CC BY
42
8. Весшля в селi Шпичинцi Сквирського пов^ Ки'1всько1 губернп/ Зап. текст i музи-ку В.М. Верховинець// Весшля: У 2 кн./ Упорядк. - М.: М. Шубравськоь - К.: Наук. думка, 1970., кн. 1. - 536 с.
9. Малинка А. Малорусское весилье. 2. Обряды и песни Черниговской губернии// Этнографическое обозрение, 1898, № 2. - 226 с.
10. Шсш з Колодяжна/ Зап., упор. i прим. Олекси Ошуркевича. - Луцьк: Надстир'я, 1998. - 126 с.
11. Пономарьов А.П. Примгтки// Украшщ: народш вiрування, повiр'я, демонология/ Упоряд., прим. та бюграф. нариси А.П. Пономарьова, Т.В. Космшо^ О.О. Боряк.
12. Гура А.В. География группы восточнославянских названий свадебного деревца// Ареальные исследования в языкознании и этнографии (язык и этнос)/ Отв. ред. Н.И. Толстой. - Л.: Наука, 1983. - 326 с.
13. Несен I. Деревце у весшьному ритуалi кшвського Полюся// Кшвська старовина. -2003, № . 6. - С. 236-239.
14. Гура А.В. География группы восточнославянских названий свадебного деревца// Ареальные исследования в языкознании и этнографии (язык и этнос)/ Отв. ред. Н.И. Толстой. - Л.: Наука, 1983.
15. Шсш Тернопшьщини. Календарно-обрядова та родинно-побутова лiрика/ Упор. С.1. Стельмащук, П.Г. Медведик. - К.: Музична Украша, 1989, вип. 1.
16. Весшьш шсш: У 2 кн.// Упорядн., прим. - М.: М. Шубравськог - К.: Наук. думка, 1982., кн. 1. - 248 с.
17. Литвинова-Бартош П. Весшьш обряди i звичаi у с. Землянщ, в Чернтвщиш// Ма-терiали до украшсько-русько}.' етнологп. - 1900, т.3.
УДК 712.253 Ст. викл. О. С. Пилат - НЛТУ Украти
СИМВОЛ ДЕРЕВА В М1ФОЛОГ11 НАРОД1В СВ1ТУ
Стаття мютить коротке роз'яснення шформацп щодо символiзму дерева i окре-мих деревних i чагарникових порiд у фшософських системах, в язичницьких Bipoc-повщаннях i pелiгiйнoму cвiтoглядi piзних наpoдiв i держав в минулому i сучасносп, що на думку автора може бути використано в зеленому будiвництвi у створенш но-вих i реставрацп icтopичних oб'eктiв ландшафтно'1 аpхiтектуpи.
Ключов1 слова: Дерево життя i дерево cмеpтi, cвiтoве Дерево, Дерево тзнання добра i зла.
Senior teacher O.S. Pylat - NUFWT of Ukraine Character of tree in mythology of peoples of world
The article contains short exposition of information on symbolism of tree and separate arboreal and shrub breeds in the philosophical systems, in heathen cults and religious world view of different people and world powers in a past and modern stage, that in opinion of author it can be used in green building at creation of new and restorations of historical objects of landscape architecture.
Keywords: Tree of life and as Tree of cognition of good and evil, space tree, Tree of Truth.
Створення об'екпв ландшафтнoi арх1тектури потребуе свщомого вибо-ру порщ дерев та чагарниюв не тшьки за 1'х декоративними якостями. Виб1р рослин, тдпорядковуючись загальнш композицй майбутнього об'екту при вдумливому шдход1, окр1м техшчних та декоративних якостей повинен врахо-вувати i символжу, що склалась за тривалий розвиток цившзаци у р1зних на-род1в та краш. Ус стародавш язичницьк pелiгii в основ1 cвoiй були пантею-тичними. Вщ найдавшших час1в людина жила поруч з деревами, часто посеред люу i, звичайно, не могла не вводити ix у свш релтйний св1тогляд. Зпдно з
цим дерево - багатозначний прадавнш символ, вщомий практично вшм народам CBiTy, що зрештою виражае форми життя в органiчних взаемозв'язках i людини - як частини натурального космосу. Всесвгт же являе закони життя i людину як невщ'емне цiле. Втiлюе життя космосу як живого оргатзму. Вiдоме перш за все як предвiчне, космiчне, астральне свiтове дерево.
Як вертикальний феномен свгтове дерево асоцiюеться з горою. У Бiб-ли предвiчне дерево виступае у двох формах: як Дерево життя i як Дерево тзнання добра i зла. Легенди Вавилона також свiдчать про дуалiзм дерева. Бiля схiдних вавилонських воргт росли Дерево 1стини i Дерево Життя. 1нь i Ян, принцип Сонця i принцип Мiсяця, дерево Адама i дерево вви. Дерево життя - це символ райсько! повноти i майбутньо! повноти в кшщ часiв. У бiблiйнiй традици Дерево життя - центр досконалого Божественного свiту -пов'язане з символшою центру. "Виростив Господь Бог iз землi всяке дерево, приемне на вигляд i хороше для mi, i дерево життя посеред раю". Чотири рiч-ки, що текли вщ Дерева життя в Раю, розносять життеву енергiю на чотири боки свгту. Гносеологiчний двшник Дерева життя - Дерево тзнання добра i зла - втшюе вторгнення людини у попередньо встановлену Божественну гар-монiю. "I заповщав Господь Бог людинi, кажучи: вщ всякого дерева в саду ти !стимеш, а вiд дерева тзнання добра i зла, не !ж вiд нього, бо в день, в який ти скуштуеш вщ нього смертю помреш".
Дерево життя i Дерево смертi - два аспекти райських дерев. Вiдмова вщ принципу вдиного, вiд Добра, втшеного в Деревi життя, i поворот до дуалiзму, породжуе альтернативу добра i зла. Дерево пiзнання породило зерно смерт! Спокусник у виглядi змiя, що обвився навколо дерева - стародавнш мiстичний знак життево! енерги. Плiд з Дерева тзнання добра i зла прирiк першу людину на смерть i перебування у свiтi протилежностей. Згiдно з легендою, архангел Михаш порадив ввi посадити гiлку вiд Дерева тзнання на могилу Адама. Дерево, що виросло, цар Соломон пересадив у сад при храмь Воно було зрубане, i згодом з нього було зроблено хрест для Христа. 1дея, що хрест було зроблено з Дерева тзнання, поширилась з XII ст. Дерево - важлива частина християнсько-го символiзму як символ життя чи смерт або життя i смерть У християнськш шонографи хрест часто зображаеться як Дерево життя.
Мiфологiчнi асощаци богiв з деревами трапляються в рiзних культурах. Дерево - це земний образ божественно! суть Священним деревом Аттюа була сосна, египетський Ошрю асоцiювався з кедром - деревом, що тзтше стало бiблiйним символом для Меси.
Плутарх бачив паралель мiж Осiрiсом i грецьким Дiонiсом. Подiбну ж аналогш вiн знайшов i у фригшських богiв, що засинають подiбно дереву на зиму i прокидаються на лгто. За сво1м зв'язком з iмпульсом, що йде вiд при-роди, Дiонiс був богом-деревом (Dendrites). Насамперед, вш асоцiювався з виноградною лозою. Також вш сприймався як бог шжирного дерева, плюща, i всього квiтучого i як Ф^алмюс - богом всього, що росте - вЫх дерев i рос-лин. Його священними рослинами були плющ i сосна. Подiбно до дельфшсь-кого оракула, що жував лавр, його менади для шсшраци жували плющ.
Серед священних дерев дуб посщав перше мiсце у стародавтх евре1в, кельтiв, суфilв i у русичiв. Ясен був священним у Скандинави, де першi люди
були зроблеш з ясена, липа - германцями, дерево бодхи i iнжирне дерево -вважаються священними деревами 1нди. Священним деревом Аполлона був лавр. Символом Христа був лiванський кедр.
Дерево було одним з наймогутшших символiв родючостi i втiлення життево! енергiï. Воно ж е знаком приреченост всього живого, будучи шдпо-рядковане природному ритму: розквiт - плодоношення - в'янення i загибель. Щороку воно е в мiнiатюрi циклом чергування життя i смерть вмирае-заси-нае щоосенi i воскресае весною. Антропоморфш iнтерпретацiï дерева виника-ють з iдеï вiдповiдностi мжрокосму з макрокосмом. Дерево, як i людина, вер-тикальне, воно схильне до природного циклу: росте, старiе i гине. Вщповщно цiй iдеï дерево може втiлювати собою щею людського предка.
У скандинавськiй мiфологiï людська пара створена з дерева (Аск та Ембле). У давньоегипетськш традици жшоче божество в гшках по1'ть помер-лих соком життя. Образ людини-дерева був поширений в захщних культах як втiлення невидимих життевих струменiв, що пронизують землю. Дерево-лю-дина, зелена людина - образ, добре знаний захщними культурами. Дерево життя з андрогшного стану може розпастись на двi половини, утворюючи чо-ловiчу i жшочу суть. Проте iснуе i зворотний варiант - образ подвiйних або спарених дерев. Одне вщповщае чоловiчому, iнше - жiночому началу. Вони тягнуться одне до одного гшками, немов закохань
В образi месопотамського бога Таммуза форми рослини, тварини i людини переплетет. Сином деревно!" тмфи Дрюпи був бог Пан (у пер. з грець-ко1' "все") - згiдно з орфiчними гимнами всепоеднуючий принцип. У Римi його аналогiею був бог лiсiв i дико1' природи Сильван. Вш був божеством рослинностi, а також пр i металiв. Перший цар Альба-Лонги Сильвш наро-дився у лiсi. Вiдомi також образи дерева-тварини. У середземноморськш культурi олень ототожнювався з деревом життя, роги якого сприймалися як крона дерева.
Вщомий образ "стваючого дерева". У картинi раю з Жиля XI ст. рай зображаеться як залитий свiтлом сад з високими деревами, з яких "лине ств".
Вирш - це слов'янський рай - краша, звщки прилiтають птахи i де росте райське дерево - Прадуб, на якому мешкають птахи i душi померлих.
Форма дерева з його коршням у земл^ стовбуром i кроною втшюе три царства: хтошчне, земне i небесне, виявляючи структуру космосу. Це особливо вщноситься до Св^ового дерева праслов'ян, яке розглядаеться як опора св^у. На гшках такого дерева часто поселяються мiфiчнi ютоти, душi померлих предюв чи не народженi душi (часто у формi птахiв).
Вщома символiка рiвнiв космiчного дерева: Його коршня асоцiюеться з дiею первинних хтошчних сил: змiïв, драконiв. Стовбур дерева означае щею всотування, прагнення, тдйому, прориву, i з ним асощюються активнi тварини, такi як лев, единорщ олень. Символiчно повнозначна i структура дерева. Це - символ трiади, що складаеться з його розлого1' крони, вертикального стовбура i коршня, що йде в землю. Дерево як свгтова вертикаль скшьцьоване гшками крони - св^ення явленого свгту. Крона - це притулок для птэхГв i хмар, крГзь не1' видно небо i зГрки. КрГм цього, дерево з його ко-
ршням у земл1, що символ1зуе шдсвщомють, з могутшм стовбуром, що вира-жае структуру ф1зичного життя людини, i спрямованою до неба кроною, яка означае свщомють, використовують у психоаналгтищ. У м1фах шд деревом знаходять скарби, матер1альш i духовш, що iх охороняють чудиська. Герой повинен здобути iх - тобто шзнати.
Символ1чне дерево не належить до певного виду дерев. У Ыблп не вказано породу Дерева життя i Дерева тзнання, але останне, даючи яблука, асоцшвалося з яблунею. Це i райськ яблука, i золот яблука саду Гесперид, i яблука в "Молодшш Едде", як рекомендували для збшьшення чоловiчоi си-ли. Аттiс за легендою був зачатий вщ плоду мигдалевого i гранатового дерев.
Дерево символiзуе людську природу у двох п аспектах - з одного боку, прив'язашсть до землi, штравертшсть i споглядальнiсть, з iншого, екстра-вертнiсть, порив угору, динамiка зростання - внутршнього i зовнiшнього. Дерево бере участь в метаморфозах оргатчних форм. У грецькш мiфологii вiдомi нiмфи-дрiади (вiд ёг^ - дерево, дуб) - покровительки певних дерев. Дрюпа, мати Пана, була перетворена на дерево. Гамадрiади - шмфи, що на-роджуються i гинуть разом з деревом.
Дерево може виражати щею андрогша. Дерево тзнання - дерево Сви, i Дерево життя - дерево Адама - це цше, що розпалося на двi половини.
Дерево мае рiзноманiтнi значення. Дерево, що плодоносить, i дерево, що дае тiнь i захист, - це символ материнства. Цжавий образ спiваючого дерева, а також щея жертовного багаття, пов'язаного з тим чи шшим деревом. Арфа, лiра, iдея корабля зi щоглою посеред палуби також пов'язуються з iдеею дерева. Дерево як мют мiж небом i землею асоцiюеться зi сходами.
Складним символом, що пов'язуе рiзнi плани i елементи буття, i знаку водно!' безоднi, моря, е морське дерево, або водне дерево - корал. Вш також асоцiюеться з кров'ю. За мiфами корал вирю з крапель кровi Медузи Горгони, страшну голову яко' вiдсiк син Зевса Персей. Дерево також асоцшеться з водною стихiею i е шдводною проекцiею лiсового дерева.
У Середш вiки схема дерева розглядалася як iлюстрацiя цiлого, що складаеться з безлiчi елементiв рiзних плашв. З'явились алхiмiчнi дерева, гене-алопчш дерева, дерева душi, дерева любов^ дерева життевого шляху, дерева праведность ("Праведник квгтне як пальма"). Окремi дерева виражають окремi аспекти широкого спектру значень. Листяне дерево, яке щорiчно змшюе лис-тя - символ оновлення життя i образ Божественно' сутностц вiчнозелене дерево - символ безсмертя. Дерева-довгожителг явiр, модрина, кедр, сикомора, -символи довголотя, втiлення особливого життевого задоволення вщ безсмертя. Шмецький тис, який висаджували на кладовищах, означав подолання смер-тi. Осика в язичницью часи сприймалась як символ надлишку життево' сили. К листя, що тремтить, колишеться, шби розмовляючи саме з собою. Але це тремтшня i трепет асоцшються також з лихоманкою i занепокоенням. Шсля того як осика вщмовилась прихистити Марiю з немовлям шд час '' втечi у Сги-пет; пiсля того як Юда, замучений розкаянням, повiсився на осищ, вона сприймаеться як дерево, що постшно страждае, розкаюеться. Дуб i явiр були знаком iдолопоклонства. Пану присвячувалась бузина, Вакху - плющ, Аполлону i Дiонiсу - лавр. Священним деревом Осiрiса був також тамариск.
Дерево бере участь i в календарнш символщь Вiдома ялинка як знак Нового року i Рiздва, верба - знак початку весни - i переддень Великодня. Береза, що розпустила сво1' сережки на початку лгта - дерево Тршцг ВщомГ купальськ дерева, як кидали в рГчку. Вiдламана вщ купального дерева гшоч-ка була кращим оберегом вщ вщьом та нечисто1' сили. Основна мета ритуалу з деревами - це досягнення i забезпечення благополуччя, родючост^ молодость Дерева прямо чи опосередковано фГгурують i в украшських назвах мь сящв - березень, липень, жовтень, листопад.
Поширений звичай представляти частини свГту i краши через дерева, що ростуть в них. Украша асоцiюеться з вишнею, калиною, смерекою. Вгдо-мо, що РоЫя - краша берiз, горобини. Нiмеччина представлена липою, Скан-динавiя i Прибалтика - соснами. Канада на своему прапорi представлена листком клена.
Наостанку наводимо символжу ряду найвщомГших дерев.
Акац1я
Акацiю в Давньому Сгипт шанували як священну рослину завдяки подвшному червоно-бiлому забарвленню. Украй витривале i невибагливе дерево, е символом постшност i незмшность У масонiв символiзуе чистоту, безсмертя i святють. У християнствГ акацiя е символом душГ i безсмертя.
дуб
З незапам'ятних чашв дуб - довголiтне, мiцне дерево був найсвященш-шим деревом у багатьох народГв: у кельтiв, евре1'в, грекiв, римлян, слов'ян. За чаЫв Авраама бшя Сихема рю дуб волхвГв, як тлумачили шелестiння його листя, туркотання голубГв у гшках як знаки, послаш духом дерева. Пщ священним дубом Додони давала пророцтва Сивша. Друщи правили сво1' обряди в дубових гаях. У давшх грекiв дуб був деревом Зевса. Знаменита паля Геракла також була з дуба. У римлян дуб вважався деревом Юштера. У язичниць-кому свГтоглядГ слов'ян фГгуруе правiчний Дуб на верхiв,ï якого сидить найвище божество Род у виглядГ сяючого сокола.
Храм Ваала, що зберГгся у Дамаську, знаходився в гаю з вжових дубГв. Священними дубами оточена могила Авеля. ЖителГ Палестини шд ним хова-ють сво1'х пророюв i святих. Суфп також ховають сво1'х святих шд гшками священних дубГв. Дуб i терпентин, гшки яких осяяли могили суфшських святих, прикрашалися латочками одягу. У Ромове - релтйному центрГ Прусси -давш пруси скроплювали кров'ю жертовних тварин священний дуб, поклоня-ючись в його образГ трьом богам. Дуб був божественною трГадою. У евре1'в з дубом асощювалося Гм'я Яхве. Бшя Мамвршського дуба жив Авраам, i перше вщмГчене БГблГею явлення Бога Аврааму було бшя дуба. 1ерошм у IV ст. писав, що дуб Авраама показували аж до царювання Костянтина. При Костян-тиш бшя священного дуба Мамвре було збудовано скромну базилжу. Щороку бшя нього за указом Костянтина проходили багатолюдш святкування. Зпдно з юториком церкви Созоменом, евре1' збиралися з Сгипту додому шд дубом родоначальника Авраама, щоб вшанувати його. Греки приходили туди шанувати Бога i ангелГв, що явились Аврааму. Християни шанували це мюце,
тому що Син Божий з'явився тут вперше Аврааму. Зпдно з Бiблiею, Яюв закопав пiд дубом уЫх iдолiв Сихема, зiбраних в своему будинку. 1сус Навин спорудив шд дубом у Сихемi великий камшь для клятви на ньому (Нав. 24, 27). У Офре янгол Господнш явився шд дубом Гедеону. Годувальниця Ребе-ки була похована також шд дубом, який називали "дубом плачу". Дуб був також атрибутом царсько' влади: у Бiблii мовиться про "царський дуб" на межi Асирово' земль
Пiсня "Серця дуба" була одшею з вiдомих англiйських патрiотичних тсень. По всiй Англii росли дубовi га', в яких стародавнi дру'ди вели сво' мiстерii, поклоняючись дубу. Дубовi га' з дру'дськими храмами, розкидаш по всiй землi, для Блейка - свщоцтва перемоги певно' духовно' домiнанти: "Всi речi починаються i кiнчаються на стародавнiх дру'дсьюх скелястих берегах Альбiону", - писав вш у "Мшьтот". З одного боку, дуб у Блейка е, захисни-ком невинносл, в тт якого грають дiти. Але це i вiчне дерево, бiблiйний "дуб плачу" поряд з "пальмою страждання". З шшого, вiн асоцiюе дуб з упер-тими вкорiненими забобонами i називае його дубом з темним коршням. Бiля могутнього коршня дуба ангел вiдкривае йому похмурi таемницi посмертя. Дуб мае багату символжу в культурах усiх швшчноевропейських народiв.
Кипарис
Кипарис символiзуе смерть. З його листя був сплетений вшок Плутона. Пошл з кипариса разом з яечною олiею допомагав вщ переломiв i був одним iз засобiв стародавньо' медицини. Кипарис оспiвано у прекраснш поемi Овiдiя "Метаморфози". На о. Кеос в Карфейськш долинi жив красивий олень, посвячений шмфам. Олень був ручним i його любив юний син царя Кеоса Кипарис. Одного прекрасного дня олень улшся в тшь, ховаючись вщ спеки шд гiлками куща. Кипарис в цей час полював i кинув спис на шум в кущах. Коли вш побачив, що убив свого улюбленця, то став просити Аполлона, аби той дав йому вiчну скорботу за втраченим другом. Аполлон перетворив куче-рi на вiчнозелену крону, а струнюсть - у стовбур дерева. З того часу кипарис став символом скорботи i чужого горя. У Стародавнш Грецй бшя дверей по-мерлого вшали гiлку кипариса, а на могилах садили молодi кипариси. З гшок цього дерева робили похоронш багаття, на яких спалювалися тша померлих.
Пальма
Пальма присвячена Юштеру. Латинський напис свiдчить: "Тобi, охо-чому зiрвати гiлки пальми, доведеться, хоча ти цього й не знаеш, подолати крут схили пр". Дшсно, пальма не така проста, як може здатись. На Сходi -це священна шжирна пальма Асвата, символ штегрального i полегшуючого життя знання. Вона протисто'ть старозавгтнш концепцii: "пiзнання примно-жуе скорботу". По-еврейському, пальма 'Чатаг". В юдейськш традицii вона символiзуе сонце. У мютиюв пальма означае апофеоз, торжество, коли рух йде зсередини назовш. Якщо зближувати гшки сусiднiх чоловiчоi i жiночоi пальм, вони схиляються одна до одно'.
На емблематичному рiвнi це знак перемоги. Наприклад, вщома ембле-ма - пальма у води шд сонцем - шдписана так: "Як пальма не знае турбот бшя
рясних вод, так вщдат Богу, благоденствують бшя священних вод Слова". Ця емблема означае вiчну радiсть, що досягаеться благочестям. Чи латинсь-кий девiз "пам'ятай про зворотне" - зображаеться пальмою, вщображеною у водi. Ця емблема - попередження проти надмiрноl зарозумшост переможцiв. У написi переможцю пропонуеться пам'ятати, що життя одного громадянина дорожче, шж загибель багатьох воропв. Юнг, який у символах бачив велику невизначешсть, вважав пальму символом жшочность
Сосна
Сосна - одна з найстародавшших деревних порщ, вiчнозелена i довго-вiчна. Сосна може рости на найбщшшому груш!, але 1й необхiдний життевий прос^р. Через цi властивостi вона е символом довгол^я i безсмертя. Саме так 11 використовують при озелененш кладовищ i в похоронному ритуалi (сосновi вiнки i труни). Сосна - символ стшкосп i подолання несприятливих обставин. У типологи дру1дав людина, народжена в перiод сосни (19-29 лютого i з 24 серпня по 2 вересня) схильна тягнутися вгору; 1й зрозумiлi високi ус-тремлiння, i в той же час вона завжди готова до трудношдв i навггь любить 1х. Тяжiння до труднощдв пiдсвiдомо штовхае 11 до перюдично! змiни способу життя. Люди сосни не мають собi рiвних в самозахисть У античнш культурi сосна присвячувалась Сатурну i Пану. Сосна також служила знаком Кгбели -сосновi дрова йшли на багаття для спалювання померлих. Корiбанти (служи-
телi Кiбели) ходили з шдвшеними на шш сосновими шишками.
А також: Азал1я - стримашсть.
Барбарис - усвщомлення реального стану речей.
Гранат - плодючють.
Дикий виноград - завзятють.
Жасмин - впевнешсть.
Керр1я - шдивщуал1зм.
Рододендрон - витончешсть, добробут.
Ял1вець - переконливють.
Л1тература
1. Блаватская Е.П. Теософский словарь. - М.: Ассоциация Духовного Единения "Золотой Век", 1994. - 596 с.
2. УкраТищ: народш в1рування, пов1р'я, демонология/ Упор., прим. та бюграф. нари-си А.П. Пономарьова, т. В. Космшо'!, О.О. Боряк - К.: Либщь, 1991. - 640 с.
3. Шереминская Л.Г. Фен-Шуй для вашего сада. - Ростов н/Д.: Феникс, 2005. - 221 с.
4. Энциклопедия. Символы, знаки, эмблемы/ Авт. - сост. В. Андреева и др. - М.: ООО "Изд-во Астрель": ООО "Изд-во АСТ", 2004. - 556[4] с.
УДК 001.2: 001.8 Проф. Е.П. Семенюк, д-р фтософ. наук - НЛТУ Украти
ДЕРЕВО ЗНАНИЯ ЯК СИМВОЛ РОЗВИТКУ НАУКОВО1
МЕТОДОЛОГН ТА ЙОГО СОЦ1ОКУЛЬТУРНА РОЛЬ
Пор1вняння науки (як уособлення людського знання) з деревом е вщомою метафорою з широкими семантичними можливостями. Розглядаються диференщащя та штегращя наукового знання, 1х сучасш результати та роль у культур! людства.
Ключов1 слова: диференщащя та штегращя науки, наукова дисциплша, мето-долопя науки, сощальна еколопя, сталий розвиток, ноосфера.
