CC BY
33Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть 1. С.33-37.
УДК 811.161
Семантико-когштивний аналiз префшсального способу словотворення персько' вшськовоТ термшологп
Акульшина Н.Т.
Нацональна академ'я Служби безпеки Укра/ни, м. Ки/в, Укра/на
Стаття присвячена анал1зу преф1ксального способу словотворення у перськт втсъковт термшологИ з семантико-когнтивног точки зору.
Ключовi слова: процес словотворення, перська в1йськова терминология, аф1кс, префжс, семантико-когштивний.
Бурхливий розвиток сучасно! науки надае сучасному термшознавству невичерпш можливост для перегляду деяких усталених теорiй та пiдходiв спрямованих на вивчення термiносистем та дае змогу розглядати процеси термшотворення, категоризаци та концептуалiзащ! рiзних фрагментiв науково! картини свiту певного етносу ^зь призму новiтнiх досягнень лiнгвiстики.
Семантико-когштивний шдхщ, що вiдкривае нову перспективу дослщження спiввiдношення мовних одиниць та вщповщносп концептуальних рiвнiв, е кататзатором процесу вивчення особливостей формування значень термшв, оскiльки дозволяе виявити когштивш передумови семантичного поеднання (у даному випадку префiксiв) та основотворчих елеменлв термiну в процесi !х взаемодп. Вивчення когнiтивних механiзмiв, за допомогою яких вiдбуваеться вiдповiдна взаемодiя, дозволяе також виявити особливосп формування значень термшв з префiксальним способом словотвору в динамiчному аспектi, тобто безпосередньо у вшськовому дискурсi.
Новiтнi тдходи сучасного мовознавства до вивчення особливостей формування термшологп, зокрема, семантико-когнiтивних аспектов способiв словотворення персько! вшськово! термшологп, вiдкривають доступ до нових потужних дослiдницьких засобiв, якi вкрай потребують наукового обгрунтування, що й зумовлюе актуальшсть ще! статтi.
Метою цього дослщження е анатз способiв словотворення персько! вшськово! термшологп (далi - ПВТ), а саме префшсального способу, з семантико-когштивно! точки зору.
Об 'ектом цього дослщження е ПВТ.
Предметом ще! статп е семантико-когнiтивний аналiз префшив, якi використову-ються в процес словотворення ПВТ.
Наукова новизна до^дження полягае в тому, що воно е одшею з перших спроб дослщити особливосп способiв словотворення ПВТ з семантико-когштивно! точки
зору. Щц час дослщження використовувалися сучасш джерела поповнення ПВТ, а також розгляцалася нов^ня перська вшськова термiнологiя, яку було створено та впроваджено Акацемieю персько1 мови та лгтератури.
Семантико-когнiтивний пiцхiц до дослщження мови полягае у вивченш спiввiцношення семантики мови з концептосферою народу, у спiввiцношеннi семантичних процешв з когнiтивними [1, с. 18]. Семантико-когштивним цослiцженням як засобом доступу до змюту концептiв, як засобом !х моделювання вiц семантики мови до концептосфери займалися таю вчеш, як Вендша Т.1., Кубрякова О.С., Бабушкш А.П., Попова З.Д., Стернш Й.А. тощо.
Вщомо, що у семантичнш структурi слова iснуе значна шформащя про систему щн-ностей певного народу, вона розкривае особливосп бачення та сприйняття свiту певним народом та е своерщним орiентиром до його розумiння [2, с. 6]. Словотвiр завдяки оно-масюлопчним категорiям своерiцно впорядковуе й оргашзовуе цiйснiсть, створюе вiцомi стереотипи для найменування реалiй, яю пiцвеценi гад вiцповiцнi рубрики семантичних класифiкацiй, пов'язуе новий досвщ зi старим, адже словотворчi акти грунтуються на ви-раженнi певного типу вiцношень мiж величинами, покладеними в основу найменування, i через виражений феномен вмотивованосп деривата фiксуе, зберiгае й передае вщ по-колiння до поколiння цосвiц людини, засвiцчений внутрiшньою формою слова [3].
Як зазначае Вендша Т.1., в словотворчому акп (та в процеа номшацп), так само як i в будь-якш ди, що несе характер оцiнного судження, зцiйснюеться процес певно! операцл мислення та встановлюються причинно-наслiцковi зв'язки мiж явищами цiйсностi, як i будь-якому оцiнному суцженнi [2, с. 8]. Вiрним, на нашу думку, е зауваження Маркело-во! Т.В. про те, що «структура похвдного слова подiбна до структури оцiнного висловлю-ваня, у якому той чи iнший афiкс виконуе функцiю ощнного предиката» [4, с. 204].
Саме завдяки властивостям похщного слова бути моделлю репрезентацп знань про навколишнш свiт у процесi його чуттево-мисленневого освоення, можна з'ясувати закономiрностi й особливосп формування картини свiту певного народу. Ось чому семантико-когштивний тдхщ до вивчення цериватiв е важливим. Субстратний шдхщ до вивчення похщного слова передбачае, з одного боку, виявлення його внутршньо1 форми, а з шшого - з'ясування того духовного начала, тих етнокультурних iмпера-тивiв, якi призвели до актуалiзацil ще1 форми, тобто в кшцевому пiцсумку - шзнан-ня «шдсвщомо1» цуховностi певного народу, системи цшностей його культури, бо зв'язок мови, а точшше залежнiсть вiц свщомосп й культури створюе той культурний субстрат, у якому вона живе i розвиваеться [3].
На сьогодшшньому етапi розвитку мовознавства, у зв'язку з розвитком лшгвю-тично1 когштологп, особливо актуальним е цослiцження словотвору, спрямоване на те, щоб з'ясувати функцп словотвору у когнiтивних процесах, у тiсних зв'язках iз процесами перероблення й збер^ання знань, iз самою органiзацiею знань у свщо-мостi прецставникiв певного народу, з добуванням знань пiц час мовлення та 1хньою об'ективацiею в мовних формах, а отже, з процесами категоризацп цосвiцу людини.
Префiксальний споаб е рiзновицом афiксального способу словотворення. За допомогою цього способу утворюються термши-похщш слова. Вони складаються з основи + префшс. Афшси (префшси) рiзнi за характером значень, що ними виражаються, а утворенi за допомогою афшшв (префiксiв) новi термши отримують нову сферу функцiонування та шшу семантику. Афiкси (префiкси) приеднуються до основ iменникiв та дiеслiв.
Семантико-когштивний aнaлiз префiкcaльного способу словотворення персько! вшськово! термшологп
Взаeмодiя пpефiкcа та основно1' cловотвоpчоï частини теpмiна забезпечyeтьcя наявтстю в ииx коидеитyальниx cтpyктyp та погоджyючиx елемеитiв, що зумовлюють ïx взаeмовплив один на одного. З одного боку наявтсть товн^ елемеитiв в коидептyальиiй cтpyктypi, яю e pепpезеитоваиими основною cловотвоpчою частиною теpмiиy, визначаe можливicть поeднання з ними певнж елемеитiв коидептyальноï cтpyктypи, що стогть за тим чи шшим пpефiкcом. З iишого боку напpям, в якому вiдбyваeтъcя змша виxiдноï коидеитyальноï cтpyктypи, задаeтьcя певним набоpом погоджyвальииx з нею елеменпв концептуально!' cтpyкIypи, яю pепpезентye той чи шший пpефiкc. КоицеиIyальиi orpyra-yp^ що пеpедаютьcя теpмiнами з щюфшсами, cтвоpюютъcя в пpоцеci деpивацiï, шд якою pозyмieмо когиiтивиий пpоцеc твоpеиня новоï cтpyкIypи знання в концептуальнш вiйcьковiй cиcтемi пеpcькоï мови на оcновi вже cтвоpеииx коицеитiв та концептуальна cтpyктyp. Розглянемо теpмiни, поняття та теpмiнологiчиi сполучення, що уж^ет за допомогою пpефiкciв, та оxаpактеpизyeмо цi пpефiкcи та те значення, що вони пpиxовyють.
У cловоrвоpчомy пpоцеci пеpcькоï вiйcьковоï теpмiнологiï можна видiлиrи наcтyииi пpодyктивиi пpефiкcи з piзним cеманrико-когнiтивиим значенням, дослщжуючи яке, з'яcовyeтьcя, який смисл, з точки ^py ноciя пеpcькоï мови, «заcлyговye» економного виpажеиня, що вмiщyerьcя у cловоrвоpчомy елемент певного теpмiна чи поняття, та «який квант iнфоpмацiï видшений тiлом знаку iз загального потоку ведомостей пpо cвiт» [5, с. 23]:
- префжс ba-V поxодиIъ вщ cеpедиъопеpcького пpийменника abäg-apäk (з, pазом). ВикоpиcтовyeIъcя, головним чином, для yтвоpеиня якicииx пpикметникiв з семантичним значенням «той, що мае щось» чи «той, кому належить щось». П^фтс м1 пpиeднyeтьcя до абcтpакrного iмеиника, як пши^о, аpабcького чи пеpcького поxоджеиня [6, с. 231]: вдданий (той, що мае вдданк:ть чомусь), наприклад, цтностям кламськт рeвoлюцiï, яка е умовою до набору на вшськову службу до лав ЗС1Р1 - M" IùûJm M j^l; вольовий - U^; дисциплшований - mI дocвiдчeний (бувалий) - M ^jM .
Цi пpикметники можуть yтвоpювати cкладенi теpмiнологiчнi словосполучення-поняття, що викоpиcтовyютьcя у вшськовому диcкypci для пояснення або xаpактеpиcтики. Наиpиклад: дисциплшований солдат - ^jmU mI Ij^mI-Ц дocвiдчeний офцр - l^^j mI За допомогою цього пpефiкcа у cвiдомоcтi
носив мови маpкyeтьcя наявнicть чогось.
В деякж випадкаx, теpмiни з пpефiкcом mI можуть також викоpиcтовyватиcя як пpикметники та пpиcлiвники: Обeрeжнo! - M l^^^ü !.
- префжс bi - поxодить вiд cеpедньопеpcького пpефiкcа abê-apê. Несе в cобi концептуальний змют (далi - КЗ) «вiдсутностi якогсь якостг», xаpактеpиcтики чи запеpечення чогось [6, с. 233]: бeзпiлотний(лiтак) (КЗ - вiдсутнiсть тлота) -M^¿ÜMlj ; бeздротовий (ращя) (КЗ - вiдсутнiсть дроту) - шстШкий (КЗ -вiдсутнiсть стабшьностi) - бeздимовий - (КЗ - вiдсутнiсть диму) -нeдисциплiнований (КЗ- вiдсутнiсть порядку) - ù^f; бeзвольний (КЗ - вiдсутнiсть волi) - Ijl^; шрухомо (КЗ - вiдсутнiсть руху) -
- префжс na — jl пpиeднyeтьcя до iменника та несе значення «вiдсутностi чогось» [6, с. 233]: турбулентний (КЗ - вiдсутнiсть спокою) - jl U?; турбуленттсть (КЗ - вiдсутнiсть спокою) - jl Uf^ "jl; шнадШний, шбезпечний (КЗ - вiдсутнiсть безпеки, надтностi) - jl l^j; знищувати (КЗ - робити вiдсутнiм) - jMj^ перехiдний, тимчасовий (КЗ - вiдсутнiсть стабшьностi) - jl v^j; нeвдача, провал (КЗ - вiдсутнiсть потужностi) - jl нeпридатний для служби (КЗ -вiдсутнiсть вiдповiдностi) - jl fjl<^M Mjl<^ ^lj; перетна, наприклад мiсцевiсть) (КЗ - вiдсутнiсть супутника, тдтримки) - jl ®fjl®; швизначений (КЗ - вiдсутнiсть
меж) - jl [7, с. 893]. За допомогою цих префшив, у свiдомостi носив мови, створюеться маркер вiдсутностi якоюь якостi чи предмету.
- префшс baz- Mlj VJ^JjJ мае семантичне значення «повторного, ретельного виконання чогось»: сл1дчий - mUvj^1 м^У/ ¡нспектор - mUj^1/рев1з1я, ¡нспектування, обшук - Mljj^J [8, с. 534]/ eidcmaern - Mljj^^^^J/ роз^дувальний - MljMJjJ/ MljVJ^J/ вiдблиск - mU^m^1/ допитувати - mU^jj керувати - Mlj ¿jl^1^ ттернування - Mlj^^1^ [7, с. 192]; ттернувати - mU^^^ засоби стримування
- Mlj^jj^/ топографiчна зйомка - mU'J jfJj; вибiркова перевiрка - Mljj^J jj jfJj; обшукати - mUj^j ^Jjj; тдкртлення - Mlj^ljJ J^lj jj [7, с. 475]; повернення - Mlj^^^/ тдсилювач - Mlj^j VJlf/ розчистка дороги - Mljjfj^j jI"/ отримання даних - mUjI^^/ перевiрка караула mU'J v^Ij- [9, с. 168].
- префшс ham- "f походить вщ давньоперського hama. Зафшсовано, наприклад, у словi hamapiyar - «eid того ж самого батька» (про брата) в Бехистунському надпиа царя Дарiя I, приеднуеться до iменника та утворюе iменники та прикметники Î3 значенням стльна приналежтсть [6, с. 234]: координащя вогню - (вid l"j^ - тон)"f l"j^J однополчанин - (вid ¿•^ - служба)^^?^/; супроводження - (вid jI" - дорога) "fjl"J; супутник - вд jI" - дорога)"fjl"; ствробтництво стратеачне - вд - робота) "f^ljJ I^^^JI^J^; сптучасть - вд ^^ - рука)"?\у^£/ той, що межуе - вд fjj
- кордон)"ffJj/ симпозiум - вд IjJj^" - думка)"f IjAj^j; одночастсть дт - вд jflj-час)"fjfljj IJplflO; суперник - вд основи минулого часу - ОМЧbjAj - приносити) "fljjJ; погоджувальш дп - вд l"j^ - тон) Ijplflü »f Цей префiкс е засобом формування у свiдомостi носiïв мови маркеру певного скоординованого явища.
- префшси qeyrvJ^jj^ ¿JJ - та zedvJ^jj - у свiдомостi iранцiв мають значення « вiдсутностi» та «проти-, анти»:
а. префшс qeyrvJ^jj^ ¿JJ - : нетабельний, нештатний - ¿jjvj^ùJj; танконедоступний - ¿JJ jMJ £mjj непробивний - ¿JJ jMJ j^j^ ^jjj"; несекретний - ¿JJ f^jflj"; неозброений - ¿JJ f^J^/ цивыьний (невтськовий у значент нерегулярний) - ¿JJ j^lfj; небезпечний - ¿Jjlfj; неофщйний - ¿Jjj^fJ; неофщйний - ¿JJI^IJJ; неброньований - ¿Jjjj"; непрохiдний - ¿JjjMJ £mjj; деммтаризовувати - ¿Jjj^lfJ децентралiзовувати - ¿Jjf^fj^j роззброювати - ¿JJ f^J^ неатакуючий - ¿Jjfl^f/ ¿Jjf^^ljj.
б. префшс zedvJ^jj -: протипiхотний - ^^ vjI^" j^lf; контртдготовка - ^^
контррозвiдка - ^^ ^I^j^j; контррозвiдка - ^^ ILJI^Icjj; протиударний, ударостшкий - ^^ ^JM"; контрмтометний - ^^ ¿fVlj" ljJU' протичовновий - ^^ jJj jjjIj; протиракетний - ^^ fj^^; контрмта - ^^ fJj; протидесантний - ^^ jJjjJ "ji mjj; зентний - ^^ "jIj; водонепроникний - ^^м/ бронебшний - ^^ jj"; вибухобезпечний
- ^^ IjM^lj; дезтфщючий зааб - ^^^jjJ ^jj^»; контратака - ^^ ^fJ». Ui префшси е призмою конституювання у свщомосп носiïв мови певного оцiнногlо ставлення до певного явища чи якосп з точки зору його вщсутносп чи негативного забарвлення.
Висновки. Отже, словотвiр вiдiграе важливу роль у номшативному процесi термiнологiï, яка на мiкрорiвнях фiксуе особливостi людського свтосприйняття, специфiку культурно-iсторичного досвiду певного етносу. Рiзноманiтнi афiкси, способи ïx походження та оргашзацп е необхiдним матерiалом та предметом дослiдження концептологiï. Вивчення семантико-когштивного значення деривацiйниx елементiв вщкривае можливостi для концептуально!' iнтерпретацiï дшсносп, наприклад, трансакцiя знань крiзь призму професiйноï (вiйськовоï) концептосфери певного етносу, зокрема представниюв Iсламськоï Республiки 1ран.
Семантико-когштивний аналiз префшсального способу словотворення персько! вшськово! термшологп
Саме словотворення дозволяе з'ясувати способи оцiнки позамовно! дшсносп, зрозумiти, якi елементи позамовно! дшсносп та як словотворчо маркуються, а також чому вони укоршюються у свщомосп, адже сам вибiр того чи шшого елементу словотворення свщчить про його значущiсть для носив пе! чи iншо! мови [2, с. 9].
Результати дослщження доводять, що вивчення семантико-когнiтивних особливостей термшологп як елементу термшознавчих дослiджень е ефективним та потужним лiнгвiстичним засобом поглиблення знань про вiдповiднi етноси, а також каталiзатором розширення теоретично! бази термшознавства та грунтовного доопрацювання прикладних аспектiв. Дослiдження семантико-когттивного аспекту дозволяе проникнути у певну концептосферу iндивiдiв, а також з'ясувати, що було важливо для певного етносу в рiзнi перiоди його юторп, а що залишилося поза його увагою, одночасно залишаючись суттевим для iншого народу. Подiбнi дослщження дозволяють з'ясовувати особливостi не ильки нацюнального, але й групового (професшного) мислення.
Список лiтератури
1. Попова З.Д. Когнитивная лингвистика / Попова З.Д., Стернин И.А. - М.: АСТ, Восток-Запад, 2007. - 315 с.
2. Вендина Т.И. Русская языковая картина мира сквозь призму словообразования (макрокосм) / Вендина Т.И. - М.: Индрик, 1998. - 240 с.
3. Сучасна дериватолопя: деяш тдсумки та перспективи [Електронний ресурс] / Грещук В. - Черкаси: Черкаський нац. ун-т 1м. Б. Хмельницького, 2009. - N° 8. - Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/portal /Soc_Gum/Mv/2009_8/14.pdf
4. Маркелова Т.В. Семантика оценки и средства ее выражения в русском языке / Маркелова Т.В. - М., 1996. - 550 с.
5. Кубрякова Е.С. Возвращаясь к определению знака / Кубрякова Е.С. // Вопросы языкознания. - М., 1993. - С. 18-28.
6. Иванов В.Б. Учебник персидского языка. Часть II / Иванов В.Б., Гладкова Е.Л. - M.: Филоматис, 2004. - 320 с.
7. Brassey's Multilingual Military Dictionary. - Tehran: Imam Hossein University, 1986. - 1047 с.
8. Акульшина Н.Т. Основи вшськового перекладу (перська мова) / Акульшина Н.Т.; [тдручник, за заг. ред. Балабша В.В.]. - К.: Логос, 2011. - 595 с.
9. Рубинчик Ю.А. Персидско-русский словар: В 2-х тт. Свыше 60 000 слов / Рубинчик Ю.А. - М.: Русский язык, 1985. - Т. I. - 800 с.
Акульшина Н.Т. Семантико-когнитивный анализ префиксального способа словообразования персидской военной терминологии // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 1. С. 33-37.
Статья посвящается анализу префиксального способа словообразования в персидской военной терминологии с семантико-когнитивной точки зрения.
Ключевые слова: процесс словообразования, персидская военная терминология, аффикс, префикс, семантико-когнитивный.
АЫ^упа N. T. Semantic-cognitive analysis of Persian military terminology word building process by means of prefix // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 1. - P.33-37.
The article observes the analysis of the word building of Persian military terminology by means ofprefix from semantic-cognitive point of view.
Key words: word building, Persian military terminology, affix, prefix, semantic-cognitive.
Поступила до редакци 22.03.2012р.
