CC BY
39
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 331.522.4 Ст. наук. ствроб. А.В. Шевчук1, д-р екон. наук;
проф. Л.Т. Шевчук2, д-р екон. наук
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ НАУКОВО1 СФЕРИ УКРА1НИ
Узагальнено проблеми формування кадрового потенщалу науково! сфери Укра!ни та окреслено кондептуальш напрями !х подолання. Визначено, що важливо модершзу-вати державну кадрову полiтику шляхом уточнения прогнозно-планово! документадн з виокремленням стратепчного розвитку кадрового потешдалу науково! сфери. На осно-вi аналiзу тендендш розвитку освiти в Укра'íнi в останш роки доведено, що тепер поста-ло нове питання оптишзадп мережi закладш вищо! освiти шляхом !х об'еднання i ство-рення навчально-наукових комплексiв iз наскрiзними програмами, починаючи вiд дитя-чого садочка та зашнчуючи ВНЗ. Окреслено шляхи штеградн освiти, науки i культури з метою виршення проблем формування кадрового потешдалу науково! сфери Укра!ни.
Ключовi слова: кадровий потешдал, наукова сфера, ВНЗ.
Постановка проблеми. Несприятлива сусшльно-полггична та сощаль-HO-eKOHOMi4Ha ситуащя, що сформувалася в Укра!т в останш роки, зумовила aктуaльнiсть проблем формування кадрового потенщалу науково!' сфери кра!ни. Серед цих проблем - рiзкий спад зaтребувaностi вишколених кадрш науково!' сфери, недовiрa владних структур i сусшльства загалом до рiвня знань та ште-лекту представнитв науково! сфери Укра!ни, вiдсутнiсть потреб у ^естуванш кадрового потенцiaлу науки бiзнесовими колами кра!ни, ускладнення вщтво-рення i нарощування яшсного кадрового потенщалу науково! сфери, зниження престижу вичизняно! науки на тлi свиово!, низький рiвень фiнaнсувaння науково! сфери та ш. Внaслiдок цього - наука втрачае свою щннкть для суспiльствa. Усе це ставить на порядок денний необхiднiсть вивчення проблем формування кадрового потенцiaлу науково! сфери кра!ни та пошук шляхш !х вирiшення, що надзвичайно aктуaлiзуе тему дослiдження.
Аналiз останшх джерел i публiкацiй. Актуaльнiсть проблем формування кадрового потенщалу науково! сфери Укра!ни привернуло увагу до !х вивчення. Ц проблеми дослвджували корифе! вiтчизняно! науки, зокрема таю: Д. Богиня, А. Гальчинський, С. Вовканич, В. Геець, О. Гршнова, М. Долiшнiй, В. Куценко, Е. Лiбaновa, У. Садова, Л. Семш, А. Чухно та iн. Напрацювання цих вчених окреслили нaрiжнi камеш формування теоретико-методологiчних основ дослiдження формування кадрового потенщалу загалом. Разом iз тим викликають непересiчний iнтерес публшащ! остaннiх роюв таких вчених, як: А. Безшкура i М. Страмцов "Оцiнкa кадрового потенцiaлу нaуково-технiчно! сфери Укра!ни" [1]; М. Свiрень "Кадровий потенщал укра!нсько! науки: втрати
1 1нститут регюнальних дослiджень НАН Украши;
2 Терноп1льський шститут содiальних та шформацшних технологш
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.10
i шляхи подолання спаду" [5]; I. Хожило й О. Антонова "Розвиток кадрового потенщалу в державному секторi економши та соцiогуманiтарнiй сферi як основа шдвищення стандартiв життя громадян Украши" [8]; Ю. Ковбасюк, К. Ва-щенко, Ю. Сурмiн "Державна кадрова полiтика в Украíнi: стан, проблеми та перспективи розвитку" [2]; Р. Ясько "Актуальш проблеми державно1 полiтики щодо розвитку кадрового потенщалу в гумаштаршй сферi" [10] та ш., яш роз-глядали п чи iншi аспекти формування i розвитку кадрового потенцiалу науко-во1 сфери Украши.
Окресленi вище проблеми формування кадрового потенщалу науково1 сфери краши е такими актуальними, що íх неодноразово обговорювали на уп-равлiнському рiвнi й було частково ввдображено у таких урядових документах, як: Розпорядження Президента Украши "Про робочу групу з пiдготовки пропо-зицiй щодо утворення та формування Президентського кадрового резерву "Нова елта наци" вiд 10 липня 2010 р. № 1017, Щорiчне Послання Президента Украши до Верховно1 Ради Украши "Модернiзацiя Украши - наш стратегiчний вибiр" (2011 р.), Указ Президента Украши "Про Стратегда державно* кадрово* полiтики на 2012-2020 роки" ввд 1 лютого 2012 р. № 45 та ш.
На жаль, для виртення вщзначених вище проблем необхвдно дуже бага-то зробити. При цьому, колишнi проблеми не вирiшуються, а новi постiйно ви-никають. Це потребуе íх всебiчного вивчення i структурування з метою розроб-ки щлеспрямованих заходiв для подолання.
Метою роботи е узагальнення iснуючих i виявлення нових проблем формування кадрового потенщалу науково!' сфери Украши та окреслення кон-цептуальних напрямiв !'х подолання.
Виклад основного матерiалу. Чи не найголовшшою проблемою формування кадрового потенщалу науково! сфери Украши е ршень розвитку системи вищо! освiти, в ланках яко! вщбуваеться первинна пiдготовка наукових кадрiв найвищо! квалiфiкацií. 1з здобуттям незалежностi в УкраМ розгорнулися як позитивна так i негативнi процеси у розвитку вищо! освiти: зросла кшьккть нав-чальних закладiв, розширилася географ1я ВНЗ, виникли заклади нових тишв i форм власностi. Розвитку таких процеав сприяв зростаючий попит населения на послуги освии, що шдживлювався структурними перетвореннями в економь щ та новими вимогами часу до освiтньо-квалiфiкацiйного та фахового рiвия пращвнитв.
Починаючи з 1991 р., кшьккть закладiв в Украíнi збшьшилась у 2,3 раза (рис.), а кшьккть студентав до 2008 р. зросла у 2,7 раза та почала поступово зменшуватися, що зумовлено демографiчними процесами.
1стотний негативний вплив на розвиток та д1яльнкть ВНЗ зробила перманентна економiчна криза, яка проявилася у постiйному зменшеннi обсяпв централiзованого фiнансувания, припиненнi фiнансувания вищо1 освiти з боку пiдприемств та оргашзацш, фактичному руйнуваннi сектора науково-дослщних установ [9]. У регюнальному розрiзi спостерiгалося значне збшьшення кшькос-тi ВНЗ, що з одного боку створило ширшi можливостi доступу населення до ос-вiтнiх послуг, але з iншого - така широка мережа навчальних закладш не зав-жди забезпечуе належну яккть наданих послуг.
Рис. Динамжа кiлькостi ВНЗ та студентiв у них з 1990 по 2012 рр.
(складено автором за даними статистичних щорiчникiв)
Новоствореш навчальш заклади не мають у своему складi достатньо!* кiлькостi квалiфiкованого науково-педагогiчного персоналу, потужно'' матерь ально'1 бази для здшснення наукових дослiджень, навчально-освiтнi програми не забезпечують надання достатнього освггньо-кваифкащйного рiвня, як нас-лiдок - трапляються випадки визнання дипломiв недшсними ще до закiнчення навчання в обраному ВНЗ.
За дослiдженнями Т. Фшшкова, процес трансформацп системи вищо'1 ос-вiти Украши можна охарактеризувати певними особливостями, серед яких варто вщзначити: запровадження ступенево'' системи вищо'1 освiти; початок процесу формально'' дещеолопзацп вищо'1 освiти; зосередження необмежено'1 влади в руках управлшського менеджменту ушверситетш, що сприяло посиленню бюрок-ратизованостi та корумпованостi у ВНЗ; вироблення нового погляду на гумаш-зацш вищо'1 школи; отримання бшьшо!* свободи у визначеннi програм, введенш нових авторських методик та альтернативних пiдручникiв; демiлiтаризацiя нав-чального процесу у цившьних ВНЗ, скорочення мережi вiйськових ВНЗ [7]. Разом iз структурними змiнами в економщ вiдбулася змша структури пiдготовки фахiвцiв у бiк збтьшення випуску економюпв, юристiв, менеджерiв та iнших фахiвцiв соцiального спрямування, зокрема за рахунок приватних iнвестицiй.
Разом з утворенням ВНЗ нових титв i форм власносп вiдбувся процес диверсифiкацií джерел фшансування вищо'' освiти у сторону збшьшення отримання освiти за рахунок кошпв фiзичних та юридичних осiб. Найбiльша частка у фшансуванш освiти припадае на кошти фiзичних осiб (понад 60 %), що свщ-чить про стабтьно високий попит на вишу освпу, який тд^плений платос-проможнiстю населення, а та - законодавчо затвердженим правом державними ВНЗ надавати платш послуги.
Аналопчна ситуащя спостерпжеться у регюнальному розрiзi, практично у всiх областях частка фшансування навчання фiзичними особами становить понад 55 %. Найбтьша частка (понад 72 %) - в 1вано-Франювськш обл., найменша (49,5 %) - у Киíвськiй. Показник чисельностi студентiв у розрахунку на 10 тис. населення у 2011 р. також ютотно вiдрiзняеться за регюнами. У чо-тирьох областях (Харювськш, Одеськiй, Львiвськiй, Запорiзькiй) та м. Киевi зазначений показник вищий за середнiй по Украíнi.
^укрвий вкник НЛТУ yKpa'1'ни. - 2014. - Вип. 24.10
Aктyaльною невиртеною проблемою e незaIребyвaнiсть випyскникiв ВНЗ m регiонaльниx ринкax прaцi. Чисельшсть випyскникiв, якi отримaли ске-рyвaння нa ро6оту y 2011/2012 н. р., стaновилa тальки 27,2 %. Нaйменше зт-чення покaзникa зaфiксовaно y Тернопiльськiй обл. - тальки 15,6 %, a тйбшь-ше (43,4 %) - y м. Севaстополi. Це свiдчить про те, що фyнкпiонyвaння освiтнix тa економiчниx центрiв y держaвi не збiгaeться, a ВНЗ випyскaють стyдентiв, не зaтребyвaниx нa ринку прaцi, тодi як нa певнi теxнiчнi тa робiтничi спецiaльнос-тi припaдae ктотний дефiцит робочо!' сили.
Ще одним вaжливим покaзником, який визнaчae яккть освiтнього про-цесу ВНЗ, e стрyктyрa виклaдaцького склaдy зaклaдy, його освiтньо-квaлiфiкa-цiйний рiвень. 3a дaними Miнiстерствa освiти, у 2011 р. серед 126 керiвникiв ВНЗ 112 були доктори тук (88,9 %) тa 14 кaндидaтiв нayк (11,1 %). У стрyктyрi нayково-педaгогiчниx прaцiвникiв 48,2 % були кaндидaти тук, 9,7 % - доктори тук, a 42,1 % - прaцiвники, якi не мaли нayкового ступеня. У регiонaльномy розрiзi нaйменш зaбезпеченими квaлiфiковaними виклaдaцькими кaдрaми e м. Севaстополь (без нayкового ступеня прaцюють понaд 54,2 % прaцiвникiв) тa Кiровогрaдськa обл. (50,5 % прaцiвникiв). Серед педaгогiчниx прaцiвникiв си-тyaцiя e ще гiршою: без тукового ступеня прaцюe понaд 90 % прaцiвникiв у всix регiонax Укрaïни.
Ще одним вaжливим покaзником, що xaрaктеризye ршень зaбезпеченостi квaлiфiковaними виклaдaцькими кaдрaми тa якiсть освiтнix послуг, e кшьккть студентав, що припaдae нa одного виклaдaчa. 3a цим спiввiдношенням можнa видшити регiони-лiдери - це APK, Зaкaрпaтськa обл. тa м. Сiмферополь, де спiввiдношення стaновить менше 6 осiб, тa регiон-ayтсaйдер - Mиколaïвськa обл. (10 оаб серед стyдентiв денно!' форми нaвчaння). Сxожий розподiл просте-жyeться якщо брaти до yвaги всix студентав, тйвищд знaчення покaзникa зaбез-печеноста виклaдaцькими кaдрaми e у Зaкaрпaтськiй обл. тa м. Севaстополь (менше 10 оаб), a нaйнижчi - у 3aпорiзькiй, Киïвськiй, Mиколaïвськiй (бшьше 15 осiб) облaстяx. В yмовax постiйного збiльшення кiлькостi студенпв спосте-рiгaються невисокi питомi потники виклaдaчiв - докторш нayк тa доцентiв - у розрaxyнкy m 100 студенпв денноï форми нaвчaння. Нaйвищi покaзники у зa-безпеченi докторaми нayк - у Зaкaрпaтськiй обл. (1,8), APK (1,7), Хaркiвськiй обл. (1,4) тa м. Ктв (1,4), нaйнижчi покaзники - у Кiровогрaдськiй (0,5), Мико-лaïвськiй (0,6), Рiвненськiй (0,5) тa Хмельницькш (0,5) облaстяx. Нaйкрaщa зa-безпечешсть кaндидaтaми нayк - у Хaркiвськiй (7,6), Вiнницькiй (7,1) облaстяx тa APK (7,1), нaйнижчa - у Mиколaïвськiй (3,6), Рiвненськiй (4,2) тa Киïвськiй (4,3) облaстяx.
Створення великоï кiлькостi ВНЗ тa ïx структурно пiдроздiлiв по регь онax розглядaeться сьогоднi як один з недолтв вищоï освiти, оскшьки нaвчaль-ш зaклaди перевaжно невеликi зa розмiрaми, не мaють сформовaноï туково-дослiдноï бaзи тa виклaдaцького склaдy, a вдаоввдно - не нaдaють послуги т-лежного ршня. У бшьшоста з ник вiдсyтнi нaлежнi умови для шдготовки висо-коклaсниx спецiaлiстiв-дослiдникiв, здaтниx висyвaти креaтивнi iдеï тa проду-кyвaти нове знaння.
Нинi постaло нове питaння оптимiзaцiï меpежi зaклaдiв вищо1 освiти Ук-païни шляxом об'eднaння нaвчaльниx зaклaдiв i ствоpення нaвчaльно-нayковиx комплексiв iз нaскpiзними пpогpaмaми, починaючи вiд дитячого сaдочкa тa зa-кiнчyючи ВНЗ. Нaйпошиpенiшими пpопозицiями e об'eднaння нaвчaльниx зaк-лaдiв, ствоpення yнiвеpситетськиx центpiв, якi об'eднaли б y своeмy пiдпоpяд-кyвaннi кiлькa меншиx нaвчaльниx зaклaдiв. 3a свиовим pейтингом освiтнix систем, сктаденим меpежею дослiдницькиx yнiвеpситетiв "Universitas 21", вишд освiтa Укpaïни отpимaлa 25 мкце, випеpедивши тaкi деpжaви, як: Чеxiя, Поль-шa, Словенiя, Iтaлiя тa Росiя [б], водночaс жоден iз ВНЗ Укpaïни не yвiйшов y свiтовi pейтинги нaвчaльниx зaклaдiв, жоден iз ниx не може конкypyвaти y свь товому глобaльномy освiтньомy пpостоpi. Альтеpнaтивою може 6ути ствоpення потyжниx pегiонaльниx yнiвеpситетiв iз pозвиненою нayкою, сyчaсними шуко-во-педaгогiчними школaми i вiдповiдною нaвчaльно-мaтеpiaльною бaзою. Пpиклaдом e об'eднaння чотиpьоx вищик нaвчaльниx зaклaдiв i двоx шуково-дослiдниx iнститyтiв в один Kpивоpiзький нaцiонaльний yнiвеpситет у 2011 p. у м. Kpmrn Рiг [3]. О^ш цього, вaжливим зaвдaнням постaло yтвоpення дослщ-ницькиx yнiвеpситетiв. У 2011 p. pозпочaлося ствоpення у ^ов^нт yнiвеpси-тетax кpaïни ^т^ському нaцiонaльномy yнiвеpситетi ш. Т. Шевчента, Xap-кiвськомy нaцiонaльномy yнiвеpситетi ш. В Н. Kapaзiнa, Львiвськомy шщ-онaльномy yнiвеpситетi iм. I. Фpaнкa, Нaцiонaльномy теxнiчномy yнiвеpситетi Укpaïни " Kиïвський полiтеxнiчний iнститyт", Одеському нaцiонaльномy yнiвеp-ситетi im II. Мечниковa, Нaцiонaльномy aвiaцiйномy yнiвеpситетi тощо) шуко-во-нaвчaльниx центpiв, якi повиннi поeднyвaти потенцiaл сфоpмовaниx шуко-виx шкш, новiтнi фоpми нaвчaння.
Ще однieю нaдзвичaйно вaжливою пpоблемою фоpмyвaння кaдpового потенцiaлy нayковоï сфеpи Укpaïни e стaн безпосеpедньоï пiдготовки нayковиx гадав нaйвишоï квaлiфiкaцiï в aспipaнтypi тa доктоpaнтypi.
Системa пiдготовки висококвaлiфiковaниx гадав в yмовax нaвчaння в a^paK^i тa доктоpaнтypi e в Укpaïнi доволi pозвиненою. 3гiдно з дaними Деpжaвноï служби стaтистики Укpaïни, в Kparni впpодовж 2013 p. шдготовку aспipaнтiв здiйснювaли 2б9 нayково-дослiдниx шститутш тa 249 вишиx нaв-чaльниx зaклaдiв, a paзом - 518 yстaнов, що менше, поpiвняно з попеpеднiм pо-ком, нa 3 одинищ (0,б %). Пpи цьому кшьккть доктоpaнтyp збiльшилaсь нa 5 одиниць aбо нa 1,8 %. Доктоpaнтiв готyвaли 27б зaклaдiв (172 вищик нaвчaль-ниx зaклaди тa 104 нayково-дослiдниx iнститyти). Чисельнiсть aспipaнтiв у 2013 p. зменшилaся, поpiвняно з 2012 p., нa б,4 % i стaновилa 31482 особи, док-тоpaнтiв - збiльшилaсь m 0,9 % i стaновилa 1831 особу. Пеpевaжнa бiльшiсть мaйбyтнix туковт кaдpiв нaвчaлaся зa paxyнок деpжaвного бюджету. У 20122013 pp. зa деpжaвнi кошти нaвчaлися 85 % aспipaнтiв тa 93 % доктоpaнтiв. У 2013 p. 4,б тис. aспipaнтiв тa 137 доктоpaнтiв оплaчyвaли нaвчaння сaмостiйно aбо зa paxyнок iншиx джеpел. У 2013 p. випущено 8320 aспipaнтiв тa 578 докто-paнтiв, пpичомy iз зaгaльноï кiлькостi випyшениx тiльки кожен четвеpтий arai-paнт тa кожний тpетiй доктоpaнт зaxистили дисеpтaцiю [4]. Укpaïнa постiйно втpaчae висококвaлiфiковaнi гадои у сфеpi нayки чеpез низьку оплaтy пpaцi. Ta-kí втpaти e пpямими (зa paxyнок емiгpaцiï) тa непpямими (вiдмовa вiд подaль-шиx зaнять нayковими дослiдженнями).
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.10
У колективнш публшацп "Державна кадрова полiтика в УкраМ: стан, проблеми та перспективи розвитку" цшком справедливо вiдзначаeться, що по-казники, якi характеризують поповнення фахiвцiв вищо! квалiфiкацií, - кшь-кiсть захистш дисертацiй, розподiл нових докторш i кандидатов наук за вшом та галузями наук - е одними з найпоказовiших щодо вiдображення тенденцiй розвитку кадрового корпусу вичизняно1 науки, оскшьки в дисертащях незрiвнянно бiльшою мiрою зосереджуеться наявний елемент науково! новизни, ашж в ш-ших видах наукових публiкацiй, до того ж дослщник захищае дисертацiю тшь-ки раз у житп. Тому диференцiйована за галузями наук статистика дисертацш дае змогу виявити тенденцií розвитку ввдповщних наукових напрямгв, а вiкова структура поповнення фахнвщв вищо! квалiфiкацií дае змогу виявити перспективи такого розвитку [2].
На жаль, переважна бшьшкть вдей i пропозицш, обгрунтованих у дисер-тацiях, залишилась нереалiзованою, тобто незатребуваною практикою через п чи iншi причини. Сьогодш треба розробити механiзми переоцiнки пропозицш, обгрунтованих у дисертацiях, та впровадження найбшьш прогресивних iз них у практику життедiяльностi сусшльства. Отже, ще однiею важливою проблемою, що потребуе негайного вирiшення, е забезпечення штеграцц освiти, науки i культури. Причому важливо взяти до уваги те, що реалiзацiя такого завдання мае слугувати базою конвергенцц украшсько1 освии з европейською на всiх iерархiчних ргвнях, зокрема на регiональному ршш.
1нтегращя вiтчизняних освiти, науки й культури в рамках штеграцп Украши в 6С може здшснюватися як через прямi контакти (взаемодп) в реальному просторi, так i шляхом активних вiртуалiзованих взаемодш, що в умовах ш-формацшного сусшльства е цiлком реальним. По суп для Украши мiра ^егра-цií вiтчизняного освiтнього простору в европейський повинна детермiнуватись здатнiстю конкурувати у вiртуальному просторi. Поширення рiзних форм дис-танцшного навчання - важливий перший етап органiчного, побудованого на конкурентних засадах входження щойно сформованих регiональних освiтнiх систем у свгговий освiтнiй простiр (зокрема европейський).
Висновки i пропозици. Проблеми, пов'язаш з формування кадрового потенцiалу науково! сфери Украши, е досить актуальними. Однак навiть аналiз тих проблем, ят охарактеризованi вище, дае змогу окреслити концептуальш напрями !х подолання:
1. Важливо модернiзувати державну кадрову полiтику в Украíнi шляхом уточнення прогнозно-планово!' документацií, пов'язано!' з щею проблематикою, у якiй мае бути виокремлено напрям - стратепчний розвиток кадрового потен-цiалу науково1 сфери Украши.
2. Доцшьно вивчити думку бiзнесменiв, управлiнцiв, фахгвщв рiзних сфер економiки краши стосовно 1х бачення взаемозв'язкiв бiзнесу - науки в найближчш перспективi.
3. Необхвдно здшснити масштабне соцiологiчне опитування самих пра-цiвникiв науки з метою вивчення проблем цiеí сфери "зсередини".
4. Потрiбно обговорити проблеми формування кадрового потенщалу на-уково1 сфери Украши на семшарах, конференцiях, у засобах масово1 шформа-цií, в наукових виданнях.
Лiтература
1. Безшкура А.Ю. Оценка кадрового потенщалу науково-техшчно! сфери Украши / А.Ю. Безшкура, М.В. Страмцов. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.economy.nayka. com.ua/? op=1&z=1654.
2. Державна кадрова поливка в Украхш: стан, проблеми та перспективи розвитку : наук. доп. / авт. кол.: Ю.В. Ковбасюк, КО. Ващенко, Ю.П. Сурмш та ш.; за заг. ред. д-ра наук з держ. управл., проф. Ю.В. Ковбасюка, д-ра потт. наук, проф. К.О. Ващенка, д-ра соц. наук, проф. Ю.П. Сурмша (кер. проекту). - К. : Вид-во НАДУ, 2012. - 72 с.
3. Кремень В. Чому i що потр1бно змшювати в украшськж освт? / В. Кремень // Урядовий кур'ер 1.11.2012 р., № 200 (4844) спецвип.. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ukurier. gov.ua/media/documents/2012/10/31/200_4844 s.pdf.
4. Робота аспiрантури та докторантури у 2013 роцi: Експрес-вип. вiд 04.03.2014 р., № 74/0/05.4 вн-14. - К. : Державна служба статистики Украши, 2014. - 2 с.
5. Свiрень М.М. Кадровий потенщал украшсько! науки: втрати i шляхи подолання спаду / М.М. Свiрень. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://tme.umo.edu.ua/docs/1/08smmsps.pdf
6. Украхнська система вищо! освiти отримала 25-ту позицию у свiтовому рейтингу. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://osvita.ua/vnz/news/29487/print.
7. Фшнжов Т. Загальний огляд системи вищо! освпи Украши / Т. Фшнжов. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.irf.ua/files/ukr/programs_edu_ep_333_ua_hegfv.doc.
8. Хожило I.I. Розвиток кадрового потенщалу в державному сектс^ економжи та сощогу-манiтарнiй сферi як основа шдвищення стандартов життя громадян Украши / I.I. Хожило, О.В. Антонова. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://vamcudu_2010_1_15.pdf
9. Шевчук А.В. Трансформация вищо! осв™ в Украхш: ретроспективний аспект / А.В. Шевчук // Економiчний часопис-XXI : наук. журнал. - 2012. - С. 11-12(1)
10. Ясько Р.О. Актуальш проблеми державно! шштики щодо розвитку кадрового потенщалу в гумаштарнш сфер^ [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.academy.gov.ua/ ej/ej 18/PDF/19.pdf.
ШевчукА.В., ШевчукЛ.Т. Проблемы формирования кадрового потенциала научной сферы Украины
Обобщены проблемы формирования кадрового потенциала научной сферы Украины и определены концептуальные направления их преодоления. Определено, что важно модернизировать государственную кадровую политику путем уточнения прогнозно-плановой документации с выделением стратегического развития кадрового потенциала научной сферы. На основе анализа тенденций развития образования в Украине в последние годы доказано, что встал новый вопрос оптимизации сети высших учебных заведений путем их укрупнения и создание учебно-научных комплексов со сквозными программами, начиная от детского сада и заканчивая вузами. Намечены пути интеграции образования, науки и культуры с целью решения проблем формирования кадрового потенциала научной сферы Украины.
Ключевые слова: кадровый потенциал, научная сфера, вузы.
ShevchukA.V., ShevchukL.T. Problems of Formation of Human Resources in Science Sphere of Ukraine
The problems of formation of human resources in science sphere of Ukraine and some conceptual directions to overcome them were summarized. The importance of modernization of the state personnel policy by clarifying forecast-planning documents, highlighting the strategic development of human resource capacity of the scientific sphere was determined. A new question for optimizing the network of higher education institutions by their enlargement and the creation of an educational complex with through programs ranging from kindergarten to universities is defined based on analysis of trends in the development of education in Ukraine in recent years. The ways of integration of education, science and culture in order to solve problems formation of human resources in science sphere of Ukraine are proposed.
Key words: human resources, scientific sphere, universities, state policy.
