CC BY
13
В.В. Микитенко, д.е.н., Я.1. Юрик, к.е.н.
ТРАНСФОРМАЦИЯ ТА ТРАНСЛЯЦ1Я ПОТЕНЦ1АЛ1В СИСТЕМНО-УН1ВЕРСАЛЬНОГО ФУНКЦ1ОНУВАННЯ
До^джено 3aK0H0MipH0cmi ттелектуально-тформацшног сфери вiдродження нацюнального господарства й виявлено тенденци ïï трансформацшного впливу. Визначено можливостi формування умов забезпечення рацюнального використання системно-унiверсального ресурсу у створенш економiки ттелектуального типу.
Исследованы закономерности интеллектуально информационной сферы возрождения национального хозяйства и выявлены тенденции ее трансформационного влияния. Определены возможности формирования условий обеспечения рационального использования системно-универсального ресурса в создании экономики интеллектуального типа.
Regularities of the intellectual information sphere of revival of the national economy are investigated, and tendencies in the influence of its transformation are revealed. The possibilities of forming the conditions for providing the rational use of a system-universal resource in the formation of the economy of intellectual type are evaluated.
Для провадження активное' трансформаци eKOHOMi4HOÏ системи держави, шщшвання та набуття нею системних ознак при переходi на ендогенно спрямований шлях розвитку в умовах глобалiзацiï св^огосподарсь^' системи актуальне нарощення масштабiв розвиненост потенцiалiв системно-ушверсального функщонування (до складу яких входять таю потенцшш ресурси: оргашзацшний, науковий, управлшський, трудовий, штелектуальний та шформацшно-методичний). При цьому саме шновативно-шновацшний та штелектуальний по© В.В. Микитенко, Я.1. Юрик, 2010
тенщали стають iмперативом набуття i збереження стшкого економiчного розвитку держави в середньо- та довгостроковш перспективах. В епоху глобалiзацiï свiтовоï економжи основа успiшного позицiонування краïни, репону чи галузi полягае в постшному iнновацiйному оновленнi, спрямованому на досягнення максимальноï продуктивностi, конкурентоспроможностi, розвитку людського капiталу. Хоча визнаним фактом е те, що iнновацiï стали рушшною силою розвитку всiх секторiв промисловост та сфери послуг, проте залежшсть темпiв економiчного розвитку значно сильшша вiд трансформацiйного ресурсу -науковоï сфери. За iснуючими оцiнками в розвинутих краïнах свiту вiд 50 до 90% приросту ВВП забезпечуеться саме завдяки впровадженню iнновацiй. За останне десятирiччя чисельнiсть працiвникiв iнновацiйноï сфери у США i Захвднш Gвропi збiльшилась у 2, а в Швденно-Схщнш Азiï - у 4 рази. У Свропейському Союзi частка шновацшно активних промислових пiдприемств становить понад 50%. Вiдтак генерацiя нових щей, утшюваних у високих технологiях та шноващях, сьогоднi переважно визначае якють сощально-економiчного розвитку краïн i рiвень добробуту ïx громадян, а вщ рiвня iнновацiйноï активностi, становища держави на св^овому ринку наукоемноï продукци безпосередньо залежить i ïï нащональна безпека.
Суб'екти державного управлшня нацiональною економiкою у програмах сощально-економiчного розвитку краïни перманентно ставлять доволi амбiцiйнi цiлi - наближення доxодiв украïнськиx громадян до рiвня розвинутих краïн, спiврозмiрне пiдвищення продуктивной працi, завоювання нових позицiй на св^ових ринках тощо. Проте реалiзувати ïx можна лише за рахунок радикального пiдвищення конкурентоспроможностi вiтчизняного реального сектору економжи шляхом постiйного технолопчного оновлення i якiсного пiдвищення рiвня теxнологiчного розвитку ïï ключових галузей i виробництв. Однак, слiд констатувати, що сьогоднi маемо ситуацiю, за яко].' заяви про переxiд в^чизняно].' економiки до «iнновацiйноï моделi розвитку», «постiндустрiального суспшьства», «наукоемноï економжи», «економжи знань» представленi зараз ледь не в кожнш платформi економiчного розвитку,
однак у дшсност ж украшська економжа розвиваеться у прямо протилежному вщносно зазначених орiентирiв напрямi. Усе бшьше зростае сировинна складова економiчного зростання, за згортання власне шновацшних компонент. Витрачаються невiдтворювальнi ресурси, а вщновлюваний iнтелектуальний продукт усе бiльше мiнiмiзуеться. Сучасна украшська модель економiки становить той випадок, коли виражене через ВВП економiчне зростання знаходиться в антизв'язку з економiчним розвитком. При цьому задля змши юнуючо! ситуацп, забезпечення конкурентоспроможностi нащонально! економiки в довгостроковш перспективi, необхiдно органiзувати процес формування узгодженого бачення технолопчного (шновацшного) майбутнього Украши в усiх штересанив цього процесу: держави, бiзнесу, науки, сустльства, i спiльними зусиллями ре^зувати поставленi цiлi. Тобто необхiдним е створення фактично вщсутньо! на сьогодш нащонально! шновацшно! системи як постшно дiючого механiзму, який забезпечуватиме перманентний процес технолопчного оновлення.
Вiддаючи належне теоретичнiй i практичнiй цiнностi попередшх наукових здобуткiв дослiдникiв [1-6], автори вважають, що сьогоднi в межах ефективно! реалiзащ! вищезазначеного завдання назрша необхiднiсть актуалiзувати оцiнку поточних параме^в i структури сформованих в Укра!ш iнститутiв, спрямованих на пiдтримку шновацш
Зокрема, необхщним е з'ясування закономiрностей штелектуально-шформацшно! сфери вiдродження нацiонального господарства; вивчення тенденцiй И трансформацiйного впливу; визначення можливостi формування умов забезпечення ращонального використання системно-унiверсального ресурсу в розбудовi економiки iнтелектуального типу.
Як було зазначено в науковш пращ [9], ключовою, синтезованою проблемою переходу укра!нсько! економiки вiд сировинного до шновацшного типу е невмотивовашсть основних суб'екив iнновацiйного процесу. Зокрема, недостатня мотивацiя розробника iнновацiйних знань полягае в: недостатньому захист iнтелектуальних прав розробниюв та винахiдникiв (недостатня матерiальна зацiкавленiсть автора шновацшно! розробки у практичнш iмплементацil свого дослiдження; низька капiталiзацiя наукових результатiв; значнi витрати, пов'язаш з патентуванням в Укра!ш й за кордоном; невизначенiсть правового режиму штелектуально! власностi, створено! за рахунок державного бюджету); фрагментарнiй орiентацil на потреби економiки (недостатня шформащя про ринки збуту; незначнi обсяги державного замовлення на розробку шновацшного продукту; неефектившсть введення в господарський оборот результаив штелектуально! дiяльностi); слабкш ресурснiй (фiнансовiй) забезпеченостi iнновацiйних розробок (використання основно! частини коштiв не на дослщження i розробку нових технологш, а на придбання машин та устаткування); «старшш» кадрiв у сферi розробки iнновацiйних знань (вщплив за кордон молодих спецiалiстiв; недостатньо активне залучення висококвалiфiкованих iноземних спещашспв у сферi науки й осв^и); низькiй частцi науково! складово! в дiяльностi ВНЗ.
Зауважимо, що кризовi явища почали виявлятися в науковш пiдсистемi держави ще на початку 80-х роюв, про що свщчать оцiнки, виконанi за статистичними даними Держкомстату СРСР та УРСР перюду 1971-1988 рр.1
У той же час протягом XI (1981-1985 рр.) та XII (1986- 1990 рр.) п'ятирiчок у структурi науково-технiчного потенщалу можна було спостерiгати значнi, i зауважимо, слабо керованi
1 Зауважимо, що за кадровою складовою питома вага Украшсько1' РСР у всесоюзному науково-техшчному потенцiалi у 80-х роках становила приблизно 11,3% при питомш вазi республiки за чисельнютю населення - 18,0%, за виробництвом промислово! та сiльськогосподарськоï продyкцiï -17,2 та 18,6% вщповвдно, за виробництвом нащонального доходу - 16,6%. Серед виконавщв наукових та науково-техшчних робiт налiчyвалося близько 700 тис. о«б, iз них працювали: а) у наукових оргашзащях Академiï наук УРСР - 64,7 тис. о«б (9,2%); б) у МО УРСР - 75 тис. (10,7%); в) у наукових оргашзащях мшстерств та ведомств, як виконували наyковi до^дження, проектнi, проектно-констрyкторськi, технологiчнi та iншi роботи - 337 тис. о«б (48,2%); г) на тдприемствах (в об'еднаннях) рiзних галузей (внутршш наyково-дослiднi лабораторiï, конструкторсьш, техноло-гiчнi, дослщно-експериментальш пiдроздiли, зайнят розробкою, доведенням i впровадженням науково-технiчних нововведень у виробництво) - 223,4 тис. о«б (31,9%). Отже, переважна бiльшiсть потенщалу (до 80%), якщо оцiнювати за чисельнютю зайнятих, знаходилась у галузевому та заводському секторах наyково-технiчноï дiяльностi.
змши. Ta^ здiйcнювaлocь yкpyпнeння й poзyкpyпнeння вiдпoвiднo гaлyзeвиx тa зaвoдcькиx нayкoвo-тexнiчниx цeнтpiв. Кpiм тoгo, знaчнy чacтинy гaлyзeвиx нayкoвo-тexнiчниx opгaнiзaцiй бyлo пepeдaнo пiдпpиeмcтвaм тa oб'eднaнням. Taкoж вaжливo вiдзнaчити, щo poзмiщeний нa тepитopiï Укpaïнcькoï PCP нayкoвo-тexнiчний пoтeнцiaл 6УВ poзocepeджeний зa чиcлeнними coюзними й pecпyблiкaнcькими мiнicтepcтвaми тa вiдoмcтвaми. Чиcлo ocтaннix cтaнoвилo пoнaд 7Q ^з них 55 coюзниx i 1б pecпyблiкaнcькиx), a зaгaльнa кiлькicть тау^вих opгaнiзaцiй - 7Q2, y тому чи^ y пpoмиcлoвocтi 19б (27,9%), y аль^тому гocпoдapcтвi - 149 (21,2%), y cфepi oxopoни здopoв'я, ocвiти тa кyльтypи - 121 (17,2%). У pecпyблiцi, пo cyri, нe бyлo eдинoгo opгaнy, який би здiйcнювaв yпpaвлiння poзвиткoм тa фyнкцioнyвaнням пoтeнцiaлy. PaAi Miнicтpiв Укpaïнcькoï PCP чepeз pecпyблiкaнcькi мiнicтepcтвa тa вiдoмcтвa пiдвiдoмчими були лишe дo 28% вiд зaгaльнoï чиceльнocтi пpaцiвникiв, зaнятиx y cфepi нayки тa тexнiки. Кpiм тoгo, зayвaжимo, щo y cклaдi влacнoгo pecпyблiкaнcькoгo пoтeнцiaлy, якщo нe вpaxoвyвaти Акaдeмiю таук УPCP, знaxoдилиcя в ocнoвнoмy нayкoвi opгaнiзaцiï, щo нe вiдiгpaвaли пpoвiднoï poлi в poзвиткy нayки тa тexнiки (цe були нayкoвi opгaнiзaцiï мiнicтepcтв кyльтypи, тopгiвлi, лeгкoï пpoмиcлoвocтi тoщo). Hayкoвi ж opгaнiзaцiï, зaдiянi y пpoвiдниx гaлyзяx мaтepiaльнoгo виpoбництвa (пpoмиcлoвicть, тpaнcпopт, ciльcькe гocпoдapcтвo тa iн.), були пiдзвiтними coюзним мiнicтepcтвaм тa вiдoмcтвaм. У цьoмy зв'язку виникaють питaння, a чи мoжнa бyлo зa тaкoï poзocepeджeнocтi тау^вих opгaнiзaцiй, пiдпopядкoвaниx пepeвaжнo coюзним мiнicтepcтвaм тa вiдoмcтвaм, eфeктивнo yпpaвляти нayкoвo-тexнiчним пpoгpecoм y pecпyблiцi; a чи мoжнa бyлo взaгaлi зa тaкoï зaлeжнocтi гoвopити пpo eкoнoмiчнy cyвepeннicть pecпyблiки?
Haдзвичaйнo вaжливим чинникoм фopмyвaння й нapoщeння нayкoвo-тexнiчнoгo пoтeнцiaлy e мacштaбнicть i poзвинeнicть мaтepiaльнo-тexнiчнoï бaзи й oзбpoeнicть твopчoï пpaцi. 3a цими пapaмeтpaми в мeжax aнaлiзoвaнoгo пepioдy вiдзнaчeнo cyттeвe вiдcтaвaння. Дo двox тpeтин нayкoвo-тexнiчниx opгaнiзaцiй те мaли жoднoï дocлiднo-eкcпepимeнтaльнoï бaзи, y зв'язку з чим та дoвгi poки poзтягyвaлacя poзpoбкa, дoвeдeння, пepeвipкa й мaтepiaлiзaцiя y виpoбництвi виcoкoeфeктивниx нayкoвo-тexнiчниx iдeй. Оcoбливo гocтpo вiдчyвaлacя нecтaчa нayкoвиx пpилaдiв, дocлiдниx cтeндiв, тexнiчниx зacoбiв нayкoвoгo пoшyкy тa пpoeктyвaння нoвoï тexнiки (нa oднoгo зaйнятoгo ïx пpипaдaлo тoдi y ^arni y 3-4 paзи мeншe, шж y виcoкopoзвинyтиx дepжaвax)2.
3a peзyльтaтaми дocлiджeння вcтaнoвлeнo тaкoж, щo eфeктивнicть фyнкцioнyвaння нayкoвo-тexнiчнoгo пoтeнцiaлy pecпyблiки зa ocтaннi poки aнaлiзoвaнoгo пepioдy знижyвaлacь. Якщo y 197б-1979 pp. зa piк cтвopювaлocя пo 8Q1 зpaзкy нoвиx типiв мaшин, ycтaткyвaння, пpилaдiв i зacoбiв aвтoмaтизaцiï, тo y 198б p. ïx бyлo - 7QQ, y 1987 p. - 724, y 1988 p. - 598 зpaзкiв. Cпocтepiгaeтьcя знижeння тexнiчнoгo piвня нoвиx типiв мaшин тa ycтaткyвaння. Taк, якщo y 1976-198Q pp. iз зaгaльнoгo чиcлa тових типiв мaшин тa ycтaткyвaння, ampa^, пpилaдiв тa зacoбiв aвтoмaтизaцiï 18,1% були вища piвня кpaщиx в^чизняних тa iнoзeмниx зpaзкiв, тo в 1987 p. дай пoкaзник знизивcя дo 7,5%, y 1988 p. -7,Q%. Cпoвiльнилocя cтвopeння aвтoмaтизoвaниx cиcтeм yпpaвлiння. У cepeдньoмy зa 197б-198Q pp. кiлькicть АCУ й oбpoблeння iнфopмaцiï cтaнoвилa 82 oд., y 1987 p. - б9, y 1988 p. - б5 oд.
2 Пpoтягoм тpивaлoгo пepioдy не пoлiпшyвaлacя видoвa cipyRiypa нayкoвoï xa нayкoвo-тexнiчнoï дiяльнocтi. Heoднopaзoвo пpoвoдилиcя, xaк би мoвиxи, «вoльoвi», тд Hac шчим не oбгpyнxoвaнi, «nepexacoвки» y cxpyкxypi гaлyзeвoгo тa зaвoдcькoгo нayкoвo-xexнiчнoгo пoxeнцiaлy. Були пocлaблeнi зycилля з poзвиxкy фyндaмeнxaльниx дocлiджeнь i пiдгoxoвки дo впpoвaджeння давих i нoвixнix xexнoлoгiй. Якщo no ^юзу в цiлoмy фyндaмeнxaльнi дocлiджeння в зaгaльнoмy нayкoвo-xexнiчнoмy кoмплeкci зaймaли дo 7%, y CША - 12%, тo в УPCP, зa oцiнкaми дocлiдникiв xoгo nepioдy, вoни зaймaли дeщo бшьше б%. Baжливo niдкpecлиxи, щo yмoви poзвиxкy фyндaмeнxaльниx дocлiджeнь в УPCP зa ocтaннi poки aнaлiзoвaнoгo nepioдy cyxтeвo noгipшилиcя. Знизилacя мaxepiaльнa зaцiкaвлeнicxь npaцiвникiв тaк caмo, як i пpecxижнicxь викoнaння фyндaмeнxaльниx дocлiджeнь. Псвну нeгaxивнy poль тут вiдiгpaли пpopaxyнки xa фopмaльнo-бюpoкpaтичнi niдxoди, як були дonyщeнi y ^o^ci niдгoxoвки й ynpoвaджeння y 1987-1988 pp. нoвoï cиcxeми фiнaнcyвaння i гocnoдapювaння в нayкoвиx ycтaнoвax xa opгaнiзaцiяx АН УPCP.
У республ!ц! спостер!галося стар!ння промислово-виробничих основних фонд!в. Ступ!нь зносу останн!х у 1980 р. становив 37,4%, у 1987 р. - 45, у 1988 р. - 46,1%. У металург!йному комплекс! знос основних виробничих засоб!в (ОВЗ) становив 57,1%, у машинобуд!вному комплекс! - 43,3%. Хоча дещо п!двищився коеф!ц!ент вибуття виробничих основних фонд!в !з 1,8% у 1980 р. до 2,9% у 1988 р., проте у склад! цих фонд!в ще велика питома вага ф!зично та морально застаршо! техн!ки. Це призводило до зниження показника фондов!ддач!. Зг!дно з! статистичними даними того пер!оду вплив науково-техн!чного прогресу на зростання ефективност! виробництва в Укра!нськ!й РСР виражався такими цифрами (табл. 1). Як бачимо, вплив науково-техн!чного прогресу на зростання ефективност! виробництва в Украшськш РСР не значний. В!н н!би завмер на р!вн!, що склався на початку 70-х рок!в. Додатковий прибуток, отриманий за рахунок упровадження новоï техн!ки у промисловост! за своею абсолютною величиною за останн! роки (1986-1988 рр.) «заморозився» на р!вн! 9001000 млн. руб. на р!к ! в жодному з анал!зованих 18 рок!в (1971-1988 рр.) в!н не перевищував 1% нац!онального доходу. К!льк!сть вив!льнених прац!вник!в в!дносно до витрат на впровадження новоï техн!ки зменшуеться з кожним анал!зованим пер!одом. Щодо 1970 р. показник «вив!льнення чисельност! прац!вник!в» пог!ршився майже на 30%.
Нин! стан наyковоï сфери Украши е не менш складним. Кризов! явища, як! почали виявлятися в науков!й систем! ще на початку 80-х рок!в, сьогодн! набули масштабного характеру, а проблеми yкраïнськоï науки в пер!од проведення реформ суттево загострилися. Проте у багатьох збер!гаеться над!я на швид-
Таблиця 1
Вплив НТП на зростання ефективност1 виробництва в Украшськш РСР
Показники
Вщношення приросту прибутку вщ упровадження заход!в !з новоï техн!ки у промисловост! до розм!ру виробленого нацюнального доходу, % Юльюсть в!дносно вив!льнених пращвниюв на 1 млн. затрат на впровадження новоï техшки, оаб
19711975
0,83
102
Роки 1976- 19811980 1985
0,87
81
0,99
67
19861988
1,00
73
кий к!нець кризи ! завершення стрyктyрноï перебудови економ!ки, п!сля чого все стане на своï м!сця. На жаль, для под!бного оптим!зму немае п!дстав. Про це, зокрема, св!дчить не лише стаб!льне скорочення реальних обсяг!в ф!нансування науки, а перш за все - фактична в!дсутн!сть державноï !нновац!йноï пол!тики. Р!зке зниження асигнувань на науку [10] у поеднанн! з прагненням перем!стити передбачен! для неï бюджетн! кошти в !нш! галуз! та сфери супроводжувалося появою р!зноман!тних пропозиц!й щодо реформування НДДКР . Науковий потенц!ал Украши сьогодн! об'еднуе 1378 п!дприемств та орган!зац!й (табл. 2). 1нституц!ональн!й структур! науки притаманний ц!лий ряд особливостей, який в!др!зняе нашу державу в!д розвинутих краïн св!ту.
3 Слад зазначити, що для багатьох !з них типовим було зменшення рол1 основних фактор1в розвитку наукового потенщалу (зокрема: державно! тдтримки, попиту з боку наукоемного сектору економши, забезпечення вчених необхщними шформацшними ресурсами тощо) I перебтьшена увага до другорядних для переходного перюду оргамзацшних форм (венчурне фшансування наукоемних технологш, розширення технопарков тощо). Як правило, не враховуеться, можливо, найважливше - те, що розвиток наукового потенщалу е суттево шерщйним процесом, який охоплюе одночасно юлька поколшь [ включае навчання в середнш та вищш школах, тдготовку наукових кадр1в в астрантур1, накопичення знань та основних фонда, формування наукових шк1л I розширення шформацшно! бази. Ыдхилення в1д установленого процесу в будь-як1й 1з ланок формування потенц1алу науки буде даватися взнаки протягом тривалого перюду часу. Очевидно, реформування сфери науки необхвдне, але воно мае бути дуже добре п1дготовлено, щоб не попршити [ без того вкрай складну ситуацию.
Так, основу наукового сектору утворюють самостшт науково-дослщт оргашзацп, вiдокремленi вiд виробництва й осв^и. Якщо на початку 90-х роюв !х питома вага становила до 40%, то сьогодт !х частка в загальнiй сукупност органiзацiй вiтчизняного науково-технiчного комплексу перевищуе 50%. Разом iз тим на сьогодшшнш день занепокоення викликае зниження кiлькостi конструкторських та проектно-пошукових органiзацiй, а також украй низький потенщал заводського наукового сектору (табл. 2, 3). В останньому спостер^аеться i значне скорочення органiзацiй i суттеве зменшення чисельностi зайнятих у ньому [10]4
Таблиця 2
Оргашзацп, ям виконували науковг та науково-техшчш роботы, за секторами науки, од.*
Сектори науки 1991 1995 2000 2004 2005 2007 2008 2008 до 1991, %
Акадетчний 290 270 306 384 378 365 360 124,1
Галузевий 804 906 939 870 884 789 764 95,0
ВНЗ 146 150 160 168 172 178 182 124,7
Заводський 104 127 85 83 76 72 72 69,2
Усього 1344 1453 1490 1505 1510 1404 1378 102,5
*Розраховано й узагальнено за даними робгг [7, 8].
Таблиця 3
Динамжа структури наукових оргатзацт за типами *
Одинищ
Тип оргашзацш V |,И11И1 и вим1рюв 1991 1995 1998 2000 2004
ання
Науков1 оргашзацп, що од. 1344 1453 1518 1490 1487
виконують науков1 та
науково-техшчш роботи % 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Науково-досл1дш од. 502 680 784 821 818
оргашзацп % 37,4 46,9 51,6 55,1 55,0
Конструкторсью од. 358 300 274 207 208
оргашзацп % 26,6 20,6 18,1 13,9 14,0
Проектш та проектно- од. 88 57 53 57 60
пошуков1 оргашзацп % 6,5 3,9 3,5 3,8 4,0
од. 146 150 158 160 168
Вищ1 навчальш заклади
% 10,9 10,3 10,4 10,7 11,2
Дослщш заводи, що не од. 17 16 11 16 16
випускають продукцта
на сторону % 1,3 1,1 0,7 1,1 1,1
Науково-досл1дн1 та од. 104 127 97 85 92
конструкторсью
шдроздши на
промислових
шдприемствах % 7,7 8,7 6,4 5,7 6,2
1нш1 самостшш од. 129 123 141 144 134
оргашзацп % 9,6 8,5 9,3 9,7 9,0
* В офщшнш статистищ подан дат лише до 2004 р. Однак, за оцшками експертав НАН Украши, ситуащя в ц1й сфер1 лише попршилась.
4 З огляду на зазначене можна констатувати, що в Укра1ш недостатньо розвинута ф1рмова (корпоративна) наука. А, як показуе досввд розвинутих кра!н, саме науково-техшчт лабораторп великих промислових компанш володтоть явними перевагами на ринках 1нновацшно1 продукцл. Йдеться про можливють сконцентрувати ресурси на розробщ науково-техшчних продуктов, як користуються попитом, виконувати ширший спектр досл1джень 1 в1дб1р на !х основ1 перспективних розробок. I хоча саме щ шституцюнальт одинищ е надзвичайно важливим сегментом науково-техшчно! складово! сучасно! економши, у кра!ш за роки реформ частка промислових тдприемств, що займалася виконанням досл1джень 1 розробок, знизилась 1з 7,7 до 6,2% (див. табл. 3).
1ншою особливютю шститущонально! моделi украшсько! науки е дуже слабка «присутшсть» вищо1 школи. Частка ВНЗ, що виконують дослiдження i розробки, склала у 2008 р. 13,2%. 1з 1991 по 2008 р. кшьюсть ВНЗ, зайнятих науковою дiяльнiстю, зросла лише на 36 од. Сьогодш наукову дiяльшсть веде лише половина украшських ВНЗ 3-4 рiвнiв акредитаци. Структура витрат на дослщження та розробки Украши за джерелами фiнансування й соцiально-економiчними цiлями дещо «ушкальна» (табл. 4).
Таблиця 4
Джерела ф1нансування наукових та науково-техтчних робт, тис. грн.
Показники 1995 2000 2005 2007 2008
Держбюджет 244896,1 614513,5 1711174,5 2815425,2 3909777,6
% до загального обсягу фшансування 37,6 30,0 33,2 45,8 48,7
Кошти мiсцевих бюджепв н.д. н.д. 26473,6 22476,1 39923,1
% до загального обсягу фшансування 0,0 0,0 0,5 0,4 0,5
Позабюджетш фонди 53925,2 18582,4 24937,6 18273,4 38143,5
% до загального обсягу фшансування 8,3 0,9 0,5 0,3 0,5
Власш кошти 14582,5 61294,6 338484,8 521078,7 592523,9
% до загального обсягу фшансування 2,2 3,0 6,6 8,5 7,4
Кошти замовнигав:
шдприемств, органiзацiй Укра1ни 233375,9 785788,4 1680100,3 1725742,8 2072199,8
% до загального обсягу фшансування 35,8 38,4 32,6 28,1 25,8
шоземних держав 101916,3 477079,1 1258037,9 978702,2 1254902,1
% до загального обсягу фшансування 15,6 23,3 24,4 15,9 15,6
Iншi джерела 3266 89081 121191,1 67532,9 117288,9
% до загального обсягу фшансування 0,5 4,4 2,3 1,1 1,5
Усього 651962 2046339 5160399,8 6149231,3 8024758,9
*Розраховано й узагальнено за даними робгг [7, 8].
Попит на науково-техшчну продукцiю формуеться переважно за рахунок держави, яка мае компенсувати низьку iнвестицiйну активнiсть бiзнесу, а також недостатню ефективнiсть податкових, законодавчих та iнших iнструментiв тдтримки науково! та шновацшно! дiяльностi. На вiдмiну вiд кра1н iз розвинутою ринковою економiкою, у яких 60-75% витрат на науку фшансуе приватний сектор, бшьш-менш спiврозмiрнi «вщсотки» забезпечуються бюджетом. При цьому залежнiсть науки вщ бюджету останнiми роками навпь посилюеться (табл. 4).
Вiтчизняна наукова система лише незначною мiрою зорiентована на потреби економжи та суспiльства. За даними 2008 р., на сощальш цш припадало 4,6% загального обсягу внутршшх витрат на дослiдження та розробки. Мало ресурав спрямовувалося на тдтримку наукоемних галузей: на виробництво машин та устаткування - 4,5%, на виробництво транспортних засобiв, а також виробництво електричного, електронного й оптичного устаткування - по 11,1%. Незначш кошти витрачаються на дослiдження та розробки у сферi охорони здоров'я (3,8% вщ загального обсягу внутршшх витрат), що суперечить загальносвiтовим тенденщям, оскiльки практично всiм розвинутим крашам вдалося домогтися суттево! змiни структури видаткiв на користь саме цього напряму. Ефективнiсть 1х зусиль пщтверджуеться збiльшенням тривалостi й полiпшенням якост життя населення.
Таким чином, пщсумовуючи вищенаведенi викладки, можна зазначити, що збереження в Укра1ш невисоких порiвняно iз крашами-лщерами св^ово! економiки масштабiв фiнансування дослiджень i розробок [10] не дозволяе забезпечити необхщне полшшення матерiально-технiчного та кадрового забезпечення дослщницького процесу. У державi поки ще не спостерiгаеться полiпшення умов для за^плення в науцi професiйних кадрiв. За опитуваннями у США, у 2008 р. профеая вченого була одшею з найпрестижнiших iз всього спектра можливо! професiйноl реалiзацil: 56% населення назвали цю профеаю дуже
престижною, 25% - досить престижною; 20% - престижною. Водночас в Укра!ш И престижшсть рiзко впала. В офщшнш статистищ знаходимо пiдтвердження цьому факту. Зокрема про низький суспшьний статус науково! дiяльностi в Укра!ш свiдчить щорiчне зменшення кiлькостi випускниюв вищих навчальних закладiв, що поступають на роботу до наукових оргашзацш. У 2008 р. лише 0,4% молодих спещашспв, якi отримали дипломи магiстра, спецiалiста, бакалавра та молодшого спещалшта, були прийнятi на роботу до наукових установ.
Але це не останне свщчення зниження привабливост професi! вченого. 1снуюча ситуацiя у сферi пщготовки та дiяльностi кадрiв вищо! квалiфiкацi! теж яскраво його засвiдчуе. Так, для пщготовки наукових кадрiв в Укра!ш дiе аспiрантура, докторантура, а також самостшна робота спецiалiстiв iз написання дисертацiй без вiдриву вщ виробництва (здобувачi). Основними ж формами пщготовки наукових i науково-педагогiчних пращвниюв вищо! квалiфiкацi! е аспiрантура та докторантура. Пщготовка кандидатiв i докторiв наук здiйснюеться вищими навчальними закладами третього i четвертого рiвнiв акредитаци та науково-дослщними iнститутами (табл. 5)5.
Таблиця 5
Основт показники Ыяльностг астрантур та докторантур
в Украш
Науково-дооидт iнститути Аспiрантура 1990 2008 Докторантура 1991 2008
Кiлькiстъ закладгв на кшець року 173 276 49 92
Кiлькiстъ здобувачiв на кшець року 4648 5347 142 289
Прийом за рж 1398 1604 62 105
Випуск за рж 1144 1220 21 77
У тому чи^ iз захистом дисертацiй 126 105 4 9
Вищi навчалънi заклади астрантура докторантура
1990 2008 1991 2008
Кiлъкiстъ заклад1в на кшець року 118 245 44 157
Юльюсть здобувачiв на кшець року 8726 27997 361 1187
Прийом за рж 2764 8585 141 426
Випуск за рж 2233 6123 102 347
У тому чи^ iз захистом дисертацiй 458 1518 33 84
Усього аспiрантура докторантура
1990 2008 1991 2008
Кшьюсть заклад1в на кгнець року 291 521 93 249
Кшьюсть здобувачiв на кiнець року 13374 33344 503 1476
Прийом за рж 4162 10189 203 531
Випуск за рж 3377 7343 123 424
У тому числi iз захистом дисертацш 584 1623 37 93
*Розраховано й узагальнено за даними робгт [7, 8].
Понад половину закладiв, що мають астрантуру, зосереджено в науково-дослiдних iнститутах (53%). Однак 84% асшранив навчаеться у ВНЗ, так на один заклад припадае 114 астранив (у науково-дослщних iнститутах - 19 осiб). Випуск з аспiрантури за рiк (станом на 2008 р.) - 7343 особи (83,4% - ВНЗ i 16,6% - науково-дослщш шститути) (табл. 5). Кшьюсть аспiрантiв за галузями наук у 2008 р. така: природничi - 23,3; технiчнi - 19,3; гумаштарш -11,4; суспшьш - 40,4% (у 1990 р. вщповщно: 33,7; 39,6; 7,8 i 22,9%). Що стосуеться закладiв, яю мали докторантуру, то !х кшьюсть за аналiзований перiод зросла з 93 до 249, або у 2,7 раза. Розподш оаб, яю навчаються в докторантурi, значною мiрою спрямований на пiдготовку докторiв у галузi суспiльних наук - 40,5% (переважно економiчних), а також техшчних наук -17,1% вiд загально! чисельностi докторантiв, що позитивно мало би вщбиватися на рiвнi науково-техшчних розробок, !х обrрунтуваннi та розвитку економiчно! науки. Та й у цшому аналiз статистичних даних щодо факту стрiмкого зростання аспiрантур та докторантур в
5 Шсля набуття державою незалежносл спостерггаетъся стр1мкий розвиток мереж1 наукових закладш, що здшснюютъ тдготовку наукових кадрш вищо! кватфжаци. Так, у 2008 р. 521 заклад Украши мав астрантуру. Поршняно з 1990 р. !х кiлькiсть зросла майже в 2 рази. У науково-дослщних шститутах це зростання становило 1,6 раза, у ВНЗ - 2,1 раза. Рiчний прийом до астрантури становив 10189 осiб (84,3% - ВНЗ, 15,7% - НД1). Усього - 40% наукових оргашзацш мали астрантуру (у 1990 р. - 21,7%). Спостер^аеться зростання кшькосп астрантш (за 18 роюв у 2,5 раза). У середньому на один заклад припадае 64 астранти.
Укра!ш, а також кшькосп тих, хто навчаеться в них, мав би демонструвати зростання обсяпв наукових дослщжень i розширення фронту наукових та науково-техшчних роб^6. За аналiзований перюд зростае кiлькiсть докторiв та кандидаив наук (за всiма практично специальностями), зайнятих в економiцi Укра!ни Виникае питання, чому це вiдповiдним чином не позначаеться на зростанш кшькост дослiдникiв iз науковими ступенями в украшськш науцi (табл. 6).
Кшьюсть докторiв наук, якi працюють у наущ, у перiод iз 1991 по 2008 р. збшьшилась лише на 32%, а загалом в економщ - на 65%. Водночас чисельшсть кандидатiв наук, якi працюють у наущ, у перюд iз 1991 по 2008 р. зменшилася на 61,5%, тодi як в економщ в цiлому в перюд iз 1995 по 2008 р. вщбулося
!х зростання практично на 35%. Останне свщчить про суттеве
Таблиця 6
Частка докторгв та кандидатгв наук, ят працюють у науц1,
пор1вняно з гх загальною кглькгстю в економщ Украгни, %
Доктори наук Кандидати наук
Галуз1 науки 1995 2008 1995 2008
X в еконо- % у X в еконо- % у X в еконо- % у X в еконо- % у
мщ, оаб наущ мщ, оаб наущ мщ оаб наущ мщ оаб наущ
Ф1зико-математичн1 1510 46,3 1881 55,3 6955 32,4 7228 36,2
Х1м1чн1 401 54,9 403 45,2 2949 45,7 2659 34,2
Бюлопчш 659 38,4 731 47,3 3710 33,2 4055 35,6
Геолопчш 215 65,1 201 93,5 833 66,0 727 82,1
Сiльськогосподарськi 358 76,8 448 60,3 2738 82,6 3019 54,1
Географ1чн1 83 30,1 121 9,1 379 18,7 625 5,9
Медичнi 1933 33,2 2509 29,3 7156 26,1 10309 17,7
Фармацевтичш 90 27,8 101 13,9 327 24,2 474 14,8
Ветеринарнi 91 29,7 113 22,1 370 49,7 622 23,2
Усього природничi 5340 43,1 6508 43,1 25417 38,7 29718 31,2
Технiчнi 2545 43,4 3346 25,0 19210 48,4 19284 21,2
1сторичш 366 23,2 499 11,2 1675 16,7 3095 8,3
Фiлологiчнi 283 20,5 469 12,2 2252 8,2 4120 4,4
Мистецтвознавство 45 75,6 80 21,3 243 41,6 587 14,5
Усього гуманiтарнi 694 25,5 1048 12,4 4170 13,5 7802 6,7
Еконотчш 596 30,9 1104 19,3 4176 17,9 8483 8,5
Фiлософськi 245 13,1 359 9,5 1338 5,4 1884 5,8
Юридичнi 129 18,6 290 9,3 706 6,5 2768 5,2
Педагогiчнi 132 25,0 405 20,5 2014 11,9 4371 5,9
Психологiчнi 33 30,3 95 17,9 203 33,0 1085 10,0
Соцюлопчш 29 100,0 68 41,2 90 73,3 272 22,8
Полiтичнi 6 200,0 94 50,0 50 38,0 477 26,8
Усього суспiльнi 1170 28,2 2415 19,5 8577 15,1 19340 8,4
Усього 9759 42,0 13423 33,2 57610 39,7 77763 22,0
*Розраховано й узагальнено за даними робгг [7, 8].
6 Проте насправд1 в щ роки, як було показано рашше, ввдбувалося прямо протилежне - загальний обсяг фшансування науки в Украш скоротився майже втрич^ настшьки ж скоротилася чисельшсть виконавщв наукових i науково-техшчних робгг.
зниження защкавленост спещалютсв iз науковими ступенями працювати в наукових установах. Переважна частина поповнення фахiвцiв iз вищою науковою квалiфiкацieю в Укра!ш не йде в науку. Якщо на початку дослщжуваного перiоду доктори-науковцi складали близько половини !х загально! кшькосп в економiцi (41,8%), то у 2008 р. - уже практично тшьки третину (33,5%). Аналогiчна картина спостер^аеться i з кандидатами наук: у 1995 р. 40% кандидаив наук працювало в науцi, а в 2008 р. - лише 22%. Вщтак профеая науковця перестала в нашш кра!ш бути одшею з найпрестижнiших.
За аналiзований перюд вiдзначено iстотне зростання кiлькостi докторiв - фiзикiв i математикiв, яю працюють у науцi (iз 46,3 до 55,3%), та !х частки в економiцi. При цьому в загальнш кiлькостi науковцiв цього напряму отримано помiрне збiльшення. Така ситуащя е ознакою того, що часи, коли фахiвцi такого рiвня дано! спещальност масово переходили чи то в полпику, чи в iншi галузi економiки, не маючи можливост самореалiзуватися в науцi, минули. Водночас попит на таких спещашспв поза межами науки незначний. Тривожшшим е становище з кандидатами наук даного профшю: !х загальна кiлькiсть за аналiзований перiод майже не змшилася, хоч частка працюючих у наущ дещо зросла. У результатi окреслеш тенденщ! можуть бути свiдченням формування застою в данш галузi науки. Ще бiльш виразно це вщчуваеться в секторi технiчних наук, де за стабЫзаци загально! кiлькостi кандидатсв наук iстотно падае i !х частка, i частка докторiв у наущ ^з 48,4 до 21,2% та з 43,4 до 25% вщповщно). Таким чином, за останне десятил^тя в кадровому потенцiалi науки вщбулися досить iстотнi загальнi структурш змiни (рис. 3 а): зросла частка докторiв природничих наук i зменшилася - технiчних. Частка докторiв гумаштарних та суспiльних наук лишилася практично незмшною.
Дещо iншi тенденцi! можна побачити в динамщ загально! кшькосп докторiв наук, що працюють в економщ. Як видно з рис. 3б, при деякому зростаннi вах складових [8] тут за дослщжуваний перiод спостерiгаемо незначне зменшення часток докторiв природничих наук (iз 55,3 до 48,5%), техшчних наук
100% 1
80%-■
60"/с —
40%-Н
20% -
0% -
55, (
щ
54
13,
53,
15,!
26,
19.
т
«л
16.
т
18,1
15.
1991 1995 2 О□С 200: 2006 200" 2008
■ зшю®
■ I
100% 90% ■ 30%' 70%' 60%-50%' 40%-
зо%-20%-10% 0% ■
26.
Щ
9Д ¡2
18.1
Д
Г.!
!
□ сус
□ гуы ■ тех
Щ
■ природни
1995 2000 2005 2006 2007 2008
б
а
Рис. 3. Пор1вняння динамжи докторгв у наущ (а) I загальног чисельност1 докторгв (б)
за галузями наук*
(i3 25,9 до 24,9%), практично не змшювалася частка докторiв гуманiтарних наук (Ъ 7,7 до 7,8%), але noMiTHO збiльшилася - суспiльних наук (з 11 до 18,1%). nopiB^Hra на рис. 3 а та б дозволяе зробити висновок, що нове поповнення дoктopiв сустльних наук, як правило, не залишаеться в наущ, а вщдае перевагу прикладному використанню свое1 квалiфiкацiï або викладанню у ВНЗ.
Бшьш pазючi вiдмiннoстi можна вщзначити, простеживши динамiку кандидатiв наук (табл. 6, рис. 4 а i б).
За аналiзoваний перюд спостер^аеться вiднoснo незначне зростання загальнoï кiлькoстi кандидатiв технiчних та природничих наук. Так, oстаннi мають прирют чисельнoстi близько 17%, але ïx частка в загальнiй кiлькoстi зменшилася з 44,1 до 38,2%; у сектopi технiчних наук зростання становить лише 0,4%, у загальнш же кшькост ïx частка зменшилась iз 33,2 до 24,8% (табл. 6, рис. 4а).
Водночас чисельнiсть кандидаив гуманiтаpниx наук зросла на 87,1% i ïx питома вага в загальнш чисельност збшьшилася з 7,2 до 10%. Ще iстoтнiшi змши спoстеpiгаемo в чисельнoстi кандидатiв сустльних наук: прирют склав 2,3 раза (126,6%), а зростання ïx частки вщбулося з 14,9 до 25%.
Зовам iншi тенденци в динамщ кандидатiв наук, якi працюють у наущ (рис. 4б). Як було встановлено рашше, протягом аналiзoванoгo перюду спoстеpiгалoся падiння кiлькoстi кандидатiв наук, яю фахово займаються науковими дослщженнями: ïx загальна кiлькiсть зменшилася на 25,3% [10]. Особливо помине скорочення кiлькoстi зайнятих спoстеpiгалoся в œ^opi теxнiчниx наук: кiлькiсть кандидатiв-наукoвцiв тут скоротилася бiльше, нiж удвiчi, при цьому якщо на початку аналiзoванoгo пеpioду вони складали 38,6% загальнoï кiлькoстi, то на кiнець - уже тшьки 22%. При незначному зменшенш абсoлютнoï кiлькoстi кандидаив-науковщв природничого спрямування (на 5,8%) ïx частка в украшськш наущ пopiвнянo з шшими спецiальнoстями навiть збшьшилася - iз 43 до 54,3%. Усе це можна трактувати не шакше як тривожне продовження тенденци згортання наукового пoтенцiалу природничих i техшчних наук в Укpаïнi.
Рис. 4. Пор1вняння динамти загальног чисельност1 кандидат\в наук (а) та кандидатгв у наущ (б) за галузями наук
Показово, що, попри вщзначене зростання загально! кiлькостi кандидатiв гуманiтарних наук в економщ Укра!ни (87,1%), !х кшьюсть у наукових установах не те, що не зросла, а навпь зменшилася на 7,1%. Суттеве зростання загально! кшькост кандидатiв наук ми спостер^али i серед науковцiв-суспiльствознавцiв (126,6%), тодi як у науцi !х кiлькiсть зросла лише на 19,8%. Отже, гумаштари та суспiльствознавцi тсля захисту кандидатських дисертацiй здебiльшого не залишаються в науцi.
У процес дослiдження було вiдзначено, що в рiзних напрямах гуманiтарних та суспшьних наук кадрова складова змiнюеться по^зному. Якщо, наприклад, у фiлологiчнiй наущ за аналiзований перiод число докторiв наук майже не змiнилося, то в юторичнш науцi !х стало на 34,1% — менше, а в мистецтвознавствi - наполовину (табл. 7). Найбшьшу частку докторiв-суспiльствознавцiв у наукових оргашзащях, як на початку аналiзованого перiоду, так i на юнець становили економiсти. Зокрема на початку дослщжуваного перiоду ця частка становила 57,8%. Разом iз тим, попри те, що кшьюсть щорiчних захисив докторських дисертацiй з економiчних наук за аналiзований перiод подво!лась, частка ця не зросла, а навт зменшилася - у 2008 р. економюти становили вже 46,8% серед докторiв суспiльствознавцiв. Отже, хоча загальна кiлькiсть докторiв економiчних наук в економщ Укра!ни зросла бшьш, нiж у два рази, це не привело до яюсного пщвищення кадрового потенцiалу наукових закладiв економiчного профiлю.
Данi табл. 8 демонструють змiни на кiнець дослiджуваного перюду в докторському корпусi природничих галузей укра!нсько! науки вбiк посилення частки докторiв фiзико-математичних, бiологiчних та медичних дисциплiн (!х питома вага серед докторiв природничого сектору укра!нсько! науки зросла iз 37% до майже 43%) при доволi стабiльнiй !х кiлькостi в рештi напрямiв.
Ще бiльш виразно «розстановка акценив» простежуеться при аналiзi динамiки чисельностi кандидатсв наук: у 1995 р. фiзики, математики, бiологи та медики складали в сумi 54,3% усiх кандидаив-природознавщв, а у 2008 р. - уже 63%. На жаль, наведена статистика свщчить не стшьки про бурхливий розви-
Таблиця 7
Динамта чисельност1 фахгвцгв вищог квал1ф1кацп за напрямом тдготовки (гумаштарш та
сустльш науки)
Напрями 1995 2000 2005 2006 2007 2008 2008 до 1995, %
Гумаштарш науки
Доктори наук
юторичш 85 72 46 47 55 56 - 34,1
фшолопчш 58 49 65 56 55 57 -1,7
мистецтвознавство 34 31 21 19 19 17 - 50
Кандидати наук
юторичш 279 261 224 226 242 257 -7,9
фшолопчш 184 171 190 171 173 182 -1,1
мистецтвознавство 101 121 66 67 84 85 -15,8
Суспшьш науки
Доктори наук
економ1чш 184 195 196 188 198 213 +15,8
фшософсьш 32 28 29 29 32 34 +6,3
юридичш 24 34 32 29 26 27 +12,5
педагог1чн1 33 106 53 66 78 83 +151,5
психолог1чн1 10 23 14 15 17 17 +70,0
соц1олог1чн1 29 37 25 28 28 28 -3,4
полггичш 12 9 34 36 42 47 +291,7
Кандидати наук
економ1чн1 748 564 667 640 678 722 -3,5
фшософсьш 72 56 9S 1Q5 1Q9 11Q +52,8
юpидичнi 46 97 121 1QS 146 144 +213,Q
педагопчш 239 345 22Q 235 274 26Q +8,8
исиxологiчнi 67 73 S4 93 1Q4 1QS +61,2
соцюлопчш 66 55 66 62 6Q 62 -6,1
иолiтичнi 19 39 93 9S 121 12S 573,7
*Розpаxовано й узагальнено за даними pобiт [7, S].
Таблиця 8
Динамта чисельност1 фах\вц\в вищог квалгфгкацИ за напрямом тдготовки (природничг науки)
Напрями 1995 2000 2005 2006 2007 2008 2008 до 1995, %
Доктори наук
фiзико-математичнi 699 672 976 1001 1030 1041 +48,9
% до всього природничих 30,3 30,2 36,5 36,8 37,0 37,1 -
хiмiчнi 220 204 191 187 186 182 -17,3
% до всього природничих 9,5 9,2 7,1 6,9 6,7 6,5 -
бюлопчш 253 260 330 336 349 346 +36,8
% до всього природничих 11,0 11,7 12,3 12,4 12,5 12,3 -
геолопчш 140 115 182 185 188 188 +34,3
% до всього природничих 6,1 5,2 6,8 6,8 6,8 6,7 -
сшьськогосподарсью 275 262 262 267 270 265 -3,6
% до всього природничих 11,9 11,8 9,8 9,8 9,7 9,4 -
географiчнi 25 14 13 12 11 11 -56,0
% до всього природничих 1,1 0,6 0,5 0,4 0,4 0,4 -
медичш 642 656 678 689 720 735 +14,5
% до всього природничих 27,8 29,5 25,3 25,4 25,9 26,2 -
фармацевтичш 25 13 21 16 6 14 -44,0
% до всього природничих 1,1 0,6 0,8 0,6 0,2 0,5 -
ветеринарш 27 29 23 24 25 25 -7,4
% до всього природничих 1,2 1,3 0,9 0,9 0,9 0,9 -
Кандидати наук
фiзико-математичнi 2250 1927 2709 2609 2610 2620 +48,9
% до всього природничих 22,9 23,3 29,3 28,3 28,4 28,3 -
хiмiчнi 1347 961 907 919 919 909 -17,3
% до всього природничих 13,7 11,6 9,8 10,0 10,0 9,8 -
бюлопчш 1231 1099 1387 1408 1452 1442 +36,8
% до всього природничих 12,5 13,3 15,0 15,3 15,8 15,6 -
геолопчш 550 398 590 579 589 597 +34,3
% до всього природничих 5,6 4,8 6,4 6,3 6,4 6,4
сшьськогосподарсью 2262 1806 1644 1654 1608 1632 -3,6
% до всього природничих 23,0 21,8 17,8 18,0 17,5 17,6 -
географiчнi 71 44 33 34 34 37 -56,0
% до всього природничих 0,7 0,5 0,4 0,4 0,4 0,4 -
медичш 1867 1844 1745 1786 1797 1822 +14,5
% до всього природничих 19,0 22,3 18,8 19,4 19,6 19,6 -
фармацевтичш 79 78 114 90 42 70 -44,0
% до всього природничих 0,8 0,9 1,2 1,0 0,5 0,8 -
ветеринарш 184 128 129 133 134 144 -7,4
% до всього природничих 1,9 1,5 1,4 1,4 1,5 1,6 -
*Розраховано й узагальнено за даними робгт [7, 8]. ток цих галузей науки, скшьки про бшьш стр1мкий занепад розвитку шших спецiальносгей: сшьськогосподарських, х1м1чних, географ1чних, фармацевтичних. Зауважимо, що вс вищенаведеш дат характеризують не просто актившсть науковщв у пщготовщ та захист вщповщних дисертацшних роб1т \ !х власт вподобання щодо вибору м1сця роботи. Власне вони е безпосередшм вщображенням об'ективно! реальности яка спостер1гаеться в украшськш наущ, результативност дослщжень у р1зних И галузях.
Як зазначалося, за кшьюстю наукових фах1вщв вищо! квал1ф1каци, що припадае на душу населення, наша кра!на не суттево поступаеться розвиненим кра!нам Свропи [5]. Разом 1з тим динамша частки докторант1в та асшранпв складаеться не на користь наук шновацшного спрямування, особливо тдготовки кадр1в для матер1ально! сфери виробництва. Частка докторантсв та асп1рант1в, зайнятих вивченням ф1зико-математичних, а також техн1чних наук, знижуеться пор1вняно з п1дготовкою кадр1в для економ1чних, педагог1чних наук високо! квал1ф1каци, особливо доктор1в наук. Певною м1рою така тенденц1я позначаеться на продукуванш знань у вигляд1 в1дпов1дних наукових \ науково-техшчних розробок. Анал1з табл. 9 свщчить, що частка розробок технолопчного зм1сту як носИв нових знань, у загальнш !х кшькост1 протягом 1991-2008 рр., р1зко зменшуеться. Значна !х к1льк1сть належить до
категорп шших напрямiв наукових дослiджень, в основному призначених для створення нових видiв продуктiв, виробiв i послуг.
У цiлому спiввiдношення мiж технолопчними та «шшими» напрямами науково-техшчних розробок склалося майже стабiльним i не на користь створення ново! техшки та технологiй. Далеко не домiнуючу роль цих розробок ввдграють новi технологi!, особливо винаходи як шновацп, що, по сутi, мають бути основою революцiйних технологiчних перетворень i втiлень нових знань у виробництво (кiлькiсть розробок у галузi ново! технiки й технологi! зменшилася порiвняно з 1991 р. у
3 рази).
Таблиця 9
Структура виконаних науково-техтчних робт в Украгт, % до загальног ктькостг
Новий вид техшки 1991 1995 2000 2003 2005 2007 2008
З1 створення нових вид1в
вироб1в н.д. н.д. н.д. 8,98 9,86 13,56 14,08
1з них: створення нових видв
техн1ки 1 технолог1й 41,10 40,85 18,02 13,70 14,40 16,91 17,76
Роботи, у яких використано
винаходи 8,29 5,59 2,61 1,26 1,25 3,35 3,20
Матер1ал1в н.д. н.д. 2,87 1,57 1,88 2,39 2,40
Сорт1в рослин 1 пор1д
тварин н.д. н.д. 1,31 0,79 1,25 1,28 0,96
Метод1в теорш н.д. н.д. 5,74 4,09 8,45 13,88 13,44
1нш1 58,90 59,15 70,76 79,84 70,42 56,78 56,96
*Розраховано й узагальнено за даними роб1т [7, 8].
В Укра!ш щорiчно випускаеться бiльше 7 тис. оаб, якi закiнчили астрантуру й докторантуру. Майже 75% iз них працевлаштовуються в закладах освпи. Однак якiсть !х пiдготовки попршуеться. Як свiдчить статистика, протягом термiну, вiдведеного для пiдготовки дисертацiйного дослщження, захищаеться лише 22% аспiрантiв i докторантiв. Ще 30% випускникiв захищаеться протягом 1-3 роюв пiсля закшчення аспiрантури й докторантури. У сукупност з iншими причинами це призводить до старшня вiтчизняного наукового кадрового потенщалу7
Водночас механiзми подолання геронтократизаци науки добре вiдомi у св^овш практицi. Так, наприклад, американський професор незалежно вiд наукових та викладацьких заслуг пiсля досягнення пенсiйного вжу, зазвичай, поступаеться сво!м мiсцем молодим, в Укра!ш ж професорськi й академiчнi посади носять де-факто довiчний характер. 1нноватор у 70 роюв звучить, здавалося б, як абсурд, але для Укра!ни це типове явище. Необхiднiсть установлення на рiвнi трудового законодавства вiкових обмежень на зайняття керiвних посад у науково-шновацшнш сферi е очевидною. Необхiдними е дiевi, ефективнi програми, спрямованi на тдтримку талановито! молодi, залучення молодих учених до «проривних» галузей.
Звiдки ж взяти шновацшно орiентованих кадрiв за загального дефiциту новаторiв? 1ншого мшця, якщо не розглядати ексклюзивного сценарш залучення iноземних спецiалiстiв, нiж «студентська лава» не iснуе. Отже, постановка завдання переходу на iнновацiйнi рейки розвитку тюно пов'язана з модершзащею освiтянсько! сфери. Сьогоднi знання у ВНЗ даються самi по соб^ поза !х виробничого практичного застосування. Включення вищо! освiти в
7 За даними Держкомстату Укра!ни, у 2008 р. серед кандидатов наук частка дослщнишв старше 60 роив становила 30%, серед доктор1в наук - 60%. У 2008 р. середнш вш дослщнишв становив 43,4 року, у тому числ1 кандидатов наук - 48 рошв, доктор1в наук - 62 роки. Така статистика сввдчить, що молодь у науку не йде. Основна причина полягае у слабкому фшансуванш науки та низькш заробгтнш плат1 укра!нських учених. Ут1м добре в1домо, що переважна бшьшють великих в1дкритт1в та винаход1в була зд1йснена !х авторами до досягнення ними 40-р1чного в1ку. Про яку 1нновац1йну динам1ку може йти мова, якщо 88,6% доктор1в наук в Укра!н1 знаходяться у вшових межах старше 50 роив? Млая зд1йснення нововведень в шноващйному процес1 виявляеться покладена на пенсюнер1в. Зб1й в1дбуваеться на перш1й же дослщницькш стад1!.
штегрований шновацшний процес може бути здшснено через !мплементовану систему корпоративних ВНЗ I вщродження в модершзованому вигляд1 мехашзм1в цшьового навчання. Доцшьно використовувати досвщ заруб1жних кра!н, уповноваживши на розробку професшних осв1тянських стандарт1в професшш корпораци та шш1 спещал!зован1 некомерцшш оргашзаци. Причому усшшне здшснення науково! та науково-техшчно! д1яльност1 й отримання результат на високому р1вн1 значною м1рою залежать вщ стану матер1ально техшчно! бази. Особливо це стосуеться оргашзацш, ям працюють у галуз1 техшчних та природничих наук. Останшми роками науков1 установи Укра!ни не в змоз1 утримувати на надежному р1вш наявну матер1ально-техшчну базу, не говорячи вже про можливост И подальшого розвитку. Парк прилад1в та машин оновлюеться повшьно, що призводить до накопичення застарших техшчних засоб1в. У результат р1вень техноозброеност в цш сфер1 е низьким, зменшуеться вартють машин та устаткування в постшних щнах. Нав1ть велик науков1 оргашзаци недостатньо добре озброен спещал1зованою дослщницькою техшкою, вим1рювальними приладами, лабораторним устаткуванням, що перешкоджае не лише отриманню проривних результат, але I здшсненню поточно! дослщницько! д1яльностг За даними Держкомстату, власн будинки та примщення для здшснення науково-техшчно! д1яльност1 мали 66% наукових оргашзацш. 1з загально! площ1 робочих примщень наукових оргашзацш понад третина потребуе каттального ремонту, а частка таких примщень для дослщжень становить 50%. Бшьшють оргашзацш узагал1 не мае сво!х примщень I дослщних баз. Водночас багато наукових установ в умовах нестач1 фшансових ресурЫв змушеш здавати примщення в оренду (до 12% загально! площ1 власних примщень наукових оргашзацш).
Питання оновлення матер1ально-техшчно! бази науки сьогодн виходить на перший план. Про це свщчать результати опитування тих науковщв, яю покинули Укра!ну I працюють у наукових закладах шших держав св1ту. Основним мотивом !х ви!зду за кордон була вщсутшсть в Укра!ш сучасно! науково! шфраструктури. Необхщною е також оргашзована система забезпечення розробниюв матер1алами та комплектуючими. Що найменше мае бути зведений каталог промислово! продукци, в тому числ1 й т1е!, що регулярно !мпортуеться, а також пщприемств, яю постачають замовлену за каталогом продукщю в найкоротш1 термши. Виконавцям НДДКР мають бути надаш правов1 преференци на придбання матер1ал1в та комплектуючих на гоивковий розрахунок без тендер1в та обмежень. Назрша I потреба в коригуванш податкового законодавства (виконавщ НДДКР придбають матер1али за роздр1бними щнами, а заводи - за оптовими). Актуальним е запровадження системи продажу в розстрочку виконавцям НДДКР виробничого та наукового устаткування.
Доцшьно зауважити, що одним !з мотивацшно стримуючих фактор1в щодо потенцшного розробника шновацшних знань е вщсутшсть законодавчо закршленого мехашзму роялт1, тобто компенсаци за використання патенту, авторського права, природних ресурЫв та шших вид1в власност1, яка б виплачувалась у вигляд1 вщсотка вщ вартост проданих товар1в та послуг, при виробнищв яких використовувалися дан патенти, авторсью права тощо. Не отримуючи достатньо! компенсаци, автор шновацшно! розробки матер1ально незащкавлений у практичнш !мплементаци свого дослщження. Довготривалють же застосування запропонованого ним нововведення взагал1 суперечить його штересам. Чим довше буде застосовуватися на практищ винахщ, тим шзшше виявляться потр1бними чергов1 послуги дослщника. Необхщно таким чином усунути прогалини у вщповщному законодавствг
Сьогодн1 пануе невизначешсть правового режиму штелектуально! власност1, створено! за рахунок кошт1в державного бюджету. У зв'язку з цим необхщно уточнити права розробниюв щодо використання результаив штелектуально! власност й закршити !х у вщповщному законодавствг Патентне право може юнувати лише за шдтримки держави: правова охорона винаход1в е обов'язком держави, спрямованим на пщтримку шновацшно! д1яльностг Кр1м того, в Укра!ш юнуе I вагома частка витрат, що пов'язана з патентуванням особливо, м1жнародним патентуванням винаход1в I нововведень. Суттеву частину цих витрат мае взяти на себе держава шляхом створення I надшення д1евими функц1ями спец1ального державного органу, який би забезпечував п1дтримку в1тчизняних розробник1в 1нновац1йних р1шень у м1жнародному патентуванн1 !х винаход1в. Кр1м того, вважаемо, що конститутивно-
ключовим фактором шновацшно! динамiки е шформацшне забезпечення шновацшно! дiяльностi. Вiдтак шформацшне суспшьство е не просто метафорою, а реальним мехашзмом просування передових винаходiв та розробок. У зв'язку з цим е необхщним надшення державних органiв управлiння реальним сектором функщею iнформацiйного забезпечення шновацшно! дiяльностi.
Висновки. Таким чином, ще раз наголосимо на тому, що реформування сфери науки е об'ективною реальшстю, але воно мае бути дуже добре пщготовлено, щоб не попршити й без того вкрай складну ситуацiю. Це реформування ускладнюють таю причини: 1) вщсутшсть сформульованих цшей соцiально-економiчного розвитку, вшськово-полпично! доктрини та довгостроково! промислово! полiтики, що ускладнюе вибiр прiоритетiв i неможливiсть здшснення реально! науково-технiчно! полiтики на початковому еташ перехiдного перiоду; 2) складшсть аналiзу процесiв, що вiдбуваються у сферi НДДКР, зокрема через вщсутшсть вщповщних аналогiв у свiтовiй штори, а також недостатнього знання довгострокових тенденцiй розвитку вiтчизняно! науки; 3) неповнота шформаци про змiни в кадровому потенцiалi й матерiально-технiчнiй базi науки, а також про яюсш зрушення в мережi науково-дослщницьких органiзацiй Укра!ни, що об'ективно ускладнюе переатестащю наукових органiзацiй у щлому; 4) обмеженiсть наявних у держави фшансових ресурсiв. Якщо iснуючий пщхщ до фiнансування науки збережеться, то вже в найближчi роки представникам старших поколшь учених практично шкому буде передавати свiй досвiд. Результати дослщження засвщчили iснування тривожно! тенденцп в динамiцi кадрового потенцiалу укра!нсько! науки, а саме старiння наукових кадрiв, зменшення у !! складi частки найбiльш продуктивних вiкових груп вiд 30 до 50 роюв. Вiдхiд спецiалiстiв старших вiкових когорт, як розпочали свою дiяльнiсть у 50-т чи на початку 60-х роюв, навiть на початку 70-х роюв, може виявитися роковим для в^чизняно! науки та технiки. Приводом для деякого оптимiзму можна б було вважати зростання останшми роками в наукових колективах групи науковщв вшом до 29 рокiв. Проте отримаш нами результати засвiдчують, що переважна бшьшють здобувачiв наукових ступешв пiсля захисту дисертацiй не лишаеться в науцi, зводить цей оптимiзм нанiвець.
Л1тература
1. Малицкий Б.А. Формирование возрастной структуры научных кадров на основе метода фазового баланса /Б.А. Малицкий. - К.: ИКАН АН УССР, 1979. - 28 с.
2. Малщький Б. Перспективи приведення фшансування науки у вщповщшсть iз законодавством та потребами шновацшно! моделi розвитку економши / Б. Малщький, I. Белкш, О. Попович та ш // Наука i наукознавство. - 2003. - № 4. - С. 29-40.
3. Попович А.С. Сравнительный анализ динамики составляющих кадрового потенциала науки ряда стран СНГ / А.С. Попович // Наука та наукознавство. - 2004. - № 3. - С. 92-100.
4. Потенщал нащонально! промисловостк цш та мехашзми ефективного розвитку / Ю.В. Кшдзерський, М.М. Якубовський, I.O. Галиця та iн.; НАН Укра!ни, 1н-т еконономiки та прогнозування. - К., 2009. - 928 с.
5. Федулова Л.1. Технологiчний розвиток економши Укра!ни / Л.1. Федулова / НАН Укра!ни, 1н-т економiки та прогнозування. - К., 2006. - 628 с.
6. Алимов О.М. Стратепчний потенщал - сукупш можливоси нащонально! економжи по досягненню цшей збалансованого розвитку / О.М. Алимов, В.В. Микитенко // Продуктивнi сили Укра!ни. Науково-теоретичний економiчний журнал. - К.: РВПС Укра!ни НАН Укра!ни. - 2006. - № 1. - С. 135-151.
7. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!нi: стат. зб. / Державний компет статистики Укра!ни / O.I. Бiлоконь. - К., 2008. - 365 с.
8. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2008 рж. - К.: Державний ком^ет статистики Укра!ни, 2008. - 570 с.
9. Юрик Я.1. Конститутивно-ключовi перешкоди iнновацiйному зростанню економiки Укра!ни / Я.1. Юрик, Д.О. Микитенко // Перспективш питання свiтово! науки - 2008: зб. наук. статей: у 3 т. Т. 2. Економiчнi науки. - Дшпропетровськ: Наука i осв^а, 2008. - С. 13-21.
10. Алимов О.М. Структурно-динамiчна оцшка потенщалу iнновацiйних та органiзацiйно-економiчних змiн / О.М. Алимов, Я.1. Юрик // Економжа промисловостi. Наук-практ. журнал. - К.: 1ЕП НАН Укра!ни. - 2010. - № 2 (48).
НадШшла доредакцП21.06.2010р.
