CC BY
13
В.А. Чеботарьов
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТВОРЕННЯ Й ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ФОРМУВАНЬ ХОЛДИНГОВОГО ТИПУ ПРОДОВОЛЬЧОГО КОМПЛЕКСУ: ПРОБЛЕМИ I ПЕРСПЕКТИВИ
Початковий етап становлення та подальшого розвитку ринкових вщносин в Укра1ш, як i в iнших крашах СНД, обумовив виникнення та посилення багатьох явищ i процесiв, що були невiдомi для ацмшiстративно-командноi системи
господарювання. У продовольчiй сферi це втшилося, зокрема, у
формуваннi та змщненш структур холдингового типу. Останнi на пострадянському просторi набули поширення у виглядi корпорацiй, концернiв, агропромислових фшансових груп, агропромислових формувань, бiзнес-груп тощо, якi дослiдниками СНД в узагальненому розумiннi, при певних вiдмiнностях даних форм господарювання, цшком обгрунтовано були визначеш як „агропродовольчi холдинги" (АПХ). Даний термiн вiдповiдаe вiтчизняному
законодавству: зпдно зi ст. 1 Закону Украши „Про холдинговi компанп в УкрашГ' „холдингова компанiя - акцюнерне товариство, яке володie, користуеться та розпоряджасться холдинговими
корпоративними пакетами акцш (часток, па!в) двох або бшьше корпоративних пiдприемств" [1]. Разом iз тим сучасне законодавство Украши [1, 2] не мютить поняття „змшаний холдинг" (або - поняття, як е похвдними вiд нього). Щц останнiм, за канонами свтово1 науки та практики, розумiеться форма господарювання, у межах яко! здiйснюеться не тшьки функцiя володiння акцiями дочiрнiх пiдприемств з боку материнсько! компани, що притаманне чистому (управлiнському холдингу), а й без-посередньо - здшснення виробничо-комер-цшно1, науково-техшчно1, банювсько! тощо дiяльностi. За змiстом АПХ Украши зде-бiльшого оформлюються як змшаш холдинги.
У вiтчизнянiй економiчнiй науцi в аналiзi становлення та розвитку АПХ
виокремилися двi школи: кшвська [3-7] та луганська [8-13]. Однак в умовах сьогодення дослщження доцiльно перевести вже в шшу площину: обгрунтування засад державного регулювання створення й дiяльностi АПХ та розробки механiзмiв пiдвищення
ефективностi ix виробничо-комерцiйного процесу.
Метою статтi е опрацювання пропозицiй щодо законодавчого
забезпечення регулювання процешв формування та функцiонування АПХ.
Узагальнюючи аналiз процесу створення та розвитку холдингових структур на прикладi старопромислових регiонiв Украши (Групи компанш „Агро-Агротон", ЗАТ „Мшовський завод рафшовано' олп „Стршецький степ", АТЗТ
„Луганськм'ясопром", ВАТ „Луганськмлин", ВАТ „Коровай" на Луганщиш; дочiрнix пiдприемств продовольчо' сфери
Марiупольського металургiйного комбiнату iменi Iллiча та шахти iм. О.Ф. Засядька, ЗАТ „Донецьксталь" на Донеччинi) i в iншиx областях кра'ни (ТОВ СП „Шбулон", концерн „Вiадук", ВАТ „Мирошвський xлiбопродукт", ВАТ „Адамс", компашя „Чумак" тощо), наведемо його головш риси.
1. Iнституцiональна некеровашсть процесiв становлення та розвитку АПХ вщ 'х виникнення до сьогодення з боку держави (як мiнiмум, держава вщмежувалася вiд даних процесiв).
2. Головними складовими появи та початкового етапу розвитку АПХ в Укра'ш (за поодинокими виключеннями) е:
переxiд об'ектiв (майнових комплексiв) колишньо' державно' власностi у приватну (значною мiрою за непрозорими схемами);
суттева, у певних випадках -визначальна, роль у формуванш вiтчизняниx АПХ шоземного капiталу, у переважнiй бшьшосп з офшорних зон (останне не е
© Чеботарьов В 'ячеслав Анатолшович - кандидат економ1чних наук. 1нститут економ1ки промисловосл НАН Украши, Донецьк.
ISSN 1562-109X
особливо типовим лише для старопромислових репошв).
3. Становлення й функцiонування корпоративних формувань продовольчого ринку, у тому чи^ й у сучасних умовах, характеризуеться вимиванням коштiв iз сировинних галузей на користь посередницьких (або обслуговуючих) структур торговельно!, лопстично!, фшансово! сфер, або - перерозподшом прибутку вiд виробникiв сировини до шдприемств переробно! та харчово! промисловост.
4. Початковий етап становлення та подальшого розвитку АПХ свщчить про своерiдний симбiоз негативних i позитивних рис !х функцiонування.
Основш з негативних рис: iгнорування науково обгрунтованих систем виробничого процесу; поглиблення деструктивних виявiв у певних галузях харчово! та переробно! промисловостi; вiдмежованiсть вщ процесiв соцiального забезпечення життедiяльностi територш просторового розташування земельно-майнових комплексiв корпорацш.
Основнi з позитивних рис: реалiзацiя (певною мiрою) ролi iнтегруючого елементу мiжгалузевих вiдносин у продовольчому комплексу упровадження сучасних технологiй в окремих галузях виробництва, а також в оргашзаци та реалiзацil комерцшно! дiяльностi; певне приборкання кризових явищ у продовольчш сферi окремих регiонiв i кра!ни в цiлому.
5. АПХ при наявносп низки негативних рис, що притаманнi будь-якому економiчному явищу чи процесу, стали суттевим стабшзуючим чинником функцiонування (у певному значенш - навiть iснування) продовольчо! сфери кра!ни в умовах И трансформаци вiд адмшютративно-командно! системи до системи ринкових вiдносин.
Таким чином, створення, становлення та розвиток холдингових структур продовольчого комплексу Укра!ни е доволi хворобливим неоднозначним процесом. Головна причина уповшьненого характеру даного процесу полягае у вщсутност державно! регуляторно! полiтики, зокрема у продовольчш сферi кра!ни. Корпоративш
формування продовольчого ринку сконцентрували значнi фiнансовi ресурси. Причому реальна вартiсть активiв холдингiв е багаторазово бшьшою внаслiдок повного контролювання величезного масиву землi, яка поки ще не мае офiцiйно визнаного грошового об^у. Сфера виробничо-комер-цшно! дiяльностi корпорацiй е критично суспшьно важливою для держави у цшому. В орбiтi ще! сфери задiяна значна питома вага працездатного населення кра!ни i ще для бшьшо! частини соцiально вразливих громадян вона е ютотним джерелом iснування. На вiдмiну вiд структур усiх шших виробничих комплексiв нацiонального господарства (металургшного, хiмiчного, енергетичного тощо), статутний каттал переважно! бiльшостi корпоративних формувань продовольчого комплексу Укра!'ни е шоземним за сво!м походженням, що актуалiзуе проблему не тiльки продовольчо!, а й нацюнально! безпеки кра!ни.
Сукупнiсть зазначених чинникiв обумовлюе необхщшсть упровадження регуляторно! державно! полiтики, яка б поеднувала механiзми i стимулюючого, i обмежуючого характеру. Як першочерговi заходи започаткування державного регулювання створення та функцiонування АПХ Укра!ни пропонуемо такi заходи правового характеру.
По-перше. З метою призупинення й у подальшому недопущення надконцентрацi! земель холдингами на законодавчому рiвнi ввести норму щодо обмеження площi земель: максимум 350 тис. га, яю можуть бути об'ек-том господарювання (у тому чи^ й на правах власносп за умов зняття в майбут-ньому мораторiю на продаж земл^ в окремо взято! корпоративно! структури. У разi створення суб'ектом господарювання, який е засновником (ствзасновником) уже юну-ючого холдингу, нового формування (формувань), його частка у статутному капiталi новостворювано! структури (новостворюваних структур) не може перевищувати 33,3%. В останньому випадку ствзасновниками (спiввласниками)
новостворюваних структур у кожному разi мають бути рiзнi суб'екти господарювання.
Вважаемо, що така правова норма призупинить надконцентрацiю земель як предмета i головного чинника виробництва у продовольчому комплексi. Це дасть можливiсть державi й суспiльству взагалi уповiльнити процес монополiзацiï вiтчизняного продовольчого ринку (i нацiональноï економiки у цiлому) i мiнiмiзувати зазначенi негативнi риси холдинпв у сучасних умовах, а у майбутньому - цшеспрямовано формувати високоефективного власника на рiвнi мiкроекономiки i конкурентне середовище на рiвнi макроекономши.
Виходячи з необхiдностi формування конкурентного середовища в нацiональнiй економiцi, подiбнi обмеження мали б бути впроваджеш ще ранiше. Найпотужнiшi вiтчизнянi АПХ уже впритул наблизилися до позначки 350 тис. га оброблюваноï землi (у Росшськш Федерацiï цей показник уже досяг 600 тис. га). За умов зняття мораторда на продаж землi масштаби ïï надконцентраци можуть бути важкопередбачуванi з ушма ймовiрними соцiально-економiчними
наслiдками.
По-друге. 1з метою призупинення вимивання коштiв iз сировинно1' бази продовольчого комплексу краши, ввести таку законодавчу норму: у разi наявностi у структурi кашталу холдингу не менш 20-25% активiв суто аграрного призначення, що використовуються ним у власному виробничому процесi, а не як об'ект оренди, даний суб'ект господарювання, за його згодою, отримуе пiльги:
право на держзамовлення вироблено1' (або тако1', що плануеться) сукупно1' продукцiï холдингу в обсязi 100% за ринковими ^ржовими) цiнами;
першочергове право на самостшний експорт свое1' продукцiï (або - будь-яко1' ïï частини), у тому чи^ - на пiльгових умовах щодо митно-тарифного регулювання здшснення зовнiшньоекономiчних операцiï (упровадження даноï пропозицiï потребуе коригування щойно прийнятого Податкового кодексу щодо Глави 2 Роздшу XIV „Спещальш податковi режими" [15]);
першочергового розподiлу в таю гос-подарськi структури випускниюв навчальних закладiв III-IV рiвнiв акредитаци, якi отримали освiту за державною формою навчання; забезпечення житлом таких випускниюв (за ix згодою) здшснюеться за кошти державного бюджету (для безумовно].' реалiзацiï цiеï норми дана стаття витрат мае бути вщнесена до категори захищених).
По-трете. Задля соцiального вiдрод-ження сировинних зон продовольчого комплексу ввести законодавчу норму щодо обов'язкового щорiчного спрямування не менш 3% швестицшних вкладень АПХ на розвиток тих територш, якi безпосередньо е просторовою базою виробничого процесу даних господарських структур (або -використовуються ними як зона виробництва сировини для сво)^ галузей переробноï та xарчовоï промисловостi).
Як стимулюючi заходи даноï пропозици теж пропонуемо (обов'язково - в обсязi 100%) використання пшьгових меxанiзмiв щодо попередньоï пропозици.
Слщ вiдзначити, що основу другоï та третьоï пропозицiй становлять заходи, яю е примусово-обмежуючими за своïм характером. Однак ïx використання в комплекс з iншими пропозицiями, якi е за характером стимулюючо-сприятливими: по-перше, забезпечить ефективну реалiзацiю пропозицiй, а по-друге, виключае необхщшсть здiйснення контролюючих функцiй (останне е не тшьки витратним, але i створюе перешкоди iнституцiонального змiсту, що суттево погiршуе iнвестицiйний клiмат).
Призначенням другоï та третьоï пропозицiй е формування не тшьки ефективного господарювання у продовольчш сферi краши, що певною мiрою вже досягнуто, але й сощально-вщповщального власника. Останне ж як явище ще тшьки зароджуеться в Украш й потребуе не тшьки часу, а й обгрунтування та реалiзацiï державноï регуляторноï пол^ики у продовольчому комплексi, зокрема - у харчовш та переробнiй промисловосп.
По-четверте. Введення законодавчоï норми щодо виключно грошовоï сплати холдингами оренди земельних паïв (така
норма без конкретизацп щодо холдингiв у втизняному правi прийнята, але в реальнш практицi корпорацп И не „дотримуються").
За умов сьогодення, коли орендна плата па1в у 90% випадюв здiйснюеться у продуктовiй формi й у виглядi надання послуг, в орендаторiв па1в е можливють штучно занижувати сво! витрати, що не стимулюе холдинги, по-перше, до ефективного використання земл^ а по-друге, дозволяе !м формувати величезних обсяпв „земельний банк" iз метою здшснення спекулятивних угод у передбаченш зняття мораторiю на продаж земель. До того ж обхщ сплати оренди па1в у грошовiй формi -неосяжне поле здiйснення нелегальних i так званих „напiвлегальних" господарських операцiй.
По-п'яте. Формування iнновацiйноl спрямованосп виробничо -комерцiйноl
дiяльностi корпорацiй продовольчого ринку. АПХ Украши як структури, що сконцентрували мшьярдш фiнансовi ресурси i дiють в умовах ол^ополютично1 моделi ринку, об'ективно вже мають пiдстави i можливостi для системного впровадження нов^шх науково-технiчних досягнень. Однак дешевизна землi - предмета пращ й головного чинника виробництва (до того ж родючо1 землi), а також украшсько1 робочо1 сили, переважають: виступають своерiдним „пiдгрунтям" незацiкавленостi вiтчизняних товаровиробниюв продовольчого комплексу в освоеннi шновацшно1 моделi розвитку. Окрiм цього, як, наприклад, у виробництвi пива, застосування суто маркетингових заходiв: змша форми пляшок, етикеток та навт назви того ж самого виду напою, за стандартами втизняно1 статистично1 звiтностi, дозволяе пiдприемство класифiкувати як шновацшне.
Освоення iнновацiйноl моделi розвитку в галузях харчово1 та переробно1 промисло-востi потребуе розв'язання кардинальное' проблеми: комплексного впровадження технологiй IV технологiчного (техшко-економiчного укладу), виходу на технологи V укладу i формування засад VI укладу. Безпосередньо в переробних галузях, на вiдмiну вщ сировинних галузей, для цього об'ективно е бшьш сприятливi можливостi;
разом i3 тим особливост харчово! та переробно! промисловосп обумовлюють необхiднiсть поеднання i продуктних, i процесних iнновацiй. Тому держава мае започаткувати формування в переробних галузях кра!ни наукових кластерiв. Не тшьки не вщмовляючись вiд розвитку академiчно! науки, а i стимулюючи li, самi науковi кластери доцшьно сконцентрувати на виробничiй базi найпотужшших
корпоративних структур. Для цього державш ш'екци в науку мають поеднуватися iз суттевим пiльговим заохоченням „науково просунутих" холдингiв.
Як першочерговi заходи формування шновацшно! спрямованостi виробничо-комерцшно! дiяльностi корпоративних структур продовольчого ринку пропонуемо такi (!х упровадження не потребуе анi коштiв, аш часу, однак, значною мiрою дозволить створити сприятливе iнституцiональне середовище, без чого шновацшна модель розвитку залишиться лише гаслом).
1. Вилучити iз правил складання статистично! звiтностi можливост класифiкувати маркетинговi заходи вдосконалення збутово! дiяльностi як шновацп (вирiшення ж доцшьносп подiбних заходiв мае бути на бощ господарських структур, це суто бiзнесове коло питань).
2. Визнати недоцшьною практику ос-таншх рокiв щодо вилучення Указами Президента ст. 21 та 22 з Закону Украши „Про шновацшну дiяльнiсть" i впровадження положень цих статей у Податковий кодекс кра!ни, що е особливо актуальним у сучасних умовах.
3. Визначити у прюритетних для Укра!ни галузях харчово! та переробно! промисловосп корпоративш структури з метою формування на !х базi наукових кластерiв.
По-шосте. Введення законодавчо! норми щодо впровадження упродовж трьох роюв продовольчими корпоращями з наступною державною реестрацiею системи менеджменту якосп (QMS), системи безпеки харчових продукпв (HACCP), системи еколопчного менеджменту (EMS) та упродовж п'яти роюв - системи добросовiсно! господарсько! практики (GMP).
У цшому вщсутшсть у сучасних умовах вищезазначених систем, особливо QMS та HACCP, у господарських структур, сферою виробничо-комерцшного процесу яких е продовольчий ринок, - не що шше, як нонсенс. Це дуже показовий вияв iз точки зору недосконалост державноï регуляторноï полiтики в галузях xарчовоï та переробноï промисловост.
З iншого боку, це свщчить, по-перше, про суто сировинну спрямованiсть виробничоï дiяльностi значноï частини корпорацш у сучасних умовах, а по-друге, про усвщомлення переважною бшьшютю xолдингiв (як безпосереднix
товаровиробникiв), неможливост ïx самостiйного виходу на зовшшнш ринок iз таких причин: а) унаслщок його „блокування" з боку зернотрейдерiв; б) економiчноï недоцiльностi подiбниx зовнiшньоекономiчниx угод унаслiдок знов-таки певноï неопрацьованостi прийнятого Податкового кодексу.
Комплексне впровадження холдингами Украши систем QMS, HACCP, EMS та GMP дозволить нижченаведене.
1. Розв'язати значною мiрою проблему загальнодержавного значення: забезпечення громадян краши високояюсними вiтчизняними харчовими продуктами.
2. Забезпечити головш конкурентнi переваги тдприемств продовольчого комплексу краши на зовшшшх ринках: виробництво високоякiсниx екологiчно чистих харчових продуктiв.
3. Сформувати умови впровадження ресурсозбершаючого природоохоронного ви-робництва в галузях продовольчого комплексу Украши.
Разом iз тим слщ вiдзначити: держава мае започаткувати комплексш науково-дослiднi розробки щодо адаптаци та забезпечення реального дiйового
функщонування систем QMS, HACCP, EMS та GMP в умовах втизняного господарювання (авторсью пропозици щодо розв'язання даних аспектiв проблеми викладено у пращ [14]).
По-сьоме. Упровадження державою практики захисту штерешв втизняних АПХ на зовшшшх продовольчих ринках.
Безумовно, така практика (вважаемо, вона щлком може бути визначена як „пол^ика розумного лобiзму вiтчизняного
товаровиробника") мае запроваджуватися на пiдставi таких базових вихщних:
1. Чiткого дотримання сучасного мiжнародного права (Статуту СОТ, !! фундаментальних принципiв дiяльностi: нацiонального режиму i сприяння справедливiй конкуренцi! та Угод щодо ГАТТ, ГАТС та ТР1ПС i вiдповiдних аналогiчних Директив Евросоюзу) i так званих факультативних правил мiжнародно! торгiвлi.
2. Захисту законно обгрунтованих, а не будь-яких штучно створених штерешв позаекономiчного характеру втизняних пiдприемств.
3. Реалiзацiя пол^ики розумного лобiзму мае виходити з нащональних, а не суто корпоративних штерешв i здiйснюватися на системнш (а не вибiрковiй) основi.
У вшх так званих „торговельних вшнах" останнiх рокiв навколо структур продовольчо! сфери Укра!ни („цукровiй", „карамельнiй", „молочнш" тощо)
Мiнiстерство iноземних справ, тодшне Мiнiстерство економiки, а також iншi органи державно! влади не тшьки вщсторонилися вiд захисту законних штерешв виробникiв кра!ни, а навiть вщ розгляду подiбних конфлiктних ситуацiй. Мiж iншим, вони повиннi були захистити втизняних товаровиробникiв вiдповiдно до ст. 28 „Захист прав та законних штерешв суб'ектiв зовнiшньоекономiчно! дiяльностi Укра!ни за межами Укра!ни" та ст. 29 „Заходи Укра!ни у вщповщь на дискримiнацiйнi та/або недружнi ди iнших держав, митних союзiв або економiчних угрупувань" Закону Укра!ни „Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" [16]. До реч^ упродовж певного часу пiсля уповшьненого „затухання" таких „вiйн" iз мшьйонними збитками для держави i тдприемств, мiжнародними органiзацiями та навiть державами, з боку яких використовувалися дискримшацшш заходи, була визнана вщсутшсть обгрунтованих економiчних пiдстав здiйснення санкцiй щодо тдприемств Укра!ни.
Полггику розумного лобiзму iнтересiв вiтчизняних холдинпв на зовнiшнiх ринках, виходячи з мiркувань продовольчо! безпеки краши та кон'юнктури свiтових продовольчих ринкiв, доцшьно здiйснювати як за галузевою ознакою, так i щодо окремих господарських структур (знов-таки, керуючись загальнодержавним пiдходом). Конкретними механiзмами захисту штерешв АПХ та 1'х вщповщно! пiдтримки слiд обрати iнструменти нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчних операцiй.
Висновки. Економiчне, соцiальне та полiтичне значення проблеми забезпечення державного регулювання створення й функцюнування корпоративних формуваннь у продовольчш сферi обумовлюе необхiднiсть визначення базових засад И розв'язання. Як головний захщ такого характеру пропонуемо опрацювання i прийняття Закону Украши „Про продовольчi холдинги". Доповнення або фрагментарш вдосконалення законiв „Про акцюнерш товариства" та „Про холдинговi компани в УкрашГ' не знiмуть гостроти проблеми, тому е недоцшьними (Украша у цьому вiдношеннi мае бути лщером на пострадянському просторi: подiбного документа жодна з краш СНД не мае). Вважаемо, що вищенаведеш авторськi пропозици можуть сприяти виршенню означеного питання й бути використаш в контекстi прийняття подiбного законодавчого акта.
Л^ература
1. Про холдинговi компани в Укра!ш: Закон Украши вщ 15 березня 2006 р. № 3528-IV // Офщшний вiсник Украши. - 2006. -№5.-С. 32-36.
2. Про акцюнерш товариства: Закон Украши вщ 17 вересня 2008 р. №514 - VI // Офщшний вюник Украши. - 2008. - № 8. -С. 7-49.
3. Андрiйчук В.Г. Капиатзащя сшьського господарства: щентифкащя i мотиви здiйснення / В.Г. Андрiйчук // Економiка АПК. - 2006. - № 1. - С. 40-54.
4. Дем'яненко С. Агрохолдинги в Укра!ш: процес становлення та розвитку / С. Дем'яненко // Економка Украши. - 2009. № 12.-С. 50-61.
5. Коденська М.Ю. 1нтегращя як фактор активiзацii швестицшно' д!яльност / М.Ю. Коденська // Економка АПК. - 2006. -№ 6.-С. 24-31.
6. Украина: агрохолдинги и перспективы рынка земли / В. Лапа, А. Лиситса, А. Поливодский, М. Федорченко и др. - К.: Украинская аграрная конфедерация, «Украгроконсалт», 2007. -169 с.
7. Нестерчук Ю.О. Розвиток та ефективне функцюнування аграрно-промислових формувань: теорiя, методолопя, практика: автореф. дис. ... докт. екон. наук: спец. 08.00.04. „Економка та управлшня шдприемствами (економка сшьського господарства i АПК)" / Ю.О. Нестерчук. - К., 2009. - 36 с.
8. Совершенствование управления в агрокомплексе ОАО «Мариупольского металлургического комбината имени Ильича» // Совершенствование организационного механизма управления Ч. I / В.Н. Попов, С.А. Цыганкова, В.И. Бондаренко, Н.Н. Кальченко и др. - Луганск: ЛНАУ, Элтон-2, 2003. - 139 с.
9. Совершенствование управления в агрокомплексе ОАО «Мариупольского металлургического комбината имени Ильича» // Совершенствование экономического механизма управления. Ч. II / В.Н. Попов, С.А. Цыганкова, В.И. Бондаренко, Н.Н. Кальченко и др. - Луганск: ЛНАУ, Элтон-2, 2003. - 139 с.
10. Чеботарьов В.А. Фшансове забезпечення формування корпоративних структур в АПК / В.А. Чеботарьов // Фшанси Украши. - 2003. -№ 11. - С. 43-46.
11. Чеботарьов В.А. Умови, проблеми та перспективи формування корпоративних структур в АПК регюну / В.А. Чеботарьов // Економка АПК. -2003. -№ 5. - С. 29-31.
12. 1ль'н В.Ю. Формування i розвиток корпоративних структур в аграрному секторi економки Украши: автореф. дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.04. „Економка та управлшня шдприемствами (економка сшьського господарства i АПК)" / В.Ю. 1ль'н. -Луганськ, 2009. - 20 с.
13. Шепелев Г.Г. 1нтегращя як засiб створення конкурентоспроможного аграрного ринку // Маркетинг: Теорiя i практика. Зб. наук. пр. Схщноукрашського нацюнального
ушверситету iменi Володимира Даля / Г.Г. Шепелев, Н.Г. Шепелева / ред. Т.С. Мак-симово!. - Луганськ: Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2010.-С. 280-283.
14. Чеботарьов В.А. Особливосп впровадження систем забезпечення якост харчових продуктiв в умовах трансформацшних структурних перетворень / В.А. Чеботарьов // Економiчний вiсник
Донбасу. - 2010. -
№ 2.-С. 166-169.
15. Податковий кодекс Укра!ни вщ 2 грудня 2010 р. № 2755-У1. Частина друга // Вiсник податково! служби Укра!ни. - 2010. -№ 46. - С. 206-209.
16. Закон Укра!ни „Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" вщ 16 квiтня 1991 р. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: www.nay.ua.
