CC BY
6
- зниження ринковоУ вартост активу протягом зв1тного перюду на суттево бтьшу величину, ыж очкувалося;
- фiзичнe пошкодження активу;
- старЫня активу, що пов'язано i3 втратою можливостей його використання;
- зменшення попиту на нeматepiальний актив через змЫи в пoлiтичнoмy, eкoнoмiчнoмy та правовому сepeдoвищi;
- перевищення балансовое ваpтoстi чистих активiв над ix ринковою ваpтiстю;
- сyттeвi змiни способу використання активу протягом звiтнoгo пepioдy або такi очкуваы змiни в наступному перю-fli, що негативно впливають на дiяльнiсть пiдпpиeмства;
- iншi свiдчeння того, що ефективнють нeматepiальнoгo активу е або буде iншoю, нiж очкувалося.
Згiднo з п. 7 П(С)БО 28 допускаеться мoжливiсть зменшення корисност нeматepiальниx активiв через невизначе-нiсть строку ix використання або ix невикористання взагалi на дату piчнoгo балансу.
Порядок вiдoбpажeння на рахунках операцм зi зменшення та вщновлення кopиснoстi активiв наведено у таблиц
Висновки
Пepexiд пiдпpиeмств на Ыновацмы тexнoлoгii стьськогос-подарського виробництва вимагае вiд фаxiвцiв правильного вщображення в oблiкy пiдпpиeмства спeцифiчниx для нао^ пiдпpиeмств нeматepiальниx активiв. Тому перш ыж показу-вати у звiтнoстi пiдпpиeмства суму, що вщноситься до нема-
тервльного активу, бухгалтер повинен вивчити разом ¡з ¡н-шими фах¡вцями доц¡льн¡cть перебування на баланс даного активу, його оцЫку та терм¡ни використання. Правильне вЬ дображення надходження, амортизац¡ï, зменшення корис-ноcт¡ нематер¡ального активу на пщприемс^ дасть мож-лив¡cть мати реальну картину стану активв, зобов'язань ¡ власного кап¡талу п¡дприeмcтва, що впливае на його ¡нвес-тиц¡йну привабливють та загальний ф¡нанcовий стан.
Список використаних джерел
1. Онишко Св. В. Державне регулювання кластеризаци економки як напрямок розбудови нацюнально! ¡нновацмно! модел1 / Св.В. Онишко, С.В. Онишко // Актуальн проблеми економки. - 2010. - №11 (113).
2. Про затвердження типових форм первинного облку об'eкт¡в права ¡нтелектуально''' влаcноcт¡ у cклад¡ нематер¡альних актива: Наказ M¡н¡cтерcтва ф¡нанc¡в Укра'ни в¡д 22.11.2004 №732.
3. Про затвердження форм первинно''' облково! документаци з об-л¡ку об'eкт¡в права ¡нтелектуально' власност (винаход¡в, корисних моделей, промислових зразюв, компонувань (топограф¡й), ¡нтелек-туальних м¡кроcхем ¡ рац¡онал¡заторcьких пропозицм) та 1нструкцп щодо 'х заповнення: Наказ Державного комтету статистики Укра'ни в¡д 10.08.2004 №469.
4. Голов С.Ф. 0бл¡к c¡льcькогоcподарcьких актив¡в за справедливою вартстю: проти течи / С.Ф. Голов // Облк ¡ ф¡нанcи АПК, 2006, №11.
5. Моссаковський В.Б. Стан та перспективи розвитку бухгалтерского обл¡ку в Укран Mонограф¡я / В.Б. Моссаковський - К.: 1н-терпрес ЛТД; 2009. - 326 с.
1Л. КОМАРОВА,
ст. викладач, Уманська ф\л1я приватного iнституту «Киюський iнститут б\знесу i технологй»
Оргашзацшно-управлшсьм передумови ¡нвестицшно! д1яльност1
шдприсмств вггчизняного АПК
Радикальн структура перетворення в органiзацiйно-правовiй систeMi АПК Украни створюють на загальногалузе-вому рiвнi низку проблем, як потребують якнайшвидшого виршення. Одним з iнструмeнтiв виршення даноi проблеми е активiзацiя твестицмноЧнновацмно! дтльносл, спрямованоi на використання новiтнiх досягнень науки й технки, за-стосування б'лым досконалих факторiв виробництва i технологй. ¡нвестици формують виробничий потен^ал п'!дприемств на новiй науково-техн'инй базi та визначають конкуренты! позици п '1дприемств-виробник 'т на ринках. Для виршення цих питань необхщна активiзацiя iнвeстицiйного процесу, можливсть маневрування фнансовими ресурсами шляхом ефек-тивного ix використання i п'1двищення '¡нвестицйно! привабливост п'1дприемства.
Ключов! слова: нвести^йне забезпечення, фiнансова нфраструктура, державна п'1дтримка, страхування.
ИЛ. КОМАРОВА,
ст. преподаватель, Уманский филиал частного института «Киевский институт бизнеса и технологий»
Организационно-управленческие предпосылки инвестиционной деятельности предприятий отечественного АПК
Радикальные структурные преобразования в организационно-правовой системе АПК Украины создают на общеотраслевом уровне ряд проблем, требующих скорейшего решения. Одним из инструментов решения данной проблемы является активизация инвестиционно-инновационной деятельности, направленной на использование новейших достижений науки и техники, применение более совершенных факторов производства и технологий. Инвестиции формируют производственный потенциал предприятий на новой научно-технической базе и определяют конкурентные позиции предприятий-производителей на рынках. Для решения этих вопросов необходима активизация инвестиционного процесса, возможность маневрирования финансовыми ресурсами путем эффективного их использования и повышения инвестиционной привлекательности предприятия.
Ключевые слова: инвестиционное обеспечение, финансовая инфраструктура, государственная поддержка, страхование.
I. KOMAROVA,
senior lecturer Uman branch of Private higher education institution «Kyiv institute of business and technology»
66 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 8 (159)/2014
© 1Л. КОМАРОВА, 2014
Organizational and managerial prerequisites investment enterprises
of the national agribusiness
Radical structural changes in the legal system of agriculture of Ukraine -wide level to create a number of problems which need to solve them as soon as possible. One of the tools to solve this problem is to promote investment and innovation activities to the use of the latest science and technology, the use of improved inputs and technologies. Investments formed a production potential of the new scientific and technical basis and determine the competitive position of companies manufacturing markets. To address these questions it is necessary to activate the investment process, the possibility of maneuvering financial resources through efficient use and increase the investment attractiveness.
Keywords: investment security, financial infrastructure, government support, insurance.
Постановка проблеми. Основними джерелами ¡нвес-тицмних ресурса пщприемств аграрного сектору е: влас-н ф¡нансов¡ ресурси (прибуток, амортизацмы вщрахування), позиков¡ ф¡нансов¡ кошти ¡нвестора (облгацйт займи, бан-ювсью кредити) та залучен ф¡нансов¡ кошти ¡нвестора (кошти вщ продажу ащй). За останн три роки джерелами фЫансу-вання капггальних ¡нвестиц¡й пщприемств аграрного вироб-ництва виступили власы кошти пщприемств (близько 60%), частка банювських кредита у забезпеченн¡ ¡нвестицтми не перевищувала 17%, кошти державного бюджету - становили приблизно 7%, вщсоток ¡ноземних ¡нвестор¡в становив при-близно 4%. Зазначимо, що структура джерел ¡нвестиц¡йного забезпечення е недиверсифкованою, що заздалег¡дь обу-мовлюе низьку рентабельнють суб'eкт¡в господарювання.
Анал13 дослщжень та публмащй з проблеми. До су-часних досл¡джень, як¡ вщзначаються подальшими розроб-ками проблем теорп, методолог¡í ¡ практики ¡нвестиц¡йноí дтльност с¡льськогосподарських п¡дприeмств, вщносять-ся прац В. Aндр¡йчука, С. Гуткевича, В. Мессель-Веселяк, М. Дем'яненко, В. Зайця, М. Кюля, Ю. Лупенко, Г. Гщлюець-кого, О. Гол¡щука, Г. Саблука та ¡н.
Варто зауважити, що переважна бтьшють науковц¡в при дослщжены ¡нвестиц¡йного процесу на стьськогосподар-ських п¡дприeмствах недостатню увагу придтяли органвацм-но-управл¡нським складовим реальних ¡нвестицм. Хоча в су-часних умовах браку фЫансових кошт¡в на пщприемствах для зд¡йснення ¡нвестиц¡й у виробництво 1'хня роль дедал¡ зростае. Вказан моменти значною м¡рою визначили тему статп.
Мета статтI - визначити органвафйно-управлЫсью пе-редумови ¡нвестицмно''' д¡яльност¡ п¡дприeмств в¡тчизняного АГК, а саме реальних ¡нвестицм.
Виклад основного матер1алу. В науковм л¡тератур¡ ¡н-вестиц¡йне забезпечення д¡яльност¡ с¡льськогосподарських пщприемств здебтьше розглядають з двох позицм: мате-р¡ального, або необоротного (основы засоби, нематер^ль-н¡ активи, земля), та фЫансового, або оборотного. Одыею з проблем формування матер¡ального забезпечення для ви-робничих с¡льськогосподарських пщприемств залишаеться
невизначен!сть з порядком вщображення земл! на баланс! пщприемств, врахування iï як об'екта застави, куп!вл!-про-дажу тощо. Таким чином, наявне матер!альне забезпечення та неврегульован!сть питання щодо ринку земл! не забез-печуе пщприемствам достатнього р!вня залучення грошових коштю для зд!йснення !нвестиц!йноУ д!яльност!.
Як показуе практика, основним джерелом формування власних кошт!в пщприемств залишаеться прибуток та амор-тизац!йн! вщрахування. Проанал!зувавши динам!ку прибутку пщприемств стьського господарства за останн! три-чоти-ри роки, можна побачити, що близько 85% пщприемств, за-йнятих у рослинництв!, мають змогу ¡нвестувати отриманий прибуток в основний капггал, а 15% - «потенц!йн! банкро-ти» за умови вщсутност! прибутку, неможливост! отримання кредиту, малоймов!рност! отримання державноУ допомоги. У тваринництв! ситуац!я е ще пршою, лише 67% пщприемств здатн! забезпечувати розвиток д!яльност! за рахунок отри-маного прибутку (див. табл.). Водночас середня варт!сть залучення банювських кредит!в в УкраУн! в нац!ональн!й валют! (ефективн! процентн! ставки) за останн! роки коливалася в межах вщ 15 до 25%. Натом!сть у краУнах GC варт!сть отримання кредит!в е набагато нижчою (банк!вськ! овердрафти): 4,47% р!чних в евро в 2011 роц! середне значення по кра-Унам еС-27 (найвища процентна ставка вщмнена в Руму-ни - 10,53% р!чних, найнижча у Франци - 2,64% р!чних) [1].
Анал!зуючи кредитне забезпечення стьськогосподарських пщприемств з початку 2000 року, можна вщзначити новий пщхщ до кредитування аграрних пщприемств, який спрямо-ваний до збтьшення обсяпв короткострокових кредит!в, що сприяло створенню пщприемствами запас!в оборотних засо-б!в за рахунок кредитних кошт!в, проте це не дае змоги реал!-зовувати капггалоемн! !нвестиц!йн! проекти. Кризов! явища у ф!нансов!й систем! негативно вплинули на кредитне забезпечення стьськогосподарських пщприемств. Тому починаючи !з 2009 року знову зменшено обсяги кредитування пщприемств, пщвищен! вщсотков! ставки за користування кредитами, зменшився р!вень бюджетного ф!нансування частковоУ компенсацп вщсотковоУ ставки за користування кредитами.
Цинамша фшансового результату сшьгосппщприемств ycix форм власносп, 2008-2011 роки
Роки Фшансовий результат, млн. грн. Питома вага пщприемств, %
що отримали прибуток у що отримали збиток у
рослинниф^ тваринниф^ рослиннифв тваринниф^
2008 7 474,4 72,6 68,1 27,4 31,9
2009 7 576,4 71,1 63,5 28,9 36,5
2010 17 089,6 72,1 63,3 27,9 36,7
2011 25 904,3 85,6 68,9 14,4 31,1
Розраховано на основi [1].
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 8 (159)/2014 67
IHHOBAÔIÉHO-IHBECTÈÔIÉHA ПOЛITИKA
Bapтo вiдмiтити, щo aктивнo кpедитyють пoтyжнi y^a'^-cькi aTpap^ пiдпpиeмcтвa Miжнapoдний бaнк pекoнcтpyк-цп тa poзвиткy (MáPP] тa Miжнapoдне aгентcтвo poзвиткy (MAP] зaбезпечye фiнaнcyвaння кoмплекcниx пpoгpaм poз-витку aгpapнoгo cектopy, a Miжнapoднa фiнaнcoвa кopпopaцiя (MФK] pеaлiзye цiльoвi пpoгpaми фiнaнcyвaння. Taк, лише зa двa po^ MФK пpoфiнaнcyвaлa деcять iнвеcтицiйниx пpoектiв aгpoxoлдингiв нa зaгaльнy cyмy $453 млн. пеpевaжнo для пo-пoвнення oбiгoвиx кoштiв i poзшиpення oбcягiв дiяльнocтi [3].
Mеxaнiзм фiнaнcyвaння ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpи-eмcтв включae декiлькa нaпpямiв, oдним з якиx е деpжaв-нa пiдтpимкa. Пpямa деpжaвнa пiдтpимкa нaдaeтьcя шляxoм пpямoгo фiнaнcyвaння, бюджетниx cyбcидiй, cyбвенцiй, дo-тaцiй, нaдaння кpедитiв пiд деpжaвнi гapaнтiï, cтвopення цЬ льoвиx фoндiв. Hепpямa деpжaвнa пiдтpимкa здiйcнюeтьcя чеpез фiнaнcyвaння нayки, щo зaймaeтьcя дocлiдженнями ciльcькoгo гocпoдapcтвa, нaдaнням пoдaткoвиx пpефеpен-цiй, cпpияння poзвиткy iнфpacтpyктypи cелa [4].
Aнaлiз деpжaвнoí' пiдтpимки ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpи-емств дoзвoляe зpoбити виcнoвoк пpo те, i^o ocнoвнy чacти-ну гаш^в cтaнoвить пoвеpнення пoдaткy нa дoдaнy вapтicть. Знaчнy poль y poзвиткy тa cтaбiльнiй poбoтi ciльcькoгocпoдap-^^x пiдпpиeмcтв, a caме феpмеpcькиx гocпoдapcтв, вiдiгpae пiдтpимкa деpжaви, якa здiйcнюeтьcя чеpез Miнaгpoпoлiтики тa Фoнд пифимки феpмеpcькиx гocпoдapcтв. Безпocеpед-ньo для y^a^^^x феpмеpiв дie Фoнд пiдтpимки феpмеp-cькиx гocпoдapcтв, який пpaцюe з 90-x poкiв. Зaгaлoм же нa пiдтpимкy дpiбниx феpмеpiв пoтpiбнo близькo 700 млн. гpн.
B Укpaï'нi пpoтягoм 2008-2012 poкiв деpжaвнa пiдтpимкa ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв бyлa не дocить ефектив-нoю. Зoкpемa, вcyпеpеч cтaттi 14 Зaкoнy «Пpo cтимyлювaння poзвиткy вiтчизнянoгo мaшинoбyдyвaння для aгpoпpoмиcлo-вoгo кoмплекcy» [4], якa пеpедбaчae зaкyпiвлю з викopиcтaн-ням деpжaвниx пpефеpенцiй лише вiтчизнянoí' теxнiки, знaчнa чacтинa кoштiв, щo видiляютьcя з деpжaвнoгo бюджету зa пpo-гpaмaми фiнaнcoвoí' пiдтpимки ciльcькoгocпoдapcькиx виpoб-ниюв, викopиcтoвyвaлacя для зaкyпiвлi iмпopтнoí' теxнiки.
Згiднo iз зaкoнoм деpжaвнa пiдтpимкa cтpaxyвaння аль-cькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï пoлягae y нaдaннi з деpжaв-нoгo бюджету ciльcькoгocпoдapcьким тoвapoвиpoбникaм кoштiв y виглядi cyбcидiй нa вiдшкoдyвaння чacтини CTpaxo-вoгo плaтежy (cтpaxoвoí' пpемiï), фaктичнo cплaченoгo ними зa дoгoвopaми cтpaxyвaння ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï.
B Укpaï'нi нa ciльcькoгocпoдapcькi pизики пpипaдae лише 1% ycix дoгoвopiв cтpaxyвaння вiтчизняниx cтpaxoвикiв i 2,5% виплaчениx ними cyм. Пеpевaжнa бiльшicть ra^o-дapcтв yклaдaли дoгoвopи cтpaxyвaння, для топз щoб oфop-мити зacтaвy для oтpимaти бaнкiвcький кpедит. Bикopиc-тaння ciльcькoгocпoдapcькими пiдпpиeмcтвaми, ocoбливo феpмеpcькими, деpжaвнoï пiдтpимки cтpaxyвaння y фopмi кoмпенcaцiï cтpaxoвиx плaтежiв дacть змoгy cтaбiлiзyвaти '''xm дoxoди тa пoкpaщити дocтyп дo кpедитниx pеcypciв, y тому чиcлi iнвеcтицiйниx. A це cьoгoднi е нaдзвичaйнo вaжли-вим чинникoм для poзвиткy дpiбниx ciльгocпвиpoбникiв, тaк як вoни не мaють кpедитнoï icтopiï й лiквiднoï' зacтaви.
Mи пiдтpимyeмo думку нayкoвцiв, якi пiд деpжaвнoю op-гaнiзaцiйнo-екoнoмiчнoю пiдтpимкoю фiнaнcoвoгo зaбез-печення ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв poзyмiють нa-
caмпеpед певну cyкyпнicть opгaнiзaцiйниx, екoнoмiчниx, фiнaнcoвиx зaxoдiв, якi пpoвoдятьcя opгaнaми деpжaвнoï влaди, мicцевoгo caмoвpядyвaння cпiльнo з фiнaнcoвo-кpе-дитними ycтaнoвaми щoдo зaбезпечення ïx фiнaнcoвo-кpе-дитними pеcypcaми для пpoцеciв poзшиpенoгo вiдтвopення.
Oдним iз вaжливиx нaпpямiв зaлyчення iнвеcтицiйниx га-штв ciльcькoгocпoдapcькими пiдпpиeмcтвaми е ïx вклaден-ня y вiднoвлення гaлyзi твapинництвa. Taк, y гocпoдapcтвax Чеpкacькoí' oблacтi в 2011 poцi пopiвнянo з 1990 poкoм ви-poбництвo мoлoкa зменшилocь нa 545,8 тиc. т, aбo нa 54%. Paзoм iз тим нa ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтвax ви-poбництвo зменшилocь нa B13,8 ™c. т, aбo нa 73,5%, a в гocпoдapcтвax нacелення, нaвпaки, збiльшилocь нa B8 тиc. т, aбo нa 38,7%. Cтaнoм нa 01.01.2012 мaйже 26% гocпo-дapcтв мaли пoгoлiв'я дiйнoгo cтaдa дo 100 гoлiв; 3B аль-cькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв yтpимyвaли 101-200 гoлiв дiйнoгo cтaдa (24,B%] i ще 37 гocпoдapcтв (25,3%] yтpимy-вaли 201-400 кopiв. Чacткa гocпoдapcтв iз виcoкoю ган-центpaцieю кopiв (401-B00 гoлiв i бтьше B00 кopiв] cтaнo-вилa лише 24%.
Haшi дocлiдження пoкaзyють, щo ocнoвoю для ган^ен-тocпpoмoжнoгo виpoбництвa мoлoкa мoжyть бути cеpеднi пiдпpиeмcтвa, якi yтpимyють вiд 201 дo B00 кopiв i, !o ймo-вipнiше, великi (401-B00 тa бiльше BOO кopiв], ocкiльки ca-ме великoтoвapнi пiдпpиeмcтвa змoжyть не лише ган^у-вaти, a й ycrno^o вигpaвaти кoнкypентнy бopoтьбy нa pинкy мoлoкa. Як зacвiдчye cвiтoвa пpaктикa, мaйбyтнe poзвиткy мoлoчнoгo cкoтapcтвa зa великими cпецiaлiзoвaними пщ-пpиeмcтвaми, ocкiльки «пpи iншиx piвниx yмoвax гocпoдap-cтвo велике зaвжди мae пеpевaги пеpед дpiбним» [4]. Caме cтвopення тa poзвитoк великoтoвapниx пiдпpиeмcтв y твa-pинництвi е oб'eктoм для iнoземниx iнвеcтopiв.
Pинкoвy ^paCTpy^ypy xapaктеpизyють як cyкyпнicть Ы-cтитyтiв pинкy тa видiв дiяльнocтi, !o викoнyють пocеpед-ницьку фyнкцiю iз зaбезпечення pyxy тoвapiв, пocлyг, rarn-тaлiв тoщo.
Äo не'' нaлежaть ayкцioни, piзнi види бipж, яpмapки, oптoвi pинки, aгpoтopгoвi дoми, тopгoвi пaлaти, бaнки тa iншi ф^н-coвi ycтaнoви, cтpaxoвi тa iнвеcтицiйнi кoмпaнií', пункти пpoкa-ту тa лiзингy, iнфopмaцiйнo-кoмеpцiйнi тa пocтaчaльницькo-збyтoвi opгaнiзaцií', cлyжби зaйнятocтi, ayдитopcькi opгaнiзaцiï, центpи мapкетингy, xoлдингoвi кoмпaнií', бpoкеpcькi тa дилеp-cькi кoнтopи, тpaнcпopтнi кoмyнiкaцií' тa зacoби oпеpaтивнoгo зв'язку, pеклaмнi aгентcтвa, дopaдчi cлyжби тa iн.
Збyтoвi пpoблеми вiтчизнянoгo ciльгocпвиpoбникa мoж-нa бyлo б виpiшити шляxoм cтвopення poзгaлyженoí' меpежi oптoвиx pинкiв ciльcькoгocпoдapcькoí' пpoдyкцiï тa oбcлyгo-вyючиx ciльcькoгocпoдapcькиx кooпеpaтивiв.
Cвiтoвa пpaктикa пoкaзye, щo гoлoвним чинникoм ct^o-гo екoнoмiчнoгo poзвиткy ^a'^ е нayкoвo-теxнiчнi iннoвaцiï, aбo кoмеpцiйне зacтocyвaння нoвиx, пpoдyктивнiшиx теxнo-лoгiй, яю icтoтним чинoм змiнюють oб'eми i яюсть виpoбни-цтвa i cпoживaння. Bиxoдячи з нayкoвo oбrpyнтoвaниx poз-paxyнкiв, теxнoлoгiй виpoщyвaння тa екoнoмiчнoï' дoцiльнocтi згiднo з пpoгpaмoю «Зеpнo Укpaïни - 2015», poзpoбленoю Haцioнaльнoю aкaдемieю aгpapниx нayк Укpaïни, в 20152017 poкax пpoгнoзyeтьcя oтpимaти вaлoвий збip зеpнa дo 71-80 млн. т з ypoжaйнicтю нa piвнi 43,8-49,4 ц/гa.
68 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № В (159)/2014
IHHOBAUIlTlHO-IHBECTI/IUIlTlHA noniTI/IKA
BicoKii/i piBeHb peHTa6enbHOCTi Bipo6Hi/iuTBa cinbcbrarocno-flapcbKoi npoflyKuii b uinoMy flocnraeTbcn 3a paxyHoK iHHoBauiil-hoi flinnbHocTi nepefloBix rocnoflapcTB. y HepKacbKiii o6nacTi e niflnpieMCTBa, nKi Bxe 6araTo poKiB npaKTiKyraTb No-till. TaK, y TOB «KiiiiHui» MaHbKiBCbKoro paioHy 60% nociBHix nnoii o6-po6nnraTb 3a TexHonoriera No-till, 40% - Mini-till. 3aBflnKi Bnpo-BaflxeHHra iHHoBauii/iHix TexHonorii niflBiiiyraTb BpoxaiiHicTb cinbCbKorocnoflapcbKix KynbTyp TaKi rocnoflapcTBa 0nonnH-cbKoro paioHy - CTOB «0nona-Arpo-IHflycTpi», CTOB «nH3-Arpo», nn «BiflpoflxeHHn»; 3BeHiropoflCbKoro - CTOB iM. rprnxi-Ka; KaM'nHCbKoro - CTOB «yKpaiHa», TOB «OniMn»; HepKacbKoro - nn «XaubKi-Arpo». BicoKy ypoxaiiHicTb MaraTb niflnpieMCTBa KopcyHb-0eBHeHKiBCbKoro paioHy - CTOB «HB® «ypoxaii», MoHacTi/iprn^eHCbKoro - ®r «naflic» Ta ¡Hixii.
Bmchobkm
®opMyBaHHn e^eKTMBHoro opraHi3auii/iHo-eKoHoMiHHoro Ta ^iHaHcoBoro MexaHi3My peani3auii' iHBecTiuii/iHi/ix npoeKTiB bm-xoflnni i3 KoMnneKCHocTi couianbHoro, eKoHoMiHHoro Ta npi-poflHoro HanpnMiB.
BaxniBMM hmhhmkom oHoBneHHn cinbCbKorocnoflapcbKoro Bipo6HiuTBa e 3MiHa TexHonorii a6o i'i MoflepHi3auin. 3icTaBneHHn nepeBar Ta HefloniKiB Bipo6HiHoro npouecy nepefloBix niflnpi-emctb (HepKacbKoi o6nacTi), MoxHa Bifl3HaHi™, i|o BiTHi3HnHe bmpo6hmutbo npoflyKuii rany3i pocniHHiuTBa i TBapiHHiuTBa, 3anexiTb HacaMnepefl Bifl opraHi3auii/iHo-eKoHoMiHHix huhhi/i-KiB, cepefl nKix He Many ponb Biflirpae iHBecTiuilHo-iHHoBauilHa
noniTMKa, flepxaBHa niflTpiMKa i BiflnoBiflHa 3aKoHoflaBHa 6a3a. Ochobhmmm, Ha Harny flyMKy, e TaKi HanpnMi iHBecTyBaHHn: Tex-HiHHii, TexHonoriHHii, 6ionoriHHii/i Ta opraHi3auiiHo-ynpaBniH-cbKii. PauioHanbHe ix noeflHaHHn b npoueci Bipo6Hi/iHoi' flinnb-HocTi Moxe cnpinTi niflBiiieHHra e^eKTiBHocTi BipoiiyBaHHn cinbCbKorocnoflapcbKix KynbTyp Ta Bipo6nnTi Ta BicoKonKicHy KoHKypeHTocnpoMoxHy npoflyKuira.
CnucoK BMKopMCTaHMX flwepe.n
1. ArpapHii ceKTop eKoHoMiKi yKpa'iHM (cTaH i nepcneKTMBi po3Bi-TKy) / [M.B. npicnxHraK Ta iH.]; 3a pefl. M. B. npicnxHraKa [Ta iH.]; HHЦ «Ih-t arpap. EKoHoMiKi». - K.: [HHЦ IAE], 2011. - 1008 c.
2. ®eflyH I. nepeflyMoBi aKTMBi3auii iHHoBauiiHo-iiBecTiuiiHix npoqeciB b arponpoMicnoBoMy Bipo6HiuTBi yKpai'HM / I. ®eflyH // Ekohomnhmm aHani3: 36. HayK. npaqb TepHoninbCbKoro Haq. eKoHoM. yH-Ty. - TepHoninb: BiflaBHMHo-nonirpa^iHHMR ueHTp THEy «EKoHoMiHHa flyMKa». - 2012. - Bin. 11: H. 4. - C. 175-179.
3. CTpaTeriHHi HanpnMi po3BiiTKy cinbCbKoro rocnoflapcTBa yKpai'HM Ha nepiofl flo 2020 poKy / 3a pefl. W.O. nyneHKa, B.I. Mecenb-Bece-nnKa. - K.: HHЦ «IAE», 2012. - 182 C.
4. CTpaTerin po3BiiTKy HepKacbKoi' o6nacTi flo 2015 poKy (Bifl 27.04.2007 №10-2/V, 3i 3MiHaMM Bifl 28.12.2011, №121 /VI) [EneKTpoH. pecypc]. - PexiM flocTyny: http://www.oda. ck.ua/?lng=ukr&article=1231. - 3aronoBoK 3 eKpaHy.
5. Meccenb-BecennK B.I. ArpapHa pe<£opMa i opraHi3auiiHo-eKo-HoMiHHi TpaHC^opMaqii' b cinbCbKoMy rocnoflapcTBi / B.I. Meccenb-BecennK // EKoHoMiKa AnK. - 2010. - №4 (186). - C. 3-18
OopMyBaHHfl pmhkobmx biahocmh b yKpaiii № 8 (159)/2014 69
