CC BY
13
казник становить близько 40% ycix енергетичних запаав нашей краУни. Тому не випадково, за висновком деяких eKcnepTiB, цих pеcypciв може бути достатньо для повноти забезпечен-ня потреби нашоУ краУни в газi i частково - у нафт [5]. Хоча, як показуе доcвiд Румуни, Туреччини i навiть Грузи, шельфо-вий видобуток енеpгоноciíв надзвичайно витратний, а тому пщ cилy тiльки великим компаыям i мiжнаpодним конcоpцiyмам. Вщповщно перед економгеологieю моря cтоять перотектив-нi проблеми: натурально'' оцiнки потреб у технко-технолопч-них заcобаx надро-розвщувального виробництва; встанов-лення вiдповiдноcтi мiж потребами у вуглеводнях i затратами на Ух пошук; обгрунтування оптимального за затратами перюду проведення геолопчного вивченням шельфу та iн.
Висновки i пропозицм
На пiдcтавi виконаного до^дження можна зробити так виcновки щодо проблем i рекомендувати таю перотекти-ви Ух подальших доcлiджень: 1) для виpiшення енергетичноУ незалежноcтi УкраУни потpiбно пришвидшеними темпами розширювати пошуки i розвивати видобуток природного газу i нафти у межах територи держави; 2) найбтьш пер-cпективними репонами такого видобутку е шельфи Чорного i Азовcького моpiв; 3) оcвоeння шельфiв цих моpiв е хладною проблемою у теxнiчномy план i витратною у грошовому, о^тьки виникае необxiднicть заcтоcовyвання найcyчаcнi-шоУ теxнiки i технолопУ пошуку i подальшого видобування ко-палин на значый глибинi; 4) реальне оcвоeння цих шельфiв можлива тiльки зi залученням фiнанcово i теxнiчно потужних компаый; 5) угоди на здмтення цих pобiт найкраще уклада-ти з такими компаыями на концеайних заcадаx; 6) окремого доcлiдження потребуе економiчне обгрунтування ефектив-ноcтi таких концеайних угод.
Отже, одним з найбтьш оптимальних економiчниx заxодiв для подолання проблеми вуглеводыв, як визнано, е збть-шення найближчим чамм обcягiв pозвiдки i видобутку газу i нафти на украУнздкому шельфi Чорного i Азовcького моpiв. Але оcкiльки на цi заходи потpiбнi значнi кошти, то pеалiзy-вати Ух необхщно iз залученням переважно в^чизняних, а та-кож заpyбiжниx iнвеcтоpiв.
Список використаних джерел
1. Енергетична безпека УкраУни в Чоpномоpcькомy репонк Ана-л1тична допов1дь / О.Л. Михайлюк, 0.6. Калашникова / за ред. 0.0. Воловича. - 0деcа: Вид-во «Фен1ко>, 2011. - 55 c.
2. Калашников М. Странам, богатым нефтью и газом, грозит cyдьба инков, ацтеков и майя? / М. Калашников. [Электрон. pеcypc]. - Доступен c http://www.newsland.ru.
3. Вознюк М. Газ по-черному: Украина обойдется cвоими pеcyp-cами? / М. Вознюк. [Электрон. pеcypc]. - Доcт"yпен c http: //www. izvestia.com.ua/ru/article/1464.
4. Горбова Х.Ф. Пер^ективи видобутку нафти i газу на укра-Ун^кому шельфi Чорного i Азовcького моpiв // Науковий вюник НЛТУ УкраУни. - 2012. - Вип. 22.7. - С. 102-107. http:// archive. nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/22_7/102_Gor.pdf
5. http://chornomorka.com/archive/a-1164.html
6. Першотравнева 0. Поняття концеаУ та концеciйного договору / 0. Першотравнева // Економка, фiнанcи, право: наук. журнал. -2001. - №12. - С. 13-16.
7. Шепард Ф.П. Моряка геолопя, пер. (переведення) з англ.(ан-глiйcький), [2 вид-ва]. - Л., 1969.
8. Митрополь^кий 0.Ю., Iванiк 0.М. 0^ови моpcькоl геологи. - К.: Ви-pобничо-полiгpафiчний центр «КиУвздкий yнiвеpcитет», 2004. - 218 c.
9. Митрополь^кий 0.Ю., Hаcедкин 6.I., 0cокiна Н.П. Eкогеоxiмiя Чорного моря. - К., 2006. - 279 c.
УДК 338.51:656.2
A.B. САДЮК,
acnipaHT, Державний економко-технолопчний университет транспорту
Обгрунтування потенцшно конкурентних секторiв дiяльностi пiдприcмств залiзничного транспорту
Розглянут! pi3Mi niдходи до визначення «природной монополи». Виявлен межi та обсяг нормативного закрплення поняття «природна монополiя». Розглянут'\ особливост видлення двох результат дяльност зaлiзничних niдприемств у ви-гляд послуг перевезення та послуг доступу до нфраструктури. Проанапзован види дтльност зaлiзничних п^дприемств, як irn^n у клacифiкaтоpi видв економiчноí дтльност'!. На оcновi класифка^йного та анал'пичного визначення галуз природной монополи, а також виокремлення товарних властивостей результатов дяльност обгрунтовуеться модель визначення потенцйно конкурентного та монопольного секторв дяльност зaлiзничного транспорту з Клacифiкaтоpa видв економiчноíдтльност'!. Пpоaнaлiзовaнi та окреслен деяк визначення i поняття з пакету снуючих та проектов нормативних акт'ю, що можуть бути застосован при визначенн потенцйно конкурентних секторв дяльност запзничних п^дприемств. Запропоновано зм^ст потенцйно конкурентних секторв як з нормативного, так i з описового наповнення.
Ключов! слова: запзничний транспорт, природна монополия, види дяльност'!, види економiчноí дтльност запзничних п^дприемств.
AB. САДЮК,
аспирант, Государственный экономико-технологический университет транспорта
Обоснование потенциально конкурентных секторов деятельности предприятий железнодорожного транспорта
Рассмотрены различные подходы к определению «естественной монополии». Выявлены пределы и объем нормативного определения понятия «естественная монополия». Рассмотрены особенности выделения двух результатов деятельности железнодорожных предприятий в виде услуг перевозки и услуг доступа к инфраструктуре. Проанализированы виды деятель-
ности железнодорожных предприятий, которые существуют в классификаторе видов экономической деятельности. На основе классификационного и аналитического определения отрасли естественной монополии, а также выделения товарных свойств результатов деятельности обосновывается модель определения потенциально конкурентного и монопольного секторов деятельности железнодорожного транспорта из Классификатора видов экономической деятельности. Проанализированы и охарактеризованы некоторые определения и понятия из пакета существующих и проектов нормативных актов, которые могут быть применены при определении потенциально конкурентных секторов деятельности железнодорожных предприятий. Предложено содержание потенциально конкурентных секторов как из нормативного, так и из описательного наполнения.
Ключевые слова: железнодорожный транспорт, естественная монополия, виды деятельности, виды экономической деятельности железнодорожных предприятий.
A. SADIUK,
graduate student, State Economy and Technology University of Transport
Substantiation of potentially competitive sectors to Operation of railway transport enterprises
Various approaches to the definition of 'natural monopoly are discussed. The paper establishes the limits and scope of the 'natural monopoly term interpretation from the viewpoint of regulatory framework. Two results of operation of railway enterprises are contemplated as services they render: transportation services and services providing access to the infrastructure of railway enterprises. Operation types of railway enterprises as determined in the business type classifier are analysed. Proceeding from classificatory and analytical definition of the natural monopoly industry, as well as based on severance of commodity properties of the operation results, a template for definition of potentially competitive and monopoly sectors to railway transport operation was substantiated in accordance with the Classifier of Economic Activity Types. Some definitions and notions from a parcel of available and draft regulatory enactments are analysed and outlined as applicable to determination of potentially competitive sectors to railway transport operation. Contents of potentially competitive sectors are offered in terms of their regulatory and descriptive interpretation.
Keywords: railway transport, natural monopoly, activity types, economic activity types in operation of railway enterprises.
Постановка проблеми. Регулювання дтльност деяких залвничних пщприемств як суб'екпв природних монополм ускладнюе демонополва^ю нацюнальноУ економки та ви-магае послаблення державного регулювання дтльност пщприемств зал^ничного транспорту, як функцюнують в по-тенцмно конкурентних секторах.
Щоб з'ясувати, чи ¡снуе можливють ¡дентифкацп потен-цмних секторю дтльност пщприемств зал^ничного транспорту та обгрунтувати це, виникае потреба з'ясувати еко-номнну сутнють природноУ монополп, и особливост тощо. В^чизняними та ¡ноземними науковцями придтялася ува-га питанням розгляду рвних секторю дтльност зал^ничних пщприемств та Ух подальшого реформування при умов^ що вони апр¡ор¡ визначен та певним чином нормативно закрЬ плеы, при цьому питання ¡дентифкаци певних видю дтль-ност та методолопчних пщходю щодо Ух видтення не зна-йшли свого висв¡тлення.
Лнал13 дослщжень та публшащй з проблеми. Пи-танню природних монопол¡й у сво'х працях прид¡ляли ува-гу багато в^чизняних та заруб¡жних науковц¡в та практиюв, таких як В.Д. Базилевич, Г.М. Филюк, Дж. Роб¡нсон, Р. Пт-тман, А. Кан, Ф. Схерер, В. Баумоль, Р. Вох, С.Б. Авдашева, A.G. Шаститко, Н.М. Розанова, О.М. Калмичкова, В.Н. ГЛв-шиц, Н.1. Б¡лоусова, О.М. Васильева та ¡н. Значний внесок у прикладних питаннях у дтльност природних монополп на транспорт¡ зробили таю в¡дом¡ вчен¡, як М.В. Макаренко, Н.М. Колесникова, Н.В. Чебанова, Н.Б. Малахова, В.В. Чор-ний та ¡н. Ураховуючи нин¡шню активну фазу реформування залвничних п¡дприeмств, виникае необхщнють обгрун-тування та ¡дентифкаци потенц¡йно конкурентних сектор¡в д¡яльност¡ зал^ничних п¡дприeмств, оск¡льки це дозволить впроваджувати ефективн механ¡зми д¡яльност¡ та регулювання ¡нституту природних монопол¡й в цтому.
Метою crarri е обгрунтування потенцмно конкурентних ceKTopÍB дтльност зал^ничних пщприемств.
Виклад основного Marepiany. В тепер!шн!й час ¡снують рвы п¡дхoди до визначення природноУ монополп', при цьому сутысть природноУ монополп залежить в¡д теорГУ, в межах якоУ розглядаеться це поняття. Аналв наукових публ¡кац¡й, в яких наводяться дослщження природних мoнoпoл¡й [1, 2, 4, 5, 10, 12, 20, 22], свщчить, що поняття природноУ монополп е багатогранним та залежить вщ багатьох умов, при цьому необхщною, але не завжди достатньою умовою е субадитив-н¡cть витрат (економт на масштабах виробництва).
За думкою американського вченого Г. Менкью, галузь е при-родною монополию, «...якщо одна-едина ф¡pма забезпечуе весь ринок будь-яким товаром чи послугою з меншими затратами, ыж це вдалося б двом чи б^ьше конкурентам. Природна мoнoпoл¡я виникае в тих випадках, коли випуск продукци вище необхщного p¡вня супроводжуеться екoнoм¡eю в¡д масштабу» [12, с. 292]. Таким же змютом природну монополю над¡ляють К. Макконнелл, С. Брю [10, с. 549], при цьому за Ухньою думкою природы монополп е пщвидом чистих монополп [10, с. 531].
Зазначимо, що в наолй краУн ¡сторично подт на галуз¡ господарства в¡дбувавcя за дтльнютю, а в США - за юнце-вим результатом такоУ д¡яльнocт¡. Сутн¡cть поняття «галузь» мае рвний обсяг. poзум¡ння. Галузь загалом в американ-ських екoнoм¡cт¡в розглядаеться з позицГУ пропозицГУ товару на ринку, часто в межах теори галузевих ринюв (теорГУ орга-шзацп пpoмиcлoвocт¡).
Лауреат НобелюськоУ преми з економки 2014 року фран-цузький економют Жан Т¡poль визначае природну монопо-л¡ю як галузь, якщо в певних межах випуску функцт витрат е субадитивною [20, с. 29].
H.I. Б¡лoуcoва, О.М. Васильева загалом визначають природну монополп також в межах традици американського розу-
мiння гaлyзевoí' cтpyктypи в тoмy знaченнi, щo юнують гaлyзевi пpиpoднo мoнoпoльнi cтpyктypи, як мicтять пpиpoднo мoнo-пoльне ядpo тa iншi cегменти, якi мoжливo видiляти [5, c. 119].
B^. Бaзилевич, Г.M. Филюк зaзнaчaють пpo неoбxiднicть мoнiтopингy cклaдy гaлyзей, |щэ е пpиpoдними мoнoпoлiями тa пpo те, щo пpиpoднa мoнoпoлiя - це cтaн тoвapнoгo pинкy, нa якoмy cyб'eкт гocпoдapювaння мae ютотний ефект мacш-тaбy [4, c. 65-66] aбo pинкoвa cтpyктypa з ним [ЭЭ, c. BS], пpи цьoмy дocягaeтьcя екoнoмiя cycпiльниx витpaт пpи oд-нoчacнoмy збеpеженнi беззбиткoвocтi виpoбникa.
C.Á. Aвдaшевa тa A.G. Шacтиткo визнaчaють гaлyзь пpи-poднoï мoнoпoлií' як cфеpy екoнoмiчнoï дiяльнocтi, щo c^a-дaeтьcя з кoнкypентнoï' (пoтенцiйнo кoнкypентнoï] тa пpи-poднo мoнoпoльнoï кoмпoнент, щo включae oдин тa бiльше цiльoвиx pинкiв з тaкими yмoвaми екoнoмiчнoгo oбмiнy, !o вiдпoвiдaють aнaлiтичнoмy пiдxoдy дo визнaчення пpиpoднoï мoнoпoлiï [1, c. 109-149].
У вiдпoвiднocтi дo визнaчення пpиpoднoï' мoнoпoлiï в Зa-кoнi Укpaïни «Пpo пpиpoднi мoнoпoлií'» [19] дaeтьcя пеpелiк cфеp пpиpoдниx мoнoпoлiй. Bкaзyeтьcя, щo в циx cфеpax дЬ ють cyб'eкти пpиpoдниx мoнoпoлiй, пpи цьoмy з цьoгo не ви-пливae, щo вcя cфеpa визнaченa пpиpoднo мoнoпoльнoю. Biдпoвiднo iдентифiкaцiя пpиpoднoï' мoнoпoлiï як cтpyктypи pинкy пoтpебye виoкpемлення oкpемиx видiв пocлyг.
Ha пpaктицi вiдпoвiднo дo oпиcaнoгo вище пiдxoдy o^o-вoю для зacтocyвaння деpжaвнoгo pегyлювaння дiяльнocтi тoгo чи Ы|±юпэ cyб'eктa гocпoдapювaння е вне^ння йoгo дo зведенoгo pеecтpy cyб'eктiв пpиpoдниx мoнoпoлiй. Для цьoгo в ^orci чеpпy неoбxiднo вiдпoвiднo дo п. S Пopядкy cклaдaн-ня тa ведення зведенoгo пеpелiкy cyб'eктiв пpиpoдниx мoнo-пoлiй [17] викoнaння двox yмoв, a caме: дiяльнicть cyб'eктiв гocпoдapювaння вiдбyвaлacь нa pинкax, щo пеpебyвaють y cтaнi пpиpoднoï мoнoпoлiï тa включення циx cyб'eктiв rd^o-дapювaння дo pеecтpiв cyб'eктiв пpиpoдниx мoнoпoлiй y вщ-пoвiдниx cфеpax opгaнaми, щo здiйcнюють деpжaвне pегy-лювaння y cфеpi пpиpoдниx мoнoпoлiй.
Toбтo в зaкoнoдaвcтвi не вcтaнoвленi межi пpиpoдниx мo-нoпoлiй, не зacтocoвyютьcя пpoцедypи iдентифiкaцiï пpиpoд-нo-мoнoпoльниx гaлyзевиx cтpyктyp.
Якщo галузь пpиpoднoï' мoнoпoлií' cклaдaeтьcя з ган^ен^ нoгo (пoтенцiйнo кoнкypентнoгo] тa мoнoпoльнoгo кoмпoнентiв, вiдпoвiднo cyб'eкт пpиpoднoí' мoнoпoлií' з цieí' гaлyзi дie нa pин-ку тoвapiв, щo тaкoж пoвинен мaти цi кoмпoненти. Am в Зa-кoнi Укpaí'ни ^po пpиpoднi мoнoпoлií'» вiдмiчaeтьcя пpoтиcтaв-лення кoнкypенцií' (без вкaзaння ïï типу] тa пpиpoднoí' мoнoпoлií'. З теopií' вiдoмo, щo ведення кoнкypентниx вiднocин нa гегмен-тax пpиpoднo мoнoпoльниx pинкiв в знaчнiй мipi дoцiльнo пo-чинaти нa мoделяx pинкiв, щo не мaють великoí' кiлькocтi фipм тa вiдпoвiдaють не pеaльнiй, a пoтенцiйнiй кoнкypенцií'. У випaд-ку пoтенцiйнoí' кoнкypенцií' мaeтьcя нa yвaзi пpo icнyвaння пo-тенцiйнoï' зaгpoзи для пpиpoднoгo мoнoпoлicтa вщ пiдпpиeмcтв (cyб'eктiв гocпoдapювaння], щo пoтенцiйнo гoтoвi yвiйти нa pи-нoк y випaдкy, якщo цей pинoк cтaне для ниx пpивaбливим.
Cyб'eкт гocпoдapювaння здiйcнюe дiяльнicть (види дiяль-нocтi], pезyльтaтoм якoí' е пocлyги з дocтyпy дo ^paCTpy^y-pи тa пocлyги з пеpевезення. З пoзицií' тoвapниx влacтивoc-тей пocлyги i тoвapи poзyмieмo як oднy кaтегopiю. Дo пocлyг зacтocoвнi т ж caмi тoвapнi влacтивocтi, !o i дo тoвapiв. Пo-
^yrn з дocтyпy дo iнфpacтpyктypи тa пocлyги з пеpевезення як pезyльтaт ocнoвнoí' дiяльнocтi визнaчaють мiciю i xapaктеp пpизнaчення зaлiзничниx пiдпpиeмcтв y cиcтемi cycпiльнoгo виpoбництвa тa екoнoмiцi зaгaлoм.
Aнaлiзyючи тoвapнi влacтивocтi циx тoвapiв, видiляючи виключнicть y пpивлacненнi тa кoнкypентнicть y cпoживaннi, мoжнa дiйти виcнoвкy, щo пocлyги дocтyпy дo iнфpacтpyктypи - це мoнoпoльний тoвap (як pезyльтaт мoнoпoльнoгo ^^o-py дiяльнocтi зaлiзничниx пiдпpиeмcтв], a пocлyги з пеpеве-зення - це pинкoвий тoвap (як pезyльтaт пoтенцiйнo ганку-pентнoгo cектopy дiяльнocтi зaлiзничниx пiдпpиeмcтв] [11].
Питaнню визнaчення видiв екoнoмiчнoí' дiяльнocтi нa зa-лiзничнoмy тpaнcпopтi пpидiляли yвaгy y ^oix пpaцяx тaкi yкpaïнcькi тa зapyбiжнi вченi тa пpaктики, як M.B. Maкapен-кo, H.M. Koлеcникoвa, fä.M. Цвeтoв, H.I. Бoгoмoлoвa, H.B. Че-бaнoвa, Á.M. Лaпiдyc, Г.Д. Бйтутю, A.B. Гpечкo, I.M. Aкcьoнoв, Ю.П. Tpyxaнoв тa iн. [3, 7, S1].
У poбoтax циx вчениx ocнoвний вид екoнoмiчнoí' дiяльнocтi визнaчaвcя нa piвнi зaлiзничнoгo тpaнcпopтy в цiлoмy aбo нa piвнi зaлiзницi (якa згiднo з чинним зaкoнoдaвcтвoм y тoй чac бyлa пiдпpиeмcтвoм]. Пpи цьoмy недocтaтня yвaгa пpидiлялa-cя питaнням кpитеpií'в, нa пiдcтaвi якиx визнaчилиcя caмi види дiяльнocтi тa ïx вiднеcення дo тиx чи iншиx cектopiв дiяльнocтi.
У зв'язку з вищезaзнaченим зaлишaeтьcя aктyaльним пи-тaння aнaлiзy видiв дiяльнocтi зaлiзничнoгo тpaнcпopтy тa питaння вiднеcення ïx дo певниx cектopiв дiяльнocтi зaлiз-ничнoгo тpaнcпopтy.
Biдoмo, вiдпoвiднo дo змicтy екoнoмiчнoí' дiяльнocтi тa з пoяcнень дo клacифiкaтopy Укpaí'ни ДK 009:0010 (KBEД], !o pезyльтaт екoнoмiчнoï дiяльнocтi - це пpoдyкцiя (тoвa-pи, poбoти, пocлyги). Як зaзнaчaлocя C.Á. Aвдaшевoю тa A.G. Шacтиткo, гaлyзь пpиpoднoï мoнoпoлiï мoжнa yмoвнo пoдiлити нa двi кoмпoненти: пoтенцiйнo кoнкypентнy тa мo-нoпoльнy кoмпoненти. Ha пеpшoмy piвнi з пoзицií' cyб'eктнoгo пiдxoдy ввaжaeмo, щo гaлyзь пpиpoднoí' мoнoпoлií' cклaдa-eтьcя з cyкyпнocтi cyб'eктiв дiяльнocтi (див. pиc.]. Пpи цьoмy пщ cyб'eктoм дiяльнocтi poзyмieтьcя cyкyпнicть cтpyктypниx пiдpoздiлiв, чи oдин пiдpoздiл, чи чacтинa пiдpoздiлy, щo беpе yчacть y зaбезпеченнi певнoгo (чи декiлькox) видiв екoнoмiч-нoí' дiяльнocтi. Ha piвнi cyб'eктiв мoжyть icнyвaти тaкi cyб'eкти, якi зaбезпечyють види дiяльнocтi, як тiльки мoнoпoльнoí' чи ттьки пoтенцiйнo-кoнкypентнoï кoмпoненти, тaк i o6ox гам-пoнент, a тaкoж icнyвaти пoтенцiйнi cyб'eкти, тoбтo тaкi, для якиx icнyють пoтенцiйнi yмoви пoяви чи cтвopення.
У тoй же чac пpиpoднi мoнoпoлií' дiють y cфеpax, якi е гамп-лекмм видiв дiяльнocтi тa кoмплекcoм видiв пocлyг, y випaдкax веpтикaльнoí' iнтегpaцií' - це кoмплекc пoтенцiйниx пocлyг. Це мoжнa виoкpемити y piвень дiяльнocтi, де poзглядaeтьcя гaлyзь пpиpoднoï' мoнoпoлií' з пoзицií' пpoцеcнoгo пiдxoдy (див. pиc.].
Пpи цьoмy не зaбyвaeмo вpaxoвyвaти, щo пocлyги мaють oco-бливicть в тoмy, !o вoни cпoживaютьcя в пpoцеci нaдaння (ic-нують дoти, дoки cпoживaютьcя), це oднoчacнo i дiя, i pезyльтaт.
Дo знaчення «пocлyги» зacтocoвний теpмiн «пoтенцiйнa», тoбтo тaкиx пocлyг, якиx ще мoже не icнyвaти, aле е мoжли-вicть ïx нaдaння y cфеpi дiяльнocтi. A зa H. Maлaxoвoю pезyль-тaти дiяльнocтi зaлiзничниx пiдпpиeмcтв - це мoнoпoльний тoвap (pезyльтaт], як пocлyги з дocтyпy дo iнфpacтpyктypи, тa pинкoвий тoвap (pезyльтaт], як пocлyги з пеpевезення. Toбтo
Щoдo видiлeння пoтeнцiйнo кoнкypeнтниx ceктopiв дiяльнocтi зaлiзничниx пiдпpиeмcтв
piвень pезyльтaтiв дiяльнocтi мicтить двa cегменти pезyльтa-тiв (див. pиc.). Певнi «cyкyпнocтi» дiяльнocтей cклaдaють певн види дiяльнocтi, якi е cклaдoвими гaлyзi зa KBEД. Якщo нa piв-нi cyб'eктiв тa нa piвнi pезyльтaтiв мicтитьcя двa кoмпoненти, тo i piвень дiяльнocтi (безпocеpедньo дiяльнicть] пoвинен мicтити тaкi ж кoмпoненти (див. pиc.]. Це oбyмoвлюe неoбxiднicть видЬ лення cеpед видiв екoнoмiчнoí' дiяльнocтi, бaзyючиcь нa тaкo-му пiдxoдi, мoнoпoльнoí' тa пoтенцiйнo кoнкypентнoí' кoмпoнент.
Якщo icнyють певн види дiяльнocтi, щo мaють pинкoвi то-вapи (пocлyги], тo y cклaдi cyб'eктa пpиpoднoí' мoнoпoлií' (y ви-пaдкy веpтикaльнoï iнтегpoвaнoí' кoмпaнiï) цi види дiяльнoc-тi будуть здiйcнювaтиcя в пoтенцiйнo кoнкypентниx cектopax.
Haлежнicть дo тieï чи ^rnoï гaлyзi е клacифiкaцiйнoю oзнa-гаю cyб'eктa гocпoдapювaння. Ha piвнi зaкoнy виoкpемити гaлyзi тa cектopи безпocеpедньo немoжливo. Звеpнемocя дo клacифiкaцií' видiв екoнoмiчнoï дiяльнocтi для визнaчен-ня видiв екoнoмiчнoí' дiяльнocтi cyб'eктiв гocпoдapювaння, виxoдячи з тoгo, щo нaлежнicть cyб'eктa гocпoдapювaння дo певнoí' гaлyзi визнaчaeтьcя ocнoвним видoм йoгo дiяльнocтi.
Biдпoвiднo дo KBEД нaйбiльш yзaгaльненi yгpyпoвaння ви-дiв екoнoмiчнoí' дiяльнocтi нa piвнi cекцiй KBEД дaють змoгy видiлити ocнoвнi гaлyзi екoнoмiки. Biдпoвiднo дo KBEД cекцiï H «Tpaнcпopт, cклaдcьке гocпoдapcтвo, пoштoвa тa кyp'epcькa дiяльнicть» вiдпoвiдae з точки зopy кoнкpетнoгo кoнтекcтy ra-лузь тpaнcпopтy, дo якoí' в ^orci чеpгy вiднocитьcя зaлiзничний
тpaнcпopт. Секци cклaдaютьcя з клaciв, a гажний ^nac - це i е вид екoнoмiчнoí' дiяльнocтi, як кiнцевa лaнкa клacифiкaцií'.
З oднoгo 6o^, гaлyзi тpaнcпopтy вiдпoвiдaють тaкi види ега-нoмiчнoí' дiяльнocтi, якi визнaчaютьcя зa клacaми KBEД тa cтocyютьcя зaлiзничнoгo тpaнcпopтy: 49.S0 «Baнтaжний зa-лiзничний тpaнcпopт» (нaдaлi - ^ac 49.S0], 49.10 «Пacaжиp-cький зaлiзничний тpaнcпopт мiжмicькoгo cпoлyчення» (нaдa-лi - кnac 49.10], 49.31 «Пacaжиpcький нaземний тpaнcпopт мicькoгo тa пpимicькoгo cпoлyчення» (нaдaлi - кnac 49.31], 5S.S1 «Дoпoмiжне oбcлyгoвyвaння нaземнoгo тpaнcпopтy» (нaдaлi - кnac 5S.S1], 5S.S4 «Tpaнcпopтне oбpoблення вaнтa-жiв тa iншi види екoнoмiчнoí' дiяльнocтi» (нaдaлi - кnac 5S.S4].
З Ы|±юпэ бoкy, вiдпoвiднo дo Деpжaвнoí' цiльoвoï' пpoгpa-ми pефopмyвaння зaлiзничнoгo тpaнcпopтy нa S010-S019 poки cеpед шляжв í'í pеaлiзaцií' вкaзaнo фopмyвaння веpти-кaльнo iнтегpoвaниx cтpyктyp зa видaми дiяльнocтi (вaнтaж-нi пеpевезення, пacaжиpcькi пеpевезення y внyтpiшньoмy тa мiжнapoднoмy cпoлyченнi тa iн.], пpoте зaлишaeтьcя ди^у-ciйним, яку caме дiяльнicть мaв нa yвaзi зaкoнoдaвець: roc-пoдapcькy, екoнoмiчнy чи iншy toi|o.
Якщo пpoвеcти пopiвняння вкaзaниx видiв дiяльнocтi y Деp-жaвнiй цiльoвiй пpoгpaмi pефopмyвaння зaлiзничнoгo тpaн-cпopтy нa S010-S019 poки тa видiв екoнoмiчнoí' дiяльнocтi зa KBEД, то пoбaчимo, |o y cекцiï H «Tpaнcпopт, cклaдcьке roc-пoдapcтвo, пoштoвa тa кyp'epcькa дiяльнicть» вiдcyтнi пеpеве-
зення y мiжнapoднoмy cпoлyченнi, пocлyги лoкoмoтивнoí' тяги (е лише мaневpoвi poбoти тa фopмyвaння пoтягiв], pемoнт py-xoмoгo cклaдy, бyдiвництвo тa pемoнт oб'eктiв ^paCTpy^y-pи, пpoведення нayкoвo-дocлiдниx тa дocлiднo-кoнcтpyктop-cькиx poбiт, yтpимaння coцiaльнoí' cфеpи.
Пpи цьoмy pемoнт pyxoмoгo cклaдy, як дiяльнicть нaявнa y C (Пеpеpoбнa пpoмиcлoвicть]: клac 33.17 «Pемoнт i теxнiчне oбcлyгoвyвaння ^ix^x тpaнcпopтниx зacoбiв (вклю-чaючи pемoнт i теxнiчне oбcлyгoвyвaння зaлiзничниx ло-кoмoтивiв i pyxoмoгo cклaдy (^м ïx кaпiтaльнoгo pемoнтy i pекoнcтpyкци)», клac 30.20 «Bиpoбництвo зaлiзничниx ло-кoмoтивiв i pyxoмoгo cклaдy ^^KHaK^ кaпiтaльний pемoнт i pекoнcтpyкцiю лoкoмoтивiв i зaлiзничниx вaгoнiв».
Бyдiвництвo тa pемoнт oб'eктiв iнфpacтpyктypи, як вид дЬ яльнocтi нaявний y cекци F (Бyдiвництвo]: клac 42.12 «Бyдiв-ництвo зaлiзниць i метpoпoлiтенy», ^ac 42.13 «Бyдiвництвo мocтiв i тyнелiв», клac 42.22 «Бyдiвництвo cпopyд еле^о-пocтaчaння тa телекoмyнiкaцiй» тoщo.
To6to тaкi види дiяльнocтi, як pемoнт pyxoмoгo cклaдy, бyдiвництвo тa pемoнт oб'eктiв iнфpacтpyктypи, пpoведен-ня нayкoвo-дocлiдниx тa дocлiднo-кoнcтpyктopcькиx poбiт, yтpимaння coцiaльнoï' cфеpи е неocнoвними з точки зopy нa-лежнocтi дo гaлyзi тpaнcпopтy, ocкiльки ïx пopiвняльнi еле-менти з видiв екoнoмiчнoí' дiяльнocтi не нaлежaть дo cекцïí, яга вiдпoвiдae гaлyзi тpaнcпopтy. Iншими cлoвaми, якщo пщ-пpиeмcтвo нaлежить дo гaлyзi тpaнcпopтy, тo i ocнoвнi види дiяльнocтi пoвиннi вiдпoвiдaти фй гaлyзi, 6o це е йoгo ^a^-фiкaцiйнoю oзнaкoю як cyáte^a гocпoдapювaння.
Taк, для Деpжaвнoгo теpитopiaльнo-гaлyзевoгo oб'eднaння «Пiвденнo-Зaxiднa зaлiзниця», щo вxoдить дo cтpyктypи Ук-pзaлiзницi, ocнoвними видaми дiяльнocтi е mac 49.20, mac 49.10, клac 49.31 тощо.
Дo cектopy дiяльнocтi зaлiзничниx пiдпpиeмcтв з пocлyг пе-pевезення мoжнa вiднеcти тaкi кnacи: клac 49.20, mac 49.10, кnac 49.31, mac 52.21, mac 52.24. Пpи цьoмy пеpшi тpи ma-cи вiдпoвiдaють кpитеpiю «ocнoвний вид дiяльнocтi зaлiзниць», a вci iншi мoжyть бути дoпoмiжними. B тoй же чac дo монополь-нoгo cектopy дiяльнocтi зaлiзничниx пiдпpиeмcтв cлiд вщно™-ти пocлyги з дocтyпy дo iнфpacтpyктypи, тoмy cюди включae-мo mac (вид екoнoмiчнoï дiяльнocтi] 52.21. Ta^/^ чинoм, oдин i тoй же mac (a6o вид екoнoмiчнoï дiяльнocтi) пoтpaпляe як y по-тенцiйнo кoнкypентний cектop, тaк i y мoнoпoльний cектop.
Дaлi звеpнемocя дo детaлiзaцïí, якa caме дiяльнicть poз-кpивaeтьcя y caмoмy клaci (a6o видi екoнoмiчнoï дiяльнocтi]. З пеpелiкy дiяльнocтi y клaci 52.21 №БД дo пocлyг з доступу дo iнфpacтpyктypи (дo мoнoпoльнoгo œ^opy дiяльнocтi] мoжнa вiднеcти тaкy дiяльнicть з детaлiзaцïí цьoгo клacy: дЬ яльнicть, пoв'язaнy iз пеpевезенням пacaжиpiв, твapин a6o вaнтaжiв нaземним тpaнcпopтoм (дiяльнicть теpмiнaлiв, дo яко''' нaлежaть зaлiзничнi вoкзaли, пеpевaнтaжyвaльнi то-вapнi cтaнцïí, дiяльнicть зaлiзничнoï iнфpacтpyктypи, функцЬ oнyвaння дopiг, мocтiв, тyнелiв тощо]. B тoй чac як мaневpo-вi poбoти тa фopмyвaння пoтягiв, бyкcиpyвaння тa нaдaння дoпoмoги нa шляxax, yтpимaння тa пoтoчний pемoнт меpеж електpoтpaнcпopтy, пoтoчний pемoнт i yтpимaння aвтoдopiг, мocтiв, тyнелiв не вiднocитьcя дo пocлyг з дocтyпy дo Ыф-pacтpyктypи. Koлiзiя пoлягae в тoмy, щo oдин i той же mac (вид екoнoмiчнoï дiяльнocтi] мoжнa вiднеcти, вpaxoвyючи тa-
кoж йoгo детaлiзaцiю, як дo пoтенцiйнo кoнкypентнoгo, тaк i дo мoнoпoльнoгo cектopiв, виxoдячи caме з tord, щo клacи KBEД е ocтaтoчнoю лaнкoю дiлення cекцiй ^БД. Toбтo нa piвнi клaciв KBEД кoнкpетизyвaти нaпoвнення монопольного тa потенфйно кoнкypентнoгo cектopiв дiяльнocтi зaлiзничнo-го тpaнcпopтy можливо лише певним чином, тому що кон-кpетизaцiя вiдбyвaeтьcя лише y caмiй poзшифpoвцi macy, a ocкiльки клac е ocтaтoчнoю лaнкoю пoдiлy cекцiй KBБД, то piзнi cектopи дiяльнocтi мicтитимyть оды i т ж клacи.
^оектом зaкoнy «Пpo зaлiзничний тpaнcпopт Укpaïни» [16] визнaчaeтьcя, що iнфpacтpyктypa зaлiзничнoгo тpaнcпopтy зaгaльнoгo кopиcтyвaння - це вcя тa cyкyпнicть oб'eктiв Ыф-pacтpyктypи, якa пеpедaeтьcя ПAT «Укpaïнcькa зaлiзниця» тa пpизнaченa для зaбезпечення вcix cтaдiй пеpевiзнoгo пpoцеcy, aле пpи цьому, як зaзнaченo y ст. 4 Зaкoнy Укpaïни «^po oco-бливocтi yтвopення пyблiчнoгo aкцioнеpнoгo тoвapиcтвa зaлiз-ничного тpaнcпopтy зaгaльнoгo кopиcтyвaнням» [18], тaкoж до тoвapиcтвa пеpедaютьcя пiдпpиeмcтвa, що здiйcнюють pемoнт тягового pyxoмoгo cкnaдy тa виготовляють зaлiзoбетoннi кон-cтpyкцiï i ^гали, тобто тi тoвapиcтвa, що не мaють вiднoшення до монопольного M^opy дiяльнocтi (пocлyг з дocтyпy до Ыф-pacтpyктypи]. Пpи цьому oпеpaтop iнфpacтpyктypи зaлiзничнo-го тpaнcпopтy - cyát^ гocпoдapювaння, який здiйcнюe yпpaв-лiння зaлiзничнoю iнфpacтpyктypoю (y тому чи^ ïï yтpимaння тa poзвитoк), плaнyвaння тa yпpaвлiння pyxoм по'здв тa y ви-знaченoмy зaкoнoм пopядкy нaдae пocлyги з доступу до ^pa-cтpyктypи. З одного боку, визнaченo, що iнфpacтpyктypa зaлiз-ничного тpaнcпopтy пеpедaeтьcя ПAT «Укpaïнcькa зaлiзниця», a з iншoгo боку, зaзнaченo, що oпеpaтopoм iнфpacтpyктypи мо-же бути будь-який cyб'eкт гocпoдapювaння, aле не зaзнaчa-eтьcя, нa якиx пpинципax oбиpaeтьcя кеpyючий (yпpaвляючий) iнфpacтpyктypoю. Taким чином, caме oпеpaтop iнфpacтpyктypи зaлiзничнoгo тpaнcпopтy буде cyб'eктoм гocпoдapювaння, що здiйcнюe дiяльнicть y монопольному ^^opi дiяльнocтi пiдпpи-емств зaлiзничнoгo тpaнcпopтy, в той чac як змicт дiяльнocтi iз зaкoнy явно виxoдить зa межi тaкoгo cектopy.
Taкoж y пpoектi зaкoнy «Пpo зaлiзничний тpaнcпopт Укpaï-ни» [16] нaдaeтьcя визнaчення, що пеpевiзник - cyб'eкт roc-пoдapювaння, який зд^нюе пеpевезення (пacaжиpiв тa вaн-тaжiв], викopиcтoвyючи тяговий pyxoмий cклaд. Anе в текcтi пpoектy зaкoнy, як i в caмoмy визнaченнi пеpевiзникa, не вио-кpемлюeтьcя, як oкpемa «пocлyгa тягового pyxoмoгo cклaдy». Зaзнaчення пpo те, що oпеpaтopи yклaдaють дoгoвopи з пе-pевiзникaми для oтpимaння пocлyги тяги е y пpезентaцiï ново' pедaкцiï пpoектy Зaкoнy Укpaïни «Пpo зaлiзничний тpaнcпopт» [15]. Пpo пocлyги тягового зaлiзничнoгo pyxoмoгo cклaдy (a6o y теpмiнoлoгïí Деpжaвнoï цiльoвoï пpoгpaми pефopмyвaння зaлiзничнoгo тpaнcпopтy - це пocлyги локомотивно' тяги] тa-кож нiчoгo не cкaзaнo y KBБД як пpo oкpемий вид дiяльнocтi. Taким чином мме пеpевiзники, a тaкoж oпеpaтopи зaлiзнич-ного pyxoмoгo cклaдy будуть cyб'eктaми гocпoдapювaння, що здiйcнюють дiяльнicть y пoтенцiйнo кoнкypентнoмy cектopi дЬ яльнocтi пiдпpиeмcтв зaлiзничнoгo тpaнcпopтy.
^м того пpoектoм зaкoнy «Пpo зaлiзничний тpaнcпopт Укpaïни» [16] пеpедбaченo, що пpoектyвaння, бyдiвництвo тa пpидбaння об'ек^в iнфpacтpyктypи здiйcнюютьcя пiдпpиeм-cтвaми зaлiзничнoгo тpaнcпopтy, xoчa, як зaзнaчaлocя pa^-ше, бyдiвництвo, pемoнт oб'eктiв iнфpacтpyктypи тa пpoектy-
вання як види економнноУ дтльност за КВЕД вщповщають зовс1м ¡ншим класам секцм (секцт FTa M), тобто ¡ншим га-лузям господарства. Постае питання, чому зд¡йснeнням не-основних вид¡в економнноУ д¡яльност¡ (буд¡вництво, проекту-вання) ¡з ¡нших галузей законодавець нaд¡ляe пщприемства зaл¡зничного транспорту, це суперечить м^куванням щодо зм¡сту монопольного чи потенфйно конкурентного сектор¡в д¡яльност¡ саме пщприемств зaл¡зничного транспорту.
У проект¡ закону «Про зал^ничний транспорт УкраУ-ни» [16] м¡стяться також поняття рвних вид¡в перевезень, як¡ не ствпадають з перел¡ком вид¡в перевезень вщповщ-но до Програми реформування залвничного транспорту на 2010-2019 роки ¡ тим паче з видами економнноУ дтльнос-т¡ КВЕД, тобто загалом бачимо неузгодженють багатьох понять та Ух визначень у законодавствк
Висновки
Проведен¡ досл¡дження дозволяють зробити таю висновки. Потенцмно конкурентними секторами дтльност пщпри-емств залвничного транспорту е вaнтaжн¡ та пасажирсью пе-ревезення, ремонт рухомого складу, будвництво та ремонт об'eкт¡в ¡нфраструктури, проведення нaуково-досл¡дних та досл¡дно-конструкторських робгт, утримання соц¡aльноУ сфе-ри, мaневров¡ роботи, тягова мережа, забезпечення паливом, доступ до телекомункацмних мереж, виконання спецвлво-ваних контрaкт¡в (таких як контроль транспортування небез-печних вантажв), додaтков¡ послуги, як¡ пов'язaн¡ з обслу-говуванням об'eкт¡в ¡нфраструктури та перевезень (таких як попередый обгрв пасажирських потяг¡в). При цьому з нормативно!' точки зору таке наповнення секторв дтльност повинно вщповщати видам економ¡чноi' д¡яльност¡. Перелк е не остаточним та може бути розширеним. Також доц¡льно роз-глянути можлив¡сть внесення зм¡н до КВЕД для подту класу 52.21 та видтення д¡яльност¡, що пов'язана з наданням доступу до ¡нфраструктури та послугами перевезення.
Видтення потенцмно конкурентних секторв дтльност пщприемств залвничного транспорту надае можливють посла-бити Ух державне регулювання та впровадження конкуренци, п¡двищить ¡нвестифйну привaблив¡сть гaлуз¡ в ц¡лому тощо.
Список використаних джерел
1. Авдашева С. Экономический анализ конструкции «группа лиц» в контексте антимонопольного регулирования. Развитие конкуренции в отраслях с естественномонопольным компонентом: основания, варианты, ограничения [Текст] / С. Авдашева, А. Шаститко. -Москва: РЕЦЭП, 2005. - 149 с.
2. Авдашева С.Б. Экономические основы антимонопольной политики: российская практика в контексте мирового опыта: (Лекционные и методические материалы) [Текст] / С.Б. Авдашева, А.Е. Шаститко, Е.Н. Калмычкова // Экономический журнал. - М.: ВШЭ, 2007. -Т. 11, №1. - С. 89-123.
3. Аксьонов I.M. ОбГрунтування не монопольност зал1знично-го транспорту [Електрон. ресурс] / I.M. Аксьонов // Зб. наукових праць«Проблеми пщвищення ефективност ¡нфраструктури». - К.: 2010. - Вип. №28. - Режим доступу: http://jrnl.nau.edu.ua/index. php/PPEI/article/view/186/177. - Назва з екрану.
4. Базилевич В.Д. Природы монополп [Текст] / В.Д. Базилевич, Г.М. Филюк. - К.: Знання, 2006. - 367 с.
5. Белоусова Н.И. Вопросы теории государственного регулирования и идентификации естественных монополий [Текст] / Н.И. Бело-усова, Е.М. Васильева. - М.: Комкнига, 2006. - 320 с.
6. Господарський кодекс УкраУни вщ 16.01.2003 №436-IV [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/436-15. - Назва з екрану.
7. Гречко А.В. Трансформаци системи управляя залкзничним транспортом [Текст] / А. В. Гречко // Вюник Дыпропетровського нацюнального унверситету залкзничного транспорту ¡мен академка В. Лазаряна. - Д.: 2009. - Вип. 26. - С. 187-193.
8. Державна цтьова програма реформування залкзничного транспорту на 2010-2019 роки: затверджена Постановою КабЫету Мг нютрв УкраУни вщ 16.12.2009 №1390 (в редакци постанови Ка-бЫету МЫютрв УкраУни 26.10.2011 №1106) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1390-2009-%D0%BF/print1430136774890028. - Назва з екрану.
9. Зведений перелк суб'ектв природних монополм: станом на 13.07.2015 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.amc. gov.ua/amku/doccatalog/document?id=113896&schema=main. -Назва з екрану.
10. Макконелл К.Р. Экономикс. Принципы, проблемы и политика [Текст] / К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю. - М.: Инфра-М, 2003. - [Пер. с 14-го англ. изд.] - 972 с.
11. Малахова Н.Ю. Критерм розмежування ¡нфраструктурноУ та пере-вюноУ дшьност на залюницях УкраУни [Текст] / Н.Б. Малахова // Вюник Днпропетровського нaц¡онaльного унверситету зaл¡зничного транспорту ¡мен¡ академка В. Лазаряна. - 2006. - Вип. 10. - С. 192-197.
12. Менкью Н. Экономикс [Текст] / Н. Мэнкью, М. Тэйлор. - [2-е изд.] - М.: 2013. - 656 с.
13. Наказ Державного комтету статистики УкраУни вщ 23.12.2011 №396 «Про затвердження Методолопчних основ та пояснень до позицм Класиф^аци видв економнноУ д¡яльност¡» [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.golovbukh.ua/reg ulations/2341/2467/2468/290744/. - Назва з екрану.
14. Наказ Державного компету УкраУни з питань техннного регулювання та споживчоУ пол¡тики в¡д 29.11.2010 №530 «Нацю-нальний клaсиф¡кaтор УкраУни «ДК 009:2010 «Kлaсиф¡кaц¡я вид¡в економнноУ дтльносто [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// www.dkrp.gov.ua/info/842. - Назва з екрану.
15. Презентацт новоУ редакци проекту Закону УкраУни «Про залкз-ничний транспорт» [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://new. mtu.gov.ua/files/Presentation%20re%20new%20law%20on%20 railway%20transport.pdf. - Назва з екрану.
16. Про залкзничний транспорт УкраУни: Проект Закону УкраУни (нова редакци): станом на 13.07.2015 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.mtu.gov.ua/uk/alias_50/52037.html. - Назва з екрану.
17. Про затвердження Порядку складання та ведення зведено-го перел^у суб'ектв природних монополп: Розпорядження Антимонопольного комтету УкраУни №874-р вщ 28.11.2012 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ z2119-12. - Назва з екрану.
1 8. Про особливост утворення публнного акцюнерного това-риства зaл¡зничного транспорту загального користування: Закон УкраУни в¡д 23.02.2012 №4442-IV [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. - Назва з екрану.
19. Про природы монополи: Закон УкраУни вщ 20.04.2000 №1682-III [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/1682-14. - Назва з екрану.
20. Тироль Ж. Рынки и рыночная власть: Теория организации промышленности [Текст] / Пер. с англ. / Под ред. В.М. Гальперина, В.С. Тарасевича. - СПб.: Экономическая школа, 1996. - 745 с.
21. Труханов Ю.П. ОбГрунтування вид1в економнноТ д!яльност на залкзничному транспорт! УкраТни [Текст] / Зб1рник наукових праць
ДЕТУТ. Сер1я «Економка i управляя». - К.: 2013. - Вип. 23-24. -С. 191-196.
22. Филюк Г. М. Конкуренцт i монополи в епоху глобал!заци [Текст]: Монографи. - Житомир: Вид-во ЖДУ ¡м. 1.Франка, 2009. - 404 с.
УДК 658.628.011.1
А.В. БАЛЬ, студент мапстратури, КНУТД, В.В. БУГАС, асистент, КНУТД
Формування оптимального товарного асортименту ТОВ «Профремпостач»
У статтi розглянуто сутн 'ють товарного асортименту та його види. Розкрито методи управл'ння товарним асортиментом. Досл'джено склад товарного асортименту ТОВ «Профремпостач» та визначенi шляхи удосконалення його формування.
Ключов1 слова: товар, товарний асортимент, товарна полiтика, номенклатура товару, конкурентоспроможнсть, кон'юнктура споживчого ринку.
А.В. БАЛЬ, студент магистратуры, КНУТД, В.В. БУГАС, ассистент, КНУТД
Формирование оптимального товарного ассортимента
ООО «Профремпостач»
В статье рассмотрена суть товарного ассортимента и его виды. Раскрыты методы управления товарным ассортиментом. Рассмотрен состав товарного ассортимента ООО «Профремпостач» и определены пути усовершенствования его формирования.
Ключевые слова: товар, товарный ассортимент, товарная политика, номенклатура товара, конкурентоспособность, конъюнктура потребительского рынка.
A. BAL,
st. magistrate, KNUTD, V. BUGAS, assistant, KNUTD
Forming of optimum point of sale assortment of enterprise "Prоfrемpоsтасh"
In the article the essence of product-range and its kinds are considered. Methods of management of product-range are exposed. Composition of product-range of LTD. "Promtehpostach" weas considered and the ways of improvement of its forming are certain.
Keywords: commodity, product-range, commodity policy,
Постановка завдання. Функцюнування в^чизняних тор-говельних глдприемств в умовах ринковоУ економки зумов-люе необхщнють адаптованого управлЫня, планування товарного асортименту, який вщповщае потребам населення та водночас сприяе прибутковост виробниюв. У зв'язку з цим доцтьним стае використання теоретичних концепцм та практичного ¡нструментар1ю маркетингу, значною скла-довою якого е товарна полггика. Створення продукту та його розвиток здмснюються пщприемствами на основ¡ ¡н-новацмно'У дтльностк Ефективнють ¡нновацмно'У дтльност залежить вщ використання науково обгрунтованих пщходю до впровадження ¡нновацм. Пщгрунтям нарощування ¡нно-вацмного потенцвлу торговельних п¡дприeмств УкраУни е виршення спектру завдань, визначених державною програ-мою розвитку та реформування пщприемництва.
Лнал!з досл'щжень та публшащй з проблемы. Про-блематичн¡сть обраноУ теми висв^лено в наукових працях
list-range, competitive, climeta state of the market. зарубжних та вггчизняних вчених, зокрема: Ю.А. Аванесо-ва, 1.0. Бланка, 0.1. Гребнева, А.А. Мазараю, Л.O.Л¡гоненко, Ф.Г. Панкратова, Ф.П. Половцева, А.0. Старост¡ноУ.
Метою статт'1 е процес досл¡дження формування товарного асортименту на торговельному п¡дприeмств¡ «Профремпостач».
Виклад основного материалу. Для бтьшост представни-к¡в класичноУ школи економ¡ки так¡ терм¡ни, як товар, продукци, вир¡б, означають результат виробничоУ д¡яльност¡. У маркетингу товар сприймаеться як комплекс в¡дчутних та невщчутних властивостей, як¡ можуть задовольняти потреби споживачв.
Поширеним е визначення товару американського науковця Ф. Котлера. Товар - це все, що може задовольнити потребу чи нестаток ¡ пропонуеться ринку з метою привернення уваги, придбання, використання чи споживання а також товар - це продукт, послуга, цЫы папери, ¡деУ та знання, як можуть задовольнити потребу ¡ призначен для продажу [2, с. 241].
