CC BY
23
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 336.13:378 Проф. С.В. Васильчак, д-р екон. наук;
магктрант М.М. Гуменчук - Львiвський ДУВС
РИНОК ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ ЛЬВШСЬКО'1 ОБЛАСТ1 В СИСТЕМ1 ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
Графiчно представлено сучасну осв^ню систему Украши i вщповщно до не! про-аналiзовано розвиток кожно! сфери системи освiти у Львiвськiй областi, зокрема це: дошкшьш навчальнi заклади, загальноосвiтнi навчальнi заклади, професiйно-технiчнi навчальнi заклади та вищi навчальнi заклади, визначено найважливiшi зовшшш i внут-рiшнi загрози у сферi освiтнiх послуг у контекст еконошчно! безпеки держави та зап-ропоновано альтернативнi шляхи створення ефективно! системи ринку освiтнiх послуг.
Ключовi слова: освта, ринок освiтнiх послуг, осв^ня система, загроза.
Актуальнiсть теми. У глобалiзованому свiтi освiта i наука стали визна-чальними чинниками людського розвитку, вони е безальтернативним засобом национального самоутвердження. Повноцiнним учасником глобально!' економь ки може бути лише та краша, в якш iнтелектуальнi професií стали масовими, а швестицц у розвиток людського потенщалу - вагомими i ефективними. Краши, якi свого часу зробили ставку на науку i освiту, тепер стали свгговими лiдерами.
У системi ринкових вiдносин будь-яко! краши сьогодш особливе мiсце вiдводять ринку надання освiтнiх послуг. У сучасному сусmльствi важливою проблемою, яка потребуе грунтовного аналiзу та рацiональних шляхш виртення, е проблема формування i розвитку ринку освггшх послуг на национальному рiвнi, а також виникнення загроз, яш впливають на перспективний розвиток ща сфери.
Стан дослщження. Теоретичним i практичним питаниям формування нацюнального ринку освiтнiх послуг придшено увагу у працях багатьох вичиз-няних i зарубiжних вчених. Значний внесок у дослщження цих проблем зробили провщш украíнськi вченi Т. Боголiб, С. Буковинський, О. Василик, В. Гейець, В. Глущенко, А. Даниленко, А. Криклiй, В. Кудряшов, В. Куценко, Е. Лiбанова, I. Лук'яненко, I. Лютий, Н. Новiков, Т. Оболенська, К. Павлюк, Д. Полозенко, Г. П'ятаченко, П. Саблук, В. Федосов, О. Чубукова, I. Чугунов, С. Юрш.
Враховуючи важливi пращ вчених у цш сферi, варто зауважити, що у вгг-чизнянш економiчнiй лiтературi бракуе дослiджень, яш стосуються проблеми за-безпечення економiчноí безпеки нацiонального ринку освiтнiх послуг на ршш держави. Через вщсутшсть вагомого дослiдження сучасних загроз в системi освiтнiх послуг методично не визначено складовi механiзму забезпечення економiчноí безпеки цього ринку в умовах високого ризику функцюнування його суб'екттв.
Мета дослщження. У зв'язку з цим виникла потреба пошуку сучасних напрямш удосконалення механiзмiв забезпечення системи економiчноí безпеки в сферi освiтнiх послуг.
Результати дослщження. З розвитком глобалiзацiйних процеав посилюеться роль фактора знань, що стають в сучасних умовах товаром. Ниш конкурентоспро-
можнiсть економжи крайни визначаеться не обсягом природних i виробничих ресур-с1в, а насамперед штелектуальним потенщалом та здатшсгю генерувати новi знання.
В умовах формування економiки знань, необхвдно враховувати визна-чальнi фактори конкурентоспроможностi кра!ни: швидкий розвиток ринку знань; широке використання шновацш; активний розвиток сощально! сфери [3, с. 8]. Отже, вдосконалення функцiонування освiтньоí сфери ^ зокрема, ринку освiтнiх послуг як провщного елемента соцiальноí сфери, е необхщною переду-мовою практично! реатзацп мети держави з соцiально орiентованою економь кою до зростання життевого рiвня населения.
В Украíнi початком кнування системи освiти можна вважати перюд ви-никнения освiтнiх установ. Сучасна освiтия система в Укра!т представлена дошкiльною, загальною середньою, професшно-техшчною, вищою i шслядип-ломною освтою (аспiрантура та докторантура) (табл.).
Табл. Сучасна осв'ипня система Украти
Освiта
До дошкыьних навчальних закладiв належать ясла, ясла-садки, дитячi садки, ясла-садки имейного, ком-бшованого, компенсувального типу (спещальш та санаторт), нав-чально-виховт комплекси тощо.
Вiдсоток охоплення дтей дошкшьними закладами розраховуеться як вiдношення чисельносп дiтей у дошкiльних закладах до загально! чисельностi дiтей вщпо-вщного вiку на початок наступного за звиним року.
До загальноос-вттх навчальних закладiв належать школи, лще!, гiмназií, колегiуми, навчально-виховнi комплекси (об'еднання), санаторнi школи всiх ступетв, а також спещ-альнi школи.
Загальноосвтт навчальн заклади першого ступеня (початкова школа) забезпечують початкову загальну ос-вiту, другого ступеня (основна школа) - базову загальну середню освпу, третього ступеня (старша школа) - повну загальну середню освпу.
Професшно-техтчт навчальш заклади навчальш заклади для забезпечення потреб громадян у професшно-технiчнiй освiтi. Випускнику професiйно-технiчного навчального закладу, який успiшно пройшов квалiфiкацiйну атестацiю, прис-воюють квалiфiкацiю "квалiфiкований робiтник " з набуто! професп вiдповiдного розряду (категорп).
До вищих навчальних закладiв належать техшкуми, училища, коледжi, iнститути, консерватор]!, акаде-ми, унiверситети тощо. Вiдповiдно до статусу вищих навчальних закладов встановлено чотири рiвнi акредитацл: I - техткуми, училища, II -коледж та шш1 прирiвнянi до них заклади, III i IV - академл, утверси-тети, шститути, консерватор]!. Вищi навчальнi заклади здшснюють шд-готовку фахiвцiв за освiтньо-квалiфiкацiйними р1внями: - молодший спецiалiст - забезпечують техткуми, училища, iншi вишД навчальнi заклади I ршня акредитацл; - бакалавр - забезпечують коледж, iншi вищi навчальнi заклади II - IV р!втв акредитацл; - спецiалiст, магiстр - забезпечують виш! навчальнi заклади III i IV рiвнiв акредитацi!. У рамках удосконалення державного статистичного спостереження з питань ви-що! освпи змiнено методолопю формування показникiв, як! характери-зують прийом до ВНЗ ! випуск фах!вЦв.
До вищих навчальних закладiв Так, починаючи з 2004/05 навчального року наводять дан! про прийом на початковий цикл навчання (тобто про студенпв, як! тшь-ки розпочали навчання у ВНЗ) та випуск фах!вщв (без тих, що про-довжують навчання з метою здобуття бшьш високого освиньо-ква-л!фшацшного р!вня) [4].
Проаналiзуeмо розвиток кожно'1 iз сфер сучасно'' системи освГти на прик-ладi Львiвськоí областi. Дошкiльнi навчальнi заклади - це фундамент сучасно'' системи безперервно'' освiти. Тому дуже важливо у складних фiнансових обста-винах забезпечити хорошi стартовi умови для всГх дiтей, щоби зробити цей фундамент мГцним. ДошкГльна освiта Львiвщини вирiзняeться в УкрашГ найви-щою динамкою свого розвитку. На початок 2013 р. в областГ функцiонували 694 дошкГльнГ навчальнi заклади, де виховувалось 65,1 тис. дiтей. Це на 29 зак-ладiв та 3,7 тис. дГтей бiльше, нiж на початок 2012 року.
2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Рис. 1. Юльюсть дШей у дошкшьних закладах та охоплення дошктьними вихованцями (на ктець року) (складено за даними [1])
Серед дошкГльних закладiв - 236 дитячих садiв, 282 ясла-сади та 176 навчально-виховних комплексГв. Дошкшьних закладiв загального розвитку працювало 573, санаторних - 7, закладiв компенсуючого типу для дГтей, якi потребують корекцн фiзичного чи розумового розвитку, - 11. З короткотрива-лим режимом перебування (4-6 годин) функцiонували 176 дошкшьних навчаль-них закладiв, де виховували 3,8 тис. дiтей. За попереднГми даними, у 2012 р. 45 % дггей вiком вГд 1 до 6 рокiв вГдвГдували дошкiльнi навчальнi заклади (у 2011 р. - 43 %). На 100 мГсць у дошкiльних закладах у середньому припадало 144 дитини, з них у мiстах - 149, у селах - 127. У Львовi цей показник становив 166 дiтей у розрахунку на 100 мГсць. Кiлькiсть дiтей перевищувала нормативну кiлькiсть мiсць у 76,5 % дошкшьних закладiв областi.
Ця ситуацГя пояснюеться тим, що у зв'язку iз покращенням демографГч-но1 ситуацн, збiльшуeться кiлькiсть дiтей дошкГльного вiку вiд 1 до 6 рокГв. Значне збГльшення дитячого населення та кГлькостГ звернень батькГв щодо влаштування дГтей у дошкГльнГ навчальнГ заклади призвело до перевищення норм наповнюваностГ груп у ДНЗ, вГдсутностГ у них вГльних мГсць. Тому, на сьогоднГ значну кГлькГсть дГтей дошкГльного вГку попередньо записують у чергу для того, щоб бути в зарахованими через певний промГжок часу у ДНЗ.
Що стосуеться загальноосвГтнГх навчальних закладГв, то ситуацГя тут спостерГгаеться зовсГм Гнша. Цю ситуацГю графГчно представлено на рис. 2.
Отож, кГлькГсть дГтей зменшуеться з кожним роком. Так, кГлькГсть учнГв в 2010/2011 навчальному роцГ становила 263,5 тис. осГб, це на 11,9 тис. учнГв менше нГж навчалося у 2009/2010 роцГ. ВГдповГдно, Гз зниженням кГлькостГ дГтей, загальна кГлькГсть загальноосвГтнГх закладГв зменшуеться. Така ситуацГя спостерГгаеться Г в сГльськГй мГсцевостГ, а саме: зменшуеться кГлькГсть навчальних закладГв та й ще якГсть освГти не вГдповГдае належному рГвню.
1995/96 2000/01 2005/06 2006/07 2007/08 2008/09 2009/10 2010/11 Рис. 2. Шльтсть учшв у загальноосвЬттх навчальних закладах, тис. ос1б
(складено за даними [1])
Що стосуеться професшно-техтчних заклад1в, то можна стверджувати, що ситуащя 1з учнями у цих закладах перебувае на бшьш стабшьному р1вн1, чо-го не можна сказати про тдготовку квал1ф1кованих роб1тник1в (рис. 3)
1995 2000 2005 2007 2008 2009 2010 Рис. 3. Шльтсть учшв професшно-техтчних навчальних закладЬв, тис. оаб
(складено за даними [1])
Як випливае 1з даних, наведених на рис. 3, р1вень тдготовки кваифшо-ваних роб1тник1в спадае. Така тенденщя почала проявлятися 1з 2008 р. Що стосуеться вищих навчальних заклад1в, то на Льв1вщиш п1дготовку спец1ал1ст1в з вищою освггою зд1йснювали 22 самост1йн1 вищ1 навчальш заклади Ш-IY р1вн1в акредитацп та стшьки ж - I-П р1вшв акредитац11. З них - 12 ушверситет1в, 6 ака-дем1й, 4 шститути, 13 коледж1в, 6 училищ та 3 техшкуми. Статус нащональних мають 6 ун1верситет1в та 2 академп.
На початок 2012/2013 навчального року у вищих навчальних закладах здобували осв1ту 146,4 тис. студеклв, зокрема 126,1 тис. у закладах Ш-^ р1в-н1в акредитац1! та 20,3 тис. студент1в - у закладах Ы1 р1вн1в акредитац1!. Наоч-но це можна зобразити на рис. 4. 180г 160 140 120 100 80 60 40 20
2000/01 2005/06 2008/09 2009/10 2010/11 2011/12 2012/13 Рис. 4. Шльшсть студентгв у вищих навчальних закладах Льв1вськоЧ областц тис. ос1б (складено за даними [1])
Внacлiдoк дeмoгpaфiчниx змiн з 2009/2010 нaвчaльнoгo po^ кiлькicть cтyдeнтiв y вищиx нaвчaльниx зaклaдax пoчaлa cкopoчyвaтиcь. Тaк, y 2012/2013 нaвчaльнoмy poцi, пopiвнянo iз пoпepeднiм, кiлькicть cтyдeнтiв змeн-шилacь нa 5 тиc., a де cтaнoвить 3,3 %, вiднocнo 200S/2009 нaвчaльнoгo poкy -нa 21,2 тиа (12,6 %).
Пopiвнюючи з 2000/2001 нaвчaльним poкoм кiлькicть cтyдeнтiв, щo нaв-чaютьcя y вищик нaвчaльниx зaклaдax Львiвщини, e зшчго бiльшoю - нa 29,2 тиа ocí6, a caмe нa 24,9 %. Тaкa cитyaцiя, якa пpeдcтaвлeнa нa pиc. 4, c^a-лacя чepeз нecтaбiльнy дeмoгpaфiчнy cитyaцiю. Ш^и вci poзглянyтi нeгaтивнi acпeкти, як y дepжaвi, тaк i y Львiвcькiй oблacтi, e знaчнi дocягнeння в ocвiтнiй cфepi. Однaк юнують явнi зaгpoзи в ocвiтнiй гaлyзi. Зaгaлoм ïx мoжнa к^ифь кyвaти нa внyтpiшнi тa зoвнiшнi.
Дo внyтpiшнix зaгpoз мoжнa вiднecти пoгipшeння якocтi тa eфeктивнocтi пpoфeciйнoï ocвiти, ïï нe кoнкypeнтocпpoмoжнicть чepeз: нeдocтaтнe фiнaнcyвaння ocвiти;
• зacтapiлy мaтеpiaльнy базу, вiдcyтнicть у бiльшоcтi ВНЗ науково-техтчно'1 (НДГ, КБ, доcлiдних в^обнищ-в тощо) та iнновaдiйноï iнфpacтpyктypи (техно-пapкiв, технолопчних центpiв, iнкyбaтоpiв технолопчного бiзнеcy тощо). Pi-вень зношyвaноcтi ошовних фондiв оcвiтнiх зaклaдiв в У^аш пеpевищye щей показник у cфеpi мaтеpiaльного виpобництвa. Недоcконaлою e технолопчна cтpyктypa оcновних фондiв: на чаетку обладнання пpипaдae лише 15 % загаль-ного обcягy. Оетантм чacом майже не вiдбyвaeтьcя вiдтвоpення ошовних фон-дiв [2, c. 31];
• низьку зapобiтнy плату виклaдaчiв, якi змyшенi пpaцювaти в тpьох-чотиpьох ВНЗ одночacно, а звщот - неефективна наукова дiяльнicть (нею pеaльно займа-ютьcя лише 20 % науково-педагопчних пpaцiвникiв);
• вiдтвоpення i пеpедaвaння cтyдентaм неконкypентних знань;
• звшьнення нaйбiльш талановитих викладацьких кaдpiв;
• пошиpення в cиcтемi вищо'1 оcвiти коpyпцií;
Зoвнiшнi зaгpoзи в цiй cфepi пoв'язyeмo iз глoбaлiзaцieю вищoï ocвiти. Висновки. Сфopмoвaнa в yEparni pинкoвa eкoнoмiкa aктyaлiзye пoтpeбy мoдepнiзaцiï вcix eкoнoмiчниx i cycпiльниx пpoцeciв. Мoдepнiзaцiю вищoï ocвi-ти aктyaлiзyють тaкi чинники, як пpeвaлювaння людинoцeнтpиcтcькoï ^н^п-цп, глoбaлiзaцiя, пepeтвopeння нayки нa нaйвищy ^o^y^m^ cилy, cтaнoвлeн-ня знaннeвoï eкoнoмiки i cycпiльcтвa, пoбyдoвaнoгo нa зданняк, фopмyвaння eвpoпeйcькoгo ocвiтньoгo пpocтopy i пocилeння кoнкypeнцiï.
Пoявa pинкy ocвiтнix пocлyг (РОП) cyпpoвoджyвaлacь знaчнoю лiбepaлi-зaцieю пoпитy, пpoпoзицiï, цiнoyтвopeння. Дepжaвa e пoвнoпpaвним cyб'eктoм РОП, вaжливими зaвдaннями якoï e cтвopeння пpaвoвoгo пoля для функцюну-вaння РОП, зaxиcт кoнкypeнцiï, peглaмeнтaцiя цiнoyтвopeння m ocвiтнi шсту-ги, cпpияння cтaнoвлeнню вiдпoвiднoï iнфpacтpyктypи, збaлaнcyвaння pинкy ocвiтнix пocлyг i pинкy пpaцi.
Риток ocвiтнix пocлyг Львiвcькoï oблacтi e дocтaтньo poзвинeним i, пoпpи icнyючi пpoблeми, мae дoбpi пepcпeктиви. Для peaлiзaцiï ocвiтньo-нayкoвoгo no-тeнцiaлy njeï oблacтi тpeбa, зoкpeмa, cтимyлювaти cyб'eктiв гocпoдapювaння дo yчacтi в фiнaнcyвaннi нaвчaння i нayкoвo-дocлiдниx poбiт у вуз^в^^му ceктopi, aктивiзyвaти нayкoвy даяльнкть ВНЗ, вiдpeглaмeнтyвaти пopядoк цiнoyтвopeння
на освггш послуги. Важливою умовою е вдосконалення форми статистично! звДт-ностД, що дасть змогу володiти повною i достовiрною iнформацiею про надання платних послуг ВНЗ. На основi цього можна буде не лише контролювати !х дд-яльнiсть, а й оцшити пiдприемницький потенцiал, щоб оптимДзувати бюджетнi видатки на освДту Держава мае забезпечити доступнДсть i високу якДсть шдготов-ки фах1вшв, а економiчнi механiзми у цш сферi мають спиратись на стабДльне i прогресивне законодавство i мiнiмально бути об'ектом державного впливу.
На ргвень розвитку освДти впливае низка загроз. Якщо належним чином проаналiзувати загрози, i знайти вадповадн шляхи !х подолання, то тодд ринок освишх послуг буде функцiонувати у бДльш позитивному i перспективному напрямi як для Украши, так i для Львшсько! областi.
ПДдсумовуючи подане, можна стверджувати, що основними передумова-ми для створення ефективно! системи ринку освишх послуг, для чДтко1 взаемо-дц И структурних елементш, !х розвитку та вдосконалення необхДдним е враху-вання до загальних та специфДчних для цього ринку факторДв. Для цього необидно розраховувати стушнь !х впливу на розвиток ринку освггшх послуг та створювати економДчнД прогнози на довготривалу перспективу, що дасть змогу вчасно приймати рацюнальш управлшськД рДшення як на рДвнД держави, облас-тД, району, так i на рДвнД окремого навчального закладу.
Лiтература
1. Головне управлшня статистики у Львшськж облай! [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lv.ukrstat.gov.ua/.
2. Данилишин Б. Ринок освггшх послуг: основн1 тенденци та шляхи модершзаци / Б. Дани-лишин, В. Куценко // Украхна: аспекти пращ. - 2005. - № 8. - C. 28-34.
3. Куценко В.1. Сощальна сфера: реальн1сть i контури майбутнього (питання теори i практики) : монографiя / за ред. д-ра екон. наук, проф., чл.-кор. НАН Украши Б.М. Данилишина / РВПС Украши НАН Украши. - Н1жин : ТОВ "Видавництво "аспект-Полкраф", 2008. - 818 с.
4. Статистичний зб. "Заклади освiти у Львiвськiй областi". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/publ/2012/ZB202011Y12.pdf
Васильчак С.В., Гуменчук М.М. Рынок образовательных услуг Львовской области в системе экономической безопасности государства
Графически представлена современная образовательная система Украины и в соответствии с ней проанализировано развитие каждой сферы системы образования во Львовской области, в частности это: дошкольные учебные заведения, общеобразовательные учебные заведения, профессионально-технические учебные заведения и высшие учебные заведения, определены важнейшие внешние и внутренние угрозы в сфере образовательных услуг в контексте экономической безопасности государства и предложены альтернативные пути создания эффективной системы рынка образовательных услуг.
Ключевые слова: образование, рынок образовательных услуг, образовательная система, угроза.
Vasil'chak S.V., HumenchukM.M. Market of educational services in Lviv region in the economic security
The article graphically presented modern education system in Ukraine and in accordance with its analysis of the development of each of the areas of the education system in the Lviv region, in particular: preschool education, general education, vocational education and higher education, defined the major internal and external threats in the provision of education in the context of economic security and suggests alternative ways of creating an effective system of educational services.
Keywords: education, education market, education system threat.
