CC BY
159
• запропонована схема реструктуризаци, яка знижуе вартють мiкрокредиту, е вигiдною для позичальника в перiод фшансово! кризи;
• покращення умов мiкрокредитування малого бiзнесу дасть фiнансову можли-вiстъ для 1хнього розвитку, що приведе, своею чергою, до зростання ВВП, кшькосп робочих мiсцъ i т.п. Тому сьогодт банки повиннi переглянути поль тику мiкрокредитування, i не лише зменшувати щомiсячнi платежi за допо-могою реструктуризаци, а й брати на себе частину збитк1в позичальнишв.
Лiтература
1. Про Нац1ональний банк Укра1ни / Закон Укра1ни. - К. : Вид-во НБУ, 2007.
2. Постанова Правлшня Нацюнального банку Укра1ни вщ 10 травня 2007 р. № 168 "Про затвердження Правил надання банками Укра1ни шформацп споживачу про умови кре-дитування та сукупну вартють кредиту".
3. Лашшко М.Л. Основи фшансово - статистичного анал1зу економ1чних процеав. -Льв1в : Вид-во "Сит", 1995. - 164-166 с., 212-214 с.
4. Ларионов И.К. Антикризисное управление. - М. : Дашков и К, 2044. - 292 с.
5. Вахненко Т.П. Фшансова криза в Укрш'ш: фактори, мехашзми дп, заходи подолання // Фшанси Укра1ни. - 2008. - № 10. - 3-21 с.
6. Коваленко В.В., Коренева О.Г., Крохмаль О.В. Банювська криза та шструменти ан-тикризового управлшня // Актуальт проблеми економши. - 2009. - № 2. - С. 73-81.
7. Мщенко В. Шляхи подолання фшансово-економ1чно! кризи в Укра1ш // Вюник НБУ. - 2009. - № 2. - С. 3-7.
8. Свгговий банк: св1това фшансова криза загрожуе Укра1ш. [Електронний ресурс]. -Режим доступу до журн.: http://www.tsn.ua.
9. Чуб П. ефективна процентна ставка кредитування: реалп та перспективи // Банювська справа. - 2008. - № 2. - 73-81 с.
10. Шкарпова О., Дружерученко К. Укра1нський дшовий тижневик "Контракти". - № 01 в1д 19-01-2009
11. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://pro-consulting.com.ua/cgi-bin/article_xs.cgi? id=24642&branch_id= 155
12. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.prostobank.ua
13. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://kpl.org.ua/news/2009/01/ 16/969/
УДК368.022 Асист. О.О. Лопата; студ. Н.О. Кобилинець;
студ. Л.Л. Лялька - НУ "Львiвська полiтехнiка"
СИСТЕМА ОЦ1НКИ Ф1НАНСОВО1 СТ1ЙКОСТ1 СТРАХОВО1 КОМПАН11
Розглянуто актуальну проблему ощнювання фшансово'1' стшкосп страхових компанiй. Здiйснено порiвняльний аналiз рекомендацiй щодо аналiзу дiяльностi страховиюв, затверджених Держфiнпослуг, 3i зарубiжними методиками. Встанов.ле-но, що позитивний вплив на фшансовий стан компанп буде забезпечуватись тшьки тодi, коли ця операщя е ефективною, тобто вщстежуються спiввiдношення мiж до-сягнутим вщ операцп ефектом i витратами на здшснення операцп.
Ключов1 слова: страхова компашя, фiнансова стiйкiсть, страховики, ощнка фь нансового стану.
Assist. O.O. Lopata; stud. N.O. Kobylenec; stud. L.L. Lyalka-NU "Lvivs'kaPolitekhnika"
System of estimation financial of insurance companies
The article is devoted the issue of the day of estimation of financial firmness of insurance companies. In article, the comparative analysis of recommendations is conducted in
relation to the analysis of activity of insurers, ratified Derzhfinposlug, with foreign methods. It is set that positive influence on the financial state of company will be provided only then, when this operation is effective, that betweennesss are watched by the effect and charges attained from an operation on realization of operation.
Keywords: insurance companies, financial firmness, insurers, estimation of the financial state.
Постановка проблеми. Страхова компашя як суб'ект господарсько! дiяльностi вступае у фiнансовi вщносини з фiзичними та юридичними особами, яких щкавить, насамперед, фшансова стшюсть компани як основний фактор 11 дiяльностi. Фшансова стшюсть страховиюв i методи !! забезпечення представляють теоретичний i практичний iнтерес для потенцшних спожива-чiв страхових послуг. Однак фахiвцями, роботи яких присвячеш огляду страхового ринку Укра!ни й iнших кра!н, неодноразово вщзначали недостатнiй рiвень фшансово! стiйкостi укра!нських страхових компанiй.
Для того, щоб пiдвищити фiнансову стiйкiсть на рiвнi страхово! компани, потрiбно розробити певну стратегда у виглядi низки управлшських рь шень. У межах розглянуто! мети системний пiдхiд припускае: формулювання мети управлiння; опис об'екта управлiння; опис i вибiр керуючих впливiв; ви-роблення критерпв ощнки якостi управлiння; формування оптимального алгоритму управлшня; перевiрку результативностi керуючих впливiв [1].
Згiдно з чинним страховим законодавством, обов'язковим для страховиюв Укра!ни е розрахунок нормативу максимально! вщповщальносл за ок-ремим ризиком i маржи платоспроможностi, що визначаеться шляхом зютав-лення фактично! та розрахунково! нормативно! платоспроможностi [2]. Однак тшьки на пiдставi розрахунку маржi платоспроможностi неможливо дати повну ощнку фiнансово! стiйкостi страховика. Це пов'язано з тим, що цей по-казник не враховуе деяю гранi дiяльностi страхово! оргашзащ! (лiквiднiсть активiв, ефективнiсть iнвестицiйно! дiяльностi, рентабельнiсть страхових операцiй та ш.). У цьому зв'язку оцiнку фшансово! стiйкостi потрiбно допов-нювати додатковими фшансовими коефiцiентами.
Аналiз останнiх дослвджень та результатiв. У бiльшостi кра!н свiту з розвиненою фiнансовою системою, з метою надання споживачам найповш-шо! та доступно! iнформацi! про фшансову стiйкiсть страхово! компанi!, зас-тосовують рейтинговi оцiнки незалежних рейтингових агентств.
Свгговий досвiд у сферi складання рейтингiв нараховуе бiльш ста ро-кiв. За цей перюд сформувалися свiтовi лiдери в галузi присвоення рейтингiв страховикам - Moody's Investor Service Inc., Standard & Poor's Corp., Duff & Phelps Credit Rating Co, Fitch IBCA. Кожне з викладених вище агентств вико-ристовуе для ощнки фшансово! стшкосп страховиюв свою закриту методику, побудовану на аналiзi рiзних сторш дiяльностi компанi!, i привласнюе компанi! визначений рейтинг (iндекс), використовуючи звичайне сполучення цифр, прописних i малих лiтер.
Безумовно, присвоення рейтингу вщомим агентством за умови, що вш виявиться досить високим, буде могутшм засобом реклами i змщнить позищ! страховика на ринку. Однак, дiяльнiсть закордонних рейтингових агентств на страхових ринках кра!н колишнього СНД обмежуеться надто високою вартю-тю !х послуг для страховикiв та шшими чинниками.
У галузi рейтингово! оцiнки фiнансовоï стiйкостi страховиюв Украши склалась така ситуацiя. Офщшним рейтингом вiтчизняних страховикiв е Insurance Top, який публжуе в перюдичнш пресi, а також на сайтах www.insuran-cetop.com, www.uainsur.com Л^а страхових оргашзацш Украïни на пiдставi даних Украïнського науково-дослiдного iнституту "Права й економiчних дос-лiдженьм. Рейтинг 100 страховиюв формують за накими основними показни-ками: валюта балансу; власний каштал; обсяг зiбраних страхових премш; частка перестрахування в страхових премiях; страховi виплати; рiвень виплат i його темп росту; обсяг страхових резервiв i рiвень ïхнього покриття швести-цiйними активами та коштами; частка компанiï в загальному обсязi страхових премiй страхового ринку.
Однак треба вщзначити, що Insurance Top не е ощнкою, осюльки пе-редбачае тiльки ранжирування компанш за величиною об'емних показниюв. Безумовно, навiть така iнформацiя е корисною в умовах досить закритого ш-формацiйного простору вiтчизняноï фшансово1" системи. Це ранжирування не ставить метою можливють оцiнювання фiнансовоï стшкосп страховика.
Серед украшських фахiвцiв, що розглядали методи оцiнки фшансово-го стану страховика, можна видшити роботи О. Селиверстова, М. Алексан-дрово", Р. Сушко, О. Ретинського та ш. З-помiж iноземних учених, яю досль джують проблему визначення фiнансовоï стiйкостi страховикiв, можна назва-ти Д. Хемптона, Р. Глейзера, I. Габщулша, С. Русша та ш. Розглядаючи роботи вищевказаних авторiв, слiд вiдзначити вiдсутнiсть единоï думки щодо складу та методiв розрахунку показниюв, яю доцiльно використовувати для ощнки фiнансовоï стiйкостi. Треба також вщзначити вiдсутнiсть у бiльшостi робгт рекомендацiй щодо нормативних значень показниюв, на пiдставi яких пропонують ощнити фiнансову стiйкiсть [5].
Вiдповiдно до шдпункту 4 пункти 1 статл 28 Закону Украши "Про фь нансовi послуги i державне регулювання ринкiв фiнансових послуг" з метою стандартизацп процедур здiйснення аналiзу дiяльностi страховикiв, виявлен-ня ризикiв у 1хнш дiяльностi, Державна комiсiя з регулювання ринюв фшан-сових послуг Украши (Держфшпослуг) у 2003 р. ухвалила затвердити Реко-мендаци щодо аналiзу дiяльностi страховикiв у видi тестiв раннього попере-дження [6].
Тести раннього попередження - це система порiвняння фактичних фь нансових показниюв дiяльностi страховикiв з визначеними Держфшпослуг нормативами, ощнювання показникiв за спещальною шкалою та розрахунок iнтегральноï оцiнки з урахуванням важливостi впливу того чи шшого показ-ника на фшансову надiйнiсть компани.
Мета дослвдження. Наголосимо, що на сьогодш перевiрка фшансово-го стану украшських страховикiв за допомогою тестiв раннього попередження не е обов'язковою, а мае характер рекомендацш. З метою подальшого вдос-коналення тес^в раннього попередження потрiбно порiвняти ïx з iснуючими системами показникiв, якi використовують в iншиx крашах для ощнювання фiнансовоï стiйкостi страхових компанш. З метою порiвняння рiзниx систем ощнки фiнансовоï стiйкостi було розглянуто методи розрахунку та норматив-m значення коефiцiентiв iнформацiйноï системи регулювання страxовоï дiяль-
ност (IRIS - Insurance Regulatory Information System), Нацюнально1' асощаци страхових органiзацiй США (NAIC) та Фшансово1 iнспекцiï Швеци [7].
Виклад основного матерiалу. Показники теслв раннього попере-дження банкрутства, розроблеш Держфiнпослуг, було проаналiзовано на предмет наявност аналогiчних показникiв у методиках США та Швеци (див. табл. 1). Якщо показник, аналопчний тому, який використовують у тестах раннього попередження, наявний у методищ, проставляемся "+". Якщо ана-лопчного показника немае, проставляеться "-". Якщо показник присутнш, але мае деяк вiдмiнностi у розрахунку, проставляють "±".
Табл. 1. Порiвняння показникв, яш використовують в pi3Hux _системах регулювання страховое дiяльностi_
№ з/п Показник теспв раннього попередження банкрутства (Украша) Показник у системi IRIS (США) Показник у системi NAIS (США) Показник у систе-мi Фiнансовоï' ш-спекцiï' Швеци
1 Показник дебгторсько1 заборгованост (ПДЗ) - + (С2) -
2 Показник лшввдносп активiв (ПЛА) ± (К7) ± (С1) -
3 Показник ризику страхування (ПРС) - ± (А1) ± (П12)
4 Зворотнш показник платоспроможност (ЗПП) - ± (D2) ± (П8, П9, ПШ)
5 Показник доходност (ПД) - - ± (П7)
6 Показник обсягiв страхування (андеррайтшгу) (ПА) ± (К4) ± (В1) ± (Пз)
7 Показник змiн у капiталi (ПЗК) - + (Вз) + (Пз)
8 Показник змiн у сумi чистих премiй (ПЗЧП) + (К) ± (А2) ± (П1)
9 Показник незалежност вiд перестрахування (ПНП) - - + (П5)
10 Показник ввдношення чистих страхових резервiв до катталу (ПВРК) ± (К9) - -
11 Показник доходностi швестицш (ПД) + (К5) + (В2) -
Порiвнюючи тести раннього попередження з шшими системами ощн-ки фiнансовоï стшкосл страховика, отримано такi результати (табл. 2).
Табл. 2. Результати nорiвняння тестiв раннього попередження 3i системами _оцшки фшансово'1 стiйкостi страховитв США та Швеци_
Система оцiнки фшансово1 стiйкостi страховика Кiлькiсть показни-шв, методика розрахунку яких повтс-тю зб^аеться Кшькшть показни-шв, методика розрахунку яких мае пев-m особливостi Кшьшсть показни-шв, методика розрахунку яких не зб^аеться
IRIS 2 з 11 3 з 11 6 з 11
NAIS 3 з 11 5 з 11 3 з 11
Фiнансова шспекщя Швеци 2 з 11 5 з 11 4 з 11
Найiстотнiшi вщмшност в розрахунку показниюв за рiзними системами, на думку автора, полягають у такому:
1. Основою для розрахунку бшьшосп коефщенпв (7 iß 11) у системi IRIS е чистий прибуток, toaî як у системi NAIS та шведськоï системi - власний каттал. У тестах раннього попередження бшьшють коефiцiентiв розра-ховують на основi так званого катталу, пiд яким розумiють чистi акти-ви, тобто активи за балансом, за вирахуванням нематерiальниx активiв i зобов'язань за балансом [2] ;
2. У системi NAIS та шведськш системi вживають поняття нетто-преми, то-дi як показники системи IRIS та тести раннього попередження використо-вують для розрахунку чист (або чист заробленi) преми. Варто вщзначи-ти, що в украшському законодавствi та у звiтностi страховиюв немае поняття нетто-преми, хоча його вживають у перюдищ та експерти. Пщ нет-то-премiею найчастше розумiють частину страxовоï преми, яку спрямо-вують тальки на страxовi виплати, тобто премiю без урахування частини, яку спрямовують на покриття накладних витрат страховика [4]. Шд чис-тими премiями, згiдно з [2], треба розум^и преми, за винятком сплачених перестраховикам.
Крiм того, можна вщзначити певнi вiдмiнностi у шкалi нормативних значень:
1. За тесами раннього попередження чист преми не можуть перевищувати капiтал бшьш, нiж у 1-2 рази, тодi як за швецькою i NAIS системами припустимим е перевищення у 2,6-3 рази;
2. За швецькою системою зобов'язання страховика у виглядi техтчних ре-зервiв можуть перевищувати власний каттал у 3,5 рази, тодi як в Украш зобов'язання не можуть перевищувати 20 % катталу;
3. Змши в каттал^ з погляду Держфiнпослуг, можуть бути тшьки позитив-ними (прирiст повинен складати не менш нiж 10 % за р^), при цьому немае обмеження щодо верxньоï меж^ З погляду систем США та Швеци, змiни можуть також бути негативними (але не бiльш, тж 10 -20 % за рш), також встановлюеться верхня межа (прирют не повинен перевищувати 20-50 % за рш);
4. Змши в сумi чистих (або чистих зароблених) премiй, згiдно з тестами раннього попередження, повинт бути тшьки позитивними (прирют - не менш тж 33 % за рш), а верxньоï межi немае. Зпдно з моделями Швеци та США, прирют може бути негативним (не бшьш, тж 33 % за р^). Вер-хня межа приросту - теж 33 %;
5. У США та Швеци незалежнiсть компанiй вщ перестрахування може ста-новити вщ 50 до 100 %. В Украш компанп, як передають у перестрахування менш, тж 15 % премш, отримають незадовiльну оцшку.
Висновки. За результатами дослiдження можна зробити таю висновки.
1. Найбшьшу кшьюсть спiльниx рис тести раннього попередження мають зi системою NAIS (США). 8 показниюв теств з 11 розраховують аналопч-но показникам системи NAIS.
2. Потребують читашого визначення i розмежування термiни нетто-преми та чистих преми. Недосконалiсть термшологи може привести до значних розбiжностей у розрахунках та оцiнкаx фiнансовоï стiйкостi страховика.
3. Потребують перегляду нормативи щодо незадовiльноï оцiнки, яку отри-мують компанп, що передають у перестрахування менш, тж 15 % стра-
хових премш. Експерти негативно поставилися до такого обмеження та назвали його незрозумшим [8]. Дiйсно, таким чином компатя, що передав в перестрахування 16 % премiй, отримае оцшку мвiдмiнном, а компа-нiя, що перестраховуе на 1 % менше, отримае оцiнку мнезадовiльном. Варто вщзначити, що у тестах раннього попередження в загально! оцiнцi фшансово! стшкосп цей показник мае один з найвагомших коефь цiентiв. Це неминуче призведе до iстотних розбiжностей у ощнках фь нансово! стiйкостi компанш, що перестраховують майже однакову час-тину зобов'язань.
4. Як перспективи подальших дослiджень треба вiдзначити, що у системi КАК та шведськш системi, а також у тестах раннього попередження не-мае показника, що характеризуе операцй перестрахування з позицй 1хньо! ефективносп. На вiдмiну вiд вищеназваних систем, у 1Я18 iснуе показник, який характеризуе стввщношення чистого прибутку вiд опе-рацш з перестрахування та чистого прибутку компанй. Перестрахування е важливим з точки зору забезпечення фшансово! стшкосп страховика. Проте позитивний вплив на фшансовий стан компанп буде забезпечуватись тшьки тод1, коли ця операщя е ефективною, тобто вщ-стежують сшввщношення м1ж досягнутим вщ операцй ефектом { витратами на здшснення операцй. Тож доповнення теспв раннього попередження по-казником, що характеризуе ефектившсть перестрахування, е доцшьним для забезпечення оцшки вЫх граней д1яльносп компанй".
Л1тература
1. Закон УкраТни "Про страхування" (з1 змшами та доповненнями) // Урядовий кур'ер. -2001. - 7 листопада.
2. Розпорядження Державно! комюи з регулювання ринюв фшансових послуг Украши № 3755 вщ 17.03.05. "Про затвердження Рекомендацш щодо анал1зу д1яльносп страховиюв" // Документи. - 2005. - № 13.
3. Александрова М.М. Страхування : навч. пос1бн. - К. : ЦУЛ, 2002. - 208 с.
4. Габидулин И. Есть интересный подход к рейтинговой оценке страхового рынка // Финансовые услуги. - 2003. - № 4. - С. 16-17.
5. Кондратенко Д.В. Регулювання страхово! д1яльносп на основ1 оцшки ризиюв. - Х., 2006. - 20 с.
6. Лямец В.И., Тевяшев А.Д. Системный анализ. Вступительный курс. - 2-е изд. [пере-раб и доп.]. - Харьков : Изд-во ХНУРЕ, 2004. - 448 с.
7. Селиверстов А. Оценка финансового состояния страховщиков // Страхова справа. -2003. - № 4. - С. 80-87.
8. Шапран В., Духненко В., Дуброва О., Хисамов А. Незастрахованная прозрачность // Эксперт. - 2006. - № 3. - С. 70-80._
УДК 658.14/.17:330.133.2(100) Доц. Н.Г. Мщенко, канд. екон. наук;
магктрант М.М. Мкайло - Львiвська КА
ОСОБЛИВОСТ1 ОЦ1НЮВАННЯ Ф1НАНСОВОГО СТАНУ ШДПРИеМСТВ У КРА1НАХ З РИНКОВОЮ ЕКОНОМ1КОЮ
Розглянуто особливосп комплексно! оцшки фшансового стану тдприемств у в1тчизнянш та закордоннш практищ, а також наведено систему показниюв, що характеризуют його д1яльшсть. Встановлено, що наслщком розб1жностей в системах бухгалтерського обл1ку, порядку складання форм фшансово! зв1тносп, способах роз-
