CC BY
13
УДК [338.439:346](477)
НАУКОВ1 СТАТТ1
EK0H0Mi4Ha теорiя
В. А. Чеботарьов,
кандидат економ1чних наук, Луганський нащональний университет 1мен1 Тараса Шевченка
ДОКТРИНАЛЬШ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ХАРЧОВО1 ТА ПЕРЕРОБШО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРАШИ
Постановка проблеми. Структурна деформо-ванють продовольчого комплексу Укра!ни, зокрема И харчово! та переробно! промисловостi, свiтовий досвiд опрацювання та здшснення структурних реформ до^джень теоретико -методологiчних основ проблеми свщчать, що одшею i3 визначальних шституцюналь-них передумов !! розв 'язання е розробка загальнодер-жавно! доктрини розвитку продовольчо! сфери кра!-ни. Нaрaзi подiбного офiцiйного документу в Укра!ш не iснуе. Тому перед вгтчизняною економiчною наукою одним з першочергових постае питання розроб-ки доктрини розвитку харчово! та переробно! промис-ловостi кра!ни на тривалу перспективу, для чого, цшком логiчно, спочатку необхiдно визначити ввдповвдш засади.
Протягом минулого десятииття завдяки по-еднанню пошушв колективiв 1нституту економiки НАН та 1нституту аграрно! економiки УААН, а також Ради з вивчення розмiщення продуктивних сил Ук-ра!ни НАН були опрацьоваш грунтовнi документи у даному нaпрямi [1-5]; у свою чергу автор оприлюд-нив рекомендацп щодо розв'язання означеного питання [6, 7]. Але, жодна з пропозицш науковщв не знайшла вiдгукiв ввд влади.
Лише нaприкiнцi 2010 р. вище керiвнидтво кра!-ни повертаеться до поставлено! проблеми: на офщй-ному сайт Мiнiстерствa аграрно! политики та продо-вольства розмiщено Проект Указу Президента Укра!-ни „Про затвердження Нaцiонaльно! доктрини рефор-мування та розвитку агропродовольчого комплексу Укра!ни" та Проект цiе! Нaцiонaльно! доктрини [8, 9].
Мтою статт е визначення концептуальних по-ложень розвитку продовольчо! сфери, !! головних зав-дань яшсного й кшьшсного характеру та лопки опрацювання i реaлiзaцi! доктрини харчово! та переробно! промисловост Укра!ни.
Виклад основного мaтерiaлу. У контекст су-часного соцiaльно-економiчного стану переробно! сфери продовольчого комплексу кра!ни та опрацювання ще! проблеми, з урахуванням останмх тенденцш на свiтових продовольчих ринках й насладив свгтово!
фiнaнсово! кризи 2008-2009 рр., а також виходячи з глобальних прогнозних орiентирiв, у якост головних доктринальних засад розвитку харчово! та переробно! промисловост (та !х вiдповiдного змiстовного визначення) пропонуемо видiлити наступш:
Доктрина харчовог та переробног промисло-eocmi Украгни — це системний нормативно-право-вий акт, який приймае орган державно! законодавчо! влади вищого рiвня на зaфiксовaний тривалий термш, що чiтко встановлюе стрaтегiчну мету, показники, прю-ритети розвитку галуз^ iнституцiонaльнi передумови, оргaнiзaцiйно-економiчнi та прaвовi основи реaлiзaцi!' вищезазначеного документу.
Запропоноване кaтегорiaльне визначення доктрини харчово! та переробно! промисловосп випливае iз загального розумшня цього термiну, яке вмiщено в зазначеному Проект Нацюнально! доктрини: „Доктрина — сукупшсть керiвних принцитв, полгтичних, гос-подарських, правових, сощальних i етичних поглядiв на основн напрями реaлiзaцi! полiтики держави" та визначення у цьому ж документ! !! ролi „як субсидiaр-ного джерела права" [9].
Зазначен визначення допоможуть розкрити бiльш повно змют iнших доктринальних засад розвитку харчово! та переробно! промисловосп.
Призначення доктрини — визначення концептуальних положень, характеру та принцитв ствупо-рядкованост складових соцiaльно-економiчного розвитку з класифшащею позитивних та негативних чин-нишв у межах встановленого часового перюду, а також лопки та мехaнiзмiв досягнення зафшсованих па-рaметрiв.
Невiд'емною складовою класифшаци функцю-нального призначення доктрини е видшення !! еконо-мiчного, сощального та полiтичного аспекпв (при вра-хувант переходу в реальнш дшсност одного змiсту до iншого). 1хн основн риси полягають у наступному. Економiчний аспект: формування високоефективного ресурсозбертаючого виробництва в гaлузi, що забез-печувало б стабтьш висок порiвняльнi переваги Ук-ра!ни в систем мiжнaродного подщу прaцi i конкурен-
тоспроможнють вгтчизняних харчових продуктов на внутршньому i зовшшньому ринках. Соцiальний аспект: становлення багатоукладно! економiки i реального ефективного соцiально-вiдповiдального власника в харчовш та переробнш промисловосп, що за тдсум-ком постане гарантом стабтьного соцiального середо-вища в продовольчому комплексi та нацiональному господарствi у цшому. Полiтичний аспект: визначення шституцюнальних умов i механiзмiв здшснення рефор-мування галузi, спрямованого на затвердження со-цiально-орieнтованих форм господарювання ^ у концевому рахунку, на реалiзацiю Нацюнально! доктрини.
Принципово важливим е те, що призначення доктрини, 11 економiчнi, соцiальнi та полгтичш аспекти мають розглядатися у контекст! розвитку нацюнально! економiки й одночасно вщображати глобальн тенденци розвитку.
Розробка i реалiзацiя доктрини харчово! та переробно! промисловосп у контекст! загальнодержав-ного розвитку зумовлюе необхiднiсть оптишзацл мiжгалузевих вiдносин в рамках единого господар-чого комплексу (СГК) й урахування сумарного ефек-ту економiчно!, технолопчно! та сощально! взаемодп пiдкомплексiв, сфер i галузей, а також ефекту мiжре-гюнально! та зовнiшньоекономiчно! спiвпрацi. Ввдоб-раження тендендiй глобального економiчного розвитку потребуе наступного: першочергово, у доктриш необхiдно враховувати тенденци розвитку свгтового продовольчого ринку — загострення для переваж-но! бiльшостi кра1н, у тому чи^ й найрозвинених, проблеми забезпечення продовольством, що за в«х iнших умов пiдвищуватиме порiвняльнi переваги й конкурентоспроможшсть продукцп вгтчизняно! харчово! промисловостг У числi тенденцш природно-екологiчного характеру, що найбшьше впливають на агропродовольчий сектор Укра!ни, необхiдно виок-ремити: загрозу потеплшня у свiтовому масштабi; рiзке загострення проблеми води на планет!; зниження вмюту гумусу в Грунтi.
Ймовiрнi наслiдки дп вищезазначених чиннишв дають пiдстави зробити висновок: у переробнш галузi найактуальшшими е проблеми тдвищення ролi дер-жави у ввдтворювальному процесi та формування замкнутого кола виробничо-економшо -екологiчного господарювання, що мае сощальну спрямованiсть.
Виходячи з того, що доктрина мае сформувати основу освоения iнновацiйно-iнвестицiйного розвитку галуз^ уважаемо за доцгльне у якостг термину доктрини розвитку харчовог та переробног промис-ловост1 Украгни закласти пергод у двадцять рокгв. Лише у рамках такого достатньо тривалого термiну е реальним опрацювання та реалiзацiя заходiв щодо системного впровадження технологiй IV техшко-еконо-
мiчного укладу та переходу до технологш V укладу. В iдеалi необхвдно буде також закласти пiдвалини освое-ння технологiй VI техшко-економiчного укладу.
Разом з тим, iз метою конкретизаци та щлеспрямо-ваносп заходiв щодо реалiзацi! доктрини у межах при-близно двадцятирiчного термшу е принципово важливим виокремлення трьох етапiв по сiм рошв кожний. Це ввдповщае останмм тдходам Кабшегу Мiнiстрiв щодо переходу на засади середньострокового семирiчного планування розвитку нацюнального господарства.
Стратег1чна мета розвитку харчовог та переробног промисловостг Украгни полягае у забезпеченн продовольчо! безпеки кра!ни на рiвнi науково-обгрун-тованих норм рацiонального харчування та ефектив-ному використан експортного потенщалу галузi на основi Г! структурно! трансформаци та реалiзацi! ^о-ващйно-швестицшно! моделi розвитку.
При цьому слщ виходити з функдiонального призначення харчово! та переробно! промисловосп й характеру мiжгалузевих вiдносин у межах продовольчого комплексу кра!ни. Безумовно, забезпечення продовольчо! безпеки держави можливе лише на тдва-линах задiяння всiх галузей продовольчого комплексу, харчова промисловють з яких е його iнтегруюче-поеднуючим структурним елементом. Також тдкрес-лимо, що оскшьки мова йде про стратепю галузi, то у якосп кiлькiсних параметрiв досягнення мети слад закласти показники саме ращональних норм споживан-ня харчових продуктов. 1з цього випливае, що на пев-них етапах реалiзацi! доктрини кшьшсш критерi! ма-ють уточнюватися. Так, за умов упровадження ефек-тивно! державно! регуляторно! полiтики, i зокрема — у харчовш та переробнш промисловосп, цiлком реальним е у межах перших двох семирiчних термшв реалiзацi! доктрини вихiд на показники споживання всiх основних харчових продуктов громадянами Ук-ра!ни на рiвнi не нижче 80% вiд науково-обгрунтова-них рацiональних норм.
Визначення парамет^в розвитку харчово! та переробно! промисловосп у методичному плат ращо-нально починати iз встановлення !х яшсних аспектов, як пот!м вже доцшьно розкрити у кшьшсних показ-никах. Яшсш параметри доктринального змюту пред-ставляють собою характеристики того, якими держава представляе переробн галузi в шституцюнально-му, економiчному, сощальному,науковому та приро-доохоронному вимiрах у межах загального термiну доктрини та кожного iз семирiчних етапiв; як в су-купносп складових виступають у якосп рушiйних чиннишв, а як — лiмiтуючими.
Визначальним параметром якгсног характеристики галузг у межах двадцятирiчного термiну реаль зацi! доктрини е перетворення харчово! та переробно!
пpoмислoвoстi Укpaïни m кoнкypeнтoспpoмoжний нa внyтpiшньo i зoвнiшньoмy пpoдoвoльчoмy pHKRax тек-TOp СГК, щo зaбeзпeчye виpoбнидтвo висoкoякiсниx xapчoвиx пpoдyктiв зa дoстyпними цiнaми для гpoмa-дян кpaïни.
Дoслiджeння дaють пiдстaви ствepджyвaти, щo гoлoвним лiмiтyючим чинникoм poзвиткy xapчoвoï тa пepepoбнoï пpoмислoвoстi e кpитичнa мipa ïï CTpy^ тypнoï дeфopмaцiï. Рaзoм з тим, пpинципoвo вaжли-вим ввaжaeмo вiдмiтити нaстyпнe: iнститyцioнaльнoю пepeдyмoвoю тaкoгo пoлoжeння e нeдooцiнкa знaчeн-ня дaнoï сфepи y нaцioнaльнiй eroreMi^ тa функцюну-вaннi ïï мiжгaлyзeвиx вiднoсин, a тaкoж iгнopyвaння poлi xapчoвoï тa пepepoбнoï пpoмислoвoстi як гoлoв-нoгo iнтeгpyючoгo стpyктypнoгo eлeмeнтy пpoдoвoль-чoгo кoмплeксy. Рyшiйним жe чинникoм poзвиткy xap-чoвoï пpoмислoвoстi e ïï iннoвaцiйнa стpyктypнa тpaнс-фopмaцiя.
Гoлoвнuмu завданнямu do^prnu дoцiльнo виз-шчити:
1. Освoeння iннoвaцiйнoï мoдeлi poзвиткy xap-чoвoï тa пepepoбнoï пpoмислoвoстi нa oснoвi впpoвaд-жeння висoкoтexнoлoгiчниx виpoбнидтв, a тaкoж ra-peдoвиx фopм i мeтодiв виpoбничo-кoмepцiйнoï дiяль-нoстi.
2. Фopмyвaння спpиятливoгo iнвeстицiйнoгo клiмaтy в гaлyзi (виxiднoю бaзoю oбгpyнтyвaння сис-тeми зaxoдiв тa вaжeлiв iнвeстидiйнoï пoлiтики, i нa мaкpoeкoнoмiчнoмy, i m peгioнaльнoмy piвняx, e виз-нaчeння мaсштaбy iнвeстидiйнoï пpoблeми, ктасифь гащя i мeтoдикa poзpaxyнкy якoï вжe oпpaцьoвaнo вiтчизняними вчeними [i0]).
3. Bипepeджaючий poзвитoк нayкoвo-дoслiдниx poбiт в гaлyзi як сфepи пpoдyкyвaння нoвoгo знaння i впpoвaджeння дoсягнeнь нayкoвo-тexнiчнoгo ^orpe-су y виpoбництвo.
4. Зaбeзпeчeння висoкoï якoстi xapчoвиx ^o-дукпв як гoлoвнoгo зaсoбy дoсягнeння кoнкypeнтниx пepeвaг вiтчизнянoï xapчoвoï тa пepepoбнoï пpoмис-лoвoстi нa внyтpiшньoмy тa свiтoвoмy пpoдoвoльчиx pинкax.
5. Фopмyвaння стpyктypи сyкyпнoï poбoчoï сили гaлyзi, якa б вiдпoвiдaлa пepeдoвoмy piвню сyчaснo-ro виpoбнидтвa тa сoцiaльнo-eкoнoмiчниx вiднoсин.
6. Рoзв'язaння пpoблeми сoцiaльнoгo вiдpoджeн-ня aдмiнiстpaтивнo-тepитopiaльниx oдиниць paйoннo-ro тa сeлищнoгo piвня, як e бaзoю пpoстopoвoгo poз-тaшyвaння пiдпpиeмств пepepoбнoï гaлyзi.
Уякocmi пpiopumemнux галyзeй xаpчoвoï та ne-pepo6mï npoмucлoвocmi Укpаïнu oбtpyнmoванuм e вuдiлeння цyкpoвoï, oлiйнo-жиpoвoï, бopoшнo-кpyп'янoï, м'ясo- тa мoлoкoпepepoбнoï, лiкepo-гopiл-чaнoï, a тaкoж виpoбнидтвo eкoлoгiчнo чистих xapчo-
вих пpoдyктiв у цих гaлyзяx i пpoдyктiв для дитячoгo xapчyвaння. Рaзoм з тим, у rommcii oпpaцювaння дoк-тpинaльниx зaсaд poзвиткy xapчoвoï тa пepepoбнoï ^o-мислoвoстi нeoбxiдним e тaкoж видiлeння гoлoвниx сиpoвинниx зoн кoжнoï пpiopитeтнoï гaлyзi, щo зa утшв вiдпoвiднoгo нayкoвo-oбгpyнтoвaнoгo „пoeднaння" дaсть змoгy сфopмyвaти eфeктивнo дiючi пpoдoвoльчi гадюмптекси.
Bидiлeнi пpiopитeтнi гaлyзi мaють висту^ти ro-лoвним oб'eктoм спpямyвaння зaxoдiв дepжaвнoï pe-гyлятopнoï пoлiтики. 1з ypaxyвaнням oбмeжeниx мoж-ливoстeй Дepжaвнoгo бюджeтy, йoгo нaявнi фiнaнсoвi peсypси дoцiльнo спpямyвaти сaмe в щ пpoдoвoльчi пiдкoмплeкси. Для ïx стaлoгo poзвиткy слiд тaкoж oпpaцювaти тa пpийняти вiдпoвiднi Дepжaвнi ^orpa-ми, якi, oкpiм дepжaвнoгo фiнaнсyвaння, пepeдбaчaли б дiйoвi мexaнiзми пepшoчepгoвoгo зaoxoчeння кoштiв пpивaтниx iнвeстopiв ( бaжaнo вiтчизняниx).
Bизнaчeння oснoви дoктpини xapчoвoï тa rape-poбнoï пpoмислoвoстi oб'eктивнo випливae з ктаси-фiкaцiï лiмiтyючoгo чинникa poзвиткy гaлyзi. Оскшь-ки у якoстi тaкoгo бyлa визнaчeнa стpyктypa гaлyзi, тa цiлкoм лoгiчнo, щo й ocнoвoю — гoлoвнuм o6 'eкmoм cnpямyвання cucmeмu заxoдiв дepжавнoïpeгyляmop-mï noлimuкu — мае eumynümu cmpyкmypа xаpчoвoï та nepepo6mï npoмucлoвocmi.
Сaмy ж стpyктypy гaлyзi в у^уп^тому пiдxoдi дoцiльнo визнaчити у сyкyпнoстi п'яти rpyrn виpoб-ничo-кoмepцiйнoï, тepитopiaльнo-eкoнoмiчнoï, дe-мoгpaфiчнoï, сoцiaльнo-eкoнoмiчнoï тa зoвнiшньoe-кoнoмiчнoï. 1з пoглядy мeтoдики, викopистoвyючи мoдeль „eфeктy бoчки", у мeжax кoжнoï iз вищe-зaзнaчeниx гpyп бyдe дoцiльним видiлити лiмiтyю-чий чинник — стpyктypy, щo дoзвoлить визнaчити тайбшьш eфeктивнi вaжeлi стpyктypнoï тpaнсфop-мaцiï xapчoвoï тa пepepoбнoï пpoмислoвoстi. У ц^-му ж, у гош^кст здiйснeння стpyктypнoï пoлiтики в гaлyзi бyдe paцioнaльним викopистaння дoсвiдy стpyктypниx peфopм aгpoбiзнeсy щoдo peaлiзaцiï спiльнoï aгpapнoï пoлiтики Cвpoсoюзy, спиpaючись та тeopiю С. Мaaнсxoлтa.
Mexанiзмoм peалiзацiï doumprnu xаpчoвoï та ne-pepoбнoï npoмucлoвocmi 6yde oбtpyнmoванuм oбpа-mu iннoвацiйнy mpанcфopмацiю ïï cmpyкmypu. Об^ктивш oбyмoвлeнiсть тaкoгo мexaнiзмy, щo xa-paктepизyeться нeoбxiднiстю пepeтвopeнь якiснoгo m-pядкy, визнaчeнa oсoбливoю глибинoю дeфopмoвa-нoстi i стpyктypи xapчoвoï пpoмислoвoстi в цiлoмy, i кoжнoï ïï oкpeмo взятoï пiдгaлyзi. Iннoвaцiйнa струк-тypнa тpaнсфopмaцiя вистyпae як aдaптивнa peaкцiя нa кpитичнy мipy нeзбaлaнсoвaнoстi пepepoбнoï сфepи (нaпiвмipи, aбo ж змши фpaгмeнтapнoгo xapaктepy зpoблять щe бiльш пpoблeмaтичним poзв'язaння кoм-
Екoнoмiчний вiсник Дoнбaсy № 3 (25), 20ii
плексу економiчних i соцiальних питань та збшьшать вiдставання вiтчизняно! харчово! та переробно! промисловосп вiд рiвня розвинених кра!н.) Лише системна структурна трансформащя галузi дозволить перейти до iнновацiйно! моделi !! розвитку. У такому вiдношеннi корисним буде також досвiд реалiзацi! в европейських краГнах теори домiнуючо! економши вщо-мого французького вченого Ф. Перру, який обгрунту-вав заходи методолопчного характеру щодо ефектив-ного поеднання чинниюв виробництва в умовах особливо бурхливого розвитку науково-техшчного прогре-су в продовольчому комплекса
Економгчним Iнструментаргем здгйснення Iнновацтног структурног трансформацИ харчовог та переробног промисловостг мае стати сукуптсть заходгв индикативного планування. Вони у порядку реалiзацi! соцiально-економiчних прюртелв галузi мютять визначення пропорцiй мiж г! пiдгалузями i про-дуктовими тдкомплексами, що конкретизуються у системi iндикаторiв (показнишв).
Сутшсть iндикативного планування випливае iз змiсту змiшано! системи економiки як партнерських вiдносин держави та приватного бiзнесу й виявляеть-ся в його функщях. Основн з них: шформацшна, мо-тивацiйна та координуюча. Реалiзацiя iнформацiйно! функцi! в харчовш та переробнш промисловосп обу-мовлюе необхiднiсть визначення державою макроеко-номiчних пропорцiй в галузi й конкретизащю !х у си-стемi iндикаторiв — основних показнишв, що зада-ють бiзнесу орiентири виробничо-комерцшно! дiяль-носп. Наявшсть подiбного роду орiентирiв виступае основою реалiзацil мотивацшно! функцi! шдикативно-го планування. Оскшьки ж ринок у якосп сутшсних мае мехашзми регулювання як самоналагоджуються i множинний характер прийняття господарських рiшень, остшьки об'ективно виникае необхвдшсть на-явносп органу, що здшснюе оптимiзацiю функцюну-вання i в цшому економiчно! системи, i !! агрегованих структурних утворень. При чому, такий орган повинен мати статус верховного шституцюнального суб'екту. Вiдповiдний статус може мати лише держава. Зввдси — лопчний висновок щодо координуючо! функцi! iндикативного планування.
Як аналоги визначення загальних пiдходiв, постановку едино! стратепчно! цiлi й системи тактичних задач, мехашзми реалiзацi! i засобiв забезпечення шди-кативного планування доцшьно обрати практику його здшснення у Францi!, досвiд розробки економiчно! програми Л. Ерхарда в Шмеччиш та економiчну по-лiтику в Японл — „лшю Доджа".
У сучасних умовах конче необхiдне опрацюван-ня й прийняття Закону „Про шдикативне планування". У ньому слад визначити правовий статус iндикатив-
них планiв, методичну основу та порядок !х розробки, спiввiдношення з iншими формами регулювання економiки, у т!м числi й у продовольчш сферi (страте-гiчним управлiнням, стратепчним плануванням тощо). При цьому знаемо, що даний Закон вимагатиме сти-кування з iншими нормативними актами (а також Гхнього коригування) в бюджетнш, податковiй, митнiй сферах.
Звернемо увагу на вкрай небезпечну „шститущ-ональну пастку" — зволiкання з опрацюванням та прийняттям Закону „Про шдикативне планування" може суттево погiршити умови розвитку в межах се-редньо- та довгостроково! перспективи не тшьки харчово! та переробно! промисловосп, а й нацiонального господарства у цшому (автор намагався це довести ще у 2003 р. [6]). Ввдсутшсть такого закону е своерь дною „вибух1вкою сповшьнено! д^Г" в реалiзацi! сучасних заходiв Кабшету Мiнiстрiв щодо переходу на засади семирiчного термiну планування в УкраГш.
Стимулююч1 чинники розвитку харчово! та переробно! промисловосп УкраГни полягають у наступ-ному: наявшсть потужного природно-ресурсного по-тенцiалу галузц величезш обсяги внутрiшнього i зов-шшнього ринюв харчових продуктов; висока iнвести-цiйна привабливiсть переважно! бшьшосп !! галузей, що е особливо важливим з урахуванням прогнозова -ного ввдносно-надлишкового промислово-фшансово-го катталу в кра!ш.
Стримуючг чинники розвитку переробно! промисловосп: нерацюнальна структура харчово! та переробно! промисловосп й у цшому — продовольчо-го комплексу краГни; недостатнш професшно-квал> фiкацiйний рiвень сукупно! робочо! сили галузi та техшко -технологiчного забезпечення виробничо-ко -мерцiйного процесу; значш обсяги iмпорту харчових продукпв, тим бiльше, — переважно низьких яшсних параметрiв.
Оскшьки доктринальнi засади мають визначити орiентири на довготривалий розвиток харчово! та переробно! промисловосп краГни, то особливо важли-вою е класифiкацiя вiдповiдних ризишв. При цьому, 1з метою забезпечення адекватности прогнозуючих заходгв ризики сл1д диференцгювати за основними групами: тституцюнальними, економгчними та при-родно-екологгчними.
1з групи шститущональних, особливо у межах першого семирiчного етапу, найбiльш вагомими мо-жуть бути: сутгевi дестабшзацшш прояви в сировиншй сферi внаслвдок iмовiрно непiдготовленого переходу до ринку землц недостатня керовашсть харчово! та переробно! промисловосп, внаслщок вiдсутностi спе-цiалiзованого органу в управлiнськiй структурi вико -навчо! влади вищого рiвня та високо! тiнiзацi! галузц
B. А. Чeбoтapьoв
зaгaльнa висoкa ^шумсть нa вiтчизнянoмy пpoдo-вoльчoмy pnrny iнoзeмниx суб^кт^в гoспoдapювaн-ня. Сepeд eкoнoмiчниx pизикiв oсoбливo зaгpoзливи-ми мoжyть бути: нeдoстaтня eкoнoмiчнa peнтaбeльнiсть виpoбничo-кoмepцiйнoï дiяльнoстi вiтчизняниx товapo-виpoбникiв пpoдoвoльчoгo кoмплeксy, зoкpeмa, — xapчoвiй тa пepepoбнiй пpoмислoвoстi; пoсилeння ш-стaбiльнoстi кoн'юнктypи свiтoвoгo pинкy eœprope-сypсiв, у peзyльтaтi чoгo для вгтчизняних тoвapoви-poбникiв у тому чи^ й у пepepoбнiй голуз^ дeдaлi бiльшoгo знaчeння нaбyвaтимe пpoблeмa зaбeзпeчeн-ня пaливoм; висoкa iмoвipнiсть нeoбгpyнтoвaниx дис-кpимiнaцiйниx зaxoдiв iнoзeмниx кoнкypeнтiв но свгго-вoмy пpoдoвoльчoмy pинкy, oсoбливo — з 6o^ кpaïн Свpoсoюзy.
Moжлuвocmямu noдальшoгo po3eumRy xapчoвoï то пepepoбнoï пpoмислoвoстi ^aïra НО дoвгoстpoкo -ву rap^era^^y, но нош пoгляд, e шступт:
Пo-пepшe, нeдoспoживaння бiльшoстi xapчo-вих пpoдyктiв но внyтpiшньoмy pинкy. Рeaлiï тaкi, щo дiя тaкoгo чиннику нe oбмeжиться oдним тepмi-дам дoктpини.
Пo-дpyгe, пoглиблeння свiтoвoï пpoдoвoльчoï ^и-зи. С iнститyцioнaльнi то суто eкoнoмiчнi пiдстaви га-peдбaчaти, щo oстaння, у мaйбyтньoмy, моти^ rap-мaнeнтний xapaктep : m вiдмiнy вiд yсix iншиx (erap-гeтичнoï, фiнaнсoвoï тoщo) oстaтoчнo вoнa нiкoли нe бyдe пoдoлaнa. Ha гавних eтaпax poзвиткy людство, мoжливo, лишe вiднoснo змeншиться ïï гoстpoтa.
Пo-тpeтe, вeличeзнi пoтeнцiйнi oбсяги сиpoвини для виpoбництвa висoкoякiсниx xapчoвиx пpoдyктiв в Y^arni.
Baжливим aспeктoм poзpoбки кoнцeптyaльниx oснoв дoктpини poзвиткy xapчoвoï то пepepoбнoï ^o-мислoвoстi вистyпae виpiшeння питоння ïï вapiaнтiв. У впчизнянш i зapyбiжнiй eкoнoмiчнiй лiтepaтypi но цeй paxyнoк iснyють piзнoмaнiтнi пoгляди. У зв'язку з цим зaзнaчимo:
1. Heoбxiднo у пpинципoвoмy плaнi виключити oднoвapiaнтний пiдxiд.
2. Рoзpoбкy дoктpини дoцiльнo здiйснювaти зо тpьoмa вapiaнтaми.
Пepший мae виxoдити з пpoгнoзy мaксимaльнo мoжливиx тeмпiв зpoстaння вiтчизнянoï eкoнoмiки, пpoдoвoльчoгo кoмплeксy i цieï гaлyзi, нaйспpиятлив-ших для Укpaïни тeндeнцiй poзвиткy свiтoвoï кoн'юнктypи i внyтpiшньoгo pинкy, a тоюж пpиpoд-нo-клiмaтичниx yмoв. Ц вapiaнт „моксимум" o6o „ o^ тимiстичний". B oснoвy „пeсимiстичнoгo" вapiaнтy (во-piaнт „ мшмум") вapтo зоклости нaйнeспpиятливiший сцeнapiй poзвиткy вищeзaзнaчeниx тeндeнцiй. Пpи poзpoбцi тpeтьoгo вapiaнтy дoцiльнo виxoдити з ^o-гнoзiв poзвиткy, мaксимaльнo пoвнo вpaxoвyючиx i
aдeквaтнo вiдoбpaжaючиx усю сукупнють чинниив свiтoвoï кoн'юнктypи i внyтpiшньoгo pm^, peaльнi oбсяги внyтpiшнix i зoвнiшнix ^ecra^ii, циклiчнi ю-ливоння пpиpoднo-клiмaтичниx yмoв i пepспeктиви змни пoлiтичнoï ситуоцй. Цeй „^ельнии ' вapiaнт дoк-тpини слiд зоклости в oснoвy пpaктичнoгo здiйснeння пpoдoвoльчoï пoлiтики (oстaннiй у кoнтeкстi змiни си-туоштих чинник1в тaкoж бyдe пoтpeбyвaти ropm-yearn i дoпoвнeнь, щo вистyпae oб'eктивнo нeoбxiдним i нopмaльним явищeм).
Buзначальнuй мemoдoлoгiчнuй npuнцun peалiзацiï do^prnu пoлягae у нeoбxiднoстi зосто-сувоння дифepeнцiйoвaнoгo пiдxoдy дo poзвиткy гaлyзi. Сомо дифepeнцiaцiя мae здiйснювaтися зо систeмoю нaпpямiв : сфopмoвaними пpoдoвoльчими пiдкoмплeксaми; кoнкpeтними тoвapними гpyпaми xapчoвиx пpoдyктiв; peгioнaми (piвнeм ïx ^вдоль-нo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy, iнвeстицiйнoï ^тобли-вoстi, aдaптoвaнoстi дo pинкoвиx yмoв гoспoдapю-воння, гeoгpaфiчним пoлoжeнням); piвнeм eкoлoгi-чдаго стону то oxopoни дoвкiлля в тих чи шших од-мiнiстpaтивнo-тepитopiaльниx oдинидяx то сиpoвин-них зoнax; нaявнoстi мiжpeгioнaльниx взaeмoзв'-язкiв у тих чи шших aдмiнiстpaтивнo-тepитopiaль-них oдиниць; стyпeню poзвиткy зoвнiшньoeкoнoмi-чних вiднoсин peгioнiв в пpoдoвoльчiй сфepi ( у тoмy числi, — таявшси тpaнскopдoнниx фopм спiвpoбi-тництво тих чи iншиx oблaстeй).
Заcадu npавoвoгo cynpoeody do^prnu po3eum-ку xаpчoвoï та nepepoбнoï npoмucлoвocmi у гoлoвнo-му пepeдбaчaють, но нош пoгляд, oпpaцювaння лoгiки ïï iнститyцioнaльнoгo пpийняття. Сому ж току лoгiкy дoцiльнo вибyдoвyвaти шступним чинoм.
Пepший eтaп. Остaтoчний вapiaнт дoктpини мae бути poзглянyтий Кoмiсieю з зeмeльнoï peфopми то пpoдoвoльствa (ïï дoцiльнo yтвopити пpи Пpeзидeнтi Укpaïни) то зaтвepджeний Рaдoю нaцioнaльнoï бeзпe-ки то oбopoни.
Дpyгий eтaп. Ha mдстaвi зaтвepджeнoгo РHБО вapiaнтy дoктpини Bepxoвнa Родо мae пpийняти Arpo-пpoдoвoльчий Зaкoн, який oкpiм iншиx питонь arpo-пpoдoвoльчoï' сфepи буде peryTKœaTO й фyнкцioнyвaння пepepoбнoï голузг
Тpeтiй eтaп. Bиxoдячи з пoлoжeнь Aгpoпpoдoвoль-чoгo Зaкoнy, вищoмy oprany викoнaвчoï влоди кpaïни — Кaбiнeтy Мiнiстpiв дoцiльнo пpийняти Дepжaвнy цiльoвy пpoгpaмy poзвиткy xapчoвoï то пepepoбнoï пpoмислoвoстi Укpaïни.
Bисновки та пропозицп. Мiсцe i poль гaлyзi, ïï iнститyцioнaльнe, eкoнoмiчнe то сyспiльнo-пoлiтич-ш знaчeння пoтpeбyють ствopeння тpьox-чoтиpьox ш-зaлeжниx сaмoстiйнo пpaцюючиx нayкoвиx кoлeктивiв, як б oб'eднyвaли фaxiвцiв дoслiдницькиx, гoспo-
дарських та державних оргашв, а також представ-нишв 6Î3Hecy продовольчо! сфери. Так мобшьш опе-ративнi колективи на n^^mi попередньо опрацьова-них единих методолопчних, методичних та шформа-цiйних вихщних посилок мають висунути сво! про-екти доктрини. Опрацювання остаточного варiантy проекту доктрини дощльно покласти на единий ко-лектив провщних наyковцiв. У подальшому тдсум-ковий варiант Доктрини реформування та розвитку харчово! та переробно! промисловосп Укра!ни тсля розгляду Радою Нацiональноï безпеки та оборони у якосп офщшного законодавчого документу затверд-жуеться вищим кeрiвництвом краïни.
Лiтература
1. Про стратегш трансформацiï АПК i забезпечення продовольчо! безпеки Украши. Наукова доповщь / за ред. I. I. Лукшова та П. Т. Саблука // Економiка АПК. — 2000. — № 8. — С. 3 — 36. 2. Саблук П. Концептуальн основи розробки аграрно! (аграрно-продовольчо!) доктрини Укра!ни / П. Саблук, В. Юр-чишин. — К. : 1АЕ, 2002. - 29 с. 3. Ккшь М. I. 1нве-стицшна та шноващйна складовi доктрини аграрно! по-лiтики Укра!ни / М. I. Юсшь // Економiка АПК. —
2003. — № 7. — С. 82 — 87. 4. Продовольчий комплекс Укра!ни: стан i перспективи розвитку в умовах eкономiчноï глобалiзацiï : монографiя / А. О. Коваленко, С. I. Князев, Л. В. Дейнеко та ш ; за ред. д-ра екон. наук, проф. Л. В. Дейнеко. — К. : Наук. свгт,
2004. — 121 с. 5. Трегобчук В. М. Про довгостроко -ву стратепю сталого розвитку агропромислового комплексу / В. М. Трегобчук, Б. Й. Пасхавер, А. Е. Юзе-фович, I. В. Прокопа, Л. В. Молдаван, Д. Ф. Криса-нов, О. В. Шубравська, О. Л. Попова, М. Н. Скурсь-ка, В. Д. Яровий // Економка АПК. — 2005. — № 7.
— С. 3 — 11. 6. Чеботарьов В. А. Необхщнють та умови структурно! трансформаций АПК на iнновацiйнiй основi / В. А. Чеботарьов // Економша АПК. — 2003.
— № 7. — С. 33 — 39. 7. Чеботарьов В. А. !ннова-цшна трансформащя структури АПК як сутнюна озна-
ка аграрно! (аграрно-продовольчо! доктрини) /
B. А. Чеботарьов // Економка АПК. — 2004. — № 8. —
C. 31 — 37. 8. Указ Президента Укра!ни „ Про затвер-дження нащонально! доктрини реформування та розвитку агропродовольчого комплексу Укра!ни ввд 07.09.2010" (Проект) / [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.minagro.kiev.ua. 9. Нащональ-на доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу Укра!ни (проект) / [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.minagro.kiev.ua. 10. Кисшь М. I. Тенденщ! i напрями активiзацiï аграрного ^естищйного процесу / М. I. Кисшь // Еко -номка АПК. — 2002. — № 4. — С. 66 — 71.
Чеботарьов В. А. Доктринальш засади розвитку харчово'1 та переробно'1 промисловосп Украши
Обгрунтовуються конкретн пропозици щодо опрацювання i рeалiзацiï доктрини розвитку харчово! та переробно! промисловосп Укра!ни.
Ключовi слова: держава, доктрина, харчова та переробна промисловють, продовольчий комплекс, розвиток.
Чеботарёв В. А. Доктринальные основы развития пищевой и перерабатывающей промышленности Украины
Обосновываются конкретные предложения по разработке и реализации доктрины развития пищевой и перерабатывающей промышленности Украины.
Ключевые слова: государство, доктрина, пищевая и перерабатывающая промышленность, продовольственный комплекс, развитие.
Chebotarev V. A. Doctrine bases of development of food retail and processing industry of Ukraine
The concrete propositions about elaboration and doctrine's realization of food and processing industry's development in Ukraine are grounding.
Key words: state, doctrine, food and processing industry, food complex, development.
Стаття надшшла до редакщ! 10.04.2011
Прийнято до друку 26.08.2011
