CC BY
239
ВИПУСК 3(180)
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 3(180): 6-10
УДК: 368
JEL: G 22
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/180-3/1
Р. niKyc, канд. екон. наук, проф., М. Балицька, асп.
КиТвський нацюнальний yнiверcитет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв
Ф1НАНСОВА СТ1ЙК1СТЬ СТРАХОВО1 ОРГАШЗАЦИ ТА ДЖЕРЕЛА II ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
У статт/' визначено сутшсть дефМци "фнансова стйксть страхово/ компанп", 'и взаемозв'язок з дефш^ею "платоспроможшсть страховика". Об^рунтовано роль i значення фшансово/ стшкос/т страховоf оргашзаци щодо формування у суспiльствi ефективноf системи страхового захисту. Визначеш та систематизоваш фактори, що формують фнансову стйксть страховоf компани. Виокремленш та охарактеризован джерела, що забезпечують фнансову стйксть страховоf оргашзаци, в тому чи^i в умовах фнансовоf нестабiльностi.
Ключовi слова: страхова компашя, фiнансова стiйкiсть страховика, платоспроможшсть страховоf оргашзаци, джерела забезпечення фнансовоf стшкос/т страховика.
ВСТУП. Сучасний стан ринкових економлчних пере-творень в УкраТш обумовив необхщнють вирiшення цiлого ряду важливих завдань, серед яких побудова ефективно' системи сусптьного страхового захисту набувае особливо' актуальностi. Страхування в системi суспiльного страхового захисту е невщ'емною формою, оскiльки продукуе ринковi шструменти ефективного страхового захисту майнових штереав фiзичних та юридичних осiб, яга дозволяють компенсувати реальнi наслiдки страхових випадгав та, в кiнцевому пщсумку, забезпечуе безперервнiсть суспiльного вiдтворення.
Слщ вiдзначити, що в кра'нах з розвиненою економь кою страхування е одним iз стратегiчних секторiв, осгаль-ки зменшуе навантаження на видаткову частину бюджету, сприяе со^альшй та економiчнiй стабiльностi, а також чинить ютотний вплив на фшансову систему краТни, фо-рмуе джерела швестицш в нацiональну економiку.
За таких умов особливо' актуальност набувае проблема забезпечення та пщтримки фшансовоТ стiйкостi страхових органiзацiй, осгальки невиконання страховиками своТх зобов'язань може привести до важких еко-номiчних та соцiальних наслiдкiв.
Зазначена актуальнють обумовила мету статтi, яка полягае у визначенш змiсту фшансовоТ стшкост стра-ховоТ органiзацiТ, ТТ ролi в формуваннi суспiльноТ системи страхового захисту, а також у виокремленш джерел, що забезпечують фшансову спйгасть страховика.
Для досягнення поставлено! мети в статт виршу-ються наступнi завдання:
• Визначення сутност дефiнiцiТ "фшансова спйгасть страховоТ компанп', а також ТТ взаемозв'язок з де-фiнiцiею "платоспроможнють страховика";
• Обфунтовано роль i значення фiнансовоТ стшко-стi страховоТ оргашзаци щодо формування суспiльного страхового захисту;
• Виокремлення i характеристика фактори, що формують фшансову спйгасть страховоТ компанп за рiзними критерiями;
• Визначення джерел, що забезпечують фшансову спйгасть страховоТ оргашзаци, i тому чи^ в умовах фiнансовоТ нестабiльностi.
Об'ектом дослiдження е фiнансова стiйкiсть страховоТ оргашзаци.
Предметом дослщження е змют фiнансовоТ слйкос-тi, фактори та джерела забезпечення фшансовоТ стшкост страховика.
ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ. Проблема фшансовоТ стйко-стi страховоТ оргашзаци та джерел ТТ забезпечення до-слщжуеться багатьма вiтчизняними та зарубiжними вченими та практиками, серед яких М.М. Александрова, В.Д. Базилевич, В.Д. Б^даш, Е.Н. Бочкарьова, Н.М. Внукова, Н.Б. Грищенко, Н.М. Добош, М.Г. Жигас, О.М. За-
летов, А.А. Кудрявцева, С.В. Луконша, В.В. Маслешков, О.П. Овсак, С.С. Осадець, А.В. Палгана, В.А. Сухова, Ю.Н. Тронша, В.М. Фтонюк, О.Ф. Фурман та шшк
Разом з тим в опублкованих джерелах не прослщ-ковуеться едина точка зору у визначенш економiчноï сутностi понять "фшансова спйгасть" та "платоспромо-жнiсть", а також не дослщжено вплив факторiв, якi сфо-рмованi сучасними викликами в економiцi УкраТш i ма-ють особливу значущiсть щодо забезпечення фшансовоТ стшкосп страховоТ оргашзаци.
Окремi дослiдники ототожнюють поняття фшансовоТ стшкосп i платоспроможностi страховоТ оргашзаци. Так, Н.М. РапнЩька визначае фшансову спйгасть страховоТ компанп як "такий стан (гальгасть i якiсть) ïï фiнансових ресурсiв, що забезпечуе виконання прийнятих страхових оргашза^ею, тобто платоспроможнють в умовах несприятливих фаюгрв i змш економiчноï кон'юнктури" [11, с.70]. Г.В. Чернова вважае, що фшансова спйгасть страховоТ компанп - це "забезпечення гарантш виплат страхувальникам страховою компашею за договорами страхування" [14, с.35]. С.В. Луконш розумiе пiд фшан-совою стiйкiстю страховоТ компанп "ïï здатнють збер^а-ти юнуючий рiвень платоспроможностi протягом деяко-го часу при можливих зовшшшх i внутрiшнiх впливах на фiнансовi потоки" [6, 28]. Таким чином, в зазначених джерелах фшансова спйгасть страхово!' оргашзаци по-в'язуеться лише iз ïï здатнютю в кожен момент часу здшснити обов'язковi платежк При цьому автори вва-жають несуттевими питання пiдтримки лiквiдностi страховика, ефективносп його дiяльностi тощо.
На нашу думку, бтьш аргументованою е позицiя авторiв, якi не ототожнюють зазначеш категорiï i роз-глядають платоспроможнiсть лише як зовшшню форму прояву фiнансовоï стшкосп оргашзаци [7, с.20]. Фiнансова спйгасть вщображае внутрiшнi аспекти фь нансового стану, що характеризують збалансованють доходiв i витрат, вкладених коштiв i джерел |'х формування, в той час як платоспроможнють характеризуе можпивють за рахунок наявних грошових ресурав своечасно погашати своï пла™ш зобов'язання. У той же час платоспроможнють робить зворотний вплив на фшансову спйгасть страховика, осгальки повне i свое-часне виконання вах видiв його зобов'язань сприяе забезпеченню фшансовоТ' стiйкостi.
МЕТОДОЛОГ1Я ДОСЛ1ДЖ[ЕННЯ. Теоретичну i ме-тодологiчну базу дослщження склали фундаментальнi науковi концепци украшських i зарубiжних вчених в га-лузi фiнансiв, страхування, управлiння фшансовою стiйкiстю органiзацiй, що представленi в працях вп"чиз-няних i зарубiжних вчених (теорiï розвитку економiчних систем, управлшня ризиками, структури капiталу, фь нансового управлiння та аналiзу, стратепчного та фь
© niKyc Р., Балицька М., 2016
ISSN 1728-2667
ЕКОНОМ1КА. 3(180)/2016
нансового менеджменту). У дослiдженнi використано системний пщхщ до вивчення соцiально-економiчних явищ, що дозволив розкрити основы закономiрностi i взаемозв'язок процесiв забезпечення фiнансовоí спй-костi страхових органiзацiй. При обфунтуваны теоре-тичних положень i висновгав використовувалися зага-льнонауковi методи: узагальнення, шдукцп i дедукцií, порiвняльного, функционального i структурного аналiзу, а також приваты методичн засоби: експертнi оцЫки, порiвняння, аналогií.
ОСНОВН1 РЕЗУЛЬТАТИ. ФЫансова стiйкiсть страховой' органiзацií - це економiчна категорiя, що характери-
зуе такий стан його фЫансових ресурсiв, Тх розподiлу та використання, за якого страхова компашя е платоспро-можною i здатною своечасно й у повному обсязi викона-ти сво' фiнансовi зобов'язання перед страхувальниками в умовах негативного впливу зовншшх чинниш, спричи-нених змЫою параметрiв середовища, в якому вона пе-ребувае, i/або внутрiшнiх чинниш, викликаних реалiзацi-ею одного або низки ризиш страховика [4, с.208].
Фiнансова стiйкiсть страхово' органiзацií визнача-еться впливом комплексу чинникiв, як можуть бути кла-сифiкованi за рiзними ознаками (рис.1).
Характер впливу
економ1чн1
нееконом1чн1
Критерп класифкацп фшансовоТ ст1йкост1 страховоТ компанп
Можлив1сть керування
керован!
частково керован1
Mipa впливу
другорядн!
Мюце виникнення Форма виразу
^зовышы якюы
внутрiшнi кiлькiснi
►
Рис.1 Класифiкацiя факторiв фшансовоТ стшкосп страховоТ органiзацiT
Джерело: побудовано авторами на основ/ [9; 13]
З позицш системного пiдходу, що представляе страхову оргаызацю як особливу систему економiчних вiдносин, данi фактори можуть бути подтеш на внутрiшньо-системнi (внутршш) i позасистемнi (зовнiшнi) (табл.1) [4].
Таблиця 1. Класифшащя факторiв впливу на фiнансову стiйкiсть страховоТ оргажзацм
Фактори впливу на фшансову стiйкiсть страховоТ оргашзацп
Внутршж фактори Зовнiшнi фактори
- Тарифна - Андерайтерська полiтика; - 1нвестицшна полiтика; - Використання системи перестрахування; - Достатнють власного капiталу; - Наявнють страхових резервiв в необхщних розмiрах. - Динамка банювського в1дсотку; - Р1вень Ыфляцп; - Стан фондового ринку; - Система оподаткування; - МПжнародж поди; - Пол1тична стаб1льн1сть; - Зм1ни законодавства; - Конкуренц1я; - Взаемод1я з партнерами; - Економ1чна стмкють краТни; - Економ1чний стан галуз1 в ц1лому; - Стих1йн1 лиха.
Джерело: побудовано авторами на основ! [9; 13]
Така кпасифка^я е найбiльш доцiльною для цiлей управлшня фiнансовою стiйкiстю страховоТ органiзацiТ, осктьки вона дозволяе передбачити у вщповщь на зо-внiшнi впливи певн внутрiшнi змiни, що забезпечують баланс зовншнього i внутрiшнього фiнансового середовища господарюючого суб'екта.
Зовнiшнi чинники е результатом впливу на страхову оргашза^ю зовншнього середовища та не залежать вщ страховоТ оргаызаци i ефективностi ТТ роботи. В су-часних умовах економiчноТ нестабiльностi аналiз впливу зовнiшнiх чинникiв набувае особливоТ прiоритетностi, оскiльки найменшi змЫи одного з факторiв даноТ групи одразу знаходять вщображення на фшансовому станi страховоТ компанй'.
Внутрiшнi чинники, на вщмЫу вiд зовнiшнiх, залежать вщ дiяльностi конкретноТ страховоТ оргашзацп.
Зовнiшнi та внутрiшнi фактори тюно взаемопов'яза-нi: змiна одних чинниш може викликати змiну Ыших, i, отже, Тх вплив на рiвень фiнансовоТ стiйкостi страховоТ
оргашзацп е взаемообумовлений. Зокрема, тарифи на страховi послуги складаються пiд впливом, як зовншшх (господарська кон'юнктура, рiвень ризику тощо), так i внутршшх факторiв (збалансованiсть i величина страхового портфеля, стан швестицшного портфеля, що склався, рiвень витрат на ведення справи тощо.). Стан Ывестицшного портфеля значною мiрою визначаеться станом фЫансового ринку, витрати на ведення справи залежать вщ темпiв ыфляцп, величина страхового портфеля формуеться обсягом страхового поля, яке, в свою чергу, визначаеться демографiчними, со^альни-ми, економiчними та Ышими факторами, зокрема i такими, як економiчний цикл. Наприклад, цикл оновлення основного капiталу значно розширюе страхове поле i можливосп для зростання страхового портфеля, як за рахунок страхування пщприемницьких ризиюв, так i за рахунок страхування майна. Таким чином, цикл еконо-мiчноí кон'юнктури виступае як один з найбтьш важли-вих зовншшх фаюгрв, що обумовлюють стiйкiсть
~ 8 ~
В I С Н И К КиТвського нацюнального унiверситету iменi Тараса Шевченка 1ввМ 1728-3817
страховоí компанп, оскiльки вiн характеризуе можли-вiсть формування диверсифкованого i збалансованого страхового портфеля. Варто зазначити, що вплив зовнь шнього середовища страховоí органiзацií посилюеться в умовах системних глобальних i макроекономiчних зру-шень, особливо в умовах фЫансово1 нестабiльностi [8].
Дослiдження фЫансово1 стiйкостi страховоí компанп передбачае необхщнють врахування впливу факторiв як фЫансових, так i нефiнансових. Оцiнка нефЫансових факторiв дозволяе виявити конкурентнi переваги страхових оргашзацш, якi згодом необхщно пiдтвердити результатами фiнансового аналiзу у виглядi конкретних значень показнигав. Облiк фiнансових факторiв у забез-печеннi фiнансовоí стiйкостi здiйснюеться у процес аналiзу власного та залученого катталу, iнвестицiйноí полiтики, перестрахування, тарифно! полiтики.
Проведене дослiдження дозволяе видтити п'ять ос-новних джерел, яга забезпечують фiнансову стiйкiсть страховика:
1) Достатнш власний капiтал;
2) Страховi резерви, розрахованi в установленому порядку i якi гарантують страховi виплати;
3) Розмщення активiв (iнвестицiйна полiтика);
4) Обмеження одиничного ризику (перестрахування);
5) Тарифна полiтика.
Достатнiй розмiр статутного капiталу забезпечуе фь нансову стмгасть компанп на момент и створення i по-чатковий перiод дiяльностi, коли обсяг надходжень страхових премм невеликий. Мiнiмальний розмiр статутного катталу визначаеться чинним законодавством i внутршшми документами компанп. ВЫ може бути вико-ристаний як для забезпечення статутно! дiяльностi, так i для покриття витрат по страхових виплатах у разi недо-статностi страхових надходжень i страхових резервiв.
В процесi подальшоí дiяльностi страхових органiзацiй найважливiшим критерiем оцЫки фiнансовоí стiйкостi страховоí органiзацií е величина и власного капiталу, який окрiм статутного капiталу, може включати i нероз-подiлений прибуток. Величина власного катталу страховика визначае фактичний розмiр чистих активiв (маржу плато спроможносл) - майно (активи) страховоí компанп (основнi засоби, матерiальнi цiнностi, грошовi кошти, фiнансовi вкладення), вiльне вiд будь-яких зобов'язань (за винятком прав вимог засновнигав). Величина чистих активiв - показник, що дозволяе оцЫити, скiльки зобов'язань може прийняти на себе страхова компашя без будь-якоí шкоди для своеí фiнансовоí стiйкостi.
Фактичний розмiр чистих активiв (маржi платоспро-можностi) страховика можна обчислити за наступною формулою:
МП=(СК+ДК+РК+НП)-(НЗ+ЗА-АП+НА+ДЗП),
де СК - статутний капiтал; ДК - додатковий капрал; РК
- резервний каттал; НП - нерозподiлений прибуток; НЗ
- непокрит збитки; ЗА - заборгованост акцiонерiв (уча-снигав) за внесками до статутного (складеного) катта-лу; АП - власш акци, викупленi у акцiонерiв; НА - нема-терiальнi активи; ДЗП - дебторська заборгованiсть, термiни погашення якоí минули [1].
Отже, чист активи визначаються через величину власного катталу, скориговану на ряд регулюючих показнигав.
Наступною умовою забезпечення фшансово1 стшко-стi е створення страхових резервiв i фондiв, як вщо-бражають розмiр не виконаних на даний момент часу зобов'язань страховика за страховими виплатами.
Обов'язок страховигав формувати страховi резерви закртлено в Закон Украíни "Про страхування". Вщповь
дно до нього страховики утворюють iз страхових внес-гав (премiй) необхiднi для майбутнiх страхових виплат страховi резерви по особистому страхуванню, майно-вому страхуванню i страхуванню вiдповiдальностi. Слiд визначити, що в раз^ якщо страхова компашя здмснюе кiлька видiв страхування, то резерви по кожному виду формуються окремо, враховуючи, що в ризикових видах - це сукупнють техшчних резервiв, а у страхуванн житт - персонiфiкованi математичнi резерви.
Одшею з найбiльш важливих умов забезпечення фь нансовоí стiйкостi страхових оргашзацш на рiзних ета-пах страхово1 дiяльностi залишаеться використання системи перестрахування.
Передача частини ризигав у перестрахування дозволяе виршити ряд важливих проблем, серед яких стабоза^я результат дiяльностi страховика за три-валий перiод у разi негативних результат по всьому страховому портфелю протягом року; розширення масштабу дiяльностi (прийняття на себе великого числа ризигав) i пiдвищення конкурентоспроможност; захист власних активiв за несприятливих обставин. Таким чином, перевага перестрахування полягае в тому, що страховик, перестраховуючи прийнят на себе ризики, створюе додатга^ гарантп свое! фЫансово1 стiйкостi. Отже, страхувальник отримуе додаткову впевненють в повному i своечасному вiдшкодуваннi збитку.
Специфiчною рисою процесу страхування е те, що в розпорядженн страховика протягом певного строку пе-ребувають тимчасово в^ьш вщ зобов'язань кошти (стра-ховi резерви та iншi грошовi фонди), яга можуть бути розмщен в Ывестицп з метою отримання доходу. Пщ розмiщенням страхових резервiв розумються активи, що приймаються в якост забезпечення страхових резервiв. Тим самим Ывестицмна полiтика страхових органiзацiй е, на наш погляд, фактором, що здмснюе, поряд iз за-значеними ранше, значний вплив на платоспроможнють, а отже, i на фЫансову стiйкiсть страховика [12, с.30].
Зазначен чинники мають вирiшальний вплив як фь нансову стiйкiсть страховика, так i на його платоспроможнють. Саме тому i фiнансова стшгасть страховоí органiзацií, i и платоспроможнють е об'ектом держаного нагляду i контролю. В Украíнi контроль за фЫансовим станом страховикiв покладено на Нацюнальну комiсiю, що здiйснюе державне регулювання у сферi ринкiв фь нансових послуг. Такий пiдхiд в нишшшх умовах е цт-ком виправданим, осгальки становлення украíнського страхового ринку здмснюеться в надзвичайно складних умовах: переважна кiлькiсть страховикiв не мае достат-нього досвiду роботи, вщсутня достовiрна статистика, бiльшiсть прийнятих на страхування ризигав в необхщ-нм мiрi не дослiдженi за браком Ыформацмного забезпечення. З шшого боку, в силу нерозвиненост мехаыз-му захисту прав споживачiв i вiдсутнiстю бажаного режиму судочинства шенти практично позбавленi мож-ливостi самостiйно задовольнити претензп до страхово! органiзацií в разi невиконання останньою сво1х зобов'язань. В Украíнi також вiдсутнi внутрiшнi мехашзми регулювання ринку, до яких слщ вiднести дiяльнiсть ство-рюваних страховиками самостшно спiлок, асоцiацiй, а також страхових i перестрахувальних пулiв. В економь чно розвинених кражах з метою захисту Ытереав кгме-нтiв створюються гарантiйнi фонди, за рахунок яких оплачуються претензп страхувальнигав у разi банкрутс-тва страхово1 компанп. В Украíнi подiбна практика юнуе лише у сферi обов'язкового страхування цивтьно-правовоí вiдповiдальностi власнигав наземних транспортних засобiв за рахунок функцюнування Моторно-транспортного страхового бюро Украши (МТСБУ). Тому встановлення державою обов'язкових вимог щодо за-
ISSN 1728-2667
ЕКОНОМ1КА. 3(180)/2016
~ 9 ~
безпечення фiнансовоï стiйкостi страховиюв, а також державний нагляд i контроль за дотриманням цих ви-мог, об'ективно необхiднi.
ВИСНОВКИ.
Пiдтримка фiнансово!' спйкосл страховикiв служить способом вирiшення протирiччя мiж основною метою страхування - страховим захистом шенпв - i й його ко-мерцiйними цшями як виду пiдприeмницькоï дiяльностi.
Системний пщхщ до класифiкацiï факторiв, що формують фшансову стшкють i платоспроможнють страхово!' оргашзаци, визначення масштабiв i характеру впливу зовшшшх фаюгрв в умовах конкретно' еконо-мiчноï ситуацiï дае можливiсть визначити межi регулю-вання дiяльностi страхово1 компанп. Чим менш стабшь-ною е економiка, тим бiльшi можливост до адаптацiï повинна мати у своему розпорядженш страхова оргаш-за^я з метою забезпечення фiнансовоï стшкосп та платоспроможностi.
Слiд зазначити, що фшансову стшкють страховоï компанiï не можливо забезпечити лише за рахунок одного джерела без урахування взаемозв'язкв з шшими. Отже, для пщтримки фшансово1 стiйкостi страховоï оргашзаци слщ враховувати наступш джерела:
1. збшьшення статутного капiталу та шших власних коштiв страховоï оргашзаци (до власних кош^в поряд зi статутним капiталом вiдносяться додатковий i резерв-ний капiтал, фонди спе^ального призначення, нероз-подiлений прибуток);
2. приведення розмiру статутного капiталу у вщповщ-нiсть до величини чистих акт^в згiдно iз законодавством;
3. застосування правильно розрахованих, дифере-нцшованих i досить гнучких страхових тарифiв;
4. формування в установленому нормативно-методичними документами порядку страхових резервiв, що гарантують страховi виплати;
5. дотримання нормативу максимально1 вщповща-льност страховика за окремим ризиком;
6. перестрахування великих ризигав;
7. дотримання нормативного розмiру сшввщно-шення мiж активами i зобов'язаннями страховика;
8. зменшення дебiторськоï i кредиторськоï заборго-ваностi.
Оскiльки страховi органiзацiï, як правило, активно включен в швестицшш процеси, беруть участь в рiзно-манiтних фiнансово-кредитних заходах, вони повинш бути фiнансово-стiйкими не тiльки щодо страхових ри-зикiв, а й по вщношенню до iнших видiв ризикiв (фшан-сового, валютного , бангавського та iн.).
Отже, на ниншньому етапi розвитку страхового ринку Украши забезпечення фiнансовоï стшкосп страхових компанiй е одним iз прiоритетних завдань. Слiд заува-жити, що в ходi посилення процеав економiчноï глоба-лiзацiï успiшне функцюнування страхових компанiй значною мiрою залежить саме вщ рiвня ïï фшансово1 стiйкостi. Лише забезпечивши власну стшкють та платоспроможнють страховик може генерувати чинники
позитивних кшькюних i якюних змш для нормального функцюнування в тепершнш час i зростання фшансо-вого потен^алу в майбутньому.
ДИСКУС1Я. Hезважаючи на достатню кшькють пуб-лiкацiй присвячених проблемам платоспроможносл та стiйкостi страхових компанiй, варто вщзначити, що пи-тання розкриття джерел забезпечення фiнансовоï стшкосп страховикiв залишаeться у вiтчизнянiй лiтератyрi мало дослiдженим.
Зокрема, iснye необхщнють дослщження прюритет-ностi джерел забезпечення фшансово! стшкосп для страхово! компани залежно вщ економiчних умов, у яких вона фyнкцiонye.
Особливою уваги при цьому потребye питання роз-робки iнтегрованого показника фiнансовоï стшкосп, що допоможе оцшити стан страхових компанш в умовах економiчноï нестабшьносл, та дозволить коригувати застосування адмшютративних методiв регулювання страхово!' дiяльностi в Укра'!ш.
Список використаних джерел
1. Aлехина Е. С. Страхование i краткий курс лекций / Е. С. Aле-хина. - M. i Юрайт, 2011. - 206 с.
2. Базилевич Bfl. Страхування! Пщручник./ Bfl. Базилевич, К.Базилевич, РБ. Пкус та ш. / за ред. Bfl.Базилевич / Кив. нац. ун-т iм.Tараса Шевченка. - к.: Знання, 2008. -1019с.
3. Гаманкова G.G. Фшансова стшкють та платоспроможнють страховоТ оргашзаци / G. G. Гаманкова // Bikini Кшвського нацюнально-го yнiверситетy iменi Tараса Шевченка. Eкономiка. - 2007. - B!^ 94-95.
- С. 18-23. DOI 10.17721
4. Добош H. Оцшка фшансовоТ стiйкостi страховика / H. Добош // Формування ринковоТ економiки в УкраМ - 2009. - № 19. - С. 207-212.
5. Закон Украши "Про страхування" № 85/96^Р вщ 07.03.1996 р..
- рлектронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/85/96-%D0%B2%D1%80
6. Игонина Л.Л. Особенности управления финансовой устойчивостью страховых организаций / Л. Л. Игонина, E. Ф. Базык // Финансы и кредит. - 2010. - N 5. - С. 32-37.
7. Луконин С. B. Финансовая устойчивость страховых компаний и пути ее повышения / С. B. Луконин // Страховое дело. - 2003. -№5., с.28-33
8. 1У1олчан A.C 1У1етодические подходы к антикризисному финансовому управлению / A^. 1У1олчан, E.B. Королюк - Краснодар : W4HTI, 2008. - 73 с.
9. Павловська G.B. Фшансова стшкють страховоТ компани та кри-терп' ïï забезпечення / G. B. Павловська, B. G. Фтмонова // Eфективна економка. - 2015. - № 6.
10. Пкус Р. B. Оптимiзацiя методики визначення рейтингу фшансовоТ стшкосп страховика / Р. B. Пкус // Страховий ринок Украши в умовах фшансовоТ глобалiзацiï : зб. матерiалiв 1УЛжнар. наук.-практ. конф. (10-12 жовт. 2012 р., м. КиТв). - КиТв : К-ЕУ, 2012. - С. 161-163.
11. Рапницкая H.M. Факторы финансовой устойчивости страховых компаний в современных условиях / К^КРапницкая // Bестник ^^У. -2010. T.13. - №1., с. 68-72
12. Скамай Л.Г. Страховое дело: Учеб. Пособие / Л.Г.Скамай, ТЮШазурина - M.: ИHФРA-M, 2004 - 256 с.
13. ^аченко H. B. Фшансова стшкють страхових компанш в умовах глобатзаци / H. B. Tкаченко // Фианси УкраТни. - 2010. - № 3. - С. 82-91.
14. Чернова T.B. Основы экономики страховой организации по рисковым видам страхования / ГВ.Чернова - СПб.: Питер, 2005.
- 240 с.
15. Ziemele J. Financial stability of the EU's insurance companies / J. Ziemele, I. Voronova // Economics and management. - 2013. - 18(3). -p. 436-448. DOI: http://dx.doi.org/10.5755/j01.em.18.3.4780
Надшшла до редколегп 05.03.16
Р. Пикус, канд.экон.наук, проф., М. Балицкая, асп.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ФИНАНСОВАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ СТРАХОВОЙ ОРГАНИЗАЦИИ И ИСТОЧНИКИ ЕЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ
В статье определена сущность дефиниции "финансовая устойчивость страховой компании", ее взаимосвязь с дефиницией "платежеспособность страховщика". Обоснована роль и значение финансовой устойчивости страховой организации в процессе создания в обществе эффективной системы страховой защиты. Определены и систематизированы факторы, формирующие финансовую устойчивость страховой компании. Выделены и охарактеризованы источники, обеспечивающие финансовую устойчивость страховой организации, в том числе в условиях финансовой нестабильности.
Ключевые слова: страховая компания, финансовая устойчивость страховщика, платежеспособность страховой организации, источники обеспечения финансовой устойчивости страховщика.
~ 10 ~
В I С Н И К Кивського нацюнального унiверситету iMeHi Тараса Шевченка ISSN 1728-3817
R. Pikus, PhD in Economics, Professor, M. Balytska, PhD student
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
FINANCIAL STABILITY OF INSURANCE AND ITS SOURCES OF SUPPORT
The article describes theoretical aspects of determination of financial stability of insurance companies of Ukraine. It was found the main factors that influence the financial stability of insurance companies. Influencing factors are classified into internal and external and the effects of these factors on insurers' activities are presented. The main criteria of financial stability of insurance companies were deeply analysed and the most significant were chosen: sufficient amount of equity capital, the optimal tariff policy, balanced insurance portfolio, secure and effective reinsurance program, sufficient amount of insurance reserves for future payments, optimal investment management of insurance reserves and high solvency of an insurance company. Basic directions of provision and maintenance of financial stability of insurance companies in post-crisis period were presented. The main problems of provision and maintenance of financial stability of insurance companies were outlined and recommendations for its strengthening were provided.
Keywords: insurance company, insurer's financial stability, solvency of the insurance company, the sources provide the insurer's financial stability.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 3(180): 10-18
УДК: 368.54:368.025.61:631.52
JEL: G22
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/180-3/2
М. Малш, д-р екон. наук, проф., Г. Гудзь, асп.
Кшвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, Кив
РИЗИК ТРАНСФЕРУ ГЕН1В У СТРАХОВОМУ ЗАХИСТ1 С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
У статт/' обфунтовано сутнсть генноï шженери як об'екта надання страхових послуг. Наведено визначення по-няття ризику трансферу генв. Охарактеризовано специфiчнi особливостi даного ризику. Досл/'джено вплив та мож-ливi на^дки для аграрних товаровиробникв. Представлено опис створення можливоï концепцП страховой послуги, що стосуватиметься ризику трансферу генв.
Ключовi слова: генна iнженерiя, аграрне т'дприемництво, трансгенна культура, ризик трансферу генiв, страхо-вий захист.
ВСТУП. Завдання свтэвого стьського господарства у найближчi 25 рогав полягае не лише у необхщност задовтьнити зростаючий попит на продукти харчуван-ня, а й у сприянш скороченню бщносл i недощання, виробляючи в той же час еколопчно чистий продукт. У зв'язку iз зростанням населення, попит в кражах, що розвиваються, за прогнозами, збтьшиться на 59% для зернових культур та 120% для м'ясно1 продукцп. Осга-льки, темпи зростання врожайност, що досягнул тра-дицжним способом селекцп рослин та агрономiчною практикою скорочуеться. Наступний етап пщвищення врожайност в стьському господарст^ полягае у нових наукових досягненнях бютехнологп. Агро-бютехнологп в Свроп знаходяться на низькому рiвнi. Лише п'ять краж Свропейського союзу (СС) вирощують генетично мо-дифковаш (далi ГМ, ГМО) культури. Дана ситуа^я полягае у складност оцжки ризигав, варiацiя яких зале-жить вщ конкретного напряму використаних генно-жженерних технологiй. 1снуе необхщнють оргашзацп страхового захисту, що дозволить вщшкодувати збитки у результат настання страхово1 поди.
У статт розглянуто ризик трансферу гешв, його вплив та можливi наслiдки для аграрних товаровироб-никiв; можливiсть створення страхово! послуги, що стосуватиметься даного ризику.
Мета статт полягае у розкритт результатiв досль дження ризику трансферу гешв в стьському господарс-твi при органiзацií страхового захисту.
Завданнями даноТ статт1 е:
• з'ясувати сутнють генно1 жженерп як об'екта надання страхових послуг;
• визначити поняття ризику трансферу гешв, його специфiчнi особливост, вплив та можливi наслiдки для аграрних товаровиробнигав;
• здiйснити опис можливост створення страховоí послуги, що стосуватиметься ризику трансферу гешв.
Об'ектом досл1дження е ризик трансферу гешв у страховому захист.
Предметом дослщження е теоретичш та методичнi пiдходи до on™Mi3ai_(N ризику трансферу reHiB у страховому захист.
ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ. Дослiджeнням проблематики використання генноТ жженерп та питань, пов'язаних з оргашза^ею страхового захисту в сiльському господар-ствi, серед вiтчизняних вчених займалися: Б. Баласи-нович [1], Ю. Ярошевська [1], О. Лобова [2], Н. Прика-зюк [3], А. Шолойко [4].
Рiзним аспектам актуальних проблем генноТ жжене-рiТ та пов'язаних ризигав з даною дiяльнiстю, серед за-рубiжних вчених, присвятили своТ працi такi, як: P. Regal [5], B. Glick [6], J. Pasternak [6], K. Hoffmann-Sommergruber [7], H. Beckie [8], L. Hall [8], S. Warwick [8], J. Bernstein [9], M. Miller [9], S. Tierzieva [9], L. Hardell [10], M. Eriksson [10], I. Schuphan [11], B. Shmidt [11], G. Goldberg [17], B. Koch [7] та жшк
Правовi аспекти висвплеш у Регламентах GC №1829/2003 та 1830/2003 Свропейського Парламенту та Ради. Значна увага, щодо законодавчого регулювання питань генноТ жженерп та ризигав при використанш гене-тичноТ модифкацп, придiлeна Картагенським протоколом по бюбезпец (Cartagena Protocolon Biosafety) [13], мета якого "полягае в сприянн забезпеченню належного р/'вня захисту в галуз/ безпечно,' передачi, обробки та використання живих зм/'нених орган/'зм/'в, в результатi використання сучасноi ботехнологП' i здатн спричи-нити негативний вплив на збереження i стале викори-стання б олог чного р зноман ття, з урахуванням та-кож ризикв для здоров'я людини i з придленням особливо,i уваги транскордонному перемщенню".
Варто зазначити, що в даний час в eкономiчнiй ль тeратурi та особливо публка^ях, що стосуються страхового захисту стьського господарства, не придь ляеться увага ризикам пов'язаним з трансфером трансгенних органiзмiв та можливост прийняття даного ризику на страхування. Дане питання з урахуван-ням оргашзаци страхового захисту стьськогосподар-ського виробництва, стосовно проблематики, досль джувалось у певнш мiрi Мiнiстeрством сiльського гос© Мал1к М., Гудзь Г., 2016
