CC BY
11
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 378: 331.101.26 Викл. О.В. Босак; викл. Н.Н. Рим - Львiвський
тститут 6анмвсько1 справи НБУ
ТЕНДЕНЦП ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПОСЛУГ ПРОФЕС1ЙНО1 ОСВ1ТИ
Проаналiзовано 0CH0BHi тенденцп формування ринку послуг професшно'1 освь ти в умовах формування економ1ки знань. Розглянуто трансформацшш процеси фун-кцiонування осв1тньо'1 системи. Дослщжено параметри попиту на послуги вищо'1 ос-вiти, яка е однieю i3 визначальних детермiнант розвитку шших сегментiв профе-сшно'1 осв1ти.
Ключов1 слова: ринок, послуга професшно'1 освiти, освiта, вища освiта, еконо-мiка знань.
Teacher О. V. Bosak; teacher N.N. Rym - L 'viv bank institute of NBU Tendencies of forming of market of services of trade education
The basic tendencies of forming of market of services of trade education are analysed in the conditions of forming of economy of knowledge's. The processes of transformations of functioning of the educational system are considered. Explored parameters of demand on services of higher education which is one of determining of development of other segments of trade education.
Keywords: market, favour of trade education, education, higher education, economy of knowledges.
Вступ. Розвиток освгги е стратепчним ресурсом подолання кризових процеЫв, покращання людського життя, забезпечення нацюнальних штере-Ыв, змщнення авторитету i конкурентоспроможност украшсько1" держави на м1жнароднш ареш. Глобалiзацiя суспiльного розвитку, а саме, зближення на-цiй та держав, створення стльного економiчного та шформацшного простору, перехiд вiд постiндустрiальних до науково-iнформацiйних технологiй, значною мiрою базуеться на iнтелектуальнiй власностi та знаннях i визначила основнi стратепчш напрями розвитку вищоi освiти Украши. Система вищоi ос-вiти стала на шлях пошуку механiзмiв i технологiй узгодження крупномасштабного потоку знань та людсько!" здатностi 1'х творчо засвоювати. Цi тенден-цй в сукупностi призвели до того, що в Укршт освiта i наука визнанi прюри-тетними, мають державну пiдтримку, сприяють iнновацiйному розвитку еконо-мiки i конкурентоспроможностi краши на европейському та свiтовому ринках.
Постановка проблеми. Ситуащя, яка складаеться на вггчизняному ринку послуг професшно1" освiти, з кожним роком стае дедалi напруженiшою. Основними причинами цього е, по-перше, строгий вiдбiр освггшх закладiв, якi прагнуть працювати на ринку. О^м цього, необхiдно зазначити, що на ринок починае виходити дедалi бшьше комерцiйних вищих навчальних зак-ладiв, якi завдяки свош мобiльностi, розвиненiй матерiально-технiчнiй базi i, деякою мiрою бiльш гнучкiй цшовш полiтицi, забезпечують поступове збшь-
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.6
шення свое! частки на ринку послуг професшно! освгга. По-друге, скорочен-ня бюджетного фшансування освiти вимагае вiд вищих навчальних закладiв постiйного пошуку iнших джерел залучення фiнансових ресурсiв для свого стабшьного розвитку. I, по-трете, входження Укра!ни в Свропейський освгт-нш i науковий простiр iстотно загострить конкурентну боротьбу мiж вгтчиз-няними i зарубiжними вищими навчальними закладами, внаслiдок яко! вгт-чизнянi вишд навчальнi заклади виявляться практично неконкурентоспро-можними стосовно iноземних.
За таких умов, дедалi бiльше уваги придшятися ролi професшно! освь ти в забезпеченш сталого регiонального розвитку та створення механiзмiв пiдвишення доступностi послуг професшно! освiти для населення в умовах !! комерцiалiзацi!. А це, своею чергою, визначае необхiднiсть i актуальнiсть ще! теми, яке спрямоване на формування ринку вщповщних послуг та забезпеченш регiоналiзацi! та сощально! зорiентованостi.
Отже, метою статт е з'ясувати основнi тенденцi! розвитку ринку послуг професшно! осв^и.
Виклад основного матерiалу. Професiйна освгга поеднуе рiзнi скла-довi, пропорци мiж якими залежать вiд профорiентацiйних уподобань населення, державно! освггньо! полiтики, потреб ринку працi тощо. В Укра!ш вщ-буваеться трансформащя освiти у бiк збiльшення ринкового випуску та ско-рочення неринкового, що проявилось у швидкому зростанш питомо! ваги платних послуг у загальному обсязi послуг освiти. За 1995-2007 рр. обсяг ринкових послуг освгги вирю бшьш нiж у 9 разiв. Наприклад, якщо в 1995 р. послуги освгга становили 2,8 % величини платних послуг, наданих населен-ню, то в 2007 р. - уже 5,9 % [1].
Нам^илась тенденщя до швидкого зростання попиту на послуги ви-що! освiти, особливо за освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями спецiалiст i ма-гiстр. Можна стверджувати, що в умовах скорочення чисельност населення i його постарiння, з одного боку, та поступового зростання рiвня грошових до-ходiв населення, з шшого, параметри попиту на послуги вищо! освiти та доступу до таких послуг е одшею iз визначальних детермiнант розвитку iнших сегменлв професiйно! освiти, насамперед професiйно-технiчного.
Як засвщчуе проведений аналiз, на ринку послуг вищо! освгга ще збе-ршаеться деяке перевищення попиту над пропозищею при поступовому ско-роченш розриву мiж ними. Пiдвишений попит характерний для певних спещ-альностей (право, фiнанси, банкiвська справа, стоматолопя, окремi спещаль-ностi у сферi транспорту та iн.) у державних ВНЗ, насамперед на деннш фор-мi навчання за кошти бюджету. Водночас, у багатьох недержавних закладах спостершаеться перевищення пропозици над попитом (наприклад, за напря-мами подготовки мпромисловiстьм, мекономiкам, мосвiтам, "транспорт" у ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитацi! конкурс практично вщсутнш), що, згiдно з ринковими законами, повинно призвести до полшшення якост обслуговування, або ж зменшення вартостi послуг.
Зближення попиту та пропозици послуг вщбулося за рахунок: 1) збшь-шення ринкового випуску державними ВНЗ; 2) швидкого розвитку недержав-
но! вищо! освгга. У 2007 р. навчальними закладами, дiяльнiсть яких фшан-суеться за кошти бюджету, було реалiзовано ринкових послуг ВО на суму 2977,5 млн. грн., що в ддачих цiнах на 21,7 % бшьше величини попереднього року [1, с. 171]. Такий швидкий рют зумовили: збшьшення чисельностi сту-денпв, якi навчаються за кошти юридичних i фiзичних осiб, розвиток нових платних видiв обслуговування, наприклад дистанцшно! освiти та рiзноманiт-них допомiжних курсiв, а також подорожчання послуг (зпдно з офiцiйними даними про шдекси цiн [2, с. 68], за 2000-2007 рр. !хня реальна вартють зрос-ла на 49,4 %).
У державних ВНЗ I - II рiвнiв акредитацi! протягом 2000/01-2006/07 н. р. на фот загального зменшення контингенту студенев на 10,8 %, чисель-нiсть студенлв, якi навчаються за кошти фiзичних i юридичних осiб, зросла на 9,5 %, а !х частка серед уЫх студентiв - з 36,7 до 42,1 %; у ВНЗ Ш-1У рiв-нiв акредитацi! - вiдповiдно на 84,1 % та з 45,6 до 58,8 %. Водночас, за 2006/2007 н. р. питома вага "бюджетниюв" у ВНЗ I—II рiвнiв акредитаци ста-новила 52 %; вiдповiдно ВНЗ Ш-1У рiвнiв акредитаци - 35 %. У розрахунку на 10 тис. населення кшьюсть оЫб, якi навчались за кошти бюджету у ВНЗ I—II рiвнiв акредитаци на початок 2007 р. становила 54 особи, Ш-1У рiвнiв акредитаци - 164 особи за цшьового нормативу, визначеного ст. 64 Закону Укра-!ни "Про вищу освпу", вщповщно 100 i 180 осiб.
Як засвщчуе аналiз структури прийому до ВНЗ, схожi тенденцi! юну-ватимуть у середньостроковш перспективi.
Питома вага "комерцшних" студентiв iстотно рiзниться за рiвнями та напрямами пiдготовки. Серед зарахованих за освiтньо-квалiфiкацiйним рiв-нем "молодший спецiалiст" вона становить 44,3 %, "бакалавр" - 56,0 %, "спе-цiалiст" - 54,5 %, "мапстра" - 47,2 %. На популярш нинi економiчнi спещ-альност^ мiжнароднi вiдносини та право припадае близько половини прийому вЫх комерцшних студенлв. Так, частка комерцшних студенлв серед усiх зарахованих на щ спецiальностi становила в 2007 р. вщ 70 до 83 %. Високою вона теж була за напрямами шдготовки: "фармащя" - 81,7 %, "психолопя" -81,2 %, "соцюлопя" - 73,7 %. Натомють на технiчних спецiальностях "меха-нiка", "фiзика", "прикладна фiзика" та деяких шших була меншою за 10 %.
Одшею з причин таких змш е недостатш обсяги бюджетного фшансування вищо! освгга в умовах зростаючого попиту на не!. У середньому за 2000-2007 рр. на вищу освпу видшялося 5,8 % видатюв зведеного бюджету Укра!ни, що порiвнювано з показниками розвинутих кра!н, однак у розрахунку на одну особу в доларах США за ПКС поступаеться в декшька разiв.
Подальше збшьшення обсяпв бюджетного фшансування ВО може вщбуватися лише пропорцшно зростанню бюджетних надходжень, оскшьки можливють перерозподiлу кош^в на користь галузi практично вичерпана: по-перше, дефщит фiнансових ресурсiв вiдчувають усi складовi соцiально! сфери, при цьому в 2002-2007 рр. на сощально-культурш заходи припадало понад половину бюджетних видатюв (у 1995 р. - 38,4 %), що загрожуе вщ-новленням негативно! динамжи розвитку реального сектора економжи через брак швестицш i науково-техшчних iнновацiй; по-друге, в умовах бюджетно-
^уковий вкник HЛTУ yKpa'1'ни. - 2GG8, вип. 18.6
го дeфiцитy гашти дoцiльнo пepepoзпoдiляти нa пoтpeби тдвиш^ння дocтyп-нocтi зaгaльнooбoв,язкoвиx piвнiв ocвiти, якi фopмyють бaзoвi знaння.
Однieю з тeндeнцiй poзвиткy вищoï ocвiти Укpaïни e змiнa cтpyктypи cтyдeнтiв зa фopмaми нaвчaння. Упpoдoвж 1995/96-2006/07 н. p. питoмa вaгa cтyдeнтiв дeннoï фopми змeншилacя з 69,6 дo 58,7 %, нaтoмicть зaoчнoï збшь-шилacя з 27,7 дo 40,9 %. Зa yмoв зpocтaючoгo пoпитy нa BO, з oднoгo бoкy, тa дeфiцитy фiнaнcoвиx pecypciв y BHЗ i низькoгo piвня дoxoдiв нaceлeння, з iншoгo, poзвитoк зaoчнoï ocвiти здeбiльшoгo poзглядaeтьcя як стоЫб здe-шeвлeння вapтocтi шслуг, ocкiльки пoтpeбye мeншиx зaтpaт пopiвнянo з дeн-нoю фopмoю нaвчaння. Ha пepшoчepгoвy poль цьoгo чиннига вкaзyють:
• нaявнicть icтoтниx вiдмiннocтeй cтpyктypи cтyдeнтiв м1ж BHЗ piзниx фopм влacнocтi. У нaвчaльниx зaклaдax дepжaвнoï тa кoмyнaльнoï фopм влacнocтi чacткa cтyдeнтiв дeннoï фopми нaвчaння пopiвнянo з 1995/96-2006/07 н. p. зм^^ся з 69,9 дo 60,7 % (74,5 % y Bffi I - II тa 57,8 % - III - IV piвнiв aR-peдитaцiï), тoдi як y ^^aranx - з 62,7 дo 47,6 % (71,0 % y Bro I - II тa 44,1 % - III - IV piвнiв aRpeдитaцiï);
• випepeджaючe зpocтaння пoпитy na зaoчнy ocвiтy з бoRy cтyдeнтiв, як тав-чaютьcя зa ROшти фiзичниx ocí6;
• змíнa cпíввíднoшeння мiж фopмaми нaвчaння вíдбyлacя зa paxyнoк BHЗ II -IV piвmв aRpeдитaцíï, пoпит na pинROвí шслуги якиx e ícтoтнo вищим no-píвнянo з нaвчaльними зaклaдaми нижчиx píвнíв. ЯRщo y BHЗ I - II piвmв aRpeдитaцíï питoмa вaгa cтyдeнтíв зaoчнoï фopми нaвчaння ícтoтнo ne змь нилacя (23,5 % y 1995/96 н. p. i 25,2 % y 2006/07 н. p.), то y Bffi III - IV piв-тв вoнa збíльшилacя з 30,6 дo 44,1 %.
Пiдcyмoвyючи cкaзaнe вищ^, тpeбa зaзнaчити дeкiлькa вaжливиx ш-лoжeнь: мoнiтopинг якocтi ocвiти мae 6УТИ пoвним, пocтiйним, пpoзopим, oб,eктивним; якicть i aкpeдитaцiя, якi мщш пoв,язaнi мiж coбoю, виcyвaють пepeд нeпoгaнo poзвинeнoю нaшoю cиcтeмoю лiцeнзyвaння й aкpeдитaцiï ш-вi зaвдaння щoдo викopиcтaння eвpoпeйcькиx cтaндapтiв якocтi, i тoмy нaшa yчacть в eвpoпeйcькiй мepeжi з гapaнтyвaння якocтi у вищiй ocвiтi oбoв,язкo-вa вжe в нaйближчий чac; кoнтpoль якocтi пoвинeн зocepeдитиcя нe тшьки нa кoнтpoлi нaвчaльнoгo пpoцecy, кaдpiв, нayкoвo-мeтoдичнoгo зaбeзпeчeння, мaтepiaльнoï бaзи тoщo, a, нacaмпepeд, нa кoнтpoлi зшнь cтyдeнтiв i ocoбли-вo випускниюв, визнaчaючи х^ню кoмпeтeнтнicть i cпpoмoжнicть зaдoвoльня-ти вимoги pинкy ^гц^; aкpeдитyвaтиcя мaють нe тiльки нaвчaльнi зaклaди i cпeцiaльнocтi, ane й oкpeмi ocвiтнi пpoгpaми, цe тe, з чим пoки щo ми те сти-кaлиcя; oкpiм внyтpiшньoï oцiнки якocтi, нeминyчa зoвнiшня oцiнкa, якa та-дae змoгy oцiнювaти нaвчaльнi пpoгpaми зa мeжaми cвoeï кpaïни зa зaгaльни-ми кpитepiями.
Висновки. Отжe, aнaлiз тpaнcфopмaцiйниx пpoцeciв у вiтчизнянiй ви-щiй ocвiтi вкaзye нa тe, щo топит нa вiдпoвiднi пocлyги знaчнoю мipoю вдоб-paжae нe зpocтaння ^жиль^ст нaceлeння цiннocтям oдepжaння пpoфe-сшнж знaнь, a пoтpeбy в ocвiтi як cтaтycнoмy iнcтpyмeнтi aбo iffrepec^ нe пoв,язaнi з coцiaльнo-eкoнoмiчними функщями ocвiти, нacaмпepeд йдeтьcя пpo мoжливicть oдepжaння вiдcтpoчки вiд служби в apмiï. Hинiшнe зpocтaння дocтyпнocтi вищoï ocвiти нe cпpияe викoнaнню тею гoлoвниx зaвдaнь, a caмe
формування трудових ресурЫв i примноження людського потенщалу кра!ни. Одержанi пiсля завершення циклу навчання професшш знання та навички не достатш для забезпечення повноцшно! професiйно! дiяльностi й особистюно! самореашзаци. Статусна роль тако! освiти девальвуеться прямо пропорцiйно !! масовостi, що, своею чергою, пов'язане з наростанням сощального невдово-лення i претензш до системи вищо! освiти.
Лггература
1. Д1яльн1сть пщприемств сфери послуг: Стат. бюл. - К.: Держкомстат Укра!ни, 2007. - 175 с.
2. Статистичний щор1чник Укра1'ни за 2004 рш. - К.: Держкомстат Укра!ни, 2005. -
591 с.
УДК 811.111:81 '276 Асист. Л. T. Миклаш -НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 АМЕРИКАНСЬКОГО ВАР1АНТА АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВИ: 1СТОРИЧНЕ ТЛО
Розглядаються 0CH0BHi вiхи iсторичного розвитку, що зумовили появу амери-канського BapiaHTa англшсько'1 мови.
Ключов1 слова: iсторичний розвиток, нацюнальна мова, мовна система, формування нацп, дiалект, мова-метрополп.
Assist. L.T. Myklash -NUFWTof Ukraine, L'viv
Peculiarities of the American Variant of the English Language:
Historical Background
The article considers the main points in the historical development that caused the specific features of the American variant of the English language.
Keywords: historical development, national language, language system, nation formation, dialect, metropolitan language
Тривалий час бшьшють англомовних друкованих видань була зо-р1ентована на британський вар1ант англшсько!' мови. Рекомендована вимова, словниковий запас чи шш1 складники у вивченш мови залишаються британо-мовними. Вплив англшсько!', якою розмовляють у США, зумовлений поси-ленням значення ще!" держави на м1жнароднш ареш тсля Другоi Свгтово1' вшни. З огляду на пожвавлення туристичних подорожей, фахових стажувань, обмшв шформащею, пресою, лiтературою чи продукщею кiнематографу, те-лебачення, реклами i т. iн., дедалi частше натрапляемо на невiдповiдностi, якi дещо рiзняться вiд загального британського слововжитку.
Всебiчний розгляд питань мовноi диференщаци в контекстi лшгвю-тичних та екстралшгвютичних чинникiв е предметом для глибоких мовознав-чих дослiджень i узагальнення рiзних думок i позицш. Дослiдженню питання варiантологii англiйськоi мови i, американського варiанта зокрема, присвяче-но чимало праць як закордонних науковщв (R. Berndt, A. Markwardt, R. Quirk, D. Crystal, R. McDavid, К. Janicki), так i вггчизняних вчених (Ю. Зацний, Р. Крщберг, О. Швейцер, Ю. Жлуктенко). Однак не вдалося вiдшукати у вггчизняних публжащях чпкого, стислого i менш-бiльш лопчного викладу юто-
