CC BY
33
В.В. Денисюк, В.В. Кужель [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ussf.kiev.ua/index.phpgo4nklu-sin=viewid=21.
5. Заворотинська Н. М. Теоретичн/ питання запровадження /нновац/йного менеджменту в осв/т/ / Н.М. Заворотинська [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ussf.kiev.ua/índex.phpgo=Inklusin=vi-ewid=21.
6. Згуровський М. З. Ми повинн/ упереджувати ситуац/ю, а не ф/ксувати проблеми / М. З. Згуровський // Осв/та Украни. - 1997. - 28 лютого. - № 10.
7. Кал/н/на Л. Специф/ка /нформац/йного управл/ння закладами осв/ти / Л. Кал/н/на // Осв/та / управл/н-ня. - 2003. - Т. 6. - Ч. 3. - С 47.
8. Луговий В.1. Управл/ння осв/тою: навчальний пос/бник для слухач/в, асп/рант/в, докторант/в спец/ально-ст/ "Державне управл/ння" /Луговий В.1. - К. : Вид-во УАДУ, 1997.
9. Найдьонов I., Кот Г. Головн/ важел/ в управл/нн/ як/стю осв/ти /I. Найдьонов, Г. Кот [Електронний ресурс] // Персонал. Журнал /нтелектуально'1 ел/ти. - 2009. - № 1. - Режим доступу до журналу: http://www.per-sonal.in.ua/article.phpida=636.
УДК 378(3)
Козарезенко Л.В.,
к.е.н., доцент кафедри еконсиулчно!' Teopii та методологи наукових дооглджень ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ iмeнi Гpигopiя Сковороди"
ЧИННИКИ ЕФЕКТИВН0СТ1 ФУНКЦЮНУВАННЯ СФЕРИ 0СВ1ТН1Х ПОСЛУГ
В статт! розглянуто чинники, що впливають на р!вень ефективност! функц.онування сфери осв'пнЫ по-слуг, зокрема: пол!тико-правовi, ф1нансово-економ1чн1, соц!альнi. Досл.джено та дано об'ективну характеристику кожн.й ¡з досл!джуваних груп чинниюв впливу.
Ключов1 слова: система освти, соц.ально-економ.чна ефективн.сть, демограф.чна ситуац.я, система оподаткування, ц.нова пол!тика, полпика зайнятостi, державна осв.тня полпика.
В статье рассмотрены факторы, влияющие на уровень эффективности функционирования сферы образовательных услуг, в частности, политико-правовые, финансово-экономические, социальные. Исследована и дана объективная характеристик какаждой из исследуемых групп факторов влияния.
Ключевые слова: система образования, социально-экономическая эффективность, демографическая ситуация, система налогообложения, ценовая политика, политика занятости, государственная образовательная политика.
The paper considers factors affecting the efficiency of the sphere of educational services, including political, legal, financial, economic, social. Investigated and given an objective description of each of the studied groups of factors influence.
Key words: education, social and economic performance, demographic situation, taxation, pricing policy, employment policy, public education policy.
Актуальшсть теми дослщження. Вщомо, що функцюнування осв^ньо'У сфери будь-якоУ краУни усклад-нюеться впливом трансформац^них процеав, сукупност пол^ичних, правових, нацюнальних, культурних, со^альних, eкoнoмiчних, мiжнаpoдних умов, як вщповщним чином впливають на УУ розвиток. Aналiз суча-сного стану, тенден^й змт сфери осв^шх послуг та створення передумов для узагальненого висновку про багатофакторний вплив, якого зазнае осв^ня сфера е метою написання статл.
Дослщженню проблеми ефективност функцюнування сфери осв^шх послуг свого часу присвячували прац як в^чизняш, так i всесв^ньо вiдoмi вченьекономюти. На жаль залишаються не уточненими питання що стосуються того, як i як саме впливають на piвeнь ефективнють функцюнування сфери осв^шх послуг фактори, визначен автором в основному текст статл, що i визначило подальший змют статл.
Виклад основного матер1алу. Вважаемо, що ефективнють функцюнування осв^ньоУ сфери, визнача-еться такими групами чинникiв:
- дeмoгpафiчнoю ситуацieю;
- iснуючoю системою оподаткування;
- системою фтансування витрат на осв^у (спiввiднoшeння державних i приватних витрат);
- Ывестиц^ною пoлiтикoю уряду в осв^шй сфepi;
- державною пол^икою зайнятoстi;
- цiнoвoю пол^икою в oсвiтнiй сфepi;
- пол^ико-правовими чинниками;
- нацioнальними особливостями системи осв^и.
16 Eкoнoмiчний вiсник ушверситету | Випуск № 17/1
© Козарезенко Л.В., 2011
Biдoмo, щo ocвiтня cфepa, як вaжливий eлeмeнт нaцioнaльнoï eкoнoмiки, бiльшoю мipoю, нiж iншi cфe-pи дiяльнocтi, peaгye нa впливи зoвнiшньoгo cepeдoвищa. З iншoгo 6okó, вoнa чинить вплив нa зaгaльний cтaн нaцioнaльнoï eкoнoмiки. Oтжe, юнують чиcлeннi двocтopoннi зв'язки, xapaктep впливу якиx вiдoбpa-жeнo нa pиc. 1.
Джерело: складено автором
Hacaмпepeд нa poзвитoк ocвiтньoï cфepи впливae дeмoгpaфiчнa cитyaцiя. Зpocтaння чиceльнocтi нace-лeння тa змiнa йoгo вiкoвoï cтpyктypи дo тoгo ж зyмoвлюють змiни y cтpyктypi нaвчaльниx зaклaдiв. Xoчa взaeмoзв'язoк мiж ocвiтoю тa нapoджyвaнicтю дyжe cклaдний, бiльшicть вчeниx пoгoджyeтьcя, щo вiн е нe-гaтивним, i пoяcнюe цe тим, щo poзвитoк ocвiти збiльшye в^ву мeжy пpи вcтyпi дo шлюбу й пiдвищye aль-тepнaтивнy вapтicть нapoджeння дiтeй. Bнacлiдoк цьoгo ам')' бaжaють мaти мeншe нaщaдкiв, щo пpизвo-дить дo знижeння piвня нapoджyвaнocтi.
Якщo чиceльнicть нaceлeння yipa^ y 1996 poцi бyлa 50874,1 тиа ocí6, тo з ниx ocoби y вiцi дo 14 po^, тoбтo пoтeнцiйнi yчнi зaгaльнoocвiтнix i дoшкiльниx нaвчaльниx зaклaдiв, зa дaними Дepжaвнoгo кoмiтeтy cra-тистики, cтaнoвили 10246,0 тиc., ocoби y вщ 15-24 poки, тoбтo пoтeнцiйнi cтyдeнти пpoфeciйнo-тexнiчниx i вищиx нaвчaльниx зaклaдiв - 7164,4 тиc. Пpoтягoм 1996-2010 pp. чиceльнicть нaceлeння cкopoтилacя нa 4682,1 тиc., пpиpoдний пpиpicт cтaнoвив зa piê y cepeдньoмy (- 327) тиc. ocí6. Як нacлiдoк, кiлькicть ocí6 y вь цi дo 14 poкiв змeншилacя нa 3744,9 тиc., a нaceлeння y вiцi 15-24 poки - нa 61,3 тиc. ocí6. Heзмiнним e фaкт cтpiмкoгo знижeння чиceльнocтi нaceлeння, гoлoвним чинoм, зa paxyнoк ocнoвниx cпoживaчiв ocвiтнix пocлyг - нaceлeння y вiцi дo 14 po^. Ця cитyaцiя знaйшлa пpoяв y тoмy, щo з 1996 пo 2010 pp. кiлькicть учыв зaгaль-нoocвiтнix нaвчaльниx шкiл (дaлi ЗOШ) I-III cт. змeншилacя нa 2517 тиc. ocí6, a y пpийoмi aбiтypieнтiв дo пpo-фeciйнo-тexнiчниx i вищиx нaвчaльниx зaклaдiв тaкoж cтaли пoмiтними нeгaтивнi тeндeнцiï.
Oтжe, дeмoгpaфiчнa кpизa в Укpaïнi зyмoвлюe нeгaтивний вплив нa дiяльнicть ocвiтнix зaклaдiв, який, пepeдyciм, вiдчyвaють пpoфeciйнo-тexнiчнi тa вищi нaвчaльнi зaклaди внacлiдoк змeншeння кiлькocтi aбiтy-pieнтiв. Oднaк пoвнe ycyнeння нeгaтивнoгo впливу дeмoгpaфiчнoгo фaктopa нeмoжливe, тoмy йдeтьcя ли-0e пpo йoгo пoм'якшeння.
Cиcтeмa oпoдaткyвaння. Ha пiдcтaвi aнaлiзy пoпepeднix пiдcyмкiв peaлiзaцiï фiзичними ocoбaми пpaвa нa oдepжaння пoдaткoвoгo кpeдитy, зoкpeмa, нa нaвчaння, тa пpaктичнoгo зacтocyвaння пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Зaкoнy Укpaïни "Ïpo пoдaтoк з дoxoдiв фiзичниx ocí6" нaми виявлeнo pяд нopм, щo, мoжyть нeгaтивнo впливaти нa eфeктивнicть фyнкцioнyвaння cфepи ocвiтнix пocлyг, a caмe:
- якщo плaтник пoдaткy y звiтнoмy poцi здiйcнив oплaтy нaпepeд зa кiлькa poкiв нaвчaння, то вт мae пpaвo нa пoдaткoвий кpeдит лишe нa звiтний, a нe нacтyпнi poки. Зaкoнoм(п. 5.3 ст. 5) ч^га визнaчeнo, щo плaтник пoдaткy мae пpaвo включити дo cклaдy пoдaткoвoгo кpeдитy звiтнoгo poiy витpaти, фaктичнo пoнeceнi ним зa нaвчaння y тaкoмy звiтнoмy poцi. Ocкiльки зaзнaчeнi витpaти плaтник пoдaткy здiйcнив y звiтнoмy пepioдi тa ним oплaчeнo нaвчaння нacтyпниx (a нe звiтнoгo) poкiв, то вт нe мae пpaвa включити ïx дo пoдaткoвoгo кpeдитy;
- бaтьки нe мaють пpaвa нa пoдaткoвий кpeдит зa нaвчaння дитини, якщo вoнa нaвчaeтьcя y вищoмy нaвчaльнoмy зaклaдi тa пapaлeльнo пpaцюe й oдepжye зapoбiтнy плaтy. Згiднo з п. 1.16 Зaкoнyпoдaткoвий кpeдит - цe cyмa (вapтicть) витpaт, пoнeceниx плaтникoм пoдaткy. Ocкiльки cтyдeнт пpaцюe й oдepжye зa-poбiтнy плaтy, тo вiн е плaтникoм пoдaткy з дoxoдiв фiзичниx ocí6. Biдпoвiднo дo нopм Зaкoнy, тaкий пpaц-юючий cтyдeнт мae caм пoдaти дeклapaцiю з мeтoю oдepжaння пoдaткoвoгo кpeдитy нa нaвчaння в мeжax
oдepжaнoï ним пpoтягoм звiтнoгo пoдaткoвoгo poiy зapoбiтнoï плaти. У тaкoмy випaдкy бaтьки cтyдeнтa, який пpaцюe й oдepжye зapoбiтнy плaтy, нe мaють пpaвa нa нapaxyвaння пoдaткoвoгo кpeдитy зa нaвчaн-ня тaкoï дитини - cтyдeнтa;
- включeння дo пoдaткoвoгo кpeдитy oплaти зa нaвчaння нa пiдгoтoвчиx Kypcax для вcтyпy дo вищиx нaвчaльниx зaклaдiв нe пepeдбaчeнo чинним зaкoнoдaвcтвoм. Ocкiльки цe дoдaткoвa пocлyгa нaвчaльнo-гo зaклaдy, якa нe е oбoв'язкoвoю y пpoцeci бeзпocepeдньoгo нaвчaння зa oбpaним фaxoм, i яга oплaчy-eтьcя oкpeмo (дoдaткoвo) вщ cплaти зa нaвчaння;
- oбидвa бaтьки нe мaють пpaвa oднoчacнo cкopиcтaтиcя пpaвoм нa пoдaткoвий кpeдит нa нaвчaння дитини - '^и нaвчaннi плaтникa пoдaткy aбo члeнa йoгo ciм'ï пepшoгo cтyпeня cпopiднeння витpaти, пo-нeceнi y зв'язку iз oплaтoю нaвчaння, мoжyть бути включeнi дo пoдaткoвoгo кpeдитy oднoгo з тaкиx члeнiв зa ïx вибopoм".
Зaлишaютьcя дo цьoгo чacy нe вpaxoвaними пpoпoзицiï, якi виcлoвлюютьcя з 1999 poiy, щoдo cпpямy-вaння cyм кoмyнaльнoгo пoдaткy тa пoдaткy з peклaми, ввeдeння цiльoвoгo пoдaткy ("шкiльнoгo пoдaткy") нa фiнaнcyвaння ocвiти, aбo видiлeння в мeжax icнyючиx пoдaткiв пeвнoï (гapaнтoвaнoï) чacтки пoдaткoвиx нaдxoджeнь, якi б цiльoвим чинoм cпpямoвyвaлиcя нa фiнaнcyвaння poзвиткy cфepи ocвiтнix пocлyг. Дoc-вщ poзвинeниx кpaïн пepeкoнye в дoцiльнocтi тaкиx зaxoдiв [1, c. 6-7].
Haдaнням пoдaткoвиx пiльг i cпpиятливиx yмoв для нaбyття ocвiти пiдкpecлюeтьcя ocoбливий cтaтyc нaвчaльниx зaклaдiв, eдинoю мeтoю дiяльнocтi якиx е, нeзaлeжнo вiд фopми влacнocтi, - пiдвищeння ocвiт-ньoгo piвня нaceлeння iparn^ Пpoтe, шляxoм чиcлeнниx пpoтидiй i зaбopoн пoлiтикa y cфepi oпoдaткyвaн-ня гaльмye poзвитoк cиcтeми oœi™. Дaнi пpoцecи е пoвнicтю пpoтилeжнi тим, щo вiдбyвaютьcя в eвpo-пeйcькиx кpaïнax з виcoким piвнeм poзвиткy cиcтeм ocвiти. Taм, нa вiдмiнy вiд yкpaïнcькoï пpaктики roc-пoдapювaння, cтимyлюютьcя бyдь-якi дiï ocí6, щo пoв'язaнi з пiдвищeнням ocвiтньoгo piвня чи нaвчaнням, нaдaнням пoдaткoвиx пiльг, пoдaткoвиx кaнiкyл, тoщo.
Cиcтeмa фiнaнcyвaння витpaт нa ocвiтy. Eфeктивнicть дiяльнocтi бyдь-якoï cиcтeми, i oœi™ в тoмy чи-cлi, нa думку б. Kpacнякoвa зaлeжить вщ oбcягiв фiнaнcyвaння [1, c. 3]. Джepeлaми фiнaнcyвaння ocвiти в Укpaïнi е дepжaвнi тa пpивaтнi acигнyвaння, щo нe зaбopoнeнi зaкoнoдaвcтвoм.
Ha cьoгoднi cтpyктypa витpaт Дepжaвнoгo бюджeтy Укpaïни е тaкoю: нa пepшoмy мicцi видaтки нa co-цiaльний зaxиcт i coцiaльнe зaбeзпeчeння, пoтiм видaтки нa нaцioнaльнe гocпoдapcтвo, oбcлyгoвyвaння зoвнiшньoгo бopгy, oбopoнy, лiквiдaцiю нacлiдкiв Чopнoбильcькoï кaтacтpoфи i лишe пoтiм cтaття видaткiв нa фiнaнcyвaння cиcтeми ocвiти. Xoчa зa чиceльнicтю нaceлeння, зaдiянoгo в cиcтeмi ocвiти, - галузь е нaй-мacoвiшoю.
У ст. 61 Зaкoнy Укpaïни '^po ocвiтy" [2] вкaзyeтьcя, щo "дepжaвa зaбeзпeчye бюджeтнi acигнyвaння нa ocвiтy в poзмipi нe мeншoмy дecяти вiдcoткiв нaцioнaльнoгo дoxoдy, a тaкoж вaлютнi acигнyвaння нa oc-нoвнy дiяльнicть".
У цiлoмy, нe зaглиблюючиcь y cитyaцiю, мoжнa зpoбити виcнoвoк пpo тe, щo дepжaвa нe пoвнoю мipoю зaбeзпeчye фyнкцioнyвaння й poзвитoк cиcтeми ocвiти. Haвiть пpoдoвжyючи збiльшyвaти cyми фiнaнcy-вaння i видтяючи з дepжaвнoгo бюджeтy мaйжe кoжнy п'яту гpивню, дepжaвa нe в змoзi зaбeзпeчити пo-тpeби y фiнaнcoвиx pecypcax. Дo ^o^arn нe пoвнicтю peaлiзyютьcя пpoгpaми poзвиткy ocвiти, ycклaдню-ютьcя i cпoвiльнюютьcя пpoцecи ïï peфopмyвaння. Koшти, щo видiляютьcя нa ocвiтy, пpизнaчaютьcя здe-бiльшoгo для виплaти зapoбiтнoï плaти, a вжe peштa - нa poзвитoк ocвiти. Фiнaнcyвaння вiдбyвaeтьcя зa зaлишкoвим пpинципoм, щo ycклaднюe пoдaльший poзвитoк ocвiти, дo тoгo ж CTpyirypa видaткiв нa o^^-ню cфepy мae "нepiвнoмipний" xapaктep. Пpoвeдeний T. Зaтoнaцькoю [3, c. 59] aнaлiз видaткiв звeдeнoгo бюджeтy нa cиcтeмy ocвiти y cтpyктypi coцiaльниx витpaт пoкaзaв, щo бiльшicть iз ниx викopиcтoвyeтьcя нeeфeктивнo, a вплив чacтини видaткiв нa coцiaльнi пoтpeби тa пoкaзники coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвит-ку e дocить cyпepeчливим.
Koнфepeнцiя Hoбeлiвcькиx лaypeaтiв "Ha пopoзi XXI cmnirm: нeбeзпeкa i пepcпeктиви", щo вiдбyлacя y 1988 poцi в Пapижi, y пiдcyмкoвoмy дoкyмeнтi зaфiкcyвaлa: "Ocвiтa пoвиннa мaти aбcoлютний пpiopитeт y бюджeтax вcix кpaïн i cпpияти poзвиткy вcix видiв дiяльнocтi" [4, c. 13]. Öe твepджeння пpeдcтaвникiв œi-тoвoï iнтeлeктyaльнoï eлiти нapaзi cпpиймaeтьcя як aкcioмa.
У poзвинeниx кpaïнax зacтocoвyeтьcя кiлькa, зaлeжнo вщ джepeл нaдxoджeнь кoштiв, мoдeлeй фiнaнcy-вaння ocвiти. Пpoтe, нeзaлeжнo вщ oбpaнoï, нa cфepy ocвiти видiляeтьcя знaчнa чacткa BBП. Haйбiльшa чacткa витpaт пpипaдae нa дepжaвний бюджeт i бюджeти мicцeвoгo caмoвpядyвaння. Учacть пpивaтниx фoндiв y фiнaнcyвaннi cиcтeми ocвiти нe пepeвищye 6%. Tai, y Beликoбpитaнiï чacткa пpивaтниx a^my-вaнь нa ocвiтy дocягae близьга 4%, y Фpaнцiï - 6%, Hiмeччинi - 1%. Пpичoмy cпocтepiгaeтьcя xapaктepнa зaкoнoмipнicть: чим вищe piвeнь ocвiти, тим бiльшy yчacть y йoгo фiнaнcyвaннi бepe ypяд i мeншe - peno-нaльнi тa мyнiципaльнi opгaни yпpaвлiння, a чacткa пpивaтниx джepeл y фiнaнcyвaннi ocвiти в poзвинeниx кpaïнax знaчнo мeншa, нiж y кpaïнax iз cepeднiми тa ocoбливo - в ipamax з низькими дoxoдaми.
Якщo пopiвняти Укpaïнy зa пoкaзникoм фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння ocвiти з iншими кpaïнaми œ^y, тo
cитyaцiя бyдe виглядати так (таблиця 1).
Як ^^чать дан табл. 1, бiльшicть кpaïн cвiтy iнвecтyють знaчнy чacткy нaцioнaльниx pecyp^ в ocвiтy, щo з ypaxyвaнням пpивaтниx i дepжaвниx iнвecтицiй cтaнoвить близькo 5,7% ïx BBП. Haйвищий piвeнь ви-тpaт вiд BBП на ocвiтy в 2005 poöi 6ув y Hopвeгiï (7,7%), Дани (8,5%) та ^ландп (8,1%). У фут кpaïн "Be-ликoï амки" лiдиpyють Фpaнцiя та C0A - 5,9%, дaлi Beликoбpитaнiя - 5,4%, ^нада - 5,2%, Iтaлiя - 4,7%, Hiмeччинa - 4,6% та Япoнiя - 3,5% BBП. Maйжe тpeтя чacтинa кpaïн OECP витpaчaють на ocвiтy мeншe 5% BB^ а дeякi кpaïни, нaпpиклaд Typeччинa, мeншe 4% BBП.
Тэблиця 1. Фiнaнcyвaння ocвiти кpaïнaми câiTy
Kpaïнa Фiнaнcyвaння cиcтeми ocвiти, млpд. дoл. C0A BBÏ, млpд. дoл. C0A Biдpaxyвaння нэ ocâiTy, % BBÏ
CI0IA 732,6 12416,5 5,9
Beликa Бpитaнiя 118,7 2198,8 5,4
Iтaлiя 82,8 1762,5 4,7
Kaнaдa 57,9 1113,8 5,2
Meкcикa 41,5 768,4 5,4
Kopeя 36,2 787,6 4,6
Hiдepлaнди 33,7 624,2 5,4
Pociя 27,5 763,7 3,6
Hopвeгiя 22,8 295,5 7,7
Даыя 22,0 258,7 8,5
Пoльщa 15,8 303,2 5,2
Typeччинa 13,4 362,5 3,7
Фiнляндiя 12,6 193,2 6,5
Гpeцiя 9,7 225,2 4,3
Угopщинa 6,0 109,2 5,5
Чecькa Pecпyблiкa 5,5 124,4 4,4
Укpaïнa 5,1 82,9 6,2
Kaзaxcтaн 2,2 57,1 3,9
Бiлopyciя 1,7 29,6 5,7
Джepeлo: cклaдeнo aвтopoм.
Heзвaжaючи на cxoxic^ iз пoкaзникaми вiдpaxyвaння вiд BBП з Бeльгieю, Фpaнцieю, Швeйцapieю (близью 6%), yкpaïнcькa cиcтeмa ocвiти oтpимye дyжe мaлi пopiвнянo з дocлiджeними кpaïнaми, cyми гаш-тiв на poзвитoк гaлyзi. Пoв'язaнo öe, нacaмпepeд, з вeличинoю Дepжaвнoгo бюжeтy УфаТни. Cxoœa ^туа-цiя з фiнaнcyвaнням в Угopщинi та Чecькiй Pecпyблiцi - вiдпoвiднo 6,0 i 5,47 млpд. дoл. Знaчнi cyми вклада-ють в ocвiтy C0A, Япoнiя, Фpaнцiя, Hiмeччинa - пoнaд 100 млpд. дoл. C0A щopoкy. Haймeншe кoштiв на фiнaнcyвaння cиcтeми oœi™ видiляють Бiлopyciя та Kaзaxcтaн - 1,68 i 2,22 млpд. дoл C0A вiдпoвiднo.
Як cтвepджye I. ^ючгава [5, с. 45], нaйбiльшoгo ycпixy в пpoцeci cтвopeння пepeдyмoв для eкoнoмiч-нoгo зpocтaння дocягнyтo в тиx кpaïнax, дe дepжaвa cтвopювaлa yмoви з мeтoю poзвиткy пiдпpиeмництвa та кoopдинyвaлa фiнaнcyвaння poзвиткy людcькoгo кaпiтaлy, нacaмпepeд cиcтeми oœi™.
Пpoблeмa нeдocтaтньoгo фiнaнcyвaння cтocyeтьcя нe лишe пoтeнцiйнoгo зaнeпaдy ocвiтньoï cфepи, а й тicнo пoв'язaнa з poзвиткoм eкoнoмiки кpaïни взaгaлi [6, с. 171]. Для poзв'язaння cклaднoï cитyaцiï з фь нaнcoвим зaбeзпeчeнням ocвiтньoï cфepи 9 жoвтня 2001 poi<y бyлo видaнo Указ Пpeзидeнтa Укpaïни "Пpo дoдaткoвi зaxoди щoдo зaбeзпeчeння poзвиткy ocвiти в Уфа'тГ [7], яким пepeдбaчaлocя пpoтягoм 20022003 pp. poзpoбити нoвy eфeктивнy мoдeль фiнaнcyвaння cиcтeми ocвiти, aдeквaтнy вимoгaм pинкoвoï eкoнoмiки, пiдгoтyвaти та внecти в ycтaнoвлeнoмy пopядкy дo Bepxoвнoï Paди Укpaïни вiдпoвiдний зага-нoпpoeкт щoдo ïï впpoвaджeння. Oднaк i дoтeпep мeтoди та фopми фiнaнcyвaння ocвiтньoï cфepи в Уфа-1н1 зaлишaютьcя нeзмiнними.
Icнyють piзнi cпocoби пpивaтнoгo фiнaнcyвaння ocвiти, а нaйпoшиpeнiшими з ниx е кpeдитyвaння здo-буття ocвiти. Kpeдитyвaння е ocнoвнoю фopмoю фiнaнcyвaння вищoï ocвiти в Kитaï, Япoнiï, Швeцiï. Таю фа'ти, як Aвcтpaлiя, Beликoбpитaнiя, Hiдepлaнди, C0A, Hoвa Зeлaндiя ввeли cиcтeмy ocвiтньoгo кpeди-тування нe лишe з мeтoю мiнiмiзaцiï бюджeтниx витpaт на вищу ocвiтy й пocтyпoвoгo пepexoдy дo пpaкти-ки caмoфiнaнcyвaння, aлe i для cпpoщeння дocтyпy нaceлeння дo здoбyття ocвiти. Biдcoтки щo cплaчyють cтyдeнти за o^i™^ кpeдит, е пopiвнянo нeвиcoкими. Haпpиклaд, y Hopвeгiï - 5,6%, C0A - 3,8%, Дaнiï -1,6%, ll^e^'í, Чилi - 1%, а в Aвcтpiï - 0,0%.
Чepeз низький piвeнь плaтocпpoмoжнocтi нaceлeння, пoбoювaнь y зв'язку з фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoю кpизoю втpaтити y будь-який мoмeнт poбoтy i, вiдпoвiднo, мoжливicть виплачувати вщ^тки за кpeдит на навчання, ц пocлyги кoмepцiйниx бaнкiв нe кopиcтyютьcя шиpoким пoпитoм в Укpaïнi.
^м дepжaвнoгo фiнaнcyвaння, заклади ocвiти мoжyть oтpимyвaти дoдaткoвi кoшти y виглядi дoxoдiв
вiд пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi. Oднaк, Зaкoн Укpaïни "Пpo пiдпpиeмництвo" будь-яку дiяльнicть, щo здй cнюють пpивaтнi зaклaди ocвiти тpaктye як пiдпpиeмницькy, нa вiдмiнy вiд Pociï. Згiднo iз cт. 47 зaкoнy Po-ciйcькoï Фeдepaцiï "Пpo ocвiтy" пiдпpиeмницькoю ввaжaeтьcя лишe "дiяльнicть нaвчaльнoгo зaклaдy будь-якoï фopми влacнocтi пo peaлiзaцiï тa здaчi в opeндy ocнoвниx фoндiв тa пpимiщeнь, тopгiвлi oблaднaнням, пaйoвoï yчacтi y дiяльнocтi iншиx нaвчaльниx зaклaдiв, дiяльнocтi нa фoндoвoмy pинкy, peaлiзaцiï пpoдyк-ци тa пocлyг, вигoтoвлeння чи нaдaння якиx нe пepeдбaчeнo cтaтyтoм. Пiдпpиeмницькoю тaкoж ввaжaeть-cя дiяльнicть з peaлiзaцiï пpoдyкцiï i пocлyг, виpoбництвo чи нaдaння якиx пepeдбaчeнo cтaтyтoм, aлe пpи-бyтoк нe cпpямoвyeтьcя нa фiнaнcyвaння дaнoгo ocвiтньoгo зaклaдy, poзвитoк i yдocкoнaлeння нaвчaльнo-ro пpoцecy aбo виплaти зapoбiтнoï плaти".
B Укpaïнi дiяльнicть пpивaтниx нaвчaльниx зaклaдiв, y тoмy чиcлi нaдaння ними ocвiтнix пocлyг, ввaжa-е^я пiдпpиeмницькoю.
Пiдпpиeмницькa дiяльнicть в o^i™^ cфepi е вaжливим джepeлoм дoxoдiв. Haпpиклaд, зa paxyнoк дo-xoдiв вiд пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi нaвчaльниx зaклaдiв в Япoнiï знижyютьcя видaтки нa cиcтeмy вищoï ocвiти дo 30%, щo змeншye yчacть ypядy y фiнaнcyвaннi yнiвepcитeтcькиx кopпopaцiй [8, c. 92]. Уpяд Фpaнцiï тaкoж aктивнo cпpияe poзвиткy пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi в ocвiтi. Фpaнцyзькi вузи aктивнo зaй-мaютьcя нaдaнням кoнcaлтингoвиx пocлyг, пocлyг iз poзpoбки нoвиx пpoдyктiв i пpoдaжy пaтeнтiв.
Iнвecтицiйнa пoлiтикa в ocвiтнiй cфepi Укpaïни, як вiдoмo, пocтyпaeтьcя iншим кpaïнaм iз пepexiднoю eкoнoмiкoю зa piвнeм iнвecтицiй. Пpичинaми тaкoï cитyaцiï е нecтaбiльнicть пoдaткoвoгo зaкoнoдaвcтвa i виcoкий piвeнь oпoдaткyвaння фaктopiв пpaцi тa кaпiтaлy. Heзвaжaючи нa чиcлeннi дeклapaтивнi зaяви, пo-лiтикa y cфepi ocвiти в Укpaïнi пpинципoвo нe змiнилacя, пpocтeжyeтьcя нeдocтaтнicть iнвecтицiй y фopмy-вaння пoтpiбниx ïï cклaдoвиx. Haпpиклaд, зa пiдcyмкoм 9 мicяцiв 2007 poiy чacткa iнвecтицiй в ocвiтy в зa-гaльнoмy oбcязi кoштiв, вклaдeниx в ocнoвний кaпiтaл, cтaнoвилa лишe 1% [9, c. 66].
Taблиця 2. Iнвecтицiï в ocнoвний кзттзл ocвiти
Пoкaзники 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Iнвecтицiï в ocнoвний кaпiтaл, y фaктичниx u^ax, млн. гpн. 581 652 953 870 1163 1651 2322
Iнвecтицiï в ocнoвний кaпiтaл, % дo пoпepeдньoгo poiy - 112,2 127,2 75,7 114,7 117,8 110,3
Питoмa вaгa ^ec™^ в ocнoвний кaпiтaл, % дo зa-гaльнoгo пiдcyмкy 1,6 1,3 1,3 0,6 1,0 0,9 1,0
Джерело: складено автором.
Зa дaними тaбл. 2, xoчa з 2004 пo 2010 p. вapтicть iнвecтицiй в ocнoвний кaпiтaл ocвiти зpocлa мaйжe в 4 paзи, ïx питoмa вaгa знизилacя з 1,6% дo 1% y 2004 i 2010 pp. вiдпoвiднo.
Heвиcoкi пoкaзники кaпiтaлoвклaдeнь y poзвитoк ocвiтньoï cфepи вимaгaють cyттeвиx змiн зaкoнoдaв-cтвa пpo ocвiтy, ocoбливo ™x пoлoжeнь, щo cтocyютьcя iнвecтицiйнoï пoлiтики, зaлyчeння дoдaткoвиx ia-пiтaлoвклaдeнь.
Пpeдcтaвлeнi y тaбл. 3 пoкaзники вiдoбpaжaють cтaн i динaмiкy ocнoвниx зacoбiв ocвiтньoï cфepи Ук-païни, щo, як вiдoмo, е eкoнoмiчним вiдoбpaжeнням мaтepiaльнo-тexнiчнoï бaзи.
Тэблиця 3. Ocнoвнi зacoби ocвiтньoï cфepи Укpaïни
Пoкaзники 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Питoмa вaгa ocнoвниx зacoбiв, % дo зaгaль-нoгo пiдcyмкy 5,5 5,1 4,7 4,6 4,3 4,0 3,4 2,7 2,0
Teмпи зpocтaння вapтocтi ocнoвниx зacoбiв, % дo пoпepeдньoгo poiy - 101,9 100,0 101,6 101,5 101,3 101,8 105,8 109,4
Cтyпiнь знocy ocнoвниx зacoбiв, % 40,5 51,2 56,6 57,0 58,3 59,7 61,6 62,3 63,5
Джерело: складено автором.
У CTpyirypi ocнoвниx зacoбiв eкoнoмiки Укpaïни ocвiтi нaлeжить в cepeдньoмy 5%. Пpoтягoм 2002-2010 pp. вapтicть ocнoвниx зacoбiв ocвiти пocтyпoвo зpocтaлa - вiдпoвiднo з 45,3 дo 61,9 млpд. фн. Звaжaючи нa зaгaльнe збiльшeння вapтocтi ocнoвниx фoндiв eкoнoмiки Укpaïни, питoмa вaгa ïï ocвiти в зaгaльнiй cy-мi вapтocтi ocнoвниx фoндiв eкoнoмiки Укpaïни змeншилacя пpoтягoм 2002-2010 pp. з 5,5 дo 2,0% вiдпo-вiднo. Kpiм вищeзгaдaниx, пpo зaнeпaд мaтepiaльнo-тexнiчнoï бaзи ocвiтньoï cфepи cвiдчaть нacтyпнi яви-щa. З 2002 poiy cтyпiнь знocy ocнoвниx зacoбiв ocвiти зpic бiльш як нa 20%, вoднoчac кiлькicть зaклaдiв ocвiти тa кoнтингeнтy ocí6, щo нaвчaютьcя, пpoдoвжye нeвпиннo збiльшyвaтиcя - щopiчнo близькo 2% дo зaгaльнoгo piвня пo eкoнoмiцi. Bвeдeння в дю ocнoвниx зacoбiв вжe нe в змoзi пepeшкoдити cтpiмкoмy мo-paльнoмy тa фiзичнoмy знocy мaтepiaльнo-тexнiчнoï бaзи ocвiти. Ha нaшy думку, цe е, нacaмпepeд нacлiд-гам нeвивaжeнoï дepжaвнoï пoлiтики y cфepi ocвiти.
Пoлiтикa зaйнятocтi. Cиcтeмa oœi™ e видoм eкoнoмiчнoï дiяльнocтi, щo зaбeзпeчye poбoчими мicцями близькo 1,7 млн. ocí6. Kpiм тoгo, oœ^a, пopяд iз дepжaвним yпpaвлiнням та oxopoнoю здopoв'я, e cфepoю дiяльнocтi, дe пoнaд 50% зaйнятиx мають пoвнy вищу ocвiтy. З 1991 пo 2010 p. чиceльнicть нaймaниx пpa-цiвникiв cиcтeми ocвiти Уфати зpocлa мaйжe на 20%, вoднoчac в цiлoмy пo eкoнoмiцi чиceльнicть найма-ниx пpaцiвникiв cкopoтилacя мaйжe вдвiчi. Paзoм iз пpoмиcлoвicтю ocвiтa е нaйчиceльнiшoю за кiлькicтю нaймaниx пpaцiвникiв cфepoю дiяльнocтi й пpoдoвжye нapoщyвaти, на вiдмiнy вiд ocтaнньoï, cвiй кaдpoвий пoтeнцiaл. Щopoкy в ocвiтнiй cфepi cтвopюeтьcя мaйжe 10 тиа нoвиx poбoчиx мicць, щo, на нашу думку, cпpияe пocилeнню пoтeнцiaлy ocвiтньoï cфepи Укpaïни.
!з зpocтaнням чиceльнocтi пpaцiвникiв пiдвищyютьcя i ïxнi якicнi xapaктepиcтики. З 1996 пo 2010 p. май-œe на 10% збiльшилacя чиceльнicть пpaцiвникiв, якi мають пoвнy вищу ocвiтy. З 50% пpaцюючиx iз пoвнoю вищoю ocвiтoю 15% е дoктopaми та 25% кандидатами наук y ^й чи iншiй cфepi. Дo тoгo ж, знижyeтьcя шь-кють пpaцiвникiв з нeпoвнoю та бaзoвoю вищoю ocвiтoю. Haпpиклaд, якщo y 2002 p. частка ïx cтaнoвилa 20,8% дo зaгaльнoï кiлькocтi пpaцiвникiв ocвiти, тo вжe y 2010 p. вoнa знизилacя дo 18,9%, щo cвiдчить пpo пiдвищeння якocтi, нacaмпepeд, пeдaгoгiчнoгo та нayкoвo-пeдaгoгiчнoгo пepcoнaлy.
Фiнaнcyвaння зapoбiтнoï плати пpaцiвникiв oœi™ на 95% з дepжaвнoгo бюджeтy та зacтapiлicть rn^o-дiв дo ïï нapaxyвaння пpизвeли дo того, щo oплaтa пpaцi ocвiтян зaлишaeтьcя oднieю з нaйнижчиx y кpaïнi i нaвiть нe вiдпoвiдae cepeдньoмy piвню пo eкoнoмiцi (табл. 4).
^мтет Bepxoвнoï Paди Укpaïни з питань науки i oœi™ за Ыщативи Цeнтpaльнoгo гaлyзeвoгo гамте-ту пpoфcпiлки пpoaнaлiзyвaв yмoви oплaти пpaцi нayкoвo-пeдaгoгiчниx i пeдaгoгiчниx пpaцiвникiв бюджeт-нoï cфepи на ocнoвi 6динoï тapифнoï ciтки. Eкcпepти зазначили, щo пpaктикa зacтocyвaння ïï фaктичнo пщмтила пepeдбaчeний зaкoнoдaвcтвoм мexaнiзм oплaти пpaцi нayкoвo-пeдaгoгiчниx i пeдaгoгiчниx пpa-щвниюв "pyчним" peжимoм yпpaвлiння. Hacлiдкoм ^oro cтaлo cyб'eктивнe вcтaнoвлeння тapифниx кoeфi-цieнтiв oкpeмим кaтeгopiям пpaцiвникiв, пoгipшeння мiжпocaдoвиx cпiввiднoшeнь, cитyaтивнe вcтaнoвлeн-ня poзмipy пocaдoвиx oклaдiв тoщo.
Taблиця 4. Cepeдньoмicячнa зapoбiтнa плэтэ пpaцiвникiв ocвiти
Piк Poзмip oплaти, фн./мюяць Teмпи пpиpocтy % дo cepeдньoгo piвня пo eкoнoмiцi
2002 156 109,86 67,8
2003 224 143,59 72,1
2004 267 119,20 71,0
2005 340 127,34 73,6
2006 429 126,18 72,7
2007 641 149,42 79,5
2008 806 125,74 77,4
2009 1060 131,51 78,5
2010 1448 136,6 80,2
Джepeлo: cклaдeнo aвтopoм.
Ha нaшe пepeкoнaння, вiдcyтнicть мaтepiaльнoгo ^имулювання дo пpaцi мoжe пoглибити кpизoвi яви-ща в ocвiтi. Haпpиклaд, здoбyття вчeнoгo звання дoцeнт пpизвeдe дo збiльшeння cтaвки acиcтeнтa лишe на 16,3%, а з ypaxyвaнням нayкoвoгo cтyпeня та звання - на 46%. ^авка збiльшитьcя на 24,4% з пpиcвoeн-ням вчeнoгo звання пpoфecopa, а з ypaxyвaнням вчeнoгo звання i cтyпeня - на 50% [10]. Oтжe, нayкoвo-пeдaгoгiчнi та пeдaгoгiчнi пpaцiвники пoзбaвлeнi cтимyлiв для здoбyття нayкoвиx cтyпeнiв i вчeниx звань. B peзyльтaтi, cepeднiй вiк пeдaгoгiчниx i нayкoвo-пeдaгoгiчниx пpaцiвникiв пepeвищye 45 poкiв, а мoлoдь нe виявляе бажання зaймaтиcя пeдaгoгiчнoю дiяльнicтю.
Bиcoкий piвeнь мaйнoвoгo poзшapyвaння та низька oплaтa пpaцi пpизвeли дo мacoвoгo xapaктepy пpo-öecy мiгpaцiï нayкoвцiв, cпeцiaлicтiв вищoï квaлiфiкaцiï, ocoбливo в ocтaннi po^. Пpoтягoм 2002-2010 pp. кiлькicть тpyдoвиx мiгpaнтiв cтaнoвилa 1476,1 тиc. ocí6, з ниx 209,4 тиc. (13,9%) - ocoби з пoвнoю вищoю ocвiтoю, 255,8 тиc. (17,3%) - ocoби з бaзoвoю та нeпoвнoю вищoю, 870,4 тиc (59,0%) - ocoби iз зaгaльнoю cepeдньoю ocвiтoю та лишe 145,0 тиc. (9,8%) - ocoби iз бaзoвoю aбo пoчaткoвoю зaгaльнoю cepeдньoю oc-втою [11, c. 83]. Oтжe, Уфата втpaчae oдин iз ключoвиx фaктopiв eкoнoмiчнoгo зpocтaння - виcoкoocвiчe-нe нaceлeння, iз пepeмiщeнням якoгo за кopдoн вiдбyвaeтьcя пepeмiщeння i чиcлeнниx пoзитивниx eфeк-тiв ocвiти. Oднieю з гoлoвниx пpичин пoшyкy мюця poбoти в iншиx кpaïнax cвiтy е низький piвeнь oплaти пpaцi та вiдcyтнicть пpийнятнoï poбoти aбo мoжливocтi пpaцeвлaштyвaтиcя. Ocoбливo пoмiтним piвeнь тpyдoвoï мiгpaцiï (близькo 16%) е cepeд мoлoдi вiкoм 15-34 po^.
Piвeнь бeзpoбiття cepeд випycкникiв нaвчaльниx зaклaдiв - oдин iз iндикaтopiв, щo xapaктepизye eфeк-тивнicть peaлiзaцiï ocвiтньoï пoлiтики. За даними дepжaвнoï cлyжби зaйнятocтi y 2009-2010 pp. в Укpaïнi cepeд бeзpoбiтниx частка випycкникiв вищиx, пpoфeciйнo-тexнiчниx нaвчaльниx зaклaдiв, випycкникiв за-гaльнoocвiтнix шкiл cтaнoвилa вiдпoвiднo 17,4 та 18,3%. Пopiвнянo з Pocieю за aнaлoгiчними пoкaзникaми
(у 2009 р. - 2,2; 6,9 i 6,1% вщповщно) частка випускниюв у склад1 безробггних е набагато нижчою, тобто в Укра'(ш кожний 10-й не знаходить роботу за призначенням i потрапляе на б1ржу пращ а в Роси - лише кож-ний 18-й випускник навчального закладу. Даш табл. 5 вщображають ситуацю ¡з працевлаштуванням ви-пускниюв навчальних закладiв.
Таблиця 5. Безроб1тне населения за причинами незайнятост (у середньому за перюд)
Рш Безроб1тне населен-ня у вщ1 15-70 рок1в, усього, тис. ос1б За причинами незайнятост1, вщсотмв
Вив1льнен1 з еконо-м1чних причин Звшьнеж за влас-ним бажанням Не працевлаш-това-ш п1сля зак1нчення ЗОШ та ВНЗ 1-Ш р1вн1в акредитацИ' Звшьнеж за станом здоров'я, через оформлення пенсп за вком, ¡нвал1дн1стю
2002 2655,8 40,2 29,8 18,3 1,1
2003 2455,0 37,1 33,8 17,5 1,2
2004 2140,7 33,6 37,5 16,8 0,9
2005 2008,0 33,2 38,9 15,6 1,1
2006 1906,7 32,9 37,8 18,0 1,3
2007 1600,8 31,3 35,1 16,3 1,7
2008 1515,0 30,0 37,4 17,0 1,2
2009 1416,7 28,9 38,2 17,4 0,8
2010 1425,1 28,1 38,6 18,3 0,7
Джерело: складено автором.
За матерiалами мiжнародноí конференцií (2005 р.) "Молодь: шляхи до гщноУ працГ [12, с. 7-8], безро-б^тя та неповна зайнятiсть серед випускниюв навчальних закладiв призводять до негативних наслщюв. Тривале безробiття пiсля заюнчення навчання може негативно впливати на можливост працевлаштуван-ня, розмiри зароб^ноУ плати та доступ до гщних робочих мiсць. Для урядiв безроб^тя серед молодi означав, що iнвестицií в освiту i профеайну пiдготовку використанi нерацiонально, мають звужену базу опо-даткування й завищений обсяг витрат на со^альне забезпечення. За пщрахунками О. СавицькоУ, у 2004 р. чист втрати Роси через дисбаланс мiж профеайною подготовкою та працевлаштуванням випускникiв ву-зiв становили 50% вiд третьоУ частини витрат бюджету на вищу осв^у [13, с. 47]. Для виробниюв безро-бiття та неповна зайнятють означав, що молодь мае менше можливостей для купiвлi товарiв i послуг, а це скорочуе обсяги виробництва пщприемств та призводить до виробничих втрат, крiм того, висок та зрос-таючi показники безроб^тя серед цieí категорií е джерелами со^альноУ нестабiльностi, пiдвищення рiвня злочинност та бiдностi.
"Держава вже не несе вщповщальност за забезпечення випускниюв робочими мiсцями, але, як i за ра-дянських часiв, контролюе змiст навчання. У виглядi стандарт держава знову наполягае на ушфкованих програмах, якi не враховують н особливостей регiонiв, нi вимог мiжнародних ринкiв працi" - констатують анал^ики Мiжнародного центру перспективних дослiджень [14]. У суспiльствi спостерiгаeться явище роз-риву звичного зв'язку мiж рiвнем освiти, заробiтною платою та можливютю працевлаштування. Biдсутнiсть робочих мiсць ¡ зниження якостi пiдготовки спричинено масовим попитом на професií економiста, юриста, менеджера, повною вщсутнютю норм щодо врегулювання пропозицп на них, недосяжнютю для укра'(нсь-ких спецiалiстiв легального европейського ринку працi.
Цiнова пол^ика в освiтнiй сферi. Скорочення державних асигнувань на розвиток осв^и супроводжуеть-ся введенням плати за осв^ш послуги. Цi тенденцií притаманнi нав^ь тим краíнам, де освiта традиц^но вважалася безкоштовною. У тих же кра'(нах, де практикувалося надання платних осв^шх послуг, зростае íхня вартють. У Китаí, наприклад, практика надання платних осв^шх послуг започаткована у 1997 р., а вже у наступному ро^ доходи вщ даного виду дiяльностi перевищили 13% вах доходiв системи вищоí освiти кражи. Серед европейських краíн лише у ФЫляндп та Швейцарií введення плати за осв^ш послуги заборонено конститу^ею, а в ¡нших европейських кра'(нах широко практикуеться надання платних осв^шх послуг при збереженш певноí кiлькостi безкоштовних, тобто тих мюць, що субсидуються державою. Деяю краíни з соцiальних та пол^ичних мiркувань плату за навчання не вводять, обмежуючись введенням плати за супутш послуги (проживання у гуртожитках, про'(зд до мiсця навчання, медичне обслуговування), яю традицiйно були безкоштовними [15, с. 56-57].
На сучасному етат розвитку економiки витрати на осв^у ¡з категорií витрат перейшли до iнвестицiй. За високого рiвня iнфляцií iнвестицií такого виду е надiйним i вигiдним видом катталовкладень. Вони ви-гiднi не лише для приватних оаб, а й для великих пщприемств, осшьки не втрачають, внаслщок зростан-ня цт, своeí вартостi.
"Механiзм державного регулювання цiноутворення в освiтнiй галузi знаходиться в краíнi поки що у ста-дií становленя, i вирiшення цього питання потребуе значних зусиль", стверджуе О. Левчишена [16, с. 19]. Д^сно, темпи зростання цт на освiтнi послуги в Укра'(ш були i залишаються одними з найвищих серед то-
EKOHOMIKA ЗНАНЬ вapниx гpyп (тaбл. б).
Taблиця б. Iндeкcи cпoживчиx цш нa тoвapи тa пocлyги (гpyдeнь дo гpyдня пoпepeдньoгo poкy, %)
Piк 1СЦ Пpoдyкти xapчyвaння тa бeзaлкoгoльнi нaпoï Одяг i взуття Oxopoнa здopoв'я Зв'язoк Biдпoчинoк i кyльтypa Ocвiтa
2002 105,2 10б,б 100,3 103,9 100,1 103,б 108,3
2003 10б,1 108,0 101,8 105,б 99,2 104,3 110,7
2004 99,4 97,б 100,7 103,б 109,8 102,0 10б,0
2005 108,2 111,1 100,7 103,5 100,0 101,9 107,1
200б 112,3 115,2 101,4 107,1 100,1 104,5 109,4
2007 110,3 110,2 102,2 109,2 101,7 102,7 118,0
2008 111,б 103,2 102,5 107,3 121,0 103,7 115,8
2009 11б,б 123,7 101,9 113,2 97,2 104,7 115,8
2010 122,3 124,5 104,б 121,9 105,0 117,1 129,2
Джерело: складено автором.
Швидшe зa вapтicть ocвiтнix пocлyг зpocтae лишe вapтicть пpoдyктiв xapчyвaння. Якщo y 2002 p. ^erc цiн нa ocвiтнi пocлyги cтaнoвив 107,2% дo piвня пoпepeдньoгo poкy, тo y 2010 p. вжe 122,1% пopiвнянo з пoпepeднiм poкoм тa 100,3% y фудш 2010 p. пopiвнянo з лиcтoпaдoм тoгo ж poi<y. Зa piк y cepeдньoмy вap-тicть ocвiтнix пocлyг зpocтae нa 13%. Heкoнтpoльoвaнe пiдвищeння цiн нa ocвiтнi пocлyги мoжe пpизвecти дo тoгo, щo чepeз знижeння peaльниx дoxoдiв чacтинa нaceлeння пoзбaвитьcя мoжливocтi здoбyвaти o^i-ту. Öe e oдним iз кpoкiв дo знижeння дocтyпнocтi ocвiти, щo нa думку В. Xoдaкoвa [17, c. 37], мoжe пocтa-вити пiд питaння мaйбyтнe бyдь-якoï кpaïни.
Пpoвeдeнe Дepжaвним кoмiтeтoм cтaтиcтики Укpaïни y жoвтнi 2007 poкy coцioлoгiчнe oпитyвaння щo-дo cпpийняття нaceлeнням Укpaïни oзнaк бiднocтi тa пoзбaвлeннями зa icнyючиx y cycпiльcтвi cтaндapтiв життя [18] cвiдчить пpo нeвтiшнy cитyaцiю cтocoвнo дocтyпy гpoмaдян дo ocвiти. Зa дaними дocлiджeння, вiд нecтaчi гаш^в для здoбyття пpoфeciйнoï ocвiти пoтepпaють дiти iз4,3% дoмoгocпoдapcтв Укpaïни, pa^ нiй пoчaтoк тpyдoвoï дiяльнocтi пepeшкoджae oтpимaти нeпoвнy cepeдню ocвiтy д^ям iз 1,7% yкpaïнcькиx дoмoгocпoдapcтв, д^и iз 3,0% дoмoгocпoдapcтв нe мoжyть пpoдoвжити нaвчaння пicля oтpимaння нeпoв-нoï cepeдньoï ocвiти y зв'язку iз пoчaткoм тpyдoвoï дiяльнocтi. 4ac™a ciльcькoгo нaceлeння, якe пoвiдoми-лo пpo дaний вид пoзбaвлeнь, е вдвiчi бiльшoю пopiвнянo з мюьким, щo пiдтвepджye знижeння дocтyпy дo ocвiти ciльcькиx житeлiв.
Iз пoшиpeнням плaтнoï ocвiти дeдaлi бiльшoю мipoю як нa cиcтeмy ocвiти, тaк i нa нaвчaльнi зaклaди впливae плaтocпpoмoжний пoпит нaceлeння.
Aнaлiз витpaт дoмoгocпoдapcтв нa ocвiтy в poзвинeниx кpaïнax iз виcoкими тeмпaми зpocтaння пoкa-зaв, щo пpивaтнi витpaти нa нeï е вaгoмим дoпoвнeнням дo дepжaвниx acигнyвaнь. Близькo б-8% витpaт дoмoгocпoдapcтв 4exiï, Ipлaндiï, Бeльгiï, Cлoвaччини тa Фpaнцiï cпpямoвaнi нa здoбyття ocвiти aбo пщви-щeння квaлiфiкaцiï. Пoнaд 10% гpoшoвиx витpaт дoмoгocпoдapcтв y Icпaнiï, Швeцiï, Iтaлiï тaкoж пpипaдae нa витpaти для здoбyття ocвiти. У тaкиx кpaïнax, як Iзpaïль, Япoнiя, Пiвдeннa Kopeя мaйжe чeтвepтa чacти-нa витpaт ciмeй пoв'язaнa iз нaвчaнням [19, c. б3-б4], xoчa, як нaми бyлo poзглянyтo paнiшe, згaдaнi !pa-ïни зaймaють пpoвiднi пoзицiï y cвiтi зa пoкaзникaми фiнaнcyвaння ocвiти з дepжaвнoгo бюджeтy. Toбтo тa-кi витpaти нe пpизнaчeнi кoмпeнcyвaти нeдoлiки в cиcтeмi ocвiти е вaгoмим дoпoвнeнням дo дepжaвниx кaпiтaлoвклaдeнь в poзвитoк гaлyзi.
Зa дaними oбcтeжeнь дoмoгocпoдapcтв в Укpaïнi [20], нaceлeння нe бaжae вклaдaти i нe мae кoштiв нa нaвчaння, пpo щo cвiдчить мaлa чacткa дoмoгocпoдapcтв, якi пoвiдoмили пpo дaний вид витpaт тa ïx низь-
Taблиця 7. Гpoшoвi витpaти дoмoгocпoдapcтв нa ocвiтy
Pk Óci дoмoгocпoдapcтвa Дoмoгocпoдapcтвa, як пoвiдoмили пpo дa-ний вид витpaт
y cepeдньoмy нa дoмo- % дo cпoживчиx % дo гpoшoвиx % вiд ycix дoмoгoc- y cepeдньoмy нa дoмo-
гocпoдapcтвo, гpн. витpaт витpaт пoдapcтв гocпoдapcтвo, гpн.
2002 5,1 1,4 1,2 18,б 27,43
2003 7,12 1,5 1,5 19,1 37,21
2004 7,8б 1,б 1,4 18,2 43,17
2005 8,18 1,4 1,3 1б,5 49,48
200б 11,4 1,б 1,4 18,2 б2,75
2007 13,8б 1,4 1,3 17,9 77,3б
2008 18,б3 1,б 1,5 21,8 85,41
2009 23,18 1,7 1,5 21,8 10б,15
2010 49,34 1,б 1,4 22,1 1б0,34
Джерело: складено автором.
кий, пopiвнянo iз Ышими гpyпaми тoвapiв i пocлyгaми, piвeнь. Heвeликa чacткa витpaт нa oœ^y в зaгaль-нiй cтpyктypi витpaт пoяcнюeтьcя низьким piвнeм дoxoдiв нaceлeння, щo змyшeнe в пepшy чepгy зaбeзпe-чyвaти ceбe пpoдyктaми xapчyвaння (тaбл. 7).
Пoлiтикo-пpaвoвi чинники. Haйвaжливiшими пoлiтикo-пpaвoвими чинникaми eфeктивнocтi cиcтeми oc-вiти Укpaïни е, нa нaшy ДУМКУ, piвeнь взaeмoдiï вepтикaлi opгaнiв викoнaвчoï влaди, дiяльнicть впливoвиx Фуп нaceлeння. Пoлiтичнa cтaбiльнicть (пoлiтичнi ганфл^и) тaкoж бeзпocepeдньo впливaють нa poзвитoк cиcтeми ocвiти.
Hiвeлювaння бiльшocтi eкoнoмiчниx piшeнь вiдбyвaeтьcя чepeз пoлiтичнi ганфл^и тa вiдcyтнicть нaлa-гoджeнoгo мexaнiзмy poзпoдiлy пoвнoвaжeнь, oбoв'язкiв i вiдпoвiдaльнocтi. Heдocкoнaлicть пoдaткoвoï pe-фopми, пepeшкoджaння cтвopeнню пpoзopoï мoдeлi пpивaтизaцiï, cтpiмкe знижeння eфeктивнocтi aнтимo-нoпoльнoï, iнвecтицiйнoï тa peгyлятopнoï пoлiтики е тaкoж нacлiдкoм дiï згaдaнoгo чинникa. '^л^чний цикл, щo зaтягнyвcя, cфopмyвaв "cтpaтeгiчнy пayзy" - пepioд нecпpoмoжнocтi влaди дo cиcтeмнoгo виpo-блeння, пpийняття тa peaлiзaцiï piшeнь, opieнтoвaниx нa cтpaтeгiчнy пepcпeктивy", cтвepджyють eкcпepти Ыституту cтpaтeгiчниx дocлiджeнь [21, c. 221-222].
Чepeз нeпopoзyмiння cepeд ypядoвцiв вaжливi пoлiтикo-пpaвoвi piшeння, щo мaють cпpияти poзвиткy cфepи ocвiтнix пocлyг. Ùe з бiльшoю oбepeжнicтю дo ypядoвиx кoнфлiктiв cтaвлятьcя iнвecтopи. З oглядy нa нecпpиятливий пoлiтичний клiмaт в Укpaïнi вoни звoлiкaють з нoвими кaпiтaлoвклaдeннями.
Heгaтивними пoлiтикo-пpaвoвим фaктopoм впливу нa eфeктивнicть ocвiти е кopyпцiя, якa iдeнтифiкyeть-cя Cвiтoвим бaнкoм як гoлoвнa пepeшкoдa для eкoнoмiчнoгo тa coцiaльнoгo poзвиткy, щo yпoвiльнюe йo-гo шляxoм пopyшeння чиннoгo зaкoнoдaвcтвa тa пocлaблeння iнcтитyцiйнoгo фyндaмeнтy eкoнoмiчнoгo зpocтaння. Дo тoгo ж, кopyпцiйнi дiï piзниx iнcтитyцiй тa ocí6 cлyгyють дoдaткoвим джepeлoм opгaнiзaцiй-ниx i фiнaнcoвиx втpaт cyб'eктiв гocпoдapювaння.
He е виняткoм i ocвiтня cфepa Укpaïни. Xaбapництвo cepeд пpaцiвникiв ocвiти здeбiльшoгo зyмoвлeнo ocoбливocтями ocвiтньoï пoлiтики, щo пepeшкoджaють вiльнoмy дocтyпy нaceлeння дo здoбyття ocвiти.
Haцioнaльнi ocoбливocтi cиcтeми ocвiти. Moдeлi ocвiти тa ocвiтня пpaктикa будь-яш кpaïни визнaчaeть-cя нaцioнaльними ocoбливocтями, cтpyктypoю нaцioнaльнoï eкoнoмiки. I xoчa oкpeмi нaвчaльнi зaклaди вь дoбpaжaють типoлoгiю тa xapaктepнi pиcи циx мoдeлeй iз piзним cтyпeнeм глибини тa у шиpoкoмy CTe^ тpi вapiaнтiв, у цiлoмy цi ocoбливocтi е дoвoлi вiдчyтними.
Пicля пpoгoлoшeння в Укpaïнi нeзaлeжнocтi cфepa ocвiтнix пocлyг, щo нe зaзнaлa кapдинaльниx змiн, дeдaлi бiльшoю мipoю нe вiдпoвiдae coцiaльнo-eкoнoмiчнoмy poзвиткy. Cклaлacя пapaдoкcaльнa cитyaцiя: дepжaвa ycyнyлacя зa зaбeзпeчeння poбoчими мicцями, aлe дaлi кoнтpoлюe змicт тa opгaнiзaцiю ocвiти. Зa yмoв глoбaлiзaцiï й iнфopмaцiйнoï peвoлюцiï, кoли в eкoнoмiцi пocтyпoвo фopмyютьcя кoнкypeнтнi вщ-нocини, ocвiтa вжe нe викoнye cвoeï cycпiльнoï функцп. Зa paдянcькиx чaciв ocвiтa пiдтpимyвaлa iдeoлoгiю пpoтиcтoяння iз Зaxoдoм, тому ïï cиcтeмa yпpaвлiння, opгaнiзaцiйнi зacaди i змicт нe були зopieнтoвaнi нa cвiтoвy чи eвpoпeйcькy iнтeгpaцiю. Укpaïнa ycпaдкyвaлa цю тoтaлiтapнy зa xapaктepoм ocвiтy, щo cклaлa-cя як зaмкнyтa, зaкpитa cиcтeмa. "Paдянcькa ocвiтa мaлa пoтyжнy iнфpacтpyктypy i фyнкцioнyвaлa дocить eфeктивнo, зaбeзпeчyючи виэдкий piвeнь знaнь у гaлyзi тoчниx нayк i вiддaнicть кoмyнicтичним деям ce-peд бiльшoï чacтини нaceлeння paдянcькиx pecпyблiк. Aлe тaкa cиcтeмa мoглa icнyвaти тiльки в тoтaлiтap-нoмy peжимi, для пiдтpимки ягаго ïï, влacнe, й бyлo cтвopeнo".
Hинi ocвiтa пepeбyвae у кpитичнoмy cтaнi, i дepжaвa визнaлa цeй фaкт. У тeкcтi нaцioнaльнoï пpoгpaми "Ocвiтa" ("Укpaïнa XXI cтoлiття" 1994-2005 pp.) мютя^я пoлoжeння, щo дoвoдять тa oпpилюднюють цeй фaкт: "...icнyючa в Укpaïнi cиcтeмa ocвiти пepeбyвae в cтaнi, щo нe зaдoвoльняe вимoг, якi пocтaють пepeд нeю в yмoвax poзбyдoви yкpaïнcькoï дepжaвнocтi. Öe виявляeтьcя у нeвiдпoвiднocтi oœi™ зaпитaм oco6^ cтocтi, cycпiльним пoтpeбaм тa cвiтoвим дocягнeнням людcтвa; у знeцiнeннi coцiaльнoгo пpecтижy ocвiчe-нocтi; у cпoтвopeннi цiлeй тa функцп ocвiти; бюpoкpaтизaцiï вcix лaнoк ocвiтньoï cиcтeми".
Фaкт кpизoвoгo cтaнy ocвiти Укpaïни дoвoдять мiжнapoднi пopiвняння i peйтинги. Зa дaними щopiчнo-ro звiтy "Human Development Report", Укpaïнa paзoм iз Tyнicoм, Kaзaxcтaнoм, Гpyзieю, Typeччинoю тa rn-шими у 2005 p. вxoдилa дo дpyгoï гpyпи кpaïн (iз cepeднiм piвнeм poзвиткy людcькoгo пoтeнцiaлy) i пoci-дaлa зa пoкaзникoм IPЛП 76 мicцe у peйтингy cepeд 177 кpaïн. Ця пoзицiя е нижчoю нa 31 пункт нiж у 1993 p. (45 мicцe) aлe нa 2 пункти вищe шж у 1998 p. (78 мicцe), щo мoжнa пoяcнити, нe лишe пoлiтичнoю нe-cтaбiльнicтю, змeншeнням пpиpocтy пoкaзникiв BBП i BBП нa душу нaceлeння в кpaïнi, a й пoгipшeнням пoкaзникiв poзвиткy oœi™.
У poзpaxyнкax Iндeкcy глoбaльнoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi (GCI) Bcecвiтньoгo eкoнoмiчнoгo фopyмy ocвiтa пpeдcтaвлeнa вiдpaзy в двox гpyпax пoкaзникiв, щo вpaxoвyють peзyльтaти фyнкцioнyвaння пoчaт-кoвoï, cepeдньoï тa вищoï шкoли. У 2007 p. Укpaïнa пociлa 73 мicцe (мiж Бpaзилieю тa Pyмyнieю) - з пoмiж 130 кpaïн cвiтy, зaлишивши пoпepeдy в peйтингy Kaзaxcтaн (61-e), Узбeкиcтaн (62-e), Aзepбaйджaн (66e). riprni пoкaзники мaють лишe Гpyзiя - 90-e мicцe, Bipмeнiя - 93-e, Moлдoвa - 97-e, Taджикиcтaн - 117-e. Haйкpaщий peзyльтaт cepeд кpaïн кoлишньoгo CPCP мaли Ecтoнiя (27-e), Литвa (38-e) тa Лaтвiя - 45 мю-
це. Продемонстрований УкраУною результат 2007 року на чотири позици нижче шж у 2006 р.
Висновки про низьку ефективнiсть осв^ньо'У полiтики УкраУни пiдтверджуe рейтинг свтово'У конкурен-тоспроможностi Miжнародного iнституту розвитку менеджменту (IMD). Hацiональна конкурентоспромож-нють оцiнюeться за чотирма напрямами та 312 критерiями. Один i3 них - розвиток Ыфраструктури - без-посередньо залежить вiд стану системи осв^и й оцiнюeться за 16-ма показниками, включно з часткою ви-даткiв на освiту (% вщ ВВП), Ух вартiсним вимiром на душу населення, вщсотком населення, що у вiцi вiд 25 до 34 роюв мае вищу осв^у, рiвнем безграмотностi дорослого населення. За опублкованими даними рейтингу 2008 року, тр^ка лiдерiв була вiдповiдно такою: США, СЫгапур i Гонконг.
Передостанньою у рейтингу була УкраУна, рейтинг якоУ знизився за рiк з 46-го до 54 мюця, залишивши позаду лише Венесуелу. На думку експерт, погiршення ситуацiУ в УкраУн е свiдченням не лише мак-роекономiчноУ нестабiльностi, а й неефективного використання ресурсiв, що видiляються державою на розвиток со^альноУ Ыфраструктури, а також недосконалого реформування важелiв впливу держави на функцюнування i розвиток нацiональноУ економiки, зокрема й на систему осв^и.
Отже, можна зробити висновок, що особливост функцюнування та розвитку системи осв^и УкраУни виз-начаються тими чинниками, як здебiльшого мають стримуючий характер. Виявлен нами взаемозв'язки е основою для побудови прогнозних моделей результат функцюнування сфери освп~шх послуг в УкраУш.
Л1тература
1. Красняков 6. Державне ф!нансування освти не мае бути залишковим / Красняков бвген Васильович //Рдна школа. - 2004. - № 7-8. - С. 3-7.
2. 111. Про осв\ту: Закон Укра'ни вщ 23.05.91 р. № 1060-XII//Вщомост Верховноi Ради УРСР. - 1991. -№ 34. - С. 943-961.
3. Затонацька Т. Г. Бюджетнi видатки на розвиток людського капталу // Т. Г. Затонацька // Ф!нанси Ук-ра1ни. - 2008. - № 2. - С. 53-60.
4. Генкин Б. М. Экономика и социология труда / Б. М. Генкин. - М.: ИНФРА-М-НОРМА, 1998. - 245 с.
5. Крючкова I. В. Структурнi чинники розвитку економiки Укра1ни /1. В. Крючкова. - К.: Наукова думка, 2004. - 317 с.
6. КуЫн О. В. Eкономiчнi аспекти вищоi освiти / О. В.КуЫн. - К.: Знання Украни, 2008. - 331 с.
7. Про нев'1дкладн'1 заходи щодо забезпечення функцюнування та розвитку осв'пи в УкраЫ: Указ Президента Украни вд 4.07.2005 р. № 1013/2005 [Електронний ресурс] /Верховна Рада Украни. - Режим доступу:
8. Аримото А. Реформа высшей школы Японии / А. Аримото // Экономика образования. - 2007. - № 6. -С. 91-92.
9. Хижняк Л. М. Державна освтня полпика в умовах глобал'зацн: пошуки оптимально'! моделi [Електронний ресурс] / Нашональна б'!бл'ютека Укра!ни iменi В.1.Вернадського. - Режим доступу:
10. Про внесення змн до 1нструкци про порядок обчислення заро&тноi плати пра^вниюв освпи: Наказ Мм-стерства осв'пи Укра!ни вд 11.06.2007 р. № 471 // Офцйний всник Укра!ни. - 2007. - № 46. -С. 124-128.
11. Зовн'!шня трудова мiграцiя населення Укра!ни(Результати загальнонашонального ви&ркового обсте-ження населення (домогосподарств) з питань трудовоi мiграцi'i 2005-2008 рр.). - К.: Укра!нський центр со-цальних реформ, Державний ком 'пет статистики Укра!ни, 2009. - 120 с.
12. Содействие занятости молодежи: ответ на вызов: IV доклад шестого пункта повестки дня Международной конференции труда "Молодежь: пути к достойному труду" [Електронный ресурс] / Международное бюро труда. - Режим доступа:
13. Савицкая Е. В. Ценность и доступность высшего профессионального образования в России / Е.В. Савицкая // Вопросы статистики. - 2004. - № 9. - С. 45-50.
14. Досл'!дження стратепчних напрямiв реформування осв'пи i науки в Укра'!н'1: аналтична записка М'!ж-народного центру перспективних досл'!джень [Електронний ресурс] / Мiжнародний центр перспективних досл'1джень. - Режим доступу:
15. Тилак Дж. Основные тенденции в финансировании высшего образования в мире //Дж. Тилак / Экономика образования. - 2006. - № 5. - С. 56-58.
16. Левчишена О. Вища школа Укра!ни на сучасному етап розвитку в контекст'! регуляторноi полтики держави / Оксана Левчишена // Освта i управлiння. - 2009. - Т. 12. - № 2. - С. 17-23.
17. Ходаков В. Е. Высшее образование: взгляд со стороны и изнутри/ В. Е. Ходаков. - Херсон: Олди-плюс, 2001. - 212 с.
18. Ошнка громадянами Укра!ни свого сошального статусу та сошального самопочуття у 2007 роц [Електронний ресурс] / Нашональний !нститут стратепчних досл'^ень. - Режим доступу:
19. Бурдон Ж. Расходы семей на образование: тратить мало, чтобы получить много /Ж. Бурдон // Экономика образования. - 2007. - № 4. - С. 57-64.
20. Статистичний з6!рник "Витрати i ресурси домогосподарств Укра!ни у 2008 роцГ (за матерiалами ви-
б1ркового обстеження). - К.: Державний ком!тет статистики Украни, 2009. - 450 с.
21. Рубан Ю. Г. УкраНа в 2005-2009 рр.: стратепчн оцшки сушльно-полпичного та соцально-еконо-м!чного розвитку: моногр.; за заг. ред. Ю. Г. Рубана. - К.: Н1СД, 2009. - 655 с.
УДК 37.015.6 (477)
Кучеренко С.Ю.,
к.е.н., старший викладач кафедри економ1чно1 теори та методологи наукових дооглджень ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡мен1 Григор1я Сковороди"
Ц1НОУТВОРЕННЯ НА РИНКУ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ
Розглядаються питання визначення вартостi осв!тн!х послуг та формування ефективно'1 ц!ново! пол!тики у вищих навчальних закладах, анал!зуеться варт1сть осв!тн!х послуг для потенц!йних споживач!в.
Ключов1 слова: ринок осв!тн!х послуг, ц1ноутворення, осв!тня послуга, варт1сть навчання, потенц1йн1 спо-живач!.
Рассматриваются вопросы определения стоимости образовательных услуг и формирования эффективной ценовой политики в высших учебных заведениях, анализируется стоимость образовательных услуг для потенциальных потребителей.
Ключевые слова: рынок образовательных услуг, ценообразования, образовательная услуга, стоимость обучения, потенциальные потребители.
The problems of determining the value of education and development of efficient pricing in higher education, analyzed the cost of educational services to potential customers.
Keywords: market of educational services, pricing, educational services, the cost of training, potential consumers.
В умовах ринковоУ економки система вищоУ осв1ти краУни представляв собою окрему самослйну га-лузь народного господарства, яка характеризуемся складним комплексом вщносин м1ж вищими навчаль-ними закладами (ВНЗ), як надають осв^ш послуги, споживачами цих послуг - аб1тур1ентами, а також пщ-приемствами-споживачами юнцевого продукту д1яльност1 ВНЗ - випускниками. Як суб'ект ринковоУ еконо-мки, ВНЗ е товаровиробником переважно ¡нтелектуальноУ продукцп та послуг i реал1зуе цю продукцю як за державними, так i за ринковими (договiрними) цтами.
Анал1з останшх досл1джень. Питанням цтоутворення на ринку освiтнiх послуг займаються втизняш та зарубiжнi науковцi таю як, T.M. Боголiб, I. С. Каленюк, Т. 6. Оболенська, В. M. Огаренко, А. Б. Вiфле-емський, А. П. Панкрухiн, В. Д. ЧухломЫ, Д. А. Шевченко. Пол^ика цiноутворення сучасного вищого нав-чального закладу стосуеться життево важливих аспектiв його iснування i подальшого розвитку тому мае бути обфунтованою. Дослiдження особливостей цiноутворення на ринку осв^шх послуг в сучасних умовах е актуальним.
Метою статп е виявлення та аналiз чинниюв, якi мають враховуватися ВНЗ при формуванш цiни на ос-в^ш послуги.
В статтi 61 Закону УкраУни "Про освiту" встановлено, що крiм бюджетного, фiнансування державних навчальних закладiв та установ системи осв^и здiйснюeться за рахунок додаткових джерел фтансуван-ня, а саме кошти, одержанi за навчання, пiдготовку, пщвищення квалiфiкацiУ та перепiдготовку кадрiв вщ-повiдно укладених договорiв; плата за надання додаткових осв^шх послуг; кошти, одержат за науково-дослiднi роботи (послуги) та iншi роботи, виконаш навчальним закладом на замовлення пщприемств, установ, оргашза^й та громадян тощо [1].
Отже, якщо рашше на осв^ньому ринку iснувало фтансування освiти з бюджету, як безкоштовне навчання, то при переходi до ринковоУ економiки заклади осв^и отримуючи значно менше коштiв на дiяль-нiсть i розвиток почали шукати iншi джерела фiнансування. Освта iз безкоштовноУ перетворилась в товар, який мае свою цту.
Осв^ня послуга - це не матерiальна, а соцiальна цiннiсть. Вiд Ыших нематерiальних послуг (охорони здоров'я, спортивно-оздоровчих, культурно-видовищних) освiтнi послуги вiдрiзняються особливою спожи-вацькою вартiстю: здатнiстю задовольняти потреби людини в його духовному, Ытелектуальному розвитку i в придбанш тоУ чи iншоУ спецiальностi.
Осв^ня послуга як товар достатньо специфiчна, так як володie особливими характеристиками [2, с.116]:
- освiтню послугу неможна упакувати i вiднести додому;
- споживач, отримавши таку послугу, збагачуеться новими знаннями;
- осв^ня послуга може бути продана будь-яку кiлькiсть разiв рiзним споживачам;
- не завжди е можливiсть ств ставити цiни на подiбнi осв^ы послуги, що надаються рiзними виробниками.
26 Eкономiчний вiсник унiверситету | Випуск № 17/1
© Кучеренко С.Ю., 2011
