CC BY
17
6. Бланк И. А. Управление финансовой безопасностью предприятия / И. А. Бланк. — К. : Ника-Центр, Эльга, 2006. - 776 с.
7. Геець В., Кваснюк Б. та ¡н. Концепцт економнно'У безпе-ки УкраУни / 1н-т екон. прогнозування НАН УкраУни, кер.про-екту В. М. Геець. — К.: Логос, 1999.— 56 с.
8. Барановський О. I. ФЫансова безпека держави / 0.1. Барановський // ФЫанси УкраУни. — 1996. — № 11. — С. 19-34.
9. Горячева К. С. ФЫансова безпека пщприемства. Сут-нють та м¡сце в систем¡ економнно'У безпеки / К. С. Горячева // Економют. — 2003. — № 8. — С. 65-67.
10. Концепц1я фЫансово'У безпеки УкраУни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: // www.ufs.com.ua
11. Ярочкин В.И. Система безопасности фирмы / В.И. Ярочкин, - М. : Ось — 89,1997. — 185 с.
12. Блажевич О.Г. Финансовая безопасность предприятий: определение минимально необходимого уровня / О.Г. Блажевич // ФЫанси, банки, ¡нвестици: [Науковий Bi-сник]. — 2010. — № 3 (8). — С. 25-31.
13. ФЫансова безпека пщприемств i банювських установ [Текст]: монографiя / за заг. редак^ею д-ра екон. наук, проф. А.О. Отфанова, [А.О. Отфанов, О.Л. Пластун, В.С. Домбров-ський та ¡н.]. — Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009. — 295 с.
УДК 330.341.1. 332.1(477)
С.В. КАЛЬНИЙ,
к.е.н., доцент, Кивський нацональний умверситет iмен Тараса Шевченка
1нновацм в аграрному ceKTopi Укра'ши як фактор розвитку сшьських тepитopiй
У статт'1 розглянуто особливост запровадження iнновацiй в аграрному секторi Украни у контекст завдань со^ального розвитку та еколопчноi стаблзацii сльських терито^й, визначено заходи стимулювання нно-ващйно! активност з метою розбудови сталого сльського господарства, окреслено основнi напрями нно-ва^йного розвитку аграрного сектору, що справляють визначальний вплив на яюсть життя на сел'1 та стан агроекосистем.
Ключовi слова: iнновацИ., сльське господарство, стьсью територИ, грунт, агроекосистема, агроландшафт.
С.В. КАЛЬНЫЙ,
к.э.н., доцент, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко
Инновации в аграрном секторе Украины как фактор развития сельских территорий
В статье рассмотрены особенности внедрения инноваций в аграрном секторе Украины в контексте задач социального развития и экологической стабилизации сельских территорий, определены меры стимулирования инновационной активности с целью развития устойчивого сельского хозяйства, очерчены основные направления инновационного развития аграрного сектора, которые оказывают определяющее влияние на качество жизни крестьян и состояние агроэкосистем.
Ключевые слова: инновации, сельское хозяйство, сельские территории, почва, агроэкосистема, агроландшафт.
S. KALNYI,
PhD in Economics, Taras Shevchenko National University of Kyiv
Innovations in the agricultural sector of Ukraine as a factor of development of rural areas
The article examines the features of innovation in the agricultural sector of Ukraine under ensuring the objectives of social development and environmental stabilization of rural areas. Measures to stimulate innovative activity for the development of sustainable agriculture are pointed out. The main directions of innovative development of the agricultural sector, which have a decisive influence on the quality of peasants' life and the state of agro-ecosystems are defined.
Keywords: innovation, agriculture, rural areas, soil, agro-ecosystem, agro-landscape.
Постановка проблеми. Ывестицп в альське господарство е перев^еним важелем змщнення продоволь-чо'У безпеки та економмного зростання держави; вони також справляють стримуючий вплив щодо зростання цЫ на продовольство. Враховуючи обмежен мож-
ливост природного капралу, у тому чит зростаючий дефщит земельних та водних ресурса, нарощування стьгоспвиробництва спираеться переважно на пщви-щення продуктивное^ при пщтримц ¡нвестицм у фюич-ний, людський капггал та сферу знань. Велик м^на-
© С.В. КАЛЬНИЙ, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУн №12 (187)/2016 41
родн ¡нвестори забезпечують створення робочих мюць, виробничих потужностей та збутових мереж, сприяють зростанню конкурентоздатност¡ с¡льгоспвиробництва та всього ланцюга додано! вартостг Однак масштабн¡ ¡нвестицмн проекти у аграрн¡й сфер¡ можуть викликати негативн¡ соц¡альн¡ та еколопчн насл¡дки.
Як кра!ни з потужними економками, так ¡ кра!'ни, що розвиваються, змушен¡ долати проблеми, пов'язан з ¡нтенсиф¡кац¡eю с¡льського господарства, серед яких: ерози грунт¡в, руйнування природних ландшафта, ви-мирання с¡л. На свгговому р¡вн¡ визнано, що лише за-провадження низки продуктових, органюацмних та ¡нф-раструктурних ¡нновац¡й, а також новт-лх агротехнолог¡й, розроблених з урахуванням вимог економки сталого розвитку, здатне забезпечити процес нормального вщ-творення за умови збереження природного та людсько-го капггалу у довгостроковому перод [8]. Держава мае активно сприяти збтьшенню приватних ¡нвестиц¡й у ¡н-новац¡йний сегмент аграрно! сфери, що особливо сто-суеться ¡нновац¡й ¡з в¡дкладеним комерц¡йним ефектом, як¡, однак, забезпечують виршення завдань еколопч-но! стаб¡л¡зац¡í та соц¡ального розвитку стьських тери-тор¡й. При цьому координацт ¡нновац¡йноí' пол¡тики мае в¡дбуватись ¡з залученням вс¡х зац¡кавлених стор¡н: ор-ган¡в державного регулювання, власник¡в ¡нновацм, представник¡в великого агроб¡знесу, фермерських та громадських органюацй
Анал'13 досл'джень та публ'кацШ з проблеми. Особливост ¡нновац¡йно-¡нвестиц¡йного розвитку аграрного сектору до^джуються у роботах таких науковцю, як: В.М. Геець, Б.М. Данилишин, Л.В. Дей-неко, М.Я. Дем'яненко, M.I. Долшый, В.В. Ковальов, I.I. Луюнов, Л.О. Мармуль, В.В. Юрчишин та ¡н. Проблемам збереження природного капггалу, задтно-го у стьгоспвиробництв^ а також питанням розвитку стьських територм присвячено роботи Л.М. БерезЬ но!, О.В. Б¡гдана, В.О. Жмуденка, О.Л. Попово!, Д.К. Се-менди, Л.А. Хромушино!', О.В. ШабЫського та ¡н.
Метою статт! е окреслення основних напрям¡в ¡н-новацмного розвитку та визначення заход¡в стиму-лювання ¡нновац¡йноí активност¡ в аграрному сектор^ що справляють суттевий вплив на забезпечення соцЬ ального розвитку та еколопчно! стабозаци с¡льських територм.
Виклад основного матер'тлу. Kап¡тал у стьсько-господарському виробництв¡ ¡снуе в багатьох формах: основний та оборотний, людський та природний, фЬ нансовий капгтал та матер¡альн¡ ресурси. Ц форми ка-п¡талу перекривають та доповнюють одна одну, а рюн економмн агенти (ф¡зичн¡ особи, домашн господарства, приватний ¡ державний сектор) в рюнм м¡р¡ контр-олюють та волод¡ють цими видами капралу. Ывестицп в ¡нновац¡йний сектор виступають елементом у склад-
ному взаемозв'язку, що з'еднуе формування капралу, економ¡чне зростання, розвиток с¡льського господарства та стьських територм. Ыновацп можуть виступати як елементом пускового мехаызму, так ¡ результатом державних програм та стратепй розвитку (рис 1).
При цьому, широке коло питань державно! пол^ики, а саме: ефективнють с¡льськогосподарського вироб-ництва, умови землекористування, збтьшення дохо-д¡в на сел^ рац¡ональне використання природних ресурса, забезпечення осв¡ти, реал¡зац¡я ¡нвестицмно! пол¡тики, розбудова ¡нфраструктури, адаптац¡я до змЫ кл¡мату, правила ф¡скальноí та грошово-кредитно! пол¡тики, - все це впливае на ¡нноваци.
У даному контекст у в¡тчизняних умовах завданням державно! пол^ики сприяння с¡льськогосподарським ¡нновацтм е створення в¡дпов¡дного ¡нституцмно-го середовища, що вимагае перегляду оргаызацм-но-економ¡чних механ¡зм¡в, ф¡нансового та ¡нформа-ц¡йного забезпечення розвитку с¡льських територм. Зм¡ни у систем¡ управл¡ння стьськими територ¡ями мають, перш за все, активюувати ¡н¡ц¡ативн¡сть та по-силити вщповщальнють с¡льських територ¡альних громад. Необхщним е розмежування функц¡й управлЫня м¡ж виробничою та соц¡альною сферами на рюн орга-н¡в державно! влади, мюцевого самоврядування, громадських, профеайних та м¡жпрофес¡йних об'еднань, а також ¡нших орган¡в самоорган¡зац¡í суб'ектю госпо-дарювання та с¡льського населення. Вдосконалення програмно-цтьових механ¡зм¡в управл¡ння соц^ль-но-економ¡чним розвитком аграрного сектора мае здмснюватись шляхом узгодження ц¡лей та завдань стратепй через коротко-, середньо- та довгостроков¡ програми на вах р¡внях управл¡ння.
У межах £С розвиток с¡льських територ¡й, що за-ймають близько 80% площ¡ (де проживае 25% населення), знаходиться пщ впливом Сп¡льно!' сть-ськогосподарсько! пол¡тики, нац¡онально!' пол¡тики рег¡онального розвитку, а також розвитку туризму, лЬ сового господарства ¡ транспорту [7]. Вщповщно до тенденц¡й нац¡онального розвитку та загальноевро-пейсько! стратег¡!' формуються змЫи у землекорис-туванн¡ та плануванн агроландшафт¡в, демограф¡чн¡й ситуац¡í та зайнятост в с¡льському господарств¡, за-безпечуеться зменшення забруднення навколишньо-го середовища та пщтримання б¡ор¡зноман¡ття, а також досягаеться диверсиф¡кац¡я стьсько! економ¡ки.
У довгостроков¡й перспектив¡ соц^льно-економм-ний розвиток с¡льських територ¡й та збереження природного середовища не може бути досягнуто лише за рахунок пщтримки стьськогосподарського вироб-ництва, навгть у поeднанн¡ ¡з окремими державними заходами надання птьг та субсидм. Значний вплив справляе вщдаленють с¡льськоí м¡сцевост¡ в¡д великих
Рисунок 1. Мкце ¡нновацш у державнш полгтиф стимулювання ¡нвестицшно! активност стьського господарства та розвитку стьських територш
Джерело: розроблено автором.
Сфера державно/ пол/тики
га
I- о)
Я) X
X п ф
т > в £
о о ш о
л ч
(1) ? <0
о 0)
о. и о
га
:>
о
ч
^
о.
т
о
Ч -—
л ь
X о
а: т
о
га
т
П га
и а.
с
т
о
& X (II
Т о)
С т
ю Ь
га г"4
& га Б
т
Р
о
X
о
ш
га т т р
Н X о
ь Т
га э с ш га к X
а) а. ^ 2 ж % а. о) X га ш
со о ч 9
I т с;
о ю г»
X со и га ш а.
О п
0 т X га н
5
X
.С
5 л
'ш н э-
8 га
о. X
га ч о
(П о
о с о. с о. с. "а.
15 "Д" Н .3 с 0) во
о;
Н ч т >5
и 0) I
ш т Т о. 'т 01 ш 2 X а. га
к X а) Э 1 га
X 0) X аз ® т
ч а. "Р
о 5~ ^ л г о о х
Я X Н га 3 ® Ь л ц к
о. ч 01 с л О Л т 'ч
З' со
о ^
о. X н
с л
н а.
Ё с
о о
о.
с
. е
'3 н 2
ш § 11
га о
ш
о
8 |
8 1е »51
2 о ¡5
Ш X со
9
р
К 0 х
£ о л
5 I о
5 я о. Э- о. о
О т со
1 Р
Ф т
Г!
1 & 1-& >• е
2 I ■'
т щ :
2 ^ ; о. о. !
■о Е- I Ь .3 I
.у г |
л Т ■— X £ X С
* £ : Т. I I
!| к 1 §
£ 5
и ||
ч о
т с
(0 V
С ■
& га Е- «
га р
.Е л
т_ СО
^ О
* 2
I о
¡л л
£ §■
£ 8
Т 9-
о. га
« ^
о. аз
л о
о а
ю н
о 5
о. га
* о-о -в-
5 о. 5
| 1 I
8 ® 6
° о £
т
X
О.
К
X
X
а>
о.
X
СО га
о 5
о. О.
х" к О ■&
о 0} а.
X га
о X
л
о Г
о 0)
г
X ч аз СО
га
§ &
>.
о ю
н со
л
ю
л
ш
о
ч
>ъ
ю
СО
о
а.
1 * I *
СО СГ >. ® >. = Е 5
а а§ ™ = я
1 £ Ь,
я а*
8 в 8
01
к г 01
0
о; (В 5.
Iȣ
! га
1 м
к >- о §&°
Я Я
Результаты.
Пщвищення продуктивное^ виробничоТ системи
Еколопчна стаб1гмзац1я
Розвиток стьських територм
а.
4 д
3 га ==
1 |8 § ¡в 5 га щ
£ з
о. ш ¥ I
5 I 2 I
га '5 Э' Т.| 1 8
о 5 с 2 ._ га 3 а. о Э = ° £ ■- ° 5 ° ВЗ В 3 ? ==
о §
к
к
£ &
О Г
З.я
5 =Г
ш <ц
ч с
Е о
- §
§§
Ч О
га £
§ =
т ^
" О
>< ¡Г
■= ч
ё °
&
о ч:
щ- а?
га с о.
У
Стимулююч/ ознаки
I
4
I
о &
<в ®
о
5
О
мюьких центра, а фактором розвитку стьських те-риторм стае входження в економку малих та серед-н1х мют. Поряд з тим, незважаючи на життево важ-ливе значення взаемодп мюьких центрю та стьсько''' глибинки, доа ¡снуе тенденцт до ¿х розгляду у якос-т окремих одиниць в межах репоню. Справд¡, наслщ-ки урбан¡зац¡í, вплив р¡вня розвитку ¡нфраструктури та рекреац¡йних зон на загальний р¡вень соц¡ально-еко-ном¡чного розвитку стьських територм часто може бути простежено лише на мюцевому рюнк
У той же час, вщзначаються ст¡йк¡ тенденцГ[, сфор-мован¡ залежно вщ ступеня в¡ддаленост¡ с¡льських те-ритор¡й в¡д м¡ських центр¡в. Так, територп, де перева-жають села ¡ селища, в¡ддален¡ в¡д мюьких центра, характеризуються в¡дносною значим¡стю стьського господарства, високим б¡ор¡зноман¡ттям, зрушенням землекористування в бк л¡с¡вництва, туризму та ¡ншо'1' нес¡льськогосподарськоí' д¡яльност¡ в межах рекреа-ц¡йноí' зони, а також скороченням та старЫням насе-лення. Наявнють м¡ських центр¡в призводить до урба-
н¡зац¡í', незважаючи на те, що стьське господарство залишаеться основною формою землекористування. Транспортна ¡нфраструктура дозволяе розвива-ти нес¡льськогосподарськ¡ види виробництва товара та послуг, а диверсифкацт економ¡ки с¡льських те-риторм, у свою чергу, зумовлюе стабозацш та нав¡ть зростання к¡лькост¡ населення. 0кремо вир¡зняються с¡льськ¡ територ¡í з переважанням туристично' галуз¡ -прибережы та г¡рськ¡ райони, облаштован¡ для масо-вого туризму ¡з низьким рюнем с¡льськогосподарськоí д¡яльност¡, розвитком агломераци та фрагментованим природним середовищем ¡з збереженим б¡ор¡знома-н¡ттям. Поряд з тим, проблема захисту навколишнього середовища загострюеться, оск¡льки воно розгляда-еться лише як основа для розвитку зон вщпочинку та послуг у галуз¡ дозв¡лля для м¡ського населення.
У регюнах ¡з високою концентрацию м¡ських центр¡в висока моб¡льн¡сть стьського населення призводить до забудови земель стьськогосподарського призна-чення поблизу мют, п¡двищення р¡вня навантаження на
пpиpoднe cepeдoвищe, дe cкoнцeнтpoвaнo eкoнoмiч-ний пoтeнцiaл peгioнy (збiльшeння вiдxoдiв, зpocтaння cпoживaння вoди, eнepгií', зpocтaння тpaнcпopтниx пo-тоюв та, вiдпoвiднo, знижeння якocтi пoвiтpя). Пpи цьo-му, вiддaлeнi стьсью тepитopií' xapaктepизyютьcя ви-миpaнням cm, змiнoю цiльoвoгo пpизнaчeння зeмлi на кopиcть лicoвoгo гocпoдapcтвa, вiдмoвoю вщ зeмлi, втpaтoю тpaдицiйниx лaндшaфтiв та кyльтypнoí' спад-щини. Aльтepнaтивoю зайнятост y ciльcькiй мicцeвocтi стае пepepoбнa, xapчoвa пpoмиcлoвicть, тypиcтичнi пo-слуги, гoтeльнo-pecтopaнний бiзнec, тpaдицiйнi пpo-мисли та peмecлa. Уpбaнiзaцiя пpимicькиx тepитopiй, зaнeпaд вiддaлeниx ciл, cпeцiaлiзaцiя та кoнцeнтpaцiя ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa пpизвeли дo пo-глиблeння дифepeнцiaцií' ciльcькиx тepитopiй з тoчки зopy eкoнoмiчниx, га^альних та eкoлoгiчниx нacлiдкiв.
Ha даний час стьсью тepитopiï xapaктepизyютьcя poзмaïттям Гpyнтiв та лaндшaфтiв, cфopмoвaниx нe лишe пiд впливoм гeoмopфoлoгiчниx, ^матичних та бioлoгiчниx пpoцeciв, aлe й iнтeнcивнoí' ciльcькoгocпo-дapcькoï дiяльнocтi. Лиою нaйвiддaлeнiшi ландшафти мoжyть збepiгaтиcь y стаы, близькoмy дo пpиpoднoгo; для пepeвaжнoí' бiльшocтi ciльcькиx тepитopiй влас-тивocтi Гpyнтiв та лaндшaфтiв визначаються aгpo-тexнoлoгiями, щo зacтocoвyютьcя y данм мicцeвocтi, piвнeм ïï ypбaнiзaцií' та poзвиткoм тpaнcпopтнoï iнфpa-CTpy^yp^ Bиcoкa пpиpoднa цiннicть бaгaтьox куль-тypниx лaндшaфтiв, щo е визнaчaльнoю для poзви-тку зeлeнoгo тypизмy, дo цьoгo часу знaxoдитьcя пщ сильним тиcкoм aгpoxoлдингiв, якi, пoшиpюючи мo-нoкyльтypизaцiю, poблять ландшафти бтьш oднopiд-ними та мeнш складними, а фунти - бiдними на гумус. Зpocтaння масштабу ciльгocпвиpoбництвa йoгo iнтeнcифiкaцiя, щo пoeднyeтьcя зi cкopoчeнням кть-кocтi зaдiяниx y виpoбництвi, пpизвoдить дo знищ^н-ня тpaдицiйнoí' opгaнiзaцií' ciльгocпyгiдь та втpaти oco-бливocтi лaндшaфтiв [2, с. 85].
Oa-ювними зaгpoзaми нaвкoлишньoмy cepeдoвищy з тoчки зopy paдикaльнocтi йoгo тpaнcфopмaцií' е:
- пoшиpeння виcoкoпpoдyктивнoгo мoнoкyльтypнo-гo aгpapнoгo виpoбництвa з вигаким piвнeм мexaнi-зацп;
- вiдмoвa вiд ciльcькoгocпoдapcькoí' oбpoбки зe-мeль, нaявнicть зaнeдбaниx зeмeль на тepитopiяx, за-йнятих вимиpaючими стьськими пoceлeннями;
- cпycтeлювaння зeмeль внаслдок iнтeнcивнoгo викopиcтaння Гpyнтiв y зoнi лicocтeпy та cтeпy;
- фpaгмeнтaцiя ciльгocпyгiдь чepeз poзшиpeння зoн вiдпoчинкy в дoлинax piчoк чи на фських схилах;
- poзшиpeння мюьких oкoлиць y пpoцeci yтвopeння мюьких aглoмepaцiй;
- poзвитoк cycпiльнo важливих кyльтypниx цeнтpiв нaвкoлo цiнниx icтopичниx та пpиpoдниx oб'eктiв.
Пopяд з тим, свггавий дocвiд дoзвoляe poбити ви-cнoвки пpo зaлeжнicть piвнiв iнтeнcивнocтi зaпpoвa-джeння eкoтexнoлoгiй та 'х eфeктивнocтi, aджe пoгip-шeння стану нaвкoлишньoгo cepeдoвищa ускладнюе пoдaльшi пpoцecи вiднoвлeння та вимагае дoдaткoвиx витpaт на зaxoди з пoлiпшeння влacтивocтeй пpиpoд-них pecypciв [4].
Завдання poзвиткy ciльcькиx тepитopiй вимагають виoкpeмлeння пpiopитeтниx iнвecтицiй на poзшиpeн-ня coцiaльнoí' iнфpacтpyктypи, знижeння бeзpoбiття на ceлi, пiдвищeння poдючocтi фун^в, збepeжeння ланд-шaфтiв та бiopiзнoмaнiття. Oднaк, вaжливo вpaxoвy-вати, i^o пpямe фiнaнcyвaння вiдпoвiдниx зaxoдiв за paxyнoк мicцeвиx бюджeтiв е ycклaднeним; дeфiцит кoштiв oбyмoвлюeтьcя нeдocкoнaлicтю пoдaткoвoí' та бюджeтнoï cиcтeм та пpaктикoю peecтpaцií' в мicтax cyб'eктiв гocпoдapювaння на ceлi.
За таких yмoв пoшиpeння iннoвaцiй здaтнe oпoce-peдкoвaнo зaбeзпeчити пiдвищeння piвня eкoнoмiч-нoгo poзвиткy ciльcькиx тepитopiй, cтвopeння пщфун-тя для peaлiзaцií' бaгaтoфyнкцioнaльнocтi альсь^го гocпoдapcтвa i ceлa в iнтepecax cycпiльcтвa, щo пe-peдбaчae фopмyвaння дивepcифiкoвaнoï ciльcькoï eкoнoмiки, кoнкypeнтocпpoмoжнoгo бaгaтoгaлyзeвo-гo та piзнoyклaднoгo ciльcькoгo гocпoдapcтвa, а тaкoж збepeжeння cпpиятливиx aгpoлaндшaфтiв та пoкpa-щeння якocтi cepeдoвищa пpoживaння на ocнoвi на-poщyвaння людcькoгo, coцiaльнoгo кaпiтaлiв та poз-витку пapтнepcтвa дepжaви, пiдпpиeмcтв i гpoмaд.
Динaмiкa ciльcькoгo pинкy пpaцi вiд пoчaткy вивiль-нeнням ceлян з aгpapнoгo ceктopa y пpoцeci peфopм дo cyчacнoгo eтaпy yкpyпнeння пpивaтниx виpoбникiв cвiдчить пpo пoявy нoвиx завдань, cepeд яких:
- oптимaльнe пoeднaння iнтepeciв дpiбнoгo, cepeд-ньo- та вeликoтoвapнoгo виpoбництвa;
- пoдoлaння цiнoвoгo диcпapитeтy мiж альсь^^с-пoдapcькoю та пpoмиcлoвoю пpoдyкцieю, ocoбливo мiж ciльcьким гocпoдapcтвoм i пepepoбнoю пpoмиc-лoвicтю;
- cтвopeння yмoв для вiдтвopeння poбoчoï сили та зpocтaння плaтocпpoмoжнoгo пoпитy, пiдвищeння piвня мaтepiaльнoгo дoбpoбyтy ciльcькoгo нaceлeння, !o е ocнoвoю пoлiпшeння дeмoгpaфiчнoï ситуацп та poзвиткy тpyдoвoгo пoтeнцiaлy;
- п^ищ^—я piвня caмoopгaнiзaцiï ciльcькoгo на-ceлeння, зaйнятoгo в ocoбиcтиx пщгабних гocпoдap-ствах, а тaкoж тих ceлян, якi мoжyть cкopиcтaтиcя пpaвoм caмocтiйнoгo гocпoдapювaння на вилyчeнoмy iз opeнднoгo зeмлeкopиcтyвaння зeмeльнoмy па'';
- cтвopeння eфeктивнoí' cиcтeми збуту пpoдyкцiï, виpoблeнoí' дpiбними ciльcькoгocпoдapcькими тoвa-poвиpoбникaми, пoлiпшeння yмoв peaлiзaцií' ceлянaми пpoдyкцií' ocoбиcтиx пiдcoбниx гocпoдapcтв;
- пщтримка розвитку особистих пщсобних ГОСПО-дарств як форми самозайнятост¡ с¡льського населен-ня, а також п¡дприeмницькоí д¡яльност¡ селянських до-могосподарств, до складу яких входять молод¡ с¡м'í.
Вплив ферм та господарств населення на розвиток стьських територм е, з одного боку, суб'ективно зацЬ кавленим, осктьки селяни в якост¡ живого ядра стьських поселень дшть, виходячи з власного матер^ль-ного ¡нтересу. З ¡ншого боку, ферми та господарства населення е важливим чинником розвитку стьсько-господарського виробництва та, вщповщно, полт-шення соц¡ально-економ¡чного стану села. Розши-рення доступу до ¡нновацм у ¿х виробнич¡й дтльносл здатне п¡двищити р¡вень матер¡ального добробуту селян та створити виробничий потен^ал для зростання в умовах сталого розвитку (табл. 1).
Природа мехаызованого ¡нтенсивного с¡льського господарства та його переважна залежнють в¡д зо-вн¡шн¡х ресурс¡в та обставин, а не внутршых вироб-ничих процесс, обумовлюе зростання рол¡ альтерна-тивних джерел зайнятост¡ з метою припинення вщтоку с¡льського населення та виршення проблеми бщнос-
т¡ на сел¡ [3]. Розглядаючи туризм як альтернативне джерело доход¡в с¡льського населення, слщ вщзначи-ти важлив¡сть транспортноí, комунально!' та телеко-мункацмно1 ¡нфраструктури, розбудова яко!' не може швидко окупатись через надлишков¡сть ¡нфраструк-турних потужностей поза сезоном вщпочинку. З огля-ду на це, важливим е питання розвитку м¡сцевого виробництва електроенергп та тепла на основ¡ ¡нновац¡й щодо переробки в¡дход¡в стьськогосподарського виробництва. Висок¡ ц¡ни на енергш з викопних джерел та розвиток технолопй альтернативно!' енергетики дозволяють реалюувати ефективн¡ проекти щодо виробництва енергп на основ¡ вщновлювальних джерел, у тому числ¡ з використанням бюмаси.
Розширення сфери економнно'! д¡яльност¡ за раху-нок появи нових напрямю виробництва товар¡в та по-слуг дозволить п¡двищити рюень матер¡ального добробуту с¡льського населення, а також сприятиме уповтьненню депопуляци та нормалюацп демогра-ф¡чноí ситуацп, покращенню надання медичних, ко-мунально-побутових ¡ соц¡ально-культурних послуг. Зростання ктькосп малих та середн¡х п¡дприeмств у
Таблиця 1. Напрями ¡нновацшно! д1яльносл в аграрному сектор! у контекст! за в дань розвитку с1льських територ1й
Напрями стратеги ¡нновацшного розвитку Запровадження ¡нновац¡й, спрямованих на забезпечення економмного зростання та досягнення завдань нацюнального розвитку в¡дпов¡дно до встановлених пргарителв. Розбудова ¡нституц¡йного та громадського ¡нновацмного сектора з метою створення сприятливих умов для ¡нновацмно1 д¡яльност¡ пщпривмств та п¡двищення сусп¡льноí корисност¡ ¡нновацм.
Види ¡нновац1й Нов¡ технолог¡í, продукти, процеси, спрямоваы на п¡двищення продуктивности створення робочих м¡сць, перех¡д на новий рвень якост¡ товар¡в та послуг; б^нес-модел^ що забез-печують реал¡зац¡ю нововведень з метою створення економмноТ та сусп¡льноí ц¡нност¡. Системи розробки, ревстрац¡í та передач¡ нововведень; мереж¡ дорадчих служб щодо поширення с¡льськогосподарських знань.
Приклади ¡нновац1й - Апарати та датчики для «точного землероб-ства» - збору даних про умови навколишньо-го середовища (температура, волог¡сть, склад грунту, крутизна схилу земельноУ д¡лянки); - добрива глибокого розмщення; - каталог¡зац¡я геномв худоби, риб, рос-лин, бактерм, гриб¡в ¡ комах, пов'язаних ¡з с¡льгоспвиробництвом. - Молочы центри для поширення знань з пщвищення продуктивной й полтшення догляду за тваринами; - моб¡льний додаток ветеринарних консультацм для точноí д¡агностики та ефективного лкування тварин; - програмне забезпечення для спрощення управлЫня фермою та поширення спец¡альноí ¡нформац¡í, у тому чи^ нових систем годування за «загальним зм¡шаним рац¡оном» - вщкритий доступ до генетичного матерюлу рос-лин ¡ тварин.
Результати еколопчного та соц!ального впливу - Зменшення негативного впливу на навколишнв середовище шляхом зютавлення метод¡в управл¡ння земельними ресурсами з природними умовами ферми; - пщб^ вид¡в культур та тварин для виро-щування вщповщно до кл^ату та ландшафту мюцевосл, застосування адаптованих б¡отехнолог¡й; - пщвищення врожайност¡ за умови скоро-чення використання добрив; - обмеження потрапляння добрив у стк через 1х поступове вивтьнення. - Поширення др¡бного пщпривмництва завдяки спрощенню управл¡ння, доступност¡ ветеринарного нагляду, гнучкосл вигодовування, вщкритосл ¡нформац¡í щодо нов¡тн¡х щадних агротехнолопй; - п¡двищення стандарт¡в якост¡ та безпечносл продукт¡в харчування; - зб^ьшення доход¡в с¡льського населення за рахунок зростання продуктивносл виробництва та скорочення витрат.
Джерело: розроблено автором.
cфepi нeciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa тaкoж cпpиятимe змeншeнню частки нaceлeння з загальни-ми дoxoдaми нижчe пpoжиткoвoгo мiнiмyмy та зpoc-танню частки пpaцeвлaштoвaнoí' мoлoдi в eкoнoмiцi ciльcькиx тepитopiй. Baжливим питанням е пoшиpeн-ня iннoвaцiй шляxoм poзпoвcюджeння нayкoвиx знань та iннoвaцiйнoгo дocвiдy, а тaкoж пpoвeдeння зaxoдiв, cпpямoвaниx на пiдтpимкy знань та пoлiпшeння люд-cькoгo пoтeнцiaлy чepeз пpoфeciйнe навчання.
Opгaнiзaцiя cиcтeмнoí' poбoти iз зaлyчeння ^ec™-ц1й y iннoвaцiйний ceгмeнт aгpapнoí' eкoнoмiки з ypa-хуванням пoтpeб poзвиткy ciльcькиx тepитopiй ви-магае poзшиpeння дepжaвнoï участ y iнвecтицiйниx пpoeктax на ocнoвi дepжaвнo-пpивaтнoгo пapтнep-ства, щo мoжe peaлiзoвyвaтиcь y наступних фopмax: надання майна, !o знaxoдитьcя y дepжaвнiй влacнoc-тi (y т. ч. зeмeль ciльcькoгocпoдapcькoгo пpизнaчeння) в opeндy; участь y статутних кaпiтaлax гocпoдapюючиx cyб'eктiв; надання cyбcидiй та пoдaткoвoгo кpeдитy; cпpямyвaння y випадку peaлiзaцií' iннoвaцiйниx пpo-eктiв oб'eднaними тepитopiaльними гpoмaдaми цiльo-вих cyбcидiй вщ peгioнaльниx дo мicцeвиx бюджeтiв на ствфЫансування пpoeктiв.
Baжливим мexaнiзмoм peaлiзaцiй iнвecтицiй y сть-cькe гocпoдapcтвo на бaзi iннoвaцiйниx тexнoлoгiй мае виступати вeнчypнe фiнaнcyвaння. Iнвecтицiйнi фoнди, cтвopeнi на нижчих piвняx yпpaвлiння (peгioнaльниx, тepитopiaльниx) на змiшaнiй ocнoвi з opгaнiзaцiйнoю та фiнaнcoвoю участю дepжaви, мають викoнyвaти нacтyпнi функци: iнфopмaцiйнo-кoнcyльтaцiйнa пщ-тpимкa; збip пpoпoзицiй вiд пoтeнцiйниx iнвecтopiв; участь y фЫансуванн вeнчypниx пpoeктiв та Ы|±л ви-ди дiяльнocтi, пoв'язaнi iз зaбeзпeчeнням ïxньoгo cy-пpoвoдy. Зб^ых^ння oбcягy iнвecтицiй з пocилeн-ням iннoвaцiйнoí' cпpямoвaнocтi дoзвoлить poзшиpити мoжливocтi впpoвaджeння y виpoбництвi пpoгpecив-них нayкoвo-тexнoлoгiчниx piшeнь, пoкpaщити ма-тepiaльнo-тexнiчнy та тexнoлoгiчнy базу ciльгocппiд-пpиeмcтв. Bпpoвaджeння eкoлoгiчниx тexнoлoгiй y стьсь^му гocпoдapcтвi вимaгaтимe cтвopeння нoвиx poбoчиx мicць, oднaк даний пpoцec пoтpeбye poзбyдo-ви cиcтeми навчання та пepeквaлiфiкaцií' poбoчoí' сили.
B yмoвax poзвинeнoí' eкoнoмiчнoí' cиcтeми зaлyчeн-ню iнвecтицiй вeликoю мipoю cпpияe дocтyп дo iннoвa-ц1й, щo зaбeзпeчyeтьcя eфeктивнoю дepжaвнoю пoлi-тикoю пiдтpимки пpoвeдeння нayкoвиx дocлiджeнь та cтвopeння нoвoввeдeнь. Oднaк, y вiтчизнянoмy arpap-нoмy ceктopi пepeвaжнo вiдбyвaeтьcя нe гeнepyвaння, а нacлiдyвaння вжe юнуючих пpoдyктoвиx, тexнoлoгiч-них та opгaнiзaцiйниx iннoвaцiй. Baжливим мexaнiз-мoм впpoвaджeння сучасних тexнoлoгiй залишаеться лiзинг, oднaк для oкpeмиx малих ciльгocпвиpoбникiв йoгo дocтyпнicть oбмeжyeтьcя дeфiцитoм фiнaнcoвиx
pecypciв чepeз нeзнaчний масштаб дiяльнocтi та ïï нe-виcoкy пpибyткoвicть.
^йбтьш мacoвoю фopмoю opгaнiзaцií' eкoнoмiчнoï взaeмoдií' нeвeликиx пiдпpиeмcтв та фepмepiв е сть-cькoгocпoдapcькi кooпepaтиви, а кooпepaтивний pyx y таких кpaí'нax, як Ш^^я, Дaнiя, Hopвeгiя, Фiнляндiя, Hiдepлaнди, Япoнiя oxoплюe мaйжe вce стьсь^ на-ceлeння. У cyчacнiй CTpy^ypi ciльгocпкooпepaцií' мoж-на видiлити oб'eднaння з пepepoбки та збуту пpoдyкцiï, зaбeзпeчeння зacoбaми виpoбництвa, кpeдитyвaння, виpoбничoгo oбcлyгoвyвaння, а тaкoж кooпepaтиви y cфepi виpoбництвa. Для кooпepaтивнoгo pyxy xapaк-тepними е тeндeнцií' дo дивepcифiкaцiï дiяльнocтi га-oпepaтивiв piзниx видiв, дo пoглиблeння зв'язкiв мiж ними, пoeднaння в paмкax oднieï кooпepaтивнoï opra-нiзaцií' кiлькox функцм з eкoнoмiчнoгo oбcлyгoвyвaння фepмepcькиx гocпoдapcтв. Poзвивaючи тexнoлoгií' пe-pepoбки та збут ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцií', за-бeзпeчyючи виpoбничe пocтaчaння фepмepcькиx roc-пoдapcтв, кooпepaтиви cпpияють cтвopeнню cyчacнoï iнфpacтpyктypи пpoдoвoльчoí' cфepи, щo включае нe тiльки xapчoвy пpoмиcлoвicть, aлe i мexaнiзoвaнe тpaнcпopтнe та cклaдcькe гocпoдapcтвo. Дiяльнicть з виpoбничoгo oбcлyгoвyвaння фepмepiв здiйcнюють нe лишe збyтoвi та пocтaчaльницькi кooпepaтиви, а й кooпepaтиви, щo пpoвaдять шиpoкy кoнcyльтaцiйнo-iнфopмaцiйнy дiяльнicть на бaзi викopиcтaння poзгa-лyжeнoí' мepeжi ycтaнoв i служб, пoв'язaниx з нау^-вo-дocлiднoю poбoтoю, впpoвaджeнням дocягнeнь науки y виpoбничy пpaктикy. Heзвaжaючи на piзнo-маыття opгaнiзaцiйниx фopм ciльcькoгocпoдapcькoï кooпepaцií' y свт, 'Т ocнoвoю е iндивiдyaльнe члeнcтвo y пepвинниx кooпepaтивax, як з мeтoю п^ищ^н-ня eфeктивнocтi дiяльнocтi та захисту cвoïx iнтepeciв oб'eднyютьcя в coюзи й aco^a^'f. У пpaктицi бiльшocтi кpaí'н ц oб'eднaння yтвopюютьcя за гaлyзeвим, тepи-тopiaльним чи тepитopiaльнo-гaлyзeвим пpинципoм.
Пoшиpeння cepeд дpiбниx пiдпpиeмцiв нoвiтнix знань як вaжливoгo eлeмeнтy iннoвaцiйнoгo poзвиткy arpap-нoгo ceктopa вимагае poзбyдoви мepeжi дopaдчиx фipм з poзпoвcюджeння сучасних пpийoмiв та мeтoдiв y cфepi тexнoлoгií' та opгaнiзaцií' виpoбництвa щoдo аг-poнoмií', зooтexнiки, вeтepинapií', якi дoзвoляють пiдви-щувати пpoдyктивнicть виpoбництвa в yмoвax cтaлo-to ciльcькoгo гocпoдapcтвa. Пpи цьoмy зaпpoвaджeння жopcткoгo eкoлoгiчнoгo peгyлювaння щoдo тexнoлo-гiчниx пpoцeciв та кiнцeвoí' пpoдyкцií' виступае стиму-люючим фaктopoм: iннoвaцií', якi зaбeзпeчyють виco-ку пpибyткoвicть за yмoви paцioнaльнoгo викopиcтaння пpиpoдниx pecypciв та дoтpимaння eкoлoгiчниx нopм, дoзвoляють пiдвищити piвeнь iнвecтицiйнoí' пpивaбли-вocтi пiдпpиeмcтв з тoчки зopy мoжливocтeй oтpимaн-ня фiнaнcyвaння за мiжнapoдними пpoгpaмaми пiд-
тpимки фepмepcтвa (нaпpиклaд, тexнiчнoгo ocнaщeння мoлoчниx кooпepaтивiв). Oтжe, зaxoди дepжaвнoí' пoлi-тики y нaпpямкy poзбyдoви cтaлoгo ciльcькoгo roa~io-дapcтвa зaoxoчyють дo cтвopeння та впpoвaджeння Ы-нoвaцiйниx тexнoлoгiй i мeтoдiв виpoбництвa.
Змiцнeння зв'язкiв мiж учасниками cиcтeми iннoвa-цiйниx знань та пpaв iнтeлeктyaльнoí' влacнocтi в arpap-н1й cфepi (дocлiдникiв, виклaдaчiв, служб пoшиpeння знань, нayкoвo-виpoбничиx oб'eднaнь та фepмepiв) на-бувае вaжливoгo знaчeння y cтимyлювaннi iннoвaцiй-нoí' дiяльнocтi, пepeдaчi тexнoлoгiй, а та^ж пiдвищeння вiддaчi вiд дepжaвниx i пpивaтниx iнвecтицiй. Taкi пapт-нepcькi зв'язки мoжyть тaкoж cпpияти викopиcтaнню мyльтидиcциплiнapниx пiдxoдiв, якi здaтнi гeнepyвaти iннoвaцiйнi piшeння для oкpeмиx завдань на мicцeвoмy piвнi. Poль дepжaви y дaнoмy випадку пoлягae y poзши-pe—i бази iннoвaцiй, як знaxoдятьcя y вiдкpитoмy бeз-кoштoвнoмy дocтyпi, а тaкoж y знятт тapифниx та нeтa-pифниx бap'epiв щoдo вxoджeння iнoзeмниx aгpapниx iннoвaцiй на вiтчизняний pинoк. Cпpияння пoшиpeнню пoзитивнoгo cтaвлeння ciльгocпвиpoбникiв дo вимoг cyчacнoí' ciльcькoгocпoдapcькoí' пpaктики та зaпpoвa-джeння iннoвaцiй пoтpeбye надання фepмepaм нaвичoк та iнcтpyмeнтiв для eфeктивнoгo yпpaвлiння вiдпoвiд-ними eкoнoмiчними та eкoлoгiчними pизикaми. Oкpeмi зaxoди aгpapнoí' пoлiтики дepжaви мають зaбeзпeчyвa-ти iнвecтицiйнy пiдтpимкy y впpoвaджeннi iннoвaцiй для мoлoдиx фepмepiв, y випадку poзшиpeння виpoбництвa aбo дивepcифiкaцi'' дiяльнocтi.
Bиcнoвки
Пpoблeми зaнeпaдy ciльcькиx тepитopiй вeликoю мЬ poю визначаються aгpapнoю пoлiтикoю дepжaви та знaxoдятьcя y лсый зaлeжнocтi з poзбyдoвoю нaдвe-ликих iнтeгpoвaниx aгpapниx cтpyктyp, мoнoкyльтypи-зaцieю та пocилeнням eкcпopтнoí' cклaдoвoí' y виpoбни-цтвi ciльгocппpoдyкцií'. Ti фактс^и, щo пepeшкoджaють poзвиткy пpивaтнoгo фepмepcькoгo ceктopa, а caмe: нeeфeктивнo фyнкцioнyючi фiнaнcoвi pинки, низька тpaнcпopтнa дocтyпнicть та вiдcyтнicть iнфopмaцiйнoгo зaбeзпeчeння, так caмo oбмeжyють мoжливocтi poзви-тку нeciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa та o6^ó-гoвyвaння y ciльcькiй мicцeвocтi, я^ oxoплюe вiднocнo бiльш квaлiфiкoвaнi та cпeцiaлiзoвaнi poбoчi мicця.
Bизнaння взaeмoзyмoвлeнocтi та взaeмoвпливy Ы-нoвaцiй, з oднoгo бoкy, та iнвecтицiй, eкoнoмiчнoгo та coцiaльнoгo poзвиткy тepитopiй, - з ^moro пepeдбa-чае нeoбxiднicть poзглядy iннoвaцiй y якocтi eндoгeн-нoгo фaктopa poзвиткy ciльcькиx тepитopiй. Bиcoкий piвeнь дифepeнцiaцií' вiтчизнянoгo eкoнoмiчнoгo пpo-cтopy пpизвoдить дo нaявнocтi суттевих вiдмiн тepи-тopiй oкpeмиx oб'eднaниx гpoмaд за piвнeм poзвиткy iннoвaцiйнo-iнвecтицiйниx пpoцeciв, oтжe пoтpeбa y
пeвниx нoвoввeдeнняx та ocoбливocтi застосування iннoвaцiйнo-iнвecтицiйнoгo мexaнiзмy на мicцeвoмy piвнi мають визначатись на ocнoвi тicнoí' cпiвпpaцi пщ-пpиeмcтв aгpapнoгo ce^opy та opгaнiв мicцeвoгo са-мoвpядyвaння, пoвнoвaжeння яких poзшиpюютьcя в xoдi дeцeнтpaлiзaцií'.
Cтвopeння yмoв для пoдaльшoгo зpocтaння альсь^-гocпoдapcькoгo виpoбництвa та coцiaльнoгo poзвиткy ciльcькиx тepитopiй пepeдбaчae, щo ocнoвнi нaпpям-ки капггальних вклaдeнь мають фopмyвaтиcь, виxo-дячи з наступних вимoг: мoдepнiзaцiя та нapoщyвaн-ня ocнoвниx виpoбничиx зacoбiв мае здiйcнювaтиcь за пpинципoм кoмплeкcнocтi, пpoпopцiйнocтi та oпти-мaльнocтi poзвиткy мaтepiaльнo-тexнiчнoí' бази галу-зeй альсь^го гocпoдapcтвa; iнвecтицií' мають cпpияти якicнoмy вдocкoнaлeнню тexнoлoгiчниx пpoцeciв, за-пpoвaджeнню eнepгoзбepiгaючиx тexнoлoгiй виpoбни-цтва пpoдyкцiï; iнвecтицií' мають cпpямoвyвaтиcь на за-пpoвaджeння дocягнeнь нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpecy та пepeдoвиx фopм opгaнiзaцií' виpoбництвa. Iннoвaцií' здaтнi стимулювати пpoцecи дивepcифiкaцií' стьсь^'' eкoнoмiки, cпpияти зpocтaнню зaйнятocтi нaceлeння, включаючи poзвитoк iндивiдyaльнoí' пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi, мaлoгo й cepeдньoгo бiзнecy в нeciльcькo-гocпoдapcькiй дiяльнocтi. Cпpияння iннoвaцiйнo-iн-вecтицiйнiй дiяльнocтi в aгpapнoмy ce^opi мае зaбeз-пeчyвaтиcь за paxyнoк poзвиткy кooпepaтивнoгo pyxy, poзбyдoви cиcтeми дopaдчиx служб, а тaкoж чepeз пo-шиpeння мexaнiзмiв дepжaвнo-пpивaтнoгo пapтнep-ства, вeнчypнoгo фiнaнcyвaння та лiзингy.
Отимулювання iннoвaцiйнoí' aктивнocтi eлeмeнтiв co-цiaльнo-eкoнoмiчнoí' cиcтeми ciльcькиx тepитopiй y кoнтeкcтi завдань пoлiпшeння якocтi фунлв, захисту aгpoлaндшaфтiв та пiдвищeння дoбpoбyтy ciльcькoгo нaceлeння пoтpeбyють пoдaльшиx дocлiджeнь. Зaбeз-пeчeння ciльcькoгocпoдapcькoí' дiяльнocтi на ocнoвi pe-aлiзaцií' iннoвaцiй з мeтoю пiдвищeння пpoдyктивнoc-тi виpoбництвa в yмoвax збepeжeння збaлaнcoвaниx aгpoeкocиcтeм вимагае poзpoбки кoмплeкcy зaxoдiв eфeктивнoгo та peзyльтaтивнoгo cиcтeмнoгo мeнeдж-мeнтy. Kpiм тoгo, важливим е вивчeння шляxiв дepжaв-нoí' пiдтpимки iннoвaцiйнoí' дiяльнocтi з мeтoю пoши-pe—я aльтepнaтивнoí' зaйнятocтi ciльcькoгo нaceлeння та poзбyдoви iнфpacтpyктypи ciльcькиx тepитopiй.
Спимк викopиcтaниx джepeл
1. Aгpapнa наука в iннoвaцiйнoмy poзвиткy aгpapнoгo ви-poбництвa / Павлик ñ.B., ^ач Л.Л., Дeндeбepa O.ñ. // Era-нoмiкa AnK. - 2O1B. - № 1 - C. 75 - B3.
2. ^льний C. B. Poзбyдoвa cтaлoгo ciльcькoгo гocпoдap-ства в Укpaí'нi як шлях дo змiцнeння йoгo eкoнoмiчнoï бeзпeки / C. B. Kaльний // Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Укpaí'нi : зб. наук. пp. - K. : ИДН, 2O14. - № 7 (15B) - C. B4-9O.
3. Cêopoxofl l.n. HanpnMKè Ta MexaHiçM peaniçaôiï flepxaBHOï ¡HHOBaôiéHO-iHBecTèôiéHoï noniTHKi/i perioHy / l.Ï. Cêopoxofl, H.A. 3aBropoflHA // TnoöanbHi Ta HaôioHaëbHi npoöneMi/i eêo-HoMiKè. - 2015. - BènycK №4. - C.261-264.
4. EEA Report No 30/2016. Environmental indicator report 2016 — In support to the monitoring of the 7th Environment Action Programme. [Electronic recource]. - Access mode : http://www.eea.europa.eu/publications/environmental-indicator-report-2016-2014. - The name of the screen
5. Innovation in Food and Agriculture. OECD. [Electronic recource]. - Access mode : http://www.oecd.org/tad/agricultural-policies/ innovation-food-agriculture.htm. - The name of the screen
6. Innovations at Work in Agriculture. USDA [Electronic recource]. - Access mode : https://newfarmers.usda.gov/ innovations-work-agriculture. - The name of the screen
7. Regulation (EU) No 1305/2013 of 17 December 2013 on support for rural development by the European Agricultural Fund for Rural Development (EAFRD) [Electronic recource]. -Access mode : http://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/ TXT/?uri=CELEX:32013R1305. - The name of the screen
8. Rural development 2014-2020. Agriculture and rural development. European Commission [Electronic recource]. - Access mode : https://ec.europa.eu/agriculture/rural-development-2014-2020_en. - The name of the screen
1.0. TAPACEHKO,
д.е.н., профессор, Ки'(вський нац\ональний ун\верситет технолог\й та дизайну
H.B. ЦИМБАЛЕНК0,
к.е.н., доцент, Кивський нацюнальний ун\верситет технолопй та дизайну
0.М. 5ATE4K0,
студент, Кивський нац\ональний ун\верситет технолопй та дизайну
Формування системи ¡нформацшно! безпеки
У статт\ досл\джено теоретичн\ п\дходи до визначення \нформац\йно'1 безпеки п\дприемства. Проанал\зо-вано методичн\ п\дходи та розроблено практичн\ рекомендацн щодо ефективноÏ системи \нформац\йно'1 безпеки п'щприемницькоÏ д\яльност\.
Ключовi слова: економ\ка, ресурси, динам\ка, безпека, д\яльн\сть, орган\зац\я, \нформац\я.
И.А. TAPACEHKO,
д.э.н., профессор, Киевский национальный университет технологий и дизайна.
H.B. ЦИМБAЛEHK0,
к.э.н., доцент, Киевский национальный университет технологий и дизайна.
A.H. EATE4К0,
студент, Киевский национальный университет технологий и дизайна
Формирование системы информационной безопасности
B статье исследованы теоретические подходы к определению информационной безопасности предприятия. Проанализированы методические подходы и разработаны практические рекомендации по эффективной системы информационной безопасности предпринимательской деятельности.
Ключевые слова: экономика, ресурсы, динамика, безопасность, деятельность, организация, информация.
1. TARASENKO,
Doctor of Economics, professor of Kyiv National University of Technology and Design.
N. TSYMBALENKO,
candidate of economic sciences associate professor of Kyiv National University of Technology and Design.
O. BATECHKO,
student Kyiv National University of Technology and Design
Formation of information security
In the article the theoretical approaches to the definition of information security. Analyzed the methodological approaches and practical recommendations for effective information security system of entrepreneurial activity.
Keywords: economy, resources, dynamics, safety, activity, organization, information.
Постановка проблеми. Аналю сучасного стану розвитку ¡нформацмних систем е особливо актуаль-ним питанням, адже усгмшне функцюнування органЬ зацм у значнм мр залежить вщ вдалого керюництва, яке базуеться на обгрунтуваны перспективних кон-цепцм розвитку згщно з своечасною, достов^ною та
повною ¡нформац^ю, яку може поставляти вщповщна ¡нформацмна система.
Анал'13 останшх досл'щжень i публ'кацш. Визначення поняття та сутносл системи управлЫня ¡н-формацмною безпекою пщприемства висвгглюють у працях таю вченк I.M. Вядрово'1', В.М. Гейця, А.А. Гри-
48 Формування ринкових вщносин в YKpaÏHi №12 (187)/2016 © 1.0. TAPACEHKO, H.B. ЦИМБАЛЕНКО, О.М. БАТЕЧКО, 2016
