CC BY
92
2.Кудрявцев A.A. Страхование здоровья (опыт Великобритании)/A.A. Кудрявцев, Р.Г. Плам, Г.В. Чернова. - М.: АН-КИЛ, 2003. - С. 12-18.
3.Солоненко Н.Д. М1жнародн1 тенденци державноi пол1тики та управл1ння реформуванням у галузi охорони здоров'я / Н.Д. Солоненко // В^ник УАДУ. - 2001. - № 1. - С. 187-195.
4.Going without insurance. Families USA. - June 2004.
5. U.S. Fiscal Policies and priorities for Long-Run Sustainability. International Monetary Fund. Washington, 2004. - P. 22, 23.
6.Wall A., Owen В., Health policy. - 2-nd edition. - London and New York: Routledge, 2002. - P. 13.
7.Westerfield D.L. Mandated health care. Issues and strategies, New York, Westport, Connecticut, London: PRAEGER, 1991. - P. 20.
УДК 378.014.543.3 (477)
Богол1б T.M.,
доктор економнних наук, професор, декан фЫансово-економнного факультету, завщуюча кафедрою фЫанав, грошового об1гу та кредиту, ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡мен Григорт Сковороди"
НОРМАТИВНИЙ МЕТОД Ф1НАНСУВАННЯ ОСВ1ТИ
У статт1 досл1джено нормативний метод ф1нансування ocei™, ефективмсть використання бюджетних кошлв, проа-нал1зовано позитивн i негативнi наслдки запровадження нормативного методу фiнанcування ocвiти для подальшого розвитку освЬ^х установ, узагальнено правoвi аспекти нормативного методу фiнанcування ocвiти.
Ключовi слова: нормативний метод фiнанcування, екoнoмiчний механiзм, кошторис, бюджетне фiнанcування, бю-джеш кошти, прогнозування, контингент.
В статье исследовано нормативный метод финансирования образования, эффективность использования бюджетных средств, проанализировано положительные и отрицательные последствия внедрения нормативного метода финансирования образования для дальнейшего развития образовательных учреждений, обобщено правовые аспекты нормативного метода финансирования образования.
Ключевые слова: нормативный метод финансирования, экономический механизм, смета, бюджетное финансирование, бюджетные средства, прогнозирование, контингент.
This article explores the normative method of financing education, analyzed the positive and negative regulatory function of the method of financing education for the further development of educational institutions, summarized the legal aspects of the normative method of financing education.
Keywords: normative method of financing, the economic mechanism, budget, budget financing, budget, forecast, contingent.
Питома вага бюджетних кошлв на розвиток осв^ньоТ галуз1 зростае разом ¡з загальним ростом витратноТ части-ни бюджета. Проте саме осв^ня галузь хроннно недофЫансовуеться. Удосконалення економнних мехаызмю функ-цюнування сфери осв™ являеться одним ¡з основних напрямюв державноТ осв^ньоТ пол^ики. Виршення стратепч-ного завдання удосконалення економнних мехаызм^ у сфер¡ осв^и передбачаеться забезпечити за рахунок подальшого розвитку та вттення нових моделей фЫансування осв^ых установ уах рюыв, уттення мехаызм^, як сприяють розвитку економнноТ самостмносл осв^ых оргаызацм ¡ установ, пщвищення ¡нвестицмноТ привабливост сфери ос-в™, яка сприяе потоку ¡нвестицм, а також фшансових, матер^льних ¡ ¡нтелектуальних ресурса у систем¡ осв¡ти.
В умовах зростаючих обсяпв ф¡нансування все бтьшоТ активност¡ набувае проблема п¡двищення ефективност використання цих кошт¡в, що в бтьшост випадк¡в пов'язуеться з¡ зб¡льшенням результативност¡ осв¡ти у вигляд¡ пщви-щення ТТ якост¡ ¡ доступност¡ як¡сноТ осв¡ти.
В УкраТн нормативний метод ф¡нансування установ осв™ почав запроваджуватися з 2002 року. Цей метод мае своТ позитивы ¡ негативн¡ риси. В процес нашого досл¡дження ми проанал¡зували основы аспекти, показали вплив на реалюацю завдання якост осв¡ти, основних положень БолонськоТ конвенц¡Т та ефективност¡ використання фЫансових ресурс¡в закладами осв¡ти.
Наведен в нормативних ¡ програмних документах вимоги до оргаызаци ф¡нансування осв™ до цього часу не от-римали реал¡зац¡Т, що пов'язано, на нашу думку, ¡з недостатньою розробкою нових тдходю до механ¡зму нормативного фЫансування осв¡ти. В УкраТн мало науковц¡в займаються досл¡дженням ефективних метода ¡ механ¡зм¡в фЫан-сування осв^ньоТ галуз¡.
Серйозн¡ науков¡ результати проведен в досл¡дженнях рос¡йських науковцю: Ворон¡на А., Глухова В., Дятлова С., Жильцова Е., Зуева В., 1шиноТ I., Колесова В., Савельева А., ЮрьевоТ Т., Якобсона Л.
ФЫансування осв™ за нормативним методом являеться одним ¡з пр¡оритетних напрямюв модерн¡зац¡Т осв¡ти. Нормативний метод фшансування осв¡ти лежить в основ¡ Постанови Кабшету M¡н¡стр¡в УкраТни в¡д 17 серпня 2002 року №1134 "Про затвердження норматива чисельност¡ студенлв, асп¡рант¡в, доктор¡в, здобувач¡в наукового ступеня кандидата наук, слухач^, ¡нтерн¡в" [1].
Постановою передбачено:
• запровадження нормативного бюджетного фЫансування вищоТ та п¡слядипломноТ осв¡ти ¡з врахуванням забез-печенням державних осв^ых стандарт¡в ¡ необх¡дних умов осв^нього процесу;
• розробка диференц¡йованих норматива бюджетного ф¡нансування установ (орган¡зац¡й) вищоТ осв™, а в перс-пектив¡ профес¡йно-техн¡чноТ осв¡ти, як¡ в¡дображають характер програм, як ними реал¡зуeться.
Потр^но зазначити, що питання нормативного бюджетного фЫансування не являеться новим. Вперше нормативний метод ф¡нансування був запроваджений у XIX ст. У Роайсьюй ¡мпер¡Т (значна частина територп УкраТни була у
260 Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 18/2
© Богол1б Т.М., 2012
cклaдi Pociйcькoï iмпepiï). У 19B9 poцi пpи зaпpoвaджeннi нових умов гocпoдapювaння пepeдбaчaвcя пepeхiд фiнaнcy-вaння ocвiти Ha дoвгoтepмiнoвi cтaбiльнi нopмaтиви [2]. Питaння poзpoбки нopмaтивiв фiнaнcyвaння для плaнyвaння фiнaнcyвaння були y цeнтpi yвaги opraHÍB yпpaвлiння ocвiтoю i дocлiдникiв [3].
Hopмaтивний мeтoд фiнaнcyвaння зaклaдiв ocbí™ був зaклaдeний i в Зaкoнi Укpaïни "Пpo ocвiтy". Фiнaнcyвaння дepжaвних ocвiтнiх ycтaнoв, вiдпoвiднo дo зaкoнoдaвcтвa пoвиннo бyлo здiйcнювaтиcь Ha ochobí дepжaвних нopмaти-bíb фiнaнcyвaння дepжaвних ocвiтнiх ycтaнoв - Ha ochobí дepжaвних нopмaтивiв i нopмaтивiв penoHÍB Укpaïни. Дaнi Hop-мaтиви пoвиннi визнaчaтиcя вiдпoвiднo дo кoжнoгo типу, виду i кaтeгopiï ocвiтньoï ycтaнoви y poзpaхyнкy Ha oднoгo учня, cтyдeнтa, вихoвaнця, a тaкoж Ha ¡Hrnié ochobí. Для мaлoкoмплeктних аль^ких шкiл opгaнaми дepжaвнoï влaди i opгaнaми yпpaвлiння ocвiтнiми зaклaдaми нopмaтив фiнaнcyвaння пoвинeн вpaхoвyвaти витpaти, як He зaлeжaли б вiд ^braCTi yчнiв [4].
Hopмaтивний мeтoд ф¡нaнcyвaння ocвiти oцiнюeтьcя y дeяких дocлiджeннях як бiльш eфeктивний пopiвнянo ¡з ramre-pиcним фiнaнcyвaнням, ocнoвним нeдoл¡кoм якoгo ввaжaeтьcя нeeфeктивнe, нeeкoнoмнe витpaчaння кoштiв бюджeтy. Hopмaтивний мeтoд визнaчeння oб'eктiв фiнaнcyвaння ocвiтнiх ycтaнoв пop¡внянo ¡з ¡ншими cпocoбaми paхyeтьcя тaким, ùo мae нaйбiльшi пoтeнцiйнi мoжливocт¡ для визнaчeння плaнoвих cyм y мaкcимaльнoмy нaближeннi дo peaльних ви-тpaт, пoв'язaних ¡з нaдaнням ocB^Hix пocлyг [б], нopмaтивнe фiнaнcyвaння являeтьcя cпocoбoм oптимiзaцiï дiяльнocтi c^ cтeми ocвiти [б]. Дo пepeвaг нopмaтивнoгo фiнaнcyвaння тaкoж вiднocять пiдвищeння eкoнoм¡чнoï зaхищeнocтi ocвiтнiх ycтaнoв, cyттeвe знижeння впливу cyб'eктивних фaктopiв пpи poзпoд¡л¡ фiнaнcoвих pecypciB, пiдвищeння caмocтiйнocтi ocB^Hix ycтaнoв i ïx зaцiкaвлeнocтi в eфeктивнoмy i зaкoннoмy викopиcтaннi гаш^в, ùo видiляютьcя[7].
Якщo пiдcyмyвaти пepeвaги нopмaтивнoгo фiнaнcyвaння ocвiти, мoжнa пpeдcтaвити ïx y виглядi дeякoгo пepeл¡кy. Hopмaтивнe фiнaнcyвaння:
• являeтьcя зacoбoм для виpiвнювaння yмoв дocтyпy мoлoд¡ дo зaбeзпeчeнoгo дepжaвним фiнaнcyвaнням ocbí™ -нaвчaнням кoжнoгo учня, cтyдeнтa зaбeзпeчyeтьcя ¡з бюджeтy oднaкoвoю cyмoю кoштiв;
• пiдвищye oбфyнтoвaнicть i плaнoв¡cть фiнaнcyвaння ocвiтнiх ycтaнoв ¡з бюджeтy - вeличинa нopмaтивy o6^póh-тoвyeтьcя Ha cтaдiï ïï poзpoбки, a плaнyвaння oб'eмiв фiнaнcyвaння ocB^Hix ycтaнoв cтae y знaчнiй cтyпeн¡ тeхнiчнoю пpoцeдypoю;
• нaявнicть нopмaтивy фiнaнcyвaння poзглядaeтьcя як гapaнтiя того, ùo вiдпoвiднi кoшти дo ocá^íboi' ycтaнoви Ha-дiйдyть, a ïx oб'eм бyдe визнaчaтиcя кiлькicтю учыв тa cтyдeнтiв i cтaбiльними нopмaтивaми, a He aдмiнicтpaтивними piшeннями;
• нopмaтиви фiнaнcyвaння пoвиннi cтaти тaкoж ocнoвoю бюджeтнoï пoлiтики, ocкiльки ïx пoтp¡бнo викoнyвaти He тiльки Ha cтaд¡ï викoнaння бюджeтy, aлe й пpи йoгo викoнaннi;
• нopмaтивнe фiнaнcyвaння пoвиннo пiдвищyвaти aктивнicть ocB^Hix ycтaнoв y пiдвищeннi eфeктивнocтi викopи-cтaння бюджeтних кoштiв;
• нopмaтивнe фiнaнcyвaння являeтьcя фaктopoм oптимiзaцiï мepeж¡ ocвiтнiх ycтaнoв, poзвиткy eлeмeнтiв шнку-peнцiï мiж ними.
He дивлячи^ Ha пoзитивнi oцiнки нopмaтивнoгo ф¡нaнcyвaння пoшиpeння цeй мeтoд He oтpимaв пpи фiнaнcyвaн-ня зaгaльнoocвiтнiх шкт, дoшкiльних зaклaдiв. Bизнaчeння Пocтaнoвoю ^б^ту Miнicтpiв Укpaïни [B] нopмaтиви для вищих нaвчaльних зaклaдiв cyпepeчaть вимoгaм Бoлoнcькoï кoнвeнцiï, щoдo oбcягiв нaвaнтaжeння для нayкoвo-пeдa-гoгiчних пpaцiвникiв.
He cyмн¡вaючиcь y cпpaвeдливocтi пoзитивних oц¡нoк нopмaтивнoгo фiнaнcyвaння, пoтpiбнo зaзнaчити, ùo якихocь oцiнoк пpo йoгo пepeвaги нaд кoштopиcним фiнaнcyвaнням, кpiм eмп¡pичних, ми He мaeмo (yмoглядних, oч¡кyвaних), в лiтepaтypi, як пpaвилo, He пpивoдитьcя. Toмy вaжкo визнaчити Hac^b^ нopмaтивнe фiнaнcyвaння кpaщe.
У penoíax, дe вeликa кiлькicть мaлoкoмплeктних шкт, Baœra гoвopити пpo зaпpoвaджeння нopмaтивнoгo фiнaнcy-вaння. AAxe близькo 24% зaгaльнoocв¡тн¡х шкiл мaють кoнтингeнт учыв мeншe 1GG oc¡6.
Hopмaтивний мeтoд фiнaнcyвaння зaклaдiв ocвiти He зaвжди пoзитивнo впливae Ha poзвитoк мaтep¡aльнo-тeхн¡чнoï бaзи зaгaльнoocвiтнiх шкiл, дoшкiльних зaклaд¡в, вищих нaвчaльних зaклaдiв, aджe y нopмaтив в ocнoвнoмy включaють зapoб¡тнy плaтy, нapaхyвaння Ha зapoбiтнy плaтy, oплaтy кoмyнaльних пocлyг, вiдcyтнiм e нopмaтив витpaт Ha poзвитoк ocá^íboí ycтaнoви. Зa пepioд фyнкцioнyвaння нopмaтивнoгo мeтoдy фiнaнcyвaння ycтaнoв ocвiти пpaктичнo He видтя-лиcя кoшти Ha poзвитoк зaклaдiв ocвiти. Maтepiaльнo-тeхнiчнa бaзa пoнaд BG% BHЗ He B^oB^ae cyчacним вимoгaм, y B2% BHЗ зa ocтaннi 2G poкiв He зд¡йcнювaлиcя кaпiтaльнi peмoнти, He зд¡йcнювaлocя кaпiтaльнe бyдiвництвo.
Пpo цi пpoблeми poзпopядники кoштiв пpaктичнo He гoвopять. Biдcyтнicть pirneíb цих пpoблeм i ïx Ha^^ÍB явля-ютьcя пepeшкoдoю для пoдaльшoгo poзвиткy нopмaтивнoгo ф¡нaнcyвaння.
Hopмaтивнe фiнaнcyвaння викopиcтoвyeтьcя в якocт¡ зacoбy для виpiшeння двoх ocнoвних зaвдaнь:
1.Зaбeзпeчeння дeякoгo гapaнтoвaнoгo p¡вня фiнaнcyвaння oб'eктy (пpo вибip oб'eктy ми oбyмoвимo пiзнiшe), ви-хoдячи ¡з вcтaнoвлeних пapaмeтpiв йoгo ¡cнyвaння, зaдoвoлeння oбфyнтoвaнocтi пoтpeб oб'eктy y ф¡нaнcoвих pecyp-cax, пpи яшму цeй oб'eкт нopмaтивнo фyнкцioнye, тобто викoнye пoклaдeнi Ha ньoгo зaвдaння.
2.Cтвopeння нopмaтивнoï бaзи нopмaльнoгo "p¡внoпpaвнoгo", "paцioнaльнoгo" (визнaчeння мoжнa пpoдoвжити) poзпoд¡лy нaявних фiнaнcoвих pecypciB мiж oб'eктaми фiнaнcyвaння в тoмy випaдкy, якщo oб'eм цих pecypciB мeнший пoтpeби в них.
PiBeHb зaбeзпeчeння ocbí™ cycпiльними pecypcaми дocлiдники хapaктepизyють, в пepшy чepгy, чacтинoю витpaт y B^co^ax дo BBП [9], poзглядaючи йoгo як cвoгo poдy Tapaí^io визнaчeння пeвнoгo piвня фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeн-ня фyнкцioнyвaння cиcтeми ocвiти. Звдои з'являютьcя piзнoгo poдy пpoпoзицiï пpo вcтaнoвлeння в якocтi нopмaтивy витpaт Ha ocвiтy y виглядi вщ^тку дo BBП, нaцioнaльнoгo дoхoдy, витpaтнoï чacтини бюджeтy. He мaючи пщ coбoю peaльнoï poзpaхyнкoвoï бaзи, ц cпiввiднoшeння вiдoбpaжaють, як пpaвилo, o^H^ cтaнy фiнaнcyвaння ocвiти, ùo cклaвcя i пpaгнeння:
Eкoнoмiчний вюник yHÍBepcMieiy j Bипycк № 1B/2 261
• збepeгти хoчa б нaявний pÍBeíb зaбeзпeчeння ocbí™;
• зaбeзпeчити йoгo збiльшeння paзoм ¡з pocтoм BBП чepeз зaпpoвaджeння пpocтoгo i зpoзyмiлoгo (хoчa б i He ду-œe oбфyнтoвaнoгo) aлгopитмy poзpaхyнкy oб'eмy фiнaнcyвaння ocbí™ вiд чoгocь вeликoгo i м¡цнoгo.
Kpiм тoгo, тaкий пiдхiд дoзвoляe пpoвoдити пopiвняння y гaлyзi видaтк¡в Ha ocвiтy мiж кpaïнaми, хoч Ha Harny точку зopy, oбфyнтoвaнicть тaких пopiвнянь являeтьcя cyпepeчливoю. У peдaкцiï Зaкoнy Укpaïни '^po ocвiти" 1991 po-ку[Ю], нaпpиклaд, бyлo визнaчeнo, ùo дepжaвa гapaнтye щopiчнe видiлeння фiнaнcoвих pecypciB Ha пoтpeби ocвiти y poзмipi He мвншв дecяти вiдcoткiв нaцioнaльнoгo дoхoдy, a тaкoж зaхищeнicть вiдпoвiдних витpaтних cтaтeй бюджe-тiв ycix pÍBHÍB.
Цe пoлoжeння y чacтинi poзмipiв фiнaнcyвaння ocвiти hí paзy He бyлo викoнaнo. Poзpoблялиcя пpoпoзицiï b^hocho витpaтнoï чacтини бюджeтiв. Для вищoï ocвiти, нaпpиклaд, визнaчaлacя нopмa 3,5% видaткoвoï чacтини звeдeнoгo бюджeтy дepжaви, aлe y пepioд бюджeтнoгo дeф¡цитy ця нopмa He викoнyвaлacя, a aнaлoг¡чн¡ пpoпoзицiï для ¡нших pÍBHÍB ocвiти peaлiзaцiï He oтpимaли.
He дивлячиcь Ha тe, ùo вcтaнoвлeн¡ зaкoнoдaвcтвoм дepжaвнi гapaнтiï фiнaнcyвaння ocbí™ He викoнyвaлиcь, ïx Ha-явнють бyлa cyneBo вaжливим фaктopoм He ттьки для пoлiтичних дiй, y пpoцec¡ фopмyвaння бюджeтiв, aлe i cepйoз-ним cтимyлoм для poзpoбки piзних вapiaнтiв ïx peaлiзaцiï. Bcтaнoвлeн¡ cпiввiднoшeння були пoклaдeнi в poзpaхyнки piзних вapiaнтiв мoдeлeй peфopмyвaння i мoдepн¡зaц¡ï ocвiти [11].
Зaпpoвaджeння нopмaтив¡в фiнaнcyвaння, Hexaé нaвiть He зaбeзпeчeних peaльним фiнaнcyвaнням, cтвopилo бaзy для poзпoд¡лy кoштiв мiж oб'eктaми ф¡нaнcyвaння. Чим вищa cтyпiнь oбфyнтoвaнocтi нopмaтивy, ùo як пpaвилo po-зyм¡eтьcя як oбмiн вeликoï кiлькocтi хapaктepиcтик oб'eктy фiнaнcyвaння, тим мeншe зaпитaнь мoжe виникнути пpи poзпoдiлi шшлв пpoпopцiйнo дo цьoгo нopмaтивy. Poзпoд¡л oбмeжeних pecypciB пpoпopцiйнo нopмaтивy cтвopюe кpiм тoгo видимicть пocлiдoвнoгo нaближeння дo зaдoвoлeння пoтpeб y них.
Baжливим фaктopoм cтвopeння cиcтeми нopмaтивнoгo фiнaнcyвaння aбo нopмaтивнoгo poзпoдiлy нopмaтивних pecypciB являeтьcя пpaвильний вибip oб'eктy фiнaнcyвaння. Для cиcтeми ocвiти ocнoвними oдиничними oб'eктaми фь нaнcyвaння мoжyть бути aбo yчeнь, cтyдeнт, вихoвaнeць, aбo ocвiтня ydaíoBa. Пoтpiбнo зaзнaчити, ùo, нaпpиклaд, y Pociï oдиницeю нopмaтивy cпoчaткy poзглядaли oкpeмy ocá^HD пpoгpaмy i нaвiть oкpeмy ocá^HD пocлyгy. Koжний тa-кий oб'eкт з точки зopy фiнaнcyвaння мae як пoзитивнi тaк i Hera^BHi cтopoни.
Bибip учня, cтyдeнтa, вихoвaнця в якocтi oдиничнoгo oб'eктy ф¡нaнcyвaння дoзвoляe:
• чiткo вcтaнoвлювaти ступЫь зaбeзпeчeння дepжaвoю кoнcтитyцiйних гapaнтiй гpoмaдян Ha oтpимaння ocвiти. Koжний yчeнь, cтyдeнт, вихoвaнeць i йoгo ам'я будуть знaти cкiльки гpoшeй дepжaвa зoбoв'язaнa oбoв'язкoвo витpa-тити Ha Ïx нaвчaння, i нopмaтив dae cвoгo poдy iлюcтpaцieю piвнoгo дocтyпy дo ocвiти;
• зaпpoпoнyвaти ocB^Hié ydaíoBÍ aлгopитм визнaчeння oб'eмy ф¡нaнcyвaння зaлeжнo тiльки вiд oднoгo пapaмe-тpy - кiлькocтi yчнiв, cтyдeнт¡в, вихoвaнцiв i плaнyвaти витpaти, вихoдячи ¡з цьoгo oб'eмy;
• ¡H^UBa™ пpoцecи oптимiзaцiï poзмipiв ocвiтнiх ydaHoB i як нacлiдoк, мepeжi ocB^Hix зaклaдiв. Зapaз питaння oптимiзaцiï мepeж¡ BHЗ в Укpaïнi е дocить aктyaльним. lcнyючa мepeжa - B62 BHЗ в тpичi бiльшa, чим ктькють BHЗ y Фpaнцiï, H¡мeччин¡, lтaлiï, Пoльщi, Beликiй Бpитaнiï, Бeльг¡ï paзoм узятих.
Hopмaтив ¡з poзpaхyнкy Ha oco6ó мae pяд нeгaтивних хapaктepиcтик i нacлiдкiв йoгo зaпpoвaджeння.
Hopмaтив He мoжe i He пoвинeн вpaхoвyвaти bcí ocoбливocтi мepeж¡ ocвiтнiх ydaHoB, ùo cклaлacя i ïx мaтep¡aль-hoÏ бaзи, bcí фaктopи, якi хapaктepизyють ocoбливocтi peaл¡зaц¡ï ocвiтньoгo пpoцecy в oкpeмих ocB^Hix ydaíoBax oд-нoгo типу i p¡вня ocвiти. Цe oбoв'язкoвo пpизвoдить дo cepeднiх нopмaтивiв i змши фiнaнcoвoгo cтaнoвищa ocвiтнiх ydaHoB. Змши будуть тим бтьшими, чим cильн¡шa вeличинa cepeднiх витpaт Ha нaвчaння oднoгo учня, cтyдeнтa, ви-xoBaH^ в ydaHoBÍ бyдe вiдхилятиcя вщ нopмaтивy, ùo вiдмiчaeтьcя в pяд¡ дocлiджeнь [12].
Пpи визнaчeннi poзм¡py oплaти бaкaлaвpcькoгo piвня знaнь "Eкoнoм¡кa i пiдпpиeмництвo" вapтicть ocвiтньoï пocлy-ги визнaчeнa Ha pÍBHÍ 6-25 тиcяч гpн. зa piк нaвчaння, Ha дepжaвнoмy pÍBHÍ вapтicть ocá^íboí пocлyги cклaдae близь-кo 1G тиcяч гpн. Ha piк.
Для cкopoчeння нacлiдкiв тaкoï piзницi пoтp¡бнo ввeдeння дoдaткoвих кopeгyючи кoeфiцieнтiв aбo ¡нших змiн, ùo cильнo змшять ocнoвний пpинцип нopмaтивнoгo фiнaнcyвaння. У penoíax пpи викopиcтaннi нopмaтивнoгo мeтoдy фь нaнcyвaння зaклaдiв ocвiти зacтocoвyютьcя кoeфiцieнти, якi вpaхoвyють нacтyпнi фaктopи [13].
• piзниця в мicцeзнaхoджeннi ocвiтнiх ydaHoB (мicький i аль^кий paйoни);
• piзниця в poзм¡p¡ шкiл, дoшкiльних зaклaдiв, BHЗ;
• p¡зниця в типi ocвiти (зaгaльнoocв¡тня шкoлa, cпeцiaлiзoвaнa шкoлa, нaцioнaльний, дocл¡дницький, peгioнaльний BHЗ);
• peaлiзaцiя cпeц¡aльних пpoгpaм для oc¡6 ¡з oбмeжeними мoжливocтями;
• нaдaння ocвiтнiх пpoгpaм вдoмa;
• opгaнiзaцiя пoглиблeнoгo вивчeння oкpeмих пpeдмeтiв;
• пpoвeдeння пpoгpaми "ciмeйнoï ocвiти".
Poзpaхyнoк тaких кoeф¡ц¡eнт¡в бaзyeтьcя Ha визнaчeннi дoдaткoвих пoтpeб y кoштaх oкpeмих ocвiтнiх ydaHoB y зв'язку ¡з дieю зaзнaчeних фaктopiв. Зa cвoïм змicтoм зacтocyвaння кoeфiцieнтiв близькo нaближae визнaчeння oб'eмy фiнaнcyвaння дo дiючoгo пopядкy плaнyвaння витpaт y зaклaдaх ocвiти b^ob^ho дo cтaтeй кoштopиcy.
Hopмaтив визнaчeний Ha oднy oco6ó, як цe He здaeтьcя дивним, мoжe oбмeжити тepитopiaльнy aбo внyтpicиcтeм-ну мoб¡льн¡cть oc¡6, ùo нaвчaютьcя, ocкiльки бyдe piзнитиcя пo peгioнaх i HaB^b в мeжaх oднoгo peгioнy. Kp^ тoгo, пepeхiд ocoби, ùo нaвчaeтьcя, з oднoгo нaвчaльнoгo зaклaдy дo дpyгoгo, вiдpiзняeтьcя нopмaтивoм фiнaнcyвaння, бу-дe ycклaднювaти цю пpoцeдypy, aджe пo cyтi пoтpiбнo здiйcнювaти пpoцeдypy пepeдaчi кoштiв. Цe ocoбливo cклaд-ho, якщo цe бюджeти pbíoro piвня. Ha cьoгoднi в Укpaïн¡ вiдcyтня тaкa пpaктикa, хoчa лoг¡чнo бyлo б, якщo тaкa пpaк-тикa icнyвaлa б. У paмкaх дiючoгo бюджeтнoгo пpoцecy ця пpoблeмa He виpiшeнa. Biдпoвiднo, oчiкyвaння b^ob^ho кoнкypeнцiï мiж нaвчaльними зaклaдaми зa учня, cтyдeнтa, вихoвaнця, в пpoцec¡ нaвчaння, то BoHa е нeмoжливoю.
262 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcиIeIy | Bипycк № 1B/2
Пpoблeмoю e мобтьнють cтyдeнтiв в мeжax УкpaÏни, xoчa мoбiльнicть cтyдeнтiв являeтьcя головним завданням, визнaчeним Бoлoнcькoю кoнвeнцieю.
Пpoцecи, як можуть 6ути пopoджeнi нopмaтивoм даного типу, поки що нe можуть 6ути однозначно iнтepпpeтoвa-нi. За дeякими oцiнкaми зaпycк кoнкypeнтниx мexaнiзмiв внyтpicиcтeми i, як peзyльтaт, c™x^a pecтpyктypизaцiя мe-peœi ocвiтнix зaклaдiв нaвiть лiквiдaцiя oкpeмиx ycтaнoв мoжe пpизвecти до нeпepeдбaчyвaниx нacлiдкiв. Можливий peзyльтaт - cкopoчeння дocтyпy мoлoдi до якicнoÏ ocвiти.
Пpaгнeння ocвiтнix ycтaнoв до cкopoчeння витpaт на ocвiтнiй пpoцec мoжe пpизвecти до зафиття виcoкoвитpaт-ниx пpoгpaм знижeння якocтi навчання за ними, що нe мoжe oцiнювaтиcя як позитивний peзyльтaт.
Peгyлятopoм нopмaтивy е дepжaвнe зaмoвлeння на пiдгoтoвкy фaxiвцiв. У 2011 po^ воно cкopoтилocя на 21-22%. Caмe дepжaвнe зaмoвлeння виявилocя peгyлятopoм якocтi вищoÏ ocвiти в Уфан Штучно зpoблeнo пoдiл на пpoфiль-нi i нeпpoфiльнi BHЗ, бeз нeзaлeжнoгo мoнiтopингy зpoблeнo poзпoдiл дepжзaмoвлeння. Як нacлiдoк, Miнicтepcтвo oc-вiти i науки, мoлoдi та cпopтy УкpaÏни зpoбилo виcнoвoк, що aбiтypieнти caмi пpoвeли мoнiтopинг BHЗ. Пpи цьому замовчуючи, що дepжaвнe зaмoвлeння poзпoдiляють за пpинципoм пpoфiльнocтi, нeпpoфiльнocтi, а нe шляxoм монь тopингy BHЗ на пpeдмeт якocтi пiдгoтoвки фaxiвцiв, а, пo-дpyгe, нe е якicтю пiдгoтoвки i кoнкypeнтocпpoмoжнocтi фа-xiвця, коли половина aбiтypieнтiв oбиpae ту cпeцiaльнicть i той BHЗ, дe зaпpoпoнyють нaвчaтиcя на мicцяx дepжaвнo-го зaмoвлeння. Половин aбiтypieнтiв бaйдyжe, бути лiкapeм чи фничим iнжeнepoм. Пpo яку якють ocвiти можна го-вopити пpи цьому. За тaкиx пiдxoдiв нeмoжливo побудувати пocтiндycтpiaльнe cycпiльcтвo в Уфашк
Haявнicть пoзитивниx i нeгaтивниx pиc у нopмaтивнoмy фiнaнcyвaннi (на учня, cтyдeнтa, виxoвaнця) вимагае таким чином, бтьш дeтaльнoгo дocлiджeння i eкcпepтниx oцiнoк.
Bибip навчального закладу в якocтi об'екту фiнaнcyвaння являе coбoю зaбeзпeчeння взаемозв'язку, що cклaвcя, ycтaнoвa-зacнoвник, peaлiзyючи cxeмy фiнaнcyвaння заотовником cвoeÏ ycтaнoви, яка пepeдбaчeнa Цивтьним Êoдeк-coм УкpaÏни.
Taкa cиcтeмa фiнaнcyвaння фyнкцioнye у чacтинi пpивaтниx шкiл i BHЗ. He дивлячи^ на cпpaвeдливy кpитикy дь ючого пopядкy фiнaнcyвaння ocвiтнix ycтaнoв, вЫ мае pяд cyттeвиx пoзитивниx pиc, cepeд якиx можна назвати:
• можливють ypaxoвyвaти вcю наявну мepeжy ocвiтнix ycтaнoв, кiлькicть тиx, xto нaвчaeтьcя i наявну мaтepiaльнo-тexнiчнy базу, ймoвipнo, що цi xapaктepиcтики зaклaдaютьcя у poзpaxyнoк бюджeтнoгo фiнaнcyвaння;
• ypaxyвaння тepитopiaльнoгo poзмiщeння кожного ocвiтньoгo закладу;
• мoжливicть збepeжeння за зacнoвникoм eлeмeнтy peгyлювaння, кoнтpoлю i yпpaвлiння пpoцecaми змiн або оп-тимiзaцiÏ мepeжi, xapaктepиcтик oкpeмoÏ ocвiтньoÏ ycтaнoви, втiлeння в цeй пpoцec дeякиx цiльoвиx ycтaнoвoк, нaпpи-клад, чepeз peaлiзaцiю цiльoвиx пpoгpaм i oкpeмиx пpoeктiв.
B якocтi нeгaтивниx pиc фiнaнcyвaння ocвiтньoÏ установи пoтpiбнo вiдзнaчити нeoднoзнaчнicть цього пpoцecy з точки зopy нaявнocтi cyб'eктивнoгo фaктopy або aдмiнicтpaтивнoгo початку, о^бливо зpocтaючoгo в пepioди oбмeжeнo-cтi фiнaнcoвиx pecypciв.
Heдoлiки нopмaтивнoгo фiнaнcyвaння ycтaнoв звoдятьcя головним чином, до дeякoгo вiдpивy об'ему кошлв, якi ви-дiляютьcя дepжaвoю вщ кoнтингeнтy yчнiв, cтyдeнтiв, виxoвaнцiв, оо<тьки в даному вapiaнтi фiнaнcyeтьcя нe навчаль-ний пpoцec, а у значый cтyпeнi змicт i eкcплyaтaцiя мaтepiaльниx oб'eктiв cиcтeми ocвiти. Cyмa кoштiв, яка зaлeжить пpи нopмaтивнoмy фiнaнcyвaннi ycтaнoв вiд кiлькocтi учыв, cтyдeнтiв, виxoвaнцiв, cклaдae вiд 40 до 60% вщ ycьoгo об'ему кошлв. Biдпoвiднo, вiд 60 до 40% фiнaнcoвиx pecypciв, якi видiляютьcя дepжaвoю, зaлeжить у знaчнiй мipi вiд мaтepiaльнo-тexнiчнoÏ бази, що cклaлacя, яка нe завжди вiдпoвiдae кiлькocтi ocí6, що нaвчaютьcя, i о^бливостями навчального пpoцecy.
У peзyльтaтi важливо визначити, яким пoвинeн бути единий об'ект нopмaтивнoгo фiнaнcyвaння ocвiти. Haвeдeнi вищe пoзитивнi i нeгaтивнi мoмeнти двox вaжливиx вapiaнтiв нe дозволяють вибиpaти iз ниx нaйбiльш оптимальний.
Hopмaтивнe фiнaнcyвaння являе coбoю вид^ння фiнaнcoвиx pecypciв для фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння дiяльнocтi ycтaнoв ocвiти пpoпopцiйнo нopмaтивy (об'ему pecypciв на одиницю нopмyвaння) i кiлькicть одиниць нopмyвaння. B якocтi oдиницi нopмyвaння мoжe виступати одна ocoбa, що нaвчaeтьcя, одна ocвiтня пpoгpaмa, одна ocвiтня устано-ва, oкpeмий вид витpaт та rnrni показники. Загальний об'ем бюджeтниx кoштiв, якi видiляютьcя на ocвiтню ycтaнoвy, визнaчaютьcя мнoжeнням нopмaтивy на юлькють одиниць нopмyвaння, якi пpиxoдятьcя на цю ycтaнoвy.
Oб'eм фiнaнcyвaння, який видiляeтьcя iз бюджeтy ycтaнoвi у paмкax нopмaтивнoгo фiнaнcyвaння на одну ошбу, визнaчaeтьcя мнoжeнням нopмaтивy на кiлькicть (кoнтингeнт) тиx, xto нaвчaeтьcя, або виxoвyeтьcя в даый ocвiтнiй ycтaнoвi. У загальному випадку нopмaтивнe фiнaнcyвaння на одну о^бу мoжe бути cпpямoвaнe на виpiшeння наступ-ниx завдань:
• poзпoдiл бюджeтниx кoштiв мiж навчальними закладами на ocнoвi одного пiдxoдy;
• стимулювання ocвiтнix ycтaнoв до зaлyчeння бiльшoÏ кiлькocтi тиx, xтo нaвчaeтьcя або cтимyлювaння iншиx xa-paктepиcтик дiяльнocтi зaлeжнo вiд зaпpoвaджeнoÏ одиниц нopмyвaння;
• cтвopeння умов функцюнування ocвiтнix ycтaнoв, якi нaближeнi до pинкoвиx вiднocин кyпiвлi-пpoдaжy ocвiтнix по-cлyг (пpи збepeжeннi бюджeтнoгo фiнaнcyвaння ocвiти);
• iншi завдання, виpiшeнню якиx cпpияe нopмaтивнe фiнaнcyвaння, нaпpиклaд, eкoнoмiя i пiдвищeння eфeктивнo-ctí викopиcтaння бюджeтниx кoштiв в cиcтeмi ocвiти;
• вci зaзнaчeнi завдання в кoмплeкci.
Пiдxoди до poзpaxyнкy нopмaтивiв фiнaнcyвaння ocвiтнix ycтaнoв, нe дивлячиcь на Ïx зoвнiшнi вщмшност^ мають в ocнoвi визнaчeнi пoтpeби ocвiтньoÏ ycтaнoви в кoштax для нopмaльнoгo здiйcнeння ocвiтньoгo пpoцecy. Пщ нopмaтив-ним здiйcнeнням ocвiтньoгo пpoцecy, як пpaвилo, poзyмiють peaлiзaцiю вcix нeoбxiдниx кoмпoнeнтiв ocвiтньoÏ установи в повному oбcязi. Poзpaxyнoк циx пoтpeб у бiльшocтi випaдкiв фyнтyeтьcя на визнaчeння витpaт за oкpeмими стат-тями eкoнoмiчнoÏ клacифiкaцiÏ видатюв бюджeтiв.
Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy | Bипycк № 18/2 263
Нормативне фшансування мае ряд проблем, як не дозволяють говорити про його переваги над кошторисним.
Для ВНЗ нормативне фшансування е перешкодою для успшноТ реалюаци основних положень БолонськоТ конвенций виршення важливоТ проблеми ¡нтеграц1| вищоТ осв^и ¡ науки. При ¡снуючих навантаженнях на професорсько-ви-кладацький склад важко говорити про усп\шну реал\зац\ю науковоТ складовоТ осв\тнього процесу. Дана оц\нка носить виключно попередн\й характер, тому що досв\д нормативного ф\нансування незначний у нин\шн\х умовах. Хоча для прикладу можна зазначити, що у XIX ст. у Рос\йськ\й ¡мпер\Т було запроваджено для осв\тн\х установ нормативний метод ф\нансування, за оц\нками експерт\в в\н на 40-60% забезпечував ф\нансовими ресурсами установи осв\ти. В\д-сотки сп\вв\дносяться з нашим часом.
Основна в\дм\нн\сть нормативного ф\нансування полягае в тому, що запровадження нормативу повинно змшюва-ти орган\зац\ю звичного ф\нансування. У першу чергу, ця зм\на зач\пае початкову стад\ю - визначення необх\дного об'ему бюджетних асигнувань \ Тх розпод\л м\ж бюджетними установами. У загальному вигляд\ цей етап можна пред-ставити як перетворення ф\нансових ресурс\в у ресурси розпод\лу в\дпов\дно до правил, як\ ¡снують \ бюджетних об-межень (рис.1).
Схема показуе процес перетворення частини доход\в бюджету, як\ призначен\ для ф\нансування осв\ти, у бюджет-н\ кошти, розпод\л м\ж навчальними закладами в\дпов\дно до нормативу. Реал\зац\я перетворення повинна зд\йсню-ватися органами, як\ зд\йснюють формування й використання бюджету \ головними розпорядниками кошт\в. Такий склад учасник\в представляеться на першому етап\ не т\льки ймов\рним, але \ зрозум\лим з точки зору умов фшансу-вання осв\ти, що склалися.
Рисунок 1. Загальна схема оргашзацП' нормативного фшансування осв1ти
Необх\дн\сть залучення ¡нших учасник\в процесу нормативного ф\нансування може бути виявлена на ¡нших етапах анал\зу процесу. Граничними умовами виступають бюджеты обмеження, наприклад, сума кошлв, як вид¡ляються на ц¡л¡ забезпечення осв™, може не сп¡вв¡дноситися ¡з нормативами. У принцип¡, формування нормативу фшансування можна було б вщнести до внутр¡шн¡х процес¡в нормативного фшансування, але на даному етап норматив вщнесено до зовн¡шн¡х умов процесу, який аналюуеться.
Не дивлячись на ймов^нють, яка здаеться, процес, що описаний, за своТм зм¡стом досить складний. Вхщними да-ними для нормативного фшансування являеться пот¡к бюджетних кошлв, який система нормативного фшансування повинна розподтити м¡ж навчальними закладами в три етапи:
• визначити контингент тих, хто навчаеться, навчання кого фшансуеться ¡з бюджету за нормативом;
• визначити розм^ бюджетних кошлв, необх¡дних для ф¡нансування осв™ в¡дпов¡дно до нормативу ¡ вщповщно до обсяг¡в цього показника;
• розподтити видтеы бюджетн¡ кошти мж осв¡тн¡ми установами за нормативом пропорцмно показникам, за яки-ми здмснюеться нормування.
В¡дпов¡дно, в рамках процесу повинн бути визначен¡ показники, необхщы для його ¡снування. У випадку визначення нормативу на особу це показник ктькосл тих, хто навчаеться в систем¡ осв^и ¡ показник тих, хто навчаеться в кожному навчальному заклада що входить до даноТ системи. Декомпозиц¡я загальноТ схеми дозволяе под¡лити уча-сниюв орган¡зац¡Т нормативного ф¡нансування на основ¡ под¡лу процесу на три складов¡ частини в¡дпов¡дно до трьох зазначених показниюв етап¡в процесу (рис.2).
Запропонована схема другого р^ня показуе, що оргаызацт нормативного ф¡нансування осв¡ти вимагае додатко-воТ вх¡дноТ ¡нформац¡Т для визначення контингенту тих, хто навчаеться. В якосл джерела даноТ ¡нформаци можуть ви-ступати статистичн¡ даы (на схем¡), доповнен¡ при цьому необхщними прогнозними(плановими) розрахунками, як¡ можуть здмснюватися в рамках процесу визначення контингенту. Для здмснення процесу визначення контингенту необхщне в¡дпов¡дне нормативне ¡ методичне забезпечення.
Процес визначення контингенту може здмснюватися розпорядниками бюджетних кошлв (на схем¡).
У принцип¡, ця робота може бути покладена на ¡нш¡ структури. Важливо т¡льки те, що визначений для фшансування ¡з бюджету контингент тих, хто навчаеться, повинен бути затверджений в якосл показника, який використовуеть-
Рисунок 2. Змют початкового етапу нормативного фшансування осв1ти
ся в якост вхщно'[ ¡нформацп для визначення об'ему бюджетного фшансування.
Визначення об'ему ф¡нансування ¡з бюджету, як показано на схем^ повинно базуватися на двох вхщних параметрах: контингент тих, що навчаються ¡ доходах бюджету, частина яких може бути використана для фшансування ос-в¡ти. У процес¡ визначення об'ему бюджетних кошт¡в, як¡ будуть видтеы осв¡т¡, може скластися дв¡ ситуац¡í, суттево важливих для оргаызаци процесу, коли можливост¡ бюджету:
• дозволяють сформувати об'ем кошт¡в, достатых для ф¡нансування навчання установленого контингенту тих, хто навчаеться в¡дпов¡дно до встановлених норматива, у такому випадку нтких проблем не виникае;
• будуть нижче потреб нормативного фшансування встановленого контингенту; у цьому випадку потр^но або знайти додатков¡ кошти, або зменшити норматив ф¡нансування.
Друга ситуацт повинна формувати деякий сигнал систем¡ розробки нормативу ф¡нансування на його змши. Про-те у схем^ яка представлена, розробка нормативу виведена за рамки оргаызацп фшансування. Тому на схем¡ даний вар^нт не в¡дображений.
Для спрощення на даному етап роботи можна вважати, що розглядаеться т¡льки вар¡ант, при якому норматив вщпо-в¡даe можливостям бюджету. У цих умовах визначення об'ему фшансування осв™ являеться багато в чому техннною процедурою множення величини нормативу на величину контингенту тих, хто навчаеться. Осктьки бюджетний процес вщно-ситься до компетенцп законодавц¡в ¡ орган¡в управлшня ф¡нансами, то описаний процес повинен виконуватися ними.
Практично те ж саме можна сказати про розподт бюджетних кошлв мж осв¡тн¡ми установами. Осктьки встано-влено норматив фшансування ¡ в¡дом¡ контингенти по кожному навчальному закладу, то цей процес також може бути представлений в якост техннно)' процедури. Його проведення може бути покладене на головних розпорядниюв фь нансовими ресурсами в галуз¡ осв™ або органи управлшня фшансами. Цей вар¡ант можливий, якщо принцип нормативного фшансування буде реалюований без будь-яких виключень, як потребують специфнних характеристик ос-в^ых установ: поправочних коеф¡ц¡eнт¡в, ненормованих витрат, створення резервних фондю.
Наведена як приклад схема показуе, що органи управлшня осв^ою в рамках нормативного фшансування можуть виконувати, як м^мум дв¡ групи функцм:
• розраховувати показники контингента тих, хто навчаеться, на основ¡ яких визначаеться об'ем бюджетного фь нансування осв¡ти;
• розподту отриманих бюджетних асигнувань мж осв¡тн¡ми установами.
Для реал¡зац¡í цих функцм у структур¡ головних розпорядниюв ф¡нансових ресурс¡в ¡снують в¡дпов¡дн¡ структуры пщроздти:
• головний розпорядник фшансових ресурс¡в на основ¡ затвердженого нормативу (норматива) ф¡нансування ¡ розрахованих контингента тих, хто навчаеться, визначае обсяги фшансування конкретних навчальних заклада, тоб-то зд¡йснюe розпод¡л м¡ж ними бюджетних кошлв. Процес розрахунк¡в у загальному випадку модел¡ "единий норматив фшансування" не повинен враховувати будь-як особливост конкретних навчальних заклада, тому обл¡к вироб-ничих показниюв у процес¡ розпод¡лу кошт¡в не потр^ен. У практичн¡й робот¡ такий облк особливостей у т¡й чи ¡ншм ступен¡ буде зд¡йснюватися, тому таку можливють у рамках побудови системи управлшня передбачити потр^но;
• пщроздт, який зд¡йснюe обл¡к, планування ¡ прогнозування контингенту тих, хто навчаеться, видае дан¡ про контингент пщроздту, який зд¡йснюe розподт бюджетних кошлв м¡ж осв¡тн¡ми установами, ¡ бюджетноí системи, яка здмснюе визначення загального об'ему бюджетного фшансування осв™.
На наш погляд, подальша детал¡зац¡я схеми являеться збитковою, осктьки приведем р¡вн¡ дозволяють виявляти необхщних учасник¡в процесу, що описаний ¡ визначити основн¡ ¿х функц¡í.
Ha ochobí пpeдcтaвлeнoï cхeми мoжнa тaкoж визнaчити пepeл¡к нopмaтивних дoкyмeнтiв, нeoбхiдних для opraHba-цiï пepшoï cтaдiï пpoцecy нopмaтивнoгo фiнaнcyвaння ocвiти. Hacaмпepeд, для пpoцecy, ùo aнaлiзyeтьcя пoтpiбнi бу-дуть дoкyмeнти:
• пpo визнaчeння шнтингенту тих, хто нaвчaeтьcя, нaвчaння яких ф¡нaнcyeтьcя ¡з бюджeтy зa нopмaтивoм;
• пpo cклaд cтaтиcтичнoï ¡нфopмaц¡ï, якa визнaчaeтьcя кoнтингeнтoм тих, хто нaвчaeтьcя;
• пpo oблiк пoкaзник¡в ocbíihíx ycIaíoB, якi пoвиннi вpaхoвyвaтиcя пpи poзпoдiлi бюджeтних кoштiв, якщo пpийня-IÍ нopмaтиви цьoгo вимaгaють.
Oпиc дaнoгo eтaпy opгaнiзaцiï ф¡нaнcyвaння ocвiти пoкaзye, ùo зaпpoвaджeння дaнoгo нopмaтивy (Ha oднy oco6ó) ф¡нaнcyвaння He вимaгae пpийняття будь-яких cпeциф¡чних pirneíb. Hacaмпepeд, He пoтpiбнo cтвopювaти дoдaткoвi дepжaвнi i гpoмaдcькi opгaни yпpaвлiння, cepйoзних змiн бюджeтнoгo пpoцecy, пpийняття дoдaткoвих зaкoнoдaвчих aктiв, зa виключeнням, мoжe бути, зaкoнy пpo нopмaтиви фiнaнcyвaння ocвiти, cyттeвих змш cклaдy i poзпoдiлy функ-цм мiж opгaнaми yпpaвлiння бюджeтнoю cфepoю i cфepoю ocвiти. Biдпoвiднo, opгaн¡зaц¡йнo зaпpoвaджeння нopмa-тивнoгo мeтoдy ф¡нaнcyвaння мoжe бути пoвнicтю peaлiзoвaнo в ocBÍIHÍé гaлyзi.
Пoтpiбнo вiдзнaчити тaкoж, ùo пpeдcтaвлeний aнaлiз He пoкaзye нeoбхiднocтi вiдмiни кoштopиcнoгo фiнaнcyвaння ocbí™ y зв'язку ¡з фyнкцioнyвaнням нopмaтивнoгo мeтoдy фiнaнcyвaння.
Cфepa йoгo дм мoжe бути oбмeжeнa тiльки eтaпoм poзpoбки бюджeтy ocвiти i poзпoд¡лy кoштiв мiж ocвiтнiми ycIa-нoвaми, ùo He виключae нeoбхiднicть ^6o мoжливicть) cклaдaння кoштopиcy ocBÎIHboï ydaHoB^ як плaнoвoгo ф^н-coвoгo дoкyмeнтy i зaтвepджeння йoгo вiдпoвiдним м¡н¡cтepcтвoм.
Aнaлiз пoкaзye, ùo Ha eIarn фopмyвaння бюджeтy ocвiти i poзпoд¡лy бюджeтних кoштiв мiж ocвiтнiми, ycтaнoвaми мoжливo виключeння opгaнiв yпpaвлiння ocâ^!. Biдпoвiднi фyнкцiï, звeдeнi в знaчн¡й мipi дo тeхнiчнoï пpoцeдypи, мo-жуть бути peaлiзoвaнi opгaнaми yпpaвл¡ння фiнaнcaми.
Taким чинoм, нopмaтивнe ф¡нaнcyвaння ocвiти ¡з poзpaхyнкy Ha oднy oco6ó мae пeвнi дocягнeння i пeвн¡ yпyщeн-ня. Дo дocягнeнь мoжнa вiднecти:
• пpocтoтy зacтocyвaння - poзpaхyнoк плaнoвoгo oб'eмy бюджeтнoгo фiнaнcyвaння для ocBÎIHboï ycтaнoви пpeд-cтaвляe coбoю oднy пpocтy apифмeтичнy дiю - мнoжeння oднoгo нopмaтивy Ha кoнтингeнт тих, хто нaвчaeтьcя;
• пpoзopicть пpoцeдypи визнaчeння oб'eм¡в бюджeтнoгo фiнaнcyвaння, пepeлiкy i в¡дтвopeння poзpaхyнкiв;
• пpocтoтy кopeгyвaння ф¡нaнcyвaння шляхoм змiн тiльки oднoгo пapaмeтpy - нopмaтивy фiнaнcyвaння;
• виp¡внювaння cтaнoвищa bcíx нaвчaльних зaклaдiв зa oзнaкoю дocтyпy дo бюджeтнoгo ф¡нaнcyвaння.
Дo нeдoлiкiв нopмaтивнoгo фiнaнcyвaння ocbí™ Ha oднy oco6ó мoжнa B^Hec™ в пepшy чepгy, вcтaнoвлeння ф^н-coвoгo cтaнoвищa нaвчaльних зaклaдiв зaлeжнo вiд штyчнoгo пoкaзникa, a He вщ хapaктepиcтик, ùo виникли в peзyль-IaIÍ дiï зacнoвникa i yмoв здiйcнeння ocвiтньoгo пpoцecy y кoнкpeтнoмy нaвчaльнoмy зaклaдi. Цe дpyгa crapoía виpiв-нювaння yмoв ф¡нaнcyвaння ocвiти - вiдpив вiд кoнкpeтних yмoв.
Пoтpiбнo тaкoж ypaхyвaти, ùo нopмaтивний мeтoд фiнaнcyвaння пpивiв He ттьки дo пoзитивних peзyльтaтiв, a i дo нeгaтивних, ocoбливo, ùo cтocyeтьcя мaтepiaльнo-тeхнiчнoï бaзи зaклaдiв ocbí™.
У зaгaльнoмy випaдкy нopмaтивнe ф¡нaнcyвaння Ha oco6ó He BpaxoBye ¡ндив¡дyaльних ocoбливocтeй нaвчaльних зaклaдiв, якщo ттьки ц ocoбливocтi He являютьcя клacиф¡кaц¡йними пpи дифepeнцiaцiï нopмaтивiв фiнaнcyвaння.
^ную^ нинi нopмaтиви He зaбeзпeчyють peaл¡зaц¡ю Бoлoнcькoï кoнвeнцiï, виникли пpoблeми ¡з фiнaнcyвaнням Ha-цioнaльних, дocлiдницьких yHiBep^TOIiB, ùo нeгaтивнo впливae Ha poзвитoк ocbíihíx ycIaíoB.
ËiTepaTypa
1.Пocтaнoвa Kaбiнeтy Miнicтpiв Укpaïни вщ 17 cepпня 2QQ2 poку №1134 "П:po зaтвepджeння нopмaтивiв чиceльнo-c! cтyдeнтiв, acпipaнтiв, дoктopiв, здoбyвaчiв нayкoвoгo cтyпeня кaндидaтa нayк, cлyxaчiв, iнтepнiв нa o^y штaтнy пoca-дУ нayкoвo-пeдaгoгiчнoгo пpaцiвникa y вищиx нaвчaльниx зaклaдax III-IV piвнiв aкpeдитaцiï тa вищиx нaвчaльниx зaклa-ßax пicлядиплoмнoï ocвiти дepжaвнoï фopми влacнocтi"[Eлeктpoнний pecypc] - [Peжим дocтyпy]: http://www.ra-da.gov.ua/laws/pravo/new/egi-bin/show.egi
2.Bopoнин A.A. Ha ocнoвe нoвoй финaнcoвoй ^^ópti / A.A. Bopoнин, M.K. Шepшнeв //Alma Mater. Becтник вы-cшeй ш^лы. - 1ЯЗЯ. - № 11. - c. 21-24.
3.Cocтoяниe и зaдaчи coвepшeнcтвoвaния нopмaтивнoй бaзы pecyprnom oбecпeчeния выcшeй штлы /A.A.Bopo-нин, E.H. Пoпoв, B.Ô. Путч; Пoд peд. B.M. Зyeвa. - M.:HÈÈB0, 1ЯЗЯ. - 44 c.
4.3aкoн Укpaïни "Пpo o^iió"
5.Epoшин B.Ka^e нopмaтивы нужны poccийcкoмy oбpaзoвaнию / B.Epoшин // Экoнoмикa oбpaзoвaния. - 2QQ3. -№1. - C.15.
в.Koмapoв B.B. Иcпoльзoвaниe нopмaтивнoгo финaнcиpoвaния mк œoco6 oптимизaции дeятeльнocти cиcтeмы fío-пoлнитeльнoгo oбpaзoвaния /B.B. Koмapoв // Экoнoмикa oбpaзoвaния. - 1ЯЯЯ. - №3. - c.e-З.
7.Aвepкин B.H. з дocвiдy poбoти Hoвгopoдcькoï oблacтi iз poзpoбки нopмaтивiв бюджeтнoгo фiнaнcyвaння /B.H. Aвepкин //Экoнoмикa oбpaзoвaния. - 2QQQ. - №2. - c.35-33.
3.Пocтaнoвa Kaбiнeтy Miнicтpiв (див.1).
Я.Гocyдapcтвo и oбpaзoвaниe: oпыт cтpaн Зaпaдa. Cбopник oбзopoв. - M.:ÈHÈOH. PAH, 1ЯЯ2.- 143c.
1Q. 3aкoн Укpaïни "Пpo o^hy" ( див.4).
11. Бeлякoв C.A. Лeкции пo экoнoмикe oбpaзoвaния / C.A. Бeлякoв. - M.: ГУ - BШЭ, 2QQ2. - ЗЗЗа
12. Moдeли финaнcиpoвaния вyзoв: aнaлиз и oцeнкa / C.A. Бeлякoв A.C. 3aбopoвcкaя Т.Л. Knячrn и дp.; Пoд peд. C.A. Бeлякoвa. - M.: ИЭПП, 2QQ5. - 232c.
13. Финaнcиpoвaниe шкoльнoгo oбpaзoвaния в Poccийcкoй Фeдepaции: oпыт и пpoблeмы. Aктyaльныe вoпpocы pa-звития шкoльнoгo oбpaзoвaния. - M.: Aлeкc, 2QQ4 - Я2c.
266 Eкoнoмiчний вюник yHÎBepcMIeIy j Bi/my^ № 1B/2
