Научная статья на тему 'Народнопісенні образи-символи у аматорському мистецтві як основа формування патріотизму молоді зміївщини'

Народнопісенні образи-символи у аматорському мистецтві як основа формування патріотизму молоді зміївщини Текст научной статьи по специальности «Искусствоведение»

CC BY
1350
35
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
аматорське мистецтво / поети Зміївського району / образи-символи / формування патріотизму / Amateur art / poets of the Zmiev district / insult-symbols / the formation of patriotism

Аннотация научной статьи по искусствоведению, автор научной работы — Ситник В. О.

Складовою скарбниці мистецьких надбань Слобожанщини, що сприяють національно-патріотичному вихованню молоді, є аматорська творчість Зміївщини, представлена пісенним доробком С. Безверхого, В. Крота, С. Туманової, В. Колісникової, М. Кривеженка, яка зовсім не досліджена. Метою роботи є аналіз творів аматорського мистецтва представників регіону, використання ними традиційних фольклорних образівсимволів у пісенних творах сучасної обробки. Основним завданням є експериментальне дослідження впливу аматорської творчості на формування та виховання патріотично налаштованої молоді. Висновки презентують результати дослідження: творчість поетів і композиторів-аматорів Зміївщини є однією з форм збереження та популяризації культури рідного краю, сприяє формуванню національного самовизначення молодого покоління регіону і почуття їх патріотизму, що і доведено представленим фактологічним матеріалом.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Folk-songal insults-symbols in amateur art as the basis for the formation of patriotism of the youth of Zmievland

The composition of the treasury of the artistic achievements of the Sloboda Ukraina, which contribute to the national-patriotic education of young people, is the amateur creativity of Zmievland, represented by the song production of S. Bezverhyi, V. Krot, S. Tumanova, V. Kolisnikova, M. Kryvezhenko, which has not been studied at all. The aim of the work is to analyze the works of amateur art of representatives of the region, use of traditional folk symbol images in the songs of contemporary works. The main task is an experimental study of the influence of amateur creativity on the formation and upbringing of patriotically minded youth. The findings present the results of the study: the work of poets and composers-fans of Zmievland is one of the forms of preservation and popularization of the culture of the native land, promotes the formation of the national self-determination of the younger generation of the region and the sense of their patriotism, which is proved by the submitted factual material.

Текст научной работы на тему «Народнопісенні образи-символи у аматорському мистецтві як основа формування патріотизму молоді зміївщини»

УДК 82-1

ББК 84(4УКР-4ХАР-2)6

НАРОДНОП1СЕНН1 ОБРАЗИ-СИМВОЛИ У АМАТОРСЬКОМУ МИСТЕЦТВ1 ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ПАТР1ОТИЗМУ МОЛОД1 ЗМПВЩИНИ

Ситник В. О. Змивський лщей №1 iMeHi З. К. Слюсаренка

Ситник В. О. Народношсенш образи-символи у аматорському мистецтвi як основа формування патр1отизму молод1 Змпвщини.

Анотацiя. Складовою скарбницi мистецьких надбань Слобожанщини, що сприяють нацiонально-патрiотичному вихованню молодi, е аматорська творчiсть Змпвщини, представлена шсенним доробком С. Безверхого, В. Крота, С. Туманово!, В. Колкниково!, М. Кривеженка, яка зовсiм не дослiджена. Метою роботи е аналiз творiв аматорського мистецтва представниюв регiону, використання ними традицiйних фольклорних образiв-символiв у пiсенних творах сучасно! обробки. Основним завданням е експериментальне дослщження впливу аматорсько! творчост на формування та виховання патрютично налаштовано! молодi. Висновки презентують результати дослщження: творчкть поетiв i композиторiв-аматорiв Змi!вщини е однiею з форм збереження та популяризацп культури рщного краю, сприяе формуванню нацiонального самовизначення молодого поколшня регiону i почуття !х патрiотизму, що i доведено представленим фактолопчним матерiалом.

КЛючовi слова: аматорське мистецтво, поети Змпвського району, образи-символи, формування патрютизму.

Sytnik V. A. Folk-songal insults-symbols in amateur art as the basis for the formation of patriotism of the youth of Zmievland.

Abstract. The composition of the treasury of the artistic achievements of the Sloboda Ukraina, which contribute to the national-patriotic education of young people, is the amateur creativity of Zmievland, represented by the song production of S. Bezverhyi, V. Krot, S. Tumanova, V. Kolisnikova, M. Kryvezhenko, which has not been studied at all. The aim of the work is to analyze the works of amateur art of representatives of the region, use of traditional folk symbol images in the songs of contemporary works. The main task is an experimental study of the influence of amateur creativity on the formation and upbringing of patriotically minded youth. The findings present the results of the study: the work of poets and composers-fans of Zmievland is one of the forms of preservation and popularization of the culture of the native land, promotes the formation of the national self-determination of the younger generation of the region and the sense of their patriotism, which is proved by the submitted factual material.

Key words: Amateur art, poets of the Zmiev district, insult-symbols, the formation of patriotism.

Актуальшсть теми. У добу розвиненого сусшльства традицшне мистецтво як невщ'емна складова культури Укра'!ни в^грае важливу роль у нащонально-патрютичному вихованш молодого поколшня. Велика скарбниця традицшно! народно! поези, створено! i вiдшлiфовано! протягом втв, пройнято! гумашзмом, патрютизмом, високим духовним началом, широка палпра

споконвiчних украшських o6pa3iB-символiв е шд^рунтям для творчосп aMaTopiB.

Аматорська шсня - це ще далеко не вичерпане джерело, яке зв'язуе вщжиль живушД i майбутш поколшня народу в одне велике живе щле, вщображае дшсшсть у конкретно-чуттевих образах i втыюе у надзвичайно потужну

здатшсть як розвивати, так i виховувати

людину. Свого часу В. Сухомлинський у «Листах до сина» зазначав, що «творчкть е щаблинкою самостiйного мислення, на якiй шзнаеться радiсть власно"' думки, формуеться моральна пдшсть творця. Як важливо, щоб цього досяг кожен! Людина захоплюеться тим, що чарiвнiсть слова, життя, природи, людських взаемин стае красою думки, засобом самовиховання душЬ> [21, с. 16].

Значення аматорського мистецтва у вщродженш i становленш укра'нського менталiтету важко переоцiнити. Кожний репон Укра'ни, Харкiвщини зокрема, мае свою специфжу розвитку аматорського мистецтва, яке несе у не лише

збереження традицш, а й вимогу часу -виховання ново'" генерацй украiнцiв. Складовою скарбницi мистецьких надбань Слобожанщини е аматорська творчкть Змивщини, представлена пiсенним доробком С. Безверхого, В. Крота, С. Туманово"', В. Колкниково",

М. Кривеженка. 1х талант привертае до себе i старше поколiння, i молодь.

Така постановка проблеми обумовила мету роботи: на основi аналiзу доробку представникiв аматорського мистецтва Змивського району Харкiвськоi областi, використання ними традицшних фольклорних образiв-символiв у шсенних творах сучасно" обробки та анкетування учшв та вчителiв Змивського лщею №1 визначити вплив аматорсько"' творчосп на формування та виховання патрютично налаштовано"' молодi.

Реалiзацii мети дослщження сприяло розв'язання таких завдань:

- проаналiзувати вплив усно'" народно"' творчосп на лiтературу як вид мистецтва;

- уточнити науковий змкт понять «народношсенна творчiсть», «аматорське мистецтво», «образ-символ», «нащонально-патрютичне виховання»;

- дослiдити творчють аматорiв Змивщини у системi розвитку

традицш народно'" шсш, що е одшею з форм збереження та популяризаци культури рiдного краю;

- систематизувати друковаш пiсеннi зразки творчосп аматорiв за тематичним спрямуванням;

- виявити та охарактеризувати фольклорш народношсенш образи-символи, що використовуються у творах письменникiв-аматорiв;

- експериментально дослщити вплив аматорсько'" пiснi на формування та виховання патрютизму учнiвськоi молодь

Об'ектом досл1дження е

народнопiсенна творчють аматорiв Змивщини як складова культури Слобожанщини.

Предметом - вплив образiв-символiв на нащонально-патрютичне виховання молодi Змивщини.

Для виявлення ступеню науково"' розробки нашо'" теми було проаналiзовано рiзнопланову лiтературу. Щоб вiдтворити iсторичний контекст i визначити вплив фольклору на лггературу як вид мистецтва нами були використаш загальноiсторичнi джерела: оригшальш працi I. Франка [25, с. 56-58],

М. Драгоманова [24, с. 44-47],

М. Костомарова [13, с. 421-445], П. Кулша [10, с. 43-46; 15, с. 586], М. Грушевського [5, с.4-7], присвячеш проблемам розвитку укра'нсько"' лнератури XIX ст.,

(аматорська лггературна творчiсть у працях майже не висвгглюеться, проте розкриваеться логжа культуротворчих процесiв в Укра'ш).

Теоретичним шд^рунтям стали монографи О. Потебш [17, с. 83-88] та М. Сумцова [20, с. 160], М. Веселовського [3, с. 45-47], як визначають семантику образiв народношсенно' творчостi, знаковють народнопоетично'" символiки.

У науково-популярних статтях XX-XXI столiть О. Дея, М. Дмитренка, Л. Дунаевсько"', О. Гончара, Б. Xоменка, В. Погребенника [8, с. 7], аналiзуеться

вплив фольклору на OKpeMi лнературш твори, розкриваються фольклорно-лiтературнi взаемини, використання традицiйних образiв-символiв у народних шснях та ix виховний вплив.

Для визначення наукових понять ми використовували пщручники з

фольклористики О. Дея [9, с. 272-287], М. Дмитренка [10, с. 576], [23]. У якосл правовоi бази нашоi роботи була використана «Концепщя нащонально-патрютичного виховання дiтей та учшвсько'1 молодЬ> [13], як основний державний документ, що розкривае пщходи до формування справжнього громадянина Укра'ни.

Джерельною базою нашого дослiдження е тексти аматорських шсень С. Безверхого [1], В. Крота [15], С. Тумановоi [24], Г. Колiсниковоi [12], дискографiя з арxiву композитора М. Кривеженка.

Матерiали штерв'ю iз поетами, композиторами - аматорами Змивщини, результати анкетування респондент, як е представниками рiзниx поколiнь, надали фактолопчну базу щодо впливу аматорського мистецтва на патрютичне виховання молодi Змивщини.

Аналiз лiтератури за темою нашого дослщження показав, що аматорська шсня, використання в нш традицшних народношсенних образiв-символiв, ii вплив на виховання молодого поколшня окремих регюшв Укра'ни е малодослiдженою темою. Щодо творчосп композиторiв-аматорiв i поетiв Змивщини, то цей напрям в 1'х дiяльностi не дослiджувався. Це зумовило наукову новизну роботи. Ми здшснили спробу проаналiзувати тексти аматорських шсень нашого району на предмет наявносп образiв-символiв, визначити ix специфiку та мюце у формуваннi сучасноi особистосп, впливу на пiдсвiдоме виховання патрюта. Такий ракурс дозволяе нам виявити народнопоетичш традици у аматорськiй шсш Змивщини та

простежити змши духовних i моральних цiнностей сучасного поколшня.

При написанш роботи ми використовували таю методи наукового дослщження:

- наративний, що дозволив лопчно викласти основш факти та поди;

- юторичний аналiз сприяв дослiдженню витоюв пiсенного фольклору та його взаемовпливу з мистецтвом слова;

- термшолопчний метод використовувався для уточнення змюту основних понять «фольклор», «народнопiсенна творчють», «образ-символ», «нацiонально-патрiотичне виховання»;

- метод порiвняння дозволив установити подiбнiсть i вiдмiнностi мiж народнопiсенними образами-символами та аматорською 'х штерпретащею;

- метод синтезу дозволив зробити основнi висновки по робот в цiлому;

- анкетування та штерв'ю дали можливють зiбрати i систематизувати фактичний матерiал щодо впливу аматорського мистецтва на нащонально-патрютичне виховання молодого поколшня.

Практичне значення. Сформован за принципом використання часто вживаних народнопоетичних образiв аматорськ пiснi стануть у нагодi не тiльки освггянам, фольклористам, мистецтвознавцям, якi працюють над вивченням минувшини та сучасного культурного розвитку, а й широкому загалу, якому не байдуже виховання молодого поколшня.

Структура роботи зумовлена метою i завданнями дослщження, складаеться iз вступу, двох роздШв, висновюв, списку лггератури, додаткiв, якi мiстять тексти аматорських шсень, зразок анкети,

результати дослщжень, iлюстративнi матерiали.

Перший роздiл присвячений iсторичному аспекту у взаемоди фольклору i мистецтва слова, семантичному аналiзу основних образiв народно! пiсенно! творчостi. У другому роздШ дослiджено використання традицiйних фольклорних образiв-символiв у пiсенних аматорських творах митщв Змпвщини, а також доведено вплив аматорського мистецтва на патрютичне виховання молодi Змпвщини.

РОЗД1Л 1. 1СТОРИКО-ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

1.1. 1сторичний анал1з взаемовпливу фольклору 1 мистецтва слова

Питання проникнення фольклору у лггературне та мистецьке життя, що перебувало в полi зору фыолопв протягом Х1Х-ХХ ст., i тепер не втрачае свое! актуальности адже усна колективна та письмова шдивщуальна творчiсть взаемодiють, перетинаються мiж собою, взаемно збагачуючись. Фольклорно-лггературш взаемини, фольклоризм лiтератури осмислювало багато укра!нських та зарубiжних учених. У першш половинi Х1Х ст. щ проблеми закономiрно постали перед дослщниками у зв'язку з «формуванням романтично! парадигми свггосприйняття, захопленням старовиною, прагненням шзнавати свое рiдне, нащональне» [27, с. 98-106].

Дослщники фольклорних надбань Х1Х ст. М. Максимович, О. Бодянський, I. Срезневський, М. Костомаров, П. Кулш особливу увагу придыяли впливу фольклору на лггературш твори. Як правило, за основу брали «Слово о полку 1горев1м» (найдавшшу пам'ятку укра!нсько! лiтератури), поези Тараса Шевченка, яким властиве органiчне

«переплавлення», «переливання» усно! словесностi у власш мистецькi зразки.

У другiй половин XIX - на початку ХХ ст. основна проблема окреслювалася навколо сшввщношення фольклору й лггератури, яке дослiджували О. Потебня, М. Драгоманов, М. Сумцов, I. Франко, М. Дашкевич, М. Грушевський,

Б. Гршченко, М. Павлик, В. Гнатюк. Учен аналiзували фольклоризм окремих творiв лiтератури, актуальним залишилося вивчення пам'ятки «Слова о полку Iгоревiм» (М. Грушевський), дослщжували фольклоризм творiв Т. Шевченка (I. Франко).

Методолопчш настанови для розумшня складностi трансформацiйного процесу, який вщбуваеться пiд час впливу одного типу словесносп на шший, запропонували в сво!х працях О. Потебня, М. Грушевський. Дослiдники вiдстоювали думку, що у рiзнi часи фольклор взаемодiяв з лiтературою неоднаково, неоднородно. Початковi продукти лiтератури, як зазначае О. Потебня, багато в чому нагадують настрш думки, властивi народнш поезп, а в яскравих, вщомих творах народно!, тобто усно! та безособово!, поези ми маемо бути налаштоваш зустрiти пiдготовку лiтературних явищ [18, с. 83-88].

На вщмшу вiд попереднiх дослiдникiв, якi сприймали фольклор як нижчу сходинку, вщ яко! вiдштовхуються письменники, щоб на вищому рiвнi продовжувати традици народних сшвщв, О. Потебня, М. Драгоманов, I. Франко розглядали фольклор та лггературу як два види мистецтва, мiж якими вщбуваеться взаемовплив; вщстоювали концепщю фольклору як словесностi iмперсонально!, i лiтератури як словесностi, побудовано! за «iндивiдуальним принципом» [27, с. 98106] I. Франко простежуе взаемодш фольклорно! народно! традици з творчктю iндивiдуальною в процесi кторичного розвитку цих обох форм словесность Спочатку народш поети, дуже

прив'язаш до традици, майже не творять шчого вщ себе, а лише комбшують готовi мотиви, надають ''м традицшно'' форми. «Так посталий твiр переходить з уст в уста як сшльна власшсть цiлого племенi, бо кожна частина, кожний складник того твору вже й перед тим був уам звкний» [26, с. 76]. I. Франко аргументовано доводить, що, коли з усно'' поетично'' творчосп виокремлюеться лiтературна, «писателi i поети не перестають черпати зi спiльного скарбу традици народно' i не вириваються свiдомо з рамок то' традици. Твори ix, призначенi для спiву або для голосного читання, так само як i усш, вважаються ще спiльним добром усього народу» [26, с. 77].

На наступному еташ, зазначае дослщник, «освiчена одиниця починае виростати духом понад голови аро'', темно' маси, починае виломлюватись з гнiтючиx рамок традици, в яких живе», в духовнш творчостi такий митець бажае проявити себе з уама особливостями. Звичайно, i такий поет мусить послуговуватись елементами

традицшними, «вiн постараеться тiльки дати тим елементам якнайбыьше свое' шдивщуально'' окраски, розширити тi форми, поглибити т мотиви, поглянути на них з шшого боку, нiж доа гляджено, ввести новi комбiнaцii, доа не уживаш» [26, с. 77]. До творiв з такими фольклорно-лiтерaтурними взаеминами I. Франко вщносить надбання Т. Шевченка.

У ХХ столггп взаемозв'язки фольклору й лнератури розглядали О. Дей, Л. Дунаевська, О. Гончар, Б. Хоменко, М. Дмитренко, М. Рильський, О. Дей. Вчеш простудшвали фольклоризм вщ пам'яток давньо'' укра'нсько'' лiтерaтури до творiв сучасних ''м письменникiв, охоплюючи або певний перюд лiтерaтури або, найчаспше, фольклоризм творчостi одного автора. Проблему взаемоди усно' колективно'' та письмово'' iндивiдуaльноi творчостi розкрили у дослщницьких працях

В. Бойко, Л. Дунаевська, О. Гончар, Р Кирчiв, I. Денисюк, В. Качкан, Б. Хоменко, В. Погребенник, С. Росовецький, О. Вертш, П. Будiвський, М. Дмитренко, Т. Шевчук, Г. Грабович та ш..

Х1Х-ХХ ст. представлене i дослщженнями зaрубiжниx вчених П. Себiйо, М. Андреева, Ю. Соколова, М. Азадовського, В. Гусева, У. Далгата, Д. Медрша, О. Фрейденберга,

П. Богатирьова, Л. Емельянова, В. Проппа, Б. Путилова, В. Сщельшкова, С. Лазутша,

A. Бушмша, С. Азбелева, Л. Дмп^ева,

B. Мiтрофaновоi, В. Жирмунського, Н. Савушкшо', Т. Тiселтонa Дейера, Д. Хормена, Р. Дорсона, що також окреслюють проблеми взаемоди фольклору та лггератури.

Упродовж Х1Х-ХХ столггь

науковцями подано термш фольклоризм (франц. le folklorisme, нiм. der Folklorismus), що стосуеться не тыьки лiтерaтури. Запропонував його французький фольклорист Х1Х ст. Поль Себшо для означення рiзномaнiтниx занять i захоплень фольклором (у житп, мистецтвi тощо). В. Гусев у словнику науково' та народно' термшологи «Сxiднослов'янський фольклор» зауважуе, що особливого поширення в свiтовiй наущ термiн набув з середини 1960-х роюв переважно для позначення «вторинних», «неавтентичних»

фольклорних явищ (вщтворення фольклору на сцеш, в xудожнiй сaмодiяльностi, фольклорнi фестивaлi тощо) [6, с. 326]. В наущ встановився диференцшований пiдxiд до

фольклоризму: розрiзняються

«комерцiйнi» форми фольклоризму (як елемент «шдустри туризму») та «продуктивна форми фольклоризму як оргашчний процес адаптацй,

трансформацй i репродукци фольклору в суспiльному побутi, культурi та мистецтвi [4, с. 406-407].

О. Дей та М. Дмитренко у дослщженш «На крилах народно' шсш», присвяченому

вивченню народношсенних елементiв у творчосп украшських письменникiв, розумiють фольклоризм саме як вплив фольклору на рiзноманiтнi мистецтва (словесне, образотворче, театральне, хорове, музику та кшо) [8, с. 320].

Деяк автори звужують поняття фольклоризму до фольклорно-лггературних взаемин. Фольклоризм лiтературного тексту проявляеться на рiзних функцiональних зрiзах: через сюжетне запозичення, введення у текст окремих фольклорних мотивiв чи образiв, символiчне переосмислення фольклорних мiфологiчних першоелемен™.

Вирiзняють такi основнi етапи освоення лггературою фольклору: стилiзацiю, психологiчну штерпретащю фольклорних мотивiв, переосмислення народно!' мiфологiï [17, с. 710].

У. Далгат розумiе фольклоризм саме як свщоме звернення письменника до фольклорно! естетики, причому зазначае, що «системне, високохудожне,

функщональне використання

фольклорних елементiв у лiтературi не руйнуе ïï канони, а збагачуе лп-ературу iдейно-художнiм синтезом» [7, с. 15-21]. Можна говорити не тыьки про системне використання фольклору в лггературь а й про несистемне, коли автор як представник певного етносу, учасник i художник сучасного життя, на глибинному рiвнi залишаеться ноаем свое! культури, нащонального свiтогляду.

Письменник часто свщомо звертаеться до народно!' скарбницi, але е випадки, коли фольклорш елементи потрапляють у твiр автора без його особливо! настанови на це, тобто виринають з пластiв шдсвщомость У творах митцiв, якi не мають якихось помiтних фольклорних пристрастей, зус^чаються риси певно! спiльностi з фольклором в деяких найзагальшших сторонах свпювщчуття, художнього мислення - в таких, як нащональний склад розуму, як властива фольклору

афористичшсть мови тощо [19, с. 93-103]. Новггне фольклоротворення перiоду XXI столiття вщображае спiввiдношення i взаемозалежнiсть iндивiдуального i колективного, традицiйного i новiтнього, але неодмшною умовою фольклоризаци твору е його побутування за законами усно! традици. Дослщником-сучасником В. Погребенником зафiксовано цшшсть фольклору у моральному, розумовому та естетичному розвитку поколшня незалежно! Укра!ни. Сьогодення на переконання дослiдника коригуе ознаки фольклорности вносить змши,

доповнення. Особливо це стосуеться аматорсько! шсш, де народнопiсенна традицiя е важливим фактором, що впливае на розвиток поетично! мови, адже вона е одним з !! ключових джерел. Авторський вiрш став частиною нового лiтературного етапу, але яскраво зберк ознаки фольклорного твору, оскыьки успадкував не лише його широке змiстове поле, але й особливосп конструювання. Взаемодiя мiж авторською поезiею та фольклорним матерiалом спричиняе до утворення такого поетичного твору, який мае яскравi ознаки народношсенно! традици.

Тож, можна зробити висновок, що у процес розвитку лггератури та мистецтва фольклорна традищя еволюцюнуе i е джерелом формування не лише ново! укра!нсько! лiтератури, але й ново! особистость

1.2. Семантичний анал1з основних образ1в народно'1 шсенно'1 творчост1

Народнопiсенна творчiсть вплинула докорiнно на формування i розвиток не тыьки укра!нсько! лiтератури, а й украшсько! лiтературноï мови i протягом всього часу кнування етносу залишаеться вщносно зразковою мовою, еталоном словесно-образного вираження думки,

джерелом шдивщуального мовотворення, естетичним збудником, архетипом мовно! свщомосп в усш цiлiсностi. Вона посiдае чи не найголовшше й найпочеснiше мкце в укра!нському фольклорi. Пiснi супроводжували людину повсюди, тому саме в них найбыьше вiдбилися характернi риси укра!нсько! вдачi, традици, вiдображенi образами-символами. Символ - це багатозначний образ, який поеднуе мiж собою рiзнi плани художнього вщтворення дшсносп на основi !х суттево! сшльносп, спорiдненостi. Зародження поняття символу, образу-символу пов'язане з народним фольклором. За О. Потебнею, «близьккть основних якостей, як е у постшних тотожних виразах, була i е мiж назвами символу i предмета, який вш означае», «нiби вiдтворюе первкне свiтовiдчуття» [18, с. 622]. Для кожного народу притаманш генетично пщтримаш нацiональнi символи, що найбiльше любить, поважае, пам'ятае i шануе будь-який народ. Укра!нцi мають сво! традици, якi споконвiку бережуть - це батьювська хата, прониклива шсня, святий хлiб, вишитий рушник, червона калина, плакуча верба, духмяний вишневий цвiт навеснi, дивовижна писанка, запашний барвшок, могутнiй велетень-дуб, завжди вiрний своему краю лелека тощо. Всi цi символи е оберегами, неодмшною частиною i сучасно! укра!нсько! наци, культури, мистецтва, лiтератури.

Минають роки, змшюються люди, але народна пам'ять не вмирае, а живе у душi кожного. Адже i у сучасностi про народну символжу не забувають, шанують, присвячують рiзнi лiтературнi, музичнi твори, використовують у буденному житть Через вжи пронесено любов до рiзних речей, тварин, а особливо рослин, тому що з давшх-давен вважали !х святинями свого народу.

Отже, розрiзняють рослинщ тваринщ антропологiчнi та геометричш символи. До першо! групи вщносять

калину, вербу, вишню, барвшок, чорнобривщ, любисток, соняшник i мальву. До друго! належать символи лелеки, журавля, соловейка, коня як вiрного супутника людини. Третя група символiв асоцiюеться з козаком, дiвчиною, жшкою. Четверта найчастiше використовуеться в традицшнш вишивцi, декоративному орнаментi, оформленнi нащональних i сучасних костюмiв. Тому ми дозволимо собi цю групу символiв детально не аналiзувати, хоча вс цi символи здавна уособлюють красу нашо! Укра!ни, духовну мiць народу, засвщчують любов до рiдно! землi у лiтературних творах поетiв та письменниюв.

Калина, верба, вишня, барвшок, чорнобривщ, любисток, соняшник, мальви здавна уособлюють красу нашо! Укра!ни, духовну мщь народу, засвщчують любов до рщно! землi у лiтературних творах пое^в та письменникiв.

Споконвiчним яскравим символом для Укра!ни - е калина, вiрна супутниця людини вщ народження i до останнiх дшв. Жодна рослина не опоетизована так шжно i трепетно у лп-ературь як калина.

Ще в сиву давнину люди шанували вербу. Слов'яни вважали вербу символом родинного вогнища. Молодих обов'язково водили навколо куща лози. З вербою лягали i в домовину. Ця давня любов до верби народилася, безумовно, вщ того, що дуже вона гарна, дуже корисна для людини. Християнська церква ввела вербу до сво!х обрядiв. У нас е навггь свято -Вербна неделя. Було заведено в цей день квггки-сережки варити з кашею i !сти, а молодi плочки - святити. Вербу осшвували в пiснях i легендах, думах, вiршах !! образ один з найулюблешших у народi.

Тополя - також символ рщно! земль Тополя була осшвана i описана у народних казках, бувальщинах, у творчосп багатьох укра!нцiв. Поети використовували тополю як символ самотносл сво!х лiричних геро!в.

Люди вiрили ще з давшх-давен, що груша е символом довголггтя, символом народження нового. Груша мае також мапчну силу: в першу кушль дитини клали плочки грушi, аби дитя було стшким до колючого життя; породiллi дають грушевий напiй, аби мала сили побороти страждання i болi; у веальний коровай застромлюють гiлку грушi з колючками, аби молодята могли подолати амейш негаразди. Грушу завжди оберкали, вважали помiчницею. Рубати грушу - то великий ^х, бо посягаеш на чужу долю, яка i без того гiрка; а, зрубавши, собi здобудеш долю ще тихшу.

Символiчними i часто

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

використовуваними для Украши слугують твариннi образи. У традицшних уявленнях украшщв значне мкце вiдводилося багатому i рiзноманiтному свiту тварин. Звiрi, птахи, плазуни, земноводш, комахи присутнi в народних обрядах та крах, у системi прикмет i ворожiнь тощо. Тваринних символiв у нас також е багато. У княжi часи улюбленою твариною був тур, у козацьк - кть. Але найулюбленiшими тваринними

символами е птахи. 1з птахами пов'язаш численнi прикмети й передбачення, на основi яких робилися спроби прогнозувати усшх у господарськiй дiяльностi, благополуччя в родинному життi. Також люди вважали, що навесш душi померлих в образi птахiв повертаються з раю на землю, а восени - в рай.

Одним з найулюблешших птахiв украiнцiв е лелека. Щодо походження лелеки кнувало чимало легенд. За однкю з них його назвали на честь божества добра i кохання - Леля, який дарував родинам дитя. От i приносить iх у нашi домiвки лелека.

Соловей для украiнцiв найсшвучший птах на всiй землi, символ веселошДв, задоволення. Весняними вечорами украшщ виходили на вулицi, в сади, щоб

послухати сшв цього улюбленця Богинь Лади i Лелi, сшвця любовi i щастя.

Журавель - розумний i завбачливий птах. £ безлiч легенд i казок про цього птаха. Журавель також е символом Украши. Т люди, як назавжди покинули рщну Батькiвщину, iз сумом згадують Украшу. Тих, хто повинен був назавжди залишити Батьювщину улюблену й братiв, тих, про кого поети вс пишуть, що '1'хнш голос - це сшв журавля. Наприклад, е вщома легенда про походження журавля з людини. Люди старшого вжу вiрили, що душi "1"х близьких, померлих родичiв, рiдних переселяються у душi саме журавля, тому вш е символом суму i печалi.

Рослиннi та тваринш символи украiнцi вiдтворюють у вишивщ на сорочках, рушниках, у розпис посуду, в кованих виробах, у рiзьбленнi, у прикрашаннi житла, у розписах печi в хатах, гончарних виробах, а також, в окремому видi украшсько'1' творчостi - в писанках. Ц образи стали неодмшною частиною традицiйноi культури Украши та и неодмiнного оберегу - вишиванки.

Вишиванка - символ здоров'я, краси, щасливо'1' дол^ родово'1' пам'ятi, порядносп, чесностi, любовi, святковостi. Символiчний образ сорочки-вишиванки часто зус^чаеться в народних шснях про кохання, сiмейне життя, а також сощально-побутових (козацьких,

чумацьких, бурлацьких, наймитських та ш.). За стародавнiм украшським звичаем кожна дiвчина повинна була своему милому власноруч вишити сорочку, яку козак зберкав як святиню.

Козак - вольна людина, сильна та надзвичайно мужня. Життя козака - це постшна боротьба за правду, волю. Також зi словом «козак» асоцiюють поле широке, рщну Украшу, ам'ю, кохану дiвчину, що чекае додому.

Символ вшка, як оберегу, захисту, життя, життево'1' сили, дiвоцтва з'явився вiд розумiння слов'янами кола, здатного

захистити вщ будь-якого лиха. Також за багатьма переказами вшок порiвнюють зi щасливою долею. Традицiйно украшський вiнок прикрашали квiтами,

рiзнокольоровими сачками, кожний колiр яких мав свою символжу.

Хлiб - основа життя. Тому украшщ до нього ставилися надзвичайно шанобливо, застосовували у безлiчi обрядiв, змальовували у приказках, при^в'ях, вiршах. Вiн е символом життя, то йому поклоняються так само, як i життедайному Сонцю, адже сонячна енерпя приходить у людську кров через життедайний Хлiб. В Укра'1'ш з хлiбом-аллю зустрiчaють на вишитому рушнику найпочесшших гостей. Вiн - ознака гостинносп украшського народу. Слiд зазначити, що хлiб i житло, зокрема будинок, завжди поряд i е знаком благополуччя, затишку, достатку, щастя. Хата споконвжу виконувала свое природне призначення родинного вогнища, де народжувалися й оберкалися кращД сiмейнi традици, що потiм переходили у спадок дггям: любов до батьюв, до пiснi, до пращ. Народне житло цжаве й оригшальне не лише за формою, але й за сво'1'м внутрiшнiм змктом: кожен предмет у ньому мае не лише утилнарне призначення, а й власний духовний образ. Для украшця хата була своерщним храмом, тому завжди И тримали у чистоту прибирали, вибыювали, розмальовували кольоровою глиною, оздоблювали вишиванками, прикрашали квнами, пахучими травами, жонами та звичайно ж рушниками, як прирiвнювaли до долi людини. Рушник - це народний символ, що уособлюе i долю, i материнську любов, i синiвську вдячнiсть, i життевий шлях.

Таким чином, у поетичнш свiдомостi укрaiнцiв послiдовно простежуються одш й т1 ж образи-символи або 1'х вaрiaнти. Завдячуючи символiцi, украшський народ зумiв уберегти вiд забуття нашу шсню i думу, нашу кторш i родовiдну пам'ять,

волелюбнiсть i головне - свою сaмобутнiсть та неповторшсть.

РОЗД1Л 2. ВИКОРИСТАННЯ ТРАДИЦ1ЙНИХ ФОЛЬКЛОРНИХ ОБРАЗ1В-СИМВОЛ1В У П1СЕННИХ АМАТОРСЬКИХ ТВОРАХ МИТЦ1В ЗМИВЩИНИ

2.1. Сутшсть образiв-символiв у творчостi поетiв Змивського регюну

Минають роки, змiнюються люди, але народна пам'ять не вмирае, а живе у душi кожного. Нaроднопiсеннa творчiсть -це виражена у художньому творi нащональна своерiднiсть, що е результатом кторичного розвитку народу [17, с. 489]. Украшщ як нащя завжди передавали у народношсенних творах сво'1 нaйщирiшi почуття i сподiвaння просто i задушевно, поетично i лiрично. Така палка любов i шана до народного закладена у образну систему поетичних творiв на генетичному рiвнi, адже i сучaснi митщ про народну символiку не забувають, шанують, присвячують лггературш, музичнi твори. Поширенню i популяризац^1 народнопоетичного

здобутку наци сприяють поети, композитори-аматори.

Аматорське мистецтво,

розвиваючись паралельно iз фольклором, посщае важливе мкце як i для Укра'1ни в щлому, так i для окремих и регiонiв. Воно належить до народно'1 художньо'1 творчостi, де, як i у фольклорi, суб'ектом художньо'1 дiяльностi е не професiонaл, а людина, що творить безкорисливо, тобто у выьний час i не отримуе за це мaтерiaльних винагород. На вщмшу вiд фольклору аматорське мистецтво е нетрадицшною соцiaльно-культурною формою народно! творчосп. У процесi розвитку сусшльства людина формуеться як шдивщ И iндивiдуaльнiй свiдомостi мае вщповщати певна соцiокультурнa форма художньо'1 дiяльностi. Фольклорнi

форми стають ткними для не'1 i вона шукае для себе нових форм iндивiдуального самовираження.

Зароджуючись у вирi самого життя, аматорське мистецтво своею верхiвкою тягнеться до мистецтва «освiченого», а коршням вростае в повсякденне життя, пристосовуючись до побуту, його практичних вимог. Аматорське мистецтво - е невщ'емною складовою культурного життя суспiльства, суттевим внеском в кторш укра'шсько'1 культури, вщкрае значну роль у поширенш народнопiсенноï символiки, формуваннi нацiональноï свщомость Завдячуючи творчостi аматорiв, народна культура продовжуе кнувати, а рiзнi музичш, лiтературнi, мистецькi творiння передаються з поколшня до поколшня, забезпечуючи цим невмирущкть наци. Яскравим прикладом тако'1 пам'ятi, любовi до народного е творчкть поетiв, композиторiв-аматорiв Змпвщини, як сво'1'ми набутками збагачують скарбницю украшсько'1 культури, сприяють формуванню у молодi нацюнально-патрiотичних почуттiв до свое'1 Батькiвщини (див. Додатки 1-4).

Темами поезш поетiв-аматорiв нашого регiону е краса рщного краю, родиннi почуття, людина i ïï свiт, роздуми про життя, кохання, сподiвання i мри. Вiршам поетiв-аматорiв притаманна природна простота й мудркть, щирiсть, багатство образiв-символiв.

Розглянемо творчi надбання кожного поета окремо i зазначимо, що манерою написання, власним стилем, свгговщображенням автори

вiдрiзняються. Наприклад, стилю В. Колесниково'1 притаманна лiричнiсть i життева мудркть. Кожен твiр автора - то одкровення людини, котра поетичним рядком прагне передати любов до мало'1 батьювщини, до сво'1'х рщних, аби читач перейнявся переживаннями i залишив у свош душi глибокi переконання свое'1 iдентичностi та приналежносп до рiдного

краю [12]. ЗрозумЫсть, яскравiсть зображення образiв-символiв, близьке i потрiбне кожному - ознака творiв С. Туманово'1 [24]. Поет та композитор Змпвщини В. Крот [15]. демонструе влучнкть образно'1 системи та нащленкть ïï на дитячу та юнацьку аудиторы, мае дуже багато прихильниюв саме серед дггей середнього шкiльного вiку та пщлггюв. Письменник, поет, гуморист, пiсняр, пропагандист рщно'1 мови С. Безверхий вирiзняеться своерiдною iмпровiзацiею традицiйних образiв-символiв щодо розкриття теми рiдного краю. Для нього Змивщина - це «кохано'1 намисто», «веселка над рiчкою», «щастя з коханою», «цвiт калини» [1]. Чуттевiстю, проникливiстю, глибиною образiв пройнята творчiсть М. Кривеженка. Працюючи у сшвавторствь оспiвуючи любов до рщно'1 Змпвщини, до ïï працелюбних i щирих серцем людей, В. Крот, С. Безверхий, М. Кривеженко е авторами ^в та музики пмну Змивського лiцею №1 iменi З. К. Слюсаренка. На вах офiцiйних святах цього навчального закладу звучать пмн «Лiце'ïст» та «Змивська перша», де образи верби та ялинок стали виховним потенцiалом для багатьох поколшь учнiв.

У власних поетичних творах аматори Змй'вщини дуже часто використовують традицшш образи-символи: батьювська хата, святий хлiб, вишитий рушник, червона калина, плакуча верба, дзвшкоголосий соловейко, журавель, лелека та багато шших.

Споконвiчним яскравим нацюнальним символом для Укра'1ни е калина - вiрна супутниця людини вщ народження i до останку. У перших рядках поези' «Калина» видатно'1 змивчанки С. Туманово'1 говориться про те, що калина вжами була i е для укра'шщв символом краси, мудрость правди, вiрностi й добра:

Калину здавна посадили nid вКном, Роки минули блискавки крилом,

I дивиться у свт калина та стара Очима правди, вiрностi й добра.

У шших рядках поетичного твору калина символiзуе нашу спадщину, яка означае потяг до рщно! земль свого дому, до якого завжди хочеться повертатися:

Де не буваю, а сюди прилину, У цю самтню бать^вську хатину.

Поряд iз почуттям мужност та безсмертносп роду (саме червош грона калини здавна в нaродi позначають печаль, незламшсть духу, боротьбу) у вiршi зображено почуття розлуки, радост й любовь

Калини кущ рясте на городи Червош ягоди, немов червона кров. Як та красуня на сльському сходь В нш i розлука, й радеть, i любов.

Образ калини у поези С. Туманово! <^зьми мш быь» суголосний народношсеннш традици i зображуеться як неодмшний символ украшського життя:

Бабусин заповт -Старий рушник iз скриш, Калини быий цвт -Вiзьми все, земле, ниш.

За стародавшми повiр'ями образ-символ калини слугував як зааб зв'язку з потойбiчним життям, померлими. У таких випадках калина несе змкт пркого суму, тяжких спогaдiв, печаль що i наявне у поези С. Тумaновоi «Чуеш, мамо», покладенш на музику М. Кривеженком:

Сумно, мамо, на земли Чи е з ким поговорити? Душу е кому вiдкрити? Я на свт дивлюсь очима, Чуеш, мамо, то ж - твоИми. Ти калиною у лузi

Шелестишу давнш тузи

На вщмшу вщ С. Туманово'1, у вiршi С. Безверхого «Калина цвгге» образ цiеi рослини мае зовам шше значення: калина - дiвчинa (мати), калина - Укра'на. Домшуе загальнопоширена спорщнешсть «калина - дiвчинa»:

На моему подвiр '¡' розцвтае калина, Ицвтом милуюсь быим, пишним, п'янким I дивлюсь на калину, мов на милу дiвчину, Перестук мого серця стае шжним таким.

Образ-супутник калини - верба наявний у багатьох творах aмaторiв Змивщини. Для В. Колкниково! образ верби у поези «Мандруе човен. Мкячна дор1жка...» е захистом, виражае меланхолшну красу, затишок. Своерщна привабливкть вербових кк, особлива таемничкть трансформуеться у пщсвщомосп людини у поклик бажань, як не завжди можна визначити i пояснити:

Мандруе човен тд вербовi коси, I тиха тсня лине над водою.

У поетичному свт С. Тумaновоi верба утверджуе життеву силу та впевнешсть у майбутньому:

До всього думкою я радо завтаю, В туманах вербам коси заплтаю, Бо все оте - i небо, i земля, Ото все - я. Ото назавжди - я.

У поези «Тополя» В. Крота образ споконвiчноi тендiтноi тополi, що символiзуе самотшсть та нещасливу долю молодо!' жшки, перетворюеться на символ скорботи i болю за загиблими во'нами:

Топол1 тополИ Стоть серед поля Старенька матуся одна. Цей пам'ятник вiчний Скорботи i болю

Не знищить проклята вшна!

Груша, яблуня, мамина вишня -образи, що супроводжують укра!нське обшстя з давшх чаав. Вишню ще нашi предки вважали символом свiтового дерева, дерева життя, символом сонця. У поези «Вишня на березь> С. Туманово! вишня символiзуе затишок, спокiй:

Купаеться, як селезень, Вечiр в очерету Быа вишня у березу Як лебiдь на злети

Радкть, завзяття символiзуе вишня у рядках шшого вiрша цiе! письменницi «Засшвайте, хлопцi»:

У садах вишневих тих Засшвайте, хлопщ, враз, Щоб забулося все лихо, Шсня полум'ям знялась!

У шсш «Груша» С. Туманово! спостеркаемо шше бачення символiчного образу грушi, що зосереджений на самотность сумовi, спогадах минулого:

Сльозинка впала, начеувi сш, Як жити, мамо? Пiдкажи меш. Кладу долот грушi на чоло, В душi живе все, що колись було.

Дуб за давшми вiруваннями - це уособлення величi i могутность Мiфiчне дерево-хмара у поези зми'вчанки С. Туманово! набувае першовартосп оргашзуючо! сили серед вжитих у поези «Ото все - я» образiв-символiв:

Ось квтка тягнеться до свтла, Дорiжка росяна й привтна В зелен далi повела, Ось дуб чаклуе край села. 1з криком рветься чайка бла, Над тихим озером злетла.

Нетрадицшним для образу вишш е зображення В. Колесниковою смутку, печаль передчуття тривоги у поези «Зацвела удруге вишня быим цвггом»:

Тыьки знали люди, що усе минае, Що студений eimep цвт пообривае, Що не можна вдруге знов життя прожити -

I щемыо серце, хтоумiв жалти. То ж шануйте перше, що життя даруе. Не на добре вишня в другий раз квтуе...

Груша - покровителька дiвоцтва i своерщна подруга молодих дiвчат. Тому у вiршах, шснях, де мова йде про молоду дiвчину, подруг, сестер неодмшно використано образ-символ грушь

Ой розквтли грушки у саду, Шиють двi подруженьки до ладу. Грушеньки, грушеньки -Шиють двi подруженьки.

Поряд iз рослинними образами-символами широко представлений у творчосп зми'вчан тваринний свгг. Лелека, журавель, соловей - птахи-символи, як уособлюють добро, розум, едшсть, красу наци, а поряд з цим i сум, тугу, вiчне очжування. Справляе враження на юнацьку аудиторш шсня В. Крота та М. Кривеженка «Полетггь, лелеки» сво!м патрютизмом:

Полетггь, лелеки, У кра! далек

Та вершться до свого гшзда. Тут ви народились I росою вмились, Тут вас рщна мати вигляда.

У вiршi В. Колкниково! «Загубила мати журавлиха» простежуеться суголосний традицшному баченню образ-символ журавля як знак втрати i печаль

Загубила мати журавлиха,

Загубила сина-журавля, I нема на œrni бльше лиха, Як дтей бере сира земля.

1з своерщним, не властивим традицшному баченню образу коня як вiрного супутника людини виступае С. Безверхий у поези «Ми козацького роду». Кшь у розумшш автора е виразником нацюнального символiчного значення, твердженням мщносп, волелюбносп украшського народу.

Кнь та поле широке I дiвча карооке, Рiднi батько та ненька -Це життя козаченька.

Сощально-побутовий характер

носять образи вишиванки, вточка, рiдноï осел^ хлiба, рушника, що домшують у творчосп В. Колкниково! i асощююються iз родовщним оптимктичним началом, святктю душi:

Цвтуть рушники, наче мамина вишня, З легкоï, як кажуть в народу руки... Не вийдуть iз моди, не вiрте, що вийшли Барвистi, прекрасш, сльськ рушники.

символом нади, сподiвань, щасливого майбуття:

На 1вана, на Купала В Дтець квти покидала. Як вшочок попливе, Буде щось в життi нове.

В. Колкникова наслщуе традицшне розумшня образу-символу вшка:

Купальська шч чаклуеу заплавах, На луках вогнище сягае до зiрок. Найкращi квти дiвчина збирае -Для судженого звити свш вток. Ромашки бш, маки полум'яш, Волошки сит, жовтi нагiдки. Вплта дiвча, як тснюу кохання, Як слово у вiршованi рядки.

У аматорськш творчосп зми'вських пое^в е твори про найголовшшу святиню укра!нського народу - хлiб. Наприклад, вiрш В. Колесниково! «Мамин хлiб»:

Люблю я хлiбний дух у хатi -Твортня рук, людських сердець, Коли виймае з печi мати Гарячий хлiбний буханець.

У шсенних творах С. Безверхого вишиванка е ознакою дотримання народних традицш, слугуе талкманом, оберегом вщ злих сил, додае мужносп та вщваги:

Милий на свтанку Повертавсь додому, Гарна вишиванка Сорочка на ньому. И вечорами Шила, вишивала Рiзними нитками, Та й подарувала.

Вток - символ життя, доль життево! сили, дiвоцтва для С. Туманово! е

На думку С. Туманово!, найкраще може бути у рiднiй оселi, у рщному кра!:

Знайди, згадай, молоденький, Дорогу вiдому, Повертайся, мш рiдненький, За щастям - додому.

У аматорськш творчосп пое^в Змпвщини образ козака, молодого хлопця згадуеться дуже часто. С.Безверхий присвячуе цьому образу особливе мкце у сво!й творчосп. Вiршi «Ми козацького роду», «Гуляй, козак» е яскравим тому пщтвердженням:

Гуляй козак, гуляй козак. Знай дух козацький не здолати.

Таким чином, творчкть aMaTopiB Змивщини мае яскраво виражену традицшну народношсенну манеру використання образно!' системи, що дае пщстави твердити, що народна культура продовжуе кнувати, а piзнi музичнi, лiтеpaтуpнi, мистецькi творшня передаються з пoкoлiння до поколшня, забезпечуючи цим невмиpущiсть наци. На сьогодш маемо кiлькa пiдхoдiв щодо специфжи трактування oбpaзiв-симвoлiв митцями Змивщини у аматорських поетичних творах, i вс вони вщтворюють збереження духовних щнностей та тpaдицiй минулого, i в той же час деяк образи-символи змктовно розширено (як, наприклад, калина) чи видозмшено (як, наприклад, образ коня). Заснована на ^рунт народнопоетично! симвoлiки, аматорська твopчiсть письменниюв Змивщини вiдoбpaжaе сучасне духовне обличчя репону.

2.2. Досв1д авторського дослщження впливу аматорського мистецтва на

патрютичне виховання молод1 Змивщини

У Концепци нащонально-пaтpioтичнoгo виховання дiтей та мoлoдi зазначено, що нинi, як нжоли, пoтpiбнi нoвi пiдхoди i нoвi шляхи до виховання патрютизму як почуття i як базово! якoстi oсoбистoстi. Це стpижневi, основоположш пiдхoди, що вiдпoвiдaють як нагальним вимогам i викликам сучасносп, так i закладають пiдвaлини для формування свщомосп нинiшнiх i пpийдешнiх поколшь. Кoнцепцiею визначено пpiopитетним для украшського народу збереження нащональних звича!в, традицш, народно! шсенно! твopчoстi, формування мовленнево! культури, що е генетичним кодом наци [13, с. 6]. У напрямку у Змивському лще! систематично проводиться позакласна робота за учасп aмaтopiв Змивщини. Для виявлення результативносп таких

зaхoдiв та впливу аматорських текспв з !х образами-символами на нащонально-пaтpioтичне виховання мoлoдi Змивщини ми провели анкетне опитування у Змивському лще! №1 iм. З. К. Слюсаренка, як осередку духовно! культури громадськосп мкта. Змiст анкети передбачав дванадцять запитань, розрахованих на представниюв piзних пoкoлiнь (див. Додаток 5). Дослщженням було охоплено 210 респондент, серед них: 160 учнiв 9-11 клаав, що склало 76 % опитаних, та 50 педагопв, що склало 24 % вщ загально! кiлькoстi опитаних (див. Додаток 6). Питання були сформульоваш та об'еднаш вiдпoвiднo до таких критерив: виявлення знань респондент тpaдицiй народу, знання творчосп aмaтopiв Змивщини, poзумiння змкту oбpaзiв-симвoлiв. Вiдпoвiдi на запитання розподыилися таким чином:

- традици народу знають i шанують 63% опитаних учшв та 86 % учителiв;

- з твopчiстю мiсцевих поетв та кoмпoзитopiв-aмaтopiв знaйoмi 59 % учшв та 87 % учителiв;

- у традицшному poзумiннi образи-символи сприймають 64 % опитаних учшв та 72 % опитаних учителiв (див. Додаток 6).

Ц вiдпoвiдi ми пеpевipили уточнюючими питаннями. Наприклад, на запитання «як традици свого рщного краю Ви пщтримуете?» бiльшiсть pеспoндентiв (81 %) вщповыи: «Рiздвo, Водохреща, Купальська нiч, веалля, народини». Щодо запитання «чи знаете поетв та кoмпoзитopiв-aмaтopiв Змивщини?» маемо вщпов^ «так» - 75 %, «нi» - 25 %. Щоб отримати максимально дoстoвipну вiдпoвiдь на запитання щодо розумшня образу-символу калини, запропонували пpoaнaлiзувaти змiст поези С. Туманово! «Калина». Образ калини сприймають тpaдицiйнo i poзумiють його у контексп «калина-Укра!на, piдний край» 97 % опитаних.

Щодо дiяльностi територiальноi громади у напрямку шдтримки спiлки письменникiв Змивщини опитуванi (60 % респондентiв) вщзначають популярнiсть лiтературних читань та творчих вечорiв, що стали невiд'eмним атрибутом виховноi системи Змiiвського лiцею №1 iм. З. К. Слюсаренка.

Вщповщно анкетою передбачено основне питання «Чи впливае аматорська творчiсть та образи-символи на почуття любовi до Батьквщини», на яке 61 % опитаних надали позитивну вщповщь (див. Додаток 6).

Поряд iз анкетуванням була використана форма штерв'ю iз аматорами, представниками молодого поколшня, що зафiксовано на фото (див. Додаток 7). Представляемо фрагмент штерв'ю композитора-аматора

М. Кривеженка, який калька рокв проживав за межами краши: «Нема на свт нiчого кращого нiж наш Змивський край! Я завжди плекав мрш повернутися на батьквщину, творити на свош земль для сво!'х людей. Розумiю, коли перестають спiвати солов'1, починають стрекотати цвiркуни. Без красиво! задушевно'1' музики й шсш життя перетворюеться в пркне та безутiшне iснування. Без мамино!' вишнi, калини, вербички не уявляю повноцiнного свого життя, життя сво'!х дiтей, онукiв. Тож, молодим людям раджу не цуратися свого коршня, традицш, пiдтримувати !х, бо нашому роду немае переводу».

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Аналiз анкетного опитування, популярнiсть спiльних творчих вечорiв учнiвськоi молодi з письменниками та композиторами Змивщини, використання !'хшх творiв у життi учнiвських та педагопчних колективiв, iнтерв'ю з митцями-аматорами дають пiдставу визначити вплив аматорсько'1' пiснi на формування та виховання патрютизму учнiвськоi молодi Змивщини (див. Додаток 7). Ефектившсть використання народних художшх надбань - чи то у

cnpaBi щейно-естетичного, морального, патрiотичного виховання, чи з науково-пiзнавальною метою перебувае у прямш залежностi вiд рiвня ознайомлення з цими надбаннями найширших кл змивсько! громади. Констатуемо незаперечнiсть впливу народно! творчостi, i пiсень зокрема, на формування особистосп людини, виховання Ii нацiонально-патрiотичних почуттiв.

ВИСНОВКИ

За результатами нашого дослiдження ми прийшли до наступних висновкв:

1. Творення, збереження i розвиток нащонально'1' культури е дуже важливим процесом у вихованш молодого поколшня. Ниш, коли Украша стала на шлях державотворення i демократизаци сусшльства, важливо не забувати сво'1' нащональш традици, звича'1' та примножувати здобутки держави. У зв'язку з цим особливо'1' актуальносп набувають проблеми мистецтвознавчого осягнення художньо-культурно'1' сфери життя народу, наци, сусшльства як в далекому кторичному минулому, так i в новггнш час, що презентуе активiзацiю аматорсько'1' творчостi у рiзних регiонах Укра'1'ни.

2. Творчкть поетiв i композиторiв-аматорiв Змивщини е однкю з форм збереження та популяризаци культури рiдного краю. Розвиток багатовжового досвiду украiнських традицш народно! шсш, спирання на знання та пам'ять про кторичне минуле рщного краю сприяе формуванню нацюнального самовизначення молодого поколшня змивчан i почуття !'х патрiотизму.

3. Вс друковaнi пiсеннi зразки творчостi aмaторiв Змивщини -С. Безверхого, В. Крота, С. ТумановоК,

В. Колкниково'1, М. Кривеженка, - ми систематизували за тематичним спрямуванням: краса рщного краю, родинш почуття, людина i ïï свгг, роздуми про життя, кохання, спoдiвaння i мри.

4. Для виявлення змкту oбpaзiв-симвoлiв у творчосп pегioнaльних поетв ми дoслiдили oснoвнi тpaдицiйнi знаки та пopiвняли ïx значення з конкретними аматорськими текстами. Нам вдалося встановити, що таю образи-символи, як верба, дуб, груша, лелека, вишиванка, оселя використовуються у незмшному сенсь Але змкт деяких тpaдицiйниx симвoлiв дещо змiнився. Знак калини використовуеться не тыьки як символ краси, мудросп й добра, але й як нащональна спадщина, потяг до рщно'1 землi та свого дому (С. Туманова «Калина»). Червош грона калини симвoлiзувaли мужшсть, безсмеpтнiсть роду, печаль, незламшсть духу, боротьбу, а у вipшax aмaтopiв - це почуття розлуки, пркого суму, тяжких спoгaдiв i печaлi (С. Туманова. «Чуеш, мамо»); дiвчини, мaтеpi, Украши (С. Безверхий. «Калина цвне»).

5. У результат анкетного опитування нам удалося встановити, що одним iз наймогутшших чинниюв у пpoцесi виховання нащонально'1

сaмoiдентифiкaцiï молодого пoкoлiння украшщв i пaтpioтизму е аматорська творчкть i, особливо, у сучасному глoбaлiзoвaнoму свiтi.

Для виявлення впливу аматорських текспв з ïx образами-символами на нащонально-патрютичне виховання

мoлoдi Змивщини ми опитали 210 респондентв у Змивському лще'1 №1 iм. З. К. Слюсаренка як осередку духовно'1 культури громадськосп. Серед них - 160 учшв 9-11 клаав та 50 педагопв мкта. Питання були сформульоваш та об'еднаш вщповщно до таких критерив: виявлення знань респондентв традицш народу, знання творчосп aмaтopiв Змивщини, розумшня змкту oбpaзiв-симвoлiв.

Вiдпoвiдi на запитання розподыилися таким чином:

- традици народу знають i шанують 63 % опитаних учшв та 86 % учителiв;

- з творчктю мкцевих пoетiв та кoмпoзитopiв-aмaтopiв знaйoмi 59% учшв та 87 % учителiв;

- у традицшному розумшш образи-символи сприймають 64 % опитаних учшв та 72 % опитаних учителiв. Щодо дiяльнoстi теpитopiaльнoï

громади у напрямку пщтримки спiлки письменниюв Змивщини 60 %

pеспoндентiв вщзначили пoпуляpнiсть лiтеpaтуpниx читань та творчих вечopiв, що стали невiд'емним атрибутом виховно'1 системи Змивського лiцею №1 iм. З. К. Слюсаренка. Вщповщно на основне питання щодо впливу аматорсько'1 творчосп та oбpaзiв-симвoлiв на почуття любoвi до Бaтькiвщини 61 % опитаних надали позитивну вщповщь.

Таким чином, aнaлiз анкетного опитування, популяршсть спiльниx творчих вечopiв учшвсько!' мoлoдi з письменниками та композиторами Змивщини, використання 1'хшх твopiв у життi учнiвськиx та педагопчних кoлективiв, iнтеpв'ю з митцями-аматорами дають пiдстaву для головного висновку: аматорська творчкть регюнальних митщв е досить популярною серед мoлoдi району i мае значний вплив на формування та виховання патрютизму учшвсько!' мoлoдi Змйвщини.

ДЖЕРЕЛА ТА Л1ТЕРАТУРА

1. Безверхий С. Солов'1ш свiтaнки спiвучoгo краю / С. Безверхий. Зб. шсень. - Х.: Майдан, 2012. - 86 с.

2. Бойко В. Г. Поетичне слово народу i л^ературний процес: проблема фольклорних традицш в становленш украшсько1 радянсько1 поези / В. Г. Бойко; вщп. ред.: О. I. Дей; АН Украшсько1 РСР, 1н-т мистецтвознавства, фольклору та етнографп

iM. М. Т. Рильського. - К.: Наукова думка, 1965. - 336 с.

3. Веселовський О. М. 1сторична поетика. - М.: Вища школа, 1989. - 648 с.

4. Восточнославянский фольклор: Слов. науч. и нар. терминологии / Редкол.: К. П. Кабашников (отв. ред.) и др. - Мн.: Наука и техника, 1993. - 478 с.

5. Гирич I. (упоряд.) Ешстолярна спадщина М.Грушевського / Покажчик до фонду №1235 у ЦД1А Укра!ни у м. Киевь - Ки!в, 1996. -108 с.;

6. Фольклорный театр / Гл. ред. В. Е. Гусев - М.: Искусство, 1988. - 540 с.

7. Далгат У. Б. Литература и фольклор. - М.: Наука , 1981.

8. Дей О. I., Дмитренко М. К. На крилах народно! шсш. - К.: Знання, 1986. - 48с.

9. Дей О. I. Сшлкування митщв з народною поезieю. 1ван Франко та його оточення. - К., 1981. - 225 с.

10. Дмитренко М. Укра!нська фольклористика: iсторiя, теорiя, практика. - К.: Редакщя часопису «Народознавство», 2001. - 576 с.

11. Жулинський М. Г. 1з книги «1з забуття - в безсмертя (Сторшки призабуто! спадщини П. Кулша)». - К.: Дншро, 1990. - 449 с.

12. Колкникова В. Калинове намисто. - Х.: 2001. -56 с.

13. Концепщя нащонально-патрютичного виховання дггей та молодi// Додаток до наказу Мшктерства освiти i науки Украши вщ 16.06.2015р. № 641.

14. Костомаров М. I. Слов'янська мiфологiя: вибраш працi з фольклористики й лггературознавства / М. I. Костомаров; Упоряд., примт: I. П. Батька, А. М. Полютай; Вступ. ст. М. Т. Яценка. - К.: Либщь, 1994. -384 с.

15. Крот В. Змпвщино, шсне моя! Живу тобою рщна сторона. Зб. авторських шсень / В. Крот- Змпв, 2006. - 78 с.

16. Кулiш П. О. Твори: В 2 т. - К.: Дншро, 1989. -Т. 2. - 586 с.

17. Лггературознавчий словник-довщник / Р. Т. Гром'як, Ю. I. Ковалiв та ш. - К., 1997. -710 с.

18. Потебня О. О. й актуальш питання мови та культури. Зб. наук. праць /О. О. Потебня. - К.: ВД Дмитра Бураго, 2004. - 368 с.

19. Савушкина Н. И. Постижение глубин фольклоризма // Фольклор в современном мире: Аспекты и пути исследования. - М., 1991. - 184 с.

20. Семенчук В. Украшська народношсенна культура як засiб формування нащонально! самосвщомост особистосп. - URL: http:// library.udpu.org.ua/_silsk_/visnuk_20.pdf

21. Сумцов М. Ф. Слобожане: кторико-етнографiчна розвщка. - Х.: Акта., 2002. -240 с.

22. Сухомлинский В. А. Избранные произведения в 5-ти томах. - К.: Рад. школа, 1979. - Т. 3.

23. Марчун О. Питання комплексного аналiзу укра!нських колисанок / О. Марчун // Народна творчкть та етнографiя. - 2005. -№2. - С. 97-102.

24. Туманова С. Чиста криниця / С. Туманова. Поезiя // Змпвський кур'ер, - 2008. - 36 с.

25. Украша в !'!' словесностi // Розвiдки Михайла Драгоманова про украшську народню словеснiсть i письменство. - Львiв: Накладом Наук. т-ва iменi Т. Шевченка, 1899. - Т. 1.

26. Франко I. Я. «Тополя» Т. Шевченка // I. Я Франко. Зiбрання творiв в 50-ти томах.- К.: Наукова думка. -, 1980. - Т. 28. - 440 с.

27. Шутенко Ю. Фольклоризм л^ератури / Ю. Шутенко. - URL: http://etno.kyiv.uar.net

28. Украшська народношсенна культура як зааб формування нащонально! самосвщомост особистосп. - URL: libraryudpu.org.ua/... silsk_/visnuk_20.pdf

ДОДАТКИ

Додаток 1 13 ТВОРЧОГО ДОРОБКУ АМАТОР1В 3М11ВЩИНИ

1з доробку поета С. Безверхого та композитора М. Кривеженка

Батькова груша

Завжди, завжди бентежить душу

Стрiмке плля, що звилось ввись,

Коли в саду я бачу грушу,

Що батько посадив колись. Давно рщненького немае, Спокш знайшов у вiчнiм снi. В травневi святки розцвнае Красуня груша по веснi.

Неначе молоком облита,

Плля до сонця простягла,

Неначе плаття з оксамиту

Дiвчина юна одягла.

До серця плку пригортаю, Як дорога меш вона! В нш подих батька вщчуваю, А цвiт - то батька сивина.

Я навесш посаджу грушу, Щоб буйним цвiтом розцвiлa, Нехай вона бентежить душу, Щоб рщним пам'яттю була.

Завжди, завжди бентежить душу Стрiмке плля, що звилось ввись, Коли в саду я бачу грушу, Що батько посадив колись.

Калина цв1те

На моему подвiр'i розцвнае калина, И цвiтом милуюсь бiлим, пишним, п'янким I дивлюсь на калину, мов на милу дiвчину, Перестук мого серця стае шжним таким. Приств:

Ой, калиновий цвгг, вщгадай скiльки

лгг

Я тебе дарував, дiвчиноньку благав, Щоб моею була, як калина цвыа, В рус коси И вплггав квiти твоь На моему подвiр'i порядкуе дружина, На моему подвiр'i буйно квiти цвiтуть. Ой, спасибо калино, за той цвп- i дiвчину, Знай, зaкохaнi в тебе, ниш в пaрi живуть. Приств:

На моему подвiр'i вже онуки гуляють, I калина росте, та не стaрiе вона. Грони ягщ червоних з И вггтя звисають, Зацвгге калинонька, коли прийде весна. Приств.

Гуляй, козак

В степу цвне червоний мак, В степу духмяш пахнуть квпи Гуляй козак, гуляй козак. Теплом i ласкою зкрггий. Приств: Козак гуляй, козак,

Прийду до тебе в час жаданий, В дарунок квтв назбирай I подаруй меш коханий. I подаруй, i подаруй, I подаруй меш коханий. У час вечiрнiй гарно так З коханим у степу гуляти Гуляй козак, гуляй козак. Знай дух козацький не здолати. Приств:

А мкяць свггить як маяк,

I зорi сяють золотавь Гуляй козак, гуляй козак. Та не зганьби козацьку славу. Приств.

Ми козацького роду

Наша рщна державо, Берегти твою славу, Незалежшсть i волю Нам судилася доля. Приств: Ми козацького роду, Ще й крaсивi на вроду, Ми за щастя народу, Нам немае переводу. Кшь та поле широке I дiвчa карооке, Рщш батько та ненька -Це життя козаченька. Приств:

Вороги - супостати, Нас в борш не здолати, Пройдемо вогонь, воду, Ми козацького роду. Приств:

Свггить сонце яскраво, Луговi пахнуть трави. Козак любить дiвчину, Як свою Украшу. Приств.

Дарувала вишиванку

Милий на свгтанку Повертавсь додому, Гарна вишиванка Сорочка на ньому. Ивечорами Шила, вишивала Рiзними нитками, Та й подарувала. Приств:

Пам'ятай, козаче, Пам'ятай, соколе, Ту любов гарячу, Волошкове поле. Квгтне сороченька Кольором барвистим. В шм мое серденько I кохання чисте,

Почуття дiвочi, Вiрнiсть лебедина I жадаш ночi -В нш сама дiвчинa. Приств.

Додаток 2

13 ДОРОБКУ ПОЕТА В. КРОТА I КОМПОЗИТОРА М. КРИВЕЖЕНКА

Топол1

Стоять серед поля Високi тополi, Як свщки стоять мовчaзнi Тривожного часу,. Тяжко!' недолi В жорстокiй минулiй вшш.

Не думала мати, Як з рщно! хати Синiв виряджала на бш. Що довго чекати, Ночами не спати На плечi !й ляже однiй. Не стомиться мати Синiв виглядати, Проплакавши ночi i днi, А хлопщ з боями Пройшовши Карпати, В чужiй полягли сторош.

Тополi, тополi! Сто'ть серед поля Старенька матуся одна. Цей пам'ятник вiчний Скорботи i болю Не знищить проклята вiйнa!

Стоять топол1

Стоять тополi край села, I плачуть верби про долиш. Уже давно вшна пройшла, Уже давно вшна пройшла, Та не вщухае быь понинi.

Ми пам'ятаем т роки I землю, спалену вшною, Як нaшi дiти i батьки

Як нaшi дiти i батьки Iшли на ворога стшою.

Нема вже батька i сишв: Всi полягли на полi бою, Лиш сива мати безлiч дшв Лиш сива мати безлiч дшв Одна iз тугою й журбою.

А батько й дни тихо сплять В сирш землi, в чожому поль А над могилами стоять, А над могилами стоять, Як вартовь сумш тополi.

Полетпъ лелеки

У свiти широкi Хлопщ кароок Вiдлiтaють в синi небеса, Вже змщшли крила,-Молодостi сили, Незабутня юност краса. Приств: Полетпъ, лелеки, У кра! дaлекi

Та вершться до свого гнiздa. Тут ви народились I росою вмились, Тут вас рщна мати виглядала.

Понесуть вас мри I вгтри - нади В невiдомi землi i мiстa. Та милiш немае Батькового краю, Де минула юшсть золота.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Додаток 3

13 ДОРОБКУ ПОЕТЕСИ В. КОЛ1СНИКОВО1 ТА КОМПОЗИТОРА М. КРИВЕЖЕНКА

Мамин хл1б

Люблю я хлiбний дух у ха^ -Творшня рук, людських сердець, Коли виймае з печi мати Гарячий хлiбний буханець.

Дивлюсь на чудo pукoтвopне -Це мами вмiння, мамин хист. Iпахне ганус непoвтopнo. I смак даe з капусти лист.

Те листя мама на гopище Для хлiба влiтку ще пoклала. I тiстo нiжнo, як днище, На лист капустяний саджала.

Пекла, твopила, «чаклувала» -В цей час бoгинею була, Вoгoнь з любoв'ю пoeднала_ Я ту любoв пеpейняла.

Дитячi вишивaнки

Ой poзквiтла вишенька на зopi, Буде тепеp pадiснo дiтвopi. Вишенька, вишенька -На хустиш вишивка.

Ой poзквiтла яблунька у двopi, Буде тепеp pадiснo дiтвopi. Яблунька, яблунька -Вишиваe Настунька.

Ой poзквiтла сливoчка на Topi, Буде тепеp pадiснo дiтвopi. Сливoчка, сливoчка -Вишива Галинoчка.

Ой poзквiтли гpушицi у саду, Шиють двi пoдpуженьки дo ладу. Душеньки, гpушеньки -

Шиють двi пoдpужечки.

* * *

Вишивали дгги, вишивали Moю дoлю в свгглих кoльopах, Свiчечки любoвi запалали У дитячих душах - вiвтаpях.

Вoгники тpемтливi 1'х дитинства Освiтили хpам в мoïй душi, I гаpяча хвиля матеpинства Затoпила все в мoïм вipшi.

Вишивали дiти, вишивали Moя дoлю в свiтлих кoльopах.

I не знають, скiльки я зiбpала Зеpнятoк малесеньких дoбpа

Я вiзьму тi зеpня, як святиню,

I пoсiю pанo на зopi.

Будь благoслoвеннoю, дитинo,

I щасливi вашi матеpi.

* * *

Mандpуe чoвен. Miсячна дopiжка В казкoвий свiт весельце навеpстаe, А мiсяць мoлoдик, пoзoлoтивши piжки, Moв хлoпець хвацький, зipoньками мopгаe!

Mандpуe чoвен пiд веpбoвi кoси, I тиха пiсня лине над вoдoю, А в нш життя бpинить дзвiнкoгoлoсе, Плете вiнoк - тo смiхoм, тo жуpбoю. Mандpуe чoвен. Hiченька-чаклунка. В сеpпанoк сpiбний нiжнo oгopтаe, Xвилюe œp^ бoлiснo i лункo -В цю мить лыея бiла poзквiтаe.

Бeрeгинi

Стoïть у кутoчку бабусина с^иня, А в нiй - незлiченнi скаpби. У кoжнiй oселi свoя беpегиня Дoбpа i любoвi, дoстатку й жуpби.

З тpинадцяти poкiв цi скpинi дiвoчi ^ивчали дo пpацi pаненькo вставать. Снували як чoвник, i pуки, i oчi, Аби дo весiлля свш пoсаг пpидбать.

Сopoчки гаптoванi,скатеpтi ткаш Iз льoну, з кoнoпель - на piзнi смаки_ Сiльськi беpегинi - Оксани, Тетяни -Сшвали i шили свoï pушники.

На тих pушниках oживали 1'х дoлi, I piзнi були, як стежини земль I маки цвiли, i вoлoшки, як в пoлi, I дзвш^ спiвали чеpвoнi пiвнi.

А ще симвoлiчна кpиниця стoяла,

хлoпець закoханий милiй кoпав. З ^инищ дiвчина вoди набиpала, ^зак чopнoбpoвий кoня напував.

Цвгтуть рушники, наче мамина вишня, З легко!, як кажуть в народа руки... Не вийдуть iз моди, не вiрте, що вийшли Барвисп, прекрaснi, сiльськi рушники.

Коляда

Повертае пам'ять у дитинство, У яке немае вороття, Випливае образ материнський, На свя^м покут кутя,

Мов панянка, в затишному аш Урочисто, пишно вигляда, I шибки мережить в квгти шш, За вжном, при торбi, коляда.

Запроать, господaрi, до хати, Цiлий рж чекали, то ж пустiть! З Новим роком будем вас внати, А гостиниц в торбу покладпъ.

Дайте паляницю з яро! пшенищ, Ще шматочок сала, кiльце ковбаски, Ми ж вам побажаем всяко! пашнищ, I здоров'я, й миру на уа часи.

Завести дозвольте кзоньку до хати, Хай вона, поскаче, хвацько постриба. Будете достаток ви у всьому мати, I приплщ великий, i густ хлiбa.

Коляда мандруе з хати i до хати, Всiм бажае миру, тепло! рыль Ще приходить в шсш Бога восхваляти

I добра бажати вам, хто на земль * * *

Купальська шч чаклуе у заплавах, На луках вогнище сягае до зiрок. НайкрашД квiти дiвчинa збирае -Для судженого звити свш вiнок.

Ромашки бШ, маки полум'янi, Волошки сиш, жовтi нaгiдки. Вплiтa дiвчa, як шсню у кохання, Як слово у вiршовaнi рядки.

Купальська шч чаклуе у заплавах,

У хащах лiсу папороть цвiте, В купальських крах, у танках, забавах Любовш ст молодим плете.

Купальська шч смiеться i спiвaе, До рiчки кличе, час вiнки нести, На теплi груди !х рiкa приймае, Дiвочa доля плине у свгти.

Купальська нiч, п'янка, як диво-чари, Лунае пiсня молодих сердець. Рука в рущ, зiтхaють юнi пари, Бо осшь !х покличе шд вiнець.

Купальська нiч! Нaйчaрiвнiшa у свт... Це свято трав, це квтв килим. Палае вогнище - в його одсвт

Живе мапчна сила давнини.

* * *

Зaцвiлa удруге вишня быим цвiтом, Нiби сподiвaлaсь: буде довгим лгто. Сонцем обiгрiтa, вимита дощами Вщчувала диво:любить до нестями.

Тыьки знали люди, що усе минае, Що студений впер цвгт пообривае, Що не можна вдруге знов життя прожити

I щемило серце, хто умiв жaлiти.

То ж шануйте перше, що життя даруе. Не на добре вишня в другий раз квпуе, Пригорнусь до не!, притулюсь обличчям,

Вiрного кохання добрим людям зичу.

***

Мала мати Журавлиха, мала Трьох сишв, крилатих журaвлiв, Пестила !х шжно доглядала, Як уа матуа на земль Час минав, i дни пiдростaли, Вiдiрвaлись в небо вщ землi. У кра! дaлекi вщлгтали, Мaмi полишаючи жaлi. Та забракло сили у польоть Одного з сишв сшткало зло, В смерть не вiрив молодий на йоту,

Та й до сонця близько вже було. Зупинилось серце - стало тихо: Залишилось двое журавлят... I курличе мати журавлиха, Аж у нас у вах серця болять. Загубила мати журавлиха, Загубила синв - журавля, I нема на свт больше лиха, Як дней бере сира земля.

Додаток 4

13 ДОРОБКУ ПОЕТЕСИ С. ТУМАНОВО1 ТА КОМПОЗИТОРА М. КРИВЕЖЕНКА

На 1вана, на Купала

На 1вана, на Купала В Дшець квгги покидала. Як вшочок попливе, Буде щось в жита нове.

А потоне - Божа воля, -Нелегкою буде доля! На 1вана, на Купала З раншх лгг недолю знала. Босошж в життя шшла Там папороть цвыа.

Знову щастя я шукаю, I вшочок знов кидаю. Я з життям ще поборюся, Хай потоне - не боюся!

Калина

Калину здавна посадили шд вжном, Роки минули блискавки крилом, I дивиться у свгг калина та стара Очима правди, вiрностi й добра.

Де не буваю, а сюди прилину, У цю самнню батькiвську хатину, Тут пам'ять, радкть i веселий смiх Та бШ стiни, наче бiлий снiг.

Тут шсня батькова i клопоти й поради, Душа не знала тут ш шдступу, нi зради. Як зараз бачу : скриню, шч, колиску

I коси маминi iз подихом любистку.

Калини кущ рясше на городi. Червонi ягоди, немов червона кров. Як та красуня альському сходь В нiй i розлука, й радiсть, i любов.

Вишня на берез1

Купаеться, як селезень, Вечiр в очерету Бiла вишня у березу Як лебiдь на злетi. Чом так рано розцвыа? I сама не знае. Як до берега прийшла -Шхто не спитае. Деревце дрiмотна тиша В обшми схопила, Наче свiчку хто залишив, Щоб людям свiтила. Ось качечка з води вийшла, Сонечко сщае. З очеретом бiла вишня Тихо розмовляе.

Груша

Засумувала хата край села, Вже скыьки лгг, як звщси я шшла, Матус вже немае тут давно, Лиш гiлочкою груша стукае в вжно.

Не стукай, не буди i не чекай, Шхто не вийде i не виглядай, Дней нема i смiху тут не чути. Як можна хату мамину забути?

Упала груша, жовта й соковита, З рум'янцем на щощ, вся згадкою сповита, Ще мить, здаеться, вийде мама з хати I будем весело ми грушi т збирати.

Сльозинка впала, наче увi сш, Як жити, мамо? Шдкажи меш. Кладу долош грушi на чоло, В душi живе все, що колись було.

Село мое, ми вс тебе любили, Де на шляхах любов ту розгубили?

Живу у мкт з вщчуттям вини, А грушi падають у дик бур'яни.

Чуеш, мамо

Коли мама помирала, На вжонце поглядала, Тихим шепотом питала: - Подивись, чи сонце встало? Було холодно надворь В небi - чисп, ясш зорi, Пiвнiч тиха у дворь Час остaннiй на порь Всiм хотiлa все пробачить, Ще раз сонечко побачить, Посмiхнулaсь i завмерла, Так у посмшщ й померла, Важко, мамо, ти жила, Перенести все змогла: Два страшних голодоморь Двi вiйни, знущань побори. Чуеш, мамо, дш минають, Ранки сонячш свiтaють, Ночi дихають в iмлi, Сумно, мамо, на земль Чи е з ким поговорити? Душу е кому вщкрити? Я на свiт дивлюсь очима, Чуеш, мамо, то ж - тво!ми. Ти калиною у лузi Шелестиш у дaвнiй тузi, Ти вербичкою стрункою Нахилилась над водою. Чую з вгтром голос твш, Стогш i в душi мо!й, Бо живу, як ти, так само, Я ж - твоя дитина, мамо. Плинуть промеш густь Завжди поруч ти в житть Як же ти цього чекала! Чуеш, мамо, сонце встало!

Засшвайте, хлоп

У садах вишневих тих Засшвайте, хлопщ, враз, Щоб забулося все лихо, Шсня полум'ям знялась!

Будем жити i сшвати, Сiять хлiб, метал варить, Та стояти брат за брата, Поки в жилах кров горить.

Засшвайте й шсню нову Про славетни дыа, Щоб жило козацьке слово, Рщна мова щоб жила.

Брате мш

Мш брате рщний, ти далеко, Неначе втомлений лелека, Що здавна в вирш полетв Та й на чужому полi ав.

Сaдкiв вишневих спiв не чуеш, У рщнш хaтi не ночуеш, Як жаль, що Украша-мати Звикла сишв сво'1х втрачати.

Втрачати тих, що десь блукають, Що долю десь свою шукають, I свш талан, як жаль меш, Несуть на славу чужинь

Ызьми мш б1ль

Вiзьми мiй бiль, Розчарування, сни, Вiзьми хлiб-сiль, Нaвiщо вони менi.

Бабусин заповгг -Старий рушник iз скринi, Калини бiлий цвiт -Вiзьми все, земле, нинi.

Хто быий свiт любив, Чом плачу - не гадай, Хто долю загубив, Тому усе вщдай.

Ото все - я

Ось квггка тягнеться до свггла, Дорiжкa росяна й привггна В Зеленi дaлi повела, Ось дуб чаклуе край села. 1з криком рветься чайка быа,

Над тихим озером злетыа. Дрiмае берег в очеретi, Ось дощ з веселкою на злеть Рыля, як ворона крило, I надвечiр'я вже лягло. Усе в душi мо1й, в менi, Уранщ, вдень, в нiчному снi. До всього думкою я радо завгтаю, В туманах вербам коси заплгтаю, Бо все оте - i небо, i земля, Ото все - я. Ото назавжди - я.

Шепочуть верби

Там, де зус^чались Ми колись з тобою, Шепочуть верби З даллю голубою.

Над рiчкою верби Розпустили коси, Глянути б 1м в небо -Серце щастя просить.

Та воно згубилось, Туга пролягла, Що колись любилось, Я не вберегла.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Де тепер шукати, Промшь щастя й горя, Звщки виглядати -Чи з поля, чи з моря.

Кохання та доля, Мри i вщчай, Не забудь нжоли, Все прости й прощай.

Кохання св1тле

Кохання свгтле, ти не вмерло, нi, Лиш в серцi скрадено зiтхнуло стиха, Як хочеться любити навесш, Забувши розпач, зраду, кригу лиха.

Додаток 5

АНКЕТА

1) Чи потрiбно сучасному сусшльству знання традицш народу?

2) Як традици свого рiдного краю Ви шдтримуете?

3) Яких поетв та композиторiв-аматорiв Зми'вщини Ви знаете?

4) Чи наявний образ-символ у уривку вiрша Свгтлани Туманово1 «Калина»? Калину здавна посадили шд вжном, Роки минули блискавки крилом,

I дивиться у свгт калина та стара Очима правди, вiрностi й добра. Де не буваю, а сюди прилину, У цю самгтню батьювську хатину, Тут пам'ять, радкть i веселий смiх Та бШ стiни, наче бiлий снiг. Калини кущ рясше на городi. Червош ягоди, немов червона кров. Як та красуня на альському сходь В нiй i розлука, й радкть, i любов.

5) З чим у Вас асощюеться цей образ?

6) Напишпъ, якi ще образи-символи ви знаете?

7) З чим вони асощюються?

8) Зми'вський лщей мае гiмн «Лiцеiст», хто е авторами ^в та музики цього твору?

9) Чому верба i ялинки стали символiчними для нашого навчального закладу?

10) Чи впливають аматорська творчкть та образи-символи на почуття любовi до Батьювщини?

11) Наша територiальна громада мае спiлку письменниюв Зми'вщини, яка традицiйно органiзовуе лгтературш читання та творчi вечори. Чи вщвщували Ви подiбнi заходи?

12) Чи хотели б Ви у цих заходах брати участь?

Сише небо, вишш зацвiли,

Весь бiлий свн у бiлих пелюстках,

Якi б щасливi зараз ми були,

Якби не пролетв мiж нами чорний птах.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Додаток 6

Учн 9-11

Респонденти

Педагоги 24%

( Г^

76%

клас1в

86%

87%

61%61%

□ учт

I вчителi

традици народу знають i шанують

у традицшному розумшт образи-символи сприймають

Додаток 7

Фотогрaфiï, що iлюструють прaктичну чaстину ^у^во-досд^дни^^! роботи

Фото 2. Шд час iнтеpв'ю з учнями 11-А класу Змiïвськoгo лiцею

Фото 4. Анкетування учшв 10-А класу Змивського лiцею

Фото 5. Анкетування учшв 11-Б класу Змив^^го лiцею

Фото б. Шд час твopчoгo вечopа «Kнига пам'ят мoгo poду»

Фото 8. Шд час запису в студи телеканалу ОТБ ток-шоу «Форум», присвяченого нащонально-патрютичному вихованню сучасно! молодi

Фото 9. Шд чaс виступу нa зaгaльнолiцейськомy святi

Фото 10. Шд чaс тpaдицiйного лщейського святa «Я - пaтpiот Змивщини»

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.