CC BY
40
Л1тература
1.Гордей О.Д. Соц1альний аспект бюджетноï пол1тики //Актуальна проблеми економ1ки. - 2010. - №6 (108). - С.194-198.
2.Дуд/н В. Бюджетна пол1тика та соц1альн1 перспективи // Юридичний всник Украши. - 2008. - 29 березня-4 квп-ня. - №13. - С.8.
3. Ефимова С. Б. Оптимизация расходной бюджетной политики государства в социальной сфере / С. Б. Ефимова // Финансы и кредит. - 2007. - № 1. - С. 49-57.
4.Лисяк Л. Концептуальна засади бюджетноï пол1тики у сферi видатюв/Лисяк Л. //Науково-дослщний ф1нансовий институт ДННУ "Академiя фiнансового управлiння" /[Електроннiй ресурс]/ - Режим доступу: http://www.lnu.edu.ua/facul-ty/ekonom/Form_Rynk_Econ/2009_19/49_%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%8F%D0%BA.pdf
5.Мартинова Т.О. Удосконалення дючих механiзмiв фiнансового забезпечення сощально- культурноï сфери // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Npkntu_e/2010_17/stat_17/37.pdf
б.Овчарова Н.В. Проблеми та перспективи бюджетного забезпечення со^ально'/' сфери в Украш/ Овчарова Н.В.// Укранська академiя банювськоï справи НБУ/ [Електрон^й ресурс] / - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/por-tal/soc_gum/en_oif/2010_7_5/14.pdf
7.Плечко С. П. Со^альна сфера в процес становлення демократичного сустльств / С.П.Плечко / Центр перспек-тивних сошальних до^джень // [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://www.cpsr.org.ua/?pr=9&id=156
8.Царук I. М. Теоретичнi пдоди щодо визначення сощальноï сфери як складовоï економiки та ïï функшй /I. М. Ца-рук//[Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/eui/2009_1/09cimtyf.pdf__
УДК364.3-624:336.22]:796(477)
Журило О.М.,
acnipaHT кафедри фшанав, грошового o6iry i кредиту, ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡меы Григор1я Сковороди"
ОСОБЛИВОСТ1 МЕХАН13МУ ДЕРЖАВНОГО Ф1НАНСУВАННЯ Ф13ИЧНО1' КУЛЬТУРИ
I СПОРТУ В УКРА1Н1
У статт розглянуто особливост механiзму фiнансування фiзичноï культури i спорту в Украmi. Проаналiзовано рiвень державного фiнансування фiзичноï культури та спорту за рахунок кошлв Державного бюджету в перюд 1993-2009 рр., його стан та недолiки. Вказано на необхщнють реформ та внесення змiн до тдходв державного фiнансування спортивно)' галузi для ïï подальшого перспективного розвитку у майбутньому.
Ключовi слова: державне фiнансування, фiзична культура, спорт, Державний бюджет Украши, обласний бюджет, мiсцевий бюджет.
В статье рассмотрены особенности механизма финансирования физической культуры и спорта в Украине. Проанализирован уровень государственного финансирования физической культуры и спорта за счет средств Государственного бюджета в период 1993-2009 гг его состояние и недостатки. Указано на необходимость реформ и внесения изменений к подходам государственного финансирования спортивной отрасли для дальнейшего перспективного развития в будущем.
Ключевые слова: государственное финансирование, физическая культура, спорт, Государственны бюджет Украины, областной бюджет,местний бюджет.
The article discusses the features of the financial mechanism of physical culture and sports in Ukraine. The level of public funding of physical culture and sports in the state budget for the period 1993-2009's, his condition and disadvantages. The necessity of reforms and changes in approaches to public funding of sports field for further future development in the future.
Keywords: public funding, physical culture, sport, State budget of Ukraine, the regional budget, local budget.
Актуальнють теми. Дослдаення проблем фшансового та мaтеpiaльнo-теxнiчнoгo забезпечення розвитку фiзич-но'|' культури i спорту, як бази спорту вищих досягнень, мае особливу актуальнють, зокрема в умовах, коли наша держава прямуе до отримання права на проведення свтевих та мiжнapoдниx змагань.
Фiзичнa культура i спорт - це галузь перед якою стогть ряд завдань основними iз яких е послйне пщвищення piв-ня здоров'я, фiзичнoгo та духовного розвитку населення, сприяння екoнoмiчнoмy i сощальному прогресу сусптьства, а також утвердження мiжнapoднoгo авторитету Украши у свтовому ствтовариствк
Незважаючи на сталий розвиток ринковоУ системи господарювання, фшансова пол^ика держави у гaлyзi фiзичнoï культури i спорту не сприяе ïï динaмiчнoмy розвитку.
Поступово зменшуеться число населення кра|'ни яке активно займаеться фiзичнoю культурою та спортом, руйну-ються або перепрофтюються спортивн споруди, не здмснюеться ¿х поточний та каттальний ремонт, нaдмipнo змен-шилася ктькють працюючих тpенеpiв та спортивних iнcтpyктopiв. Особливо вражаючими Ц факти спостер^аються в стьсьюй мюцевосл, що пщтверджуе контраст умов функцюнування зaклaдiв фiзичнoï культури i спорту.
Постановка проблеми. В умовах встановлення ринкових вщносин в Укра'|ы актуальною е розробка методологи вдосконалення мехаызму державного фшансування сощально'|' сфери та управлшня державними фшансами в цтому на ocнoвi оцЫки результативност бюджетних видатюв, котру б могли використовувати органи влади вах piвнiв з метою забезпечення сощально екoнoмiчнoï стабтьност та розвитку територм.
Сьогодн дедaлi бтьше уваги придтяеться методик розподту фшансових ресурав, яка б враховувала сощально-стратепчы програми уряду, прюритетнють дiяльнocтi бюджетних установ сощально)' сфери та |'хню спроможнють використовувати отриман бюджеты кошту. Проте все одно значна ктькють державних пщприемств, установ та органь
296 Екoнoмiчний вюник ушверситету | Випуск № 18/2
© Журило О.М., 2012
зацм потребують финансово)' пщтримки. Не е винятком i галузь ф1зичноУ культури i спорту в УкраУы, державне фшан-сування яко) залишае бажати кращого.
Варто зазначити, що важливим у ^CTeMi меxанiзмiв державного регулювання фiнансування фiзичноï культури та спорту в Укра'ы е в становлення державних витрат у таких пропорщях, якi б забезпечували рiвномiрний розвиток еко-номки та вiдповiдноï сфери суспiльниx вщносин.
Анал1з дослщжень i публшацш. Увагу мехаызму державного фiнансування фiзичноï культури та спорту в Укра'-ы, а також полiтицi держави в галузi розвитку фiзичноï культури i спорту, у загальному контексл, придтяе не так i ба-гато в^чизняних вчених та дослiдникiв. Серед них найвщомшими е: I. Л. Гасюк, що провiв комплексне дослдаення засад державного мexанiзму та джерельно-структурно) бази фiнансування фiзичноï культури i спорту [1]; М. В. Тру-бiна, що розглядала проблему фшансування фiзичноï культури i спорту, в особливостях правового регулювання цьо-го питання [2]; Д. Л. Гадайчук та Зайдie Муххамат, що придтили увагу стану фшансового забезпечення сфери фiзич-ноï культури i спорту Украши та шляхам його вдосконалення [3, 4, 5, 6, 7]; спорт для вах - М. Дутчак [8]; упорядку-вання фшансових потоюв окремих спортивних органiзацiй дослдаували 0.В. 1ванов та Ю.М. 1ванченко [9]. Також пев-ну увагу проблематиц фiнансовоï полiтики держави в галузi розвитку фiзичноï культури i спорту у загальному контек-CTi придiляли такi вiтчизнянi вчeнi та дослщники: Л.В. Безкоровайна, М.С. Дерепа, Ю.1. Довгенько, Я.М. Казюк, B.I. Лукащук, Л.П. Люта, С.В. Мопльова, Ю.М. Рeпкiна, М.1. Шум.
Однак, в процeсi аналiзу та дослдаення публiкацiй виявилося, що ця проблема е не достатньо вивчена. Вщсуты науковi дослiджeння та працi, що в повый мiрi розкривають особливост мexанiзму та комплeкснi складовi фЫансово[ полiтики держави в галузi розвитку фiзичноï культури i спорту. Не було достатньо науково обфунтована необхщнють реформ та внесення змiн до пiдxодiв державного фiнансування спортивноï галузi для ïï подальшого перспективного розвитку у майбутньому.
Потребують удосконалення тдходи та норми в фшансуваны. S проблеми в управлшы i фiнансовому забезпечення закладiв фiзичноï культури i спорту. До цього часу науково не обфунтовано необхщнють пошуку нових джерел, як збiльшать фiнансування галузi, як з державного так i з мюцевих бюджелв та змiн до дючого податкового законодав-ства, яке сприятиме ïx наповненню.
Метою CTaTTÏ е дослiджeння особливостей мexанiзму державного фшансування фiзичноï культури i спорту в Ук-раïнi, його проблеми та перспективи.
Виклад основного MaTepiaëy. На сьогоднiшнiй день на розвиток фiзичноï культури i спорту в Укра^ з Державного бюджету традицмно видiляeться 0,5 %, а з регюнальних - 1,5-2 % вщ ïx видатковоï частини, що у 3-4 рази менше середньоевропейських показниюв. За обсягами рiчниx видаткiв з уах джерел фiнансування з розрахунку на одну особу Украша майже у 30 разiв поступаеться Фiнляндiï, у 15 разiв - Японп та Австралiï, у 10 разiв - Нiмeччинi [1].
За останне дeсятирiччя спорту в Украïнi довелося зiштовxнутися з багатьма рiзноплановими проблемами, серед яких: вiдсутнiсть i недосконалють законодавчоï бази, нeвiдповiднiсть системи управлшня спортом принципово новим умовам розвитку сфери, послйна рeорганiзацiя державного органу управлшня у сфeрi фiзичноï культури i спорту, вщ-сутнють чiткого розмежування функцiй мiж рiзними державними i суспiльними органiзацiями, eкономiчна криза. На сучасному eтапi функцюнування спорту питання фiнансового, матeрiально-тexнiчного забезпечення залишаеться не-достатньо вирiшeним i потребуе всeбiчного вивчення [2].
Варто погодитися з думкою А. Голуб, що сфера фiзичноï культури i спорту в Украïнi фшансуеться за залишковим принципом, що, у свою чергу, негативно вщображаеться i на пщготовц резерву спорту вищих досягнень [3].
Сучасна модель фшансування фiзичноï культури i спорту фунтуеться на тому, що надання населенню фiзкультур-но-оздоровчих, спортивних послуг здмснюеться за рахунок поеднання фiнансування з Державного i мюцевих бюдже-тiв рiзниx рiвнiв iз широким залученням позабюджетних коштiв, а саме, якi надходять у рeзультатi власноï дiяльностi фiзкультурно-спортивниx споруд i коштiв населення. Так, у ст. 28 Закону Украши "Про фiзичну культуру i спорт" фь нансування державно[ програми розвитку фiзичноï культури i спорту здмснюеться за рахунок Державного бюджету, бюджелв мiсцeвого самоврядування i передбачаеться в них окремою статтею [4]. Зазначено те, що фЫансування фiз-культурно-виxовноï дiяльностi та спорту вищих досягнень здмснюеться окремо. Також передбачено використання кошлв на цiлi фiзичноï культури i спорту з фонду сощального страхування i позабюджетних надходжень: внесюв пiд-приемств, установ, органiзацiй, об'еднань громадян, окремих осiб, коштiв вщ фiнансово-господарськоï дiяльностi за-кладiв фiзичноï культури i спорту та оргаызацм фiзкультурно-спортивноï спрямованостi, вiд продажу прав на використання спортивно[ символки i на тeлeвiзiйну трансляцiю спортивних змагань, вщ проведення фiзкультурно-спортив-них та Ыших видовищних заxодiв, спортивних лотерей. Законом передбачено заборону щодо використання кошлв Державного бюджету та бюджелв мюцевого самоврядування, а також позабюджетних кошлв, спрямованих на фiзич-ну культуру i спорт не за призначенням. Обсяг отриманих кошлв з позабюджетних джерел ыяким чином не впливае на обсяг бюджетних асигнувань на фiзичну культуру i спорт. Слщ вiдзначити, що в стьсьюй мiсцeвостi держава несе переважы витрати на утримання всix закладiв фiзкультурно-спортивного призначення, у тому чи^ дитячо-юнацьких спортивних шкiл, а також проведення фiзкультурно-спортивниx заxодiв.
В останых змiнаx до Закону Украïни "Про фiзичну культуру i спорт" вже передбачено бiльш чiткe розмежування джерел фшансування суб'еклв сфери фiзичноï культури i спорту [4]. Колективи фiзичноï культури проводять вщповщ-нi заходи за рахунок членських внесюв, кошлв власника та уповноваженого ним органу пщприемств, установ та ор-гаызацм або коштiв пeрвинноï профспiлковоï оргаызаци цих пiдприeмств, отриманих вiд роботодавця на фiзкультур-но-оздоровчу роботу вщповщно до ст. 44 Законом Украши "Про профеайы спiлки, ïx права та гарантп дiяльностi" [5]. Спортивы клуби здiйснюють свою дiяльнiсть виключно за рахунок власних кошлв та шших джерел не заборонених за-конодавством. Фiнансування дитячо-юнацьких спортивних шкт здiйснюeться за рахунок коштiв власника, вщповщно-го бюджету, фонду сощального страхування з тимчасовоï втрати працездатностк Школи вищоï спортивноï майстер-
Економiчний вiсник унiвeрситeту | Випуск № 18/2 297
ност фшансуються засновниками, а спещалюоваы навчальы заклади спортивного профтю за рахунок кошлв вщпо-вщного бюджету. Центри олмпмськоТ пщготовки нацюнальних зб1рних команд утримуються за рахунок центрального органу виконавчоТ влади з фюичноТ культури ¡ спорту, а регюнальних - органами з фюичноТ культури ¡ спорту мю-цевих державних адмшютрацм. Дыльысть ВсеукраТнського центру фюичного здоров'я населення здмснюеться за рахунок кошлв, передбачених у державному бюджет! на програми з фюичноТ культури ¡ спорту, ¡нш1 центри фшансують-ся за рахунок м\сцевих бюджет\в \ джерел не заборонених законодавством. Центри ф\зичноТ культури \ спорту ¡нвал\-д\в ф\нансуються за рахунок кошт\в Державного бюджету через Нац\ональний ком\тет спорту ¡нвал\д\в УкраТни, а та-кож бюджетних асигнувань м\сцевих бюджет\в.
Сл\д в\дзначити, що д\яльн\сть ф\зкультурно-оздоровчих центр\в, ф\зкультурно-спортивних товариств, нацюналь-них спортивних федерац\й, ВсеукраТнськоТ спортивноТ сп\лки школяр\в, студент\в, Нац\онального ком\тету спорту ¡н-вал\д\в, Нац\онального спортивного ком\тету УкраТни, Нац\онального ол\мп\йського ком\тету УкраТни зг\дно Закону та-кож ус\ляко заохочуеться державою, яка створюе для цього вс\ необх\дн\ умови, а також цим суб'ектам сфери ф\зич-ноТ культури \ спорту може бути надана з боку держави ф\нансова, орган\зац\йна, матер\ально-техн\чна допомога [4].
В\дпов\дно до норм Бюджетного кодексу УкраТни ст. 87 п. 12, з Державного бюджету УкраТни зд\йснюються видат-ки на ф\зичну культуру \ спорт в в таких напрямках:
а) державы програми п\дготовки резерву \ складу нац\ональних команд та забезпечення Тх участ\ у змаганнях державного \ м\жнародного значення (утримання центральних спортивних шк\л вищоТ спортивноТ майстерност! зг\дно з перел\ком, затвердженим Каб\нетом М\н\стр\в УкраТни, формування нацюнальних команд, проведення навчально-тренувальних збор\в \ змагань державного значення з визнаних вид\в спорту; п\дготовка \ участь нац\ональних зб\р-них команд у м\жнародних змаганнях з ол\мп\йських та неол\мп\йських вид\в спорту (включаючи 0л\мп\йськ\ ¡гри та Всесв\тн\ ¡гри з неол¡мп¡йських видю спорту), ф¡нансова п¡дтримка баз ол^ыйськоТ п¡дготовки зг¡дно з перел¡ком, затвердженим Кабшетом М¡н¡стр¡в УкраТни);
б) державы програми з розвитку фюичноТ культури, спорту, фюкультурно-спортивноТ реаб¡л¡тац¡Т ¡нвалщв (центри державного значення з фюичноТ культури ¡ спорту ¡нвал¡д¡в, проведення навчально-тренувальних зборю, всеукраТнсь-ких змагань з вид^ спорту для ¡нвалщв, заход¡в з ф¡зкультурно-спортивноТ реаб¡л¡тац¡Т ¡нвалщв, утримання нацю-нальних зб¡рних команд з вид^ спорту для ¡нвалщв, забезпечення Тх п¡дготовки та участ в м¡жнародних змаганнях (включаючи Парал^ыйсью та Дефл¡мп¡йськ¡ ¡гри), ф¡нансова пщтримка парал¡мп¡йського руху та баз парал^ыйськоТ ¡ дефл¡мп¡йськоТ п¡дготовки зг¡дно з перелком, затвердженим Каб¡нетом М¡н¡стр¡в УкраТни);
в) державы програми фюкультурно-спортивноТ спрямованосл [6].
Анал¡з видатк¡в з Державного бюджету на фюичну культуру ¡ спорт за галузевими п¡дсистемами здмснювався за даними закон¡в УкраТни про державний бюджет з 1993 по 2009 рр. Групування видатюв у рюы роки, зважаючи на змь ни в кодах програмноТ та функцюнальноТ класиф¡кац¡Т, проводилось по найменуванню згщно з програмною класифь кацюю видатк¡в. З метою полегшення узагальнення отриманих даних загальы показники витрат Державного бюджету УкраТни на фюичну культуру ¡ спорт були перераховаы в умовн¡ одиниц¡ (долари США) за середым курсом вщпо-в¡дного року за даними Нацюнального банку УкраТни. Ф¡нансування ф¡зичноТ культури ¡ спорту з Державного бюджету УкраТни з 1993 по 2009 рр наведено в таблиц 1.
Згщно таблиц 1 динамка видатюв з Державного бюджету на розвиток фюичноТ культури ¡ спорту характеризуемся р¡зноспрямован¡стю ¡ неоднозначн¡стю. Це може бути пояснено впливом багатьох ендогенних та екзогенних фактора.
В результат проведеного пор^няльного анал¡зу видатюв з Державного бюджету УкраТни за окремими пщсисте-мами галуз¡ протягом 1993 - 1997 рр. було визначено, що прюритетними напрямами фшансування галуз¡ ф¡зичноТ культури ¡ спорту були таю: спорт для вах верств населення за мюцем проживання (у 1996 р. показник фшансування сягнув 52,12 % вщ загального фшансування галуз¡), масовий спорт серед стьського населення (1996 р. - 8,37 %), фь зичне виховання ¡ спортивна робота у навчальних закладах - 7,63 %, фюкультурно-оздоровча дтльнють в виробнич¡й сфер¡ - 5,31 %. Видатки на ол^ыйський спорт ¡ спорт вищих досягнень у 1996 р. були на р^ы 26,57 % вщ загального фшансового забезпечення ф¡зичноТ культури ¡ спорту.
Таблиця 1. Фшансування галуз1 ф1зичноУ культури ! спорту з Державного бюджету УкраТни в перюд з 1993-2009 рр.
Роки
Показники 3 ю <0 со 9 0 1 2 3 ю <0 со 9
9 9 9 9 9 9 9 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
9 9 9 9 9 9 9 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
1 1 1 1 1 1 1 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2
03 см см 1 61 8 4 5 6 5 5 8 6 0 7
8 6 31 ю го го 8 0 5 3 33 54 5
Фшансування галуз¡ "Фюична куль- ГО 6 ю ю 6 ю см о 4 4 см 3 5 2 2 0 го го 6 8 0 9 2 см
тура ¡ спорт' (в у.о.) со оз со ^ 3 ю ю ю со 8 ^ 0 го 3 со 3 со 3 из 4 см 0 со оз 03 9
ГО о 8 см ГО 0 8 1 го 2 9 2 0 2 7 6
см 03 см 1 см 2 3 5 6 6 8
Змши в пор¡внянн¡ з попередн¡м роком (%) 86,11 3,10 36,36 -13,64 -54,40 -38,38 4,48 -15,52 34,13 12,65 47,18 4,93 9,53 32,77 40,60 -98,83
Складено автором на основ! джерела [7]
Вже з початку 1998 р., кардинально змшюються державы прюритети фшансування галузк Так, на ол^ыйський спорт ¡ спорт вищих досягнень у бюджет УкраТни на 1998 р. було передбачено 50175,0 тис. грн. або 74,34 % усього грошового забезпечення дтльност галуз^ що було в три рази бтьше фшансового забезпечення ¡нших пщсистем га-луз¡ вс¡х разом узятих. З 2000 р. до бюджету закладаються витрати на матер^льно-техычне забезпечення, утриман-
298 Економтний □¡сник университету | Випуск № 18/2
ня i пщготовку cпopтcмeнiв до yчacтi в пapaлiмпiйcькиx i дeфлiмпiйcькиx iгpax [8].
Cтaбiльнo пpiopитeтним i нaйбiльш пpoфiнaнcoвaним з точки зopy дepжaвниx видaткiв зaлишaeтьcя oлiмпiйcький cпopт i cпopт вищиx дocягнeнь, чacткa гpoшoвиx кoштiв зaгaльнoгo бюджeтy фiзичнoÏ кyльтypи i cпopтy cягae мaйжe 63 %. Ha фiзкyльтypнo-oздopoвчy poбoтy cepeд iнвaлiдiв видiляeтьcя 8,17 % дepжaвниx кoштiв, фiзичнe виxoвaння y нaвчaльниx зaклaдax i cпopт для вcix вepcтв нaceлeння, вiдпoвiднo, 7,94 i 7,27 %. Пpoвeдeння пiдгoтoвки cпopтcмeнiв пapaлiмпiйцiв i дeфлiмпiйцiв cягae в дepжaвнoмy бюджeтi видaткiв нa фiзичнy кyльтypy i cпopт - 5,7 %, a фiзкyльтyp-нo-oздopoвчa дiяльнicть y виpoбничiй cфepi 5,45 %.
Cтaбiльнo низько пpiopитeтним пpoтягoм ocтaннix дeв'яти po^ зaлишaeтьcя poзвитoк мacoвoгo cпopтy cepeд ciльcькoгo нaceлeння, aджe в дepжaвнoмy бюджeтi чacткa гpoшoвиx кoштiв cтaнoвить лишe 2,55 %. A в ocтaннi poки cкopoтилacь до 1,5 % i в той œe чac зpocтaють витpaти Дepжaвнoгo бюджeтy нa poзвитoк пapaлiмпiйcькoгo тa дeфлiм-пiйcькoгo cпopтy (y 2009 p. чacткa видaткiв cягнyлa 23,39 %) тa фiзкyльтypнo-oздopoвчy тa peaбiлiтaцiйнy poбoтy ce-peд iнвaлiдiв (y 2009 p. чacткa cтaнoвилa 11,52 %).
Ёолист могутне BceyкpaÏнcькe фiзкyльтypнo-cпopтивнe тoвapиcтвo "Êoлoc" Aгpoпpoмиcлoвoгo кoмплeкcy УкpaÏни e единою визнaнoю cпopтивнoю opгaнiзaцieю, cтaтyтним зaвдaнням якoÏ e opгaнiзaцiя тa poзвитoк фiзичнoÏ кyльтypи тa cпopтy cepeд ciльcькoгo нaceлeння, гaлyзiв, нaвчaльниx зaклaдiв aгpoпpoмиcлoвoгo кoмплeкcy УкpaÏни зapaз знa-xoдитьcя нa мiзepнoмy фiнaнcyвaннi. Бpaк дepжaвнoгo фiнaнcyвaння, пopoдив бeзлiч пpoблeм що пepeшкoджaють нa-лeжнoмy poзвиткy фiзичнoÏ кyльтypи i cпopтy cepeд ciльcькoгo нaceлeння. Фiнaнcoвy пол^ику дepжaви до цieÏ пpoблe-ми эдщ змiнити.
Зaлишeнo бeз дepжaвнoÏ пiдтpимки тa цiльoвoгo фiнaнcyвaння тoвapиcтвo cпpияння oбopoни УкpaÏни (з 2006 p.) тa ДCT "УкpaÏнa" (з 2005 p.), що пeвнoю мipoю обумовило нapocтaння нeгaтивниx тeндeнцiй у пpoцeci пiдгoтoвки мо-лoдi до ^ужби у збpoйниx cилax УкpaÏни, кyльтивyвaннi вiйcькoвo-пpиклaдниx видiв cпopтy, зaлyчeннi до зaнять фь зичними впpaвaми шиpoкoгo зaгaлy мoлoдi.
B peзyльтaтi пpoвeдeнoгo aнaлiзy було виявлeнo, що пpи позитивному зpocтaннi пoкaзникiв фiнaнcyвaння гaлyзi, вiднoшeння видaткiв нa фiзичнy кyльтypy i cпopт до зaгaльниx видaткiв з Дepжaвнoгo бюджeтy пpoтягoм 1993 - 2009 pp. е вiднocнo cтaлим i кoливaeтьcя в мeжax вiд 0,2 до 0,44 %, a cepeднiй пoкaзник мae знaчeння 0,29 %. Пopiвнянo з фiнaнcyвaнням iншиx гaлyзeй coцiaльнo-гyмaнiтapнoÏ cфepи, в cepeдньoмy зa дocлiджyвaнi пepioди, видaтки нa фь зичну кyльтypy i cпopт у 21,3 paзи мeншi нiж видaтки нa ocвiтy, у 8,5 paзи нiж нa oxopoнy здopoв'я.
Цiкaвим пoкaзникoм фiнaнcyвaння гaлyзi е вiднoшeння видaткiв з Дepжaвнoгo бюджeтy УкpaÏни нa фiзичнy культу-py i cпopт до внyтpiшньoгo вaлoвoгo пpoдyктy дepжaви. Ta^ у cepeдньoмy вiднoшeння видaткiв iз Дepжaвнoгo бюджe-ту нa фiзичнy кyльтypy i cпopт до BBП УкpaÏни в дocлiджyвaний пepioд cтaнoвить 0,06 %, нa ocвiтy - 1,34 %, oxopoнy здopoв'я - 0,58 %. Як бaчимo, видaткoвa чacтинa нa ocвiтy i oxopoнy здopoв'я пopiвнянo з cфepoю фiзичнoÏ кyльтypи i cпopтy бiльшa вщповщно нa 22,3 тa 9,6 paзiв [7].
B peзyльтaтi пpoвeдeнoгo aнaлiзy джepeл фiнaнcyвaння гaлyзi, що здiйcнювaвcя зa дaними щopiчнoÏ cтaтиcтичнoÏ звiтнocтi Miнicтepcтвa cпpaв ciм'Ï, мoлoдi тa cпopтy, a тaкoж iнфopмaцiÏ пpo oблacнi бюджeти cтaнoм нa 2009 p., яга бyлa oпpилюднeнa нa oфiцiйниx caйтax oблacниx paд тepитopiaльниx гpoмaд УкpaÏни. З oблacниx бюджeтiв нa фiзич-нe виxoвaння, фiзкyльтypнo-oздopoвчy i cпopтивнy poбoтy в нaвчaльниx зaклaдax витpaчaeтьcя в cepeдньoмy 44,1 % кошлв пepeдбaчeниx нa фiзичнy кyльтypy i cпopт, 13,5 % - нa cпopт вищиx дocягнeнь, 9,6 % - фiзкyльтypнo-oздopoв-чу дiяльнicть у виpoбничiй cфepi, 7,2 % - нa фiзкyльтypнo-oздopoвчy тa peaбiлiтaцiйнy poбoтy cepeд iнвaлiдiв. Haйгip-шими cepeднiми пoкaзникaми фiнaнcyвaння з oблacниx бюджeтiв xapaктepизyютьcя мacoвий cпopт cepeд ciльcькoгo нaceлeння - 1,8 %, пapaoлiмпiйcький тa дeфлiмпiйcький cпopт - 0,8 %, cпopт для вcix вepcтв нaceлeння зa мicцeм пpo-живaння тa нe oлiмпiйcький cпopт - 3,5 %. Biднoшeння витpaт нa фiзичнy кyльтypy i cпopт до зaгaльниx видaткiв бю-джeтiв вiдпoвiдниx тepитopiaльнo-aдмiнicтpaтивниx одиниць в cepeдньoмy cтaнoвить 0,8 % [7].
З мeтoю бiльш глибшого aнaлiзy зaдля виявлeння зaгaльниx тeндeнцiй у змiнax джepeл фiнaнcyвaння гaлyзi, a тa-кож виявлeння cтpyктypнoÏ дeкoмпoзицiÏ гpoшoвиx пoтoкiв нa ocнoвi дepжaвнoÏ cтaтиcтичнoÏ звiтнocтi Miнicтepcтвa Ук-paÏ™ у cпpaвax ciм'Ï, мoлoдi i cпopтy було дocлiджeнo cтpyктypнy динaмiкy пpoцecy фiнaнcyвaння в пepioд з 2000 -2009 pp. i poзpaxoвaнo остовы yзaгaльнюючi пoкaзники як нaвeдo в тaблицi 2.
Як видно з тaблицi 2 ocнoвнe нaвaнтaжeння по фiнaнcyвaнню фiзичнoÏ кyльтypи i cпopтy пpoтягoм ocтaннix дeв'яти poкiв пpипaдaлo нa мicцeвi бюджeти, чacткa в зaгaльниx видaткax нa yтpимaння гaлyзi cтaнoвить в cepeдньoмy 53,9 %. 1з фoндiв пiдпpиeмcтв, ycтaнoв тa opгaнiзaцiй видiлялocь 18,2 % гpoшoвиx кoштiв, iз пoзaбюджeтниx джepeл нa-дiйшлo 10,6 %. 4ac™a видaткiв з Дepжaвнoгo бюджeтy нa пoтpeби гaлyзi cтaнoвилa 9,1 % гpoшoвиx кoштiв вiд зaгaль-ного oбcягy, Фонду coцiaльнoгo cтpaxyвaння тa пpoфcпiлкoвиx кoмiтeтiв - 6 тa 2,2 % вiдпoвiднo. Пpoтягoм 2000 - 2009 pp. фiнaнcyвaння iз мicцeвиx бюджeтiв зpocлo в 25,9 paзiв, iз фoндiв пiдпpиeмcтв, ycтaнoв тa opгaнiзaцiй - 28,3 paзи. У той жe чac видaтки з Дepжaвнoгo бюджeтy були збiльшeнi в 13,5 paзи, що знaчнo мeншe пopiвнянo з мicцeвими бю-джeтaми як у фaктичниx знaчeнняx, тaк i зa тeмпaми зpocтaння. Фонди пpoфcпiлкoвиx кoмiтeтiв i Фонд coцiaльнoгo cтpaxyвaння збiльшили видaтки нa фiзичнy кyльтypy i cпopт у cepeдньoмy нa 7,3 - 7,7 paзи, xoчa зa paдянcькoÏ ^CTe-ми opгaнiзaцiÏ дiяльнocтi гaлyзi були пpiopитeтними джepeлaми фiнaнcyвaння. A от пoзaбюджeтнi гpoшoвi нaдxoджeн-ня виявилиcя xapaктepизyютьcя нaймeншими тeмпaми зpocтaння - 6,7 paзи. У зaгaльнiй cтpyктypi джepeл фiнaнcy-вaння Ïxня чacткa xoчa i е бтьшою пopiвнянo iз дepжaвним бюджeтoм, aлe yпoвiльнeння тeмпiв зpocтaння cвiдчить пpo нeгaтивнi тeндeнцiÏ poзвиткy iнфpacтpyктypи щодо нaдaння фiзкyльтypнo-oздopoвчиx i cпopтивниx по^уг cyб'eктaми гocпoдapcькoÏ дiяльнocтi гaлyзi, зaлyчeння cпoнcopcькиx кoштiв, пoгipшeння iнвecтицiйнoгo клiмaтy гaлyзi [7].
B пpoцeci aнaлiзy виявилocя, що cпopтивнi зaxoди тa нaвчaльнo-тpeнyвaльнa poбoтa фiнaнcyeтьcя пepeвaжнo з мicцeвиx бюджeтiв тa фoндiв opгaнiзaцiй i пiдпpиeмcтв. Пpидбaння cпopтивнoгo oблaднaння тa iнвeнтapю зд^нюеть-cя пepeвaжнo зa paxyнoк пoзaбюджeтниx кoштiв i кошлв мicцeвиx бюджeтiв, чacткa якиx в зaгaльнiй cтpyктypi видaт-юв cтaнoвить 40,4 тa 28,8 % вщповщно. Утpимaння, peкoнcтpyкцiя тa гап^льний peмoнт cпopтивниx cпopyд зд^ню-
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 18/2 299
Таблиця 2. Cтpyктypна динамiка пoказникiв фiнанcyвання галyзi
Джepeла фiнанcyвання Cepeдня cyма за 20002009 pp. (mc. фн) Змши (pазiв) за 2000-2009 pp. Частка (%)
Дepжaвний бюджeт 84975,25 13,5 9,1
Micцeвi бюджeти 504989,74 25,9 53,9
Пoзaбюджeтнi нaдxoджeння 99138,52 6,7 10,6
Фонд шального cтpaxyвaння 56193,03 7,7 6,0
Фонди пpoфcпiлкoвиx комте™ 21031,79 7,3 2,2
Фонди пiдпpиeмcтв ycтaнoв тa opTa^sai^ 170075,49 28,3 18,2
Paзoм 936403,81 18,1 -
Cклaдeнo aвтopoм нa ocнoвi джepeлa [7]
eтьcя в ocнoвнoмy зa paxyнoк кoштiв пeвниx тepитopiaльниx гpoмaд, вiдoмчиx opгaнiзaцiй, у пiдпopядкyвaннi якиx вони знaxoдятьcя, a тaкoж бaз oлiмпiйcькoÏ тa пapaoлiмпiйcькoÏ пiдгoтoвки зa paxyнoк кoштiв дepжaвнoгo бюджeтy Ук-paÏни. Cлiд вiдзнaчити, що бyдiвництвo нoвиx cпopтивниx cпopyд здiйcнюeтьcя пepeвaжнo зa paxyнoк фoндiв opra^-зaцiй i пiдпpиeмcтв, пoзaбюджeтниx нaдxoджeнь, чacткa якиx у зaгaльнiй cтpyктypi видaткiв нa цю cтaттю cтaнoвить 56,5 тa 20,2 %. Пepeвaжнe нaвaнтaжeння iз фopмyвaння фонду зapoбiтнoÏ плaти пpaцiвникaм гaлyзi, a тaкoж iз виплaт cтипeндiй видaтним cпopтcмeнaм i тpeнepaм нecyть мicцeвi бюджeти, фонди пiдпpиeмcтв тa opгaнiзaцiй.
Bиcнoвки. Cвiтoвa пpaктикa доводить що в XXI ст. галузь фiзичнoÏ кyльтypи i cпopтy нaбyвae ocoбливoгo cтaтycy. Динaмiчнoмy poзвиткy нayки тa eкoнoмiки пoтpiбнi нe тiльки нayкoвo a й фiзичнo poзвинeнi ocoбиcтocтi. Фiзичнa куль-тypa i cпopт е зaпopyкoю здopoв'я нaцiÏ. Cвiтoвий дocвiд тa пpaктикa poзвинyтиx кpaÏн cвiдчaть пpo пocилeння poлi фь нaнcoвиx чинниюв дepжaви в poзвиткy фiзичнoÏ кyльтypи i cпopтy.
B peзyльтaтi пpoвeдeнoгo aнaлiзy мoжнa зpoбити виcнoвки, що динaмiкa видaткiв з дepжaвнoгo бюджeтy УкpaÏни нa yтpимaння гaлyзi фiзичнoÏ кyльтypи i cпopтy xapaктepизyeтьcя позитивним тpeндoм у пepioд з 1993 - 2009 pp. iз ч^ко визнaчeними дepжaвними пpiopитeтoм нa фiнaнcyвaння пiдcиcтeми гaлyзi "Oлiмпiйcький cпopт тa cпopт вищиx дocягнeнь". У CTpy^ypi джepeл фiнaнcyвaння пoтpeб гaлyзi домшую^ пoлoжeння нaлeжить мicцeвим бюджeтaм iз пи-томою вaгoю 53,9 %. Haйбiльшими пpиpocтaми видaткoвoÏ чacтини нa фiзичнy кyльтypy i cпopт xapaктepизyютьcя фонди пiдпpиeмcтв, ycтaнoв i opгaнiзaцiй - збiльшeння в 28,3 paзи, мicцeвиx бюджeтiв - 25,9 paзiв. Бyдiвництвo нoвиx cпopтивниx cпopyд здiйcнюeтьcя пepeвaжнo зa paxyнoк фoндiв opгaнiзaцiй, пiдпpиeмcтв тa ycтaнoв, a тaкoж пoзaб-юджeтниx нaдxoджeнь, чacткa якиx у зaгaльнiй cтpyктypi видaткiв нa цю cтaттю cтaнoвить 56,5 тa 20,2 %. У cepeдньo-му видaтки нa фiзичнy кyльтypy i cпopт з oблacниx бюджeтiв cтaнoвлять 9,86 гpн нa одну ошбу. Hизькi тeмпи зpocтaн-ня фiнaнcoвиx пoтoкiв iз пoзaбюджeтниx джepeл i нeвeликa Ïx питoмa вaгa в зaгaльнiй cтpyктypi cвiдчaть пpo нeoбxiд-нicть нopмaтивнo-пpaвoвoгo вpeгyлювaння eкoнoмiчниx зacaд щодо yтвopeння cпpиятливoгo iнвecтицiйнoгo клiмaтy в гaлyзi як нa piвнi oкpeмиx aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльниx одиниць, тaк i дepжaви в цiлoмy.
Caмe тому у нинiшнix coцiaльнo-eкoнoмiчниx yмoвax нaлeжить icтoтнo змiнити пiдxoди до piвня фiнaнcyвaння га-лyзi фiзичнoÏ кyльтypи i cпopтy. З цieю мeтoю вiднaйти нoвi джepeлa дepжaвнoгo фiнaнcyвaння тa Ïx нaпoвнeння, змь нити тдаоди фiнaнcyвaння гaлyзi з мicцeвoгo бюджeтy, aктивiзyвaти зaлyчeння пoзaбюджeтниx кошлв. Для цього пот-piбнo, poзpoбити тa пpийняти пpaвoвi aкти для зaлyчeння фiнaнcoвиx тa мaтepiaльниx pecypciв у cфepy фiзичнoÏ куль-тypи i cпopтy, дoмoгтиcя cтвopeння дocтaтньoгo бaгaтopiвнeвoгo тa бaгaтoкaнaльнoгo фiнaнcyвaння зaклaдiв фiзичнoÏ кyльтypи i cпopтy що дacть мoжливicть icтoтнo пoкpaщити eфeктивнicть Ïx poбoти тa змiцнeння Ïx ф^н^ового cтaнy.
Aнaлiз чинниx нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв, з пpoблeм фiнaнcoвoÏ пол^ики дepжaви в гaлyзi фiзичнoÏ кyльтypи i cпopтy, вкaзye нa тe що бaгaтo cклaдoвиx пoтpeбyють oнoвлeння вiдпoвiднo peaлiй cьoгoдeння, pинкoвиx умов. виpoбити cтpaтeгiю фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння цieÏ гaлyзi. Пocилити poль ф^н^ового кoнтpoлю у eфeктивнocтi вико-pиcтaння видiлeниx фiнaнcoвиx pecypciв.
Ha нaш погляд пoтpeбyють вдocкoнaлeння eфeктивнicть викopиcтaння фiнaнcoвиx pecypciв чepeз cиcтeмy дepжaв-ного фiнaнcoвoгo кoнтpoлю тa cиcтeмy кaзнaчeйcькoгo oбcлyгoвyвaння.
Пoзитивнi змiни ф^н^во!' пoлiтики дepжaви в гaлyзi фiзичнoÏ кyльтypи i cпopтy cлiд визнaчити як cтpaтeгiчнi.
Лiтepатypа
1. Hecтepoвa A.B. Фiнaнcoвe тa мaтepiaльнo-тexнiчнe зaбeзпeчeння poзвиткy дитячo-юнaцькoгo ^opry в Укpaïнi [Eлeктpoнний pecypc] / Hecтepoвa A.B. - Peжим дocтyпy дo pecypcy: http://www.nbuv.gov.ua/por-tal/Soc_Gum/PPMB/texts/2QQ9_7/Q9navysu.pdf
2. Гaдaйчyк Д.Л. Удocкoнaлeння фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння пiдгoтoвки cпopтcмeнiв виcoкoгo клacy fío чeмпioнaтiв cвiтy, Gвpoпи i Oлiмпiйcькиximp/Д.Л. Гадайчук// Teopiя i мeтoдикa фiз. виxoвaння i cпopтy. - 2QQ2. - № 4. - C. 71-74.
3. ^луб A. Шкiльнi пpoблeми для дopocлиx / A. ^луб // Oлiмпiйcькa apeнa. - 2QQ6. - № S. - C. 2Q-21.
4. Затн У^аши "Пpo фiзичнy кyльтypy i mop^' в'щ 24.12.1993 № 3SQS-XII//Bepxoвнa paда У^аши. [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocryпy дo pecypcy: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3SQS-12
5. Затн У^аши "Пpo пpoфeciйнi cпiлки, ïx пpaвa та ^антндiяльнocтi" в'щ 15.Q9.1999 № 1Q45-XIV//Bepxoвнa pa-да У^ани. [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocryпy дo pecypcy: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1Q45-14
6. Бюджeтний кoдeкc У^аши вд QS.Q7.2Q1Q № 2456-VI. //Bepxoвнa paда У^аши. [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпyдo pecypcy: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
7. 1.Л. Га^к. Mexaнiзм фiнaнcyвaння гaлyзi "Фiзичнa кyльтypa i cпopт" / 1.Л. Гашк, - Teopiя та пpaктикa дepжaвнo-m yпpaвлiння: зб. наук. пp. - X.: Bид-вo XapPI HAДУ "Man^p", 2Q1Q. - Bип. 4 (31). - 46S c. [Eлeктpoнний pecypc]. Pe-жим дocтyпyдo pecypcy: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tpdu/2Q1Q_4/index.html
300 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bi/my^ № 18/2
8. Гадайчук Д.Л. Результата досл/джень з питань використання ф/нансових ресурсов орган/зац/йно-управл/нськими структурами у спорт/ вищих досягнень / Д.Л. Гадайчук // Педагог/ка, психология та мед.-б/ол. пробл. ф/з. виховання / спорту. - 2004. - № 13. - С. 29-39.
УДК364.3-624:336.22]:796(477)
Клецкая Т.В.,
научный сотрудник, Научно-исследовательский институт Министерства экономики Республики Беларусь (г. Минск)
РАЗВИТИЕ РЫНОЧНЫХ ОТНОШЕНИЙ В СФЕРЕ ОПЛАТЫ ТРУДА В БЕЛАРУСИ
В Беларуси организация заработной платы, присущая централизованно управляемой экономике, сохранилась в большей степени, чем экономическая модель в целом. Процесс перехода от решения вопросов оплаты труда в центре на уровень предприятий происходит постепенно. В основном используются прежние методы и схемы, которые разрабатывались для решения задач, потерявших свою актуальность. Имеет место противоречивость и несоответствие реалиям.
Недостатками в сфере оплаты труда остаются низкая трудовая отдача, низкий уровень оплаты квалифицированного труда, отсутствие мобильности рабочей силы. В обществе сформировалось убеждение в несправедливости организации заработной платы, ее уровня и дифференциации.
Заработная плата представляется как доля, которая зависит от результатов производственно-финансовой деятельности при распределении по трудовому вкладу. "Лицам, работающим по найму, гарантируется справедливая доля вознаграждения в экономических результатах труда в соответствии с его количеством, качеством и общественным значением, но не ниже уровня, обеспечивающего им и их семьям свободное и достойное существование" (Конституции Республики Беларусь, ст. 42). Трудовой кодекс не содержит упоминания о связи заработной платы с конечными результатами деятельности.
В любой экономике работник и наниматель заинтересованы в единовременном характере установления размера заработной платы, т.е. при найме, и применении общих для большинства работников условий оплаты. Системы оплаты сводятся к ежемесячной гарантированной выплате и дополнительному стимулированию (премии). Чем ниже уровень организации труда, тем ниже уровень гарантированной тарифной оплаты и выше доля премий. Размеры премий оговариваются в условиях контракта и являются частью заработной платы.
В Беларуси тарифная часть заработной платы устанавливалась на низком уровне, это стереотип, от которого проблемно сейчас отказаться. Низкий уровень основной заработной платы компенсируется возможностью прибегать к различным поощрительным выплатам.
В централизованно управляемой экономике условия и размеры выплаты премий регулировались министерствами и ведомствами через механизм типовых положений о премировании. Премирование осуществлялось по результатам работы месяца или квартала, а также путем выплаты единовременного вознаграждения по итогам года. Связь с конечными результатами декларировалась.
В большинстве организаций почти невозможно количественно выразить товары или услуги, произведенные отдельным работником, и его индивидуальную производительность. Даже в условиях сдельной оплаты трудно отделить вклад рабочей силы от вклада других ресурсов. Как правило, результат получается общими усилиями работников разных специальностей. Величина заработной платы привязывается к характеристикам работников, потенциально влияющим на производительность, а премирование также и к текущим результатам деятельности фирм (объем и прибыль), параметрам рабочих мест. Фактически оплата труда и премирование основываются на том, что более высокая квалификация предполагает больший вклад, или долю.
Результативность обеспечивается уровнем организации труда, тщательным отбором работников, улучшением состава рабочей силы. При низкой организации труда, чтобы получить от работников необходимую отдачу, требуется устанавливать более высокие размеры поощрения.
Негативное воздействие на мотивацию труда оказывает премирование работника по показателям, которые не связаны с основной деятельностью. Некоторые показатели премирования отвлекают от выполнения основных функций, или являются дополнительной нагрузкой. 0дновременно с повышением тарифной ставки первого разряда и тарифной части заработной платы необходимо пересматривать условия и показатели премирования и уменьшать количество показателей и долю доплат и поощрительных выплат.
Более предпочтительны выплаты единовременных зарезервированных премий, если работник успешно работал в течение года, а не помесячное и поквартальное премирование. Если результат неопределенный, лучше вообще не иметь поощрительных программ, а достаточно устанавливать высокий уровень основной заработной платы.
Нужно отметить, что в Беларуси на разных уровнях делаются попытки пересмотреть условия и показатели премирования, но в основу закладываются старые концепции и принципы. С появлением переводной литературы начали использоваться новые термины, которые ничего не меняют по существу, и эффекта это не дает.
С позиций рыночной экономики, заработная плата - вознаграждение, выплачиваемое за работу, которая выполнена (или должна быть выполнена) для нанимателя на заранее оговоренных условиях. Наниматель использует работника для производства продукции или достижения необходимого результата. Работники использует свою рабочую силу и средства труда нанимателя, чтобы заработать денежные средства.
В западных странах государство практически не вмешивается в организацию заработной платы. Схемы оплаты труда в фирмах не нужно подгонять под директивы или методики. Условия оплаты определяются рынком труда, зависят от спроса и предложения рабочей силы. В экономически развитых странах достаточно широко применяются
© Клецкая Т.В., 2012
Економнний вюник университету | Випуск № 18/2 301
