants.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 2(197): 19-23
УДК 336.7; 336.5
JEL classification: G2
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/197-2Z3
Т. Затонацька, д-р екон. наук, доц.
ORCID iD 0000-0001-9197-0560 КиТвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, Г. Терещенко, канд. екон. наук, старш. наук. сшвроб.
ORCID iD 0000-0002-9458-2843 1нститут осв^ньо'Т анал^ики, КиТв
КРЕДИТНИЙ МЕХАН1ЗМ Ф1НАНСУВАННЯ ЗДОБУТТЯ ВИЩО1 ОСВ1ТИ В УКРА1Н1
Висвтлено проблеми фнансового забезпечення вищоУ освти в УкраУн. Проанал'зовано застосування кредитных MexaHi3Mie фiнансування здобуття вищоУ oceimu в УкраУнi, а також до^джено схеми кредитування у 3apy6i^ux кранах. Зроблено висновки про неoбxiднicmь подальшого розвитку кредитних меxaнiзмiв фнансування здобуття вищоУ освти, а також розроблено вiдпoвiднi рекомендацй щодо перспектив трансформацй' державних пшьгових кредumiв у кредити пд гарант ii уряду.
Ключoвi слова: кредит; кредитний механзм; фiнaнcyвaння вищоУ освти.
Постановка проблеми. На сьогодш система вищоТ освп"и в УкраТн вщчувае дефщит фЫансових ресурав для забезпечення ефективноТ роботи вищих навчальних закладiв, передуам якюноТ подготовки фахiвцiв для национально!' економки. Брак бюджетних кош^в для фЫан-сування закладiв освiти зумовлюе необхщнють пошуку нових механiзмiв фЫансування. Варто зазначити, що проблема фЫансування вищоТ освiти на сьогодн е одш-ею iз актуальних економiчних проблем уах краТн свпу Одним iз дiевих механiзмiв фЫансування здобуття вищоТ освп"и визначаеться кредит. Проте тривають дискусп серед науков^в та практиш стосовно економiчно об^ру-нтованих обсягiв надання кредитiв на освпу Наприклад, у США представники рiзних партiй (республiканцi та демократа) дотримуються дiаметрально протилежних то-чок зору щодо проблеми надання креди^в на здобуття вищоТ освпж Зокрема, забезпечення сприятливих умов
прямого кредитування студентам зробили частиною сво-еТ передвиборчоТ платформи демократи.
Фактична вщсутнють дiевого кредитного механiзму фшансування здобуття вищоТ освiти в УкраТн актуаль зують пошуки науково обфунтованих шляхiв розвитку освiтнього кредиту.
Аналiз ocTaHHix дослiджень i nублiкацiй. Питан-нями розвитку механiзмiв фiнансування вищоТ освiти, страхування та кредитування займалися провщш зару-бiжнi та втизняш науковцi. Зарубiжнi вченi Н. Барр [1], М. Блауг [2], Б. Вульф [3], Б. Чапмен [4] зробили ваго-мий внесок у наукове розв'язання проблем фЫансового забезпечення вищоТ освiти, розглядаючи проблеми фь нансування освiти як проблеми розвитку людського капiталу в контекстi формування шновацмноТ моделi економiки. Також i вiтчизнянi вченi дослiджували актуа-льн питання розвитку вищоТ освiти через рiзнi мехаыз-ми фiнансування. Наприклад, у працях Т. Боголiб розг-
© Затонацька Т., Терещенко Г., 2018
лядаються питання фiнансового забезпечення вищоТ освiти УкраТни, зокрема роль державного фшансування у створеннi ушверсите^в свiтового ринку [5]. Питання розвитку бюджетного мехаызму фiнансування вищоТ осв^и в УкраТнi розглядалися у наукових працях Т. Сфименко та С. Лондара Також диверсифка^я дже-рел фЫансування освiти (залучення коштiв студенев, запровадження освiтнього кредитування, вiдкриття про-грам платноТ додатковоТ професiйноТ освiти, проведен-ня наукових дослiджень на замовлення тощо) визнача-еться науковцями як спосiб зменшення ресурсноТ зале-жностi вищих навчальних закладiв вщ держави [6]. Нау-ковцi визначають сутнiсть освiтнього кредиту, зазнача-ючи, що в його основi лежать традицмш принципи кредитування [7], хоча деяк вченi видiляють i специфiчнi [8]. Утiм, поряд iз значним доробком вiтчизняних учених щодо визначення напрямiв удосконалення механiзмiв фЫансування вищоТ освiти в УкраТнi, актуальним зали-шаеться дослiдження кредитних механiзмiв. Наголоси-мо, що в УкраТн кредитнi механiзми фiнансування освь ти не розвинеш, що зумовлюе проведення дослщження та вироблення науково об^рунтованих шляхiв розвитку та визначае актуальнють даноТ статтi.
Методологiя дослiдження. Для наукового обфунту-вання розвитку кредитного мехаызму фiнансування здо-буття вищоТ освiти застосовувався метод критичного ана-лiзу науковоТ й методичноТ лггератури, практичного досвь ду фiнансування здобуття вищоТ освiти в УкраТнi та краТн СС, зокрема, проаналiзовано наую^ працi вiдомих учених; узагальнено щеТ науковцiв, якi безпосередньо вивча-ли механiзми фiнансування здобуття вищоТ освп"и.
Мета статтi. Основною метою статт е дослiдження сутностi кредитного мехаызму фiнансування вищоТ освь ти як перспективного, але не розповсюдженого джерела фЫансування в УкраТнi. Також за мету ставиться розро-блення рекомендацп щодо застосування кредитного ме-ханiзму фiнансування вищоТ освiти в УкраТнк
Основнi результати. Кредит на здобуття вищоТ освiти надаеться у рiзних формах та рiзними схемами. Проте за своею економiчною природою кредитування
вищоТ освiти мае ознаки споживчого кредиту iз цтьо-вим характером використання та, як правило, довго-строкового.
На сьогодн згщно iз вiтчизняним законодавством, для одержання вищоТ освп"и громадяни можуть отримати:
• державний птьговий цiльовий кредит;
• споживчий кредит вщ комерцiйних банюв та не-банкiвських кредитних Ыституцй
Порядок державного кредитування здобуття вищоТ освiти затверджений Постановою Кабiнету мУст^в УкраТни "Про затвердження Порядку надання цтьових пiльгових державних кредитiв для здобуття вищоТ освь ти" [9]. Вщповщно до згаданоТ Постанови цтьовий пть-говий державний кредит для здобуття вищоТ освiти за денною, вечiрньою та заочною формою навчання у вищих навчальних закладах незалежно вщ форми влас-ност можуть одержати молодi громадяни УкраТни вком до 28 рокiв, як успiшно склали вступнi iспити (на сього-днi ЗНО) або навчаються на будь-якому кура вищого навчального закладу (одержувачi кредиту). Кредит надаеться ттьки один раз на навчання за одыею i тю самою спецiальнiстю для здобуття осв^ньо-кваль фiкацiйного рiвня молодшого спецiалiста, бакалавра, спе^алюта, магiстра у вищому навчальному заклада що функцiонуе на територп УкраТни.
Вiдповiдно до Постанови [9], кошти на надання кредитiв передбачаються у Державному бюджет УкраТни Мастерством освiти i науки УкраТни для оплати навчання у вищих навчальних закладах уах форм власносД крiм комунальноТ. Розмiр кредиту визнача-еться щороку до 1 кв^ня вищим навчальним закладом державноТ форми власност виходячи iз вартостi навчання (за винятком стипенди) вщповщно до форми навчання i затверджуеться центральним органом ви-конавчоТ влади, у пщпорядкуванш якого перебувае вищий навчальний заклад.
Загальн обсяги птьгового довгострокового кредитування на здобуття освiти з початку ухвалення постанови наведено в табл. 1.
Таблиця 1. Державне шльгове довгострокове кредитування на здобуття освгги (тис. грн)
Надання кредилв Повернення кредилв
план факт план факт
2004 13 500,0 н/д 0 0
2005 13 500,0 н/д 0 0
2006 14 715,0 н/д 0 0
2007 14 715,0 14 715,0 0 0
2008 14 715,0 14 715,0 0 0
2009 14 715,0 14 715,0 0 0
2010 14 715,0 8 869,5 0 0
2011 5 300,0 5 300,0 0 0
2012 5 000,0 5 000,0 0 0
2013 5 000,0 1 773,2 0 0
2014 0 0 0 0
2015 0 0 0 0
2016 0 0 0 0
Джерело: складено авторами за даними Державного казначейства УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/main/uk/doccatalog/list?currDir=146477.
Державне птьгове кредитування на здобуття вищоТ ocBi™ розпочалося у 2004 р., тобто термин сплати вщ-сотюв та тiла кредиту ще не настав. Сума кредиту по-вертаеться 3i сплатою 3 % рiчних протягом 15-ти рокiв, починаючи i3 12-го мiсяця пiсля заюнчення навчання у вищому навчальному закладi до Державного бюджету УкраТни, бюджету Автономно!' Республiки Крим та шших мiсцевих бюджетiв i3 виплатою щороку 1/15 частини загальноТ суми одержаного кредиту та вщсотюв за ко-
ристування ним. Одержувач кредиту на навчання за рахунок Державного бюджету УкраТни повертае кредит i вщсотки за користування ним через вищий навчальний заклад на рахунки МОН, Ыших центральних оргашв виконавчоТ влади, у пщпорядкуваны яких перебувае навчальний заклад вищоТ освiти, iз подальшим зараху-ванням коштiв до Державного бюджету УкраТни.
Загалом, iз наведених даних у табл. 1, важко зроби-ти висновки про ефективнють i прозорiсть надання
державних пiльгових кредитiв. Ми можемо лише конс-татувати, що загальна динамка надання державних креди^в звелася до нуля у 2016 р. А, наприклад, у 2009 р. становила понад 9 % загального обсягу фшан-сування вищо'1' освiти, що е доволi вагомим.
У постановi зазначаеться, що розпорядники бюдже-тних коштiв забезпечують цтьове й ефективне викори-стання кош^в, передбачених у вiдповiдному бюджетi для надання креди^в. Зазначенi кошти використову-ються з урахуванням необхiдностi виконання бюджет-них зобов'язань минулих рогав, узятих на облiк в органах Казначейства, у разi Ух вщповщност паспорту вщ-повiдноï бюджетной' програми.
Ураховуючи суттеве зменшення державного фшансування вищо'1' освiти, зазначимо, що державне птьгове кредитування стае достатньо актуальним i дозволить забезпечити доступнють вищо'1' освiти всiм бажаючим.
Утiм, на нашу думку, неможливо проаналiзувати ефективнiсть цих бюджетних витрат: яга вищi навчальнi заклади отримували iз державного бюджету в рамках кредитування навчання, а також проаналiзувати персо-нальний склад одержувачiв креди^в. Тобто доцiльно забезпечити прозорiсть державного кредитування здобуття вищо'1' освiти з метою уникнення нецiльового ви-трачання бюджетних коштiв. Зауважимо, що виходячи iз вiтчизняних реалiй, така схема державного кредитування мютить велик корупцiйнi ризики та потребуе удо-сконалення iз використанням досвщу розвинених краТн, який буде висв^лено далi.
Стосовно кредитування здобуття вищо'1' освiти з боку комерцiйних бангав, слiд зазначити, що спецiальних довгострокових креди^в на навчання не юнуе. Ti бан-кiвськi продукти, яга пропонуються як кредит на осв^у, е звичайними споживчими кредитами. Натомють можна взяти звичайний споживчий кредит на навчання як iз заставою, так i без. Вщсотки за такими кредитами шчим не в^зняються вiд ставок на iншi споживчi кредити.
У разi, якщо необхщна невелика сума (як правило до 30-70 тис. грн) i на короткий термш, то можна на-в^ь оформити звичайну кредитну картку, отримати споживчий кредит без застави. Однак головним недолгом цього кредиту е висога вiдсотковi ставки - у се-редньому 40 % рiчних.
За нижчою ставкою (у середньому 25-30 %) можна отримати довгостроковий кредит пщ заставу. Сума такого кредиту може сягати i 1 млн грн, що передуам за-лежить вщ заставного майна. У™ 25-30 % е великими вщсотками та не роблять тага кредити широкодоступ-ними. Також е великий ризик для позичальника втрати-ти заставне майно. Тобто, з одного боку, мехаызм ко-мерцмного кредитування навчання в УкраТы iснуе, але iз другого боку, середньостатистичний украшець не у змозi оплатити такi високi вщсотга^ ставки.
Безперечно, що банк не може забезпечити само-стiйно довгострокове кредитування здобуття вищоТ освiти пщ низькi вiдсотки через потенцiйнi ризики не-платоспроможностi позичальника. Комерцiйним банкам важко визначити платоспроможнють позичальникiв через асиметричнють iнформацiï, що унеможливлюе роз-виток комерцiйного кредитування вищоТ освiти без державно!' пщтримки. У свою чергу, криза бангавськоТ сис-теми УкраТни в останн роки додатково зумовлюе необ-хщнють втручання та пiдтримки держави в процес за-безпечення доступностi кредитних ресурав для студен-тiв, тому що головною метою розвитку кредитування здобуття вищоТ осв^и е фшансова допомога студентам, якi не здатн покрити витрати на освiту.
Зважаючи на штегра^ю УкраТни в единий св^овий освiтнiй простiр, доцiльним е дослщження та застосу-
вання у в^чизняшй практицi досвiду використання кредитних механiзмiв фiнансування здобуття вищоТ освiти в розвинених краТнах, якi вже сьогодн забезпе-чили iнновацiйний тип економки, побудований на ви-користанн нових знань.
Також зауважимо, що аналiз мiжнародного досвiду застосування кредитних механiзмiв фiнансування освь ти демонструе, що схеми державного кредитування е доволi розповсюдженими, а кредитування освiти коме-рцiйними банками е не таким популярним [10]. Кредитування здмснюеться за рiзними схемами: заставн кредити iз фiксованими платежами; заставы кредити iз прогресивними платежами; прогресивне оподаткування через податкову та страхову системи; вщстрочена плата за навчання тощо. Як правило, ц схеми реалiзують-ся iз залученням державних агентств [11].
У свою чергу, кредитування здобуття осв^и в США мае двi форми: приваты кредити та федеральнк Приваты - це, як правило, звичайн споживчi кредити, якi мають цтьовий довгостроковий характер i надаються вщповщно до процедури бангавськоТ установи. Також ц кредити е не забезпеченими та мають рiзнi схеми погашення, у т. ч. iз вщстроченням платежiв на термiн навчання та виходу позичальника на роботу. Вщсот-ra^i ставки за такими кредитами установлюються бангавськоТ установою й пщлягають обов'язковому стра-хуванню. G досвщ сек'юритизацiï студентських креди-^в за прикладом iпотечних.
За формою надання, приваты кредити у США на здобуття вищоТ бувають прямими (позика надаеться безпосередньо студенту) та опосередкованими (через ушверситет, коледж). Кредити, яга надаються вищим навчальним закладам, надходять вщразу на рахунки ушверситету. Переважна бтьшють приватних креди^в пов'язана iз кредитною iсторiею позичальникiв, тому вщсотки за такими кредитами вiдрiзняються. Тобто позичальники iз вiдмiнною кредитною iсторiею можуть отримати нижчi вщсотки. Слщ також наголосити, що у США на ринку осв^шх креди^в функцiонуе велика кiлькiсть банкiв та небангавських кредитних iнституцiй. Передусiм це доводить прибутковють даного виду кредитування у США.
Федеральн кредити, на вiдмiну вiд приватних, надаються пщ гаранти уряду США. Також урядом визна-чаеться ставка за кредитами, яка пов'язана зi ставкою рефшансування i не перевищуе 8 % рiчних. Федераль-не кредитування здiйснюеться через акредитован кре-дитнi iнституцiï, або безпосередньо ушверситетами. Найрозповсюдженiшими та популярними серед пози-чальникiв е урядовий кредит, який здшснюеться за двома програмами: 1) Federal Direct Student Loan Program - федеральна програма прямого студентсько-го кредитування, яка надаеться студентам та Тхшм батькам безпосередньо урядом США; 2) Federal Family Education Loan Program - федеральна амейна осв^ня програма, за якою студент звертаеться в банк або шшу кредитну оргашзацю. У цьому випадку кредит видаеть-ся пщ гаранти федерального уряду [12, 13]. Загалом обидвi федеральн програми кредитування гарантують-ся УправлЫням освiти США.
Фiнансування вищоТ освiти у Франци здiйснюеться майже на 90 % iз коштiв державного бюджету. 1хым розподiлом займаеться Головне управлшня фiнансiв i адмiнiстрацiï Мiнiстерства нацюнальноТ освiти Франци. Навчання в державних навчальних закладах вищоТ освiти Франци е безкоштовним або коштуе мнмальн суми для всiх, включаючи Ыоземцв (унiверситети стя-гують з Ыоземних студентiв лише номiнальну плату). Ушверситетська вища освiта е переважно державною i
вiдносно дешевою (вiд 170 евро щорiчно). 3i студентiв щорiчно стягуеться вступний внесок, а також певна сума за кожний одержуваний диплом або посвщчення. 1хш розмiри встановлюються мiнiстерством на початку кожного навчального року. У той же час у приватних закладах (абсолютна бтьшють яких становить комер-цмш школи) або на платних курсах навчання й пщви-щення квалiфiкацiï плата за навчання визначаеться в розрахунку покриття всiх витрат i може бути дуже висо-кою. Державнi стипендiï одержуе незначна частина студенев iз родин з обмеженими матерiальними можливо-стями. В окремих випадках студентам може бути видана безвщсоткова позичка з умовою погашення не тзнь ше, нiж через 10 рогав пiсля закiнчення навчання. Сту-денти мають право на вiдшкодування витрат, пов'яза-них iз пiдготовкою курсових i дипломних робп", прохо-дженням практики та стажування.
У Нмеччин отримання вищо! освiти е безкоштов-ним, але студенти мають оплачувати вщвщування ла-бораторiй, спортивних комплешв та бiблiотеки. З огля-ду на такi необхiднi платежу у цiй краïнi також широко розповсюджено державне кредитування. Кредитування в Ымеччиш здiйснюеться шляхом надання безвщсотко-во! позики, яку студент отримуе щомюячно, а пiсля за-ганчення вищого навчального закладу повертае позику. Виплати за кредитом починаються пюля закiнчення вищого навчального закладу, коли випускних улашто-вуеться на роботу. Також ¡снують рiзнi пiльги (оплата половини суми позики, подовження термжу кредитування). Термж кредитування у середньому становить 10 рогав [14]. У Швеци також система вищо! освiти е безкоштовною, але студент мае доступ до кредитуван-ня з метою покриття витрат на проживання.
Дослщжуючи досвщ надання освiтнiх кредитiв у роз-винених кра'нах дають змогу зробити висновки про значн обсяги кредитування та вагому пщтримку держа-ви. Значнi фiнансовi ресурси спрямовуються на пщтримку обдаровано! молодi через пiльгове кредитування, стипенди, гранди тощо. Таке ставлення до пщтримки вищо! освiти, у т. ч. через кредитний мехашзм, поясню-еться дотриманням концепцп розвитку економiки знань - економки iнновацiйного типу, яка не можлива без вiдповiдного кадрового забезпечення висококвалГфко-ваними фахiвцями.
Вщомий науковець П. Друкер зазначав, що економка знань стане бiльш конкурентоспроможною. П. Друкер ви-значае нового працГвника розробником знань (knowledge worker), зокрема, кожен такий пра^вник мае приймати ршення, а гарантiя зайнятост нового працiвника - посш-не навчання. Саме на цм основi виникае iнтелектуальна праця, водночас це стае i "новою технолопею" [15].
У контекст дослiдження досвiду розвинених кра!н у частинi застосування кредитних механiзмiв i забезпечення державно' пщтримки, можна iз впевненiстю каза-ти, що пiдтримка держави у розвитку кредитування здобуття вищо! освГти в Украïнi, а можливо i за ïï межами (якщо це стосуеться спецГальностей, яких немае в Укра!ш), позитивно позначиться на розвитковГ економь ки знань ¡нновацмного типу.
Висновки та дискусiя. Питання фжансового забезпечення системи вищо! освiти е предметом дискусп не ттьки в Украïнi, а й у розвинених кражах, яга викорис-товують рiзнi пiдходи до побудови моделi фiнансування вищоï освiти. Також i рiзнi вченi розробляють власн науково-методичнi та практичнi пiдходи до розв'язання проблеми фжансового забезпечення здобуття вищо! освiти. У т. ч. предметом дискуай е необхiдна достат-нiсть обсягiв фiнансових ресурсiв, яга видтяються на кредитування урядами краж.
Зроблено висновки про те, що розвинен кражи ви-користовують рiзнi типи кредитiв: державнi кредити та комерцмы (приватнi). Державне кредитування передуам використовуеться як ¡нструмент державно! соцГаль-но-економiчноï полiтики щодо розвитку певно! галузi та пiдтримки обдаровано! молодi. I головним прiоритетом держави стае пщвищення рiвня освiти, що зрештою забезпечуватиме наукоемнiсть та жновацмне спряму-вання економiки. Безперечним е факт, що у сферi ви-щоï освiти формуються знання, яга е найважлившим та невичерпним ресурсом наукоемно! економiки.
З огляду на хрошчне недофiнансування системи вищоï освiти в Украïнi, широке запровадження кредитних механiзмiв фiнансування здобуття вищо! освiти значною мiрою покращить фжансовий стан вищих нав-чальних закладiв, зменшить навантаження на держав-ний бюджет та приведе до позитивного соцГального ефекту, зробивши вищу освГту бiльш доступною для широких верст населення.
Скорочення державного замовлення на пщготовку фахiвцiв iз вищою освiтою та поступове пщвищення частки платно! освiти актуалiзуе розроблення системно! програми освпжього кредитування. Кредиты програми здобуття вищо! освiти мають стати обов'язковим еле-ментом багатоканально! системи фiнансового забезпечення вищо! освГти в Украïнi iз використанням комер-цiйних кредитiв банкiв як одного iз джерел фжансуван-ня. Безумовно, що ринковГ механiзми комерцмного кредитування не дозволяють створити вщповщы соцГаль-но-економiчнi умови, яга необхщш для забезпечення доступу широких верств населення до вищо! освiти, тому участь держави у програмах кредитування е однь ею з обов'язкових умов розвитку альтернативних джерел фжансування здобуття вищо! освгти. З огляду на це, можна використовувати мехаызм здешевлення ко-мерцшних кредитГв через компенсацiю вщсотгав за кредитами ¡з бюджету. Такий мехашзм ¡снуе для стьсько-господарських пщприемств, то чому не використати його для пщтримки обдаровано! молодк
Для забезпечення соцГально! справедливости вища освп"а мае вщГгравати роль "соцГального лГфта" для найменш забезпечених верств населення, що зумов-люе застосування кредитного мехаызму фжансування ¡з широкою участю держави, у т. ч. кредитування за птьговими програмами через державы банки. Загалом, з огляду на висога корупцшш ризики, програму державного птьгового кредитування необхщно трансформува-ти на кредитування, яке буде здмснюватися державним банкам, передуам Ощадбанком, що зменшить навантаження на бюджет i забезпечить цтьове використання коштГв. Необхщно ухвалити спецГальну програму кредитування вищо! освГти через Ощадбанк на птьгових умовах та на тривалий термж (вщ 1о до 20 рогав).
Подальшими напрямами наукових дослщжень мають бути науковГ опрацювання щодо розробки концепцп кредитування здобуття вищо! освГти в Укра!ш, яка б охоплювала всю бангавську систему Укра!ни. Для цього необхщно визначити тага концептуальн пщходи: 1) яга соцГальш верстви населення можуть брати участь у птьговому кредитування вищо! освГти; 2) яга види освь тых кредитв дГятимуть та який вид державно! пщтримки буде застосовано (птьговГ пщ невисога вщсотки, ¡з компенсацию вщсотгав, пщ гарантГю уряду тощо); 3) розробити покроковГ програми реалЬаци кредитного мехашзму здобуття вищо! освп"и в Укра!ш; 4) визначити обсяги бюджетного фжансування освГтнГх кредитГв та взаемозв'язок фжансування ¡з державного бюджету та мюцевих бюджетв (особливо це актуально в контекст запровадження освпжьо! субвенцп для вищо! освГти);
5) з боку комерцшних 6aHKiB необхщно буде отримати деталiзацiю кредитних продукпв.
Окремого опрацювання потребуватимуть норматив-HO-npaBOBi акти стосовно регулювання системи вищоТ освiти та питань кредитування щодо установлення ти-пових умов кредитування i стaндapтiв.
Список використаних джерел:
1. Barr N. Financing higher education: lessons from economic theory and reform in England // Higher Education in Europe, 2009, vol. 34 (2), p. 201-209. DOI: http://dx.doi.org/10.1080/03797720902867419.
2. Blaug M. An Introduction to the Economics of Education / M. Blaug. - Harmondsworth: Penguin Books, 1970. - 363 p.
3. Wolfe B. Social and nonmarket benefits from education in an advanced economy / Barbara L. Wolfe, Robert H. Haveman [Electronic recourse]. - Available at: http://www.bos.frb.org/economic/conf/conf47/ index.htm.
4. Chapman B. Conceptual Issues and the Australian Experience with Income Contingent Charging for Higher Education // Economic Journal. -1997. - Vol. 107 (482). - pp. 705-730.
5. Боголиб Т. М. Роль держави у створены ун1верситет1в свггово-го р1вня // Економ1чн. вюн. - 2016. - Вип. 28/1. - С. 15-26.
6. Малишко В. В. Ф1нансування вищоТ осв1ти в УкраТ'ш: проблеми та перспективи // Молодий вчений. - 2016. - № 2(29). - С. 64-67.
7. Захаревич Г. О. Державне кредитування здобуття вищоТ осв1-ти: вггчизняний та заруб1жний досвщ / Г. О. Захаревич // Економ1чний часопис - ХХ1. - 2011. - № 9-10 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://soskin.info/ea/2011/9-10/201117.html.
8. Пчелшцева I. Освп"нш кредит / I. ПчелЫцева // Вища школа. -2005. - № 2. - С. 95-100.
9. Про затвердження Порядку надання цтьових птьгових державних кредит для здобуття вищоТ ocbî™: Постанова КабЫету МЛшс^в УкраТни вщ 16.06.2003 № 916 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/916-2003-%D0%BF.
10. Новков В. ФЫансово-кредитш та шституцюнальш аспекти розвитку професшноТ освiти на постболонському простер [Текст] / В. Новков, П. Леви // Проблеми науки i освпи - 2006. - № 2. - С. 64-72.
11. Боголiб Т. Вдосконалення фЫансового забезпечення вищоТ освгги / Т. Боголiб // Вюн. ТДЕУ. - 2006. - № 3. - С. 76-87.
12. Federal Family Education Loan Program [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://www2.ed.gov/programs/ffel/index.html.
13. Federal Student Loan Program. Federal Stafford Loans [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: https://studentaid.ed.gov/sa/sites/ default/files/federal-loan-programs.pdf.
14. Johnstone B. Student loans in International Perspective: Promises and Failures, Myths and Partial Truths. The Center for Comparative and Global Studies in Education, University at Buffalo. 2001 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/ 247662572_Student_Loans_in_International_Perspective_Promises_and_ Failures_Myths_and_Partial_Truths.
15. Drucker, Peter. 1942. The Future of Industrial Man. New York: The John Day Company. p. 205.
Received: 26/01/2018 1st Revision: 20/02/18 Accepted: 10/03/2018
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
Т. Затонацкая, д-р экон. наук, доц.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина, Г. Терещенко, канд. экон. наук, старш. научн.сотр. Институт образовательной аналитики, Киев, Украина
НАПРАВЛЕНИЯ РАЗВИТИЯ КРЕДИТНОГО И СТРАХОВОГО МЕХАНИЗМОВ ФИНАНСИРОВАНИЯ ПОЛУЧЕНИЯ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ
Статья освещает проблемы финансового обеспечения высшего образования в Украине. Проанализировано применение кредитных механизмов финансирования получения высшего образования в Украине, а также исследованы схемы кредитования в зарубежных странах. Сделаны выводы по необходимости дальнейшего развития кредитных механизмов финансирования получения высшего образования, а также сделаны соответствующие рекомендации относительно перспектив трансформации государственных льготных кредитов в кредиты под гарантии правительства.
Ключевые слова: кредит; страхование; механизм финансирования; высшее образование.
T. Zatonatska, Doctor of Sciences (Economics), Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine, H. Tereshchenko, PhD in Economics, Senior Researcer Institute of Educational Analysis, Kyiv, Ukraine
DIRECTIONS OF DEVELOPMENT OF CREDIT AND INSURANCE MECHANISMS FOR FINANCING HIGHER EDUCATION IN UKRAINE
The article covers the problems of financial provision of higher education in Ukraine. The application of credit financing mechanisms for obtaining higher education in Ukraine is analyzed, as well as the schemes of lending in foreign countries have been investigated. Conclusions are made on the necessity of further development of financing mechanisms for financing higher education, as well as relevant recommendations regarding the prospects of transformation of state soft loans into loans under government guarantees.
Key words: credit, insurance, financing mechanism, higher education.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Barr, N., 2009. Financing higher education: lessons from economic theory and reform in England. Higher Education in Europe, 34 (2), pp.201-209. DOI: http://dx.doi.org/10.1080/03797720902867419.
2. Blaug, M., 1970. An Introduction to the Economics of Education. Harmondsworth: Penguin Books.
3. Wolfe, B. and Haveman, R., 2002. Social and nonmarket benefits from education in an advanced economy. [online] Federal Reserve Bank of Boston. Available at: http://www.bos.frb.org/economic/conf/conf47/index.htm [Accessed 10 March 2018].
4. Chapman, B., 1997. Conceptual Issues and the Australian Experience with Income Contingent Charging for Higher Education. Economic Journal, 107(482), pp.705-730.
5. Bogolyb, T., 2016. The role of the state in the creation of world-class universities. Economic Bulletin of the University, 28/1, pp.15-26.
6. Malyshko, V. V., 2016. Higher Education Financing in Ukraine: Problems and Perspectives. Young Scientist, 2 (29), pp.64-67.
7. Zakharevych, G.O., 2011. State lending for higher education: national and foreign experience. Economic Annals-XXI, [online] Available at: http://soskin.info/ea/2011/9-10/201117.html [Accessed 10 March 2018].
8. Pchelintseva, I., 2005. Educational credit. Higher school, 2, pp. 95-100.
9. Resolution 916 of 16 June 2003 [online] Cabinet of Ministers of Ukraine. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/916-2003-%D0%BF.
10. Novikov, V. and Levin, P., 2006. Financial and credit and institutional aspects of the development of vocational education in the post-Bolson space. Problems of science and education, 2, pp. 64-72.
11. Bogolyb, T., 2006. Improvement of Financial Provision of Higher Education. Bulletin of the TDEU, 3, pp. 76-87.
12. Federal Family Education Loan Program [online] U.S. Department of Education. Available at: https://www2.ed.gov/ programs/ffel/index.html.
13. Federal Student Loan Program. Federal Stafford Loans [online] Federal Student Aid - U.S. Department of Education. Available at: https://studentaid.ed.gov/sa/sites/default/files/federal-loan-programs.pdf.
14. Johnstone, B., 2001. Student loans in the International Perspective: Promises and Failures, Myths and Partial Truths. [online] Available at: https://www.researchgate.net/publication/247662572_Student_Loans_in_International_Perspective_Promises_and_Failures_ Myths_and_Partial_Truths [10 March 2018].
15. Drucker, P., 1942. The Future of Industrial Man. New York: The John Day Company.
