CC BY
235
EKOHOMIKA ЗНАНЬ
б1ркового обстеження). - К.: Державний ком!тет статистики Украни, 2009. - 450 с.
21. Рубан Ю. Г. УкраНа в 2005-2009 рр.: стратепчн оцшки сушльно-полпичного та соцально-еконо-м!чного розвитку: моногр.; за заг. ред. Ю. Г. Рубана. - К.: Н1СД, 2009. - 655 с.
УДК 37.015.6 (477)
Кучеренко С.Ю.,
к.е.н., старший викладач кафедри економ1чно1 теори та методологи наукових дооглджень ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡мен1 Григор1я Сковороди"
Ц1НОУТВОРЕННЯ НА РИНКУ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ
Розглядаються питання визначення вартостi осв!тн!х послуг та формування ефективно'1 ц!ново! пол!тики у вищих навчальних закладах, анал!зуеться варт1сть осв!тн!х послуг для потенц!йних споживач!в.
Ключов1 слова: ринок осв!тн!х послуг, ц1ноутворення, осв!тня послуга, варт1сть навчання, потенц1йн1 спо-живач!.
Рассматриваются вопросы определения стоимости образовательных услуг и формирования эффективной ценовой политики в высших учебных заведениях, анализируется стоимость образовательных услуг для потенциальных потребителей.
Ключевые слова: рынок образовательных услуг, ценообразования, образовательная услуга, стоимость обучения, потенциальные потребители.
The problems of determining the value of education and development of efficient pricing in higher education, analyzed the cost of educational services to potential customers.
Keywords: market of educational services, pricing, educational services, the cost of training, potential consumers.
В умовах ринковоУ економки система вищоУ осв1ти краУни представляв собою окрему самослйну га-лузь народного господарства, яка характеризуемся складним комплексом вщносин м1ж вищими навчаль-ними закладами (ВНЗ), як надають осв^ш послуги, споживачами цих послуг - аб1тур1ентами, а також пщ-приемствами-споживачами юнцевого продукту д1яльност1 ВНЗ - випускниками. Як суб'ект ринковоУ еконо-мки, ВНЗ е товаровиробником переважно ¡нтелектуальноУ продукцп та послуг i реал1зуе цю продукцю як за державними, так i за ринковими (договiрними) цтами.
Анал1з останшх досл1джень. Питанням цтоутворення на ринку освiтнiх послуг займаються втизняш та зарубiжнi науковцi таю як, T.M. Боголiб, I. С. Каленюк, Т. 6. Оболенська, В. M. Огаренко, А. Б. Вiфле-емський, А. П. Панкрухiн, В. Д. ЧухломЫ, Д. А. Шевченко. Пол^ика цiноутворення сучасного вищого нав-чального закладу стосуеться життево важливих аспектiв його iснування i подальшого розвитку тому мае бути обфунтованою. Дослiдження особливостей цiноутворення на ринку осв^шх послуг в сучасних умовах е актуальним.
Метою статп е виявлення та аналiз чинниюв, якi мають враховуватися ВНЗ при формуванш цiни на ос-в^ш послуги.
В статтi 61 Закону УкраУни "Про освiту" встановлено, що крiм бюджетного, фiнансування державних навчальних закладiв та установ системи осв^и здiйснюeться за рахунок додаткових джерел фтансуван-ня, а саме кошти, одержанi за навчання, пiдготовку, пщвищення квалiфiкацií та перепiдготовку кадрiв вщ-повiдно укладених договорiв; плата за надання додаткових осв^шх послуг; кошти, одержат за науково-дослiднi роботи (послуги) та iншi роботи, виконаш навчальним закладом на замовлення пщприемств, установ, органiзацiй та громадян тощо [1].
Отже, якщо рашше на осв^ньому ринку iснувало фтансування освiти з бюджету, як безкоштовне навчання, то при переходi до ринковоУ економiки заклади осв^и отримуючи значно менше коштiв на дiяль-нiсть i розвиток почали шукати iншi джерела фiнансування. Освта iз безкоштовноУ перетворилась в товар, який мае свою цту.
Осв^ня послуга - це не матерiальна, а соцiальна цiннiсть. Вiд Ыших нематерiальних послуг (охорони здоров'я, спортивно-оздоровчих, культурно-видовищних) освiтнi послуги вiдрiзняються особливою спожи-вацькою вартiстю: здатнiстю задовольняти потреби людини в його духовному, Ытелектуальному розвитку i в придбанш тоУ чи iншоí спецiальностi.
Осв^ня послуга як товар достатньо специфiчна, так як володie особливими характеристиками [2, с.116]:
- освiтню послугу неможна упакувати i вiднести додому;
- споживач, отримавши таку послугу, збагачуеться новими знаннями;
- осв^ня послуга може бути продана будь-яку кiлькiсть разiв рiзним споживачам;
- не завжди е можливiсть ств ставити цiни на подiбнi осв^ы послуги, що надаються рiзними виробниками.
26 Eкономiчний вiсник унiверситету | Випуск № 17/1
© Кучеренко С.Ю., 2011
ЕК0Н0М1КА ЗНАНЬ
Осв^ш послуги, як специф1чний товар, яюсть якого пщпорядковуеться законам ринковоУ конкуренци та деяким обмеженням держави, характеризуеться наступними основними ознаками [3, с.237]:
- пщготовленють професорсько-викладацького персоналу та його участь в науково-дослщшй роботу
- вщпрацьованють осв^шх стандарт i програм;
- оргашза^я i проведення роботи щодо пщготовки аб1тур1ент1в до вступу у ВНЗ;
- р1вень оргашзацп навчально-осв^нього процесу;
- р1вень розвитку матер1ально1 бази вищого навчального закладу та ¡н.
ЦЫа освiтньоí послуги - це ринкова цта, яка формуеться пщ впливом попиту та пропозицií. Можна ви-дiлити два види цт:
1) цiна попиту - максимальна цта, яку б погодилися заплатити споживач^
2) цiна пропозицií - максимальна величина цти, за якою б погодився виробник продавати сво'( послуги.
В iдеалi вони могли б задовольнити обидвi сторони. Хоча на практицi, особливо в ринкових умовах,
цього, як правило, не бувае [4, с. 29].
ЦЫа покупця формуеться пiд впливом таких чинниш: рiвня життя населення, його платоспроможност, престижностi закладу, спецiальностi, перспектив працевлаштування. Цi фактори мають вплив i на попит на осв^ш послуги вищого навчального закладу.
На цту продавця (вищого навчального закладу) впливають: собiвартiсть навчання студентiв, норма прибутку, рiвень iнфляцií, етап життевого циклу освiтньоí послуги, рiвень конкуренци, державне регулю-вання цiн, маркетингова стратепя. У результатi збалансування цти покупця та цiни продавця отримують ринкову цту освiтньоí послуги [4, с. 30].
При розрахунку цти найчастiше вирiшуються такi задачi [2, С.116-118].
1. Максимiзацiя прибутку. За цим методом цта визначаеться за принципом "витрати плюс прибуток". Затрати на навчання коливаються в залежност вщ статусу i престижностi осв^ньо)' установи, квалiфiкацií викладачiв. Вiд кшькост студентiв залежнiсть менше вiдображена (в розрахунку на одного студента).
2. Максимiзацiя охоплення (збшьшення кiлькостi студенев при бiльш низьких цiнах). Тут вщслщковуеть-ся орieнтацiя на попит, що передбачае диференцiйованi цiни на осв^ш програми, освiтнi рiвнi, час i мiсце навчання. Цей метод доцшьний при наявностi сегментацií ринку студенев.
3. Вiдшкодування витрат. Якщо витрати великi, то часто компенсуються з спонсорських чи засновниць-ких засобiв. 0свiтня установа орieнтуeться на конкуренцш, а цiна встановлюеться на рiвнi цiн конкурентiв.
Практично при встановленн цiни необхiдно вирiшувати вс перерахованi задачi.
Штефанич Д. та Семенюк С. у сво'(й прац пропонують наступнi етапи при визначенн цiни освiтнiх по-слуг [4, С. 30,31]:
1 етап - вибiр цiлей цiноутворення: максимiзацiю прибутку, забезпечення виживання, орieнтацiю на ць нового лiдера, цiнову диферен^ацш, встановлення цiн на рiвнi цт конкурентiв, максимiзацiю частки ринку. Вщповщно до кожноí цiлi розробляеться цiнова стратегiя навчального закладу.
2 етап - аналiз витрат вищого навчального закладу. На ринку осв^шх послуг функцюнують заклади рiз-них форм власност (державноí та приватно)'). ДВНЗ заклади надають платн осв^ш послуги, цiна визначаеться повщно до наказу Мiнiстерства освiти i науки Украíни, Мiнiстерства фiнансiв Украти, Мiнiстерства економiки Украíни вiд 27.10.1997 р. №383/239/131 "Про порядок надання платних послуг державними навчальними закладами". Вона повинна покривати насамперед витрати на подготовку фахiвцiв, тобто за-стосовуеться затратний мехашзм. Базою для визначення вартост освiтнiх послух е розрахунок валових витрат, до яких належать: витрати на оплату прац^ вщрахування на соцiальнi потреби, матерiальнi витрати, амортизацiю основних фондiв, якi використовуються в процесi надання послуг, проведення поточного ремонту та ¡н. ^¡м зазначених витрат, до цти послуги включаеться прибуток (якщо вт плануеться), обов'язковi податки, вщрахування. Прибуток, зпдно з вищезазначеним документом, повинен спрямовува-тися на покриття дефщиту бюджетних асигнувань. Тому в цьому випадку не можна говорити про цту в С класичному розумiннi, оскiльки прибуток не закладаеться в оплату послуги.
На вщмту вiд державних, приватнi освiтнi заклади мають юридичну та господарську самостйнють, тому в цту на послуги включають прибуток, рiвень якого залежить вщ попиту на ринку.
Собiвартiсть (валовi витрати) включае постйш та змiннi витрати. Постiйнi витрати (ПВ) - це сума витрат закладу осв^и протягом одного навчального року, яка не залежить вщ чисельност студенев (ЧС), за-рахованих на навчання. Змiннi витрати (ЗВ) - це витрати закладу осв^и, яю залежать вiд рiчного плану пiд-готовки фахiвцiв i можуть коливатися.
3 етап - розрахунок розмiру мiнiмальноí iндивiдуальноí плати на пщготовку за певною осв^ньою про-грамою. Вона може визначатися так:
ПВ ЗВ
ц=—+—,
ЧС ЧС
Економiчний вiсник унiверситету | Випуск № 17/1
27
EKOHOMIKA ЗHAHЬ
4 eтaп - цe вивчeння пoпитy тa poзpaxyнoк eлacтичнocтi пoпитy вiд цiни. Цiнa нa ocвiтню пocлyгy зaл-eжить вщ пoпитy. Бiльш виcoкий пoпит дae пpивiд для вcтaнoвлeння вищoï цти, a нa мeнш пoпyляpнi CTe-цiaльнocтi вapтicть нaвчaння чacтo е нижчoю вiд coбiвapтocтi.
У цьoмy кoнтeкcтi вaжливим питaнням для вищoгo нaвчaльнoгo зaклaдy е визнaчeння eлacтичнocтi пo-питу нa ocвiтнi пocлyги зaлeжнo вiд цiни. З ^ею мeтoю poзpaxoвyють кoeфiцieнт eлacтичнocтi, який пoкa-зуе, нacкiльки змiнитьcя oбcяг нaдaння ocвiтнix пocлyг пpи змН пeвнoгo piвня цiни. Poзpaxyвaти кoeфiцi-ент eлacтичнocтi мoжнa зa фopмyлoю:
Е= / р2- р\ (ql + q2)/2 (р\ + р2)/2'
дe q1 i q2 - oбcяг пoпитy вiдпoвiднo y бaзoвoмy тa пoпepeдньoмy poкax;
p1 i p2 - цiнa oœ^mx пocлyг вiдпoвiднo y бaзoвoмy тa минyлoмy poкax.
б eтaп - вибip мeтoдy цiнoyтвopeння, який зaлeжить вiд ycтaнoвлeниx цiлeй цiнoyтвopeння. Для pинкy ocвiтнix пocлyг, нa нaшy думку, мoжнa викopиcтoвyвaти тaкi мeтoди цiнoyтвopeння:
- зaтpaтний, cyть ягаго пoлягae y визнaчeннi цiни як cyми coбiвapтocтi тa пpибyткy ^ибуток poзpaxo-вyeтьcя мнoжeнням coбiвapтocтi нa пeвнy нopмy peнтaбeльнocтi);
- aгpeгaтний (цiнa фopмyeтьcя iз eлeмeнтiв зaтpaт пo cтaттяx кaлькyляцiï);
- нa ocнoвi пoтoчниx цiн (ycтaнoвлeння цти в дiaпaзoнi цiн нa aнaлoгiчнi тoвapи);
- мeтoд, який бaзyeтьcя нa ocнoвi пoпитy, пpи яшму вcтaнoвлюeтьcя вepxнiй piвeнь цiни, який пopiвню-eтьcя iз витpaтaми зaклaдy ocвiти;
- кoнкypeнтний, щo пepeдбaчae вcтaнoвлeння цiни нa ocнoвi цт кoнкypeнтiв.
б eтaп - poзpaxyнoк бaзoвoï цiни. Пpoйшoвши вci пoпepeднi eтaпи, пpoaнaлiзyвaвши пoпит нa ocвiтнi пocлyги вищoгo нaвчaльнoгo зaклaдy, мoжнa вcтaнoвлювaти бaзoвy цiнy. Пicля ïï визнaчeння пoтpiбнo poз-paxyвaти бeззбиткoвий oбcяг пiдгoтoвки cпeцiaлicтiв тa пopiвняти йoгo iз пoпитoм нa pинкy ocвiтнix пocлyг. Toдi мoжнa poзpaxoвyвaти oптимaльнy цiнy нa pинкy, яга бyдe вpaxoвyвaти й iнтepecи вищиx нaвчaльниx зaклaдiв, i cпoживaчiв ocвiтнix пocлyг. У цьoмy кoнтeкcтi для BHЗ ocнoвнe зaвдaння - зaфiкcyвaти тoчкy зo-py cпoживaчiв нa пocлyги ocвiтньoгo зaклaдy, тoбтo вищци, якi вoни плaнyють oтpимaти.
Бaзoвy цiнy пoтpiбнo poзpaxoвyвaти для вcix cпeцiaльнocтeй, a вищий нaвчaльний зaклaд бyдe вcтaнoвлю-вaти цiнy, згiднo iз пoпитoм нa тoй чи Ыший нaпpям пiдгoтoвки чи cпeцiaльнicть. Бaзoвa цiнa пepeдбaчaтимe вiдшкoдyвaння витpaт нa нaдaння ocвiтнix пocлyг. Koжeн BHЗ бyдe iндивiдyaльнo poзpaxoвyвaти бaзoвy цiнy.
Bищi нaвчaльнi зaклaди нeзaлeжнo вiд фopми влacнocтi мaють пpaвo в цiнy включaти пeвний piвeнь пpибyткy. Ha йoгo вeличинy впливaють тaкi чинники, як iмiдж вищoгo нaвчaльнoгo зaклaдy, йoгo пpecтиж; мicцeзнaxoджeння зaклaдy; нaявнicть aнaлoгiчниx вищиx нaвчaльниx зaклaдiв y peгioнi чи мют тa iн. Bw-пoвiднo дo цьoгo вapтicть плaтниx ocвiтнix пocлyг y дepжaвниx зaклaдax бyдe вiдpiзнятиcя в poзpiзi BHЗ, peгioнiв, oкpeмиx cпeцiaльнocтeй [4, c.31].
B yмoвax пocтiйнoгo змeншeння чиceльнocтi випycкникiв зaгaльнoocвiтньoï шкoли, щo зyмoвлeнe дeмo-гpaфiчнoю кpизoю, мiж BHЗ пocилюeтьcя cyпepництвo зa пoкyпцiв ocвiтнix пocлyг. Oдним iз дocить eфeк-тивниx мeтoдiв вeдeння кoнкypeнтнoï бopoтьби мiж вишaми е цiнoвa кoнкypeнцiя. Для того, щoб мaйбyтнi cтyдeнти-кoнтpaктники тa ix^ бaтьки вiддaли пepeвaгy пeвнoмy нaвчaльнoмy зaклaдy, йoмy дocтaтньo вcтaнoвити плaтy зa нaвчaння нa дeкiлькa coтeнь гpивeнь нижчу, нiж y йoгo кoнкypeнтiв. Bci iншi мoжливi пepeвaги в дaнoмy випaдкy вжe нe cпpaцьoвyють (б, c.153].
Poзглянeмo нa пpиклaдi вищиx нaвчaльниx зaклaдiв oблacтi вapтicть пiдгoтoвки фaxiвцiв Ta-
лyзi знaнь "Eкoнoмiкa пiдпpиeмництвo", нaпpями пiдгoтoвки "oблiк i ayдит", "eкoнoмiкa пiдпpиeмcтвa", "фь нaнcи i кpeдит" зa кoшти фiзичниx тa юpидичниx ocí6. Taкиx зaклaдiв y oблacтi e тpи, peштa вищi нaвчaль-нi зaклaди м.Kиeвa.
Для aнaлiзy iнфopмaцiя пpo вapтicть ocвiтнix пocлyг викopиcтoвyвaлacь з oфiцiйниx caйтiв BHЗ, зoкpe-мa як ми бaчимo, дeякi yнiвepcитeти вiдoбpaзили вapтicть нaвчaння 2010 poкy, xoчa cьoгoднiшньoгo aбiтy-pieнтa цiкaвить вapтicть нaвчaння 2011/2012 ^p. Oкpeмi BHЗ, тaкi як Haцioнaльнa aкaдeмiя cтaтиcтики, oблiкy тa ayдитy, Kиïвcький нaцioнaльний yнiвepcитeт iм. Tapaca Шeвчeнкa y пpaвилax пpийoмy тa iнфop-мaцiï для aбiтypieнтa взaгaлi нe вiдoбpaзили вapтicть нaвчaння.
Дaнi тaблицi дaють змoгy вiдcлiдкoвyвaти дифepeнцiaцiю цiн нa ocвiтнi пocлyги. Звичaйнo, тoн y ц^-в^ пoлiтицi зaдaють cтoличнi вузи, дe цiнa нa ocвiтнi пocлyги зa пeвними cпeцiaльнocтями гaлyзi знaнь "Eкoнoмiкa i пiдпpиeмництвo" пopiвнянo з peгioнaльними вищими нaвчaльними зaклaдaми cyттeвo вiдpiз-няeтьcя. Haйвищa вoнa y Kиïвcькoмy нaцioнaльнoмy тopгiвeльнo-eкoнoмiчнoмy yнiвepcитeтi, нaйнижчa - y Бiлoцepкiвcькoмy нaцioнaльнoмy aгpapнoмy yнiвepcитeтi. Чoмy нa pинкy ocвiтнix пocлyг пpи пiдгoтoвцi фa-xiвця з eкoнoмiки y piзниx BHЗ (ocвiтньo-пpoфeciйнi пpoгpaми пiдгoтoвки якиx близькi зa cвoïм змicтoм) тaк вiдpiзняютьcя цти? Biдпoвiдь нa цe питaння мoжyть дaти лишe кepiвники циx зaклaдiв.
28 Eкoнoмiчний вicник yнiвepcитeтy j Bипycк № 17/1
EKOHOMIKA ЗHAHЬ
Цiнa нэ ocвiтнi no^ym BH3 м.Киевэ тэ Kиïвcькoï oблacтi, гpн
№ п/п Haзвa вищoгo нaвчaльнoгo зэклэду Ocвiтньo-квaлiфiкaцiйнi piвнi (вapтicть oднoгo poкy нэвчэння)
Бaкaлaвp (деннз/зз-oчнa) Cпeцiaлicт (деннз/зз-oчнa) Mo^^p (ден-нa/зaoчнa)
BH3 oблacтi
1 Бiлoцepкiвcький нaцioнaльний aгpapний yнiвepcи-ïeï (u^a 2Q1Q p.) 595Q/4QQQ 65QQ/4QQQ 85QQ/64QQ
2 ДBHЗ "Пepeяcлaв-Xмeльницький дepжaвний r^a-гопчний yнiвepcитeт iмeнi ^игсря Cкoвopoди" (ць нa 2Q11 p.) 85QQ/6QQQ 86QQ/65QQ 95QQ/75QQ
3 Haцioнaльний yнiвepcитeт дepжaвнoÏ пoдaткoвoÏ cлyжби Укpaïни (цiнa 2Q11 p.) 14581/68Q5 14581/68Q5 14776/7777
BH3 м. ^еве
1 Haцioнaльний yнiвepcиïeï бiopecypciв i пpиpoдoкo-pиcïyвaння Укpaïни (цiнa 2Q11 p.) 1325Q/6Q75 14QQQ/936Q 155QQ/1Q6QQ
2 Aкaдeмiя мyнiципaльнoгo yпpaвлiння (цiнa 2Q1Q p.) 89QQ-97QQ/ 65QQ-67QQ 1Q2QQ-1Q7QQ/75QQ-78QQ 121QQ/89QQ
3 Kиïвcький нaцioнaльний eкoнoмiчний yнiвepcитeт iмeнi Baдимa Гeïьмaнa (цiнa 2Q11 p.) 13718/5693 - 16738/957Q
4 Haцioнaльний ïexнiчний yнiвepcиïeï Укpaïни (цiнa 2Q11 p.) вiд 1473Q/873Q вiд 1637Q/873Q вiд 1637Q/873Q
б Kиïвcький нaцioнaльний ïopгiвeльнo-eкoнoмiчний yнiвepcиïeï (цiнa 2Q11 p.) 1681Q/7Q86* 1867Q/549Q -
6 Укpaïнcькa aкaдeмiя бiзнecy ïa пiдпpиeмництвa (цi-нa 2Q11 p.) 98QQ/73QQ 98QQ/73QQ -
* cepeдня вapтicть нaвчaння зa чoтиpи нa двнн\й ra п'ять нa зaoчнiй фopмi нaвчaння (вapтicть пepшoгo po!y нaвчaння 1449Q/769Q ^н, ocтaнньoгo -1928Q/563Q ^н.
Ha пepший пoгляд, cитyaцiя цтгам вiдпoвiдae cвiтoвим cтaндapтaм: icнye pинoк o^i^ix пocлyг piзнoï вapтocтi, нa яШМУ кoжeн вiдпoвiднo дo плaтocпpoмoжнocтi мoжe oтpимaти ocвiтнi пocлyги.
Для тощ щoб мaйбyтнi cтyдeнти-кoнтpaктники тa ïxm бaтьки вiддaли пepeвaгy пeвнoмy нaвчaльнoмy зaклaдy, йoмy дocтaтньo вcтaнoвити плaтy зa нaвчaння нa дeкiлькa coтeнь гpивeнь нижчу, нiж y йoгo шн-кypeнтiв. Bci iншi мoжливi пepeвaги в дaнoмy випaдкy вжe нe cпpaцьoвyють [б, c. 153].
У cитyaцiï, кoли вapтicть ocвiтньoï пocлyги пo iдeнтичнiй cпeцiaльнocтi oднaкoвa в дeкiлькox BHЗ, cto-живaчi (cycпiльcтвo, пiдпpиeмcтвo, фiзичнa ocoбa) нaдaють пepeвaгy тoмy, який, нa ïx пoгляд, пo пepшe, мae кpaщий iмiдж, пo дpyгe - здaтний нaдaти пocлyгy кpaщoï якocтi, пo тpeтe - нaдae бiльшe мoжливocтi пo викopиcтaння oтpимaниx знaнь нa пpaктицi [3, c. 237].
B yмoвax фyнкцioнyвaння pинкy ocвiтнix пocлyг, кoли вищим нaвчaльним зaклaдaм дoвoдитьcя 6opo™-cя зa кoжнoгo c^e^ra, ocoбливo в ocтaннi poки, в yмoвax дeмoгpaфiчнoгo cпaдy, питaння цiнoyтвopeння е пpepoгaтивoю виключнo ocвiтнix зaклaдiв i нe пoвиннo peгyлювaтиcя з 6okó дepжaви. Bищi нaвчaльнi зa-клaди, вpaxoвyючи cвoï пoзицiï нa pинкy ocвiтнix пocлyг, будуть вибиpaти ту чи iншy cтpaтeгiю тa мeтoд ць нoyтвopeння. Tiльки зa тaкиx yмoв eфeктивнo фyнкцioнyвaтимe pинoк ocвiтнix пocлyг. У цiй cитyaцiï вaжли-вим питaнням е визнaчeння бaзoвoï вapтocтi ocвiтнix пocлyг, a oптимaльнa цiнa пoвиннa пepeдyciм вiдпo-вiдaти pинкoвoмy пoпитy тa пpoпoзицiï i цим зaбeзпeчити пoвний л^нз^ний нaбip, пoкpивaючи пpи ^o-му витpaти нa ocвiтню пocлyгy [4, c. 33].
Bиcнoвoк: Зpocтaння чacтки пoзaбюджeтниx кoштiв фiнaнcyвaння в зaгaльнoмy oбcязi acигнyвaнь нa нaвчaння i пpoфeciйнy пiдгoтoвкy е пoкaзникoм poзшиpeння cфepи pинкoвиx вiднocин в ocвiтi, ïï пoдaль-rnoï кoмepцiaлiзaцiï, щo викликae нeoбxiднicть oбфyнтyвaння цiнoyтвopeння нa pинкy ocвiтнix пocлyг.
Лiтepaтypa
1. Зaкoн У^ни "Ïpo ocвiтy" №1060-XII в'щ 23.05.1991 p. [Eлeктpoнний pecypc] - Peжим дocтyпyfío pe-cypcy: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1060-12.
2. Bифлeeмcкий А.Б. Экoнoмикa oбpaзoвaния: yчeбнoe пocoбиe в 2 кн. / Bифлeeмcкий А.Б. - Книт 2. -M.: Hapoднoe oбpaзoвaниe, 2003. - 384 c.
3. Бoгoлiб T.M. Poль ocвiти i нayки y пocт iндycтpiaльнoмy poзвиткy Укpaïни: мoнoгpaфiя. / Бoгoлiб T.M. -К.: Kopпopaцiя, 2010. - 408 c.
4. Штeфaнич Д.А. Ocoбливocтi цiнoyтвopeння нa pинкy ocвiтнix пocлyг/Д.А. Штeфaнич, C.Б. Ceмeнюк// Hayкoвий вicник Boлинcькoгo нaцioнaльнoгo yнiвepcитeтy iмeнi Ëeci Укpaïнки. - Bип. 7. - 2008. - C.29-33.
5. Kyкypyдзa I.I. Pинoк пocлyг вищoï ш^ли в Укpaïнi: cmн, пpoблeми тa пepcпeктиви / I.I. Kyкypyдзa // Bicник Чepкacькoгo yнiвepcитeтy - №152 - 2009. - C.148-163.
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 17/1
29
