CC BY
22
Flis I.M. EU and MS: Ukrainian realities, necessity and prospects of integration
The article deals with the main aspects of the cooperation and the ways of integrating Ukraine into the EU and MS. The contemporaneous conditions of socio-political and foreing economic relations are characterized and the prospects and weaknesses of Ukraine's integration info European and Eurasian political and economic alliances are presented. Keywords: Ukraine's integration, EU, MS, problems and prospects.
УДК336.13:378.1 Р.П. БабИй1
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ У ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИЙ ПЕР1ОД
Проан^зовано розвиток вищих навчальних закладш в Украш та формування ринку осв^шх послуг у трансформацшний перюд. Вказано на вдосконалення мехашз-мiв забезпечення системи розвитку сфери осв^шх послуг, зокрема фшансування навчальних закладiв та наукових установ. Доведено, що функдiонування сфери осв^шх послуг е необхiдною передумовою реалiзадil мети держави зi соцiально орiштованою економiкою до зростання i полшшення життевого рiвня населения. Зазначено джерела фшансування системи освгги, охарактеризовано змшану систему фiнансування щодо вищих навчальних закладгв.
Ключовi слова: освгга, ринок, освiтнi послуги, освiтня система, фшансування, розвиток, трансформацшний перюд.
Актуальшсть теми. Сьогодт вища освiта посдае перше мiсце серед факторiв розвитку людства. Роль знань в економiчному розвитку кра!н свiту стр1мко зростае, випереджаючи значения засобiв виробництва i природних ресурса.
Для усшшного здiйснення свое!' дiяльностi сфера вищо! освiти потребуе фiнансових ресурсов. Фшансування вищо! освiти - це система вiдносин iз формування розподшу та використання рiзноманiтних фiнансових ресурав у сферi вищо! освiти. Внаслщок налагодження цiеí системи вiдносии створюються фь нанси освiти i наукових установ - рiзноманiтнi фонди фшансових ресурсiв, що забезпечують нормальне функщонування вищих навчальних закладав i науко-вих установ.
З огляду на це, виникла потреба пошуку сучасних напрямiв удоскона-лення механiзмiв забезпечення системи розвитку сфери освишх послуг, зокрема розвитку ринку освитх послуг у трансформацшний перюд. Необхiднiсть вирiшения ще! науково! та прикладно! проблеми зумовило вибiр теми дослi-дження, мету та завдання.
Стан дослщження. Переважна бiльшiсть теоретичних положень та практичних розробок щодо розвитку закладiв освiти в Украíнi, 11 фшансування, представлена у науковш спадщинi таких учених i практиков, як: Т. Боголiб, С. Буковинський, О. Василик, В. Гейець, В. Глущенко, А. Даниленко, А. Крик-лiй, В. Кудряшов, В. Куценко, Е. Лiбанова, I. Лук'яненко, I. Лютий, Н. Новжов,
1 Заступник директора Департаменту з питань освiти, науки, сш'1 та молодi Льв1всько1 ОДА, начальник управ-лшня профтехосвiти, координацii дшльнот вищих навчальних закладгв i науки, м. Львгв
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2G13. - Вип. 23.15
Т. Оболенсьта, К. Швлюк, Д. Полозенко, Г. П'ятaченко, П. Сaблyк, В. Федосов, О. Чyбyковa, I. Чугунов, С. Юрш.
Вiддaючи талежне доробку вченж y цiй сферi, вaрто зayвaжити, що y вiтчизнянiй економiчнiй лiтерaтyрi брaкye дослiджень, якi стосуються пробле-ми розвитку нaцiонaльного ринку освiтнix послуг y трaнсформaцiйний перiод. Через ввдсутнкть вaгомого дослiдження сyчaсниx зaгроз y системi освiтнix послуг методично не визтачено склaдовi меxaнiзмy зaбезпечення економiчноï без-пеки цього ринку в yмовax високого ризику фyнкцiонyвaння його суб'ектш, зок-ремa меxaнiзмy фiнaнсового зaбезпечення розвитку вищо!' освiти i нayки.
Результати дослщження. 3a оцiнкaми Всесвiтнього бaнкy, фiзичний ко-пiтaл y сyчaснiй економщ формуе 1б % всього об'ему бaгaтствa кожно!' крaïни, природний - 20 %, a людський коппол - 64 %. У тaкиx крaïнax, як Япошя i Hi-меччинa, чaсткa людського кaпiтaлy стaновить до SO % нaцiонaльного богат-ствa. Сьогоднi цiнностi створюються зa рaxyнок пiдвищення продyктивностi й використaння нововведень, тобто зaстосyвaння знaнь m прaктицi [1, с. 25]. Еко-номiчне процвiтaння дедaлi бшьше зглежить вiд здaтностi отримyвaти новi зшння i зaстосовyвaти ïx нa прaктицi.
В yмовax формyвaння економiки зтань, необxiдно врaxовyвaти визта-чaльнi фaктори конкyрентоспроможностi крaïни: швидкий розвиток ринку зтань; широке використaння ^новон^й; aктивний розвиток соцiaльноï сфери [6, с. 8]. Вдосконaлення фyнкцiонyвaння сфери освишк послуг e необxiдною пере-думовою реaлiзaцiï мети держaви зi сои^гльно орieнтовaною економiкою до зростaння i полшшення життевого рiвня нaселення.
Процес формyвaння системи освiти в Укрaïнi тривaв мaйже сто рокiв i був почaтком iснyвaння цieï системи, його можта ввaжaти перiодом виникнен-ня освiтнix yстaнов. Сyчaснa освиня системa в Укрaïнi предстaвленa дошкшь-ною, зaгaльною середньою, професiйно-теxнiчною, вищою i пiслядипломною освiтою (aспiрaнтyрa тa докторaнтyрa). Появa комерцiйниx вiдносин y сферi ос-вiти, формyвaння мережi привaтниx нaвчaльниx зaклaдiв спричинилa форму-вaння ринку освiтнix послуг як системи товaрно-грошовиx вiдносин, що с^одо-ються мiж сyб'eктaми освiтнього процесу для досягнення визнaченоï мети, ята фyнкцiонye нa принципax пiдприeмництвa тa зaконax товaрного виробництвa.
При зростaючиx потребax нaселення в освiтi в yмовax iнновaцiйного розвитку виробництвa велике зтачення мae розвиток тa фiнaнсyвaння зaклaдiв освiти, незвaжaючи нa те, що в остaннi роки держaвa дещо збiльшилa видaтки нa освиу. Адже фiнaнсовi можливостi i перспективи розвитку вишда тавчадь-rax зaклaдiв визнaчaються стaном держaвного бюджету, який е основним дже-релом фiнaнсyвaння системи вищо!' освiти. Тому та сьогоднi постae питaння по-шуку новиx форм i методiв фiнaнсyвaння системи вищо!' освiти. Ha почотково-му етaпi стaновлення системи освгги Укрaïни реформyвaння зaконодaвчоï бaзи щодо вдоскоталення умов ïï фiнaнсyвaння вадградо позитивну роль. Але шзш-ше в цьому нaпрямi почади виявлятися певнi сyперечностi, якi з чосом перетво-рилися но гольмо для под^ьшого розвитку освiти. Все це впливae но економiч-ну безпеку держови.
Болонський процес в освишх послугах потребуе вщ вищо"* освiти надан-ня конкурентоспроможних освiтньо-наукових продуктiв. Якщо за щною осви--нiх послуг наша система вищо"* освiти мае незначну перевагу, то за матерiаль-но-технiчним забезпеченням вона значно гiрша вiд европейсько"*. Тому остан-нiм часом майбутш студенти вибирають навчання у вишах сусiднiх держав.
Конституцiею Украши [5, с. 12] визначено, що держава забезпечуе дос-тупнiсть та безоплатшсть дошктьно"*, повно"* загально"* середньо"*, професшно-технiчноí, вищо"* освiти в державних та комунальних навчальних закладах. На-дання соцiальних гарантiй сприяе тому, що стають можливими пiдтримання життевого рiвня, а також розвиток здiбностей людини незалежно вiд "Т матерь ального становища, рiвня заробино"* плати i впливу економiчних та шших зов-нiшнiх факторiв, вiдносно окремих громадян.
Безумовно, що розвиток закладiв освiти, як суб,ектiв ринку освишх послуг, залежить вiд обсягу '"х фiнансування. Основним джерелом фшансування витрат закладiв освiти е державний та мюцевий бюджет.
Уряд Украши багато разiв звертае увагу на проблеми реформування, розвиток та модершзацш освгги, i в центрi кожного обговорення постають проблеми фiнансування освгш. Саме вiд фiнансування значною мiрою залежить розвиток усiх напрямiв осви-ньо"* галузi вищих навчальних закладiв, зокрема як одше"* зi сфер сучасно'" освiтньоí системи Украши. Тiльки належне фшансуван-ня вищо'" освiти покращить рiвень функцiонування вищих навчальним закладiв, дасть змогу "м розвиватися, виршувати проблеми iнтеграцií з науковими уста-новами та iз зовнiшнiм осв^шм середовищем.
До основних джерел фшансування системи освгш можна вiднести два фонди: кошти державного бюджету та спещальний фонд, сформований за раху-нок позабюджетних джерел. У статл 23 ЗУ "Про вищу освиу" [4, с. 53] йдеться про сшввщношення 51:49 % мiж студентами, яю навчаються за держзамовлен-ням i на комерцiйнiй основi. За рахунок Державного бюджету Украши повинна здшснюватися пiдготовка фахiвцiв з вищою освiтою за напрямами i спещаль-ностями вiдповiдних освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв у вищих навчальних закладах державно"* форми власносп в обсягах не менше як 100 студенпв у ВНЗ I i II рiвнiв акредитацп та 180 студенпв у ВНЗ III i IV рiвнiв акредитацп на кожнi десять тисяч населення.
На сучасному етапi розвитку Украша належить до краш зi змiшаною, щодо джерел фiнансування, системою вищо"* освгш. Структуру джерел фшан-сування тдготовки фахiвцiв ВНЗ I-П рiвнiв акредитацп за 2009-2010 рр. вщоб-ражено на рис. 1.
Р71 45%, кошти юридичних 1' фпИЧПИХ ОС¡6 п 37%, кошти загальнодержавного бюджету 18%, кошти ьпецевих бюджета
Рис. 1. Структура фшансування студентiв ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитаци в УкраМ у 2009/2010 н.р.
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.15
Сшввщношення джерел фшансування за кошти державного i мiсцевих бюджетiв, порiвняно i3 позабюджетними - 55 %:45 %. Це свщчить, що держава придтяла належну увагу пiдготовцi робочих професiй i молодших спецiалiстiв.
Структуру джерел фшансування студенлв ВНЗ III-IV рiвнiв акредитацп вiдображено на рис. 2.
Q 64%, кошти юридичних i фпичних oci6
35%, кошти загальнодержавного бюджету | 1%, кошти мшцевих бюджеттв
Рис. 2. Структура фшансування cmydeHmie ВНЗ III-IVpieHie акредитаци в УкраМ у 2009/2010 н.р.
З наведеного вище рисунку видно, що у 2009/2010 н.р. за рахунок бюджету ВНЗ III-IV рiвнiв акредитацп дещо недофшансовуються, оскшьки ств-вщношення коштiв державного i мiсцевого бюджету та позабюджетних ресур-сiв 36 %:64 %. Це обмежуе доступ до ВНЗ III - IV рiвнiв акредитацп молодi iз малозабезпечених сiмей.
Висновки. Ринок освiтнiх послуг е певною мiрою розвиненим i, попри iснуючi проблеми, мае добрi перспективи. Для реаизацп освiтньо-наукового потенцiалу треба, зокрема, стимулювати суб,ектiв господарювання до участi в фшансуванш навчання i науково-дослiдних робгг у вишiвському секторi, акти-вiзувати наукову дiяльнiсть ВНЗ, вiдрегламентувати порядок цшоутворення на освiтнi послуги.
Отже, можна стверджувати, що основними передумовами для створення ефективно'1 системи ринку освггшх послуг, для чiткоí взаемодп ii структурних елементiв, 'х розвитку та вдосконалення необхiдним е врахування дп загальних та специфiчних для цього ринку факторiв, зокрема забезпечення повною мiрою фшансування освiтнiх закладiв та наукових установ. Для цього необхщно роз-раховувати ступiнь 'х впливу на розвиток ринку освггшх послуг та створювати економiчнi прогнози на довготривалу перспективу, що дасть змогу, вчасно приймати рацюнальш управлшсью рiшення як на рГвн держави, обласл, району, так i на рГвш окремого навчального закладу.
Лггература
1. Боголiб Т.М. Фiнансове забезпечення розвитку вищо! освiти i науки в трансформацшний перiод / Т.М. Боголiб. - К. : Вид-во "Мшетум", 2006. - 324 с.
2. Боголiб Т.М. Фiнансування освгти за кордоном / Т.М. Боголiб // Фiнанси Украши : журнал. - 2005. - № 8. - C. 132-140.
3. Головне управлшня статистики у Л^вськш областа. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lv.ukrstat.gov.ua/.
4. Закон Украши "Про вишу освиу" вiд 17.01.2002 р., № 2984-Ш // Вщомосл Верховно! Ради. - 2002. - № 20. - C. 134.
5. Конституцк Укра!ни. - К. : Вид-во "Украша", 1996. - 32 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://akon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
6. Куценко В.1. Сощальна сфера: реальшсть i контури майбутнього (питання теори i практики) : монографк / за ред. д-р екон. наук, проф., чл.-кор. НАН Украши Б.М. Данилишина / РВПС Укра!ни НАН Укра!ни. - Нгжин : ТОВ "Видавництво "аспект-Полiграф", 2008. - 818 с.
Бабий Р.П. Теоретические основы рынка образовательных услуг в трансформационный период
Проанализировано развитие высших учебных заведений в Украине и формирования рынка образовательных услуг в трансформационный период. Указано на совершенствование механизмов обеспечения системы развития сферы образовательных услуг, в частности финансирование учебных заведений и научных учреждений. Доказано, что функционирование сферы образовательных услуг является необходимым условием для реализации цели государства с социально ориентированной экономикой к росту и улучшения жизненного уровня населения. Указаны источники финансирования системы образования, охарактеризована смешанная система финансирования в отношении высших учебных заведений.
Ключевые слова: образование, рынок, образовательные услуги, образовательная система, финансирование, развитие, трансформационный период.
Babiy R.P. Theoretical foundations of the education market in the transformation period
The development of higher education in Ukraine and shaping the education market in the transformation period. Indicated on improvement of mechanisms for the development of educational services, including funding for universities and research institutions. Prove that the function field of educational services is a prerequisite for achieving the goals state with socially oriented economy to growth and improved living standards. These sources of funding education system characterized on a mixed system of financing higher education.
Keywords: education, market, educational services, educational system, financing, development, transformation period.
УДК 300.[52+54] Астр. М.В. Несправа1 -
ДнЫропетровський ушверситет М Альфреда Нобеля
СЕКУЛЯРИЗАЦ1Я, РЕЛ1Г1Я ТА ЕКОНОМ1КА:
СТРУКТУРЫ ЗРУШЕННЯ У КРА1НАХ ЗАХ1ДНО1 6ВРОПИ
Дина)шчш змши у сощальнш та екожишчнш сферах сусшльного життя у ХХ-ХХ1 ст. вщбуваються на тлi трансформацн релтйних шститупв, змши ролi релМ у вирь шенш проблем сусшльного розвитку. Проаналiзовано взаемозв'язки мiж релтйним чинником та економiчним зростанням, сутшсть та особливост секуляризацн економжи (на приклад1 краш Захщно! Свропи), а також запропоновано диференцшно-мультипль кативну гшотезу суспiльно-економiчного розвитку, яка спираеться на системномсто-ричну iнтерпретацiю процесу секуляризацн.
Ключовi слова: релiгiя, економжа, секуляризаця, економiчне зростання, модель соцiально-економiчного розвитку.
Постановка проблеми. Чи може релшя створювати тi чи iншi конкуренты переваги в економiцi? На перший погляд, питания виходить за межi дискурсу економiчноí науки. Протягом багатьох столиь, за винятком таких титанiв суспiльноí думки, як Адам Сми або Макс Вебер, мало хто звертався до вивчен-ня взаемозв'язкiв мiж релiгiею та економжою. Бiльшiсть економiстiв схильнi арпоп приймати "секуляризацiйну тезу", запропоновану М. Вебером, сутшсть яко" зводиться до того, що по мiрi зростання значення економiки у суспiльному житп (внаслiдок науково-технiчного прогресу) роль ретгй буде неухильно зменшуватися.
1 Наук. кергвник: А. О. Задоя д-р екон. наук, професор - Дншропетровський ун1верситет iM. Альфреда Нобеля
