CC BY
11
phenomenon of cultural creativity. It was found that both domestic and foreign scientists paid considerable attention to actual problems of cultural creativity. The research reflects the most important concepts of the phenomenon of cultural creativity as a special sphere of human activity.
The author of this article draws attention to the fact that the problem of the phenomenon of cultural creativity remains a subject of the controversy up to now and in spite of the significant body scientific research and theoretical studies concerning the diverse issues about the nature of driving factors of creative activity. Thus the scope of this study covers the most important concepts of the phenomenon of cultural creativity as a special sphere of human activity.
After working for a group of cultural sources of the direction, the researcher points out that the term "cultural creativity" rightfully exists in several national scientific institutions, particularly in Kiev, Zaporozhye, Kharkov and Donbass philosophical schools.
It was found that numerous studies and theoretical developments of Russian scientists created rather a powerful scientific and practical platform that provides the awareness of the importance of the phenomenon of cultural creativity in a society.
Summing up, the researcher argues that the importance of studying cultural creativity s phenomenon are the canonical questions of the place and the role of the creative person, because further generalizations of scientists can be considered illegal and unconvincing without the proper empiric data, without sufficient accumulation of study and professional comments real revealed the facts and their probable reconstruction and reconsideration in the following historical conditions and periods. The analysis of information about the role of the human factor and the initiation of new facts will create the conditions for the reconstruction of a probable pattern of a cultural process and, thus, will provide an opportunity to reveal the characteristics and implications of its development.
Key words: cultural creativity, cultural development, the phenomenon of cultural creativity, creative personality, cultural and creative activities.
УДК 392.51:398.838
О. О. Кухаренко
СИСТЕМА СИМВОЛ1В РОДЮЧОСТ1 В ОБРЯДОВИХ П1СНЯХ КОМОРИ Й ПЕРЕЗВИ
До^джуються caKpani3oearn елементи системи cuMeonie родючостi в обрядовт поези комори й перезви, що входили до циклу весшьних oбрядiв. Дат ритуали метили прояви антигромадськог поведтки й використовували соромщью елементи. У тснях видыяються три основн групи понять - cтатевi органи, сексуальний акт i цнота як неoбхiдна умови для устшного проведення обряду.
Клю^о^^ слова: культ рoдючocтi, обряди, весыля, комора, перезва.
Прадавнш культ родючосп, як частина землеробського св^огляду, поступово набув символiчного значення. Встановлення зв'язюв мiж архетипами культу родючосп й символiзащею на подальших етапах розвитку постае як актуальне завдання сучасно'1 культуролопчно'1 науки.
Традицшш обряди з точки зору статевого начала та елементсв культу родючосп досшджують I. 1гнатенко в пращ «Жноче тшо у традицшнш культурi украшщв»,
С. Лащенко - «Заклятие смехом», М. Маерчик - «Ритуал i тшо», також слщ вiдзначити 36ipKy «Етнографiя статевого життя й тшесносп».
Мета дослiдження - визначити систему символiв, властиву культу родючосп, в обрядових пiснях комори й перезви.
Обряди комори й перезви в ритуальному ци^ украшського весшля займають значне мiсце, а з точки зору композицп - його кульмшащю. Найповнiший перелiк тсень як складових вказаних о6рядiв представлений П. Чубинським. Звернення до посилань на iншi записи та видання доречне в тих випадках, коли по^бно тдтвердити побутування певного образу в украшськш фольклорнш традици, або вщшукати символiкy, що в названому виданн не зyстрiчаеться. Класичних збiрок iз вказаними матерiалами небагато, оскшьки часто в них обряди комори й перезви не наводилися, а тсш, що !х супроводжували, особливо соромiцького змiстy, не вважалися за доцшьне включати до видань. Укладач збiрки украшських соромiцьких пiсень М. Сулима писав: «Те, що створене народом, вщ народу ж i приховувалося» [1, с. 5]. Оскшьки деяю з пiсень за традищею входять як до комори, так i до перезви немае сенсу подшяти 1'х, а слiд дослщжувати як такi, що мають спорщнеш функцп.
Найпопyлярнiшим образом, що побутуе в обрядових тснях, е калина, котра здавна в Укршш вважалася символом краси, невинносп й кохання [2, с. 72]. Причому, невиншсть дiвки на виданнi частiше порiвнювалася з 6iлими квiтами калини пщ час цвiтiння; цнота нареченоi - це вже дозрш калиновi грона, ко^ потрi6но використати за призначенням. В украшському по6yтi таким призначенням був широкий аспект народно'1' медицини та кулшарп - маса нащональних страв i напо'1'в. Коли для того й шшого калину давили, вщзначали схожiсть ii соку з кров'ю, що позначилося на весшьнш о6рядовостi й зокрема о6рядi комори, де наявшсть кровi на бшй сорочцi наречено'1' було основою всього дшства, оскiльки ми вiдзначили, що це е кульмшацшним моментом всього весшьного обряду.
Термiн «ламати калину» став не лише образом позбавлення цноти, а й фразеолопзмом, що означав як факт замiжжя, так i будь-який статевий акт. Не дивно, що словосполучення часто зус^чаеться в народних тснях i навт iз такою тризначною символiкою: «Калинонька наша, Маруся, / Пiд калиною лежала, / Калину ламала...» [3, с. 445], де з калиною порiвнюеться сама наречена, мюце ii знаходження (комора) й процес позбавлення цноти. До ще'1' групи символiв слщ вiднести й такi тсенш рядки: «А виб'емо, да висiчiмо / Да калинову стрiлкy.» [3, с. 435]; «Сама захотша / Червоного буряка / До бшого тша» [3, с. 442], де кров порiвнюеться не лише з калиновим, а й буряковим соком.
Коли молодих ведуть до комори, то ствають: «Дрiмле невiстка, дрiмле, / Видно спатоньки хоче.», «Наш молоденький 1вась / Та вже спати хоче», але виявляеться, що спати - то лише привщ вщвести подружжя до мiсця здшснення та'1'нства, 6о «Да не кур, кур сокоче, Да на сщало хоче.» [3, с. 337-338]. Кур, твень хоче на сщало не для того, щоб спати, його мiсiя полягае в здшснеш акту дефлорацп, при цьому пiвень уособлюе фалос - ерегований статевий член. Порiвняння фалоса з твнем примушуе нас звернутися до сучасного американського сленгу, що вказуе на аналопчну ситуащю, де «cock» перекладаеться одночасно як «твень», так i «статевий член». Близьким до образу твня е горобець: «Горобей да по бочечщ скаче, / Заглядае у вороночку: / - Бщна моя да головочка, / Шо малая да вороночка. / Шо не влiзе да головочка» [3, с. 442] та бобер, пшманий дiвкою в житi.
Одна з тсень передае дiалог наречено'1' з ма^р'ю, котра, як може, заспокоюе дочку: «Цить, доню, / То6i меду дадуть...» [3, с. 437]. А вже в шшш пiснi, яка завершуе обряд комори, говориться, що замють калача з медом, дiвчина потрапляе пiд парубка
[3, с. 441]. Багато образiв, пов'язаних з молодою - бродить по холоднш вод^ плавае в човнi, порiвнюеться з совою, котра мае бути «покундошеная» [3, с. 435], чи з куницею: «По двору, по двору / Да пороша упала; / А на тш порошi / Слщки хороша / Да свекруха каже, / Що куна ходила...» [3, с. 436]. Образ кунищ зус^чаеться ще в обрядi сватання, коли старости приходять до помешкання вщданищ пошукати куницi або лисицi в солом'янш копицi. Хутрова тварина, що сидить у копищ сiна, е уособленням жшочого статевого органа. Куниця чи куна пов'язана з еротичною символшою, а похiдне вiд нього «кунка» означало саме пiхву або вагшу. Нинi термiн у тому самому значенн зберiгаеться в словнику жаргону, сленгу, арго [2, с. 119-120]. Куниця е найпопуляртшим, та не единим образом, що використовуеться для уособлення статевого органу молодо!. Це могла бути й шша, але обов'язково хутрова тварина -лисиця, бобер, ягничка. Наявтсть волосяного покриву вважалася ознакою статево! зршосп: «Чого ти замiж шла, / Коли у тебе не обросла? / Я знаю такое зшле, / Що обросте за весшле» [1, с. 21].
1снують у тснях i бiльш вiдвертi та недвозначн символи: «На!хали да купщ з Ромна / Да питають: да почiм вовна... / Руно на руно складають, / Всередин дiрки шукають» [3, с. 441]. Шсня також про купцiв, але з Холма, яка практично повторюе змют попередньо!, мае продовження: «Тицю-тицю у бiлу вовницю, / Утрапили червону криницю» [1, с. 14], що слщ розумiти як уособлення ко!тусу та акту дефлорацп. С навт такi, де головними дшовими особами виступають статевi органи [3, с. 437].
З ко!тусом часто порiвнюють будь-яку рухливу роботу - молоти муку, драти крупу, колоти шилом чи швайкою, набивати обруч на коновку, терти маютри, кувати дитину. У зв'язку з цим виникае образ так званого сексуального агресора, котрий користуеться популяршстю в жшочо! половини як щеальний партнер: мельник, швець, бондар, гончар, коваль.
Таким чином, у тснях явно видшяються три основн групи понять - статевi органи, сексуальний акт i цнота як необхщна умови для успiшного проведення обряду. Саме цнот придiляеться увага в заключнш частинi обряду комори, що переходить у свое продовження - перезву: «...снота / Да дороже того злота» [3, с. 447]. Тепер розглянемо окремо кожну групу.
Статевг органи. У тснях статевий член порiвнюеться з ведмедем («Роздер 1васьо поцьку, як ведмщь» [1, с. 24]. Тут ми стикаемося з ситуащею, коли член i його господар е одне й те саме: бугаем чи ведмедем може бути як парубок, так i член. Причому для тсенного змюту не важливо, хто здшснюе статевий акт - чоловш чи уособлений орган тша. Подiбна ситуацiя зустрiчаеться в календарнш обрядовостi, там вона стосуеться божества-заплщника й так само не зрозумшо: колодiй чи кострубонько - це iм'я бога чи назва його статевого органу? Тому слщ зазначити, що тд час ко!тусу щ поняття зливаються в едине цше: бог перетворюеться на монолiтний фалос чи фалос стае однооабним значимим органом, який поглинае ва iншi частини тiла бога. Такий процес становить визначальну фазу фалiчних кулкпв, де поклоняються богу у виглядi фалоса, але свiй зовнiшнiй вигляд антропоморфне божество приймае лише у винятковому випадку - тд час злягання та акту заплщнення. Саме так i парубок чи чоловш асоцiюеться з биком чи ведмедем, перебуваючи виключно в статевих зносинах чи безпосередньо перед ними. До пар, що беруть участь у ко!туа можна вщнести: бика - телицю, рака - пштку, журавля - конопш, гусака - гуску: «Гусак гуску кличе, / Крiзь тин колосок тиче: / - На тобi колосок iз'!сти, / Пусти мене на черево злiзти» [4, с. 70]. Тут ми маемо подвшну символшу, де тд гусаком i гускою слщ розум^и представниюв двох статей чи уособлення статевих оргатв - чоловiчого й жшочого; одночасно присутт символи статевого акту: ^зь тин колосок тиче. О^м названих,
популярними евфемiзмами статевих оргашв е пари предметiв, котрi наслiдують чи можуть наслiдувати д^, подiбну до фрикцiй пiд час когтусу чи символiчного й значення: ступка - товкачик, дiжка - чш, замок - ключ, петелька - гудзик, сковорода -риба, верша - кулик, воронка - соловей, пташечка - шило, куна - соболь. У народнш творчосп статевi стосунки в символiчному значенш можливi мiж ким (чим) завгодно й де завгодно. 1снують тсенш пари, мiж якими взагалi немае шякого зв'язку й лише символiчне значення трактуе, що це пари статевих оргашв: «...Наставив пушку: / «Давайте пампушку!» / Наставив рiжок: / «Дайте пирiжок!» [4, с. 22].
Це те, що стосуеться пар символiв статевих оргашв, а в тснях часто зустрiчаеться згадка лише про чоловiчий - табака, стручок, коротка нога, швайка, лялька, кишка, жила, тичина, риба, щука, ковбаса; чи жшочий орган - поцька, гапличок, чорна ягничка, тетерочка, кирниченька. С випадки, коли символша стае зрозумшою лише тсля наступного пояснення, примiром: «...Осталися роги - / Дiвчатам мiж ноги» [5, с. 55]. Чи навпаки, слухач впевнений, що йдеться про причинну частину тша, а наступний рядок доводить, що це не так: «Ус хлопщ до мене, / Кучерява у мене. / Кучерява вишенька / На вгородi у мене.» [4, с. 29-30]. Тут статевий орган позначаеться лише прикметниками: солоденька, глибокая, бшесенька, тугесенька, вузесенька.
Статевий акт. У народному лексикон когтус позначаеться великою кшькютю термшв, яю використовуються в соромщьких тснях - махатися, шморгати, штурхати, попихатися, тикати, бити, качати, лупити, дерти, грати, борюкатися, гр^и ноги, робити дитину. Як зазначалося, юнують широко вживаш порiвняння зi жвавою роботою -молотити чечевицю чи горох, товкти просо чи пшоно, трусити груш^ орати цшину, рубати пiч, бити вовну. Наведеш термiни вживаються при розглядi статевого акту з оботльно'г точки зору його учасникiв - жшочо'г й чоловiчоi. При цьому зрозумшо, що активною стороною виступае чоловш, це вiн товче, махае, шморгае, лупить. Але в соромщькш фольклорнш традицп iснують пiснi, де когтус розглядаеться лише з боку одного учасника, без будь-якоГ емощйно'г прив'язки до iншого. Так парубок (реальна антропоморфна ютота) толочить i косить траву, поле мак чи руту-м'яту, мотае чорну кунку, вщмикае шкатулку, розчахуе березу. Дiвка ходить по тску, кропивi, вересi, холоднш водi, мочить свого «бобра», в'е чи губить вшок, качаеться по постел^ лiзе на хату чи тч, задирае ногу, роздираеться, дае.
Стосовно термшу «давати», котрий е широковживаним навт до теперiшнього часу в указаному значенш, слщ зауважити, що вш становив основу для багатьох похщних слiв: наречену називали «вщданицею», «дiвкою на виданнi»; свата молодо! називають «данським старостою» - «вщ слова «давати», тобто той, що робить послуги з боку молодо!, яка мае вщдатись» [5, с. 75]; погоджуючись вийти за парубка, котрий сватаеться, вщданиця «подае» рушники. Та й зараз термш «дае» часто використовуеться в значенш «погоджуеться на статевий зв'язок». Звичайно, що в цього термша е й шша точка зору, чоловiча - просить: «Оттам, оттам, при паащ / Просив заиць у лисищ...» [4, с. 22].
У обрядових тснях когтус може бути представлений i в прямому значенш, що цшком вiдповiдае вимогам антигромадськог поведiнки: «.Да постелем куль, куль, / Да застромим хуй, хуй.» [4, с. 56], «- Укрий мене, дiвчино, чи ти спиш? / А де тая дiрочка, шо ти сциш? / - Ой, не питай, козаченьку, не питай, / Виймай хуя iз ширшки та впихай» [4, с. 60]. Однак значно часпше злягання вщбуваеться мiж предметами чи тваринами, або вживаеться символiчне значення когтусу.
Цнота, и наявшсть чи вгдсутнгсть. Якщо брати до уваги весь загал соромщьких тсень, то тема цноти значно поступаеться темам статевих оргашв i когтусу. Ця група
народно! поезп мала популяршсть лише в рамках обряду. Тема цноти пщшмаеться в обрядi комори, коли молодих вiдводять до мюця здiйснення дефлорацп, й активно реалiзуеться в подальшому дiйствi; тут на переднш план виходять кшька нових образiв i символiв. Берегти цноту - зв'язати ноги шовковою ниткою: «...Прохали хлопцi - не дала, / Куповали купцi - не продала; / Шовком шженьки зв'язала, / За всiх тому 1ванку держала». I як результат: «.А мш 1вашко розограв, / Шовку ниточку разорвав» [3, с. 451-452]. «...По!демо орати, / Новини добувати...» [4, с. 72] - це ще один образ, котрий встановлення цнотливосп молодо! називае «новиною», оскшьки iнформацiя про збереження «калини» цiкавила не лише нареченого, його батьюв i родичiв, а вах, запрошених на весiлля. Пояснити це можна тим, що шлюб земний пов'язаний iз небесним i його результати вважалися такими, котрi безпосередньо впливають на родючють. Тому недотримання нареченою вимог зi збереження цноти чи недбало здшснеш обрядовi ди, на думку укра!нського землероба, могли перешкодити отриманню врожаю. Таким чином, зрозумшо, що наречена шляхом випробовування возвеличуе весь рщ: «.Ой як буде рожа, / То сему родовi гожа, / Як буде калина, / Усему родовi мила!» чи знеславлюе його: «...Розгшвив всю родиноньку, / I близькую, i далекую, / I вбогую, i багатую» [4, с. 81, 92].
Популярним символом у цьому мющ обряду, безпосередньо пов'язаним iз цнотою, е червоний тшр: червона калина й ружа, червош чоботи, червона нитка й китайка, червоний черчик. Черчиком в Укра!ш називали шовк, пофарбований кошеншлю, а одночасно й кров вщ розриву дiвочо! пшви. Поеднання цих понять проливае свггло на те, що мае на увазi дiвка, коли просить парубка: «.Ой окраси, 1ванку, сей черчик мш, / Да звеселимо увесь рщ свiй!..» [3, с. 447], чи коли вона не спить усю шч та мотае червоний черчик.
Далi обрядовi дп можуть розвиватися за двома сценарiями. Якщо наречена виявляеться чесною й мае доказ свое! цнотливосп, то вшановуеться як вона, так батько й мати, а вс гост надмiрно радеть з цього приводу. 1нша ситуацiя виникала тодi, коли наречена до весшля втратила вiнець (якщо, навт, зi сво!м майбутнiм чоловшом) чи коли за фiзiологiчними особливостями оргашзму на сорочку не пролилася кров; до реч^ в обох випадках ставлення було аналопчне. Наречена та !! батьки пiддавалися рiзного роду насмiшкам i знущанням, у тому чист й у тсенних текстах. Тепер !! статевий орган вже не називали ягничкою, тетерочкою чи криниченькою, натомють куркою з косами, така, як дiрява торба; ствали, що кгг продрав стелю, донечщ роздер ведмiдь, грушка виявилася потрушена, «шишка в пизду впала», мишi дiрку про!ли, «пасла пизда свиш» й використовувався надзвичайно популярний у народi символ «халяви». У такому випадку вагшу порiвнювали з верхньою частиною чобгг, яка дозволяла без перешкод просунути через не! ногу. Вважалося, що в дiвки, яка мала кшька статевих партнерiв чи часто вдавалася до зносин, вагша була розширена й нагадувала халяву. Порушнищ статевого табу слщ було розплачуватися соромом i приниженнями: «.. .Вчора дала, бо хотша, / Тепер плачу, що не цша...» [4, с. 89].
Виходячи з кшькосп наведених прикладiв i розма!ття образiв, можна було б припустити, що статевi зносини в укра!нському суспiльствi класичного перiоду були поняттям звичним i навiть пересiчним. Але це не так, ко!тус залишався забороненою й навт табуйованою рiччю. Забороненою серед молодi, бо дiвчина мае берегти цноту для обряду комори; забороненою мiж чоловiком i жiнкою, що не знаходяться в подружшх вiдносинах, бо це перелюб. Та й мiж подружжям статевi стосунки були дозволенi далеко не завжди: церква забороняла здiйснювати ко!тус пiд час постiв, у недшю та пiснi днi - середу й п'ятницю, у велию свята, й особливо т^ що присвячеш Богородицi. Таким чином, лише церковна заборона становила бшя 230-250 дшв на рiк,
а це в середньому складае бшя двох третин! Додамо сюди заборону статевих стосунюв напередодш сiв6и та оранки, перед дальньою дорогою, рибалкою чи полюванням, перед витчкою хлiба; додамо критичш днi менструального циклу, хвороби одного й шшого партнерiв i отримаемо бшя четверто! частини тривалостi всього року, коли коггус дозволявся й був можливий. Чи не единим виходом згадувати про це вщкрито, нехай, навiть, у символiчномy значенш, залишався прояв антигромадськох поведiнки, що диктувалася умовами певних обрядiв родинного й календарного ци^в, серед яких значне мюце посiдають дп та народна творчють пiд час комори й перезви.
Символша культу родючосп, безпосередньо пов'язана зi статевим началом, у весшьних обрядах комори та перезви займае провщне мiсце. У тснях, що 1х супроводжують, видшяються три основнi групи понять - статевi органи, сексуальний акт i цнота. Виходячи з результат дослщження слiд зазначити, що родючiсть у обрядах комори й перезви представлена не окремими образами, а цшсною системою символiв, встановлення зв'язку мiж якими заслуговуе на окреме дослщження.
Досягнул результати можуть бути використаними для дослщження шших обрядiв та обрядовоТ поезп, яка 1х супроводжуе.
Список використано1 л1тератури
1. Бандурка : украшсью соромiцькi пiснi / упоряд. М. Сулима. - Кшв : Дншро, 2001. - 280 с. ; Bandurka : ukrainski soromitski pisni / uporiad. M. Sulyma. - Kyiv : Dnipro, 2001. - 280 s.
2. Ставицька Л. О. Украшська мова без табу : словник нецензурнох лексики та ii вiдповiдникiв / Л. Ставицька. - Кшв : Критика, 2008. - 456 с. ; Stavytska L. O. Ukrainska mova bez tabu : slovnyk netsenzurnoi leksyky ta yii vidpovidnykiv / L. Stavytska. - Kyiv : Krytyka, 2008. - 456 s.
3. Труды этнографическо-статистической экспедиции. : Материалы и исследования / собр. П. П. Чубинским. — Санкт-Петербург, 1877. - Т. 4. - 715 с. ; Trudy etnografichesko-statisticheskoy ekspeditsii... : Materialy i issledovaniya / sobr. P. P. Chubinskim. — Sankt-Peterburg, 1877. - T. 4. - 715 s.
4. Украшсью соромщью тсш / упоряд., передмова М. М. Красикова. - Харюв : Фолю, 2003. - 287 с. ; Ukrainski soromitski pisni / uporiad., peredmova M. M. Krasykova. -Kharkiv : Folio, 2003. - 287 s.
5. Червшський I. Сватання, весшля i родини у люду руського на Рус Червонш. 1805 / I. Червшський // Весшля : у 2-х кн. — Кшв : Наукова думка, 1970. - Кн. 1. -С. 75-78 ; Chervinskyi I. Svatannia, vesillia i rodyny u liudu ruskoho na Rusi Chervonii. 1805 / I. Chervinskyi // Vesillia : u 2-kh kn. — Kyiv : Naukova dumka, 1970. - Kn. 1. -S. 75-78
Стаття надшшла до редакцп 15. 04. 2016
O. Kukharenko
SYSTEM OF FERTILITY SYMBOLS IN RITUAL SONGS OF «KOMORA» AND «PEREZVA»
Rites of «komora» (pantry) and «perezva» in the cycle of the Ukrainian wedding occupy a significant place and are its culmination. For a long time it was considered to be appropriate not to include description of these rites and songs accompanying them to the publications. The most popular image that prevails in ritual songs is viburnum, which was considered a symbol of beauty, innocence and love from long ago in Ukraine. Comparing a phallus with a cock makes us turn to modern American slang indicating a similar situation
where «cock» is translated both as «rooster» and «penis». The image of marten (kunytsia) -fur animal sitting in a haystack, is the embodiment of female genital organs. It is associated with erotic symbols, and a derivative of it «kunka» means vagina. Any energetic work is often compared with sexual intercourse - grinding flour, hulling grain, prickling with awl, hooping bucket, grinding in makitra, forging baby. In this connection the image of so-called sexual aggressor who is popular among womankind as an ideal partner arises: miller, cobbler, cooper, potter, and blacksmith. There are three main groups of concepts in the songs -genitals, sexual intercourse and virginity as the necessary condition for the success of the rite, happy family life of newlyweds and a heavy crop of the farmers' community. Frequently songs have a situation when a penis and its owner are identified; herewith it does not matter who has sexual intercourse - a man or an impersonated body organ. Despite the fact that sexual rudiments characterizing the fertility cult are widely represented in the mentioned rituals, coitus was always a taboo thing. The exception was a manifestation of anti-social behaviour dictated by the conditions of certain rites, such as «komora» and «perezva».
Key words: fertility cult, rites, wedding, komora (pantry), perezva.
UDC [654.19: 070.431.2] (477) (043)
M. Nagorniak
RADIO SKETCH AS A MEANS OF NATIONAL PATRIOTIC EDUCATION IN
UKRAINIAN FAMILIES (ILLUSTRATED WITH EXAMPLES OF STUDENT STUDY WORKS)
Now Ukraine is going through extremely difficult time when every citizen of Ukraine must show maximal social consciousness, great patriotic feelings. Given this, a specific emphasis should be laid on students' education. Thus, this article contains a detailed study of ideological and semantic, structural and compositional, linguistic and stylistic as well as music-and-sound background of a radio sketch, because the author considers this genre of artistic and journalistic broadcasting to be optimal in terms of implementation of the patriotic education in Ukrainian families. Radio sketch is the most convenient informational genre because it is short, does not require absolute concentration of people's attention, is rich in artistic and stylistic means, the effect of which is heightened with specially selected music-and-sound background. The author draws attention to the importance of including the radio sketch genre into educational programmes for students because owing to its wide expressive potential it is an efficient means of national-patriotic education in Ukrainian families.
Key words: radio sketch, artistic and journalistic broadcasting, means of expression, educational radio program.
The general problem and its scientific and practical value. Recently (during 20142015) Ukraine has been going through extremely difficult and powerful socio-political upheavals caused by the Revolution of Dignity, Russia's annexation of the Crimean Autonomous Republic, the anti-terrorist operation in the East of Ukraine aimed at protection of our territorial integrity and state sovereignty. In the historical sense, this is the time when every citizen of Ukraine must show maximal social consciousness, great patriotic feelings in order not only to survive with dignity in such a difficult period, but also to win the war with a malicious enemy. In fact, many Ukrainian citizens - soldiers of the anti-terrorist operation (ATO), their families, students, schoolchildren, volunteers, doctors, teachers, people of other
