CC BY
74
В.П. Антонюк, д.е.н.
1НТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАП1ТАЛ УКРА1НИ: ПРОБЛЕМИ ЙОГО ФОРМУВАННЯ ТА НАГРОМАДЖЕННЯ
Украша е однieю з найбшьших кра1н Свропи з величезним природним та людським потенцiалом. У той же час у технолопч-ному розвитку вона суттево вiдстае вщ сво1х сусiдiв, що обумовлюе низьку конкурентоспроможнють економiки та невисокий рiвень добробуту населення. У державнiй полчищ Украши на сучасному етапi стратепчними прiоритетами обрано формування шновацшно1 моделi розвитку, iнтеграцiю економiки у европейський економiчний простiр. У забезпеченнi динамiчного iнновацiйного розвитку важ-ливу роль вщграе iнтелектуальний капiтал, який е основним дже-релом iнновацiй. Значна технолопчна вiдсталiсть економiки, низь-кий рiвень шновацшно1 активностi вiтчизняного бiзнесу свiдчать про те, що в Укра1ш або не сформовано достатнього штелектуаль-ного капiталу, або вш неефективно використовуеться. 1снуе безлiч перешкод на шляху його формування i використання, серед яких досить гострою е проблема розвитку втизняно1 осв^и, науки, формування об'ектiв штелектуально1 власност та використання !х у виробничому процесi.
Вивченням проблематики формування та використання ште-лектуального капiталу займалися таю зарубiжнi вченi, як С. Казевiч [1], Л. Едвiнссон [2] Т. Стюарт [3], В. 1ноземцев [4], Б. Леонтьев [5] та багато шших. Проблема формування штелектуального кашталу дослiджуеться багатьма науковцями Украши - А. Чухно, О.Б. Бут-нiк-Сiверським [6], Н. Марковою [7] i великою кiлькiстю iнших до-слiдникiв. Разом з тим питання нагромадження iнтелектуального капiталу та його ефективного використання в економщ Украши за-лишаються актуальними, що потребуе подальших дослiджень.
Метою статтi е дослщження проблем формування ште-лектуального капiталу в Укра1ш та пошук шляхiв його нагрома-дження й ефективного використання.
У сучасних умовах у св^овому економiчному просторi все бшьшо1 iнтенсивностi набувае процес формування економiки знань, основу яко! складае розвиток iнтелекту, процес формування i збере-ження знань переважно в електронних системах, обмш знаннями,
© В.П. Антонюк, 2015
формування об'екпв штелектуально! власностi та !х подальше ви-користання. У цих умовах суттево зростае роль таких форм кат-талу, як людський та штелектуальний. Як економiчна категорiя ш-телектуальний капiтал (1К) дослщжуеться вiдносно недавно. Одним iз перших дослщжував природу iнтелектуального капiталу Т. Стюарт, який опублшував у 1997 р. книгу «1нтелектуальний каштал -нове джерело багатства оргашзацш» [3]. За Томасом Стюартом 1К -це сума усього, що знають працiвники компани i що е И джерелом цiнностей та дае конкурентну перевагу на ринку. Т. Стюарт визна-чае штелектуальний каштал у ширшому розумiннi, що складаеться зi знань i досвщу, якi можуть бути використанi для створення багатства, а також формують iнтелектуальну власнiсть, що юридично ви-значена як власнiсть на патенти, торговi марки та авторсью права. Л. Едвiнссон, С. Уоллман трактують iнтелектуальний капiтал не тшьки як знання людини, а й бренд, товарш знаки i активи, як з часом трансформуються у щось бiльш цiнне [2, с. 10].
У середиш 90-х роюв ХХ ст. британський дослiдник А. Бру-кiнг виокремив у структурi iнтелектуального капiталу такi елемен-ти: 1) активи ринку - нематерiальнi активи, пов'язаш з обмiнними операщями, що визначають становище фiрми на ринку (торговельш марки, прихильнiсть покупщв, корпоративне iм'я, портфель замов-лень); 2) активи штелектуально! власносп - захищену законом ш-телектуальну власшсть компани (торговельнi марки i знаки обслу-говування, патенти, авторськi права, виробничi i торговельнi сек-рети); 3) активи шфраструктури - технологи, методи i процеси, якi уможливлюють роботу компани (нормативна культура, фiлософiя управлiння, методи оцiнки ринку, фшансова структура, бази да-них); 4) людсью активи - iнтелектуальнi активи, як використову-ються компанiею (знання, вмшня, навички, творчi здiбностi сшвро-бiтникiв) [10].
Безлiч визначень дають 1К укра!нсью науковцi. Так, О.Б. Бут-нiк-Сiверський дотримуеться думки, що штелектуальний каштал -це створений або придбаний штелектуальний продукт, який мае вартюну оцшку, об'ективований та щентифшований (вщокремле-ний вiд шдприемства), утримуеться пiдприемством (суб'ектом гос-подарювання) з метою ймовiрностi одержання прибутку (додатко-во! вартостi) [6]. Т. Понедшьчук вважае, що термiн «штелектуальний каштал» загалом можна вщнести до вшх нематерiальних ре-суршв, що визначають цiннiсть та конкурентоспроможнють оргаш-заци (пiдприемства) [8].
Не вдаючись до детального аналiзу визначень штелекту-ального капiталу, що не е предметом дослщження дано1 статп, ми виходимо iз найбiльш традицшних трактовок даного поняття як продукту штелектуально1 дiяльностi людини. Тому вважаемо, що штелектуальний капiтал складаеться iз двох пiдсистем: нематер> альних активiв - продуктiв штелектуально1 працi, яю формалiзованi та зафiксованi у виглядi певних документiв (патенти, торговельнi марки, програмне забезпечення, науковi розробки тощо); живих знань, умiнь, здiбностей, таланов, якими володiють люди та вико-ристовують !х з метою отримання доходiв [9, с. 53]. Джерелом 1К е людина, И знання та творчi здiбностi. Виходячи з ще1 позици про-аналiзуемо динамшу основних параметрiв формування 1К, а саме осв^и, науково1 сфери, результат науково1 дiяльностi (заявок на патенти, використання об'екпв штелектуально1 власностi тощо).
Вища освiта як основа формування штелектуального каш-талу. Укра1на мае досить розвинену систему освiти, в тому чи^ вищо1. Тому у мiжнародному рейтингу оцiнки людського потенщ-алу кра1н свiту вона займае високу позищю - 78 мюце у 2013 р., яке забезпечив саме рiвень освiти та И поширешсть. Так, за рiвнем гра-мотностi дорослого населення Укра1на входить до перших 30 кра1н св^у за мiжнародним 1ндексом людського розвитку, при цьому Ук-ра1на випереджае бшьшють кра1н СС за коефщентом охоплення ви-щою освiтою - 79,5% проти 54,5% у Франци, 66,0% в Ггалп, 60,1% у Латви, 70,5% у Польщi [11].
На сучасному етапi вища освга (ВО) виконуе низку важливих функцш: вiдтворення та розвиток знань, формування св^огляду та загально1 культури молод^ розвиток науки, пiдготовку висококва-лiфiкованих фахiвцiв для всiх сфер економiчноl дiяльностi, формування наукових кадрiв, розвиток iнтелектуального потенцiалу. Саме вища освга е основою формування системи наукових знань та су-часного штелектуального кашталу.
Аналiзуючи дiяльнiсть системи вищо1 освiти в контекстi формування 1К, слiд вiдзначити И двояку роль: з одного боку, вона е сферою формування та розвитку наукових i професшних знань, яю втшюються у пiдготовлених фахiвцях, а з iншого боку, вона е сферою науково1 дiяльностi та виробництва науково1 продукцil, яка у подальшому перетворюеться на штелектуальну власнiсть. Обидвi сторони дiяльностi е важливими у функцiонуваннi соцiально-еконо-мiчноl системи кра1ни та забезпеченнi И шновацшного розвитку на основi нагромадження iнтелектуального капiталу нацil. Однак у д> яльностi ВО iснують суттевi проблеми.
В Укра1ш вища освiта як сфера формування висококвалiфiко-ваних фахiвцiв впродовж останнiх двох десятилiть розвивалась су-перечливо, про що свiдчать дат табл. 1. Якщо у ВНЗ Ш-1У рiвнiв акредитацп кiлькiсть навчальних закладiв зростала до 2010 р. (з 255 у 1995 р. до 349), вщповщно чисельнють студенев зросла у 2,4 раза, то у ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитацп спостерiгався спад. Найвищих пока-зниюв ВНЗ Ш-1У рiвнiв акредитацп досягли в 2005-2010 рр., у по-дальших роках сформувалася тенденцiя до 1х зниження. Так, у 2005/2006 н.р. кшькють студентiв на 10 тис. населення становила 470 ос16, у подальшому вона знизилася до 335 ос16, у найпершу чергу внаслщок демографiчних та соцiально-економiчних процешв. Показники дiяльностi ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитацп мали стiйку нега-тивну тенденцiю. Нестабiльною була динамiка кшькосп тдготов-лених фахiвцiв: якщо чисельнють випущених спецiалiстiв i мапст-рiв до 2010 р. зростала, а пот1м скоротилася на 25%, то чисельнють молодших спецiалiстiв зменшилася в 2,4 раза.
Таблиця 1
Основы! показники дгяльностг вищих навчальних закладгв
Украгни 1-1У р1втв акредитацп за пергод з 1995 по 2014 р.
Навчаль- Юльюсть Чисельшсть сту- Юльюсть Випущено
нии р1к ВНЗ, ден™, студентш фахшщв,
одиниць тис. оаб на 10 тис. тис. оаб
населення
Ш-1У 1-11 Ш-1У 1-11 Ш-1У 1-11 Ш-1У 1-11
р^.ак. р^.ак. рlв.ак. р^.ак. р^.ак. рш.ак. рlв.ак. р^.ак.
1995/96 255 782 922,8 617,7 180 120 147,9 191,2
2000/01 315 664 1402,9 528,0 285 108 273,6 148,6
2005/06 345 606 2203,8 505,3 470 108 372,4 142,7
2010/11 349 505 2129,8 361,5 465 79 543,7 111,0
2012/13 334 451 1824,9 281,3 401 62 520,7 74,6
2013/14 325 442 1723,7 269,2 380 59 485,1 75,3
2014/15 277 387 1438,0 251,3 335 55 405,4 79,1
Складено за джерелом [12
Наведет дат свщчать про стшку тенденщю до звуження об-сяпв дiяльностi ВНЗ та пiдготовки фахiвцiв, що пiдриваe ф1зюло-гiчну основу формування штелектуального капiталу. Особливо по-казово про це свiдчить показник чисельносп студентiв на 10 тис. населення, який у сумарному виглядi скоротився з 578 ос16 у 2005 р. до 390 ос16 у 2014 р. Це обумовлено не лише демографiчними, але передуем соцiально-економiчними процесами, серед яких слщ в1д-значити: загострення проблеми працевлаштування пiдготовлених фахiвцiв, особливо в науковш сферi; низький рiвень оплати пращ
висококвалiфiкованиx ка^в; xронiчне недофiнансyвання системи вищо1' освiти, що обyмовлюe деградацiю ïï матерiально-теxнiчноï бази. Так, загальнi витрати на св^у в стрyктyрi ВВП скоротилися з 8,48% у 2009 р. до б,9% у 2014 р. А в стрyктyрi цж витрат частка на вищу освггу скоротилася з 42 до Зб,8% [13]. Все це призводить до втрат штелектуального потенцiалy краши.
Зро^^ мiграцiя молодi на навчання за кордоном, переважно у eвропейськi краши. Вища якiсть освiти, можливiсть отримати eвропейський диплом та спробувати працевлаштуватись на eвро-пейському ринку пращ - yd цi моменти приваблювали й ранiше украшську молодь. В yмоваx, коли вiтчизняний освiтнiй просир не розвиваeться належним чином, таю м^рацшш процеси будуть тiльки зростати. Дослщники вiдзначають сyттeве збiльшення остан-нiми роками стyдентiв-yкраïнцiв, якi навчаються за кодоном. За пе-рюд з 2008/2009 н.р. по 2012/2013 н.р. ïx чисельнiсть зросла: у Польщi з 2831 до 9б20 осiб, або в 3,4 раза; у Шмеччиш з 8557 до 9044 оаб, або в 1,1 раза; в Ггали з 800 до 1727 оаб, або в 2,2 раза; в 1спани з 558 до 1323 осiб, або в 2,4 раза; у Kанадi з 470 до 1097 оаб, або в 2,3 раза. У Чеxiï, Австри, Bеликобританiï ïx чисельшсть збшь-шилася в 1,7 раза [14, с.82]. Л.Семiв вiдзначаe, що особливютю су-часного етапу модершзаци на eвропейськомy рiвнi e поява «п'ято1' свободи» - свободи рyxy знань ( поряд з юнуванням чотирьоx свобод рyxy: катталу, робочо1' сили, товарiв i послуг). Створеш в ре-зyльтатi зазначениx процесiв «Свропейський простiр вищо1' осв^и» i «Свропейський простiр дослiджень» виробили шституцюнальш умови для активiзацiï академiчного рyxy стyдентiв, викладачiв i до-слiдникiв [14, с.79]. Цi в цшому позитивнi процеси негативно поз-начаються на Украïнi, оскiльки низький рiвень конкурентоспро-можностi вiтчизняниx ВНЗ призводить до того, що з Украши вими-ваються не лише наyковi та викладацькi кадри, але й найбiльш та-лановита i мобшьна молодь - майбyтнiй креативний та штелекту-альний потенцiал i каштал кра1'ни.
Скорочyeться також тдготовка наyковиx кадрiв та забезпече-шсть ними наyково-дослiдноï сфери. Так, за перюд з 2010 по 2014 р. юльюсть аспiрантyр зменшилася з 530 до 482, чисельшсть астранпв - з 34,б до 27,б тис., чисельнiсть докторантiв дещо зросла (за вщповщний перiод з 15б1 до 1759 осiб), однак це не вплинуло на покращення забезпеченосп науковими кадрами цieï сфери. Чисельшсть фаxiвцiв з науковими ступенями в науково-дослщнш сферi скоротилася: кандидат наук з 17 тис. осiб у 2010 р. до 14,8 тис.; докторiв наук - з 4,5 до 4,3 тис. осiб [15, с. 17, 21, 42]. На
сьогодш серед зайнятого населення Украши частка вчених стано-вить 0,49 вщсотка, що у 3,5 раза менше, нiж 20 рокiв тому. У 2011 р. цей показник у Фшляндп становив 3,27 вщсотка, у Дани - 3,16, 1с-ландп - 2,96, Туреччиш - 0,68 вщсотка. Втрачасться зв'язок поко-лшь та перспективи сучасного розвитку науки [16]. Ц процеси пов'язанi з розвитком науково-дослщно! сфери.
Наукова сфера, яка безпосередньо пов'язана з формуванням ресуршв iнтелектуального капiталу, також мае суттeвi проблеми розвитку. В Укрш'ш наукова дiяльнiсть здебiльшого концентруеться не в ушверситетах, а в науково-дослщних iнститутах Академи наук. На сучасному етапi спостерiгаеться занепад науки, а вщсутш тради-ци тюно! сшвпращ науки i бiзнесу та низька защкавлешсть втиз-няного бiзнесу у впроваджеш вiтчизняних наукових розробок у ви-робництво обумовлюють суттевi перешкоди на шляху нагрома-дження штелектуального капiталу. Динамiку показникiв розвитку в^чизняно! науки представлено у табл. 2.
Таблиця 2
Основм показники розвитку науковог сфери Украгни _в 2005-2014 рр. [15] __
Основш показники за секторами 2005 2010 2013 2014
Оргашзаци, яю виконують науковЦ науково-техшчш роботи 1510 1303 1143 999
державний сектор 501 514 456 419
тдприемницький сектор 837 610 507 422
сектор вищо! осв1ти 172 178 180 158
Юльюсть дослщниюв у наукових оргатзащях, тис. оаб 85,2 73,4 65,6 58,7
державний сектор 37,9 36,7 35,6 32,5
тдприемницький сектор 38,5 28,5 23,1 20,2
сектор вищо! осв1ти 8,8 8,2 6,9 6,0
Фшансування витрат на вико-нання НДР та НТР, тис. грн 5160399,8 8995893,9 11161064,4 10320327,9
державний сектор 1556935,1 3274433,9 4305444,3 3905861,2
тдприемницький сектор 3359716,8 5156185,7 6167562,5 5820171,2
сектор вищо! осв1ти 243747,9 565054,2 688057,6 594295,5
Даш таблиц свщчать, що основна кшьюсть оргашзацш, яю виконують науково-дослщш, науково-технiчнi роботи (НДР та НТР), сконцентроваш в державному (заклади академш наук) та пщ-приемницькому сектор^ у ВНЗ функцiонуе лише 16% вщ !х загаль-но! кшькосп. 8
За дослщжуваний перюд (з 2005 по 2014 р.) чисельшсть орга-шзацш скоротилася у 1,5 раза, найбшьшою мiрою у шдприемни-цькому секторi - майже в 2 рази, в державному - в 1,2 раза. Скоро-тилась кшьюсть дослщниюв: у державному секторi - на 14%, у шд-приемницькому - на 48%, у вищш освт - на 32%. Фiнансування витрат на виконання науково-дослiдних робiт зростало у поточних цiнах, однак у реальному виразi цi обсяги зменшувалися. При цьому частка пiдприeмницького сектору суттево знизилася - з 65 до 56%. Наведеш данi свщчать про негативну тенденцiю скорочення ресурсного потенщалу у сферi науково! дiяльностi, особливо це стосу-еться пiдприемницького сектору, де потенцiал науково -дослщно! дiяльностi зменшився майже удвiчi. На основi цих даних можна зро-бити висновок про значне попршення можливостей для форму-вання iнтелектуального капiталу.
Зменшення наукового сектору економши Укра!ни обумовлюе зниження його результативности що негативно позначаеться на шновацшному розвитку. У табл. 3 наведено даш про результатив-шсть науки.
Таблиця 3
Основм показники результативност1 науковог сфери Украгни та тновацтног активност1 промисловост1 в 2005-2014 рр. [15]
Основш показники 2005 2010 2013 2014
Юльюсть виконаних наукових та нау-ково-техшчних роб1т, тис. од. 63,9 52,0 47,9 43,0
У тому числ1 з1 створення нових вид1в техшки 3,8 2,3 2,1 1,8
з1 створення нових вид1в технологш 5,4 5,7 5,0 3,2
Юльюсть спещалюив, яю викону-вали Н та НТР на 1000 зайнятих 5,1 4,4 4,0 3,6
Коефщент винахщницько! активности юльюсть отриманих патенив на 1 млн оаб 175* 175 183 173
Частка тдприемств, що впроваджу-вали шновацп, у загальнш юлькост промислових тдприемств, % 8,2 11,5 12,9 12,1
Частка реал1зовано! шновацшно! про-дукци у загальному обсяз1 промисло-во! продукци, % 6,5 3,8 3,3 2,5
*Даш 2007 р.
Так, обсяг виконаних наукових та науково-техшчних робгт зменшився на 1/3 вщ рiвня 2005 р., у тому чи^ зi створення нових
вцщв техшки - бiльш нiж у 2 рази та зi створення нових техноло-гiй - на 37%. Слщ вiдзначити, що зпдно з критерiями шновацшно! безпеки кшьюсть спецiалiстiв, якi виконують НДР та НТР, мае бути не менше 9 на 1000 зайнятих. В Укра!ш цей показник е значно ни-жчим та мае тенденщю до зниження. Для забезпечення шновацш-ного розвитку коефiцiент винахщницько! активносп мае бути не меншим за 400 отриманих патентiв на 1 млн ошб. В Укра!ш цей показник стабшьно утримуеться на низькому рiвнi - 175 патенлв на 1 млн осiб. Наведет дат свщчать про занепад науково-дослщно! сфери, що негативно позначаеться на формуванш iнтелектуального капiталу та на шновацшному розвитку кра!ни. Незважаючи на те, що частка промислових тдприемств, якi впроваджували шноваци, зросла майже на 1/3, частка шновацшно! продукци у загальному об-сязi промислово! продукци скоротилася у 2,6 раза до критично низького рiвня - 2,5% у загальному обсязi промислово! продукци.
Зменшуеться обсяг використання в економщ об'ектiв права iнтелектуально! власносп (ОП1В). Про це свiдчать таю даш за 2013 i 2014 рр. [15, с. 216, 218]:
кшьюсть тдприемств, як використали ОП1В 428 333; кiлькiсть використаних винаходiв 2161 1808;
кiлькiсть використаних корисних моделей 3058 2620;
кiлькiсть використаних промислових зразюв 582 558.
У липш 2014 р. в Укра!ш вiдбулися парламентськi слухання на тему: "Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-техшчно! сфери держави". У !х висновках зазначаеться, що в Укра!нi за роки незалежносп наука втратила функцi! впливу на соцiально-економiчний розвиток держави, до критичного рiвня зни-зився показник втизняного науково-технiчного потенцiалу, що стало загрозою нацiональнiй безпецi кра!ни [16]. Така ситуацiя обу-мовлена низкою причин.
По-перше, недостатшм обсягом фiнансування науково-тех-нiчно! сфери. Питома вага загального обсягу витрат на науково-технiчну сферу в Укра!ш в 2013 р. становила 0,77 вщсотка ВВП, у тому чи^ за рахунок коштiв державного бюджету - 0,33% ВВП. Водночас у 2012 р. середнш рiвень обсягу витрат на науковi досл> дження та розробки кра!н €С у ВВП становив 2,06%. Бшьшою частка витрат на дослiдження та розробки була у Фшлянди - 3,55%, Швеци - 3,41, Дани - 2,99, Шмеччиш - 2,92, Австри - 2,84, Слове-ни - 2,80% [16]. У 2014 р. обсяг фшансування знизився до 0,66% ВВП, однак для нормального вщтворення наукового сектору необ-
хщно, щоб його piBeHb складав 1,7-2%. Внаслщок недостатнього ф> нансування деградуе матерiально-технiчна база наукових установ, утримусться на низькому рiвнi оплата пращ, що робить наукову сферу непривабливою для висококвалiфiкованих i креативних пра-цiвникiв.
По-друге, низький рiвень технолопчного розвитку втизня-но! економiки, переважання виробництв з III i IV технолопчними укладами обумовлюють незатребуванiсть науково-техшчних розро-бок для !х упровадження у виробництво та перехщ на шновацшний шлях розвитку. Розвиваючи застарш виробництва, вiтчизняний бiзнес не защкавлений у тiснiй спiвпрацi з науковими установами, приклади тако! спiвпрацi е винятком, правилом е вщособленють осв^ньо-наукового сектору та реального виробництва. Це призво-дить до розриву в технолопчному ланцюгу iнновацiйного циклу, тому навггь при наявностi вагомих втизняних наукових розробок !х упровадження у виробництво е досить проблематичним.
По-трете, внаслщок стагнаци вищо! освiти Укра!на втрачае iнтелектуальнi чинники зростання. Оскшьки в сучасних умовах як головний чинник економiчного зростання виступае сфера послуг, передуем високотехнологiчна - освга, наука, телекомушкаци, ш-формацiйне забезпечення, в основi яких лежить саме розвиток вищо! освiти, - то зменшення обсягiв дiяльностi сфери вищо! осв^и стае перешкодою на шляху формування та нагромадження штелек-туального капiталу i переходу Укра!ни до економiки знань.
По-четверте, нерозвинешсть та недосконалiсть шституцш-ного середовища Укра!ни (зрощення влади й крупного бiзнесу, роз-повсюдженiсть корупци, монополiзацiя економiки, нерозвиненiсть конкурентного середовища та ш.) створюе можливiсть для олтар-хiчного капiталу отримання рентного доходу та надприбутюв унаслiдок панiвного становища на ринку, що обумовлюе низьку за-цiкавленiсть вiтчизняного бiзнесу в нагромадженш та використаннi iнтелектуального кашталу.
Висновки. Проведене дослiдження показало, що в Укра!ш в останне десятилотя суттево погiршилися умови формування, нагромадження та використання штелектуального кашталу. Це негативно позначилося на можливостях шновацшного розвитку всiх сфер економiчно! дiяльностi. У той час як розвинеш кра!ни свiту формують високорозвиненi iнновацiйнi системи, основою яких е освга, наука, iнтелектуальний потенщал, Укра!на втрачае сво! по-зищ! в iнтелектуальнiй сферi, що обумовлюе !! хронiчне вiдставання
в технолопчному та eKOHOMi4HOMy розвитку, яке з часом лише по-силюсться.
Для забезпечення iнтелектyального капiталy в Украш необ-
хiдно:
забезпечити збшьшення фiнансyвання наукових дослiджень та розробок до показниюв Свропейського Союзу за рахунок як бю-джетних кошлв, так i коштiв пiдприeмств; створити мехашзми сш-льного фiнансyвання наукових та науково-техшчних робiт за рахунок кошпв Державного бюджету Украши та коштiв пiдприeмств; доцiльним е створення незалежного нацiонального фонду досл> джень, який би фiнансyвав прюритетш наyковi розробки втизня-них вчених, а також системи грантово! шдтримки;
для пiдвищення якiсного рiвня дослщжень та посилення !х прикладного спрямування необхiдне створення системи сучасних державних ключових лабораторiй з високим рiвнем технiчного оснащення, що iнтегрyються до св^ових систем, та забезпечення вщкритого доступу до них сyб'ектiв науково! i шдприемницько! д> яльностi;
розробити та запровадити ефективний механiзм трансферу технологш у реальний сектор економши шляхом тюно! спiвпрацi наукових установ, вищих навчальних закладiв, бiзнес-органiзацiй. Необхщно посилити податковi, кредитнi, фiнансовi стимули вико-ристання резyльтатiв наукових дослщжень, надати права науковим установам i вищим навчальним закладам виступати засновни-ками або сшвзасновниками iнших юридичних осiб, у тому чи^ стартапiв, малих комерцшних пiдприемств, дослiдних виробництв, якi провадять свою дiяльнiсть вiдповiдно до напрямiв шновацшно! дiяльностi засновникiв та забезпечують трансфер розроблених тех-нологiй;
створити умови для демонополiзацil економiки, розвитку конкурентного середовища за рахунок тднесення малого та середнього бiзнесy, формування мiжнародних компанiй. Важливо унеможли-вити використання владних повноважень та корупцшних схем для збагачення бiзнесy.
Лiтература
1. Kasiewicz S. Kapital intelektualny - spojrzenie z perspektywy interesariuszy // S. Kasiewicz, W.Rogowski, & M.Kicinski. - Krakow, Oficyna Ekonomiczna, 2006. - 118 c.
2. Edvinsson L. Kapital intelektualny / M. S. & Malone. - War-szawa, PW, 2001. - 120 с.
3. Stewart T. A. Intellectual Capital. The New Wealth of Organizations. - N.Y.-L., Doubleday / Currency, 1997. Copyright. -T.A.Stewart 1997.
4. Иноземцев В. Л. За пределами экономического общества. Постиндустриальные теории и постэкономические тенденции в современном мире / В. Л. Иноземцев. - M. : Academia, 1998. - 640 с.
5. Леонтьев Б.Б. Цена капитала. Интеллектуальный капитал в российском бизнесе / Б.Б. Леонтьев. - М.: Издательский центр «Акционер», 2002. - 200 с.
6. Бутшк-Оверський О.Б. 1нтелектуальний каштал: теоретич-ний аспект / О.Б. Бутшк-Оверський // 1нтелектуальний каштал. -2002. - № 1. - С. 16-27.
7. Маркова H. С. Теоретико-методичш основи формування й розвитку штелектуального кашталу: автореф. дис. на здобуття на-укового ступеня канд. екон. наук / H.C Маркова. - Харюв, 2005. -20 с.
8. Понедшьчук Т.В. 1нтелектуальний каштал: сутнють та ме-тоди ощнки [Електронний ресурс] / Т.В. Понедшьчук // Ефективна економша. - 2014. - №6. - Режим доступу: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=3288.
9. Антонюк В.П. Формування та використання людського кашталу в Украшк соцiально-економiчна ощнка та забезпечення розвитку: моногр. / В.П. Антонюк; HAH Украши, 1нститут економiки пром-сп. - Донецьк, 2007. - 348 с.
10. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал. Ключ к успеху в новом тысячелетии / Э. Брукинг. - Спб.: Питер, 2001.
11. Доповщь OOH про людський розвиток за 2013 рш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.undp.org.ua/ images/stories/HDR2013/ UKR_ Ukraine_HDR2013.pdf.
12. Основш показники дiяльностi вищих навчальних закладiв Укра1'ни на початок 2014/2015 навчального року: Статистичний бю-летень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
13. Hацiональнi рахунки осв^и Украши у 2014 рощ: Статистичний бюлетень / Державна служба статистики. - Кшв, 2016. -89 с.
14. Семiв Л.К. Вплив нов^шх явищ освiтньоï мiграцiï на полiтикy модершзацп соцiально-кyльтyрноï сфери регiонy / Л.К. Семiв // Pегiональна економiка. - 2015. - № 1. - С. 79-86.
15. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш: Статис-тичний збiрник / Державна служба статистики Укра!ни. - Ки!в, 2015. - 253 с.
16. Рекомендаци парламентських слухань на тему: "Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-техшчно! сфери держави": Схвалено Постановою Верховно! Ради Укра!ни вiд 11 лютого 2015 року № 182-УШ // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2015. - № 16. - Ст. 117.
Надшшла до редакцИ 30.11.2015р.
Ю.З. Драчук, д.е.н., 1.М. Кочешкова, Н.В. Трушкта
ТЕНДЕНЦП ТА ЗАКОНОМ1РНОСТ1 1НВЕСТУВАННЯ
1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ В1ТЧИЗНЯНО1 ДОБУВНО1 ПРОМИСЛОВОСТ11
Стратегiчним прюритетом Укра!ни е iнновацiйний напрям, а науково-техшчний розвиток промислових пiдприемств - одшею з найважливiших проблем втизняно! економiки в регiонах. Згiдно зi Стратегiею сталого розвитку «Укра!на-2020» Укра!на «мае стати державою з сильною економшою та з передовими шноващями» [1].
Зi вступом до Св^ово! органiзацi! торгiвлi передбачаеться суттеве прискорення шновацшних процесiв, спрямованих на зрос-тання випуску й реалiзацi! ново! конкурентоспроможно! продукцi!, розширення виробничо! дiяльностi та вихiд на свiтовi ринки. Досвщ розвинених зарубiжних кра!н переконуе, що стiйке соцiально-еко-номiчне зростання досягаеться тiльки на iнновацiйнiй основi за активного використання сучасних наукових розробок.
1 Дослiдження виконано в рамках науково-дослщно! роботи 1ЕП НАН Украlни «Розвиток публiчно-приватного партнерства у процеа мо-дернiзацil вугшьно! промисловостi та теплово! енергетики» (№ держреест-рацil 0115и001638).
© Ю.З. Драчук, 1.М. Кочешкова, Н.В. Трушкша, 2015
