CC BY
135
3. Б1бл1я. Книга пророка Icai.
4. Свангел1е вiд Мaтвiя.
5. Свангел1е вiд Луки.
6. Шпак О. Iконогрaфiя Розп'ять в укра'шських дереворiзaх XVII - XVIII cтолiть// Укра-шська Хреcтологiя. Нaродознaвчi зошити. - Львiв. 1997. - С. 44.
7. Одрех1вський Р. Рiзьбярcтво Лемювщини. - Львiв: Сполом. - 1998. - 261 с.
УДК398:392.5(477) Наук. ствроб. Н.Б. Пастух, канд. фтолог. наук -
1нститут народознавства НАН Украти
СИМВОЛИ ДЕРЕВА У ВЕСЫЬНШ ОБРЯДОВ1Й П1СЕННОСТ1 УКРА1НЦ1В: РЕГЮНАЛЬНИЙ АСПЕКТ
Виявлено групи cимволiв-дендронiмiв, яю фiгурують у веciльнiй обрядовiй ni-cенноcтi Bcix регiонiв Украши. Водночас простежено репональш оcобливоcтi симво-лiчного "репертуару" веciльних пicень.
Ключов1 слова: символ, весшьна обрядовicть, веciльнопicеннa символша, регь он, дендронiмний символ.
Research worker N.A. Pastukh - Institute of Area Studies at the National Academy of Sciences of Ukraine
The Symbols of tree in the Ukrainian's wedding ritual singing:
the regional aspect
In the article author defined the group of dendryform symbol in the wedding ritual singing of all Ukrainian regions. At the same time he traces the regional peculiarity of symbolic "repertory" of wedding ritual songs.
Keywords: symbol, wedding ritual, symbolical system of wedding song, region, dendry-form symbol.
Дерево - один i3 центральних атрибупв весшьного обряду та стрижне-вих символ1в весшьно! тсенносп [1]. Дендрошми весшьного ритуалу генетич-но та вщповщно семантично пов'язаш з образом свггового дерева. Тому у ве-сшьнш обрядовосп та тсенносп украшщв присутне майже все змютове та функ-цшне багатоманптя цього мапстрального символу традицшно! картини свпу.
Важливим тд час символ1заци виявляеться граматичний рщ назви дерева, який впливае на об'ект символ1заци таким чином, що назви жшочого роду, зазвичай, позначають оЫб жшочо! стат (вишня, калина, малина - молода), а назви чолов1чого роду - ос1б чолов1чо! стат (яв1р, дуб - молодий). "Чо-лов1ч1" символи-дендрошми в украшськш весшьнш обрядовш шсенносл трапляються значно рщше, тж "жшочГ (дуб, клен, яв1р, терен). Серед тради-цшно "чолов1чих" дендрошм1в спостер1гаемо тенденщю до змши граматич-ного роду з чолов1чого на жшочий, що дае змогу вщповщно позначати моло-ду. Зокрема, усталено чолов1чий символ - яв1р - у шсш виринае у зовЫм нез-вичному зютавленш:
Зеленая явiриночкa,
Чом ти мала, невеличечка?
Чи ти росту невисокого...
- Молодая Мaрiечкa,
Чом ти мала, невеличечка?
Чи ти роду не великого. [2, ст. 148].
Значно повшше представленi мжiночiм символи весшьно! шсш. Найпо-тужнiше ф^уруе символ калини, який через яскравi червонi ягоди конотуе: з красою (звiдси калина - Овчина", "молода"); з кров'ю (звiдси, калина - "дь вочють", "цнота"). Цей кущ - головна прикраса як обрядових атрибу^в: вш-ка, гiльця, короваю, шаблi тощо, - так i шсенно! образность
1стотно використовуе весiльна пiсеннiсть вiчнозеленi хвойнi дендрош-ми, а саме: ялицю, сосну, смереку. Для культурно! семантики та вщповщно символiки важливою виявляеться природна властивiсть дерева бути зеленим протягом усього року. Така яюсть проектуеться на людську площину в iдею вiчностi кохання, тривкост шлюбу. Значущою у системi щнтсних орiентирiв народно! естетики виявляеться ще й така природна риса шпилькових дерев, як колючiсть, яка пов'язана iз захисною, лiкувальною та любовною мапею, а в пiснях корелюе iз недоторканiстю, а, отже, цнотливютю.
Ще однiею широко представленою у весшьних пiснях групою симво-лiв е культивованi плодовi дерева (вишня, черешня, яблуня, груша, смородина), у яких, за народними уявленнями, зосереджена сила плщносп, родючос-ть Лопчно, що плодовi дерева позначають головно жшоче начало. Етапи роз-витку дерева (садження, рiст, цвтння, збирання плодiв, скидання листя, вщ-мирання i т iн.) проектуються на вщповщш важливi життевi етапи взагалi та композицiйнi елементи власне весшьного обряду зокрема. Символiчний мотив збирання плодiв фруктового дерева вщповщно присутнiй здебiльшого у шснях заключно! частини укра!нського весiлля. Вш пов'язаний iз делiкатною темою тшесно! любовi i грунтуеться на такш логiцi: збирати (трусити) плоди фруктового дерева - позбавляти невинность Зокрема у текст "понедшково!"
пiснi "нечесна" молода корелюе iз символом потрушено! грушки: В огородзе грушка Уже потрушена, Наша Мар'юхна Уже поворушена [3, ст. 457].
Послуговуеться весшьна шсня i швидкорослими дендрошмами, як в народнiй культурi символiзують вщповщно здоров'я, життеву силу, родю-чють, наприклад, натрапляемо у весiльних шснях на образ верби.
Усi назваш символи у регiональних традицiях весшьно! обрядово! т-сенностi представленi нерiвномiрно. "Яка природа, - писав Осип Бодянсь-кий, - такi i фарби" [4, ст. 116]. Локальний колорит пейзажiв, без сумнiву, впливае на символiчний "репертуар" у шснях з рiзних теренiв. Найяскравiше регюнальна оригiнальнiсть символiки виявляеться не стшьки в характерному саме для ^е! чи iншо! традицi! наборi символiв, скiльки в своерiднiй iерархiч-но структурованш системi значущостi !! складових. Тобто весiльний фольклор усiх регюшв послуговуеться, зазвичай, спiльним символiчним фондом, проте мапстральш та перифершш символи у локальних традицiях часто не зб^аються.
Весiльнi пiснi, ядром яких виступае символ калини, виринають на те-ренах уЫх без винятку регюшв Укра!ни. Проте якщо для одних регiональних традицiй калина у шснях - пашвний, стрижневий, можемо твердити навiть, незамiнний образ, то для шших - хоч важливий, проте такий, який може зас-
тупити ще якийсь традицшний символ. Широковщома весiльна пiсня "Сiчена калина, Ычена", яку виконують, зазвичай, дорогою вщ шлюбу додому, вико-ристовуе традицшний образ калини iз атрибутивною деталлю сiчена ("знище-
на, вiдрубана"):
Очаная калинонька, ачаная,
А йде наша Оксана звшчаная.. .(Подшля) [5, ст. 178].
Такий символ актуалiзуе значенневi компоненти "змшювати", "пори-вати зi старим", пов'язаш з новим життям повшчано! молодо! в родинi судже-ного, новим статусом молодищ i багатьма шшими змiнами у життi дiвчини. На теренах центральних та схщних регiонiв Укра!ни (особливо у Схщному Подiллi, на Ки!вщинi, Полтавщинi, Запорiжжi) пiсня "Сiчена калина, сiчена" послщовно зберiгае свiй стрижневий символ. Проте текст ще! пiснi може "ко-регуватися" вiдповiдно до колориту прських чи полiських пейзажiв. Зокрема, у Середньому Полюш знаходимо варiанти, що якнайкраще вiдповiдають м1с-цевим краевидам:
Сетчана йолочка, сетчана,
Звенчана девочка, звенчана.. .(Середне Полюся) [6, ст. 235].
Таку зам1ну спостер1гаемо 1 в бойювськш тсениш традицп:
Стята ялинка, стята,
Взята Оленка, взята. (Бойювщина) [7, ст. 53].
Використовуе образ хвойного дерева ялини вщома тсня "Похилее дерево ялина". Через символ похилого дерева ялини в!зуально передаеться стан поюрност "дитини" - молодо! (пор. традицшний асощативний зв'язок хили-тись - "коритись"). У гн1зд1 варiантiв цього тексту 1з р1зних регiонiв Укра!ни посл1довно виринае саме ялина. Проте в мюцевих традицiях окремих регюшв може спорадично з'являтися шший дендрошм, "допасований" до колориту мiсцевого пейзажу. Зокрема, на Бойювщиш паралель розгортаеться на основ1 образу свидинки (кущ, схожий до кизилу):
Похилое дерево свидинка,
Поюрное дитятко Оленинка.. .(Бойювщина) [8, ст. 103].
Окремо констатуемо зм1ну iнварiантного образу-символу ялини на бшь-ше звичну для п1вдня Ки!вщини та в ХХ столгт вже й бшьше популярну калину:
Похилее дерево калина,
Покiрнее дитятко Маршка... (Ки!вщина) [9, ст. 247].
У загальноукра!нськш символ1чн1й системi весшьно! шсеннос^ образ берези не так активно "задiяний" у фольклорному текст. Проте у пол1ському регiонi цей символ переходить з перифершно! фшури в одну з домiнантних. Причина зрозумша: пол1ський ландшафт багатий на березовi га!. Власне таку регюнальну своерiднiсть символ1ки пол1щук1в спостерiг Р. Кирч1в у розв1дц1 "Фольклор укра!нського Пол1сся": "У рол1 образно-поетичних компоненпв часто вживаються такi характернi для Полюся дерева, як сосна i береза" [7, 247]. Саме в межах Полюся (зокрема, у Схщному Пол1сс1) фiксуемо симво-лiчне "слово" сватв, яке б опиралося на дендрошмну символ1ку: "У вас е березка, а у нас дубок, дак чи не спаровать би нам !х?" [10, 97]. Значушдсть цього образу спостершаемо i в шсенному репертуарi пол1щук1в. Наприклад, ве^льна п1сня "Ой хвалилася, вихвалялася бiлая березонька", психолог1чний паралелiзм яко! розгортаеться навколо образу берези, функцюнуе найактивнi-ше у Сх1дному Пол1сс1, трохи рiдше - у Захщному Пол1сс1. Поодинок1 варiан-
ти можуть виринати ще на Подiллi i Полтавщинi. У пiснi бiла береза хвалиться своею красою (бша кора, довге кучеряве гшля, кругле широке листя). Кра-суеться береза перед вирами, перед зеленим явором, перед дубом, що у вЫх випадках асоцшеться iз молодим. Досконалють дерева у перiод буйного роз-квiту проектуеться на красу дiвчини до одруження (рум'яне лице, довга коса). Символiчна картина логiчно завершуеться пророкуванням майбутньо! долi дiвчини у замiжжi, що мовою природи подано так:
Ой озвався в1тричок: - Не хвалися, березо!
Я гшл1чко й обламаю, лиспчко й обчухраю [11, ст. 51].
Ландшафтними реалiями зумовлене також обрядове використання певних дендрошмних символiв. До того ж нас^зно в ритуалi дотримуеться суголосшсть мiж обрядовим використанням дерева, символiчними дiями з ним, з одного боку, та вербальними символом-дендронiмом, його семантикою та функщями, з шшого. Випукло такий зв'язок виявляе себе в обрядоди виття гшьця (весiльного деревця) та у тсенному супроводi до нього.
По-перше, для готування гiльця обирають, як правило, т ж види дерев, як яскраво представленi весiльною шсенною традицiею. У ролi весшь-ного деревця можуть виступати хвойш або фруктовi породи. У першому ви-падку - це може бути вершок (або гшки) сосни, смереки, ялищ, у другому -розгалужена гiлка вишнi, грушi, сливи, черешш (зрiдка - калини, верби). "Матерiал для гiльця залежав вiд природних умов, так i регюнально! зви-чаевостi, - зазначае А. Пономарьов. - Найпоширенiшi в Укра!ш вишнев^ ялинковi та сосновi гiльця. В прських районах в основному побутувало сме-рекове гiльце, у люостеповш зонi - соснове та вишневе, в степовiй гiльце ро-били з тюта, прикрашаючи його м'ятою та ягодами калини" [12, ст. 587]. Вод-ночас бiльшiсть дослщниюв наполягають, що найчастiше для гшьця викорис-товували саме сосну (або шше хвойне дерево), а фруктове дерево характерне тшьки для тих регюшв, де хвойнi дерева взагалi не ростуть [13, ст. 198-199]. Навиь у тих регiонах, у яких збирачi та дослiдники фшсують спорадичне послуговування то сосновою, то фруктовою породою, можемо натрапити на слушнi ремарки на кшталт думки I. Несен про функщонування гiльця на те-ритори Кшвського Полiсся: "Виготовлення деревця iз фруктово! породи ви-даеться нам похщним" [14, ст. 109]. До такого висновку приходить дослщник О. Гура, попередньо окресливши географiю групи схщнослов'янських назв весiльного деревця. На його думку, ус регiональнi назви гшьця в украшщв, рошян та бшоруЫв зводяться до едино! "назви хвойного дерева *]её1-" [15, ст. 203]. Хвойш дерева, як вiчнозеленi, реалiзували основну обрядову семантику готування гшьця: у деревi втiлювалась iдея нескшченного життя людського роду взагалi i родини молодих зокрема. Бо, як каже закарпатська загадка про свгг: "Земне дерево, - що оно старiеться i знов вiдновляеться, що на нш ро-дяться дни, а вмирають старцi, що одним боком шукае сонця, а другим вщ-вертаеться вщ него". У час загасання такого свггоглядного вмотивування могли з'являтися випадки використання плодового дерева в обрядi виття гшьця. У весшьних пiснях бшьшост регiонiв, що коментують обряд прибирання деревця, так само найчастше фшуруе саме образ хвойного дерева (незалежно вiд того, якою породою послуговуються тд час виконання самого обряду):
• Захщне Подiлля:
- Ой сосно, сосно, де-с росла,
Що-с така велика виросла?
- Ой росла ж бо я у гаю,
Гаем-Дунаем приплила,
В Марус за столом зацвила [16, ст. 216];
• Кшвщина:
Ой до бору, дружечки, до бору,
Рубайте сосну здорову... [17, ст. 122];
• Полтавщина:
.Та зробили гшечко з ялини
Та з червоно'1 калини [17, ст. 131];
• Схвдне Полюся:
Благослови, мш батенько, благослови!
С котрого дерева вшьце 1звить?
1з ялини, дитя мое, 1з ялини. [18, ст. 101];
• Запорiжжя:
Пльце-деревце з ялини,
Ще й з червоно'1 калини. [17, ст. 129] та ш.
Отже, використання тих чи шших дендрошмних символ1в зумовлене, з одного боку, природно-географ1чними обставинами, з шшого - зовшшшм виглядом, диференцшними ознаками само'' рослини, яка вщповщно до сво'х природних характеристик виявляе актуальне в контекст весшьного ритуалу символ1чне значення.
Основш групи символ1в-дендрон1м1в, що були назваш попередньо, присутш у весшьнш шсенно-обрядовш традици вшх регюшв. Власне реп-ональш елементи у символ1чнш систем1 визначити нелегко, оскшьки симво-лжа у сво'й сут - штеррегюнальне i загальнонацюнальне явище. I все ж, як бачимо, у низщ випадюв регiональна своерiднiсть виступае досить чггко. Во-на виявляеться насамперед у тому, що кожна регюнальна традищя вибирае iз загальнонацюнального символiчного фонду сво1' базовi та перифершш символи, якi часто не збшаються.
Варто наголосити на тому, що народна свщомють слабо диференцше класи дерев та кушдв, переважно ототожнюючи 1х. У фольклорi натрапляемо на "дерево-ожину", "терен-деревце", '4мбир-деревце" тощо. Тому в межах системи весшьних символiв-дендронiмiв потрiбно розглядати i образосимволи кущiв.
Лiтература
1. Фольклорш записи Марка Вовчка та Опанаса Марковича// Упоряд., передм. i прим. О.1. Дея. - К.: Наук. думка, 1983. - 146 с.
2. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край/ Собр. П.П. Чубинский. - С. Петербург, 1877, т.4. - 236 с.
3. Бодянский О. О народной поэзии славянских племен. - М.: Высш. шк., 1837. - 342 с.
4. П1сн1 Подшля/ Зап. Наст Присяжнюк в сел1 Погребище, 1920-1970 рр. - К.: Освгга, 1976. - 376 с.
5. Гарасим Я. Нов1 записи з древньо'1 Овруччини: огляд жанр1в та сюжетсв// Полюся Ук-ра'ни: матер1али 1сторико-етнограф1чного дослщження. - Льв1в: 1н-т народознавства НАН Ук-ра'ни, 1999. - В. 2. Овруччина. 1995. - 236 с.
6. Кир'пв Р. 1з фольклорних регюшв Укра'ни. Нариси й статп. - Льв1в: 1н-т народознавства НАНУ, 2002. - 542 с.
7. Обряди i тсш весiльнi люду руського в селi Лолин Стрийського повпу/ З1бр. О. Рошкевич, опр. I. Франко// Весшля: У 2 кн./ Упоряд. - М.: М. Шубравсько''. - К.: Наук. думка, 1970., кн. 2. - 526 с.
8. Весшля в сел1 Шпичинщ Сквирського пов1ту Кшвсько! губерни/ Зап. текст 1 музи-ку В.М. Верховинець// Весшля: У 2 кн./ Упорядк. - М.: М. Шубравсько!. - К.: Наук. думка, 1970., кн. 1. - 536 с.
9. Малинка А. Малорусское весилье. 2. Обряды и песни Черниговской губернии// Этнографическое обозрение, 1898, № 2. - 226 с.
10. Шсш з Колодяжна/ Зап., упор. 1 прим. Олекси Ошуркевича. - Луцьк: Надстир'я, 1998. - 126 с.
11. Пономарьов А.П. Примггки// Украшщ: народш в1рування, пов1р'я, демонология/ Упоряд., прим. та бюграф. нариси А.П. Пономарьова, Т.В. Космшо'!, О.О. Боряк.
12. Гура А.В. География группы восточнославянских названий свадебного деревца// Ареальные исследования в языкознании и этнографии (язык и этнос)/ Отв. ред. Н.И. Толстой. - Л.: Наука, 1983. - 326 с.
13. Несен I. Деревце у весшьному ритуал1 кшвського Полюся// Кшвська старовина. -2003, № . 6. - С. 236-239.
14. Гура А.В. География группы восточнославянских названий свадебного деревца// Ареальные исследования в языкознании и этнографии (язык и этнос)/ Отв. ред. Н.И. Толстой. - Л.: Наука, 1983.
15. Шсш Тернотльщини. Календарно-обрядова та родинно-побутова л1рика/ Упор. С.1. Стельмащук, П.Г. Медведик. - К.: Музична Укра'на, 1989, вип. 1.
16. Весшьш шсш: У 2 кн.// Упорядн., прим. - М.: М. Шубравсько'!. - К.: Наук. думка, 1982., кн. 1. - 248 с.
17. Литвинова-Бартош П. Весшьш обряди 1 звича!' у с. Землянщ, в Чернтвщиш// Ма-тер1али до украшсько-русько'! етнологи. - 1900, т.3.
УДК 712.253 Ст. викл. О. С. Пилат - НЛТУ Украти
СИМВОЛ ДЕРЕВА В М1ФОЛОГ11 НАРОД1В СВ1ТУ
Стаття мютить коротке роз'яснення шформацп щодо cимволiзму дерева i окре-мих деревних i чагарникових порщ у фшософських системах, в язичницьких вiроc-повщаннях i релiгiйному cвiтоглядi рiзних нaродiв i держав в минулому i cучacноcтi, що на думку автора може бути використано в зеленому будiвництвi у створенш но-вих i реставрацп icторичних об'ектiв ландшафтно!' aрхiтектури.
Ключов1 слова: Дерево життя i дерево cмертi, cвiтове Дерево, Дерево тзнання добра i зла.
Senior teacher O.S. Pylat - NUFWT of Ukraine Character of tree in mythology of peoples of world
The article contains short exposition of information on symbolism of tree and separate arboreal and shrub breeds in the philosophical systems, in heathen cults and religious world view of different people and world powers in a past and modern stage, that in opinion of author it can be used in green building at creation of new and restorations of historical objects of landscape architecture.
Keywords: Tree of life and as Tree of cognition of good and evil, space tree, Tree of Truth.
Створення об'екпв ландшафтно!' архиектури потребуе свщомого вибо-ру порщ дерев та чагарниюв не тшьки за !'х декоративними якостями. Виб1р рослин, тдпорядковуючись загальнш композици майбутнього об'екту при вдумливому шдход1, окр1м техшчних та декоративних якостей повинен врахо-вувати i символжу, що склалась за тривалий розвиток цившзаци у р1зних на-род1в та кра'н. Ус1 стародавш язичницьк рел1ги в основ1 сво'й були панте'с-тичними. Вщ найдавшших час1в людина жила поруч з деревами, часто посеред люу i, звичайно, не могла не вводити !'х у свш релтйний свиогляд. Зпдно з
