CC BY
26
твердження не тшьки у виступах учасникiв конференци - митцiв та мистец-твознавщв, а й у художнiх творах, Koipi були представленi на спещально ор-ганiзованiй виставцi. Живописне, графiчне та скульптурне зображення дерева цшковито вщдзеркалюе символiчний змiст результату творчих пошуюв сенсу буття, шляхiв виходу з кризи, що охопила свгг у ХХ ст. та поглиблюеться у нинiшньому.
Отже, завдяки синтезу науки i мистецтва ми шукаемо i знаходимо ви-хщ з системно! кризи, що охопила людство, кризи духовно!, еколопчно!, по-лггично! та соцiально-економiчно!.
УДК398 (477) Доц. О.П. Божок, канд. с.-г. наук
асист. В.О. Божок, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти
ДЕРЕВА, ОСП1ВАН1 НАРОДОМ
Розглянуто питания щодо юторико-фольклорно! спадщини народу Укра!ни. Наведено в1рш1, присл1в'я та пов1р'я, що вщображають суть дослщження. Висв1тлено иевiд'емиий зв'язок еднання людини i природи.
Ключов1 слова: обряд, символ, пантеон, бюлопчний фiльтр, деревна порода.
Doc. O.P. Bozhok; assisLV.O. Bozhok-NUFWTof Ukraine
Trees in culture by folk
This article is denoted historian - folklore to inheritance of Ukraine folk. It is Brought poetry, proverbs and popular beliefs, which display the essence of study. Integral relationship of associations person and natures.
Keywords: symbol, pantheon, biological filter, wood breed, denomination.
Дерево вщдавна мало символiчне значення в культурi рiзних народiв, зокрема - укра!нщв, як використовували його у рiзноманiтних обрядах, об-лаштуванш оселi та лжувальних цшях. Iсторiя та звича! укра!нського народу формувались на територi!, що здавна славилась багатими грунтами, чудовою природою та кшматом. Майже в уЫх куточках Укра!ни в народних шснях, думах та прислiв,ях трапляються назви таких порiд, як калина, верба, тополя, явiр та шшь Проте е i такi райони, де назви порщ збереглись у народних опо-вiдях, але сьогодш там цi породи вже не ростуть. Згадаймо тис япдний, що зростае зрщка тiльки в Криму та в Карпатах. Поблизу Мюхора красуеться тис, який "пам'ятае римських леriонерiв", що колись збудували в цьому уро-чищi фортецю. У минулому тис займав значну площу в Карпатах, про це свiдчать назви мют ТиЫв, Тисовець, Тисмениця та !м подiбнi, що вказують на юторичт мiсця його зростання. Поширена торпвля деревиною тису призвела до !! знищення. З не! робили списи, луки, руюв'я до мечiв i кинджалiв, скриньки, сувешри, музичнi iнструменти, оздоблювали королiвськi палаци. Вироби з тису живуть тисячолггтя, вони непiдвладнi часу.
Найбiльш осшваною породою в Укра!нi е калина. Iнодi !! вважають символом Укра!ни. Згадаймо пiсню:
"... Ой у лузi червона калина похилилася,
Чогось наша славна Укра'ша зажурилася ..."
10
Символ дерева у свгговш культурi та художнiй TB0p40CTÍ
Науковий вкник, 2006, вип. 16.4
У багатьох слов'янських народiв калину вважали символом дiвочо! краси й кохання [1]. Згадаймо народш порiвняння: Овчина, як у лузi калина", "гарна, як калина", '^вча виростае, як калина розквггае", "сто!ть, як калина при дорозГ, "калина в цвгту - дiвчина у вшку". Червоний колiр калини приносив щастя - його вишивали на рушниках. Також калина вважалась "ве-сiльним деревом" i була обов'язковою учасницею весiльного обряду. Гiлками калини прикрашали столи, весiльнi корова!, дiвочi вiнки й гостинцi. Наречена перед весшлям дарувала нареченому рушник, розшитий листям i плодами калини. Димом калини обкурювали хату вщ злих духiв i нечисто! сили. Здавна, мабуть ще з чаЫв язичництва, на покуттi хати, на причшках чiпляли грона калини разом iз деревiем, волошками, головками маку. Плоди калини стали символом мужност людей, що вiддали свое життя боротьбi за Укра!ну. Для укра!нщв, що вiдстоювали загальнонацiональнi штереси, вели непримиренну боротьбу з поневолювачами укра!нського народу, девiзом стало:
"... А ми тую червону калину тдшмемо,
А ми нашу славну Укра!ну, гей, гей, розвеселимо ..."
А ось символом сили та довголггтя був i залишаеться дуб. Пращури -язичники обожнювали його, вважаючи дуб священним деревом, житлом i храмом головного бога - Перуна, володаря блискавки й грому. Нашi предки помнили, що у найвишд i найбiльш кряжистi дуби-велетш блискавка вдаряе частiше, нiж в iншi дерева. Цi гiганти шби притягували блискавки до себе. Така уразливють пов'язана з тим, що вш пiдiймаеться вище над шшими деревами, мае надзвичайно глибоке коршня i служить провiдником електричних розрядiв з атмосфери в землю. Вважалося, що в шелестi листя проявляеться воля бопв, яку вмши читати волхви й жерцi.
В Киев^ на Староки!вськiй горi в дохристиянський перюд iснував го-ловний пантеон бопв: Перуна, Велеса, Даждьбога, Стрибога, Хорса та шших. Пантеон знаходився тд могуттм багатовiковим свяченим дубом в одинад-цять обхва^в. У 988 роцi, пiсля прийняття християнства, князь Володимир наказав знищити пантеон язичницьких бопв. Священний дуб - храм верховного божества дружинники за наказом князя зрубали i по крутому схилу кинули у Дншро. Фанатичш шанувальники Перуна намагалися затримати дерево, яке котилося вниз, i багато з них були роздавлеш. За св^енням л^опис-цiв, весь схил був червоний вщ кровi. Багато людей б^ли берегом за Перуном i кричали: "Видибай, наш боже, видибай", тобто випливи. Мюце, де iдол виплив iз води й хвиля прибила його до правого берега назвали Видубичь
Навт шсля прийняття християнства, схiднослов,янськi племена про-довжували шанувати багатовiковi дуби. Бо, саме дуб, у нас вважаеться царем серед дерев, як лев серед звiрiв. Укра!нщ присвятили йому величезну кшь-юсть тсень, а поети - вiршiв.
Дуби - довгожшеш мають навiть сво! iмена. Серед багатовiкових дерев найбшьшою популярнiстю в Укра!нi користуеться Запорiзький, який i те-пер ще добре росте бшя с. Верхня Хортиця. Фахiвцi стверджують, що ниш цей дуб у розквт сво!х сил i добре плодоносить. Вш його сягае понад 700 роюв. Його стовбур на висот грудей мае 6,32 м в обхватг Висота велетня
1. Сощально-фшософсьш аспекти "дерева-символа'
11
36 м, а могутня крона розкинулась на 43 м в дiаметрi. Запорiзький дуб - один з представниюв тих дрiмучих лiсiв, якi у минулому знищила нещадна сокира. Вщ цього дуба козаки йшли у похщ на татар. Легенда свщчить, що весною 1648 року, йдучи в похщ пiд Жовтi Води, Б. Хмельницький виступав шд цим дубом, тд ним запорожцi на чолi з славним кошовим I. Орком писали знаменитого листа турецькому султану.
1м'я гетьмана Б. Хмельницького носить також 600^чний дуб в м. Бе-режанах, що на Тернопшьщиш, а на схилах Кириювського яру, поблизу с. Буда Чигиринського району, росте 1000^чний дуб дiаметром в окружнос-тi стовбура 8,65 м. Вш пам'ятае хрещення Рус i Золотоординське iго. Його звуть ще дубом Максима Залiзняка. У 1843 рощ цей дуб змалював Т.Г. Шевченко. Вщомий також i дуб О. Довбуша, що на Прикарпатт (м. Залщики), якому уже понад 400 роюв.
Вiдомо, що дуб росте на родючих грунтах, тому ще за 3-4 тис. роюв до н.е. племена трипшьсько! культури випалювали дубовi люи i сiяли сшьсько-господарськ культури. В той час виникло навiть прислiв,я: "Де дуб, там i поле". На значних площах дубовi лiси були вирубаш, що значно зменшило ль систють Укра!ни.
Проте, найбiльш тiсно зв'язаним iз життям i побутом укра!нця деревом була верба [2]. У часи язичництва нашi пращури вiрили, що вона охоро-няе людей i !хне житло вщ злих духiв i пожеж, береже худобу. У слов'ян ця порода символiзувала щасливе сiмейне життя.
Як стверджуе Святе Писання, саме вербовi гiлки кидали пiд ноги 1сусу Христу, коли вiн востанне йшов до Срусалиму. В ознаменування ще! поди християнська церква встановила напередодш свята Паски - Вербний тиж-день, в кiнцi якого вiруючi несуть у церкву вербову гшку, де !! освячують i потiм садять на садибi бшя рiчки. Верба вважалася священним деревом, символом безперервност i постшноси життя. Саме верба символiзувала древньослов'янського язичницького бога сонця - Ярила. До наших дшв збе-р^ся народний звичай влаштовувати на його честь свято в шч на 1вана Купала. Коли зовЫм стемнiе, бiля заквiтчано! верби запалюють багаття, лунають веселi, жартiвливi купальськ пiснi, смiх, жарти. Молодь стрибае через багаття, спiвае шсень. Веселе свято тривае до глибоко! ночi. Пiсля цього дiвчата пускають вшки з верби, загадуючи свою долю, по водг Якщо водоверть не закрутить вшок i не потягне його на дно, а винесе його на середину рiчки i попливе дарунок дiвчини далi без перешкод, то це за народним повiр,ям вь щуе !й щасливе майбутне, що чекае на не! з коханим. У народi юнуе повiр,я, хто закохаеться ввечерi на 1вана Купала, той збереже свою любов навжи.
З давшх-давен укра!нський народ шанував вербу i оспiвував !! у чудо-вих лiричних пiснях. З уЫх деревних порiд, якi ростуть в Укра!ш, мабуть, пiс-ля калини найбшьше пiсень складено саме про вербу.
"... В кшщ гребл1 шумлять верби
Що я посадила.
Нема мого миленького
Що я полюбила ."
12
Символ дерева у свгговш культурi та художнш творчостi
^укрвий iticiiiiK, 2GG6, вип. 16.4
Веpбa в Укpaïнi е симвoлoм ïï чapiвнoï пpиpoди i тpaгiчнoï дoлi. З o^6-ливoю шaнoю i теплoтoю oспiвувaв веpбу i великий син укpaïнськoгo нapoду Т.Г. Шевченкo. У дaлекoму кaзaхськoму степу вoнa нагадувала йoму piдну Укpaïну.
" ... Реве та стoгие Дш^ mnpoxuM,
Сеpдитий вiтеp завива,
Дoдoлу веpби гие висoкi,
Гopaми хвил1 тдшма ..."
Великoгo Koбзapя на засланш, скеpувaли з Opськoï фopтецi у Hoвo-Петpiвське укpiплення, Шевченга пo дopoзi знaйшoв гiлку веpби i взяв з œ-бoю. Пpибувши за пpизнaченням, вiн шсадив ïï у безвoднoму кaзaхськoму степу. Born пpийнялaся i за штню з лишкoм poкiв пеpетвopилaся у мoгутнe деpевo. Tуpисти з У^аши, якi тут бувають, везуть з сoбoю гiлки цьoгo деpе-ва i висаджують ix у пapкaх та сквеpaх. Tепеp у мютах i селах Укpaïни чима-лo poсте нaщaдкiв цieï унiкaльнoï й пaм'ятнoï веpби.
Чим пoяснюeться така пoпуляpнiсть веpби? Oчевиднo, ïï ^ашю, вели-кoю кopистю, яку пpинoсить вoнa людям, невибaгливiстю дo фунту i кшматич-них умoв, легюстю poзведення. Живучoстi i аскетизму веpбi мoжнa пoзaздpити.
Kopiння веpби пpoникae на глибину бiльше 3 м, дoсягae вoдoнoсниx шapiв i шби poзкopкoвуe ïx, вiдкpивae шлях джеpелaм на пoвеpxню землi. Джеpелa, в^вавшись з пiд землi, пoвеpтaють дo життя мaлi piчки, якi дo цьoгo стpaждaли вiд спpaги. А веpби бiля них, нaбиpaючись сили, пpoникa-ють свoïм кopiнням в землю ще глибше i глибше. 3apo^i веpби - нaдiйнi вap-тoвi наших piчoк, пoстiйнo ддачий, дешевий i нaдзвичaйнo ефективний 6í-oлoгiчний фiльтp. Hедapмa нapoднa ^иказка каже: "Де веpбa, там i вoдa", "Bеpбa вoдoю живе, веpбa й вoду беpеже" [3]. Та^ж пpи пpoxoдженнi над дь лянками, де е шдземш вoди aбo нaгpoмaдження металевих пpедметiв, мае здатшсть гiлкa веpби pеaгувaти oбеpтaючись у pукax. Bеpбa пеpшoю сеpед ушх iншиx наших деpевниx пopiд oдягaeться у нiжнo-зелене вбpaння i, як ка-жуть у нapoдi, веде за сoбoю весняне бездopiжжя i гонить з piчoк залишки ^иги. Ïï вважають вiсницею i paдiсним симвoлoм весни. Boнa пpoдoвжуe ча-pувaти пoгляд як у пеpioд цвiтiння, так i вoсени свoïм жoвтим листям.
Oсoбливу цiннiсть мае деpевинa веpби, з якoï виготовляють тaкi на-poднi iнстpументи, як габзи. А веpбa, щo poсте у виглядi чaгapникiв, ^идат-на для виготовлення тoвapiв нapoднoгo сшживання. Bиpoби з лoзи, виготов-леш нapoдними мaйстpaми-умiльцями, за кpaсoю i витончешстю не пoступa-ються pукoдiллю меpежниць. Це спpaвжнi шедевpи мистецтва.
Це тшьки частина пopiд, щр poзпoвсюдженi на теpитopiï Укpaïни i стали ïï симвoлaми. А згaдaймo липу, явip, смеpеку, беpезу, гopoбину, кедp, ялoвець та iншi. ^жна деpевнa пopoдa - унiкaльне твopiння пpиpoди i мае свoю '^ш^афто й геoгpaфiю", iстopiю виникнення й poзселення.
Лiтeрaтyрa
1. Baкyлюк П.Г. Oпoвiдi npo деpевa. - K.: Уpoжaй, 1991. - 295 с.
2. Hoсaль I.M. В1д poo^^H - дo людиии. - K.: HaYxa, 1992. - 6G5 с.
3. Дми^н^ М.К. Пoвip'я. - K.: T-вo "Знания" Укpaïии, 1992. - 48 с.
1. Coцiaльнo-фiлoсoфськi aспeкти "дeрeвa-симвoлa'
13
