CC BY
17
Тому що положения Закону УкраУни «Про бухгалтерський облк ¡ фЫансову зв^шсть в Укра'У» мютять прям1 вказюки на те, що недотримання методологнних принцитв веден-ня бухгалтерського облку ¡ складання фЫансовоУ зв^нос-т1, встановленоУ П(С)БО, спричиняе адмУстративну вщпо-вщальшсть.
МУстерству аграрноУ пол1тики УкраУни необхщно роз-робити методику з визначення та доведення для стьсько-господарських пщприемств, що самостмно обирати мето-ди оцЫки продукци тваринництва за справедливою вартютю, справедливу вартють бюлопчних актива. Це вкрай важли-во для зютавлення фЫансовоУ та статистичноУ звггност сть-ськогосподарських пщприемств та проведення ефектив-ноУ аграрноУ пол1тики в державк Запровадження П(С)БО 30 «Бюлопчн активи» без належного нормативно-методичного забезпечення не сприяе наданню д1ючою системою облку необхщноУ ¡ достов^ноУ ¡нформаци керюникам та менеджерам для управлЫня д¡яльн¡стю. Впровадження управлЫсько-го обл¡ку на с¡льськогосподарських пщприемствах в таких умовах стае чи не единим виходом, що забезпечить фор-мування достов^ноУ ¡ оперативноУ ¡нформаци про витрати та собвартють продукций
Використання запропонованоУ методики оцЫки готовоУ продукци тваринництва в стьськогосподарських пщпри-емствах враховуе норми П(С)БО 30 «Б¡олог¡чн¡ активи» та МСБО 41 «Стьське господарство» дасть можливють фор-
мyвaти ефективне oблiкoвo-кoнтpoльне зaбезпечення ^c-теми yпpaвлiння cyб'eктiв гocпoдapювaння.
Спиcoк викopиcтaниx âœepeë
1. Ça^i-i Укpaïни «^po бyxгaлтеpcький oблiк ïa фiнaнcoвy звiтнicть в Укpaïнi» вщ 16.07.99 №996/XIV.
2. Haкaз Miнicтеpcтвa Aгpapнoï пoлiтики У^ми «^po зaтвеp-дження pегicтpiв ia Mетoдичниx pекoмендaцiй з opгaнiзaцiï ia ве-дення бyxгaлтеpcькoгo oблiкy зa жypнaльнo-opдеpнoю фopмoю 4a пiдпpиeмcтвax aгpoпpoмиcлoвoгo кoмплекcy» вщ 07.03.2001 №49.
3. Положення ^ja^api") бyxгaлтеpcькoгo oблiкy 30 «Бюлопч-н aктиви», зaтвеpджене нaкaзoм Miнicтеpcтвa фiнaнciв У^ми вiд 18.11.2005 №790.
4. Положення (cтaндapт) бyxгaлтеpcькoгo oблiкy 9 «3ariacm>, зa-твеpджене нaкaзoм M^^y У^ми вiд 20.10.99 №246.
5. Положення (cтaндapт) бyxгaлтеpcькoгo oблiкy 16 «Bmpa™», зa-твеpджене нaкaзoм Miнicтеpcтвa фiнaнciв Укpaïни вiд 31.12.99 №318.
6. Mетoдичнi pекoмендaцíí з бyxгaлтеpcькoгo oблiкy бioлoгiчниx a^-вiв, зaтвеpдженi нaкaзoм Miнicтеpcтвa фiнaнciв вiд 29.12.2006 №1315 // Бyxгaлтеpiя в ^ь^гому гocпoдapcтвi. - 2007. - №4. - C. 17-32.
7. Жук B.M. Hoвi методичн зacaди обл^у ciльcькoгocпoдapcькoï дiяльнocтi ia пpoблеми пpaктичнoгo зacтocyвaння П(ОБО 30 «Бю-лопчн aктиви» // Oблiк i ф^н™ АПК. - 2006. - №6. - C. 34-42.
8. Cтpaтегiчнi нaпpями poзвиткy ciльcькoгo гocпoдapcтвa Укpaïни нa пеpioд до 2020 po^ / 3a pед. Ю.О. Лупенга, B.ß. Mеcель-Bеcе-лякa. - К.: HHÖ «lAE», 2012. - 182 c.
УДК 338.432 (477)
C.B. КАЛЬНИЙ
виклaдaч, Aкaдeмiя мyнiципaльнoгo yпpaвлiння
Poзбудoвa c^ëo^ ciльcькoгo гocпoдapcтвa в ÔHpaïii як шлях äo змiцнeння йoгo eHoHoMi4Hoï бeзпeки
У ^a^i poзглянyтo питaння cтвopeння cиcтeми cтaлoгo c^^^o гocпoдapcтвa в кoнтeкcтi пiдвищeння piвня йoгo ern-нoмiчнoï бeзпeки, oкpecлeнo нaпpями зaбeзпeчeння eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi ciльcькoгo гocпoдapcтвa в yмoвax зpocтaння eкoлoгiчниx oбмeжeнь тa визнaчeнo вплив cиcтeми cтaлoгo ciльcькoгo гocпoдapcтвa нa ocнoвнi iндикaтopи пpoгpecy.
Kлючовi слова: eкoнoмiчнa бeзпeкa ciльcькoгo гocпoдapcтвa, opгaнiчнe аль^^ гocпoдapcтвo, cтaлe c^c^e m^o-дapcтвo, aгpoeкocиcтeмa, iндикaтopи пpoгpecy.
C.B. KAËbHÛÉ,
пpeпoдaвaтeль, Aкaдeмия мyниципaльнoгo yпpaвлeния
Paзвитиe cтaбильнoгo ^льс^™ xoзяйcтвa в Укpaинe HaH путь к укpeплeнию ero экoнoмичecкoй бeзoпacнocти
B ^a^e paccмoтpeны вoпpocы coздaния cиcтeмы cтaбильнoгo ceльcкoгo xoзяйcтвa в кoнтeкcтe пoвышeния ypoвня em экoнoмичecкoй бeзoпacнocти, oчepчeны нaпpaвлeния oбecпeчeния экoнoмичecкoй эффeктивнocти ceльcкoгo xo-зяйcтвa в ycлoвияx po^a экoлoгичecкиx oгpaничeний и oпpeдeлeнo влияниe cиcтeмы cтaбильнoгo ceльcкoгo xoзяйcтвa нa ocнoвныe индикaтopы пpoгpecca.
Ключевые слова: экoнoмичecкaя бeзoпacнocть ceльcкoгo xoзяйcтвa, opгaничecкoe ceльcкoe xoзяйcтвo, cтaбильнoe ceльcкoe xoзяйcтвo, aгpoэкocиcтeмa, индикaтopы пpoгpecca.
S. KALNYI,
lecturer of Department of enterprise finance, Academy of municipal management
Development of Sustainable Agriculture in Ukraine as a way to strengthen its economic security
The article examines the creation of Sustainable Agriculture under ensuring the economic security. Goals to ensure the economic efficiency of Agriculture in a growing environmental constraints and the influence of Sustainable Agriculture in the key indicators of progress are pointed out.
Keywords: economic security of Agriculture, Organic Agriculture, Sustainable Agriculture, agroecosystem, indicators of progress.
84 Формування ринкових вщносин в ÓKpa'mi № 7 (158)/2014
© C.B. KAËbHÈÉ, 2014
Постановка проблеми. Одним з найважливших за-вдань забезпечення економнноУ безпеки стьського госпо-дарства е створення такоУ економнноУ' модели в яюй рацю-нальне використання природних ресурса, створення нових робочих мюць, пщвищення рвня та якост життя стьського населення, а також попередження подальшого руйнування екосистем не розглядаеться стьськогосподарськими това-ровиробниками як додаткове економнне навантаження, а виступае двигуном економнного зростання.
Рвень рацюналвацп' стьськогосподарського природо-користування, стан навколишнього середовища та ресурс-ний потенц^л краУни знаходяться у тюшй взаемозалежност та визначають, у юнцевому пщсумку, перспективи розвитку аграрного сектора та нацюнальноУ економки в цтому. Цим обумовлена необхщнють ¡нтеграци ¡нтересю економки, еко-логи та соц¡ального розвитку в ход¡ реал¡зац¡í заход¡в з¡ змщ-нення економнноУ безпеки стьського господарства як ва-гомо'' складовоУ економнноУ безпеки держави в контекст економ¡ки сталого розвитку.
Анал13 дослщжень та публмащй з проблеми. Осо-бливост¡ економ¡чноí безпеки у сфер¡ АПК, у тому числ¡ стьського господарства, а також питання реалвацп у сть-ському господарств¡ принцип¡в економ¡ки сталого розвитку дослщжуються у роботах Н. Александратоса, Л.М. Берез¡ноí, О.В. Б¡гдана, Н. Брейд^ С. Бродта, В. В. Докучаева, Дж. Ен-дрюса, В.О. Жмуденка, Ж.-М. Коломбона, М.Й. Мал¡ка, О.Л. Попово''', П.Т. Саблука, Д.К. Семенди, А.Г. Светлакова, Л.А. ХромушиноУ, О.В. ШабЫського та ¡н.
Метою статт! е окреслення завдань п¡двищення рв-ня економ¡чноí безпеки с¡льського господарства у контекст економ¡ки сталого розвитку, визначення напрямв забезпечення економнноУ' ефективност¡ с¡льського господарства в умовах зростання еколопчних обмежень та виявлення впли-ву системи сталого стьського господарства на основы ¡н-дикатори прогресу
Виклад основного матер!алу. Науков¡ погляди щодо сталого розвитку, незважаючи на Ухню р^номанггнють, зво-дяться до трьох головних сценарпв майбутнього: саентист-ського (коли виршення будь-яких економ¡чних, еколопчних, соц^льних проблем мае носити технократичний характер, тобто вщбуватись виключно за рахунок розвитку науки, як за часв «зелено''' революци»), консервац¡йного (коли вщнов-лення природи вважаеться можливим лише за рвкого зни-ження чисельност населення) та центристського, що являе собою компром¡с попередн¡х варвнтю.
Центристський сценар¡й сталого розвитку базуеться на позитивному досв¡д¡ природокористування в Япони та НЬ меччин¡, де дотримання принципа еколог¡зац¡í не завадило становленню ефективного стьського господарства. Доку-менти, що приймаються на конференцтх «Рю», визначають засади подальшого розвитку також з позицм центризму. Особливу роль врграв щорнник за 1994 р¡к, який мютив програмн¡ теоретичн¡ розд¡ли щодо розробки модел¡ суспть-ства сталого розвитку, де було визначено поняття пщтриму-ючо' м¡сткост¡ та продовольчо' безпеки [6, 7]. Перше поняття означае певне максимальне навантаження на бюсферу, за якого вона здатна вщновлюватись за рахунок механвмю саморегулювання, а друге вщображае сп¡вв¡дношення щть-
ност¡ народонаселення та можливостей бюсфери щодо забезпечення ст¡йкост¡ постачання продуктами харчування як з природних екосистем, так ¡ з створених штучно у процес розвитку стьського господарства.
Ефективне управлЫня стьським господарством з ура-хуванням природоохоронного фактора мае особливе зна-чення для репошв з низьким р¡внем доходв, де екосистем-н¡ товари та послуги стають важливим джерелом ¡снування стьських громад, а також пщвищують р¡вень 'хнього захисту у випадку стихмних лих та економ¡чних криз.
Поява будь-яких негативних ознак, що свщчать про по-рушення стабтьност та збалансованост¡ розвитку св¡товоí економки, посилюють наглядово-регулюючу роль держави та частково обмежують свободи ринкових агентв. Тому ознаки економнних криз, що перюдично стають вщчутни-ми для свггового сп¡втовариства, примушують розробля-ти систему державно' п¡дтримки нацюнальних АПК та особливо стьськогосподарських виробник¡в. Оск¡льки будь-яка криза завжди ставить перед кра'нами завдання теорети-ко-методолог¡чного «очищення та оновлення», практичним наслщком цього мае бути коригування курсу економ¡чного розвитку. Основою та рушмною силою нараз¡ виступають загальнолюдськ ц¡нност¡, що постають у якост ор¡eнтир¡в та критерив соц¡ально-економ¡чного розвитку.
Соцвльна в¡дпов¡дальн¡сть б¡знесу та соцвльне партнерство у стратег¡чно важливих галузях економки, в тому чи^ в с¡льському господарств¡, активно реалвуються в економн-но розвинених кра'нах, наприклад у вигляд¡ вертикально ¡нте-грованих компан¡й, створених за участю держави у ФЫлян-ди, Швеци та Голланди. Нараз¡ в¡дсутн¡сть державно' полггики щодо запровадження принцип¡в соцвльно'' вщповщальнос-т¡ призводить до завантаження реального сектору економки надм¡ром посередниюв, контролюючих та управл¡нських органа. Поряд ¡з тим спостер¡гаeться недостатнють державно' п¡дтримки с¡льськогосподарських п¡дприeмств, що здмсню-ють заходи соц¡ально-еколог¡чного спрямування, обмежують виробництво на користь еколопчних цтей, наприклад таких, як: стабтвацт агроекосистем, п¡дтримка природного середовища агроландшафтв, орган¡чне с¡льське господарство, консервацт деградованих малопродуктивних земель с¡ль-ськогосподарського призначення, створення культурних па-совищ ¡ стимулювання л¡сонасадження на цих землях [4, 6].
Надмну стйюсть у довгостроков¡й перспектив¡ забезпечуе органнне с¡льське господарство, що е його головною перевагою перед традицмним способом господарювання. Бага-то змЫ, що спостергаються в навколишньому середовища е довгостроковими та такими, що вщбуваються пов¡льно. Ви-робник органнно'' продукци у досягненн¡ високо' родючос-т¡ Грунтв, вир¡шенн¡ проблем з¡ шк¡дниками тощо поклада-еться на встановлення еколопчного балансу, а економнний ефект с¡льськогосподарських ¡нтервенц¡й в агроекосистеми носить середньо- та довгостроковий характер.
Осктьки вибуття з Грунту поживних речовин пщ час виро-щування агрокультур компенсуеться за рахунок вщходю ви-робництва, прихован¡ витрати стьського господарства на навколишне середовище з точки деградацп природних ресурса знижуються. У багатьох с¡льськогосподарських ре-г¡онах забруднення п¡дземних вод через мграцю речовин,
як¡ м¡стяться у синтетичних добривах ¡ пестицидах, вимагае переходу до орган¡чного с¡льського господарства, що, на-приклад, було реал^овано у вигляд¡ державних програм у найбтьш забруднених рег¡онах Франц¡i' та ЬЛмеччини. При цьому п¡двищення щтьност структури Грунту за рахунок збтьшення б¡ор¡зноман¡ття сприяе покращенню якост¡ при-родноУ очистки води [4, 5].
Органнне с¡льське господарство знижуе потребу в не-в¡дновлюваних джерелах енерги за рахунок зменшення за-стосування агрожмнних засоб¡в (як¡ виробляються з ви-користанням велико' к¡лькост¡ викопного палива), а також сприяе пом'якшенню парникового ефекту завдяки пщви-щенню здатност Грунту поглинати вуглець, наприклад за рахунок мУмально'У обробки Грунту, повернення рослинних залишюв у Грунт, використання покривних культур.
Крм того, такий споаб господарювання забезпечуе збе-реження б¡ор¡зноман¡ття на вс¡х рюнях. На генному р¡вн¡, у вигляд¡ традиц¡йних та адаптованих сорт¡в ¡ пор¡д, забез-печуеться п¡двищення стмкост до хвороб та м¡сцевих клЬ матичних стрес¡в. На р¡вн¡ видв в¡дбуваeться оптим¡зац¡я комб¡нац¡й рослин ¡ тварин для харчового та енергетичного кругооб^. На р¡вн¡ екосистем завдяки розвитков¡ органн-ного землеробства без застосування пестицида збтьшу-еться рвноманггнють харчового ланцюга, а також збер^а-ються м¡сця для розвитку дикоУ флори та фауни. При цьому в землеробств¡ розширюються можливост¡ використання природного запилення та боротьби з¡ шкщниками.
Нижча пор¡вняно з традицмним продуктивн¡сть органнно-го с¡льського господарства видаеться загрозливою з погля-ду продовольчо'У безпеки. Поряд ¡з тим позитивною е тенден-ц¡я до збтьшення видового р^номанггтя агроекосистеми, що пщвищуе р¡вень диверсифкаци виробництва та знижуе ймов^нють неурожаУв за всм видами одночасно, де-монструючи бтьшу ст¡йк¡сть системи в умовах кл^атичних стрес¡в. Кр¡м того, закордонний досвщ св¡дчить про знижен-ня продуктивност при запровадженн¡ орган¡чних метода на
територ¡ях традиц¡йного господарювання, однак на мюцях, де надм¡рна експлуатацт ресурс¡в скоротила природний по-тенцвл агросистем, наприклад п¡д час «зелено''' революци», при значному п¡двищенн¡ рвня еколопчно'У складовоУ еконо-мнно'У безпеки стьського господарства за рахунок застосування органнного способу господарювання показники вро-жайност¡ залишаються майже незмЫними.
Визнаючи роль орган¡чного руху як вищого ор^нтиру еко-лог¡зац¡i' стьського господарства, зазначимо, що розбудова ново'У системи стьського господарства на основ¡ радикальних екотехнолопй, коли повн¡стю забороняеться використання хЬ м¡чних добрив та пестицида, е питанням в¡ддаленоi' перспек-тиви. Нин¡ при запровадженн¡ нових пщходв до господарювання центральною мае стати концепцт сталого стьського господарства, реалвацт яко'У (рис. 1) забезпечить змщнення економ¡чноi' безпеки стьського господарства.
Дотримання принципу сталого стьського господарства, що полягае в забезпеченн економнно'У ефективност¡ при збереженн¡ софально'У справедливост¡ [3], вимагае поед-нання традицмних метод¡в з останн¡ми технолопчними до-сягненнями, що у результат дозволяе отримувати продук-ц¡ю, яка вщповщае стандартам безпеки харчових продукта, у необх¡дн¡й к¡лькост¡. Цей принцип засновано на твердженн про право кожного мати доступ до безпечно'У та поживноУ 'ж для пщтримки здорового способу життя.
Сл¡д зазначити, що основы елементи ланцюга створення вартост в стьському господарств¡ можуть виступати як кри-тичн¡ фактори впливу у раз¡ великомасштабних перетворень. Поряд ¡з тим питання розвитку стьського господарства та змщнення його економнно'У безпеки шляхом побудови стало''' системи виробництва стосуються будь-яких учасниюв процесс створення та споживання продовольства. Отже, у широкому розумЫн зацкавленими сторонами е ва державн¡ та галузев¡ установи, громадськ та приватн¡ органваци, а також ф¡нансов¡ ¡нститути та ¡нститути громадянського сусптьства, с¡льськогосподарськ¡ виробники та Ухн сп¡лки.
Рисунок 1. Схема впровадження программ змщнення економтно! безпеки шляхом створення системи сталого
стьського господарства
Джерело: розроблено автором.
Риcунoк 2. Напрями зaбeзпeчeння eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi ciльcькoгo rocnoäapcTBa в yMoâax зpocтaння eкoлoгiчниx oбмeжeнь
Âœepeëo: poçpoàëeHo aBTopoM.
Зaпoбiгaння внyтpiшнiм coцiaльним пoтpяciнням лежить y плoщинi pегioнaльнoï екoнoмiчнoï безпеки, щo вимaгae фop-мyвaння aгpoпpoдoвoльчoï caмoдocтaтнocтi pегioнiв Ó^ai^. 3a cиcтеми cтaлoгo ciльcькoгo гocпoдapcтвa мaють вига-pиcтoвyвaтиcь т метoди, щo ввaжaютьcя нaйбiльш ефек-тивними y зaбезпеченнi poзвиткy aгpoекocиcтем (pиc. 2]. ДЬ яльнicть пiдпpиeмcтв мae cпpямoвyвaтиcь нa виpoбництвo пpoдyктiв xapчyвaння iз мiнiмaльними впливaми нa пpиpoднi pеcypcи зa paxyнoк теxнoлoгiй виpoбництвa, щo мaють дoв-гocтpoкoвy пеpcпективy. Bипycк пpoдoвoльcтвa мae вiдпo-вiдaти пoтpебaм pегioнy, xapчoвим звич^м нacелення тa кyльтypним ocoбливocтям йoгo пoбyтy.
Oтже, cтpyктypa випycкy пpoдyкцiï пoвиннa змiнювaтиcь y нaпpямy пocилення виpoбничoï cклaдoвoï, opieнтoвaнoï нa мюцевий пoпит. 3 oднoгo бoкy, виpoбники мaють cпpияти фopмyвaнню мicцевoгo пoпитy нa дopoжчi тa якicнiшi пpo-дукти xapчyвaння, a з ^moro - виpoщyвaння пpoдyкцiï мae бaзyвaтиcя нa пpинципi гнyчкocтi виpoбництвa, тоб™ виpoб-ничi плaни мaють вpaxoвyвaти ocoбливocтi мicцевoгo пoпи-ту тa кopигyвaтиcь з вpaxyвaнням змiн yпoдoбaнь мicцевиx cпoживaчiв.
Ha пoпyляpизaцiю ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï з ви-щими пoкaзникaми якocтi тa cпoживчoï цiннocтi мaють cпpя-мoвyвaтиcь мapкетингoвi тa pеклaмнi зaxoди. Kpiм тoгo, зa деpжaвнoï пiдтpимки неoбxiдним е cтвopення пpoгpaм o^iï-ньoгo xapaктеpy тa ïx пoшиpення y зacoбax мacoвoï ^op-мaцiï. B paмкax pеaлiзaцiï пpoектiв екoлoгiзaцiï c^^ra-гocпoдapcькoгo виpoбництвa тaкi пpoгpaми мaють cпpияти фopмyвaнню cycпiльнoï думки щoдo вaжливocтi здopoвo-to xapчyвaння. Пpи цьoмy ycyнення нaдмipнoï зaлежнocтi вiд зoвнiшнix pинкiв зa paxyнoк виpoбництвa чacтини пpoдyкцiï вiдпoвiднo дo мicцевиx пoтpеб зaбезпечить для ciльcькoгoc-пoдapcькиx пiдпpиeмcтв cектop cтaбiльнoгo пoпитy тa пiдви-щить piвень пpoдoвoльчoï безпеки в pегioнax.
Hеoбxiднoю е poзpoбкa пaкетy зaкoнoдaвчиx тa нopмa-тивниx дoкyментiв, щo визнaчaть зacaди дiяльнocтi в yмoвax cтaлoгo ciльcькoгo гocпoдapcтвa вiдпoвiднo дo бaзoвиx ви-мoг тa cтaндapтiв нa ocнoвi pеглaментiв Haлежнoï ciльcькo-гocпoдapcькoï пpaктики, пpийнятoï GC.
Biтчизнянi зaкoнoдaвчi нopми, щo pегyлюють дiяльнicть ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв, нapaзi пеpевaжнo де-^apy^!^ пiдтpимкy пpинципiв вiльнoгo пiдпpиeмництвa, i^o
y cфеpi, яга oднoчacнo oxoплюe питaння пpoдoвoльчoï тa екoлoгiчнoï безпеки, е непpипycтимим. Ta^ y 3aкoнi Укpaï-ни ^po деpжaвнy пiдтpимкy ciльcькoгo гocпoдapcтвa Укpa-|'ни» вiдcyтнi нopми, згiднo з якими викoнaння бaзoвиx ега-лoгiчниx вимoг щoдo ciльcькoгocпoдapcькoï пpaктики бyлo б oбoв'язкoвoю yмoвoю нaдaння виpoбникaм деpжaвнoï фЬ нaнcoвoï дoпoмoги в paмкax деpжaвниx цiльoвиx пpoгpaм [1]. У той же чac y paмкax Cпiльнoï aгpapнoï пoлiтики GC нa-бyлa пoшиpення cxемa opгaнiзaцiйнo-екoнoмiчнoгo меxa-нiзмy фiнaнcoвoï дoпoмoги, !o мae нaзвy «екoлoгiчнo o6Ó-мoвленi взaeмнi зoбoв'язaння» [7].
Пiдтpимкa вiтчизнянoï cелекцiйнoï poбoти пеpедбaчae cпpияння пoшиpенню виведениx для мicцевиx yмoв cop^, y якиx виcoкa ypoжaйнicть, ст^юсть дo xвopoб тa мoжливicть тpивaлoгo збеpiгaння зaбезпечyeтьcя без втpaти cпoживчиx якocтей. Eкoнoмiя xiмiчниx дoбpив тa iнcектицидiв дocягa-eтьcя шляxoм opгaнiзaцiï кoмплекcнoï cиcтеми зaxoдiв 6O-poтьби зi шкiдникaми pocлин тa живлення фунтв з викopиc-тaнням пpиpoдниx метoдiв.
Пpинципи coцiaльнoï cпpaведливocтi тa oxopoни нaвкo-лишньoгo cеpедoвищa мaють cтaти ocнoвoю деpжaвнoгo зaxиcтy фунтв. 3aпoбiгaнню недoбpocoвicнiй кoнкypенцiï нa ciльcькoгocпoдapcькoмy pинкy cпpиятиме yнемoжливлення непpaвoмipнoгo викopиcтaння земель тa зacтocyвaння ме-тoдiв, щo не вiдпoвiдaють вимoгaм paцioнaльнoгo гocпoдa-pювaння i пpизвoдять дo виcнaжyвaння фунтв. Kpiм тoгo, ycyнення цiнoвиx диcпpoпopцiй шляxoм oбмеження пocе-pедникiв cпpияe yтвopенню кoнкypентнoï cтpyктypи pинкy тa зaбезпечye збеpеження вiдпoвiднocтi цiни якocтi пpoдyкцiï нa piвнi poздpiбнoï тopгiвлi.
Poзвитoк oбcлyгoвyючoгo iнфopмaцiйнoгo cектopy пoкpa-щить дocтyп виpoбникiв дo iнфopмaцiï пpo cyчacнi методи тa пpийoми ведення ciльcькoгo гocпoдapcтвa тa iншиx кoнcyль-тaцiйниx пocлyг. Kpiм тoгo, це дacть мoжливicть зaбезпечити мapкетингoвy гнyчкicть виpoбникiв шляxoм ïx нaближення дo
cпoживaчiв, з oднoгo бoкy, шляxoм виявлення ocoбливocтей мicцевoгo пoпитy, a з ^moro - чеpез iнфopмyвaння cпoжи-вaчiв пpo yмoви виpoщyвaння пpoдyктiв xapчyвaння.
Пoбyдoвa мoделi cтaлoгo, безпечнoгo й ефективнoгo аль-cькoгo гocпoдapcтвa y ганте^т зaгaльнoï екoлoгiзaцiï ви-poбництвa вимaгae пocилення деpжaвнoгo pегyлювaння дaнoï cфеpи з метoю дocягнення ви^гата piвня тaкиx Ы-дикaтopiв пpoгpеcy, як зaбезпечення пpoдoвoльчoï безпеки, зaxиcт нaвкoлишньoгo cеpедoвищa, екoнoмiчний тa co-цiaльний poзвитoк (тaбл. 1].
У дaнoмy кoнтекcтi oкpемoï yвaги вимaгae вивчення co-цiaльнo-екoнoмiчниx нacлiдкiв pеaлiзoвaниx пpoгpaм тa зaxoдiв, як знaxoдять cвoe вiдoбpaження y oкpемиx гpyпax пoкaзникiв, a caме: демoгpaфiчниx (щoдo пpиpoднoгo тa ме-xaнiчнoгo пpиpocтy нacелення, cмеpтнocтi, нapoджyвaнocтi, тpивaлocтi життя, вiкoвoгo cклaдy, om^^o'i cитyaцiï), мaте-piaльниx (щoдo кyпiвельнoï cпpoмoжнocтi нacелення, дифе-pенцiaцiï дoxoдiв, piвня тa глибини бiднocтi], coцiaльниx (!o-дo зaxвopювaнocтi, caмoгyбcтв, злoчиннocтi, безpoбiття з пpичин aнтиcoцiaльнoï пoведiнки].
Ha вщмЫу вiд yзaгaльнениx oцiнювaнь pегioнaльнoгo co-цiaльнo-екoнoмiчнoгo poзвиткy збip тa oбpoбкa iнфopмaцiï y poзpiзi кoнкpетниx aдмiнicтpaтивнo-теpитopiaльниx oдиниць дoзвoлить пiдвищити ефективнють виpiшення пpoблем аль-cькoгo нacелення. Для пopiвняльнoгo aнaлiзy xapaктеpиcтик життeвoгo piвня cелян мoже викopиcтoвyвaтиcь пщжд щoдo oбpaння зa бaзy пopiвняння cеpеднix pегioнaльниx пoкaзникiв. Це зaбезпечить дифеpенцiaцiю мiж cелaми зa гажним oкpе-мим acпектoм тa виявить пpoблеми, щo вимaгaють пеpшo-чеpгoвoï yвaги. Kiнцевoю метoю зaxoдiв, poзpoблениx нa бa-зi вiдпoвiднoгo aнaлiзy, мae бути виpiвнювaння мoжливocтей зaдoвoлення пoтpеб жителiв ciльcькиx теpитopiй pегioнy.
3aгaлoм, виxoдячи з пoтpеби нa piвнi деpжaви тa pегioнiв зд^ню^™ кoнтpoль зa пpoдoвoльчoю тa екoлoгiчнoю без-пекoю, a тaкoж екoнoмiчним тa coцiaльним poзвиткoм, нaми
Taблиця 1. Вплив cиcтeми cтaлoгo c^^^ra гocпoдapcтвa нa ocнoвнi iндикaтopи пpoгpecу
Xapaктepиcтики змш зa ocнoвними нaпpямaми Oцiнкa нacлiдкiв зa iндикaтopaми пpoгpecу*
зaбeзпeчeння пpoдoвoльчoï бeзпeки зaxиcт нaвкoлишньoгo cepeдoвищa зpocтaння eкoнoмiчниx мoжливocтeй coцiaльний poзвитoк тa oxopoнa здopoв'я
3pocтaння кiлькocтi дpiбниx тa cеpеднix виpoбникiв + О + +
3aпpoвaдження oбмежень нa виpoщy-вaння мoнoкyльтyp - + - О
Cкopoчення плoщ opниx земель, збеpе-ження пpиpoдниx лaндшaфтiв - + - +
3acтocyвaння y виpoбничoмy пpoцеci метoдiв cтaлoгo ciльcькoгo гocпoдapcтвa О + - +
Cкopoчення вiдxoдiв тa пiдвищення ефективнocтi викopиcтaння вoди + + + +
3pocтaння пoтpеби y дoдaткoвiй poбoчiй cилi** О О + +
Зменшення oбcягiв шкiдливиx pечoвин y пpoдyктax xapчyвaння*** + О О +
«+» - вплив пepeвaжнo пoзитивний, «-» - вплив пepeвaжнo нeгaтивний, «О» - вплив мaйжe вiдcyтнiй. Джepeлo: poзpoблeнo aвтopoм.
* Оцнювання cтocyeтьcя пoчaткoвиx eфeктiв та нe вpaxoвye на^щки y вiддaлeнiй пepcпeктивi, ocкiльки гapмoнiзaцiя виpoбничoi aгpoeкo-cиcтeми та poзвитoк cтaлoгo ciльcькoгo гocпoдapcтвa y пoдaльшoмy мае пpизвoдити дo пoзитивниx eôeêm за вама нaпpямкaми. ** За рахунок збльшення обсягiв ручноТпрац в xodi екологiзацп рослинництва та гумашзаци норм утримання тварин. *** За paxyнoк знижeння рвня xiмiзaцii виpoбництвa
Таблиця 2. Показники вим1рювання ршня розвитку стьського господарства за основними ¡ндикаторами прогресу
1ндикатори прогресу Вим1рювання на р1вт держави Вим1рювання на мюцевому ршж
об'ект вим1рювання основш показники об'ект вим1рювання основн показники
1 2 3 4 5
Забезпечення продовольчо'У безпеки Вироблен та ввезен¡ продукти харчування - обсяг випуску, - частка ¡мпорту, у тому чи^ сировини, - к¡льк¡сть випадюв виявлених небезпечних або недоброяк¡сних продукта, - енергетична ц¡нн¡сть спожито'У продукци та вм¡ст поживних речовин, - показники якост за видами виробленоУ та ввезено''' продукци Недостатне харчу-вання та пере'Удання, захворюван¡сть з причини недоброяюсного харчування - ктьюсть д¡тей у вц понад 5 рок¡в, що вщстають у ваз¡ та зросл, - середн¡й ¡ндекс маси тта, - к¡льк¡сть хворих з причини недоброяюсного харчування
Захист на- вколишнього середовища Стан Грунтю, продуктивн¡сть викид¡в пар-никових газв, ефективн¡сть ви-користання води («врожайн¡сть краплЬ>) - динамка вмюту гумусу у Грунтах, - рвень розорюваност земель, - обсяг парникових викид¡в на тону виробленоУ продукци, - випуск продукци на 1 куб. м використано'У води Обсяги та яюсть Грунт¡в та води (в тому числк осад, поживн¡ речовини, бактери) - показники якост води та Грунту за вмютом ре-човин: р¡вень патогенних в^усю, азоту та фосфору, концентрац¡я кишково'У палички, - площ¡ земель, втрачених через ерозю - р¡вень забезпеченост пит-ною водою
Зростання економ¡чних можливостей Доходи стьськогоспо- дарських виробник¡в - рентабельнють виробництва, - продуктивнють прац Pозпод¡л багатства у стьсьюй м¡сцевост¡ - коеф¡ц¡eнт Джин¡, - доходи на одного жителя села, - середнм розм^ пос¡вних площ та поголю'я у домого-сподарствах
Соцвльний розвиток та охорона здоров'я Mатер¡альний до-бробут, зайнят¡сть та стан здоров'я селян - р¡вень б¡дност¡, - глибина бщносл, - р¡вень безроб¡ття, - коефщент економ¡чного навантаження у селянських до-могосподарствах, - коеф¡ц¡eнти народжуваност¡ та смертности - тривал¡сть життя на сел¡ Як¡сть життя селян, рвень забезпечення послугами та ¡нфраструктура - сальдо мграци, - рюень економнно'У активност¡, - частка незайнятих у розр^ причин, - ктьюсть шк¡л, - к¡льк¡сть л¡кар¡в, середньо-го медичного персоналу та л¡карняних л¡жок на 10 тис. населення
Джерело: розроблено автором.
розроблено комплекс в¡дпов¡дних показник¡в, що визнача-ються р¡внем економ¡чноi' безпеки стьського господарства або знаходяться у сфер¡ його впливу (табл. 2).
У посиленн взаемодп р¡зних р¡вн¡в влади та стьського населення, а також розвитку ¡нститутв громадянського сусптьства суттеву роль може в¡д¡грати проведення перю-дичних соц¡олог¡чних досл¡джень щодо вивчення думки стьського населення стосовно змЫ, що в¡дбуваються внаслщок проведених заход¡в. Поряд з¡ статистичними вщомостями так¡ досл¡дження забезпечують об'ективнють оц¡нювання розвитку с¡льських територ¡й та виваженють ¡ високу ефек-тивнють в¡дпов¡дних управл¡нських р¡шень.
Серед прюритетних напрям¡в державно' пол¡тики, спрямо-вано'У на забезпечення ст¡йкого п¡двищення рюня та якост¡ життя с¡льського населення мае бути впорядкування цтьо-вих програм державного стимулювання розвитку стьських територ¡й УкраУни з метою гарантування забезпечення Ух належного фЫансування, а також встановлення конкретних прюритетв та адресних заходв демографнно'У пол¡тики за
окремими стьськими рег¡онами [2]. Необхщним е посилен-ня контролю в систем¡ державного ц¡льового замовлення на пщготовку фах¡вц¡в в¡дпов¡дно до потреб аграрного сектора та стьсько'У соц^льноУ ¡нфраструктури.
Висновки
В Укра'Ун питання забезпечення на державному рвы стм-кост с¡льського господарства е невиршеним, однак св¡товий досв¡д св¡дчить про потребу у змУ пр¡оритет¡в внутршнього управл¡ння у б¡к таких виробничих факторв, як природн¡ ре-сурси та стьське населення. При цьому мають враховува-тись культурн¡ та соцвльн особливост¡ розвитку с¡льських територм та забезпечуватись економ¡чна життeздатн¡сть селянських родин, що д^ть на присадибних дтянках.
Незважаючи на р¡зноман¡тн¡сть бюф^ичних та соц^ль-но-економ¡чних умов, метою розбудови сталого стьського господарства вважаеться збереження продуктивност та прибутковост без пог¡ршення стану Грунт¡в. 1снують обе-режн¡ш¡ твердження, що враховують особливост практич-
ноТ реал1зацИ' такси мети, зпдно з якими стабтььлсть системи стьськогосподарського виробництва забезпечуеться до-сягненням компромюу Mix оптим1зац1ею функцм екосисте-ми (наприклад, задоволення потреби у продуктах харчування для кожного та яюсть води чи зв'язування вуглецю). Така си-туацiя може вважатись прийнятною за умови об'ективного оцiнювання умов виробництва у кожному регюы, у тому чис-лi погодних умов, специфiки природного агроландшафту та соцiальних особливостей.
Cтратегiчне планування дiяльностi сiльськогосподарських товаровиробникiв мае здмснюватись iз врахування еко-логiчного фактора, а головним економiчним критерieм мае бути не максимiзацiя прибуткiв, а досягнення стабтьного розвитку через збалансоване природокористування. Пе-редбачаеться, що, о^м виробничого та фiнансового планування, будь-яке сiльськогосподарське пiдприeмство повинно мати стратепю захисту водних ресурав та управлiння земельними ресурсами, як зменшують ерозiю Грунту. Вико-ристовуючи сучасн технологи та враховуючи досвщ мину-лих рокiв, сiльськогосподарське виробництво здатне забез-печити збереження Грунтв та iнших ресурсiв та виробляти т обсяги продуктiв харчування, як будуть достатнiми для задоволення поточних i майбутнiх потреб населення.
Розбудова системи сталого сiльського господарства дозволить змщнити його економiчну безпеку. За основними ii-дикаторами прогресу у короткостроковм перспективi перед-бачаеться переважаючий позитивний вплив на рiвень захисту навколишнього середовища, со^ального захисту та охоро-ни здоров'я. Однак стратегiчна важливiсть розвитку сталого стьського господарства полягае у гармоыза^я виробничоТ
агроекосистеми, що у подальшому мае призводити до пози-тивних ефектв за всiма напрямками. ОцЫювання впливiв мае здiйснюватись за адаптованою системою показниюв, що ха-рактеризують ус основнi iндикатори прогресу.
Список використаних джерел
1. Закон Укра'йни «Про державну п1дтримку с1льського господарства Украпни» в1д 24.06.2004 №1877-IV [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1 877-15/ page. - Назва з екрана.
2. Попова О. Агросфера: соц1оеконом1чний змют i засади сталого розвитку / О. Попова // Економка УкраТни. - 2012. - №5. - C. 73-84.
3. Brodt S. Sustainable Agriculture. Nature Education Knowledge / by S. Brodt, J. Six, G. Feenstra, C. Ingels, D. Campbell. - Published: 2011 [Electronic recource]. - Access mode: http://www.nature.com/ scitable/knowledge/library/sustainable-agriculture-23562787. -The name of the screen
4. Krugman P. Building a Green Economy / by P. Krugman. -Published: 2010 [Electronic recource]. - Access mode: http//www. nytimes.com/2010/04/11/magazine/11Economy-t. - The name of the screen
5. Principles of Organic Agriculture [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.ifoam.org/en/organic-landmarks/principles-organic-agriculture. - Назва з екрана.
6. Sustainable Development [Electronic recource]. - Access mode: http://ec.europa.eu/environment/eussd/. - The name of the screen.
7. UN System implementation follow-up to Rio+20 [Electronic recource]. - Access mode: http://sustainabledevelopment.un.org/ unsystem.html. - The name of the screen.
С.В. ПЕКШИН,
acnipaHT, Запо^зький нацональний унверситет
Мехашзм формування та реал1зацм стратеги ресурсозбер1гаючо! полп*ики на р!вн! шдприемств машинобудування
Доспджено вих'щн'1 передумови для формування i здйснення стратегиресурсозбергаючо'пол'пики в рамках механ!зму машинобудвних Шдприемств. Визначено роль стратеги ресурсозбереження в сучасному господарському жи-TTi машино-бущвного Шдприемства. Виокремлено piзнi форми стратегП' оpгaнiзaцiйно-економiчного механ!зму ресурсозбереження на Шдприемствах машинобудування. Здйснено клacифiкaцiю pезеpвiв ресурсозбереження на Шдприемствах машинобудування за мсцем ¡х виникнення. Встановлено поспдовн'ють процесу Шдготовки та розробки плану заходв стратегП' ресурсозбереження на пiдпpиeмcтвi машинобудування. Запропоновано напрями стратегП рацюнального використання ресурав на Шдприемствах машинобудування. Розроблено вдосконалення стратегП органзац' та управлння ресурсозбереження на Шдприемствах машинобудування.
Ключов1 слова: ресурсозбереження, стратег'т, мехашзм, стратепчн'1 напрямки, пол'пика, витрати, сировина, запаси, cобiвapтicть, причини, ресурси, заходи.
С.В. ПЕКШИН,
аспирант, Запорожский национальный университет
Механизм формирования и реализации стратегии ресурсосберегающей политики на уровне предприятий
машиностроения
Исследованы исходные предпосылки для формирования и осуществления стратегии ресурсосберегающей политики в рамках механизма машиностроительных предприятий. Определена роль стратегии ресурсосбережения в современной хозяйственной жизни машиностроительного предприятия. Выделены разные формы стратегии организационно-экономического механизма ресурсосбережения на предприятиях машиностроения. Осуществлена классификация резервов ресурсосбережения на предприятиях машиностроения по месту их возникновения. Установлена последовательность процесса подготовки и разработки плана мероприятий стратегии ресурсосбережения на предприятии машиностроения. Предложены направле-
90 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 7 (158)/2014
© С.В. ПЕКШИН, 2014
