Розвиток промислового інжинірингу як ключова умова комплексної модернізації промислових підприємств Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

9. Vasylieva O. O. Napriamy zrostannia produktyvnosti pratsi u silskomu hospodarstvi [Directions of labor productivity growth in agriculture]. Taurian State Agro-Technical University, vol. 2, 2013, 84-93 p.

10. Oliinyk T. I., Oliinyk I. O. Produktyvnist pratsi ta strukturni zminy v silskomu hospodarstvi [Labor productivity and structural changes in agriculture]. Economy AIC, vol. 4, 2006, 122-127 p.

11. Vasylieva O. O. Produktyvnist pratsi v silskomu hospodarstvi: faktory ta shliakhy pidvyshchennia [Labor productivity in agriculture: factors and ways to improve]. Proceedings of the Tauride Agrotechnological State University (economic sciences), vol. 1, 2014, 70-75 p.

12. Sheludko L.V., Sheludko R.M. Shliakhy pidvyshchennia produktyvnosti pratsi u silskomu hospodarstvi [Ways to increase labor productivity in agriculture]. Sumy Journal of National Agrarian University. Series: Economics and Management, vol. 8, 2014, 93-97 p.

ДАНI ПРО АВТОРА

Юлiя Олексан^вна Швець, к.е.н., ст. викладач кафедри фЫанав, баншськоТ' справи та страхування,

e-mail: vuliashvets@ukr.net

Алша Сергпвна Карамушко, студентка,

e-mail: karamushkoalina@gmail.com

Запорiзький нацюнальний ушверситет.

ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ

Юлия Александровна Швец, к.э.н., ст. преподаватель кафедры финансов, банковского дела и страхования.

e-mail: vuliashvets@ukr.net Алина Сергеевна Карамушко, студентка, e-mail: karamushkoalina@gmail.com Запорожский национальный университет.

DATA ABOUT THE AUTHOR

Shvets Yulia Aleksandrovna, Candidate of Economic Sciences, senior lecturer of the Department of Finance, banking and insurance. e-mail: vuliashvets@ukr.net Alina Serheevna Karamushko, a student, e-mail: karamushkoalina@gmail.com Zaporozhye National University.

Рецензент: Череп Алла Василiвна, декан економiчного факультету, д.е.н., професор кафедри фшанав, баншськоТ справи та страхування, Запорiзький нацюнальний ушверситет.

УДК 658:338:339.1

РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОГО 1НЖИН1РИНГУ ЯК КЛЮЧОВА УМОВА КОМПЛЕКСНО!

МОДЕРН1ЗАЦП ПРОМИСЛОВИХ П1ДПРИ6МСТВ

Шелудько Е.1.

Предметом дослдження е вивчення досв/'ду використання промислового нжинрингу в УкраУнi та розвитку експортних можливостей в нжинрингу.

Метою написання статт/ е дослдження особливостей розвитку промислового нжинрингу, пов'язаних '¡з можливостями в '¡нтеграц'УУ бзнес-процес'т до мiжнародних ланцюг'в створення цнностей, а також змiни культури взаемодп в контекст/ проблем промислових п1'дприемств.

Метод чи методолог'я проведення роботи. При досл'дженн'! було застосовано дiалектичний метод, метод динам'чних ряд'т, методи порiвняння та вим'!рювання, метод анал'зу та синтезу.

Результати роботи: здшснено оцнку сучасного стану конкурентоспроможност/ вiтчизняноi' промисловост/ на основ/ аналзу даних про обсяги реал'зованоУ продукци, iнновацiйну д'яльн'ють промислових пiдприемств, експорт та iмпорт продукци переробноУ промисловостi; досл'джено основн тенденцИ у розвитку украУнського нжинрингу; дослджено '¡нструменти технчного сприяння з метою поширення iнжинiрингових послуг в УкраУн та закордоном; обфунтовано прiоритетнi напрямки у розвитку 1Т-галуз'1, здатн сприяти полпшенню структури та якост/ виробництва й удосконаленню системи оргашзацп прац / професйного навчання.

Сфера застосування результат'¡в: реалзаця заход'т впливу державноУ промисловоУ полiтики на розвиток економ ки.

Висновки. Серед прюритетiв промисловоУ полiтики на чльне мсце сьогодн слд однозначно поставити залучення нових технологш, технiк та метод'в, iнжинiрингових послуг, що сприятимуть

112

Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 34/1

© Шелудько Е.1., 2017

розвитку хай-тек сектору у промисловот. Саме такий nidxid у noedHaHHi з високим oceimHiM та професйним pieHeM працвникв галуз дозволить гарантувати створення та впровадження у виробництво ¡ннова^йноТ програмноТ продукци та нових технологий. Для iнтенсивного розвитку iнжинipингoвoТ' д'яльностi необхдна, насамперед, ор'ентаця на експорт (стартапв, м/зк/в, наптфабрикат'т, а також кнцевоТ продукци), розвиток експортного потенцалу та пiдmpимка становлення в УкраТн виcoкomeхнoлoгiчних центров промислового нжинрингу. Доцльно розробити для УкраТни стратегю участi у глобальних ланцюжках створення доданоТ вартост'!, державну цльову програму технолог чноТ модерн зац Т промислового виробництва на баз нов тн х технолог й, як втчизняних, так i «запозичених», що дозволить здшснити комплексне оновлення та осучаснення meхнiкo-meхнoлoгiчнoí бази промислових п1дприемств.

Ключов'1 слова: промисловсть, промисловий нжинринг, iнжинipингoвi послуги, експорт послуг, ¡ндустр^я 4.0, конкурентоспроможнсть.

РАЗВИТИЕ ПРОМЫШЛЕННОГО ИНЖИНИРИНГА КАК КЛЮЧЕВОЕ УСЛОВИЕ КОМПЛЕКСНОЙ МОДЕРНИЗАЦИИ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ

Шелудько Э.И.

Предметом исследования является изучение опыта использования промышленного инжиниринга в Украине и развития экспортных возможностей в инжиниринге.

Целью написания статьи является исследование особенностей развития промышленного инжиниринга, связанных с возможностями в интеграции бизнес-процессов в международных цепях создания ценностей, а также изменения культуры взаимодействия в контексте проблем промышленных предприятий.

Метод или методология проведения работы. При исследовании были использованы диалектический метод, метод динамических рядов, методы сравнения и измерения, метод анализа и синтеза.

Результаты работы: проведена оценка современного состояния конкурентоспособности отечественной промышленности на основе анализа данных об объемах реализованной продукции, инновационной деятельности промышленных предприятий, экспорта и импорта продукции перерабатывающей промышленности; исследованы основные тенденции в развитии украинского инжиниринга; исследованы инструменты технического содействия с целью распространения инжиниринговых услуг в Украине и за рубежом; обоснованы приоритетные направления в развитии IT-отрасли, которые могут способствовать улучшению структуры и качества производства и совершенствованию системы организации труда и профессионального обучения.

Сфера применения результатов: реализация мер воздействия государственной промышленной политики на развитие экономики.

Выводы. Среди приоритетов промышленной политики видное место сегодня занимает задача привлечения новых технологий, техник и методов, инжиниринговых услуг, способствующих развитию хай-тек сектора в промышленности. Именно такой подход в сочетании с высоким образовательным и профессиональным уровнем работников отрасли позволит гарантировать создание и внедрение в производство инновационной программной продукции и новых технологий. Для интенсивного развития инжиниринговой деятельности необходима прежде всего ориентация на экспорт (стартапов, мозгов, полуфабрикатов, а также конечной продукции), развитие экспортного потенциала и поддержка становления в Украине высокотехнологичных центров промышленного инжиниринга. Целесообразно разработать для Украины стратегию участия в глобальных цепочках создания добавленной стоимости, государственную целевую программу технологической модернизации промышленного производства на базе новейших технологий, как отечественных, так и «заимствованных», что позволит осуществить комплексную модернизацию и совершенствование технико-технологической базы промышленных предприятий.

Ключевые слова: промышленность, промышленный инжиниринг, инжиниринговые услуги, экспорт услуг, индустрия 4.0, конкурентоспособность.

ENGINEERING DEVELOPMENT INDUSTRIAL COMPLEX A KEY REQUIREMENT FOR MODERNIZATION OF INDUSTRIAL ENTERPRISES

Sheludko E.I.

The object is to study the experience of using industrial engineering in Ukraine and the development of export opportunities in engineering.

The purpose of writing is to study the characteristics of industrial engineering related capabilities in the integration of business processes with international chains of value creation, and changing culture of cooperation in the context of the problem of industry.

Methodology of work. In the study the dialectical method, time series, methods of comparison and measurement, analysis and synthesis were applied.

The results: the estimation of the current state of competitiveness of domestic industries by analyzing data on the volume of sales, innovation of industrial enterprises, import and export products of processing industry;

the basic trends in the development of Ukrainian engineering were studied, the technical assistance tools to promote engineering services in Ukraine and abroad were investigated; the priorities in the development of the IT industry are reasoned, which are able to improve the structure and quality of production as well as improve the management system of professional training.

Scope of results application: implementation of measures of state industrial policy on the economy.

Conclusions. Among the priorities of industrial policy today one should definitely put the use of new technologies in a prominent place, as well as techniques and methods, engineering services contributing to the development of high-tech sector in industry. This approach, combined with high educational and professional level of workers in the sector, is to ensure the creation and implementation of innovative software products and new technologies. For the intensive development of the engineering activities it is necessary to primarily focus on export markets (start-UPS, brainpower, semi-finished and final products), the development of export potential and supporting the development in Ukraine of high-tech centers in industrial engineering. For Ukraine it is advisable to develop a strategy for participation in global chains of value creation, the state target program of technological modernization of industrial production based on new technologies, both domestic and «borrowed», that will allow for a comprehensive renovation and modernization of the technological base of industrial enterprises.

Keywords: industry, industrial engineering, engineering services, export of services, industry 4.0, competitiveness.

Сфера промислового виробництва формуе значну частину ВВП краТни та е надзвичайно прюритетною для украТнськоТ економш. ^Bi виклики, як постали перед представниками промислового сектору 3i змшою конкурентного середовища в УкраТш, стали наслщком попршення економiчного шмату на глобальних ринках. Негативний фон для розвитку конкурентного середовища створюють таю чинники: ризики економiчних коливань, нестабтьнють валютного курсу та змши ринковоТ кон'юнктури на основы украТнськ експортш товари; неспроможнють дiевоТ' та неупередженоТ ствпрац влади з представниками великого промислового бiзнесу, зростання адмшютративного тиску, втрата росшського ринку, значш збитки бiзнесу вщ анексп Криму, вщ згортання виробництва на непщконтрольних украшськш владi i прилеглих до них територiях Донбасу.

В цих умовах основним джерелом стшкого економiчного зростання та конкурентоспроможност економки повинна стати активiзацiя шновацшноТ дiяльностi бiзнесу, що включае в себе готовнють до технологiчного оновлення, до освоення нових ринкових шш, до оргашзацшно-шституцшних нововведень. Збiльшення витрат на просування товарiв на внутршньому та зовнiшнiх ринках, змiни в очкуваннях i вимогах споживачiв, нагальна потреба у пщвищенш енергоефективностi та ресурсоощадност промислового виробництва - це т питання, якi потребують невщкладного вирiшення. Сьогоднi прогрес напряму пов'язують iз «розумною економiкою», вiдображенням якоТ е не стiльки конкурентоспроможнi продукти та послуги як об'екти управлшня, сктьки «розумна» система управлiння соцiально-економiчним розвитком, включаючи адекватний вибiр базових цшностей i стратегiчних цiлей, ефективну систему вщповщальносп та конкурентоспроможнi технологи управлшня. Обфунтування ринкових можливостей розвитку в УкраТш нових технологiй i послуг по використанню технологiчних та шших науково-технiчних розробок й зумовило актуальность даного дослщження.

Предметом досл^дження стало вивчення досвщу використання промислового шжишрингу в УкраТнi та розвиток експортних можливостей в шжишрингу. Метою написання статтi е дослщження особливостей розвитку промислового шжишрингу, пов'язаних iз можливостями штеграци бiзнес-процесiв до мiжнародних ланцюгiв створення цiнностей, а також змшою культури взаемодiТ в контекст розвитку промислових пiдприемств. Серед основних завдань нами видтено: дослщження сучасного стану конкурентоспроможност в^чизняноТ промисловост на основi аналiзу даних про обсяги реалiзованоТ продукци, iнновацiйну дiяльнiсть промислових пiдприемств, експорт та iмпорт продукцiТ переробноТ промисловостi; дослiдження основних тенденцш у розвитку украТнського шжишрингу; вивчення шструментв технiчного сприяння для поширення iнжинiрингових послуг в УкраТш та закордоном. Проблемам розвитку промислового шжишрингу та його ролi у становленш експортного потен^алу УкраТни значну увагу придтено у наукових працях В.Гейця, В.Жежухи, Н.ГородиськоТ, В.Кондратьева, Н.КраснокутськоТ, В.Кудашова, О.Кузьмiна, А.Лобанова, В.Мазура та шших. Водночас деяк аспекти розвитку ринку шжишрингових послуг, зокрема, Н що стосуються залучення промислового шжишрингу з метою удосконалення технолопчних процеав та модернiзацiТ обладнання, нарощування експортного потен^алу на основi вивченого европейського досвщу, залишаються поза увагою.

Основний виклад материалу. У сучасному свт виробництво наукоемних та iнновацiйних продук^в рiзного призначення вимагае системного пщходу, в основi якого лежать мiждисциплiнарнi знання, накопичений iнженерний i менеджерський досвщ. Основу розвитку сучасноТ промисловосп складають саме стратегiТ розвитку окремих галузей i пiдприемств, стратегiТ переходу на новi принципи загального менеджменту, управлшня якютю, а також належного шженерного забезпечення виробничоТ дiяльностi.

Тенденцп розвитку промислових виробництв демонструють посшне пiдвищення рiвня складностi технологiчних процеав. Запорукою успiшного впровадження сучасних технолопчних процеав стають iнжинiринговi послуги, що дозволяють враховувати особливi потреби замовниш, мiнiмiзувати Тх витрати, забепечувати високий рiвень ефективностi iнвестицiйноТ дiяльностi i пiдвищувати рiвень конкурентоспроможностi виробництва. Тому все частше гарантiею успiху компашй на ринку та розширення Тх можливостей для прийняття адекватних ршень стають питання грамотноТ органiзацiТ виробництва, новп"шх продуктових розробок, поглиблення дослщницькоТ', iнновацiйно-технологiчноТ та iнжинiринговоТ дiяльностi.

Розвиток шжиырингових пщприемств (особливо малих та середнiх шновацмних пiдприeмств) вiдiграe велику роль у сучасшй високотехнологiчнiй свiтовiй економiцi, i зумовлений потребою ефективного функцiонування пщприемств як на внутршньому, так i на зовншньому ринку. Експорт шжишрингових послуг, що надавалися украшськими пщприемствами ще з радянських часiв, був важливою перевагою Украши у свпх>вому подiлi працi. Цьому сприяв високий загальноосвп"шй i професiйний рiвень вп"чизняних працiвникiв галузi та зберiгшийся науково-технологiчний потенцiал шжишрингу, який був i е тюно пов'язаний з розробкою й пiдготовкою виробничого процесу та забезпеченням нормального ходу процесу виробництва i реалiзацiï продукци.

Св^овий ринок шжишрингових послуг постiйно зростае. За оцшками експертiв, у 2014 роц вiн сягнув 900 млрд. дол. США, а до 2020 р. - може прогнозовано зрости до 1,4 трлн. дол. США. Розвиток ринку шжишрингових послуг вважаеться сьогодш одним з найбтьш провщних «драйверiв» глобально!' економки. Основна вартють, яка створюеться у сферi шжишрингу, визначаеться використанням iнновацiй, нових матерiалiв, унiкальних технологiй i удосконаленням виробничих процеав на пiдприемствах.

На ринку шжишрингових послуг сформувались таю основш тенденцп:

- однiею iз провщних тенденцш у свiтовiй промисловостi е прискорений розвиток шжишрингу;

- вмшня реалiзовувати iнжинiринговi проекти й виконувати складне проектування стае ключовою компетен^ею для сучасного промислового пiдприемства;

- шжишринг сприймаеться сьогоднi як цтий комплекс послуг, спрямованих на пошук конструкторських технологiй i виробничих ршень складних завдань проектування iнновацiйного виробу, впровадження ново!' технологи, пщвищення ефективност виробничого процесу, розвитку промислового дизайну.

У законодавчому полi Укра!'ни сфера шжишрингово!' дiяльностi визначаеться та регулюеться Податковим Кодексом Украши 2755-17 у поточнш редакцiï - ред. вщ 01.04.2017 (пiдстава 1797-19), де в ст.14 поняття «iнжинiринг» трактуеться як надання послуг (виконання роб^) iз складення технiчних завдань, проектних пропозицш, проведення наукових дослiджень i технiко-економiчних обстежень, виконання iнженерно-розвiдувальних робiт з будiвництва об'ектiв, розроблення технiчноï документации проектування та конструкторського опрацювання об'еклв технiки i технологiï, надання консультацп та авторського нагляду пiд час монтажних та пусконалагоджувальних робiт, а також надання консультацш, пов'язаних iз такими послугами (роботами) (пп.14.1.85); положеннями Закону Укра!'ни «Про архiтектурну дiяльнiсть» вiд 20.05.1999 р. № 687-XIV у поточнш редакци - ред. вщ 04.08.2016 (пiдстава 1472-19); загальноукраТнським класифiкатором КВЕД ДК 009:2010: Клас 71.12.

В Укра!'ш рiвень попиту на iнжинiринговi послуги е поки що доволi низьким, i пов'язано це, насамперед, iз переважно недовiрою керiвникiв вiтчизняних пiдприемств до того факту, що промисловють можуть зробити бтьш ефективною та конкурентоспроможною саме сучасш технологiï. Усвiдомлення того, що проблема пщвищення конкурентоспроможност вiтчизняних пщприемств переробноУ промисловосп мае единий шлях виршення - через вплив шновацш, застосування нових концепцiй розвитку, нових техшк, технологiй та iнструментарiю, - може стати значним кроком уперед, надасть можливосл для !'х модершзаци i пiдвищення ефективностi.

Основою для визначення стану конкурентоспроможност вiтчизняноï промисловосп у нашому дослiдженнi послужили даш про обсяги реалiзованоï продукцiï, шновацмну дiяльнiсть промислових пiдприемств, експорт та iмпорт продукцiï переробноУ промисловостi. Переважна бтьшють видiв промисловоУ дiяльностi продемонстрували у 2015 р. вщ'емну динамку за вама показниками. Найглибшого падшня обсягiв виробництва зазнали такi види промисловоУ дiяльностi [1, С.38-39]: виробництво труб, порожнистих профiлiв i фп"инпв зi сталi (-41,1%), кування, пресування, штампування, профiлювання; порошкова металургiя (-32,9%); виробництво залiзничних локомотивiв i рухомого складу (-58,6%), виробництво медичних i стоматолопчних шструметчв i матерiалiв (-53,4%), виробництво автотранспортних засобiв (-50,6%), виробництво машин i устаткування для добувно!' промисловосп та буфвництва (-33,3%), виробництво машин i устаткування для металурги (-28,4%); виробництво цукру (-30,5%); виробництво електронноТ апаратури побутового призначення (-67,1 %), виробництво комп'ютерiв, електронноТ та оптичноТ продукцiï (-28,7%).

За даними Державно!' служби статистики Украши (ДССУ), частка продукцiï промiжного споживання в структурi реалiзованоï продукцiï у 2015 р. склала 38,4%, швестицмних товарiв - 6,9%, споживчих товарiв короткострокового використання - 24,6%, споживчих товарiв тривалого використання - 1%, що свщчить про переважну орiентацiю вп"чизняно!' промисловостi на виробництво товарiв з нижчим ступенем переробки. Частка швестицшних товарiв е низькою, що демонструе низький техшчний рiвень промислового виробництва i свщчить про процеси обмеження зростання продуктивносп пращ зайнятосп, реальних доходiв, а отже, сповiльнення економiчного зростання у галузi. В структурi реалiзованоï продукцiï промисловостi переважають сировинно-добувнi та низько- та середньотехнолопчш види виробництв: хiмiчноï, металургiйноï, шшо!' неметалевоТ мiнеральноï продукцiï та харчових продукпв, зокрема олiï та м'ясопродук^в.

Суттево знизився випуск продукцiï у експортноорiентованих виробництвах - металургiï, хiмiчнiй промисловостi, продукцiï машинобудування. У 2015 р. в економiчнiй структурi виробництва зменшилась частка галузей з високим ступенем споживання, зокрема: частка виробництва електродвигушв, генераторiв i трансформаторiв, електророзподтьно!' та контрольно!' апаратури в структурi становить 0,5%, виробництва автотранспортних засобiв, причепiв i напiвпричепiв - 0,4%, виробництва залiзничних локомотивiв i рухомого складу - 0,4%, виробництва буфвельних металевих конструкцш i виробiв - 0,3%.

Цi явища розвиваються всупереч загальносвiтовiй тенденцГ^ зростання обсяпв виробництва iнновацiйноï та науком^^ продукци. Макроекономiчний розвиток кражи значною мiрою залежить як вiд ступеню ïï iнтегрованостi до мiжнародноï торгiвлi, так i вiд ступеня ïï технолопчного розвитку. Таке падiння промислового виробництва загалом i особливо наукомютких виробництв швестицшного спрямування спричинюе негативнi наслщки деградацiï та руйнування нацiональноï економки, стрiмку втрату конкурентних позицiй Укражи на свiтових ринках.

Структура зовшшньо'|' торгiвлi, яка вiдображаe участь кражи в мiжнародному подiлi працi, демонструе, що експортна спецiалiзацiя УкраТни також залишаеться переважно сировинною та на товарах iз низьким i невисоким ступенем переробки. Експортш потоки Украши характеризуются поки ще слабкою диверсифка^ею по товарнiй номенклатурi переробноï промисловост та ступенем концентрацiï на зарубiжних ринках. До перелiку основних укражських експортних промислових товарiв входять здебтьшого споживчi товари та товари промiжного споживання, якi потребують подальшоï обробки. Структура обробленого експорту свщчить, що найбтьш затребуваними продуктами укражського виробництва е прокат та вироби iз чорних i кольорових металiв, хiмiчна продукцiя, продукцiя машинобудування та електротехшчш вироби, добрива, гумовотехнiчна продукцiя, продущя деревообробки, олiя, готовi харчовi продукти, кондитерськ вироби, борошномельна продукцiя, тютюновi вироби.

Проте, основну загрозу для Украши становить не сттьки низька конкурентоспроможнють продукци, пiдприемств, галузей i нацюнально^ економiки в цiлому, сктьки можливють ïï системного вiдриву вщ групи провiдних краïн - через несумюнють технологiй, низьку здатнiсть економки до iнвестицiй i iнновацiй. Обвал експорту промислових товарiв негативно позначаеться на фшансовш та валютнiй стабшьносп всiеï економiки крайни, водночас саме iмпорт складае основу технiки i технологш, якi призначаються для iнновацiйноï модернiзацiï промисловостi.

1ндикаторами конкурентоспроможностi вiтчизняноï промисловостi можуть також виступати прюритети iноземних iнвестицiй. Якщо взяти за 100% уа iноземнi iнвестицiï в украшську переробну промисловiсть (а це 85% П11 у промисловiсть на 31.12.2015 р.), то серед розглянутих видiв економiчноï дiяльностi найбiльшу питому вагу мають iноземнi швестицп в металургшне виробництво, виробництво готових металевих виробiв, крiм машин та устаткування (46,8%) та виробництво харчових продуклв, напоив та тютюнових виробiв (21,4%). На виробництво хiмiчних речовин i хiмiчноï продукцiï припадае 6,6% шоземних iнвестицiй, виробництво гумових i пластмасових виробiв, iншоï неметалевоï мiнеральноï продукци - 9,7%, виробництво продукци машинобудування - 7,1%, виготовлення виробiв з деревини, виробництво паперу та полiграфiчна дiяльнiсть - 3,7%, виробництво меблiв та Ышо^ продукцiï - 2,1%, текстильне виробництво, виробництво одягу, виробництво шфи та виробiв зi шфи - 1%, виробництво основних фармацевтичних продуклв та фармацевтичних препаратiв - 0,4% П11. Отже, майже половина (46,8%) шоземних швестицш у переробну промисловють йде на розвиток традицiйноï для укра^сь^ економiки експортоорiентованоï сфери металурги та виробництва металевих виробiв, що сприяе консервацiï iснуючоï низько техноло^но^ структури виробництва.

У структурi надходжень нових замовлень на виробництво промислово^ продукци 41,6% припадае на продукцш промiжного споживання, 42,6% - на швестицшну продукцiю (за даними 2015 р.). Суттево знизились обсяги надходжень нових замовлень на виробництво промислово^ продукци за видами промисловоГ дiяльностi «Виробництво електричного устаткування» та «Виробництво шших транспортних засобiв». Простежуеться динамiка до зниження обсяпв та значного скорочення частки шоземних замовлень за видами дiяльностi «Виробництво хiмiчних речовин i хiмiчноï продукци» та «Виробництво комп'ютерiв, електронно^ та оптичноï продукци», що, безсумшвно, також не сприяе розвитку iнжинiринговоï дiяльностi у цих високотехнолопчних сферах виробництва.

Отже, необхiднiсть активiзацiï розвитку iнжинiринговоï дiяльностi в УкраМ визначаеться перш за все нелегким станом вiтчизняноï промисловостi, низькою конкурентоспроможнютю, i, насамперед, ï'ï ключовоï галуз^ основноï рушiйноï сили економiчного зростання - машинобудування. Як свщчить офщшна статистика, частка машинобудування в струю^ промисловосп УкраТни становить на кшець 2015 р. лише 6,9%.

За даними ДСС Украши, обсяг витрат на виробниче проектування, ^i види пщготовки виробництва для випуску нових продуклв, впровадження нових методiв ^х виробництва у 2005 роцi становив 991,7 млн. грн., або 17% ïy загального обсягу за уама напрямами iнновацiйноï дiяльностi у промисловосп. З них 98% припадало на переробну промисловють, зокрема, на машинобудування - 40,5%, у тому чи^ 17,2% - на виробництво транспортного устаткування; на металурпю - 29; на хiмiчну та нафтохiмiчну промисловють -24,4%. За напрямом iнновацiйноï дiяльностi «На придбання машин, обладнання, установки шших основних засобiв та каттальш витрати, пов'язаш iз упровадженням шновацш» у 2005 р. було витрачено 3149,6 млн грн, або 54,8% уах витрат. Протягом шести рош вщбувалось поступове зростання цих витрат, i ïх рiвень у 2011 р. сягнув 10489,1 млн. грн., або 73,2% вах витрат за напрямами iнновацiйноï дiяльностi.

Ниш шновацшний розвиток вiтчизняноï промисловостi та машинобудування не може вщзначитися позитивними тенден^ями (табл.1).

Загальний обсяг витрат за уама напрямами iнновацiйноï дiяльностi у 2015 р. не зм^ досягнути показника 2011 р., не зважаючи на те, що частка витрат на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення в структурi зросла до 80% (2015 р.) порiвняно iз 73,2% (2011 р.). Частка ж витрат на

придбання машин, обладнання та програмного забезпечення у машинобудуванн суттево знизилась як в абсолютних показниках, так i у вщносних.

Таблиця 1. Розподiл загального обсягу витрат за напрямами шновацшно! дiяльностi пiдприeмств машинобудування, 2011-2015 рр.___

Показник Промислов^ть Машинобудування

тис. грн % тис. грн %

1 2 3 4 5

2011

Усього 14333891,8 100 2731693,4 100

В т. ч. придбання машин, обладнання та програмного забезпечення 10489087,2 73,2 1248645,0 45,7

2012

Усього 11480562,8 100 3079143,5 100

В т. ч. придбання машин, обладнання та програмного забезпечення 8051762,9 70,1 1243506,3 40,4

2013

Усього 9562626,0 100 5546329,0 100

В т. ч. придбання машин, обладнання та програмного забезпечення 3589990,6 37,5 1015701,8 18,3

2014

Усього 7695892,3 100 2267097,1 100

В т. ч. придбання машин, обладнання та програмного забезпечення 5115338,1 66,4 899599,5 39,6

2015

Усього 13813674,4 100 1588859,5 100

В т. ч. придбання машин, обладнання та програмного забезпечення 11141256,4 80,6 577555,8 36,3

Джерело: Статистичний збiрник «Наукова та iнновацiйна дiяльнiсть в УкраТш» / [вiдп. за випуск О.О.Кармазша]. - К. : Державна служба статистики УкраТни, за вщповщш роки.

Аналiз стану вiтчизняного машинобудування засвщчив у 2011-2015 рр. значне зниження кшькосп пiдприемств, якi впроваджували iнновацiТ (табл. 2).

Таблиця 2. Кльксть промислових пiдприeмств, що впроваджували шновацп у галузi

машинобудування, 2011-2015 р р., одиниць

З них

Показник Усього Впроваджували шновацшш процеси З них впроваджували новi або вдосконален методи обробки або виробництва продукци Впроваджували шновацшт види продукци З них новi для ринку

2011

Промисловкть Украши 1327 677 605 731 184

В т.ч. машинобудування 389 178 161 272 105

2012

Промисловкть Украши 1371 703 598 704 166

В т.ч. машинобудування 366 175 159 259 171

2013

Промисловкть Украши 1312 665 557 683 171

В т.ч. машинобудування 338 200 139 210 89

2014

Промисловкть Украши 1208 61 4 459 600 137

В т.ч. машинобудування 306 142 110 188 61

2015

Промисловкть Украши 723 400 155 414 114

В т.ч. машинобудування 215 103 57 154 62

Джерело: Статистичний збiрник «Наукова та iнновацiйна дiяльнiсть в УкраТн» / [вiдп. за випуск О.О.Кармазна]. - К.: Державна служба статистики УкраТни, за вдповдн роки.

Лише третина машинобу^вних пщприемств впроваджувала у 2015 р. новi або вдосконален методи обробки або виробництва продукци порiвняно iз 2011 р., трохи бшьше половини пщприемств впроваджували шновацшш види продукци, у тому чи^ й новi для ринку. Отже, вiдновлення позицш украТнськоТ промисловостi i, зокрема, машинобудування, у залученн нових сучасних технолопчних процесiв, впровадженнi iнновацiйних видiв продукци стае конче необхщним для виведення в^чизняного машинобудування iз кризи.

Покращити стан промислових пщприемств не можна без якюно''' шжишрингово''' пiдтримки. Необхiднi точнi знання про технолопчш та економiчнi тонкощi у цiй сферi, а таю компетенци можна розвивати тiльки в рамках спецiалiзованих компанiй. Для активiзацiï iнжинiрингу як бiзнес-напрямку промислових пщприемств потрiбне створення зовнiшнiх iнжинiрингових компанш, якi добре знають ринок, обiзнанi про новiтнi i найбiльш економiчно вигiднi розробки, вмiють вибудовувати склады технолопчш ланцюжки.

Промисловий шжишринг як шструмент створення конкурентоспроможного виробництва, на укра'нському ринку поки ще перебувае в зародковому стаж, проте вже володiе потужним потен^алом для подальшого розвитку своеï дiяльностi. Проблемами розвитку шжишрингу, як самостiйноï, довершеноï та перспективно''' галузi, в Укра'ш ошкуеться Асоцiацiя Пiдприемств Промисловоï Автоматизацiï Украши (АППАУ), яка була створена у 2011 роцк Асоцiацiя представляе штереси украшських пiдприемств промислово''' автоматизацiï, в основi ï'ï дiяльностi лежать принципи ствроб^ництва та спiльного вирiшення загальних проблем в Укра'ш та налагодження сталого й динамiчного дiалогу мiж усiма учасниками ринку. Найбiльш активними ï'ï учасниками е Компашя «АББ» Украина, Виробнича група «Техинсервис», шженерно-виробниче пiдприемство «Трiада», Компанiя «Phoenix Contact GmbH&Co», НТУУ «КП1 iм. 1горя Сiкорського» - кафедра АТЕК, Нацюнальний унiверситет харчових технологiй, Львiвська Полiтехнiка та iншi (повний перелк на сайтi асоцiацiï').

Згiдно проведеного фахiвцями АППАУ опитування серед члешв асоцiацiï щодо позитивних та негативних тенденцш з питань якостi впроваджуваних високих технологiй на промислових пщприемствах [2, С.6], одержано такi висновки: найбтьшим попитом серед опитуваних пщприемств користуються ршення з енергоефективностi та ршення щодо iнтеграцiï систем управлшня (57 та 33% опитуваних вщповщно), в^^чаеться зростання попиту на штегроваш, технологiчнi рiшення та вiдкритiсть пщприемств до дiалогу з питань розвитку пщприемства (по 19% опитуваних).

Сильними сторонами украшського iнжинiрингу е: потужний потен^ал (виробничi активи, ресурси, розробки, тощо); значна галузева присутнють (наявнють пропозицiй майже у кожнiй галузО; висока загальна репутацiя украшських iнженерiв у свiтi, в деяких випадках - завдяки iмiджу просунутого IT-сектору; значний досвщ експорту шжишрингових послуг у рiзнi крайни; достатня присутнють i знанють в краïнах СНД.

Слабкими сторонами провщш фахiвцi галузi вважають нестачу коштiв та ресурав на органiзацiю експорту; вiдсутнiсть стратегш експорту та професiйного маркетингу, зокрема в област монiторингу можливостей; у бшьшосп випадкiв слабку адаптованiсть пропозици до вимог високо конкурентних ринш; розрiзненiсть та вiдсутнiсть будь-яко''' галузево' взаемодiï (обмiну досвiдом, використання можливостей мiжнародних брендiв, що присутнi в Укра'ш, тощо); недостатнi компетенцп щодо рiвня послуг приватних експортних агентств.

Для багатьох представнимв шжишрингу та машинобудування одшею з головних стратегш виживання е i продовжуе бути експортування свое''' продукци' та послуг. В умовах закриття для украшських виробнимв ринкiв РФ для високотехнолопчного обладнання та систем управлiння та поступово''' втрати позицiй на ринках СНД, на ™i падiння внутршнього ринку iнжинiрингових послуг, питання переорiентацiï на ринки iнших кра'н стае нагальним i невщкладним.

Залучення шжишрингових послуг для потреб виробництва, з урахуванням 'х унiкальностi, вищо'' якост i нижчих порiвняно з внутршшм ринком цiн може стати перспективним напрямом розвитку зовнiшньоекономiчноï дiяльностi, осктьки в Украïнi наявнi значнi експортш можливост у сферi шжишрингу. Зокрема, через те, що у рядi кра'н ближнього зарубiжжя iснуе попит на кращу пропозицш «цiна-якiсть», наявш великi свiтовi контрактори, якi шукають якюних, недорогих пiдрядникiв послуг чи обладнання, значною е присутнють рiзних украшських брендiв та бiзнес-кiл закордоном, функцюнують чисельнi фонди розвинутих кра'н, в тому числi державнi, що постшно проводять тендери на новi об'екти. Однак, основними загрозами та перепонами для представниш iнжинiрингу стають пол^ична та економiчна нестабiльнiсть в державу посилення тенденцiй нестабiльностi в св^овому економiчному просторi, загроза загострення ситуацп на Донбасi, военнi конфлкти в iнших регiонах Близького Сходу.

Значно впливае на розвиток потен^алу промислового шжишрингу вщсутнють ефективно'' полп"ики державного сприяння у експортi та неспроможнють бiзнесу самостiйно налагодити в короткостроковм перспективi стабiльний експорт сво'х товарiв та послуг. Саме це сформувало запит щодо виршення питання з оргашзацп експорту об'еднаними зусиллями галузевих асо^ацш, зокрема тако'', як АППАУ. З огляду на те, що в УкраМ починають дiяти програми 6С Horizon 2020 та COSME, асоцiацiя АППАУ розпочала роботу iз заявками на отримання гранив на проекти, якi стосуються сфери високих технолопй, мiжнародного спiвробiтництва. Пюля ратифiкацiï' Угоди про державнi закупiвлi (WTO GPA) компанiï' отримали можливють подавати запити на тендери до 6С, США, Канади, Японп. ^м того, в Украï'нi по лшп 6С та США нинi проводиться багато тендерiв у рамках надання мiжнародно'ï допомоги, у тому чи^ i у тих сферах, яю потребують ïï в частинi шжишрингу (енергоефективнють, вiйськовi об'екти). Переважна бтьшють урядових та неурядових органiзацiй налаштоваш на спiвпрацю з укра'нськими експортерами та згодш допомогти у виходi на iноземнi ринки. Налаштованiсть на партнерсью стосунки виявляють посольства ряду кра'н (lндiя, 1ран, скандинавськi кра'ни), представництво 6С, USAID, торговi палати, шоземш органiзацiï' з розвитку регюшв тощо.

У 2016 р. зусиллями члешв АППАУ було розроблено спе^альну програму EXPOREC (EXPort ORiented Engineering Company), реалiзацiя яко'' дозволить полегшити та прискорити вхщ чи переорiентацiю

укражських експортерiв-промисловцiв до нових географiчних perioHiB та сегменпв ринку. Ця програма передбачае надання аутсорсингу послуг, ключових та глибоко спецiалiзованих для експорту, вона пщтверджуе спецiалiзацiю саме на продуктах/ринках високих технологш у промисловостi i надае можливост об'еднання учасникiв у программ що значно знижуе вартiсть експортних послуг. Головними перевагами ^eï програми стають швидкiсть виходу на новi ринки за рахунок спкцiалiзованих, професшних послуг та знання ринкiв високих технологш, зниження експортних витрат на 20-50% за рахунок використання моделi сшльнокошту, ефективнють доступу до кращих проеклв.

Пiдвищити експортну конкурентоспроможнiсть укражських промислових пiдприeмств та зробити «шлях уперед», на наш погляд, дозволить реалiзацiя ЕкспортноТ стратегiï УкраТни, яка 28.03.2017 р. була презентована Мжютерством економiчного розвитку i торгiвлi УкраТни. Серед прюритетних секторiв для розвитку експорту визначено сектор 1КТ, який включае розробки з програмного забезпечення та проведення R&D розробок, а також сектор важкого машинобудування, який на даному етап потребуе значноТ пщтримки щодо залучення швестицш та шновацш.

1ншим документом, який привертае увагу з точки зору ефективного розвитку ^eï сфери, е заявлена до сусптьного обговорення Цифрова адженда УкраТни - 2020 [3, С.41]. Для реалiзацiï «цифровоТ» трансформаци украТнських пiдприeмств цим документом передбачено розроблення Програми «1ндус^я 4.0», де окремою iнiцiативою запропоновано створити iнжинiринговi кластери, як шструмент впливу на промисловi iнновацiï, R&D, експортний маркетинг. Дiяльнiсть таких компанiй iз промислового шжишрингу спрямована на пошук та розробку нових промислових продуклв, генерацiю щей, промисловий дизайн, створення прототитв, що допоможе розвинути шдустрш промислового шжишрингу.

Досвщ створення iнжинiрингових центрiв досить усшшно поширений у свiтi. Передовими краТнами у сферi високотехнологiчного шжишрингу е США, Канада, краТ'ни GC, Китай, lндiя, Австралiя. Показовим е досвщ бельгшського центру з прикладних розробок у сферi мiкро- та наноелектрошки IMEC (м.Левен, Бельгiя). Рентами цього центру е найпотужнiшi технолопчш компанiï свiту - Intel, TSMC, Samsung, Qualcomm, Panasonic, Sony, ASML, Phillips [4, C.37]. Дiяльнiсть центру побудована на тiсних зв'язках з бiзнесом i промисловiстю. Промисловi пщприемства ставлять перед центром проблему i платять за ïï вирiшення значш кошти. Центр для вирiшення поставленого завдання, створюе мобiльну iнтегровану проектну групу iз числа своТх ствроб^нимв, яка володie знаннями з ^eï проблематики. Принциповим е те, що IMEC - це центр прикладних розробок, який займаеться лише тим, що потрiбно iндустрiï. В Республiцi Бiлорусь у 2015 р. створено перший жжишринговий центр на базi ДУ «Бiлоруський iнститут системного аналiзу та iнформацiйного забезпечення науково-технiчноï' сфери», який займатиметься супроводом освоення у виробництвi науково-техшчно'Т продукцiï, поглибленням взаемоди державного та приватного капiталу та ж. У Росiйськiй Федерацiï з 2013 р. реалiзуeться спiльний проект Мжютерства освiти та науки РФ та Мшютерства промисловост та торгiвлi РФ зi створення та розвитку жжишрингових центрiв. Цьому сприяе реалiзацiя в краïнi низки державних аклв та технiчного сприяння розвитку шжишрингу на основi урядових програм, зокрема: проект «Промисловий i технолопчний формат РФ на довгострокову перспективу», реалiзований Фондом «Центр стратепчних розробок «Северо-Запад» за ^^ативою Мiнiстерства промисловостi i торгiвлi РФ» (2012); розпорядження Уряду РФ вщ 23 липня 2013 р № 1300-р щодо реалiзацiï плану заходiв («дорожньоï карти») в област iнжинiрингу i промислового дизайну (2013); пщпрограма «Розвиток iнжинiринговоï дiяльностi» (затверджена Постановою уряду вiд 15 штня 2014 р. №328 в рамках Держпрограми «Розвиток промисловост i пщвищення ïï конкурентоспроможностi») (2014). Основш напрямки у реалiзацiï пiдпрограми це - створення шжишрингових центрiв на базi вузiв i науково дослщних органiзацiй; пiдтримка iнжинiрингових центрiв, створених на базi великих промислових пщприемств; пщтримка малих iнжинiрингових компанiй - суб'еклв малого та середнього пщприемництва.

Отже, для iнтенсивного розвитку жжишриноговоГ дiяльностi в УкраМ необхiдна, насамперед, орieнтацiя на експорт (стартапiв, мiзкiв, напiвфабрикатiв, а також кiнцевоï продукци), розвиток експортного потен^алу та пщтримка розвитку високотехнолопчних центрiв промислового шжишрингу.

Для вщродження укра^сь^ промисловостi необхщно здiйснити швидкi дiï у таких напрямах: впровадження IT-технологш у промисловосп, Market & User éducation, шщшвання та розвиток промислових хай-тек кластерiв. Потрiбно змiнювати культуру ринку - шноваци через комушкаци^алог-сшвпрацю. Власне, автоматиза^я, пiд'eднана до iнтернету, посилена штучним iнтелектом - це i е Четверта промислова револю^я. Новi досягнення св^у 1Т вiдкривають перед автоматиза^ею новi горизонти. Новi можливостi мошторингу i обробки даних з'являються завдяки розумним сенсорам, бездротовим технолопям i тотальнш iнтернетизацiï, смартизацiï, хмарним технолопям i Big Data.

Сьогодш в УкраМ для розвитку lндустрiï 4.0 бракуе координаци з мiж бiзнесом та розробниками в термiнологiï, стандартах, пол^и^ залучення технологiй, вивченнi передового досвщу. Industry 4.0 - це шструмент для штеграци у новий господарчий уклад, властивий розвинутим кражам та можливють пщвищення якосп життя, формування культури безперервноï iнновацiï та дтового удосконалення пiдприeмств, вiд чого залежить ефективнють економiчного зростання.

За оцжками фахiвцiв, сучасне суспiльство змжюють i зумовлюють 4 промислову революцш принаймнi десять тенденцiй [5]:

- розвиток технологш управлжня клieнтським досвщом;

- перехiд вщ масового виробництва однакових виробiв до «масово'' кастомiзацiï»;

- масове виробництво шдивщуальних замовлень, що передбачае масову модифкацш вiдповiдно до потреб замовнимв;

- «глокалiзацiя», що означае реалiзацiю принципу «думай глобально - дш локально»;

- розвиток технологiй The Internet of Things (1оТ) - штернет речей, або, iнтернет всього;

- можливост дистанцiйного керування вам, в тому чи^ виробництвом;

- 3D Друк;

- смарт-об'екти; смарт-прилади; смарт-сенсори;

- виробництво повертаеться «додому», тобто розвиток автоматизаци i роботизаци' нiвелюють переваги дешевизни трудових ресурав. З'являеться необхiднiсть збалансовувати рiзнi чинники при реалiзацiï виробничих планiв: вщ транспортних витрат i курсiв валют до захисту штелектуально' власностi та близькост до споживача;

- дотримання глобальних ^жнародних) стандартiв стае необхщнютю i вимагаеться навiть локальними ринками;

- стабтьний розвиток i стабiльне зростання всього: населення, економки, науки, технологiй - з одного боку, стабтьно зростаючi проблеми екологiï - з шшого.

Iнiцiативи 4.0 прийнятi цiлим рядом розвинених краж i поступово розширюються на шш^ у тому чи^ й на сусiдiв Украши. Впровадження сучасних технологш у всi сфери життя е визначальним для змши бiзнес-моделей та економiчного укладу передових кра'н. I мiсце в св^овому розподiлi працi та багатств все бтьше визначаеться сьогоднi тим, як швидко кражи освоюють сучасн технологи.

Укра'на сьогоднi сильно вщстае вiд свiтових тенденцiй Industry 4.0, проте вона мае теж визначатись -де ми себе бачимо в новому, технолопчному свт 1нтернету речей та Великих даних.

Поки що для IT-сектора укра'нська промисловють залишаеться досить абстрактною рiччю, осктьки iснуе великий дисбаланс в тому, що новостворюван стратегiï хай-тек мало стосуються проблеми деiндустрiалiзацiï' кра'ни. В^чизняна промисловiсть роками зреалiзовуе процес впровадження нових i передових технологш, проте цей процес обумовлюеться, зокрема, вторинною роллю IT-АСУ по вщношенню до швестицш в основы фонди. Вщсутнють нових технологш та недосконалють жновацшно''' шфраструктури, насамперед, у таких надважливих галузях з виробництва продукцiï' машино- та приладобудування, не дозволяють здшснити високотехнолопчний прорив. На бiльшостi промислових пщприемств переважае культура 2.0, характерними ознаками яко' е домшування права сильного, величезн крос-функцiональнi бар'ери, слабк комушкаци', майже нульова спiвпраця з ринком поза межами виробничих бiзнес-процесiв, вториннють ДiР i всiх хай-тек речей в стратепях iнвестицiй.

Це призводить до того, що, не знайшовши попиту на внутршньому ринку, укра'нський IT-сектор переорiентовуеться на експорт у розвинен кра'ни, а представники промислового шжишрингу та хай-тек зорiентованi переважно на кра'ни, що розвиваються, осктьки укражсьм фахiвцi АСУ ТП, iнжинiринговi компанп, машинобудiвники давно i добре знан на просторах СНД.

Майбутне у розвитку вiтчизняноï' промисловост набувае нових форм, проте не уа нинiшнi промисловi технологiï можна адаптувати до 1ндустри 4.0. Багато в чому ц технологiï' е консервативними та вщстають вiд 1Т, а також вiд свiтових темшв впровадження iнновацiй. Крiм того, й вщсутнють стимулiв до iнновацiйноï дiяльностi придушуе бажання займатись iнновацiями.

Уповтьнити процес падiння промисловостi та розпочати новий етап ï'ï розвитку стане можливим лише завдяки готовност узяти краще з 1Т та об'еднати зусилля в модершзаци укра'нсько'' промисловостк Tiльки тодi 1Т-сектор стане локомотивом i каталiзатором технологiчноï' трансформацiï укра'нсько'' промисловостi. Саме промисловi хай-тек у перспективi мають стати одним iз головних чинникiв конкурентоспроможностi промислових пщприемств.

Масове впровадження технологш 4.0 - це те, що може зупинити тренд деiндустрiалiзацiï кра'ни й надати потужний iмпульс украшськш переробнiй промисловосп та виробництвам з високою доданою вартютю.

На сьогоднi едина перевага Украши та все ще потужний потен^ал у св^овому розподiлi пра^ - це людський капiтал. В^чизняна 1Т-галузь першою зумiла використати цей фактор i саме тому вона вже е де-факто штегрованою в глобальний свгговий проспр i швидко зростае. У впровадженш промислових хай-тек домшують фахiвцi з вузьких виробничих технологш та промислових систем керування. Кращими прикладами устшних украшських 1Т та хай-тек компанш, що вже пщкорюють свiт, е там - IT-Enterprise, Terrasoft, Indasoft-Укра'на, ITP, АББ Укра'на тощо. Вони зумти краще за iнших поеднати доступы свiтовi технологiï з людським капралом, що визначило ключовi фактори устху цих пiдприемств в реалiзацiï' можливостей до трансформування укра'нсько'' промисловостi.

«Вкна можливостей» для укра'нських iнженерiв та бiзнесу:

- сучасна промислова автоматиза^я все бiльше стае IT-Powered Automation. Укра'на мае високопрофесiйних фахiвцiв у цих галузях. Необхщно поеднувати досвщ i робити сучаснi рiшення щодо виходу з шновацшним продуктом на св^овий ринок;

- навчання у зарубiжних виробникiв передовим технологiям i використання 'х в сво'х р^еннях з подальшим виходом на ринки шших кра'н;

- iнформування св^у про cboï вмiння i знання, аутсорсинг проектування i монтажу, готовнють до роботи на об'ектах по всьому св^у;

- створення платформи для обмшу iнформацieю щодо спе^алюлв, проектiв, досвiду для продажу сво'1'х послуг свiту. Потреба в спе^алютах i послугах в галузi автоматизацп в свiтi е не меншою за потребу в програмiстах;

- прискорення гармошзаци' внутрiшнiх стандартiв в галузi АСУ i3 мiжнародними;

- створення Украшського консорцiуму промислових штернет-технологш, основною метою якого стане об'еднання лiдерiв автоматизацiï, IT-компанiй, промисловцiв з метою прискорення становлення та розвитку укражських виробництв з високою доданою цшнютю.

Тренди 4.0 несуть нову хвилю рiшень, якi можуть докоршно змiнити показники ефективностi управлiння виробництвами. Новi технологiï дають можливостi Тх модернiзацiï i пiдвищення ефективностi. Досить часто юнуюча система АСУ може бути пщсилена кращим монiторингом, сильшшою сучасною аналiтикою i можливостями дiагностики, координацiею i взаемодiею з шшими системами пiдприемства, зменшенням впливу людського фактору.

Прiоритетом розвитку IТ-галузi визначити створення та впровадження шновацшно!' програмно!' продукцiï та технологiй, здатних сприяти ютотному полiпшенню структури та якост виробництва або сприяти удосконаленню системи оргашзаци' працi чи професiйного навчання.

Прюритетними напрямками розвитку lндустрiï 4.0 та IT-технолопй в найближчому майбутньому мають стати:

- просвiта ринку в технолопях 4.0 та зростання культури промислових пщприемств;

- пропагування в пщприемницьких колах найсучасшшого промислового i управлшського досвiду (узагальнення кращих пiдходiв i практик в частит оргашзаци i управлшня пiдприемствами, навчання цим пщходам i практикам своТх пiдприемцiв);

- повна синхронiзацiя зi свiтовими трендами 4.0; взаемодiя з европейськими та св^овими об'еднаннями в 4.0;

- фокусування на виробництвах з високою доданою цшнютю, забезпечуючи розвиток малого та середнього бiзнесу, пщтримку шновацшних стартапiв, створення нацюнальних хай-тек офiсiв;

- рiст та об'еднання технолопчних iнноваторiв (великих та середшх промислових пiдприемств, що впроваджують технологiï 4.0) в рамках проеклв 4.0;

- спiльна розробка галузевих дорожшх карт. Тiльки еднiсть розробниш 1Т з пщприемствами-новаторами дозволить створити мщну основу для нацюнального руху, здатного реально задати новий ритм i новi напрямки для розвитку в^чизняно!' промисловостi;

- сприяння дiалогу мiж учасниками (органiзацiя конференцш, круглих столiв, хакатонiв тощо для сшвроб^ництва у розвитку хай-тек ринмв);

- всебiчне сприяння створенню та розвитку хай-тек, шжишрингових та шновацшних кластерiв;

- орiентацiя на розвиток нацюнально!' еко-системи, що пiдтримуе ц технологiï;

- необхiднiсть розроблення для УкраТни стратеги участ у глобальних ланцюжках створення додано!' вартостi, що включала б окремий роздт щодо активного сприяння з боку влади в^чизняним пщприемствам в удосконаленнi на основi сучасних пiдходiв та кращих практик, у тому чи^ й вщносно адаптацiï !'х до 4.0.

Висновок. Серед прюрителв промислово!' пол^ики на чiльне мiсце сьогоднi слщ однозначно поставити залучення нових технологш, техшк та методiв, iнжинiрингових послуг, що сприятимуть розвитку хай-тек сектору у промисловостк Саме такий пщхщ у поеднанш з високим осв^шм та професiйним рiвнем працiвникiв галузi дозволить гарантувати створення та впровадження у виробництво шновацшно!' програмно!' продукци та нових технологш. Для штенсивного розвитку шжишрингово!' дiяльностi необхiдна, насамперед орiентацiя на експорт (стартапiв, мiзкiв, напiвфабрикатiв, а також кiнцевоï продукци), розвиток експортного потен^алу та пщтримка становлення в Укра!'ш високотехнологiчних центрiв промислового iнжинiрингу. Доцiльно розробити для УкраТни стратепю участi у глобальних ланцюжках створення додано!' вартосп, державну цтьову програму технологiчноï модернiзацiï промислового виробництва на базi новiтнiх технологш, як в^чизняних, так i «запозичених», що дозволить здiйснити комплексне оновлення та осучаснення техшко-технолопчно!' бази промислових пщприемств.

Список використаних джерел

1. Нео'ндустр'альна трансформаця промислового потенцалу УкраТни: колективна монограф'1я / [Дейнеко Л.В., Шовкун I.A., Шелудько Е.1. та н.]; за ред. д-ра екон. наук, проф. Л.В.Дейнеко; НАН УкраТни, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН УкраТни». - Електрон. дан. - К., 2016. - 325 с.: табл., рис. - Режим доступу : <http://ief.org.ua/docs/mg>

2. Юрчак О. Форум лдерв промислових АСУ. Опитування 2016. Критери якост'1. 18 лютого, Ки'Тв, 2016. - 15 с.

3. Цифрова адженда УкраТни - 2020. [Електронний ресурс]. - Доступний з: https://apitu.wordpress. сот/2016/12/29/презентований-проект-цифрова-аджен/

4. Кудашов В. И. Инжиниринговые центры - важнейшая составляющая инновационной инфраструктуры Беларуси / В.И.Кудашов, Е. О.Пищало // Экономика и управление. - 2016. - №3(17). -Минск: Минский инновационный университет. - С.35-40.

5. Михайлов О.М. Iндустрiя 4.0 - 4 lндустрiальна Революця. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://appau.org.ua/Indusrty_4-0-4_Idustry_revolution

6. Жежуха В. Й. Стан iнжuнiрuнговоï д 'яльност'! як б^знес-напряму втчизняних машинобуд!вних п1дприемств / Володимир Йосипович Жежуха, Наталiя АндрИвна Городиська // Економiчний анализ: зб. наук. праць / Тернопiльський нацональний економ'чний университет; редкол.: В.А. Дерiй (голов. ред.) та т. -Тернопль: Видавничо-полiграфiчний центр Тернопльського нацонального економ'чного университету «Економiчна думка», 2014. - Том 16. - № 2. - С. 58-64.

7. Кузьмiн О.С. Концептуальнi положення визначення сутностi iнжинiрингових п1дприемств / О. С. Кузьмiн, Н.А. Городиська // Вюник Нацонального университету «<Льв!вська полтехшка». Серiя: «Менеджмент та пдприемництво в Укран: етапи становлення i проблеми розвитку». - Львiв: Видавництво Льв1всько(полтехнки, 2012. - №722. - С. 131-135.

8. Кондратьев В. Даешь инжиниринг! Методология организации проектного бизнеса: учебное пособие /В.Кондратьев, В.Лоренц. - М.: Эксмо, 2007. - 446 с.

9. Хамнч С. Промисловий iнжинiринг як iнструмент створення конкурентоспроможного виробництва / С.Хамнч, Н.Мищак // Зб1рник наукових праць Черкаського державного технологичного университету. Серiя: Економ/чнi науки. - Том.1. - №39. - 2015.

10. Теореmичнi та прикладнi аспекти пдвищення конкурентоспроможностi п!дприемств: [монограф1я] / За ред. О. А. ПаршиноУ. У 4-х томах. - Днпропетровськ: Герда, 2013. - Т. 2 - 334 с. - С.105-110.

Reference

1. Dejneko L.V., Shovkun I.A., Shelud'ko E.I. ta in. Neoindustrial'na transformacija promyslovogo potencialu Ukrai'ny: kolektyvna monografija ; za red. d-ra ekon. nauk, prof. L.V.Dejneko; NAN Ukrai'ny, DU «<In-t ekon. ta prognozuv. NAN Ukrai'ny». - K., 2016. -□ 325 s. : http://ief.org.ua/docs/mg

2. Jurchak O. Forum lideriv promyslovyh ASU. Opytuvannja 2016. Kryterii'jakosti. 18 ljutogo, Kyi'v, 2016. - 15 s.

3. Cyfrova adzhenda Ukrai'ny - 2020. : https://apitu.wordpress.com/2016/12/29/prezentovanyj-proekt-cyfrova-adzhen/

4. Kudashov V.Y,. Pyshhalo E.O. Ynzhynyryngovbie centrbi - vazhnejshaja sostavljajushhaja ynnovacyonnoj ynfrastruktury Belarusy // Ekonomyka y upravlenye. - 2016. - №3(17). - Mynsk: Mynskyj ynnovacyonnbij unyversytet. - S.35-40.

5. Mykhailov O.M. Industriia 4.0-4 Industrialna Revoliutsiia. : http://appau.org.ua/Indusrty_4-0-4_Idustry_revolution

6. Zhezhuha V.J., Gorodys'ka N.A. Stan inzhyniryngovoi' dijal'nosti jak biznes-naprjamu vitchyznjanyh mashynobudivnyh pidpryjemstv // Ekonomichnyj analiz: zb. nauk. prac' / Ternopil's'kyj nacional'nyj ekonomichnyj universytet; redkol.: V.A. Derij (golov. red.) ta in. - Ternopil': Vydavnycho-poligrafichnyj centr Ternopil's'kogo nacional'nogo ekonomichnogo universytetu «<Ekonomichna dumka», 2014. - Tom 16. - № 2. - S. 58-64.

7. Kuz'min O.Je., Gorodys'ka N.A. Konceptual'ni polozhennja vyznachennja sutnosti inzhyniryngovyh pidpryjemstv // Visnyk Nacional'nogo universytetu «L'vivs'ka politehnika». Serija: «<Menedzhment ta pidpryjemnyctvo v Ukrai'ni: etapy stanovlennja i problemy rozvytku». - L'viv: Vydavnyctvo L'vivs'koi' politehniky, 2012. - №722. - S. 131-135.

8. Kondrat'ev V., Lorenc V.Daesh' ynzhynyryng! Metodologyja organyzacyy proektnogo byznesa: uchebnoe posobye. - M.: Eksmo, 2007. - 446 s.

9. Haminich S., Myshhak N. Promyslovyj inzhyniryng jak instrument stvorennja konkurentospromozhnogo vyrobnyctva // Zbirnyk naukovyh prac' Cherkas'kogo derzhavnogo tehnologichnogo universytetu. Serija: Ekonomichni nauky. - Tom. 1. - №39. - 2015.

10. Teoretychni ta prykladni aspekty pidvyshhennja konkurentospromozhnosti pidpryjemstv: [monografija] / Za red. O.A. Parshynoi'. U 4-h tomah. - Dnipropetrovs'k: Gerda, 2013. - T. 2 - 334 s. - S.105-110.

ДАН1 ПРО АВТОРА:

Шелудько Елла IropiBHa, к.е.н., с.н.с., с.н.с. вщдту промислово'' пол^ики ДУ «1нститут економки та прогнозування НАН Украши», e-mail: sheludkoella@gmail.com

ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ:

Шелудько Элла Игоревна, к.э.н., с.н.с., с.н.с. отдела промышленной политики ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины», e-mail: sheludkoella@gmail.com

INFORMATION ABOUT THE AUTHOR:

Sheludko Ella I, Ph.D., Senior Researcher, Senior Department of Industrial Policy «Institute for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine», e-mail: sheludkoella@gmail.com