CC BY
159
УДК 398.81. 045 Доц. О.М. Кузьменко, канд. фглол. наук - 1нститут
народознавства НАН Украти
СИМВОЛ1КА КАЛИНИ В УКРА1НСЬКИХ П1СНЯХ НАЦЮНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ ХХ СТ.
Проан^зовано символiку дендрономiчного образу калини в украшських тснях нацiонально-визвольних змагань ХХ ст. (стршецью, повстанськi). Найбiльше фольклор-ний образ виступае словом-символом як домiнанта в асощативних зв'язках: калина - дiв-чина (мати), калина - Украша, калина - кров. Завдяки новим чи переосмисленим дiеслiв-ним сполученням символ доповнюеться новими конотатами (стршецька честь, державна незалежнiсть). Висока частотнють актуалiзащi лексеми калини у формулах традицшних символiчних ситуацiй пiдтверджуе фольклорнють стрiлецьких й повстанських пiсень. Автор вважае, що способи реалiзацii символiчного свiдчать про вiдкритий ряд зна-ченнево'1 парадигми символу калини в украшськш пiсеннностi нового часу.
Ключов1 слова: символ, асоцiативний зв'язок, символiчна ситуацiя, сема, мотив, фольклорний образ, тсня.
Doc. O.M. Kuzmenko - Institute of Area Studies at the NAS of Ukraine
The symbolics of guilder rose in Ukrainian songs of the 20th century
national liberating movements
The article analyses the symbolics of dendronomic image of guilder rose in Ukrainian songs of the 20th century national liberating movements (riflemen, insurrectional). The folklore image presents itself most of all as a symbol dominating in associative combinations: guilder rose - virgin (mother), guilder rose - Ukraine, guilder rose - blood. Due to the new or reinterpreted verbal combinations (to bend, to pluck, to raise or hoist), the symbol is enriched with new connotations (riflemen honour, state independence). A high frequency of cases when the guilder rose lexical unit is actualised in the traditional symbolic situation formulas proves the folklority of riflemen and insurrectional songs. The author believes that the ways of realisation of the symbolic can only affirm an open sequence of guilder rose symbolic paradigm in Ukrainian songs of the new age.
Keywords: symbol, associative connection, symbolic situation, seme, motive, folklore image, song.
Традицшт фольклорш символи у складнш систем! свiтовоi символжи е чи не найпродуктивнiшi для наукових студш над образно-поетичними константами. Iсторiографiя питання давня, доволi обширна i рiзнобiчна. Сучасш дослщники народноi словесности справедливо зазначають, що "символжа, символ у народнш поезп - це стшке суворо диференцшоване за змютом уявлен-ня, що викликае постшне коло асощацш у певнш поетичнш систем^' [1]. Ко-жен жанр фольклору передбачае свою поетичну систему, тому украшсью патрютичш шсш як полiжанровi твори вибрано для дослщження не випадко-во. Загальнослов'янський символ калини надзвичайно часто трапляеться саме в украшських шснях, на що звернув увагу ще у середиш XIX ст. М. Костомаров, дослщжуючи рослинну символжу [2]. Зазначена тема е складовою акту-альноi проблеми фольклористики: трансформаци символiчних образiв та ix символiчниx значень у поетицi фольклору.
Цжавий з цього погляду лшгвютичний аналiз символiки в украiнськiй народнш творчост подае О. Сiмович [3]. Опираючись на ii переконливу те-оретичну схему аналiзу семантики символiв-дендронiмiв, i зокрема калини, застосовуемо ix до матерiалу, який мае свою специфiку. Стрiлецькi та повс-
танськi шсш - це новотвори ХХ ст., отже вони дають змогу простежити характер стшкосп асоцiацiй та можливють появи додаткових узагальнених зна-чень, емоцiйних оцiнок в окремо взятому словi - символi калина. Найужива-нiше тлумачення лексеми ("калина" - "кущова рослина родини жимолосте-вих, що мае бiлi кв^и й червонi гiркi ягоди" [4]) стосуеться одного iз 200 ви-дiв ще! рослини - "калини звичайно!" (УЛигииш ори1ш). II значна пошире-нiсть на теренах Укра!ни, пов,язанiсть iз родинно-побутовими, календарними обрядами (весшля, похорони, осiннiй обряд "похщ на калину" та iн.) зумови-ли перехiд iз свiту номшативно! одиницi у свiт художнього образу.
1манентна властивiсть тематично! групи тсень, взятих для обстеження, полягае в оргашчному поеднаннi творiв власне народних та л^ературного по-ходження, що тд впливом традици народного редагування тддались фолькло-ризаци чи е виявом фольклоризму. Аналiз текстiв, де е художнш образ калини (без варiантiв понад 30 одиниць) [5; 6], засв^ив, що вiн мае декшька чiтко ди-ференцiйованих символiчних значень. Домiнуе загальнопоширена спорщне-шсть "калина - дiвчина". Цю стшку асоцiацiю розглядали видатнi фольклорис-ти М. Костомаров, О. Веселовський, О. Потебня. Останнш писав, що "калина стала символом дiвчини тому ж, чому дiвчина названа красною; за едшстю основного уявлення вогню - свггла в словах: дiвчина, красна, калина" [7, с. 207].
Военна тематика стршецьких та повстанських шсень визначила дещо iншi акценти у семантично-асощативному полi символу. Тут краса дiвчини не тiльки у зовшшньому, фiзiологiчному проявi (давнiша формула вияву сим-волiчного). Завдяки рiзним формам психологiчного паралелiзму (симетрiя внутршньо! динамiки, рiдше синтаксична) розкриваються семи "краса дiво-чого кохання i вiрностi", а також - "самотшсть, сирiтство":
Ой у люочку та й на тсочку росте калина як сиротина. II садила д1вчина мила, як свого стршьця випроважела. [8] Цвила, цвила клинонька та й в'янути стала,
- Ой чого ж ти, д1вчинонько, прясти перестала?
- П!шов, тшов мш миленький в повстансью загони.
- Не журись, мое серденько, вш край наш боронить [6, с. 204].
Категорiя ди як основна ознака зютавлень тут i в шших асоцiативних
парах пов'язана iз дiесловами, що е символiчно значущими елементами. Словник предикативних сполук традицшний. Позитивне навантаження ма-ють тшьки рiзнi граматичнi форми слова "цвюти": Як калина зацвша, в1ття кв1том вкрасила, Вузенькими стежечками, Бшенькими шжечками, До стршьця-молодця виходила. (Р. Купчинський "Як калина зацвша") [9, с. 112].
Переважають словосполучення негативного оцшного змiсту. Це структури iз особовими дiесловами як з прямим предметним значенням рослини: "росте", "схилилась", "похилилась", "зiгнулась":
Ой жие вш, жие в темному люу,
Висока могила на грудях йому.
Червона калина росте при йому,
Молода д1вчина плаче по йому.
("Йшли стршьщ до бою та й через поля") [10].
так i з метафоричними значеннями (у лiтературних за походженням пiснях можлива описова форма): "заридала", "заснула", "^зоньки ковтае", "цвiтом наливалась": "Поховала дiбровонька, заридала калинонька: "В могилi сивш, в могилi сивiй" ("Ой впав стршець у край зруба" М. Гайворонського) [11].
Типовими для поетики шсенних новотворiв е актуалiзацiя тради-цiйних символiчних формул iз дiесловами ламати (зламала), рвати, нагнути (пригнула), зрубати калину. Вираз "гнути калину" схщно-польського поход-ження й означае залицятися до дiвчини, зачiпати 11. Бiльш поширена у схщ-них слов'ян форма "ламати калину" символiзуе поняття любити дiвчину, ви-давати 11 замiж [12]. Типовий зачин народно! стршецько! пiснi про прославле-ну хорунжу Легiону УСС Олену Степашвну "Ой дiвчина молоденька пригнула калину" у рiзних варiантних проявах, здавалось би, вже не мае достатньо! повноти символiчного, характерного для весшьних пiсень. Проте одна iз сем "дiвоча чистота i честь" набувае значенневого розгалуження, вщтак зумовлюе новий асоцiативний ряд: Овчина - стрiлецька честь":
Ой д1вчина молоденька нагнула калину, 1дуть стршьщ с1човп з гори на долину. Як з'!хали на долину, поставали в лаву, Як прогнали вороженьюв, дютали похвалу [13].
Другий вид символiчноl спорiдненостi калина - Укра!на притаманний найбiльше стрiлецьким i повстанським шсням. Вiн грунтуеться на поеднанш декiлькох сем, що, як i попередня пара, пiдкрiплено граматичним родом жь ночого образу. У цьому виявляеться сутшсть нацюнально! специфiки мови, бо тут символ калини е образом, що виражае не наочну чи конкретно-чуттеву ознаку, а е виразом ще! [14], головно ще! державностi. Наприклад, у фолькльорних варiантах пiснi С. Чарнецького, Г. Труха "Ой у лузi червона калина" найкраще помггно механiзм реалiзацil асоцiативного зв'язку. Завдяки доповненню у фолькльорних варiантах шсш вводиться повторне звертання лiричного оповщача до образiв "червоно! калини" та И означуваного — "славно! Укра!ни". Вщтак не тiльки збер^аеться пафос пiснi-гiмну, але через роз-будову паралелiзму проявляеться бажання народних виконавщв оживити тра-дицiйною символжою поетику лiтературного за походженням твору. Завдяки заперечним дiеслiвним формам (не забудем, не хилися, не журися), повторам, оргашзованим як антитезова пара ("зажурилася" - "не журися", "похилила-ся" - "не хилися"), нанизуванню зображальних ознак символу ("вгору рости", "маеш бiлий цвiт", "ти ще зелененька"), в iмперативi ("пiдiймемо", "збереже-мо") виявляеться патрiотичний змiст, коршня якого сягають козацько! лiро-ешки. Так, у варiантi, записаному на Бойювщиш, розумiння iде! волi i невми-рущостi поколiнь укра!нських геро!в, закладених в фольклорному символi калини, передаеться через мотив спадкоемносл:
Не хилися, червона калино, маеш бший цв1т. Не журися, славна Укра!но, маеш славний р1д. Бшим цв1том, червона калино, закв1тчайся, Славним родом, наша Укра!но, гей-гей, розвеселяйся [15].
Вш е провiдним у шсш "Прийшла пора велика" (сл. А. Лотоцький, М. Угрин-Безгршний), що була написана шзшше, у травш 1915 р.:
Гей ми, Стршьщ с1човп, Стяги в нас малинов1, Ми першi в бш за волю йдем, Червоную калину на все, не на хвилину, Високо, гордо тдшмем! [16].
Отже, на грунт стрiлецькоi символжи видшилась стшка формула шд-шмати калину iз значенням "здобувати полiтичну незалежшсть", що шдтвер-джуеться закрiпленiстю и у повстанських пiснях: Ми калину йдемо тдшмати, Хмари геть проженем [6, с. 109].
У цьому контекст нацiонально-визвольноi тематики прикметним е ш-ший аспект вiдтворення образу. Не тшьки украiнськi, але й сучасш зарубiжнi дослiдники стверджують, що завдяки червоним ягодам, якi нагадують краплi кровi, калина в украшщв стала символом пролитоi козацькоi кровi [12]. Ця ар-хаiчна значушдсть слiв калина - кров (О. Братко-Кутинський вважае, що калина символiзуе вiдновлювану вiд поколiння до поколшня кров украшського народу) за традищею зберiгаеться i у тснях военно!" тематики нового часу: У д1бров1 при долиш вггер пов1вае, Там над стршьчиком калина сшзоньки ковтае. Ой червош тп сльози з стршецько'1 рани, Впав бщненький при долиш, бшьше вже не стане [17].
У повстанськш колядщ "На синiх небесах" слово "калина" формально вщсутне. Проте згадана вище асощативна пара опосередкована низкою взае-модоповнюючих одна одну сем, як реалiзуються у структурi метафоричного порiвняння: "калина - цвiт, кров, воля":
Хоч кривавим цв1том воля процв1тае -
Над Киевом, злотоверхим, слава зав1тае! [6, с. 367].
Порiвняння, як бачимо, грунтуеться безпосередньо на домшанл атрибутивного значення символу. У багатьох текстах стршецьких та повстанських шсень вона виражаеться через двокомпонентну формулу iз постшними епiтетами, що позначають кольори: "червона (рiдше красна) калина", "бший цвiт". Колiр, як самостiйний символiчний елемент, доповнюе символiку калини, проявляючи одночасно спiвiснуючi семи: червоний - "гарний, славний", бiлий - "чистий, невинний", зелений - "молодий, радiсний": - Не хилися, червона калино, ти ще зелененька, Не журися, славна Украшо, ти ще молоденька. ("Ой у луз1 червона калина похилилася"). [18] I пов1яв вшьний в1тер, трава похилилась. На повстанцях молоденьких розцвша калина. I зацвша бшим цв1том, в1ття розпустила, Немов мати сишв сво'1'х бшим пухом вкрила [6, с. 394].
Вщомо, що уживання прикметника червоний, у значенневш структурi якого актуалiзуеться сема "кривавий", увиразнюе символiчний змют калини. Вiн традицiйний для рiзних жанрiв пiсенного фольклору, де присутня асощативна пара калина - смерть, могила. Це достатньо сильне лексико-семантич-не поле, що шдтримуеться похоронною обрядовою практикою, коли украшщ садять на могилi у головi покшника кущ калини. Для украшщв калина i в шс-нях е деревом поховальним, пам'ятником могил" [2, с. 74]. Символiчна ситуа-
щя на могилi калина часто мае мюце у канвi стрiлецьких народних шсень (щедрiвках, баладного типу) ^ що важливо, з'являеться у фолькльорних текстах, як в авторському варiантi реалiзують iнший близькоспорiднений ден-дронiмiчний образ (рожа, тополя):
Вийду я на ту могилу, з1рву червону калину:
- Пращай, миленький, чорнобривенький,
Бо за тобою я загину.
("1хав стршець на вшноньку") [19]
Мене поховайте в вишнев1м саду,
Меш посад1те червону рожу,
Меш посад1те красну калину.
Аби люди знали: згиб за Вкра!ну!
("Ой !хали стршьщ та й на ворога") [20]
Традицшно у давшших за походженням пiснях та бшьшосп стршець-ких словосполученнях "калина на могилГ мае стiйке символiчне значення: тужлива пам'ять за померлим на чужиш молодим козаком чи хлопцем, си-ном, братом ("А на тш могаш червона калина, За стршьцем ридае молода дiв-чина"). У повстанських пiснях актуалiзуеться ця ж формула, але з предикативною структурою "цвюти", що створюе протилежне (оптимютичне) штона-цшне забарвлення, вiдтак породжуеться позитивна конотащя символу: Ой як прийде та година - встане Укра!на, На могат твого сина зацв1те калина. Будуть пташки прил1тати цв1т калини !сти, Будуть йому приносити з Укра!ни вют1 [6, с. 438].
Цей приклад яскраво демонструе вияв приховано! семантики символу, яку помггив М. Костомаров, зазначивши, що посаджена на могаш калина -це символ любовi у будь-якiй формi вияву (подружньо!, братньо!, материнсь-ко!, до Батькiвщини). Отже тут домшуючою е сема "любов", що розширюе асоцiативний ряд символу калини до парадигми: калина - любов - Укра!на. Ця ж структура, вважаемо, е мжросхемою подвшного метафоричного перене-сення, що дае змогу едшсть рослинного iз антропоморфним, як у стршецькш пiснi "Ой у полi могила з вiтром говорила". Тут штегруючим чинником, на основi якого вщбуваеться зближення фольклорних образiв матерi та калини, е передусiм первиншсть асоцiативно! пари Укра!на - мати, що традицшна в геро!чному шсенному фольклорi укра!нцiв: Росла там калина в самот1 едина, А Бог знае, що за мати поховала сина. Поховала сина мати-Укра!на, Ихто за ним не заплаче - молода д1вчина. [21]
У дослщжуваних текстах поряд iз формами прямого чи прихованого порiвняння iз жшочими образами лексема калини iнколи фшуруе в обставин-них конструкцiях, що вказують на мюце чи час поди. Вирази: "ворон... на ка-линi кряче", "соловейко. все тьохкав на калиш", "сяду у гай шд калину", "ой вернуся.як калина зацвiте" - вiдiграють функцш символiчно! ситуацi!, що натякае на появу дiвочого образу. Очевидно, можна говорити про те, що калина входить у систему "пейзажних символiв", як береза, смерека [22].
Таким чином, у поетищ укра!нських шсень нацюнально-визвольних змагань ХХ ст. широко представлено символшу дендронiмiчного образу ка-
лини. Найбшьше цей давнiй фольклорний образ виступае словом-символом як домшанта в асощативному зв'язку калина - дiвчина (мати), калина - Укра-1'на, калина - кров. Завдяки новим чи переосмисленим дiеслiвним сполучен-ням (нагнути, зiрвати, пiдiймати калину) символ доповнюеться новими коно-татами (стрiлецька честь, державна незалежшсть). Висока частотшсть акту-алiзацii лексеми калини у формулах традицшних символiчних ситуацiй (калина на могил1, пiд калиною тощо) шдтверджуе фольклорнiсть стрiлецьких й повстанських тсень. Водночас способи реалiзацii символiчного свiдчать про вiдкритий ряд значеннево!" парадигми символу калини в украшськш шсен-нностi нового часу.
Лггература
1. Ерёмина В.И. Символика. Символ// Народные знания. Фольклор. Народное искусство, вып. 4. - М.: Высш. шк., 1991. - С. 110.
2. Костомаров М. Слов'янська м1фолог1я. - К.: Либ1дь, 1994. - С. 72.
3. Омович О. Поетична символ1ка украшсько!" народно!" творчост1: л1нгв1стичний аспект/ 1н-т украшознавства 1м. I. Крип'якевича НАН Укра'ни; ЛДУ 1м. 1вана Франка. - Льв1в, 1999. - С. 3-12.
4. Словник украшсько!" мови, т.4. - К.: Наук. думка, 1973.
5. Кузьменко О. Фольклорн1 записи стршецьких п1сень 1992-2002 рр. (Льв1вська, Тер-ноп1льська, 1вано-Франювська, Черн1вецька, Хмельницька обл.). - [Домашн1й арх1в]. - Дал1: Кузьменко, д/а.
6. Шсш УПА/ З1брав 1 зредагував З. Лавришин// Л1топис Украшсько'1 Повстансько!" Ар-ми. - Торонто: Л1топис УПА, 1996; Льв1в:"Л1топис УПА", 1997, т.25.
7. Потебня О. Про деяю символи в слов'янськ1й народн1й поези// Потебня О. Естетика ! поетика слова. - К: Мистецтво, 1985. - С. 207-210.
8. Зап. О. Кузьменко 30.08.1998 р. у с. Посух!в Бережанського р-ну Терноп1льсько'1 обл. в1д Мигас Мари, 1928 р.нар. [Домашнш арх!в].
9. Ми йдемо в 61й: Повний зб. тсень Р. Купчинського/ Запис, упоряд., вступ. ст. ! при-м1т. I. Соневицького. - Нью-Йорк: "Червона калина", 1977.
10. Арх1в Пол1сько-Волинського народознавчого центру. - Ф.5, од.зб.12, арк.317 (зап. 1990 р. у с. Качин Кам1нь-Каширського р-ну Волинсько!" обл.).
11. Зап. О. Кузьменко 28.05.1998 р. в с. Конюхи Коз1вського р-ну Тернопшьсько!' обл. в1д Сеник Катерини, 1922 р.нар. [Домашнш арх1в].
12. Усачёва В.В. Калина// Славянские древности: Этимологический словарь/ Под общ. ред. НИ. Толстого, т.1. - М.: Высш. шк., 1999. - С. 446.
13. Зап. О. Кузьменко 11.09.1999 р. в с. Красна Надв1рнянського р-ну ^ано-Франювсь-ко'1 обл. в1д Нагорняк Анни, 1926 р.нар. [Домашнш арх1в].
14. Таке розумшня символу див. у кн.: Кононенко В. Символи украшсько!" мови. - Ьа-но-Франк1вськ, 1996. - С. 17.
15. Арх1в 1н-ту народознавства НАНУ. - Ф.1, оп.2, од.зб. 381, арк.45 (зап. 1990 р. у с. Ванькович1 Самб1рського р-ну Льв1всько'1 обл. в1д Сарахман Мари, 1923 р.нар.).
16. Червона калина/ За ред. - М.: Угрина-Безгр1шного. - К1ш УСС, 1917. - Ч.2 (чер-вень). - С. 10.
17. Зап. Г. Дем'ян 06.12.2001 р. у м. Львов1 в1д С1кори Володимира, 1937 р.нар.
18. Зап. О. Кузьменко 27.09.1997 р. в с. Балинц1 Снятинського р-ну ^ано-Франювсько!" обл. в1д Кульчицького Василя, 1931 р.нар. [Домашнш арх1в].
19. Зап. О. Кузьменко 11.09.1992 р. в с. Розвад1в Микола'вського р-ну Льв1всько'1 обл. в1д Скрипець Анни, 1909 р.нар. [Домашнш арх1в].
20. УкраТнське народознавство: стан 1 перспективи розвитку на злам1 вшв// Зб. наук. пр. - К.: Осв1та, 2000. - С. 16.
21. Зап. С. Луньо 03.03.1997 р. в м. Явор1в Льв1всько'1 обл. в1д групи виконавц1в. [Домашнш арх1в].
22. Керлот Х. Словарь символов. - М.: Яей-Ьоок, 1994. - С. 383.
