CC BY
41
А. Doroga
WILHELM DILTHEY'S THEORY OF THE EXPERIENCING IN THE CONTEXT OF THE METHODOLOGY OF HUMANITARIAN KNOWLEDGE
The purpose of this article is to analyze Dilthey's impact on the development of philosophical and scientific thought, to imagine the research struggle of this German scientist for the liberation of humanities from the influence of natural methods, to reveal the methodological role of the categories of "life" and "experiencing" in the original concept of historical knowledge of W. Dilthey, to outline the prospects for further research of his work.
The author used primary scientific sources, monographs, journal publications and applied historical and analytical research methods on the stated problem.
The article states that life and life process is a complex of relationships for Dilthey. These relationships are formed due to the constant achievement of new experiences based on previous experiences. Dilthey called it "acquired relationships of the soul". The consequence of the nature of this process has certain duration and continuity of relationships despite their fluidity. This condition is inherent in the spiritual life; the researcher identified this category as "entity".
The author found out that understanding of man and his world is through experiencing of the integration of reality. Experiencing includes almost all the contents of consciousness and it largely coincides with life itself. Through the experiencing the elements of the objective external world are included in individual perception, which is an attempt to weaken the opposition through the "subject-object". Feelings (internal experience or experiencing) are life, not a cognitive relation to the world, because the fullness of life is disconnected between the subject and the object in the world.
Developing methodological problems of historical knowledge, Dilthey, in place of defining Hegel's mind, puts the life in its integrity with experiencing and understanding. The life of historical relationship, the history of Dilthey, is not a history of mind and spirit, because spirit itself is the product of historical activities. The main characteristic of Dilthey's historicism is the construction of the study of history to "experiencing" as a tool of any historian.
The novelty of the article lies in the study of the methodological role of the categories of "life " and "experiencing" in the original concept of W. Dilthey.
The author will study further W. Dilthey's creative heritage in the context of intelligence of his triad in relation to the problem of the structure of humanitarian knowledge.
Key words: experiencing, historical consciousness, historical knowledge, life, methodology.
УДК 392.61:316.72
О. О. Кухаренко
ТРАДИЦ1ЙН1 ОБРЯДОВ1 ЕЛЕМЕНТИ В СУЧАСН1Й КУЛЬТУР1 Й
МАСКУЛЬТУР1
Розглянуто трансформаци, в яких i3 тотемного свята повстають iншi обрядовi ди й видовищт твори мистецтва. Статевий акт у них був замщений символтою, сталою лишилася лише компози^я. Таю вимоги висувалися до культу родючостi,
календарних / родинних обрядгв, творгв мистецтва, культури й маскультури. Тому завжди популярними залишаться твори за умови, що основу як форми, так I зм1сту в них становлять природт, випробуваш часом сюжети, котр1 в1дображають свтоглядш тенденци, сформован в процес розвитку сустльства.
Клю^о^^ слова: обряди, масова культура, тотем1зм.
Сучасна культура й особливо масова культура е конгломератом, поеднанням численних спрямувань, здатних задовольняти широк верстви споживачiв. Але юнують регламентоваш культурш царини: соромщький фольклор, тшеснють, еротичний i порнографiчний кшематограф, до яких деяю науковщ ставляться неоднозначно. Загальним, що це об'еднуе, е ставлення до статевого акту, коГтусу, який згщно з сучасними етичними (чи псевдоетичними) нормами вважають табуйованим.
Нащональш обряди з точки зору статевого начала дослщжують О. Боряк, I. 1гнатенко, Г. Кабакова, О. Кюь, М. Маерчик, Н. Пушкарьова. Впливу сексуальносп на становлення сучасноГ культури присвятили пращ Х. Гонщчшо, К. €фiмова, В. Жельвiс, I. Кон, К. Райан, Л. Рiммель та ш.
В означенiй широкш проблемi нас цiкавить лише один суттевий елемент -споглядання статевого акту. Вш е основою споживання порнографiчноi продукци, еротичного кiно, достатньоГ кiлькостi сучасних звичаГв i традицш, до яких належать такi культурш феномени, як свшгерство й груповий секс, популярш нинi парубоцькi й дiвич-вечори, закритi клуби прихильникiв рiзноманiтних сексуальних уподобань.
Будь-якi новiтнi явища утворюються на певних засадах, що виникли в найдавшшу добу людськоГ життедiяльностi. В основi споглядання статевого акту - одна з найдавшших форм поклоншня - культ родючосп. 1снуе поширена наукова традицiя пов'язувати його iз землеробством, але елементи культу з'являються в мiфолоrii, рел№, свiтоглядi задовго до виникнення землеробства. Ще в тотемiзмi приплiд тварин мислився через статевий акт як основу плодючосп. Головш принципи мисливського свгшгляду вiдображенi в тотемному свят^ обряд якого передбачав порушення священних заборон (табу): 1) убивство й споживання м'яса тотема; 2) шцестуальш статевi зв'язки з членами власного племеш [5, с. 210]. Змют тотемного свята мав повноцiнний сюжет iз довершеною композицiею: а) експозицгя - вихгдна ситуация. 1снують головш табу тотемiзма, котрих суворо дотримуються. Плем'я живе за давно встановленими законами, яю нiхто не мае права порушувати, окрiм як тд час щорiчного тотемного свята; б) зав 'язка - убивство тотема. Подiя порушуе звичне життя племеш: сталося те, чого, з точки зору здорового глузду, не мало бути. Повнютю змшюються звичш реч^ дiйснiсть викривляеться й спотворюеться: що було поганим, стало добрим, i навпаки. Бiльше того, через табу, якого шхто не мав права порушувати, тепер зобов'язаний пройти кожен; в) передкульмгнацгя - вживання м'яса тотема. Порушення першоГ заповщ. ПоГдаючи плоть священноГ тварини, засновника роду, прабатька, предка, кожен член племеш розумiв, що вже не юнуе стримуючих меж; г) кульмгнацгя - загальна орггя з гнцестуальними зносинами. Уа жшки i дiвчата племеш належали до роду тотема й становили табу для чоловшв, котрi мали шукати собi партнерш за межами племеш. Екзогамiя накладала ще одне табу: не мати статевих стосунюв з тотемом, але не тд час тотемного свята, де статевi шцестуальш зносини вважалися обов'язком кожного члена роду; д) розв 'язка - каяття. Правила набувають чинносп: добре знову стае добрим, а погане - поганим. Члени племеш розумшть, що вони порушили закон i табу, за що в шший час на них чекала б неминуча смерть. Але зараз жодне покарання Гм не загрожувало, i це було ще одним, четвертим, шоком для психши тогочасноГ людини.
Наведена композицiйна будова тотемного свята спонукае звернутися до структури когтусу та його основних фаз. Сексологи визначають фiзiологiчне здiйснення статевого акту за такими стадiями: збудження, плато, оргазм, розрядка [4, с. 84-85]. Це ще одна струнка композищя, де фаза збудження вщповщае зав'язщ, плато - розвитковi дш, оргазм - кульмшаци, а фаза розрядки - розв'язщ. Завдяки цьому можна припустити, що першим природним твором мистецтва для первюно'г людини було споглядання статевого акту тд час тотемних свят, служiнь орпастичних культiв, здiйснення обрядiв, пов'язаних iз родючiстю тощо.
Пiдтверджуе припущення праця Ю. Бородая, у якiй доведено, що давньогрецька трагедiя виникла на грунт тотемного свята, а промiжним етапом стали дюшсп -орпастичне дiйство на честь бога рослинност Дiонiса, що являло собою мютерш в трьох актах: 1) орпя, що скасовувала статевi обмеження; люди пили кров i споживали м'ясо роздертих жертовних тварин, таким чином долучаючись до давнього злочину -убивства бога; 2) загальна скорбота - плач за вбитим богом i розкаяння в ^ховц 3) повернення у свгт оновленого божества й колективний трiумф.
У подальшому сюжет мютерп став основою для виникнення давньогрецьког трагеди, класичним прикладом яког е «Цар Едш» Софокла, що вщображае найтяжчi з точки зору родовог моралi злочини - убивство батька й шцест [1, с. 134-140]. Пщ час дюшсш люди вiдроджували мiфiчне вбивство, брали участь у погданн м'яса й чинили перелюб. Натомiсть трагедiя подшяе учасникiв на акторiв i глядачiв, а дiя, використовуючи художнi образи, реальнють замiщуе символiкою. Завдання трагеди -довести глядача до катарсису, але не завдяки безпосереднш учасп в скоенш грiха, а споглядаючи гру акторiв, котрi лише зображають означене скоення. Подвiйна символiка й умовнють акторськог гри е одними з найперших ознак мистецтва.
Споглядаючи статевий акт, навпъ умовний, символiчно замiщений, глядач через спiвпереживання долучаеться до дп, де може вважати себе й учасником, нехай навпъ на рiвнi фантазiй. Завдяки процесовi психологiчного сприйняття народжуеться стiйка символжа когтусу. Тотемне свято з орпею, як складовою дiйства, та спогляданням статевих акпв започаткувало розвиток обрядiв, а в подальшому - видовищних мистецтв. Але протягом становлення нових форм видовищносп головна дiя, а саме когтус, зазнае трансформаций, тд час яког реальнi сексуальнi дп та все, пов'язане з ними, замщуються символiчними значеннями.
Фiксацiя нащональних обрядiв здiйснювалася, за рiдкiсним винятком, починаючи з Х1Х ст., у так званий класичний перюд, коли вже вщбулася трансформацiя споглядання. Можна лише здогадуватися, що колись у тш чи шшш частинi обряду мало мюце оргiастичне дiйство чи публiчний статевий акт, котрий з часом трансформувався в символшу. Лише порiвнюючи нацiональнi ритуали з тими, в котрих релжт споглядання е значно очевидшшим, можна припустити наявнють його на певному етапi розвитку в означених традицшних обрядах.
Споглядання статевого акту в обрядах супроводжувалося використанням обсценног лексики, соромiцьких пiсень, танцями з непристойними рухами, криком i смiхом; широко застосовувалися речовини, що впливали на психжу й збудження оргашзму - алкогольнi, психотропнi, наркотичнi; дозволялися прояви антигромадськог поведiнки, забороненi в будь-який шший час, започаткованi порушенням головних табу тотемiзму. Усе це вiдрiзняло живих людей вiд мешканщв потойбiччя - свiту небiжчикiв, з яким час вщ часу необхщно було взаемодiяти й здiйснювати комушкащю. Когтус чи когтуси, що здшснювалися в межах обряду, мали важливе практичне значення: в одному випадку вони збуджували пристрасть i спонукали вищi сили до сексуальних дш у справi заплiднення землi; в шшому - всебiчно допомагали богам
безпосередньо в самому процес заплiднення. У зв'язку з цим слщ навести звичай, що юнував ще в Х1Х i навпъ ХХ ст.: на щойно зааянш нивi чоловiк Ï3 дружиною мав здшснити ко1тус, а сперму, еякулят - пролити на землю. Шзшша трансформащя цього обряду являла качання молодi на засiяному полi та лише iмiтацiю статевого акту; це е замiщенням реальних дiй ïx символiчним значениям.
Тотемне свято пов'язують iз матрилiнiйним суспiльним кодом, тому в традицшнш i новiтнiй обрядовосп слiд звертати увагу саме на жiночi обряди чи тi, де жшки вiдiграють значну роль у ïx здшсненш. До таких належать колодкування протягом масляного тижня та похорон Ярила чи Кострубонька на Зелеш свята -найпоказовiшi обряди, ко^ зберегли вживання жiнками алкоголю, часто в надмiрниx дозах, ствання соромiцькиx пiсень, використання лайки, що само по собi е проявами антигромадсь^' поведiнки. Окрiм цього, в похорош Ярила використовувався недвозначний символ - лялька небiжчика з неймовiрниx розмiрiв статевим членом. Усе це тдтверджуе трансформацiю обряду, що колись мютив сексуальнi зносини, зокрема колективш, якi обов'язково мали глядачiв, а отже, включали в себе феномен споглядання.
Порiвнюючи означеш обряди примiтивниx народiв з нацiональними, можна стверджувати, що подiбне дiйство iснувало в далеких предюв у межах великоднього обряду, оскшьки Великдень у давнix украшщв також уважався святом заплiднення землi небом. I на певному етат пiд час виконання обряду його учасники мали вдаватися до сексуальних дш з метою реальноï допомоги небесному божеству заплщнювати землю майбутшм урожаем. У подальшому християнська основа великоднього свята витюнила землеробську, але й тсля цього в програмi святкування поливальних чи волочильних понедшка й вiвторка збереглися не лише аграрш елементи, а й залишки трансформованого оргiастичного культу. Оскiльки обливанням пiддавалися практично всi дiвчата вщ xлопцiв, а у вiвторок - навпаки - хлопщ вiд дiвчат, обряд мав групову форму й у раншх сво'1'х варiантаx цшком мiг мiстити копальш практики.
З обрядiв родинного циклу найxарактернiшим iз точки зору споглядання статевого акту е весшьний обрядовий цикл, зокрема обряди комори й перезви. Обряд комори мав засвщчити факт цнотливосп молодо'! Не викликае жодних сумнiвiв, що обряд являе собою трансформацш оргiастичноï частини тотемного свята. З часом акценти змютилися в бж символiки, примiром на найвищому деревi бiля хати молодого вiшали червону хустку, посланщ несли батькам молодоï заквiтчану калину [2, с. 370371], вареники з маком i калиною попарно зв'язували червоною ниткою [2, с. 424]. Усе це, як i рашше, символiзуе цнотливють нареченоï.
Щоб усвiдомити межi трансформаций слiд звернутися до найпершого запису украшського весiлля, зокрема обряду комори, здшсненого в першiй половинi XVII ст. Г. Бопланом [2, с. 66]. Тому можливо припустити, що задовго до XVII ст. госп ввдгравали ролi глядачiв акту дефлораци молодо1, а також брати участь у загальнш оргй, що супроводжувала обряд.
Значне мюце в сучаснш маскультурi посiдають згадуванi види й форми дiяльностi, але найповнiше та найочевидшше феномен споглядання статевого акту вщображае саме порнографiя - кiнематографiчна, вiдеопорнографiя, яка повною мiрою використовуе досягнення кшо, як теxнiчнi, так i творчь Порно являе собою споглядання статевого акту з метою естетичного чи сексуального задоволення. Воно виникло майже одночасно з кшематографом, причому функцп його е незмшними -надавати глядачевi можливють спостер^ати за коТусом.
У 60-х рр. ХХ ст. канадець Герберт Маршалл Маклуен, дослщжуючи вплив
3aco6ÏB комуткаци на людину й суспiльство, визначив три перюди ютори розвитку людства [3, с. 371]. Подiбна ситуацiя спостерiгаeться в спогляданш статевого акту: первюна людина пiд час тотемного свята мала можливють безперешкодно стежити за конусом; пiд час наступного пepiоду розвитку реальний статевий акт був замщений символiчними значеннями й образами (завдяки чому виникло мистецтво), але позбавив людину споконвiчного права споглядати реальну дш; тд час третього етапу сучасн засоби комуткацп повертають людин можливiсть споглядання. Таким чином, у глибоку давнину люди так само споглядали стaтeвi акти, як i сучаст споживaчi порно й еротичного кiно.
У будь-якому paзi до споглядання статевого акту були причетш його учасники, як до вступу до орпастичного дшства, так i тд час нього. Другий випадок свщчить про ситуaцiю, дещо вщмшну вiд суб'ективного споглядання, оскiльки глядач бере активну участь в орги. Вiдповiдником до ще'1 ситуацп в порно е кaтeгоpiя «вщ першоГ особи», так звана POV, що перекладаеться як «точка зору», коли оператор е безпосередшм учасником конусу чи коли глядaчeвi пропонують подивитися на дш очима героя. Звичайно, порно самостшно не створювало нових форм подання шформаци, заслуга його лише в тому, що в ньому використовуеться розроблений кшематографом метод «суб'ективно'1 камери», який пристосовано до сво'1'х цiлeй i завдань. Цей момент наводить на суттеву й важливу думку: популяртсть у глядача мають лише тi форми подання, яю були ствоpeнi природно й мали мюце - реально чи символiчно - протягом усього юторичного розвитку людства.
У порношдустрп також юнують сво'1 шедеври, до яких належать екранш твори, що здобули неабиякий попит серед споживaчiв. 2001 р. з'явився фшьм iз провокативною назвою «Реальт жiночi оргазми» («Real Female Orgasm») виробництва американсько'1 студп «Elegant Angel». Виробник не створив шчого видатного, просто зi значно'1 кiлькостi попередньо видано'1 продукци вибрано нaйкpaсномовнiшi eпiзоди, зокрема оргазми жшок, з яких скомпiльовaно фiльм. Така практика видалася напрочуд удалою, оскшьки протягом 13 роюв студiею було випущено 16 повнометражних фiльмiв.
Устх компiляцiй можна пояснити таким чином: оргазм у композици статевого акту е кульмшацшним моментом, а кульмшащя - точка найвищого напруження в розвитку художнього твору. Саме завдяки кульмшацшним етзодам компшящя мала значний вплив на глядача. Але такий пщхщ можливий лише в межах подiбноï пpодукцiï, оскiльки порносюжети мають дуже примгтивну фабулу й не потребують повного й цшсного показу вах композицiйних момeнтiв - вщ експозиц11 до розв'язки.
Таким чином не можна створювати екранш твори художнього кшематографа та компшювати кульмшацшш eпiзоди piзних фiльмiв в одне цше.
Наведено цей приклад для того, щоб наголосити на достатньо важливш думцi: популяpностi й устху в глядача можуть набути твори будь-якого спрямування за умови, що основу форми й змюту становлять природш, випpо6увaнi часом сюжети, яю вiдо6paжaють свiтогляднi тeндeнцiï, вироблет протягом становлення людства. Значний вплив на глядача мае не сам факт споглядання статевого акту, а саме композицшно вибудуваного акту, де найголовшшою, а отже, й найвпливовшою, е кульмшацшна його частина.
В основi тотемного свята закладено природний потяг людини до задоволення шформацшних, естетичних i статевих потреб. Сюжет дшства вибудовувався за стрункою композищею, яка передбачала, що в певних мюцях необхщно защкавлювати глядaчiв, iнтpигувaти чи навпъ шокувати, а в певних - долучати до дiй. Пiд час трансформаци в нових умовах тотемне свято започаткувало як обряди, так i види, роди,
жанри мистецтва. Статевий акт з реальног ди перейшов на piBeHb символiки, а процес споглядання продовжував юнувати й розвиватися. Незмшними залишалися лише вимоги чiтко визначеног будови, композици, архiтектонiки продуктiв споглядання. Таю вимоги е сталими для когтальних i оргiастичних практик культу родючосп, давньогрецького театру, украгнських нащональних календарних i родинних обрядiв та значного арсеналу видiв i форм сучасног культури й маскультури, для якого властивим е феномен споглядання статевого акту.
Список використаноУ лггератури
1. Бородай Ю. М. Эротика - смерть - табу: трагедия человеческого сознания / Ю. М. Бородай. - Москва : Гнозис, Русское феноменологическое общество, 1996. — 416 с. ; Boroday Yu. M. Erotika - smert - tabu: tragediya chelovecheskogo soznaniya / Yu. M. Boroday. - Moskva : Gnozis, Russkoe fenomenologicheskoe obshchestvo, 1996. — 416 s.
2. Весшля : у 2-х кн. / упоряд. текст., прим. М. М. Шубровськог; упоряд. нотн. матер. О. А. Правдюк. - Кигв : Наук. думка, 1970. - Кн. 1. - 454 с. ; Vesillia : u 2-kh kn. / uporiad. tekst., prym. M. M. Shubrovskoi; uporiad. notn. mater. O. A. Pravdiuk. - Kyiv : Nauk. dumka, 1970. - Kn. 1. - 454 s.
3. Мак-Люэн Г. М. Галактика Гутенберга. Сотворение человека печатной культуры / М. Мак-Люэн. - Киев : Ника-Центр, 2004. - 432 с. ; Mak-Lyuen G. M. Galaktika Gutenberga. Sotvorenie cheloveka pechatnoy kultury / M. Mak-Lyuen. - Kiev : Nika-Tsentr, 2004. - 432 s.
4. Мастерс У. Основы сексологии : пер. с англ. / У. Мастерс, В. Джонсон, Р. Колодни. - Москва : Мир, 1998. - 692 с. ; Masters U. Osnovy seksologii : per. s angl. / U. Masters, V. Dzhonson, R. Kolodni. - Moskva : Mir, 1998. - 692 s.
5. Фрейд З. Тотем и табу / З. Фрейд : пер. с нем. М. В. Вульфа. - Санкт-Петербург : Азбука-классика, 2005. - 256 с. ; Freyd Z. Totem i tabu / Z. Freyd : per. s nem. M. V. Vulfa. - Sankt-Peterburg : Azbuka-klassika, 2005. - 256 s.
Стаття надшшла до редакци 19.10.2017
O. Kukharenko
TRADITIONAL RITUAL ELEMENTS IN MODERN CULTURE AND MASS CULTURE
Key fundamentals of the hunting worldview are reflected in totemic feast, which involved killing and consumption of the meat of the totem and joining incestuous sexual relations with the members of their own tribe. It should be noted that the content of totemic feast included a complete plot with a perfect composition: exposition - initial situation, rising action - killing a totem, pre-climax - eating meat of the totem, climax - overall orgy with incestuous intercourse, dénouement - repentance. Totemic feast included the orgy of the participants and apparently, it had no objections that an orgy had the audience who actively or passively contemplated this action.
Sexologists define the following stages of intercourse physiology: excitement, plateau, orgasm, resolution. This is another well-shaped composition where each phase corresponds to its building elements - exposition, rising of action, climax and dénouement. We can assume that the first natural work of art for primitive man was contemplation of a sexual intercourse during totem feasts, ministries to orgiastic cults, conducting rites associated with fertility and so on.
Since the totemic feast is associated with a matrilineal pattern of society, one should pay attention to women's ceremonies in traditional and modern rituals. These include
«kolodkuvannia» and the funeral of Yarilo or Kostrubonka on Green holiday - the most demonstrative ceremonies that preserved manifestations of anti-social behaviour. All this suggests that before its transformation the ceremony could include sexual relations, including collective ones that must have spectators and thus included the phenomenon of contemplation.
Among family rituals, the most characteristic one in terms of contemplation of sexual intercourse is the wedding ceremony of «pantry» in which a bride had to prove her chastity. No doubt that the ceremony is the transformation of an orgiastic part of totemic feast. Thus, in ancient time people contemplated sexual intercourse just as modern consumers do regarding porn and erotic movies. Therefore, works of any direction can expect popularity and success among the audience provided if the basis for both their form and content constitute natural, time-tested plots that reflect worldview tendencies developed at the dawn of the humanity formation. Not the fact of sexual intercourse contemplates itself but a compositionally built act does where its climactic part is the most important and consequently the most influencing with significant impact on the spectator. During the transformation in new conditions, totemic feast was the beginning of ritual actions and works of art. Sexual intercourse was substituted with the symbols, only composition remained unchanged. These requirements are stable for fertility cult, calendar and family rituals, works of art, forms of modern culture and mass culture. The results of the article can be used for the research of folk rites, works of art and modern forms of mass culture.
Key words: mass culture, rites, totemism.
УДК 94(477=14) "187/191"(045)
О. С. Манякша
ВПЛИВ ПРАВОСЛАВ'Я НА ЖИТТСДШЛЬШСТЬ ГРЕЦЬКО1 СП1ЛЬНОТИ ПШШЧНОГО ПРИАЗОВ'Я (1)
У статтi до^джуеться вплив православ'я на життeдiяльнiсть грецьког стльноти Швшчного Приазов'я ктця XVIII - першт чвертi ХХ ст. Церкви були головними осередками общинного стлкування для грецьких переселенщв. Розглянуто роль духовенства в вiдкриттi шкш, училищ на Марiуnольщинi та намагант зберегти грецьку мову, яку вивчали за духовними книжками. Визначено, що на формальному рiвнi парафiяльнi священики були реестраторами життевого циклу людини, вели метричш записи, проводили церемонп шлюбу, хрещення, поховання. Окреслено поеднання загально християнських традицт та календарних свят, як1 шанували греки Приазов 'я.
Клю^о^^ слова: Швшчне Приазов'я, релтя, православ'я, духовенство, грецька стльнота, освта, грецька мова.
РелЫя як сощокультурний феномен е важливим чинником, що позначае щентичнють сучасного украшця, його ставлення до цшого ряду юторичних, культурних, полгтичних явищ, а релЫйна спадщина минулого ще й дос вщчутно впливае на полгтичш та суспшьш процеси, що вщбуваються в Укра1ш.
Особливо виразно простежуеться зв'язок та переплетшня етшчно! та релЫйно'1 щентичносп у нащональних меншин. Для ввдрваних вщ основного етшчного ядра стльнот церква завжди слугувала важливим чинником сустльно! консолщаци i збереження культурно! самобутносл, часто саме вона була наочним проявом етнокультурно! вщмшносл. Це породжувало досить складну систему взаемовщносин у
