CC BY
143
УДК 338:439
ШЛЯХИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОНОВЛЕННЯ ПОТЕНЦ1АЛУ ХАРЧОВО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
Дейнеко Л.В., Шелудько Е.1.
У cmammi збйснено оц1нку модерн1зац1йних перспектив харчово) промисловост1, ¡бентифковано п1дгалуз1 харчово) промисловост1 за рiвнем впровабження перебових технологй та розвитком ¡ннова^йно)' бiяльностi, о^нено можливоcmi галузi бо структурночннова^йних змн, обфунтовано необхiбнiсть створення умов, що сприяють розвитковi нновацйних процеав та впровабженню босягнень науки i технки.
Мета бослiбження: збйснення о^нки реальних та потенцйних можливостей галузi бо трансформа^йних змн в умовах глобально)' конкурент, обфунтування захобiв ))' мобермзаци та необхiбностi забезпечення нновацЮних змн у галузi, збатних пiбвищити конкурентоспроможнють втчизняно)' харчово)' пробукф' на внутршньому та зовншньому ринках.
Результати бослiбження: обфунтовано, що оновлення потен^алу харчово)' промислово^i та його ефективна реалiзацiя вимагають розробки Стратеги розвитку харчово)' промисловостi - важливого прогнозного бокументу, в якому мають бути чтко визначен u,hi, завбання та основнi напрямки розвитку галузi, окресленi метоби та мехамзми реалiзаuJ'i поставлених завбань, в тому числi визначенi напрямки та захоби бержавно) пбтримки правового та економiчного характеру, що спрямован на стимулювання розвитку i зростання обсягiв ефективного виробництва промислових пробовольчих товарiв та забезпечення високо) конкурентоспроможностi останмх на внутршньому та свтовому ринках.
Ключов'1 слова: харчова промисловсть, трансформации змни, конкурентоспроможнсть, мобернiзаuJя, ¡нновац).
ПУТИ И ПЕРСПЕКТИВЫ ОБНОВЛЕНИЕ ПОТЕНЦИАЛА ПИЩЕВОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ УКРАИНЫ
Дейнеко Л.В., Шелудько Э.И.
В статье провебена оценка мобернизационных перспектив пищевой промышленности, ибентифицированы поботрасли пищевой промышленности по уровню внебрения перебовых технологий и развития инновационной беятельности, оценены способности отрасли к структурно-инновационным переменам, обоснована необхобимость созбания условий, способствующих развитию инновационных процессов в отрасли и внебрению бостижений науки и техники.
Цель исслебования: провебение оценки реальных и потенциальных возможностей отрасли в трансформационных изменений в условиях глобальной конкуренции, обоснование мероприятий ее мобернизации и необхобимости обеспечения инновационных изменений в отрасли, способных повысить конкурентоспособность отечественной пищевой пробукции на внутреннем и внешнем рынках.
Результаты исслебования: обосновано, что обновление потенциала пищевой промышленности и его эффективная реализация требуют разработки Стратегии развития пищевой промышленности - важного прогнозного бокумента, в котором болжны быть четко опребелены цели, забачи и основные направления развития отрасли, указанные метобы и механизмы реализации поставленных забач, в том числе опребелены направления и меры госубарственной поббержки правового и экономического характера, направленных на стимулирование развития и роста объемов эффективного произвобства промышленных пробовольственных товаров и обеспечения высокой конкурентоспособности послебних на внутреннем и мировом рынках.
Ключевые слова: пищевая промышленность, трансформационные изменения, конкурентоспособность, мобернизация, инновации.
WAYS AND PERSPECTIVES OF RESTORING POTENTIAL OF FOOD INDUSTRY OF UKRAINE
Deyneko L.V., Sheludko E.I.
The article assesses the modernization perspectives of food industry, identifies sub-branches of food industry on the level of implementation of advanced technologies and innovative activities, assesses readiness of branch to structural and innovative changes, and substantiates the necessity to create favorable conditions for the development of innovative processes and implementation of scientific and technical achievements.
Aim of research: assessment of real and potential readiness of the branch to transformation changes in the conditions of global competition, substantiation of its modernization and the necessity of realizing innovative changes in the branch, capable of increasing competitiveness of the Ukrainian food products on the internal and external markets.
Results of research: restoring potential of food industry and its realization require the development of Strategy of Food Industry Development - important forecasting document with the clearly identified aims, tasks and main directions of branch development, including directions and measures of the state legal and economic support directed at stimulating development, increasing volumes of industrial goods and providing high competitive capacity of the latter on the internal and world markets.
Key words: food industry, transformation changes, competitive capacity, modernization, innovations.
Харчова промисловють e i залишаеться у подальшому стратепчно важливою галуззю народного господарства, вщ якоТ залежить добробут украТнського народу. Зважаючи на прюритетну роль rany3i для економiчного i сощального розвитку сусптьства, ТТ розширене прискорене вщтворення виступае одыею з найголовнших передумов подолання кризових явищ та досягнення сталого економiчного зростання. Ефективне економiчне зростання краТни вимагае виршення стратепчного завдання створення в УкраТн потужноТ харчовоТ Ыдустрп для задоволення потреб внутршнього i зовншнього рингав у продовольств^ забезпечення продовольчоТ безпеки держави, формування потужного експортного потен^алу, збтьшення валютних та бюджетних надходжень.
Пщприемства харчовоТ промисловосп, незалежно вщ специфки виробництва, стикаються сьогодн з гострою потребою в новiтнiх технолопях i устаткуваннк Ця тенденщя ютотним чином посилилася тсля вступу УкраТни до СОТ. Жорстга умови виходу на св^овий продовольчий ринок передбачають дотримання сучасних вимог виробництва продукцп, стандартизацп i контролю над ТТ якютю i потребують прискореного переходу харчовоТ промисловост УкраТни на Ыновацмну модель розвитку. Використання Ыновацмних розробок в цих умовах дозволяе пщвищити продуктивнють, полтшити якють продукцп, розширити ринки збуту i пщвищити конкурентоспроможнють продукцп, оптимiзувати роботу персоналу, мiнiмiзувати вплив людського чинника на якють готового продукту i, як результат, пщвищити ринкову вартють самого виробництва загалом. Цим пщтверджуеться актуальнють даного дослщження.
Розглянут у статп питання входять до кола наукових Ытереав та дослщжень вщомих в^чизняних та росмських науковщв О.Алтухова, О.Амоил, В.Бойка, З.Варналiя, В.Гейця, В.Гончарова, О.Гордеева, Т.МостенськоТ, Б.Пасхавера, М.Сичевського, Л.ФедуловоТ, Л.Шинкарук, М.Якубовського, науковий доробок яких складае теоретичний фундамент для розроблення заходiв з метою формування ефективного економiчного мехаызму модерызацп галузей промисловостк
Головною метою даного доо^дження е здмснення оцЫки реальних та потенцмних можливостей галузi до
82
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 21/1
© Дейнеко Л.В., Шелудько Е.1., 2013
трансформацiйних 3MiH в умовах глобально! конкуренцп, обфунтування заходiв Vi модернiзацií та необхiдностi забезпечення Ыновацмних змiн у галузi, здатних пщвищити конкурентоспроможнiсть вiтчизняноí харчово' продукцп на внутрiшньому та зовнiшньому ринках.
Харчова промисловють е важливою руцлйною силою вiтчизняноí економiки, однieю з провщних галузей промисловостi кра'ни за обсягами споживання ii продукцп на внутршньому ринку. Вона виробляе 15% вщ загального обсягу промислового виробництва, в галузi зайнято 13% працюючого населення. Укра'на традицiйно належить до держав, що виробляють та експортують продовольчу продукцiю - кра'на входить до десятки найбтьших свiтових продавав пшеницi, соняшника, соняшниково' олп, ячменю, жита й кукурудзи. Обсяг середньорiчного експорту укра'нського продовольства з 2007 по 2011 р. склав $9,7 млрд. У 2009 роц в Укра'н був зафiксований рекордний експорт зерна - при врожаю 54,4 млн. тонн було вивезено 25,03 млн. тонн, завдяки чому Укра'на (разом з Роаею) поста трете мюце в свт за експортом продовольства. Традицiйно найбiльший ринок для Укра'ни - росiйський, його мюткють - близько $1,7 млрд. в рк. У п'ятiрку найбiльших покупав укра'нсько' продукцп, окрiм Росп, входять бгипет i Саудiвська Аравiя, а також ^я та Туреччина. На ц топ-5 кра'н доводиться 38% всього продовольчого експорту Укра'ни. За розрахунками фахiвцiв, найбiльше на продук^ю з Укра'ни витрачають жителi Польщу Молдови i Грузп - по $50-75 в рк, а кожен роаянин купуе укра'нсько'' продукцп лише на $12 в рк.
Однак наслщки економiчноí кризи не оминули i харчову промисловiсть. Частка готових харчових продукпв, алкогольних та безалкогольних напо'в, тютюну у загальному обсязi як експорту, так i iмпорту за останнi 5 рокiв мае тенденщю до зниження. Ще у 2006 роц галузь мала значний експортний потенщал i позитивне сальдо зовншньо' торгiвлi. Експорт харчово' промисловосп становив майже чверть вiд загального обсягу експорту кражи, що визначало найвищий рiвень серед краíн-сусiдiв. Вже у 2007 роц ситуацiя попршилась, у структурi експорту частка готових харчових продукпв знизилась до 3,4% та сальдо стало вщ'емним. Темпи росту обсяпв виробництва вщчутно уповтьнились, погiршились позицп вiтчизняноí харчовоí продукцп на внутршньому ринку, скорочуеться и експорт. I хоча харчова промисловiсть виконувала стабiлiзуючу роль в умовах економiчноi кризи, забезпечуючи в середньому позитивне зростання на 5% протягом 2008-2011 рр., разом з цим, криза все ж позначилась на показниках економiчноi дiяльностi галузк Зовышньоторговельне сальдо по групi готових харчових продукпв вже третiй рiк поспть е вiд'емним. Вiд'емне торговельне сальдо у цм товарнiй групi порушуе усталений погляд на ситуацiю, коли задоволення смакiв та уподобань споживачiв харчовоí продукцií вiдбуваеться за рахунок переважно в^чизняних товарiв.
Лiберапiзацiя мiжнародноi торгiвлi призвела до того, що iмпорт продовольчих товарiв i сировини для 'х виробництва став для в^чизняних товаровиробникiв фактором конкуренцií на внутршньому ринку. Спостерiгаеться також негативна тенденция до зростання частки iмпорту у структурi внутрiшнього споживання, якщо у 2005 р. вона становила 11,4 %, то у 2011 р. - сягнула 19,6 %.
Ринок продукцп харчово' та переробно' продукцií взагапi володiе високою емнютю i характеризуеться стабiльним попитом, що перетворюе галузь в привабливий об'ект для Ывестицм. Зокрема, у 2011 р. в галузь було Ывестовано понад 12 млрд. грн., що склало 14,1% загальнопромислових iнвестицiй, а обсяги Ыоземного iнвестування на 01.01.12 становили понад 2 млрд. грн., або 13,6 % П11 в промисловють Украши.
Попит на iмпортнi товари не ттьки обмежуе попит на в^чизняы товари, стримуе розвиток в^чизняного виробництва, але й призводить до негативних фiнансово-економiчних наслiдкiв. Ана^з фiнансово-господарськоí дiяльностi пiдприемств харчовоí промисловосп свщчить про 'х нелегкий фЫансовий стан, з 2007 р. вiдмiчаеться негативна тенденцiя - знижуеться частка пщприемств галузi, якi одержали прибуток (з 66,8% у 2007 р. до 59,4% у 2011 р.) та збтьшуеться частка пщприемств, що отримали за вщповщний перiод збиток (до 40,6% - у 2011 р.). Найбтьша питома вага збиткових пщприемств спостер^аеться в спиртовiй, борошномельно-круп'янм, м'яснiй, молочнiй та цукровiй галузях. Фiнансовi результати харчово' промисловостi напряму впливають на 'х рентабельнiсть. Рентабельнють операцiйноí дiяльностi харчових пiдприемств знижуеться з 2009 р. -за даними 2011 р. рентабельнють операцмно' дiяльностi харчових пщприемств становить 4,2%.
Розвиток харчово' промисловосп залежить вщ сiльськогосподарського виробництва. I вщ того, наскiльки ефективно розвиваються тага важливi галузi, як рослинництво i тваринництво, багато в чому залежать не тiльки обсяги, але ягасть i асортимент вироблюваних харчових продукпв, а також цЫова динамiка на продовольчому ринку кражи. М'ясна, молочна, цукрова галузi вщчувають дефiцит в^чизняно' сировини при наявностi вiльних виробничих потужностей, тут необхiдно пiдвищувати конкурентоспроможнють шляхом збiльшення сировинно' бази на основi вiтчизняного виробництва сiльгосппродукцií i залученням масштабних iнвестицiй у пщвищення технiчного рiвня пiдприемств.
Дисбаланс мiж темпами власного виробництва i динамкою iмпорту продовольчих товарiв виробництва загострюе ступЫь загрози для роботи в^чизняних пiдприемств, обмежуючи 'х можпивостi збуту готово' продукцп, створюючи тим самим бар'ери на шляху структурно' перебудови промисловосп. Висока залежнють вщ iмпорту устаткування i технологiй, занепад галузево' науки створюе додатковi ризики для розвитку галузк
Конкурентоспроможнiсть бiльшостi в^чизняних продовольчих товарiв на свiтових ринках обмежена, але юнують гапузi, чия продущя може успiшно конкурувати з iмпортною як на внутрiшньому, так i на зовнiшньому ринку, примiром, кондитерська, олiйно-жирова, виробництво напо'в. В цих галузях проведено техычне переозброення, побудовано новi пiдприемства, що дозволило пщвищити якють та розширити асортимент вироблено' продукцií. Значна частка пщприемств кондитерсько', олмно-жирово', тютюново' галузей та виробництва напо'в опинилися в руках транснацюнальних корпорацiй. Пiдприемства, що перебувають у 'х власностi, оснащен сучасним устаткуванням, а рiвень 'х менеджменту вiдповiдае свiтовим стандартам.
Дотримання умов конкурентно' боротьби вимагають впровадження сучасного високопродуктивного устаткування i нов^ых технологiй, широкого залучення наукового та кадрового потенщалу. Взагалi актуальнiсть проблем наукового забезпечення харчово' промисловостi е беззаперечною й стратепчно важливою в умовах розв'язання завдань щодо подолання кризових явищ в галузi та досягнення сталого економiчного зростання. Виконання ^е' мiсii можливе лише на основi пiдняття науково-технологiчного рiвня харчово' промисловостi до вищих свтових стандартiв. Реалiзацiя тако' стратегií передбачае модерызацю виробничо' бази харчових пщприемств, оснащення 'х сучасною технiкою, впровадження новiтнiх маловiдходних, ресурсозберiгаючих та екологобезпечних технолопй, забезпечення галузi висококвалiфiкованими професмними кадрами.
З метою оцiнки технко-технолопчного стану вiтчизняних промислових пiдприемств та 'х здатностi впроваджувати iнновацií в рамках наукового проекту «Полiтика модерызацп та перспективи структурних зрушень у промисловосп Укра'ни» (керiвник проекту чл.-кор. НАН Укра'ни Л.Шинкарук) було проведене вщповщне анкетне опитування, в якому приймали участь промисловi пiдприемства рiзних регiонiв, рiзних розмiрiв за кожним видом економiчноi дiяльностi. Авторами статл були узагальненi результати цього опитування по пщприемствах харчово' промисловостi, яга пропонуються вашлй увазi нижче.
Опитан пiдприемства м'ясноГ промисловост1 орiентованi на внутршнм ринок. Кожне четверте з опитаних пщприемств до Ыновацм спонукала необхiднiсть вiдповiдати дiючим екологiчним стандартам. В середньому понад 90% Ыновацм - це продук^я, яка залишилась незмiненою або була частково модифкованою i лише одне пiдприемство з випуску м'ясних продуктiв випускало 42% ново' для пщприемства або суттево вдосконалено' продукцií. Основною причиною вщмови вiд придбання та застосування передових технолопй е висока вартють обладнання та висока ставка по кредиту. Пщприемства
витрачають на hobî технологiï в середньому 25% Ывестицм у засоби виробництва, лише одне з опитаних пщприемств витрачае на 4 цiлi понад 75%. Чверть опитаних пщприемств мае передовi технологи, освоення яких незавершене i потребуе вщ 500 тис. до 1 млн. грн., половинi з опитаних пщприемств потрiбно додаткове навчання персоналу i лише третина пщприемств використовуе енергозбер^ак^ технологи. Ринковий результат впровадження нових технолопй - збiльшення частки ринку. Переважна бтьшють опитаних пщприемств у свош стратегiï орiентуеться на лщерство продукцiï i лiдерство у витратах. Пщприемствам галузi бракуе технолопй з диспетчерського управлЫня та збору даних, планування виробничих витрат, комп'ютерiв, що використовуються в цеху та гнучких виробничих систем. Свтовим трендом Ыновацмного розвитку у виробництвi м'яса та м'ясопродук^в вважаеться використання бю- та нанотехнологiй, проте жодне з анкетованих пщприемств не вказало на них, як на таю, що сприятимуть реагпзаци стратеги пщприемства. Жодне з опитаних пщприемств у здмснены Ыновацм не ствпрацювало з в^чизняними науковими та освiтнiми закладами.
Половина опитаних пщприемств з промислово'1' переробки овоч1в та фрукт1в - з переважаючою часткою Ыоземного капiталу, 25-50% 1'хньо'1' продукцiï орiентовано на експорт. Частка витрат на новi технологи в загалы-лй структурi iнвестицiй у засоби виробництва 25-50%, лише одне з опитаних пщприемств мае передовi технологи, освоення яких незавершене i потребуе вщ 500 тис. до 1 млн. грн. Ринковий результат нових технолопй - збтьшення частки ринку i вихщ на новi ринки. Переважна бтьшють опитаних пщприемств у свош стратеги орiентуеться на лщерство продукцп i лщерство у витратах. Пщприемства галузi мають потребу в гнучких виробничих системах. Модерыза^я здмснюеться переважно за рахунок iмпортного обладнання та технолопй Ыоземними Ывесторами. Пщприемства з в^чизняним капралом суттево вщстають вiд них за технко-технолопчним рiвнем.
До 25% продукцiï бшьшост опитаних пiдприемств з виробництва оли та жир1в орiентовано на експорт, а одне пщприемство експортуе понад 75% своеï продукцiï. Переважна бтьшють опитаних пщприемств випускала новi або суттево вдосконален товари. Серед основних причин того, що пщприемство вщмовлялося вщ придбання та застосування передових технолопй, респонденти називали високу вартють обладнання та високi витрати на впровадження. Ринковий результат використання нових технолопй - збтьшення частки ринку i збтьшення рентабельность Довгостроковi стратеги пщприемств переважно зорiентованi на лщерство продукцп та сегментаци ринку. Пщприемствам галузi бракуе комп'ютерiв, що використовуються в цеху та гнучких виробничих систем. Модерызащя здмснюеться переважно за рахунок iмпортного обладнання та технолопй, призводить до збтьшення обсяпв iмпортованоï з низькими споживчими властивостями (пальмовое олiï) як з метою здешевлення продукцп задля отримання високих прибутгав, так i через вщсутнють стабтьних стосункiв з постачальниками сировини, яга надають перевагу експорту олiенасiння за кордон. Жодне з опитаних пщприемств у здмснены Ыноваци не ствпрацювало з вiтчизняними науковими та освiтнiми закладами.
Опитанi пiдприемства молочно'1' промисловост1 в середньому до 25% свое продукцп експортують. Одне пiдприемство Ыновацмну дiяльнiсть вважае економiчно-невигiдним. Вона здмснюеться на 100% за кошти пщприемства. Переважна бтьшють опитаних пщприемств випускала новi або суттево вдосконален товари. В середньому 25%-50% витрат вщ загальних iнвестицiй спрямовуються в засоби виробництва. Два з 15 опитаних пщприемств витрачали на придбання нових технолопй понад 75% загальних Ывестицм засобiв виробництва. Третина опитаних пщприемств мае передовi технологи, освоення яких не завершено i потребуе понад 500 тис. грн. В довгостроковм стратеги пщприемства орiентуються як на позищювання товару, так i на скорочення витрат. В Ыновацмнм дiяльностi переважають продуктовi Ыноваци, використання нових технолопй не забезпечуе свтових вимог до якост i безпечност продукцп, в т.ч. через брак сировини, яка б вщповщала цим вимогам та вщсутнють в^чизняних приладiв контролю та вимiрювання. Реальним протирiччям Ыновацмного розвитку галузi i можливостями пщприемств модерызуватися е вiдсутнiсть спiвпрацi з в^чизняними науковими та освiтнiми закладами.
За даними опитаних пщприемств з виробництва напо'1'в, половина з них спрямовуе до 25% продукцп на експорт. Кожне четверте з опитаних пщприемств до Ыновацм спонукала необхщысть вщповщати дючим еколопчним стандартам. Близько половини реалiзованоï продукцiï складае нова або суттево вдосконалена продукцiя для пщприемства. Два з 12 опитаних пщприемств випускають близько 20% продукцп, що е новою для ринку. Пщприемства витрачають на новi технологи 25-50% Ывестицм в засоби виробництва. Двое з 10 пщприемств мають передовi технологи, завершення яких потребуе понад 500 тис. грн. Ринковий результат використання нових технолопй - збтьшення частки ринку i виходи на новi ринки. Довгострокова стратепя пщприемств переважно зорiентована на лщерство продукцп та сегментацю ринку. Опитуваним пщприемствам бракуе наступних технолопчних процеав: автоматизован системи вщеоконтролю, комп'ютери, що використовуються для контролю в цеху, технологи виробництва продукцп кiнцевоï форми, програмован лопчн контролери, програмне забезпечення для контролю технолопчного процесу, цифровий дистанцмний контроль технолопчного процесу заводу. Основним протирiччям Ыновацмного розвитку i модерызацп е використання переважно iмпортного обладнання, технолопй, значна частка використання iмпортних iнгредiентiв, в тому числ тих, безпечнють яких для людського оргаызму е сумнiвною. Жодне з опитаних пщприемств в здмснены Ыновацл не спiвпрацювало з вiтчизняними науковими та освп>лми закладами.
Таким чином, модерызащя потенцiалу галузi з використанням прогресивних технко-технолопчних досягнень особливо активно вщбуваеться в тих секторах, яга впродовж останых рокiв були об'ектом пiдвищеноï уваги iноземних iнвесторiв: пщприемств по виробництву мЫеральних вод i прохолодних напоТв, пива, рафiнованоï оли i жирiв, кондитерських виробiв тощо. Iншi ж вiтчизнянi пiдприемства стикаються на цьому шляху зi значними труднощами. Перспективними з точки зору здатност до модернiзацiï у середньостроковм перспективi, на наш погляд, е пщприемства, що й дос вважаються малопривабливими Ывестицмно (з виробництва рибноТ продукцiï, маргарину, крохмалю, вин, макаронних виробiв, дiетичних i продуктiв дитячого харчування) та техычно вiдсталi виробництва (промислове перероблення овочiв i фрук^в; виробництво круп; виробництво готових кормiв тощо). Деякi з вищезазначених пщгалузей (промислове перероблення овочiв i фрук^в, виробництво дiетичних продуктiв i продукпв дитячого харчування, виробництво алкогольних напоТв, виробництво вин (особливо елiтних) мають значний потентат iмпортозамiщення та можливост до зростання внутрiшнього виробництва й збтьшення сегменту внутршнього ринку у даному видi продукцiï. Застосування сучасного обладнання та використання новiтнiх високоефективних технологiй дозволить у середньотермiновому пер^ пiдвищити якiснi та економiчнi показники зазначених харчових виробництв i вивести 1х на лщирук^ позицiï з точки зору конкурентоспроможност продукцiï.
Основними ризиками та загрозами, що можуть виникнути та ускладнити подальший розвиток модерызацмних процесiв у харчовiй промисловост^ е такi:
Експл'щитш (прям')
- зменшення державних сощальних виплат, що знижуе кутвельну спроможнiсть населення УкраТни та обмежуе попит на продукщю галузi;
- посилення соцiальноï напруги внаслщок дефiциту або немотивованого пщвищення цiн на деякi види основних продовольчих товарiв або ïх групи;
- можливi загострення проблем, пов'язаних з неконкурентоспроможнютю окремих галузей харчовоï промисловостi, якi
проявилися пiсля вступу Украши до СОТ, а також протекцюнютська полiтика держав - iMnopTepiB, пов'язана i3 свiтовою продовольчою кризою, може призвести до зменшення рiвня захисту внутрiшнього продовольчого ринку, скорочення обсяпв продажiв вiтчизняноï харчовоТ продукцп в короткостроковм перспективi, прискорення процесу поглинання в^чизняних пiдприeмств мiжнародними корпоращями та перерозподiлу ринкiв;
- нестабтьнють гривнi ускладнюватиме розвиток пiдгалузей, залежних вiд критичного iмпорту; девальвацiя нацюнальноТ валюти послужить фактором посилення шфляцмних очiкувань i знецiнення валюти, що буде поштовхом для населення скуповувати шоземну валюту з метою збереження власних заощаджень. Вiдповiдно вiдбуватиметься зменшення реальних доходiв населення через зростання рiвня iнфляцiï;
- недосконале управлшня у системi регуляцiï експортно-iмпортних операцм у харчовiй промисловостi, переважно сировинна орieнтацiя вiтчизняноï структури експорту продукцп АПК;
- незадовтьне регулювання сфери контролю та нагляду за харчовими продуктами; необхщнють прискорення процесу гармоызацп законодавчоï сфери щодо харчових продукпв, управлiння контролем, лабораторiй, взаeмодiï зi споживачами, пiдготовки кадрiв;
- високий рiвень оподаткування продовольчих товарiв, що не вщповщае свiтовим тенденцiям;
- недостатнм рiвень фiнансування iнвестицiйно-iнновацiйного розвитку харчовоï промисловостi, недосконалiсть органiзацiйно-економiчного мехаызму, який не створюе достатньо стимуглв для iнновацiй.
Шпл'щитн'! (непрям'!):
- низька ефективнють пiдприeмств в зв'язку з високою ресурсомiсткiстю виробництва; високий рiвень зносу виробничих потужностей, невщповщнють активноï ïх частини свiтовим вимогам; попршення фiнансових результатiв ряду пщприемств за рахунок посилення конкуренцп мiж в^чизняною та iмпортованою продукцiею;
- неспроможнють значноï частки малих та середых пiдприемств впровадити сучаснi системи контролю за якютю та безпекою продукцп; можливють банкрутства малих пщприемств харчово'1' промисловостi через нестачу внутршых коштiв на оновлення виробництва;
- недосконалють системи збуту продовольчоï продукцп, особливо у системi оптовоï торгiвлi продовольчими товарами та недовiра до держави як до оптового покупця;
- нерозвиненють виробничо: та логично! iнфраструктури, недосконалiсть iнфраструктури та механiзмiв регулювання кон'юнктури агропродовольчих ринкiв; нестача сировини, матерiалiв та комплектуючих, застарте обладнання;
- збiльшення частки iмпорту сировинних ресурсiв (через значне скорочення власноï вiтчизняноï сировини) для виробництва харчових продукпв, що вщбиваеться на вартосп продуктiв харчування;
- низьк стимули до модернiзацiï окремих ринюв (хлiба та хлiбобулочних виробiв, борошномельно-круп'яноï промисловостi, крохмалепатоковоï, дрiжджовоï, соляноï тощо);
- вiдсутнiсть розвинутоï дистрибуцiï та сильних в^чизняних брендiв, здатних забезпечити просування украïнськоï харчовоï продукцiï на зовншых продовольчих ринках.
Вирiшенню проблеми модерызацп харчових пiдприемств i забезпечення галузi вiдповiдним технiчним обладнанням та продуга^ею машинобудiвноï галузi можуть перешкоджати: критична обмеженiсть обiгових коштiв у пщприемств-виробниюв технiки; низька платоспроможнiсть товаровиробнигав агропромисловоï продукцiï для ïï придбання; нерозвиненють шфраструктури ринку (реальний моыторинг, iнформацiйно-маркетингове, виставково-торговельне та фiрмове техычне забезпечення, сервiснi формування, неефективнiсть мехаызму фiнансового лiзингу з повернення платежiв тощо); неврегульованiсть механiзмiв кредитування виробництва i закупiвлi технiки тощо.
Важливим завданням, що полiпшить дiевiсть механiзмiв державного регулювання виробництва продовольства, е розробка нормативно-правовоï бази для пщтримки структурно-iнновацiйних зрушень у процесi модерызацмного оновлення галузi. 1снуюча нормативно-правова база державного регулювання щодо забезпечення прямого макроекономiчного впливу на швестицмну та шновацмну активнiсть пiдприемств харчовоï промисловосп мае досить виразнi ознаки послйного вдосконалення, але результативнiсть ïï впливу на розвиток шновацмних процесiв у галузi ще недостатня. Механiзми виршення поставлених завдань передбачають, насамперед, необхщнють виконання норм юнуючого законодавства та вдосконалення й прийняття нових правових докумен^в для регуляцп iнновацiйноï та iнвестицiйноï дiяльностi у галузi.
Зокрема, необхщно забезпечити дiевiсть Законiв Украши: «Про захист прав споживачiв», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання виробництва i об^ спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напо1в та тютюнових виробiв», «Про рибу, iншi воды живi ресурси та харчову продукщю з них», «Про молоко та молочн продукти», «Про iнновацiйну дiяльнiсть», «Про iнвестицiйну дiяльнiсть», „Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiстьм, „Про режим iноземного швестування"; виконання заходiв Державноï цiльовоï програми реалiзацiï технiчноï полiтики в агропромисловому комплекс на перiод до 2015 р., затверджено^ постановою Кабiнету МУс^в Украïни вiд 30.05.2008 р. №785; Державное цiльовоï економiчноï програми «Створення в Украïнi iнновацiйноï iнфраструктури» на 2009-2013 роки, затверджено^ постановою Кабшету Мiнiстрiв Украïни №447 вiд 14.05.08 р.; Загальнодержавноï цiльовоï економiчноï програми проведення моыторингу залишкiв ветеринарних препаралв та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження i кормах, а також у харчових продуктах, пщконтрольних ветеринарнм службi на 2010-2015 роки, затверджено^ Законом Украши вщ 4 червня 2009 р., № 1446-VI; Державное програми розвитку внутршнього виробництва, затвердженоï постановою Кабшету Мiнiстрiв Украïни вiд 12 вересня 2011 р. № 1130; Державное ц^ово^ економiчноï програми iмпортозамiщення на перюд до 2015 року. Вс вищезазначенi законопроекти мають бути приведеними у вщповщнють загальним засадам дiяльностi держави, якi визначенi, насамперед, у статл 3 Конституцiï Украïни, вщповщно до якоï людина, ïï життя i здоров'я визнаються найвищою сощальною цiннiстю, та статтi 42 Основного Закону Украши, за якою „держава захищае права споживачiв, здiйснюе контроль за якютю i безпечнютю продукцп та усх видiв послуг i роб^".
Важливим законодавчим актом, що визначае правовий порядок гарантування безпечносп та якост продуктiв харчування е Закон Украши «Про безпечнють i якють харчових продукпв». З метою пщвищення рiвня захисту прав та штереав споживачiв за останнi роки в Укра1ш розроблено та прийнято ряд закоыв, адаптованих до вимог законодавства 6С, зокрема «Про внесення змш до Закону Украïни «Про захист прав споживачiв» i «Про внесення змш до Закону Украши «Про рекламу», проект Закону Украши «Про внесення змш до деяких Законодавчих акпв Украши щодо безпечносп харчових продукпв», доопрацювання яких необхщно в частин гарантування споживачам харчово; продукцп безпеки здоров'я та життедiяльностi, захисту 1х прав у випадку потрапляння на ринок неякюних та небезпечних для вживання харчiв та врегулювання питання стосовно затвердження техычних регламентiв на харчову продукцiю.
Для стимулювання в^чизняного виробництва дитячих продукпв Мшютерством аграрноï полiтики та продовольства Украши розроблено Державну цтьову сощальну програму розвитку виробництва продуктiв дитячого харчування на 2012-2016 рр. (затверджена 15.08.2011 р.), яка передбачае надання державное пщтримки на техычне переоснащення пщприемств, виробнигав
продуктiв дитячого харчування, створення нових виробничих потужностей та лабораторного обладнання. Програма передбачае розроблення стандар^в i технiчних регламентiв позначення, пакування, маркування та етикування продукпв дитячого харчування, гармоыза^ю в^чизняного законодавства у сферi безпечностi та якосп продуктiв дитячого харчування з мiжнародним законодавством вiдповiдно до вимог Кодексу Алiментарiус.
Згiдно Нацiонального плану дм на 2012 рiк щодо впровадження Програми економiчних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента Украши №187/2012 вщ 12.03.2012 р., з метою усунення законодавчоï неврегульованост добровiльностi застосування стандартiв та шших нормативних документiв у сферi стандартизацп передбачено:
- розроблення новоï редакцп проекту Закону Украïни «Про стандартизацп»;
- розробку Закону Украïни щодо шформування споживачiв про харчовi продукти, гармонiзований з Регламентом 6С №1169/2011 вщ 25.10.2011 р.;
- внесення змш до Техычного регламенту щодо правил маркування харчових продукпв з метою його гармоызацп з вимогами Директиви 6С №2000/13/ЕС;
- в частин адаптацiï системи санiтарних та ф^осаытарних стандартiв до законодавства бвропейського Союзу розробити та затвердити законопроекта: «Про новiтнi харчовi продукти», «Про корми», «Про продукти тваринного походження».
Для прискорення процесу впровадження мiжнародного досвщу контролю харчовоï продукцiï також необхщно забезпечити реа^защю низки заходiв, зокрема: щодо запровадження в Украïнi положень Регламентiв Ради бвропи №854/2004, 178/2002/ЕС, 882/2004 та №669/2009, а також комплексу директив, що забезпечують 1х реалiзацiю; щодо розроблення проекту Закону Украши «Про державний ринковий нагляд за додержанням вимог безпечносп продукцп», який би враховував положення директив бвропейського Союзу про загальну безпеку продукцп 2001/95/ЕС та щодо ^^дично^ вщповщальносл за дефектну продущю 85/374/ЕЕС; щодо прийняття та впровадження в якосп нацюнальних документiв нормативiв i стандартiв Комiсiï «Кодекс Алiментарiус», передбачених Законом Украïни «Про безпечнють i якiсть харчових продуктiв».
На основi здiйсненого аналiзу iнновацiйних перспектив розвитку окремих пщгалузей харчовоï промисловосп авторами визначено низку завдань та цтьових iндикаторiв, а також сформовано комплекс коротко- та середньострокових заходiв щодо пщтримки пол^ики модернiзацiï промислового потенцалу у галузi:_
шльовий Збiльшення випуску продукци харчово!' промисловосп :
шдоютор 1 1 Середньорiчний темп зростання обсягiв виробництва продукци харчовоï промисловостi не менше 4%. Наростити
д_р ' обсяги виробництва яловичини та телятини (на 2% щорiчно), овочевих та фруктових согав (на 2,5%)._
Основн/ заходи:
короткостроковi
- забезпечення виробництва харчових продукпв у обсязi та асортимент^ достатых для харчування населення за науково обфунтованими нормами, забезпечення рацюнальних норм споживання основних продовольчих товарiв населенням з рiзним рiвнем достатку з метою пщтримки здоров'я населення Украши;
- нарощування виробництва та розширення асортименту продукпв харчування, дефщит яких мае мюце нин на агропродовольчому ринку;
- удосконалення системи зберiгання продовольства на всьому шляху пересування сировини i готовоï продукцп - вщ поля або ферми до споживача, застосування сучасних технолопй i обладнання, забезпечення максимального збер^ання харчовоï якосп та зниження втрат бiологiчноï цшносп продуктiв, унеможливлення бактерiального, хiмiчного i фiзичного забруднення;
- виробництво повноцшних продуктiв харчування i високоягасних кормiв для тваринництва з побiчноï сировини та вiдходiв харчовоï промисловостi;
- розширення виробництва аграрноï сировини для пiдприемств i галузей харчовоï промисловостi, що е стратепчно важливими i потребують вщродження (зокрема, для м'ясноï та молочноï промисловостi);
- формування сталого довгострокового попиту населення на конкурентоспроможну харчову продукцю яка е результатом нових технолопй, та забезпечення сталих високих прибутгав пщприемств, що виготовляють ïï;
- формування сприятливого швестицмного шмату шляхом розширення i удосконалення нормативно-правовоï бази, визначення найбтьш прюритетних напрямiв вкладання iнвестицiйних ресурсiв;
- удосконалення механiзмiв iнвестицiйного забезпечення вiдтворювальних процеав у галузях i на пщприемствах харчовоï промисловостi; запровадження ефективного мехаызму iнвестування технiко-технологiчноï модернiзацiï переробних пщприемств, оновлення основного капралу на якюно новiй базi;
- придiлення особливое уваги пошуку та виявленню важелiв та iнструментарiю, при використаннi яких держава зможе штенсиф^вати iнвестицiйно-вiдтворювальнi процеси та стимулювати 1х поширення на швестицмно малопривабливi та технологiчно вiдсталi пiдприемства харчовоï промисловостi;
- рацюнальне та ефективне поеднання власних i залучених, коротко- i довгострокових, фшансових, матерiально-технiчних, органiзацiйно-технологiчних та шших ресурсв на цiлi iнвестування вщтворювальних процесiв.
середньостроковi
- стимулювання попиту на продущю, яка випускаеться в^чизняними пiдприемствами харчовоï промисловостi шляхом стабтьного пiдвищення доходiв населення;
- забезпечення тучкой державноï пiдтримки товаровиробникiв харчово; промисловостi шляхом проведення сприятливоï кредитно-фшансово1, податковоï, цiновоï, iнвестицiйноï полiтики, здмснення протекцiонiстських заходiв, забезпечення науковим i кадровим потентатом;
- посилення гарантм щодо захисту iноземних iнвесторiв вщ незаконного вилучення прибуткiв, нацiоналiзацiï, компенсацп i вiдшкодування збиткiв; пiдвищення рiвня довiри захiдних пiдприемств до стабтьносп економiчноï та полiтичноï ситуацiï у кра1ы; запровадження страхування прямих шоземних iнвестицiй, майна та ризикiв пщприемств з шоземними iнвестицiями;
- створення умов для широкого впровадження ресурсозбер^аючих технолопй;
- збереження та диверсифка^я сфери прикладання працi на пщприемствах харчовоï промисловостi, в сумiжних галузях аграрноï сфери та обслуговуючих виробництвах.
Цтьовий iндикaroр 1.2
Стимулювання експортного пorенцiaлу харчово!' прoмислoвoсri
Довести частку експорту готових харчових продуктiв до 45-50% у структурi експорту продукци АПК
Основт заходи:
короткостроковi
- розроблення та впровадження системи захисту внутршнього ринку та стимулювання в^чизняного виробника кiнцевоï продукцп поглибленоï переробки;
- розширення експорту продовольчих товарiв глибокоï переробки;
- створення або розширення д^чих iмпортозамiнних виробництв з метою зменшення обсяпв ввезення продовольчоï продукцiï, що може вироблятися в краïнi; створення нових та розширення юнуючих потужностей пiдприемств, що виробляють продукти харчування на експорт;
- прискорення переходу галузей в^чизняного продовольчого машинобудування на виробництво промисловоï продукцп, яка спроможна забезпечувати випуск продуктв харчування, що повнютю вщповщають европейським стандартам i вимогам до якост та екологобезпечностi продовольства, та недопущення забруднення довклля вiдходами харчово^ промисловостi;
- переорiентацiя iноземних фiрм з експорту готовоï продукцiï на в^чизняний ринок, на розвиток мюцевого виробництва шляхом здiйснення спiльних проектв.
середньостроковi
- залучення торгових представництв УкраГни за кордоном для оргаызацл участi пiдприемств харчовоï промисловост в мiжнародних спецiалiзованих виставках, проведення семiнарiв, симпозiумiв для розширення ринку збуту продукцiï за межами УкраГни;
- проведення маркетингових дослджень за кордоном з метою зацкавлення зарубiжноï аудиторiï, вивчення норм та практичного застосування Ыоземного законодавства, норм, правил поведЫки на ринку, сертифiкатiв, стандартв та iнших вимог до якосл товарiв;
- використання спецiалiзованих перюдичних видань Державного iнформацiйно - аналiтичного центру монiторингу зовнiшнiх торгових ринюв з метою реклами своеï продукцп та розповсюдження ïх через систему офщйних закордонних представництв УкраТни, а також за передплатою._
Завдання 1.1 | Удосконалення системи стимулювання для пiдприeмств харчовоТ промисловостi.
ОсновН заходи:
короткостроковi
- для забезпечення стабiльноï дiяльностi пiдприемств без погршення фiнансового стану необхiдно внести пропозицю переглянути механiзм Порядку нарахування, виплат i використання коштв, спрямованих для виплати дотацй сiльгоспвиробникам за продан ними переробним пщприемствам молоко та м'ясо в живм вазк Наприклад, гарантування бiльш високоï цiни на молодняк з боку переробних пщприемств м^ноТ промисловост (збiльшення закупiвельноï цни на 30%) буде досить привабливим для великих стьськогосподарських товаровиробникiв;
- необхщно враховувати можливi варiанти спввщношення стимулюючоï функцiï податкiв i 1х дестимулюючого впливу. За умов, що склалися в харчовiй промисловостi, доцтьно знизити рiвень податкового навантаження на суб'екти оподаткування та зрiвняти податковий тиск на рiзнi категорiï платникв податкiв. Збiльшення податкових надходжень до бюджету можливо лише шляхом пщвищення мотивацiï ринкових суб'ектiв своечасно сплачувати податки. Заохочувальним засобом в даному випадку е зменшення ставок оподаткування;
- впровадити стимулювання для пщприемств, як добросовюно виконують вимоги законв i своï зобов'язання, з метою пщвищення платоспроможност та запобiгання фЫансовому краху цих пiдприемств, надання 1м змоги використати власнi обiговi кошти на потреби виробництва;
- застосування при оподаткуванн обфунтованоï диференцiацiï ставок податкв залежно вiд виду дiяльностi й розмiру одержуваного прибутку; встановити рiзнi ставки податку на додану вартють в залежностi вiд виду виробленоï продукцiï;
- лiквiдацiя податкових птьг, якi сприяють перерозподiлу доходiв, деформують вартiснi показники в економщ i знижують конкурентоспроможнiсть товаровиробника;
- держава, проводячи податкову полiтику в лкеро-гортчанм, пивоварнiй, спиртовiй галузях, повинна орiентуватись на рiвень платоспроможностi громадян та вщповщы свiтовi цiни на аналогчну продукцiю за кордоном, i регулювання ставок акцизного збору повинно вщбуватися вiдповiдно до даного рiвня.
середньостроковi:
- пiдвищення активiзацiï дiяльностi пiдприемств харчовоï промисловостi повинно бути спрямоване на стимулювання 1х економiчного розвитку (через дозвiл часткового використання податку на додану вартють на розширення та оновлення матерiально-технiчноï бази); на стимулювання застосування ресурсозбер^аючих, мало- та безвщходних, екологчно безпечних технологй; стимулювання вiтчизняного виробництво харчових продуктв i нарощування експортного потенцiалу шляхом эегулювання ставок митних зборiв.
Пщвищення якюних характеристик вiтчизняного iнновацiйного та науково-технолопчного потенцiалу пiдприeмств харчовоТ' промисловост до рiвня стандартiв розвинених кра'Гн, iнтенсифiкацiя процесу розробки та впровадження нових технолопй та прискорення Ух практичного використання.
Пщвищити частку iнновацiйноï продукцп в загальному обсязi реалiзованоï продукцiï на 20-25%, збiльшити частку Ыновацшно-активних пiдприемств галузi у загальнй кiлькостi промислових пiдприемств (iнновацiйно-активних) до 40%._
Основн заходи:
короткостроковi
- визначення i реалiзацiя форм та методiв взаемодiï науки та виробництва;
- стимулювання наукових розробок, що мають на мет створення нових технологй i продуктв для пщприемств харчовоï промисловосп;
- ефективна передача досягнень науки, знань i результатв наукових розробок у виробництво;
- розробка оцнки конкурентоспроможност товарiв, яка б враховувала товарознавчо-технологiчнi знання, Ыформацю про аналоги, принцип введення Ыновацм;
- фiнансування iнновацiйних проектiв на прийнятних для пщприемств харчовоï промисловостi умовах;
- залучення iноземних Ывестицм для бiльш ефективного вирiшення проблеми налагодження виробництва високотехнологiчноï наукомiсткоï продукцп;
- розроблення, експертиза i супроводження Ыновацйних програм i проектiв; справедливий розподiл результатiв iнновацiйних проектiв;
- осв^а, пiдготовка i перепiдготовка кадрiв;
- участь держави i регюнальних органiв влади у iнновацiйнiй дiяльностi пiдприемств харчовоï промисловостi. середньостроковi:
- розробка концепцп державноï iнновацiйноï полiтики в умовах трансформацiï науково-iнновацiйноï сфери;
- формування Ыновацмного способу мислення._
Завдання Покращення умов цшоутворення на продовольчому ринку УкраГни з метою захисту внутршнього ринку
1.3__вiд зовнiшньоï експанси та пошуку «свого споживача»_
Основн заходи:
короткостроковi
- впровадження ринкових механiзмiв регулювання цiн на аграрних ринках;
- заохочення, у тому числ - з використанням змшаного Ывестування, розвитку iнфраструктурних елементiв аграрного ринку;
- посилення антимонопольного контролю за цнами на матерiально-технiчнi ресурси, енергоноси та послуги, що надаються стьськогосподарським товаровиробникам, з метою оптимiзацiï ïхнiх витрат.
середньостроковi
- забезпечення цiновоï доступностi харчових продуктiв для рiзних верств населення регiонiв УкраТни у достатнiй кiлькостi та гарантованоï якостi;
- поступове зростання розмiру мiнiмальноï заробiтноï плати, стипендiй, пенсм та купiвельноï спроможностi населення;
- розроблення систем економiчного стимулювання в^чизняного виробництва продовольчоï сировини та харчових продуктв з використанням прогресивних механiзмiв кредитування, цiноутворення, тарифного регулювання, удосконалення податкового законодавства._
Зявпянн_ Споживча безпека та пщвищення конкурентоспроможност харчовоТ' продукцп - головы ц^ технiчного Завд^ння регулювання в АПК УкраГни. _._ Завершити гармонзацю украïнського харчового законодавства з вщповщним европейським_
ОсновН заходи:
короткостроковi
- створення умов для впровадження виробництв, сертифкованих вщповщно до европейських стандартв;
- розробка сучасноï iнструментальноï й аналiтичноï бази для контролю безпеки продовольчоï сировини та харчових продуктв;
- впровадження систем контролю за якютю i безпекою сiльськогосподарськоï продукцiï i продовольчих товарiв;
- формування удосконаленоï нормативно-методичноï бази державного нагляду за якютю i безпекою харчових продуктв i продовольчоï сировини, контролю за виробництвом, закупками, поставками, транспортуванням, збереженням i реалiзацiею продукцп, а також для створення умов для виробництва харчових продуктв гарантованоï якост.
середньостроковi
- створення вiдповiдноï законодавчоï бази з регулювання i взаемоди рiзних органiв державноï влади щодо розробки вiдповiдних стандартiв якост та здiйснення контролю за 1х дотриманням суб'ектами господарювання при виробницш та реалiзацiï продукцiï харчовоï i переробноï промисловостi;
- прискорення переходу галузей в^чизняного продовольчого машинобудування на виробництво обладнання, приладiв контролю та вимiрювання, яка б забезпечувала випуск продуктв харчування, що повнiстю вщповщають европейським стандартам i вимогам до якост та екологобезпечност продовольства, та недопущення забруднення довктля вiдходами пщприемств харчовоï промисловостi задля практичного забезпечення прискорення пристосування iснуючоï стандартноï бази у сферi виробництва та перероблення харчовоï сировини до вимог мiжнародних та европейських стандартiв;
- запровадження механiзмiв здоровоï конкуренцiï та поступовоï лiквiдацiï тiньового сектору.
Пiдсумовуючи все вищезазначене, хочемо наголосити, що оновлення потенцалу харчовоï промисловостi та його ефективна реалiзацiя вимагають розробки Стратеги розвитку харчовоï промисловостi - важливого прогнозного документу, в якому мають бути ч^ко визначенi цiлi, завдання та основы напрямки розвитку галуз^ окреслен методи та механiзми реалiзацiï поставлених завдань, в тому числ визначенi напрямки та заходи державноï пiдтримки правового та економiчного характеру, що спрямован на стимулювання розвитку i зростання обсягв ефективного виробництва промислових продовольчих товарiв та забезпечення високоï конкурентоспроможностi останнiх на внутршньому та свтовому ринках.
Список використаних джерел
1. Дейнеко Л. В. Инновационная модернизация пищевой промышленности Украины как основа повышения ее конкурентоспособности / Л. В. Дейнеко, П.М. Купчак // Научно-инновационная деятельность в агропромышленном комплексе: сб. науч. статей 5-й междунар. науч.-практ. конф., 21-22 апреля 2011 г. Минск / Ред. кол. Н. В.Казаровец и др. -Минск, 2011. Ч. 1 - С. 35-36.
2. Дейнеко Л. В. 1нновац1йний розвиток i стан матерiально-технiчноï бази в харчовй промислово^i / Л. В. Дейнеко, Е.1. Шелудько // Проблеми та перспективи розвитку нновац1йно'1 дiяльностi в Укран i: матерiали IV Мiжнар. Бiзнес-форуму (КиГв, 24 березня 2011 р.) /в'дп. ред. А.А. Мазарак. - К.: КиГв. нац. торг.-екон. Ун-т, 2011. - С. 42-44.
3. Сичевський М.П. Удосконалення органiзацiйно-економiчного механiзму розвитку харчовоï промисловостi Украни / М.П. Сичевський / НАН Украни; Рада по вивченню продуктивних сил Украни / C.I. Дорогунцов (ред.). — К. : Науковий свт, 2004. — 374с.
4. Шелудько E.I. Розвиток нновацйних процесв в харчовй промислово^i як умова сталого економiчного зростання / E.I. Шелудько // Науковий всник Нацонального унiверситету бюресурав i природокористування Украни / редкол.: Д.О. Мельничук (в'дп. ред.) та н.. - К.: ВЦ НУБП УкраГни. 2012. - Вип. 169. - Ч.1. - С. 224-233. - Серя «Економка, аграрний менеджмент, бiзнес».
5. Шелудько E.I. Перспективи нновац1йно1' модернiзацiï харчовоï промислово^i Украни / Шелудько E.I., Купчак П.М. / Проблеми й перспективи розвитку академiчноï унiверситетськоï науки установ НАН Украни та ВНЗ: зб. наук. праць за матерiалами V Всеукранського наук.-практ. форуму, 12-14 грудня, м. Полтава. - Полтава: ПолтНТУ, 2012. - С. 75-83.
6. Якубовський М. М. 1нновацйн i проблеми посткризового розвитку промисловостi: шляхи розв 'язання / М. М. Якубовський // Проблеми та перспективи розвитку нновац1йно1' дiяльност i в Украïнi: матерiали IV М iжнар. Бiзнес-форуму (КиУв, 24 березня 2011 р.) /вiдп. ред. А.А. Мазарак. - К.: Ки'1'в. нац. торг.-екон. Ун-т, 2011. - С. 180-182.
References
1. Dejneko L.V., Kupchak P.M. Ynnovacyonnaja modernyzacyja pyshhevoj prombishlennosty Ukraynbi kak osnova povbishenyja ee konkurentosposobnosty [Innovative modernization of food industry of Ukraine as the basis for increasing its competitive capacity]. // Nauchno-ynnovacyonnaja dejatel'nost' v agropromыshlennom komplekse: sb. nauch. statej 5-j mezhdunar. nauch.-prakt. konf., 21-22 aprelja 2011 g. Mynsk/Red. kol. N. V.Kazarovec y dr. Mynsk, 2011. Ch.1. P. 35-36.
2. Dejneko L.V., Shelud'ko E.I. Innovacijnyj rozvytok i stan material'no-tehnichnoi' bazy v harchovij promyslovosti [Innovative development and condition of material and technical base in food industry]. // Problemy ta perspektyvy rozvytku innovacijnoi' dijal'nosti v Ukrai'ni: materialy IV Mizhnar. Biznes-forumu (Kyi'v, 24 bereznja 2011 r.) / vidp. red. A.A. Mazaraki. K. : Kyi'v. nac. torg.-ekon. Un-t, 2011. Р. 42-44.
3. Sychevs'kyj M.P. Udoskonalennja organizacijno-ekonomichnogo mehanizmu rozvytku harchovoi' promyslovosti Ukrai'ny [Improvement of organization and economic mechanism of the development of food industry in Ukraine]. NAN Ukrai'ny; Rada po vyvchennju produktyvnyh syl Ukrai'ny / S.I. Doroguncov (red.). K. : Naukovyj svit, 2004. 374 р.
4. Shelud'ko E.I. Rozvytok innovacijnyh procesiv v harchovij promyslovosti jak umova stalogo ekonomichnogo zrostannja
[Development of innovative processes in food industry as condition of stable economic growth]. // Naukovyj visnyk Nacional'nogo universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannja Ukrai'ny / redkol.: D.O. Mel'nychuk (vidp. red.) ta in. K. : VC NUBiP Ukrai'ny. 2012. Vyp.169. Ch.1. Р. 224-233.
5. Shelud'ko E.I., Kupchak P.M. Perspektyvy innovacijnoi' modernizacii' harchovoi' promyslovosti Ukrai'ny [Perspectives of innovative modernization of food industry of Ukraine]. / Problemy j perspektyvy rozvytku akademichnoi' universytets'koi' nauky ustanov NAN Ukrai'ny ta VNZ: zb. nauk. prac' za materialamy V Vseukrai'ns'kogo nauk.-prakt. forumu, 12-14 grudnja, m. Poltava. Poltava: PoltNTU, 2012. P. 75-83.
6. Jakubovs'kyj M.M. Innovacijni problemy postkryzovogo rozvytku promyslovosti: shljahy rozv'jazannja [Innovation problems of post-crisis development of industry: ways of solving]. // Problemy ta perspektyvy rozvytku innovacijnoi' dijal'nosti v Ukrai'ni: materialy IV Mizhnar. Biznes-forumu (Kyi'v, 24 bereznja 2011 r.) / vidp. red. A.A. Mazaraki. K.: Kyi'v. nac. torg.-ekon. Un-t, 2011. P. 180-182.
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Дейнеко Людмила BiKTopiBHa, доктор економнних наук, професор, завщуюча вщдшом промисловоТ портики Державна установа «1нститут економки та прогнозування НАН Украни» вул. П. Мирного, 26, м. Кию, 01011, Украна
Шелудько Елла IropiBHa, кандидат економiчних наук, старший науковий ствроб^ник, Державна установа «1нститут економки та прогнозування НАН Украни» вул. П. Мирного, 26, м. Кив, 01011, Украна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Дейнеко Людмила Викторовна, доктор экономических наук, профессор, заведующая отделом промышленной политики Государственное учреждение «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» ул. П. Мирного, 26, г. Киев, 01011, Украина
Шелудько Элла Игоревна, кандидат экономических наук, старший научный сотрудник, Государственное учреждение «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» ул. П. Мирного, 26, г. Киев, 01011, Украина
DATA ABOUT THE AUTHORS
Liudmyla Viktorivna Deyneko, Doctor of Economics, Professor, Head of Industrial Policy Unit SE"Institute of Economy and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine" P. Myrnogo Str., 26, Kyiv, 01011, Ukraine.
Ella Igorivna Sheludko, Candidate of Economics, higher scientific associate SE "Institute of Economy and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine" P. Myrnogo Str., 26, Kyiv, 01011, Ukraine.
УДК 347.772
БРЕНД КАК ТОВАРНЫЙ ЗНАК ФИРМЫ
Барбара Джозефович
Статья посвящена пониманию бренда как товарного знака фирмы, его значения в маркетинговой деятельности фирмы. Показано, что бренд является нематериальным продуктом, услугой, имеет большое значение для конкурентоспособности фирмы в условиях острой конкурентной борьбы за сферы влияния. Эффективный бренд способствует увеличению стоимости продукции, услуг, расширению рынков сбыта.
В результате анализа автор доказывает, что фирмовый стиль является важной частью процесса создания бренда, имидж бренда основывается на признании его потребителями и конкурентами. Бренд позволяет успешному продвижению новых продуктов. Бренд взаимосвязан с торговой маркой. Капитал бренда влияет на потребление товара и услуги.
Главная цель статьи заключается в обосновании значения бренда как торгового знака фирмы в обеспечении продвижения товара или услуги на рынке, конкурентоспособности.
Исследования проведённые автором полезны для маркетинговых фирм, компаний и маркетологов.
Ключевые слова: бренд, товарный знак, конкурентоспособность, фирма, конкуренты, инновации, капитал бренда.
BRAND AS TRADE MARK OF THE FIRM
Barbara Josefovich
The article is dedicated to the understanding of brand as trade mark of the firm, its importance in the marketing activities of the firm. It is shown that the brand is non-material product and service, greatly important for the competitive capacity of the firm in the conditions of edgy competitive fight for the spheres of influence. Effective brand favors the increase of cost of products and services and extension of sale markets.
The author proves on the basis of analysis that the corporate style is the important part of brand creation process; brand image is based on its recognition by the consumers and competitors. Brand favors the successful promotion of the new products. Brand is interconnected with the trade mark. Brand capital influences the consumption of goods and services.
The main aim of the article is to position brand as trade mark of the firm for the promotion of goods and services on the market and improvement of competitive capacity.
Research may be used by the marketing firms, companies and marketing specialists.
Key works: brand, trade mark, competitive capacity, firm, competitors, innovations, brand capital.
1. Understanding the brand
Generally every consumer knows what the brand is. Every day we meet the hundreds of brands for example during the way to work, shopping, of course on television but also when we see other people. The clothes they wear, beverages they drink, cars they drive, computers and mobiles they use etc. On every step we are receivers of messages the brands send. But why are some of them meaningless while some of them can strongly influence on our choices? What makes we trust some brands without the earlier experiences or buy more expensive product when in the same time the cheaper one is available.
© Барбара Джозефович, 2013
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 21/1
89
