CC BY
16
2. Волкова Л. Маркетинг-микс. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://m-arket.narod.ru/Price/Skidki.html.
3. Великий тлумачний словник сучасноТ украТ'нськоТ мови (з дод. i до-пов.) / Уклад. i голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; 1ртнь: ВТФ «Перун», 2005.
4. Энциклопедический словарь экономики и права. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_ economic_law/1247/%D0%91%D0%9E%D0%9D%D0%A3%D0 %A1%D0%9D%D0%AB%D0%95
5. Мiжнародний стандарт фЫансово'Т звiтностi 13 Oцiнка справедливо'!' вартостк [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/929_068
6. IFRS 15 Revenue from Contracts with Customers. IASB, May 2014. Available at: http://www.efrag.org/Files/EFRAG%20 public%20letters/Revenue%20Recognition/IFRS_15.pdf
7. Тлумачення КТМФЗ 13 Програми лояльност клieнта. [Елек-трон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/929_059
8. Loyalty analytics exposed: What every program manager needs to know. PricewaterhouseCoopers LLP © 2013 p.3. Available at: (pwc-loyalty-analytics-exposed. pdf)
9. The new revenue recognition standard - retail and consumer products. EY, May 2015. Available at: http://www.ey.com/ Publication/vwLUAssets/Applying_IFRS_in_Retail_and_Consumer_
Products:_The_new_revenue_recognition_standard_-_retail_and_ consumer_products/$File/Applying-RCP-May2015.pdf
10. IFRS Newsletter: Revenue Issue 9 May 2013. Available at: http:// www.kpmg.com/Global/en/IssuesAndInsights/ArticlesPublications/ ifrs-newsletters/Documents/revenue-newslettei—2013-09.pdf
11. Deloitte's e-learning on IFRS 1 5. Available at: http://www. deloitteifrslearning.com/registration.asp
12. Блауг M.100 великих экономистов после Кейнса. СПб.: Экономикус, 2009.
13. Пигу А. Экономическая теория благосостояния: пер. с англ. Том 1, Гл. 16 M.: Прогресс, 1985.
14. Ric Garrido Colloquy.com estimates U.S. Consumers Loyalty Program Points / Garrido Ric // Value Loyalty Traveler October 2015. [Digital source] - Access: http://loyaltytraveler.boardingarea. com/2011/05/07/colloquy-com-estimates-u-s-consumers-loyalty-program-points-value/
15. (МСБО 18) Дохщ. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon0.rada.gov.ua/laws/show/929_025
16. МСФЗ 13 ОцЫка справедливо)" вартостк [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/929_068
17. Чунихина Т.Ю. МСФО (IFRS) 15 «Выручка по договорам с покупателями» в вопросах и ответах. Часть 1. [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: http://www.finotchet.ru/article.html?id=620
846-0000УДК - 303.8:631.11
Ю.О. ЯРМОЛЕНКО,
к.е.н., доцент кафедри економки п/дприемства та менеджменту, Академ/я прац/, соц/альних в/дносин i туризму
1ноземний досвщ державного регулювання аграрного виробництва
У статт розглянуто ноземний досв/д регулювання аграрного виробництва. Розкрито роль та функцИ' державного регулювання аграрного сектору. Також розкрито механ/зми регулювання ц/н у розвинутих кранах на с/льськогосподарську продукцю. Розкрито полтику страхування врожаю, систему компенсацйних платеж/в з державного бюджету, програми п/дтримки с/льського господарства в розвинених кранах, практики державного фнансування придбання засоб/в вироб-ництва для с/льського господарства.
Ключов'1 слова: аграрне виробництво, державне регулювання, економ/чна полтика, страхування, нвестування.
Ю.А. ЯРМОЛЕНКО,
к.з.н., доцент кафедры экономики предприятия и менеджмента, Академия труда, социальных отношений и туризма
Иностранный опыт государственного регулирования аграрного производства
В статье рассмотрен иностранный опыт регулирования аграрного производства. Раскрыты роль и функции государственного регулирования аграрного сектора. Также раскрыты механизмы регулирования цен в развитых странах на сельскохозяйственную продукцию. Раскрыты политика страхования урожая, система компенсационных платежей из государственного бюджета, программы поддержки сельского хозяйства в развитых странах, практики государственного финансирования приобретения средств производства для сельского хозяйства.
Ключевые слова: аграрное производство, государственное регулирование, экономическая политика, страхование, инвестирование.
Ju. YARMOLENKO,
Ph.D., associate professor of Business Economics and Management, Academy of Labour, Social Relations and Tourism
Foreign experience of state regulation of agricultural production
In the article the foreign experience of regulation of agricultural production. The role and functions of state regulation of the agricultural sector. Also disclosed mechanisms of price regulation in developed countries for agricultural products. Solved crop insurance policy, a system of compensation payments from the state budget, program support for agriculture in developed countries, the practice of state financing the acquisition of capital goods for agriculture.
Keywords: agricultural production, government regulation, economic policy, insurance, investment.
Постановка проблемы. Heoбxiднicть глдтримки агpаpиo-ra виpoбництва, забезпечення пpoдoвoльчoï безпеки держави,
задoвoлeння ^треб нагелення якюними пpoдyктами xаpчy-вання piзнoманiтнoгo амртименту актyалiзyють питання якю-
© Ю.О. ЯРМОЛЕНКО, 2Ü15 Формування ринкових вщносин в Укра'ы № 11 (174)/2015 121
ного використання наявного природо-ресурсного потенцвлу вггчизняного аграрного сектору ¡ пщвищення його конкуренто-спроможносй В умовах ринково'У економки, як свщчить досвщ розвинених захщних краУн, ефективнкть агропромислового виробництва ¡ розвиток стьських територм значною м1рою за-лежать вщ державного регулювання й пщтримки.
Досвщ регулювання аграрного ринку в краУнах БС ¡ США досить широко висвгглювться у вггчизнянм науковм лггера-тур1, але змютовне наповнення процесу регулювання та його розвиток потребуе бтьш серйозного вивчення.
Лнал13 дослщжень та публЫащй з проблемы. Визна-ченню рол1 держави ¡ ринку в пщвищены конкурентоспро-можност стьського господарства в економнно розвину-тих краУнах присвятили сво'У публкаци Ю.Д. Бтик, В.М. Геець, Ю.Е. Губеня, М.Х. Корецький, М.1. Крупка, М.Г. Лобас, 1.Р. Ми-хасюк, А.Ф. Мельник, П.Т. Саблук, 0.М. Шпичак та багато ¡н-ших. 0днак у нин¡шн¡х умовах формування важелв державно''' пщтримки необхщно зд¡йснювати з урахуванням змЫ зовн¡шнього середовища функц¡онування товаровиробник¡в галуз¡ та Ух внутр¡шн¡х можливостей.
Мета статп. Дослщити державне регулювання аграрного виробництва на приклад¡ розвинених краУн за умов глобаль-них цивозафйних тенденци розвитку економ¡ки та дослщити можливост для Ух впровадження в Укра'У.
Виклад основного матер1алу. Агропромисловий комплекс е одним ¡з найважлив¡ших сектор¡в нац¡ональноУ еко-номки; за даними ДержавноУ служби статистики УкраУни, у 2014 роц¡ в АПК було сформовано 10,2% ВВП краУни, екс-портовано продукци на $16,8 млрд., що становило 31,1% товарного експорту УкраУни. У агропродовольчому секто-р¡ зайнято 16,8% працюючих у вай економщ; с¡льське на-селення становить 31,5% загально'У його чисельноси тобто кожен четвертий громадянин проживав в селк
Сучасна модель функцюнування с¡льськогосподарського виробництва не спроможна зробити суттвво як¡сний стрибок у свовму розвитку, тому що ¡снують ряд перешкод, що за-важають розвитков¡ с¡льськогосподарськоi' галуз¡, зокрема:
- незавершенють земельно''' реформи;
- галузева незбалансованють с¡льського господарства;
- неефективне використання ресурсного потенцвлу аграрного сектору;
- дефщит ф¡нансових ресурс¡в для стаб¡льного ведення господарськоУ д¡яльност¡ с¡льськогосподарських виробник¡в;
- вщставання розвитку системи аграрноУ лопстики в¡д потреб ринку;
- недостатн¡й рвень розвитку соц¡альноy ¡нфраструктури на сел¡ та низька як¡сть життя стьського населення пор¡в-няно з мюьким;
0днак на р¡вн¡ державного управлЫня сьогодн¡ в певне усв¡домлення подальшого негативного впливу наявних проблем на економку краУни, ¡ вживаються вщповщы заходи щодо Ух виршення. Ефективний розвиток с¡льського господарства, пщвищення його конкурентоспроможност¡ в клю-човими пр¡оритетами реформування нац¡ональноy еконо-м¡ки, заф¡ксованими у СтратегУУ розвитку «УкраУна-2020», Програм¡ д¡яльност¡ Каб¡нету МУстрю УкраУни на 20152016 роки, Угод¡ про Коал¡ц¡ю депутатських фращй у Вер-ховн¡й Рад¡ УкраУни ВерховноУ Ради УкраУни VIII скликання,
Угод¡ про асоц¡ац¡ю м¡ж УкраУною та БС та План¡ дм з ГУ вико-нання та ¡н. Так, прийнято низку нормативно-правових ак-т¡в, спрямованих на спрощення умов ¡ формування прозорих правил ведення господарськоУ дтльнос^ в аграрному сек-тор¡, гармон¡зац¡ю в¡тчизняного законодавства з¡ св¡тови-ми та ввропейськими вимогами, п¡двищення ефективност¡ с¡льськогосподарського виробництва, створення привабли-вого середовища для припливу ¡нвестифй в агросферу, по-силення конкурентоспроможност¡ в¡тчизняних продукт¡в на внутршньому й зовн¡шньому аграрному ринку.
Вчеы ¡ державн¡ д¡яч¡ д^шли висновку, що ринковий ц¡-новий механвм не в змоз¡ цтком виконати свою головну функц¡ю - бути регулятором попиту та пропозицп, внаслщок чого продовольчий ринок не в саморегулюючим, особливо при сучасному масовому виробництв¡ ¡ збут¡ продукта хар-чування. Все б¡льше вчених схиляються до думки, що ринок продовольства, в усякому раз¡ його основы товари, так само як ¡ стьськогосподарська сировина, повинен регулюватися, ¡ основним регулятором мав бути держава.
Процес державного регулювання складавться з правил, що вводяться державними органами для заохочення або обмеження економнноУ дтльноси шляхом встановлення цЫ, призначення стандарта продукцУУ ¡ встановлення умов, за яких нов¡ ф^ми можуть ув¡йти в галузь, а також - з комплексу заходю, що забезпечують Ух виконання. 0тже, держава, впливаючи на економны суб'вкти, зам¡щуE тим самим координа^ю економ¡ки за допомогою ринку, координацию економ¡ки за допомогою держави.
Цо державного регулювання с¡льського господарства провщних краУн включають в себе: пщвищення продуктив-ност¡ через впровадження ¡ рац¡онал¡зац¡ю виробництва, ра-цюнальне використання ус¡х виробничих фактор¡в, особливо робочоУ сили; забезпечення зайнятост¡ в аграрному секто-р¡ та вщповщного р¡вня життя с¡льського населення; стабЬ л¡зац¡ю ринк¡в с¡льськогосподарськоi' продукцУУ; гарантоване постачання сировини та продовольства на внутршый ринок; забезпечення постачання агропродовольчоУ продукцп спо-живачам за доступними цЫами.
Для стаб¡л¡зац¡i' аграрного виробництва та пщвищення ефективнос^ функц¡онування аграрного ринку в зарубжних краУнах використовувться система прямих ¡ непрямих важе-л¡в державного впливу: регулювання цЫ ¡ фермерських дохо-д¡в, бюджетне фЫансування, кредитування, оподатковуван-ня, стабтвацт ринку с¡льськогосподарськоi' продукцУУ тощо. При цьому практично ва зах¡дн¡ краУни у вщносинах с¡льсько-го господарства з ¡ншими галузями, у питаннях експорту й ¡м-порту стьськогосподарсько'У сировини дотримуються принципу аграрного протекцюнвму. Б¡льше того, усп¡хи стьського господарства краУн Захщно'У Бвропи, США, Канади, Япони, Китаю зобов'язан¡ не сттьки розвитку ринкових в¡дносин у цих краУнах, сктьки обмеженню д^ ринкових механ¡зм¡в са-морегулювання з використанням зовн¡шн¡х важел¡в впливу. Це державна пщтримка с¡льського господарства через дота-цУУ, ц¡ни, квоти, кредитну й податкову полггику тощо.
В Укра'нл ж пол¡тика регулювання аграрноУ сфери спрямову-вться для виршення поточних проблем, а довготерм¡нов¡ на-сл¡дки не враховуються. Витрачання великих коштв на ¡мпорт-н¡ продукти створюв робоч¡ м¡сця в ¡нших краУнах, позбавляючи
122 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 11 (174)/2015
yкpaïнцiв як po6o™, тaк i дoxoдy. Taк, зa вciмa мiжнapoдними cтaндapтaми для тога, щoб кpaï'нa збеpiгaлa cвoю незaлеж-нicть, чacткa iмпopтниx пpoдyктiв xapчyвaння не пoвиннa пеpе-вищyвaти 3Q%, a в нac зapaз цей пoкaзник cягae 4Q%.
У Зaxiднiй eвpoпi деpжaвне pегyлювaння aгpapнoгo мк-тopy мae екoнoмiчне cпpямyвaння, a oднieю з йoгo нaй-вaжливiшиx фyнкцiй е pеглaментyвaння кiлькocтi й якocтi виpoблювaнoí' пpoдyкцií' шляxoм кoнтpoлю зa opгaнiзaцiй-нo-екoнoмiчнoю cтpyктypoю виpoбництвa, зoкpемa зaoxo-ченням кooпеpaцiï тa веpтикaльнoï iнтегpaцiï, щo мae вплив нa гaлyзевy cпецiaлiзaцiю виpoбництвa ciльcькoгocпoдap-cькиx пpoдyктiв i пopядoк пocтaчaння ними нacелення. Дo вaжливиx функцм деpжaвнoгo pегyлювaння вiднocять тaкoж yпpaвлiння теxнiчним пpoгpеcoм y ciльcькoмy гocпoдapcтвi чеpез cиcтемy нayкoвиx ycтaнoв aбo зaклaди ocвiти, пpoфе-ciйнoгo нaвчaння, пiдвищення квaлiфiкaцiï, нaдaння кoнcyль-тaтивнoï дoпoмoги феpмеpaм; теxнiчне тa кoмеpцiйне o6^Ó-гoвyвaння зa дoпoмoгoю деpжaвниx зaкyпiвель, деpжaвниx oптoвиx pинкiв, ветеpинapне oбcлyгoвyвaння тa кpедит.
Haйпoшиpенiшими cеpед piзнoмaнiтниx меxaнiзмiв pегy-лювaння цЫ нa ciльcькoгocпoдapcькy пpoдyкцiю е:
- cтвopення бyфеpниx зaпaciв (деpжaвa зaкyпoвye аль-cькoгocпoдapcькy пpoдyкцiю, якщo цЫи нa не'' зaнaдтo низь-к i вiдпpaвляe нa pинoк cтвopенi зaпacи пpи пiдвищеннi цiн];
- зaкyпiвля з метoю пiдтpимки цЫ нa ciльcькoгocпoдapcькy пpoдyкцiю (деpжaвa aбo цiлкoм пpизyпиняe пpoдaж пpoдyк-цп нa внyтpiшньoмy pинкy, aбo звoдить йoгo дo мiнiмyмy, тим ммим зaбезпечyючи феpмеpaм дoвгoтеpмiнoвi виcoкi цЫи];
- cyбcидyвaння екcпopтy з метою пiдтpимки виcoкиx цiн нa внyтpiшньoмy pинкy (зacтocyвaння цьoгo меxaнiзмy мae де-кiлькa негaтивниx нacлiдкiв: вимю cпoживчi цiни, бюджетнi витpaти для ^aï^, щo зaпpoвaдилa цей меxaнiзм, знижен-ня piвня cвiтoвиx цЫ i, як нacлiдoк, виникнення нaпpyги мiж oкpемими кpaí'нaми - нaйбiльшими екcпopтеpaми певнoгo виду пpoдoвoльчoí' cиpoвини);
- oбмеження iмпopтy пpoдoвoльcтвa (цей меxaнiзм, як i пoпеpеднiй, cпpямoвaний нa пiдтpимкy виcoкиx цiн нa вну-тpiшньoмy pинкy, щo, з oднoгo бoкy, cпpияe збiльшенню пpo-пoзицiï, a з iншoгo - пpизвoдить дo cкopoчення пoпитy;
- тампен^^й^ плaтежi (зacтocoвyютьcя зa неoбxiднocтi пiдтpимки пoпитy нa пpoдyкцiю ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoб-ництвa. Bиpoбники oтpимyють з бюджету пpямi тампен^^й-нi плaтежi в paзi cyттeвoгo пaдiння pинкoвиx цiн, щo дoзвoляe ¿'м yтpимyвaти вiдпoвiдний piвень pентaбельнocтi виpoбництвa].
Ocoбливicтю pегyлювaння цiн нa ciльcькoгocпoдapcькy пpoдyкцiю в ^a^ax з pинкoвoю екoнoмiкoю е вcтaнoвлення мiнiмaльнoгo гpaничнoгo piвня для pинкoвиx цiн, нижче яга-гo вoни не мoжyть oпycкaтиcя. Для цьoгo викopиcтoвyють-cя двa ocнoвниx iнcтpyменти - пiдтoвapнi ^едити тa пpямa деpжaвнa зaкyпiвля пpoдyкцiï.
У poзвинyтиx кpaïнax pегyлювaння цЫ нa aгpapнy пpoдyк-цiю i феpмеpcькиx пpибyткiв пеpедбaчae opгaнiзaцiю rno-cтеpеження зa динaмiкoю низки екoнoмiчниx пoкaзникiв, y чиcлi якиx:
- витpaти виpoбництвa пo гpyпax cпецiaлiзoвaниx romo-дapcтв (y кpaïнax GC] чи пo видax виpoбництвa (y C0A];
- пapитет цiн нa зacoби виpoбництвa для ciльcькoгo roc-пoдapcтвa i нa ciльcькoгocпoдapcькy пpoдyкцiю;
- пpибyткoвicть феpм i галузей виpoбництвa, a тaкoж ycьoгo ciльcькoгo гocпoдapcтвa [1Q].
Oдним з гoлoвниx меxaнiзмiв y cиcтемi деpжaвнoгo pегyлю-вaння aгpapнoгo pинкy в зapyбiжниx ^a^ax e пiдтpимкa вщ-пoвiднoгo piвня цiн i цiнoвoí' piвнoвaги. Cиcтемa pегyлювaння цiн cпpямoвaнa нa пiдтpимкy феpмеpcькиx цiн нa piвнi, щo дo-звoляe тoвapoвиpoбникaм не ттьки вiдшкoдoвyвaти влac-нi витpaти нa виpoбництвo, a й веcти poзшиpене вiдтвopення.
Фyнкцií' pегyлювaння aгpapнoгo pинкy пеpевaжнoю бть-шicтю ^arn cвiтy пoклaденi нa cпецiaлiзoвaний opra^ дiяль-нicть якoгo cпpямoвaнa пеpедyciм нa зaбезпечення цiнoвo-ro бaлaнcy нa ocнoвнi види ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï'.
Ocoбливicтю cпiльнoï' aгapнoï' пoлiтики Gвpoпейcькoгo Coюзy e вcтaнoвлення цiльoвиx цЫ зa видaми ciльcькoгocпoдapcькoï' пpoдyкцiï', як e веpxньoю межею цiн вcеpединi GC i, як пpaвилo, icTO™o пеpевищyють цiнy cвiтoвoгo pинкy. Для зaпoбiгaння де-шевoмy iмпopтy, який мoже збити цiльoвy цiнy, нa вci iмпopтo-вaнi пpoдyкти вcтaнoвлюeтьcя митo y poзмipi piзницi мiж ^hro-вoю i цiльoвoю ц^ми («змiнне митo»]. Taкий меxaнiзм цiнoвoï' пiдтpимки фyнкцioнye дoти, дoки GC e чиcтим iмпopтеpoм, кoли iмпopтнi митa не мaють нiякoгo впливу нa внyтpiшню цiнy, якa зa циx oбcтaвин знижyeтьcя дo piвня цiни cвiтoвoгo pинкy. ùo6 цьoгo не дoпycтити, GC вcтaнoвлюe «iнтеpвенцiйнy цiнy», тoбтo нижчу цiнoвy межу, яга cлyгye гapaнтieю для ciльгocптoвapoви-poбникiв. Kpa'^ зaкyпoвyють будь-яку пpoпoнoвaнy кiлькicть вiдпoвiднoï' пpoдyкцiï' зa iнтеpвенцiйнoю цiнoю (зa вcтaнoвлени-ми cтaндapтaми) i тим caмим зaпoбiгaють пaдiнню цiн внурш-ньoгo pинкy нижче вщ цieï' цiни [1].
З метою pегyлювaння цiн нa ciльcькoгocпoдapcькy пpo-дyкцiю в oкpемиx ^a^ax GC фyнкцioнyють oкpемi cпецia-лiзoвaнi opгaни. Taк, y Пoльщi з метою cтaбiлiзaцiï pинкy тa зaxиcтy дoxoдiв феpмеpiв деpжaвa пpoвoдить iнтеpвенцiй-нi зaкyпiвлi cезoнниx нaдлишкiв ciльcькoгocпoдapcькoï' пpo-дукци й пpoдoвoльcтвa i пpoдaж циx пpoдyктiв y пеpioд де-фiцитy. Цю фyнкцiю вигануе деpжaвне Aгентcтвo aгpapнoгo pинкy, i^o дie нa pинкax зеpнa, мoлoчнoï пpoдyкцiï', м'яca, цу-кpy, xмелю й пpoдyктiв пеpеpoбки кapтoплi. Aгентcтвo тaкoж вcтaнoвлюe екcпopтнi cyбcидiï' нa екcпopт пpoдyкцiï' [4].
У Чея'' фyнкцioнye Деpжaвний ciльcькoгocпoдapcький iнтеp-венцмний фoнд, дiяльнicть якoгo cпpямoвaнa нa: здiйcнення iнтеpвенцiйниx зaкyпiвель визнaчениx видiв пpoдyкцiï' зa iнтеp-венцiйнoю ц^ю; фiнaнcyвaння збеpiгaння тa, y випaдкy не-oбxiднocтi, пеpеpoбкy пpoдyкцiï, зaкyпленoï' зa iнтеpвенцiйнoю цiнoю; pеaлiзaцiю нaгpoмaджениx зaпaciв пpoдyкцiï' нa вну-тpiшньoмy тa зoвнiшньoмy pинкax; нaдaння cyбвенцiй для пiд-тpимки екcпopтy, зaпpoвaдження cиcтеми виpoбничиx квoт [2].
Koнтpoль зa фopмyвaнням цiн в Icпaнiï' здiйcнюeтьcя Bели-кoю paдoю з цЫ пpи Miнicтеpcтвi екoнoмiки тa фiнaнciв, якa зa cвoeю cyrrrci е poбoчим opгaнoм Уpядoвoï кoмiciï з екo-нoмiчниx питaнь. Pегyлювaння цiн здiйcнюeтьcя в ocнoвнoмy нa пpoдyкти пеpшoï' неoбxiднocтi, ciльcькoгocпoдapcькy пpo-дyкцiю, a тaкoж нa пpoдyкцiю пiдпpиeмcтв-мoнoпoлicтiв. Пе-pелiк кoнтpoльoвaниx деpжaвoю тoвapiв пyблiкyeтьcя в пpе-ci. Ha зaciдaнняx Bеликoï' paди poзглядaютьcя питaння змiни цiн нa ган^ет^ тoвapи тa пocлyги, poзpoбкa pекoмендaцiй щoдo циx питaнь, нaглядy зa викoнaнням piшень ypядoвoï кoмiciï тощ^. Koнтpoль зa цiнaми пoшиpюeтьcя не ттьки нa деpжaвнi, a й нa iншi, y тoмy чи^ пpивaтнi, пiдпpиeмcтвa [8].
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № 11 (174)/2015 123
Регулювання ц!н, у тому числ! на с!льськогосподарську продукц!ю, в Япон!'' зд!йснюе Бюро ц!н Управл!ння еконо-м!чного планування. До його функц!й належать вивчення кон'юнктури ринку та його зм!н, анал!з динам!ки ц!н за пев-ний пер!од, розробка заход!в щодо п!дтримки попиту ! ц!н на в!дносно стаб!льному р1вн1, контроль за дотриманням антимонопольного законодавства. В Япон!'' забороняеться вста-новлення як монопольно високих, так ! монопольно низьких ц!н, як! можуть завдати шкоду та загрозу в!льн!й конкуренции Вводиться також заборона на одночасне п!двищення ц!н на споживч! товари. Пщвищення ц!н окремими п!дприемствами та ф!рмами можливе т!льки з дозволу спец!ально''' ком!с!'' з! справедливих ц!н ! т!льки п!сля ч!ткого обгрунтування. У ц!ло-му в Япон!'' регулюеться до 20% ц!н на споживч! товари [8].
У США обов'язки ц!нового регулювання в аграрн!й сфер! покладен! на М!н!стерство с!льського господарства. У рамках федеральних с!льськогосподарських програм фермери, що займаються вирощуванням зернових, одержують в!д М!-н!стерства с!льського господарства позики на ф!нансуван-ня виробництва. З!браний врожай вони можуть продавати за ринковими ц!нами ! розплачуватися за позики частиною ви-торгу. Якщо ринков! ц!ни опускаються нижче р!вня контроль-них ц!н, встановлених конгресом, фермер може здати врожай держав! за контрольними ц!нами, розраховуючись за позику й одержуючи прибуток. У такий же спос!б регулюють-ся ц!ни в молочн!й промисловост!. Конгрес визначае «спра-ведливий» р!вень контрольних ц!н на молоко, ол!ю, сир. Якщо ринков! ц!ни знижуються нижче цього р!вня, продукти скупо-вуе держава ! використовуе 'х на: безкоштовн! сн!данки для школяр!в; допомогу б!дним; продовольчу допомогу кра'нам, що розвиваються. При цьому держава прагне п!дтримувати сп!вв!дношення м!ж ц!нами на с!льськогосподарськ! продукти ! товари, як! купуються фермерами [9].
У вс!х кра'нах !з розвиненою економ!кою !снують програми по страхуванню врожаю. Система компенсац!йних плате-ж!в з державного бюджету страхуе фермер!в на випадок не-сприятливих погодних умов, повеней, еп!дем!й тощо. Також !снують бюджетн! платеж!, пов'язан! з «рег!ональною п!д-тримкою», завдяки яким у фермер!в з'являеться можлив!сть ведення с!льськогосподарського виробництва на розшире-н!й основ! в зонах з несприятливими погодними умовами.
До головних програм п!дтримки с!льського господарства в США належить програма «Стаб!л!зац!я доход!в фермер!в», на реал!зац!ю яко' вид!ляеться в!д 30 до 50% ус!х бюджетних асигнувань на с!льське господарство. До складу ц!еУ програми входять: «Державна програма п!дтримки ц!н», програми «Страхування врожаю» ! «С!льськогосподарський кредит» [5].
Досить поширена в розвинених кра'нах практика державного ф!нансування придбання засоб!в виробництва для с!ль-ського господарства. Так, у США встановлюються дифе-ренц!йован! ц!ни на дизельне паливо для фермер!в. У Канад! податков! п!льги й субсиди забезпечують фермерам ц!ну на паливо на р!вн! 56% в!д роздр!бноУ. У кра'нах БС встановлен! ц!нов! дотац!'' на придбання техн!ки, мел!орац!ю земель, мо-дерн!зац!ю ферм [6]. Система ф!нансування аграрного сектору в р!зних кра'нах Зах!дноУ Бвропи ! Америки мае свою специф!ку. Наприклад, у Великобританп немае спец!ал!зо-вано' системи аграрних кредит!в, ! фермерськ! господарства
п!дтримуються за допомогою державних субсид!й. У Н!меч-чин!, Бельги, Дан!', Франц!', США, навпаки, !сторичний роз-виток фермерського укладу прив!в до створення спец!ал!-зованих установ кредитування фермер!в. Важливе м!сце в кредитн!й систем! зах!дних кра'н займають кооперативн! банки. Вперше вони почали функц!онувати в Н!меччин! у ви-гляд! кредитозбер!гальних с!льських кооператив!в.
У Н!меччин! д!е програма стимулювання !нвестиц!й, що до-зволяе знизити процентну ставку на 4% (на 6% - в економ!ч-но в!дсталих районах) для довгострокових кредит!в. У рамках ц!еТ програми можна також одержати п!льгову державну позику (1% р!чних у рахунок погашення 3,5% на буд!вництво житлових будинк!в й !нших споруджень) [7]. В!дсоток за кредит в !потечних банках кра'н БС становить 4,5-6,5%, у Гол-ланд!' - 5-7%, у Н!меччин! - 6-8,5% (п!льговий - 1%) [3].
0тже, необх!дн!сть державного регулювання розвитку с!ль-ського господарства е очевидною, а забезпечення на ц!й основ! продовольчо' безпеки кра'ни сл!д розглядати як найважлив!-шу умову и суверен!тету, економ!чноУ незалежност! та соц!ально' стаб!льност! в ринкових в!дносинах ! глобал!зац!йних процесах.
Таким чином, розвинен! кра'ни активно стимулюють нац!-ональне с!льське господарство, в якому витрати на вироб-ництво одиниц! продукцп, зазвичай вище св!тових. У цьому випадку враховуються !мпортно-експортн! можливост! то-варовиробник!в, а особливост! механ!зму п!дтримки аграрного сектору в кожн!й кра'н! залежать в!д природноеконо-м!чних, географ!чних, зовн!шньоеконом!чних умов.
Висновки
0тже, на основ! проведеного досл!дження можна зробити висновки, що держава мае регулювати аграрну сферу на основ!:
- стимулювання експортноор!ентованоУ стратег!' його розвитку, що слугуватиме поштовхом для зростання вс!еУ економ!ки кра'ни ! на ц!й основ! п!двищення р!вня життя населення Укра'ни;
- посилення регуляторно' рол! держави та протекц!он!з-му щодо нац!онального с!льськогосподарського виробника розвинених кра'н;
- п!двищення дотац!йност! аграрного сектору;
- стало' ф!нансовоУ та кредитно' пол!тики, спрямовано' на державне ф!нансування та стимулювання стьськогосподарських товаровиробник!в;
- стимулювання розвитку с!льськогосподарського п!д-приемництва;
- розвитку !нфраструктури аграрного ринку.
Список використаних джерел
1. Б!лик Ю.Д. Становления ! розвиток сучасного продовольчого ринку в Укран / Ю.Д. Б!лик // Формування та розвиток аграрного ринку: Материли Шостих рнних зборв ВсеукраТнського конгр. вчен. економ!с-"пв-аграрникв КиТв, 16-17 с!ч. 2004 р. - К.: ННЦ1АЕ, 2004. - С. 187.
2. Губеня Ю.Е. Iитервеиц¡йиий стьськогосподарський фонд як ¡н-ституц!я регулювання аграрного ринку в Чех!'' / Ю.Е. Губеня // Еко-номлка АПК. - 2004. - №10. - С. 150-154.
3. Домбровська С.0. Удосконалення державно''' п!дтримки стьськогосподарських товаровиробниюв зерна // Проблеми економг ки агропромислового комплексу ! формування його кадрового по-тенц!алу: Кол. моногр.: У 2 т. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Б. Мазнева. - К.: 1АЕ, 2000. - Т. 2. - С. 517-523.
124 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 11 (174)/2015
4. Кобута I. Пол1тика деяких краУн у ц^оутворены на стьськогос-подарську продукцш / I. Кобута, Н. Сеперович // Пропозици. -2000. - №10. - С. 110-111.
5. Кучуков Р. Ценообразование в АПК стран с развитой рыночной экономикой // АПК: экономика, управление. - №7. -С. 50-56.
6. Саблук П.Т., Карич Д.Я., Коваленко Ю.С. Основи оргаызаци сть-ськогосподарського ринку. - К.: IAE УААН. - 2002. - 190 с.
7. npièX0flbK0 T. PeryëèpoBaHHe flenTeëbHOCTH ceëbCK0X03HHCTBeHHbix npeflnpMHTMé paçëièHHbix npaBOBbx ô0pM // AÏK: 3K0H0MHKa, ynpaB-ëeHèe. - №8. - C. 43-48.
8. http://pidruchniki.ws/13091109/marketing/shvetsiya_ marketingova_tsinova_politika
9. http://buklib.net/books/26609/
10. Common organization of the market: financial mechanism // Legal aspects of agriculture in the EC. - 2006.
М.П. ЛЩИНСЬКИЙ,
acnipaHT, Нацюнальний университет 6iopecypciB i природокористування Укра1ни
Роль холдингових формувань в аграрному сектор! економши Украши
У статт розглянуто теоретичн основи та практика функцюнування холдингових компанй в аспектi удосконалення eKOHOMin-них в^осин на ocнoвi агропромислово1 нтеграцИ Наведено основн вщомосл, характеристики зaкoнoмipнocтi розвитку най-бльших агрохолдинпв Укра1ни. Визначено основн напрями дтльност агрохолдинпв в аграрному ceктopi економки Укра1ни.
Ключов! слова: агропромислова сфера, агрохолдинг, агропромислова iнтeгpaцiя, холдингова компания.
М.П. ЛИЩИНСКИЙ,
аспирант, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
Роль холдинговых формирований в аграрном секторе экономики Украины
В статье рассмотрены теоретические основы и практика функционирования холдинговых компаний в аспекте совершенствования экономических отношений на основе агропромышленной интеграции. Приведены основные сведения, характеристики закономерности развития крупнейших агрохолдингов Украины. Определены основные направления деятельности агрохолдингов в аграрном секторе экономики Украины.
Ключевые слова: агропромышленная сфера, агрохолдинг, агропромышленная интеграция, холдинговая компания.
M. LISHCHYNSKYI,
graduate student, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
The role of holding formations in agrarian sector of economy of Ukraine
In the article the following there were: examined the theoretical basis and practices of the functioning of the holding companies in the term of improving economic relations on the basis of agro industrial integration; described the basic information, the characteristics of consistent pattern of the largest agro holdings in Ukraine; defined the main activities of agro holdings in the agricultural sector of Ukraine.
Keywords: agro-industrial sphere, agro holding, agro-industrial integration, holding company.
Постановка проблемы. Ринков! перетворення в агропромис-ловому комплекс! УкраУни зумовили виникнення вертикально ¡н-тегрованих формувань холдингового типу, як!, сконцентрувавши величезн! природы, матер!альн!, людськ! та ф!нансов! ресурси, ба-гато в чому визначають тенденци' нацюнально'У економки в ц!ло-му та перспективи забезпечення продовольчоУ безпеки держави.
Лнал!з дослщжень та публшащй з проблемы. Проблемам д!яльност! та практиц! функцюнування холдингових компан!й в аграрий сфер! придтяють багато ува-ги як вггчизнян!, так ! заруб!жн! вчен!, зокрема В. Андр!йчук, С. Дем'яненко, М. Кропивко, М. Мал!к, П. Саблук та !нш!. Разом !з тим питання функцюнування холдингових компан!й в аспект! удосконалення економ!чних вщносин на основ! агропромислово'' Ытеграцп потребуе комплексного дослщження.
Метою статтi е проведення анал!зу механ!зму станов-лення та розвитку украУнських холдинпв, Ух виробничоУ та ко-мерц!йноУ д!яльност! в аграрному сектор! економки УкраУни.
Виклад основного матер!алу. 0станн!ми роками дедал! бтьшого поширення набувае розвиток агрохолдинпв, як!
займаються виготовленням та торпвлею агропродовольчоУ продукци, закуповують сировину, постачають ресурси для стьського господарства тощо.
Головна мета створення холдингових компан!й в АПК по-лягае в запровадженн! у виробництво передових досягнень науки та технки, що насамперед полягае в нарощенн! ви-робничого потенц!алу учасниюв холдингу.
Поряд !з цим створення сучасноУ холдинговоУ компани полягае не ттьки у встановленн! прямих зв'язк!в м!ж учасниками, усунення посередник!в, скорочення непрямих витрат та збть-шення прибутку, а й у забезпеченн! ф!нансовоУ сталост! його учасник!в, визначенн! об'ективного пщходу до розподту прибутку шляхом конструктивно! взаемод!У учасник!в холдингу.
На сьогодн! в аграрному сектор! економки спостеркаеть-ся тенденц!я до об'еднання стьськогосподарських пщпри-емств в агрохолдинги, що являють собою вертикально !н-тегровану структуру, яка об'еднуе п!д единим управл!нням заготовку стьськогосподарських культур, Ухне перероблен-ня та виготовлення готовоУ продукци, а також така, що зд!й-
© М.П. ЛЩИНСЬКИЙ, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 11 (174)/2015 125
