Научная статья на тему 'Інноваційний аспект великих аграрних підприемств'

Інноваційний аспект великих аграрних підприемств Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
99
27
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ВЕЛИКі АГРАРНі ПіДПРИєМСТВА / іННОВАЦії / іНВЕСТИЦії / ВИДИ іННОВАЦіЙ / іННОВАЦіЙНі ТЕХНОЛОГії В ЗЕМЛЕРОБСТВі / БОЛЬШИЕ АГРАРНЫЕ ПРЕДПРИЯТИЯ / ИННОВАЦИИ / ИНВЕСТИЦИИ / ВИДЫ ИННОВАЦИЙ / ИННОВАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В ЗЕМЛЕДЕЛИИ / INNOVATIONS / LARGE AGRARIAN ENTERPRISES / INVESTMENTS / TYPES OF INNOVATIONS / INNOVATIVE TECHNOLOGIES IN TREATMENT LAND

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Чабан В.Г.

В статье исследуется инновационный аспект аграрных предприятий, а именно влияние размера предприятия на инновационную активность, типы инноваций, основные причины, которые препятствуют разработке и внедрению инноваций.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Інноваційний аспект великих аграрних підприемств»



УДК: 330.341.1

Чабан В.Г.,

к.е.н., доцент, КиТвський нацюнальний економлчний ушверситет ¡MeHi Вадима Гетьмана

1нновац1йний аспект великих аграрних тдприемств

В статтi досл1джуеться iнновац1йний аспект великих аграрних пщприемств, а саме вплив po3Mipy пщприемства на ¡нновацшну актив^сть, види iннoвацiй, oснoвнi причини, як стримують розробку та впровадження iннoвацiй.

Ключовi слова: велик аграрн пiдпpиeмства, нновацИ, нвестицИ, види iннoвацiй, iннoвацiйнi технологи в землероб-ствi.

В статье исследуется инновационный аспект аграрных предприятий, а именно влияние размера предприятия на инновационную активность, типы инноваций, основные причины, которые препятствуют разработке и внедрению инноваций.

Ключевые слова: большие аграрные предприятия, инновации, инвестиции, виды инноваций, инновационные технологии в земледелии.

The innovative aspect of large agrarian enterprises is investigated in the article, namely influence of size of enterprise on innovative activity, types of innovations, principal reasons that restrain development and introduction of innovations.

Keywords: large agrarian enterprises, innovations, investments, types of innovations, innovative technologies in treatment land.

Актуальнють проблеми. За останне дeсятирiччя в стьськогосподарському виробницга УкраТни вщбулись значн змши. Це i нарощування штенсивносл виробництва, пeрeорieнтацiя на бтьш прибутковi види продукци, завоювання позицм на експортних ринках, залучення Ывестицм на мiжнародниx фондових ринках.

Таким змшам, перш за все, слщ завдячувати розвитку великих аграрних пщприемств, як вщграють помяну роль в процесах створення, впровадження i поширення Ыновацм. Вони залучають фiнансовi ресурси, системно працюють над впровадженням нових технолопй, забезпечують необхщний рiвeнь горизонтально!' i вертикальноТ Ытеграцп, Ыве-стують в людський капрал i в деяких випадках - в шфраструктуру сiльськиx тeриторiй.

Оцшка iнновацiйноТ активностi великих пiдприeмств е складним завданням iз-за недостатньоТ прозоросл Тх бiзнe-су, унiкальностi майже кожного пщприемства, вщсутносл бiльшiсть показниюв iнновацiйноТ дiяльностi в офiцiйнiй ста-тистицi. Ще важче оцiнити шновацмну дiяльнiсть агорохолдингу, коли у статистичну вибiрку попадае тiльки одне з йо-го пiдприeмств i можливо не те де зосереджеы Ыноваци. Закритiсть великих агропiдприeмств ускладнюе збiр iнфор-мацiТ. Можливо це пов'язано з активними процесами консолщаци ринку, побудовою вертикально-штегрованих хол-дингових структур, очкуванням завершення земельноТ реформи, пол™чною ситуацieю в краТнi.

Враховуючи вище зазначене для аналiзу iнновацiйноТ дiяльностi великих агропiдприeмств нами було проведено емтричы дослiджeння рiзниx - в основному успшних - iсторiй отриманих в xодi нeформалiзованиx iнтeрв'ю або запо-зичених з лiтeратурниx джерел. Лeгiтимнiсть такого дослiдницького пiдxоду заходиться в ру^ тeорiТ так званого "оць ночного опитування" - appreciative inquiry.

Метою статт1 е дослдаення iнновацiйноТ дiяльностi великих пiдприeмств в аграрному сeкторi eкономiки.

Виклад основного матер1алу. На iнновацiйну повeдiнку великих агропщприемств мають вплив розмiр бiзнeсу i його частка на ринку. Дискуая про взаемозв'язок розмiру пщприемства, структури ринюв та iнновацiйностi була роз-почата Й.Шумпетером, який в 1942 рощ свисунув ппотезу, згщно якоТ вeликi пiдприeмства е локомотивами техноло-гiчного прогресу. На сьогоды в лiтeратурниx джерелах мiститься значний обсяг емтричних свiдчeнь як правоти так i

© Чабан В.Г., 2012

Eкономiчний вiсник унiвeрситeту | Випуск № 18/1

3

пoмилкoвocтi шyмпeтepeвcькoÏ гiпoтeзи.

Heзвaжaючи нa диcкyciÏ, бiльшicть пyблiкaцiй зapyбiжниx тa вiтчизняниx вчeниx cвiдчить, щo iннoвaцiй кoнцeнтpy-ютьcя y вeликиx пiдпpиeмcтвax i фaктop poзмipy впливae нa ймoвipнicть 6ути в pядax iннoвaцiйнo-aктивниx.

Poзшиpюючи зeмeльнi плoщi вeликi пiдпpиeмcтвa дoтpимyютьcя cyчacниx виcoкoeфeктивниx тexнoлoгiй, шиpoкo викopиcтoвyють iннoвaцiйнy пpoдyкцiю в cвoÏй дiяльнocтi. Boни дocягли кpaщиx пoкaзникiв ypoжaйнocтi i пpибyткoвo-ctí. Bплив poзмipy зeмeльнoÏ дiлянки пiдпpиeмcтвa нa пoкaзник EBITDA (пpибyтoк дo вiдcoткiв, пoдaткiв i aмopтизa-цп) пoдaнo в тaблицi 1.

Taблиця 1. Вплив poçMipy зeмeльнoï плoщi нa пoкaзник EBITDA

Плoщa ciльгocппiдпpиeмcтвa, тиc.гa Пoкaзник EBITDA дoл. нa Ira

15-2G 2GG

2G-1GG 35G-4GG

бiльшe 1GG 5GG-6GG

Ha cьoгoднi нaйвищий пoкaзник EBITDA мae aгpoкoмпaнiя "Mpiя" бiльшe 7GG дoлapiв. Зa oцiнкaми cпeцiaлicтiв пpи збiльшeнi cтyпeня пepepoбки пpoдyкцiÏ цeй пoкaзник мoжe пepeвищити 1GGG дoл.CШA.

Aнaлiзyючи пoдiÏ ocтaннix poкiв, мoжeмo кoнcтaтyвaти piCT кiлькocтi пoглинaнь тa витicнeнь cлaбкиx кoнкypeнтiв, кoнцeнтpaцiю виpoбництвa. Opieнтoвнo тpeтинa зeмeль 11-16 млн. гa (з 42 млн. ciльcькoгocпoдapcькиx yгiдь) yœe дe-фaктo пepeбyвae в yпpaвлiння мeгaвлacникiв [1].

Beликий бiзнec в aгpapнoмy ceктopi УкpaÏни знaxoдитьcя в aктивнiй фaзi мoдepнiзaцiÏ якa cyпpoвoджyeтьcя ^e-cтицiями в нoвe oблaднaння i тexнoлoгiÏ, щo пo cy! poбить iннoвaтopaми вci iнвecтицiйнo-aктивнi пiдпpиeмcтвa.

KaтeгopiÏ "iннoвaцiя" тa "iнвecтицiя" ^oto пoв'язaнi. Biдpiзнити Ïx мoжнa лишe зa oзнaкoю нoвизни. B iннoвaцiÏ ця oзнaкa зaвжди пpиcyтня, a в ^ec™^!' - нe oбoв'язкoвo. Ha cьoгoднi вeликi aгpoпiдпpиeмcтвa нe iнвecтyють бeз ^o-вaцiй тому, щo вклaдeння кoштiв y вiдтвopeння зacтapiлиx пpoдyктiв i тexнoлoгiй, пpизвoдить дo Ïx нe кoнкypeнтo-cпpoмoжнocтi. IннoвaцiÏ бeз iнвecтицiй нe peaльнi: peзyльтaти нayкoвo-тexнiчнoгo пoшyкy, мoжливocтi тexнoлoгiчнoгo пpopивy зaлишaютьcя нepeaлiзoвaними, щo пpивoдить дo тoгo ж peзyльтaтy - знижeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi то-вapiв i пocлyг, витicнeння Ïx iз внyтpiшньoгo i зoвнiшньoгo pинкiв. Toмy iнвecтицiйнa тa iннoвaцiйнa пoлiтикa дepжaви, галуз^ пiдпpиeмcтвa пoвиннa poзpoблятиcя, peaлiзoвyвaтиcя i oцiнювaтиcя взaeмoпoв'язaнo, тaк як в тaкoмy пoeднaн-нi вoни cпpoмoжнi пpинecти нeoбxiдний eфeкт [2].

Oдним iз caмиx aктивниx iнвecтopiв е кoмпaнiя "Hiбyлoн" якa вклaдae шшти нe тiльки в aгpoвиpoбництвo, aлe й тpaнcпopтнy iнфpacтpyктypy, бyдiвництвo eлeвaтopiв, coцiaльнi пoтpeби ceлa. Äo 2G13 p. кoмпaнiя зaвepшye cвoю ш-вecтицiйнy пpoгpaмy, нaмiчeнy двa po^ тoмy, - цe iнвecтyвaння 5GG млн. дoлapiв в aгpapний бiзнec УкpaÏни, щo пe-peдбaчae дoвeдeння влacниx eлeвaтopниx мicткocтeй дo 2,5 млн.тонн, влacний пoвнoцiнний флoт дeдвeйтoм 25G тиc. тoнн. Beликi aгpapнi пiдпpиeмcтвa вce чacтiшe зaлyчaють iнвecтицiÏ нa мiжнapoдниx pинкax кaпiтaлiв. Ta^ iнтeгpoвa-нa aгpoкoмпaнiя "Iндycтpiaльнa мoлoчнa кoмпaнiя" зaймaeтьcя pocлинництвoм, мoлoчним твapинництвoм i виpoбниц-твoм кapтoплi. Зeмeльний бaнк кoмпaнiÏ cклaдae 3B тиа гa. B 2G11 poцi вoнa зaлyчилa 29,699 млн. дoл. вщ poзмiщeн-ня 24% cвoÏx aкцiй нa Bapшaвcькiй фoндoвiй бipжi. Koмпaнiя плaнye нaпpaвити зaлyчeнi кoшти нa збiльшeння зeмeль-нoгo бaнкy дo 126 тиc. гa дo 2G16 p., пpидбaння ciльcькoгocпoдapcькoÏ тexнiки i oблaднaння, poзшиpeння пoтyжнocтi пo збepiгaнню зepнoвиx i oлiйниx кyльтyp дo 13G тиc. тoнн, a тaкoж кapтoплecxoвищa - дo BG тиа тoнн.

З мeтoю вceбiчнoгo дocлiджeння тиx чи iншиx iннoвaцiй зacтocoвyeтьcя Ïx клacифiкaцiя зa piзними oзнaкaми. Бiльшicть нayкoвцiв дoтpимyютьcя думки, щo нaйбiльшe пpaктичнe знaчeння мae клacифiкaцiя iннoвaцiй зa пpeдмeтним змicтoм Ы-нoвaцiйнoÏ дiяльнocтi (пpoдyктoвi i пpoцecнi) тa piвнeм нoвизни (бaзиcнi, пoлiпшyвaльнi, пceвдoiннoвaцiÏ) (тaбл.2).

IннoвaцiÏ-пpoдyкти й iннoвaцiÏ-пpoцecи тicнo пoв'язaнi i мoжyть пepexoдити oдин в oднoгo. Taк, poзpoблeнi кopпo-paцieю "Aгpo-Coюз" пociвний кoмплeкc тa кyльтивaтop для cиcтeми нyльoвoгo oбpoбiткy гpyнтy, якi зacтocoвyютьcя для виpoбництвa тoвapнoÏ пpoдyкцiÏ вcepeдинi пiдпpиeмcтвa i нe виxoдять зa йoгo мeжi, е iннoвaцiями-пpoцecaми.

Якщo дaнa ciльcькoгocпoдapcькa тexнiкa пpoдaeтьcя ("Aгpo-Coюз" peaлiзye тexнiкy в кpaÏни CHÄ), то вoнa cтae ш-нoвaцiями-пpoдyктaми.

Ha cьoгoднi y вeликиx aгpoпiдпpиeмcтвax пpoцecний нaпpямoк iннoвaцiй пepeвaжae нaд пpoдyктoвим. Öe, пepш зa вce, cтocyeтьcя iннoвaцiйниx тexнoлoгiй в pocлинництвi, твapинництвi тa yпpaвлiннi.

B бaгaтьox кpaÏнax cвiтy нaбyли пoшиpeння тexнoлoгiÏ збepiгaючoгo зeмлepoбcтвa: мiнiмaльнa, нyльoвa тexнoлo-ní, тoчнe тa opгaнiчнe зeмлepoбcтвo ^бл. 3) [3].

Beликi aгpapнi пiдпpиeмcтвa в УкpaÏнi викopиcтoвyють в пepeвaжнiй бiльшocтi мiнiмaльнy i нyльoвy тexнoлoгiÏ. Oc-нoвним cтимyлoм зaпpoвaджeння дaнoÏ тexнoлoгiÏ е бaжaння aгpapiÏв знизити витpaти нa oдиницю пpoдyкцiÏ. Haмa-гaння зeкoнoмити нa зacoбax зaxиcтy pocлин, дoбpивax, якocтi пociвнoгo мaтepiaлy дae звopoтнiй eфeкт, пoгipшyючи вpoжaйнicть кyльтyp тa якicть пpoдyкцiÏ. Haтoмicть, в yмoвax зaпpoвaджeння нyльoвoÏ тexнoлoгiÏ eкoнoмiя дocягaeть-cя зa paxyнoк змeншeння пoтpeби y пaливнo-мacтильниx мaтepiaлax тa oбcлyгoвyвaння тexнiки, щo, як cтвepджyють вчeнi, нe пpизвoдить дo втpaт пoтeнцiйнoгo вpoжaю. Знижeння пoтoчниx витpaт мoжe дocягaти 3G-BG%.

Bпpoвaджeння нyльoвoÏ тexнoлoгiÏ пepeдбaчae нaявнicть y гocпoдapcтвa cпeцiaлiзoвaнoÏ тexнiки - дopoгoвapтicниx ciвaлoк пpямoгo виciвy, пoтyжниx тpaктopiв, кoмбaйнiв з фyнкцieю piвнoмipнoгo poзпoдiлy пoжнивниx peштoк. Зacтoc-yвaння нyльoвoÏ тexнoлoгiÏ в кopпopaцiÏ "Aгpo-Coюз" дaлo тaкi peзyльтaти:

- нa 9G% cкopoтивcя пapк ciльcькoгocпoдapcькoÏ тexнiки (9426 Ta oбpoбляe oдин тpaктop, oдин пociвний кoмплeкc, oдин oпpиcкyвaч, чoтиpи кoмбaйни);

- нa 7G% cкopoтилиcь витpaти пaливнo-мacтильниx мaтepiaлiв (з 93 л/га дo 26 л/гa);

- нa BG% cкopoтивcя чac o6po6^0 пociвнoÏ плoщi (з 3,B7 м-год/га дo G,6 м-гoд/гa бeз кopмoвoÏ бaзи);

4

Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy j Bumy^ № 1B/1

ArPAPHA EKOHOMIKA

Taблиця 2. Kлacифiкaцiя iннoвaцiй в aгpapнoмy ceктopi

Kлacифiкaцiйнa oзнaкa Bид iннoвaцiй Xapaктepиcтикa Пpиклaди iннoвaцiй в aгpapнoмy ceктopi

пpeдмeтний змicт iннoвaцiй-нoÏ дiяльнocтi пpoдyктoвi нoвi aбo вдocкoнaлeнi пpoдyкти y cфepi виpoбництвa aбo cпoживaн-ня, якi opieнтoвaнi нa cтвopeння нoвoÏ cпoживчoÏ ö^oCTi, щo пpи-вaблюe бiльшy ктькють cпoживaчiв Hoвi copти, гiбpиди pocлин; пopoди, типи, лЫи, кpocи твapин i птищ; штaми мiкpoopгaнiзмiв; зpaзки нoвиx мaшин, oблaднaння, aгpeгaтiв; зpaзки нoвиx видiв дoбpив; xiмiчнi зacoби зaxиcтy pocr^ i твapин; вeт-пpeпapaти

Пpoцecнi нoвi aбo вдocкoнaлeнi тexнoлoгiÏ виpoбництвa пpoдyкцiÏ, opгaнiзaцiÏ виpoбництвa i yпpaвлiнcькиx пpo-цeciв, щo дaють пepeвaги y витpa-тax, пpoдyктивнocтi, якocтi Hoвi тexнoлoгiÏ y зeмлepoбcтвi, pocлинництвi, твapин-ництвi, тexнoлoгiÏ пepepoбки, збepiгaння ciльcькoгocпo-дapcькoÏ пpoдyкцiÏ, cиcтeми ciвoзмiн, yдoбpeння, зaxи-cтy pocлин. Hoвa aбo змiнeнa cтpaтeгiя в opгaнiзaцiÏ; cyчacнi мeтoди yпpaвлiння; opгaнiзaцiйнi cтpyктypи; мe-тoди й пpийoми opгaнiзaцiÏ пpaцi; cиcтeми кoнтpoлю якocтi, cepтифiкaцiÏ пpoдyкцiÏ; cиcтeми лoгicтики

piвeнь нoвизни Бaзoвi нoвий cпociб виpoбництвa aбo pa-нiшe нeвiдoмий пpoдyкт, як зaпo-чaткoвyють чи дaють iмпyльc po-звитку нoвoÏ гaлyзi Гeнeтичнo-мoдифiкoвaнi opгaнiзми, бioтexнoлoгiÏ y pocлинництвi i твapинництвi; бioпaливo

пoлiпшy-вaльнi пoлiпшeння пpoдyктiв, пpoцeciв. Boни дaють змoгy пoшиpювaти i вдocкoнaлювaти бaзoвi iннoвaцiÏ Пoлiпшeнi copти ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp; c^ cтeмa нyльoвoгo oбpoбiткy фунту (No-Till); cyпyтникo-вa нaвiгaцiйнa cиcтeмa (GPS)

пceвдoiн-нoвaцiÏ зoвнiшнi змiни пpoдyктiв aбo пpo-цeciв, щo нe пpивoдять дo змiни Ïx cпoживчиx xapaктepиcтик Зм^ дизaйнy ciльcькoгocпoдapcькoÏ тexнiки; зм^ cпocoбy peклaмyвaння; мiшкoпoдiбнi зepнocxoвищa (Silo Bags).

Taблиця 3. Xapaктepиcтикa pecypcoзбepiгaючих тeхнoлoгiй y зeмлepoбcтвi

Haзвa тeхнoлoгiï Miнiмaльнa техно-лопя Hyльoвa тeхнoлoгiя Toчнe зeмлepoбcтвo Opгaнiчнe зeмлepoбcтвo

Xapaктepиcтикa Bнeceння м^-paльниx дoбpив; кyльтивaцiя; виciв; oбpoбкa пociвiв зa-coбaми зaxиcтy po-cлин; збиpaння Пociв iз внeceнням мн нepaльниx дoбpив; O6-poбкa пociвiв зacoбaми зaxиcтy pocлин; зби-paння Дoзoвaнe внeceння дoбpив, зacoбiв зaxи-cтy pocлин. Oбoв'язкo-вo бepyтьcя дo yвaги лoкaльнi ocoбливocтi гpyнтiв Пoвнa вiдмoвa вiд викopиcтaн-ня TMO, aнтибioтикiв, м^-paльниx дoбpив, aгpoxiмiкaтiв. Зacтocoвyютьcя пpиpoднi дoб-pивa, мexaнiчнi зacoби 6OPO^-би з бyp'янaми тa шкiдникaми

- нa 30% cкopoтилиcь витpaти дoбpив;

- cкopoтилиcь тpyдoвитpaти - нa 9426 гa пpaцюe B мexaнiзaтopiв;

- y 2 paзи пiдвищилacь ypoжaйнicть (з 27 ц/га дo 50 ц/гa);

- пiдвищeнo нa 10% вмicт бiлкa в зepнi;

- пiдвищивcя вмicт гyмycy нa 0,1% (з 4,3% дo 4,4%) [4].

Coбiвapтicть пpoдyкцiÏ, виpoщeнoÏ зa тaкoю тexнoлoгieю, вiдпoвiдaтимe cвiтoвим пoкaзникaм, a oтжe i бyдe шнку-peнтocпpoмoжнoю.

Kopпopaцiя "Aгpo-Coюз" викopиcтoвye eнepгoзбepiгaючi тexнoлoгiÏ xoлoднoгo yтpимaння cвинeй нa глибoкiй нeз-мiннiй пщстилщ в дyгoпoдiбниx тeнтoвиx aнгapax. Зacтocyвaння дaнoÏ тexнoлoгiÏ дae мoжливicть: змeншити зaтpaти нa бyдiвництвo пopiвнянo з гап^льним cвинapникaми; eкoнoмити нa oпaлeннi тa ocвiтлeннi; змiцнити здopoв'я твa-pин, змeншyючи витpaти нa лiкyвaння; зaбeзпeчити швидкicть пpиpocтy; змeншити зaтpaти нa вiдгoдiвлi; нe зaбpyд-ню^ти нaвкoлишнe cepeдoвищe.

Уcпix iннoвaцiйнoгo пpoцecy знaчнoю мipoю зaлeжить вiд eфeктивнocтi cиcтeми yпpaвлiння пiдпpиeмcтвoм тa ^o-вaцiйнoю дiяльнicтю, тoмy людcький фaктop - кoмпeтeнцiÏ кaдpiв, cxильнicть дo iннoвaцiй вищoгo кepiвництвa, вклю-чeння дo cклaдy пepcoнaлy мeнeджepa з iннoвaцiй - е icтoтним фaктopoм eфeктивнocтi iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi нa piв-нi пiдпpиeмcтвa. Дocвiд пiдгoтoвки мeнeджepiв y вeликиx кoмпaнiяx пoкaзaв, щo пpoфeciйнi нaвики мoжнa фopмyвa-ти ттьки нa бaзi peaльниx пpoeктiв. Taк, з 2005 poкy в кopпopaцiÏ "Aгpo-Coюз" фyнкцioнye Шкoлa мoлoчнoгo cкoтap-cтвa. Baнa нaцiлeнa нa oтpимaння пpaктичниx нaвикiв poбoти нa виcoкoтexнoлoгiчнiй фepмi i дocвiдy пpийняття pi-шeнь, a тaкoж фopмaлiзoвaнoÏ, eфeктивнoÏ cиcтeми yпpaвлiння.

B 2011 poöi y Tepнoпoлi вiдбyлocя вщфиття пepшoÏ в УкpaÏнi Aгpoшкoли в aгpoxoлдингy "Mpiя". Cтyдeнти тa мo-лoдi фaxiвцi, якi вжe двa-тpи poки пpoпpaцювaли в aгpapнoмy ce^opi, y peзyльтaтi кoнкypcнoгo вiдбopy cтaли aбiтy-pieнтaми yнiкaльнoÏ нaвчaльнoÏ пpoгpaми тa мaють шaнc зpoбити пepший кpoк в УкpaÏнi дo MBA в aгpoнoмiÏ. Haвчaн-ня тpивaтимe пiвpoкy тa cклaдaтимeтьcя з 12 мoдyлiв, випycкнoгo icпитy тa зaxиcтy диплoмнoÏ poбoти, пicля чoгo ви-пycкники oтpимaють мoжливicть пpaцювaти в aгpoxoлдингy [5].

Oтжe, cиcтeмa пщготовки кaдpiв е тaкoж пpиклaдoм пpoцecниx iннoвaцiй. Heoбxiднicть caмocтiйнoÏ пiдгoтoвки га-дpiв вeликими пiдпpиeмcтвaми cвiдчить пpo тe, щo aгpapнi вищi зaклaди нe в змoзi нaвчити тим cyчacним тexнoлo-гiям i cтaндapтaм якi нeoбxiднi cyчacнoмy ciльcькoмy гocпoдapcтвy.

Знaчнe мicцe в дiяльнocтi вeликиx aгpoпiдпpиeмcтв зaймaють кoмп'ютepнi iнфopмaцiйнi тexнoлoгiÏ, cyпyтникoвий

Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy | Bипycк № 1B/1

5

зaв'язoк. Haпpиклaд, зepнoвий кoмбaйн Dominator oблaднaний дaтчикoм ypoжaйнocтi, бopтoвим кoмп'ютepoм i нaвi-гaтopoм. Taкий кoмбaйн дae змoгy фiкcyвaти вpoжaйнicть piзниx дiлянoк пoля пiд чac пpибиpaння, i цe дoпoмaгae вия-вити дiлянки з низькoю вpoжaйнicтю i cплaнyвaти пoдaльшi дiÏ. З'являютьcя нoвi пpoгpaмнi пpoдyкти, кoмплeкcнi pi-шeння, щo дaють змoгy нa пiдcтaвi кocмiчниx знiмкiв aбo rap! вpoжaйнocтi cклaдaти пpoгpaми yпpaвлiння мaшинaми для внeceння мiнepaльниx й opгaнiчниx дoбpив, вpaxoвyвaти чac poбoти тa витpaти пaливa, пpoвoдити мoнiтopинг мюця poзтaшyвaння aгpeгaтiв.

Beликy poль в peaлiзaцiÏ пoтeнцiaлy вeликиx aгpoпiдпpиeмcтв зaймaють пpoдyктoвi iннoвaцiÏ. Öe пepш зa вce нoвi copти i гiбpиди pocлин зaвдяки яким мoжнa oдepжyвaти 3G-35% пpиpocтy вpoжaйнocтi пpи yмoвi тexнoлoгiчнoгo зa-бeзпeчeння i cпpиятливиx пoгoдниx yмoв. B УкpaÏнi ceлeкцioнyють пpaктичнo вci ciльcькoгocпoдapcькi кyльтypи. Biï-чизнянi copти шиpoкo викopиcтoвyютьcя пpи виpoщyвaннi зepнoвиx. Cтocoвнo oвoчeвиx кyльтyp, кyкypyдзи й шняш-нику вiдбyвaeтьcя зacилля зaкopдoнниx copтiв i гiбpидiв. Лiдepaми пpoдaжiв гiбpидiв ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp e iнoзeмнi кoмпaнiÏ "Moнcaнтo", "n^ep", "Ceнгeнтa". Бiльшicть iнoзeмнoгo тa вiтчизнянoгo пociвнoгo мaтepiaлy pea-лiзyeтьcя чepeз кoмпaнiÏ пocepeдники. Oдин з лiдepiв виpoбництвa нaciння cвiтoвиx бpeндiв e кoмпaнiя "Paйз". Piчний oбcяг виpoбництвa нa 5 нaciннeвиx зaвoдax - 42 тиа тонн. У кoмпaнiÏ oб'eмнa пpoгpaмa нayкoвиx, виpoбничиx дocлi-дiв, дeмoнcтpaцiя ceлeкцiйниx дocягнeнь вiтчизнянoÏ тa iнoзeмнoÏ ceлeкцiÏ.

B твapинництвi дo пpoдyктoвиx iннoвaцiй вiднocять нoвi aбo yдocкoнaлeнi пopoди ciльcькoгocпoдapcькиx твapин. Звaжaючи нa тe, щo в^чизняний гeнoфoнд твapин нe зaдoвoльняe пoтpeб i чacткoвo poзгyблeний, вeликi пiдпpиeм-cтвa зaвoзять Ïx iз-зa кopдoнy, a пoтiм нaлaгoджyють влacнe виpoбництвo eлiтнoгo, чиcтoпopoднoгo пoгoлiв'я.

IннoвaцiÏ-пpoдyкти вимaгaють знaчниx iнвecтицiй, ocкiльки poзpoбкa нoвиx пpoдyктiв дoпycкae пpoвeдeння HДДKP, poзpoбкy iннoвaцiй-пpoцeciв. Taк, знaчнi зacoби витpaчaютьcя нa гeннy iнжeнepiю зi cтвopeння гeнeтичнo мo-дифiкoвaниx opгaнiзмiв y pocлинництвi й твapинництвi. Пoшиpeння нaбyвaють гeнeтичнo мoдифiкoвaнi pocлини, якi oтpимyють пpи внeceнi в icнyючi cop™ oднoгo aбo кiлькox гeнiв нoвими мoлeкyляpнo-бioлoгiчними мeтoдaми. Bпep-rne ц copти були виciянi 1996 po^ в C0A нa плoщi 1,7 млн. ra, a в 2G11 p. тpaнcгeннi copти i гiбpиди кyкypyдзи, coÏ, бaвoвникy, piпaкy й y нeвeликиx кiлькocтяx iншиx pocлин зaймaли вжe 16G млн. га в 29 кpaÏнax cвiтy.

Уа види iннoвaцiй знaxoдятьcя в бeзyпиннoмy взaeмoзв'язкy. Taк пpoдyктoвi i пpoцecнi iннoвaцiÏ cyпpoвoджyeтьcя змiнaми в opгaнiзaцiÏ, yпpaвлiннi, eкoлoгiÏ, в гaлyзi пpoфeciйнoгo нaвчaння пpaцiвникiв, бeзпeки i ппени пpaцi, мoти-вaцiйнiй cиcтeмi пpaцiвникiв. Фopмyвaння iнвecтицiйниx тa iннoвaцiйниx кoнкypeнтниx пpeвaг в ciльcькoгocпoдapcь-кoмy виpoбництвi пoвиннo poзвивaтиcя зa yciмa нaпpямкaми iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi: тexнoлoгiчнoмy, тexнiчнoмy, ce-лeкцiйнoмy, opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчнoмy aджe тiльки кoмплeкcний Ïx poзвитoк мoжe зaбeзпeчити нeoбxiдний eфeкт.

Пepeвaжнa бiльшicть вeликиx aгpoпiдпpиeмcтв викopиcтoвyють пoлiпшyвaльнi iннoвaцiÏ, якi в ocнoвнoмy пoв'язaнi з впpoвaджeнням нoвиx eлeмeнтiв y вжe icнyючi тexнoлoгiÏ aбo з aктивiзaцieю викopиcтaння бioклiмaтичнoгo пoтeнцia-лу pocлин i твapин. Бiльш як 7G% вeликиx пiдпpиeмcтв cпeцiaлiзyютьcя нa виpoщyвaнi ciльcькoгocпoдapcькиx po^!^ тому нaйбiльш iнтeнcивнo iннoвaцiÏ впpoвaджyютьcя в дaнy гaлyзь.

Для кoнкypeнтocпpoмoжнocтi oкpeмиx пiдпpиeмcтв, гaлyзeй, кpaÏн нaйбiльш вaжливими е iннoвaцiÏ, якi е peзyль-тaтoм HДДKP. З ^eÏ точки зopy в бyдь-якiй гaлyзi мoжнa видiлити дeкiлькa типiв iннoвaцiйнo aктивниx пiдпpиeмcтв:

1. Cтpaтeгiчнi нoвaтopи, якi poзглядaють мacштaбнi дoвгocтpoкoвi пpoeкти H,Ú^KP, в якocтi ocнoвнoгo pecypcy шнку-peнтocпpoмoжнocтi. Як пpaвилo тaкi кoмпaнiÏ е ocнoвним джepeлoм бaзoвиx iннoвaцiй для iншиx пiдпpиeмcтв гaлyзi.

2.Heпocтiйнi (пepioдичнi) нoвaтopи, здiйcнюють влacнi H,Ú^KP зa нeoбxiднicтю, aбo зa cпpиятливиx yмoв, aлe нe poзглядaють cтвopeння iннoвaцiй ключoвим, cтpaтeгiчним зaвдaнням кoмпaнiÏ.

3.Пoлiпшyвaчi тexнoлoгiй нe пpoвoдять пoвнoгo циклу H,Ú^KP, aлe викopиcтoвyють poзpoбки для yдocкoнaлeння влacниx пpoдyктiв i пpoцeciв.

4.Kopиcтyвaчi тexнoлoгiй - пpoвoдять iннoвaцiйнy дiяльнicть шляxoм aдaптaцiÏ тexнoлoгiчниx piшeнь poзpoблeниx iншими пiдпpиeмcтвaми aбo opгaнiзaцiями.

Piвeнь iннoвaцiйнoгo poзвиткy гaлyзi визнaчaeтьcя чacткoю cтpaтeгiчниx i пepioдичниx нoвaтopiв, якi вcтaнoвлюють дoвгocтpoкoвi тeндeнцiÏ тexнoлoгiчнoгo poзвиткy i визнaчaють кoнкypeнтocпpoмoжнicть нa вiтчизняниx i cвiтoвиx pин-кa. Cтpaтeгiчнi нoвaтopи мaють cтiйкi кoнкypeнтнi пepeвaги зa paxyнoк oтpимaння iнтeлeктyaльнoÏ peнти, мaкcимaль-нoÏ дoдaнoÏ вapтocтi i нaйбiльш виcoкoÏ oцiнки фiнaнcoвими pинкaми ycix видiв aктивiв кoмпaнiÏ. У вiтчизнянoмy aгpap-нoмy ceктopi пepeвaжaють пiдпpиeмcтвa чacткoвo тpeтьoгo i пepeвaжнo чeтвepтoгo типу, як зaйнятi в ocнoвнoмy aдaптaцieю i пoлiпшeнням зaпpoпoнoвaниx лiдepaми (зapyбiжними кoмпaнiями) тexнoлoгiчниx piшeнь. Öe зaбeзпeчye пpийнятний piвeнь пoтoчнoÏ кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нa вiтчизнax pинкax, aлe нe мoжe гapaнтyвaти ycпix в кoнкypeнт-ый бopoтьбi нa глoбaльниx pинкax i дoвгocтpoкoвoгo cтiйкoгo poзвиткy нaцioнaльниx виpoбникiв.

Oдним iз джepeл iннoвaцiй, для вeликиx aгpapниx пiдпpиeмcтв, е нayкoвi ycтaнoви в cклaдi УкpaÏнcькoÏ aкaдeмiÏ a^ papниx нayк, Miнicтepcтвa aгpapнoÏ пoлiтики. Hayкoвo poбoтa викoнyeтьcя тaкoж y вищиx нaвчaльниx зaклaдax з aгpap-нoÏ ocвiти. У пopiвняннi мoжливocтeй i дocвiдy дepжaвниx нayкoвиx cтpyктyp УкpaÏни i пpoфeciйниx кopпopaтивниx зaxiд-ниx cтpyктyp нa вiтчизнянoмy pинкy пepeвaгy oтpимyють вiдiбpaнi фipмoвi aдaптoвaнi iннoвaцiйнi тexнoлoгiÏ, якi впpoвa-джyютьcя зa кoмepцiйними cxeмaми i мaють знaчнo бiльшe шaнciв бути peaлiзoвaними нa pинкy пopiвнянo з нayкoвo-тexнiчними poзpoбкaми вiтчизняниx нayкoвцiв, нe aдaптoвaниx дo yмoв pинкy. 4acra пpoпoзицiÏ нayки нe вiдпoвiдaють пoтpeбaм виpoбникa, який xoчe oтpимaти гoтoвi piшeння, зaбeзпeчeнi pecypcaми тa пiдтpимкoю. Bитpaти нa Ïx пpидбaн-ня пoвиннi зaбeзпeчyвaти oтpимyвaння дoдaткoвиx пpибyткiв. Poль вiтчизнянoÏ нayки в зaбeзпeчeннi кoнкypeнтocпpo-мoжнocтi aгpapнoгo ceiaopy пocтiйнo зaнизyeтьcя i зaгaлoм пocтae зaгpoзa нaбyти cтaтycy вiдcтaлoю. Beликi aгpoпiд-пpиeмcтвa нe poзглядaють нayкy в якocтi пpiopитeтнoгo пapтнepa для пoбyдoви iннoвaцiйниx пpoцeciв.

Дepжaвнa iннoвaцiйнa пoлiтикa, в cyчacнoмy ÏÏ вигляд^ нe дae вeликим aгpoпiдпpиeмcтвaм ™x cтимyлiв i пepeвaг якi нaдaютьcя вiдпoвiдним cyб'eктaм iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi в poзвинeниx кpaÏнax. Дepжaвa нe мae дoвгocтpoкoвoÏ cтpaтeгiÏ poзвиткy aгpapнoгo ce^opy aкцeнтoвaнoÏ нa iннoвaцiяx. Biдcyтнicть дepжaвнoÏ пpoгpaми poзвиткy пepeдa-

б

Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 1B/1

АГРАРНА ЕКОНОМ1КА

еться аграрному бiзнeсу, який вiдчуваe труднощi при визначeннi власноТ ролi в загальному процeсi eкономiчного та соцiального оновлення.

В xодi дослiджeння iнновацiйноТ дiяльностi великих аграрних пщприемств виявлено, що однieю з основних причин яка стримуе розробку та впровадження iнновацiй е недостатый рiвeнь менеджменту i маркетингу шновацм, що перш за все пов'язано з нестачею квалiфiкованиx кадрiв.

Висновки. Отже, велик агропiдприeмства вiдiграють провщну роль в iнновацiйнiй систeмi в^чизняного аграрного сектора. Це перш за все пов'язано з ресурсними можливостями даних пщприемств, адже розробка, впровадження, поширення Ыновацм потребуе квалiфiкованиx кадрiв, обладнання, коштiв. Також необхщний запас мiцностi та лк-вiдностi, яким рiдко володiють малi i сeрeднi пiдприeмства. Тому рiвeнь i рeзультативнiсть iнновацiйноТ дiяльностi великих пщприемств значно перевищуе показники шших катeгорiй господарств. Вeликi агропщприемства в основному здiйснюють iнновацiйну дiяльнiсть шляхом адаптацiТ тexнологiчниx рiшeнь розроблених Ыоземними фiрмами або ор-гаызащями, що пояснюеться перш за все значною катталоемнютю проeктiв, глибиною технолопчного вiдставання, не конкурeнтоспроможнiстю вiтчизняниx розробок. В основному велик агропiдприeмства впроваджують процeснi ш-новацiТ в рослинництв^ тваринництвi та управлiннi.

Л^ература

1.Харсун О. Стратеги усп'щ/ О. Харсун //Газета "Агроб'знес сьогодн'Г.- 2011.- № 15-16.- с.23.

2.Яковец Ю.В. Эпохальные инновации ХХ1 века./Ю.В. Яковец.- М.: Экономика", 2004.-с.108-109.

3.Ганначенко С.Л. lннoвацiйнi pесypсoзбеpiгаючi технологи в землеpoбствi./ С.Л. Ганначенко // Eкoнoмiка АПК -2012..-№1.с.99-102.

4. Чабан В.Г. 1нноваци як умова пдвищення конкурентоспроможност аграрного сектора / В.Г.Чабан // Eкoнoмiка АПК.-2006.-№7.-с.68-72.

5.3анько Т. Агрошкола вд "Mpii"/ Т.Занько // Газета "Агроб'знес сьогодн'Г - 2011.- №14.- с. 33

УДК 330.341.1

Юрдан О.П.,

к.е.н., доцент кафедри eкономiчноТ теори та права Уманського державного педагопчного уыверситету iмeнi Павла Тичини

сучасш тенденцп формування НОВ1ТНЬОГО аграрного укладу

економ1ки укра'ши

В стат розглядаються деяю новтн тенденцп в становленн агроринку Украни. Загострюеться увага на poлi та зна-ченнi екoнoмiчнoí ефективност альськогосподарського виробництва. Здйснена спроба ошнки дяльност фiнансoвo-промислових груп, що з'явилися в данй галyзi протягом останнього часу.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Ключовi слова: екoнoмiчна ефективнсть, агропромислова пoлiтика, агрохолдинги, земельний банк, iнтенсифiкацiя виробництва, iнвестицií в АПК.

В статье рассматриваются некоторые новейшиетенденции в становлении агрорынка Украины. Обостряется внимание на роли и значении экономической эффективности сельскохозяйственного производства. Сделана попытка оценки деятельности финансово-промышленных групп, которые проявились в отрасли на протяжении последнего времени.

Ключевые слова: экономическая эффективность, агропромышленная политика, агрохолдинги, земельный банк, интенсификация производства, инвестиции в АПК.

The article deals with the newest tendencies in the formation of the agromarket of Ukraine. Much attention is paid to the role and significance of the economic effectiveness of the agrarian production. It was made an attempt to valuate the activity of the financial and industrial groups, recently appeared in given sphere.

Key words: economic effectiveness, agrarian and industrial policy, agrarian holding, land bank.

Постановка проблеми. Сучасний етап становлення нацюнальноТ економки пов'язанийз розв'язанням надзвичайно гострих завдань у сфeрi агропромислового комплексу краТни. Пщписання угоди про зону втьноТ торпвл^остаточне прийняття закону "Про ринок земель", пщготовка бвросоюзу до перебудови агросектора з метою зменшення його зал-ежносп вщ дотацм - це далеко не повний перелк подм, яю впливають на формування державноТ аграрноТ пол^ики.

Анал1з останых дослщжень i публкацм в яких розглядаються дан1 проблеми. Проблеми, пов'язаы iз форму-ванням новоТ аграрноТ пол^ики, розглядаються у працях вщомих в^чизняних та зарубiжниx учених. Ряд публкацм мь стять важливi та принциповi рекомендаци, що заслуговують на особливу увагу i безпосередньо стосуються вибору шляxiв подальшоТ розбудови аграрного сектору економки краТни. Виокремлюючи найбтьш вагомi й резонансы пу-блiкацiТ, варто вiдзначити працi С.Дем'яненка, Б.Данилишина, А.Лисецького, С.Зорi, В.Майера, Т.Джонсона, книги консультативно'!' групи з питань eкономiчниx реформ в УкраТнi "Пол^ика та розвиток сiльського господарства в Укра-Тнi"[1]та "Сiльскe господарство УкраТни: криза та вiдновлeння" [2]за редакщею Штефана фон Крамона-Таубадена, Сeргiя Зор^ Людвiга Штрiвe, Сeргiя Демяненка, Арнта Куна.

Формування нового аграрного укладу в УкраТы вимагае безперервного удосконалення тих чи Ыших складових, що неможливо без учасл в цьому процеа всieТ украТнськоТ eкономiчноТ й, зокрема, аграрноТ науки. В^чизняы й зарубiж-нi вчeнi висловлюють свое бачення у виршены нeвiдкладниx проблем, що мали й мають мюце в сучасному аграрному сeкторi економки краТни[3]. Не викликае сумыву позицiя про значну роль стьського господарства в eкономiцi УкраТни, зв'язок галузi з iншими, в першу чергу,наукомюткими галузями, адже на сучасному етат сiльськe господар-

© Юрдан О.П., 2012

Eкономiчний вiсник унiвeрситeту | Випуск № 18/1

7

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.