CC BY
13
ня сфери природокористування також вносить деструктив у здмснення владними ¡нституцтми ефективно' нацюналь-но''' еколого-економ¡чноï пол¡тики. Урахування мжнародно-го досв¡ду регулювання сфери природокористування спри-ятиме формуванню д¡eвого ¡нституц¡онального простору взаемодп м¡жнародних орган¡зац¡й природоохоронного характеру та урядв окремих держав з метою узгодження як глобальних, так ¡ рег¡ональних пр¡оритет¡в охорони навко-лишнього середовища, особливо гарантування еколопчно'У безпеки соц¡ально-економ¡чного розвитку кра'ни.
Список використаних джерел
1. Хвесик М.А., Голян В.А. 1нституцюнальна модель природокористування в умовах глобальних виклиюв: [монограф1я] / М.А. Хвесик, В.А. Голян // - К.: Кондор, 2007. - 480 с.
2. Андрощук I.B. Анал1з м1жнародного досвщу застосування еко-ном1чних важел1в для здмснення еколопчно! пол1тики в Укра'п-ii/ I.B. Андрощук // Пдролопя, г1дрох1м1я i пдроеколопя: Наук. зб. / Вщп. редактор В.К. Хтьчевський. - Ки'в - Луцьк: РВВ Луцького ДТУ, 2012. - Т. 4. - С. 13-17.
3. Павленко 0.0. Урахування еколопчних та природоохорон-них податкових надходжень у економтних розрахунках / 0.0. Пав-
ленко // Вюник СумДУ. Серт «Eкономiка». - №10 (43). - 2002. -С. 167-171.
4. Хвесик Ю.М. Досвщ реалiзацiï органiзацiйно-економiчного ме-ханiзму управляя природокористуванням в США / Ю.М. Хвесик // Репональна економiка. - 2001. - №1. - С. 140-146.
5. Герасимчук З.В., Вахович 1.М., Голян В.А., 0лексюк А.0. Транс-формацiя iнституцiонального механiзму природокористування в умовах глобал^аци: еколопчы ¡мперативи та системнi суперечностi: [мо-нографiя] / З.В. Герасимчук та ¡н. - Луцьк: Надстир'я, 2006. - 228 с.
6. Царенко 0.М. Фiнансово-органiзацiйнi проблеми забезпечення сталого розвитку / 0.М. Царенко // Вюник Сумського нацюнально-го аграрного унверситету. Серiя «Фiнанси i кредит». - 2001. - №2.
- С. 9-12.
7. Буркинський Б., Галушюна Т. Глобал^аци економ^и та нацг ональна екологiчна доктрина // Б. Буркинський, Т. Галушюна // Економют. - 2002. - №9. - С. 20-23.
8. Рогач С.М. 0податкування використання природних ресур-св аграрно' сфери як засВ еколопзаци господарсько''' дiяльностi / С.М. Рогач // Розвиток аграрного пщприемництва: тенденцп i пер-спективи: матерели IV Miжнар. наук.-практ. конф. молодих учених (у заочна формi) / редкол.: Ю.0. Лупенко [та ¡н.]. - К.: ННЦ 1АЕ, 2012.
- С. 281-285.
УДК 331.1013 (477.83)
О.П. АМБРОСЕНКО,
к.е.н., доцент кафедри теоретичноï та прикладной' економ'жи, М'жрепональна академия управления персоналом
Мехашзм державно! шдтримки сшьськогосподарських шдприемств
У статтi проведено диагностику стану розвитку сшьськогосподарських п'щприемств. Виявлено основн детермнанти, що впливають на господарсько-економiчну дтльн'ють Ыльськогосподарськоï виробничо-економiчноï системи. Запро-поновано механизм державноïпедтримки, який Грунтуеться на реапзац'наведених заходов на макро-, мезо-, мiкрорiвнi.
Ключов'1 слова: детермiнанти негативного впливу, сльськогосподарськi п>дприемства, механизм державноïп^дтримки.
А.П. АМБРОСЕНКО,
к.з.н., доцент кафедры теоретической и прикладной экономики, Межрегиональная академия управления персоналом
Механизм государственной поддержки сельскохозяйственных предприятий
В статье проведена диагностика состояния развития сельскохозяйственных предприятий. Выявлены основные детерминанты, влияющие на хозяйственно-экономическую деятельность сельскохозяйственной производственно-экономической системы. Предложен механизм государственной поддержки, основанный на реализации приведенных мероприятий на макро-, мезо-, микроуровне.
Ключевые слова: детерминанты негативного воздействия, сельскохозяйственные предприятия, механизм государственной поддержки.
O.P. AMBROSENKO,
Ph.D., assistant professor of theoretical and Applied Economics Interregional Academy of Personnel Management
Mechanism of state support to agricultural enterprises
In the article the diagnosis of the situation of agricultural enterprises. The basic determinants that affect business and economic activities of agricultural production and economic system. The mechanism of state support, based on the implementation of the following measures at the macro, meso, micro levels.
Keywords: determinants of the negative impact, the farms, the mechanism of state support.
Постановка проблеми. Специфiчним сектором еконо-мки залишаеться аграрна галузь, що характеризуемся за-лежнлстю сшьськогосподарських глдприемств як вщ природ-но-кл^атичних умов, так i вщ державного субсидування. Сезоннють виробництва та вщсутнють пос™них доходiв призводять до того, що сшьськогосподарська виробничо-
економiчна система е найбшьш вщсталою в технко-тех-нолопчному i уразливою у фiнансово-економiчному аспект компонентою реального сектору економки. В той же час рiвень сшьськогосподарського виробництва безпосередньо впливае на стан продовольчо', енергетично' безпеки держа-ви i со^альну стабшьнють, що обумовлюе розробку дieвого
62 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 2 (165)/2015
© О.П. АМБРОСЕНКО, 2015
MexaHi3My flepxaBHoi' niflTp/MK/ po3B/TKy cinbCbKorocnoflap-CbK/x niflnp/EMCTB.
AHani3 flocniflrneHb ra nyBniKaqiu 3 npoSneMu. CTpa-TeriHH/M iMnepaT/BOM cynacHoro po3B/TKy eKOHOMiKi e flep-xaBHe perynraBaHHn cinbCbKorocnoflapcbK/x niflnp/EMCTB. IpeflCTaBneHii npo6neMaT/ui np/flinnraTb Ben/Ky yBa-ry BifloMi BHeHi, cepefl nK/x cnifl Bifl3HaH/T/ 3.C. BapHanii, M.R fleM'nHeHKa, H.B. 3iHHeHKo, G.M. 3onoTHiKoBy, ^.O. Hy-neHKa, B.R Mecenb-BecennKa, r.n. naceMKo, I.B. ripoKony, n.T. Ca6nyKa, O.M. CynpyHa, B.r. TKaHeHKa.
Mera crani. ypaxoByraH/ HayKoBi HanpauraBaHHn, B/nBneHo Heo6xiflHicTb npoBefleHHn c/cTeMHo-Kp/T/HHoro aHani3y po3-BiTKy cinbCbKorocnoflapcbKix niflnp/EMCTB Ta po3po6K/ Mexa-Hi3My i'x flepxaBHoi' niflTp/MK/ Ha MaKpo-, Me3o- Ta MiKpopiBHi.
y cTaTTi iMnneMeHToBaHo 3aranbHonp/iHnTi eKoHoMiHHi MeTofl/, 3oKpeMa MeTofl eKcnepTHoro ouiHraBaHHn «flenb^i», Teo-peT/HHoro y3aranbHeHHn i nopiBHnHHn - flnn po3Kp/TTn cyTHocTi Ta B/nBneHHn ochobh/x TeHfleHuii. TeopeT/HH/M i MeToflonoriH-h/m 6a3/coM cTan/ HayKoBi flopo6K/ BiTH/3HnH/x i 3apy6ixH/x BHeHix, HopMaTiBHo-npaBoBi floKyMeHT/ 3 n/TaHb flepxaBHoro perynraBaHHn couianbHo-eKoHoMiHHoro po3B/TKy cinbcbraroc-noflapcbKix niflnpieMCTB Ta cTaT/cT/HHi flaHi.
BuKnan ocHOBHoro Marepiany. CyHacHi ^opMauii' rno-6ani3oBaHix B/Kn/KiB aKTyani3yraTb npo6neMy niflB/i|eHHn e^eKTMBHocTi flepxaBHoi' niflTp/MK/ B/po6H/KiB cinbCbKoroc-noflapcbKoi npoflyKuii', nKa noB/HHa 6yT/ He npocTo fliEBora 3 nornnfly noKa3H/KiB eKoHoMiHHoi' Ta couianbHoi' e$eKT/BHoc-Ti, a i cT/MynraBaT/ cTaHoBneHHn yKpai'H/ nK arpapHoi' flepxa-b/. ToMy floMiHaHTHy ponb Biflirpae TaK/i iHCTpyMeHT Bnn/By Ha po3B/ToK cy6'eKTiB eKoHoMiK/, nK e^eKT/BHa flepxaBHa noni-T/Ka niflTp/MK/ cinbCbKorocnoflapcbK/x niflnp/EMCTB.
flenKi BHeHi BBaxaraTb, |o y n/TaHHnx flepxaBHoro perynra-BaHHn He Moxe 6yT/ oflHoro pirneHHn pa3 i Ha3aBxfl/, ocKinbK/ ue 3anex/Tb He TinbK/ Bifl noniT/HH/x Ta eKoHoMiHH/x h/hh/-KiB, a i Bifl $aKTopa Hacy, piBHn 3a6e3neHeHHn npofloBonbHoi' 6e3neK/ Kpai'H/, e^eKT/BHocTi 3acTocyBaHHn pi3HoMaHiTH/x MexaHi3MiB, roToBHocTi iHCT/TyuiiHoi' c/cTeM/ [4, c. 45].
y cBiToBy npaKT/Ky iMnneMeHToBaHo TaKi rnicTb MeTofliB flepxaBHoro Bnn/By Ha p/HKoBe cepefloB/i|e:
1) aHT/MoHononbHa noniT/Ka;
2) cT/MynraBaHHn KoHKypeHuii;
3) perynraBaHHn, nKe flo3BonnE cneuianbH/M opraHaM cTe-x/T/ 3a uiHaM/, o6cnraM/ B/po6H/uTBa;
4) flepxaBHa BnacHicTb Ha MoHononii;
5) KoHTponb uiH Ha 6inbi±iicTb ToBapiB Ta nocnyr;
6) noflaTK/.
ieprni Tp/ 3aco6/ e ocHoBora flepxaBHoi' noniT/K/ y po3B/-HeH/x Kpai'Hax. OcTaHHi Tp/ niflxofl/ xapaKTepHi flnn flepxaB, |o po3B/BaraTbcn. ¥pyHTyraH/cb Ha TBepflxeHHi n. CaMyenbcoHa, MoxHa 3po6/T/ b/chobok, |o MeTofl/ perynraBaHHn cinbCbKo-rocnoflapcbK/x niflnp/EMCTB B/Kop/cToByraTbcn nepeBaxHo y cna6opo3B/HyT/x Kpai'Hax, a MeTofl/ niflTp/MK/ Ta cT/MynraBaH-Hn - y cTa6inbH/x Ta b/coko po3B/HyT/x flepxaBax [8, c. 184].
ipoBiflHi eKcnepT/ HaronornyraTb [3], |o 3a H/Hii±iHix reono-niT/HH/x Ta eKoHoMiHH/x yMoB flpa/BepoM eKoHoMiHHoro 3poc-TaHHn Moxe cTaT/ arpapH/i ceKTop 3 ornnfly Ha nepcneKT/B/ po30/peHHn eKcnopTHoi' reorpa^ii' 36yTy npoflyKuii'. 3aBflnK/ Bifl-Kp/TTra EBponeicbKoro p/HKy flnn yKpai'HCbK/x ToBapiB Ta cKa-
cyBaHHra BBi3H/x m/t MoxHa oHiKyBaT/ 3pocTaHHn o6cnriB eKC-nopTy cinbCbKorocnoflapcbKoi' npoflyKuii' flo GC. 3HaHHa HacT/Ha npoflyKuii' cinbCbKorocnoflapcbK/x ToBapoB/po6H/KiB cepT/^iKo-BaHa b GBponi. ipoTe ochobh/m flecTpyKT/BH/M h/hh/kom, nK i y B/naflKy 3 npoM/cnoB/M b/po6h/utbom, e c/poB/HHa cnpnMo-BaHicTb eKcnopTy, oflHaK np/ onT/MicT/HHoMy cueHapira po3B/-TKy Ha nepcneKT/By cTpyKTypHicTb eKcnopTy Moxe 3MiHraBaT/cb.
OopMyBaHHn e^eKT/BH/x perynnTopH/x MexaHi3MiB arpap-Horo ceKTopy eKoHoMiK/ nepefl6aHaE B/3HaHeHHn HiTK/x uinei, o6rpyHTyBaHHn Ta B/Kop/cTaHHn c/cTeM/ BiflnoBiflH/x Kp/Te-piiB. 3aranoM, cBiToBi TeHfleHuii fleMoHCTpyraTb, |o floMiHaHT-h/m 6a3/coM arpapHoi' 3oBHii±iHboToproBenbHoi' noniT/K/ eKo-HoMiHHo po3B/HeH/x KpaiH e flepxaBHa niflTp/MKa arpapHoro ceKTopy b KoHTeKCTi pi3H/x floTauii, cy6c/flii i ninbr.
y flenK/x Kpai'Hax flepxaBHi ^iHaHcoBi BKnafleHHn b cinbCbKe rocnoflapcTBo b 1,5-2 pa3/ nepeB/iyraTb p/HKoBy BapTicTb io-ro npoflyKuii'. flepxaBHa niflTp/MKa cinbCbKoro rocnoflapcTBa Ta xapHoBoi' npoM/cnoBocTi cnp/nna 3HaHHoMy 36inbi±ieHHra B/po6-H/uTBa npofloBonbCTBa y Kpai'Hax, |o Ha uei Hac e ioro Hai6inb-0/m/ eKcnopTepaM/ - y C0A, KaHafli, Kpai'Hax GC [10]. CyMa B/TpaT Ha arponpofloBonbHy noniT/Ky b HauioHanbHoMy 6raflxe-Ti He e KinbKicH/M iHfl/KaTopoM piBHn niflTp/MK/ ceKTopy. flnn ouiHraBaHHn piBHn pe3ynbTaT/BHocTi flepxaBHoro perynraBaHHn CinbCbKoro rocnoflapcTBa Ta e^eKT/BHocTi flepxaBHoi' niflTp/MK/ y cBiToBii npaKT/ui B/Kop/cToByraTb neBHi noKa3H/K/.
Hapa3i icHyE flBa MeToflonoriHH/x niflxofl/ flo B/3HaHeH-Hn piBHn BHyTpirnHboi' niflTp/MK/ arponpofloBonbHoro ceKTopy Kpai'H/ - OpraHi3auii' eKoHoMiHHoro cniBpo6iTH/uTBa i po3B/-TKy (OECP) (зfli/cнraE ouiHraBaHHn Ta nopiBHnHHn HauioHanb-h/x noniT/K y c^epi arponpofloBonbCTBa) Ta CBiToBoi' op-raHi3auii' TopriBni (3fliicHraE KoHTponb Hafl 3o6oB'n3aHHnM/ KpaiH-HneHiB COT i oflo 3H/xeHHn piBHn niflTp/MK/). OECP ouiHraE e^eKT/BHicTb flepxaBHoi' niflTp/MK/ y po3pi3i oTp/My-BaHiB TpaHc^epiB (B/po6H/K, cnox/BaH h/ ceKTop 3aranoM), a COT - Knac/^iKyE 3axofl/ BHyTpirnHboi niflTp/MK/ Ha Ti, |o h/-HnTb flecTpyKT/BH/i Bnn/B Ha B/po6H/uTBo i TopriBnra, to6to Bnn/BaraTb Ha o6cnr/ B/po6H/uTBa i uiH/ y TaK/i cnoci6, io ue np/3Bofl/Tb flo Hee^eKT/BHoro B/Kop/cTaHHn pecypciB, Ta Ti, io He Bnn/BaraTb Ha B/po6H/uTBo i TopriBnra. BiflnoBiflHo flo uboro Kp/Tepira Bci 3axofl/ flepxaBHoi niflTp/MK/ yMoBHo nofli-neHi Ha cKp/HbK/: 3eneHy, 6naK/THy, xoBTy Ta HepBoHy.
flo «3eneHoi' cKp/HbK/» BiflHocnTb 3axofl/ BHyTpirnHboi niflTp/MK/, nKi He Bnn/BaraTb Ha B/po6H/uTBo i TopriBnra cinbCbKo-rocnoflapcbKora npoflyKuisra, a oTxe i'xHi o6cnr/ ^iHaHcyBaHHn He niflnnraraTb cKopoHeHHra (kout/ Ha BflocKoHaneHHn iH^pa-cTpyKTyp/, cTpaxyBaHHn Bpoxara, oxopoHy HaBKon/rnHboro ce-pefloB/|a, HayKoBi flocniflxeHHn to|o) [7]. 3axofl/ «6naK/THoi cKp/HbK/» TaKox He niflnnraraTb cKopoHeHHra. flo h/x BiflHocnTb nporpaM/ 3 o6MexeHHn nepeB/po6H/uTBa cinbcbKorocnoflap-cbKoi' npoflyKuii' (He 6inbi±ie 85% Bifl B/po6H/uTBa), a caMe b/-nnaT/ Ha ^iKcoBaHi cinbCbKorocnoflapcbKi nno|i a6o noroniB'n. 3axofl/ «xoBToi' cKp/HbK/» e npeflMeToM 3o6oB'n3aHb |oflo cKopoHeHHn o6cnriB 6raflxeTHoi niflTp/MK/. MaKc/ManbHo flo-nycT/M/i piBeHb niflTp/MK/ po3paxoByETbcn nK cepeflHbopiH-Ha Ben/H/Ha ^aKT/HH/x B/TpaT Ha 3axofl/ «xoBToi' cKp/HbK/» BnpofloBx ocTaHHix Tpbox poKiB. MiHiManbHo flo3BoneHa niflTp/MKa de minimis cTaHoB/Tb 5% Bifl BapTocTi npoflyKuii cinb-rocnB/po6H/uTBa flnn po3B/HeH/x KpaiH Ta 10% flnn KpaiH,
OopMyBaHHA pmhkobmx BiflHOCMH b YKpai'Hi № 2 (165)/2015 63
що розвиваються. До «червоноУ скриньки» вщносять заходи з експортного субсидування. СОТ забороняе застосову-вати експортн субсидп, кр1м тих, як зафксоваы в перелку зобов'язань кра'ни [6]. Одним з базисних компонент реального сектору економки УкраУни, що мае потужний експортний потенцвл, е стьськогосподарське пщприемство.
Стьськогосподарсью пщприемства - економнно самостм-н господарськ ланки з правом юридичноУ особи, що займа-ються виробництвом стьськогосподарськоУ продукци з метою УУ реалваци та дють на засадах пщприемництва, передбачених Господарським кодексом УкраУни [10]. Основними бар'ерами Ухнього розвитку е: низька ефективнють виробництва; недо-сконалють мехаызмв ¡нвестицмного забезпечення; дефор-мацт ц¡нових пропорц¡й; нерацюнальне використання та вщ-сутн¡сть ринку земл¡ с¡льськогосподарського призначення; забезпечен¡сть основними засобами; дисонантнкть ¡нфра-структури та мехаызмв регулювання кон'юнктури аграрного ринку; деформацт структурност¡ виробництва; загострення соцвльних проблем у с¡льськ¡й мкцевосй
За п¡дсумками ф¡нансовоУ д¡яльност¡ великих та серед-н¡х п¡дприeмств УкраУни у 2013 роц 24% вщ ус¡eУ ктькос-т¡ п¡дприeмств стьського господарства стали збитковими. У порвняны з 2012 роком цей показник збтьшився на 5,1 пункту. У грошовому екввалент сума збитку, одержаного пщприемствами у 2013 роц¡, збтьшилась майже на 3 млрд. грн., або на 73,3%, ¡ становила 7 млрд. грн. Загальний фЬ нансовий результат великих та середых стьськогосподар-ських п¡дприeмств до оподаткування у 2013 роц становив 11,6 млрд. грн., що на 39,1% менше, ыж у 2012 роц [1].
Детерм¡нантами наявних тенденц¡й е: загальна еконо-м¡чна ситуац¡я в краУш, великий врожай в УкраУн та св¡т¡, що спричинив надлишок пропозици основних стьськогоспо-дарських культур, у результат зменшилися закуп¡вельн¡ цЬ ни, в¡д яких ¡ залежить юнцевий ф¡нансовий результат гос-подарсько-економнноУ д¡яльност¡.
Станом на к¡нець 2012 року в УкраУн ¡снувало 40 676 фермерських господарств, 4301,8 тис. особистих селян-ських господарств, 55 866 стьськогосподарських пщпри-емств (див. табл.); порвняно з 2005 роком Ухня к¡льк¡сть ско-ротилася на 4,2, 12,5 та 3,5% вщповщно.
Mал¡ с¡льськогосподарськ¡ п¡дприeмства роблять суттевий внесок у валове виробництво продукци. Так, ¡з загальноУ вар-тост валовоУ продукци с¡льського господарства, яка за пщ-сумками 2012 року становила 223 254,8 млн. грн., сукупний внесок господарств населення та фермерських господарств становив 124 283,6 млн. грн., або 55,7%, внесок стьськогосподарських пщприемств - 98971,2 млн. грн., або 44,3% [9].
Недостатне використання техннних засобв ¡ переважання ручноУ прац у господарствах населення обумовлюють неви-соку продуктивнють прац^ яка е нижчою у 3,5 раза пороняно
¡з стьгосппщприемствами та у 3,4 раза - пороняно з фер-мерськими господарствами.
Др^нотоварне виробництво виконуе значну соц^ль-но-економ¡чну функц¡ю - забезпечуе зайнятють стьсько-го населення. Внасл¡док активного розвитку агрохолдинго-вих структур, як ор¡eнтован¡ на виробництво нетрудом¡стких стьськогосподарських культур, вщбуваеться скорочення чисельност¡ зайнятих у стьськогосподарських пщприем-ствах (у 2010-2012 роках середня ктьюсть працвниюв, зайнятих у с¡льськогосподарському виробництв¡ у стьськогосподарських пщприемствах, скоротилася на 31 632 особи - з 590 198 до 558 566 осб та м^рацт селян ¡з сфери колективного господарства в господарства населення, як з пщсобного господарства перетворюються на основну сферу зайнятост стьського населення [6].
За результатами проведених дослщжень 1нституту стьського розвитку близько 64% стьськогосподарських пщ-приемств УкраУни мають потребу в довготермЫовому кре-дитуванн¡ (термЫом в¡д 5 до 20 роюв), 16% - необх¡дн¡ середньостроков¡ кредити (вщ 1до 5 рок¡в) [1]. В УкраУн 0,5% с¡льськогосподарських пщприемств одержують прибуток по-над $1 млн., ще майже 10% - понад $100 тис. [7, с. 99]. Наведен дан свщчать про те, що п¡льговими кредитами необидно забезпечувати суб'eкт¡в, як першочергово потребують державноУ п¡дтримки, а витрачання бюджетних кошт¡в на зде-шевлення кредитних ресурс¡в для стьськогосподарських пщприемств, кредитоспроможнють яких дае можлив¡сть одер-жувати кредити на загальних пщставах, е недоц¡льним.
Комплексне дослщження вектор¡в розвитку стьськогос-подарських пщприемств краУни св¡дчить про необхщнють удосконалення механ¡зму державноУ п¡дтримки даноУ сфери виробничо-економ¡чноУ д¡яльност¡. Отже, необхщно проана-л¡зувати детерм¡нанти ¡ виявити проблеми, що чинять нега-тивний вплив, та визначити на Ух основ¡ ефективн важел¡ ак-тив^ацп господарсько-економнноУ д¡яльност¡.
На думку З. Варналт, державна п¡дтримка являе собою, з одного боку, державне регулювання пщприемницького сектору економки, що передбачае св¡доме формування дер-жавними структурами правових, економнних та органЬ зац¡йних умов становлення ¡ розвитку пщприемництва, а з ¡ншого - створення стимула використання матер¡альних ¡ ф¡нансових ресурс¡в, як¡ залучаються у сферу пщприемництва на птьгових засадах або безоплатно [1, 2].
П. Саблук зазначае, що основними напрямами та прюрите-тами державноУ пщтримки повинн¡ бути так¡: виробництво продукци рослинництва ¡ тваринництва; вщтворення ресурсного потенц¡алу с¡льськогосподарських пщприемств; ¡нновацмний розвиток галуз¡; розвиток тертгрй та аграрного ринку [3].
Проте актуальною залишаеться проблематика формування векторю диверсиф¡кац¡У ¡нструмент¡в ¡ важелю ре-
Кшьмсть стьськогосподарських пщприемств, фермерських господарств та особистих селянських господарств у сшьському господарств! Укра'ни, од.
2005 2009 2010 2011 2012 2012, у% до 2005
С¡льськогосподарськ¡ пщприемства 57877 57152 56493 56133 55866 96,5
Фермерськ¡ господарства 42445 41906 41524 40965 40676 95,8
0собист¡ селянськ¡ господарства, тис. од. 4915,3 4612,1 4540,4 4359,0 4301,8 87,5
Джерело: розраховано за даними Державноi служби статистики Украни.
64 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 2 (165)/2015
aлiзaцiï деpжaвнoï пiдтpимки ciльcькoгocпoдapcькoгo пщ-пpиeмcтвa.
Miжнapoдний дocвiд cвiдчить, щo caме деpжaвa вiдiгpae пpoвiднy poль y пiдтpимцi ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpи-eмcтв тa cтвopеннi yмoв ïx ефективнoгo фyнкцioнyвaння. B yмoвax poзвиненoгo pинкy, де екoнoмiчнi пpoтиpiччя зглa-дженi, icнyють oб'eктивнi фaктopи деpжaвнoгo втpyчaння y poзвитoк ciльcькoгo гocпoдapcтвa, a caме: пpиpoднo-клiмa-тичш чинники, якi зyмoвлюють неoбxiднicть cтвopення ^c-теми cтpaxyвaння, pегyльoвaнoï деpжaвoю; вплив неcтa-бiльниx цiн, ïx кoливaння зaлежнo вiд кoн'юнктypи pинкy, щo пoяcнюe неcтaбiльнicть дoxoдiв ciльcькoгocпoдapcькoï ви-poбничo-екoнoмiчнoï cиcтеми.
Bизнaчaючи poль i функцп деpжaви в пiдтpимцi aгpapнoгo пiдпpиeмництвa, зoкpемa пpивaтнoгo, дoцiльнo видiлити тpи гpyпи фopм, метoдiв i вaжелiв, cпpямoвaниx нa дocягнення пocтaвленoï мети, a caме:
1. Eкoнoмiчнi фopми, метoди i вaжелi безпocеpедньoгo ^я-мoгo] впливу деpжaви нa poбoтy пiдпpиeмницькиx cтpyктyp.
2. Aдмiнicтpaтивнo-пpaвoвi вaжелi i метoди впливу деp-жaви нa cпpияння poзвиткy пpивaтнoгo пiдпpиeмництвa.
3. Hепpямi (oпocеpедкoвaнi) екoнoмiчнi i opгaнiзaцiйнi ме-тоди cпpияння poзвиткy пpивaтнoгo пiдпpиeмництвa [4, c. 89].
Poзвитoк ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв в Укpaïнi в кoнтекcтi пpoдoвження кypcy pефopм в aгpapнiй cфеpi еко-нoмiки пoвинен cтaти дoмiнaнтнoю дoктpинoю coцiaльнo-екoнoмiчниx тpaнcфopмaцiй. Для цьoгo неoбxiднo poзpoбити тa pеaлiзyвaти меxaнiзм нa мaкpo-, мезo- тa мaкpopiвняx iз вiдпoвiдними викoнaвчими opгaнaми, зaкoнoдaвчoю бaзoю тa pеcypcнo-cиpoвинним зaбезпеченням. Hегaтивними де-теpмiнaнтaми здiйcнення гocпoдapcькo-екoнoмiчнoï дiяль-нocтi вiтчизняниx ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв е: фЬ нaнcoвi тpyднoщi, цикглчы кoливaння, iнфляцiя, диcпapитет цiн нa пpoдyкцiю, пoдaткoвий тиcк, кoнкypенцiя великиx пщ-пpиeмcтв. Бaзиcнoю пpoблемoю е тpyднoщi з фiнaнcyвaн-ням, a мме вiдcyтнicть дocтaтньoгo кaпiтaлy у б^шо^л нa-cелення, cклaднicть, невигщнють, a пoдекyди й немoжливicть oдеpжaти кpедитнi pеcypcи.
Bpaxoвyючi poзглянyтi детеpмiнaнти, мoжнa зaпpoпoнyвa-ти тaкi зaxoди деpжaви:
- cтвopення пеpедyмoв для зaлyчення iнвеcтицiй;
- фopмyвaння деpжaвниx фoндiв;
- cтвopення cпецiaлiзoвaниx фiнaнcoвиx iнвеcтицiй;
- нaдaння пoдaткoвиx пшьг (знижoк];
- зacтocyвaння пpиcкopенoï aмopтизaцiï;
- зaпpoвaдження меxaнiзмiв cтpaxyвaння пpивaтнoгo пщ-пpиeмництвa тoщo [б, c. 50].
Ha ocнoвi екcпеpтнoгo методу «Дельфi» пpoведенo дocлi-дження дyмoк пpедcтaвникiв aпapaтy yпpaвлiння c^^^rac-пoдapcькиx пiдпpиeмcтв Чеpнiгiвcькoï oблacтi (TOB «Arpo-бioз», TOB «Aгpoiнтеp», TOB «Aгpoленд», TOB «Aгpocфеpa», CTOB «Aндpiïвcьке», CTOB «Деcнa», TOB «Eкo Eнеpджi У^-iNa», TOB «Hивa», TOB «Erap»], щo в pезyльтaтi дозволило визнaчити тaкi бaзиcнi фaктopи, як cпpияють ïx poзвитoк: деpжaвнa пiдтpимкa (30% вiдпoвiдей pеcпoндентiв], ф^нм-вo-кpедитне i мaтеpiaльнo-теxнiчне зaбезпечення (i5,9%], cитyaцiя нa pинкy (i2%], виcoкoквaлiфiкoвaний yпpaвлiн-cький пеpcoнaл (iO%], нopмaтивнo-пpaвoве pегyлювaння
(5%], iннoвaцiйнo-iнвеcтицiйне зaбезпечення (3,б%], cтpaте-гiя poзвиткy (2,7%], iнфopмaцiйне зaбезпечення (2,3%], cтaв-лення нacелення дo дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa (i,B%].
Зa pезyльтaтaми пpoведенoгo дocлiдження мoжнa зpoби-ти виcнoвки, щo деpжaвнa пiдтpимкa e вoднoчac cтимyлю-ючим детеpмiнaнтoм тa дoмiнaнтнoю кoмпoнентoю cиcтеми деpжaвнoгo pегyлювaння poзвиткy ciльcькoгocпoдapcькoï виpoбничo-екoнoмiчнoï cиcтеми.
Пpи видiленнi гpoшoвиx pеcypciв вiдпoвiднo дo poзpoбле-ниx пpoгpaм тa нaпpямiв нa пiдтpимкy ciльcькoгocпoдap-cькиx пiдпpиeмcтв ocнoвним зaвдaнням деpжaви e безпе-pеpвний кoнтpoль зa ïx цiльoвим викopиcтaнням. Деpжaвнi acигнyвaння пoкликaнi зaбезпечyвaти cтaлi yмoви функцю-нyвaння виpoбничo-екoнoмiчнoï cиcтеми, дoпoмoгти у виpi-шенн кoмплекcy icнyючиx пpoблем тa cпpияти нapoщyвaнню oбcягiв виpoбництвa.
Ocнoвнoю кoмпoнентoю пiдтpимки ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв в Укpaïнi е пoдaткoвi пpефеpенцiï, зoкpемa пшь-ги зi cплaти ПДB. Ha погоды у paмкax деpжaвнoï пiдтpимки фyнкцioнye cпецiaльний pежим oпoдaткyвaння для ^ль^ко-гocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв, яким пеpедбaчaeтьcя, щo cyми ПДB, oтpимaнi вщ пoкyпцiв у вapтicнoмy виpaзi зa пocтaвле-нi ciльcькoгocпoдapcькi тoвapи ^ocry™], не cплaчyютьcя дo бюджету, a пеpеpaxoвyютьcя нa влacнi cпецiaльнi paxyнки i зaлишaютьcя в ïx poзпopядженнi.
Пpoте icнye диcпpoпopцiя мiж зpocтaнням пoдaткoвиx до-тaцiй, щo нaдaютьcя ciльcькoгocпoдapcьким пiдпpиeмcтвaм зi cплaти ПДB, тa зpocтaнням oбcягy виpoбництвa ciльcькoгoc-пoдapcькoï пpoдyкци. Пoчинaючи з 2007 po^ тaкi пiльги зpoc-тaють щopiчнo в cеpедньoмy нa 40%, у той чac як зpocтaння oбcягiв виpoбництвa пpoдyкцï'' з 2007 po^ не пеpевищye 20% (^м ypoжaйниx 2008 i 20i0 po^]. Oтже, цей меxaнiзм вико-pиcтoвyeтьcя не ефективнo, a швидше для toro, щoб пpикpiпи-ти пеpвинниx виpoбникiв до ^oix тpaдицiйниx зон пocтaчaння тa зaбезпечити безпеpебiйне пocтaчaння cиpoвини [i].
Дoцiльнo зaпpoпoнyвaти тaкi cпецифiчнi детеpмiнaнти, що cтвopюють cпpиятливi умови для poзвиткy ciльcькoгocпo-дapcькиx пiдпpиeмcтв: нaявнicть pеcypciв; вiдпoвiднa Ыф-pacтpyктypa; дocтyпнi пiльгoвi кpедити; cпpияння зaлyчен-ня iнвеcтицiй; дocтyпнicть cyбcидiй, дoтaцiй тa кoмпенcaцiй; мoжливicть лiзингy oблaднaння тa iн.
Дiяльнicть ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв здiйcню-eтьcя в yмoвax ентpoпiï зoвнiшньoгo cеpедoвищa, що не дae змоги зaбезпечити poзшиpене вiдтвopення тa виpiшити пpo-гaлини coцiaльнoгo xapaктеpy, дaнa пpoблемaтикa обумовле-нa вiдcyтнicтю ефективного меxaнiзмy деpжaвнoï пiдтpимки
Деpжaвнy пiдтpимкy дiяльнocтi ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв неoбxiднo yдocкoнaлювaти нa лoкaльнoмy piв-нi чеpез пpизмy poзвиткy pегioнaльниx пpoгpaм. Ha думку H.B. ЗЫченко, лише poзвитoк pегioнaльниx цiльoвиx пpoгpaм cтимyлюe ефективнicть виpoбництвa ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï, пiдвищення piвня дoxoдiв пpaцiвникiв, яю зaдiянi у ciльcькoмy гocпoдapcтвi, зaxиcт вiтчизнянoгo ciльcькoгoc-пoдapcькoгo тoвapoвиpoбникa вщ недoбpocoвicнoï конку-pенцiï, пoкpaщaння пpoдoвoльчoгo зaбезпечення як pегioнy, тaк i ^ai^ зaгaлoм [б].
З метою cтaбiлiзaцiï cитyaцï'' нa pинкy ciльcькoгocпoдap-cькoï пpoдyкцï'' тa виведення його нa вищий тa кoнкypентo-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № 2 (165)/2015 65
спроможний рвень як на внутршнм, так ¡ зовшшшй арен варто провести коригування впливу чинниюв на цей ринок та покращити умови функцюнування його суб'ектв. Пер-шочерговими заходами мають стати модерызацт ¡сную-чих форм, методв та способ¡в державно' пол¡тики, концен-трац¡я на формуванн¡ нових векторв ¡ механ¡зм¡в '' реал¡зац¡í, за умови, що аграрна полггика держави повинна вщповщати коротко- та довгостроковим потребам ринку. Використання бюджетних ресурса мае спрямовуватися на пщтримку сшь-ськогосподарських п¡дприeмств ¡ бути контрольованим. 0д-нак щоб трансформувати ринкове середовище до сприят-ливо'' ситуаци, необх¡дно ¡мплементувати рац¡ональн¡ заходи, як¡ посилять ''хн конкурентн¡ позицп на м¡жнародному ринку.
Безперечно, що процес формування пол™ки пщтримки с¡льськогосподарських п¡дприeмств в УкраУ ¡ на сьогод-н¡ супроводжуеться великою сукупн¡стю винятково складних процесс макро-, мезо- ¡ м¡крор¡вн¡в. Проте незаперечною е та обставина, що вироблен за останн¡ роки чинники впливу на аграрний сектор е об'ективними ¡ такими, що в цшому в¡дпов¡дають практиц¡ державного регулювання сшьсько-го господарства у передових кра'нах св¡ту. До них вщносимо так¡ чинники: макроеконом¡чн¡; ¡нституцмы; структурн¡; бю-джетн¡; податков¡; фЫансово-кредиты; ц¡ноутворююч¡; зо-
вн¡шньоеконом¡чн¡; еколог¡чн¡; соцвльнк Проте представлен¡ чинники не завжди використовуються вдало та ефектив-но для вггчизняного аграрного комплексу. На це впливають нед¡eв¡ та недосконал¡ нормативно-правов¡ акти ¡ розпоря-дження, як забезпечують преференци переважно для великих сшьськогосподарських структур [8].
Враховуючи потужний науково-методичний базис державного регулювання та пщтримки аграрно'' сфери в УкраУ, можна запропонувати механвм державно' п¡дтримки роз-витку сшьськогосподарських пщприемств, представлений багатор¡вневою структурою, яка дае можлив¡сть координаци заходв та 'х синерги залежно вщ аттрактора (напряму) ¡ тер-мУв реалвацп (див. рис.).
0тже, метою державно' пщтримки сшьськогосподарських пщприемств повинен стати комплексно-системний тдхщ, що полягатиме не у стимулюванн конкретних видв продук-цп чи використанн¡ певних видв ресурс¡в для виробництва, а в забезпеченн загально'' економ¡чноí стмкост сшьгосп-виробник¡в в умовах ентропп зовн¡шнього середовища. Тому запропонований механвм державно' п¡дтримки розвитку сшьськогосподарських пщприемств передбачае на кожному рвы певн заходи п¡дтримки в контекст вдосконалення за-конодавчого забезпечення, сприяння залучення ¡нвестицм,
Макрор1вень ]
Плдгримка на зовнппшх ринках
Пщгримка реашзацй продукцп на експорт 1 збереження внутрццнього ринку
Вдосконалення нормативно-правового забезпечення
Вирппення правових колЫй при вщнкодуванш ПДВ
Фшансування регюнальних цшьових програм на безповоротнш осшш
Спрощення процедур отримання кредитннх ресурмв
Розробка державних програм забезпечення машинно-тракторним парком на засадах оренди чи л1зингу
Мезоршень
Шдтрнмка на галузевому р1вт
Способи швестування
1 Г 1 Г 1 Г 1 г
Зменшення в1дсотових ставок по кредитах Державш гарант тльгових кредитив Надання субсидш, дотацш, компенсащй Компенсация витрат наНДКР
Мпфор1вень
Пщтримка на р1вш тдприемства
Пшьгового кредитування швестицшних проекте, ввдшкодування каттальних витрат на буд1вницгво тваринницьких примпцень, придбання ново! техшки
Забезпечення прямых виплат з держбюджету шдприемствам
1нвесттцйно-шновацшний розвиток
Збшыпення обсяпв державно! шдтримки швестицшних проекте Усунення перешкод у д1яльност шоземних швестор1в
Мехашзм державно! пщтримки розвитку сшьськогосподарських пщприемств
66 Формування ринкових вщносин в Укра'ы № 2 (165)/2015
надання податкових птьг, дотацй субсидй що сприятиме покращенню кiлькiсно-якiсних iндикаторiв роботи виробни-40-eK0H0Mi4H0ï системи.
Висновки
За результатами проведеного дослiдження можна зробити висновок, що формування та реалiзацiя державних цтьових програм пiдтримки сiльськогосподарських пiдприeмств по-виннi мати комплексно-системний, а не фрагментарний характер та бути дieвими на макро-, мезо- та макрорiвнi. Основними прiоритетними векторами державно'' полiтики можна видiлити: побудову яюсно нового ринкового середовища та ефективного соцiально-економiчного розвитку Ытеграцм-них формувань; системно-комплексну синергiю державно' та репонально' полiтики з метою реалiзацiï механiзму державно' пiдтримки; трансформацiю та удосконалення базисних прю-ритетiв розвитку системи земельних вщносин тощо.
У зв'язку з цим актуальними е питання визначення обся-пв видатюв державного бюджету Укра'ни на пщтримку розвитку сiльськогосподарських пiдприeмств, де необхщно вра-ховувати його специфiчнiсть через призму прiоритетностi та соцiально-економiчноï значущостi для всього суспiльства, високу ризиковють i залежнiсть вiд ци1шчност природ-но-клiматичних умов. Проблематика оцЫювання мехаыз-му державно' пiдтримки стьськогосподарських пщприемств повинна стати предметом подальших дослщжень в контек-стi пщвищення ефективностi та результативностi витрачан-ня бюджетних коштiв.
Список використаних джерел
1. Агропромисловий комплекс Укра'ни. - [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://test.minagro.gov.ua/reforms/Selo/Reform/reform25.
2. Варнал1й З.С. Державна пол1тика приватного пщприемництва: монограф1я / З.С. Варналй - К.: HIC, 2006. - 130 с.
3. Дем'яненко М.Я. Кредитна пол1тика держави щодо аграрного сектора економ1ки в ринкових умовах / М.Я. Дем'яненко // Еконо-м1ка Укра'ни .- 2002. - №4.
4. Злотнкова 6. М. Удосконалення державно' пщтримки стьсько-господарських п1дприемств як чинник 'х ф1нансового оздоровлення / 6. М. Золотн1кова // Агросв1т. - №22. - 2011. - С. 63-69.
5. З1нченко Н.В. Основы напрями державно' п1дтримки розвитку сть-ськогосподарського виробництва / Н.В. З1нченко // Електрон. ресурс: Режим доступу: http://elibrary.nubip.edu.Ua/13116/1/11znv.pdf.
6. Прокопа 1.В. 1нтеграц1я товарних селянських господарств у ринкову систему функцюнування аграрного сектору: загальн1 засади та першочер-гов1 кроки / 1.В. Прокопа // Економ1ка АПК. - 2013. - №10. - С. 16-23
7. Саблук П.Т. Основы напрями удосконалення державно' аграр-но' пол1тики в Укра'п-ii / П.Т. Саблук, Ю.Я. Лузан // Економка АПК. -№5. - 2011. - С. 3-17.
8. Самуэльсон П. Экономика / П. Самуельсон, В. Нордхаус; [пер. з англ. под ред. Н.В. Шульпиной]. - М.: Вильямс, 2001. - 688 с.
9. Стьське господарство Укра'ни за 2012 р!к. Статистичний зб!р-ник [Електрон. ресурс] Держкомстат - Режим доступу: http: http:// ukrstat.gov.ua.
10. Стратепчы напрями розвитку стьського господарства Укра'ни на перюд до 2020 року / [за ред. Ю.О. Лупенка, В.Я. Месель-Весе-ляка]. - [2-е вид., переробл. i допов.] - К.: ННЦ «1АЕ», 2012. - 218 с.
Н.М. КРИВОКУЛЬСЬКА, к.е.н., доцент, Тернопльський нацональний економ1чний университет
Удосконалення оргашзацм роботи медичних установ як функцм адмЫстративного менеджменту
У статтi обгрунтовано об'ективну необхщнють удосконалення орган1зацИ' роботи медичних установ як функцИ' административного менеджменту. Визначено напрями удосконалення органiзацiï роботи медичних установ i íx персоналу та представлено змстове наповнення кожного з цих напрямiв.
Ключов! слова: медичн установи, охорона здоров'я, адм^стративний менеджмент, органiзацiя роботи медичних установ, медичний персонал.
Н.М. КРИВОКУЛЬСКАЯ, к.з.н., доцент, Тернопольский национальный экономический университет
Совершенствование организации работы медицинских учреждений как функции административного менеджмента
В статье обоснована объективная необходимость совершенствования организации работы медицинских учреждений как функции административного менеджмента. Определены направления совершенствования организации работы медицинских учреждений и их персонала, а также представлено содержательное наполнение каждого из этих направлений.
Ключевые слова: медицинские учреждения, здравоохранение, административный менеджмент, организация работы медицинских учреждений, медицинский персонал.
N. KRYVOKULSKA,
аБвоааЬе professor, Ternopil National Economic University
Improvement of the work of medical institutions as administrative management
In the article the objective necessity of improving the organization of health care facilities as a function of administrative management. The ways of improving the organization of medical institutions and their staff and meaningful presents each of these areas.
Keywords: health facilities, health, administrative management, organization of medical institutions and medical staff.
© Н.М. КРИВОКУЛЬСЬКА, 2015
Формування ринкових вщносин в Укра'ы № 2 (165)/2015 67
