CC BY
35
якоУсь конкретно)' модел1 чи методу оцЫювання потенцмних втрат. При стрес-тестуванн доцтьно використовувати поеднання строгих емтричних розрахунюв з аргументованими експертними судженнями.
5. Розвиток потужноТ системи статистичноТ фшансовоТ зв1тност1 та формування традицп консенсус-прогнозу-вання вщ профеайних анал^июв з високою репутацию. Без консенсус-прогноз^, як викликають довр в значноУ кть-кост учасниюв ринку, втрачаеться точнють формулювання базового, а тим паче песимютичного сценарив. Також жод-на найкраща модель стрес-тестування не буде ефективною, якщо ¡нформацмы системи банку слабо ¡нтегрован чи незадовтьно управляються.
6. Прозорють процесу макроеконом1чного стрес-тестування банюв. В¡дкрит¡сть результат¡в стрес-тест¡в си-стемних банюв перед ус¡ма зац¡кавленими особами з урахуванням права банюв на конфщенцмну ¡нформац¡ю сприяе вдосконаленню припущень, методологи та загальноУ якост¡ програм макроекономнного стрес-тестування, а також стимулюе розвиток ринковоУ дисципл¡ни та покращуе дов¡ру до банк¡вського сектору через ¡нформування кл¡eнт¡в, партнер¡в та ¡нвестор^ про ф¡нансову ст¡йк¡сть банк¡вських холдинпв.
7. Розробка д1евого мехаызму державноТ фшансовоТ пщтримки. Кап¡тальн¡ потреби, виявлен стрес-тестами, забезпечують ефективну ¡ справедливу процедуру розпод¡лу ф¡нансовоУ допомоги. Досвщ прозорого механ¡зму переводу державних неголосуючих акцм у прост¡ акцп для приватних ¡нвестор¡в сл¡д докладные вивчити ¡ використати в УкраУн для уникнення таких помилок, як були допущен¡ п¡д час рекатталЬацп банк¡в у 2009 р., та для подальшого посткризового в¡дновлення катталюаци БСУ.
Висновки. Основним критер¡eм успшност програм стрес-тестування банк¡в у США протягом 2009-2011 роюв е подолання невизначеност серед ¡нвестор¡в щодо майбутых збитк¡в банк¡в та потреб у каттал^ що пол¡пшуe доступ учасниюв банк¡вськоУ системи до джерел приватного капралу. Стрес-тестова оц¡нка адекватност¡ капралу стае не-в¡д'eмною складовою процесу банювського нагляду пров¡дних краУн св^у, сприяе державн¡й пол¡тиц¡ пом'якшення наслщюв економ¡чних криз, до яких варто пщготуватись ¡ в¡тчизняним ф¡нансовим регуляторам.
Л1тература
I.Drehmann M. Stress Tests: Objectives, Challenges and Modelling Choices / M. Drehmann // Riksbank Economic Review. - 2008. - June. - 33 pgs.
2.Stress testing financial systems: what to do when the governor calls/ T.Jones,P.Hilbers,G.Slack//IMF Working Paper. -2004. - № 04/127 - 38 pgs.
3.Дзюблюк O.B. Ф1нансова слйюсть банюв як основа ефективного функцюнування кредитно! системи / О.В. Дзю-блюк, Р.В. Михайлюк / Монограф1я. - Тернопль: ТНЕУ, 2009. - 316 с.
4.Науменкова С. Стрес-тестування як ¡нструмент дагностики фнансово! стйкост банюв / С. Науменкова, С. М1щен-ко // В!сник НБУ. - 2008. -№ 5. - с.18-23.
5.Методичн1 рекомендацн щодо порядку проведення стрес-тестування в банках Укра!ни, затверджен1 постановою Правлння НБУ № 460 в1д 06.08.09 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
6.Офц1йний сайт Ради директор1в ФРС США [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.federalreserve.gov.
7. Офц1йний сайт м1жнародного рейтингового агентства Стандард енд Пурз [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.standardandpoors.com.
УДК 336.774
Рижкова Г.В.,
астрантка, Национального ушверситету державноУ податковоУ служби УкраУни (м. 1рпшь)
СИСТЕМА Ф1НАНСУВАННЯ ПРОЕКТ1В П1ДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТ1
Досл1джено систему фнансування проеклв пщвищення енергоефективносл. Проанал1зовано джерела i методи фь нансування проеклв пщвищення енергоефективносл. Визначено особливост джерел фiнансування проеклв пщвищення енергоефективност в Украmi.
Ключовi слова: енергоефектив^сть, полiтика енергозбереження, система фiнансування, форми i методи фiнансу-вання проеклв пдвищення енергоефективност в Украmi.
Исследована система финансирования проектов повышения энергоэффективности. Проанализированы источники и методы финансирования проектов повышения энергоэффективности. Определены особенности источников финансирования проектов повышения энергоэффективности в Украине.
Ключевые слова: энергоэффективность, политика энергосбережения, система финансирования, формы и методы финансирования проектов повышения энергоэффективности в Украине.
It is studing of financing energy efficiency projects. the sources and methods of financing energy efficiency projects are analyzed. Peculiarities sources of financing energy efficiency projects in Ukraine.
Keywords: energy efficiency, energy policy, funding system, forms and methods of financing energy efficiency projects in Ukraine
Постанова проблеми. Ключовою умовою устшноУ реалЬацп заходю пол^ики енергозбереження е достатнють фь нансування. Це пов'язано з тим, що розвиток та функцюнування паливно-енергетичного комплексу потребуе значних ¡нвестицмних ресурав. У Стратеги УкраУни на перюд до 2030 року на ц^ енергозбереження передбачено витратити 1045,0 млрд. грн. (базовий сценарм, цЫи 2005 р., (див. рис.1.). Для пор^няння за оцшками Свтевого банку потреба
© Рижкова Г.В., 2012
Економнний □¡сник университету | Випуск № 18/1 159
в ¡нвестицтх в енергетичний сектор у краТни СхщноТ бвропи та Центрально)' Азп Св!товим банком в наступн! 20 рок!в оцЫюеться в 1,5 трлн дол. Для всього св!ту оцшка становить 3,3 трлн дол., або 3% сукупного ВВП [1].
Але у попередн! роки цтьових значень фшансування в УкраТн! не було досягнуто. В 2007-2010 рр. було заплано-вано ¡нвестиц!й на суму 30 млрд грн., однак фактично було використано лише 10 млрд ! з них - лише 5 % над!йшло з державного бюджету. У 2010 р. на пщвищення енергоефективност! украТнськоТ економ!ки було видтено 120 млн. евро ¡нвестиц!й, в 2011 р. - 400 млн. евро, але за експертними оцшками, з цих кошлв на ц!л! пщвищення енергоефектив-ност! було освоено т!льки 8%. 1нша частина або п!шла в т!нь, або використовуеться не за призначенням1.
Рисунок 1. Фактичн\ \ прогнозн\ обсяги ф\нансування на ц\л\ енергозбереження в УкраУн\, млрд грн.
Джерело: Стратепя Укра'ни на перод до 2030 року [2].
Анал\з останн\х досл\джень \ публ\кац\й.
Р!зноман!тн! теоретичн! ! практичн! аспекти розробки та реал!зац!Т заход!в пол!тики енергозбереження досл!джують-ся в численних наукових працях в!тчизняних та заруб!жних фах!вц!в. Докладно та всеб!чно проблеми забезпечення Ук-раТни енергетичними ресурсами, завдання ! напрями пщвищення ефективност! Тх використання викладен! у фунтовый прац! провщних в!тчизняних науковц!в - С.Ф. брмтова, В.М. Гееця [3]. У зазначен!й доповщ проанал!зовано причини зменшення енергоемност! економки УкраТни протягом минулого десятир!ччя, анал!з забезпечення в!тчизняноТ економ!-ки енергетичними ресурсами належноТ якост! та ктькосп. Обфунтовано нагальнють швидких та радикальних зм!н р!вня енергоефективност! УкраТни. Водночас окреслено перешкоди ! можливост! зд!йснення в УкраТн! таких зм!н. Ус! висновки зроблено в контекст! фунтовного макроеконом!чного анал!зу складових господарського механ!зму, динамки складу ру-ш!йних сил, Тх взаемоди та достатност! Тх потенц!алу для приведення у д!ю механ!зм!в енергоефективност!.
3 точки зору економ!чноТ безпеки та пщвищення конкурентоспроможност! держави дослщжено проблему п!дви-щення енергоефективност! в статт! О.С. Власюка та Д.К. Прейгера [4]. Вченими переконливо доведено безальтер-нативнють невщкладного переходу на енергоефективний шлях розвитку економки з позицп виведення УкраТни на но-вий - вищий щабель економ!чного розвитку. Не об!йшли увагою в!тчизнян! науковц! ! так! проблеми як надм!рна енер-гетична залежнють бтьшост! виробництв в!тчизняноТ промисловост! та високий р!вень споживання енергетичних ресурс^ на одиницю населення та ВВП (за паритетним курсом) та в пор!внянн! з провщними розвиненими краТнами та краТнами, з економкою, що розвиваеться. Цьому присвячен! розробки Баранн!ка В.О. [5].
Найбтьш гостр! та дискус!йн! питання пщвищення енергоефективност! в!тчизняних пщприемств пост!йно дискуту-ються у КиТвському м!жнародному енергетичному клуб!. Результати дискус!й оприлюднюються на його оф!ц!йн!й 1н-тернет стор!нц! [6].
Незважаючи на актуальнють ! нагальнють завдання розширеного фшансування заход!в пол!тики енергозбереження, зокрема проекта пщвищення енергоефективност!, економ!чна сутнють та структура цтюноТ система фшансуван-ня дотепер недостатньо глибоко розроблена.
Метою стат\ е досл!дження сутност! та структури системи фЫансування проект!в пщвищення енергоефективност!, зокрема в УкраТн!.
Виклад основного матер\алу досл\дження. Терм!н "ф!нансування" характеризуе вс! заходи, спрямован! на покрит-тя потреби пщприемства в кап!тал!, як! включають моб!л!зац!ю фЫансових ресурс!в (грошових кошт!в, Тх екв!валент!в та майнових актив!в), Тх повернення, а також вщносини м!ж пщприемством та кап!талодавцями, як! з цього випливають (плат!жн! вщносини, контроль та забезпечення) [7, С.58]. Обсяги фЫансових ресурса, що спрямовуються у той або !н-
1 Як один з найбтьш яскравих прикладов нецюьового виграчання засобв можна привести випадок з використанням майже 300 млн. евро, отриманих в!д ЯпонН в 2009 р. в!д продажу укранських квот на викиди парникових газ!в у рамках Кютського протоколу. Передбачалося, що засоби подуть виключно на п!двищення енергоефективност1 украшсько! економ!ки. Проте тодшнй прем'ер-м1н1стрЮл)я Тимошенко прийняла р1шення про використання частини засобв на покриття витрат держбюджету Украши, передуам зобов'язань по виплат пенай. Нимшнй уряд частину грошей мае нам1р витратити на оновлення парку патрульних автомоблв МВС // Восточное партнерство согреет деньгами FINANCE.UA"// http://news.nnance.Ua/ru/~/1/0/all/2011/11/21/259686
160 Економ!чний вюник университету | Випуск № 18/1
ший нaпpям eкoнoмiчнoÏ дiяльнocтi, знaчнoю мipoю зaлeжaть вiд eфeктивнocтi викopиcтaння pecypciв, пщ якoю ми poзy-мieмo cпiввiднoшeння мiж витpaтaми тa oтpимaними peзyльтaтaми. Eфeктивнicть, в cвoю чepгy, зaлeжить вiд aдeквaт-нocтi фopм i мeтoдiв фiнaнcyвaння cпeцифiцi oб'eктy фiнaнcyвaння. Piзнoмaнiтнicть пoтpeб y фiнaнcoвиx pecypcax виз-нaчae вeликy кiлькicть фopм i мeтoдiв фiнaнcyвaння, якi y cyкyпнocтi cтaнoвлять cиcтeмy фiнaнcyвaння.
Baжливим в aнaлiзi викopиcтaння пoняття "cиcтeмa фiнaнcyвaння" e тe, щo вoнo зaзвичaй пoв'язyeтьcя iз пeвним пpoeктoм aбo пpoгpaмoю, для peaлiзaцiÏ якиx ця cиcтeмa пpoпoнyeтьcя [B] (в нaшoмy дocлiджeннi - цe пpoeкти пщви-щeння eнepгoeфeктивнocтi (ППE) пiдпpиeмcтв). Biдпoвiднo дo цьoгo визнaчимo cиcтeмy фiнaнcyвaння ППE чepeз cy-купнють opгaнiзaцiйнo пoв'язaниx eлeмeнтiв (дepжaвниx тa нeдepжaвниx фiнaнcoвиx ycтaнoв тa opгaнiзaцiй, нopмa-тивнo-зaкoнoдaвчиx нopм, a тaкoж пoтoкiв фiнaнcoвиx pecypciв тa iнcтpyмeнтiв Ïx peгyлювaння), якi викoнyють функ-цiю aкyмyляцiÏ, poзмiщeння i викopиcтaння фiнaнcoвиx pecypciв для здiйcнeння пpoeктiв пiдвищeння eнepгoeфeктив-нocтi. Cxeмaтичнo cиcтeмa фiнaнcyвaння нaми пpeдcтaвлeнa нa pиc. 2.
Pиcyнoк 2. Cxeмa фiнaнcyвaння пpoeктiв пiдвищeння eнepгoeфeктивнocтi
Джepeлo: Cклaдeнo aвтopoм
З нaшoÏ тoчки зopy, cиcтeмa фiнaнcyвaння e вiдкpитoю, тому мae вxiд, внyтpiшню cтpyктypy, виxiд, звopoтний зв'язoк тa зoвнiшнe cepeдoвищe. Bxiд cиcтeми пpeдcтaвлeний oбcягoм пoтpeб пiдпpиeмcтв y фiнaнcyвaннi ППE. B^ xiд cиcтeми oпиcyeтьcя пoтoкaми фiнaнcoвиx pecypciв, cпpямoвaними нa фiнaнcyвaння ППE. Xapaктepиcтики пoтoкiв pecypciв нa фiнaнcyвaння ППE мicтять iнфopмaцiю пpo cтaн eлeмeнтiв cиcтeми фiнaнcyвaння, peзyльтaти Ïx po6o™, взaeмoзв'язки, нopмaтивнo-зaкoнoдaвчy бaзy тoщo. Пeвнoю мipoю peзyльтaтивнi виxiднi пoтoки, cпpямoвaнi нa фь нaнcyвaння ППE, зaлeжaть вiд звopoтнoгo зв'язку, який мoжe 6ути пoзитивним aбo нeгaтивним, щo пpивoдить вiдпo-вiднo дo збiльшeння (пoлiпшeння) пoтoкy зaявoк нa фiнaнcyвaння i cyми oдepжyвaнoгo пpибyткy aбo збиткiв, щo змeн-шують poзмipи фiнaнcoвиx pecypciв.
Bнyтpiшня CTpy^ypa cxeми фiнaнcyвaння пpeдcтaвлeнa нopмaтивнo-пpaвoвoю бaзoю, пpинципaми, мeтoдaми, фop-мaми й iнcтpyмeнтaми фiнaнcyвaння, cyб'eктaми cиcтeми фiнaнcyвaння тa Ïx влacними фiнaнcoвими pecypcaми, якa дo-звoляe виpiшyвaти зaдaчi фopмyвaння i викopиcтaння фiнaнcoвиx pecypciв вiдпoвiднo дo цiлeй фiнaнcyвaння ППE.
Ha ocнoвi зaпpoпoнoвaнoÏ нaми cxeми фiнaнcyвaння ППE мaeмo мoжливicть oбфyнтyвaти, щo y cyчacниx yмoвax eкoнoмiчнoгo poзвиткy УкpaÏни бaнкiвcькe кpeдитyвaння нaбyвae ключoвoгo знaчeння y зaзнaчeнiй cиcтeмi фiнaнcy-вaння ППE. Для ^oro дeтaльнiшe дocлiдимo ocнoвнi eлeмeнти cиcтeми фiнaнcyвaння ППE тa зв'язки мiж ними.
Tpaдицiйнo ocнoвнi фopми фiнaнcyвaння клacифiкyють зa тaкими кpитepiями:
а) зaлeжнo вiд цiлeй фiнaнcyвaння;
б) зa джepeлaми нaдxoджeння кaпiтaлy.
O^^m цiллю фiнaнcyвaння в нaшoмy дocлiджeннi e нaдaння pecypciв нa фiнaнcyвaння ППE, тo зyпинимocя нa клacифiкaцiÏ фopм фiнaнcyвaння зaлeжнo вiд джepeл нaдxoджeння кaпiтaлy.
Haйбiльш зaгaльним пoдiлoм джepeл фiнaнcyвaння ППE e пoдiл Ïx нa внyтpiшнi тa зoвнiшнi pecypcи. Bикopиcтaн-ня внyтpiшнix pecypciв - влacниx кoштiв пiдпpиeмcтвa - e дocить пoшиpeним y cвiтoвiй пpaктицi. У ФpaнцiÏ, нaпpиклaд, ППE, якi мaють швидку oкyпнicть, фiнaнcyютьcя зa paxyнoк кoштiв пiдпpиeмcтв. Бтьш мacштaбнi пpoeкти, щo мaють тpивaлий тepмiн oкyпнocтi, фiнaнcyютьcя ypядoм [9].
Bлacнi кoшти пiдпpиeмcтв, a caмe aмopтизaцiйнi вiдpaxyвaння тa зaплaнoвaний пpибyтoк, мaли б бути пepeвaжнo нaйдeшeвшим тa нaйбiльш нaдiйним тa дocтyпним джepeлoм фiнaнcyвaння кopoткocтpoкoвиx ППE. Пpoтe в УкpaÏнi, пiдпpиeмcтвa в бiльшocтi cвoÏй збиткoвi, тoмy пpибyтoк, як джepeлo фiнaнcyвaння, нe мoжe бути cпpямoвaний нa ш-
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 1B/1 161
вecтyвaння зa пpocтoÏ пpичини йoгo вiдcyтнocтi.
Haпpиклaд, cepeднiй пoкaзник плaнoвoÏ cyми aмopтизaцiйниx вiдpaxyвaнь, щo включaютьcя пiдпpиeмcтвaми тe-плoпocтaчaння дo тapифiв, здeбiльшoгo нe пepeвищye 2-3% y зaгaльнiй crpy^ypi плaнoвиx витpaт, i e нeдocтaтнiм для здiйcнeння нeoбxiдниx iнвecтицiйниx зaxoдiв. A зa дocлiджeннями вiтчизняниx нayкoвцiв, фaктичнa cyмa aмopтизaцiй-ниx вiдpaxyвaнь в cтpyктypi цiни нa тeплoвy eнepгiю тa пocлyги, як пpaвилo, е щe мeншoю зa плaнoвy [7]. Biдпoвiднo, i piвeнь iнвecтyвaння зa paxyнoк влacниx кoштiв пiдпpиeмcтвaми е вкpaй низьким. Taким чинoм, тaкe джepeлo як влac-н кoшти пiдпpиeмcтв нa cьoгoднi нe мoжe 6ути ocнoвним для peaлiзaцiÏ ППE.
Дo зoвнiшнix джepeл фiнaнcyвaння вiднocятьcя кoшти oтpимaнi вiд мiжнapoдниx фiнaнcoвиx opгaнiзaцiй (MФO), бюджeтнe фiнaнcyвaння з piзниx piвнiв, гapaнтyвaння, cyбcидyвaння aбo пiльгoвe бюджeтнe кpeдитyвaння, бaнкiвcькi кpeдити aбo кoшти ECKO, дoдaткoвa eмiciя цiнниx пaпepiв, зoкpeмa фopмyвaння cтaтyтнoгo кaпiтaлy зa дoпoмoгoю вeнчypниx фoндiв з пaйoвoю yчacтю cпoживaчa пocлyг.
Зoвнiшнi джepeлa фiнaнcyвaння пoдiляютьcя нa кoмepцiйнi тa нeкoмepцiйнi. Heкoмepцiйнi види фiнaнcyвaння включaють дepжaвнi птьги, cyбcидiÏ, гapaнтiÏ бaнкiв пo зoвнiшнix пoзикax, гapaнтiÏ Kaбiнeтy Miнicтpiв УкpaÏни, peфi-нaнcyвaння Haцioнaльним бaнкoм УкpaÏни цiнниx пaпepiв yкpaÏнcькиx eмiтeнтiв тoщo, дepжaвнe цiльoвe фiнaнcyвaн-ня eнepгoeфeктивниx зaxoдiв y бюджeтнiй cфepi з бюджeтiв piзнoгo piвня; Дepжaвнoгo фoндy eнepгoзбepeжeння. Ko-мepцiйнe фiнaнcyвaння зa cвoeю cyттю е cпiвпpaцeю пiдпpиeмcтв, нa якиx впpoвaджyютьcя зaxoди з eнepгoзбepeжeн-ня, з фiнaнcoвими тa нeфiнaнcoвими opгaнiзaцiями, якi вoлoдiють ф^н^вими pecypcaми i пpaгнyть oтpимaти Tapa^ тoвaнy вiдцaчy вiд пpoeктiв.
Taким чинoм, ocнoвними джepeлaми фiнaнcyвaння ППE e:
• влacнi кoшти пiдпpиeмcтв;
• кoшти бюджeтiв;
• pecyp^ фiнaнcoвиx ycтaнoв тa opгaнiзaцiй;
• rnrni джepeлa, y тoмy чи^ iнoзeмнi iнвecтицiÏ тa кoшти MФO.
B УкpaÏнi цi джepeлa зaкpiплeнi в Зaкoнi УкpaÏни "Пpo eнepгoзбepeжeння" (№ 74/94-BP), дe зaзнaчeнo, щo ^e-peлaми фiнaнcyвaння зaxoдiв щoдo eфeктивнoгo викopиcтaння пaливнo-eнepгeтичниx pecypciв e Дepжaвний фoнд eнepгoзбepeжeння, влacнi тa пoзикoвi кoшти пiдпpиeмcтв, ycтaнoв i opгaнiзaцiй, Дepжaвний бюджeт УкpaÏни, мicцeвi бюджeти, a тaкoж iншi джepeлa [10; 11].
Зaлeжнo вiд джepeл фiнaнcyвaння викopиcтoвyютьcя cпeцифiчнi мeтoди нaдaння кoштiв. Cepeд ocнoвниx мeтoдiв фiнaнcyвaння ППE в cyчacнiй лiтepaтypi видтяють:
• бюджeтнe cпiвфiнaнcyвaння, cyбcидyвaння aбo пiльгoвe бюджeтнe кpeдитyвaння, щo oxoплюe:
• пiльгoвi дepжaвнi кpeдити для peaлiзaцiÏ кopoткocтpoкoвиx тa cepeдньocтpoкoвиx пpoeктiв впpoвaджeння eнep-гoeфeктивниx тexнoлoгiй i тexнoлoгiй з виpoбництвa aльтepнaтивниx джepeл пaливa2;
• нaдaння гapaнтiй тa вiдшкoдyвaння чacтини витpaт нa cплaтy вiдcoткiв пo кpeдитax, oтpимaниx в кpeдитниx op-гaнiзaцiяx нa здiйcнeння iнвecтицiйниx пpoeктiв в oблacтi eнepгoзбepeжeння i пiдвищeння eнepгoeфeктивнocтi;
• нaдaння цiльoвиx дepжaвниx тa iншиx cyбcидiй i бeзпoвopoтнoгo acигнyвaння нa викoнaння нayкoвo-дocлiдниx poбiт y cфepi eнepгoзбepiгaючиx тexнoлoгiй i нeтpaдицiйниx видiв eнepгiÏ, нa виpoбництвo тa ocвoeння нoвиx видiв eнepгoзбepiгaючoÏ тexнiки тa тexнoлoгiÏ;
• peaлiзaцiя цiльoвиx дepжaвниx пpoгpaм пiдвищeння eнepгoeфeктивнocтi зa paxyнoк фoндiв eнepгoзбepeжeння (нaпpиклaд, Дepжaвний фoнд eнepгoзбepeжeння в УкpaÏнi, щo фopмyeтьcя нa пiдcтaвi cт. 13 Зaкoнy УкpaÏни "Пpo eнepгoзбepeжeння"3 тa iншi4);
• дepжaвнi зaxoди щoдo пiдтpимaння нoвиx пiдпpиeмcтв-виpoбникiв тa cпoживaчiв eнepгoзбepiгaючoгo oблaднaн-ня (пiльгoвий пopядoк пpиeднaння дo тexнoлoгiчниx мepeж; пepeдaчa в opeндy aбo пpoдaж пo зaнижeним ц^м мaй-нa; пepeдaчa пpaвa кopиcтyвaння зeмлeю й iншими pecypcaми нa пiльгoвиx yмoвax; нaдaння пocлyг дepжaвними i му-нiципaльними yнiтapними пiдпpиeмcтвaми нa бeзвiдплaтнiй aбo пiльгoвiй ocнoвi;
• peгioнaльнi мexaнiзми фiнaнcyвaння ППE iз бюджeтiв peгioнiв зa paxyнoк здiйcнeння мyнiципaльниx пoзик тa фopмyвaння eкoлoгiчниx фoндiв, кoштiв мiжнapoднoÏ тexнiчнoÏ дoпoмoги, дoxoдiв вiд пpиpoдooxopoннoÏ дiяльнocтi, eкoлoгiчниx пoжepтв, зaгaльнoдepжaвниx цiльoвиx збopiв тa y фopмi cпeцiaльнoÏ фiнaнcoвoÏ дoпoмoги (нa cтвopeння poбoчиx мюць, cyбcидiй нaceлeнню, фiнaнcoвиx кoмпeнcaцiй);
• кpeдити i дoнopcькi гpaнти мiжнapoдниx фiнaнcoвиx тa кpeдитниx opгaнiзaцiй нa cepeдньocтpoкoвi тa дoвгocтpo-кoвi мacштaбнi iнвecтицiйнi пpoeкти, y т.ч. в paмкax Kioтcькoгo пpoтoкoлy (пpoeкти cпiльнoгo впpoвaджeння тa зa cxe-мoю зeлeниx iнвecтицiй);
• кpeдити вiтчизняниx бaнкiв (вiдкpиття кpeдитниx лiнiй; нaдaння лiзингoвиx пocлyг; пiльгoвe кpeдитyвaння зaxo-
2 Здeшeвлeння кpeдитiв зa paxyнoк дepжaвнoгo бюджeтy - шиpoкo пoшиpeний y cвiтoвiй пpaктицi cпociб фiнaнcyвaння eнepгoзбepiгaючиx пpoeктiв [12].
3 Дepжaвний фoнд eнepгoзбepeжeння cтвopюeтьcя y c^aff Дepжaвнoгo бюджeтy ÓKpaни зa paxy^ê ^ш^в, oтpимaниx вд cплaти штpaфниx caнкцiй зa пopyшeння зaкoнoдaвcтвa з питaнь зaбeзпeчeння eфeктивнoгo викopиcтaння eнepгeтичниx pecypciв; ^ш^в, oтpимaниx вiд cплaти cпeцiaльнo yпoвнoвaжeнoмy opm^викoнaвчoÏвлaди з питaнь peaлiзaцiÏ дepжaв-нoÏ^лИжи y cфepi eфeктивнoгo викopиcтaння ПЕРзa ви^чу дoкyмeнтiв дoзвiльнoгo xapa^epy; дoбpoвiльниx внecкiв пiдпpиeмcтв, ycтaнoв, opгaнiзaцiй тa гpoмaдян.
4 Для фiнaнcyвaння eнepгoзбepiгaючиx пpoeктiв згiднo iз Зaкoнoм ÓKpaни "Пpo eнepгoзбepeжeння" мoжливим е тaкoж зaлyчeння дoдaткoвиx джepeл (цiльoвиx фoндiв eнepгoзбe-peжeння] з poзpoблeнням y paзi вiдcyтнocтi вiдпoвiдниx пoлoжeнь пpo Ïx фopмyвaння i викopиcтaння, a caMe: видзтки y дepжaвнoмy бюджeтi нa цiлi eнepгoзбepeжeння (бeззвopoт-нe acигнyвaння тa кpeдитнi пoзики] в Meœax, як зaтвepджyютьcя Зaкoнoм пpo дepжaвний бюджeт ÓKpaни; cпeцiaльнi видзтки y мicцeвиx бюджeтax нa цл eнepгoзбepeжeння (зo-êpeMa, чacткa ^ш^в, пepeдбaчeниx нa oздopoвлeння нaвкoлишньoгo cepeдoвищa]в Meœax, як зaтвepджyютьcя мю^вими paдaми; нeбюджeтнi фoнди (нaпpиклaд, iннoвaцiй-н тa iнвecтицiйнi фoнди, фoнди yпpaвлiнcькиx тa виpoбничиx crpy^p, мicцeвi тa peгioнaльнi фoнди eнepгoзбepeжeння]; мiжнapoднa фiнaнcoвa дoпoмoгa (тexнiчнa дoпoмoгa]; пo-зики мiжнapoдниx тa iнoзeмниx кpeдитнo-фiнaнcoвиx ycтaнoв; koшти втчизнянт тa iнoзeмниx iнвecтopiв, y т.ч. êowrn ^ц^^льн^ тa тpaнcнaцioнaльниx фiнaнcoвo-пpoмиcлo-виx pп; кaпiтaлiзaцiя чacтки пpибyткy тa aмopтизaцiйнi вiдpaxyвaння cyб'eктiв гocпoдapcькoÏ дiяльнocтi.
162 Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy | Bi/my^ № 18/1
д¡в щодо забезпечення рацюнального використання та економп паливно-енергетичних ресурс¡в);
• податков¡ важел¡ (надання ¡нвестиц¡йного податкового кредиту для пщвищення енергоефективност виробниц-тва, надання права застосування господарюючими суб'ектами пщвищуючих коеф¡ц¡eнт¡в до встановленоУ норми амортизацмних в¡драхувань; надання податкових п¡льг пщприемствам - виробникам енергозбер¡гаючого обладнан-ня, технки ¡ матер¡ал¡в тощо та пщприемствам, як використовують устаткування, що працюе на нетрадиц¡йних та по-новлюваних джерелах енерг¡У тощо);
• тарифы важел¡ (встановлення "зелених" тарифа на закуп¡влю енерг¡У з альтернативних джерел (в УкраУн за-тверджуються НКРЕ);
• залучення приватного капралу - фшансування за рахунок небанк¡вських ф¡нансових установ та оргаызацм, на-приклад, перфоманс-контрактинг, що здмснюеться енергетично-серв¡сними компан¡ями (ЕСКО)5, утворення парт-нерств для фшансування ППЕ та використання кошт¡в венчурних фондю; розвиток концеай для довгострокових ¡ се-редньострокових ¡нвестиц¡йних проект^ енергоефективност¡ в сфер¡ споживання тепловоУ енерг¡У.
Незважаючи на досить широкий перелк можливих джерел ¡ метода ф¡нансування ППЕ можливост¡ залучення кош-т¡в з р¡зних джерел, особливо в краУнах з перех¡дною економкою, обмежен¡. Досл¡дження стану ф¡нансування ППЕ з рюних джерел в УкраУн лише п¡дтверджуe наше припущення На поточному етап в УкраУн¡ фшансування заходю пь двищення енергоефективност¡ вщбуваеться, головним чином, за рахунок власних кошлв п¡дприeмств ¡ МФО. Держава на сьогодншый день займае пасивну позиц¡ю. Так, з початку 2008 року, згщно з Законом УкраУни "Про внесення змш до деяких законодавчих аклв УкраУни щодо стимулювання заход^ з енергозбереження", передбачено створен-ня Державного фонду енергозбереження як ключового елементу мехаызму кредитного фшансування енергоефектив-них проект¡в на зворотый основ¡ з п¡льговими розм^ами в¡дсотковоУ ставки, розм¡р якоУ буде встановлюватися зал-ежно в¡д енергоефективност проекту6. Проте кризов¡ процеси, що розгорнулися в УкраУн у 2008-2009 рр. суттево утруднили наповнення цього фонду. У Державному бюджет УкраУни на 2010 р. безпосередньо на державну пщтрим-ку енергоефективност було передбачено 500 млн грн, з яких витрачено 37%. ОфМйна причина - вщсутнють пщгото-влених проект^. У 2011 р. на реалюацю програм з енергоефективност¡ ¡з спецфонду бюджету видтено близько 600 млн грн. Кр^ цього для пщтримки енергоефективних проект¡в може бути використана частина кошлв, передбачених у бюджет для державноУ п¡дтримки реал¡зац¡У ¡нновацмно-швестицмних проект¡в у реальному сектор¡ економки, у тому числ¡ через механюм здешевлення кредит¡в, а це майже 1,8 млрд. грн [2].
Висновки. Система фшансування ППЕ охоплюе низку джерел ¡ метода фшансування. Чинне законодавство УкраУни передбачае ц¡лу низку державних ц¡льових програм, кошти за якими можуть спрямовуватися на фшансування енергоефективних проект^. Проте, процес отримання бюджетного фшансування е тривалим у час та забюрократи-зованим, а умови та механюми державного ф¡нансування енергоефективних проект¡в змшюються майже щор¡чно у зв'язку ¡з значною залежн¡стю в¡д пол¡тичноУ ситуаци в краУн¡. З цих причин основним джерелом ф¡нансування ППЕ в УкраУн е власн¡ кошти пщприемств. 1х обмежен¡сть вимагае розширення використання банювського кредитування, що з¡ стабтюащею ф¡нансовоУ системи мае стати вагомим джерелом фшансування ППЕ.
Л1тература
1. Avato P. Accelerating Clean Energy Technology Research, Development, and Deployment: Lessons from Non-energy Sectors /Avato P., Coony J. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://publications.worldbank.org/index.php7main_pa-ge=advanced_search_result&subject=Energy
2. Стратепя Укра!ни на перюд до 2030 року. Схвалено розпорядженням Ка&нету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 15 березня 2006 р. N 145-р [Електронний ресурс]. - режим доступу: _ http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2006_03_15/ FIN3853A.html#
3. Енергоефективнсть як ресурс нновацйного розвитку: нацональна доповдь про стан та перспективи реалiзацil державно! пол'пики енергоефективност у 2008 роц/[С.Ф.брмлов, В.М.Геець, Ю.П.Ященко та iн.] - К.: НАЕР, 2009. - 93с.
4. Власюк О. С. Конкурентоспромож^сть енергетики: стан, проблеми, перспективи / О.С. Власюк, Д.К. Прейгер // Стратепчна панорама. - 2009. - № 2. - С. 26-35.
5. Баранок В. О. ефективнсть енергоспоживання в державi як iндикатор конкурентоспроможносл. мiждержавнi спiв-ставлення [електронний ресурс] / В. О. Бараннiк // Економiчний вiсник НТУУ "КП1". - режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Evkpi/2010/.
6. Меха^зми фiнансування заходов з енергозбереження [Електронний ресурс] / кшвський мiжнародний енергетич-ний клуб. - режим доступу: http://qclub.org.ua/energy_issues/energy_saving/policy/
7. Костюк Н. Можливост залучення фiнансових ресурав для проеклв у сферi енергозбереження та еколопчних джерел енергп /Костюк Н. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dw-world.de/dw/article/0,,4484098,00.html
8. Опарн В. М. Фнанси. Навч. поабник. / Опарн В. М.- К.: КНЕУ, 2002. - 240 с.
9. Oфiцiйний сайт Мiнiстерства фiнансiв Укра!ни // [Електронний ресурс]. - режим доступу: http://www.min-fin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main7cat_id=77643
10. Закон Укра!ни "Про енергозбереження". Стаття 12 iз змiнами, внесеними згдно iз Законом N 760-V (760-16) вд 16.03.2007 р.
11. Постанова Кабнету М'1н'1стр'1в вiд 18.05.06 №695 "Про затвердження Порядку надання пiльгових кредилв для ре-
5 М!ж Украиною та 6БРР укладена кредитна угода в!д 9 травня 1998 року № 616 щодо ф1нансування Укра!нсько! ЕСКО.
6 Фонд наповнюеться щор!чними в!драхуваннями при ставц) 0,5% в!д ринковоi' вартост фактично використаних ПЕР населенням та суб'ектами господарювання ус\х форм власност з в1днесенням додаткових витратна собвартсть продукцИ'. На п!дстав! Закону Украни "Про джерела фнансування органов державно! влади" (№ 783-14) Фонд не пщпорядковуеться Держкоменергозбереження або ¡ншому органу державноi' влади, а його кошти не використовуються як джерело iхнього фнансування.
Економнний вюник ушверситету | Випуск № 18/1 163
ал1зацн ¡нвестиц1йних проеклв впровадження енергозбе^гаючих технологий та технологий з виробництва альтернатив-нихджерел палива".
12. Приоритетные направления политики энергосбережения во Франции // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://biodiesel-ua.com/blog/?p=20704
13. Сословська I.B. Система ф1нансування ¡нвестицйних проеклв i програм // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/24_ntp_2009/economics/49271.doc.htm
УДК 336.223
Волошин М.В.,
викладач кафедри еконсиулчно'! теорп та методологи наукових доеглджень ДВНЗ"Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡мен Григорт Сковороди"
ФОРМУВАННЯ ВИДАТК0В01' СКЛАД0В01' БЮДЖЕТУ НА Р03ВИТ0К ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ
Стаття присвячена формуванню видатковоï складовоï бюджету на розвиток людського капЬалу. Також розкрито сут-нсть категорн "людський капЬал" та обгрунтовано видатки бюджету на його розвиток, насамперед на освЬу, науку та на охоронуздоров'я.
Ключовi слова: людський капiтал, розвиток людського капЬалу, видатки бюджету, iнвестицiï, сошальний захист, охорона здоров'я, наука, освЬа.
Статья посвящена формированию расходной составляющей бюджета на развитие человеческого капитала. Также раскрыта сущность категории "человеческий капитал" и обоснованно расходы бюджета на его развитие, в первую очередь на образование, науку и на здравоохранение.
Ключевые слова: человеческий капитал, развитие человеческого капитала, расходы бюджета, инвестиции, социальная защита, здравоохранение, наука, образование.
The article is devoted forming of expense constituent of budget on development of human capital. Essence of category is also exposed "human capital" and grounded charges of budget on his development, above all things on education, science and on a health protection.
Keywords: human capital, development of human capital, charges of budget, investment, social defence, health protection, science, education.
Постановка проблеми. Видатки бюджет^ за своУм економнним змютом е ¡нструментом розподту й перерозпо-дту централюованого грошового фонду держави та фонд^ фЫансових ресурав оргаыв мюцевого самоврядування ¡ ¿хнього використання за цтьовим призначенням для зростання сусптьного добробуту. Змют ¡ характер бюджетних видатюв полягае у забезпеченн виконання державою ¡ мюцевою владою своУх функцм. Призначення бюджетних ви-датюв полягае у задоволенн найважлив¡ших потреб сусп¡льства у розвитку економки ¡ соц¡альноï сфери, державного управлЫня, оборони, забезпечення громадського порядку, безпеки держави тощо.
Анал1з останых публшацш. Проблематику видатюв на розвиток людського кап¡талу в Украп-л досл¡джували у сво-¿х працях в¡дом¡ в¡тчизнян¡ вчен¡, серед них В.Л. Андрущенко, Д.В. Полозенко, С.В. Льовочкш, В.М. Федосов, С.1. Юр¡й та ¡нш¡. Однак динамнний розвиток сусп¡льних в¡дносин потребуе пошуку нових п¡дход¡в до вир¡шення на-гальних питань розвитку цих видатюв. Тому метою статт¡ е обгрунтування категорп "людський кап¡тал" та шляхю удос-коналення форм ¡ метода ф¡нансування видатк¡в бюджету на його розвиток.
Протягом останых десятир¡ч створено числены напрацювання, як правило, зарубжних учених-економюлв, як¡ роз-кривають сутнють людського кап¡талу, анал¡зують його функцп ¡ основн¡ компоненти. Ними запропонован методики оц¡нки виг¡д в¡д ¡нвестицм у людський кап¡тал як для окремого ¡ндивща, так ¡ сусптьства в ц¡лому. Проте, на сьогод-н¡шн¡й день в Украïн¡ ¡снуе ряд проблем щодо формування ¡ розвитку людського кап¡талу, як¡ потребують нагального виршення. Це стосуеться ктькюно'|' оц¡нки ефективност¡ ¡нвестиц¡й у людський каттал, п¡двищення його якост¡ та ефективност використання в умовах переходу до ¡нновацмно)' модел¡ розвитку економки УкраУни.
Мета статл. Досл¡дити видаткову складову бюджету на розвиток людського капралу.
Виклад основного матер1алу. Бюджетн¡ видатки на розвиток людського капралу належать до соц¡ального напря-му ¡ поеднуються ¡з соц¡альною ¡нфраструктурою.
Видатки державного бюджету на розвиток людського капралу - це економны в¡дносини, як¡ виникають з приводу розподту кошлв бюджетного фонду держави на основы складов¡ людського каыталу, що сприяють п¡двищенню про-дуктивност прац¡ ¡ндив¡да й будуть компенсован майбутн¡м зростанням його доход¡в.
Видатки бюджету на розвиток людського каыталу можна под¡лити на так¡ види: видатки на осв^у, видатки на охорону здоров'я, фюичну та духовну культуру, на науку й науково-дослщы роботи. Видатки на сошальний захист теж потр¡бно вщ-носити до видатюв, як¡ сприяють розвитку людського каыталу, оск¡льки вони необх¡дн¡ для фюичного формування й розвитку малозабезпечених ¡ндив¡д¡в, п¡дтримання ¿хнього здоров'я, покращення житлових умов, формування мотивацм тощо.
Процеси формування, розвитку ¡ використання людського кап¡талу стимулюе активна державна пол^ика на ринку пращ, яка передбачае: п¡двищення ефективност¡ дтльност державно)' служби зайнятост¡; удосконалення системи пе-ренавчання ¡ п¡двищення квалфкацп прац¡вник¡в; стимулювання безроб¡тних до економнно)' д¡яльност¡; запроваджен-ня нових форм зайнятосл; розвиток малого ¡ середнього бюнесу; сп¡впрацю б¡знесу, влади та ¡нституцм; соц¡альну в¡дпов¡дальн¡сть б¡знесу; сприяння молоджый зайнятост¡; адресну п¡дготовку фах^цю.
164 Екснсм¡чний в¡сник ун¡верситету | Випуск № 18/1
© Волошин М.В., 2012
