CC BY
11
проблем на стику економки та психологи. В рамках ц° науки працювало багато вщомих економютв та психолопв, прово-дилося багато наукових дослщжень, однак необхщно вщмЬ тити, що на сучасному стан розвитку економнна психолопя не вичерпала увесь свм потенц^л. Основним призначенням економнной' психологи е обгрунтування т1еУ чи ¡ншоУ реакци людини на певн економ¡чн¡ явища, а також виявлення мож-ливих напрямюв й' повед¡нки. ГЛд економ¡чною психолопею пропонуеться розум¡ти м¡ждисципл¡нарний комплекс знань стосовно впливу мотивацм суб'eкт¡в дтльност на й'х еконо-м¡чну поведЫку.
На основ¡ можливостей ц¡eí науки можуть бути вщнайде-н¡ нов¡ шляхи впливу на людину як на споживача, управлЫня його економнною повед¡нкою, що може бути перспективним напрямком подальших наукових досл¡джень.
Список використаних джерел
1. Козюк В.В. 1стори економки та економ1чно"'' думки: вщ раннк ци-втзацм до початку XX ст.: навчальний посйник / В.В. Козюк - К.: Знания, 2011. - 566 с.
2. Машкова А.О. Економлчна теорт Дж.М. Кейнса [Електрон. ресурс] / Машкова А.О. - Режим доступу: http://djerelo.com/ есопот1ка/125-08поуи-екопотюЬ|по^еогп-ро1Лекопотю]пш-а8ре^/7871-153-екопотлсЬ|па^еопуа^2Ь|-т-кеуп8а
3. Мунипов В.М. Основатель психотехники Г. Мюнстерберг -предтеча Л.С. Выготского в методологии психологического позна-
ния / Мунипов В.М. // Культурно-историческая психология. -2005. - №2. - С. 48-62.
4. Троицкая И.В. Психология предпринимательской деятельности и основы экономической психологии: курс лекций / Троицкая И.В. // - СПб.: СПбГАСУ, 2010. - 176 с.
5. Карнышев А.Д. Французские стоки экономической психологи / А. Д. Карнышев // Известия ИГЭА. - 2011. - №5. - С. 208-214.
6. Панфилов А.В. История развития и становлення экономической психологи [Електрон. ресурс] / А.В. Панфилов. - Режим доступу: http://mypsiholog.eom/economic-psychology/117-istoriya-razvitiya-i-stanovleniya-ekonomicheskoy-psihologii.html.
7. Винославська О.В. Економнна психолопя: предмет, методи, мждисципл^ары зв'язки / О.В. Виснославська // Вюник Нацю-нального техннного унверситету УкраТни «КиТвський полтехнтний ¡нститут». - 2007. - №1. - С. 64-72.
8. Мжнародна асоц¡ац¡я з дослщжень у галуз¡ економтноТ психологи: офУйний сайт [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// www.iarep.org/.
9. Москаленко В. Сучасн напрямки дослщжень в економннм психологи / Москаленко В. // Со^альна психологи. - 2004. - №2 (4). - C. 3-18.
10. 1нститут психологи ¡мен Г.С. Костюка НАПН УкраТни: офщмний сайт [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://naps.gov.ua/ua/ structure/institutions/psychology/
11. Цирихова Н.В. Экономическая психология: история и современность / Н.В. Цирихова // Молодой ученый. - 2011. - №12. - Т. 2. - С. 76-79.
В.В. СКРИПНИЧЕНКО,
к.е.н., В1рд1л форм i методв господарювання в агропродовольчому комплексi,
1нститут економiки та прогнозування НАН Укра'ни
Державна пщтримка страхування аграрних ризимв в економщ Украши
У статт узагальнено мiжнародний досвд страхування аграрних ризикв та розроблено пропозицИдля подальшого розвитку втчизняноí системи аграрного страхування. Запропоновано впровадження вiдповiдних нновацйних фнансових нструменлв, зпдно з якими, перш за все, необидна державна п'!дтримка розвитку агрострахування в Укран шляхом покриття через державн субсидн якомога б 'тьшоí частини страхово' премп та створення Державноí аграрно' страховое компанИ' тощо.
Ключов! слова: страхування аграрних ризикв, державна п'!дтримка агросфери кра'ни, Державна аграрна страхова компаня.
В.В. СКРИПНИЧЕНКО,
к.е.н, отдел форм и методов хозяйствования в агропродовольственном комплексе,
Институт экономики и прогнозирования НАН Украины
Государственная поддержка страхования аграрных рисков
в экономике Украины
В статье обобщен международный опыт страхования аграрных рисков и разработаны предложения для дальнейшего развития отечественной системы аграрного страхования. Предложено внедрение соответствующих инновационных финансовых инструментов, согласно которым, прежде всего, необходима государственная поддержка развития агро-страхования в Украине путем покрытия через государственные субсидии как можно большей части страховой премии и создания в том числе Государственной аграрной страховой компании.
Ключевые слова: страхование аграрных рисков, государственная поддержка агросферы страны, Государственная аграрная страховая компания.
V. SKRYPNYCHENKO,
Ph.D., Department of form and methods of economic management in the agro-food comlex,
Institute of Economics and Forecasting of NAS in Ukraine
The government support for agricultural insurance risks
in the economy of Ukraine
© В.В. СКРИПНИЧЕНКО, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 9 (160)/2014 121
The paper summarizes the international experience of agricultural insurance risks and suggestions for further development of the national system of agricultural insurance. A corresponding implementation of innovative financial instruments, according to which, above all, government support of agricultural insurance in Ukraine by providing government subsidies for covering a part of the insurance premium and the creation of the State Agricultural Insurance Company.
Keywords: insurance agricultural risks, government support of agrosphere in country, the State Agricultural Insurance Company.
Постановка проблеми. Стьськогосподарське вироб-ництво характеризуемся невизначенютю та високим piB-нем ризику щодо: впливу piзноманiтних погодних та кл!ма-тичних фактоpiв, вщ яких залежить його прибутковють, змш врожайносл, коливання цiн, певноУ непослiдовностi регу-ляторноУ полiтики тощо. Тому страховий захист стьсько-господарського виробництва е оптимальним способом за-безпечення безпеpеpвностi, збалансованостi i стабтьност розвитку аграрного ринку та одним з ефективних методiв повернення збитюв в аграрному сектоpi, оскiльки страхов! компани заздалегiдь формують необхiднi резерви для май-6утн!х виплат, не вдаючись до зовышых i внутршых позик. Зг!дно !з законами УкраУни «Про страхування» та «Про осо-6ливост! страхування сiльськогосподаpськоí продукцп з державною пщтримкою» саме деpжавi мае належати головна роль у консолщацп зусиль ус!х учасникiв аграрного страхування та у збалансуванн Ухых iнтеpесiв щодо забезпечення насамперед стабтьност! сiльськогосподаpського виробництва i доход!в с!льського населення.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Роз-глядом проблем розвитку страхового ринку та страхування аграрних ризик!в займаються А. Александров, Ю. Алескеро-ва, I. Балабанов, О. БородЫа, В. Бутова, К. Воблий, В. Гайдук, А. Пнзбург, В. Дядеков, П. Клю, Г. Mатвieнко, Г. Mинкiна, С. Осадець, Б. Пасхавер, О. Попова, Б. Райзберг, В. Райхер, Л. Руденко, Д. Суворов, К. ТурбЫа, Н. Хохлов, А. Фтонюк, G. Фурман, Р. Юлдашев, I. Юргенс, В. Якубович та ^mi нау-ковц Розробкам щодо оцЫювання фiнансово-економiчних i страхових ризик!в присвячено науковi дослiдження укра-Унських спецiалiстiв: I. Благуна, G. Бридуна, В. Вгшнського, В. Галiцина, В. Гейця, В. блейка, I. ЗапатрЫоУ, А. КамЫсько-го, К. Ковальчука, Т. КлебановоУ, Г. Крамаренко, Ю. Лисенка, I. Лук'яненко, I. Ляшенко, О. Ляшенко, Л. Kpаснiковоí, А. Мат-вмчука, О. Пеpнаpiвського, В. Порохн!, С. Пущак, О. Свюту-нова, В. ТочилЫа, В. Хpистiановського, О. Черняка та Ыших.
Незважаючи на значну ктьюсть дослiджень, на сьогодн1 невиршеними залишаються завдання оцiнювання та страхування ризиюв в агpосфеpi, як! б синтезували i комплексно враховували економ!чн! !нтереси держави (ефективн!сть дер-жавноУ п!дтримки для забезпечення прибутковост! агросфери УкраУни), агровиробник!в при страхуванн! ризик!в i страхови-к!в щодо покриття збитк!в у страхових випадках тощо.
Метою статт'1 е обгрунтування пропозиц!й щодо по-дальшого розвитку та формування ефективноУ системи вЬ тчизняного аграрного страхування на основ! узагальнення м!жнародного досв!ду та впровадження вщповщних Ынова-ц!йних ф!нансових !нструмент!в державноУ п!дтримки страхування аграрних ризиюв в економ!ц! УкраУни.
Виклад основного матер1алу. Одним з важливих напря-м!в державноУ допомоги аграрному сектору е розвиток страховое !нфраструктури, п!двищення якост! страхових послуг та
зниження вартост! страхових програм для користувач!в. На цей час лщерами ринку аграрного страхування е П!вн!чна Америка та Зах!дна бвропа. У багатьох випадках держава надае допомогу як безпосередньо виробникам стьськогос-подарськоУ продукцп, так i страховим компаыям [1].
Св!това практика пропонуе р!зн! вар!анти розвитку системи страхування для аграрного сектора: надання страхових послуг приватними страховими компаыями без допомоги держави (Швец!я); участь держави в пулах перестрахування (!спан!я); субсидування страхових прем!й за певними страховими продуктами, наприклад вщ граду (Франтя, Австр!я); надання фЫансово'У допомоги для покриття катастроф!чних збитюв (Н!меччина, Iталiя, США, Канада); субсидування програм страхування вщ багатьох ризиюв (мультиризики) (Канада, Роая, США); створення спец!альноУ державноУ установи для реал!заци пол!тики в сфер! аграрного страхування (!спаыя, Канада, США, Рос!я); формування страховоУ !нфраструктури. Варто зазначити, що системи страхування не е статичними. !снуюча практика та помилки анал!зуються, i держава сптьно з! страховими компан!ями намагаеться знайти оптимальн! pi-шення для функцюнування системи с!льськогосподарського страхування. Так, сьогодн! так! зм!ни в!дбуваються у Грецп, fc-пани, ^али, Канад! i деяких !нших краУнах.
Узагальнюючи перелк ризик!в у с!льському господарств! провщних краУн св!ту, можна зробити висновок, що перева-жае так зване мультиризикове або комплексне страхування врожаУв. З рис. 1. видно, що вщсоток страхування за таким принципом займае половину в загальнм ктькост страхових прем!й отриманих в!д стьгоспвиробниюв.
На рис. 2 показано, що свгговими л!дерами на ринку страхування е Сполучен! Штати Америки, Япоыя та Великобритан!я.
Розглянемо деяк приклади краУн-лщер!в, де за пщтрим-ки держави створен! системи аграрного страхування, як! на-дають виробникам ефективн! та ф!нансово доступн! Ыстру-менти з управл!ння ризиками [3].
Як приклади краУн-лщерв, де за пщтримки держави створен! системи аграрного страхування, що надають виробникам ефективн1 та ф!нансово доступн! !нструменти з управл!ння ризиками, у свгговм практиц! визначаються te-пан!я, США, Роайська Федерац!я.
Спаня. Комплексна система с!льськогосподарського страхування була започаткована в !спанп в 1978 роц1 !з прийняттям Закону «Про комб!новане аграрне стра-хування». Система, впроваджена цим законом, розпо-всюджуеться на рослинництво, тваринництво та л!сове господарство. В результат! розвитку та вдосконалення за-конодавчоУ бази сьогодн! аграрне страхування в !спан!У регулюеться близько 15 правовими актами - законами та Корол!вськими декретами. Базовими принципами !спанського с!льгоспстрахування е: добров!льн!сть страху-вання для с!льгоспвиробник!в, страхування врожаУв приват-
Рисунок 1. Структура св1тового ринку страхування агроризимв за р1внем страхових премш
Джерело: [2].
Рисунок 2. Краши-лщери ринку страхових послуг
Джерело: [4].
ними страховими компан1ями, договори страхування мо-жуть бути як !ндив1дуальними, так I колективними, значна державна п1дтримка. При цьому держава: сприяе розвитку страхування, шляхом надання субсид1й як фермерам, так I страховим компан1ям; ставить сво'Ум пр1оритетом засну-вання с1льськогосподарських товариств взаемодопомоги, сприяе проведенню збору даних та надае техн1чну допомогу страховим компан1ям; держава сприяе участ1 в систем1 аг-рострахування якомога б1льшого числа виробник1в; ус1 види страхування виконуються на баз1 план1в, як1 завчасно готу-ються уповноваженими урядом установами. З боку держави координац1ю та управл1ння страхуванням виконуе Державна агенц1я з с1льськогосподарського страхування (ЕЫЕБД), що входить у систему М1н1стерства с1льського господарства !спани. Ця установа розробляе та надае урядов! для затвер-дження р1чний план страхування, в якому встановлюються м1н1мальн1 вимоги до технолог1чного процесу, ризики, як1 мо-жуть бути застрахован^ тарифи та розм1ри субсид1й.
Страхов1 компани, як1 виявили бажання працювати в аграрному страхуванн1, об'едналися в АЭРОВЕБиПО - групу
с1льськогосподарських страховик1в. АЭРОВЕБиПО виступае у в1дносинах з урядом та фермерами в1д 1мен1 вс1х страховик1в, впроваджуе умови та тарифи страхування, зд1йснюе на-гляд за виконанням страхових угод та контролюе виплати в1дшкодування. Програма Комб1нованого аграрного страхування працюе в !спани вже б1льше 25 рок1в, тому фермери досить широко використовують страхування для м1н1м1зац|| ризик1в. На сьогодн1 понад 30% (а в деяких пров1нц1ях ця цифра становить б1льше 50%) 1спанських фермер1в щоро-ку страхують свое виробництво. Уряд та страховики продо-вжують напрацьовувати нов1 страхов1 продукти для р1зних рег1он1в кра'Уни. За останн десять роюв аграр1ям запропоно-вано б1льше 30 нових страхових 1нструмент1в, у тому числ1 з 1ндексного страхування. Державою субсидуеться частина страхових прем1й, сплачених с1льгоспвиробниками, а також витрати страхових компан1й на актуарн1 розрахунки, розроб-ку та адм1н1стрування договор1в. При настанн1 страхового ви-падку державна компенсац1я надаеться застрахованим фермерам у розм1р1 в1д 20 до 50% понесеного збитку. За 1нших р1вних умов перевага при виплат1 державноУ компенсац|| на-
даеться найнезаможн1шим с1льгоспвиробникам та колек-тивним страхувальникам.
США. За р!внем розвитку с!льськогосподарського вироб-ництва США давно ! переконливо займае пров!дн! позици у св!т!. Причинами такоУ стаб!льност! спец!ал!сти називають вдалу державну пол!тику, спрямовану на п!дтримку аграрив, а також ефективну сп!впрацю державного ! приватного сектора. Прикладом усп!шного партнерства може, зокрема, по-служити досв!д агрострахування, який не т!льки ор!ентуеться на довготривалий усп!х, а й забезпечуе його.
Затверджених постачальник!в страхових послуг у США на перший погляд не дуже багато - ттьки 15, але в них працюють близько 16 тисяч агент!в ! оц!нювач!в збитк!в. Компани займа-ються тактичною роботою: продають страхов! пол!си, збирають страхов! прем!У, визначають розм!р збитк!в та виплачують гро-шов! компенсац!У при настанн! страхового випадку тощо.
Пол!си агрострахування найб!льшоУ популярност! набули в тих штатах, як! спец!ал!зуються на вирощуванн! кукурудзи, пшениц! та соУ. За результатами 2012 року сума страхових внеск!в становила $9,8 млрд., 80% з них припали саме на згадан! культури.
На сьогодн! галузь агрострахування в США - це б!ль-ше 2 млн. укладених договор!в страхування, що охоплюють близько 264 млн. акр!в с!льськогосподарських уг!дь (82%
в!д загальноУ площ! оброблюваних земель) ! дозволяють за-страхувати обсяг с!льськогосподарськоУ продукц!У, який до-р!внюе за варт!стю $79,6 млрд. (табл. 1).
0бсяг з!браних у 2012 роц! прем!й становив $8,9 млрд., при цьому $5,4 млрд. (або 60%) були субсидован! державою. Всього за 2012 р!к страховими компан!ями було ви-плачено у вигляд! страхових компенсац!й $5,2 млрд., що становило 58% в!д з!браних прем!й ! засв!дчило актуарну ефективн!сть програми. 0днак наст!льки значних показник!в програма американського агрострахування досягла т!льки в останн! роки (табл. 2).
Росйська Федераця. В Роси державна пщтримка страхування врожаю с!льськогосподарських культур започаткова-на в 1993 роц!. З 2001 року ця пщтримка надаеться зг!дно з Правилами субсидування, що затверджуються урядом Рос!йськоУ Федераци у вщповщност! з федеральним законом «Про державне регулювання агропромислового вироб-ництва». Страхування виконуеться приватними компан1ями. Державну пол1тику в сфер1 аграрного страхування розробляе та реал1зуе Федеральне агентство з державноУ п1дтримки страхування в галуз1 агропромислового виробництва, яке пщпорядковуеться М1н1стерству с1льського господарства Рос1йськоУ ФедерацИ'. Страхов! компан1У, як1 бажають працю-вати з аграр!ями, повинн! заключити з агентством угоду про
Таблиця 1. Узагальнююч1 показники функцюнування системи агрострахування в США у 2012 роц1
Показники Всього Кукурудза Бавовна Соя Пшениця
Величина застрахованих пос!вних площ, млн. акр!в 264,8 71,9 8,6 64,4 48,8
% в!д загальноУ площ! 82,7% 82,6% 94,9%' 83,1% 81,5%
Розм!р страховоУ вартост!, $ млн. 79569,0 31070,4 2060,7 17038,2 9919,9
Розм!р страхових прем!й, $ млн. 8948,9 3395,8 332,6 1981,8 1843,4
Розм!р державних субсид!й, $ млн. 5425,7 2038,4 212,5 1189,0 1092,7
Розм!р страхових виплат, $ млн. 5157,9 1148,3 379,0 555,3 1966,4
Р!вень збитковост! (Виплати / Прем!У) 0,58 0,32 0,68 0,24 1,67
Джерело: розроблено автором за [5].
Таблиця 2. Динамка показниюв програми с1льськогосподарського страхування у США
Рш Укладено договор1в, тис. Застрахована площа пос1в1в, млн. акр % вщ загально'| площ1 Страхова варлсть, $ млн. Страхов! премм, $ млн. Субсидм, $ млн. Премм, сплачет страхувальни-ком, $ млн. Субсидм, % вщ премш Виплати, $ млн.
1981 416,8 45,0 12,3 5981,2 376,8 47,0 329,8 12,5 407,3
1990 893,7 101,3 31,0 12818,2 835,5 215,1 620,4 25,7 1033,6
1993 679,2 83,7 25,8 1 1353,4 755,7 200,1 555,6 26,5 1655,5
1995 2034,3 220,5 68,8 23728,5 1543,3 889,5 653,8 57,6 1567,7
2000 1323,2 206,5 62,4 34443,8 2540,2 1365,8 1174,4 53,8 2594,8
2003 1241,1 217,4 66,8 40643,6 3430,6 2041,7 1388,9 59,5 3226,5
2012 2047,7 264,8 82,5 79568,9 8948,9 5425,7 3523,2 60,6 5157,9
У серед-
ньому 19811999 547,1 62,5 18,3 8452,9 540 130,2 409,8 24,1 821
У серед-
ньому 19942003 1342,3 193,6 59,5 29766,5 2214,1 1229,2 984,9 55,5 2161,5
У серед-
ньому 20042011 1971,9 259,3 80,5 66197,2 6778,3 3991,9 2786,4 58,9 4650,9
Джерело: розроблено автором за [5].
Taблиця 3. Динaмiкa пoкaзникiв poзвиткy aгpocтpaxyвaння в Ó^arni у 2005-2013 poкax
Piк 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Kiлькicть дoгoвopiв 910 1330 4397 1637 19B0 1217 2710 1936 1722
^o!a, тиc. гa 390 670 2360 1171 510 553 7B6 727 B69
Cyмa пpемiï, млн. фн. 12,B 2B,5 116,7 155,4 42,0 72,1 136,3 130,4 135,4
Cyбcидiя, млн. гpн. 5,B 12,5 47,B 72,B - - - - -
Cеpедня cтaвкa пpемiï, % 3,79 н/д 4,54 4,93 3,24 3,B4 3,74 3,77 3,1
Piвень виплaт, % H/д н/д н/д н/д 36,4B 50,94 2B 41 9,7
Pœepeëo: poçpoàëeHo aâTopoM за [б].
yмoви cтpaxyвaння з викopиcтaнням кoштiв деpжaвнoгo бю-джетy. Федеpaльним aгентcтвoм пiдгoтoвленa «^нцеп^я poзвиткy ciльcькoгocпoдapcькoгo cтpaxyвaння в Pociï з деp-жaвнoю пiдтpимкoю нa пеpioд дo 2014 poкy».
У фй кoнцепцiï визнaченo бaгaтopiвневий зaxиcт ciльгocпвиpoбникiв вiд pизикiв y pезyльтaтi cтиxiйниx явищ. Пеpший piвень зaxиcтy пеpедбaчae влacнy yчacть CTpa-xyвaльникa в пoкpиттi збиткiв, щo виникли внacлiдoк нacтaння cтpaxoвoгo випaдкy (як пpaвилo, y меж-ax, i^o не пеpевищyють 30% вiд cтpaxoвoï cyми]. Дpy-гий piвень зaxиcтy - вiдпoвiдaльнicть cтpaxoвиx кoмпaнiй згiднo з yклaденими дoгoвopaми cтpaxyвaння pизикiв ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa. Tpетiй piвень зa-xиcтy пеpедбaчae вiдпoвiдaльнicть yчacникiв Poc^cN^o ciльcькoгocпoдapcькoгo cтpaxoвoгo пулу зa дoгoвopaми, yклaденими йoгo yчacникaми. Фiнaнcoвa пoтyжнicть пулу пo oднoмy дoгoвopy cклaдae $4 млн. Четвеpтий piвень - це пoкpиття збиткiв зa paxyнoк aктивiв федеpaльнoгo ciльcькoгocпoдapcькoгo cтpaxoвoгo pезеpвy (ФCCP], пpo-гнoзний poзмip якoгo cклaдaтиме $300-400 млн. Джеpе-лaми нaпoвнення бюджету фoндy е вiдpaxyвaння вiд зaгaль-нoï cyми cплaчениx внеcкiв, кoшти федеpaльнoгo бюджету, ^едити кoмеpцiйниx бaнкiв, членcькi вне^и тoщo. П'ятий piвень - вiдшкoдyвaння збиткiв, щo виникли внacлiдoк пpи-poдниx кaтaклiзмiв тa cтиxiйниx явищ зa paxyнoк pезеpвнoгo (cтaбiлiзaцiйнoгo] фoндy федеpaльнoгo бюджету. Baжливим нaпpямoм po6o™ aгентcтвa е cтвopення в pегioнax тoвa-pиcтв взaeмнoгo cтpaxyвaння. Mетoю ïx дiяльнocтi е poзви-ток iнфpacтpyктypи некoмеpцiйнoгo cтpaxyвaння в Pociï, нa-дaння шиpoкoгo cпектpy пocлyг ^oi^ yчacникaм.
B Укpaïнi pинoк aгpocтpaxyвaння pеглaментyeтьcя нopмa-тивнo-пpaвoвими aктaми i пpoдoвжye пocтyпoвo poзвивa-тиcя. Зaкoн Укpaïни «Пpo cтpaxyвaння» pегyлюe вiднocини y cфеpi cтpaxyвaння i cпpямoвaний нa cтвopення pинкy CTpa-xoвиx пocлyг, пocилюe cтpaxoвий зaxиcт мaйнoвиx iнтеpеciв пiдпpиeмcтв, ycтaнoв, opгaнiзaцiй тa фiзичниx OCÍ6. Cеpед видiв дoбpoвiльнoгo cтpaxyвaння, нa якi видaeтьcя лiцензiя згiднo з пpийнятими cтpaxoвикoм пpaвилaми (yмoвaми] cтpaxyвaння, зapеecтpoвaними yпoвнoвaженим opгaнoм, зa-знaченo п. 22 «Cтpaxyвaння ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï» (чacтинy четвеpтy cтaттi 6 дoпoвненo нoвим пунктом 21-1 зг^ iз Зaкoнoм У^ни №4391-VI вiд 09.02.2012].
Зaкoн Укpaïни «Пpo ocoбливocтi cтpaxyвaння ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï з деpжaвнoю пiдтpимкoю», який нaбyв чиннocтi y 2012 poцi pегyлюe вiднocини y cфеpi cтpaxyвaння ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï, щй здiйcнюeтьcя з деpжaвнoю пiдтpимкoю, з метoю зaxиcтy мaй-нoвиx iнтеpеciв ciльcькoгocпoдapcькиx тoвapoвиpoбникiв i
cпpямoвaний нa зaбезпечення cтaбiльнocтi виpoбництвa в ciльcькoмy гocпoдapcтвi.
Ha pинкy aгpocтpaxyвaння в Укpaïнi y 2013 po^, незвa-жaючи нa мaйже цiлкoвитy вiдcyтнicть деpжaвнoï пiдтpимки, зa деякими теxнiчними пoкaзникaми pезyльтaти oтpимaнi кpaщi, нiж y 2009-2012 porax, пpo щo cвiдчaть дaнi тaбл. 3.
Як i y 2012 po^, нa pинкy пеpевaжaлo клacичне CTpaxy-вaння з незнaчими oбcягaми фopмaльнoгo cтpaxyвaння aгpapниx pизикiв, в ocнoвнoмy зi cтpaxyвaння бaнкiвcькиx зacтaв. Дoгoвopy cтpaxyвaння зacтaвниx пociвiв з низькими cтaвкaми пpемiй (фopмaльне cтpaxyвaння) в ocнoвнoмy пщ-лягaли пociви нa пеpioд дo збopy вpoжaю.
У кoнтекcтi вибopy мoделi пapтнеpcтвa мiж пpивaтним i деp-жaвним cектopaми y cфеpi aгpocтpaxyвaння в Укpaïнi е дoцiль-ним зacнyвaти Деpжaвнy aгpapнy cтpaxoвy кoмпaнiю (ДACK), якa викoнyвaтиме функци cтpaxoвикa, пеpеcтpaxoвикa тa aд-мiнicтpaтopa cиcтеми cтpaxyвaння ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï з деpжaвнoю пiдтpимкoю [2, 7]. У тaкoмy випaдкy витpaти деpжaви нa пoбyдoвy ^стеми cтpaxyвaння c^^ra-гocпoдapcькoï пpoдyкцiï будуть незнaчними, i не пoтpебyвaти-метьcя cтвopення меpежi ДACK, тoмy щщэ poбoтy пo CTpaxy-вaнню в pегioнax будуть викoнyвaти пpивaтнi cтpaxoвi кoмпaнiï чеpез cвoю poзгaлyженy меpежy, викopиcтoвyючи cвiй пеpco-нaл. Деpжaвнa aгpapнa cтpaxoвa кoмпaнiя, викoнyючи функци, пеpш зa вcе, пеpеcтpaxoвикa тa aдмiнicтpaтopa cиcтеми, буде кoopдинyвaти тa кoнтpoлювaти вcю дiяльнicть з питaнь CTpaxy-вaння ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï з деpжaвнoю пiдтpим-кoю. Упpaвляючи ocнoвними фiнaнcoвими pеcypcaми, ДACK буде гapaнтyвaти cтpaxoвi виплaти ciльгocпвиpoбникaм з8 зoбoв'язaннями пo дoгoвopax cтpaxyвaння ciльcькoгocпoдap-^ra''' пpoдyкцiï з деpжaвнoю пiдтpимкoю ^иа 3].
Пpoпoнyeтьcя, щoб aгpapiï oплaчyвaли cтpaxoвим кoмпaнi-ям 50% вapтocтi пoлica, який буде пoкpивaти лише 50% пo-тенцiйнoï виплaти. Пpoте cтpaxoвик вiдpaзy ж пicля yклaдення дoгoвopy з aгpapieм змoже нaпpaвити y ДACK пpoxaння пpo oтpимaння дpyгoï пoлoвини плaтежy, яку буде cтpaxoвикaм че-pез ДACK нaпpaвляти Miнaгpoпoлiтики. Tiльки пicля oтpимaн-ня циx кoштiв з деpжбюджетy cтpaxoвa кoмпaнiя гapaнтyвaти-ме пoвне пoкpиття збиткiв пpи нacтaннi cтpaxoвoгo випaдкy.
Ha випaдoк виникнення непеpедбaчениx oбcтaвин, кoли cтpaxoвики не змoжyть кoмпенcyвaти шкoдy зa дoгoвopaми, пpи ДАО< мae бути cтвopенo Фoнд гapaнтyвaння вiдшкoдyвaн-ня кaтacтpoфiчниx збиткiв. Haпoвнювaти йoгo пpoпoнyeтьcя з8 paxyнoк 3% вiдpaxyвaнь вiд пpемiй cтpaxoвикa. У paзi неcтaчi кoштiв для виплaт пocтpaждaлим aгpapiям фoнд пoвинен мaти змoгy oтpимaти кpедит з деpжбюджетy. Пpи виникненнi зaбop-гoвaнocтi фoндy пеpед деpжaвoю cтpaxoвi тapифи з aгpocтpa-xyвaння мaють пеpеглядaтиcя y бк пiдвищення.
Рисунок 3. Роль держави у страхувант аграрних ризимв
Джерело: розроблено автором.
У проект! «Концепци НацюнальноУ программ страхування стьськогосподарських ризик!в» [7] також передбачаеться створення Державного агентства з управл!ння стьськогос-подарськими ризиками. Зпдно ¡з зазначеним документом в!д агентства по багатьох репонах працюватимуть рег!о-нальн! консультанти, створюватимуться стьськогосподар-ськ! товариства взаемного страхування. В рамках цих ор-ган!зац!й мае вестися пропагандистська робота доведення вс!еУ необхщноУ ¡нформац!| до селян щодо створення с!ль-ськогосподарських страхових кооператива. Необхщно спо-чатку створити перший р!вень таких кооператива в районах, пот!м вийти на обласний р!вень. Стьськогосподарський страховий кооператив виконуватиме функцп страховика. Перевага його в тому, що кооперац!я - це найдемократич-н!ший спос!б ведення виробництва. Члени кооперативу ма-ють самост!йно вести дтльшсть по зац!кавлений страхуван-ню (зокрема, якщо товаровиробник е членом кооперативу, то буде цтеспрямований на отримання прибутку), тому сам! стьськогосподарськ! виробники будуть зац!кавлен! в змен-шенн! впливу ризикових ситуац!й [8]. Водночас створення страхових кооператива та товариств взаемного страхування дасть змогу стьськогосподарським виробникам застра-хуватися в!д тих ризик!в, як! не передбачен! в договор! страхування, укладеному з приватними страховими ф!рмами.
Серед стримуючих фактор!в щодо розвитку аграрного страхування в сучасних умовах економ!ки УкраУни для стьськогосподарських виробниюв сл!д зазначити: складний ф!нансовий стан бтьшост! агропщприемств; недостатню гарант!ю одержання страхових вщшкодувань страхуваль-никами; в!дсутн!сть реальноУ державноУ пщтримки агро-страхування. Водночас можна погодитися ! з! страховими компан!ями, як! стверджують, що страхування с!льськогос-подарського виробництва е бтьш ризиковим ! витратним видом страхування пор!вняно з !ншими його видами. П!дви-щений ризик страхування врожаю полягае в тому, що в раз! настання страхового випадку втрат можуть зазнати не т!ль-ки окрем! страхувальники, а й ц!л! територи, внасл!док чого к!льк!сть звернень щодо отримання вщшкодування може бу-
ти занадто великою, що негативно позначатиметься на ф!-нансовому стан! страховоУ компани [9].
Агрострахування забезпечуе стьськогосподарським виробникам ф!нансову п!дтримку у страхових випадках при низьк!й врожайност! !, вщповщно, зменшуе Ухн! втрати. Тому важливою складовою системи регулювання економ!чних процес!в у стьському господарств! е страхування виробництва у прогнозному перюд! (зокрема, майбутн!х урожаУв стьськогосподарських культур), яке забезпечуватиме управл!н-ня ризиками в аграрному сектор! та сприятиме створенню умов для його сталого економ!чного розвитку, а пщтримка державою агрострахування за пр!оритетними видами с!ль-ськогосподарськоУ продукцп' е додатковим стимулом.
Подальший розвиток в!тчизняноУ системи аграрного страхування ! впровадження вщповщних !нструмент!в потре-буе таких першочергових заход!в:
- надання державою адекватноУ п!дтримки шляхом покриття через державн! субсиди якомога б!льшоУ частини страховоУ преми;
- створення (на основ! концепци «Розвитку системи страхування стьськогосподарськоУ продукцГУ в УкраУн!») державноУ аграрноУ страховоУ компанГУ (ДАСК);
- надання ДАСК як!сноУ та вичерпноУ ¡нформац¡i' про ме-теоролог!чн! та статистичн! дан! для прогнозування та оц!нки ризик!в настання несприятливих погодних умов;
- внесення зм!н до законодавчоУ бази з метою надання ф!-нансовим установам дозволу на сезоны позики для пщпри-емств, як! страхують врожай стьськогосподарських культур;
- удосконалення орган!зац!йних форм агрострахування (зокрема, створення таких с!льськогосподарських коопера-тив!в, з надання землеробам страхових послуг);
- скорочення частки компенсацГУ збитк!в з боку страхови-к!в через в!дпов!дну дотац!ю держави страхувальников!.
Висновки
Становлення ! розвиток в!тчизняноУ системи аграрного страхування в УкраУн! та впровадження вщповщних !ннова-ц!йних !нструмент!в потребуе передус!м таких першочергових заход!в: надання державою адекватноУ пщтримки шляхом по-
криття через державнГ субсиди якомога бГльшо'' частини страховой премГ''; створення Державно' аграрно'' страхово'' компани (ДАСК); надання якГсно'' та вичерпно'' Гнформаци про метео-ролопчнГ та статистичнГ данГ для прогнозування та оцГнки ри-зикГв настання несприятливих погодних умов; внесення змГн до законодавочо'' бази з метою надання фГнансовим устано-вам дозволу на сезоны позики для пщприемств, якГ страхують врожай сГльськогосподарських культур; удосконалення орга-нГзацГйних форм агрострахування (зокрема, створення сГль-ськогосподарських страхових кооператива); диференцГаци страхових тарифГв за певними територГями; скорочення част-ки компенсаци збиткГв з боку страховикГв через вГдповГдну до-тацГю держави страхувальниковГ тощо.
Список використаних джерел
1. Филонюк А.Ф. Страховая индустрия Украини: стратеги развития [Текст]: монографгя / А.Ф. Филонюк, А.Н. Залетов. - К.: Международная агенция «БИЗОН», 2008.
2. Проект Концепции развития системи аграрного страхования в Украине [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// www. адготзЬшгапсе.сот
3. Лайко П.А. Страхування природно-клгматичних ризикгв у рос-линництвг [Текст]: монографгя / П.А. Лайко, С.Д. Пущак. - К.: ННЦ «1н-т аграрно'' економгки», 2009.
4. Ничипорук О. Ю. Ризики в сгльському господарствг: виявлен-ня, оцгнка, управлгння [Текст]: дис. ... канд. екон. наук: 08.02.03 / Ю.О. Ничипорук ; [КНЕУ]. -
УДК 330.342-047.36:681.5
С.Г. М1КАЕЛЯН,
к.е.н., доцент, Ки)'вський нацональний економ1чний унверситет iм. Вадима Гетьмана
Пщходи до формування системи мошторингу високотехнолопчних виробництв
Дослщжуються niдходи до формування системи монторингу, обумовлен вибором моделi регулювання економiчноï системи. Пропонуеться виршення даного питання стосовно високотехнолопчного сектору економiки на основi структур-но логiчноï моделi мон'порингу.
Ключов'1 слова: мон'поринг, органiзацiя монторингу, модель регулювання економiчноï системи, високотехнолопчнi виробництва.
С.Г. МИКАЕЛЯН,
к.з.н., доцент, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Подходы к формированию системы мониторинга высокотехнологичных производств
В статье рассматриваются подходы к формированию системы мониторинга, обусловленные выбором модели регулирования экономической системы. Предлагается решение данного вопроса относительно высокотехнологического сектора экономики на основе структурно-логической модели мониторинга.
Ключевые слова: мониторинг, организация мониторинга, модель регулирования экономической системы, высокотехнологические производства.
S.G. MIKAELYAN,
PhD, associate professor, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Approaches to formation of high-tech industries monitoring
The article discusses approaches to the formation of a monitoring system, due to choice of the model of regulation of the economic system. It is proposed to address this issue with respect to high-tech sector of the economy on the basis of structural and logical model monitoring.
Keywords: monitoring, business monitoring, regulatory model of the economic system, high-tech manufacturing.
Постановка проблеми. Високотехнолопчне виробни-цтво зГ своею складною структурою е динамГчним об'ектом господарства Г представляе соцГально-економГчну систему з певними внутрГшнГми Г зовнГшшми цГлями. Процес управ-лГння високотехнолопчними виробництвами вимагае роз-робки нового управлГнського ГнструментарГю, що дозволяе задовольнити ГнформацГйну потребу управлГння виробни-цтвом Гз метою адекватного регулюючого впливу на роз-виток виробництва. В цьому зв'язку актуальним видаеться дослщження основних пГдходГв до розробки системи мо-нГторингу високотехнолопчних виробництв як Гнструменту оперативного управлГння, що Гнтегруе збГр Г аналГз Гнфор-мацп, контролюе ключовГ показники розвитку високотех-нологГчного виробництва Г регулюючого впливу на процес
розвитку високотехнолопчного виробництва в едину систему управлГння.
Лнал!з дослщжень та публшащй з проблеми. Пробле-ми монГторингу розвитку виробництва, включаючи виробництва, що мають в основГ висок технологи, дослщжувалися в роботах Ю. Александрова, А.А. Астахова, С.А. Ашманова, В.А. Варшавського, Ю. Вебера, В.А. Горохова, Н.Р. Ковальо-ва, В.П. Косарева, А.Ю. Королева, У. Кюппера, О.Ю. Леонтьева, В.А. Макарова, П. Прайсслера, Т. Рейхманна, Д. Шнейде-ра, П. Хорвата, Х.А. Цюнда, A.M. Чавкина та Гнших авторГв.
Однак ряд аспектГв цГе'' багатогранно'' науково'' проблеми залишаються недостатньо розкритими. Насамперед необ-хГдна розробка обгрунтованих пГдходГв до системи облГку, що дозволяе оперативно вщстежувати ключовГ параметри
© С.Г. МКАЕЛЯН, 2014
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 9 (160)/2014 127
