CC BY
43
В. ХРАПКО
Если Ь > 7(1 + /•). то выгода равна
Реципиент Выгода равна (1 — a)V (Х-/(+?•)) + ЫРУ
Если Ь < 7(1 + г), то выгода равна нулю.
использовать источник средств, полученных с помощью выпуска акций или смешанный способ: виде долга и в виде собственности одновременно.
Таким образом, полученные выводы соответствуют наблюдаемому в экономике разнообразию источников инвестирования (ср. с рекомендациями Модильяни-Миллера).
Выводы.
Для выбора вида финансирования - собственность или долг - необходимо учитывать следующие факторы:
- Доступность средств для вложений: в виде долга и в виде привлеченных средств собственности, или собственных средств
- Отношение владельцев предприятия к возможности управления и получения прибыли в будущем
- Перспективы развития рынка сбыта - если рынок сбыта конечной продукции не увеличится на планируемую величину и возможность такого сценарии высока, то финансирование за счет долга становится не целесообразным. Это объясняется увеличением риска и влияния больших постоянных затрат на прибыль, связанных с выплатой долга. При финансировании за счет собственности при таком же уровне риска, нет увеличения постоянных затрат, за счет чего средняя прибыль выше.
- Использование ожидаемых величин прибыльности и общих перспектив развития предприятия и отрасли.
Список источников
1. Гриценко А. Глобальный кризис как форма современной финансово-экономической динамики // Экономика Украины. - 2010. - N1. - C. 37-46.
2. Геец В.Формирование и развитие финансового кризиса в 2008-2009 годов в Украине // Экономика Украины. -2010. - N4. - C. 5-8.
3. Чухно А. Современный финансово-экономический кризис: природа, пути и методы его преодоления // Экономика Украины. - 2010. - N1. - C. 1-5.
4. Index Mundi, home of the Internet's most complete country profiles [Электронный ресурс]: режим доступа http://www.indexmundi.com/facts/ukraine/gross-domestic-savings.
5. Бень Т.К определению экономической эффективности инвестиций [Текст] / Т.К. Бень // Экономика Украины . - 2007. - N4. - C. 12-19
6. Аптекарь С. Оценка эффективности инвестиционных проектов / С. Аптекарь // Экономика Украины. - 2007. -N1. - C. 42-49.
7. Keynse J. M. General Theory of Employment, Interest and Money, Macmillan Cambridge University Press, for Royal Economic Society in 1936.
8. Ю. Бригхэм и Л. Гапенски. Финансовый менеджмент. В 2 т. / Перевод с английскогопод ред. В.В.Ковалева. -СПб, Экономическая школа, 1997, Т. 1. ХХХ+497с.
9. Украинская биржа [Электронный ресурс]: режим доступа http://www.ux.ua/s42
10. Bolton P., Dewatripont M. Contract Theory, MIT Press, Cambridge, Massachusetts, London, England, 2004, pp. 724.
Н. Чорна
м. Тернотль
ПР1ОРИТЕТН1 НАПРЯМКИ ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКу ХАРЧОВО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 У КОНТЕКСТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧО! БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
Постановка проблеми. Продовольча безпека держави в сучасних умовах може розглядатися як одна iз найвагомших складових нащонально! безпеки, оскь льки мае пряме вщношення до забезпечення суспшьно-го здоров'я та вщтворення населення. Забезпечення одше! п базових потреб людини - потреби у харчуванш - на актуальному етат розвитку суспшьства стае не-можливим без використання досягнень науково-техшчного прогресу, зокрема, у сшьському господарст-вi та харчовш промисловосп. Вшповшно, стутнь за-безпеченосп продовольчо! безпеки населення, особливо в умовах поспндус^ального суспшьства, прямо залежить ввд обсягу впровадження шновацш як у практику дiяльностi тдприемств агропромислового комплексу, так i у сферу управлшня галуззю виробництва продукпв харчування.
Аналiз останшх дослвджень i публжацш. Теоре-тико-методолопчш та прикладш проблеми продовольчо! безпеки держави у нацюнальнш наущ неодноразово розглядалися у працях Ю. Бшика, П. Борщевського, В. Гейця, О. Гойчук, Л. Дейнеко, М. Корецького, О. Кочеткова, I. Лушнова, Р. Маркова, Г. Мостового,
О. Пабата, П. Саблука, В. Трегубчука, В. Шамрая, В. Юрчишина та ш. Водночас, у працях А. Гончара, В. Гончарова, М. Долшнього, С. Дорогунцова, А. За!нчковського, О. Онищенка, Л. Опацького, М. Па-ламарчука, П. Руснака та ш. укра!нських учених викла-денi також результати дослщжень розвитку харчово! промисловостi в контексп забезпечення продовольчо! безпеки. Загалом, можемо вщзначити, що достатня ви-вченiсть проблематики трансформацi!' сфери виробництва продукпв харчування у поеднанш iз розробкою низки концепцiй забезпечення продовольчо! безпеки держави у вичизнянш наущ не вщлшуе, на наш погляд, першочергово! проблеми - обгрунтування переходу агропромислового комплексу та харчово! промисловос-тi до iнновацiйно! моделi розвитку та впровадження вiдповiдних управлшських, органiзацiйних заходiв та технологiчних ршень.
Постановка завдання. Саме таш \пркування й зумовили виб1р основного завдання дослщження - обгрунтування прюритетних напрямшв забезпечення продовольчо! безпеки Укра!ни у контекстi переходу нацюнально! харчово! промисловосп до шновацшно! моделi
Н. ЧОРНА
розвитку.
Виклад основного матерiалу дослвдження. Вщ-
повiдно до прийнятих у вiтчизнянiй науцi пiдходiв, продовольча безпека держави трактуеться як стан еко-номiки, в умовах якого, незалежно вiд впливу зовшш-шх i внутрiшнiх чинник1в, задовольняються потреби населення у продуктах харчування в необхщному обся-зi, асортиментi та якосп на рiвнi, що забезпечуе його здоров'я та iнтелектуальний розвиток [1, с. 15].
Центральним елементом продовольчо! безпеки е забезпечешсть продуктами харчування, а в и структур! вцщляють чотири складов! - достушпсть, повноцш-шсть, безпечшсть, самодостатшсть [3].
З урахуванням ключово! ролi продовольчо! безпеки у системi економiчно! безпеки держави, доступнiсть продуктiв харчування, !х як!сть та безпеку для здоров'я населення в сучасних умовах покликана забезпечувати, насамперед, нацюнальна харчова промисловкть. Однак у реалiях укра!нсько! економiки таке завдання у най-ближчш перспективi вирiшити малореально. Незважа-ючи на сприятливi умови для ведення ефективного сшьського господарства та розгалужену мережу тдп-риемств харчово! промисловосп, загальна ситуацiя у сферi виробництва продуктiв харчування у нашiй дер-жавi е незадовiльною, що зумовлюе необхiднiсть сутте-во! трансформацi! цього сектора економiки, вiдповiдно до сучасних зарубiжних моделей.
З цiею метою, очевидною е необхщшсть створення комплексно! програми забезпечення продовольчо! без-пеки держави, головними завданнями яко!, на думку О. Пабата, повинш бути:
- створення умов для зростання рентабельностi нацюнального агропромислового комплексу;
- оптимiзацiя використання наявних ресурсiв i на-рощування власного виробництва продуктов харчування;
- зменшення диспропорцiй у забезпеченнi харчо-вими продуктами груп населення iз рiзними рiвнями доход!в;
- створення мереж! незалежних експертних центрiв щодо тестування якостi продуктiв харчування, забезпечення !х необхцщим обладнанням;
- посилення вимог державних стандартiв щодо якосп харчово! продукцп, зростання вiдповiдальностi за !х недотримання та нехтування саштарно-гiгiенiчними нормами виробництва продуктiв харчування [4, с. 88].
Аналiз сучасного стану продовольчого забезпечення населення кра!ни свiдчить, що виршення наявних проблем, справдi, неможливе без розробки, затвер-дження й упровадження вiдповiдно!' стратегiчно! доку-ментацп щодо забезпечення нацiонально!' продовольчо! безпеки та вщновлення агропромислового виробництва. Головною стратепчною метою продовольчо! полiтики мае стати досягнення рiвня споживання основних про-дуктiв харчування населенням Укра!ни, що спостерта-вся у 1990 рощ, з подальшим покращенням його струк-тури та пiдвищенням якосп продукцi! вiтчизняного виробництва.
За результатами аналiзу лiтературних джерел та стратегiчно! документацп у сферi забезпечення як нащ-онально!, так i мiжнародно!' продовольчо! безпеки мо-жемо видiлити низку напрямшв реалiзацi! визначених цшей:
-шдвищення життевого р!вня та стимулювання платоспроможного попиту населення на продовольчi товари, формування гарантованого державного попиту на важливi види сiльськогосподарсько!' продукцi!; ком-плексне реформування системи оподаткування, соща-льних гарантiй та пiдтримки малозабезпечених;
.3_
178
- реформування власного агропромислового виробництва, л^щащя наслiдкiв системно! виробничо-фiнансово! кризи в цш сферi, збiльшення обсяпв виробництва продовольства;
- регулювання зовнiшньоекономiчно! дiяльностi вiдповiдно до стану та завдань розвитку вичизняного виробництва шляхом рацiоналiзацi! експорту та значно-го скорочення iмпорту продукцi! спецiалiзацi!' вичиз-няного агропромислового комплексу на основi впрова-дження елеменпв протекцюшзму;
- удосконалення земельних вiдносин та форму-вання цивiлiзованого ринку землi шляхом створення в!дпов!дно! нормативно-правово! бази;
- формування сприятливого iнвестицiйного ктма-ту в агропромисловому комплексi шляхом запрова-дження податкових пiльг учасникам iнвестицiйного процесу та збiльшення обсяпв централiзованих катта-ловкладень;
- стимулювання науково-техшчного прогресу, впровадження нових технологш в агропромислове ви-робництво шляхом шдвищення ефективносп використання наявного науково-техшчного потешцалу АПК;
- вщновлення фiнансування аграрно! науки з державного бюджету до необхщних рiвнiв; вирiшення пи-тання формування мехашзму економiчного стимулювання впровадження новггшх технологiй та науково-техшчних розробок;
- розвиток системи державного регулювання якос-п та безпечностi харчових продукпв на основi комплексного тдходу до контролю, оцiнки та регламентацп якостi продуктiв харчування на вах етапах !х виробництва, переробки, зберiгання й транспортування [2, 5].
Однак пропоноваш напрямки реалiзацi!' стратегiч-них цiлей мають скорше макроекономiчне значения й мало стосуються проблем функцюнування пiдприемств агропромислового комплексу, що можуть бути вирiше-ними лише шляхом !х докорiнно! структурно! трансфо-рмацi! та оптимiзацi! територiально! органiзацi!.
Зокрема, на наш погляд, можна видiлити 5 основних аспекпв структурних трансформацiй пiдприемств харчово! промисловосп у контексп переходу до шно-вацiйно! моделi розвитку.
1. Форма власносп суб'ектiв господарювання (ос-таточне завершення процесу приватизацi! у тдгалузях, що не е державною монополiею, пiсля чого можна буде констатувати !х недержавний характер).
2. Оргашзацшно-правова форма пiдприемництва (прискорений розвиток приватно! й колективно! форм власностi; перетворення закритих акцiонерних това-риств у вщкрип з метою залучення зовшшнього фiнан-сування у виглядi портфельних швестицш).
3. Розмiр (збiльшення в процеа формування конкурентного середовища питомо! ваги малих пiдпри-емств з високим органiзацiйно-технiчним рiвнем виробництва; збшьшення !х частки у формуванш ВВП).
4. Фiнансовий стан (збшьшення питомо! ваги тд-приемств iз стiйким фiнансовим станом в результап банкрутства, лiквiдацi! або санацп збиткових п!дпри-емств).
5. Оргашзацшна структура (збiльшення питомо! ваги тдприемств зi складною органiзацiйною структурою, яка забезпечуе гнучке реагування на змши у зов-нiшньому середовищ^.
Важливим механiзмом забезпечення продовольчо! безпеки населення, на нашу думку, е ринкова саморегу-лящя, яка полягае в тому, що структура асортименту продукцп, виготовлено! тдприемствами харчово! промисловосп, повинна, з одного боку, вцщовадати потребам ринку, а з шшого - здшснювати вплив на щ потре-
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО! НАУКИ УКРА1НИ ф,
Н. ЧОРНА
Р. ЧОРНИЙ
би. Для прикладу, загальною тенденщею, що спостерь гаеться у свгговш практицi, е розвиток процеав дифе-ренцiацi! потреб споживачiв у вiдповiдностi до шдвищення !х реальних доходiв.
Основну структуру зрушень в асортиментi продукцп тдприемств харчово! промисловостi Укра!ни мае становити науково обгрунтована оптимальна структура харчування людини, що базуеться на рацюнальних нормах споживання. 1з метою наближення до не! фактич-но! структури споживання харчових продукпв, необ-хiдно вiднайти компромю мiж наявними проблемами споживачiв, економiчними iнтересами пiдприемств харчово! промисловосп та iнтересами суспiльства в сферi захисту здоров'я наци. Досягнення такого компромюу в процесi системно! трансформацп галузi дасть змогу вирiшити низку важливих соцiально-економiчних проблем. Рушшною силою цього процесу повинна стати активiзацiя iнновацiйно!' дiяльностi пiдприемств галуз^ насамперед, у сферi впровадження високоефективних ресурсозбер^аючих технологiй виробництва продуктiв тдвищено! харчово! цiнностi [6].
Прiоритетними напрямками активiзацi!' шновацш-них процесiв у харчовш промисловостi Укра!ни, на наш погляд, повиннi бути:
створення й упровадження у виробництво ресур-со- та енергозбер^аючих, екобезпечних технологiй глибоко! переробки аграрно! сировини;
- упровадження сучасних систем сертифшацп продукцi!, методик експрес-аналiзу, лабораторного об-ладнання для контролю за яшстю й безпекою аграрно! сировини та продовольчих товар!в;
- розроблення необхiдного технологiчного облад-нання для запровадження сучасних наукомiстких тех-нологiй переробки аграрно! сировини та оргашзацп його випуску на вичизняних пiдприемствах продоволь-чого машинобудування;
- збшьшення випуску продукпв дитячого харчування, продовольчих товарiв л^вально-профшактичного призначення шляхом органiзацi!' спе-шальних сировинних зон i розширення виробництва еколопчно чисто! аграрно! сировини.
Без сумшву, головною перешкодою для реалiзацi! iнновацiйно! моделi розвитку нацiонально! харчово! промисловосп е проблема фшансування, яка зумовлена низькою рентабельною бiльшостi видiв сшьськогос-подарсько! продукцi!' й недостатшми бюджетними аси-гнуваннями. Водночас, гальмуе розвиток сфери виробництва харчових продукпв в Укра!'ш й низька кутве-льна спроможнiсть населення.
Висновки. Отже, з урахування комплексу склад-них соцiально-економiчних проблем, що характернi для
сучасного етапу розвитку нашо! держави, вагомого зна-чення набувае забезпечення базових складових нацю-нально! економiчноï безпеки, серед яких i продовольча. Сучасне трактування продовольчоï безпеки передбачае не лише забезпечення максимально].' доступносп продукпв харчування для населення, а й ïx вшповшну якють та безпечнiсть для здоров'я. Слад констатувати, що навiть упровадження шновацшних теxнологiй у виробництво харчових продукпв не розв'язуе увесь спектр проблем забезпечення продовольчо. безпеки, оскшьки, як правило, вирiшуе питання доступностi за рахунок якостi й безпечностi. На наш погляд, насамперед, використання екобезпечних технологш, у поеднан-ш iз реформуванням системи стандартизацп й сертифь кацп у сферi виробництва продукпв харчування, може забезпечити прогресивний розвиток системи продово-льчо. безпеки нашо. держави. Вшповшно, саме цей на-прямок розвитку нацiональноï економiки потребуе по-дальших наукових дослщжень, результати яких мають стати основою для обгрунтування та розробки стратеп-чноï документацп' у сферi продовольчого забезпечення населення.
Список джерел
1. Бойчук О.1. Продовольча безпека: теорiя, методолопя, проблеми : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора. ек. наук: спец. 08.07.02 «Економжа сшьського господарства i АПК» / О.1. Гойчук. - Микола1в, 2004. - 42 с.
2. Кушмаева В.В. Дшова стратегiя розвитку продовольчих ринюв [Електронний ресурс] / В.В. Кушмаева // Проблеми формування ново! економжи ХХ1 столiття : Матер1али II М1жнародно! науково-практично! 1нтернет-конференщ1. - Режим доступу : http://www.confcontact.com/2009new/2_kushmaeva.php
3.ПабатО.В. Економ1чна безпека держави: шновацшш фактори / О.В. Пабат. - Л. : 1н-т репональних досл1дж. HAH Украши, 2012. - 168 с.
4. Пабат О.В. Продовольча безпека як складова економ1чно1 безпеки держави / О. В. Пабат // Економжа АПК. - 2010- № 12 - С. 86-90.
5. Система державного регулювання безпечносп харчових продукпв в Украш: на шляху вдосконалення. - Режим доступу : http://www.ifc.org/iicext/uspp.nsf/AttachmentsBy Title/ Food_safety_report_ukr/$FILE/FS_report_Ukr_web.pdf
6. Чорна Н.П. Сучасш трансформацшш процеси в харчовш промисловосп в контексп 1х впливу на продо-вольчу безпеку кра!ни / Н.П. Чорна // Продуктивш сили i регюнальна економ!ка : 36. наук. пр. : У 2 ч. -К. : РВПС Украши HAH Украши, 2008. - Ч. 2. - С. 207-214.
Р. Чорний
м. Тернотль
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ФАКТОР1В РОЗВИТКУ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ НА ОСНОВ1 СуБ'еКТНО1 БАГАТОР1ВНЕВОСТ1 ТА ПРОЦЕСНОСТ1 ПРОХОДЖЕННЯ ФАЗ В1ДТВОРЮВАЛЬНОГО ЦИКЛУ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
Розвиток трудового потеншалу е причиною та наслшком стратегiчного курсу державного управлiння у напрямку досягнення високих рiвнiв сошально-економiчного добробуту. В свою чергу гарантування прогресивних к!льк!сно-як!сних змiн у розвитку трудового потеншалу неможливе без врахування та прогно-
зування д^' факторiв розвитку трудового потеншалу, що актуалiзуе науковi пошуки у площиш виокремлення та структуризац^' факторного впливу на формування та розвиток трудового потеншалу.
Вггчизняна та зарубiжна наукова спадщина досить грунтовано вивчае питання факторного впливу на фор-
