CC BY
46
3. Предборський В.А. «1сторичне повернення» як дискурсивний 3aci6 побудови моделей сусптьно''' органкзацп в кризових умовах / В.А. Предборський // Формування ринкових вщносин в УкраТн!: зб. наук. пр. Науково-дослщного економнного ¡н—ту МЫ-ва економ^и Укра'ни. - К., 2014. - Вип. 7. - С. 3-8.
4. Олейник А.Н. Тюремная субкультура в России: от повседневной жизни до государственной власти / А.Н. Олейник. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 418 с.
5. Шамхалов Ф. Государство и экономика (власть и бизнес) / Ф. Шамхалов. - М.: ОАО «Изд-во «Экономика», 1999. - 414 с.
6. Предборський В.А. Т^заци мграцм як наслщок протирн процесс модерызаци / В.А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укран зб. наук. пр. Науково-дослщного економнного ¡н-ту М¡н-ва економ¡ки Укра'ни. - К., 2006. - Вип. 11. - С. 123-126.
7. Предборський В.А. Явище ¡нституфйноТ комплментарностг протирнчя потенц¡йних переваг та загроз / В.А. Предборський //
Формування ринкових вщносин в УкраМ зб. наук. пр. Науково-до-слщного економнного ¡н-ту М¡н-ва економ¡ки Укра'ни. - К., 2010. -Вип. 12. - С. 73-79.
8. Кара-Мурза С.Г. Советская цивилизация (книга первая) / С.Г. Кара-Мурза. - М.: Алгоритм, 2001. - 528 с.
9. Огородник В. Тньова економка як криммльно-економнний феномен / В. Огородник // Полтична думка. - 1996. - №3-4. - С. 91-92.
10. Предборський В.А. Типи "пньового зростання ¡ форми тЫьовоТ' ор-ганкзаци нацюнальноТ' економ¡ки / В.А. Предборський // Формування ринкових вдносин в УкраМ зб. наук. пр. Науково-доcл¡дного економн-ного ¡н-ту М¡н-ва економки Укра'ни. - К., 2015. - Вип. 12. - С. 3-8.
11. Потемкин А. Элитная экономика / А. Потемкин. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 360 с.
12. Турчинов А. Олигархофрения / А. Турчинов // Зеркало недели. - 2000 (5 фев.). - С. 3.
В.Г. АНДР1ЙЧУК, д.е.н., професор, академ1к НААН Украни,
I.C. САС,
асп\рант, Кивський нацональний економЫний унверситет ¡м. Вадима Гетьмана
Економ1чна концентращя: сутшсть i форми вияву
Розглянуто Ыдходи до тлумачення сутностi економiчноíконцентрацИ' та наведено власне розумння даного поняття. Залежно вщ характеру розвитку даного процесу наведено двi форми вияву: корпоративно-управлнську та владно-управлнську.
Дослщжено понялйний апарат стосовно великих аграрних i агропромислових компаний, доведено хибнсть беззасте-режного вживання поняття «агрохолдинг», уточнено поняття «холдингова компаня», наведене в Законi Украни «Про холдинговi компанп Украни», запропоновано авторське трактування понять «агрохолдинг», «агропромисловий холдинг», «агропромислове формування як цiлiсне п '!дприемство» та «агропромислове п '!дприемство».
Ключов! слова: економiчна концентраця, ресурсна концентра^я, корпоративно-управлнська концентраця, влад-но-управлнська концентраця, холдингова компания, агрохолдинг, агропромисловий холдинг, агропромислове формування як цiлiсне п'!дприемство, квазхолдинг, квазiекономiчна концентраця.
В.Г. АНДРЕЙЧУК, д.э.н., профессор, академик НААН Украины,
И.С. САС,
аспирант, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Экономическая концентрация: суть и формы проявления
Рассмотрены подходы к толкованию сути экономической концентрации и приведено собственное понимание данного понятия. В зависимости от характера развития данного процесса приведены две формы проявления: корпоративно-управленческая и властно-управленческая.
Исследован понятийный аппарат крупных аграрных и агропромышленных компаний, доказана ошибочность безоговорочного употребления понятия «агрохолдинг», уточнено понятие «холдинговая компания», приведенное в Законе Украины «О холдинговых компаниях Украины», предложена авторская трактовка понятий «агрохолдинг», «агропромышленный холдинг», «агропромышленное формирование как целостное предприятие» и «агропромышленное предприятие».
Ключевые слова: экономическая концентрация, ресурсная концентрация, корпоративно-управленческая концентрация, властно-управленческая концентрация, холдинговая компания, агрохолдинг, агропромышленный холдинг, агропромышленное формирование как целостное предприятие, квазихолдинг, квазиэкономическая концентрация.
V. ANDRIYCHUK,
doctor of economics, professor, Member of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine,
I. SAS,
postgraduate student Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Economic concentration: essence and forms of manifestation
Approaches to the interpretation of the essence of economic concentration have been considered and personal understanding of this concept has been provided. Depending on the nature of development of this process, two forms of manifestation have been distinguished: corporate-management and power-management. The conceptual apparatus in relation to major agricultural and agro-industrial companies has been investigated, the falsity of the unconditional use of the concept of «agricultural holding» has been proved, the concept of «holding company» has been clarified and cited in the Law of Ukraine «On Holding Companies of Ukraine», the author's interpretation of the concepts of «agricultural holding», «agro-industrial holding», «agro-industrial formation as an integral enterprise» and «agro- industrial enterprise» has been suggested.
© В.Г. АНДР1ЙЧУК, I.C. САС, 2016
Формування ринкових вщносин в YKparni № 3 (178)/2016 13
MAKPOEKOHOMIHHI ACnEKTI/l CYHACHOT EKOHOMIKM
Keywords: Economic concentration, resource concentration, corporate-management concentration, powermanagement concentration, holding companies, agricultural holdings, agricultural holding agro forming a complete enterprise kvaziholdynh, kvazieconomy concentration.
nocraHOBKa npoSneMM. B YKpaiHi nicnn cTBopeHHn arpapH/x niflnpneMCTB p/HKOBoro T/ny (1999-2000) 0B/flK/M/ TeMnaM/ CTana po3B/BaT/cn eKOHOMiHHa KOHueHTpauin, AKa Ha6yna 0/poKO-ro po3noBcraflxeHHn y KpaiHax i3 po3B/HyTora p/HKOBora eKOHOMi-Kora. Ekohomíhhó KOHuempauira He cnifl po3rnnflaT/ ak anbTepHaT/By pecypcHoi KOHueHTpauii. Ui flBa B/fl/ KOHueHTpauii cniBicHyraTb, a6o x ak caMocTiéíi npouec/, a6o tícho nepenniTaraTbcn Mix coáora, Kon/ BifláyBaeTbcn caMO3pocTaHHn niflnp/eMcTB i BOflHOHac Bifl6yBaeTbcn HaáyTTn npnMoro KOHTponra h/ onocepeflKOBaHoro oflH/x cy6'eKT¡B rocnoflapraBaHHA Hafl ¡hixi/m/, cTBopeHHn acouiauié, KOHuepíiB Ta Kopnopauié nK $opM/ oá'eflHaHb TOBapoB/po6í/K¡B.
Aían¡3 fíocnifírneíb ra nyániKaqié 3 npoSneMU. flocni-flxeHHn eKOHOMiHHoi KOHueHTpauii HacTKOBo B/cB¡TneHo y npa-unx TaK/x b¡th/3hah/x BHeH/x, nK B.B. KocT/ubK/é [1], H.A. K/-3/m [2], E.IÉI. nacxaBep [3] Ta íh. Po3rnnflaraTb oKpeMi acneKT/ eKOHOMiHHoi KOHueHTpauii y cboíx npaunx i TaKi 3apy6ixH¡ BHe-Hi, nK C.E. ABflarneBa [4], r.E. ABinoBa [5], C.^. Tna3beB [6], ro.B. iBaHOB [7], H.A. K/3/m [8], A.A. Pafl/riH [9] Ta ¡hw¡.
Mera crani. OKpeMi Baxn/B¡ n/TaHHA eKOHOM¡HHoi KOHueHTpauii 3an/rnaraTbcn fl/cKyciéH/M/ a6o HeflocTaTHbo po3-po6neH/M/. B/Marae, 3OKpeMa, yTOHHeHHn noínTTn cyTHoc-t¡ eKOHOM¡HHoi KOHueHTpauii, o6rpyHTyBaHHA $opM ii B/nBy 3 ypaxyBaHHnM cyHacH/x TeHfleHuié b eBonrauii opraHÍ3au¡éHO-npaBOBoi 6yflOB/ cinbcbKoro rocnoflapcTBa i AÜK b u¡noMy. Po3B'n3aHHn u/x npo6neMH/x n/TaHb i e MeTora flaíoi cTaTTi.
BuKnan ocHOBHoro Marepiany. B/3HaHeHHA eKOHOM¡H-Hoi KOHueHTpauii Ha TeopeT/HHOMy p¡BH¡ po3rnnflaraTb pnfl BHe-H/x-eKOHOM¡cT¡B i TpaKTyraTb i"i fleiio no-p¡3HOMy. 3oKpeMa, H.M. KapneHKo, eKOHOM¡HHy KOHueHTpauira Ha3/Bae npoue-com ycycninbHeHHn B/po6í/uTBa Hepe3 36inbi±ieHHn po3M¡p¡B niflnp/EMcTB, 3ocepeflxeHHn npoueciB, 3aco6¡B B/po6í/uTBa Ta B/nycKy npoflyKuii Ha fleflani 6inbi±i/x niflnp/eMcTBax, AK/é xapaKTep/3yeTbcn 3pocTaHHnM n/TOMoi Bar/ Ben/K/x niflnp/-emctb y 3aranbHOMy B/nycKy npoflyKuii neBHoi rany3¡ a6o b ii cyMapíié noTyxHocTi [10, c. 9]. 3 TaKora flyMKora m/ He no-roflxyeMocn, aflxe flaíe B/3HaHeHHn po3Kp/Bae cyTHicTb pe-cypcíoi KOHueHTpauii, ane ax híak He eKOHOM¡HHoi.
K.P. MaKKOHHenna i CJI. Bpra TpaKTyraTb eKOHOM¡HHy KOHueHTpauira (economic concentration), nK on/caHHn h/ Mipa piBHn mo-Honon¡3au¡i a6o KOHKypeHuii rany3¡ [11, c. 937], a noKa3H/KOM KOHueHTpauii (concentration ratio) B/cTynae BiflcoTKOBa HacTKa HOT/pbox (a6o ¡H0oi KinbKocTi) Haé6inbi±i/x npoflaBu¡B b 3aranb-HOMy o6cn3¡ npoflaxy flaíoi rany3¡ [11, c. 921]. flaHe B/3HaHeHHA iioflo TpaKTyBaHHn noínTTn eKOHOM¡HHoi KOHueHTpauii B/Kn/Kae cyMHiB, ocKinbK/ b HbOMy éfleTbcn npo piBeHb KOHueHTpauii p/HKy.
noínTTn «eKOHOM¡HHoi KOHueHTpauii» cy6'eKT¡B rocnoflapraBaH-Hn y rap/fl/HHié niTepaTypi B/3HaHaraTb nK norn/HaHHn, 3n/TTn, np/eflHaHHn i bc¡ ¡H0¡ cnoco6/ BcTaHOBneHHn oflH/M cy6'eKTOM niflnp/EMH/ubKoi' flinnbHocTi KOHTponra Hafl Bciera a6o HacT/Hora rocnoflapcbKoi flinnbHocTi ¡Hixioro cy6'eKTa niflnp/EMH/uTBa [12].
BapTo Haronoc/T/, i|o TpaKTyBaT/ noínTTn «eKOHOMiHHa koh-ueHTpauin» Ha p¡BH¡ 3 noHnTTnM «3n/TTn Ta norn/HaHHn» He e b/-npaBflaH/M nK 3 eKOHOM¡HHoi, TaK i 3 npaKT/HHoi tohk/ 3opy. Aflxe 3ano3/HeH¡ ¡3 3axiflHoeBponeécbKoro Ta aMep/KaícbKoro npaBa noínTTn «3n/TTn i norn/HaHHn» He MoxyTb noBHora Mipora B¡flo6pa-
xaT/ 3m¡ct TepMiHy «eKOHOMiHHa KOHueHTpau¡n » ¡ He e totoxh/m/, ocKinbK/ BKa3aH¡ noínTTn MaraTb p¡3H¡ noxoflxeHHn i 3 Harnoi' tohk/ 3opy B¡flo6paxaraTb oflHy ¡3 $opM B/nBy pecypcíoi KOHueHTpauii.
Ak 6aH/Mo, b eKOHOMÍHH¡é niTepaTypi e neBHi po36ixHocT¡ b TnyMaHeHHi noínTTn eKOHOMiHHa KOHueHTpauin. 3a3HaH/Mo, i|o y 3aKOHOflaBcTB¡ YKpaiH/ TaKe noínTTn He B/oKpeMnraeTb-cn. HaTOMicTb y 3aKOH¡ ÓKpaiH/ «npo 3ax/cT eKOHOM¡HHoi KOHKypeHuii» (h. 2 ct. 22) HaronornyeTbcn Ha KOHueHTpauii, nK TaKié 6e3 o3HaHeHHn, nK/é caMe B/fl KOHueHTpauii MaeTbcn Ha yBa3¡. 3oKpeMa, n/rne cKa3aío, i|o KOHueHTpauiera e*
«1) 3ntTTn cy6'eKTÍB rocnofíap^BaHHn a6o nptefíHaHHn ofí-Horo cy6°KTa rocnofíaprnBaHHn fío ÍHiuoro;
2) Haáyrrn 6e3nocepefíHbo a6o Hepe3 íhimmx oci6 KoHTpo-nrn ofíHWM a6o KinbKoMa cyá'eKTaMt rocnofíap^BaHHn Hafí ofí-hmm a6o KinbKoMa cyG'eKTaMW rocnofíap^BaHHn hm nacmíaMM cy6'eKTÍB rocnofíapfáBaHHn, 3oKpeMa, iMnnxoM:
а) 6e3nocepefíHboro a6o onocepefíKoBaíoro npwfíGaHHH, Ha-QyTTfl y BnacíicTb íhuiimm cnocoGoM aKTt/¡BÍB y BMrnnfíi ujnicío-ro MaéHoBoro KoMnneKcy a6o cTpyKTypíoro nifípo3fíiny cyG'eKTa rocnofíapfc/BaHHR, ofíepxaHHn b ynpaBniHHn, opeHfíy, ni3tHr, KoHuec'rn hm HaGyrm b íhimmi?i cnociñ npaBa KopttcTyBaHHn aKTt-BaMt y Btrnnfíi uinicíoro MaéHoBoro KoMnneKcy a6o cTpyKTyp-Horo nifípo3fíiny cyG'eKTa rocnofíap^BaHHn, b tomó Htcni npt-fípaHHR aKTtBiB cyGeKTa rocnofíaprnBaHHH, wp niKBifíyeTbcn;
б) npt3HaneHHn a6o oGpaHHH Ha nocafíy KepiBHtKa, 3acTyn-HtKa KepiBHtKa cnocTepexHoi pafítt, npaBniHHn, iHiuoro Ha-rnnfíoBoro hm BtKoHaBHoro opraíy cy6°KTa rocnofíaprnBaHHH ocoát, nKa Bxe oáiéMae ofííy hm KinbKa 3 nepeniHeHtx nocafí b íh0mx cy6°KTax rocnofíaprnBaHHH, a6o cTBopeHHn cmyau/'i, npt nKié 6inb0e nonoBtHt nocafí HneíiB cnocTepex.Htií pafítt, npaB-niHHn, iH0tx HarnnfíoBtx hm BtKoHaBHtx opraíiB fíBox hm 6inb-0e cy6°KTiB rocnofíaprnBaHHn oáiéMarnTb ofííi é tí caMi ocoát;
3) cTBopeHHn cy6°KTa rocnofíaprnBaHHn fíBoMa i 6inb0e cyá'eKTaMt rocnofíap^BaHHn, nKté npoTnroM TptBanoro ne-piofíy 6yfíe caMocTiéHo 3fíiécH№BaTt rocnofíapcbKy fíinnbíicTb, ane npt uboMy TaKe cTBopeHHn He npt3BofítTb fío KoopfítHauj'i KoHKypeHTHoi noBefíiHKt míw cyá'eKTaMt rocnofíap^BaHHn, wo cTBoptnt ueé cy6°KT rocnofíap^BaHHn, a6o míw hmmm Ta ho-BocTBopeHtM cyá'eKToM rocnofíap^BaHHn;
4) 6e3nocepefííe a6o onocepefí^oBaíe nptfíáaHHn, Haáyrrn y BnacíicTb íhuimm cnocoáoM hm ofíepxaHHn b ynpaBniHHn Hac-tok (aKuié, nai'B), wo 3a6e3neHye fíocnríeHHn hm nepeBtweHHn 25 a6o 50 BifícoTKÍB ronociB y BtwoMy opraíi ynpaBniHHn Bifí-noBÍfíHoro cy6°KTa rocnofíap^BaHHn» [13].
* HaBofítMo noBHté nepenÍK BtnBy KoHueHTpauii 3rifíHo Í3 3a3HaHeHtM 3aKoHoM, wo 3yMoBneHo noTpeáorn BtKoptcTaH-Hn loro fínn ctcTeMaTt3aui¡ i BtoKpeMneHHn $opM KoHueHTpauii BtpoáHtuTBa b AÜK.
Ak 6aH/Mo, icíyraTb ¡ctotho p¡3H¡ eKOHOM¡HH¡ c/Tyauii, ak¡ 3a-KOHOflaBcTBOM TpaKTyraTbcn ak KOHueHTpauin.
Ha ochobí TeopeT/HHoro i noriHHoro aían¡3y u/x c/Tyau¡é Ta c/cTeMaT/3au¡i' niflxofliB i^oflo B/3HaHeHHA KOHueHTpauii cy6'eKT¡B rocnoflapraBaHHA, m/ np/érnn/ flo b/chobkó, |o OKpeMi ix Ha-npnM/ e niflcTaB/ BiflHoc/T/ flo eKOHOMiHHoi' a6o 3n/rreBO-no-rn/HanbHoi KOHueHTpauii ak oflíiei 3 $opM B/nBy pecypcíoi' koh-
14 OopMyBaHHA pmhkobmx bíahocmh b YKpaiHi № 3 (178)/2016
Концентрац1я
-С
Ресурсна концентрацю
1нтенсивно-екстенсивна
Економнна концентрацт
Корпоративно-управлмська
Екстенсивно-¡нтенсивна
Злиттево-поглинальна
Владно-управлмська
«Кваэюкономнна концентрация
Ресурсно-економнна
Одержання в управлмня, лизинг концеаю чи набуття в ¡нший споаб права користування цтгсним майновим комплексом чи сгрукгурним пщроздшом ¡ншого суб'екта
господарювання
Види I форми концентраци
Джерело: власна презентация автора.
центраци. При цьому економнну концентрацю, на нашу думку, доцтьно трактувати так: економнна концентрацт - це реальна можливкть здмснення виршального впливу однв' або декть-кох пов'язаних юридичних (фвичних) оаб на господарську дЬ яльнють ¡нших суб'ектв господарювання чи 'х частин. Спираю-чись на викладене, пропонуемо таку кпасифкацю концентраци ¡з урахуванням ресурсно'!' концентраци (див. рис.).
Спочатку коротко зупинимося на сутност ресурсно' концентраций Вважаемо, що ресурсну концентраци виробни-цтва репрезентують собою саме форми концентраци осюльки к¡льк¡сно вона характеризуемся низкою ресурсних показ-ниюв, що розкривають '' суть 1нтенсивна форма концентраци виробництва передбачае, що п¡дприeмство на одиницю земельно' площ¡ у межах сталого землекористування нарощуе вкладання кап¡талу (що здмснюеться на основ¡ розширеного вщтворення) на нов¡тн¡й основ¡ (основних засобв, оборотного кап¡талу сфери виробництва, а за необхщност ¡ прац¡ (в умо-вах розвитку трудом¡стких галузей) з метою одержання бть-шого обсягу виробництва продукци ¡ пщвищення його ефек-тивност¡. Якщо при цьому аграрне пщприемство розвивае лише стьськогосподарсько' галуз¡, тод¡ мае мюце односпек-торна ¡нтенсивна форма концентраций Але в тому раз¡, коли таке пщприемство розвивае Т переробн виробництва, що об'ективно збтьшуе потребу в спец¡ал¡зованому обладнан-ы, тобто в основному кап¡тал¡, а також в оборотному каттал1 ¡ людських ресурсах, то такий рвновид досл¡джуваного про-цесу можна назвати як вертикальноНнтенсивна форма концентраци виробництва. Отже, розглянута форма концентраци е результатом накопичення кап¡талу пщприемства на одиницю земельно' пло1щ в процес¡ його саморозвитку.
Екстенсивна форма концентраци виробництва вщбуваеться в умовах зб^ьшення п¡дприeмством пос¡вних площ ¡ вщповщ-но нарощування капггалу на тому ж техн¡чному ¡ технолопчно-му р¡внях, необх¡дного для обробггку додатково зад¡яних зе-мельних ресурсв. Ця форма концентраци також може мати два рвновиди: односпекторно-екстенсивна, коли п¡дприeмство розвивае лише стьськогосподарсью галуз¡, ¡ вертикально-екстенсивана, в раз¡ розвитку ним переробного виробництва з використанням його традицмно' технко-технологнно' бази.
У практичн¡й д¡яльност¡ аграрних пщприемств часто мае мю-це переплетЫня ¡нтенсивно' та екстенсивно' форм концентра-
ци виробництва, коли пщприемство розширюе поавы площ¡ ¡ водночас здмснюе нарощування кап¡талу на одиницю земельно' пло1щ частково як на старм, так ¡ частково на новм технЬ ко-технолог¡чн¡й основк Залежно в¡д 'х сп¡вв¡дношення (старо' ¡ ново'), е пщстави вид¡лити ¡нтенсивно-екстенсивну форму концентраци виробництва та екстенсивноНнтенсивну. У пер-шм з них нарощування кап¡талу вщбуваеться переважно на новм техн¡ко-технолог¡чн¡й баз^ а в друг¡й - навпаки, переважно на традицмый. Ц форми концентраци можуть бути, як I в попередн¡х випадках, односпекторними, або вертикальними.
У сучасних умовах з розвитком глобалвацмних процесв у кра'нах св¡ту, в тому числ! ¡ в Укра'н¡, все бтьшо' масштабнос-т¡ набувае ринок злиття/поглинання (М&А - в¡д англ. Мегдег -злиття, асцшв^юп - поглинання). Особливо динамнно цей про-цес став розвиватися в АПК ¡ його провщнм сфер¡ - альському господарств¡. Часто велик¡ агропромислов¡ компани поглинають аграрн¡ п¡дприeмства, перетворюючи 'х у в¡докремлен¡ пщроздг ли або навггь у структурн¡ п¡дрозд¡ли. В даному випадку поглинання ми розглядаемо саме в такому аспекту коли поглинуте п¡дприeмство втрачае право юридично' особи ¡ набувае статусу вщокремленого або структурного пщрозд^у. Що ж стосуеть-ся перетворення самостмних аграрних п¡дприeмств у доч^н п¡дприeмства холдинг¡в, то цей процес ми розглядаемо як економнну концентрац¡ю, про яку йтиметься в подальшому викпад¡.
У дещо меншм м¡р¡ простежуеться процес злиття компаый (п¡дприeмств) ¡ утворення на 'х основ¡ ново' юридично' особи, до яко' переходять права ¡ обов'язки компанм (п¡дприeмств), що злилися. Тобто в даному раз¡ в¡дбуваeться централвацт кап¡талу, зосередження його в одних руках. У процес поглинання ¡ злиття виникае, на нашу думку, поглинально-злит-тева форма концентраци виробництва. На нашу думку, вона також може формуватися ¡ тод^ коли пщприемство здмснюе куп¡влю окремих майнових комплекса чи структурних пщ-розд¡л¡в ¡нших п¡дприeмств, а також коли воно придбае ак-тиви суб'ектв господарювання, що л¡кв¡дуються.
Економнна концентрац¡я, на наш погляд, мае дв¡ форми вияву: корпоративно-управлЫську та владно-управлЫ-ську. Корпоративно-управл¡нська економнна концентрацт зд¡йснюeться завдяки контролю за дтльнютю юридично-самост¡йних суб'eкт¡в господарювання через володЫня чи одержання в управлЫня 'х корпоративними пакетами акцм
Формування ринкових вщносин в Укра'ни № 3 (178)/2016 15
MAKPOEKOHOMMHI ACnEKTÈ CУЧACHOÏ EKOHOMIKÈ
(пaïв], i^o зaбезпечyють 5Q i бiльше в^^тов гoлociв y ви-щoмy opra^ yпpaвлiння тaкиx cyб'eктiв. Пiд влaднo-yпpaв-лiнcькoю poзyмieмo тaкy, щo здiйcнюeтьcя чеpез yпpaвлiн-cький кoнтpoль зa дiяльнicтю cyб'eктiв гocпoдapювaння, кoли кеpiвництвo (гoлoвa, зacтyпники] cпocтеpежнoï paди, Ыои нaглядoвиx opгaнiв oднoгo тaкoгo cyб'eктa вoднoчac oбiймa-ють aнaлoгiчнi пocaди в iншиx cyб'eктax гocпoдapювaння.
Eкoнoмiчнa кoнцентpaцiя ocoбливo пoтyжнoгo poзвoю нa-бyлa пicля SQQQ poкy з виникненням xoлдингoвиx CTpy^ тyp в AПK. Зaзнaчимo, щo кoли йдетьcя пpo кopпopaтивнo-yпpaвлiнcькy кoнцентpaцiю, мaeтьcя нa yвaзi, щo кoнтpoль в ïi межax мoже здiйcнювaтиcя чеpез:
а] cтвopенням дoчipнix пiдпpиeмcтв;
б] с^ення дoчipнix пiдпpиeмcтв i вiдoкpемлениx пiдpoздiлiв.
Maeтьcя нa yвaзi, !o дo cклaдy xoлдингy мoжyть вxoди-
ти лише дoчipнi пiдпpиeмcтвa: arpap^, пеpеpoбнi, тopгiвельнi тa iншi, aбo ж дoчipнi пiдпpиeмcтвa i вiдoкpемленнi пiдpoздi-ли (фiлiï], якi мoжyть пiдпopядкoвyвaтиcя дoчipнiм пiдпpиeм-cтвaм aбo безпocеpедньo гoлoвнoмy пiдпpиeмcтвy.
Hacтyпний вид кoнцентpaцiï, який ми виoкpемлюeмo, це pе-cypcнo-екoнoмiчнa кoнцентpaцiя, щo винигае в pезyльтaтi oдеp-жaння cyб'eктoм гocпoдapювaння в yпpaвлiння, лiзинг чи нaбyття в iнший cпociб пpaвa кopиcтyвaння цiлicним мaйнoвим гамплек-аэм чи cтpyктypним пiдpoздiлoм iншoгo cySe^a гocпoдapювaння.
B Укpaïнi cфopмyвaлacя cпецифiчнa фopмa вияву екoнo-мiчнoï кoнцентpaцiï, яку ми нaзивaeмo «квaзiекoнoмiчнa ган-центpaцiя». Ïi виникнення cпpичинене пoявoю великиx roc-пoдapcькиx cтpyктyp - квaзixoлдингiв.
Kвaзixoлдинги - це не cпpaвжнiй xoлдинг, aбo пcевдoxoлдинг, y cicna^ якoгo, кpiм aгpapниx, мoжyть 6ути i пpoмиcлoвi пеpеpoбнi пiдпpиeмcтвa, пocтaчaльницькi i тopгoвельнi пiдпpиeмcтвa тощ^. Пpичoмy гoлoвним пiдпpиeмcтвoм мoже бути як aгpapне, тaк i пеpеpoбне пiдпpиeмcтвo. Toбтo мoже cтвopювaтиcя не лише квaзiaгpoxoлдинг, a й квaзiaгpoпpoмиcлoвий xoлдинг, для якиx xapaктеpнa жopcткa центpaлiзoвaнa cиcтемa yпpaвлiння.
Ддже у квaзixoлдингax oднa фiзичнa ocoбa не ттьки е единим влacникoм гoлoвнoгo пiдпpиeмcтвa, a й единим влacникoм iншиx пiдпpиeмcтв, якi зa пpийнятoю квaзixoлдингoм cиcтемoю yпpaвлiння пiдпopядкoвyютьcя гoлoвнoмy yпpaвлiнню. Taким чинoм, вiдбyвaeтьcя великa кoнцентpaцiя влaди в oдниx pyкax, щo icтoтнo пocилюe мoнoпoлiзaцiю aгpapнoгo виpoбництвa.
Toмy неoбxiднo нaгoлocити нa тoмy, щo квaзixoлдинг е roc-пoдapcькoю cтpyктypoю, якa cтвopенa без ypaxyвaння вимoг вiтчизнянoгo зaкoнoдaвcтвa i зa oкpемими icтoтними oзнaкa-ми нaвiть cyпеpечить йoмy. Пo-пеpше, не витpимyeтьcя вимo-гa щщрэ неoбxiднocтi взяття нa бaлaнc мaтеpинcькoю (гoлoв-нoю] кoмпaнieю чacтoк ^¿'в] кopпopaтивнo зaлежниx вiд не1 пiдпpиeмcтв. Пo-дpyге, пopyшенa cтaття 14Q Цивiльнoгo га-декcy Укpaïни щoдo зaбopoни oднoociбнo cтвopювaти бiльше, нiж oдне гocпoдapcьке тoвapиcтвo, вкnючaючи i випaдки, кoли ocoбa не cтвopюe тoвapиcтвo, a cтae йoгo единим yчacникoм.
Ocкiльки квaзixoлдинги пеpебyвaють зa межaми пpaвoвo-гo пoля, тo без вiдпoвiднoï opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoï пеpебyдoви вoни не мaють пpaвa нa icнyвaння. Biдпoвiднo i квaзiекoнoмiч-нa кoнцентpaцiя як oкpемa фopмa екoнoмiчнoï кoнцентpaцiï не мae пpaвa нa icнyвaння, xoчa pеaльнo вoнa icнye.
Pеcypcнa кoнцентpaцiя i екoнoмiчнa кoнцентpaцiя у ïx piз-нoвидax веде дo кoнцентpaцiï pинкiв oкpемиx видiв пpoдyкцiï,
a oтже i дo мoжливoï пoяви мoнoпoльнoгo cтaнoвищa oкpе-миx гocпoдapcькиx cтpyктyp.
Пpoблемa кoнцентpaцiï pинкiв e вiднocнo нoвoю i пocтaлa пеpед екoнoмicтaми-теopетикaми i пpaктикaми лише нa пo-чaткy XX cт. Пщ кoнцентpaцieю pинкy cyчacнi aнглiйcькi ега-нoмicти, тaкi як E. Дoлaн i Д. Лiндcей, poзyмiють ступЫь пеpе-вaжaння нa pинкy oднieï чи декiлькox фipм [14].
Дж. Бейн тa E. Mейcoн у ^oix poбoтax oбrpyнтoвyють тезу пpo нaявнicть oбеpненoгo взaeмoзв'язкy мiж piвнем ганку-pенцiï нa pинкy тa piвнем йoгo кoнцентpaцiï, тoбтo чим вищий piвень pинкoвoï кoнцентpaцiï, тим бтьше pинкoвa cтpyктypa вiддaляeтьcя вщ кoнкypентнoï.
Pинкoвa кoнцентpaцiя вимipюeтьcя зaгaльним piвнем a^ тивнocтi великиx пiдпpиeмcтв тa cтyпенем дoмiнyвaння нa pинкy oднoгo aбo декiлькox пpoдaвцiв [15].
Koнцентpaцiю pинкy визнaчaють pядoм пoкaзникiв, щo е шиpoкo викopиcтoвyвaними у cвiтoвiй пpaктицi тa екoнoмiч-шй лiтеpaтypi. Cеpед ниx ocнoвними ввaжaютьcя: кoефiцieнт кoнцентpaцiï, кoефiцieнт Xеpфiндaля - Xipшмaнa, кoефiцieнт вiднocнoï кoнцентpaцiï, ^ефУент ентpoпiï, кoефiцieнт Джинi.
Пoкaзники pинкoвoï кoнцентpaцiï дoзвoляють oцiнити cтyпiнь мoнoпoлiзaцiï pинкy, piвнoмipнicть poзпoдiлy пpoдaвцiв. Чим бтьше дie нa pинкy пpoдaвцiв iз oднaкoвими зa мacштaбaми пpoдaжy пpoдyкцiï, тим меншi вiдпoвiднi пoкaзники, i нaвпaки.
Пoкaзники кoнцентpaцiï xapaктеpизyють cтyпiнь неpiвнoмip-нocтi poзпoдiлy oбcягiв виpoбництвa aбo пpoдaжiв тoвapy мж гocпoдapюючими cyб'eктaми, a тaкoж мoжливicть впливу гаж-нoгo з ниx нa зaгaльнi yмoви oбiгy тoвapiв нa вiдпoвiднoмy pинкy.
Eкoнoмiчнa кoнцентpaцiя е oдним iз метoдiв вcтaнoвлення мoнoпoльнoгo cтaнoвищa нa pинкy. Aflœ^ мoнoпoлicт мoже вcтaнoвлювaти цiни нa тoвapи тa пocлyги й пpи цьoмy вo-ни мaлo зaлежaтимyть вiд пoпитy нa ньoгo, a зaлежaтимyть знaчнoю мipoю вiд вoлi мoнoпoлicтa.
Koнцентpaцiя виpoбництвa дуже тicнo пoв'язaнa iз ган-центpaцieю пpoдoвoльчиx pинкiв, кoефiцieнт кopеляцiï мiж ними мoже cягaти oдиницi. Koмпaнiя «MX^» е нaдзвичaй-нo пoтyжнoю й мae кoлocaльнy динaмiкy зpocтaння чacтки pинкy пopiвнянo iз iншими. ^д зaзнaчити, щo дaнa гaлyзь е нaйбiльш кoнцентpoвaнoю гaлyззю ciльcькoгocпoдapcькo-to виpoбництвa. Пpo кoнцентpaцiю pинкy ^ятини в Укpaï-нi яcкpaвo ^дчить тa oбcтaвинa, щo двi кoмпaнiï - «MXП» i «Aгpoмapc» - зaймaють дoмiнyючy чacткy в pинкy - 65,9%.
Пpoте кoнцентpaцiя виpoбництвa в ciльcькoмy гocпoдap-cтвi i кoнцентpaцiя pинкy ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцií мae не тaкий oднoзнaчний зв'язoк. Haпpиклaд, якщo пiдпpи-eмcтвo cпецiaлiзyeтьcя нa виpoбництвi ciльcькoгocпoдap-cькoï пpoдyкцiï, вoнo мoже виpoбляти великi oбcяги poc-линницькoï пpoдyкцiï, aле pеaлiзoвyвaти ïi лише чacткoвo, ocкiльки í'í чacтинa мoже йти нa пoтpеби твapинництвa. Якщй ж це xoлдинг, !o мae у cвoeмy cклaдi кoмбiкopмoвi зaвoди, вiн cпpямoвye знaчнy чacтинy виpoбленoгo зеpнa, iншoï poc-линнoï пpoдyкцiï нa виpoбництвo кoмбiкopмiв шляxoм вну-тpiшньo фipмoвoï pеaлiзaцiï, чеpез внyтpiшньo фipмoвi цiни, a тaкoж чеpез пpямy пеpедaчy пpoдyкцiï.
Знaчне пoшиpення пpoцеcy екoнoмiчнoï кoнцентpaцiï пpи-тaмaнне кpaïнaм, де е велию xoлдингoвi кoмпaнiï, ocкiльки йдетьcя пpo кoнцентpaцiю кaпiтaлiв, нa бaзi якиx poзвивa-ютьcя цi виpoбництвa.
16 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami № 3 (178)/2016
Щоб запобгти негативним наслщкам економ1чно1' концентраций здмснюеться державний контроль за '¿хшм розвитком вщповщними органами влади.
Державний контроль над економ1чною концентра^ею здмснюеться з метою запобгання появ1 насамперед мо-нопольних товарних ринюв. ВЫ застосовуеться як в УкраУн1 (починаючи ¡з 1995 року), так i в багатьох заруб1жних кра'-нах свггу (Нiмеччина, Словаччина, Росiя та ¡н.).
Згiдно ¡з законодавством Федеративно' Республки НГмеч-чини для укладання угоди про злиття (поглинання) суб'екта господарювання, сукупний рiчний оборот якого перевищу-ватиме визначену законом суму, необхщно спершу повщо-мити Федеральне картельне вщомство. В разi коли передба-чаеться, що таке злиття посилюватиме домЫуюче становище на ринку суб'екта господарювання, Федеральне картельне вЬ домство забороняе його здiйснення.
У Францп всi проекти, якi здатн погiршити конкуренцiю (до них також входить концентра^я та заходи боротьби з нею), можуть бути пщдаы (за запитом мiнiстра економiки), експер-тизi Ради з конкуренции На пiдставi висновку Ради можуть видати постанову про скасування, вщновлення або вжиття заходiв щодо забезпечення проекту концентраци.
У кра'нах з перехщною економiкою дiють у законодавствi ¡ден-тичнi правовi ¡нститути. Згiдно ¡з законодавством Росiйськоï Фе-дераци концентра^я пiдприeмств здiйснюeться за попередньою згодою федерального антимонопольного органу. Зокрема, за такою згодою за певних умов здмснюеться придбання акцм (часток) ¡з правом голосу у статутному капiталi господарського товариства, набуття у власнкть або користування одним госпо-дарюючим суб'ектом основних виробничих засобiв або немате-рiальних активiв ¡ншого господарюючого суб'екта. Федеральний антимонопольний орган мае право вщхилити вщповщы клопо-тання, якщо ¿'х задоволення може призвести до посилення до-мiнуючого становища господарюючого суб'екта та (або) обме-ження конкуренции Якщо вищезазначенi дн можуть призвести до виникнення або посилення домiнуючого становища господарюючого суб'екта та (або) обмеження конкуренци, особи, якi ¿х здiйснюють, зобов'язан на вимогу федерального антимонопольного органу у визначен ним строки вжити заходiв щодо по-новлення необхщних умов конкуренци [16].
Регулювання економГчно''' концентраци суб'eктiв господарювання в Укра'н здiйснюeться органами влади та такими нор-мативними актами, як Закон Укра'ни «Про захист економiчноï конкуренци» та «Про Антимонопольний комггет Укра'ни».
Порушуеться справа проти суб'ек^в господарювання, якi недотрималися законодавства щодо захисту економiчноï концентраци й тим самим займають монопольне становище на ринку. Антимонопольний комггет Укра'ни за результатами розгляду справи може прийняти ршення примусово-го подту такого суб'екта господарювання, накласти штрафи, блокувати цЫы папери, тощо.
Сучасний агробiзнес в Укра'У переходить у новий етап сво-го розвитку, що пов'язане, перш за все, з тим, що в аграрному секторi активно розвиваються ринковi вщносини. В результат домiнуючим трендом стали процеси капiталiзацiï стьсько-го господарства, утворення великих формувань та складних ¡нтегрованих структур, що поступово формують нову карту агробiзнесу в Украïнi. В цих умовах у найбтыхлй мiрi реа-
лiзовують свiй шанс великотоварн самостiйнi пiдприeмства i холдинговi структури, як нарощують свiй земельний фонд.
З приводу холдингових структур, ¡нших великих компаый в АПК е потреба детальнее зупинитися на такому. У вгтчизняый економiчнiй лiтературi i практик багато одних i тих же понять, показниюв трактуються далеко неоднозначно, що вносить рiзночитання i непорозумЫня серед науковцiв i управляв в оцiнцi важливих економiчних явищ i процеав. Сказане без-посередньо стосуеться i понятiйного апарату, що покликаний iдентифiкувати великi аграрнi i агропромисловi компани.
Закон Укра'ни «Про холдингов! компани в Украïнi» трактуе холдингову компанiю як вiдкрите акцюнерне товариство, яке володГе, користуеться, а також розпоряджаеться холдинго-вими корпоративними пакетами акцм (часток, па'в) двох або бтьше корпоративних пщприемств.
Таке трактування холдингово' компанп' орieнтоване на промислов! пiдприeмства, фiнансову сферу, лопстику без урахування специфiки стьського господарства, про яку уже йшлося. Зазначимо, зокрема, що у 2013 роц в стьсько-му господарств! Укра'ни функцюнувало лише 300 середых i великих акцюнерних товариств, тод! як загальна ктьюсть господарських товариств становила 8295, з них абсолютна бтьшють - це товариства з обмеженою вщповщальнютю.
Виникае запитання: на яюй пщстав! холдинговою компанЬ ею може бути лише акцюнерне товариство i не може бути нею ТОВ, яке за юридичним статусом також е корпоративним пщ-приемством? Адже серед них е економГчно потужы пщприем-ства, як! в змоз! придбавати пакети часток, па'в, ащй ¡нших корпоративних пщприемств i устшно ними управляти.
Як з'ясувалося, в даному випадку мае мюце юридично-правова неузгодженють у законодавств! Укра'ни. Адже в Закон! Укра'ни «Про господарськ товариства» в ст. 9 чгтко сказано, що товариство (без акценту на акцюнерне товариство) мае право на територи Укра'ни та за и межами створю-вати фти та представництва, а також дочГрн пщприемства згщно чинного законодавства Укра'ни.
Як бачимо, за фею ключовою ознакою господарська структура у склад! ТОВ i його дочГрых пщприемств повнютю совпадав з поняттям «холдингова компаыя», наведеному у Закон Укра'ни «Про холдингов! компани в Укра'У». Щоб уникнути цЬ e'i правово' колГзи, достатньо в цьому закон! у визначенн холдинговое компани замють сл!в «акцюнерне товариство» напи-сати «корпоративне пщприемство» з вщповщним уточненням його конкретного юридичного статусу, про що йтиметься дал!.
Зазначена норма Закону Укра'ни «Про господарськ товариства» стосовно можливостей створення ними фтм i дочГр-ых пщприемств хоч i не часто, але знаходить свое вттення на практицг I дмсно, якщо аграрне господарське товариство не залежно вщ того, чи воно е АТ, чи ТОВ створить два i бтьше дочГрых пщприемства, придбавши контрольний пакет часток, па'в, ащй ¡нших аграрних пщприемств, то така господарська структура мае ус! пщстави називатися агрохолдингом.
Як показуе дмснють, таких класичних агрохолдинпв у вЬ тчизняному стьському господарств! дуже мало. Натомють функцюнуе багато великотоварних агропромислових формувань (АПФ), як! називають агрохолдингами, проте на-справд! вони часто не е такими. У сво'й бтьшост це агро-промислов! холдинги, як вертикально ¡нтегрован структури,
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 3 (178)/2016 17
MAKPOEKOHOMMHI ACnEKTИ CУЧACHOÏ EKOHOMIKИ
де aгpapнa cфеpa нa зacaдax eдинoï влacнocтi пoeднaнa з пpoмиcлoвoю cфеpoю, a не p^o й з тopгiвлею i фyнкцioнye в opгaнiзaцiйнiй фopмi дoчipнix пiдпpиeмcтв.
Tyr ми нaгoлoшyeмo: caме в opгaнiзaцiйнiй фopмi дoчipнix пщ-пpиeмcтв. Це пpинципoвo вaжnивo, 6o чимaлo фyнкцioнye AПФ, як тaкoж нaзивaють cебе aгpoxoлдингaми, xoчa в ниx aгpapнa cфеpa opгaнiзaцiйнo пpедcтaвленa вiдoкpемленими пiдpoздiлa-ми (фшями], a в гipшoмy випaдкy - cтpyктypними пiдpoздiлaми гoлoвнoгo пiдпpиeмcтвa, як пpaвилo пеpеpoбнoгo.
Taке aгpoпpoмиcлoве фopмyвaння зa cвoeю opгaнiзaцiй-нo-пpaвoвoю бyдoвoю зoвciм не вiдпoвiдae кnючoвим oзнa-кaм xoлдингy як ocoбливoï гocпoдapcькoï cтpyктypи i фaк-тичнo е пpocтo цiлicним пiдпpиeмcтвoм.
Cпиpaючиcь нa виклaдене, нaйпеpше ввaжaeмo зa не-oбxiдне уточнити визнaчення пoняття «xoлдингoвa кoмпa-нiя», щo нaведене в Зaкoнi Укpaïни «Пpo xoлдингoвi гам-пaнiï в Укpaïнi», ocкiльки вoнo е бaзoвим, ocнoвoпoлoжним для визнaчення iншиx пoнять. Xoлдинг (xoлдингoвa кoмпa-нiя] - кopпopaтивне пiдпpиeмcтвo з кридичним cтaтycoм aкцioнеpнoгo тoвapиcтвa aбo тoвapиcтвo з oбмеженoю вщ-пoвiдaльнicтю, яке вoлoдie, кopиcтyeтьcя, a тaкoж poзпopя-джaeтьcя xoлдингoвими кopпopaтивними пaкетaми aкцiй (чacтoк, пaïв] двox aбo бiльше кopпopaтивниx пiдпpиeмcтв.
Haведене тpaктyвaння xoлдингy дae пiдcтaви для тaкoгo визнaчення aгpoxoлдингy i aгpoпpoмиcлoвoгo xoлдингy:
- aгpoxoлдинг - aгpapне кopпopaтивне пiдпpиeмcтвo з кри-дичними cтaтycoм AT aбo TOB, яке вoлoдie, кopиcтyeтьcя, a тa-кoж poзпopяджaeтьcя xoлдингoвими кopпopaтивними пaкетa-ми чacтoк, пaïв чи aкцiй двox aбo бiльше aгpapниx пiдпpиeмcтв. Дo cклaдy aгpoxoлдингy мoжyть вxoдити i дoчipнi пiдпpиeмcтвa тaкoгo пpoфiлю, як збyтoвi, тopгoвельнi, iнфpacтpyктypнi;
- aгpoпpoмиcлoвий xoлдинг - пеpеpoбне кopпopaтив-не пiдпpиeмcтвo, яке вoлoдie, кopиcтyeтьcя, a тaкoж poзпo-pяджaeтьcя xoлдингoвими кopпopaтивними пaкетaми чac-ток, пaïв чи a^M двox aбo бiльше aгpapниx пiдпpиeмcтв. Дй cклaдy тaкoгo xoлдингy мoжyть вxoдити й дoчipнi пеpеpoбнi пiдпpиeмcтвa тa дoчipнi пiдпpиeмcтвa iншoгo пpoфiлю (збу-тoвi, тopгoвельнi тoщo].
G тaкoж пoтpебa в iдентифiкaцiï ^ixmx великиx aгpoпpoмиcлo-виx гocпoдapcькиx cтpyктyp, якi не е xoлдингaми, xoчa acoцiaтив-нo cпpиймaютьcя caме тaкими, зoкpемa: aгpoпpoмиcлoве фop-мyвaння як цткне пiдпpиeмcтвo - пеpеpoбне пiдпpиeмcтвo, щo opендye землю ciльcькoгocпoдapcькoгo пpизнaчення, в ягаму aгpapнa cфеpa opгaнiзaцiйнo фyнкцioнye нa зacaдax вдофем-лениx пiдpoздiлiв (в гipшoмy випaдкy - cтpyктypниx пiдpoздiлiв].
Eкoнoмiчнa кoнцентpaцiя у фopмi xoлдингiв вiдoбpaжaeть-cя у ïx cкnaдoвиx, дo якиx вiднocять: дoчipнi пiдпpиeмcтвa i вщ-oкpемленi пiдpoздiли (фти], щo e у ïx cклaдi. Taке явище cy-пpoвoджyeтьcя пoявoю ефекту мacштaбy, aле вoднoчac неcе в co6í зaгpoзy пoяви cклaднoщiв в yпpaвлiннi. Tara cтpyктypa нa певнoмy етaпi зpocтaння crae непoвopoткoю, недocтaтньo мoбiльнoю, !o пopoджye пеpепoни для пoдaльшoгo poзвиткy тaкoгo cyб'eктa гocпoдapювaння. З чи^т теopетичнoï точки зopy пiдвищення кoнцентpaцiï виpoбництвa випpaвдaне, кoли збiльшення ефекту мacштaбy пoкpивae втpaти вiд ycклaднен-ня yпpaвлiння кoмпaнieю. Уpiвнoвaження тaкoгo ефекту i ви-тpaт - це е тa гpaничнa межa poзмipy тaкoï cтpyктypи, пеpеxiд зa яку пpизвoдить дo зниження ефективнocтi.
B Укpaïнi згiднo з вггчизняним зaкoнoдaвcтвoм мoнoпoль-ним ввaжaeтьcя cтaнoвище тaкoгo cyб'eктa гocпoдapювaння, чacткa ягата нa pинкy тoвapiв пеpевищye 35%. Bвaжaeмo, щй цей нopмaтив для yмoв aгpoпpoмиcлoвoгo виpoбництвa iз ве-ликoю кiлькicтю cyб'eктiв гocпoдapювaння е зaвищеним i тaкoж вимaгae дифеpенцiйoвaнoгo кopигyвaння у poзpiзi гaлyзей.
Зaзнaченa нopмa мoнoпoльнoгo зaкoнoдaвcтвa пеpед-бaчae лише зaгaльне oбмеження нa чacткy в pинкy oкpемиx cyб'eктiв гocпoдapювaння. Aле з oглядy нa отецифку аль-cькoгo гocпoдapcтвa, де гoлoвним зacoбoм виpoбництвa е земля як вaгoмiший пoкaзник кoнцентpaцiï, лoгiчнo бyлo б зaкoнoдaвчo ввести i oбмеження нa poзмip aгpapниx пщ-пpиeмcтв, зoкpемa пеpедбaчити нopмaтивнi межi землега-pиcтyвaння xoлдингaми (aгpoпpoмиcлoвими cтpyктypaми]. Ocнoвним нaпpямoм тaкoгo oбмеження мae ^yr^a™ плo-щa opендoвaниx земель oдним cyб'eктoм гocпoдapювaння.
Poзв'язaння ^eï нaдcклaднoï пpoблеми е нaдзвичaйнo вaжливим, oc!^™ екoнoмiчнa кoнцентpaцiя нaбyвae вcе бтых^ мacштaбiв: cтвopюютьcя нoвi xoлдинги вiдпoвiднo нapoщyeтьcя ïx земельний бaнк, !o roCTpo cтaвить питaння paцioнaльниx poзмipiв xoлдингoвиx CTpydyp i paцioнaльниx poзмipiв пiдпpиeмcтв.
Bизнaчення paцioнaльниx poзмipiв ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв i xoлдингoвиx CTpydyp зa плoщею ïx землега-pиcтyвaння e нaгaльнoю пoтpебoю для вiтчизнянoгo аль-cькoгo гocпoдapcтвa. Деpжaвне pегyлювaння цьoгo пpoцеcy, нa нaшy думку, cтвopить дoдaткoвi pеaльнi пеpедyмoви для йoгo виxoдy з кpизи, i зoкpемa гaлyзi твapинництвa, тa пщ-вищить piвень екoнoмiчнoï й пpoдoвoльчoï безпеки Укpaïни, a тaкoж зaбезпечить пщвищення piвня пpибyткoвocтi аль-cькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa тa зpoбить йoгo пpoдyкцiю бтьш кoнкypентocпpoмoжнoю нa cвiтoвиx pинкax.
Висновки
Bвaжaeмo, щo екoнoмiчнy кoнцентpaцiю дoцiльнo тpaктy-вaти як pеaльнy мoжливicть здiйcнення виpiшaльнoгo впли-ву oднieï aбo декiлькox пoв'язaниx юpидичниx (фiзичниx) ocí6 нa гocпoдapcькy дiяльнicть ^ix^x cyб'eктiв гocпoдapювaння чи ïx чacтин. У cвoю чеpгy, екoнoмiчнa кoнцентpaцiя, нa нaш пoгляд, мae двi фopми вияву: кopпopaтивнo-yпpaвлiнcькy тa влaднo-yпpaвлiнcькy. Hacтyпний вид кoнцентpaцiï який ми виoкpемлюeмo - це pеcypcнo-екoнoмiчнa, щщэ виникae в pе-зyльтaтi oдеpжaння в yпpaвлiння, лiзинг чи нaбyття в iнший cпociб пpaвa кopиcтyвaння цiлicним мaйнoвим кoмплекcoм чи cтpyктypним пiдpoздiлoм iншoгo cyб'eктa гocпoдapювaння.
B Укpaïнi cфopмyвaлacя cпецифiчнa фopмa вияву екoнoмiчнoí кoнцентpaцiï, яку ми нaзивaeмo «квaзiекoнoмiчнa кoнцентpa-цiя». lï виникнення cпpичинене пoявoю великиx гocпoдapcькиx ^pó^p - квaзixoлдингiв. Ocкiльки квaзixoлдинги пеpебyвaють зa межaми пpaвoвoгo пoля i без вiдпoвiднoï opгaнiзaцiйнo-пpa-вoвoï пеpебyдoви не мaють пpaвa нa icнyвaння, тaк i квaзiекoнo-мiчнa кoнцентpaцiя як oкpемий вид екoнoмiчнoï кoнцентpaцiï не мae пpaвa нa icнyвaння, xoчa pеaльнo вoнa icнye.
Kopпopaтивнo-yпpaвлiнcькa екoнoмiчнa кoнцентpaцiя здiйcнюeтьcя зaвдяки кoнтpoлю зa дiяльнicтю юpидичнo-caмocтiйниx cyб'eктiв гocпoдapювaння чеpез вoлoдiння чи oдеpжaння в yпpaвлiння ïx кopпopaтивними пaкетaми aкцiй (пaïв], щo зaбезпечyють 5Q i бтьше вiдcoткiв гoлociв у ви-
18 Фopмyвaння pинкoвиx вдюсин в УкpaÏнi № 3 (178)/2016
щому opraHi управлЫня таких суб'ек^в. Пщ владно—управ-лЫською po3yMieMo таку, що здмснюеться через управлЫ-ський контроль за дiяльнiстю сyб'eктiв господарювання, коли кеpiвництвo (голова, заступники) спостережно) ради, Ыших наглядових opгaнiв одного такого суб'екта водночас обмма-ють aнaлoгiчнi посади в Ыших суб'ектах господарювання.
Процес екoнoмiчнoí концентраци з екoнoмiчнoí точки зору е явищем корисним, яке спроможне забезпечити значне глдви-щення ефективност дiяльнoстi пiдпpиeмствa, pентaбельнoстi виробництва, зниженню виробничих витрат, вихщ на нoвi ринки та к Таке забезпечення значних переваг у конкурентна бopoтьбi до-сягаеться шляхом координаци зусиль на вiдпoвiднoмy напрямку дяльносй Але даний процес може набути й небезпечного характеру, осюльки створюе умови для виникнення суб'еств господа-рювання, що займатимуть монопольне становище на ринку, яке своею чергою призводить до негативних наслщюв.
Список використаних джерел
1. Костицький В.В. Закон перманентно)" концентраци кап1талу: Економ1чна 1стор1я та украТнсью реали / В.В. Костицький. - К.: 1н—т законодавчих передбачень i правово'"' експертизи, 2003. — 198 с.
2. Кизим Н.А. Концентрация и интеграция капитала / Н.А. Кизим — X.: Бизнес Информ, 2000. — 102 с.
3. Пасхавер Б.Й. Концентра^я та ефективнсть сiльськoгo господарства / Б.Й. Пасхавер // Економка АПК. — 2013. — №1. — С. 16—23.
4. Авдашева С.Б. Формы экономической концентрации в условиях мягких бюджетных ограничений. Материалы Бюро экономического анализа, 2000.
5. Авилов Г.Е., Клейн Н.И. Закон о защите экономической конкуренции и ограничении монополистической деятельности (проект) // Законодательство и экономика, 1995. — №3.
6. Глазьев С.Ю. Экономическая теория технического развития. — М.: Наука, 1990.
7. Иванов Ю.В. Слияния, поглощения и разделение компаний: стратегия и тактика трансформации бизнеса / Ю.В. Иванов. — М., 2001. — 274 с.
8. Кизим Н.А. Концентрация и интеграция капитала / Н.А. Кизим. — X.: Бизнес Информ, 2000. — 102 с.
9. Радыгин А. Российский рынок слияний и поглощений: этапы, особенности, перспективы [Текст] / А. Радыгин // Вопросы экономики. — 2009. — №10. — С. 23—45.
10. Карпенко Н.М. Державний антимонопольний контроль про-цеав екoнoмiчнoí дiяльнoстi: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. держ. управляя / Н.М. Карпенко. — К., 2010. — 22 с.
11. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика / Пер. 16—го англ. изд. — М.: ИНФРА — М., 2007. — 940 с.
12. Саниахметова Н.А. Правовий захист конкуренци у пщприем-ництв УкраУни. — Одеса: ООО «Бах—ва», 1998. — С. 153.
13. Розпорядження Антимонопольного комтету УкраУни «Про По-ложення про контроль за екoнoмiчнoю концентра^ею».
14. Долан Э. Дж, Линдсей Д.Е. Рынок: микроэкономическая модель: Пер. с англ. — СПб.: СП «Автокомп» 1992. — С. 492.
15.1гнатюк А. Гaлyзевi ринки: теopiя, практика i напрями регулю-вання: Мoнoгpaфiя. — К.: ННЦ1АЕ, 2010. — С. 83.
1 6. Удалов Т.Г. Конкурентне право: Навч. поаб. — К.: Школа, 2004. - 496 с.
I.B. APTIMOHOBA,
к.е.н., доцент, Бшоцерювський нацональний аграрний ун/верситет
Теоретичш шдходи до формування системи продовольчо! безпеки
У статт розглянуто генезис трактування поняття «продовольча безпека». Досл'/джено iерарячнi р/вн/ забезпечення продовольчоi безпеки. Вид/лено характеристики продовольчого забезпечення для оцнки продовольчоi безпеки на р/з-них рвнях. Визначено пр/оритетнi напрями п/двищення рвня продовольчоi безпеки.
Ключов1 слова: продовольча безпека, виробництво, споживання, самозабезпечення, резервний фонд, продовольство.
И.В. APTÈMOHOBA,
к.з.н., доцент, Белоцерковский национальный аграрный университет
Теоретические подходы к формированию системы продовольственной безопасности
B статье рассмотрен генезис понятия «продовольственная безопасность». Исследованы иерархические уровни обеспечения продовольственной безопасности. Выделены характеристики продовольственного обеспечения для оценки продовольственной безопасности на различных уровнях. Определены приоритетные направления повышения уровня продовольственной безопасности.
Ключевые слова: продовольственная безопасность, производство, потребление, самообеспечение, резервный фонд, продовольствие.
I. ARTIMONOVA,
Ph.D., associate professor of finance and credit, Bila Tserkva National Agrarian University
Theoretical approaches to formation of a food safety system
The article discusses the genesis of the interpretation of the «food security» concept. Hierarchical levels of food security are investigated. Highlighted characteristics of food supply for the assessment of food security at all levels. The priority directions of improvement of food security are determined.
Keywords: food security, production, consumption, self-reliance, reserve, food.
© I.B. APTIMOHOBA, 2016
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 3 (178)/2016 19
