CC BY
50
сучасних подручниках з дшово! англшсько! мови назваються case studies. У дшових irpax увагу студенпв було зосереджено не на формi висловлювання, а на досягненнi поставлено! мети.
За наявшстю опор розрiзнялися вправи без опор, 3i спецiально створеними опорами, з природними опорами. У запропонованш системi вправ використовувалися вправи з вербальними опорами: пiдстановчi таблищ, структурно-мовленнeвi схеми висловлювання, перелiки ключових слiв iз вербально-зображувальними опорами: схеми, графiки, таблицi, фотографи, малюнки. Опори були розгорнуп або редукованi, подаш в пiдручнику або розробленi студентом чи викладачем.
За способом оргашзаци вправи розподiлялись на парнi, груповi й iндивiдуальнi. Але перевага надавалася парним i груповим видам роботи, для яких було характерним штерактивне спшкування. Вправи на формування передкомушкативних мовленневих умiнь передбачали тiльки парну роботу, а вправи на формування комушкативних умiнь - групову роботу.
На завершення пiдсумуемо, що вс запропонованi вправи вiдповiдали ршню володшня майбутнiми лiкарями англiйською мовою, розмiщувались iз збiльшенням складностi завдань, були спрямоваш на продуктивне оволодiння лексичними i граматичними навичками спiлкування, формування передкомушкативних i комунiкативних умiнь англомовного дшового спiлкування студентiв-медиков, мали комушкативну спрямованiсть i були професiйно зорiентованими.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бацевич Ф. Основи комуткативно! лiнгвiстики / Ф. Бацевич. - К.: ВЦ «Академiя», 2004. - 344 с.
2. Богуш А. М. Теоретичш й методолопчш засади формування мовленнево! компетенцп дошкшьника / А. Богуш // Педагопка i психолопя. - 2000. - № 1. - С. 5-10.
3. Общая психология: словарь / Ред.-сост. Л. А. Карпенко; под общ. ред. А. В. Петровского. - М.: ПЕР СЭ, 2005. - 251 с.
4. Пассов Е. И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению: пособие для учителей иностранного языка / Е. И. Пассов. - М.: Просвещение, 1991. - 222 с.
5. Тарнопольский О. Б. О некоторых особенностях проведения экспериментальных исследований в области методики обучения иностранным языкам / О. Б. Тарнопольский // Науковi записки Шжинського державного ун1верситету iм. М. Гоголя. Психолого-педагопчш науки». - 2011. -№ 8. - С. 20-23.
УДК 371.134: [001.8:674]
о. е. гриджук
ВИВЧЕННЯ СТРУКТУРНО-СЛОВОТВ1РНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТЕРМ1Н1В ДЕРЕВООБРОБЛЕННЯ У КУРС1 «ФАХОВА ТЕРМШОЛОГ1Я»
Дослiджено cnoeomeipHy оргатзацж украшських термШв деревооброблення. Виявлено HampodyKmueHrni способи творення та проаналiзовано словотвiрнi моделi деревооброблювальних термШв. Обгрунтовано доцыьтсть засвоення студентами лiсomехнiчнuх спещальностей спoсoбiв творення фахових mеpмiнiв та фopмaнmiв, що використовуються у mеpмiнoлoгiчнoмy словотворент. Запропоновано вapiaнmu вправ для слoвomвipнoгo aнaлiзy термШв, пояснення спoсoбiв ¡х творення та розтзнавання дерива^йних фopмaнmiв, а також завдання для з'ясування семантики термШв деревооброблення за слoвomвipнuм типом. Умотивовано, що таю вправи неoбхiднi для формування фахових мoвнo-mеpмiнoлoгiчнuх знань майбуттх пра^вниюв деревооброблювальног гaлyзi.
Krn4oei слова: mеpмiнoлoгiя деревооброблення, термт, способи словотворення, слoвomвipнuй тип.
О. Е. ГРИДЖУК
ИЗУЧЕНИЕ СТРУКТУРНО-СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ОСОБЕННОСТЕЙ ТЕРМИНОВ ДЕРЕВООБРАБОТКИ В КУРСЕ «ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ
ТЕРМИНОЛОГИЯ»
Исследована словообразовательная организация украинских терминов деревообработки. Выявлены наиболее продуктивные способы их образования и проанализированы словообразовательные модели. Обоснована целесообразность усвоения студентами лесотехнических специальностей способов образования профессиональных терминов и формантов, используемых в терминологическом словообразовании. Предложены варианты упражнений для словообразовательного анализа терминов, определения способов их образования и распознавания деривационных формантов, а также задания на выяснение семантики терминов деревообработки по словообразовательным типам. Мотивировано, что такие упражнения необходимы для формирования профессиональных языковых терминологических знаний будущих работников деревообрабатывающей отрасли.
Ключевые слова: терминология деревообработки, термин, способы словообразования, словообразовательный тип.
o. e. hrydzhuk
THE STUDY OF THE STRUCTURAL AND DERIVATIONAL FEATURES OF THE TERMS OF WOOD TECHNOLOGY IN THE COURSE «THE PROFESSIONAL
TERMINOLOGY»
The derivational organizing of the Ukrainian wood technology terms is explored in the article; the most productive ways of formation are revealed and the derivational models of the wood technology terms are analyzed. The expediency of learning the ways offormation of professional terms and formants used for terms derivation by students of the forestry engineering specialties is justified. The variants of exercises for the derivational analysis of terms, the explanation of the ways of their formation, and the recognition of derivative formants, and the tasks of finding out the semantics of wood technology terms by the derivational type are proposed. It is proved that such exercises are necessary for the formation of the specialized language and terminology knowledge of the wood technology industry future workers.
Keywords: terminology of wood technology, term, ways of derivation, derivational type.
Термшолопчна компетентшсть - це сукупшсть умшь i навичок правильно послуговуватися спещальною термшолопею в умовах науково! та дшово! фахово! комушкацп [2]. Серед !! складових: знания термшолопчних одиниць та утворення !х граматичних форм; розумшня лексико-семантичних процеив, що ввдбуваються у межах термшосистеми фаху; умшня аналiзувати термши за !х структурою, способом творення, походженням; знання лексикографiчних джерел та вмшня ними послуговуватися; засвоення правил поеднання термшв у словосполучення i речення тощо.
«Специфша термшотворення порiвняно iз загальномовною дериващею полягае в накопиченнi власного словотвiрного фонду, до складу якого входять форманти, що оформлюють термши певно! галузi знань» - вказуе Н. Кобзар [8, с. 14]. З огляду на це вивчення способiв творення фахових термiнiв, засвоення типових для певно! термшосистеми словотвiрних моделей та словотвiрних засобiв допоможе студентам техшчних вищих навчальних закладiв не лише зрозумiти закономiрностi фахового термшотворення, а й у перспективi бiльш вправно працювати зi спецiальними найменуваннями, за потреби вмотивовано вибирати словотвiрнi засоби для творення нових фахових термшв. Таке навчання також допоможе студентам уникнути наслiдувания росiйських словотворчих моделей, зокрема, навчитися розмежовувати «засобами укра!нсько! мови поняття, що стосуються дп, подii' та !х наслiдкiв, уживаючи для них рiзнi вiддiеслiвнi iменники, утворенi вiдповiдно вiд дiеслiв недоконаного та доконаного виду» [3].
До^дженню науково-технiчноi' термiнологii' в украшському мовознавствi присвяченi працi багатьох науковцш - А. Д'якова, Т. Кияка, I. Кочан, З. Куделько, М. Годовано!, Г. Мацюк, Л. Мурашко, Т. Панько, Л. Полюги, Л. Симоненко й ш. Питання словотворення у галузевих термiносистемах вивчали Н. Кобзар (бюлопчна), С. Овсейчик (еколопчна), Н. Шило (лiсова та деревообробна термшолопя), Г. Наконечна (хiмiчна), О. Литвин (машинобудiвна) та iн.
Порiвняно новим напрямком наукових розвiдок е обгрунтування доцiльностi вивчення фахових термшв у процесi викладання украшсько! мови за професшним спрямуванням (Л. Барановська, Н. Голуб, М. Гуць, О. Дженджеро, I. Дроздова, Г. Крохмальна, С. Овсейчик, Г. Онуфрiенко, М. Пентилюк, Т. Симоненко). Так, методичш засади навчання студентiв фахово! термшологи на заняттях з укра!нсько! мови опрацьовували Л. Вiкторова та Л. Сидоренко, засвоення укра!нсько! фахово! термшологи росшськомовними студентами-економiстами дослiджувала Г. Бондаренко, вивчення термiнiв на матерiалi текслв за фахом -I. Дроздова, В. Кулько, Т. Симоненко, використання тестових завдань для перевiрки рiвня засвоення термiнiв - Г. Бондаренко, Л. Бутенко. Упм питання творення й застосування спецiальних термшв для вивчення !х студентами техшчних спецiальностей, зокрема лiсотехнiчно! галузi, як методична проблема ще не були об'ектом окремого наукового до^дження.
Мета статп - проаналiзувати морфологiчнi способи творення термiнiв деревооброблення, запропонувати варiанти вправ i творчих завдань для !х вивчення, обгрунтувати доцiльнiсть такого навчання студенпв лiсотехнiчних спецiальностей для формування в них термiнологiчно! компетентность
Особливостi термiнологiчного словотворення «пов'язанi зi самою специфiкою термiна як лексично! одиницi обмежено! сфери вживання» [12, с. 92]. Термшолопчне словотворення «дае можливiсть штучно запроваджувати в галузевi термiнологi!' спецiалiзованi за значенням словотвiрнi морфеми, як1, будучи в певних термшосистемах виразниками конкретних значень, виконують разом з тим класифiкацiйну функцш» [5, с. 65].
Морфологiчний споиб творення термiнiв «полягае у поеднанш афiксальних морфем з кореневою або похвдною частиною слова за законами словотвору украшсько!' мови. Внаслiдок цього виникають новi лексичнi одиницi на позначення нових понять i явищ» [12, с. 93].
У системi морфологiчного словотвору термiнiв деревооброблення найпродуктившшою е афiксацiя. Суфiксальний спосiб творення термшв^меннишв представлений к1лькома основними словотвiрними моделями:
1) «1менникова твiрна основа + суфшси -к-, -iвк-, -ак-, -ок-, -иль, -ач-, -изн-». Ввдменниковий словотвiр у термiносистемi деревооброблення виявляе низький р1вень продуктивность Незначною е к1льк1сть похiдиих з суфшсами -к- (рамка, деревинка, пилка), -iвк-(ножiвка), -ак- (стыьчак), -ок- (брусок), -иль- (горбиль), -ач- (горбач), -изн- (гнилизна). Часто для творення деревообробних термшв використовуються запозичеш твiрнi основи: брус ^ брусок, верстат ^ верстак.
«Виявлення смислово! природи цiе! групи суфшив дае право вiднести !х до словотворчих засобiв вираження оцiнки. Але при цьому слiд постiйно мати на увазi !х специфiчну особливють - здатнiсть передавати лексичне значення, яке мiститься в назвi реали щодо змiни розмiру, повтори, об'ему, якост1, повноти вияву чи через призму суб'ективного сприйняття !! мовцем», - стверджують К. Городецька i М. Кравченко [4, с. 114].
2) <^е^вна твiрна основа + суфшси -нн-, -енн-, -тн-, -ач-, -к-, -ик-, -ок-».
Термши, що позначають назви технолопчних операцiй, процеав, здебiльшого утворенi за допомогою суфшав -нн(я), -енн(я), -тн(я). «Вiддiеслiвнi iменники зберiгають чiткi генетичнi зв'язки з основами дiеслiв, вiд яких вони утворет», «термiни цього типу означають не саму дш в !! конкретному виявi, а лише назви процеав i дiй» пише Н. Шило [16, с. 31]: (заткування -«запсування торця стовбурiв, сортименпв перед спусканням i трелюванням» [10, с. 137]; корування - «видалення кори зi стовбур1в i сортименпв» [10, с. 180]; запресовування, зрощування, прифуговування, обкорування, опорядження, пакування, припасовування, пресування, розбирання, розкряжування, розсвердлювання, розпилювання, торцювання, фрезерування та ш). Там найменування Г. Винокур називав «щеальними термшами для визначення технiчних процеив» [1, с. 14].
Якщо однослiвний термiн личкування означае «деталь iз листових, рулонних та iнших матерiалiв, якою покривають поверхш iн. деталей» [10, с. 195], то у складi термiнологiчного словосполучення вiн змiнюе семантику, набуваючи значения «процесу ди»: личкування стружкових плит - «покриття одше! або двох площин стружкових плит листовим матерiалом» [10, с. 195].
Термiни з суфшсами -нн-, -енн-, -тн- активно використовуються як компоненти двокомпонентних (антисептування деревини, випробування мехатчт, деревооброблення первинне, обкорування деревини, заповнення рейкове, зняття прови^в, пиляння поперечне, суштня деревини тощо) та трикомпонентних термшосполук (безстрiчкове ребросклеювання шпону, декорування столярно-меблевих виробiв, здрiбнення вiдходiв деревини, зачищення торщв пиломатерiалу, лущення фанерного чурбака, мехатчне оброблення деревини, фрезерування деревини цилтдричне та ш.).
Вiддiеслiвнi термши-деривати з суфшсом -к- у деревообробленш позначають:
• назви пристро1в, деталей, конструктивних елеменпв (стяжка, обкладка, кальовка, облицьовка, розкладка, вiдбортовка, заготовка, тдставка);
• технолопчш процеси, ди чи И наслiдки (обкладка, тдсочка, тдновка);
• найменування матерiалу (клепка, стружка, набиванка);
• шструменти (калiвка, нахрадка, киянка);
• назви речовин (морилка, шпа^вка).
• найменування вироб1в (засувка).
У деяких деривалв при поеднанш мотивуючих основ iз суфiксом -к- ввдбуваеться чергування голосних /у/ та Ш у дiеслiвних суфiксах (личкувати ^ личювка - «деталь iз листових, рулонних та iн. матерiалiв, якою вкривають поверхнi iнших деталей» [15, с. 121], торцювати ^ торщвка - «верстат торцювальний» [15, с. 248]).
На недоцшьшсть вживання таких термiнiв вказуе I. Кочан, зазначаючи, що «вiддiеслiвнi iменники на позначення ди чи процесу iз суфiксом -к(а) ... взагалi не варто використовувати в украшськш мовг Термiни з цим суфiксом допусташ лише на позначення предмета» [9, с. 204].
У сучаснш термiносистемi деревооброблення спостерiгаемо тенденцiю до обмеженого використання термiнiв з суфiксом -к- iз загальною семантикою «процес ди» i замiну 1х термiнами з суфiксом -нн(я), наприклад: шлiфовка ^ шлiфування, штамповка ^ штампування, калiбровка ^ калiбрування (калiбрування стружкових плит), вивозка ^ вивезення (вивезення деревини) тощо. В сучасних фахових словниках термши «нарiзка», «обрубка», «заточка», «запресовка», «закрутка», «зарубка», «окантовка» не зафшсоваш.
Продуктивним у твореннi термiнiв деревооброблення е словотвiрний тип «дiеслiвна твiрна основа + суфiкс -ач-», словотвiрнi значення якого - це: назви обладнання, пристро1в, iнструментiв, деталей (скидувач, просжач, охолоджувач, обмежувач, скртлювач), рвдше -рвдин (розрiджувач) та вироб1в (притискач, ущыьнювач). У межах термшосистеми деревооброблення суфiкс -ач- виявляе значний рiвень валентностi, тобто вiдбуваеться «поширення дiапазону словотворчо! спроможностi суфiкса в напрямi збагачення обсягу його словотворчого застосування» [7, с. 46].
Обмежене використання словотвiрного типу «основа даеслова + -ин-» у деревооброблювальнiй термшологп зумовлено низькою продуктивнiстю цього суфшса для творення термiнiв загалом. Вiддiеслiвнi iменники iз суфiксом -ин- називають утворення, що стали результатом ди, позначувано! твiрним словом (закорина, пиловини). На функцiйне призначення вказуе суфшс -ин- у термiнi заглушина - «деталь з листового матерiалу, яка закривае емнiсть в рамкових i коробчастих конструкщях...» [15, с. 83].
До непродуктивних словотвiрних моделей належать вiддiеслiвнi термiни-деривати з суфiксами -ик-, -ок-, що позначають найменування шструменпв (клепик, рубанок), причому термiнрубанок мотивований дiеприкметниковою твiрною основою (рубаний ^рубанок).
3) «Прикметникова твiрна основа + суфiкси -ик-, 4сть-». Словотвiрний тип «прикметникова твiрна основа + суфiкс -ик-» виявляе достатню продуктивнiсть в аналiзованiй термiносистемi, за його допомогою утворено термши-назви осiб за видом дiяльностi (пакувальник, свердлильник), назви пристро1в та шструменпв (живильник, втиральник, пиловник), деталей (боковина, середник, боковик).
Менш продуктивно використовуеться суфiкс чстъ, утворюючи термши^менники для позначення вад деревини або поверхш лiсоматерiалу (ворсистктъ - «наявшсть на поверхш лiсоматерiалу часто розташованих неповнiстю вщдшених волокон деревини» [15, с. 46], збiжистiстъ, косошарктъ, моховитiстъ).
Щкаво, що розрiзнення семантики термiнiв просочування i просочуватстъ вiдбуваеться на рiвнi словотвiрних формантiв: суфiкс -нн(я) вказуе на «процес дИ», а суфiкс -ктъ - на властивiсть. Якщо за термшом просочування деревини закрiплене процесуальне значения: «введения в деревину захисних засобiв»], то просочуватстъ деревини - це и здатнiсть «поглинати просочувальш рiдини» [10, с. 301].
Префшсальним способом утворено лише окремi термши деревооброблення, в яких префiкси тв-, натв- указують на часткову видозмiну форми виробу (твшухляда - «шухляда, у яко! боковi стiнки зрiзанi так, що висота передньо! стшки значно менша вiд боково!» [15, с. 172], натвпокривка - «частина покривки (кришки) в столах, ям трансформуються» [15, с. 147], натврама, натвшухляда).
При префшсально-суфшсальному твореннi термшв використано так1 словотвiрнi типи: тд- + менникова твiрна основа + -ник (пiдголiвник, тдлоктник, тдтоварник), за- + тенникова твiрна основа + -ик (заплечик), на- + шенникова твiрна основа + -ник (наматрацник), мгж- + шенникова твiрна основа + -к- (м/'жтжка), тд- + шенникова твiрна основа + -к- (тдтжка), про- + тенникова твiрна основа + -к- (протжка), вiд- + тенникова твiрна основа + -ок- (в/'дземок).
У термшах пiдголiвник, тдлоктник, тдтжка, тдтоварник префшс тд- виконуе таку ж функщю, як i аналопчний прийменник, вказуючи на розташування (тд головою, тд лттями, тд ногами тощо).
Безафшсний спошб використовуеться при творенш безафшсних термшв-деривапв ввд основ префшсальних дiеслiв за словотшрною моделлю «дiеслiвна твiрна основа + -Ш-» (виривати ^ вирив, вiдколоти ^ вiдкол, недопиляти ^ недопил, припорошити ^ припорох).
Це вiддiеслiвнi iменники на позначення брусiв, колод та !х частин ^дструг - «частина бруса або ванчеса, яка залишилася и1сля стругання» [15, с. 40], обзел, осмол, ощеп); вад матерiалу ^дщеп - <^чна наскрiзна трiщина, яка ввдходить вiд торця круглого лiсоматерiалу i виникае в процесi заготiвлi або розпилювання лiсоматерiалiв» [15, с. 42], заруб, вирив, вiдкол); частини або шару матерiалу (недопил, припуск); сукупносп чого-небудь ^д^в); схеми виконання (постав); способу виконання (припорох - «споиб перенесення пiдготовчого рисунку на дошку для рiзьблення по дереву шляхом тампонування вугiльного порошку» [15, с. 193]); наслвдку дИ (пропил - «проспр, який утворився пiд час розпилювання за рахунок подрiбнения i виносу частини деревини» [15, с. 198], недоруб, провис).
Розматсть тематичних груп, нечисельних за к1льк1сним складом, засвщчуе неунормованiсть безафiксних дериватiв у термiносистемi деревооброблення, оскiльки науковцi радять словами з нульовим суфiксом позначати назви «процесу дИ» [9, с. 205]. Д. Лотте вважае, що в техшчнш термшологи за словотвiрними елементами доцшьно закрiплювати спецiальне вузьке значення, що дае можливiсть систематизувати ряд понять одного порядку [11, с. 32]. У процес до^дження було виокремлено так типи твiрних дiеслiвних основ: префiксальнi основи (з префшсами вiд-, недо-, о-, об-, тд-, по-, при-, про-) доконаного виду (в/'дкол, вiдструг, недопил, опорядження, опромтення, осмол, ощеп, обкорування, облицъовка, тдставка, тдсочка, покороблення, пожолоблення, постав, пропил);
префшсальш основи (з префшсами в-, ви-, за-, о-, об-, тд-, при-, про-, роз-, с-, у-) недоконаного виду (вирив, заткування, охолоджувач, обтискання, обточування, обтягування, обмежувач, тдсушування, припасовування, прифуговування, припуск, притискач, просжач, розрiджувач, розтрккування, скидувач, скртлював, ущыънювач);
безпрефшсш основи недоконаного виду (клепик, жолоблення, корування, пакетування, пакування, пиляння, полiрування, суштня, торцювання, фрезерування, фугування).
Необхiднiсть точшше виразити складне поняття, вказати на додатковi ознаки, характеристики зумовили використання у термiносистемi деревооброблення термшв-складних ^в. Ввдповвдно до характеру синтаксичних ввдношень мiж компонентами композитних термшв в аналiзованiй термiносистемi виокремлюемо два типи термшв-складних ^в: iз
сурядним (кронштейн-гтздо, кронштейн-тримач, стш-мольберт) i тдрядним (пиломатерiал, королт, древолт, гайкорiз, дереворит) зв'язком.
При творенш термшв способом основоскладання в^уваеться процес лексикалiзацil словосполучення, внаслiдок чого виникають складн слова, що повнiше розкривають змют поняття, оск1льки за семантичним складом ствввдносяться зi словосполученням (дерево обробляти ^ деревооброблення, колоди скидати ^ колодоскид, гострi зубц ^ гострозу^ та ш.). Композитиi термши е «вищим ступенем абстрагування, об'еднуючи в одному словi калька основ, що дае можливють точно характеризувати предмети, явища за к1лькома ознаками» [13, с. 140].
Складання основ за допомогою штерфшса -о-, -е- «супроводжуеться втратою одним зi словотвiрних компонентiв словозмшно! здатностi» [14, с. 198] (лiс-о-матерiали, пил-о-матерiал, пил-о-продукщя, полиц-е-тримач).
При творенш частини термшв деревооброблення основоскладання супроводжуеться суфшсащею, найпродуктившше використовуеться суфiкс -ач- з такими словотвiрними значеннями: машина, пристрiй, деталь (брусоперекладач, лконавантажувач, лiсонагромаджувач, штабелеукладач, кiнцевирiвнювач, колодоскидач, пилоосаджувач, стружколамач); елемент меблiв (полицетримач, спинкотримач); спещальна сумш (порозаповнювач).
Малопродуктивним при твореннi складних термiнiв е використання суфiкса -нн(я) (деревооброблення, деревонасадження, лкопиляння, порозаповнення, ребросклеювання). Загальне словотвiрне значення «процес ди» зберiгаеться в уих названих дериватах, окрiм термша деревооброблення, що трактуеться як «сукупшсть... робiт, виконуваних ... з деревиною або 1! натвфабрикатами» [10, с. 100].
Зафшсовано лише поодинок1 випадки застосування словотвiрних формантiв -к-, -ник- у творенш складних найменувань оаб за родом дiяльностi (деревообробник), а також назв версталв та спещальних апаратiв (шпалорiзка, пиловловник).
В окремих випадках основоскладання супроводжуеться усшанням суфшса мотивуючого дiеслова. Серед таких термшв найменування процесiв ^сосплав), машин (тркковоз), пристро!в (колодоскид), приладiв (виступомiр, нутромiр, похиломiр), iнструментiв (гайкорiз) та техшк гравюри (дереворiз, дереворит). Частинки типу -воз, -м1р, рз, -стан Д. Лотте називае суфшсо!дами i вважае 1х «систематизувальними елементами, як пiдкреслюють спiльнiсть понять i полегшують оперування ними» [11, с. 86].
При творенш термшв деревообробки способом основоскладання часто поеднуються власне украшсьш та запозиченi основи (пиломатерiали, пилопродукщя, штабелеукладач, вiброгуркiт), рвдше використовуються лише шшомовш коренi (нормоконтроль, штабгобель, шпунтгобель).
При творенш значно! кiлькостi похвдних семантика термiнiв-композитiв мотивуеться значенням компоненпв (нормоконтроль - «контроль виконання в конструкторськш документацп норм i вимог нормативно-техшчно! документацп» [15, с. 154], пиловловник -«апарат для вловлювання пилу» [15, с. 170]). Часткова або повна змша значення складного термша (порiвняно зi значеннями твiрних основ) простежуеться лише в окремих випадках (королт - «плити з кори на гшсовому або цементному в'яжучому» [15, с. 114], вiброгуркiт -«пристш для подiлу загально! маси деревних частинок на фракцп за допомогою сит» [10, с. 216]). Стосовно цього Д. Лотте зазначае, що при творенш термшв - складних слв спецiалiзацiя значення часто супроводжуеться звуженням чи розширенням його семантики або змiною одного з термшоелеменпв [11, с. 57].
У складених термiнах iз сурядним зв'язком мiж компонентами означуваний компонент -прикладка уточнюе або доповнюе значення предмета, вказуючи на додаткову його функщю (взiрець i модель ^ взiрець-модель, кркло i гойдалка ^ кркло-гойдалка).
Серед термiнiв у деревооброблення цей споиб словотвору продуктивний для творення назв виробiв (диван^жко, диван-тахта, кркло^жко, кркло-пюттр, кркло-стщ вiзок-касета, стш-тумба, стшець-драбинка, шафа-перегородка, шафа-стш кухонна). Зафшсовано лише окремi складеш термши на позначення найменувань оиб за видом дальноси (виробник-сумiжник, виробник-дублер), обладнання, пристро!в (конвеср-петлеукладач, вiзок-касета),
деталей (кронштейн-гтздо, кронштейн-тримач), матерiалу (шпон-розривина), зразкв вироб1в (e3ipe^-emcmoH, взiрець-модель).
Теоретичний аналiз cnoco6iB творення TepMiHiB деревооброблення у лекцiйному Kypci може бути доповнений системою спещально розроблених вправ i творчих завдань, метою яких е засвоення словотвipних норм у твоpeннi тepмiнiв. «Словотвipнi норми регламентують вибip морфем, ïx розташування i сполучення у складi нового слова. Вони визначають закономipностi творення поxiдниx слiв i вираження ними нових значень, фiксyють зразки словотвipниx моделей», - вважае I. Кочан [9, с. 202]. З метою практичного опрацювання структурно-словотвipниx особливостей дерево оброблювальних тepмiнiв застосовувалися там типи завдань:
1) словотвipний аналiз фахових тepмiнiв, оск1льки, на думку I Дроздовой «розкриття значень слова за допомогою найпростшого словотвipного аналiзy е одним iз мeтодiв збагачення лексичного запасу стyдeнтiв i оволодiння спeцiальною лексикою i термшолопею» [6, с. 262];
2) визначення значень словотвipниx фоpмантiв за поданою сукупшстю однотипних найменувань;
3) пiдбip фахових термшв з певними сyфiксами ввдповвдно до словотвipного значення (наприклад, пвдбрати тepмiни з сyфiксом -ач-, що позначають найменування обладнання, пристро!в, шструмеипв; вибрати тepмiни з сyфiксом -нн(я) зi значениям «назви пpоцeсiв i дш»; виписати тepмiни з суфшсом -к- на позначення пристро!в, деталей, конструктивних eлeмeнтiв тощо);
4) з тдручника I. Г. Войтовича «Основи технологи виpобiв з деревини» (Львiв, 2010) виписати деяку шльшсть тepмiнiв, утворених певним способом (суфшсальним, пpeфiксальним, префшсально-суфшсальним, бeзафiксним);
5) з «Лiсотexнiчного термшолопчного словника» (Львiв, 2014) виписати термши деревооброблення, утворен способом осново- чи словоскладання;
6) пояснити значення виписаних термшв на основi аналiзy ïx словотвipниx компонeнтiв та способу творення.
Отже, опрацьована спeцифiка творення термшв деревооброблення стае надiйним пiдгpyнтям ïx правильного використання у пpоцeсi навчання студенпв як укра!нсько! мови за професшним спрямуванням, так i фахових дисциплш. Базовi поняття тepмiнологiï будуть коpиснi всiм iнжeнepним пpацiвникам деревооброблювально! галyзi, що сприятиме поглибленню знань зi спeцiальноï тepмiнологiï, створенню грунтовно! бази для пpофeсiйного мовлення, допомагатиме краще опанувати мову фаху ввдповвдно до чинних лiтepатypниx норм, формуватиме досконалу особиспсть iнжeнepного пpофiлю.
Подальшi дослiджeния стосуватимуться аналiзy способiв творення та специфши використання словотвipниx форманпв тepмiнiв лiсiвництва, а також опрацювання спeцiальноï лексики у пpоцeсi навчання yкpаïнськоï мови за пpофeсiйним спрямуванням.
Л1ТЕРАТУРА
1. Винокур Г. О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии / Г. О. Винокур // Труды Московского института истории, философии и литературы: сборник статей по языкознанию. - М., 1939. - Т. 5. - С. 3-54.
2. Вжторова Л. В. Методолопчт аспекти формування професшно-термшолопчжй компетентност студенлв-аграрниюв / Л. В. Вжторова // Проблеми сучасжй пeдагогiчноï освiти. Сepiя: Пeдагогiка i психологя. Зб. статей: Вип. 14. Ч. 2. - Ялта: РВВ КГУ, 2007. - С. 164-171.
3. Гшзбург М. Досвщ та проблеми впровадження ДСТУ 3966-2000 в термшолопчну дiяльнiсть / М. Гшзбург, С. Левша, I. Требульова // Вкник Нацюнального yнiвepситeтyтy «Львiвська полггехшка». - 2002. - № 453. - С. 183-189. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tc.terminology.lp.edu.ua/ TK_Wisnyk453/ TK_wisnyk453_hinzburh.htm
4. Городенська К. Г. Словотвipна структура слова (вiдiмeннi деривати): моногpафiя / К. Г. Городенська, М. В. Кравченко. - К.: Наукова думка, 1981. - 200 с.
5. Даниленко В. П. О грамматических особенностях терминов-существительных / В. П. Даниленко // Русская речь. - 1970. - № 6. - С. 63-66.
6. Дроздова I. П. Наyковi основи формування украшського професшного мовлення студештв нефшолопчних факультепв ВНЗ: моногpафiя / I. П. Дроздова. - Харюв: ХНАМГ, 2010. - 320 с.
7. Ковалик I. I. Вчення про словотвiр (словотворчi частини слова) / I. I. Ковалик. - Л^в: Вид-во Львiв. ун-ту, 1958. - 78 с.
8. Кобзар Н. С. Чужомовш словотшрш елементи в украшськш бiологiчнiй термшологп: автореф. дис. ... канд. фшол. наук. 10.02.01 / Н. С. Кобзар. - Харюв, 2008. - 18 с.
9. Кочан I. М. Словотвiрнi норми i термшолопя / I. М. Кочан // Термшолопчний вкник. - 2013. -Вип. 2(1). - С. 202-209. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www1.nas.gov.ua/institutes/ium/new_books/ Documents/terminologichnyj- visnyk-2013-1.pdf
10. Лкотехшчний термiнологiчний словник: украшський, росiйський, англiйський / за ред. Ю. Ю. Тунищ, В. О. Богуслаева. - Л^в: Пiрамiда, 2014. - 967 с.
11. Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии. Вопросы теории и методики / Д. С. Лотте. - М.: Изд-во АН СССР, 1961. - 158 с.
12. Симоненко Л. О. Формування украшсько! бюлопчно! термшологп / Л. О. Симоненко. - К.: Наукова думка, 1991. - 152 с.
13. Словотвiр сучасно! украшсько! лггературно! мови. - К.: Наукова думка, 1979. - 406 с.
14. Сучасна украшська мова: морфолопя: тдручник / Л. А. Алекменко, О. М. Зубань, I. В. Козленко; за ред. А. К. МойЫенка. - К.: Знання, 2013. - 524 с.
15. Тлумачний словник з деревооброблення / Б. Прокопович, I. Войтович, С. Гайда, Б. Кшивецький. -Л^в: Рейсмус-Пол^аф, 2002. - 280 с.
16. Шило Н. I. Структурш типи укра!нських техшчних термшв (на матерiалi лково! та деревообробно! термшологп) / Н. I. Шило // Питання словотвору; за ред. I. I. Ковалика. - К.: Вища школа, 1979. - С. 28-42.
УДК 378.1:070
А. М. ПАЛШНКО, М. Г. СЕМЕНОВА
СИСТЕМА ВПРАВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНО1 МЕД1АКОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ЖУРНАЛ1СТ1В
Запропоновано комуткативно-когттивний ракурс розгляду проблеми формування тшомовноI медiакомпетентностi майбуттх журналiстiв. Визначено медiакомпетентнiсть як ттегративну яюсть i окреслено и конституанти. Конкретизовано дефтщю медiатексту як спецiалiзованого мовленнсвого медiапродукту. Зазначено роль предметних дт у становлент медiакомпетентностi, специф^овано вимоги до вiдповiдноi системи вправ i виявлено и кореляти. Детально описано вправи, ят становлять систему вправ, i протюстровано релевантними прикладами. До системи вправ включено рецептивт, рецептивно-репродуктивт, рецептивно-продуктивш i продуктивш вправи когттивно-комуткативного характеру. Систематизовано ментальш операцп та принципи оброблення медiаматерiалу, що виявляються iреалiзуються в кожтй вправi.
Ключовi слова: тшомовна медiакомпетентнiсть, медiатекст, система вправ, менталью операцп, принципи опрацювання медiатекстiв.
А. М. ПАЛИЕНКО, М. Г. СЕМЕНОВА
СИСТЕМА УПРАЖНЕНИЙ ДЛЯ ФОРМИРОВАНИЯ ИНОЯЗЫЧНОЙ МЕДИАКОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ ЖУРНАЛИСТОВ
Предложен коммуникативно-когнитивный ракурс решения проблемы формирования иноязычной медиакомпетентности будущих журналистов. Определено понятие компетентности как интегративного качества и очерчено её конституенты. Конкретизировано понятие медиатекста как специализированного речевого медиапродукта. Выделено роль предметных действий в процессе становления медиакомпетентности, специфицировано требования к соответствующей системе упражнений и выявлено её корреляты. Детально описано и проиллюстрировано релевантными примерами упражнения, составляющие систему упражнений. В систему включено рецептивные, рецептивно-репродуктивные, рецептивно-продуктивные и продуктивные упражнения когнитивно-
