CC BY
21
витрат окремих видiв ресурсов можуть бути розраховаш частковi показники ресурсно!' ефективносп.
Показники витрат, якi пов'язанi з впровадженням заходiв науково-тех-нiчного прогресу, вiдображають змiни як кiлькiсних, так i якiсних характеристик ресурав i !х ефективнiсть.
Зокрема, таи показники, наприклад, для фондових, сировинних ресур-сiв можуть бути записаш у виглядi:
X С\1]е!\1]е
--В-= Гф, (3)
--= га, (4)
В
де: С ще С ще - ввдповщно затрати на впровадження заходiв \-го напрямку на-уково-технiчного прогресу, якi зумовлюють як потребу, так i ефективнiсть використання основних виробничих фондш i сировинних ресурав.
Для розрахунку показника тч - затрат на тдвищення ефективносп використання трудових ресурсш, формула записуеться аналогiчно виразам (3, 4).
Використання запропоновано! системи показникiв дозволяе обгрунто-вано здiйснювати вибiр напрямюв науково-технiчного прогресу з метою ра-цiонального вiдтворення виробничо-ресурсного потенцiалу. 1х розрахунок може бути здiйснений, виходячи з прогнозiв динамiки науково-технiчного прогресу, перспектив розвитку промислового виробництва i рiвня ефектив-ностi використання ресурав.
Лiтература
1. Трансформацш моделей економши Украхни (iдеологiя, протирiччя, перспективи) 1нт-т екожмчного прогнозування НАНУ. За ред. В.М. Гейця. - К.: Лайс, 1999. - 217 с.
2. Хайнрике В., Майер Г. Воспроизводство, эффективность, рост. - М.: Экономика, 1980. - 219 с.
УДК 334.722.24 (477) Ст. викл. Г.А. Лех - УкрДЛТУ
С1МЕЙНИЙ Б1ЗНЕС В УКРАШ1 ТА ЗА РУБЕЖЕМ
Омейш господарства - один i3 суб'екпв ринково'1 економiки. Вказано на мож-ливостi розвитку господарств, як швидко адаптуються до змш в умовах ринкового го сподарюв ання.
G.A. Lekh - USUFWT Family business in Ukraine and abroad
Possibilities of family business development, which swiftly adapt themselves, to the changes under the conditions of market economy.
Характерною особливктю розвинутих краш е той факт, що, почина-ючи з 60-80-х роив, досить швидкими темпами почали розвиватись окремi
категорií малого бiзнесу. Дана тенденцiя заслуговуе особливо!' уваги, оскшь-ки розкривае важливi зрушення у розвитку проблем саме сшейного бiзнесу.
Розвиток дрiбного шдприемництва забезпечуеться украшським зако-нодавством, за яким кожна людина мае право займатися будь-якою економiч-ною дыльнктю у межах законiв. Людина може брати участь у сферi зайня-тостi i створювати матерiальнi цшносп працюючи безпосередньо у домашнь-ому господарствi. У цiй особливiй сферi сконцентровано велику кiлькiсть людей, ят виробляють вагому частку продуктiв i послуг в будь-якому сус-пiльствi (як розвинутому, так i ввдсталому).
Вибiр виду пiдприемницькоí д1яльносп залежить у багатьох випадках вiд шдивщуального рiшення с1мейного господарства. А вибiр оргашзацшно-правово!' форми ведения бiзнесу господарства здiйснюють в межах кнуючого нацiонального законодавства.
Важко переоцiнити важливкть сiмейного бiзнесу для економiки багатьох держав, зокрема Латинсько!' Америки i Карибського басейну, Iталií, Шмеччини. Так економiка Iталií i багатьох iнших розвинутих кра'н бвропи тримаеться в основному на дрiбному i середньому бiзнесi. Бiльшiсть промис-лових товарiв i продуктш харчування, ят продаються на наших ринках ви-робленi невеликими фiрмами з Апенш, перш за все з провшцп Ломбардия (ад-мiнiстративний центр - Мшан). Всього в Iталií дiе коло 3,5 млн. дрiбних i се-реднiх пiдприемств. Багато е ремкничих фiрм, на яких працюють сш'1 та íхия справа передаеться з поколiння до поколiния. На таю фiрми припадае бiльше шж 18 % iталiйського експорту1.
Одшею з причин розвитку сiмейного бiзнесу у всьому свiтi е зроста-
юча кiлькiсть жiнок, якi прагнуть поеднувати кар'еру i виховання датей. З щ-
ею метою в УкраЫ багато жiнок, якi мали вищу освiту завдяки свош енергп,
хорошим знанням, бажанню самореалiзуватись створюють сво1 невеликi фiр-
ми, вдаривають приватнi освiтнi центри, невеликi шдприемства, якi надають
консультативнi, бухгалтерськi, юридичш, маркетинговi i рекламнi послуги. А
п, що не мали ш спецiального досвiду, нi певно1 освгги почали займатись бiз-
несом - деят виступали на ринку пращ як виробники предметш народних
проми^в, ремiсничих виробш. Для того, щоб пiдтримати цей бiзнес в Укра-
íнi виданий Закон "Про народш художнi промисли", який регулюе правов^
органiзацiйнi та економiчнi вiдносини у галузi народних художнiх промислiв.
Вш спрямований на охорону, вiдроджения, збереження та розвиток народних • 2
художшх промислiв .
У межах амейного бiзнесу iснуе так званий "надомний" бiзнес. "На-домний" бiзнес не необхiдно сприймати буквально. Безумовно, е види дяль-ностi, яю можна виконувати тшьки вдома, але е й такi, де робота тшьки час-тково виконуеться вдома, але вона е основною. Тут доцшьно згадати досввд органiзацií роботи у високотехнолопчних фiрмах Сiлiконовоí долини, а та-кож досвiд великого мультиплжатора Уолта Дiснея, який починав зшмати хвилиннi ролики у своему гараж^ а перший автомобшь Форда збирався та-
1 Петров Г. Малый бизнес обогатил Италию// Малое предприятие. - 1999, № 8. - С. 20-21.
2 Закон Украши "Про народш художш промисли"// Голос Украши, 17 липня 20001 року. - № 124 (2624). - С.6.
кож у домашшх умовах Фордом та його знайомими; а власник комп'ютерно! системи "Майкрософт" Бшл Гейтс взаг^ започаткував свiй шлях до ство-рення могутньо! компанií за моштором власного i далеко не найкращого комп'ютера. Таким чином, "надомний" бiзнес е базовою ланкою для розвитку будь-якого виду сiмейноí дiяльностi.
Ми досить часто сприймаемо сшейний бiзнес у вузькому розумiннi, згадуючи, що вдома можна займатись прибиранням, в'язанням, шиттям, а у кращому випадку пошиттям взуття. Проте науково-технiчний прогрес дав змогу розширити органiзацiю домашньо! роботи. Якщо проаналiзувати мож-ливосп "надомного" бiзнесу, то можна знайти понад 200 рiзноманiтних видав дiяльностi, бiльшiсть з яких е загальновщомими, це i традищйний " надомний" бiзнес, i побутове обслуговування, рiзноманiтнi види ремесел, художнi послу-ги, дiловi послуги, а також новгтшй винахiд людства - комп'ютер. Власне, вш дае змогу розвивати сферу домашнього бiзнесу, збшьшувати сiмейну зайня-тiсть. За його допомогою вдома можуть працювати бухгалтери, дизайнери, ш-женери, конструктори, науковi пращвники. Саме комп'ютер дав змогу зароб-ляти додатковi доходи, а також залучати людей до самостiйного бiзнесу.
За характером прояву " надомний" бiзнес по сутi е неформальним бiз-несом, оскшьки доходи вiд нього не шдлягають державному оподаткуванню. Ршень зайнятостi населения у неформальному бiзнесi Укра'ни можна проана-лiзувати за допомогою результапв опитування, проведеного у вересш-жовтш 1999 року Фондом "1нтелектуальна перспектива" у межах програми Freedom House "Партнерство за реформи в УкраЫ". Назваш опитування показали, що у неформальному секторi економiки працюють 45 % респондентiв, до того ж, у кожнш сiм'í неформальною дiяльнiстю займаеться якщо не сам респондент, то принаймш другий або третш працюючий член сш'!. Необхвдно зазначити, що 46 % опитаних, основне мiсце роботи яких у державному сектор^ водно-час зайнял й у неформальному секторi економжи. Серед зайнятих у неформальному секторi економiки чоловiки становлять 48 %, жiнки - 52 %. Що ж до типу сшейних господарств, зайнятих у неформальному сектор^ то в бшь-шостi з них сш'1 складалися з трьох осiб (36 %), у 24 % респонденпв - з чо-тирьох i у 21 % - з двох осiб1 [3, ст. 153]. 1з запропонованих видш дiяльностi у цьому ж сощолопчному опитуваннi найпоширенiшими виявилися такi: "продаж та перепродаж домашньо! сiльгосппродукцií", "випадковi заробiтки у приватних осiб", "продаж та перепродаж рiзних товарiв", "будiвельнi та ре-монтнi роботи", "автотранспортнi перевезення". До цих видiв дiяльностi за-лученi самi учасники опитування, а також iншi члени 1хшх сшей (табл. 1.)
У ходi дослiджения з'ясувалось, що стушнь поширення рiзних видав неформально!' дiяльностi залежить також вiд мкта, в якому мешкае респондент. Так, у бшьших мiстах переважае такий вид дiяльностi, як " автотранспорт^ перевезення"; у мiстах, де бувають частше туристи, - "р1зш домашнi ремесла". Серед мешканщв села найпоширенiшими видами дiяльностi виявилися "продаж та перепродаж домашньо! сшьгосппродукцп" - 59 % респон-
1 Мiмандусова Г. Зайнятгсть населения Украши в неформальному сектор1 економки.// Соцюлопя: теор1я, методи, маркетинг. - 2000, №2. - С.152-163.
дентш "випадков1 зароб1тки у приватних ос1б" - 6 %, "продаж та перепродаж р1зних товарш" - 10 %, "буд1вельш та ремонтш роботи" - 8 % [3, ст. 153].
Табл. 1. Процент вiд кiлькостiреспондентiв, зайнятиху неформальному секторц яким було поставлене питання: "Чи доводилось Вам займатися такими видами дiяльностi?"
№ п/п Вид дшльноси Позитивна вщповщь
1. Продаж та перепродаж домашньо!' сшьгосппродукцп 32
2. Випадков1 зароб1тки у приватних оиб 17
3. Продаж та перепродаж р1зних товар1в 14
4. Буд1вельш та ремонтн1 роботи ("шабашка") 11
5. Перевезення власним автомоб1лем 10
6. Переклади, друкування тексив 6
7. Р1зн1 домашн1 ремесла 6
8. Репетиторство 6
9. Ремонт побутово! техн1ки 5
10. Здача житла в оренду 5
11. Приготування страв на продаж 4
12. Ремонт автомобшв 4
13. Догляд за д1тьми 3
14. Охорона об'ект1в 3
15. Рукод1лля на продаж 3
16. Обмш валют 2
17. Обслуговування у кафе та ресторанах 2
18. "Економ1чний туризм" 2
19. Догляд за хворими 1
20. Перукарськ послуги 1
21. Прибирання квартир 1
22. Приватне такс1 1
Отже, по-перше, опитування показало, що в неформальному сектор1 економжи зайнята велика кшьккть активного населения. Це св1дчить про те, що бшьшкть людей, як1 залишились без роботи, змушеш заробляти самос-тшно. По-друге, розм1р с1мейного господарства впливае на стушнь зайнятос-т1 у неформальному сектор! Це пояснюе те, що доросл1 члени с1м'1 змушеш забезпечувати добробут свого господарства будь-якими методами (нав1ть по-рушуючи чинне законодавство). По-трете, тип с1мейного господарства (сшь-сью 1 мкью с1мейш господарства) впливае на вид д1яльност1 1 на ршень доходу, який воно отримуе.
Проявами с1мейного б1знесу е 1 такий вид д1яльност1, як "кюскова тор-пвля", яка через свою гнучккть, мобшьнкть, незначш початков1 вкладення була чи не найбшьш ранньою формою недержавно!' економши. Мабуть тому деяк економкти вважали, що цей б1знес довго не буде кнувати на ринку Ук-ра'ни. Проте, на щастя багатьох с1мей, як мають основш доходи в1д цього бь знесу, так не сталося. Ростуть 1 розширяються ринки (як продуктов!, так 1 промислов1), вдариваються магазини, супермаркети, величезш "кеш-енд-ке-рГ, а "кюсковий б1знес" 1 дал1 кнуе, а подекуди нав1ть перемагае, оскшьки
10 % уах покупок (трете мкце серед усiх форм торпвл^ i нинi здайснюеться саме у кюсках1 [4].
У цьому рiзновидi с1мейного бiзнесу вiдбуваються постiйнi змши. Сь м'я змушена чiтко реагувати на попит споживача i тому у кюсках постшно змiнюеться асортимент товар1в. Здебшьшого це харчовi товари. Бiзнес можна вважати бiльш перспективним в мiсцях скупчення населення (це можуть бути станцц метро, тролейбусш та трамвайнi зупинки, мiсця бшя учбових закла-дiв), тобто дiе ефект мережi. Власники кiоскiв пропонують споживачам товари за зниженими цiнами або цшодобове обслуговування. Вони, як правило, " пiдганяють" асортимент конкретного кiоску пiд попит за допомогою так званого " еквалайзера продажу". Останнiй е не що iнше, як статистичний аналiз покупок та залишюв товарiв, який дозволяе за короткий час досягти практично iдеального для конкретного кюску асортименту i запас1в товару.
За спостереженнями бiльшостi кюскер1в, максимальна сума, яку одноразово може залишити покупець у кюску, дуже зрiдка перевищуе 20 гривень. Правильне визначення вказано1 цiновоí межi е вкрай важливим. Скаж1мо, у США фiрма, що виробляе ласошд для дiтей вiком до 12 роюв, експеримен-тально визначила максимальну цiну типового набору "ютивних чоловшв" у 6$, перевищення призвело до рiзкого зменшення продажу [4, ст. 102].
У нас можна згадати таю товари, як "кшдер-сюрприз", який через за-вищення цiн став "непопулярним" серед дiтей, а маленьш пакетики (0,2 л.) соку "Джусш" (1,3-1,5 грн.) швидко розкуповуються датьми та молоддю.
Сiмейнi господарства, ят займалися "кiосковим" та "човниковим" бiз-несом, були справжнiми першопрохiдцями втизняного недержавного бiзне-су. На початку 90-х ротв, коли було дуже мало приватизованих магазинiв, цi с1мейш господарства зумши заробити стартовий каштал на польських вояжах та ^естувати 1х у к1оски.
Переваги таких ^естицш були очевидними, адже вклади, якi робили сiмейнi господарства у цей бiзнес, були невеликими, а обк капiталу швид-кий. Купуючи декiлька кiоскiв у середньому по 500$-800$ за штуку та отри-мавши дозвiл на íх встановлення, вони отримували досить значнi доходи. Рiз-ниця " кiоскових" щн та цiн дрiбногуртових ринкiв, на яких у тi часи майже не торгували, була у середньому 30 %, але налагодивши прямi поставки, 11 можна було довести i до 50 %.
На отримання високих доход1в вiд кюскового та "човникового" бiзне-су вплинула iнфляцiя. Власне, купуючи дрiбнички (горшку, сигарети, пиво, жуйки, шоколад) у кюсках, споживачi тим самим тдтримували цей нетради-цiйний бiзнес.
Проте в червш 1996 року була прийнята постанова Кабмiну Украши, згiдно з якою для торгiвлi спиртним треба було мати примщення площею не менше 20 м2 (а саме спиртне давало до 70 % виторгу). Це знизило доходи, але, як не дивно, цей рiзновид сiмейного бiзнесу все ж таки кнуе, демонстру-
1 Ковалюк О.М., Лех Г. А., Реверчук С.К. ймейш господарства Укра!ни: принципи, механiзми, перспективи.
Навчальний посiбник/ За ред. докт.ек. наук. проф.С.К.Реверчука. - К.: Атака, 2002. - С.102.
ючи дивовижну здатнкть до виживання. I якщо деяш торпвельш точки зни-кають, то причиною цього, у першу чергу, е заборони мкцево! влади.
Сьогодш за кшькктю покупок (10 %) кюски поступаються тшьки базарам (45 %) та малим крамницям (18 %), випереджаючи спещал1зоваш мага-зини (6 %) та ушверсами (1 %) [1, ст. 102].
Незважаючи на певш складносп, "кюсковий" та "човниковий" б1знес, який належить с1мейним господарствам, ввдграе досить важливе значення для украшсько1 економши. У сьогодшшшх умовах вш може дати роботу ве-ликш кшькосп безробггних. Кр1м цього багато с1мей, як1 починали свш б1з-нес саме з "кюскового" або "човникового", вже зараз створили штеренет-ма-газини. Ц магазини надають послуги населенню. У Киев1 е таю в1ртуальш магазини, як "Бамбук" та "Азбука". У бшьшосп в1ртуальних магазишв складу немае, а якщо е, то на ньому е дуже обмежений асортимент товар1в, тод1 як терм1ни доставки замовлень по Киеву становлять 1 -2 дш.
Ощнюючи сучасний стан с1мейних господарств, необхщно зазначити, що розвиток нових форм господарювання вщбуваеться у несприятливих умовах. При високому ршш безроб1ття, шфляцп, економ1чнш криз1, нестабшьнш податковш систем^ низькому р1вш сощального захисту населення тощо на сьогодш ввдсутня оцшка перспективного стану зайнятосп, немае стратеги ви-ршення цього питання. Тому доцшьно запропонувати таю фккальш методи:
• поступово зменшити податковий тягар для имейних господарств, що займа-ються б1знесом; переглянути принципи надання податкових п1льг. Зниження податкового навантаження буде стимулювати с1мейн1 господарства до вихо-ду з тшьового сектору економ1ки, що, у свою чергу, призведе до збшьшення надходжень до бюджету;
• посилити громадську осв1ту, за прикладом розвинутих кра!н необх1дно з ди-тинства прививати думку: той, хто не платить податки, виймае грош1 з ки-шень 1нших платник1в податк1в, тобто займаеться злодшством;
• всеб1чно! тдтримки потребуе розвиток амейного б1знесу в тих сферах, де не потр1бш значт матер1альн1 ресурси. У цьому ракурс особливе значення ма-ють с1мейн1 господарства, як1 працюють у сфер1 ремонту та 1нших послуг, на основ1 матер1ал1в замовника. Важливо швидко розвивати консультац1йн1 послуги. Без великих витрат швидкий розвиток мереж1 таких послуг допоможе швидше покращити матер1альний стан багатьом амейним господарствам.
Лiтература
1. Петров Г. Малый бизнес обогатил Италию// Малое предприятие. - 1999, № 8. - С.
20-21.
2. Закон Украши "Про народы художш промисли"// Голос Украши, 17 липня 20001 року, № 124 (2624). - С. 6.
3. Мiмандусова Г. Зайнтиъ населення Украши в неформальному сектс^ економь ки//Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг. - 2000, №2. - С. 152-163.
4. Ковалюк О.М., Лех Г. А., Реверчук С.К. С1мейш господарства Украши: принципи, мехашзми, перспективи. Навчалъний посiбник/ За ред. докт. ек. наук. проф.С.К. Реверчу-ка. - К.: Атша, 2002. - С. 102.
