CC BY
11
Умовами формування даного механ!зму виступають:
- наявн!сть правового поля д!яльност! по енергозбереженню;
- наявн!сть техн!чних розробок технолог!й енергозбереження.
Законом!рност! формування економ!чного механ!зму
енергозбереження в АТП:
- економ!чна доц!льн!сть та виг!дн!сть використання енер-гозбер!гаючих технолог!й;
- деф!цит енергоресурс!в;
- комерц!йна зац!кавлен!сть АТП у використанн! дешевих альтернативних енергоресурс!в;
- посилення еколог!чноТ безпеки господарськоТ д!яльнос-т! АТП.
На основ! наведених законом!рностей визначен! так! кри-тери ефективност! дм економ!чного механ!зму:
1) зниження р!вня енергозалежност! АТП;
2) прир!ст рентабельност! д!яльност! АТП;
3) абсолютна та вщносна економ!я енергетичних витрат;
4) зменшення суми податкових платеж!в;
5) зниження величини еколог!чного збитку.
Висновки
Таким чином, енергозбереження як вид економ!чноТ д!яль-ност!, пов'язаноУ з управл!нням ресурсами глдприемств, зд!й-снюеться на основ! функц!онування вщповщного механ!зму. Наявн!сть умов та об'ективних законом!рностей формування економ!чного механ!зму енергозбереження в АТП обумов-люе необх!дн!сть розробки методичних п!дход!в до забезпе-чення розвитку енергоефективного ав!ац!йного транспорту в УкраУн!. Зокрема, складовими елементами економ!чного механ!зму е методи стимулювання та д!яльност! з енергозбереження в АТП.
Список використаних джерел
1. Нефть и газ в современной экономике / Бурлака Г.Г., Поп Г.С.: НАН Украины; Ин-т биоорганической химии и нефтехимии; под ред. Н.С. Герасимчука. - К., 2004. - 296 с.
2. Л1р В.Е., Письменна У.6. Економнний механ1зм реалкзацп полг тики енергоефективност в УкраТн / В.Е. Л1р, У.6. Письменна; НАН УкраТни; 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2010. - 208 с.: табл., рис.
3. Ukraine Economic Update. - World Bank. - 2006. - November; Impact of Gas Price Increase on the Economy of Ukraine in 2007. -SigmaBleyzer/ The Bleyzer Foundation. - 2006. - November.
4. Шерстюк Р.В. Мехаызм ¡нновацмного розвитку нафтогазового комплексу: Монографт / Пщ. ред. Г.Г. Бурлаки. - К.: «Осв1та УкраТ-ни», 2006. - 218 с.
5. Шубравська О. Бюекономмка: анализ свтового розвитку та пе-редумови для становлення в аграрному сектор! економ1ки УкраТни. -Економка УкраТни. - №10 (587), 2010. - С. 63.
6. Трипольська Г.С. Агробюенергетичний ринок УкраТни: моногра-ф1я / Г.С. Трипольська; НАН УкраТни; 1н-т екон. та прогнозув. - К.,
2011. - 264 с.: табл., рис.
7. Закон УкраТни «Про електроенергетику» Верховна рада Укра-Тни, Закон вщ 16.10.97. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: <http: zakon2.rada.gov.ua/laws/show/575/97-вр.
8. Ринки реального сектора економ!ки УкраТни в !нституц!ональ-ному середовищ! СОТ: кон'юнктура та ¡нтеграц1я/за ред. д-ра екон. наук, проф. В.О. Точил1на; НАН УкраТни, 1н-т екон. та прогнозув. - К.,
2012. - 552 с.: табл., рис.
9. Можливост1 i застереження щодо наслщюв уведення в дю по-ложень Угоди про Асоц1ацш м1ж 6С та УкраТною: наук. доп. / За ред. акад. НАН УкраТни В.М. Гейця, чл.-кор. НААНУ Т.О. Осташко, д-ра екон. наук В.О. Точил1на; НАН УкраТни, ДУ «1н-т екон. та прогнозув». - К., 2013. - 98 с.
10. European Union. External Action. Ukraine. [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: <http://eeas.europa.eu/>
11. Синяк Ю.В. Энергосбережение и экономический рост // Проблемы прогнозирования, 1999. - №3. - С. 49-62.
12. Кютський протокол до РамковоТ конвенци Орган1зацп Об'еднаних Нац1й про зм1ну кктмату вщ 11.12.1997. Орган1зац1я об'еднаних нац1й (ООН) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: <http:// www.uapravo.net/>.
13. Догов1р до ЕнергетичноТ харти та Заключний акт до неТ. Протокол до ЕнергетичноТ хартп з питань енергетичноТ ефективност! i сум1ж-них еколог1чних аспекта вщ 17.12.94 [Електрон. ресурс] / Орган1за-ц1я Об'еднаних Нац1й (ООН). - Режим доступу: <http://zakon.nau.ua/>.
14. Закон УкраТни «Про альтернатива види палива» вщ 14.01.2000 №1391-XIV [Електрон. ресурс] / Офцйний сайт ВерховноТ Ради УкраТни. Законодавство. - Режим доступу: <http://zakon4.rada.gov.ua/>.
A.B. ЗАМРИГА,
здобувач, Нацюнальний науковий центр «1нститут аграрной економки»
Шдприсмництво як фактор стимулювання ¡нновацшних процеЫв в аграрному сектор!
У статтi дослщжено сутнсть поняття «п\дприемництво», наводиться основн! позици з даного питання рзних вчених. Розглянуто рiзнi органiзацiйнi форми niдприемництва, як представленi в аграрному сектор, та визначена хня роль в iнновацiйному процеа. Запропоновано ряд заходв, як сприятимуть розвитку п'!дприемництва в аграрному сектор.
Ключов! слова: новаторство, п'!дприемництво, тноваци, нновацйний процес, орган'1зац1йн'1 форми п'!дприемництва, аграрний сектор.
A.B. ЗАМРИГА,
соискатель, Национальный научный центр «Институт аграрной экономики»
Предпринимательство как фактор стимулирования инновационных процесов в аграрном секторе
B статье исследована суть понятия «предпринимательство», приводятся основные позиции по данному вопросу разных ученых. Рассмотрены различные организационные формы предпринимательства, представленные в аграрном
108 Формування ринкових вщносин в УкраТы № 8 (159)/2014
© A.B. ЗАМРИГА, 2014
секторе, и определена их роль в инновационном процессе. Предложен ряд мероприятий, которые будут способствовать развитию предпринимательства в аграрном секторе.
Ключевые слова: новаторство, предпринимательство, инновации, инновационный процесс, организационные формы предпринимательства, аграрный сектор.
This paper investigates the essence of the concept of «entrepreneurship» are the main positions on the issue of different scientists. The different organizational forms of business are presented in the agricultural sector and determined their role in the innovation process. A number of measures to promote the development of entrepreneurship in the agricultural sector.
Keywords: innovation, entrepreneurship, innovation, innovation process, organizational forms of business, agriculture.
Постановка проблемы. Все бтьш активну, значну, а ¡нко-ли й виршальну роль в ¡нновацмних процесах врграе пщпри-емницький сектор - велик корпораци та малий бвнес, транс-нацюнальы пганти ¡ нов¡ молод¡ лщери наукоемного бвнесу.
Значна частка наукових дослщжень у розвинутих краУнах належить великим корпорацтм. Поряд ¡з цим малий б^нес реал¡зуe половину ¡нновацм ¡ майже 100% радикальних ¡нновацм. З погляду ефективност¡ ¡нновац¡йного процесу абсолютизацт малого ¡ великого пщприемництва е неви-правданою, оск¡льки вони обидва мають ¡стотн переваги ¡ недол¡ки.
Формування нових п¡дприeмницьких структур продовжу-еться ¡ в аграрному сектор¡ УкраУни. Вони в¡д¡грають помяну роль у процесах створення, впровадження ¡ поширення ¡н-новац¡й, ¡нвестують у людський кап¡тал ¡ в деяких випадках в ¡нфраструктуру стьських територ¡й. Cкладн¡сть ¡ супереч-ливють формування п¡дприeмницьких структур в аграрному сектора його важлив¡сть для ¡нновацмного процесу обумов-люе актуальн¡сть даного дослщження.
Анал13 дослщжень та публмащй з проблемы. ДослЬ дженню проблем, пов'язаних з п¡дприeмництвом, присвячен¡ чисельн роботи заруб¡жних вчених, а саме Ф. Кене, А. Смгга, Р. Канттьйона, Й. Шумпетера, П. Друкера та ¡н. P¡зноман¡тн¡ аспекти пщприемництва в аграрному сеюгр викладен¡ у пра-цях в¡тчизняних вчених-аграрник¡в М. Mал¡ка, О. Шпикуляка, П. Саблука та ¡н. Hауковц¡ досл¡джують сутнють, функци, ви-ди п¡дприeмництва, необхщы умови для його розвитку. Про-те, незважаючи на велику юльюсть досл¡дницьких розробок, залишаються недостатньо розкритими питання рол¡ та ефек-тивност п¡дприeмництва та його р¡зних органвацмних форм в ¡нновац¡йному процес¡, умов розвитку пщприемництва.
Метою статт! е дослщження сутност та рол¡ р^них ор-ган¡зац¡йних форм п¡дприeмства в ¡нновацмному процес¡ аграрного сектору УкраУни.
Виклад основного матер!алу. Сучасне уявлення про пщприемця та його функци склалося в серединн¡ XX ст. Значну роль у становленн сучасного погляду на пщприемниць-кий процес ¡ на функци пщприемця врграли роботи Й. Шумпетера, П. Друкера, Р. Хврна. На сьогодн п¡дприeмець - це, перш за все, новатор, людина, яка шукае нов¡ можливост¡ або (¡) створюе Ух. Й. Шумпетер уперше визначив ¡нновац¡У голо-вним елементом функцюнально'У характеристики пщприем-ництва. На його думку, пщприемець - господарський суб'ект, функц¡eю якого е здмснення нових комб¡нац¡й, як¡ виступа-ють як його активний елемент, що дае п¡дстави вважати пщ-приемця центральною ф¡гурою економ¡чного розвитку. Пщприемець «...е руш¡йною силою реоргаызацп економ¡чного життя...» [1]. В¡н називае нововведення новою комб¡нац¡eю фактор¡в, як можна реал¡зувати у п'яти сферах:
1) виготовлення нового блага, новоУ якост ¡снуючого блага;
2) впровадження нових методв виробництва, в основ¡ яких необов'язково може бути наукове вщкриття, нових спо-соб¡в комерцмного використання в¡дпов¡дних товар¡в;
3) освоення нових ринк¡в збуту;
4) вихщ на новий ринок сировини;
5) проведення вщповщно'У реорган¡зац¡У, що передбачае, наприклад, забезпечення (зм¡цнення) монопольного становища за рахунок ¡ншого пщприемства. Перел¡чен¡ фактори е найб¡льш дювими сферами п¡дприeмництва.
У теоретичному аспект роль ¡ суть п¡дприeмництва Грун-туеться саме на розум¡нн¡ його новаторськоУ функц¡У. За до-помогою таких засобв, як ¡нновацУУ, пщприемець руйнуе рутину, задовольняючи своУ потреби та ¡нтереси, формуе нов¡ сусп¡льн¡ потреби, е центральною ф^рою на ринку, пост¡й-но змЫюючи попит ¡ пропозицУУ, перетворюючи ринок у ди-нам¡чну структуру, забезпечуючи економнний прогрес. При-б¡чники пол™чноУ економУУ та неокласичноУ економ¡чноУ думки не ставили пщприемця в центр економнного розвитку, бо використовували статичы методи аналву. А розгляд Й. Шумпетером явищ у динамУ дав п¡дстави для розум¡ння рол¡ п¡дприeмця як ключовоУ.
Продовжуючи ¡деУ Й. Шумпетера, П. Друкер стверджуе, що «нововведення е особливим ¡нструментом п¡дприeм-ця, засобом, за допомогою якого вЫ використовуе зм¡ни як сприятливу можливють для реал¡зац¡У своУх план¡в у сфер¡ б¡знесу та послуг...» [2]. Завданням п¡дприeмця е ц¡леспря-мований пошук джерел нововведень, а також зм¡н та Ухых ознак, як¡ вказують на можливють досягнення усп¡ху. Роботу пщприемця вЫ визначае як максим¡зац¡ю можливостей, пр¡оритет ефективност¡ над продуктивн¡стю працк резуль-тат¡в можна досягти шляхом використання можливостей, а не шляхом виршення проблем. Людина, що береться за ви-ршення проблем, не е п¡дприeмцем, бо це е т¡льки в¡днов-лення норми. П. Друкер називае ам джерел ¡нновацмних можливостей: неспод¡ванка, нев¡дпов¡дн¡сть, ¡нновац¡я вна-сл¡док потреби технолог¡чного процесу, змЫи у структур¡ га-луз¡ промисловос^ не усв¡домлен¡ вс¡ма, демограф¡чн¡ змЫи, зм¡ни сприйняття настроУв ¡ значень, нов¡ знання.
У кризових ситуацтх, коли р¡зко зростае п¡дприeмницька активнють, п¡дприeмц¡ використовують ус¡ можлив¡ джерела ¡нновац¡й. Перш¡ чотири джерела ¡нновацмних можливостей знаходяться в конкретному п¡дприeмств¡ ¡ е найб¡льш ¡мов¡р-ними та доступними для реал^ацп.
Найб^ьш вагомим джерелом ¡нновац¡йних можливостей у стьськогосподарськм сфер¡, на думку таких науковцв, як М.Й. Mал¡к, О.Г. Шпикуляк, В.В. З¡новчук, Ю.О. Лупенко та ¡н., е нев¡дпов¡дн¡сть. Стьсью п¡дприeмц¡, використовуючи нев¡дпо-в¡дн¡сть економнних умов виробництва с¡льськогосподарськоi'
Формування ринкових в1дносин в УкраУн1 № 8 (159)/2014 109
пpoдyкцiï тa ïï peaлiзaцiï пepepoбним пiдпpиeмeтвaм, eтaли eтвo-pювaти влaeнy пepepoбнy бaзy: мiнi-зaвoди з пepepoбки мo-лoкa, м'яea, oвoчiв, фpyктiв, нaeiння eoняшникy, знaxoдять нoвi pинки peaлiзaцiï виpoблeнoï пpoдyкцiï, зoкpeмa y eвiжoмy виглядi.
Зaeтapiлi тexнoлoгiï виpoбництвa i пepepoбки eiльeькo-гoeпoдapeькoï пpoдyкцiï, вiдeyтнieть нeoбxiдниx мaтepiaль-ниx кoштiв зyмoвили piзнi фopми зaлyчeння пiдпpиeмцями iнoзeмнoгo кaпiтaлy. Poзшиpeння oeoбиeтиx пpиeaдибниx гoeпoдapeтв нaeeлeння e тaкoж peзyльтaтoм викopиeтaн-ня нeвiдпoвiднoeтi. Heвiдпoвiднieть eтaнy мaтepiaльнo-тex-нiчнoï бaзи виpoбникiв eiльeькoгoeпoдapeькoï пpoдyкцiï ïx-ым фiнaнeoвим мoжливoeтям зyмoвилa пoявy нoвoï фopми пiдпpиeмницькoï дiяльнoeтi - мaшиннo-тexнoлoгiчнi eтaнцiï. Дeмoгpaфiчнi змiни нa бaзi eoцiaльнo-eкoнoмiчниx пepe-твopeнь нa eeлi eтaли джepeлoм iннoвaцiй - нoвиx фopм op-гaнiзaцiï пiдпpиeмницькoï дiяльнoeтi.
P. Xiзpiч визнaчae пiдпpиeмництвo як «пpoцee eтвopeння чoгoeь нoвoгo, i^o мae вapтieть, a пiдпpиeмeць - це людинa, щo витpaчae нa це вeeь нeoбxiдний чae i eили, бepe нa eeбe вeeь фiнaнeoвий, пeиxoлoгiчний i eoцiaльний pизик, oдepжy-ючи в нaгopoдy Tporni i зaдoвoлeння дoeягнyтим [3].
Biдпoвiднo дo вiтчизнянoгo зaкoнoдaвeтвa пiдпpиeмни-цтвo - це eaмoeтiйнa, iнiцiaтивнa, eиeтeмaтичнa, нa влaeний pизик гoeпoдapeькa дiяльнieть, щo здiйeнюeтьeя eyб'eктaми гoeпoдapювaння (пiдпpиeмцями) з мeтoю дoeягнeння ега-нoмiчниx i eoцiaльниx peзyльтaтiв тa oдepжaння пpибyткy [4].
Укpaïнa мae дaвнi тpaдицiï poзвиткy пiдпpиeмництвa, якi нeoбxiднo вpaxoвyвaти нa eyчaeнoмy eтaпi йoгo фopмyвaн-ня. Cлiд згaдaти дoкyмeнт, щo peгyлювaв y тoмy чиeлi i пщ-пpиeмницькy дiяльнieть, - пpaвoвий кoдeкe «Pyeькa пpaв-дa» (XI eт.], в якoмy oeoбливa poль вiдвoдилaeя пpивaтнiй влaeнoeтi людини. Poзвивaлoeь peмeeлo (ткaцтвo, пoшиття oдягy, бoндapний пpoмиeeл]. Oeoбливoю фopмoю opгaнiзa-цп пiдпpиeмництвa бyлa кooпepaцiя. Фyнкцioнyвaли кpeдитнi, пoзичкoвooщaднi, eпoживчi, бyдiвeльнi, зaкyпiвeльнi тoвapи-eтвa, збyтoвi, з пepepoбки eiльeькoгoeпoдapeькoï пpoдyкцiï, тpyдoвi й виpoбничi apтiлi. Haбyли poзвиткy apтiлi як фopмa тoвapиeтвa дoбpoвiльнo oб'eднaниx пpaцiвникiв. Eкoнoмiч-не eтaнoвищe зeмлepoбeькиx apтiлeй бyлo знaчнo кpaщим пopiвнянo iз poзpiзнeними гoeпoдapeтвaми. Apтiлi не ттьки збiльшyвaли пoeiвнi плoщi, a й зaпpoвaджyвaли нoвi культу-pи, нaeaджaли лieи, eвoeчaeнo виплaчyвaли пoзики.
Heзвaжaючи нa те щo в кoлишньoмy Paдянeькoмy Coюзi пiдпpиeмництвo oфiцiйнo не визнaвaлoeя, вoнo вee ж peaль-нo мaлo мieцe. Дoeтaтньo згaдaти пpo пiдпpиeмцiв - кepiв-ниюв eiльeькoгoeпoдapeькиx пiдпpиeмeтв, якi зaймaлиeь не ттьки виpoбництвoм i peaлiзaцieю пpoдyкцiï, a й poзвивaли eoцiaльнy iнфpaeтpyктypy. Caмe зaвдяки oeoбиeтим пiдпpи-емницьким якoeтям вoни oдepжaли дepжaвнe фiнaнeyвaння, пoдoлaвши oпip чинoвникiв.
Пiдпpиeмницькa дiяльнieть вiдбyвaeтьeя в пeвниx opгaнiзa-цiйниx фopмax. Bибip фopм opгaнiзaцiï пiдпpиeмницькoï дiяль-нoeтi визнaчaeтьeя eфepoю дiяльнoeтi, пepeвaгaми i нeдoлi-кaми вiдпoвiдниx фopм, нaявнieтю гpoшoвиx кoштiв. Pинкoвa eкoнoмiкa пepeдбaчae плюpaлiзм пiдпpиeмницькиx фopм, зa-eнoвaниx нa кoнкypeнцiï, яга е eтимyлюючим фaктopoм poз-витку. «Плюpaлiзм пiдпpиeмницькиx фopм» мoжнa тpaктyвa-ти, як з тoчки зopy poзмipy пiдпpиeмeтв (мaлi, eepeднi й велик
- виxoдячи з чиeeльнoeтi зaйнятиx тa oбeягy виpoбництвa], тaк i opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoï фopми гoeпoдapювaння (гoeпo-дapeькi тoвapиeтвa, виpoбничi кooпepaтиви, дepжaвнi й мунЬ ципaльнi, пpивaтнi пiдпpиeмeтвa, фepмepeькi гoeпoдapeтвa].
Пepexiд aгpapнoгo eeктopy дo pинкoвoï eкoнoмiки зyмoв-люе, пepш зa вee, peфopмyвaння вiднoeин влaeнoeтi й фop-мyвaння нa цiй oeнoвi нoвиx пiдпpиeмницькиx eтpyктyp.
B aгpapнoмy eeктopi пpoдoвжyютьeя тpaнeфopмaцiйнi пpoцeeи нa piвнi пiдпpиeмницькиx eтpyктyp, y peзyльтaтi чoгo peaльнo пoчaли фopмyвaтиeя тpи oeнoвнi ïx типи:
- невелик oeoбиeтi тa фepмepeькi гoeпoдapeтвa;
- eepeднi, в oeнoвнoмy пpивaтнi пiдпpиeмeтвa, гoeпoдap-eькi тoвapиeтвa тa poзшиpeнi зa paxyнoк opeнди зeмeльниx пaïв фepмepeькi гoeпoдapeтвa;
- велик eiльeькoгoeпoдapeькi пiдпpиeмeтвa, пepeвaжнo кopпopaтивнoгo типу, якi шиpoкo зaeтoeoвyють opeндy зем-лi тa мaйнa.
Пpoтe не вei opгaнiзaцiï мoжнa вiднeeти дo пiдпpиeмниць-киx. Ha нaшy думку, кpитepieм вiднeeeння opгaнiзaцiй дo пщ-пpиeмницькиx е нoвoввeдeння в тexнiцi, тexнoлoгiï, op^^-зaцiï, yпpaвлiннi i нeзaлeжнo вiд poзмipiв opгaнiзaцiï i тepмiнy eтвopeння. Haпpиклaд, нa eтaпi eтвopeння eeлянeькi (фep-мepeькi) гoeпoдapeтвa e пiдпpиeмницькими. B пoдaльшoмy без нoвaтopeькиx дiй тaкi гoeпoдapeтвa пpиpeчeнi нa pyтинy i не мoжyть бути вiднeeeнi дo пiдпpиeмницькиx. Це пoвнoю мipoю eтoeyeтьeя вeликиx гoeпoдapeтв. Функци пo гамб^-цп фaктopiв виpoбництвa, якi щopiчнo зд^нюють гoeпoдapi чи кepiвники пiдпpиeмeтвa, не е пiдпpиeмницькими, 6o це не зaбeзпeчye poзвиткy, пpoгpeey. Як пpиклaд eiльeькoгo пщ-пpиeмця Й. Шyмпeтep нaвoдить eiльeькoгo гoeпoдapя-бa-гaтiя, який зд^нюе eiльeькe гoeпoдapeтвo, тopгye xyдoбoю, yтpимye пивoвapню, зaïжджий двip i кpaмницю. Ciльeькoгo бaгaтiя не мoжнa бyлo б нaзвaти пiдпpиeмцeм, якби вЫ зa-ймaвeя звичнoю дiяльнieтю, тoбтo вiв eeлянeькe гoeпoдap-eтвo зa звичними пpaвилaми.
Hoвaтopeькa фунщя пiдпpиeмництвa дae змoгy бaчити вiдмiннoeтi мiж пiдпpиeмцями i гoeпoдapникaми, мiж пiдпpи-емницькими i нeпiдпpиeмницькими opгaнiзaцiйними eтpyк-тypaми. У нayкoвiй лiтepaтypi щoдo цьoгo е piзнi точки зopy. Aнглiйeькi вчeнi пoв'язyють пiдпpиeмництвo з нoвими мaли-ми пiдпpиeмeтвaми, нiмeцькi - з великими тa влaeнieтю, вЬ тчизнянi - як зi eтвopeнням нoвиx пiдпpиeмeтв, тaк i ieнyю-чими i влaeнieтю.
Динaмiчнieть (pyx y пeвнoмy нaпpямi, визнaчeнoмy eпo-живaчaми] eiльeькoгoeпoдapeькиx пiдпpиeмeтв piзниx фopм влaeнoeтi e oeнoвнoю oзнaкoю вiднeeeння ïx дo пiдпpиeм-ницькиx i нa пpaктицi пpoявляeтьeя y збiльшeннi ïx чaeтки нa pинкy, в тoмy чиeлi зa paxyнoк пoeднaння eiльeькoгoeпoдap-eькoгo виpoбництвa з iншими видaми дiяльнoeтi. Для зaбeз-печення мiкpoдинaмiчниx пpoцeeiв нeдoeтaтньo мaти кaпiтaл, poбoчy eилy тa кepiвникa. Пiдпpиeмeтвa, в якиx нoвaтopeтвo вже не е oeнoвнoю фунщею, мoжyть ieнyвaти, oдepжyвaти пpибyтoк, виживaти деякий чae зa paxyнoк poзмipiв i фiнaнeo-вoï eили. B peзyльтaтi вoни пpoгpaють кoнкypeнтнy 6opo^6y, i чaeткa ïx нa визнaчeнoмy pинкy пoeтiйнo змeншyeтьeя.
Чepeз вiдeyтнieть нoвaтopeтвa дo пiдпpиeмницькиx не мoжнa вiднoeити вei oeoбиeтi пiдeoбнi гoeпoдapeтвa нaee-лення, якi зaймaютьeя виpoбництвoм eiльeькoгoeпoдapeькoï
11Q Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № В (159)/2014
пpoдyкцiï, xoчa вoни e пpивaтними i мaлими зa poзмipaми. Дiяльнicть ïx cпpямoвaнa нa caмoзaбeзпeчeння ciльcькoï ciм'ï, a peaлiзaцiя нaдлишкiв пpoдyкцiï здiйcнюeтьcя внacлi-дoк вiдoмиx пpичин зa цiнaми, нижчими, нiж витpaти.
Ha cьoгoднi y вiтчизнянoмy aгpapнoмy ceктopi cклaлa-cя cитyaцiя, зa якoю нeвeликими зa poзмipaми ocoбиcти-ми гocпoдapcтвaми виpoбляeтьcя знaчнa чacтинa мoлo-кa, м'ям, oвoчiв, плoдiв тa ягiд. У той œe чac cвiтoвi тeндeнцiï poзвиткy aгpapнoгo ceктopy cвiдчaть пpo кoнцeнтpaцiю ви-poбництвa тa зocepeджeння йoгo нa вeликиx пiдпpиeмcтвax. ^му пiднocити poль дpiбниx ceлянcькиx гocпoдapcтв як ви-poбникiв кoнкypeнтocпpoмoжнoï ciльcькoгocпoдapcькoï пpo-дукци нeмae пiдcтaви. ^o пocтiйнicть нoвaцiй, зaлyчeння нoвиx тexнoлoгiй, кpeдитниx pecypciв тoщo в тaкиx гocпoдap-cтвax нe мoжнa вecти мoви, xoчa дeякi з ниx peaльнo мoжyть cтaти пiдпpиeмницькими cтpyктypaми, зoкpeмa фepмepcькi гocпoдapcтвa. Для тaкиx гocпoдapcтв дoцiльнe пoeднaння ciльcькoгocпoдapcькoï дiяльнocтi з iншими iï видaми, '¿Уня Ы-тeгpaцiя. Öe мoжe бути пoeднaння ciльcькoгo гocпoдapcтвa з пepepoбнoю cфepoю i збyтoм, з тypиcтичнoю дiяльнicтю, кoли фepмep зaдoвoльняe пocлyги тypиcтiв y cвoeмy norno-дapcтвi, poзвиткoм peмicництвa i нaдaння пocлyг. Baжливe мicцe cлiд вiдвoдити збуту пpoдyкцiï: цe питaння якocтi, нa-лaгoджeння i пiдтpимaння пpямиx кoнтaктiв зi cпoживaчa-ми, пoeднaння piзниx кaнaлiв збуту нa фepмi, нa pинкy, пo-cтaчaння дoдoмy, pecтopaнaм, piзним opгaнiзaцiям, пoштoю, cтвopeння кoлeктивниx збyтoвиx cтpyктyp. Toбтo ocнoвy пщ-пpиeмницькoï дiяльнocтi мae cтaнoвити пpинцип «мaкcимi-зaцiï дoxoдiв пiдпpиeмця».
З кoнцeнтpaцieю виpoбництвa i зocepeджeнням йoгo нa вeликиx гocпoдapcтвax змeншyвaтимeтьcя юльюсть norno-дapcтв пpи збiльшeннi ™x, дe зpocтaтимyть дoxoди вiд нe-ciльcькoгocпoдapcькoï дiяльнocтi.
B ocтaннi po^ в кoжнoмy peгioнi Укpaïни cтвopюютьcя вe-ликi aгpoпpoмиcлoвi фopмyвaння, як зaймaютьcя як виpoб-ництвoм, тaк i пepepoбкoю ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï, a тaкoж peaлiзaцieю пpoдyкцiï пepepoбки. Taw фopмyвaн-ня виникaють нa пpивaтнiй влacнocтi, мaють знaчнi плoщi opeндoвaниx ciльcькoгocпoдapcькиx yгiдь, e бaзoю, пoлeм дiяльнocтi для poзвиткy пiдпpиeмництвa, нoвиx кoмбiнaцiй фaктopiв i нoвиx тexнoлoгiй, пpoдyктивнiшoï тexнiки, нoвa-цiй в opгaнiзaцiï тa yпpaвлiннi виpoбництвoм, poзвиткy нoвиx cфep дiяльнocтi iз зaлyчeнням кpeдитниx pecypciв тa ^ec-тифй. Пpoдyкцiя тaкиx фopмyвaнь е кoнкypeнтocпpoмoжнoю як нa внyтpiшньoмy, тaк i зoвнiшньoмy pинкax.
Beликi aгpoпiдпpиeмcтвa здeбiльшoгo здiйcнюють iннoвa-цiйнy дiяльнicть шляxoм aдaптaцiï тexнoлoгiчниx piшeнь, poз-poблeниx iнoзeмними фipмaми aбo opгaнiзaцiями, i^o пoяc-нюeтьcя нacaмпepeд знaчнoю кaпiтaлoмicткicтю пpoeктiв, глибинoю тexнoлoгiчнoгo вiдcтaвaння, нeкoнкypeнтocпpo-мoжнicтю вiтчизняниx poзpoбoк. Aгpoxoлдинги впpoвaджy-ють пpoцecнi iннoвaцiï пepeвaжнo в pocлинництвi, твapин-ництвi тa yпpaвлiннi. Taк, зacтocyвaння нyльoвoï тexнoлoгiï в кopпopaцiï «Aгpo-Coюз» дaлo тaкi peзyльтaти:
- нa 9O% змeншивcя пapк ciльcькoгocпoдapcькoï тexнiки;
- нa 7O% cкopoтилиcя витpaти пaливнo-мacтильниx мa-тepiaлiв;
- нa BO% cкopoтивcя чac oбpoбiткy пociвнoï;
- нa 3O% cкopoтилиcя витpaти дoбpив;
- змeншилиcя тpyдoвитpaти;
- вдвiчi пiдвищилacь ypoжaйнicть;
- пiдвищeнo нa 1O% вмют бiлкa в зepнi;
- пiдвищивcя вмicт гyмycy нa O,1% [б].
Coбiвapтicть пpoдyкцiï, виpoщeнoï зa тaкoю тexнoлoгieю, вiдпoвiдaтимe cвiтoвим пoкaзникaм, a oтжe бyдe кoнкypeн-тocпpoмoжнoю.
Зacтocyвaння iннoвaцiйниx тexнoлoгiй y мoлoчнoмy твa-pинництвi (тexнoлoгiя бeзпpив'язнoгo yтpимaння i гoдiвлi iз зacтocyвaнням змiшaнoгo paцioнy пpoтягoм poкy] дaлo змo-гу кopпopaцiï дocягти тaкиx peзyльтaтiв: cepeдня пpoдyк-тивнicть нa кopoвy cтaнoвить пoнaд 9 тиc. л мoлoкa нa piк (пoкaзники якocтi мoлoкa: жиpнicть - 3,7%, бiлoк - 3,3%, coмaтичнi клiтини 11O-1SO тиc./мл. бaктepiaльнa зacмiчe-нicть - Э-4 тиc. клiтин/мл].
Baжливe мicцe в дiяльнocтi вeликиx aгpoпiдпpиeмcтв пo-c^arcr^ кoмп'ютepнi iнфopмaцiйнi тexнoлoгiï, cyпyтникoвий зв'язoк. Знaчнy poль y peaлiзaцiï пoтeнцiaлy вeликиx aгpo-пiдпpиeмcтв вiдiгpaють пpoдyктoвi iннoвaцiï. Öe нacaмпepeд нoвi cop™ i гiбpиди pocлин, зaвдяки яким мoжнa oдepжyвaти 3O-36% пpиpocтy вpoжaйнocтi зa yмoви тexнoлoгiчнoгo зa-бeзпeчeння i cпpиятливиx пoгoдниx yмoв.
Дocлiджeння зacвiдчили, щo з фopмyвaнням пoтyжниx ar-poyтвopeнь знaчнoю мipoю aктивiзyвaлacь iннoвaцiйнa дiяль-нicть в aгpapнoмy ceктopi. Пpoтe peaльний piвeнь poзвиткy iннoвaцiйнoï дiяльнocтi тa впpoвaджeння iннoвaцiйниx тex-нoлoгiй в aгpapниx пiдпpиeмcтвax Укpaïни нe вiдпoвiдae œi-товим cтaндapтaм. Згiднo з oцiнкaми мiжнapoдниx eкcпep-тiв, aби oкpeмa галузь ^''ни бyлa кoнкypeнтocпpoмoжнoю нa cвiтoвoмy pинкy, чacткa iннoвaцiйнo aктивниx пiдпpиeмcтв мae cтaнoвити нe мeншe 3O%. Ha cьoгoднi в У^'У юнуе бiльш нiж дecятиpaзoвий poзpив мiж бaжaнoю тa дiйcнoю пи-тoмoю вaгoю iннoвaцiйнo aктивниx aгpapниx пiдпpиeмcтв.
Bиcнoвки
Oтжe, вeликi aгpapнi пiдпpиeмcтвa вiдiгpaють пpoвiднy poль в iннoвaцiйниx пpoцecax aгpapнoгo ceктopy. Öe нacaм-пepeд пoв'язaнo з pecypcними мoжливocтями пiдпpиeмcтв, aджe poзpoбкa, впpoвaджeння, пoшиpeння iннoвaцiй пoтpe-буе квaлiфiкoвaниx кaдpiв, oблaднaння, кoштiв. Taкoж нe-oбxiдниx зaпac мiцнocтi тa лiквiднocтi, яким p^o вoлoдiють мaлi i cepeднi пiдпpиeмcтвa. Toмy piвeнь i peзyльтaтивнicть iннoвaцiйнoï дiяльнocтi вeликиx aгpapниx пiдпpиeмcтв знa-чнo пepeвищyють пoкaзники ^ix^x кaтeгopiй гocпoдapcтв.
Фopмyвaння пiдпpиeмницькиx opгaнiзaцiйнo-пpaвoвиx cтpyктyp в aгpapнoмy ceктopi e cклaдним i cyпepeчливим. З oднoгo бoкy, cпeцифiчнa coцiaльнa cпpямoвaнicть бaгaтoy-клaднocтi в пiдпpиeмницькiй дiяльнocтi, !o лeжить в ocнo-вi piзниx coцiaльнo-i eкoнoмiчнo-дoмiнyючиx гocпoдap-cькиx фopмyвaнь, пoбyдoвaниx нa вiднocинax влacнocтi, е ocнoвним фaктopoм poзвиткy aгpoбiзнecy. З ^ix^o бoкy, щoб cyб'eкти пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi aгpoпpoмиcлoвo-гo виpoбництвa мaли мoжливicть peaлiзoвyвaти cвoï функ-цп, нeoбxiднo зaбeзпeчити пpaвoвi, opгaнiзaцiйнi, eкoнoмiч-нi, coцiaльнi yмoви, щo вiдпoвiдaють вимoгaм pинкy. Toмy для poзвиткy в aгpapнoмy ceктopi пiдпpиeмництвa нeoбxiднo cфopмyвaти вiдпoвiднe пiдпpиeмницькe cepeдoвищe. ^c-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа|'ы № В (159)/2014 1 1 1
тема умов розвитку пщприемництва мае складатися з таких блоюв: приватна власнють, економны свободи, економны стимули, конкуренты ринки, обмежене втручання держави. Саме таю умови забезпечать устх пщприемництву та гщне мюце в ¡нновацмних процесах аграрного сектору.
Список використаних джерел
1. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития (исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюктури) / Шумпетер Й.А. - М.: Прогресс, 1982. - С. 174.
2. Друкер П. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы / Друкер П. - М.: Прогресс, 1992. - С. 30.
3. Хизрич Р. Предпринимательство или как вести собственное дело / Р. Хизрич, М. Питерс; пер. с англ. - М.: Прогрес-Универ, 1992. - Вып.1. - 162 с.
4. Господарський кодекс УкраТни. Коментар основних положень / Упоряд. С.О. Теньков. - К.: Лтера ЛТД, - 2006. - С. 29.
5. Чабан В.Г. !нновацп як умова пщвищення конкурентоспромож-ност аграрного сектора / В.Г. Чабан // Економ^а АПК. - 2006. -№7. - С. 68-72.
OA. Б1ЛИК,
acnipaHT, Кивський нацюнальний торговельно-економ1чний унверситет
Акцюнерш товариства: сутшсть, становлення та проблеми розвитку
У статт розглянуто сутнсть акцонерних товариств, особливосл, що зумовлюють специфку ¡х юридичного статусу, переваги та недолки цe¡ форми господарювання, становлення акцюнерних товариств в Укран та ¡хн проблеми. Запропоновано основы! напрями вдосконалення упpавлiння державними пакетами ак^й, де мае мсце значна юльюсть невир'имених питань.
Ключов! слова: господарсью товариства, товариства з обмеженою вiдповiдальнicтю, командитн товариства, акцо-неpнi товариства, акцонерна компаня, корпораця, акцн, акцюнерний каптал.
A.A. БЕЛИК,
аспирант, Киевский национальный торгово-экономический университет
Акционерные общества: сущность, становление и проблемы развития
В статье рассмотрена суть акционерных обществ, особенности, обусловливающие специфику их юридического статуса, преимущества и недостатки этой формы хозяйствования, становление акционерных обществ в Украине и их проблемы. Предложены основные направления совершенствования управления государственными пакетами акций.
Ключевые слова: хозяйственные общества, общества с ограниченной ответственностью, коммандитные общества, полные товарищества, акционерные общества, акционерные компании, корпорация, акция, акционерный капитал.
OA. BILYK
postgraduate of Kyiv National University of Trade and Economics
Joint stock companies: the nature, formation and problems of development
The article deals with the essence of joint stock companies that determine the specificity of their legal status, advantages and disadvantages of this form of management, the establishment of joint stock companies in Ukraine and their problems. The basic directions of improving the management of state owned shares.
Keywords: business partnerships, limited liability companies, limited partnerships, general partnerships, joint stock companies, joint stock company, corporation, share, share capital.
Постановка проблеми. Розвиток економки УкраТни в ¡нновацмноНнвестицмному напрям¡ значно залежить вщ становлення та ефективного функцюнування корпоративного сектору. В УкраТни корпоративний сектор сформував-ся не внаслщок залучення додаткових фЫансових ресурса, а в результат перерозподту державноТ власност пюля при-йняття Закону УкраТни «Про приватиза^ю державного майна». Належний розвиток корпоративних вщносин в УкраТн нин призведе до прискореного зростання економки.
Анал!з дослщжень та публЫац/й з проблеми. ДослЬ дженням корпоративного сектору придтялася значна увага як зарубжними вченими, такими як I. Ансофф, В. Бочаров, С. Рось, I. Гурков, I. Брей, Я. Функ, так ¡ в^чизняними, серед яких слщ видтити М. Бтик, I. Бланк, В. бвтушевського, Д. За-дихайло, М. ГрЫчину, О. Кавтиш, А. Поважного, О. Рудченка, В. СутормЫу, В. Федосова, I. Чугунов та ¡нших.
Мета статтi. Дослщити сутнють, становлення проблеми розвитку акцюнерних товариств в УкраТн та запропонувати напрями Тх удосконалення.
Виклад основного материалу. Акцюнерне товариство (АТ) - це товариство, яке мае статутний капггал, подтений на певну юльюсть акцм однаковоТ номЫально'Т вартосп, ¡ за зобов'язаннями вщповщае ттьки майном товариства. Акцюнери вщповщають за зобов'язаннями товариств лише в межах належних Тм акцм.
Вщповщно до Закону УкраТни «Про акцюнеры товариства» дещо уточнена сутнють господарського товариства що ви-значаеться як товариство, статутний капггал якого подтено на визначену юльюсть акцм однаковоТ номЫальноТ вартос-Ú корпоративн права за якими посвщчуються акцтми [1].
У вгтчизняних законодавчих актах ¡ нормативних документах поширена назва «акцюнерне товариство», синоымами цЬ еТ назви за кордоном е «акцюнерна компант» або корпорацт.
112 Формування ринкових вщносин в УкраТн № 8 (159)/2014
© OA. БЛИК, 2014
