CC BY
22
Обчисливши коефщенти ак iз системи рiвнянь (31), (32), отримаемо вираз функцп ф*(0, а далi функцiю ф (£) за формули (9).
Зпдно з формулою [7]
знаходимо розподш напружень на зовнiшньому та внутршньому контурах дослiджуваного об'екта.
Висновки
Запропонований шлях дослщження напружено-деформiвного стану пластинчастих елемент1в у виглядi двозв'язно! област дае змогу отримати розв'язок, виражений в анаштичному виглядi порiвняно з числовими методами, що дае змогу змшюючи конформно перетворюючу функцш, отримати розв'язок для такого типу областей. Точшсть отриманого результату розв'язання залежить вiд кiлькостi вибраних рiвнянь системи (31) i (32), а також - вщ кшькосл членiв функци ф*(0- Запропонований шдхщ до розв'язання таких задач мае певш переваги над числовим (анаштичшсть, загальнiсть, врахування будь-якого навантаження тощо), але е все ж таки наближеним, оскшьки побу-дована конформно вщображна функцiя е многочленом i може не давати точного вщтворення контура фiзичноl областi, система рiвнянь не е скiнченою.
1. Саврук М.П. Двумерные задачи упругости для тел с трещинами. - К.: Наук. думка, 1981. - 324 с.
2. Саврук М.П. Коэффициенты интенсивности напряжений в телах с трещинами. -К.: Наук. думка, 1988. - 620 с.
3. Саврук М.П., Осив П.Н., Прокопчук И.В. Численный анализ в плоских задачах теории трещин. - К.: Наук. думка, 1989. - 248 с.
4. Стащук Н.Г. Задачи механики упругих тел с трещиноподобными дефектами. - К.: Наук. думка, 1993. - 359 с.
5. Божедаршк В.В., Максимович О.В. Пружна та гранична р1вновага ашзотропних пластинок з отворами 1 трщинами. - Луцьк: ЛДТУ, 2003. - 240 с.
6. Мусхелишвили Н.И. Некоторые основные задачи математической теории упругости. - М.: Наука, 1966. - 707 с.
7. Савин Г.Н. Распределение напряжений около отверстий. - К.: Наук. думка, 1968. - 887 с.
УДК 330. Ст. викл. Г.А. Лех, канд. екон. наук;
доц. 1.В. Стасюк, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ЗАКОНОМ1РНОСТ1 РОЗВИТКУ С1МЕЙНОГО Б1ЗНЕСУ В УКРА1Н1 ТА ЗА КОРДОНОМ
Вщомо, що будь-яка людина може брати участь у сфер1 зайнятосп 1 створюва-ти матер1альш цшносп, працюючи безпосередньо у домашньому господарст. У цш особливш сфер1 сконцентровано велику кшьюсть людей, яю виробляють вагому час-тку продукпв 1 послуг. Дослщжуються особливосп та законом1рносп розвитку сь мейного б1знесу в Укрш'ш та за рубежем.
(33)
Лггература
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Senior teacher G.A. Leh; doc. I.V. Stasyuk - USUFWT
Conformities to the law of development of domestic business
in Ukraine and abroad
It is known, that any man can take part in the field of employment and create material values, working in the household directly. In this special sphere a plenty of people which produce the ponderable stake of products and services is concentrated. Features and conformities to the law of development of domestic business in Ukraine and abroad are explored.
Розвиток Ымейного 6i3Hecy мае сво! характерш ознаки у pi3Hrn кра-1нах свггу. Проте, характерною особливютю його е те, що уже з 60 - 80-х ро-юв вш починае розвиватись досить швидкими темпами. Дана тенденщя зас-луговуе на особливу увагу, осюльки розкривае важливi зрушення у розвитку проблем саме Ымейного бiзнесу як в Укршт, так i за кордоном.
Розвиток дрiбного тдприемництва забезпечуеться украшським законо-давством, за яким кожна людина мае право займатися будь-якою економiчною дiяльнiстю у межах закошв. Людина може приймати участь у сферi зайнятостi i створювати матерiальнi цiнностi, працюючи, наприклад, безпосередньо у до-машньому господарствь У цiй особливiй сферi господарювання на даний час сконцентровано велику юльюсть людей, якi виробляють вагому частку продукта i надають значнi послуги у будь-якому сусшльсга.
Вибiр виду шдприемницько! дiяльностi залежить у багатьох випадках вiд шдивщуального ведення сiмейного господарства. А вибiр оргашзацшно-правово! форми оргашзацп бiзнесу господарства здiйснюють у межах юну-ючого нацiонального законодавства.
Важко переощнити важливiсть сiмейного бiзнесу для економши багатьо-х держав, зокрема Латинсько! Америки i Карибського басейну, 1талй, Шмеччи-ни. Так, економiка Ггали i багатьох iнших розвинутих кра!н Свропи тримаеться в основному на дрiбному i середньому бiзнесi. Бшьшють промислових товарiв i продуктiв харчування, яю продаються на наших ринках вироблеш невеликими фiрмами з Апенш, насамперед з провшци Ломбардiя (адмшютративний центр -Мшан). Загалом в Ггалй дiе бiля 3,5 млн. дрiбних i середнiх пiдприемств. Багато е ремюничих фiрм, на яких працюе велика юльюсть сiмей, а 1хня справа пере-даеться з поколшня в поколiння. На таю Ымейш фiрми припадае бiльше, шж 18 % iталiйського експорту [1].
Одшею з причин розвитку Ымейного бiзнесу у всьому свiтi е зроста-юча кiлькiсть жiнок, яю прагнуть поеднувати кар'еру i виховання дггей. Багато жiнок створюють сво! невеликi фiрми завдяки сво1й енерги, добрим знан-ням, бажанню самореалiзуватись, починають вiдкривати приватнi освггш центри, невеликi пiдприемства, якi надають консультативна бухгалтерськi, юридичнi, маркетинговi i рекламнi послуги. Так, в УкраАт на початку 90-х рокiв деяю ЫмЧ виступили на ринку пращ як виробники предмета народних проми^в, ремюничих виробiв. В УкраАт виданий Закон "Про народш ху-дожш промисли", який регулюе правовi, оргашзацшш та економiчнi вщноси-ни у галузi народних художнiх промислiв. Вш спрямований на охорону, вщ-родження, збереження та розвиток народних художшх проми^в [2].
У межах шмейного бiзнесу юнуе так званий "надомний" бiзнес, який не ба-жано сприймати буквально. Безумовно, е види дiяльностi, як можна виконувати тшьки вдома, але i е такi, де робота тшьки частково виконуеться вдома, але вона е основною. Тут доцшьно згадати досвiд оргатзаци роботи у високотехнолопчних фiрмах Сшконово! долини, а також досвiд великого мультиплiкатора Уолта Дю-нея, який починав знiмати хвилинт ролики у своему гаражi, а перший автомобшь Форда зiбрано також у домаштх умовах Фордом та його знайомими; а власник комп'ютерно! системи "Майкрософт" Бiлл Гейтс взагат започаткував свiй шлях до створення могутньо! компани за монiтором власного i далеко не найкращого комп'ютера. Таким чином, "надомний" бiзнес е базовою ланкою для розвитку будь-якого виду смейно! дiяльностi.
Ми сприймаемо Ымейний бiзнес досить у вузькому розумшш, згаду-ючи, що вдома можна займатись прибиранням, в'язанням, шиттям, а у кращо-му випадку пошиттям взуття. Проте науково-техшчний прогрес дав можли-вiсть розширити оргашзащю домашньо! роботи. Якщо проаналiзувати мож-ливостi "надомного" бiзнесу, то можна знайти понад 200 рiзноманiтних видiв дiяльностi, бiльшiсть з яких е загальновщомими, це: i традицiйний "надомний" бiзнес, i побутове обслуговування, рiзноманiтнi види ремесел, художнi послуги, дiловi послуги, а також новптай винахiд людства - комп'ютер. Влас-не, вiн дае змогу розвивати сферу домашнього бiзнесу, збiльшувати Ымейну зайнятiсть. При його допомозi вдома можуть працювати бухгалтери, дизайне-ри, шженери, конструктори, науковi працiвники. Саме комп'ютер дав змогу за-робляти додатковi доходи, а також залучати людей до самостiйного бiзнесу.
70 т
60 / 50 ^ 40 ^ 30 20 / 10 ^ 0
1
\
II У
Я
В
\ ^.
.Лмивська
область
1вано-Франшвська область
Рiвненська область
В середньому по областях
□ Офщшш джерела доход1в (зароб1тна плата, пения, стипенд1я тощо)
□ Доходи вщ реал1зацп с/г продукцп
□ Неофщшш джерела доход1в (надання р1зного роду послуг, неофщшш заробгтки)
Рис. 1. Основш джерела доходiв смейних господарств
Стосовно основних джерел доходiв Ымейних господарств були проведет власш дослщження у Львiвськiй, Iвано-Франкiвськiй та Рiвненськiй областях. Здiйснене опитування показало, що значна частка доходiв Ымейних господарств припадае на неформальний сектор, тобто надання рiзного роду послуг, перепродаж товарiв, автотранспортнi перевезення та ш. Так, у Львiвсь-
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
кiй област ця частка становить 30,6 %, в 1вано-Франювськш областi -52,4 %, у PÏBHeHCbKrn областi - 52 % (див. рис. 1). Щкавим, на наш погляд, е також те, що, якщо у Львiвськiй областi все ж таки переважають офiцiйнi джерела доходiв (62 %), то в 1вано-Франювсьюй та Рiвненськiй областях переважають неофщшш джерела (вiдповiдно 52,4 % та 52 %) [3].
Проявами Ымейного бiзнесу в Украïнi е i такий вид дiяльностi, як "ю-оскова торгiвля", яка через свою гнучюсть, мобiльнiсть M8ni початковi вкла-дення була чи не найбшьш ранньою формою недержавноï економiки. Мабуть тому деяю економiсти вважали, що цей бiзнес довго не буде юнувати на ринку Украши. Проте, на щастя багатьох Ымей, якi мають основнi доходи вщ цього бiзнесу, так не сталося. Ростуть i розширяються ринки (як продуктов^ так i промисловi), вщкриваються магазини, супермаркети, величезнi "кеш-енд-керГ, а "кiосковий бiзнес" i далi iснуе, а подекуди навiть перемагае, ос-кiльки 10 % уЫх покупок (трете мiсце серед уЫх форм торгiвлi) i нинi здшснюеться саме у кiосках [4].
У цьому рiзновидi сiмейного бiзнесу вщбуваються постiйнi змiни. Сiм,я змушена чггко реагувати на попит споживача i тому у юосках постiйно змшюеться асортимент товарiв. Здебiльшого це харчовi товари. Бiзнес можна вважати бшьш перспективним у мiсцях скупчення населення (це можуть бути станци метро, тролейбусш та трамвайнi зупинки, мюця бiля навчальних закладiв), тобто дiе ефект мережi. Власники юосюв пропонують споживачам товари за зниженими щнами або цiлодобове обслуговування. Вони, як правило, "шдганяють" асортимент конкретного юоску пiд попит за допомогою так званого "еквалайзера продажу". Останнш е не що шше, як статистичний ана-лiз покупок та залишюв товарiв, який дае змогу за короткий час досягти практично щеального для конкретного кюску асортименту i запаЫв товару.
Омейш господарства, яю займалися "кiосковим" та "човниковим" бiз-несом, були справжшми першопрохiдцями вiтчизняного недержавного бiзне-су. На початку 90-х роюв, коли було дуже мало приватизованих магазишв, цi сiмейнi господарства зумiли заробити стартовий каштал на польських вояжах та швестувати ïx у юоски.
Переваги таких iнвестицiй були очевидними, адже вклади, якi робили Ымейш господарства у цей бiзнес, були невеликими, а оборот кашталу швид-кий. Купуючи декiлька кiоскiв у середньому по 500$-800$ за штуку та отри-мавши дозвiл на ïx встановлення, вони отримували досить значнi доходи. Рiз-ниця "юоскових" цiн та цiн дрiбногуртовиx ринюв, на яких у тi часи майже не торгували, була у середньому 30 %, але налагодивши прямi поставки, ïï можна було довести i до 50 %.
На отримання високих доxодiв вiд кiоскового та "човникового" бiзне-су вплинула шфлящя. Власне, купуючи дрiбнички (горiлку, сигарети, пиво, жуйки, шоколад) у юосках, споживачi тим самим пiдтримували цей нетради-цiйний бiзнес. Проте в червш 1996 року була прийнята постанова Кабмшу Украïни, згiдно з якою для торгiвлi спиртним треба було мати примщення площею не менше 20 м (а саме спиртне давало до 70 % виторгу). Це знизило доходи, але, як не дивно, цей рiзновид Ымейного бiзнесу все ж таки юнуе, де-
монструючи дивовижну здатнiсть до виживання. I якщо деяю торгiвельнi точки зникають, то причиною цього, у першу чергу, е заборони мiсцевоï влади.
Незважаючи на певш складност^ "кiосковий" та "човниковий" бiзнес, який належить сiмейним господарствам, вiдiграе досить важливе значення для украïнськоï економши. У сьогоднiшнix умовах вiн може дати роботу ве-ликiй юлькост безробiтниx. Крiм цього багато Ымей, яю починали свiй бiз-нес саме з "юоскового" або "човникового", вже зараз створили штернет-мага-зини. Щ магазини надають послуги населенню. У Киевi е такi вiртуальнi ма-газини, як "Бамбук" та "Азбука". У бшьшосп вiртуальниx магазишв складу немае, а якщо i е, то у ньому е дуже обмежений асортимент товарiв, тодi як термши доставки замовлень по Киеву становлять 1-2 дш.
Починаючи з 2000 року, сiмейний бiзнес поволi починае трансформу-ватись. Створюються малi пiдприемства. Так, за попередшми пiдраxунками, у поточному 2004 рощ чисельшсть малих пiдприемств на Вшниччиш переви-щила 8 тисяч, а юльюсть суб'екта пiдприемницькоï дiяльностi - фiзичниx осiб - 56 тисяч [5]. На фшансування програмних заxодiв розвитку малого пiдприемництва цьогорiч порiвняно з минулим роком мiсцевi бюджети спря-мували коштiв у швтора рази бiльше. А за шдтримки е завжди i вщдача: пи-тома вага надходжень вщ малого бiзнесу до мiсцевиx бюджета, зросла майже на 25 % [5].
Перспективним вважають малий бiзнес i у Криму. Так, у сферi малого шдприемництва зайнято 176 тис. чоловш, з яких 83 тис. - це так зваш фiзичнi особи-пiдприемцi. У цiлому ниш на 10 тисяч населення автономи припадае 69 малих шдприемств [6]. Майже три чверт цих тдприемств зосереджено у шести мютах - Сiмферополi, Ялтi, Феодоси, Керч^ Свпаторп та Алуштi. I тшьки 19 % малих пiдприемств працюють у сшьсьюй мiсцевостi Криму. Можна спрогнозувати, що позитивш тенденци матимуть продовження. Зго-дом, сподiваемось, фшансова пiдтримка малого бiзнесу з боку держави зрос-татиме.
Л1тература
1. Петров Г. Малый бизнес обогатил Италию// Малое предприятие. - 1999, № 8. -
С. 20-21.
2. Закон Украши "Про народш художш промисли"// Голос Украши, 17 липня 2001 року, № 124 (2624). - С. 6.
3. Лех Г.А. С1мейш господарства в умовах ринково'1 трансформаци економши Украши/ Дис. канд. екон. наук. - 2003. - 196 с.
4. Ковалюк О.М., Лех Г.А., Реверчук С.К. С1мейш господарства Украши: принци-пи, мехашзми, перспективи. Навчальний поабник/ За ред. д-ра екон. наук, проф. С.К. Ревер-чука. - К.: Ат1ка, 2002. - 176 с.
5. Чабаи О. У фаз1 стабшьного в1дродження// Урядовий кур'ер в1д 23 грудня 2004, № 245. - С. 7.
6. Кулик О. Перспективи малого б1знесу Криму// Урядовий кур'ер вщ 23 грудня 2004, № 245. - С. 7.
