CC BY
103
// Известия ЮФУ. Технические науки. Тематический выпуск «Интеллектуальные САПР». — Таганрог : Изд-во ТТИ ЮФУ, 2009. — № 4(93) — 256 с.
4. Курейчик В. М. Использование роевого интеллекта в решении NP-трудных задач / В. М. Курейчик, А. А. Кажаров // Известия ЮФУ. Технические науки. — 2011. — №7. — С.30-36.
5. Курейчик В. М. Использование пчелиных алгоритмов для решения комбинаторных задач / В. М. Курейчик, А. А. Кажаров // Штучний шгелект. — 2010. — №3. — С.583-589.
6. Berger J. A New Hybrid Genetic Algorithm for the Capacitated Vehicle Routing Problem. / J. Berger and M. Barkaoui // Journal of the Operational Research Society. — 2003. — №41(2). — Р. 179-194.
7. Бегляров В. В. Гибридный многопопуля-ционный муравьиный генетический алгоритм / Бегляров В. В., Берёза А. Н., Стороженко А. С.// Известия ЮФУ. Технические науки. — 2010. — №7. — С.39-45.
8. Мартынов А. В. Гибридный алгоритм решения задачи коммивояжера / А. В. Мартынов, В. М.
Курейчик // Известия ЮФУ. Технические науки. — 2015. — №4 (165). — С.36-44.
9. Кочегурова Е.А. Оптимизация составления маршрутов общественного транспорта при создании автоматизированной системы поддержки принятия решений / Е.А. Кочегурова, Ю.А. Мартынова // Известия Томского политехнического университета. — 2013. — Т. 323. — № 5. — C.79-84.
10. Bjarnadottir A. S. Solving the Vehicle Routing Problem with Genetic Algorithms / Aslaug Soley Bjarnadottir. — Technical University of Denmark, 2004. — 127 p.
11. Tero A. Rules for Biologically Inspired Adaptive Network Design / Atsushi Tero, Seiji Takagi, Tetsu Saigusa, Kentaro Ito, Dan P. Bebber, Mark D. Fricker, Kenji Yumiki, Ryo Kobayashi, Toshiyuki Nakagaki // Science. — 2010. — Vol. 327. — P. 439—442.
12. Штовба С.Д. Муравьиные алгоритмы / С.Д. Штовба // Exponenta Pro. Математика в приложениях. — 2003. — № 4. — С. 70-75.
В. в. Зайцев
канд. екон. наук
Утверситет митног справи та фтанав, м. Днтропетровськ
ВИКОРИСТАННЯ ШТЕЛЕКТУАЛЬНО! ВЛАСНОСТ1 ЯК ОСНОВА ЕФЕКТИВНО1 ШНОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ТА П1ДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО
ПОТЕНЦ1АЛУ ПЩПРИеМСТВ
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку свггово! економiки Грунтуеться на випереджувальному використанш шформацп, знань та технологш. Одним з найвпливовших користувачiв даних складових явля-еться тдприемницький сектор, осюльки пожвавлення конкурентно! боротьби за споживачiв та ринки збуту е водночас i наслщком використання штелектуального катталу, i стимулом його застосування.
В таких обставинах залучення до господарсько! дiяльностi об'екпв права штелектуально! власносп (ОП1В) стае визначальним фактором забезпечення тдприемствами сво!х конкурентних переваг. Воло-дшня виключними правами на ушкальш розробки, в1-домий бренд чи репутащю сьогодш е б1льш впливовою та прибутковою передумовою успiшно'i дiяльностi компанi'i, анiж наявнiсть матерiальних активiв. Тому, зважаючи на багатий свповий досвiд використання ОП1В та рiзноманiтнiсть !х видiв, пiдприемницький сектор Укра!ни потребуе глибокого дослiдження та пошуку найбшьш ефективного, найбшьш альтернативного методу впровадження i розвитку штелектуально! власносп (1В) в господарськш дiяльностi, що е важливим кроком яюсного розвитку держави в щлому.
Аналiз останн1х дослiджень i публжацш. Широке використання термiну «iнтелектуальна власшсть» в су-часному законодавствi, науковш лiтературi та практицi багатьох кра!н розпочалося в 1967 р., коли у Сток-гольмi була тдписана Конвенцiя про заснування Все-свггаьо! оргашзащ! iнтелектуально'! власностi (ВО1В), яка трактуе iнтелектуальну власнiсть як зб!рне по-
няття, що позначае уа права на результати творчо! д1-яльност1 i деяк! прир1внян1 до них об'екти.
Загалом поняття «штелектуальна власнiсть» мае багато трактувань, що в першу чергу пояснюеться широким колом р!зномаштних об'ектiв, як1 пiдпадають п1д його визначення. Бшьшють економiстiв трактують штелектуальну власнiсть як матерiально виражений результат розумово! д1яльност1, який охороняеться встановленими нормами ! оФ1ц1йними документами (патентами ! т. д.) i надае автору виняткове право на нього, при цьому акцент в даному понятл роблять або на абстрактнш природ!, втшенш розумових та творчих щей людини або, навпаки, вщдають перевагу правовш природ! iнтелектуально! власносп, тобто видшяють в першу чергу право володшня результатами розумово! та творчо! д1яльносп (табл. 1).
Метою статп е дослiдження св1тового досвщу залучення iнтелектуально! власностi до господарсько! д1-яльност1 пiдприемницького сектору та обГрунтування !! рол1 у формуванш конкурентних переваг укра!н-ських пiдприемств.
Виклад основного матерiалу. 1нтелектуальний ка-пiтал вважаеться найб1льш важливим активом багатьох найбшьших i найбшьш потужних св1тових компанiй. В1н служить основою для домшування на ринку та забезпечення постшно! прибутковосп пров1дних корпо-рацiй. 1нтелектуальна власшсть як одна з основних складових штелектуального катталу також привертае все бшьшу увагу як науковщв, так i дшових к!л.
Таблиця 1
Визначення поняття «штелектуальна власнiсть_
Стаття 2 Конвенцп про заснову-вання Всесвггаьо! оргашзацп ш-телектуально! власноси 1нтелектуальна власнiсть — права на лггературш, художнi i науковi твори; виконавську дiяльнiсть артистiв, звукозапис, радiо- i телевiзшнi передачi; винаходи в уетх сферах людсько! дiяльностi; науковi вщ-криття; промисловi зразки; товарнi знаки, знаки обслуговування, фiр-мовi найменування i комерцiйнi позначення; захист вщ недобросовю-но! конкуренцп, а також ус iншi права, що стосуються штелектуально! дiяльностi (наприклад, комп'югернi програми i бази даних, топологи штегральних мiкросхем, ноу-хау) у виробничiй, науковш, лiтерагурнiй i художнiй сферах, закрiпленi за певним суб'ектом, а також рiзнi фор-ми привласнення матерiальних благ, що е винагородою за творчу працю [1]
Генеральний директор ВО1В i Ге-неральний секретар Мiжнарод-ного союзу з охорони нових сорта рослин Камш 1дрю Iнгелекгуальна власшсть е комерцшним застосуванням творчо! думки для розв'язання техшчного або художнього завдання. Вона не е продуктом сама по соб^ а являе собою особливу щею, що сто!ть за цим продуктом, або споетб, яким ця iдея виражена, або ж вщмггаий характер того, як цей продукт названий або описаний [2]
П. М. Цибульов 1нтелектуальна власшсть у широкому розумшш — це закршлеш законом права на результати штелектуально! дiяльностi у виробничш, науковш, лтературнш i художнш сферах [3]
I. О. Мжульонок Iнгелекгуальна власнiсть як право на результати розумово! дiяльностi людини, е благом немагерiальним, збертаеться за його творцями й може використовуватись шшими особами лише за узгодженням з ними, крiм випадюв, зазначених у законодавствi [4]
Законодавством в Украш надаеться визначення поняття «право штелектуально! власносп», а не само! штелектуально! власностi.
Нематерiапьна природа створюе складнiсть у ви-дшенш результатiв штелектуально! дiяльностi в окрему виробничу категорiю, оскльки, з одного боку, щ ре-зультати е продуктом розумово! дiяльностi людини, тобто тюно пов'язанi з людським фактором, а з шшого боку — !х вiдокремлення вщ самого розумового про-цесу та фiксацiя на матерiальних носiях у пiдсумку створюе нематерiальне економiчне благо, яке завдяки об'ективнiй формi подання може використовуватися шшими людьми так само успшно, як i матерiальнi речi. При цьому дане благо, маючи довгостроковий характер, може брати участь не в одному виробничому
цикл та частково переносити свою вартють на вартють вироблено! продукцп. Також використання результата штелектуально! дiяльностi може забезпечувати прирют вартостi, тобто виступати як продуктивний фактор ви-робництва i вiдповiдно створювати додатковий дохiд [5, с. 62].
Враховуючи те, що життевий цикл товарiв у су-часних реалiях стае значно коротшим, зникае проблема дефщиту товарiв i послуг, проблема конкурен-цП переходить в сферу випереджувального використання сучасних технологiй, основою яких е ОП1В.
Найбшьш повне тлумачення поняття «штелектуальна власшсть» надае В. Базилевич [7], який узагаль-нив найпоширенiшi визначення дослщниюв (рис. 2).
Рис. 1. Складовi права штелектуально! власностi [6. с. 8]
Рис. 2. Визначення штелектуально! власностi за В. Базилевичем
Об'екти права штелектуально! власност
Об'екти промислово! власностi
Нетрадицшш об'екти iнтелектуально! власностi
Об'екти авторського права i сум1жних прав
• Винаходи • Селекцiйнi досяг- • Комп'ютерш про- • Права виконавщв
• Корисш моделi нення (сорти рос- грами • Права органiзацiй
• Промисловi зразки лин, породи тва- • !нформацшш тех- мовлень
Засоби шдивщуатзацп рин) нологil • Права виробниюв
робiт, послуг: • Топографп штег- • Бази даних, знань фонограм
• Торговельш марки ральних мжросхем • Web-дизайн • Права шших
• Фiрмовi наймену- • Службова та ко- • Лггературш твори творчих об'ектiв
вання мерцiйна таемниця • Твори мистецтв
• Зазначення мюця по- (ноу-хау) • Музичш твори
ходження товарi • Фотографiчнi твори
> Г > Г > Г > Г
1нтелектуальна власнiсть як результат науково-технiчно! творчоси
1нтелектуальна власнiсть як результат лггературно-художньо! творчостi
Рис. 3. Класифжацш ОП1В
Також загальновизнано, що знання та винаходи з1грали важливу роль в зростанш економiк кра!н. На-копичення знань е руш1йною силою економiчного зростання, тому економiчна полггака кра!н повинна заохочувати iнвестицi! в нов1 дослiдження i розробки, що тдтверджуеться досягненнями держав в сучасних глобалiзацiйних умовах.
окр1м того, подвшна природа iнтелектуально! власностi зумовлюе не лише !! включення в торпвлю товарами в якост1 нематерiального активу, а й торпвлю !! об'ектами як матерiальним активом. Так поряд з ринком товарiв та послуг, ринок ОП1В стае ще од-нiею невiд'емною частиною економiки, при чому м1ж-народний ринок е бшьш розвинутим, н1ж нащональш ринки окремих кра!н.
В щлому, найбшьшу кшьюсть ОП1В об'еднуе класифжащя, яка розд1ляе !х на три групи: об'екти промислово! власност1, об'екти авторського права 1 су-м1жних прав та нетрадиц1йн1 об'екти штелектуально! власносп (див. рис. 3).
Законодавче закр1плення вид1в ОП1В в Укра!н1 зд1йснено в статт1 420 книги IV ЦК Укра!ни (рис.4). Кожен вид в свою чергу мае окрему главу в ЦК Укра-!ни, яка, окр1м в1дпов1дних спец1ал1зованих нормативно-правових акпв, також конкретизуе особливосп прав щодо даних об'ект1в [8]. В щлому ця класиф1ка-ц1я поеднуе в соб1 класиф1кац!! ВО1В та зазначену в Угод1 ТР1ПС, що е проявом гармошзаци нацюналь-ного законодавства з м1жнародним.
Правильне розм1щення кап1таловкладень винят-ково важливо для п1двищення ринково! вартост1 тд-приемства. Кап1таловкладення в обладнання, власшсть, розробку продукц1!, маркетинг 1 дослщження можуть 1стотно зм1цнити фшансове становище компа-н!!, розширивши !"! базу актив1в 1 п1двищивши май-бутню продуктивн1сть. Придбання 1нтелектуально! власносп може мати такий же ефект. Якщо 1В пере-бувае тд правовою охороною 1 стосуеться товар1в, як! користуються попитом на ринку, вона може стати ва-гомою конкурентною перевагою.
1В дае можлив1сть збшьшити частку п1дприемства на ринку 1 його чистий прибуток завдяки комерщал1-зац!! продукт1в 1 послуг, що охороняються П1В. Також 1В може тдвищити варт1сть або ц1нн1сть компан!! в очах 1нвестор1в 1 фшансових установ.
У раз1 продажу, злиття або придбання активи у вигляд1 1В дають змогу 1стотно тдвищити варт1сть щд-приемства 1 найчастше можуть бути головним 1 единим дшсно ц1нним активом. Так, наприклад, 1снують численн1 приклади компанш, як1 дуже швидко п1дви-щили свою ринкову варт1сть п1сля придбання важли-вих патент1в у сфер1 ключових технолог1й. Тому кат-таловкладення в створення ц1нного портфеля 1В е не просто м1рою захисту в1д потенц1йних конкурент1в, а й надшним способом п1двищення ринково! вартосп компан1й та !! прибутковост1.
В свою чергу порушення П1В може призвести до появи низки деформуючих економ1чних ефекпв та не-гативних наслщюв для торг1вл1, таких як:
1) зменшення стимул1в для розробки нових технологш, запровадження шновацш у виробництво, створення нових товар1в 1 послуг чи зб1льшення !х асортименту;
2) спотворення конкуренц!!, осюльки винахщни-кам нових продукт1в важко конкурувати з виробни-ками контрафактно! продукц1! через значно б1льш1 ви-трати на науково-досл1дн1 роботи;
3) зменшення сгимулiв для пiдвищення якосп продукгiв, осюльки немае сенсу тдтримувати iмiдж виробника, який запроваджуе шноваци, бо контра-факгна продукдiя низько! якостi руйнуе його;
4) попршення умов торгiвлi технологiчними продуктами краïн-iнноваторiв унаслiдок пiдробки ïx на зовншшх ринках, що зменшуе прибутки компанiй кра!ни, де так! товари законно виробляються та екс-портуються;
4) деформаци товаропотоюв мiж крашами-шно-ваторами та крашами-споживачами iнновацiйниx про-дукпв.
Для пiдвищення конкурентного потенцiалу ком-панИ, пiдприемства найбшьше значення мае не тшьки i не стшьки розробка або придбання об'екгiв штелектуально! власносп скльки ïx комерцiалiзацiя.
Пiд комерцiалiзацiею розумiють використання штелектуально! власносп з метою отримання при-бутку або iншоï вигоди. Комерцiалiзацiя починаеться з моменту виявлення перспектив комерцшного використання ново! розробки i заюнчуеться реалiзацiею дано! розробки (технологш, отриманих з ïï допомогою, товару або послуги) на ринку i отриманням комерцш-ного ефекту.
Метою комерцiалiзацiï е отримання прибутку за рахунок використання об'екгiв права штелектуально! власносп у власному виробництвi або продажу чи пе-редачi прав на !х використання шшим юридичним чи фiзичним особам.
1снують два основних шляхи комерцiалiзацiï об'екпв штелектуально! власносп (рис. 5).
Класична схема комерцiалiзацiï 1В становила собою ланцюг «науковий центр ^ науково-дослiдний iнститут ^ промислове тдприемство», але в сучаснiй ринковiй економщ випала вирiшальна ланка про-цесу — науково-дослщний iнститут, тому зараз постае необхщшсть у пошуку нових шляxiв введення резуль-татiв НДДКР в господарський оборот.
Найоптимальнiша на сьогодш схема включае розробку ОП1В в дослiдницькому центрi (унiверситетi, академи наук, науково-дослiдному iнститутi тощо), потам за допомогою фiрми, яка безпосередньо займа-еться комерцiалiзацiею ОП1В, створюеться нова ком-панiя, здатна довести 1дею, розроблену в центрi, «тд ключ».
Така модель комерцiалiзацiï результатiв устшно використовуеться у Великобритании i в США, перш за все, для комерцiалiзацiï розробок, виконаних в науко-вих ушверситетах. Унiверситети США, як правило, не продають розробленi технологи, а передають права на !х використання на основ! патентних лщензшних угод. У деяких наукомiсткиx галузях промисловосп частка патентiв, що належать ушверситетам, становить 18% (генна iнженерiя), 12% (молекулярна та мжробюло-пя), 11% (теxнологiя надпровiдностi), 10% (фармако-лопя), 5% (роботи).
На сьогодш одним з найпростших i найзрозумь лших спосо6!в ощнки iнновацiйного потенщалу ком-панiï е к1льк1сть заявлених та привласнених патентiв. Компан!!, яю активно проводять НДДКР, досить неоднородно вщносяться до патентування. Це в першу чергу залежить вщ галузей ïx дГяльносп, але всередиш однiеï галузi також можуть бути певш вщмшносп. Ви-соку схильшсть до патентування показують компанiï, яю працюють в сферi електрообладнання, а най-меншу — в медицин!
Рис. 5. Шляхи комерщалЬаци тновацшного продукту
Примггао, що ста найбшьшим ÍHBecTopaM на-уково-дослiдних i досвщно-конструкторських po6ÍT (НДДКР) належить 66% патентних заяв в п'яти найбь льших патентних офiсах свiту: европейському (ЕРО), японському (JPO), корейському (KIPO), китайському (SIPO) та офiсу США (USPTO) - i близько 54% зага-льних бiзнес-витрат на НДДКР в кра!нах ОЕСР. Зага-лом кшьюсть заяв на патентування серед топ-5 патентних офiсiв збшьшилась на 5,5% в 2014 р. порiвняно з 2013 р., i на 46% за перюд 2009-2014 рр. Свгговим ль дером за кшьюстю поданих заяв протягом довгого пе-
рiоду залишалось патентне вщомство США, але бурх-ливий розвиток Китаю, у тому чист у високотехноло-гiчних галузях, вивiв крашу на перше мюце в свт за к1льк1стю заяв. SIPO продовжуе зберiгати лiдерськi по-зицп з 2011 р.
Але розвиток SIPO вщбуваеться за рахунок заяв вщ резиденив кра!н, як! активно субсидуються в сферi патентно! д!яльноси з боку держави. Хоча таю субсидп i сприяють збшьшенню кшькосп патенпв, але вони залишають питання щодо свое! якоси (рис. 6).
100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
□ % нерезидента
□ % резидети
USPTO JPO SIPO KIPO ЕРО
Рис. 6. РозподЛ nameHmie за походженням замените у топ-5 патентних офках, 2014р. [9]
Також дослщження, проведене Комитетом роз-витку штелектуально! власностi в рамках ВО1В, щодо рол! патентов у дшових стратепях китайських компанiй показало, що майже 50% пiдприемств прагнули нако-пичити технологи, 62% — ставили за мету попередити котювання i 61% — хотши отримати i розширити частку на ринку. окр!м цього, 12% мали намiр вико-ристати патенти у якоси активу для обмшу або як ко-зир на переговорах, 18% — хотши стримати або забло-кувати свого конкурента [10].
100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
Розподш патентних заяв за секторами господар-сько! д1яльносп демонструе наявнiсть чотирьох лщи-руючих: електротехнiка, машинобудування, х!м!я та апаратне забезпечення. Сектор електротехшки е най-бшьш домiнантним в США (49%), в патентному оф1а Пiвденно! Коре! потр1бно вщмггати значну часту х1мГ! (29%). Досить р!вном!рно м1ж офюами розподiленi заявки в сферi машинобудування (рис. 7).
22%
25%
17%
■ Iншi галузi Е9 Машинобудування
□ XÍMÍH
0 Апаратне забезпечення
□ Електротехшка
USPTO
JPO
SIPO
KIPO
ЕРО
Рис. 7. Напрямок реестраци за кордоном заявок з найбЛьших патентних офШв, 2014 р. [9]
По суп формування сучасного ринку штелектуально! власност в Укра!ш почалося лише декшька роив тому на жаль, в як1сному сенсi його розвиток проходить повшьними темпами. Але той факт, що в 2014 р. Укра!на зробила великий ривок у щорiчному рейтингу топ-50 найiнновацiйнiших кра!н свiгу за вер-
сiею Bloomberg — з 49-го на 33-те мiсце — свщчить, що кра!на нацiлена на прогресивш змши в данiй сферь
Також Укра!на зайняла 63 мюце (серед 143 кра!н) в щор1чному Глобальному iнновацiйному iндексi 2014 р., опублжованому Корнельським унiверситетом, школою 6!зжсу INSEAD i Всесвiтньою органiзацiею
штелектуально! власносп. Значення цього шдексу до-сягло максимуму протягом останшх чотирьох рок1в 1 склало 36,3 бала, що перевищуе середне значення ш-дексу серед держав з р1внем доходу нижче середнього (29,5), але все ще помггао не дотягуе до середньоевро-пейського р1вня (47,2).
I все ж Укра!на мае досить невтшш показники в науц1 та виробництв! Так за даними Державного ко-
митету статистики Укра!ни в 2014 р. шновацшною д1-яльн1стю займалися 1609 п1дприемств, що становить 16,1% обстежених промислових пщприемств [11].
На шновацп вони витратили 7,7 млрд грн, при чому 5,1 млрд грн (або 66,2% вс1х шновацшних ви-трат) п1шли на кутвлю машин, обладнання та програ-много забезпечення (ПЗ), 1 лише 1,7 млрд грн (22,0%) — на внутршш та зовшшш науково-дослщш розробки (НДР) (рис. 8).
Придбання
нових технологш 1%
Внутршш та зовшшш НДР 22%
1нш витрати 10,8%
Машини, обладнання та П,З 66,2%
Рис. 8. РозподЛ витрат на тноваци в Украш, 2014 р. [11]
Недостатне розумшня значущосп штелектуально! власносп значно зменшуе р1вень каттал1зац!! ук-ра!нських компан1й, деяких з них — на 50-80%. При цьому вщсоток нематер1альних актив1в на пщприем-ствах, як1 б мали розвивати технолог1чний потенц1ал, наприклад машинобуд1вних, е дуже низькою. Так, не-матер1альш активи компан!! «Мотор С1ч» становлять трохи больше 1 млн грн, «Турбоатому» — 0,8 млн грн. Це говорить про те, що компан!! мало уваги прид!ля-ють НДДКР, тобто розробляють, патентують 1 прода-ють мало технолог1чних р1шень [12].
Найб!льшу питому вагу нематер1альних актив1в мають укра!нськ! мед1а компан!!. Так у фшансовш зв1тност1 телеканалу «1нтер» вони становили 25%, а в «СТБ» — 40%. Проте, це по суп вщображае св1тов1 тенденц!!, оск!льки власний контент, тзнаваний бренд 1 т. п. становлять значну частку актив1в даних компанш 1 власне приносять !м дох!д.
На сьогодн1 розвиток укра!нського ринку штелектуально! власносп 1 його залучення до м!жнарод-них процес1в все ще перебувае на стад!! формування. В кра!ш вже подготовлено необх1дну нормативно-пра-вову базу, закладено основи регулювання в1дносин у данш сфер1, активно ведеться робота з гармошзац!! на-ц1онального законодавства з м!жнародними нормами та в ц!лому спостер1гаються позитивн1 зм1ни, але все ж ц1 кроки е дуже пов!льними 1 нематер1альн1 активи не так масово беруть участь у пщприемницькш д1яль-ност1.
Сучасн1 св1тов1 тенденц!! вимагають в1д укра!н-ських п1дприемств переходити до модел1 в!дкритих 1нновац1й, заснованих на сп1впрац1 1 зовншшх джере-лах знань. Оскшьки найб1льш перспективними та ак-тивними з погляду шновацшносп вважають представ-ник!в малого та середнього б1знесу, то важливим для кра!ни е забезпечення !х доступу до штелектуально!
власносп, п!двищення р1вня !х розумшня значення за-хисту власних прав на 1В та створення умов для па-тентування передових винаход1в, у першу чергу, в га-лузях, що мають або перспективи на св1товому ринку, або е стратег1чно важливими для кра!ни.
Оскшьки для проведення НДДКР та !х закрш-лення за допомогою охоронних документа укра!н-ським промисловцям катастроф1чно не вистачае ф1-нансування та досв!ду орган1зац!! 1нновац1йних розро-бок, ефективним способом подолання цих бар'ер1в е створення стратег1чних альянс1в в шновацшнш сфер1. Активне використання позитивного досв!ду утворення стратег1чних альянс1в вичизняними п1дприемствами дозволить оц1нити 1 удосконалити власн1 виробнич1 1 управл1нськ! процеси та технолог!!, перейняти все краще, чому можна навчитися у зарубежного партнера, забезпечити можливосп проникнення на нов1 ринки, доступ до яких ускладнений торговими бар'ерами або присутшстю крупних 1 впливових конкурент1в. Серед шших причин, що обумовлюють утворення м!жнарод-них стратег1чних альянс1в, сл!д в1дзначити можлив1сть зберегти робоч1 м1сця, одержати доступ до передових технологш, осво!ти нов1 методи управл1ння, п!дсилити сво! позиц1! на ринку, одержати певш переваги перед конкурентами, забезпечити вих!д на заруб!жн1 ринки.
В умовах створення зони вольно! торг1вл1 з 6С ак-тив1зац1я пол1тики патентування винаход1в, корисних моделей та промислових зразюв у кра!нах дано! зони створить об'ективш передумови для в1тчизняних ви-робник!в щодо подальшого завоювання ринку. Для вир1шення цих завдань необх!дна розробка заход1в державного фшансового забезпечення проведення патентування перспективних науково-техшчних розро-бок за кордоном, здшснюючи в1дб1р найб!льш перспективних проекпв на конкурсних засадах.
ванов с. в, котов е. в.
Сьогодш стратег1чним завданням як держави, так 1 пщприемницького сектору е проведення послщов-них, цМсних перетворень, спираючись на розроблену вщповщну спещальну нац1ональну програму, яка мае бути пщпорядкована не швидкоплинним 1нтересам тих або шших пол1тичних та комерцшних сил, а ште-ресам усього сусп!льства. Так! заходи ефективно спри-ятимуть розвитку наукового та штелектуального по-тенц1алу Укра!ни, входженню !! до сфери виробництва товар1в та послуг високих 1нновац1йних технолог1й та виходу держави з технолог1чно! та економ1чно! кризи.
Список використаних джерел
1. Оф1ц1йний сайт Всесв1тньо! оргашзац!! штеле-ктуально! власност1 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.wipo.int.
2. Камил Ирдис. Обзор «Интеллектуальная собственность — мощный инструмент экономического роста» [Электронный ресурс] / Камил Ирдис //Всемирная организация интеллектуальной собственности — 2003. — 37 с. — Режим доступу: http://www.wipo.int/ export/sites/www/freepublications/ru/ intproperty/888/wi po_pub_888_1.pdf.
3. Цибульов П. М. Основи штелектуально! влас-ност1 / П. М. Цибульов. — К.: «1нститут штелектуально! власносп 1 права», 2003. — 172 с.
4. М1кульонок I. О. 1нтелектуальна власшсть [Електронний ресурс] : навч. пос1б. / I. О. М1кульо-нок. — 3-те вид., перероб. 1 доп. — К. : НТУУ «КП1», 2012. — 238 с. — Б1бл1огр.: с. 228 — Режим доступу: http://cpsm.kpi.ua/Doc /1Р%20-%202012-300^.
5. Зав'ялова К. С. Роль штелектуально! власносп в економiчнiй дiяльностi [Електронний ресурс] / К. С. Зав'ялова // Управлшня розвитком. — 2012. — №12. — С. 62-64. — Режим доступу: http://www. repository. hneu.edu.ua/ jspui/handle/123456789/1402.
6. Верба I.I. Основи штелектуально! власносп: навчальний поабник/ I.I. Верба, В.О. Коваль; за ред. С.В. Чжш. — 2-е вид., перероб. i доп. — К.: НТУУ «КП1», 2013. — 262 с.
7. Базилевич В. 1нтелектуальна власшсть / В. Ба-зилевич. — К.: Знання, 2008. — 431 с.
8. Цившьний кодекс Укра!ни. Книга IV «Право штелектуально! власносп»: за станом на 28.03.2014 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
9. IP5 Statistics Report 2014 Edition [Електронний ресурс] / The five IP offices. — 2014. — Режим доступу: http://www.fiveipoffices.org/statistics/statisticsreports/201 4edition.html.
10. Резюме исследования о роли патентов в деловых стратегиях: исследования по вопросам мотивов китайских компаний для патентования, реализации патентов и патентной индустриализации // Комитет по развитию и интеллектуальной собственности (КРИС). — ВОИС, 2014 — 5 с.
11. Експрес-випуск: 1нноващйна дiяльнiсть про-мислових тдприемств Укра!ни у 2014 рощ [Електронний ресурс] / Державний комггет статистики Укра-!ни. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
12. Офщшний сайт Державно! служби штелектуально! власносп Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
С. В. 1ванов
д-р екон. наук,
в. В. Котов
канд. екон. наук
Мiжнародний центр до^дження социально-економгчних проблем модертзаци та розвитку коопераци, м. Полтава
ОЦ1НКА ПЕРСПЕКТИВ НЕО1НДУСТР1АЛЬНО1 МОДЕРШЗАЦП ПРОМИСЛОВОГО РЕГ1ОНУ
Починаючи з 1991 р., коли офщшно було оголо-шено прихильшсть ринковим трансформащям нащо-нально! економ1ки, Укра!на йде у фарватер! !дей при-ватизац!! та л1берал1зац!!. В 2016 р. подготовлено вс1 умови для старту ново! хвил1 приватизац!! державного майна, яка внесе суттев1 зм1ни у функщонування та розвиток 1ндустр1ального сектору. У результат! прива-тизац1я та роздержавлення остаточно сформують нову структуру власносп у промисловосп кра!ни.
Обраний шлях ринкових перетворень у промисловосп вже призв1в до негативних тенденцш у структур!, обсягах 1 технолог1ях виробництва, пог1ршення соц1ально-економ1чного стану та природного середо-вища. За технолог1ями виробництва Укра!на в1дстае в1д кра!н з розвиненою 1ндустр1ею больше, н1ж на 50 рок1в [1]. За своею суттю, державна пол1тика, що
проводилася останн1ми роками, призвела до дешдуст-р1ал1зац!! кра!ни. Все це вщбуваеться у час, коли про-в1дн1 кра!ни св1ту ставлять завдання розвитку нащона-льно! промисловосп, втшюючи у практику пол1тику ново! шдустр1ал1защ!.
В св1т1 в1дбуваеться нова хвиля 1ндустр1ал1зац!!, яка отримала назву неошдустр1ал1защя. I! основу ста-новлять передов1 виробництва, заснован1 на викорис-танн1 1нформац1йних технолог!! та/або передових ма-тер1ал1в 1 нових можливостей, розроблених наукою в сфер1 нанотехнологш, х1м!!, б1олог!! тощо [2]. Укра!на мае сформувати механ1зм протид1! де1ндустр1ал1зац!! та розробити нову промислову пол1тику, яка дозволить переломити тепер1шн1 негативш тенденц1! та створити умови для нащонально! промисловост1 ув1йти в нов1 глобальн1 ланцюжки додано! вартост1.
