CC BY
17
Some peculiarities of the method application of choosing the best alternatives of the structural elements compositions of information technologies for providing the remote information access and library service for users with the special needs are described. The methods of the optimal distribution of weights of alternative instrumental algorithmic and software platforms are suggested using to organize the selection processes that allows choosing more effective software product for the decision of the put task by means of method for pair comparison. A calculable experiment is conducted with the construction of hypothetical matrices.
Key words: information and library service, optimal distribution of weights, the software and algorithmic platforms.
УДК330.341.4:001.89:332.1 Ст. наук. ствроб. О.М. Луцшв, канд. екон. наук -1нститутрегюнальних дослiджень НАН Украти, м. Львiв
ДИСПРОПОРЦН У СТРУКТУР1 НАУКОВО-ТЕХН1ЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
РЕПОНУ: СТАН, ТЕНДЕНЦН ТА НАПРЯМИ ПОДОЛАННЯ
Визначено роль науково-техшчного потенщалу у забезпеченн шновацшного роз-витку економжи регюну. Здшснено ощнку стану та тенденцш розвитку науково-техшч-ного потенцiалу Львiвськоl областi в розрiзi функцiонування осв^ньо! i науково! сфери. Показано мюце Львiвськоl областi серед регiонiв Украши за деякими складовими еле-ментами формування науково-технiчного потенцiалу. Визначено чинники, що гальму-ють розвиток науково-техшчного потенщалу та зумовлюють структурнi диспропорци у його структурi. Наведено напрями та заходи подолання наявних структурних диспро-порцiй у структурi науково-техшчного потенщалу.
Ключовi слова: науково-техшчний потенщал, освiта, наука, шновацп, шнова-цшний розвиток.
Постановка проблеми. У сучасному свт домiнантою eK0H0Mi4H0r0 зростання е iнновацiйний шлях розвитку, який базуеться на наявностi розвине-ного науково-техшчного потенщалу, а саме досягненнях науки, техшки i висо-ких технолопях. Тобто саме процеси створення, поширення i впровадження но-вих знань набувають вирiшального значення для розвитку територш. Однак, незважаючи на це, в бшьшосп регiонiв Украши науково-техтчний потенцiал використовуеться нерацiонально, не забезпечуе створення конкурентоспромож-них iнновацiйних розробок i технологiй, а тому не в змозi забезпечити карди-нальт змiни щодо оновлення зношеного технолопчного потенцiалу та подола-ти наявш структурнi диспропорцй' в економiцi загалом.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. Проблематика розвитку на-уково-технiчноí сфери завжди знаходилась в центрi уваги як зарубiжних так i вичизняних вчених. Зокрема цi питания до^джено у працях Й. Шумпетера, Г. Менша, П. Друкера, Б. Твкса, В. Александровой О. Амошi, Ю. Бажала [1, 2], В. Беседша, О. Бiлоруса, Б. Буркинського, З. Варналк, В. Гееця [2, 3], М. До-лiшнього, I. Лукшова, Б. Малицького, В. Мамутова, М. Паламарчука, В. Семи-ноженка, Л. Федулово!' [4], М. Чумаченка, I. Школи та багатьох iнших. У них основну увагу придшено дослвдженню теоретичних i методологiчних аспектiв управлшня науково-технiчним розвитком, оцiнцi тенденцiй розвитку та струк-тури науково-технiчного потенщалу, визначенню стратегiчних цiлей та напря-мiв реалiзацií науково-технiчноí полiтики тощо. Однак, незважаючи на значний штерес науковцiв щодо цiеí проблематики, недостатнього розробленими зали-шаються питання щодо можливостей виявлення та подолання диспропорцш у
структурi науково-техтчного потенцiалу та пошуку шлянв шдвищення ефек-тивностi науково-технiчноí дiяльностi у контекста забезпечення iнновацiйного розвитку економжи регiону.
Мета роботи - ан^з стану та тенденций формування науково-техшчно-го потенцiалу Львiвськоí обл. та виокремлення шлянв подолання диспропорцiй у його структура
Виклад основного матерiалу. Основною перешкодою iнновацiйного розвитку украшських регiонiв е те, що практично не використовуеться iннова-цiйний потенщал вiтчизняноí науки й системи освии, що дотепер зберегли ос-новний науковий потенцiал, вiдомi науковi школи, високий ршень фундамен-тальних наукових дослiджень i якiсть пiдготовки фахiвцiв. Разом з тим не мож-на не враховувати, що шститущональна структура укра1'нсько1 науки, внутрiшнi взаемозв'язки, мехашзми функцiонування в основному сформувалися задовго до початку радикальних полггичних i економiчних реформ i не завжди сприяли ефективнiй iнтеграцií науки в ринкове середовище. Науковi оргашзацп i вченi, опинившись в нових, незвичних для них обставинах, намагалися певним чином адаптуватися до цього. Однак така адаптащя вiдбувалася за вщсутносп реакцií з боку держави, обфунтованих стратегiчних рiшень, якi б ввдповщали характеру змiн, нащлених на трансформацiю науки в напрямках, адекватних сощально-економiчнiй динамiцi [1].
Аналiзуючи ситуацiю в освiтнiй сферi Льв1всько1 обл., треба зазначити, що в шй дiе сформована протягом останнiх десятилiть рiзнопрофiльна мережа вищих навчальних закладiв рiзних рштв акредитацц та форм власностi, що здшснюють пiдготовку фахiвцiв для усiх сфер економiчноí дiяльностi. Позитивною тенденщею 11 функцiонування е змiна структури пiдготовки фахiвцiв у бiк поминого збшьшення випуску економкпв, юриспв, менеджеров, сощолопв при збереженн бюджетно!' шдтримки традицшних спещальностей (шженерно-техтчних, технолопчних, сшьськогосподарських).
На кшець 2012 р. система вишо осв1ти Львiвськоí обл. включала 44 зак-лади ус1х ргвтв акредитацií та форм власносп, зокрема 22 вищих навчальних заклад1в Ш-1У рiвнiв акредитацií, з яких 12 университет, 6 академiй та 4 шсти-тути. Кожний п'ятий вищий навчальний заклад в обласп - недержавний.
Для Львiвськоí обл. упродовж останнiх рокгв характерною е загально-державна тенденцiя щодо скорочення кiлькостi студентiв вищих навчальних закладiв, насамперед, Ш-1У рiвнiв акредитацiя, яка зумовлена насамперед, де-мографiчною кризою попереднiх рокiв. Так, на початок 2012/2013 навчального року у вищих навчальних закладах Львiвськоí обл. навчалося 146364 студентов, що на 5072 особи менше, нiж в аналопчному перiодi минулого року, з них 118715 оаб у закладах Ш-1У рiвнях акредитацií (81,1 % ввд загальнох кiлькостi студентiв). Однак, незважаючи на деяке зменшення кiлькостi студенпв вищих навчальних закладiв, питома вага людей з вищою освггою в обласп е вищою, нiж в середньому по УкраМ (рис. 1). За кшькктю вищих навчальних закладiв i студентiв, якi в них навчаються, область займае п'яте мкце пiсля Киева, Хар-кiвськоí, Донецькоí та Днiпропетровськоí областей. У 2012/2013 навчальному роцi у вищих навчальних закладах Львiвськоí обл. навчалося 6,7 % ввд загальноí кiлькостi студентов в УкраЫ [5, 6].
Поповнення шумного потенцiaлy здiйcнюeтьcя 3a paxyнок тдготовки фaxiвцiв в acпipaнтypax i доктоpaнтypax. У 2012 p., як i в попеpеднi тpи pоки, y Львiвcькiй обл. пiдготовкy acпipaнтiв здиснюнгли 17 нayково-доcлiдниx шсти-тyтiв тa 1б вищиx нaвчaльниx зaклaдiв. Негативною тенденцieю, щодо pозвиткy нayкового потенцiaлy y 2012 p. e зменшення кiлькоcтi acпipaнтiв, пpоти щоpiч-ного ïx збiльшення впpодовж 2005-20011 pp. Ток, y 2012 p. в acmparnypi облacтi нaвчaлоcя 2б88 оаб пpоти 2787 оciб y 2011 p. Ta^ тенденцiя e свщченням зменшення зaцiкaвленоcтi молодi y тауковш дiяльноcтi, в ооновному чеpез низькi зо-pобiтнi плaти в осв^нш тa нayковiй cфеpax. 3a ктьюстю зaклaдiв, що мaють ac-пipaнтypy тa acпipaнтiв, що в нт нaвчaютьcя, Львiвcькa облacть незмшно богато pокiв поспть rnc^ae тpетe мicце пicля Киeвa тa Xapкiвcькоï обл. [5].
100 200 300 400 500 600 700 800%
Рис. 1. Юльтсть студентгв вищих навчальних закладЬву розрахунку на 10 тис. населення в УкраШ та Льв1вськ1й обл.
Позитивною тенденцieю фоpмyвaння таукового потеншолу e pозшиpен-ня у 2012 p. меpежi зaклaдiв, яю моють доктоpaнтypy. Пiдготовкою доктоpaнтiв у Львiвcькiй обл. у 2012 p. зоймолися 17 устонов, пpоти 15 у 2011 p. У^одовж 2005-2010 pp. в облоси пpоcтежyeтьcя позитивно тенденщя до щоpiчного збть-шення кшькосл доктоpaнтiв, одтак у 2012 p. ïx кшьюсть дещо зменшyeтьcя. Ток, якщо у 2000 p. ïx нaлiчyвaлоcя 53 одиницi, то у 2011 p. ïx шльюсть збшь-шитась у 2 paзи i стоновило 10б одиниць. У 2012 p. у доктоpaнтypi тавчвлося та 5 оаб менше, нiж у минулому (101 особо) pоцi. BapTO згзтачити, що Львiвcькa обл. e одним iз лiдеpiв в Укpaïнi з пiдготовки нayковиx кaдpiв. 3a ктьюстю зок-лaдiв, що моють доктоpaнтypy, облость у 2012 p. pоздiлилa тpетe мicце з Xap-кiвcькою обл., тодi як в попеpеднi pоки поciдae 4 мюце пicля Киeвa, Xapкiвcькоï то Одесько'1 облостей. Розом з тим зо кiлькicтю доктоpiв, що в нт тавчоються, Львiвcькa обл. i тад&и випеpеджae Xapкiвcькy обл. i e та тpетьомy мicцi [5, б].
Ктьюсне зpоcтaння пiдготовки нayковиx кaдpiв, зо винятком 2012 p., cyпpоводжyeтьcя зменшенням кiлькоcтi нayковиx оpгaнiзaцiй. Ток, у 2012 p. у Львiвcькiй обл. зоcеpеджено 75 нayковиx оpгaнiзaцiï, пpоти 90 у 2000 p. Одтак, незвожоючи но зменшення тауковт устонов, що здiйcнюють нayковi досль дження i pозpобки, Львiвcькa обл. i нaдaлi зaймae лiдиpyючi позицп зо ïx кшь-кicтю. Ток, у 2012 p. в облосп зоcеpеджено б,5 % вiд зaгaльноï кiлькоcтi тауко-виx устонов, що функщонують в Укpaïнi. Упpодовж 2010-2012 pp. облость зо
кiлькiстю наукових установ посiдала 3 м1сце, шсля Киева та Харкiвськоí обл., тодi як в попереднi роки займала 4-5 мiсця.
Негативним явищем е щорiчне скорочення чисельност1 пращвнишв наукових оргашзацш у Льв1вськш обл., насамперед через низьку оплату пращ в щй сферi. Так, якщо у 1995 р. у науковш сферi працювало 17571 осiб, то у 2012 р. íх чисельнкть зменшилась до 5623 особи, тобто б1льше нiж в три рази. Дещо ниж-чими темпами за цей перюд часу скорочуеться кшьккть прац1вник1в, якi безпо-середньо зайнят1 науковою та науково-технiчною роботою (докторш i кандидатов наук), а саме у 2,4 раза, тодi як допомiжного персоналу - у 4,4 раза [5].
Сшввщношення чисельностi основних наукових працiвникiв i науково-техтчного та допомiжного персоналу опосередковано характеризуе стушнь ефективностi використання наукових кадрш. За свiтовими стандартами опти-мальне спiввiдношення безвiдносно до галузi наук мiж чисельнiстю наукових i допомiжних прац1вник1в становить 1:4. У 2012 р. чисельнкть наукових пращв-ник1в i допомiжного персоналу у Львшськш обл. спiввiдносилася як 1:0,25 (в середньому по Украíнi - 1:0,3). Таке забезпечення наукових i науково-техшч-них робiт допомiжним персоналом призводить до неефективного використання наукових кадр1в [5].
Недостатнiм е поповнення кадрового персоналу науковщв випускниками вузiв. Так, упродовж останнiх кiлькох рок1в iз загального числа випускник1в ву-з1в, як1 отримали дипломи магктрш 1 спещалктш, лише близько 0,2 % йдуть пра-цювати до наукових установ. Варто зазначити, що, кр1м зменшення чисельност1 наукових прац1вник1в вищо! квал1ф1кацп, 1 надал1 високим залишаеться середнш в1к досшдниюв 1 розробник1в, особливо це стосуеться докторш наук. Так, кожен третш д-р наук та кожен десятий кандидат наук е у в1щ старшому за 60 рокш.
Про нарощення можливостей використання наукового потенщалу облас-т1 св1дчить щор1чне збшьшення к1лькост1 виконаних науково-техшчних роб1т. У 2012 р. науков1 оргашзацп област1 виконали 1932 наукових та науково-техтч-них робгг, що на 132 одиниц бшьше, пор1вняно з попередшм роком. 1з загаль-но! кшькосп розробок значну частку становлять нов1 методи та теорп, оскшьки в област1 переважають саме фундаментальт досл1дження, значно меншою е частка створених нових вироб1в та технологш. Однак, незважаючи на щор1чне збшьшення к1лькост1 виконаних наукових-та науково-техшчних роб1т, досить низьким е р1вень !'х практичного впровадження та освоения у виробнищга. Так, у 2012 р. 1з 1932 одиниць виконаних роб1т впроваджено лише 893 одинищ, тобто лише 46,2 % в1д íх загально! к1лькост1. У минул1 роки ршень впровадженост1 був дещо вищим 1 становив: у 2010 р. - 54,4 %, у 2011 р. - 50,3 %.
Основною невир1шеною проблемою 1 надш залишаеться скрутне мате-р1ально-техшчне забезпечення та фшансове становище наукових оргашзацш област1. Св1дченням того е те, що значна частка парку наукового обладнання наукових установ перебувае в експлуатацп понад 10 рокш. Бшьшкть обладнання, призначеного для виконання науково-досл1дних 1 досл1дно-конструкторсь-ких роб1т, мае ф1зичний знос понад 50 %, значна частка обладнання е взагал1 повнктю ф1зично зношеною. При цьому, коефщкнт оновлення обладнання не перевищуе в середньому 1,0-1,5 % на р1к. Своею чергою, критичний стан мате-р1ально-техшчного забезпечення науково! 1 науково-техшчно! даяльносп спри-
чиняe згоpтaння екcпеpиментaльниx доcлiджень у низцi вaжливиx нaпpямiв, та-caмпеpед пpиpодничиx i теxнiчниx таук [5].
Фiнaнcyвaння витpaт но викотання нayковиx i нayково-доcлiдниx pобiт зо пеpiод 2005-2012 pp. у Львiвcькiй обл. xоч i зpоcло мойже в 2 paзи, оле e не-достоттм для нглогодження ефективноï pоботи туковт оpгaнiзaцiй то онов-лення зacтapiлоï мaтеpiaльно-теxнiчноï бози. Одтак, вже у 2012 p. обсяг фшон-сувоння нayковиx то нayково-теxнiчниx pобiт mpiB^ro з 2011 p. дещо змен-шився, a соме но 2,8 % i стоновив 300,1 млн Tpa Ha cьогоднi у Львiвcькiй обл. деpжaвний бюджет e одним з основник джеpел фiнaнcyвaння нayковоï то тауко-во-теxнiчноï дiяльноcтi фис. 2). Ток, у 2012 p. потад 60 % видaткiв та my^Bi доcлiдження i pозpобки ф^^уном деpжaвa i лише 30 % - впчизнят то шо-земш зомовники [5]. 1ншо тенденцiя ^ш^ганта кpaïнaм GC, де в cеpедньомy близько б0 % вiд зоггльного обсягу фiнaнcyвaння нayковиx доcлiджень здiйcнюeтьcя пpивaтним cектоpом. Це e свщченням того, що пpивaтний бiзнеc не зaцiкaвлений фiнaнcyвaти pозpобки нaшиx тауковщв.
Рис. 2. РозподЫ витрат на виконання наукових i нaуково-тeхнiчних роб1т у Льв1вськ1й обл. за джeрeлaми фтансування у 2012р., %
Ан&изуючи нayково-теxнiчний потенщол Львiвcькоï обл., тpебa окцен-тувоти увогу токож i но неpaцiонaльноcтi то невщповщносп cтpyктypи витpaт но нayковi дослщження потpебaм pинкy то cвiтовим тенденщям ïx pозподiлy. Ток, у pозвинениx кpaïнax 10 % витpaт та тауку cпpямовyють но тауково-дос-лщш pоботи, 40-б0 % - та конcтpyктоpcько-теxнологiчнi pозpобки, a 30-50 % -та впpовaдження у в^обництво i зaкpiплення товapiв но pинкy [4]. У Львiвcь-кiй обл. в^одовж оcтaннix pокiв близько 50 % вшрот пpипaло но фундомен-тaльнi то пpиклaднi доcлiдження, 35 % - та нayково-теxнiчнi pозpобки, потад 10 % - та нayково-теxнiчнi послуги [5].
Подгльший pозвиток нayково-теxнiчного потенцiaлy зтачною мipою зо-лежотиме вiд вдоскоталення зaконодaвчиx окпв у cфеpi нayково-теxнiчноï, ш-новaцiйноï дiяльноcтi то iнтелектyaльноï влacноcтi i зaпpовaдження меxaнiзмiв деpжaвноï пiдтpимки pеaлiзaцiï пpiоpитетниx нaпpямiв pозвиткy тауки i теxнiки то пpiоpитетниx нaпpямiв iнновaцiйноï дiяльноcтi, нaпpиклaд, чеpез: збшьшен-ня видо^в у бюджетi но тауку; цшьову пiдтpимкy зо допомогою iparniB i по-зик; cпpияння pозвиткy мaлиx пiдпpиeмcтв у нayково-теxнiчнiй cфеpi; pозвиток iнcтитyтiв зaxиcтy пpaв iнтелектyaльноï влacноcтi. Фiнaнcовi пpоблеми тауко-bkx оpгaнiзaцiй можно виpiшити лише зо paxyнок здешевлення бaнкiвcькиx кpедитiв то cтвоpення cпpиятливиx умов для зэлучення iноземниx iнвеcтоpiв. Основну увогу потpiбно зоcеpедити но поповненнi то омолодженш нayковиx кaдpiв у контекcтi зобезпечення cоцiaльниx зaxодiв щодо пiдтpимки жуковт пpaцiвникiв. Hеобxiдними e токож коопеpaцiя нayковоï то виpобничоï дкльнос-
б. OcBn^Hcbra проблеми вищоУ школи 387
ri та ткна сшвпраця з мiжнародними науковими установами та оргашзащями. n0Tpi6H0 також формувати спещальну iнновацiйну iнфраструктуру, яка б давала змогу здшснювати мошторинг стану розвитку науково-технiчного потенщ-алу та комеpцiалiзацiю нововведень.
Висновок. Загалом, у Львiвськiй обл. сформовано значний науково-тех-шчний потенщал, однак вш використовуеться неповною мipою, безсистемно, не налаштований на створення нових конкурентных переваг щодо нових шнова-щйних розробок на ринках, а тому не трансформуеться у високу яккть економiч-ного зростання. Основними проблемами розвитку науково-техшчного потенциалу репону е брак фiнансування, незабезпеченкть матеpiально-технiчною базою, стаpiння кадрш тощо. Саме тому основну увагу оргашв влади потpiбно зосереди-ти на всебiчному стимулюваннi нарощення науково-технiчного потенщалу на ос-новi створення сприятливих нормативно-правових та економiчних умов.
Лггература
1. Бажал Ю.М. Екожмчна теорiя економiчних змш : навч. пойбн. / Ю.М. Бажал. - К. : Вид-во "Заповгг", 1996. - 238 с.
2. Геець В.М. Украша у BMMÎpi економши знань : монографiя / В.М. Геець, В.П. Александрова, Ю.М. Бажал, Д.П. Богиня, А.М. Гуржш; 1н-т економши та прогнозування НАН Украши. -К. : Вид-во "Основа", 2006. - 588 с.
3. Геець В.М. 1нновацшш перспективи Украши : монографiя / В.М. Геець, В.П. Семино-женко. - Харкв : Вид-во "Константа", 2006. - 272 с.
4. Федулова Л.1. Технолопчний розвиток економжи Украши : монографш / Л.1. Федулова. - К. : Вид-во 1н-ту екон. та прогнозув, 2006. - 628 с.
5. Наукова дiяльнiсть у Львшськш областi : стат. збiрник. - Львiв 2013. - 77 с.
6. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Украïнi у 2012 рощ : стат. збiрник, ДСС Украши. -К., 2013. - 287 с.
Луцкив Е.Н. Диспропорции в структуре научно-технического потенциала региона: состояние, тенденции и направления преодоления
Определена роль научно-технического потенциала в обеспечении инновационного развития экономики региона. Осуществлена оценка состояния и тенденций развития научно-технического потенциала Львовской области в разрезе функционирования образовательной и научной сферы. Показано место Львовской области среди регионов Украины по некоторым составным элементам формирования научно-технического потенциала. Определены факторы, которые препятствуют развитию научно-технического потенциала и предопределяют структурные диспропорции в его структуре. Приведены направления и мероприятия преодоления имеющихся структурных диспропорций в структуре научно-технического потенциала.
Ключевые слова: научно-технический потенциал, образование, наука, инновации, инновационное развитие.
Lutskiv O.M. Disproportions in the Structure of the Scientific and Technical Potential of the Region: State, Tendencies and Directions of Overcoming
The role of scientific and technical potential in providing innovative development of region's economy is defined. The estimation of the state and progress of scientific and technical potential of the Lviv region trends is carried out in the cut of educational and scientific sphere functioning. The place of the Lviv region is shown among the regions of Ukraine after some component elements of forming scientific and technical potential. Some factors inhibiting the development of scientific and technical potential and predetermine structural disproportions in its structure are identified. Directions and measures of overcoming present structural disproportions in the structure of scientific and technical potential are provided.
Key words: scientific and technical potential, education, science, innovations, innovative development.
