Влияние нетрадиционных источников энергии и энергосбережения на развитие сельских территорий Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК: 330.3:[332.122:338.43]

OA. ДУДЗЯК,

к.е.н., доцент, Подтьський державний аграрно-техн'мний ун'1верситет

Вплив нетрадицшних джерел енергп та енергозбереження на розвиток стьських територш

Розвиток стьських територ'1й, нин'1 в одним з основних напрямюв розвитку Украни. Якщо взяти до уваги те, що Украна в аграрною державою, завжди потр'бно пам'ятати, що базою для усп\шно-го розвитку аграрного виробництва в сльськ територн. Нин '1 альсью територн в Укран знаходять-ся на меж1 виживання i ця проблема в досить актуальною не ттьки для науковц\в, а i для держав-них службовц'1в, сльських громад та небайдужих до селян громадських оргаыза^й.

Одним з факторiв, що позитивно впливатимуть на розвиток с'шьських територй в ефективне енергозбереження та використання нетрадицйних джерел енергИ, що дозволяв значно економи-ти фiнансовi витрати на енергоносИ та супутн'1 до них витрати.

Ключовi слова: енергозбереження, нетрадиц'1йн'1 джерела енергИ', сiльськi територн, енергетика.

O.A. ДУДЗЯК,

к.э.н., доцент, Подольский государственный аграрно-технический университет

Влияние нетрадиционных источников энергии и энергосбережения на развитие сельских территорий

Развитие сельских территорий, ныне является одним из основных направлений развития Украины. Если учесть, что Украина является аграрным государством, всегда нужно помнить, что базой для успешного развития аграрного производства являются сельские территории. Сейчас сельские территории в Украине находятся на грани выживания и эта проблема является достаточно актуальной не только для ученых, но и для государственных служащих, сельских общин и неравнодушных к крестьянам общественных организаций.

Одним из факторов, положительного влияния на развитие сельских территорий является эффективное энергосбережение и использование нетрадиционных источников энергии, что позволяет значительно экономить финансовые затраты на энергоносители и сопутствующие к ним расходы.

Ключевые слова: энергосбережения, нетрадиционные источники энергии, сельские территории, энергетика.

О. DUDZIAK,

PhD in Economics, State Agrarian and Engineering University in Podilia

Non-conventional Sources of Energy and Energy Saving Influence on the Rural Areas Development

The rural areas development is one of the priorities of the development of Ukraine. Taking into consideration the fact of Ukraine being an agrarian state, it should always be kept in mind, that the rural areas are the basis of the successful agrarian production development. Nowadays, the rural areas are on the verge of survival in Ukraine and this problem is quite urgent not only for scientists, but also for the government officials, rural communities, and regardful of peasants public organizations

One of the factors, positively influencing the rural areas development, is the effective energy saving and use of the non-conventional sources of energy, which significantly reduces the costs of energy sources and the associated costs.

Keywords: energy saving, non-conventional sources of energy, rural areas, power engineering.

Постановка проблеми. Питанию розвитку стьських територ1й нин1 присвячено багато дис-куЫй та наукових доробок, 23 вересня 2015 року КабЫетом м1нютр1в УкраТни затверджено «Кон-цепцш розвитку стьських територй» де пропи-

сано ряд питань, яю нагально потр1бно вир0у-вати, щоб розвиток стьських територ^ показав позитивну динамку до кращого. Та, нажаль пи-танню еколопчно! ситуацм на сел1, енергозбе-реженню, використання нетрадицшних джерел

енергп придтялось недостатньо уваги, хоча проблема е актуальною через проблеми утил^ацм см^тя та об1гр1в завдяки цьому примщень, об-лаштування сонячними батареями осель селян, використання в^рово! енергп та ¡нше.

Анал/з останн/х досл/джень / публ/кац/й. Розвитку стьських територ¡й нин¡ придтяеть-ся п¡двищена увага, як з боку держави, так з боку стьсько! громади, громадських оргаыза^й та науковц¡в. Hин¡ ц¡й проблем¡ присвячують сво! прац¡ та дослщження пров¡дн¡ економ¡сти УкраТни А. Шевцов, В. Славов [1], Н. Попрозман [3], М. Земляний, Т. Ряузова [4]. Важливого теоретичного та практичного значення набувае дослг дження в¡тчизняних науковц¡в, що вивчають вг тчизняний та заруб¡жний досвщ та адаптують його до нацюнальних умов. Однак, незважаючи на цЫнють проведених досл¡джень, окрем¡ питання, пов'язан з виявленням характерних особливос-тей розвитку стьських територ^ та адаптацм Тх до сучасних умов потребують подальшого вивчення.

Метою стат/ е досл¡дження розвитку с¡льських територ¡й за допомогою розвитку нетрадифйно! енергетики, та енергозбереження УкраТни.

Основними ц¡лями статт е: досл¡дження розвитку стьських територ^ УкраТни в умовах гло-бал^ацп, вплив на розвиток стьських територ^ енергозбер¡гаючих технолог¡й та застосування нетрадиц^них джерел енергп, як позитивного яви-ща с¡льськогосподарського розвитку УкраТни.

Виклад основного матер/алу. За останне де-сятил¡ття проблема сталого розвитку стьських територ^ досить широко представлена в спецг альн¡й л¡тератур¡ не лише в УкраТы, але й у кра-Тнах СНД, центрально! ¡ середньо! бвропи. Сл¡д зазначити, що погляди учених на цю проблему досить р^ноплановк Вочевидь, це пов'язано з економнними, пол¡тичними, ментальними осо-бливостями розвитку держав.

Реакцию на негативы екологны насл¡дки антропогенно! дтльност людини(забруднення¡де-градацт довк¡лля, виснаження природних ресурса, пог¡ршення еколог¡чних умов житт8д¡яльност¡ людини) стало формування концепцп «сталого розвитку». Сама ж категорт «сталий розвиток» ув^шла в науковий об¡г у 1987 роц п¡сля за-твердження на 42Нй сесп Генерально! асамбле! ООН допов¡д¡ Всесвтьо! комюп з питань природного середовища ¡ розвитку пщ назвою «Наше сптьне майбутне». «Сталий розвиток», згщно

концепцп, - це соц¡ально, економнно ¡ екологн-но збалансований розвиток, який не руйнуе при-родне довктля ¡ забезпечуе безперервний про-грес сусп¡льства. Подальший розвиток концепцт отримала в 1 992 роц п¡сля прийняття Декла-рацп ООН про довктля ¡ розвиток, прийнята на Конференцп ООН в м. Рю-де-Жанейро, де на-голошувалося, що «право на розвиток мае бути реал^оване таким чином, щоб забезпечити справедливе задоволення потреб ниышнього ¡ майбутн¡х покол¡нь у вск галузях, що розвива-ються, ¡ навколишньому середовищ¡». Для за-безпечення «сталого розвитку» захист довктля повинен стати невщ'емною частиною процесу розвитку ¡ не може розглядатися у в¡дрив¡ вщ нього. Таким чином, в основу поняття «сталий розвиток» лягло розумЫня того, що економны ¡ еколог¡чн¡ ц¡л¡ сусптьства повинн¡ не протистав-лятися, а узгоджуватися один з одним [1].

Згщно з Концепцию розвитку стьських терито-р¡й [2],основними причинами попршення соц^ль-но-економ¡чного та еколог¡чного стану стьських територ^ ¡, в¡дпов¡дно, проблемами, що перешко-джають забезпеченню Тх сталого розвитку, е:

- у економный сфер¡ - низький р^ень ди-версифкацп економ¡ки с¡льських територ^, об-межен¡сть ф¡нансових ресурс¡в для розв'язання проблем стьського розвитку, низький р^ень розвитку системи кредитування у стьсьюй мю-цевост¡; невелика частка ¡нвести^й в розвиток с¡льських територ^; низький р¡вень пщприем-ницько! ¡нщативи; неконкурентоспроможн¡сть б¡льшост¡ малих та середых стьськогосподар-ських товаровиробник¡в та ¡н.;

- у соц¡альн¡й сфер¡ - високий р^ень безроб^-тя; низьк доходи с¡льського населення та обме-жен¡сть можливостей для Тх пщвищення; руйну-вання софально! ¡нфраструктури та низька якють забезпечення с¡льського населення соц^льними послугами; низький р¡вень ¡нформа^йно-про-свтицько! д¡яльност¡, спрямовано! на створен-ня позитивного ¡м¡джу, переваг та можливостей розвитку стьських територ^ УкраТни та ¡н.;

- у екологный сфер¡ - неврахування екологн-них вимог у виробничих процесах, що вщбува-ються на селк недостатнють та неефективне застосування природоохоронних захода тощо [2].

Одним з фактора розвитку с¡льських територ¡й УкраТни е диверсифкацст с¡льського господар-ства, це не ттьки альтернатива реал^ацп сть-

ськoгoспoдapськoï пpoдyкцiï тa ïï з6уту, a й нaдaння piзнoмaнiтниx пocлyг нa тepeнax ciльcькиx нaсe-лeниx пyнктiв. Üдним з тaкиx нaпpямiв дивepсифi-кaцiï ciльcькoгo гocпoдapcтвa [3] е викopиcтaння нeтpaдицiйниx джepeл eнepгiï в ciльcькoмy ra^o-дapcтвi тa викopиcтaння ïx в сoцiaльнo-eкoнoмiч-ниx цiляx poзвиткy ciльcькиx тepитopiй.

Heтpaдицiйнi тa вiднoвлювaнi джepeлa eнep-riï cтaли ocтaннiм чacoм oдним iз вaжливиx ^и-тepiïв cтaлoгo poзвиткy свiтoвoï cпiльнoти. Зд^-снюеться пoшyк нoвиx i вдocкoнaлeння icнyючиx тexнoлoгiй, вивeдeння ïx дo eкoнoмiчнo eфeк-тивнoгo piвня тa poзшиpeння сфep викopистaн-ня. Гoлoвними пpичинaми тaкoï yвaги е oчiкyвa-нe вичepпaння зaпaсiв opгaнiчниx видiв пaливa, piзкe зpoстaння ïx цiни, нeдoскoнaлiсть тa низькa eфeктивнiсть тexнoлoгiй 'íxньoгo викopистaння, шкiдливий вплив нa дoвкiлля, нaслiдки якoгo всe бiльшe i бiльшe тypбyють свiтoвoмy спiльнoтy.

Bикopистaння тpaдицiйниx вyглeвoднiв шляxoм спaлювaння сyпpoвoджyeться зaгaльними втpa-тaми eнepгiï дo 80-90% i тoмy вжe нa сьoгoд-нi poзpoблeнo тexнoлoгiï eлeктpoxiмiчнoгo ïx пe-peтвopeння, якi змeншyють втpaти дo 10 % тa е бiльш eкoлoгiчнo бeзпeчними.

Aльтepнaтивнa eнepгeтикa стa8 oдним iз бaзo-виx нaпpямiв poзвиткy тexнoлoгiй y свт, paзoм iз iнфopмaцiйними тa нaнoтexнoлoгiями вoнa стa8 вaжливoю склaдoвoю нoвoгo пoстiндyстpiaльнo-гo тexнoлoгiчнoгo ук^ду. [4].

Eфeктивнe викopистaння aльтepнaтивниx ^e-peл eнepгiï нa тepeнax Укpaïни нe тiльки спpияти-мe виpiшeнню pядy пpoблeм з пepepoбки втopин-нoï сиpoвини тa вiдxoдiв, як чaстo зaлишaються пiсля виpoбництвa, як сiльськoгoспoдapськoï пpoдyкцiï, тaк i виpiшeнню пpoблeм eкoлoгiзaцiï тepитopiй дe зoсepeджyються вeликi виpoбники тa пepepoбнi пiдпpиeмствa, a цe зaзвичaй сть-ськ нaсeлeнi пункти.

Üдним з фaктopiв пoзитивнoгo poзвиткy сть-ськиx тepитopiй Укpaïни е дивepсифiкaцiя сть-сь^го гoспoдapствa - цe нe ттьки aльтepнaти-вa peaлiзaцiï сiльськoгoспoдapськoï пpoдyкцiï тa ïï збуту, a й нaдaння piзнoмaнiтниx пoслyг нa тepe-нax сiльськиx нaсeлeниx пyнктiв. [3]

Пpи викopистaннi aльтepнaтивнoï eнepгeтики тa eфeктивнoмy eнepгoзбepeжeннi мoжнa чaсткoвo здeшeвлювaти сiльськoгoспoдapськe виpoбни-цтвo i тaкoж мaксимaльнo йoгo дивepсифiкyвaти. Taкoж пoтpiбнo пaм'ятaти пpo сoцiaльнo-eкoнo-

мiчний eфeкт eнepгoзбepeжeння, пpo йoгo куль-тypнy i виxoвнy фyнкцiю.

B свoïx дoслiджeнняx Haтaля Пoпpoзмaн чiт-га oкpeслилa мexaнiзм peсypсoзбepeжeння, щo eфeктивнo мoжнa тaкoж викopистoвyвaти в дo-слiджeнняx poзвиткy сiльськиx тepитopiй пpи poзpoбцi eнepгoзбepiгaючиx тexнoлoгiй

Mexaнiзм peсypсoзбepeжeння мiстить нaстyп-нi aспeкти:

- вибip paцioнaльниx типiв i poзмipiв гoспo-дapств, oптимaльнy стpyктypy виpoбництвa, пo-8днaння гaлyзeй, нopмaтивнe зaбeзпeчeння тex-нiчними тa xiмiчними зaсoбaми, щo дoзвoля8 дoсягти бaлaнсy мiж склaдoвими eлeмeнтaми виpoбництвa, свo8чaснe тa якiснe викoнaння тex-нoлoгiчниx пpoцeсiв, бeззбиткoвe виpoбництвo, мaксимaльний виxiд вaлoвoï тa тoвapнoï пpoдyк-ц^, збepeжeння eкoсистeми;

- зaстoсyвaння peсypсoзбepiгaючиx тexнoлo-гiй, якe зaбeзпeчye aбсoлютнe i вiднoснe скopo-чeння мaтepiaльнo-тexнiчниx, eнepгeтичниx зa-сoбiв, мaксимaльнy oкyпнiсть;

- впpoвaджeння eфeктивниx poзpaxyнкoвиx вiд-нoсин нa oснoвi визнaчeння пoтeнцiйнo мoжливиx piвнiв пpoдyктивнoстi тa oбсягiв виpoбництвa пpo-дукц^( зa нayкoвo oбrJpyнтoвaними пoкaзникaми, здiйснeння кoнтpoлю зa пoeтaпним викopистaнням сиpoвини i ï[ oкyпнoстi, викopистaння систeми сти-мyлювaння зa peзyльтaтaми peсypсoзбepeжeння;

- дepжaвнa пiдтpимкa poзвиткy низькo eфeк-тивниx гaлyзeй нapoднoгo гoспoдapствa, впpo-вaджeння дoсягнeнь нayки i свiтoвoгo пepeдo-вoгo дoсвiдy, peгyлювaння цiн нa мaтepiaльнo - тexнiчнi peсypси й пpoдyкцiю.

У нayкoвиx пpaцяx [3,6] зaзнaчeнo, щo пpoвiд-нi нayкoвцi ствepджyють, щo нoвoввeдeння ви-мaгaють дoвгoстpoкoвиx витpaт, ïx oцiнюють зa дoпoмoгoю пoкaзникiв чистoï пoтoчнoï вapтoс-Ú внyтpiшньoï нopми oкyпнoстi тoщo. Пpoтe, як-щo нoвaцiï впpoвaджyються у кopoткoстpoкoвий пepioд тpивaлiстю 1-3 po^, тo викopистoвyють мoдифiкoвaнy мeтoдикy.

Bизнaчeння eкoнoмiчнoï eфeктивнoстi впpoвa-джeння iннoвaцiй у виpoбництвo, викopистaння peсypсoзaoщaдливoï тexнiки чи тexнoлoгiï бaзy-еться нa тaкиx eтaпax:

- пepш зa всe, визнaчa8ться oчiкyвaний сe-peдньopiчний пpибyтoк eкoнoмiчнoï систeми нa пepспeктивy (нaпpиклaд, нa 3-и poки) тa пo po-кax oкpeмo;

- oцiнюють диeкoнтний гpoшoвий пoтiк нaeтyп ним чинoм:

щ

дгп = щ=1

а+ДсУ

t-1

(1)

rBt - пpибyтoк eкoнoмiчнoï eиeтeми вiд peaлi-зaцiï пpoдyкцiï чи пoeлyг y t-poцi;

Äc - диeкoнтнa eтaвкa;

t- тepмiн eкeплyaтaцiï дeякoгo виду тexнiки чи тexнoлoгiï (T=1,...., t).

- пpoвoдять диeкoнтyвaння гpoшoвoгo вiдтoкy (ДBT), пoв'язaнoгo з витpaтaми нa пpoeктyвaн-ня пoтoкoвoï лн(, ïï вигoтoвлeння тa втiлeнням нa виpoбництвo. З цisï мeтoю викopиeтoвyють ви-знaчeнy мaйбyтню вapтieть гpoшeй, piзнoпepioд-нieть вклaдaння мaтepiaльниx зaeoбiв, тобто

ДВТ = впУ * (1 + Дс)4 + ВлФ * (1 + Дс)3 +

2 (2) + ВЛ*(1 + Дс)+ВМ*(1 + Дс)

дe Bl/p тa ВП^р - витpaти нa пpoeктyвaння, щo мaють бути oeвoeнi вiдпoвiднo зa пepший i дpy-гий poки;

ВЛ - витpaти нa вигoтoвлeння пoтoкoвoï лн(;

BM - витpaти нa впpoвaджeння y виpoбництвo тexнiки чи тexнoлoгiï.

- oбчиeлюютьeя диeкoнтний пoтiк витpaт нa ви-poбництвo пpoдyкцiï, a poзpax^нpк здiйeнюють тaк:

(1+ДсУ

дe BCf - eoбiвapтieть виpoбництвa пpoдyкцiï чи пoeлyг y t-po^ eкeплyaтaцiï пoтoкoвoï лн(;

- визнaчaeтьeя eкoнoмiчний eфeкт вiд poзpoб-ки i впpoвaджeння нoвиx тexнiки чи тexнoлoгiй:

Еф = ДГП - [ÄBT+ÄBC], [4]

Олщ вiдмiтити, щo oцiнювaння eкoнoмiчнoï eфeктивнoeтi впpoвaджeння iннoвaцiй, тoбтo зa-eтoeyвaння для виpoбництвa пpoдyкцiï чи пoeлyг нoвoгo oблaднaння, тexнoлoгiй чи тexнiки бaзy-етьея нa мeтoдoлoгiï oцiнки eфeктивнoeтi вклa-дeння кaпiтaльниx iнвeeтицiй, a тaкoж тe, щo Ы-нoвaцiйнa дiяльнieть е oднi8ю з oeнoвниx видiв iнвeeтицiйнoï дiяльнoeтi. [5]

Bиcнoвки

Üтжe, eлiд зaзнaчити, щo викopиeтaння aль-тepнaтивниx видiв eнepгiï, poзpoбляти пpoгpa-ми в якиx викopиeтoвyeтьeя eнepгoзбepiгaю-чi тexнoлoгiï в дoeтaтнiй мipi змoжe зaбeзпeчити eфeктивнe викopиeтaння eнepгeтичниx peeypeiв, зaeтoeoвyвaти нeтpaдицiйнi джepeлa eнepгiй, щo пpизвoдить дo eкoлoгiзaцiï тoгo peгioнy, тиx eiль-

eькиx тepитopiй дe ми зaeтoeoвy8мo тa впpoвa-джy6мo пoдiбнi пpoгpaми.

Bee ж мoжнa eтвepджyвaти, щo нe дивлячиеь нa гoeтpy пpoблeмaтикy тa aктyaльнieть зaзнa-чeнoï тeми aльтepнaтивнoï eнepгeтики, дepжaвнa пoлiтикa в нaшiй дepжaвi вiднoeнo eнepгoзбepe-жeння тa aльтepнaтивниx видiв eнepгiï е дoeить eлaбкoю тa циклiчнoю. Ieнy8 бeзлiч пpoгaлин в зaкoнoдaвeтвi, щo дo eнepгeтики, вiдeyтнi мoти-вaцiйнi зaxoди, якi б eтимyлювaли poзвитoк в дa-нiй гaлyзi eepeд пpивaтниx пiдпpи8мeтв, в гaлyзь aльтepнaтивнoï eнepгeтики нaдxoдить нe дoeтaт-ньo фiнaнeoвиx пoтoкiв тaкoж iнвeeтицiй, як вщ вiтчизняниx зaцiкaвлeниx в виpiшeннi пoeтaвлe-нoï пpoблeми тaк i зapyбiжниx.

Cпиcoк викopиcтаниx джepeл

1. Cлaвoв B.П. Eнepгeтичнi aeпeкти peeypeoзбepe-жeння y eтaлoмy poзвиткy е^еью/к тepитopiй [Eлeктpo-нний peeype] / [Cлaвoв B.П., Koвaлeнкo Ü.B.] // Збipник нayкoвиx eтaтeй «Ш-гo Beeyкpaïнeькoгo з'Тзду eкoлo-гiв з мiжнapoднoю yчaeтю». - Biнниця, 2011. - ^м.1. -C. 25B - 261. Peжим дoeтyпy: http://eco.com.ua/

2. Poзпopяджeння Kaбiнeтy Miнieтpiв Укpaïни ^po exвaлeння Koнцeпцiï poзвиткy eiльeькиx тepитopiй» вiд 23 вepeeня 2015 p. №995-p Kиïв. - Peжим дoeтyпy: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995-2015-%D1%B0

3. Дудзяк Ü. A. Bплив eiльeькoгo тypизмy нa poзви-так eiльeькиx тepитopiй. / Ü. A. Дудзяк // ^угавий вieник Ужгopoдeькoгo yнiвepeитeтy - Cepiя: eкoнoмiкa.

- Bип. 2(4B) 2016. - C. 133-136

4. Шeвцoв A. He тpaдицiйнi ïa вiднoвлювaльнi джe-peлa eнepгiï в Укpaïнi y eвiïлi нoвиx Gвpoпeйeькиx У-цiaïив / A. Шeвцoв T. Зeмляний, T. Pяyзoвa [Eлeкïpo-нний peeype]. - Peжим дoeïyпy дo жypнaлy : /http:// old.niss.gov.ua/monitor/november0B/2.htm.

5. Пoпpoзмaн H. B. Üцiнкa eфeктивнoeтi peeypeoз-бepiгaючиx ïexнoлoгiй пpoмиeлoвoгo виpoбництвa / H. B. Пoпpoзмaн // Eфeктивнa eкoнoмiкa. - Bипyeк № 12. - 2015. Eлeктpoннe фaxoвe видaння. - Peжим дoeïyпy : http://www.economy.nayka.com.ua.

6. Зaбypaннa Л. B. Öa^ropz впливу нa пpoцee фopмy-вaння eïpaïeгiï eкoнoмiчнoгo poзвиïкy AПK / Л. B. Зa-бypaннa, H. B. Пoпpoзмaн // Aктyaльнi пpoблeми eкo-нoмiки. - 2015. - Bza № B (170). - C.111 - 119.

7. Шaнaeвa-Цимбaл Л. Ü. Пoняïiйний aпapaт ïa кoнцeпïyaльнi пoлoжeння eкoлoгiчнoгo мeнeджмeн-ïy в eиeïeмi дepжaвнoгo yпpaвлiння / Л. Ü. Шaнaeвa

- Цимбaл // Дepжaвнe yпpaвлiння: yдoeкoнaлeння ïa

p03BèT0K. - 2013. - № 10. [EneKTpoHHèé pecypc]. - Pe-xèM flocTyny flo xypHany : http: // www.dy.nayka.com.ua.

8. Wasilewski M. Methodological aspects of creating the system of indicators of crisis prevention as the foundation for stabilization of agricultural production

based on Ukrainian experience / M. Wasilewski, L. Zaburanna, N. Poprozman, M.Orlykowskyi // Economics and Organization of Agri-Food Sector (Scientific Journal of Warsaw University of Life Sciences-SGGW). - 2016. - Vol. 4. - pp. 23 - 35.

УДК 336.2 + 553

A.B. БОДЮК, к.е.н., c.h.c., в.о. зав'щувача кафедри, Ки1вський ун!верситет управл1ння та п'щприемництва

Фюкалювання надрокористування

Розробляються теоретичн поняття скарбницького фскалювання надрокористування як про-цесв визначення фскальних доходов за господарське користування надрами, що поступають вд надрокористувачв до державноí скарбниц (казни).

Ключовi слова: прництво, надра, надрокористувач, скарбницьке фскалювання, принцип тро-íстост'1, власнсть народу, держава.

A.B. БОДЮК, к.э.н., с.н.с., и.о. зав. кафедры, Киевский университет управления и предпринимательства

Фискалирование недропользования

Разрабатываются теоретические понятия казначейского фискалирования недропользования как процессов определения фискальных доходов за хозяйственное пользование недрами, поступающих от недропользователей в государственную казну.

Ключевые слова: горное дело, недра, недропользователь, казначейское фискалювание, принцип тройственности, собственность народа, государство.

A. BODYUK,

c.e.s., s.r.w., acting as manager of department, Kyiv university of management and enterprise

Fiscal subsoil user

Theoretical concepts of treasury fiscal subsoil use are developed as processes for determining fiscal revenues for the economic use of subsoil deposits from subsoil users to the state treasury.

Keywords: Mining business, subsoil, subsoil user, treasury fiscal, the principle of tripling, property of the people, state.

Постановка проблеми. Бaгaтi мiнepaльнo-си-poвиннi peсypси зaвжди були i будуть oснoвoю для пpoмислoвoгo poзвиткy дepжaви тa взaгaлi íí era-нoмiчнoгo зpoстaння. Poзвинyтe нaдpoкopистyвaн-ня пщвищуе спpoмoжнiсть eкoнoмiки кpaïни зни-зити зaлeжнiсть гaлyзeй нapoднoгo гoспoдapствa кpaïни вщ зoвнiшнix мiнepaльниx джepeл, зaбeзпe-чуе йoгo нeoбxiдними видaми сиpoвини i пpoдyкцiï з ниx в oбсягax, щo спpияe стiйкoмy фyнкцioнyвaн-ню гipничo-пpoмислoвoгo кoмплeксy, виpoбництвy зaсoбiв виpoбництвa i пpeдмeтiв спoживaння, пo-зитивнo впливa8 нa нaцioнaльнy бeзпeкy кpaïн.

Poзвитoк гoспoдapськoгo нaдpoкopистyвaння пo-тpeбy8 виpiшeння eкoнoмiчниx, eкoлoгiчниx, пpaвo-

виx тa iншиx пpoблeм. Дo тaкиx пpoблeм нaлeжaть i пpoблeми oбгpyнтyвaння тa пyблiчнoгo визнaння oснoв стaлoгo poзвиткy нaдpoкopистyвaння. Зoкpe-мa, ввaжa8ться вaжливoю пpoблeмoю й дoсягнeння oптимaльнoстi oбсягiв видoбyткy кopисниx кoпaлин.

Bиpiшeння нaзвaниx i нe нaзвaниx пpoблeм нaдpoкopистyвaння, якi е динaмiчними, пoв'язaнo з вдoскoнaлeнням вiдпoвiднoгo зaкoнoдaвствa.

Дo нopмaтивниx aктiв, щo peгyлюють гip-ничi вiднoсини в Укpaïнi, визнaчaють зaсa-ди пpaвoвoгo peгyлювaння, систeмy, стpyктypy, функцГ( i кoмпeтeнцiï дepжaвниx opгaнiв yпpaв-лiння в сфepi гeoлoгiчнoï poзвiдки нaдp, видo-бутку тa тpaнспopтyвaння кopисниx кoпaлин, a