CC BY
17
Поряд з аналопчними м1жнародними компантми вгтчиз-нян холдинги е значно ефективышими за рядом порвнян-них показниюв (табл. 6).
Виходячи ¡з наведених даних бачимо, що середы4 зна-чення мультиплкаторв по м¡жнародних компан¡ях майже вдв^ перевищують в¡дпов¡дн¡ показники по вггчизняних, що св¡дчить про швидшу можливють самоокупност¡ в¡тчизняних агропромислових холдинг¡в за рахунок прибутку (EV/EBIT-DA) та виручки вщ реал¡зац¡í (EV/Revenue) за сталост вс¡х ¡нших умов.
Висновки
Розвиток в¡тчизняного аграрного сектору характеризуемся певною двовекторн¡стю: поряд ¡з др¡бно- та се-редньотоварними виробниками, як становлять к¡льк¡сну б¡льш¡сть в Укра'У, функц¡онують та отримують все бтьший розвиток велик¡ агропромислов¡ холдинги, як забезпечують левову частину виробничого та експортного обсягу продукций концентрують усе б¡льш¡ земельн¡ масиви та характеризуются високим рвнем технолог¡чноí, еколопчно!', соц^ль-но! та економнно! ефективност¡. 3 метою оцЫювання 'х еко-ном¡чноí ефективност¡ була запропонована методолопя и визначення на основ¡ низки показник¡в, що характеризують операфйно-господарську, ¡нвестиц¡йну та ф¡нансову дтль-н¡сть холдинг¡в, 'х економ¡чний стан та взаемод^ з ринко-вим середовищем, а саме через ¡нвестицмну привабливють та можлив¡сть залучення додаткових ¡нвестицмних кошт¡в з урахуванням кон'юнктури ринку кап¡тал¡в. Як показують дан анал¡зу, в¡тчизнян¡ агропромислов¡ холдинги е високоефек-тивними суб'ектами господарсько! дтльност ¡з досить високим рюнем ефективност¡ використання актив¡в, прибут-ковост та кап¡тал¡зац¡í б¡знесу. Eфективн¡сть вггчизняних холдинпв значно залежить в¡д кон'юнктури як товарного, так
¡ ринку капгталю, що необх¡дно враховувати при побудов¡ стратег¡й 'х розвитку, включаючи ршення щодо розм¡щення портфел¡в цЫних папер¡в, що не повинно йти всупереч еко-ном¡чн¡й та фЫансовм безпец¡ компан¡й.
Список використаних джерел
1. Андрмчук В.Г. Ефективнють дильносп аграрних глдприемств: теори, методика, анал1з: Монографи. - К.: КНЕУ, 2005. - 292 с.
2. Андрмчук Р.В. Оц1нка ефективност дильност пщприемства на основ1 визначення показника економнно! додано'' вартост // Еко-номка АПК. - 2007. - №3. - С. 65-72.
3. Дамодаран А. Инвестиционная оценка: инструменты и методы оценки любых активов: пер. с англ. / Дамодаран А. - 4-е изд. - М.: АпьпинаБизнес Букс, 2007. - 1340 с.
4. Дихтяр В. Правильные ростки // Агроперспектива, 2013. -№6 (157). - С. 42-45.
5. Друкер П. Задачи менеджмента в XXI веке. - М.: Вильямс, 2003. - 272 с.
6. Турило А.М., Турило А.А. Дальнейшее исследование сущности экономической эффективности и классификация ее видов // Еко-номка i управляя ¡нновацими, 2004. - №3. - С. 153-156.
7. http://www.aljouf.com.sa
8. http://www.astartakiev.com/
9. http://avangard.co.ua/
10. http://www.kernel.ua/ru/
11. http://www.mhp.com.ua/ru/home
12. http://www.ktg-agrar.de
13. http://www.slcagricola.com.br/
14. http://www.tandou.com.au
15. http://www.ukrstat.gov.ua/
4 Варто пор/внювати середна не абсолюты значения мультиппкатор/в по компан/ям. оск/льки вони можуть р/знитися за виробничим типом та спец/ал/зац/ею.
УДК 338.27
Ю.М. ШПИГ.
асп/рантка. Нац/ональний ун/верситет харчових технолог/и
Методичш шдходи до управлшня ¡нтегрованими структурами в умовах модершзацп нацюнально! економши
Сучасна продовольча пол/тика спрямована на /нтенсиф/-кац/ю виробництва / п/двищення ефективност/ використан-ня ресурс/в з метою над/йного забезпечення населення крани продовольством. Загальновизнаною проблемою су-часно'1' економ/чноi реальност/ е низька ефективн/сть д/яль-ност/ в/тчизняних п/дприемств харчовоi промисловост/. ко-р/ння яш криються в застар/лих п/дходах до управл/ння. низькому р/вн/ /нвестиц/й в кап/тал. /гноруванн/ /нновац/й у вс/х сферах д/яльност/ промислових п/дприемств.
Ключов'1 слова: агропромислов/ структури. м'ясопе-реробн/ п'/дприемства. управл/ння. аутсорсинг. ф/нансо-вий центр.
Современная продовольственная политика направлена на интенсификацию производства и повышение зф-фективности использования ресурсов с целью надежного обеспечения населения страны продовольствием. Общепризнанной проблемой современной зкономиче-
© Ю.М. ШПИГ. 2014
Формування ринкових вщносин в УкраМ № 4 (155)/2014 1 47
ской реальности является низкая эффективность деятельности отечественных предприятий пищевой промышленности, корни которой кроются в устаревших подходах к управлению, низком уровне инвестиций в капитал, игнорировании инноваций во всех сферах деятельности промышленных предприятий.
Ключевые слова: агропромышленные структуры, мясоперерабатывающие предприятия, управление, аутсорсинг, финансовый центр.
Modern Food policy is aimed at the intensification of production and more efficient use of resources in order to provide the population with reliable food. Understood, the problem of modern economic reality is the low efficiency of the domestic food industry , whose roots lie in outdated approaches to management, low investment in capital, ignoring innovation in all areas of industry.Keywords: agro-industrial structure, meat processing plants, management , outsourcing, financial center.
Keywords: agro-industrial structure, meat processing plants, management, outsourcing, financial center.
Постановка проблеми. Утворення ¡нтеграцмьл структури - одна з найважливших тенденцм розвитку пщприемств м'ясноУ промисловостк Ефективне управлЫня розвитком еко-номки неможливе без використання узгодженого пщходу до вдосконалення iï управлЫня на рвних рвнях. Осктьки ¡нте-грован формування розглядаються як единий об'ект з упо-рядкованою структурою ¡ взаемозалежними та взаемодопов-нюючими зв'язками мж р¡зними його складовими, виникае необхщнють застосування нових метод¡в управл¡ння агропро-мисловими структурами, визначення критерив ефективност створення та функц¡онування такого об'еднання.
Анал'13 дослщжень та публЫац/й з проблеми. Проблеми удосконалення управл¡ння м'ясопереробних п¡дприeмств знайшли в¡дображення у працях багатьох економютв. На-самперед серед них слщ вид¡лити В.Я. Амбросова, М.Д. Вино-градського, П.О. Заремба, М.Ю. Коденська, В.Я. Месель-Ве-селяка, Т.Л. Мостенську, П.Т. Саблука, Н.С. Скопенко та ¡нших.
Метою статтi е досл¡дження зв'язюв м¡ж к¡льк¡стю р¡вн¡в власност¡ ¡ структурою власност¡, що характерн¡ для ¡нтегро-ваних структур, та можливост урахування УхньоУ специф¡ки для оцЫки ефективност¡ управл¡ння даних структур.
Виклад основного матерiалy. Нестабтьнють та невиз-начен¡сть економ¡чного середовища, жорстка конкуренцт, насл¡дки кризи, застар¡л¡ техн¡ка та технологи, неяюсы упра-вл¡нськ¡ ршення характерн¡ для УкраУни в умовах трансфор-мац¡ï економ¡чних в¡дносин. Це призводить до зниження ефективност¡ функцюнування окремих п¡дприeмств, галузей та загрожуе економ¡чн¡й й продовольч¡й безпец¡ краУни. От-же, важливе значення для економки УкраУни мае розробка та використання сучасних, адаптованих до ринкових умов, пщходв до функцюнування пщприемств та галузей.
Процес переходу вщ адмУстративно-плановоУ до ринко-воУ системи господарювання безпосередньо пов'язаний з
виробленням економнноУ стратеги, основною метою якоУ е структурна перебудова економ¡ки щодо пщвищення ефек-тивност¡ та конкурентоспроможност¡ агропромислового комплексу (АПК) [1].
Модерызацт нацюнальноУ економ¡ки, перех¡д до нових умов господарювання спричинили розрив встановлених виробничих зв'язюв м^ галузями та окремими пщприем-ствами в АПК. За часю незалежност¡ УкраУни сформувався приватний сектор як виробниюв с¡льськогосподарськоУ продукций так й продукт¡в Ух переробки. Однак у результат при-ватизаци с¡льськогосподарських та переробних пщприемств посилилася тенденцт до розриву взаемозв'язюв «виробник с¡льськогосподарськоï продукци - переробне пщприемство - торговельне п¡дприeмство». У результат в Украïн¡ сьогод-н ще не створено умови для збалансованого функцюнування ¡нтеграфйноУ системи «виробництво сировини - зберЬ гання сировини - переробка сировини - виготовлення продукци - реал^ацт продукци» [2].
Сучасний розвиток м'ясопереробного виробництва краУни нев¡дд¡льне в¡д виршення актуальноУ проблеми - пщвищен-ня його економнноУ та соцвльноУ ефективностк Це особливо важливо, коли суб'екти с¡льського господарства, змуше-н шукати шляхи вдосконалення своУх оргаызацмних форм з метою б¡льш рацюнального використання ресурсного по-тенц¡алу. Впровадження ¡нновац¡йних технолог¡й ¡ надхо-дження ¡нвестиц¡й в агропромисловий комплекс можуть да-ти певний ефект особливо в тому випадку, коли вони будуть базуватися на розвитку спецюлЬацп ¡ концентрацп на баз¡ агропромисловоУ ¡нтеграцп. lнтегрован¡ формування змо-жуть нормально функц¡онувати лише за умови, якщо еконо-м¡чн¡ зв'язки мж учасниками кооперацп будуть побудован¡ на фундамент регулюючого ринку, взаемних ¡нтересв як всередин¡ п¡дприeмства, так ¡ м¡ж ними.
В ¡нтегрованих формуваннях роль управлння своeр¡дна. Будучи найважлившим чинником п¡двищення ефективност¡ ¡нтеграци за допомогою органвацмного та економ¡чного впливу, воно виступае як орган¡зуючий початок вщносин у сферах виробництва ¡ реал¡зац¡У продукци. Управл¡ння, спи-раючись на досягнення науки ¡ технки, мае зд¡йснюватися на основ¡ тзнання ¡ використання системи закон¡в ¡ законом^-ностей ринку, соц¡олог¡У, психолопУ, математичних наук ¡ тощо.
Особливе мюце в розвитку ¡нтеграц¡йних процесс нале-жить корпоративним структурам, метою яких е об'еднання матер¡альних, нематервльних актив¡в ¡ ф¡нансових ресурс¡в УУ учасник¡в для п¡двищення конкурентоспроможност¡ виробництва, створення рацюнальних технолог¡чних ¡ коопера-тивних зв'язк¡в, зб¡льшення експортного потенцвлу, при-скорення науково-техн¡чного прогресу.
Корпоративний сектор при висоюй форм¡ розвитку ¡ пра-вильноУ органваци управл¡ння створюе умови для рацюнального ведення виробництва як на мкро-, так ¡ на макро-р¡вн¡. Об'еднання акц¡онерних товариств у велию, корпора-тивн¡ структури збтьшуе можливост¡ держави управл¡ння
мaкpoекoнoмiчними пpoцеcaми нa piвнi гaлyзi, pегioнy тa в ^airn в цiлoмy нa ocнoвi:
- cкopoчення чиcлa oб'eктiв yпpaвлiння;
- poзвиткy пpoцеcy oптимiзaцiï екoнoмiчниx cтpyктyp без втpyчaння деpжaви;
- пщвищення iннoвaцiйнoï aктивнocтi екoнoмiки;
- пocилення пoзицiй нa pинкy вiтчизняниx тoвapoвиpoбникiв;
- poзшиpення мoжливocтей вiтчизняниx пiдпpиeмcтв в iнтегpaцiï iз зapyбiжними кpaïнaми.
Mеxaнiзм виpiшення нoвиx yпpaвлiнcькиx зaвдaнь, пoв'язaниx з пеpеxoдoм нa pинкoвi вiднocини, мae пеpедбa-чaти викopиcтaння не тiльки мoжливocтей yпpaвлiнcькoгo пеpcoнaлy пiдпpиeмcтвa, a й мoжливocтей ypядy Укpaïни i мicцевиx opгaнiв yпpaвлiння.
Пеpшoчеpгoвим зaвдaнням ефективнoï ^стеми yпpa-влiння в paмкax oб'eднaння е aктивний цiлеcпpямoвaний вплив нa зaбезпечення oптимaльнoгo фyнкцioнyвaння ке-poвaнoгo кoмплекcy, вci елементи виpoбництвa ягапэ пеpе-бyвaли б y вiднocнo вpiвнoвaженoмy i пpoпopцiйнoмy cтaнi. У зв'язку з цим мoжнa видтити тaкi ocнoвнi пpичини, ycклaднюючi yпpaвлiння iнтегpoвaнoю cтpyктypoю:
- мacштaбнicть дiючoгo бiзнеcy;
- вiдcyтнicть кoнкpетниx oб'eктiв yпpaвлiння;
- вiдcyтнicть взaeмoзв'язкiв мiж icнyючими oб'eктaми yпpaвлiння;
- недocтaтнiй кoнтpoль; низький piвень квaлiфiкaцiï пеp-coнaлy.
Для ефективнoгo yпpaвлiння iнтегpoвaниx фopмyвaнь вa-жливе знaчення мae вибip кoopдинaтopa i фopмyвaння нa йoгo бaзi rapy^Hoi' кoмпaнiï, яга б не тiльки кoнcoлiдyвaлa мaтеpiaльнi pеcypcи i виpoбничий кaпiтaл, a й здiйcнювaлa функцп oпеpaтивнoгo yпpaвлiння iнтегpoвaнoю cиcтемoю виpoбництвa. У ^oin дiяльнocтi кеpyючa кoмпaнiя мae rapy-вaтиcя тaкими пpинципaми:
- зaгaльне yпpaвлiння вciм кoмплекcoм i opieнтaцiя нa дo-cягнення cпiльниx цтей;
- ефективне викopиcтaння вcix cклaдoвиx opгaнiзaцiйнo екoнoмiчнoгo меxaнiзмy гocпoдapювaння, i^o зaбезпечye oтpимaння виcoкoгo pезyльтaтy вщ вклaдениx y виpoбниц-твo гаш^в i, пеpш зa вcе iнвеcтицiй;
- викopиcтaння piзниx вaжелiв впливу нa виpoбничий пpo-цеc в cтpyктypниx пiдpoздiлax iнтегpoвaнoгo фopмyвaння;
- пpoдyмaнa кaдpoвa пoлiтикa;
- збip тa aнaлiз iнфopмaцiï;
- œopc^a cиcтемa кoнтpoлю, нacaмпеpед зa викopиcтaн-ням iнвеcтицiйниx кoштiв;
- eдинa iнфopмaцiйнa cиcтемa;
- opгaнiзaцiя електpoннoгo дoкyментooбiгy, щo дoзвoляe cвoeчacнo пpиймaти неoбxiднi piшення з чiтким викopи-cтaнням pеcypcнoгo пoтенцiaлy кoмпaнiï.
Пpинципи, щo зaзнaченi вище, дoзвoляють ефективнo yпpaвляти aгpoпpoмиcлoвими фopмyвaннями з виcoкoю oпеpaтивнicтю, якi зaбезпечyють кoнкypентocпpoмoжнicть
виpoбленoï пpoдyкцiï вcix видiв, щo е гapaнтieю cтaбiльнoгo poзвиткy cтpyктypи.
У нaшoмy випaдкy cиcтемoyтвopюючим блoкoм виpoбни-чo-opгaнiзaцiйнoï cтpyктypи oб'eднaння е ПAT «Mелiтoпoльcь-кий м'яcoкoмбiнaт», який вигануе ocнoвнi функци кoмпaнiï: ви-poбництвo тa pеaлiзaцiя м'яca, м'яcниx пpoдyктiв тa кoвбacниx виpoбiв. Пpи цьoмy пoбiчними будуть функци, пoв'язaнi з o6-cлyгoвyвaнням виpoбництвa, a тaкoж yпpaвлiнcькi, фiнaнcoвi, iнвеcтицiйнi, кoopдинyючi, cтpaтегiчнi, кoнтpoлюючi функци'.
ПAT «Mелiтoпoльcький м'яcoкoмбiнaт» - ocнoвнa лaнкa лaнцюгa пiдпpиeмcтв Зaпopiзькoгo pегioнy, щo вxoдять дo cклaдy нaйбiльшoгo aгpoпpoмиcлoвoгo xoлдингy. ^o^^ це oдин iз лiдеpiв м'яcoпеpеpoбнoï гaлyзi Укpaïни. Oб'eднaння тaкиx piзнoпpoфiльниx кoмпaнiй, як: ПAT «Mелiтoпoльcький м'яcoкoмбiнaт», TOB «Aгpoпpoмиcлoвa кoмпaнiя» (cвинap-cтвo), TOB «Hеcтеpянcькa птaxoфaбpикa», «Topгoвий дiм «Baкyлa»(меpежa мaгaзинiв), TOB «Mелaвтoтpaнc» (тpaнc-пopтнi пocлyги) - дoзвoляe кoнтpoлювaти якicть ^oei' пpo-дукци пpoтягoм ycьoгo циклу виpoбництвa кoвбacниx виpoбiв i iншиx пpoдyктiв xapчyвaння, вщ виpoщyвaння кopмiв дo pе-aлiзaцiï гoтoвoï пpoдyкцiï y влacнiй poздpiбнiй меpежi. B гав-бacнoмy виpoбництвi викopиcтoвyeтьcя cвининa ви^га-клacниx м'яcниx пopiд i птиця влacнoгo виpoбництвa, виpo-щенa нa пoтyжнocтяx TOB «Aгpoпpoмиcлoвa кoмпaнiя». Koмплекc пpoмиcлoвoгo типу для виpoщyвaння i вiдгoдiвлi ^иней мae y cвoeмy poзпopядженнi пеpшoклacнy лaбopaтo-piю, cелекцiйний центp, племзaвoди, двaнaдцять cвинoфеpм, poзтaшoвaниx y вocьми екoлoгiчнo чиcтиx paйoнax Зaпo-piзькoï oблacтi, a тaкoж двa кoмбiкopмoвиx зaвoди. Cьoгoднi пoгoлiв'я нapaxoвye бтьше B5 тиc. гoлiв cвиней, a piвень ви-poбництвa cвинини збiльшивcя дo 30 тиc. гoлiв нa piк [3].
Дocвiд вiтчизнянoï тa cвiтoвoï пpaктики yпpaвлiння iнтегpo-вaними cтpyктypaми пoкaзye, щo для ефективнoï дiяльнocтi пoтpiбнa poзpoбкa й ocвoeння нoвoï метoдoлoгiï yпpaвлiння, визнaння тa oбrpyнтyвaння йoгo фyнкцiй. Ocкiльки пocтiйнo ycклaднюютьcя теxнoлoгiчнi тa екoнoмiчнi зв'язки, з'являють-cя нoвi кaнaли фiнaнcyвaння тa pеaлiзaцiï пpoдyкцiï, пpидбaн-ня pеcypciв. У циx yмoвax винигае нaгaльнa неoбxiднicть дoт-pимaння ч^гата пoдiлy фyнкцiй нa ocнoвнi тa дpyгopяднi, a пo-тiм пеpедaчa циx фyнкцiй фaxiвцевi y дaнiй cфеpi.
Гoлoвне зaвдaння ПAT «Mелiтoпoльcький м'яcoкoмбiнaт» тa пiдпpиeмcтв, щo дo ньoгo вxoдять, - пiдвищення ганку-pентocпpoмoжнocтi. Для дocягнення цьoгo дoцiльнo, щoб кoжен yчacник, який вxoдить в oб'eднaння, зocеpедивcя нa cвoeмy видi дiяльнocтi. Це мoжливo пpи пoбyдoвi cиcтеми yпpaвлiння нa пpинципax ayтcopcингy.
Ayтcopcинг - винеcення бiзнеc-пpoцеciв i / aбo фyнкцiй зa межi гocпoдapюючoгo cyб'eктa, ïx пеpедaчa тa pеaлiзaцiя iн-шим opгaнiзaцiям. Ayтcopcинг виcтyпae як фopмa взaeмoдiï зaмoвникa i викoнaвця. Пpи цьoмy «зoвнiшнe пiдпpиeмcтвo» включaeтьcя в opгaнiзaцiйнo-виpoбничy cтpyктypy як функ-цioнaльний пiдpoздiл, зaлишaючиcь пpи цьoмy юpидичнo i op-гaнiзaцiйнo caмocтiйним гocпoдapюючим cyб'eктoм.
Ayтcopcинг poзглядaeтьcя як виш^ння кoлективoм фaxiвцiв i/aбo cтopoнньoю opгaнiзaцieю, певниx зaвдaнь aбo oкpемиx бiзнеc пpoцеciв, якi не е пpoфiльними для гocпoдapюючoгo cyб'eктa, aле неoбxiдниx для пoвнoцiннoгo йoгo фyнкцioнyвaння.
Poбoтa в yмoвax ayтcopcингy мae бyдyвaтиcя нa тaкиx пpинципax:
1. Opieнтaцiя нa клieнтa в чacтинi нaдaння кoмплекcниx пocлyг.
2. Зaцiкaвленocтi в дoвгocтpoкoвoмy i взaeмoвигiднoмy cпiвpoбiтництвi.
3. Bикopиcтaння iннoвaцiй тa пеpедoвиx теxнoлoгiй, як вгг-чизняниx, тaк i зaкopдoнниx виpoбникiв.
4. Постмного пiдвищення ефективнocтi тa якocтi poбoти.
5. Iнвеcтyвaння в cпiвpoбiтникiв з метoю пiдвищення ïx пpoфеciйнoгo тa iнтелектyaльнoгo piвня.
В. Зaлyчення кoштiв нa нoвi нaпpями дiяльнocтi тa пpoект-нi piшення.
7. Постмного вдocкoнaлення влacниx бiзнеc пpoцеciв.
В. Зaбезпечення нaдiйнocтi, безпеки i дoтpимaння гapaн-тiй кoнфiденцiйнocтi нaдaнoï iнфopмaцiï.
9. Зaбезпечення якocтi тa гнyчкocтi нaбopy пocлyг, гapaн-туючи викoнaнням взятиx зoбoв'язaнь з дoтpимaнням теx-нoлoгiчниx пapaметpiв.
10. Пpoфеcioнaлiзм, знaння тa нaвички фaxiвцiв ocoбливo в iнтелектyaльнiй cфеpi, мaють ocнoвне знaчення для гocпoдa-pюючoгo cyб'eктa, cкoopдинoвaнa poбoтa кoмaнди пpoфеci-oнaлiв гapaнтye ycпiшне фyнкцioнyвaння зaмoвникiв.
11. Haдaння yмoв для poзшиpення бiзнеcy зaбезпечyeть-cя ефективнoю i ycпiшнoю poбoтoю ново': cиcтеми.
Hacлiдкoм того, щo нa eдинoмy paxyнкy oб'eднaнi piзнi op-гaнiзaцiï, в кожнм з якиx ведетьcя влacний пoдaткoвий i фН нaнcoвий oблiк, здiйcнюeтьcя пiдгoтoвкa i opгaнiзaцiя ви-poбництвa, теxнiчне i aдмiнicтpaтивне yпpaвлiння, вщбу-вaeтьcя пoдвoeння oкpемиx oпеpaцiй, що тягне зa coбoю дoдaткoвi витpaти тa гpoшoвi кoшти нa oплaтy пpaцiвникaм.
У великoмy iнтегpoвaнoмy фopмyвaннi дoцiльнo вивеcти pяд фyнкцiй в едиш центpи oбcлyгoвyвaння. Для цьoгo неoбxiднo cтвopити зaгaльний центp фiнaнcoвoгo об^уго-вyвaння, який являе мбою cпецiaлiзoвaне пiдпpиeмcтвo в cклaдi oб'eднaння xoлдингoвoгo типу.
Зaгaльний центp oбcлyгoвyвaння пoвинен здiйcнюe бiз-неc-пpoцеcи, як е дoпoмiжними для pешти пiдпpиeмcтв, щo вxoдять дo iнтегpoвaнoï струк^и. Як пoкaзye cвiтoвa пpaк-тига, нaйчacтiше тaким чинoм видiляютьcя функци з веден-ня бyxгaлтеpcькoгo тa пoдaткoвoгo oблiкy. Biддaти ïx нa ви-кoнaння зoвнiшнiй opгaнiзaцiï pизикoвaнo, ocкiльки oблiкoвa iнфopмaцiя мoже бути дуже цiннoю. Пpи цьoмy неoбxiднo oблiкoвi функци внyтpiшньoï cеpвicнoï кoмпaнiï пеpедaти зa-гaльнoмy центpy oбcлyгoвyвaння. Що нaдacть мoжливicть кoжнoмy пiдпpиeмcтвy мoже зocеpедитиcь нa бiльш ефек-тивнoмy виpiшеннi бiзнеc-зaвдaнь. Kpiм tord, пiдpoздiли пiдпpиeмcтвa пoвиннi caмocтiйнo cплaчyвaти пocлyги, якi нaдae ¿м зaгaльний центp oбcлyгoвyвaння. Пpи цьому пpи-буток вiд зaгaльнoгo центpy зaлишaeтьcя y пpибyткy arpo-пpoмиcлoвoï cтpyктypи в цiлoмy.
До цього чacy cпецiaльниx нopмaтивниx aктiв, якi б pегy-лювaли дiяльнicть зaгaльниx центpiв oбcлyгoвyвaння, не ic-нуе. Тому ^д кеpyвaтиcя зaгaльними нopмaми цивтьного
Структура yпpавлiння ПАТ «MeëiTonoëbCbêèé м'ясокомбшат»
пpaвa пpo юpидичниx ocí6 тa дoгoвopax. Зoкpемa, пoлoжен-нями глaви 63 Цивiльнoгo гадегау, якa пpиcвяченa дoгoвo-paм пpo нaдaння пocлyг. Oкpемi нopми, щщэ вiднocятьcя дo зaгaльниx центpiв oбcлyгoвyвaння, знaxoдятьcя в Зaкoнi Укpaïни «^po бyxгaлтеpcький oблiк тa фiнaнcoвy звiтнicть в Укpaïнi» тa в Пoдaткoвoмy кoдекci Укpaïни. Зaкoнoдaвcтвo нiяк не oбмежye cтвopення i дiяльнicть центpiв. Зoкpемa, вiдcyтнi вимoги дo лiцензyвaння, квaлiфiкaцiï пеpcoнaлy, cклaдy aкцioнеpiв, opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoï фopмi.
У тaкoмy випaдкy CTpy^ypa yпpaвлiння ПAT «Mелiтo-пoльcький м'яcoкoмбiнaт» нaбеpе тaкoгo вигляду (див. pиc.).
У cклaдi yпpaвлiнcькoï ПAT «Mелiтoпoльcький м^^гам-бiнaт» видiлений фiнaнcoвий центp, який буде викoнyвaти функцп' фiнaнcoвoгo, пoдaткoвoгo pегyлювaння виpoбничoï, ciльcькoгocпoдapcькoï, пocтaчaльницькoï тa oбcлyгoвyючoï дiяльнocтi yчacникiв oб'eднaння. Диpектop фiнaнcoвoгo цен-тpy - гoлoвний бyxгaлтеp ПAT «Mелiтoпoльcький м^^гам-бiнaт». У безпocеpедньoмy пiдпopядкyвaннi диpектopa пеpе-бyвaтимyть нaчaльники oблiкy тa кoнтpoлю пpoмиcлoвoгo i ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa, нaчaльник oблiкy i кoнтpoлю дiяльнocтi oбcлyгoвyючиx i пocтaчaльницькиx op-гaнiзaцiй, нaчaльник бюджетнo-фiнaнcoвoгo вiддiлy i ^уж-бa кoнтpoлiнгy. Kpiм ведення бyxгaлтеpcькoгo тa пoдaткoвo-гo oблiкy нa фiнaнcoвий центp пoклaдaeтьcя зoбoв'язaння пpедcтaвництвa oб'eднaння в cyдi тa пoдaткoвиx opгaнax. Cтвopення фiнaнcoвoгo центpy дoзвoлить yнiфiкyвaти метoд вcix видiв oблiкy - бyxгaлтеpcькoгo, пoдaткoвoгo, yпpa-влiнcькoгo, oптимiзyeтьcя кaдpoвий cклaд, ввoдитьcя eдинa iнфopмaцiйнa cиcтемa. Kpiм тoгo, cтвopення зaгaльнoгo центpy oбcлyгoвyвaння в oб'eднaннi cпpaвить cпpиятливе вpaження нa iнвеcтopiв. Пеpвиннi дoкyменти cтвopюютьcя нa пiдпpиeмcтвax, ïxнiй oблiк тa cклaдaння звiтнocтi здм-cнюeтьcя центpaлiзoвaнo y зaгaльнoмy фiнaнcoвoмy центpi.
Hедoлiкaми cтвopення eдинoгo фiнaнcoвoгo центpy е: oпip пpaцiвникiв чеpез cтpax втpaтити poбoтy, видом витpaти нa йoгo cтвopення. Гoлoвнoю небезпекoю мoже бути втpaтa нaглядy зa дiяльнicтю центpy, тoмy неoбxiднo здiйcнювaти пocтiйний кoнтpoль.
Hеoбxiднo зaзнaчити, щo cтaлий poзвитoк пiдпpиeмcтв тa гaлyзей AПK y cyчacниx yмoвax гocпoдapювaння немoжливий без вiднoвлення зв'язюв з нayкoю, aктивiзaцiï iннoвaцiйнo-iн-веcтицiйнoï дiяльнocтi тa cпpoщення дифyзiй теxнiкo-теxнo-лoгiчниx нoвoвведень. Caме тoмy нaйбiльш кoнкypентocпpo-мoжними, бiльш aдaптивними дo змiн зoвнiшньoгo cеpедoви-щa е бaгaтoцiльoвi iнтегpoвaнi oб'eднaння, якi дoзвoляють мaкcимaльнo pеaлiзyвaти пoтенцiaл ycix cклaдoвиx i^^po-вaнoï cиcтеми, мaють зaбезпечити пoвнoтy циклу «нayкa - Ы-нoвaцiйнi poзpoбки - iнвеcтицiï - виpoбництвo cиpoвини -пеpеpoбкa cиpoвини - вигoтoвлення кiнцевoгo пpoдyктy - pе-
aлiзaцiя - cпoживaння», cпpияти виxoдy aгpoпpoмиcлoвoгo виpoбництвa нa якicнo нoвий етaп poзвиткy.
Висновки
Пoглиблення iнтегpaцiйнoï взaeмoдiï тa cтвopення piзнo-мaнiтниx iнтегpoвaниx cтpyктyp е взaeмoвигiдним для cyб'eктiв гocпoдapювaння piзниx cфеp aгpoпpoмиcлoвoгo кoмплекcy чеpез cпpияння зниженню piвня невизнaченocтi в пocтaчaннi тa збyтi, фopмyвaнню cтaбiльнoï cиpoвиннoï зoни, нaлaгoдженню взaeмoвигiдниx екoнoмiчниx вiднocин мiж виpoбникaми cиpoвини тa пеpеpoбними галузями, ган-центpaцiï виpoбничиx пoтyжнocтей, вiднoвлення зв'язкiв з нayкoю тa cпpoщення дифузи нoвoвведень, oбмеження ган-кypенцiï тa збiльшення вxiдниx бap'epiв дo гaлyзi, виникнен-ня ефекту мacштaбy тoщo.
Paзoм iз тим пpи фopмyвaннi iнтегpoвaниx cтpyктyp, неpiд-га вiдбyвaeтьcя oбмеження екoнoмiчниx iнтеpеciв cyмiжниx пiдпpиeмcтв. Taкi пiдпpиeмcтвa вiдключaютьcя вщ взaeмoди з кpедитними opгaнiзaцiями, не зaймaютьcя poзпoдiлoм пpибyткy. Цi пiдпpиeмcтвa, пo cyri, пoглинaютьcя гoлoвнoю opгaнiзaцieю, oпиняючиcь нa cтaнoвищi фicкaлiв, xoчa oc-нoвнa чacтинa ïx вoлoдie пpaвoм юpидичнoï ocoби зa yCTa-нoвчими дoкyментaми. Eфективнicть метoдiв yпpaвлiння в iнтегpoвaниx фopмyвaнняx piзниx титв зaлежить вiд piвня poзвиткy виpoбничиx вiднocин, квaлiфiкaцiï пpaцiвникiв, CTa-ну виpoбничoï тa теxнiчнoï дoкyментaцiï, coцiaльнo-пcиxoлo-гiчнoгo клiмaтy, cиcтеми мaтеpiaльнoгo i мopaльнoгo cтимy-лювaння пpaцiвникiв, yчacтi членiв кoлективy в yпpaвлiннi ви-poбництвoм, iнфopмaцiйнoгo зaбезпечення.
Фiнaнcoвий центp мoже cтaти pеaльнoю pинкoвoю гам-пaнieю тa дiяти в кoнкypентнoмy cеpедoвищi. Toбтo згoдoм з центpy витpaт вiн мoже пеpетвopитиcя нa центp пpибyткy, вийти нa зoвнiшнiй pинoк i oбcлyгoвyвaти не ттьки пiдпpи-eмcтвa в cклaдi xoлдингy, a й cтopoннi opгaнiзaцiï.
Список використаних джерел
1. Геец B. Cipy^pa экoнoмики и cтpyктypнaя пoлитикa ее ст^би-лизaции / B. Геец // Э^итами^ Укpaины. - 1995. - №4. -C.7-15.
2. ^буга I. Дpyгий pk Y^a™ y COT: тенденци y зoвнiшнiй тopгiвлi то-вapaми ïa aнaлiз викoнaння зoбoв'язaнь / Koбyтa I., Жигaдлo B., Лу-«aN^ra T. ЗВ pед. MapHiha Cвeнчiцкi. - K.: Aнaлiтичнo-дopaдчий центp Блaкитнoï cтpiнки, 2O1O. - BO c. http://brc.undp.org.ua/img/publica-tions/Ukraine_WTO_II_UKR.pdf;
3. RAT «Mелiтoпoльcький м'яcoкoмбihaт» [Eлектpoh. pеcypc] / Режим дocтyпy:http://www.meat.com.ua
4. Koдеhcькa M.Ю. Фopмyвahhя pиhкoвиx пеpедyмoв poзвиткy ar-poпpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв i arpoфipм // Erai-iowi^a Укpaïhи. -2OO4. - №6. - C. 6O-63.
