CC BY
46
Висновки. Подальший розвиток свiтового суспiльства включае дотри-мання концепци сталого розвитку, що вимагае забезпечення сьогоднiшнiх пос-тiйно зростаючих потреб iз збереженням тако! ж можливост для майбутшх по-колiнь. Впровадження в життя ще! концепци потребуе розроблення вщповдаого еколого-економiчного механiзму, що забезпечив би виконання вимог усiма гос-подарюючими суб'ектами як на мiкро-, так i на макрорiвнi незалежно вщ рiвня економiчного розвитку кра!ни. Розроблення i впровадження вiдповiдних заходов повинш лягти на плечi кра!н економiчно розвинутих, як таких, що мають вiдпо-вiднi фiнансовi ресурси i технологи iз подальшим поступовим перекладенням частини сво!х повноважень на краши, що розвиваються, в яких реалiзацiя прог-рами впровадження принципiв сталого розвитку буде найбшьш ефективною.
Л^ература
1. Кожемякина Т.В. Проблема загрязнения атмосферного воздуха предприятиями горнодобывающего комплекса с открытым способом добычи железной руды// Економ1чний вюник НГА Украши. - Дншропетровськ: РИК НГА Украши. - 1999, т. 2. - С. 182-185.
2. Колотило Д.М. Еколопя 1 економша: Навч. поабник. - К.: КНЕУ, 1999. - 368 с.
3. Мельник Л.Г. Еколопчна економша: Подручник. - Суми: ВТД "Ушверситетська книга", 2002. - 346 с.
4. Пахомова Н.В., Рихтер К.К. Экономика природопользования и экологический менеджмент: Учебн. для вузов. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. у-та, 1999. - 488 с.
5. Турило А.М., Кожемякша Т.В. Економ1чне обгрунтування стратеги природоохо-ронно! д1яльност1 промислових пщприемств регюну/ Стратегия еконошчного розвитку Украши: Наук. зб. - К.: КНЕУ. - 2002, вип. 6 (13). - С. 79-85.
УДК 330.15; 332.06 Проф. Л.В. Дейнеко, д-р екон. наук;
ст. наук. ствроб. €.В. Хлобистов, д-р екон. наук; докторант А. О. Коваленко, канд. екон. наук - РВПС УкраХни НАН УкраХни
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ МОДЕЛ1 ПРОДОВОЛЬЧО! БЕЗПЕКИ УКРА1НИ
Стаття присвячена визначенню соцiально-економiчних аспекпв формування моделi продовольчо'1 безпеки держави за умов трансформацшних процесiв в еконо-мiцi Украши. Особлива увага придшена дослiдженню структури агропромислового виробництва та харчово'1 промисловосп, еколого-економiчним проблемам галузi, формування галузевих та шституцшних засад сталого розвитку.
Ключов1 слова: продовольча безпека, еколого-економiчнi проблеми, сталий розвиток, харчова промисловють, агропромислове виробництво.
Prof. L. V. Deineko; senior research worker Ye. V. Khlobystov; doctorate A. V. Kovalenko - The Ukrainian Council for Productive Forces Studies of
National Academy of Science of Ukraine
Ecologic-economic aspects of formation of food safety model in Ukraine
The article is devoted to research of social and economic aspects of formation of the state food safety model within economy transformation processes.
The main attention is given to structure of agroindustrial manufacture and food-processing industry, to branch's ecologic-economic problems and to bases of formations branches and institutional sustainable development.
Keywords: food safety, ecologic-economic problems, sustainable development, the food-processing industry, agroindustrial manufacture.
Згiдно iз Законом Укра!ни "Про основи нацюнально! безпеки Украши" вiд 19 червня 2003 р., критичний стан з продовольчим забезпеченням на-селення е одшею iз загроз нацюнальним iнтересам i нацiональнiй безпецi Украши в економiчнiй сферi (стаття 7), а забезпечення продовольчо! безпеки -одним з основних напрямiв державно! пол^ики з питань нацюнально! безпеки Укра!ни в економiчнiй сферi (стаття 8). Вказаний напрям економiчноI по-лiтики визначений також одним з прюритетних у низщ програмних докумен-тiв укра!нського державного керiвництва [1-4].
З цих позицш актуальним е формування ефективно! моделi продовольчо! безпеки Укра!ни як кра!ни з перехiдною економiкою, яка мае бути спрямована на створення конкурентоспроможного продовольчого комплексу з оптимальною структурою виробництва, здатного в умовах мiжнародноI економiчноI штеграцп та глобалiзаци випускати високояюсну конкурентос-проможну продукцiю, забезпечувати потреби населення у продуктах харчу-вання та належний рiвень продовольчо! безпеки держави з урахуванням еко-лого-економiчних прiоритетiв розвитку.
Метою пропонованого дослщження е розробка рекомендацiй i пропо-зицiй щодо формування ефективно! еколого-економiчноI моделi продовольчо! безпеки краши з перехщною економiкою.
Об'ектом дослiдження при цьому е Укра!на як кра!на, економiка яко! в цшому i в розрiзi регютв перебувае у станi ринкових трансформацш. Предметом дослiдження е формування ефективно! еколого-економiчноI моделi продовольчо! безпеки Укра!ни та II регiонiв.
Розглянемо свiтовi тенденцiI розв'язання поставлених задач. Досвщ краIн свiту з розвиненою ринковою економiкою при побудовi власних моделей продовольчо! безпеки свщчить про надання iстотноI державноI шдтрим-ки сiльському господарству та використання методiв державного регулюван-ня в харчовш промисловостi. Так, розвиненi краши, маючи високий рiвень сiльськогосподарського виробництва, надають iстотну державну пiдтримку фермерам. Щорiчнi обсяги таких субсидiй наближаються до 200 млрд. дол. Так, у середиш 90-х рокiв минулого столггтя обсяги державних субсидiй, що видiляються агарному сектору ЯпонiI, становили 47 млрд. дол., або 74 % вар-тост валовоI продукци сiльського господарства, у краIнах СС - 80 млрд. дол., або 50 %, США - 22 млрд. дол., або 21 %о [5]. А регулювання виробництва продукпв харчування е невщ'емною функцiею держави, нав^ь якщо вона мае досить високий рiвень розвитку ринкових вщносин, оскiльки саме ця сфера вщграе ключову роль у забезпеченнi продовольчо! безпеки краши.
Ключову роль у формуванш ефективноI моделi продовольчо! безпеки Украши як кра!ни з перехщною економiкою вiдiграе переробна сфера АПК Основш стратегiчнi завдання розвитку переробно! сфери передбачають:
• забезпечення потреб населення в основних продуктах продовольства на р1вт науково обгрунтованих ф1зюлопчних норм харчування;
• збшьшення обсяпв виробництва високояюсно! конкурентоспроможно! продукци широкого асортименту для максимального насичення внутршньо- та мшре-пональних продовольчих ринкiв 1 нарощування експортного потенциалу галузц
• перехiд на iнновацiйну модель розвитку харчово! промисловосп, здiйснення технiко-технологiчного оновлення матерiальноï бази щдприемств галузi вщпо-вiдно до новiтнiх досягнень науки i технологiй та вимог свгтових стандартов;
• дотримання вимог екологiчноï безпеки розвитку харчово! промисловост та природоохоронного регулювання внутрiшнього ринку Украши.
Яюсними та кiлькiсними параметрами розвитку переробно! сфери АПК у свiтлi поставлених стратепчних завдань е таю:
• збшьшення обсяпв випуску високояшсно! екологiчно безпечно! конкурен-тоспроможно! продовольчо! продукци;
• створення сприятливого конкурентного середовища для виробнишв сирови-ни та переробно! промисловостi;
• функцюнування пiдприемств з мiнiмальним негативним еколопчним впли-вом на довкшля;
• забезпечення продовольчо! незалежност Укра!ни стосовно життево важли-вих продукпв харчування, для виробництва яких у державi е достатнiй при-родно-ресурсний, економiчний, виробничо-технологiчний потенщал.
Виходячи з поставлених завдань, основними прюритетними напряма-ми розвитку харчово!' промисловост варто вважати таю:
• структурна перебудова галузi шляхом перепрофшювання пiдприемств, що ви-робляють неперспективнi види продукци; проведення на дiючих тд-приемствах модертзаци виробництва з впровадження технологiй поглибле-но! переробки; переоснащення пiдприемств для виробництва iмпортозамiнноï продукци; розширення бази експортного сектора промисловост та продажу технологш, у тому числi на експорт; скорочення енергомiстких, екологiчно небезпечних виробництв та виробництв iз високим рiвнем травматизму;
• бiльш повне використання можливостей вiтчизняного багатопрофiльного харчового виробництва для задоволення потреб внутршнього ринку, iмпор-тозамiщення продовольчо! продукци, збшьшення в експорт питомо! ваги харчово! продукци з високим ступенем переробки;
• перехщ галузi на шноващйну модель розвитку, активне використання новгт-нiх науково-технiчних можливостей з ввдповвдним iнвестицiйним забезпе-ченням;
• оптимiзацiя регiональних промислових комплексiв та виробничих потужнос-тей п1дприемств, створення регюнальних промислових об'еднань, полшшен-ня кооперацшних зв'язшв;
• iстотне покращення забезпеченост галузей харчово! промисловост високок-валiфiкованими кадрами шляхом створення системи безперервно! перетдго-товки та пiдвищення квалiфiкацiï (в тому числi робiтничих професш), впровадження стимулюючих механiзмiв фшансування витрат на пiдготовку та переподготовку кадрiв;
• розширення мережi та сфер дiяльностi малих щдприемств, пiдтримка про-мислового п1дприемництва, створення умов для налагодження ефективно! взаемоди великого, середнього та малого бiзнесу;
• продовження формування цшсно! шфраструктури аграрного ринку, державно! системи мотторингу ринку шльськогосподарсько! продукци й продо-вольчих товарiв, застосування механiзмiв регулювання та прогнозування риншв стратепчно важливих видiв шльськогосподарсько! продукци i продо-вольства, впровадження галузевих баланшв сiльськогосподарськоï продукци i продовольства тощо.
Oсoбливy yвaгy екoлoгo-екoнoмiчнoгo дoслiдження виклигае CTpy^ тypнa пoлiтикa i пеpспективнi нaпpями poзвиткy. Гaлyзевa стpyктypa xapчo-вoï пpoмислoвoстi пoвиннa нaблизитись дo aнaлoгiчнoï в eвpoпейськиx е^-нoмiчнo poзвинyтиx ^ai'mx з ypaxyвaнням вiтчизнянoï специфiки тa гoстpoï неoбxiднoстi зaбезпечення пеpспективниx пoтpеб aгpapнoï сфеpи y виpoбни-чж спopyдax для збеpеження виpoщенoï npo^^iï i виpoблениx пpoдyктiв xapчyвaння, пoтyжнoстяx з пеpеpoбки aгpapнoï сиpoвини тa теxнiчниx зaсoбiв ïï дoстaвки i pеaлiзaцiï.
Змiни y мiжгaлyзевiй CTpy^ypi пеpедбaчaють:
• вpегyлювaння мiжгaлyзевиx ввдшсин y нaпpямi ствopення oднaкoвиx у^в для кoмеpцiйнoï дiяльнoстi для всix суб'ект1в гoспoдapювaння;
• дoтpимaння мiжгaлyзевoï збaлaнсoвaнoстi з нaдaнням пpiopитетнoстi тайб1льш бюджетoфopмyючим гaлyзям (пивoвapнa, тютюнoвa, лiкеpo-гopiл-чaнa), експopтoспpoмoжним (кoндитеpськa, oлiйнo-жиpoвa, ^лята) тa нaйбiльш сoцiaльнo знaчyщим г&лузям (xлiбoпекapнa, м'яснa, мoлoчнa);
• для зaпoбiгaння зaнепaдy цyкpoвoï гaлyзi тa виведення ïï з кpизoвoгo CTaRy пеpедбaчaeться ствopення yмoв для вpегyлювaння зaвaнтaження виpoбничиx пoтyжнoстей вiтчизнянoю сиpoвинoю тa iмпopтoвaним тpoстинним цyкpoм-с^цем з пoдaльшoю пoстyпoвoю opieнтaцieю та вiтчизнянy сиpoвинy в мipy тдвищення ефективнoстi виpoбництвa;
• пеpепpoфiлювaння нaдлишкoвиx пoтyжнoстей спиpтoвoï пpoмислoвoстi нa випуск етилoвoгo спиpтy нa теxнiчнi пoтpеби;
• знaчне збiльшення oбсягiв виpoбництвa спецiaльниx пpoдyктiв xapчyвaння для oкpемиx гpyп нaселення, в тoмy чи^ для дiтей, для пpoфiлaктики пев-ниx xвopoб, з paдioпpoтектopними влaстивoстями.
Змiни y стpyктypi фiнaнсoвoгo зaбезпечення пеpедбaчaються в тaкиx нaпpямax:
• m пеpшoмy етaпi - пеpеxiд нa пеpевaжнo внyтpiшнi джеpелa фiнaнсyвaння дь яльнoстi mдпpиeмств гaлyзi зa paxynoR пiдвищення дoxoднoстi тa впpoвaджен-ня pесypсoзбеpiгaючиx теxнoлoгiй, poзшиpення лiзингoвиx сxем фiнaнсyвaння;
• нaдaння деpжaвнoï (бюджетнoï) пiдтpимки для стpaтегiчнo в^лив^ i сoцi-aльнo знaчyщиx ^д^^мотв i виpoбництв;
• нa дpyгoмy етaпi - ствopення спpиятливиx yмoв для шедтання бaнкiвсьROгo, тopгoвельнoгo тa пpoмислoвoгo Raпiтaлiв чеpез дiяльнiсть aгpoпpoмислoвo-фiнaнсoвиx i пpoмислoвo-фiнaнсoвиx гpyп;
• здшснення теxнiчнoгo пеpеoзбpoeння тa oнoвлення мaтеpiaльнo-теxнiчнoï бa-зи гaлyзi зa paxyнoR внyтpiшнix джеpел;
Pесypсoзбеpеження як pезеpв фiнaнсoвoгo зaбезпечення дiяльнoстi га-лyзi пеpедбaчae: зниження сaмoвитpaт шдгвлузей; зменшення питoмиx вит-paт m пpoдyкцiю пеpеpoбки пеpвиннoï сиpoвини; paцioнaлiзaцiю дiючиx теп-лoвиx тa електpичниx сxем з мaксимaльним викopистaнням втopинниx енеp-гетичниx pесypсiв; шиpше впpoвaдження систем aвтoмaтизaцiï енеpгoтеxнo-лoгiчниx пpoцесiв нa oснoвi сyчaсниx зaсoбiв aвтoмaтизaцiï тa пpилaдiв; впpoвaдження нoвoгo енеpгoзбеpiгaючoгo oблaднaння тa aвтoмaтизoвaниx ль нш; poзpoбкy кoмплексy зaxoдiв щoдo е^^ми електpoенеpгiï, зoкpемa, ши-poке зaстoсyвaння електpoпpивoдa з чaстoтним pегyлювaнням, екoнoмiчниx систем oсвiтлення.
Формування повнощнного ринкового середовища в агропромислово-му виробнищв неможливе без вщпрацювання мехашзм1в захисту економ1ч-них штереЫв сшьськогосподарських товаровиробниюв шляхом забезпечення можливостей екв1валентного товарного обмшу 1з сум1жними галузями - пос-тачальниками матер1ально-техшчних ресурЫв i покупцями продовольчо! продукци, що також зумовлюе зростання рол1 агропромислово! штеграци.
Для розв'язання юнуючих проблем необхщним е як розвиток акщ-онерних переробних шдприемств з участю сшьськогосподарських тд-приемств ус1х оргашзацшних форм, так i створення крупних виробничих холдинпв у харчовш промисловост1, участ у цьому процес комерцшних банюв та шших фшансових установ, що буде розглянуто нижче.
Глобал1защя в аграрнш сфер1 поеднуеться з динам1чними процесами збшьшення обсяпв м1жгалузевого та внутр1галузевого обмшу, поглиблення взаемозалежност сшьськогосподарських ринюв i технологш, посилення впливу свгтових макроеконом1чних фактор1в, що надае конкурентоспромож-ним шдприемствам агропромислового комплексу i окремим кра!нам можли-вють досягти ютотних економ1чних переваг. Включаючись до системи штер-нацюнал1заци, Укра!ш необхщно визначити мюце аграрно! сфери у глобаль заци та напрями державно! шдтримки, вказати напрями змщнення конкурен-тних позицш в1тчизняних аграрних формувань.
Необхщшсть проведення тако! пол1тики випливае також 1з значення харчових галузей i для торговельного б1знесу та бюджетних надходжень, ос-юльки частка !х у державному бюджет! Укра!ни становить одну шосту, а в мюцевих бюджетах - одну четверту частину загального обсягу надходжень.
Сучасна тенденщя стр1мкого збшьшення юлькост ефективно працю-ючих шдприемств, яю об'еднуються у спшьш 1з закордонним швестором компани, призводить до того, що держава повшстю або частково втрачае свш вплив на таю шдприемства, а наслщки цього можуть бути непередбачуваш. У таюй ситуаци, на нашу думку, у галуз1 необхщно вжити низку заход1в, що спрямоваш на обмеження умов створення спшьних компанш для передових в1тчизняних шдприемств.
Основними напрямами, за якими мае здшснюватись державне регулювання в галуз1, повинш бути таю: структурна перебудова; науково-техшчне забезпечення; забезпечення шновацшно! модел1 розвитку; тдготовка кадр1в та шдвищення квал1ф1каци персоналу; сприяння створенню умов добросовю-но! конкуренцп в галузц розвиток малого б1знесу; контроль за яюстю та без-пекою продукпв харчування; стандартизащя i сертифжащя продукци; плану-вання та прогнозування розвитку стратепчних галузей; розроблення держав-них програм шдтримки збиткових галузей; зовшшньоеконом1чна д1яльшсть.
Шляхами розв'язання вЫх наведених вище проблем повинно стати зап-ровадження мехашзм1в, яю б враховували реальну ситуащю i були обгрунто-ваними. Очевидно, державш необхщно здшснити комплекс заход1в щодо зменшення прямого впливу на розвиток харчово! промисловосп (включаючи адмшютративш заходи: заборони, дозволи, примушування), та посилення рол1 непрямих державних регулятор1в, яю складаються з проведення ефективно!
цiнoвoï, фiнaнсoвoï, гpoшoвo-кpедитнoï, aмopтизaцiйнoï тa зoвнiшньoекoнo-мiчнoï пoлiтики, a тaкoж шиpoкoгo впpoвaдження iнститyцiйниx pегyлятopiв (пpaвoвиx, етичниx, псиxoлoгiчниx, opгaнiзaцiйниx тa спецiaльниx нopм).
Дoкopiнне пеpетвopення системи opгaнiв деpжaвнoгo yпpaвлiння пе-pедбaчae ïx пoстyпoве звшьнення вiд гoспoдapськиx фyнкцiй. Taк, Мiнiстеp-ствo aгpapнoï пoлiтики Укpaïни швинш пеpетвopитися з opгaнa, щo дie эдмь нiстpaтивним метoдaми, нa opгaн пpoгнoзyвaння, poзpoбки пpoгpaм, iнфop-мyвaння, кoнсyльтyвaння, стpaxyвaння, кpедитyвaння i шдготовки спещглю-тiв. Дo йoгo зaвдaнь пoвиннi вxoдити встaнoвлення пpaвил щoдo стaндapти-зaцiï piзниx видiв xapчoвoï пpoдyкцiï тa кoнтpoлю зa яюстю пpoдoвoльствa, зaбезпечення пiдпpиeмств гaлyзi деpжaвними кpедитaми, визнaчення деpжaв-ниx нaдбaвoк дo цiн нa oкpемi види xapчoвoï пpoдyкцiï тa пpaвил тopгiвлi.
Зaстoсyвaння цiн e вaжливим екoнoмiчним метoдoм деpжaвнoгo pегy-лювaння. ^экг^та всi poзвинyтi кpaïни pегyлюють бшьшють цiн нa ^o-дукти xapчyвaння. Вoни opieнтyються нa зaбезпечення певшго piвня дoxoдiв i нaгpoмaдження в гэлуз^ a змiнa спiввiднoшення цш нa певнi види йoгo ^o-дyкцiï стимулюе стpyктypнi пеpетвopення тoвapoвиpoбникiв зaлежнo вiд кoн,юнктypи pинкy aбo нaцioнaльниx iнтеpесiв. Пpи цьoмy зaстoсoвyються клaсичнi, пеpевipенi пpaктикoю метoди: встaнoвлення фiксoвaниx цiн, ган-тpoль зэ цiнaми мoнoпoлiй i великиx виpoбникiв, визнaчення меж для змiни цши, ствopення yмoв для ïx зниження.
^^ш^тними зэвдэннями в xapчoвiй пpoмислoвoстi щoдo цiнoвoï пoлiтики пoвиннi бути тэю:
• пoбyдoвa цiнoвoï шл^ики тэким чинoм, щoб стимyлювaти втизняник ви-poбникiв дo випуску якiснoï тэ безпечнoï ROHRypентoспpoмoжнoï xapчoвoï
• встaнoвлення пapитетy цiн мш сiльсьROгoспoдapсьRими виpoбниRaми тэ пе-pеpoбними пiдпpиeмствaми. Сэме зэ циx oбстaвин oстaннiм чaсoм xapчoвa пpoмислoвiсть втpaтилa знэчну чэстину сиpoвинниx pесypсiв;
• кoнтpoль зэ цiнaми та пpoдyкти пoвсяRденнoгo пoпитy, oсoбливo для мaлoзa-безпечениx веpств нэселення (xлiб, мoлoкo тэ iн.) тэ та ^o^^iM дитячoгo xapчyвaння. Цiни та тэк пpoдyRти пoвиннi встaнoвлювaтись тэким чишм, щoб вpaxoвyючи пpoжитROвий мiнiмyм нэселення з oднoгo бoRy, з iншoгo -не пpигнiчyвaти еROнoмiчнi т^еси вiтчизняниx виpoбникiв, poблячи ви-пуск ^eï пpoдyRцiï збитROвим;
• встaнoвлення пiдвищениx цiн та iмпopт iieï xapчoвoï пpoдyкцiï, якэ мoже y дoстaтнiй кiльROCтi виpoблятись в Укpaïm;
• стимулювэння зэ дoпoмoгoю цiнoвoï пoлiтики еRCпopтy вiтчизнянoï гoтoвoï ^o^^f, a не сиpoвини;
• здшснення ROнтpoлю зэ цiнaми та pинкax нaйвaжливiшиx пpoдyRтiв xapчy-вэння тэ втpyчaння y пpoцеси цiнoyтвopення, oсoбливo y випaдRax невpo-жэю, склaдниx пoгoдниx yмoв, фopс-мaжopниx oбстaвин тэ iн.;
• пoбyдoвa цiнoвoï шл^ики в гaлyзi, якэ oпиpaлaся би не та зaxoди пpямoгo впливу тэ aдмiнiстpaтивниx oбмежень, a та oснoвi цiнoвoгo стимyлювaння.
Неoбxiднiсть ^си^ення впливу деpжaви нэ aктивiзaцiю пpoцесiв ^е-дитувэння зyмoвленa oбмеженiстю ф^н^вта pесypсiв нэ пiдпpиeмствax гэ-лyзi тэ немoжливiстю свoïми сигами здшснити теxнiчне oнoвлення свoïx шд-
приемств. На жаль, шоземш швестори активно здшснюють швестування тих в1тчизняних шдприемств, яю найбшьш ефективно працюють на в1тчизняному ринку i достатньо вщом1 споживачу. Таким чином, бшьшють швестицш при-падае на кондитерську, пиво-безалкогольну, тютюново-махоркову, молочну та шш1 галузь Пщприемства цукрово!, спиртово! та ряду шших галузей е неп-ривабливими для шоземних штереЫв, яю не защкавлеш у вщродженш таких галузей та появ1 на ринку додаткових конкурента. Проте зменшення обсяпв виробництва !х продукци та скорочення потужностей не вщповщае держав-ним штересам кра!ни. ïх збитковють в тепершшх умовах унеможливлюе i отримання кредита, осюльки банки пропонують !х шд подвшну заставу. У таких умовах держава повинна розробити Державну програму цшьового кре-дитування таких шдприемств з мшмальними ставками кредиту для пожвав-лення економ1чно! д1яльност1 цих галузей, впроваджувати мехашзми пшьго-вого кредитування та кредитного стимулювання найбшьш збиткових галузей та шдприемств харчово! промисловост та обов'язковим гарантуванням кредита, залучаючи кошти амортизацшного фонду та ресурси банювсько! системи.
Державна пол1тика в галуз1 щодо оподаткування перш за все повинна грунтуватись на забезпеченш оптимального його р1вня, бути спрямована на досягнення сталих надходжень вщ суб'екта шдприемницько! д1яльност1, що сприятиме виршенню значно! частини сощальних проблем у галузь Пер-спективними напрямами у виршенш цих питань повинш стати таю: забезпечення стабшьноси податюв i податкових ставок протягом року; забезпечення контролю за сплатою податюв вЫма суб'ектами господарсько! д1яльностц на-дання прюритету стимулюючш функци податюв над фюкальною; скорочення i поступова вщмша юнуючих пшьг з1 сплати податку на прибуток шдприемств; впровадження такого мехашзму визначення i сплати ПДВ, який би забезпечував автоматичне вщшкодування шдприемствам мшусового сальдо; захист внутршшх ринюв вщ 1мпортовано! неяюсно! сировини та готово! продовольчо! продукци за допомогою шдвищених мит, акциз1в та ш.; зниження ставки ПДВ на основш продовольч1 товари з диференщащею !! по окремих видах продукци вщ 5 до 10 %. Зниження ставки оподаткування призведе до зростання реальних доход1в громадян, забезпечить збшьшення емност внут-ршнього ринку продовольчих товар1в i, вщповщно, стимулюватиме розвиток харчово! промисловость
З метою забезпечення сталого розвитку галуз1 та захисту в1тчизняних виробниюв продовольчих товар1в доцшьним е:
• застосування специального оподаткування п1дприемств, як впроваджують ре-сурсозберiгаючi, маловiдходнi та безвщходт технологи та використовують у виробнищш вторинт ресурси, виробляють екологiчно чисту продукцию;
• встановлення мшмальних ставок митних з6ор!в на необхiднi для виробництва продовольчих товарiв сировину, допомшт матерiали, прилади та обладнання, яю в Украïнi не виробляються, або яких виробляеться недостатня кшьк1сть;
• встановлення тдвищених митних тарифiв на харчовi продукти з високим ступенем переробки та готов! до споживання.
Зовшшньоеконом1чш зв'язки харчово! промисловост мають бути ко-риговаш з метою забезпечення внутршшх потреб держави i ор1ентоваш на
зaдoвoлення ^питу нэселення з piзним piвнем дoxoдy нэ piзнoмaнiтнy ^o-дyкцiю xapчoвoï пpoмислoвoстi тэ poзвитoк експopтy гoтoвoï пpoдoвoльчoï пpoдyкцiï з висoкими сшживчими якoстями. Вoднoчaс деpжaвa пoвиннa ^o-вoдити пoлiтикy poзyмнoгo пpoтекцioнiзмy вщшшення дo вiтчизняниx ви-poбникiв, впpoвaджyючи зaxиснi тapифнi oбмеження тэ лщензувэння, с^я-мoвaнi нэ зaxист внyтpiшньoгo pинкy вiд нaдмipнoï iнoземнoï кoнкypенцiï. З oглядy нэ те, шр екoнoмiчнo poзвиненi кpaïни iмпopтyють з Укpaïни пеpе-вaжнo ту ^ofly^iM, щo буде пiддaвaтись oбpoбцi i дoведенню дo тoвapнoгo вигляду нэ пiдпpиeмствax циx кpaïн, пpiopитетним зэвдэнням y poзвиткy зoв-нiшньoекoнoмiчнoï дiяльнoстi xapчoвoï пpoмислoвoстi нэ сyчaснoмy етэт ш-виннo бути зэбезпечення неoбxiдниx зaxoдiв для зaкpiплення пoзицiй У^э-ши нэ pинкax кpaïн СНД тэ Бaлтiï, вiднoвлюючи тэ викopистoвyючи тpaди-цiйнi екoнoмiчнi зв'язки в цш сфеpi. Oснoвним нaпpямoм е yдoскoнaлення деpжaвнoï пoлiтики щoдo стимулювэння експopтy пpoдyкцiï, зoкpемa пpoдo-вoльчиx тoвapiв, збiльшення y зaгaльнoмy oбсязi yкpaïнськoгo експopтy чэс-тки ïx пpoдyкцiï з висoким ступенем пеpеpoбки.
З oглядy нэ близьку пеpспективy вступу y COT тэ iнтегpaцiï з СС знaчнi змiни вщбудуться в м,яснiй i мoлoчнiй пpoмислoвoстi. Вoни зyмoвленi гoстpoю пoтpебoю y пpискopеннi пеpеxoдy нэ випуск висoкoякiснoï тэ екoлo-гoбезпечнoï пpoдyкцiï, вiдпoвiдae вимoгaм eвpoпейськиx i св^вж стэн-дapтiв, i непiдгoтoвленiстю пеpевaжнoï бiльшoстi дpiбниx i сеpеднix мoлoкo-i м,ясoпеpеpoбниx зaвoдiв i цеxiв дo цьoгo, a тaкoж, нaдзвичaйнo вaжливo, немoжливiстю opгaнiзyвaти виpoщyвaння висoкoякiснoï сиpoвини y дpiбниx селянськж i феpмеpськиx гoспoдapствax.
Для мiнiмiзaцiï втpaт вiд aктивнoгo включення пеpеpoбнoï сфеpи АПК в iнтегpaцiйнi npo^№ з СС неoбxiднo пpискopити aдaптaцiю вiтчизняниx стэн-дapтiв, теxнiчниx pеглaментiв i oбмежень дo вимoг eвpoпейськoï i свiтoвoï TOp-гoвельнo-екoнoмiчниx сшльшт, poзpoблення гaлyзевиx пpoгpaм пеpеведення в^чизнянта пiдпpиeмств xapчoвoï пpoмислoвoстi нэ зэсэди iннoвaцiйнo-теxнo-лoгiчнoгo poзвиткy, yзгoдження yчaстi пеpioдy ïx pеaлiзaцiï iз пoвнoпpaвним членствoм y COT й штегрэщею з СС, oбгpyнтyвaнням i зaкpiпленням нэ piвнi кoнкpетниx yгoд "пеpеxiднoгo пеpioдyм aдaптaцiï пеpеpoбнoï сфеpи АПК дo ш-виx pеaлiй. З метою недoпyщення мaсoвoгo нэпливу нэ вiтчизняний пpoдoвoль-чий pинoк дешевж, эле низькoякiсниx чи екoлoгiчнo небезпечнж пpoдyктiв xapчyвaння iз-зa кopдoнy швинт бути oбyмoвленi i зaкpiпленi y зaкoнoдaвчo-му пopядкy пpевентивнi зaxoди щoдo йoгo зaxистy. Пoпеpедження тэ ^евен-тивнэ пoлiтикa щoдo екoлoгiчниx зaгpoз мэе спиpaтися як нэ aдмiнiстpaтивне й теxнoлoгiчне pегyлювaння гaлyзевoгo poзвиткy, тэк i нэ теpитopiaльне.
Oкpемo poзглянемo безпеку теpитopiï, нэ якiй poзвивaeться гэлузь. Пoняття безпеки теpитopiï включэе oцiнкy мoжливoстi зaпoдiяння збиткiв певнoмy кoмплексy pеципieнтiв, poзтaшoвaниx нэ цiй теpитopiï^ Poзглянемo oснoвнi склaдoвi пoняття безпеки теpитopiï.
1. Пoтенцiaл безпеки теpитopiï, aбo певний '^вень стiЙROCтiм еROCистеми те-pnropiï. У зaгaльнoмy виглядi пoтенцiaл безпеки - це xapaктеpистикa oб'eмy теxнoгенниx нaвaнтaжень, якi мoжyть бути спpийнятi ROмплеRCOм (зoRpемa,
агропромисловим чи харчовим) рецитентГв без небезпеки розбалансування системи.
2. Цштсть територiï. Цей показник ввдбивае виробничу, соцiальну, рекре-ацiйну, культурно-шторичну значущiсть комплексу рецитентГв територи.
3. РГвень фактичного техногенного навантаження на територш [6]. Зютавлення потенщалу безпеки територй i фактичного техногенного
навантаження дае змогу визначити деяк характеристики ГмовГрност заподь яння збитку комплексу рецитентГв територй. Загальна система показниюв безпеки територш р1зних р1вшв не розроблена остаточно. На локальному р1в-m основними показниками будуть характеристики фактичного техногенного навантаження, штерпретоваш залежно вгд характеристик потенщалу безпеки територй. На регюнальному р1вш цю роль вщшрають баланси еколопчних мюткостей та еколопчних ресурЫв регюну. Введення додаткового шдексу цшноси територй дасть змогу зробити комплексну оцшку безпеки територй й визначити територй прюритетно! рацюнал1зацй природокористування й об-меження господарсько! д1яльност1.
Цшсшсть екосистем сама по соб1 е об'ектом економГчного аналГзу як запорука вщтворення асимшяцшного потенщалу навколишнього середовища чи окремо! екосистеми.
Розробка цього питання, на загал, дуже фрагментарна й особлив! дос-лщження стосуються переважно визначення методолопчних шдход1в. Вагом! здобутки у цьому напрямГ належать вГтчизняному дослщнику, 1.К. Бистряко-ву, який запропонував так званий бюсфероформуючий каркас для забезпечення еколопчно! рГвноваги розвитку антропогенно змшеного середовища. Вш зазначае, що "бюсфероформуючий каркас розробляеться на ландшафтнш основ! територй. Основними його елементами виступають бюсфероформу-юч1 зони, паузи та зв'язки, а також тканинне заповнення. Останне е основою розробки вимог щодо ращонального розвитку продуктивних сил, а також ефективного функцюнування територй. Так, для бюсфероформуючих зон та пауз рекомендована шдтримка щшьносп населення на р1вш 50-60 чол./км з площею природних ценозГв не менш за 20-40 % територй. Для бюсфероформуючих зв'язюв пропонуеться вимога забезпечення умовно! еколопчно! р1в-новаги, за якою щшьтсть населення не перевищуе 100 чол./км з площею вщкритих територй (природних ценозГв) 20-40 %. Для тканинного заповнення рекомендуеться шдтримка вщносно! еколопчно! рГвноваги за умов обов'язкового задоволення умов геох1м1чно! та бюх!м1чно! активност та фь зично! стГйкостГ територй до антропогенних впливГв" [7]. До реч1, щ концеп-туальш шдходи реал1зоваш 2002 року у створенш ТериторГально! оргашзацй еколопчного каркасу Нацюнально! еколопчно! мереж! у рамках Генерально! схеми планування територй Укра!ни.
Серед зарубГжних спроб врахувати еколопчну мютюсть екосистем у господарюванш, плануванн! та програмуванш дш е щкавим визначення ш-дексу природного катталу (Natural Capital Index (NCI)), розроблений у Hi-дерландах National Institute for Public Health and the Environment (NIPHE). Цей шдхщ передбачае визначення яюсного та кшьюсного стану екосистеми та отримання розрахункового 1ндексу природного кашталу. Кшьюсний по-
казник екосистем визначаеться як вiдсоток вiд загально1 територiï (% вiд за-гально1 площi територiï, що дослiджуеться). Яюсний показник екосистем визначаеться обчисленням середнього значення багатства ключового набору тварин i рослин. Якiсть визначаеться сшввщношенням нинiшнього стану показниюв i станом базового рiвня. Таким чином, штервал вимiру якiсного стану екосистем - вщ 1 до 100 % [8]. Характеристикою стшкосп екосистеми е ïï невисока змшшсть, тобто коли значення 1ПК наближаеться до 100 %.
Спроби провести вартюну оцiнку стiйкостi екосистем до антропоген-них навантажень або визначити у вартюному виглядi асимшяцшний потенщ-ал проводились дуже фрагментарно i таких спроб було мало. Вони групува-лись навколо додавання певних показниюв (коефщенпв) до традицшних по-казникiв антропогенного впливу (поправка на тип ландшафту), що, в унормо-ваному виглядi наведено у розрахунку збитюв вiд забруднення пов^я для окремого населеного пункту, йдеться про коефщент урахування територiаль-них соцiально-економiчних особливостей, що залежить вщ мчисельностi жи-телiв у населених пунктах зони НС, економiчного, рекреацшного та природо-охоронного значення територи" [9].
При визначеннi асимiляцiйного потенщалу екосистеми повиннi пам'ятати, що серед тих показниюв, якими маемо оперувати, досить висока вiрогiднiсть невизначеность Це стосуеться природних показниюв, що пов'язано з особливостями поведшки екосистем у специфiчних умовах антропогенезу i формування антропогенно зумовлених трансформацш екосистем-ноï цiлiсностi. Але це стосуеться i суспшьства, коли можливостi для впливу на навантаження обмежеш об'ективною економiчною спроможнiстю. 1ншими словами - економiчним оптимумом забруднення навколишнього середовища.
Ще одне обмеження пов'язано з "феноменом нестабшьностГ', про який I. Пригожин пише: "Ми маемо визнати, що не спроможн повною мiрою кон-тролювати навколишнiй свiт нестабшьних феноменiв, як не у змозi повнiстю контролювати соцiальнi процеси (хоч екстраполящя класичноï фiзики на сус-пiльство довгий час вимушувала нас повiрити в це)" [10]. Отже, визначення у нестабильному соцiальному середовишд нестабiльних параметрiв стiйкостi екосистем, що змшюються повсякчасно вiд рiзних напружень (антропогенних навантажень), е задачею, котра водночас не мае ршення i може мати ршення за певних умов узагальнення дiйсностi чи певних теоретичних конструкцш.
Пiдсумовуючи наведене вище, як висновки зазначимо таке. Основою ефективно].' моделi продовольчоï безпеки Украши, як краши з перехiдною економжою, е ефективна та конкурентоспроможна переробна сфера АПК, розвиток яко].' певною мiрою залежить вiд дотримання вимог еколопчно].' безпеки розвитку галузь
До актуальних завдань розвитку харчово" промисловостi, спрямова-них на подолання негативних тенденцш, утвердження ïï позицш як конкурен-тоспроможноï галузi, що мае ряд швестицшних переваг, та уможливлюе дотримання природоохоронних вимог, варто вщнести:
• зб1льшення реал1зацп продукцiï, освоения нових риншв збуту, ефективне ви-користання наявного потенщалу;
• гарантування захисту прав споживачГв, тдвищення безпеки продовольчих товарГв, розроблення i застосування прогресивних медико-бюлопчних вимог i саттарних норм якост продовольчо! сировини й харчових продукпв;
• формування системи вГльного i прозорого цшоутворення через оргатзащю прогнозного аграрного ринку, наповнення фшансовими й товарними потоками його шфраструктури, створення умов для здорово! конкуренции, розвитку приватно! шщдативи та коопераций;
• прискорення розробки та впровадження державних стандартГв i сертифшапв ввдповГдносп укра!нсько! продовольчо! продукци, гармотзованих з мГжна-родними вимогами;
• оновлення матерГально-техтчно! бази шдприемств харчово! промисловосп, спрямоване на штенсифшащю технолопчних процесГв, модертзащю, реконструкцию, техтчне переоснащення, створення нових виробничих фондГв, впровадження принципово нових технологш, покликаних гарантувати збере-ження щнних властивостей сировини та значне тдвищення якостГ готово! продукци, застосування безвГдходних i маловгдходних технологш, комплек-сне використання сировини, максимальне залучення для виробництва харчових продукпв мюцевих нетрадицшних ресурсГв;
• створення сприятливих умов для залучення як шоземних, так i вгтчизняних швесторГв, застосування лГзингу, рГзних форм кредитування виробництва;
• опрацювання та здшснення разом з Гншими мшстерствами i ввдомствами системи заходГв щодо боротьби з тшьовим сектором виготовлення й торпвт харчовими продуктами;
• покращення управлшня сферою реалГзаци та збуту продукци;
• удосконалення регулювання зовтшньоекономГчно! дГяльност в умовах ш-теграци до СОТ;
• п1дготовка законодавчих i нормативних акпв, спрямованих на захист вгтчиз-няного виробника харчових продукпв та тдвищення ефективносп роботи окремих галузей харчово! промисловостг
Лггература
1. Послания Президента Укра!ни до Верховно! Ради Укра!ни "Свроиейський виб1р". Концеитуальш засади стратег!! економ1чного та сощального розвитку Укра!ни на 2002-11 роки" в!д 30.04.2002 р.
2. Програма дГяльносп Кабшету Мшютр1в Укра!ни "Послщовнють. Ефективнють. Вщиовщальтсть", схвалена постановою Верховно! Ради Укра!ни вщ 16.03.2004 року.
3. Послания Президента Укра!ни до Верховно! Ради Укра!ни про внутрГшне i зов-тшне становище Укра!ни у 2003 рощ.
4. Стратепя економ1чного i сощального розвитку Укра!ни (2004-2015 роки) "Шляхом европейсько! штеграцГ!", схвалена указом Президента Укра!ни вщ 28.04.2004 року.
5. Agricultural Policies "Market and Trade". OECD, Paris, 1996.
6. Хлобыстов Е.В., Кобзарь Ю.В., Усеико Я.В. Учет экологического фактора в процессе оценки имущества при приватизации и аренде// Ingeneur kurier. - 1996. - № 2/3. - С. 53-59.
7. Быстряков И.К. Эколого-экономические проблемы развития производительных сил: теоретические и методологические аспекты/ Под ред. С.И. Дорогунцова. - К.: ООО "Междунар. фин. агентство", 1997. - 255 с.
8. Бюр1зномашття: скшьки його залишилось? Особливосп Гндексу природного катталу// http://ulrmc.org.ua/services/binu/index ua.html.
9. Методика ощнки збитюв вщ наслщюв надзвичайних ситуацш техногенного i природного характеру/ Затв. Пост. КМУ № 175 вщ 15.02.2002 та № 862 вщ 04.06.2003. - К., 2003. - 22 с.
10. Пригожин И. Философия нестабильности// Вопросы философии. - 1991, № 6. - С. 46-57.
