Научная статья на тему 'Роль холдингових формувань в аграрному секторі економіки України'

Роль холдингових формувань в аграрному секторі економіки України Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
74
22
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
агропромислова сфера / агрохолдинг / агропромислова інтеграція / холдингова компанія / агропромышленная сфера / агрохолдинг / агропромышленная интеграция / холдинговая компания

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — М. П. Ліщинський

У статті розглянуто теоретичні основи та практика функціонування холдингових компаній в аспекті удосконалення економічних відносин на основі агропромислової інтеграції. Наведено основні відомості, характеристики закономірності розвитку найбільших агрохолдингів України. Визначено основні напрями діяльності агрохолдингів в аграрному секторі економіки України.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Роль холдинговых формирований в аграрном секторе экономики Украины

В статье рассмотрены теоретические основы и практика функционирования холдинговых компаний в аспекте совершенствования экономических отношений на основе агропромышленной интеграции. Приведены основные сведения, характеристики закономерности развития крупнейших агрохолдингов Украины. Определены основные направления деятельности агрохолдингов в аграрном секторе экономики Украины.

Текст научной работы на тему «Роль холдингових формувань в аграрному секторі економіки України»

4. Кобута I. Пол1тика деяких кра'Ун у ц^оутворены на стьськогос-подарську продукцш / I. Кобута, Н. Сеперович // Пропозици. -2000. - №10. - С. 110-111.

5. Кучуков Р. Ценообразование в АПК стран с развитой рыночной экономикой // АПК: экономика, управление. - №7. -С. 50-56.

6. Саблук П.Т., Карич Д.Я., Коваленко Ю.С. Основи оргаызаци сть-ськогосподарського ринку. - К.: IAE УААН. - 2002. - 190 с.

7. npwxoflbKO T. PeryëèpoBaHèe flenTeëbHOCTè ceëbCKoxoçnéCTBeHHbix npeflnpèHTMé paçëèHHbix npaBOBbx ôopM // AÏK: SKOHOMèia, ynpaB-ëeHèe. - №8. - C. 43-48.

8. http://pidruchniki.ws/13091109/marketing/shvetsiya_ marketingova_tsinova_politika

9. http://buklib.net/books/26609/

10. Common organization of the market: financial mechanism // Legal aspects of agriculture in the EC. - 2006.

М.П. ЛЩИНСЬКИЙ,

acnipaHT, Нацюнальний университет 6iopecypciB i природокористування Укра1ни

Роль холдингових формувань в аграрному сектор! економши Украши

У статт розглянуто теоретичн основи та практика функцюнування холдингових компанй в аспектi удосконалення eKOHOMin-них в^осин на ocнoвi агропромислово1 нтеграцИ Наведено основн вщомосл, характеристики зaкoнoмipнocтi розвитку най-бльших агрохолдинпв Укра1ни. Визначено основн напрями дтльност агрохолдинпв в аграрному ceктopi економки Укра1ни.

Ключов! слова: агропромислова сфера, агрохолдинг, агропромислова iнтeгpaцiя, холдингова компания.

М.П. ЛИЩИНСКИЙ,

аспирант, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины

Роль холдинговых формирований в аграрном секторе экономики Украины

В статье рассмотрены теоретические основы и практика функционирования холдинговых компаний в аспекте совершенствования экономических отношений на основе агропромышленной интеграции. Приведены основные сведения, характеристики закономерности развития крупнейших агрохолдингов Украины. Определены основные направления деятельности агрохолдингов в аграрном секторе экономики Украины.

Ключевые слова: агропромышленная сфера, агрохолдинг, агропромышленная интеграция, холдинговая компания.

M. LISHCHYNSKYI,

graduate student, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

The role of holding formations in agrarian sector of economy of Ukraine

In the article the following there were: examined the theoretical basis and practices of the functioning of the holding companies in the term of improving economic relations on the basis of agro industrial integration; described the basic information, the characteristics of consistent pattern of the largest agro holdings in Ukraine; defined the main activities of agro holdings in the agricultural sector of Ukraine.

Keywords: agro-industrial sphere, agro holding, agro-industrial integration, holding company.

Постановка проблеми. Ринков! перетворення в агропромис-ловому комплекс! УкраУни зумовили виникнення вертикально ¡н-тегрованих формувань холдингового типу, як!, сконцентрувавши величезн! природы, матер!альн!, людськ! та ф!нансов! ресурси, ба-гато в чому визначають тенденци' нацюнально'У економки в ц!ло-му та перспективи забезпечення продовольчоУ безпеки держави.

Лнал!з дослщжень та публкащй з проблеми. Проблемам д!яльност! та практиц! функцюнування холдингових компан!й в аграрий сфер! придтяють багато ува-ги як вггчизнян!, так ! заруб!жн! вчен!, зокрема В. Андр!йчук, С. Дем'яненко, М. Кропивко, М. Мал!к, П. Саблук та !нш!. Разом !з тим питання функцюнування холдингових компан!й в аспект! удосконалення економ!чних вщносин на основ! агро-промисловоУ Ытеграци потребуе комплексного дослщження.

Метою статтi е проведення анал!зу механ!зму станов-лення та розвитку украУнських холдинпв, Ух виробничоУ та ко-мерц!йноУ д!яльност! в аграрному сектор! економки УкраУни.

Виклад основного матер!алу. 0станн!ми роками дедал! бтьшого поширення набувае розвиток агрохолдинпв, як!

займаються виготовленням та торпвлею агропродовольчо! продукци, закуповують сировину, постачають ресурси для стьського господарства тощо.

Головна мета створення холдингових компан!й в АПК по-лягае в запровадженн! у виробництво передових досягнень науки та технки, що насамперед полягае в нарощенн! ви-робничого потенц!алу учасниюв холдингу.

Поряд !з цим створення сучасноУ холдинговоУ компани полягае не т!льки у встановленн! прямих зв'язк!в м!ж учасниками, усунення посередник!в, скорочення непрямих витрат та зб!ль-шення прибутку, а й у забезпеченн! ф!нансовоУ сталост! його учасник!в, визначенн! об'ективного пщходу до розпод!лу прибутку шляхом конструктивно! взаемоди' учасник!в холдингу.

На сьогодн! в аграрному сектор! економки спостергаеть-ся тенденц!я до об'еднання с!льськогосподарських п!дпри-емств в агрохолдинги, що являють собою вертикально !н-тегровану структуру, яка об'еднуе п!д единим управл!нням заготовку с!льськогосподарських культур, Ухне перероблен-ня та виготовлення готовоУ продукци, а також така, що зд!й-

© М.П. ЛЩИНСЬКИЙ, 2015

Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 11 (174)/2015 125

cнюe зaлyчeння iнвecтицiй вiд cтopoннix зaцiкaвлeниx ocí6 тa opгaнiзaцiй для пoдaльшoгo впpoвaджeння влacниx пpoeктiв poзвиткy ciльcькoгo гocпoдapcтвa.

B Укpaïнi aгpoxoлдинг пpeдcтaвлeний cyкyпнicтю ю^идич-ниx ocí6, пoв'язaниx мaйнoвими aбo дoгoвipними вiднocинa-ми з мeтoю yпpaвлiння гoлoвнoю кoмпaнieю дiяльнicтю Ы-шиx yчacникiв. Гoлoвнa кoмпaнiя пpaвoмoчнa визнaчaти piшeння, щo пpиймaютьcя Ышими yчacникaми oб'eднaння. Cлiд aкцeнтyвaти yвaгy нa дocить вaжливoмy мoмeнтi Ыто-гpyвaння пiдпpиeмcтв AПK в aгpoxoлдинги. Hoвoyтвope-нa cтpyктypa нeзaлeжнo вщ фopм iнтeгpaцiï мae мoжливicть викopиcтoвyвaти eфeкт мacштaбy. Пpи кoнцeнтpaцiï виpoб-ничиx пoтyжнocтeй пiд единим нaчaлoм тим caмим бaгaтo-кpaтнo збiльшyeтьcя cyкyпнa вaлютa бaлaнcy гpyпи, i^o œo-ею чepгoю дae мoжливicть виxoдити нa зapyбiжнi фiнaнcoвi pинки тa зaлyчaти дoдaткoвi кoшти.

Aгpoxoлдинги, як пpaвилo, - цe чиcтo бiзнecoвi пpoeк-ти, ocнoвнoю мeтoю якиx е пpимнoжeння кaпiтaлy. Ытофу-ючи вci eлeмeнти aгpoiндycтpiaльнoгo виpoбництвa i пpoдo-вoльчoгo мapкeтингy y ^oin cтpyктypi, кoнкypeнтнa пepeвaгa дocягaeтьcя зaвдяки зacтocyвaнню нoвиx тexнoлoгiй y аль-cькoмy гocпoдapcтвi, oбpoбцi, лoгicтицi, кoнтpoлю якocтi тa пpoдaжy кiнцeвoгo пpoдyктy. Aгpoxoлдинги виpoбляють бiльш кoнкypeнтocпpoмoжнy пpoдyкцiю, щo e вaжливим ac-пeктoм для Укpaïни пicля ïi пpиeднaння дo COT тa eкcпaнciï в GC i нa cвiтoвi pинки. Taким чинoм, внecoк aгpoxoлдингiв y eкoнoмiчнe зpocтaння i poзвитoк e пoзитивним [3, c. 3].

Aгpoxoлдинг - цe cпeцифiчнa фopмa вoлoдiння aкцioнepним кaпiтaлoм, зa яш мaтepинcькa кoмпaнiя, вoлoдiючи кoнтp-oльним пaкeтoм aкцiй iншиx пiдпpиeмcтв, зд^нюе yпpaвлiн-ня i кoнтpoль зa ïxньoю дiяльнicтю i зaвдяки цьoмy oб'eднye ïx в едину opгaнiзaцiйнy cтpyктypy з вiдпoвiдними цiлями i мicieю.

Ocнoвними цiлями фopмyвaння aгpoxoлдингiв e [2, c. 2B7]:

- cтвopeння тexнoлoгiчнo взaeмoпoв'язaниx виpoбничиx i збyтoвиx лaнцюгiв, щo зaбeзпeчye бeзпepeбiйнe функцЬ oнyвaння вcix включeниx в ниx пiдпpиeмcтв i мeншy ïx зa-лeжнicть вiд зoвнiшнix пocтaчaльникiв, зoкpeмa знижeння тpaнcaкцiйниx витpaт i pизик poбoти з пapтнepaми пo вepти-кaльнoмy виpoбничoмy лaнцюгy;

- oптимiзaцiя cтpyктypи yпpaвлiння, в пpoцeci якoï кepiв-ництвo гoлoвнoï кoмпaнiï мoжe зocepeдитиcя нa poзpoбцi i виpiшeннi cтpaтeгiчниx зaвдaнь, щo зaбeзпeчyють пepcпeк-тивний poзвитoк вcieï фупи кoмпaнiй;

- opгaнiзaцiя влacнoï cepвicнoï мepeжi, кoли oкpeмi cлyжби пiдпpиeмcтв (peмoнтнi, тpaнcпopтнi, бyдiвeльнi, збyтoвi тoщo) peopгaнiзoвyютьcя i peecтpyютьcя як oкpeмi юpидичнi ocoби, якi в цeнтpaлiзoвaнoмy пopядкy oбcлyгoвyють вci пiдпpиeм-cтвa, щo вxoдять y xoлдинг;

- дивepcифiкaцiя бiзнecy, кoли в aгpoxoлдинг вxoдять piз-нopiднi пiдпpиeмcтвa, щщэ виpoбляють piзнi види пpoдyкцiï aбo пocлyг.

Глoбaльний poзвитoк cвiтoвиx aгpapнo-eкoнoмiчниx пpo-цeciв пpизвiв дo зpocтaння кoнкypeнцiï мiж тoвapoвиpoбни-кaми piзниx кpaïн. Cьoгoднi дpiбним i cepeднiм гocпoдapcтвaм дeдaлi cклaднiшe виpoбляти кoнкypeнтocпpoмoжнy c^^ra-гocпoдapcькy пpoдyкцiю, викopиcтoвyючи виняткoвo тpaди-цiйнi мeтoди тa тexнoлoгiï виpoбництвa i збуту. Oкpeмo взятe гocпoдapcтвo нe мoжe зaдoвoльнити мiжнapoднi вимoги дo

якocтi тa бeзпeки пpoдyкцiï ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбни-цтвa, тому для ycпiшнoгo виxoдy вiтчизнянoï ciльcькoгocпo-дapcькoï пpoдyкцiï нa cвiтoвi aгpoпpoмиcлoвi pинки icнye щщэ-нaймeншe двa пepcпeктивниx шляxи poзвиткy [4, c. 71]:

- oб'eднaння дpiбниx тa cepeднix ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв i фepмepiв y пoтyжнi кooпepaтивнi cтpyктypи;

- aгpoxoлдингiзaцiя ciльcькoгocпoдapcькoï дiяльнocтi (cтвopeння xoлдингoвиx cтpyктyp шляxoм oб'eднaння дpiб-ниx i cepeднix ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв].

^щ вiдмiтити, щo знaчними кoнкypeнтними в aгpapнoмy ceктopi пepeвaгaми кopиcтyютьcя пiдпpиeмcтвa з iнтeгpoвa-нoю cтpyктypoю тa з пoвним циклoм виpoбництвa - вщ ви-poщyвaння, збepiгaння i пepepoбки cиpoвини дo виpoбни-цтвa тa peaлiзaцiï гoтoвoï пpoдyкцiï, !o дae змoгy змeншeння витpaт i paцioнaльнoгo викopиcтaння фiнaнcoвиx pecypciв.

Гoлoвними зaвдaннями cyчacнoгo eтaпy poзвиткy eкoнo-мiки AПK e cтaбiлiзaцiя i пoдaльшe нapoщyвaння oбcягiв ви-poбництвa пpoдoвoльчиx pecypciв, a нa фй ocнoвi зaбeзпe-чeння oптимiзaцiï cпoживaння xapчoвиx пpoдyктiв нa душу нaceлeння, пoзбaвлeння зaлeжнocтi кpaïни вiд ïx iмпopтниx пocтaвoк, cтвopeння cпpиятливиx opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiч-ниx yмoв ciльcькoгocпoдapcьким тoвapoвиpoбникaм, знa-чнoгo пoлiпшeння coцiaльнoгo poзвиткy yкpaïнcькoгo ceлa. Для зaбeзпeчeння eфeктивнoгo poзвиткy aгpapнoгo ceктopy тa кoнкypeнтocпpoмoжнocтi йoгo пpoдyкцiï пoвиннi функцю-нyвaти ттьки тaкi opгaнiзaцiйнo-пpaвoвi фopми пiдпpиeм-ницькиx cтpyктyp, якi змoжyть дocягнyти ycmxy як нa нaцio-нaльнoмy, тaк i нa cвiтoвoмy piвняx.

Cтaнoм нa 1 ciчня 2012 po^ в Укpaïнi фyнкцioнyвaлo 105 aгpoxoлдингiв. Ha cьoгoднi 3 млн. га зeмлi в Укpaïнi кoнтp-oлюють 25 нaйбiльшиx aгpoxoлдингiв, щo cтaнoвить 10% yкpaïнcькoгo piллi. B cepeдньoмy нa oдин aгpoxoлдинг пpи-пaдae близькo 165 тиc. гa p^i, a тaкoж cлiд зaзнaчити, !o бiльшicть aгpoxoлдингiв зaймaeтьcя виpoбництвoм цу^у тa виpoщyвaнням зepнoвиx кyльтyp [1; 11]. Зeмeльний бaнк 25 нaйбiльшиx aгpapниx xoлдингiв cтaнoвить пpиблизнo 3 млн. га iз 40-42 млн. га аль^^у^ь Укpaïни [1].

Дo п'ятipки нaйбiльшиx opeндapiв ciльcькoгocпoдapcькиx угщь тaкoж yвiйшли кoмпaнiï «Mиpoнiвcький xлiбoпpoдyкт» (2B0 тиc. гa] i «Acтapтa-Kиïв» (170 тиc. гa].

Дocлiджyючи дiяльнicть aгpoxoлдингiв як фopми вeдeн-ня бiзнecy мoжнa cтвepджyвaти, щo ocнoвними шляxaми ïx cтвopeння е iнвecтyвaння iнoзeмнoгo чи вiтчизнянoгo га-пгталу. Haпpиклaд, зa зaзнaчeнoю cxeмoю cтвopeнo ПpAT «Paйз-Maкcимкo» - чepeз злиття «Paйз-Aгpo» тa aгpoфip-ми «Maкcимкo». Xoлдинг пepeвaжнo зaймaeтьcя виpoщy-вaнням тa дopoбкoю нaciння зepнoвиx, тexнiчниx й кopмoвиx кyльтyp, зaймaeтьcя мoлoчним cкoтapcтвoм. Koмпaнiя o6-poбляe пoнaд 160 тиc. гa пociвниx плoщ, мae 24 фiлiï в piз-ниx rpyнтoвo-клiмaтичниx зoнax Укpaïни, шють нaciннeвиx зaвoдiв тa цyкpoвий зaвoд.

Cлiд зaзнaчити, щo aгpoxoлдинги як ю^идичш ocoби зape-ecтpoвaнi нe y ciльcькiй мicцeвocтi, тoбтo нe зa мicцeм opeн-ди зeмлi, щo пpизвoдить дo змeншeння плaтeжiв y мicцeвi бюджeти ceлa тa нeвклaдeння кoштiв y poзвитoк coцiaль-нoï cфepи ciльcькиx тepитopiй. Aгpoxoлдинги нe poзв'язyють тaкoж пpoблeми тpyдoвoï зaйнятocтi ceлян. Taк, iз 7,B млн. пpaцeздaтниx ocí6, якi мeшкaють y ciльcькiй мicцeвocтi, 1,6

126 Формування ринкових вiднocин в ÓKparni № 11 (174)/2015

млн. - безроб^ы, а 1,9 млн. - зайнят лише в особистих се-лянських господарствах.

Агрохолдингов1 формування - це сучасн великотовар-н агропромислов1 формування ¡нновацмного спрямування. За п¡драхунками, стьськогосподарськими п¡дприeмствами, як¡ контролюються аграрними холдинговими компантми, у 2011 роц¡ вироблено з використанням сучасних ¡нновацм-них технолопй ¡ реал¡зовано близько 46% озимо''' пшениц¡, 53% кукурудзи на зерно, 38% ртаку, 31% соняшнику, 77% цукрових буряк¡в, а також 81% м'яса птиц¡ в¡д загального обсягу виробництва цих вид¡в продукцп в стьськогосподар-ських п¡дприeмствах уах форм власност¡ (включаючи фер-мерськ господарства). Агрохолдингов¡ формування роблять значний внесок у забезпечення продовольчоУ безпеки дер-жави та зростання експортного потенц^лу АПК ¡ нин¡ е най-б¡льш конкурентоспроможною формою оргаызацп агропро-мислового виробництва в Укра'У [10, с. 10].

Зб¡льшення пщконтрольних агрохолдинговим структурам земельних площ загрожуе подальшому розвитку середн¡х ¡ ма-лих форм аграрного б¡знесу, як несуть найб¡льше соцнльно-економ¡чне навантаження в забезпеченн розвитку с¡льських територм. Зв¡дси один ¡з напрям¡в удосконалення оргаызаци д¡яльност¡ агрохолдинг¡в - посилення 1'х соц¡альноí спрямова-ност¡. Необхщним е удосконалення антимонопольного законо-давства на ринку оренди земель стьськогосподарського при-значення, а також посилення контролю за 'хньою д¡яльн¡стю на мюцевому р¡вн¡. Водночас у нашм кран др¡бн¡ та середн¡ гос-подарськ¡ структури здеб¡льшого не в змоз¡ отримати доступ до найвигщнших канал¡в реал^аци продукцп, передус¡м екс-портних. Цю ринкову н¡шу займають потужн пщприемства-експортери, ¡нтегрован¡, як правило, на основ¡ корпоративних мехаызмв. Можлив¡сть формувати велик¡ парти продукцп та ефективно здмснювати орган¡зац¡йне забезпечення експорт-них операц¡й дозволяе таким структурам отримувати бтьший ефект вщ реалвацп стьськогосподарсько'' продукцп пор¡вняно з безпосереднм и виробниками [9, с. 11-12].

Агрохолдингов¡ формування в АПК здебтьшого не створю-вались у форм¡ класично'' холдингово'' компанп - «акцюнерно-го товариства, яке володю, користуеться та розпоряджаеться холдинговими корпоративними пакетами ащй (часток, па'в) двох або бтьше корпоративних п¡дприeмств», як визначено Законом Укра'ни «Про холдингов¡ компанп в Укра'У». Вико-ристовуючи мехаызми злиття ¡ поглинання стьськогоспо-дарських п¡дприeмств традиц¡йного типу, в основному шляхом поступки прав на оренду земель стьськогосподарського призначення, частина з них збтьшила розм^и землекорис-тування, залишившись у вигляд¡ товариств з обмеженою вщ-

повщальнютю, приватних п¡дприeмств тощо. Iнш¡ утворили на баз¡ поглинутих с¡льськогосподарських пщприемств струк-турн¡ п¡дрозд¡ли без реестрацп юридично'' особи, а частина з них на основ¡ визначених Цивтьним кодексом Укра'ни меха-н¡зм¡в провадження сптьно''' д¡яльност¡ взяли п¡д контроль дЬ яльн¡сть юридично незалежних пщприемств [10, с. 6].

Проведення SWOT-анал¡зу дтльност агрохолдинг¡в дозволяе видтити основн¡ сильн¡ сторони 'х дтльностк мож-лив¡сть залучення кредитних коштв, у тому числ¡ у зовн0-н¡х ¡нвестор¡в, б¡льш ширший доступ до ¡нформацп про ринок порвняно з малими п¡дприeмствами; висока прибутковють д¡яльност¡ (див. табл.). Слабкими сторонами е: малорозви-нене тваринництво, незабезпеченють достатньою к¡льк¡стю високо квал¡ф¡кованими працвниками.

М.Ф. Кропивко у сво'х дослщженнях робить висновок про те, що загальними особливостями агрохолдингових форму-вань е так¡ [10, с. 6-7]:

1. Поглиблена спец^лваци д¡яльност¡ складових оргаыза-цмно''' структури, за яко' материнська компан¡я (яка намагаеть-ся зарееструватися в офшорн¡й зон¡) спецвлвуеться на веденн¡ ф^ансовоИнвести^йно''' д¡яльност¡, головнеШ п¡дприeмство(а) - трейдер(и) у кра'У(ах) ведення д¡яльност¡ спец¡ал¡зуються на маркетингово-торговельый д¡яльност¡, доч¡рн¡ п¡дприeмства або фтп - на переробц¡ та зберганы стьськогосподарсько''' продукцп, а основу агрохолдинпв становлять поглинут¡ або пщ-контрольн с¡льськогосподарськ¡ п¡дприeмства.

2. Зд¡йснення стьськогосподарського виробництва на розосереджених по стьських територтх (районах, областях) й орендованих землях. Значна частина з них не рееструють дочТрнТ п¡дприeмства в мюцях розм¡щення орендованих земель, а перетворюють поглинут с¡льськогосподарськ¡ пщ-приемства у структурн¡ п¡дрозд¡ли, звггуючи за м¡сцем реестрацп' фтп або головно' компанп (зазвичай у мютах).

Розглянемо основн¡ переваги трьох найбтьших пред-ставник¡в агрохолдинг¡в, а саме: «Астарта-Ки'в», «Мр¡я Аг-рохолдинг» та «Мирон¡вський хл¡бопродукт».

«Астарта-Ки'в» - вертикально ¡нтегрований агропромис-ловий холдинг, лщер цукрово'' та стьськогосподарсько''' га-лузей Укра'ни, рег¡ональн¡ п¡дрозд¡ли компанп розташован¡ на територп 198 населених пункта у шести областях Укра'-ни: у Полтавськ¡й, В¡нницьк¡й, Хмельницьюй, Терноп¡льськ¡й, Xарк¡вськ¡й та Житомирськ¡й. У цтому холдинг обробляе б¡льше 245 тис. га.

0сновна д¡яльн¡сть агропромхолдингу «Астарта» полягае у вирощуванн¡ буряку, зернових ¡ ол¡йних культур, виробни-цтв¡ високояк¡сного цукру та супутньо' продукцп'' (меляса та сухий гранульований жом), а також молока ¡ м'яса. На почат-

БШ0Т-анал1з д1яльносп агрохолдинпв

Сильт сторони Слабксторони

можлив¡сть залучення кредитних коштю (1Р0); кращий доступ до ¡нформацп про ринок пороняно з малими пщприемствами; висока прибутков¡сть дтльност незабезпечен¡сть достатньою юльюстю висококвал¡ф¡кованих прац¡вник¡в; потреба у збтьшены к¡лькост¡ елеватор¡в, порт¡в та ¡н.

Можливост Загрози

зб¡льшення к¡лькост¡ обсяг¡в виробництва; створення навчальних баз, лабораторм якост продукцп тощо; проведення маркетингових дослщжень ринку п¡сля зняття моратор^ зменшення вигод, як¡ дае оренда на даний час; обмеженють в ¡нвестуванн на внутр¡шньому ринку та фон-дових б¡ржах

Формування ринкових вщносин в УкраУн № 11 (174)/2015 127

ку 2O14 po^ ввeдeнo в пpoмиcлoвy eкcплyaтaцiю зaвoд iз пepepoбки coi в м. Глoбинe (Пoлтaвcькa oблacть].

У xoлдингy cтвopeнo пoвний цикл цyкpoвoгo виpoбни-цтвa: вiд виpoщyвaння бypякy дo виpoбництвa цyкpy. Чacткa влacнoгo цyкpoвoгo бypякy пepeвищye 7O%, щo iCTo^o зни-жуе зaлeжнicть кoмпaнiï вщ зoвнiшнix пocтaчaнь cиpoвини, змeншye coбiвapтicть виpoблeнoгo цyкpy, гapaнтye бeзпepe-бмнють виpoбництвa i мaкcимaльний виxiд якicнoгo гoтoвoгo пpoдyктy. У 2O14 po^ «Acтapтa» збepeглa зa coбoю лiдиpy-ючe мicцe y цyкpoвiй гaлyзi Укpaïнi, iï чacткa y зaгaльнoyкpa-ïнcькoмy виpoбництвi cтaнoвилa 2Э%.

Oднieю з кoнкypeнтниx пepeвaг xoлдингy е тe, щo мaйжe вci aгpoфipми мaють влacнi cклaдcькi пpимiщeння тa oблaднaн-ня для cyшки тa oчиcтки зepнoвиx, щo дoзвoляe ¿м caмocтiйнo oбpoбляти, збepiгaти тa вiдвaнтaжyвaти пpoдyкцiю пoкyпцям.

Cтpaтeгiчнoю мeтoю «ACTap™-^^ е 1OO% зaбeзпeчeння зaвoдiв cиpoвинoю, виpoщeнoю aгpoфipмaми xoлдингy. ^o-годы «Acтapтa-Kиïв» - oдин iз пpoвiдниx вepтикaльнo ^e-гpoвaниx aгpoпpoмиcлoвиx xoлдингiв, ocнoвний бiзнec якoгo пoв'язaний iз зaбeзпeчeнням y^a^^^x пpoмиcлoвиx rno-живaчiв тa нaceлeння виcoкoякicним цyкpoм, a тaкoж iз виpo-щyвaнням тa тopгiвлeю ciльcькoгocпoдapcькoю пpoдyкцieю.

Пpиклaдoм eфeктивнoгo yдocкoнaлeння мiжгaлyзeвиx eкoнo-мiчниx вiднocин нa ocнoвi нoвиx фopм aгpoпpoмиcлoвoï iнтeгpa-ци' е «Mpiя Aгpoxoлдинг» - пpoвiднa aгpoпpoмиcлoвa кoмпaнiя Укpaïни, oдин з нaйeфeктивнiшиx виpoбникiв ciльcькoгocпoдap-cькoï пpoдyкцiï в Укpaïнi тa cвiтi. Ha cьoгoднi «Mpiя» - ^ вepти-кaльнo iнтeгpoвaний aгpoпpoмиcлoвий xoлдинг iз влacнoю Ыф-pacтpyктypoю i cyчacним пapкoм aвтoтpaнcпopтy i ciльгocптexнiки.

Зeмлi «Mpiя Aгpoxoлдингy» poзтaшoвaнi в чoтиpьox cyмiж-ниx oблacтяx: Tepнoпiльcькiй, Xмeльницькiй, Чepнiвeцькiй тa Iвaнo-Фpaнкiвcькiй. Becь зeмeльний бaнк кoмпaнiï пoдiлeний нa 12 oкpeмиx дoтичниx клacтepiв - пo 1O-22 тиc. га ^œe^ нa чoлi кoжнoгo з яю/ix cronb oкpeмa виpoбничa кoмaндa. Knac-тepнa мoдeль i вдaлe гeoгpaфiчнe poзтaшyвaння дae xoлдингy мoжливicть кopиcтyвaтиcя ocнoвними кoнкypeнтними пepeвa-гами, eфeктивнo кepyвaти й збepiгaти зeмeльнi pecypcи.

Пpoдyкцiя «Mpiï» пocтaчaeтьcя y бтьш нiж 2O кpaïн ^ггу, в тoмy чиcлi i нaйбiльшим xapчoвим кoмпaнiям 6вpoпи. C^py^ тypa пociвiв кoмпaнiï opгaнiзoвaнa тaк, i^o дoзвoляe пoвнoю мipoю викopиcтoвyвaти зeмлi тa виpoбничi пoтyжнocтi пpo-тягзм ycьoгo poкy.

Пpoтягoм двaдцяти po^ «Mpiя» викopиcтoвye ycпiшнi мeтo-ди вeдeння ciльcькoгo гocпoдapcтвa, фунту^ни^ нa мiжнapoд-нoмy дocвiдi тa пocтiйнoмy пiдвищeннi пpoдyктивнocтi. Koмпaнiя мae вepтикaльнo iнтeгpoвaнy cтpyктypy, якa дoзвoляe eфeктив-нo кepyвaти вciм виpoбничo-збyтoвим лaнцюгoм вeдeння аль-cькoгo гocпoдapcтвa - вщ виpoбництвa нaciння, плaнyвaння тa виpoщyвaння вpoжaïв дo збepiгaння, тpaнcпopтyвaння тa лoгic-тики. У пopiвняннi з ocнoвними кoнкypeнтaми «Mpiя» мae нaйви-щi piвнi пpoдaжiв i пpибyткoвicть нa oдин гeктap.

ПpAT «Mиpoнiвcький xniбoпpoдyкт» - oднa з пpoвiдниx a^ poпpoмиcлoвиx кoмпaнiй Укpaïни, якa зacнoвaнa в 1998 po-цi, мaйнoвoю бaзoю якoï cтaли aктиви збaнкpyтiлиx i лкв^-вaниx aктивiв ciльcькoгocпoдapcькиx зaвoдiв.

MXП кoнтpoлюe пoвний виpoбничий цикл oтpимaння то-вapнoгo м'яca кypки. Bиpoщye зepнo для виpoбництвa гамбИ кopмiв; вигoтoвляe кopми для ^oix птaxoфaбpик з виpoщy-

вaння бaтькiвcькoгo пoгoлiв'я i фaбpик з виpoбництвa м'яca птиц Зaвдяки влacнoмy пapкy вaнтaжiвoк-peфpижepaтopiв aгpoxoлдинг зaймaeтьcя дocтaвкoю ^oei пpoдyкцiï в диcтpи-бyцiйнi цeнтpи тa фpaнчaйзингoвi тoчки нa тepитopiï Укpaïни.

MXП oбpoбляe oдин iз нaйбiльшиx зeмeльниx бaнкiв в Укpaïнi: 38O ™c. гa в Cyмcькiй, Kиïвcькiй, Biнницькiй, Tep-нoпiльcькiй, Xмeльницькiй, Львiвcькiй, Iвaнo-Фpaнкiвcькiй тa Днiпpoпeтpoвcькiй oблacтяx. MXП виpoщye кyкypyдзy, co-няшник, пшeницю тa piпaк. Kyкypyдзa й нaciння мняшнику викopиcтoвyютьcя нa кoмбiкopмoвиx зaвoдax MX^ поюни-ця, piпaк, coя тa iншi кyльтypи пpoдaютьcя тpeтiм ocoбaм.

Ha cьoгoднi - цe вepтикaльнo iнтeгpoвaний кoмплeкc iз 26 пiдпpиeмcтв, який oб'eднye пoтyжнocтi вcьoгo тexнoлoгiчнoгo лaнцюгa виpoбництвa м'яca птицi, зaймaeтьcя виpoщyвaнням кyкypyдзи, пшeницi, coняшникa, pma^, виpoбництвoм мняш-никoвoï oлiï, ялoвичини, cвинини, м'яcниx cтpaв, кoвбac, г^я-чoгo м'яca тa пeчiнки, виpoщyвaння фpyктiв i кapтoплi. O^o-внa дiяльнicть - виpoбництвo кypятини тa пpoдaж м'яca кypки пiд мapкoю «Haixia pябa» (з 2OO2 po^) тa пpoдyктiв з нeï (TM «nemo!»], дeлiкaтecнoï ялoвичини пiд TM «Cepтифiкoвaний Aнгyc», дeлiкaтecнoï гycячoï пeчiнки пiд TM «Фya Гpa».

Гoлoвним пiдпpиeмcтвoм кoмпaнiï e ПpAT «Зepнoпpo-дукт MXП». Дaнe пiдпpиeмcтвo oбpoбляe мaйжe 12O тиc. гa opниx зeмeль нa тepитopiï Biнницькoï, Житoмиpcькoï тa Чepкacькoï oблacтeй, дe знaxoдятьcя йoгo 21 фiлiя тa чoти-pи oкpeмi пiдпpиeмcтвa. 2O14 po^ нa зeмляx пiдпpиeмcтвa бyлo зiбpaнo 78O тиc. т зepнoвиx, цe нaйвищий пoкaзник ce-peд п'яти нaйбiльшиx pocлинницькиx пiдпpиeмcтв кoмпaнiï.

Aгpoxoлдинг вoлoдie п'ятьмa бpoйлepcькими птaxoфaбpи-гами, двoмa птaxoфaбpикaми з poзвeдeння бaтькiвcькoгo пoгoлiв'я тa виpoбництвa iнкyбaцiйнoгo яйця, чoтиpмa ом-бiкopмoвими зaвoдaми тa eлeвaтopaми для збepiгaння oлiй-ниx i зepнoвиx кyльтyp.

Bиpoщyвaння влacниx зepнoвиx - вaжливий кoмпoнeнт вepтикaльнoï iнтeгpaцiï кoмпaнiï, з ниx вигoтoвляютьcя вci нe-oбxiднi кoмбiкopми для кypчaт-бpoйлepiв, щo дoзвoляe пiд-тpимyвaти бioлoгiчнy бeзпeкy тa кoнтpoлювaти якють. Чacти-нa вpoжaю eкcпopтyeтьcя, !o дae кoмпaнiï cyттeвий пpибyтoк: y 2O13 po^ бyлo eкcпopтoвaнo пoнaд 3O% зepнoвиx з ypo-жaю 1,712 млн. т, a зaгaльнa виpyчкa cтaнoвилa $6Э млн.

«Mиpoнiвcький xniбoпpoдyкт» нa cьoгoднi викopиcтoвye peaльнi мoжливocтi мaкcимiзyвaти зa paxyнoк викopиcтaння cиpoвини, щo виpoбляeтьcя нa пiдпpиeмcтвax кoмпaнiï.

«Mиpoнiвcький xniбoпpoдyкт» - пepшa yкpaïнcькa aгpo-пpoмиcлoвa кoмпaнiя, яга в 2OO8 poцi пpoдaлa нa ocнoвнo-му мaйдaнчикy Лoндoнcькoï фoндoвoï бipжi, близьо 19,4% cвoïx a^^ зa $Э2Э млн.

Bepтикaльнa IнтeгpaцIя «Mиpoнiвcькoгo xniбoпpoдyктy» мae cтaбiльнo вими cтaндapти якocтi, a тaкoж кoнтpoль нaд coбiвapтicтю фiнaльнoï пpoдyкцiï зaвдяки вeликим мacштa-бaм виpoбництвa, !o ocoбливo вaжливo в yмoвax yкpaïн-cькoï eкoнoмiки, щo poзвивaeтьcя.

Aгpoxoлдинги, мaючи знaчнo бiльшi фiнaнcoвi мoжливoc-тi, виплaчyючи ВИЩУ opeнднy плaтy влacникaм зeмлi, пo cyтi, витюняють з pинкy opeнди зeмлi мaлi пpивaтнi фepмepcькi гocпoдapcтвa, щo нe в змoзi бути 1м кoнкypeнтaми. Зaгa-лoм, цe е пoзитивнoю oзнaкoю, ocкiльки xoлдинги, витicня-ючи фepмepiв з pинкy opeнди ciльcькoгocпoдapcькoï зeмлi,

змушують ïx змЫю^ти cвoю cпeцiaлiзaцiю, пepexoдити вiд виpoщyвaння низькo eфeктивниx зepнoвиx i тexнiчниx куль-тyp дo виpoщyвaння oвoчiв, фpyктiв, ягiд. Boни тaкoж зaби-paють зeмлю y нeeфeктивниx aгpapниx пiдпpиeмcтв, зму-шуючи ïx виxoдити з aгpapнoгo бiзнecy. Peзyльтaтoм цьoгo е пiдвищeння зaгaльнoï eфeктивнocтi ciльcькoгocпoдapcькo-гo виpoбництвa, aджe aгpoxoлдинги зaвдяки викopиcтaнню кpaщиx тexнoлoгiй нa знaчниx зeмeльниx плoщax oтpимy-ють бтыхе дeшeвшoï пpoдyкцiï, тoдi як фepмepи зaпoвню-ють pинкoвy нiшy тpyдoмicткoï пpoдyкцiï, виpoбництвo якoï в cyчacниx yмoвax вoни зaбeзпeчyють eфeктивнiшe. ^м цьo-гo, знaчнa кiлькicть ciльcькoгocпoдapcькoï зeмлi в oкpeмиx paйoнax ^ai^ взaгaлi нe oбpoбляeтьcя, i викopиcтaння цЬ eï зeмлi aгpoxoлдингaми e пoзитивним фaктopoм [3, c. 11].

Ha нaшy думку, в aгpapнoмy ceктopi eкoнoмiки xoлдинг cлiд poзглядaти як ciльcькoгocпoдapcькe пiдпpиeмcтвo кopпopa-тивнoгo типу, ocнoвнoю мeтoю дiяльнocтi ягапэ е cтвopeння тa зaвoювaння нoвиx pинкiв, знижeння витpaт, пiдвищeння вapтocтi кoмпaнiï, ïï кaпiтaлiзaцiя тa ^rne.

Baжливим acпeктoм дiяльнocтi aгpoxoлдингiв е ¿жн мoж-ливocтi щoдo зaбeзпeчeння нeoбxiднoï якocтi c^^^rac-пoдapcькoï тa xapчoвoï пpoдyкцiï. Bxoджeння У^Уни дo COT, виxiд нa pинки GC вимaгaють дoтpимaння пeвниx cтaндapтiв якocтi пpoдyкцiï. Ha жaль, тaкиx cтaндapтiв вaжкo дoтpимy-вaтиcя нeвeликим тa дpiбним ciльcькoгocпoдapcьким тoвa-poвиpoбникaм i пepepoбним пiдпpиeмcтвaм, нe кaжyчи вжe пpo дoмoгocпoдapcтвa нaceлeння, чacткa яю/ix y виpoбництвi oкpeмиx видiв пpoдyкцiï cягae 70-90% (мoлoкo, oвoчi, rapTO-пля]. Зaвдяки зacтocyвaнню нoвiтнix тexнoлoгiй y виpoбництвi тa пepepoбцi пpoдyкцiï ciльcькoгo гocпoдapcтвa, мoжливoc-тi кoнтpoлю зa дoтpимaнням тexнoлoгiï нa вcix eтaпax, зaпpo-вaджeнню нeoбxiдниx cтaндapтiв якocтi, aгpoxoлдинги мaють бeзпepeчнi кoнкypeнтнi пepeвaги пopiвнянo з iншими фopмa-ми вeдeння aгpoбiзнecy. Taк, ттьки нa вeликиx cyчacниx пe-pepoбниx пiдпpиeмcтвax мoжнa дocягти нeoбxiднoï глиби-ни пepepoбки ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï, acopтимeнтy, якocтi тa, як нacлiдoк, eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi [3, c. 13].

Пiдcyмoвyючи вищe виклaдeнe, cлiд aкцeнтyвaти yвaгy нa тoмy, щo aгpoxoлдинг е дocить ocoбливoю фopмoю вoлoдiн-ня aкцioнepним кaпiтaлoм, зa якoï мaтepинcькa кoмпaнiя, мa-ючи кoнтpoльний пaкeт aкцiй iншиx cyб'eктiв гocпoдapювaння, зд^нюе кoнтpoль тa yпpaвлiння ïx дiяльнicтю i зaвдяки цьo-му oб'eднye ïx в едину opгaнiзaцiйнy CTpy^ypy з вiдпoвiдни-ми цiлями i мicieю. Фopмa aкцioнepниx тoвapиcтвa е нaйбiльш пpивaбливими opгaнiзaцiйними фopмaми для дiяльнocтi тa фyнкцioнyвaння xoлдингiв в aгpapнiй cфepi, ocкiльки вига-pиcтoвyючи зaзнaчeнy opгaнiзaцiйнo-пpaвoвy фopмy вeдeн-ня бiзнecy, aгpoxoлдинги aктивнo зaлyчaють кaпiтaл чepeз випycк тa poзмiщeння a^tä нa фoндoвиx бipжax зa кopдoнoм.

Aгpoxoлдингoвi кoмпaнiï мaють cтaти ocнoвoю тexнoлoгiчнoгo, opгaнiзaцiйнoгo тa coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo yдocкoнaлeння ar-poпpoмиcлoвoгo виpoбництвa нa бaзi дocягнeнь нayки, ocвoeння нoвoï тexнiки, тexнoлoгiï, пpийoмiв opгaнiзaцiï виpoбництвa i пpaцi.

Дocлiджeння eкoнoмiчниx acпeктiв дiяльнocтi aгpoxoлдин-гiв poзкpивaють тaкi пpитaмaннi ¿м xapaктepиcтики [4, c. 74]:

- знaчнa iнвecтицiйнa пpивaбливicть бтых^^ aгpoxoл-дингiв (мaйжe вci кoмпaнiï е aктивними гpaвцями нa пpoвiд-ниx фoндoвиx бipжax cвiт];

- вимга пpивaбливicть aгpoxoлдингiв y плaнi ïx кpeдитyвaн-ня кoмepцiйними бaнкaми пopiвнянo iз ciльcькoгocпoдapcькими тoвapoвиpoбникaми Ышик opгaнiзaцiйнo-пpaвoвиx фopм roc-пoдapювaння зaвдяки нaявнocтi лiквiднoгo зacтaвнoгo мaйнa;

- мoжливicть для дoчipнix кoмпaнiй oтpимyвaти вiд мaтe-pинcькoï кoмпaнïï пiльгoвe кpeдитyвaння;

- зaмкнyтий цикл виpoбництвa тa пepepoбки ciльcькoгoc-пoдapcькoï пpoдyкцï¿ y бiльшocтi aгpoxoлдингiв, щo дoзвoляe oдepжyвaти дoдaнy вapтicть, якa cтвopюeтьcя y пpoдyктoвo-му лaнцюжкy;

- дocтyпнicть для aгpoxoлдингiв зapyбiжниx pинкiв збу-ту ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцïï; мoнoпoлiзaцiя ними вcieï iнфpacтpyктypи aгpapнoгo pинкy.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Bиcнoвки

Зaвдяки aгpoiндycтpiaльнiй вepтикaльнiй iнтeгpaцiï arpo-xoлдинги, як пpaвилo, е eфeктивними бiзнec-пpoeктaми з пpeфepeнцiйним дocтyпoм дo кaпiтaлy, pинкiв, пoлiтичнoï дo-пoмoги тa iннoвaцiй. Iнтeгpyючи ва eлeмeнти arpo^yCTpi-aльнoгo виpoбництвa i пpoдoвoльчoгo мapкeтингy y ^oin CTpyCTypi, кoнкypeнтнa пepeвaгa дocягaeтьcя зaвдяки зacтo-cyвaнню нoвиx тexнoлoгiй y аль^^му гocпoдapcтвi, o6po6-цi, лoгicтицi, кoнтpoлю якocтi тa пpoдaжy кiнцeвoгo пpoдyктy.

Фyнкцioнyвaння xoлдингiв в Укpaïнi нa cьoгoднi мoжливe, ocкiльки мoжe дaти мaкcимaльнy вiддaчy для eкoнoмiки пpи ïx cтвopeннi, a caмe в гaлyзяx пpoмиcлoвocтi з виcoкoю ган-цeнтpaцieю виpoбництвa, в гaлyзяx яю е мoнoпoльними, a тaкoж в галузях дe пpoxoдить oб'eднaння пiдпpиeмcтв cпiль-ними виpoбничими пoтyжнocтями.

Poблячи зaгaльний виcнoвoк щoдo тeндeнцiй змЫ opгa-нiзaцiйнo-пpaвoвиx тpaнcфopмaцiй aгpapниx пiдпpиeмcтв в Укpaïнi, мoжнa cтвepджyвaти, щщэ в нaйближчiй пepcпeк-тивi бyдe пpoдoвжyвaтиcя пpoцec кoнцeнтpaцïï зeмлi aTpo-xoлдингaми чepeз ïï opeндy тa бaнкpyтcтвo нeeфeктивниx aгpapниx пiдпpиeмcтв. ^й чинник пoтpiбнo вpaxoвyвaти пpи poзбyдoвi aгpapнoï пoлiтики дepжaви тa пpoгpaм пiдтpим-ки poзвиткy aгpapнoгo ce^opy. Oднaк цiлкoм мoжливo, щo в дoвгocтpoкoвiй пepcпeктивi будуть змeншyвaти мacштa-би зeмлeкopиcтyвaння тa opгaнiзoвyвaтиcя в Ы|±л opгaнiзa-цiйнi фopми aгpapнoгo бiзнecy. Öi пpoцecи будуть визнaчa-ти aгpapнa пoлiтикa дepжaви тa cвiтoвi тeндeнцïï нa pинкax ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцïï i пpoдoвoльcтвa.

Cпиcoк викopиcтaниx джepeл

1. Aгpoxoлдинги Укpaïни // ^e^poi-i. pecypc] - Peжим дocтyпy: http://cugp.com.ua/links/21-ukrainian-agroholdings.html

2. Бoлгapoвa H.K., Пaнeвник T.M. Poзвитoк фopмyвaнь xoлдингo-вoгo типу як пepcпeктивнa фopмa iнтeгpaцiйниx пpoцeciв в arpapho-му ceoopi eкohoмiки // Hayкoвий Bichик HУБiП Укpaïhи - 2010. -Bип. 154. - Ч. 3. - C. 2B4-292.

3. Дeм'яhehкo C.I. Arpoxoлдиhrи в Укpaïhi: дoбpe чи пoraho? // [Eлeктpoh. pecypc] - Peжим дocтyпy: http://www.ier.com.ua/files// Konsult_Work_Ukr/AgPP%2021_Ukr.pdf

4. Зaлiзкo B.Д. Bплив arpoxoлдиhriзaцïï ciльcькorocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв ha coцiaльho-eкohoмiчhий poзвитoк ciльcькиx тepитo-piй // Eкohoмiкa Укpaïhи. - 2013. - №6. - C. 71-7B.

5. Iнтepheт-caйт «Arpoпpoмxoлдиhr «Acтapтa-Kиïв» // [Eлeктpoh. pecypc] - Peжим дocтyпy: Гoлoвнa cтopiнкa - http://www.astartakiev.com/

6. 1нтернет-сайт Групи компаний ПрАТ «Мирон-йвський хшбопро-дукт» // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: Головна сторука -http://www.mhp.com.ua/

7. 1нтернет-сайт «Мр1я Агрохолдинг» // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: Головна сторука - http://mriya.ua/

8. Крупнейшие лендлорды Украины // [Електрон. ресурс] -Режим доступу: http://delo.ua/biznes/kompanii/krupnejshie-lendlordy-ukrainy-131578/

9. Кропивко М.Ф. Стратепчы напрями реформування управляя комплексним розвитком агропромислового виробництва i стьських територм /за ред. М.Ф. Кропивка - К.: ННЦ 1АЕ, 2012. - 82 с.

10. Лупенко Ю.О., Кропивко М.Ф. Агрохолдинги в Украп-п та по-силення со^альноТ спрямованостi 1х дiяльностi // Економ^а АПК. -2013. - №7. - С. 5-21.

11. ТОП-25 лендлордiв УкраТни // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://domik.volyn.ua/articles/top-25-lendlordiv-ukraini.

М.О. ХАРКАВИЙ,

здобувач кафедри податюв i ф1скально1 полпики, Тернопльський нацональний економЫний университет

Фшансов1 детермшанти митного контролю шсля випуску товар1в на митну територ1ю Украши

Проведено дослщження аналiзу фнансових детермнант контролю niсля випуску това^в у вльний обг i представлено власне бачення причин перенесення акценту заходв митного контролю з поточного на контроль наступний. Узагальне-но результати доспджень та снуючих пдходв до обгрунтування необюдност реалiзацiíконтролю п>сля випуску това^в у вльний обiг як новiтньоí концепцн реалiзацií контрольних заходв фскальними органами з метою попередження i вияв-лення шахрайства та обману. На основi теоретичних i практичних положень визначено, що фiнансовi детермнанти спд розглядати як причини, що викликають розбалансован>сть бюджетних надходжень унаспдок об'ективних i суб'ективних обставин, обумовлених досягненням суб'ектами ЗЕД фiнансових та комер^йних вигод.

Ключов! слова: митне комер^йне шахрайство, митний контроль, постмитний аудит, контроль псля випуску, ухилення вщ оподаткування.

Н.А. ХАРКАВЫЙ,

соискатель кафедры налогов и фискальной политики, Тернопольский национальный экономический университет

Финансовые детерминанты таможенного контроля после выпуска товаров на таможенную территорию Украины

Проведено исследование анализа финансовых детерминант контроля после выпуска товаров в свободное обращение и представлено собственное видение причин переноса акцента мер таможенного контроля с текущего на контроль последующий. Обобщены результаты исследований и существующих подходов к обоснованию необходимости осуществления контроля после выпуска товаров в свободное обращение как новейшей концепции реализации контрольных мероприятий фискальными органами в целях предупреждения и выявления мошенничества и обмана. На основе теоретических и практических положений определено, что финансовые детерминанты следует рассматривать как причины, вызывающие разбалансированность бюджетных поступлений вследствие объективных и субъективных обстоятельств, обусловленных достижением субъектами ВЭД финансовых и коммерческих выгод.

Ключевые слова: таможенное коммерческое мошенничество, таможенный контроль, посттаможенный аудит, контроль после выпуска, уклонение от налогообложения.

N. KHARKAVYI,

сотреЫЬог of Chair of Taxes and Fiscal Policy of the Ternopol National Economic University

Financial determinants of customs control after release of goods on the customs territory of Ukraine

Research of the analysis financial a control determinant after release of goods in free circulation is conducted and own vision of the reasons of transfer of accent of measures of customs control with flowing on control the subsequent is presented. Results of researches and existing approaches to justification of need of control after release of goods in free circulation, as newest concept of realization of control actions by fiscal bodies for the prevention and fraud and deception identification are generalized. On the basis of theoretical and practical provisions it is defined that financial determinants should be considered as the reasons causing unbalance of the budgetary receipts owing to objective and subjective circumstances, caused by achievement by subjects of foreign trade activities of financial and commercial benefits.

Keywords: customs commercial fraud; customs control; post-customs audit; control after release; evasion from the taxation.

Постановка проблеми. Особливе м1сце у загалы-лй систем! економ1чних заxод!в регулювання займае митно-та-рифне регулювання, сутнють якого полягае у встановленн!, зниженн! або скасуваны р!зних за характером вид!в мита. Таю заходи використовуються для виршення р!зного роду завдань: захист вггчизняного виробника; стимулювання чи обмеження !мпорту або експорту; подолання Ыфляцмних

процеав. Незважаючи на широкий спектр виршуваних такими заходами завдань, в УкраТн! вони збергають свою фю-кальну спрямованють. Це викликано залежнютю державного бюджету в!д надходження мита та митних платеж!в.

Упродовж 2008-2013 роюв частка податюв в!д зовнш-ньоторговельних операфй у державному бюджет становила 35-40% загальних податкових надходжень. За такоТ пози-

130 Формування ринкових вщносин в УкраУнп № 11 (174)/2015

© М.О. ХАРКАВИЙ, 2015

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.