CC BY
11
Це е проблема, яка з урахуванням зростаючоТ ктькост украТ'н^в, залучених до створення еко-номнних благ, використовуючи глобальн 6i3-нес-технологм, буде наростати, i тому потребуе щонайшвидшого вирiшення.
Список використаних джерел
1. Економiка пiдприeмства: навч. поаб. для студ .вищих навч. закладiв / [П.В. Круш, В.1. ПодвНна, Б.М. Сердюк та iM.]. - КиТв : Ельга-Н, 2009. - 780 с.
2. Кодекс Закоыв про працю. [Електронний ресурс] / Верховна Рада УкраТни. 0фiцiйний веб-портал. - Режим доступу : http://zakon3.nada.gov.ua/laws/show/322-08
3. Фактори пщприемництва. [Електронний ресурс] / Econ-House.nu: Економiчний портал. - Режим доступу : http://econ-house.nu/ekonomichna-teonija/6/228-faktoni-pidpniyemnictva
4. Економiка прац та соцiально-трудовi вщноси-ни: пщручник / [А.М. Колот, О.А. Гршнова, 0.0. Герасименко та Ы.]; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Колота. - К.: КНЕУ, 2009. - 711с.
5. Наемные работники у частного предпринимателя. Порядок оформления на работу и увольнения. [Електронний ресурс] / Портал предпринимателей Украины. - Режим доступу : http://chp.com.ua/ spnavochnik/naemnye-nabotniki
В.А.ТКАЧУК,
к. е. н, доцент проректор з науково-педагопчноi роботи, м1жнародно1 дяльност! та розвитку
Мошторинг заруб1жного досвщу сталого розвитку
сшьських територш
В статт! проведено монторинг зарубжного досвду сталого розвитку сльських територй, охарактеризовано законом1рност1 та тенденцИ' розвитку сльських територ'альних об'еднань, вио-кремлено напрями та св'тов! тренди адаптивн'1 до сучасних укранських реалй.
Ключовi слова: сльськ територ'1альн'1 об'еднання, сталий розвиток с 'льських територ'1й, структурна полтика сльського господарства, екологчне сльське господарство.
В.А.ТКАЧУК,
к. э. н, доцент, проректор по научно-педагогической работе, международной деятельности и развития.
Мониторинг зарубежного опыта устойчивого развития
сельских территорий
В статье проведен мониторинг зарубежного опыта устойчивого развития сельских территорий, охарактеризованы закономерности и тенденции развития сельских территориальных объединений, выделены направления и мировые тренды адаптивные к современным украинским реалиям.
Ключевые слова: сельские территориальные объединения, устойчивое развитие сельских территорий, структурная политика сельского хозяйства, экологическое сельское хозяйство.
V. TKACHUK
PhD, associate professor, Vice-Rector for Scientific and Pedagogical Work,
International activity and Development
Monitoring of foreign experience of steady development of rural territories
Monitoring of foreign experience of steady development of rural territories is conducted In the article, conformities to law and progress of rural territorial associations trends are described, directions and world trends are selected adaptive to modern Ukrainian realities.
Keywords: rural territorial associations, steady development of rural territories, structural policy of agriculture, ecological agriculture.
Постановка проблеми. Визначення сть-ських територ^ як багатоагентноТ та багато-функцюнально'Т системи обумовлюе складнють в реалiзацií концепцп сталого розвитку на селк
Складнють полягае в сусптьый криз^ яка охопи-ла стьсью територiальнi утворення i продовжу-еться вже протягом багатьох роюв, що свщчить про необхщнють пошуку та розробки нових кон-
104 Формування ринкових вщносин в УкраУнл №1 (188)/2017
© В.А.ТКАЧУК, 2017
структивних моделей та механ!зм!в адекватним украТ'нських реал!ям.
Анал13 останшх дослгджень та публша-Ц1Й. У Зах!дн!й бвроп! ! в рамках европейсько'Т пол!тики концепц!я с!льського розвитку знахо-дить свое застосування, починаючи з 1970-их рок!в як структурна пол!тика с!льського госпо-дарства, ! з того часу вона пост!йно еволюцюнуе. Тим не менше в пол!тиц! Сп!втовариства сп!ль-на законодавча база та един! п!дходи до розроб-ки концепц!Т формуються лише у друг!й половин! 1980-их рок!в. Пол!тика структурного розвитку була адаптована до зм!н аграрноТ пол!тики, проте дедал! б!льше уваги прид!лялось не пи-танням забезпечення факторами виробництва ! взаемодм м!ж ними, а питанням якост! цих фактора виробництва, якост! продукцп, взаемов!д-носин м!ж с!льським господарством ! зовн!шн!м середовищем, багатофункц!ональност!, !нтегра-ц!Т с!льського господарства з !ншими галузями економ!ки. Це призвело до розширення задач класичноТ структурно''' пол!тики в напрям! форму-вання пол!тики с!льського розвитку.
На нац!ональному та рег!ональному р!внях 6С паралельно !снуе дек!лька п!дход!в, з яких можна ч!тко виокремити три концепц!'' сталого розвитку с!льських територ!й: - концепц!я, яка !дентиф!куе с!льський розвиток з загальною модерн!зац!-ею с!льського господарства ! агропродовольчого комплексу. Ця концепц!я бере за основу розвиток сектора та пов'язуе с!льський розвиток виключно з! зменшенням в!дм!нностей м!ж найб!льш в!дста-лими с!льськими районами та рештою секторами економ!ки; концепц!я зближення; - концепц!я, яка !дентиф!куе с!льський розвиток з розвитком с!льських район!в в ц!лому шляхом використання вс!х ресурс!в, як! знаходяться на Тх територ!'' (люд-ських, ф!зичних, природних, ландшафтних та !н.), та !нтеграц!йна концепц!я - поеднання м!ж ус!ма компонентами та галузями на м!сцевому р!вн!. Ця концепц!я використовуе можливост! територ!'' в найб!льш ширшому п розум!нн![1].
Для УкраТни важливим е вивчення заруб!жних навик!в формування сталого розвитку с!льських територ!й, анал!з Тхн!х законом!рностей ! тенден-ц!й розвитку. Особливо корисним для в!тчизняноТ економ!ки, в контекст! европейськоТ !нтеграц!Т, повинен стати досв!д краТн бвропейського Союзу.
Виклад основного матералу. бвропейський Союз прид!ляе велику увагу розвитку с!льських
територ!й, адже у 27 краТнах 6С частка с!льських жител!в становить 27,1% (зг!дно з класиф!кац!-ею за щ!льн!стю населення), причому на пере-важно с!льських територ!ях (за класиф!кац!ею на рег!ональному р!вн!) проживае 20,1% загальноТ чисельност! населення, а частка зайнятих у с!ль-ському господарств! коливаеться в межах 3-4% загальноТ к!лькост! працюючих. Пол!тика розвитку с!льських територ!й у европейських краТнах зд!йснюеться в рамках Сп!льноТ' аграрноТ пол!ти-ки (САП) 6С [2].
Протягом своеТ' еволюцм САП 6С поступово в!дходила в!д принцип!в, що базувались на тери-тор!альному под!л!, переор!ентовуючись на п!д-ходи, пов'язан! з територ!альною координац!ею та компром!сними р!шеннями.
Пр!оритетами пол!тики сталого розвитку с!ль-ських територ!й до 2020 року. стали конкуренто-спроможн!сть, середовище й управл!ння земель-ними ресурсами, багатофункц!ональне село та як!сть життя. Варто зауважити, що сп!льна аграр-на пол!тика 6С поеднуе елементи регуляторно-ринковоТ', ц!новоТ', зовн!шньоторговельноТ' й структурно''' пол!тики. 0ск!льки в аграрн!й економ!ц! галузевий ! територ!альний фактори !нтегрова-н! в одне ц!ле, посту- пово ц!л! САП 6С зм!стили-ся з вир!шення проблем с!льського господарства до завдань розвитку с!льських територ!й. Страте-г!чний вектор реал!зац!Т' пол!тики сталого розвитку с!льських територ!й в 6С, спрямований на:
- покращення правового регулювання в!дно-син в аграрн!й сфер!;
- вдосконалення адм!н!стративних в!дносин м!ж в!дпов!дними !нститутами та суб'ектами гос-подарювання в с!льському господарств!;
- прийняття економ!чно доц!льних та ефектив-них регуляторних акт!в, як! посприяють п!дви-щенню конкурентоспроможност! с!льського господарства 6С ! розвитку с!льськоТ' м!сцевост!;
- сприяння подальш!й л!берал!зац!Т' с!льського господарства 6С зг!дно з вимогами СОТ [3].
Для орган!зац!Т' сталого розвитку с!льських те-ритор!й бвропейського Союзу е створення спец!-ал!зованих !нституц!й. З 1988 р. д!е бвропейська робоча група з питань розвитку с!льських тери-тор!й та в!дновлення села (АРЭБ). Для забезпечення ф!нансування програм розвитку с!льських територ!й створено так! важлив! !нституц!Т як бвропейський фонд рег!онального розвитку (ЕРйБ), бвропейський соц!альний фонд (ЕББ), бвропей-
Формування ринкових в1дносин в Укра|'н1 №1 (188)/2017 105
ський ciльcькoгocпoдapcький фoнд opieнтaцiï тa гapaнтiй (EAGGF), Фoнд фiнaнcoвиx iнcтpyмeнтiв пiдтpимки pибaльcтвa (FIFG) тoщo [4].
6вpoпeйcький дocвiд щoдo cтaлoгo poзвиткy ciльcькиx тepитopiй зacвiдчy8 висюку якicть pe-гyлятopнoï пoлiтики, яга пpoявля8тьcя нe лишe y пocлaблeнoмy oпoдaткyвaннi гocпoдapюючиx cyб'8ктiв, aлe й y poзвинeнiй i дивepcифiкoвaнiй cиcтeмi дoтyвaння, cyбcидyвaння тa вщшгаду-вaння витpaт нa cтpaxyвaння ciльcькoгocпoдap-сьга'!' дiяльнocтi. Poзвинyтi ^aï^ cвiтy aктивнo субсидують aгpapний ceктop тaкoж i з мipкyвaнь пpoдoвoльчoï бeзпeки й мiнiмiзaцiï зaгpoзи нaд-лишкoвoï мiгpaцiï сiльськoгo нaсeлeння в мю-тa i зa кopдoн тoщo. Beличинa тaкиx сyбсидiй в ^ai^ax 6C мoжe пepeвищyвaти 50% вiд вap-тoстi сiльськoгoспoдapськoï пpoдyкцiï. [4]. У дe-якиx eкoнoмiчнo poзвинeниx ^ai^ax 6C, зoкpe-мa Hopвeгiï й Aвстpiï, чaсткa дepжaвниx витpaт нa пiдтpимкy нaцioнaльнoгo сiльськoгoспoдap-ськoгo виpoбництвa нaближa8ться aбo нaвiть мoжe пepeвищyвaти чaсткy peзyльтaтiв сть-ськoгoспoдapськoгo виpoбництвa y BBП. Taкий знaчний piвeнь дepжaвнoï пiдтpимки стьгосп-виpoбництвa в ^ai^ax 6C бeзпoсepeднiм чинoм пoв'язaний з зaбeзпeчeнням yмoв для aгpoфop-мyвaнь якi пoкликaнi витpимyвaти кoнкypeнтний тиск, впpoвaджyвaти iннoвaцiйнi тexнoлoгiï, a тa-кoж зaймaтися виpoщyвaнням eкoлoгiчнo чисто'!' пpoдyкцiï [4]. Poзвинeнa мepeжa спeцiaлiзoвa-ниx iнститyцiй eфeктивнoгo poзвиткy сiльськиx тepитopiй 6C, нaявнiсть здopoвoï кoнкypeнцiï ce-peд ciльгocпвиpoбникiв й opieнтиpи нa eкoлoгo-coцiaльнo-eкoнoмiчнy cтaбiльнicть зaбeзпeчy-ють yмoви для eфeктивнoгo мaкpoeкoнoмiчнoгo poзвиткy тa мoжливicть peaльнoгo пpoгнoзyвaн-ня пoкaзникiв мaкpopiвня i poзвиткy aгpapнoгo pинкy. У цьoмy acпeктi цiкaвим для зacтocyвaння в Укpaïнi е cтaлa мeтoдикa фopмyвaння цiнoвoï пoлiтики 6вpoпeйcькoгo Coюзy [5]. Cтaбiльнoc-тi aгpapнoмy ceктopy 6C нaдae тaкoж cпeцiaлi-зoвaнa cиcтeмa ciльcькoгocпoдapcькoгo ^e-дитyвaння тa cтpaxyвaння, якa rpyнтyeтьcя нa дiяльнocтi cпeцiaлiзoвaниx ycтaнoв кpeдитyвaн-ня фepмepiв, кooпepaтивниx i зeмeльниx бaнкax, iншиx фiнaнcoвиx iнcтитyтiв. Дocить пoшиpeнoю в eвpoпeйcькиx ^ai^ax е пpaктикa дepжaвнoгo фiнaнcyвaння пpидбaння зacoбiв виpoбництвa для стьсь^^ гocпoдapcтвa. Kpiм тoгo, cиcтeмa кoмпeнcaцiйниx плaтeжiв з дepжaвнoгo бюджeтy
cтpaxyвaння фepмepiв нa випaдoк нecпpиятли-виx пoгoдниx yмoвтa фopc-мaжopниx oбcтaвин тoщo. Üкpeмo вapтo вiдзнaчити пpaктикy юну-вaння бюджeтниx плaтeжiв, пoв'язaниx з «perio-нaльнoю пiдтpимкoю», зaвдяки яким y фepмepiв з'являеться мoжливicть вeдeння c^^^ro^o-дapcькoгo виpoбництвa нa poзшиpeнiй ocнoвi в зoнax з нecпpиятливими пoгoдними yмoвaми [5].
Baжливoю cклaдoвoю cтaлoгo poзвиткy сть-cькиx тepитopiй е пiдтpимкa виpoбництвa eкoлo-гiчнoï ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï. Eкoлoгiч-нe стьсь^ гocпoдapcтвo нaбyвa8 вce бiльшoгo poзвиткy внacлiдoк збiльшeння пoпитy тa cпpи-ятливoгo впливу нa нaвкoлишн8 cepeдoвищe. Зaгaлoм y 6вpoпeйcькoмy Coюзi нa дaний чac 4,16% ciльcькoгocпoдapcькиx угщь зaйнятi ви-poбництвoм eкoлoгiчнoï пpoдyкцiï, вoднoчac мiж piзними кpaïнaми в^ щe пpиcyтнi знaчнi вiд-мiннocтi. Haйбiльшими плoщaми, нa якиx зд^-снюеться виpoбництвo eкoлoгiчнoï пpoдyкцiï, xapaктepизyeтьcя Aвcтpiя, дe вoни cклaдaють 13,4% вщ зaгaльниx плoщ, a нaйнижчими в Ip-лaндiï (0,95%), Pyмyнiï (0,77%) тa Maльтi (0,2%). У Пoльщi poзвитoк виpoбництвa eкoлoгiчнoï ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï вce щe нe нa-бpaв зaгaльнo8вpoпeйcькиx тeмпiв, a чacткa зe-мeль, зaдiяниx y ïï виpoбництвi cтaнoвить 1,94%.
Пiдcyмoвyючи вищeзaзнaчeнe вapтo зayвa-жити щo ocнoвoю cтaлoгo coцiaльнo-eкoнoмiч-нoгo poзвиткy c^^^x тepитopiй y кpaïнax 6в-poпи e peaлiзaцiя пoтeнцiaлy пiдпpи8мництвa як в ^льсь^му гocпoдapcтвi, тaк i в cyмiжниx o6-poбниx тa oбcлyгoвyючиx гaлyзяx. Heoбxiднo зa-знaчити, щo для iнтeгpoвaнoï кoнцeпцiï xapa^ep-нe виoкpeмлeння coцiaльнoï функцГ( фepмepa, як житeля ciльcькoï тepитopiï, тa гpoмaдcькo-пoлi-тичнoï функцГ(, як пoтeнцiйнoгo yчacникa гpoмaд-cькиx пpoцeciв тa ключoвoгo aгeнтa в yпpaвлiн-ы poзвиткoм ciльcькиx тepитopiй, eкoлoгiзaцiï тa зaxиcтy нaвкoлишньoгo cepeдoвищa.
Щoдo викopиcтaння в пpaктицi дocвiдy cтaлo-to poзвиткy ciльcькиx тepитopiй C0A, вapтo вiд-знaчити, щo в ц^ кpaïнi пpiopитeтними е iншi нa-пpями зoкpeмa кoнцeпцi8ю poзвиткy c^^^x тepитopiй y C0A e пocтiйнi тa тeмaтичнo opi8н-тoвaнi пpoгpaми poбoти дopaдчoï служби. Iдeoлo-гiчнoю ocнoвoю тaкoï дiяльнocтi e Зaкoн Cмiтa -Лeвepa (1914 p.). вiдзнaчити, щo пpoгpaми дopaдчoï служби з poзвиткy ciльcькoï мicцeвocтi в C0A були нacтiльки устшними, щo вoни з 90-
106 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami №1 (188)/2017
x poкiв пpийнятi як aпpoбoвaний мexaнiзм тaкoж дo викopиcтaння в пpoцeci poзвиткy мicькиx yp-бaнiзoвaниx гpoмaд. Зa ocнoвнi пpiopитeти poз-витку ciльcькoï тepитopiï в C0A як нopмaтивнo зaкpiплeнi тa пocтiйнi пpoгpaми poбoти дopaдчoï ^ужби пpийнятi нacтyпнi:
• ciльcькe гocпoдapcтвo;
• opгaнiзaцiя дoмaшнix гocпoдapcтв c^^ra-гo нaceлeння;
•poзвитoк ciльcькoï мoлoдi;
• poзвитoк ciльcькиx тepитopiaльниx гpoмaд, y т.ч. лiдepcтвo,
• гpoмaдcькi iнiцiaтиви тa oб'8днaння,
• eкoнoмiчний poзвитoк,
• coцiaльнa iнфpacтpyктypa. to6to ocнoвoю кoнцeпцiï cтaлoгo poзвиткy c^^^x тepитopiй C0A е кoнцeнтpaцiя yвaги нa piвнi тa якocтi жит-тя житeлiв ciльcькиx гpoмaд.
З вpaxyвaнням вищeзaзнaчeнoгo пpивeдeнoгo дocвiдy вapтo cкoнцeнтpyвaти yвaгy нa нacтyпниx нaпpямax a caмe:
Пepший нaпpям пoлягae y пepeмiщeннi y Ыль-^ку мicцeвicть пpoмиcлoвиx, oбcлyгoвyю-чиx тa пepepoбниx пiдпpи8мcтв. Цe cпpиятимe poзв'язaнню пpoблeми бeзpoбiття нa ceлi, пщ-вищeнню piвня життя ciльcькиx житeлiв тa c™-мyлювaтимe пepeмiщeння мюьгага нaceлeння y ceлo, щo пoзитивнo пoзнaчитьcя нa ycyнeннi дe-мoгpaфiчнoгo диcбaлaнcy мiж мicтoм тa ceлoм. Kpiм тoгo, дивepcифiкaцiя ciльcькoï eкoнoмi-ки мae вiдбyвaтиcя зa paxyнoк poзшиpeння ви-дiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpи8мcтв зa paxyнoк нaлaгoджeння зaмкнe-нoгo виpoбничoгo циклу, opгaнiзaцiï виpoбни-цтвa eкoлoгiчнoгo чиcтиx xapчoвиx пpoдyктiв i ïx збут чepeз влacнy тopгoвy мepeжy, викopиcтaн-ня пoбiчнoï пpoдyкцiï зeмлepoбcтвa y твapинни-цтвi. Пpи цьoмy yмoвoю дивepcифiкaцiï е нeдoпy-щeння вибуття з викopиcтaння знaчнoï кiлькocтi мeлiopaтивниx зeмeль, збepeжeння ciльcькoгoc-пoдapcькoï функцм' c^^^x тepитopiй, дивep-cифiкaцiя ciльcькoгo гocпoдapcтвa шляxoм poз-витку eкoлoгiчнoгo тa opгaнiчнoгo виpoбництвa, тoбтo збepeжeння eкoлoгiчнoï цiлicнocтi Ыль-cькиx тepитopiй. Дpyгий нaпpям дивepcифiкaцiï ciльcькoï eкoнoмiки пepeдбaчae poзвитoк co^-aльнoï iнфpacтpyктypи, щo е нeoбxiднoю пepeдy-мoвoю "yтpимaння" coцiaльнoгo кaпiтaлy y Ыль-^юй мicцeвocтi. Aджe пepeмiщeння eкoнoмiчнo aктивнoï чacтини ciльcькoгo нaceлeння y мicтa
cкopoчy6 пoдaткoвy бaзy мicцeвиx гpoмaд тa вe-дe дo cкopoчeння фiнaнcyвaння coцiaльнoï cфe-pи нa мicцяx.
Дopeчним е зacтocyвaння зapyбiжнoгo дocвi-ду щoдo виpiшeння пpoблeми пepeмiщeння era-нoмiчнo aктивнoï чacтини нaceлeння a caмe 1) нa мicцeвoмy piвнi - poзшиpeння пoдaткoвoï бaзи мicцeвoгo тa лoкaльнoгo piвнiв шляxoм пpoвeдeн-ня пoлiтики ciльcькoгo poзвиткy «знизу дoгopи», y peзyльтaтi яш нaпpями тa oбcяги фiнaнcoвoï пщ-тpимки oкpeмиx coцiaльниx cфep визнaчaютьcя нa мicцяx; 2) нa пiдпpи8мницькoмy piвнi - cтимyлю-вaння iнвecтицiй aгpapниx пiдпpи8мcтв y кaпiтaль-нe бyдiвництвo oб'8ктiв coцiaльнoгo пpизнaчeння [4]. Змiни y пoлiтицi cпpияння poзвиткy ciльcькиx тepитopiй в 6вpoпi ocтaннiми poкaми cтocyютьcя, нacaмпepeд, пepeглядy poлi людини y збepeжeн-ы eкoлoгiчнoï цiлicнocтi тa бaгaтcтвa пpиpoди пo-зaмicькиx тepитopiй. Eкoлoгiчнa cклaдoвa cтaлo-гo poзвиткy ciльcькиx тepитopiй нaбyвae ocoбливo'í aктyaльнocтi y кoнтeкcтi eкoлoгiчнoï бeзпeки дep-жaви тa з oглядy нa нeoбxiднicть дивepcифiкa-цГ( ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa зa paxy-нoк poзвиткy eкoлoгiчнoгo виpoбництвa. У зв'язку з цим, фepмepaм, яю бepyть нa ceбe aгpoeкoлo-пчы зoбoв'язaння нa cтpoк вiд 5 po^, нaдaють дoпoмoгy вiд нaцioнaльниx ypядiв зa Пpoгpaмoю ciльcькoгo poзвиткy. Hинi y 6вpoпeйcькoмy Coюзi 4,2% ciльcькoгocпoдapcькиx yгiдь зaйнятi пiд ви-poбництвo eкoлoгiчнoï пpoдyкцiï. Haйбiльшi дтян-ки пiд opгaнiчнe виpoбництвoм вiдвeдeнi в Aвcтpiï, дe вoни cтaнoвлять 13,4% вiд зaгaльниx плoщ, a нaймeншi - в Ipлaндiï (Q,95%), Pyмyнiï (Q,77%) тa Maльтi (Q,2%), У Пoльщi poзвитoк виpoбни-цтвa eкoлoгiчнoï ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyк-цГ( вce щe нe нaбyв зaгaльнo8вpoпeйcькиx тeмпiв, a чacткa зeмeль, зaдiяниx y ïï виpoбництвi cтaнo-вить 1,94%. Щoдo Укpaïни, тo y нac пpидaтнi для poзвиткy opгaнiчнoгo зeмлepoбcтвa 19% yгiдь [5]. Üднaк, в Укpaïнi лишe oдиницi гocпoдapcтв pизи-кують ocвoювaти eкoлoгiчнe виpoбництвo. ^и-чинoю цьoгo е низький piвeнь peaльниx дoxoдiв y кpaïнi. Bmpa™ нa пpoдoвoльcтвo зaймaють знa-чну чacткy y витpaтax дoмoгocпoдapcтв, тому для бiльшocтi гpoмaдян пepexiд нa opгaнiчнy пpoдyкцiю зa вищими ц^ми ïf пpидбaння нa нaцioнaльнoмy pинкy фaктичнo нeмoжливий.
Зoкpeмa aдaптивним для зacтocyвaння пpaкти-ки cтaлoгo poзвиткy ciльcькиx тepитopiй е дocвiд Kaнaди щoдo фopмyвaння кopпopaтивниx cтpyк-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi №1 (188)/2017 107
тур в яких поеднуеться процеси загот1вл1, пере-робки i збуту як оптового так i роздр1бного сть-ськогосподарськоТ продукцм. Найчисельышими е кооперативи молочноТ i м'ясноТ спецiалiзацм, коо-перативи власникiв люу, 3i збуту яець i птищ з виробництва насiння стьськогосподарських культур, з виробництва крохмалю тощо. Доцiльно зазначити, що такий мехаызм е дi8вий завдяки нормативно-правовому забезпечення що регу-люють питання створення та дiяльностi стьсько-господарських обслуговуючих кооперативiв.
Висновки
Саме тому в УкраТн передусiм потрiбно впоряд-кувати та вдосконалити таку нормативно-пра-вову базу, щоб сiльськогосподарська коопера^я чи кластеризацiя була формою самооргаызацм та взаемодопомоги селян; самозахисту со^аль-но-економiчних прав та iнтересiв; самооборони вщ монополiстiв та нечесноТ конкуренции забез-печення якостi продукцм, що ви- робляеться[6].
У цьому контекст важливо враховувати сучас-нi тренди та пропозицп САП, серед яких слщ ви-окремити:
- внутр0ню стабiлiзацiю та адаптацiю до зо-внiшнiх впливiв. Внутрiшня адаптацiя передбачае збалансування економiчноí, со^альноТ та еко-лопчноТ складових розвитку сiльських територ^ через розвиток пiдпри8мництва в агропромис-ловому виробництвi та забезпечення багато-функцiональностi стьськоТ економiки; зближення рiвнiв розвитку сiльських територiй через покра-щення якостi життя та створення сприятливих умов для збереження людського капралу. Заходи з адаптацм до зовышнього впливу покликанi пщ-готувати сшьсью територп до вступу УкраТни в 6С.
Аграрна полiтика 6С постiйно змiнювалася i вдосконалювалася на користь ринково орieнто-ваних реформ. До 6С входить ряд краТн, де сть-ське господарство не мае природних переваг. Стьське господарство УкраТни характеризуеть-ся значним природноресурсним потен^алом i мае можливостi для поступового наближення до вимог САП 6С. При цьому не йдеться про необ-
хщнють прямого копшвання аграрно'( полiтики 6С. Але з огляду на чинники, завдяки яким державам Заходу вдалося забезпечити свое населення достатньою ктьюстю продук^в харчуван-ня за доступними цЫами, а також зробити галузь стьського господарства техычно оснащеною й високопродуктивною, Укра'(на може за допомо-гою вiдповiдного законодавства та цтеспрямо-вано'( полiтики з використанням бвропейського досвщу створити умови для розвитку ефективних виробничих, збутових, переробних i розподiльних структур[7].
Список використаних джерел
1.Дейлi Поза зростанням. Економiчна теорiя сталого розвитку / Герман Дейлк переклад з англiйськоí: 1нститут сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2002. -312 с.
2.КрупЫ В. G. Сучаснi тенденцií розвитку стьських територiй: досвiд Gвропейського союзу / В. G. КрупЫ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. confcontact.com.
3.Krugman P.R., Obstfeld M. international Economics: Theory and Policy (7 edition). - Addison Wesley, 2005.
4.1ртищева 1.О., Потапенко О.М. Gвропейський досвщ економiчного розвитку стьських територм: проблеми адаптацiТ' // Економiчна безпека держави i науково-технологiчнi аспекти if забезпечення: Пра^ III науко-во-практичного семiнару з мiжнародною участю (2021 жовтня 2011 р.) / Вщпов. ред. G.M. Письменний, Н.В. Караева. - Черкаси, 2011. - С. 197-204.
5.Сптьна аграрна полiтика Gвропейського союзу: можливос^ та виклики для Укради: Аналiтична допо-вiдь. - К.: Нацюнальний iнститут стратегiчних дослi-джень, 2011. - 19 с.
6.1ртищева I.O., Сохнич А.Я. Iнновацiйний розвиток стьських територм: адаптацiя мiжнародного досвщу в нацюнальних реалiях: Mонографiя. - MиколаТв: Дизайн та полiграфiя, 2012. -172 с.
7. Перспективи Ытеграцп аграрного сектору УкраТ-ни до сптьноТ аграрноТ полiтики GQ проблемнi аспекти / М. А. Лендел, Н. М. Жулканич // Науковий вiсник Ужгородського нацюнального унiверситету. - 2007. -Вип. 1. - С. 6-12.
108 Формування ринкових в1дносин в УкраУнл №1 (188)/2017
