CC BY
9
тивних послуг в центрах надання адмУстративних послуг на вск етапах процесу надання послуг;
- максимально поширити мехаызми спрощення процедур надання послуг в ЦНАП на суб'екти надання адмУстра-тивних послуг за вщсутност ЦНАП з урахуванням оргаыза-цмних, ¡нформацмних та техннних можливостей вщповщних органа мюцевого самоврядування. Зокрема, забезпечити розроблення та використання ¡нформацмних та технолопч-них карток адмУстративних послуг для кожноУ послуги зпд-но перел¡к¡в адмУстративних послуг.
Проведення адм¡н¡стративно-територ¡альноí реформи та реформи органа м¡сцевого самоврядування зумовлюе не-обх¡дн¡сть подальших досл¡джень щодо державного регу-лювання процесу удосконалення системи надання адмУ-стративних послуг, комплексного, системного тдходу до визначення проблем правового, оргаызацмного та ¡нфор-мац¡йного забезпечення надання адм¡н¡стративних послуг органами мюцевого самоврядування та визначення напря-м¡в розв'язання цих проблем шляхом оптим^аци процедур надання адмУстративних послуг.
Список використаних джерел
1. Закон УкраУни «Про мюцеве самоврядування в Украй-й» вщ 21.05.97 №280/97-ВР [Електрон. ресурс] / Режим доступу: 2акоп.гаЬа.доу.иа/до/280/97-вр.
2. Ровинська К.1. Принципи бвропейськоУ харти мюцевого самоврядування як основа формування мюцевого самоврядування в УкраУн [Електрон. ресурс] - Режим доступу: Ь|Ир://\м\мм.кЬиара. kharkov.Ua/e-book/db/2013-1/doc/5/02.pdf.
3. Закон УкраУни «Про адмЫютративы послуги» в1д 06.09.2012 №5203ЧУ [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://zakoп2. rada.gov.ua/laws/show/5203-17.
4. Розпорядження КабЫету Мнстрв УкраТни вд 26.10.2011 №1076-р «Про затвердження плану заходв щодо реформування системи надання адмнстративних послуг» // Урядовий кур'ер, 2011, №202.
5. Наказ МЫекономрозвитку в1д 29.12.2012 №1532 «Деяк пи-тання проведення офнки економнноТ ефективносп» (зареестрова-но в МЫ'юст вщ 15.01.2012 №124/22656) // ОфМйний вюник УкраТни, 2013, №7, ст. 258.
6. Постанова КабЫету МЫютрв УкраТни в1д 30.01.2013 №57 «Про затвердження Порядку ведення Реестру адмУстративних послуг» // Офщйний вюник УкраТни, 2013, №9, ст. 339.
7. Постанова КабЫету МУстрв УкраТни вщ 30.01.2013 №44 «Про затвердження вимог до пщготовки технолопчноТ картки адм1нг стративних послуг» // Офщйний вюник УкраТни, 2013, №9, ст. 333.
8. Постанова КабЫету МУстрв УкраТни вщ 20.02.2013 №118 «Про затвердження Прим^ного положення про центр надання адмУстра-тивних послуг» // Офщйний вюник УкраТни, 2013, №16, ст. 557.
9. Наказ МЫекономрозвитку вщ 05.04.2013 №364-13 «Про затвердження ¡нформацмних i технолопчних карток адмУстративних послуг» [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://www.me.gov. ua/control/uk/publish/article?art_id=206640&cat_id=178430.
10. Постанова КабЫету M¡н¡стp¡в УкраТни в¡д 29.05.2013 №379 «Про затвердження Типового порядку проведення конкурсу для надання супутнк послуг, пов'язаних з наданням адмУстративних послуг» // Офщйний вюник УкраТни, 2013, №41, ст. 1476.
11. Розпорядження КабЫету МУстрв УкраТни вщ 24.07.2013 №614-р «Про схвалення Концепцп ДержавноТ цшьовоТ программ створення та функцюнування ¡нформафйноТ системи надання адмг н¡стpативних послуг на перюд до 2017 року» // ОфУйний в¡сник УкраТни, 2013, №66, ст. 2403.
1 2. Сосюн О. Модель адмУстративно-територильноТ реформи в УкраУ [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://soskin.info/ ea/2006/9-10/20060921.html.
0.1. П0ПР03МАН,
к.е.н., доцент кафедри менеджменту i економки, Нацональний унверситет ф\зичного виховання i спорту Украни,
Н.В. П0ПР03МАН,
к.е.н., доцент кафедри економiчноï к'бернетики, Нацюнальний унверситет бюресурав i природокористування Украни
Побудова системи управлшня у сфер1 сощально! ¡нфраструктури
У стал-i розкриваються особливост функцюнування со^ально!'нфраструктури, механизм створення ефективного менеджменту в цй сфер та методи побудови системи управлння со^ально!' нфраструктури як складово!' суспльного виробництва.
Ключов'1 слова: система управлння, со^альна iнфраструктура, менеджмент, ринкова економiка, трудовi ресурси, схема управлння, мiкросередовище, макросередовище, кадрова пол'пика.
А.И. П0ПР03МАН,
к.з.н., доцент кафедры менеджмента и экономики, Национальный университет физического воспитания и спорта Украины,
Н.В. П0ПР03МАН,
к.э.н., доцент кафедры экономической кибернетики, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
Построение системы управления в сфере социальной инфраструктуры
В статье раскрываются особенности функционирования социальной инфраструктуры, механизм создания эффективного менеджмента в данной сфере и методы построения системы управления социальной инфраструктуры как составляющей общественного производства.
Ключевые слова: система управления, социальная инфраструктура, менеджмент, рыночная экономика, трудовые ресурсы, схема управления, микросреда, макросреда, кадровая политика.
In the article the features of social infrastructure, creating an effective management mechanism in the field and methods of management of social infrastructure as part of social production.
Keywords: management, social infrastructure, management, market economy, human resources, management scheme, microenvironment, macro, personnel policy.
226 Формування ринкових вщносин в Укра'У № 11 (162)/2014
© 0.1. П0ПР03МАН, Н.В. П0ПР03МАН, 2014
Постановка проблеми. Система управлЫня - це мехаызм профеайно зрйснюваноТ дильноси спрямованоУ' на досягнен-ня в ход1 функцюнування оргаызаци, що дк в ринкових умовах, певних намнених цтей шляхом рацюнального використання матервльних ¡ трудових ресурса ¡з застосуванням принципв, функцм та методв економ¡чного механ¡зму управл¡ння.
УправлЫня у сфер¡ соц¡альноí ¡нфраструктури в умовах ринку, що означав: орюнта^ю вах орган¡зац¡й на попит ¡ потреби ринку, на запити кшентю й орган¡зац¡ю таких по-слуг, як¡ користуються попитом ¡ можуть дати установам та оргаызацтм даноУ структури запланований прибуток; по-ст¡йне прагнення до п¡двищення ефективност дтльнос-т¡ з метою зменшення витрат ¡ одержання оптимальних результата; коригування ц¡лей, завдань ¡ програм залежно в¡д кон'юнктури ринку; необхщнють використання сучасноУ ¡н-формацмноУ бази (комп'ютерних мереж та зв'язюв) з метою зд¡йснення багатовар¡антних розрахунюв для прийняття об-Грунтованих ¡ оптимальних управл¡нських р¡шень; рацюналь-ний доб^ персоналу ¡ його ефективне використання.
Актуальнють обраноУ теми статп полягае в тому, що на су-часному етап¡ економ¡чного розвитку, в умовах трансфор-мацГ| нацюнально'У економ¡ки, серед проблем, пов'язаних ¡з виходом Укра'ни з кризового стану, важливе мюце посЬ дае завдання формування ефективно'У системи управл¡ння у сфер¡ соц¡альноí ¡нфраструктури. Як найважливший еле-мент в¡дтворювальноí структури економки соц¡альна ¡нфра-структура забезпечуе пщвищення осв¡тнього й культурного р¡вня всього населення. Це саме та сфера, яка повинна бути спроможна своечасно прогнозувати динамку економнноУ кон'юнктури, а також якнайшвидше та досить гнучко реагу-вати на будь-як змЫи, що в¡дбуваються у сусптьствк
Лнал13 дослщжень та публжащй з проблеми. Доко-р¡нна зм¡на економ¡чноí системи ¡ перех¡д до ринковоУ моде-л¡ економ¡ки сприяли рвкому зростанню ¡нтересу в¡тчизняних досл¡дник¡в до проблеми управлЫня у сфер¡ соцюльноТ ¡нфраструктури. Цей ¡нтерес зумовлений появою та розвитком оргаызацм рвних форм власност¡ в УкраУн ¡ вт¡лений у зна-чн¡й ктькост публ¡кац¡й. Серед сучасних в¡тчизняних видат-них вчених економ¡ст¡в, як¡ дослщжують проблеми соц^льноУ ¡нфраструктури, сл¡д назвати В. Гееця, Г. Климка, В. ГолЬ кова, В. бвтушевського, Ю. H¡коленка, П. бщенка, В. Кудря-шова, К. Кривенка, В. Ларцева, С. Ледомську, С. Мочерного, М. Павлишенка, О. Пасхавера, Б. Стеценка. Серед закордон-них видатних вчених-економютв цю проблему досл¡джують Дж. Хорвей, П. Хейне, С. Ф¡шер, Р. Дорнбуш, Л. Ерхард та ¡ншг
Метою статт'1 е досл¡дження теоретично' концепци формування системи управлЫня у сфер¡ соцюльноТ ¡нфраструктури, визначення суп елементв управл¡ння, а також роз-робка шлях¡в удосконалення системи управлЫня на основ! узагальнення результата анал¡зу ¡снуючоУ практики у соцЬ альн¡й ¡нфраструктур¡ та досвщу кра'н ¡з соц¡ально ор^нто-ваною ринковою економкою.
Виклад основного матер1алу. Соцвльна ¡нфраструкту-ра - це нематервльне виробництво, де створюються нема-тер¡альн¡ форми багатства, як¡ вщграють вир¡шальну роль у всеб¡чному розвитку людини, примноженн íхн¡х розумових \ ф¡зичних зд¡бностей, профес¡йних знань, пщвищены осв^-нього й культурного рвня.
Сфера соц¡альноí ¡нфраструктури включае таю галузг
- охорону здоров'я ¡ ф¡зичну культуру;
- осв¡ту та систему пщвищення квалфкаци;
- житлово-комунальне господарство;
- пасажирський транспорт ¡ зв'язок;
- побутове обслуговування;
- культуру й мистецтво.
Праця, що затрачена на певну соцвльну послугу, е сус-птьно необх¡дною ¡ корисною. Вона рвнозначна прац¡ у сфер¡ матер¡ального виробництва, тому и сл¡д визнати продуктивною. Все це дае пщстави вважати, що соц¡альна ¡нф-раструктура е сферою нематер¡ального виробництва. Обсяг ¡ як¡сть соц¡альних послуг - це важливий показник економн-ного прогресу сусптьства та р¡вня життя населення.
Розглядаючи суть поняття «управлЫня», важливо уточни-ти деяк¡ положення, що входять до його складу. УправлЫня як самос™ний вид фаховоТ д¡яльност¡ передбачае, що менеджер може не мати капггал в органваци, в як¡й в¡н працюе. В¡н може волод¡ти акц¡ями органваци, а може ¡ не мати 1х, працю-ючи за наймом на посад¡ менеджера. Праця менеджера - це продуктивна праця, що виникае в умовах комбЫування висо-котехнолог¡чного процесу з високим рвнем спец¡ал¡зац¡í пра-ц¡вник¡в ¡ забезпечуе зв'язок та еднють усього процесу дтль-ност¡ на р¡вн¡ органвацп в ц¡лому, фти або в^лення.
Под¡бн¡ вимоги до управл¡ння обумовлен зб¡льшенням роз-м¡р¡в сусп¡льних оргаызацм, складн¡стю сучасних технолог¡й, необх¡дн¡стю профеайного волод¡ння управл¡нськими нави-ками. В сучасних умовах уа р¡шення з фЫансових, оргаыза-ц¡йних та економнних питань готуються ¡ приймаються про-фес¡оналами у сфер¡ орган¡зац¡í управлЫня, котр¡ зд¡йснюють також нагляд ¡ контроль за виконанням прийнятих ршень [4].
П¡д управл¡нською д¡яльн¡стю у визначенн соц^льно-го менеджменту розум^ться д¡яльн¡сть орган^а^ з метою створення сусптьно корисних благ. Зм¡стом соцюльноТ дЬ яльност¡ е забезпечення процесу всм необх¡дними ресурсами ¡ орган¡зац¡я технолог¡чного циклу в цтому (наприклад: розробка ¡ вдосконалення нових технолопй, забезпечення необх¡дного р¡вня сусптьного продукт¡в ¡ послуг, виконан-ня уск вид¡в операц¡й, матер¡ально-техн¡чне оснащення для здмснення д¡яльност¡, забезпечення персоналом тощо).
Соц^льна ¡нфраструктура потребуе такого стилю роботи, в основ¡ якого лежить постмний пошук нових можливостей, умЫня залучати ¡ використовувати для виршення поставле-них завдань ресурси з найр^номанггнших джерел, домага-ючись пщвищення ефективност ¡ одержання максимально можливого результату при мУмальних затратах.
Визначення цтей д¡яльност¡ орган¡зац¡й соцальноТ ¡нфраструктури на найближчу ¡ подальшу перспективи - це осно-вне у менеджмент¡. Управл¡ння шляхом постановки цтей здмснюеться з урахуванням оцЫки потенц¡йних можливостей оргаызацм ¡ забезпечення 1х в¡дпов¡дними ресурсами. Розрвняють загальн¡ ¡ специф¡чн¡ цл Загальн¡ (стратепч-н¡) ц¡л¡ вщображають концепц¡ю розвитку соц¡альноí ¡нфраструктури в цтому, специфны - розробляються в рамках загальних ц¡лей з основних видю д¡яльност¡ [5].
Рацюнальне використання матер¡альних ¡ трудових ресур-с¡в передбачае досягнення ц¡лей при м¡н¡мум¡ затрат ¡ мак-симум¡ ефективност¡, яке зд¡йснюeться у процес управл¡ння,
за умови, що група ствробггниюв спрямовуе своí зусилля на досягнення загальних цтей на п¡дстав¡ в¡дпов¡дноí мотиваци 1х прац¡. Менеджмент мае свм власний економ¡чний меха-н¡зм. Механ¡зм менеджменту у сфер¡ соц¡альноí ¡нфраструктури складаеться з трьох ланок:
- внутршнього управлЫня;
- управл¡ння операц¡ями;
- управлЫня персоналом.
Використання механ¡зму менеджменту спрямоване на ви-р¡шення конкретних проблем взаемоди в реалваци соцвль-но-економнних, технолог¡чних, соц¡ально-психолог¡чних завдань, що виникають у процеа д¡яльност¡. Система управлЫня об'ективно обумовлена зд¡йсненням певноУ д¡яльност¡ в ринкових умовах, коли результати управл^сь^ ¡ господарсько! д¡яльност¡ одержують оц¡нку на ринку в процеа обмЫу [2].
Ланки системи управлЫня ^ц^льно]' ¡нфраструктури подан в табл. 1-3. К¡нцева мета побудови системи управлЫня - забезпечення ефективност в д¡яльност¡ оргаызацм шляхом рацг онально1' оргаызаци процесу, включаючи управл¡ння ¡ розвиток техн¡ко-технолог¡чноí бази, а також ефективне використання кадрового потенцнлу при одночасному пщвищены квалфкаци, творчоУ активност¡ та лояльност кожного прац¡вника.
Менеджмент покликаний створювати умови для устшно-го функцюнування будь-яко: системи виходячи з того, що ефективнють - це не причина ¡снування орган¡зац¡й, а результат íхньоí д¡яльност¡, який у пщсумку визначае ринок.
Таблиця 2. Принципова схема управлшня процесами [2]
Ефективнють створюе передумови для подальшого функ-ц¡онування органвацп, оск¡льки лише ефективнють ¡ його складов¡ у вигляд¡ р¡зноман¡тних фонд¡в дае змогу обмеж-увати ¡ переборювати ризики, пов'язан з функц¡онуванням будь-якоí органваци.
Ситуац¡я на ринку пост¡йно змЫюеться, в¡дбуваються змЬ ни становища конкурента на ринку, умов ¡ форм фЫансу-вання, стану кон'юнктури в галуз¡ або в краíн¡ загалом, умов мжнародних економ¡чних в¡дносин. Звщси - пост¡йна наяв-н¡сть ризику. Метою менеджменту в таких умовах е постмне управл¡ння ризиками не ттьки тепер, а й у майбутньому. Для цього необх¡дна наявнють певних резервних кошт¡в ¡ надан-ня менеджерам певного ступеня свободи ¡ самост¡йност¡ для швидкого реагування й адаптацп до умов, що змЫюються.
0дним ¡з найважлив¡ших компонента менеджменту е управл¡ння соц¡альним середовищем. 0ргаызацт д¡e в ду-же мЫливих умовах, спричинених розмаíттям вщносин, що складаються мж ним та рвними економ¡чними суб'ектами. Сукупн¡сть цих вщносин ¡ утворюе поняття соцвльного се-редовища, яке багато в чому визначае характер дтльност оргаызацм ¡ мусить в обов'язковому порядку бути вивчене у процеа проведення мaркетинговоí роботи.
Розгляд соцвльного середовища проводиться у двох на-прямах: анал^ м¡кросередовищa ¡ aнaл¡з макросередовища [4]. Як показано на рис. 1, мкросередовище складаеться ¡з взаемовщносин усередин¡ сaмоí оргaн¡зaц¡í, а також ¡з по-
Таблиця 1. Принципова схема системи управлшня
Принципи Функцм Економ1чш методи
Централвацт в управлЫы Маркетинг Комерц¡йний розрахунок
Децентрaл¡зaц¡я в управлЫы Планування Внутршньоорганвафйний розрахунок
Поеднання централ^а^ ¡ децентралваци 0ргаызацт Ц¡ни й мехaн¡зм цЫоутворення
0р¡eнтaц¡я на довгостроков¡ ц¡л¡ розвитку Контроль ¡ обл¡к Ф¡нaнсовa пол¡тикa та и найважлив0 ¡нструменти
Демократизацт упрaвл¡ння 0ргаызацт Профес¡онaл¡зм в д¡яльност¡ структури
Проведення науково-дослщно! роботи Забезпечення розвитку Забезпечення потреб Оргашзацшна структура
Розробка соц^льно-економ¡чноí пол¡тики Розробка ¡ забезпечення полггики з нaйвaжлив¡ших напрямюв д¡яльност¡ Розробка пол¡тики дослщження потреб Функц¡онaльнa
Розробка¡впровадження нових продукт¡в ¡ послуг Розвиток соц¡aльних програм Виб¡р кaнaл¡в ¡ методв забезпечення потреб Л¡н¡йно-функц¡онaльнa
0ргаызацт науково-техннноУ д¡яльност¡ Забезпечення матер^льно-техн¡чними ресурсами 0ргaн¡зaц¡я процесу дове-дення послуги до споживача Проблемно-ц¡льове упрaвл¡ння
- П¡двищення якост ¡ конкурентоспроможност¡ - Матрична структура. Див^юнальна
- П¡двищення продуктивност¡ прац - Прогрaмно-ц¡льове упрaвл¡ння
Розробка 1 проведення кадрово'1 пол1тики Оплата 1 стимулювання пращ Групове управлшня, взаемовщносини в колектив1 Сощально-психолопчт аспекти управлшня
Принципи добору ¡ розста-новки персоналу Форми оплати прaц¡ Залучення прaц¡вник¡в до упрaвл¡ння Мотивацт прaц¡ й творчоУ ¡н¡ц¡aтиви
Умови наймання ¡ зв¡льнення Шляхи пщвищення продуктивност прaц¡ Розмежування персоналу в¡дд¡л¡в та íхн¡х функц¡й 0ргaн¡зaц¡йнa культура
Навчання ¡ п¡двищення квaл¡ф¡кaц¡í Зaохочувaльн¡ системи оплати прац Взaeмов¡дносини в колектив¡ Вплив управлЫня персоналом на д¡яльн¡сть оргаызацм
0ц¡нкa персоналу ¡ його д¡яльност¡ Взаемозв'язок ¡з профсп¡лкaми
Таблиця 3. Принципова схема управлшня персоналом [27]
стачальниками, посередниками, конкурентами, клюнтами \ контактними аудитор¡ями.
Внутр¡шньоорган¡зац¡йн¡ вщносини залежать не т¡льки в¡д внутршньо'' культури, а й в¡д його формально'' та неформально' органвацмно'' структури. На рис. 1 внутршы взае-модп показан¡ умовно, осюльки р¡зн¡ орган¡зац¡í мають р^ну оргаызацмну структуру. У процес¡ д¡яльност¡ Ухы структур-н¡ п¡дрозд¡ли вступають у р^номанггы в¡дносини м¡ж собою. Вщ ступеня Ухнього розвитку залежить устх у досягненн¡ по-ставлених перед органвац^ю завдань. Тому менеджмент при вивченн м¡кросередовища повинен мати це на увазг
Ще одним елементом мкросередовища е в¡дносини, що складаються ¡з споживачами. Ц¡ в¡дносини, Ухый розвиток \ взаeмовиг¡дн¡сть багато в чому визначають результат дЬ яльност орган¡зац¡í. Як в¡домо, споживач¡ подтяються на р¡зн¡ групи. В¡дносини з кожною з цих груп будуються на спе-цифнних принципах, як обумовлен¡ ор¡eнтац¡eю оргаызаци на обслуговування того чи ¡ншого виду споживачю.
В¡дносини з контактними аудитор¡ями також справляють певний вплив на дм оргашзацп. Прийнято вир¡зняти п'ять основних груп контактних аудитора, до яких належать: фН нансов¡ орган¡зац¡í, засоби масовоУ ¡нформац¡í, держав-н¡ установи, громадсьюсть, власн¡ прац¡вники. У принципу в¡дносини з контактними аудитор¡ями практично не вщрЬ-няються в¡д таких вщносин у будь-як¡й ¡нш¡й сфер¡ дтль-ност¡. Поняття макросередовища складаеться ¡з ширшого спектра в¡дносин установи ¡з силами, що складають и зо-вн¡шнe оточення. Глобал¡зац¡я такого розгляду здмснюеть-ся з урахуванням основних чинниюв демограф¡чного, еко-номнного порядку, а також природних, науково-техннних, пол¡тичних та культурних чинник¡в. Схематично вс ц¡ вза-емодп показан на рис. 2.
Отже, ттьки внасл¡док ретельного анал¡зу мкросередови-ща з обов'язковим урахуванням уах чинниюв макросередовища можна скласти уявлення про соц^льне середовище. Розум¡ння його й управлЫня зазначеними взаемозв'язками - одне з найважливших завдань системи управлЫня у сфер¡ соцальноТ ¡нфраструктури.
Органи управлЫня ¡ орган¡зац¡йна побудова системи управлЫня сферою соц¡альноí ¡нфраструктури у чомусь збЬ гаються, а в чомусь вщрвняються в¡д ¡нших установ. Голо-вним органом управлЫня е загальн¡ збори. Вони приймають найважливЫ р¡шення - затверджують статут, вибирають раду чи правлЫня, затверджують баланси ¡ зв¡ти, визначають напрям ¡ ц¡л¡ пол¡тики тощо [5].
Способи оргаызаци ¡ структура будь-якоí компани визна-чаються предметом и д¡яльност¡, и сусп¡льно-економ¡чною сутн¡стю, и ц¡лями та и ¡стор^ю. Структура ¡ орган¡зац¡я дтль-ност будь-якоí орган¡зац¡í повинн¡ дозволяти здмснювати вс¡ операци. Ця вимога, як правило, прямо вщображаеться у структур¡ орган¡зац¡í, визначаючи назви п¡дрозд¡л¡в [5].
З огляду на чтео визначену мету структура управлЫня не може бути застиглою, а навпаки - мусить видозмЫюватися, бути динамнною.
По-перше, орган¡зац¡í необх¡дно пристосовувати свою структуру на майбутне - до того органваци, яка мае бути створена вщповщно до стратеги и розвитку. У сформована структур¡ визр¡вають контури тих вщдтю, управл¡нь, сектора, що в перспектив¡ будуть створен в ¡нтересах реал^аци стратег¡чних завдань розвитку соцальноТ ¡нфраструктури. Поступово з груп спвробггниюв можуть створюватися спо-чатку сектори, пот¡м в^ли ¡ (за необх¡дност¡) управл¡ння.
По-друге, рухливють структури може бути продиктована змЫою поточних завдань. Анал¡з ринку послуг виявляе не-
Постачальники Посередникн Конкуренти
Фшансово-еконошчний департамент Правлшня Департамент розрахунюв 1 м1ж оргатзацшних вщносин Департамент розвитку
Департамент розвитку та забезпечення Головна
Департамент бух облшу та оформления операцш установа
Департамент безпеки та правового забезпечення
Вщдшення, етруктурш шдроздши Управлшня зовнппшх зв'язтв Упрашиння розвитку представництв та дочгршх компанш
Упрашиння внутршшього контролю та аудиту
Контакты! аудитори Споживач!
Рисунок 2. Макросередовище оргашзацш сощально'| ¡нфраструктури [2]
Рисунок 1. Мiкросередовище органiзацiй сощально'| ¡нфраструктури [4]
pентaбельнicть poзвиткy oдниx i вимку pентaбельнicть Ы-шиx oпеpaцiй. Зpoзyмiлo, щo це мae пpизвеcти дo cкopoчен-ня (iнoдi дo пoвнoгo згopтaння) дiяльнocтi oкpемиx вщдов i cеpйoзнoгo poзшиpення iншиx. У зв'язку з нoвими нaпpямa-ми ^oef дiяльнocтi opгaнiзaцiя пoвиннa змЫк^ти ycтaле-нi pеaльнocтi, pевiзyвaти кaдpoвий пoтенцiaл, визнaчaти пo-тpеби в нoвиx cпiвpoбiтникax.
Üpгaнiзaцiйнa cтpyктypa е вaжливoю cклaдoвoю ycrnixi-нoгo дocягнення цiлей oбpaнoï cтpaтегií'. Biд piвня opгaнiзa-цiï, нaлaгoдження cтocyнкiв мiж кеpiвництвoм тa пiдлеглими зaлежить ycmx дiяльнocтi. Дуже чacтo xиби в opгaнiзaцiйниx cтpyктypax пpизвoдили нaвiть дocить cильнi opгaнiзaцií' дй кpизoвиx cитyaцiй [3].
Üpгaнiзaцií' дiють y piзниx pинкoвиx yмoвax, cпецiaлiзyютьcя нa нaдaннi piзниx видiв пocлyг, cтaвлять пеpед coбoю piзнi цiлi, a oтже ¿'жн opгaнiзaцiйнi cтpyктypи мoжyть вapiювaтиcя. Koжний з icнyючиx видiв opгaнiзaцiйниx cтpyктyp мae ^oí' пеpевaги й не-дoлiки, якi cлiд oбoв'язкoвo вpaxoвyвaти y пpoцеci вибopy пpи-дaтнoгo cпocoбy opгaнiзaцií'. Üбpaний cпociб пoвинен cпpияти нaйбiльшiй вiдпoвiднocтi opгaнiзaцiï pинкoвим yмoвaм, в якиx вoнa дie, paцioнaльнiй opгaнiзaцií' poбoти пpaцiвникiв ycix лaнoк, ycпiшнoмy нaлaгoдженню i викoнaнню вcix фyнкцiй yпpaвлiння, мaкcимaльнoмy зaдoвoленню пoтpеб клieнтiв i, нapештi, дocяг-ненню мети, щo CTonb пеpед opгaнiзaцieю [1].
Ha pиc. 3 пoдaнi вci ocнoвнi види opгaнiзaцiйниx CTpy^ тyp. Haведемo c™^i xapaктеpиcтики ocнoвниx гpyп opra-нiзaцiйниx cтpyктyp. Üpгaнiзaцiйнi cтpyктypи зa пpинципoм бюpoкpaтií'. Пoняття бюpoкpaтií' ввiв нa пoчaткy XX cтopiччя нiмецький coцioлoг M. Bебеp як iдеaльнy мoдель пoбyдoви opгaнiзaцií'. Зa йoгo теopieю, бюpoкpaтичнa пoбyдoвa op^^-зaцiï пеpедбaчae нaлaгoдженy poбoтy вcix лaнoк yпpaвлiння,
чiткий poзпoдiл пpaцi, cyвopy pеглaментaцiю дiяльнocтi гаж-нoгo cлyжбoвця i дoбip кaдpiв вiдпoвiднo дo ïx кoмпетентнoc-тi. Цi вимoги дo opгaнiзaцiйнoï cтpyктypи cтaли клacичними i лягли в ocнoвy дiяльнocтi бiльшocтi iнcтитyцiй.
Tеpмiн «бюpoкpaтiя», щo acoцiюeтьcя y бaгaтьox iз тяга-нинoю, нaявнicтю вели^': кiлькocтi iнcтaнцiй, фopмaлiзмoм y poбoтi, мae дещo Ыший змicт, a пoявa пoдiбниx acoцiaцiй ви-кликaнa piзнoгo poдy недoлiкaми в poбoтi з пpaктичнoï pеaлi-зaцií' бюpoкpaтичнoгo пpинципy пoбyдoви opгaнiзaцiй. Cлoвoм, yci пoзитивнi pиcи теopiï бюpoкpaтií' дoпoвнилиcя цiлим гамп-лекмм негaтивниx xapaктеpиcтик, пoв'язaниx нacaмпеpед iз нaдмipнoю «зaпpoгpaмoвaнicтю» cлyжбoвцiв бюpoкpaтичниx crpy^yp, якa пpизвoдить дo пoгipшення взaeмoвiднocин як iз зoвнiшнiм cеpедoвищем, де дie opгaнiзaцiя, тaк i вcеpединi ca-мoï opгaнiзaцií', a це cпpичиняe втpaтy гнyчкocтi - oднy з ocнo-вниx вимoг дo дiяльнocтi opгaнiзaцií' в pинкoвиx yмoвax [5].
Бюpoкpaтичнa мoдель пoбyдoви opгaнiзaцiï мae тpи ocнo-внi вapiaнти:
1. Фyнкцioнaльнi opгaнiзaцiйнi cтpyктypи.
2. Дивiзioнaльнi opгaнiзaцiйнi cтpyктypи.
3. Üpгaнiзaцiйнi cтpyктypи, якi дiють нa мiжнapoдниx pин-кax [6].
Poзглянемo гажен iз циx вapiaнтiв poзвиткy бюpoкpaтичниx cтpyктyp. Фyнкцioнaльнi opгaнiзaцiйнi cтpyктypи. Ьнуе незнa-чнa кiлькicть opгaнiзaцiй, |щэ кеpyютьcя пpинципaми opгaнi-зaцiйнoí' пoбyдoви зa фyнкцioнaльнoю oзнaкoю. Фyнкцioнaль-нa opгaнiзaцiйнa cтpyктypa пеpедбaчae пoдiл дiяльнocтi нa oкpемi чacтини, щo являють co6oki вiдocoбленi гaлyзi дiяль-нocтi aбo функцГ'', здiйcнення якиx cпpияe дocягненню мети, щo cтoí'ть пеpед opгaнiзaцieю. Taкими вiдocoбленими cфеpa-ми дiяльнocтi, як пpaвилo, е yпpaвлiння oпеpaцiй, мapкетингy,
Pиcyнoк 3. Kna^örna^q opгaнiзaцiйниx cтpyктyp [7]
бyxгaлтеpcькoгo oблiкy i звiтнocтi тa гocпoдapcькi yпpaвлiння. Зaлежнo вщ oбcягy зaвдaнь, якi виpiшyють ц фyнкцioнaль-нi блoки, мoжyть cтвopювaтиcя дoдaткoвi, дpiбнiшi пiдpoздiли. Фyнкцioнaльнa CTpy^ypa зacтocoвyeтьcя в ocнoвнoмy y невелика opгaнiзaцiяx, якi cyвopo cпецiaлiзyютьcя нa нaдaннi якoгocь виду пocлyг i здaтнi дiяти дocить незaлежнo вiд pин-кoвиx yмoв. To6to для зacтocyвaння фyнкцioнaльнoï ctpy^y-pи неoбxiднa нacaмпеpед cтaбiльнicть cитyaцiï. Пpoте тaкi ще-aльнi yмoви нa пpaктицi тpaпляютьcя piдкo, тoмy opгaнiзaцiï чacтiше викopиcтoвyють iншi типи opгaнiзaцiйниx cтpyктyp [7].
Дивiзioнaльнi opгaнiзaцiйнi CTpy^yp^ Pинкoвi yмoви, щo пocтiйнo зм^ют^я, зpocтaння кoнкypенцiï, yдocкoнaлен-ня теxнoлoгiй i, нapештi, тенденцп дo yкpyпнення opгaнiзaцiй пpивели дo неoбxiднocтi зacтocyвaння дивiзioнaльниx CTpy^ тyp, щo пеpедбaчaють пoдiл не зa фyнкцioнaльнoю oзнaкoю, a вiдпoвiднo дo видiв пpoпoнoвaнoï пpoдyкцiï, гpyп cпoживa-чiв aбo зa pегioнaльними oзнaкaми. Як нacлiдoк, icнye тpи види дивiзioнaльниx opгaнiзaцiйниx cтpyктyp:
1. Cтpyктypи, opieнтoвaнi нa нaдaння piзниx видiв пpoдyкцiï.
2. ^py^yp! opieнтoвaнi нa piзнi фупи cпoживaчiв.
3. Pегioнaльнi opгaнiзaцiйнi CTpy^yp^ Зyпинимocя нa кoжнoмy з видiв дoклaднiше.
Cтpyктypи, opieнтoвaнi нa нaдaння piзниx видв пpoдyкцiï. Cтpyктypи тaкoгo типу дocить чacтo зycтpiчaютьcя в op^h-зaцiяx, якi нaдaють ^oi^ клieнтaм великi oбcяги oкpемиx ви-дiв пocлyг. Пpичoмy цi oбcяги нacтiльки збiльшyютьcя, щo з метою ефективнoгo yпpaвлiння cтae дoцiльним зд^н^^ти кеpiвництвo oкpемo нaдaнням кoжнoгo пpoдyктy. Bкaзaний пpинцип i лягae в ocнoвy opгaнiзaцiйниx cтpyктyp, пoбyдoвa-ниx зa пpoдyктoвoю oзнaкoю. Цi cтpyктypи дaють мoжливicть зocеpедити функци yпpaвлiння нaдaнням oкpемиx пocлyг в pyrax фaxiвцiв iз кoнкpетниx пpoдyктiв. Це cтвopюe дoдaткoвi пеpевaги пpи дoведеннi якocтi пocлyг дo мiжнapoдниx cтaн-дapтiв, a тaкoж у poзвиткy нoвиx видiв пpoдyктiв.
Kеpiвник, вiдпoвiдaльний зa кoнкpетний вид пocлyг, мae у cвoeмy poзпopядженнi дocтaтньo квaлiфiкoвaниx пpaцiвни-кiв з великим пpaктичним дocвiдoм у цiй гaлyзi, зaвдяки чo-му з тaким пiдpoздiлoм вaжкo кoнкypyвaти iншим, opгaнiзo-вaним не зa пpoдyктoвим пpинципoм. ^м тoгo, opieнтaцiя cтpyктypи нa oкpемi види пocлyг дae змoгy щoнaйкpaще га-opдинyвaти веcь пpoцеc вщ cтвopення нoвoï пocлyги i дo дo-ведення iï дo кiнцевoгo cпoживaчa.
Cтpyктypи, opieнтoвaнi нa piзнi гpyпи cпoживaчiв. Цей cno-CÍ6 пoбyдoви пеpедбaчae opieнтaцiю нa пoтpеби цiльoвиx cпoживaчiв пocлyг. Üpгaнiзoвyючиcь тaким чинoм op^H-зaцiя зocеpеджye ^orci ocнoвнy yвaгy нa певниx Tpynax клЬ eнтiв. Дoнедaвнa opгaнiзaцiï, i^o бyдyвaлиcь вiдпoвiднo дo тaкoгo пpинципy, oбcлyгoвyвaли в ocнoвнoмy oкpемиx Tpyn cпoживaчiв. Пpoте пocтyпoвo тaке cтaнoвище змiнювaлocя, i нa внyтpiшнix pинкax aкцент змiщyвaвcя у бiк i^pora^ ra-лa cпoживaчiв [7].
Yci нaдaнi пocлyги кoнцентpyютьcя в oкpемиx пiдpoздiлax, щo oбcлyгoвyють кoнкpетнi фупи cпoживaчiв. Taк, пocлyги poздpiбним клieнтaм мoжyть нaдaвaтиcя yпpaвлiнням пеp-coнaльниx пocлyг тa iнвеcтицiйнoгo менеджменту, a no^yn/i клieнтaм oптoвoгo pинкy - yпpaвлiннями oпеpaцiй нa pинкy. Tara cтpyктypa дae змoгy з мaкcимaльнoю ефективнicтю зa-дoвoльняти пoтpеби цiльoвиx cпoживaчiв.
Pегioнaльнi opгaнiзaцiйнi cтpyктypи. ^ли дiяльнicть oxo-плюе велику геoгpaфiчнy теpитopiю, тo в ocнoвy йoгo op^H-зaцiï мoже бути пoклaдений пpинцип pегioнaльнoï opгaнiзa-цiйнoï CTpyCTypz, щo пеpедбaчae пoбyдoвy дiяльнocтi чеpез меpежy вiддiлень, якi пpoпoнyють no^ym в piзниx pегioнax.
Cтpyктypи, opгaнiзoвaнi зa peгioнaльнoю oзнaкoю, нe вщ-чyвaють ocoбливиx тpyднoщiв y нaлaгoджeннi cтocyнкiв is cвoeю клieнтypoю. Пеpед ними вiдкpивaютьcя велик мoж-ливocтi вcебiчнoгo вивчення дiяльнocтi кopиcтyвaчiв bollix пocлyг. Kpiм тoгo, cтapaннo пpoдyмaне cтвopення меpежi вiддiлень дae змoгy нaлaгoдити дoбpий взaeмoзв'язoк мiж ними i зaбезпечити мaкcимaльне вpaxyвaння пoтpеб cпoжи-вaчiв ycix pегioнiв.
Bиcнoвки
Taким чинoм, aдaптивнi CTpyCTypz виpiшyють нaйвaжливi-ше зaвдaння - пpиcтocoвyють opгaнiзaцiю дo мiнливиx pин-кoвиx yмoв, внacлiдoк чoгo нaбyвaють великoгo пoшиpення. Üpгaнiзaцiйнi cтpyктypи, !o вiдpiзняютьcя cтyпенем центpa-лiзaцiï. Питaння центpaлiзaцiï дiяльнocтi були i зaлишaютьcя дуже cклaдними, a виpiшення ïx дoвoдитьcя шyкaти для гаж-нoï opгaнiзaцiï oкpемo. Koжнa зi CTpy^yp, якi вiдpiзняютьcя cтyпенем центpaлiзaцiï, мae ^oi' пеpевaги i недoлiки, !o не-oбxiднo вpaxoвyвaти пpи делегyвaннi пoвнoвaжень нижчим лaнкaм yпpaвлiння.
^упЫь центpaлiзaцiï визнaчaeтьcя низкoю чинникiв, тaкиx як вaжливicть i кiлькicть yпpaвлiнcькиx piшень, щo нaлежaть дo кoмпетенцiï нижчиx yпpaвлiнcькиx лaнoк, cтyпiнь кoнтp-oлю зa ïxньoю дiяльнicтю. Пpиймaючи piшення npo cтyпiнь центpaлiзaцiï дiяльнocтi, вище кеpiвництвo мae вpaxoвyвa-ти icтopичнi ocoбливocтi opгaнiзaцiï, тpaдицiï, a тaкoж вcтa-нoвлення piзниx ступенв cвoбoди дiй пiдpoздiлiв у минyлoмy. Пpи цьoмy чacтo тpaпляютьcя випaдки, кoли piзним пiдpoз-дiлaм у межax oднieï opгaнiзaцiï нaдaeтьcя бтьше aбo менше пoвнoвaжень для пpийняття piшень.
Hезвaжaючи нa вci вiдмiннocтi, pяд фyнкцiй зaвжди зaли-шaeтьcя в pyкax вищoгo кеpiвництвa. Hижчi лaнки пocтiйнo (i цiлкoм cпpaведливo) пpaгнyть дo бiльшoï децентpaлiзaцiï, o^^^ знизу, пpи безпocеpедньoмy кoнтaктi з клieнтaми, кpaще виднo вci недoлiки i нaйпеpcпективнiшi нaпpями po-6o™ пiдpoздiлy. Пpoте пеpедaння ¿м пoвнoвaжень щoдo ви-знaчення ocнoвниx питaнь дiяльнocтi не мycить нaбиpaти xapaктеpy пеpеxoдy вiд нaдмipнoï центpaлiзaцiï дo aнapxiï, тo-му щo у низoвиx лaнoк мoже виникнути вщчуття вcедoзвo-ленocтi, яке межуе iз caмoпpaвcтвoм, пopyшенням cтpaте-гiчниx лУй центpy.
Пpaктикa пoкaзaлa, щo cеpед питaнь, якi нaлежaть дo гам-петенцГ: низoвиx yпpaвлiнcькиx лaнoк, мoжyть бути тaкi, як пpийняття piшень у cфеpi фopмyвaння кoмплекcy мapкетин-гу, a caме: poзpoбкa пpoдyктoвoï cтpaтегiï, cтpaтегiï у cфеpi цЫ, cиcтем дoведення пocлyг дo cпoживaчiв, кoмyнiкaцiйнoï cтpaтегiï. Bтiм, cлiд зayвaжити, щo для пoвнoвaжень cтpyк-тypниx пiдpoздiлiв у cфеpi нaдaння oкpемиx пocлyг мae бути визнaченa нopмaтивне зaфiкcoвaнa межa. Üтже, децен-тpaлiзaцiя дaвaтиме плoди тiльки в тому випaдкy, якщo буде пpoведене тaке чiтке poзмежyвaння фyнкцiй центpy i низoвиx ешелoнiв yпpaвлiння, яке якнaйкpaще збaлaнcye iнтеpеcи oкpемиx cтpyктypниx пiдpoздiлiв. Taким чинoм, вiдбyвaeтьcя
децентрал1зац1я управлЫня i концентрац1я повноважень що-до управлiння оперативною дiяльнicтю департаменту та ви-конання завдань, поставлених вiце-президентами.
Список використаних джерел
1. Герасимчук В.Г. Розвиток п1дприемства: д1агностика, стратега, ефективн1сть: Монограф1я. / В.Г. Герасимчук - К.: Вища школа, 2010. - 265 с.
2. Гурський Б. Конкурентоспроможнють укра'нсько' економ1ки: ор1ентири макропол1тики в кризових умовах // Економка Укра'1'ни. - №4. - 2012. - С. 4-7.
3. Економ1чний анал1з: Навч. пос1бник / М.А. Болюх, В.З. Бурчев-ський, М.1. Горбатюк. За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2011. - 540 с.
4. Ерхард Л. Добробут для вс1х. / Л. Ерхард Переклад з англ. - К., 2011. - 475 с.
5. Кривенко К.Т., Савчук В.С. Пол1тична економ1я: Навч. пос1б. / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук. - К.: Видавництво КНЕУ. - 2010. - 508 с.
6. Харвей Дж. Сприйняття економ1ки / Дж. Харвей Переклад з англ. - К., 2012. - 387с.
7. Хейне П. Економ1чний спос1б мислення / П. Хейне. Переклад з англ. - К., 2013. - 585 с.
УДК 336.13
В.В. ОНИЩЕНКО, здобувач, Бвропейський унверситет
Оцшка д1яльносл Пенсшного фонду Укра!ни як складово! фшансово! системи держави
У статтi здйснено оцнку д/яльност Пенсйного фонду Укра1ни як складово1 ф'нансово! системи держави. Проведено анал'пичне доспдження щодо тенденцй формування та використання фiнансовиx ресурав ПФУ. Вивчено чинники, що мають вплив на функцюнування Пенсйного фонду Укра1ни, та фактори, як провокують дефiцит кошт'в вщомства.
Ключов! слова: Пенайний фонд Укра1ни, власнiнадходження, витрати, бюджеты! дотацИ, позички на покриття касових розривiв, дефiцит бюджету.
В.В. ОНИЩЕНКО, соискатель, Европейский университет
Оценка деятельности Пенсионного фонда Украины как составляющей финансовой системы государства
В статье осуществлена оценка деятельности Пенсионного фонда Украины как составляющей финансовой системы страны. Выполнено аналитическое исследование тенденций формирования и использования финансовых ресурсов ПФУ. Изучены факторы, влияющие на функционирование Пенсионного фонда Украины, и причины, которые провоцируют дефицит средств ведомства.
Ключевые слова: Пенсионный фонд Украины, собственные поступления, расходы, бюджетные дотации, ссуды на покрытие кассовых разрывов, дефицит бюджета.
VV. ONISHCHENKO, applicant, European University
Assessment of the Pension Fund of Ukraine as a part of the state financial system
The article is about the activity of Pension Fund of Ukraine as a part of the state financial system. An analytical study on the trends of forming and using of the financial resources of PFU has been provided. The factors affecting the functioning of the Pension Fund of Ukraine and the reasons that provoke deficit of funds have been researched.
Keywords: Pension Fund of Ukraine, own revenues, expenditures, budgetary grants, loans to cover cash gaps, budget deficit.
Постановка проблеми. Рiвень ефективност функцюнування пенайно''' системи Укра'ни визначае якють життя xieï катего-рп людей, як отримують пенайы виплати, а отже третини населення держави. Своею чергою, Пенайний фонд Укра'ни [ПФУ] мае виступати гарантом стабтьносп функцюнування такоТ системи. Однак, незважаючи на економiчнi трансформаци' та ринковi перетворення, як вщбуваються в кра'У, дiяльнicть такого органу залишаеться на досить низькому рiвнi у порiвняннi з Ышими державними фЫансовими Ыститу^ями. Насамперед про це свщчать щорiчнi показники виконання бюджету ПФУ, як демонструють його нездатнкть до самостийно''' реалiзацiï функ-цм щодо забезпечення надмносп пенайно''' системи.
Анал!з дослщжень та публшащй з проблеми. Питання змЫ у cиcтемi пенайного забезпечення Укра'ни, пошук шля-
жв пщвищення ефективносп дiяльноcтi Пенайного фонду, проблема його фЫансового забезпечення перебували у колi наукових Ытереав таких вггчизняних вчених, як I. Алексеева,
B. Базилевич, В. Бурак, Б. Зайчук, М. Кравченко, О. Коваль,
C. Синчук, В. Федосов, С. Юрй I. Ярошенко та к
Однак невиршенють питання лквщаци дефщиту бюджету Пенайного фонду Укра'ни, залежнють вщомства вщ дер-жавних дотафй зумовлюють подальший аналiз його дiяль-ност задля виршення вищезазначених проблем.
Мета статт полягае у проведены оцЫки дiяльноcтi Пенайного фонду Укра'ни як складово'' державно'' фЫансово'' системи задля розв'язання питання його фЫансово'' незалежносп.
Виклад основного матер1алу. Пенайний фонд Укра'ни е складовою нацюнально' фЫансово' системи. Входячи до
232 Формування ринкових вщносин в Укра'н № 11 (162)/2014
© В.В. ОНИЩЕНКО, 2014
