CC BY
26Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 4, ч. 2. 2012 г. С. 213-219.
РАЗДЕЛ 2. ПРОБЛЕМЫ СЕМАНТИКИ, ПРАГМАТИКИ И ЛИНГВОКУЛЬТУРОЛОГИИ
УДК 811.161
ЛЕКСИЧНА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНА ЛАКУНАРН1СТЬ У В1ЙСЬКОВ1Й ТЕРМ1НОЛОГИ (НА МАТЕР1АЛ1 ПЕРСЬКОТ, УКРАТНСЬКОТ ТА АНГЛ1ЙСЬКОТ МОВ)
Акульшина Н. Т.
Национальная академия Службы безопасности Украины, г. Киев
Стаття присвячена аналiзу явища мiжмовних словесних та концептуальних лакун (на приклавд персько!, укра!нсько! та англшсько! вшськово! термшологи).
Ключовi слова: мiжкультурне спiлкування, концепт, концептуальна лакуна, словесна лакуна, перська, укра!нська та англшська вiйськова термшолопя.
Постановка проблеми. На сучасному етат явища та проблеми мiжкультурно! комушкацп все частiше стають об'ектом лшгвютичних дослiджень. В процесi мiжкультурного стлкування вiдбуваeться взаемна адаптацiя нацiональних свщомостей культур-комунiкантiв, мiж якими вiдбуваеться обмш фрагментами вербального та невербального досвщу. Проте для учасникiв комушкаци певнi фрагмен-ти картини св^у можуть бути не автохтоннi, тобто йдеться про iснування лакун -прогалин на «семантичнш картЬ> образiв свiдомостi (комунiкантiв) [4, с. 12]. Новггш пiдходи сучасного мовознавства до вивчення особливостей формування, iснування та класифшаци мiжмовних словесних та концептуальних лакун (на прикладi персько!, украшсько! та англшсько! вiйськово! термiнологi!) вщкривають доступ до вивчення цього явища, що й зумовлюе актуальшсть статп.
Метою статт е аналiз явища мiжмовних словесних та концептуальних лакун (на прикладi персько!, укра!нсько! та англшсько! вшськово! термiнологi!).
Об'ектом дослщження е мiжмовнi словеснi та концептуальш лакуни у вiйськовiй термiнологi! персько!, укра!нсько! та англiйсько! мов.
Наукова новизна дослщження полягае в тому, що воно е одшею з перших спроб дослiдити явище мiжмовних словесних та концептуальних лакун на прикладi персько!, укра!нсько! та англшсько! вшськово! термшологи.
У сучасних лшгвютичних дослщженнях iснують рiзнi пiдходи до таких сшввщношень як слово та концепт. Проблема сшввщношення слова та концепта залишаеться однiею з центральних теоретичних проблем когнiтивно! лiнгвiстики. Кузлякш С.В., наприклад, ототожнюе поняття концепт та слово: «до числа
концепт1в включаються лексеми, значення яких складае змiст нацюнально! мовно! свщомостЬ> [3, с. 177].
На думку Ю. С. Степанова в певнш культурi немае абстраговано духовних концепт1в: вони вираженi словом чи матерiальним предметом [7, с. 75]. 1снують думки, що «часпше концепти виражаються словесно» [6, с. 120], «що породжуе iлюзiю простоти розумшня змюту» [8, с. 168]. Проте постае питання: чи завжди за певним концептом закрiплена певна словесна оболонка?
З. Д. Попова та I. А. Стернш виходять з того, що «словесна номшащя концепта не е обов'язковою умовою видiлення концепта як реально юнуючо! ментально! одиницi та в принциш не е обов'язковою для юнування концепта» [5, с. 78].
Концепти можуть бути вербатзоваш не тшьки лексемами, але й широким спектром шших мовних одиниць. Крiм того, концепти можуть функцiонувати в ушверсальному предметному кодi людини, виконуючи сво! функци одиниць мис-лення, але при цьому не мають певного виходу у мову та комушкащю, оскшьки деякi з них просто не призначеш для обговорення з iншими людьми. У разi необхiдностi вони, звичайно, можуть бути вербалiзованими - оказiональними мов-ними засобами чи «вираженими», якi В. I. Карасик розглядае як описаш словесно без прямого називання самого концепту, а також можуть бути описаш дослщником у словеснш форм^ При цьому юнування вербалiзаци не е для концепта обов'язковою умовою юнування [2, с. 110].
Концепт в процес мисленнево! дiяльностi (зпдно з голографiчною гiпотезою зчитування шформаци А. А. Залевсько! ) повертаеться рiзними сторонами, актуалiзуючи в процес мисленнево! дiяльностi рiзнi ознаки та !х сукупностi. Цi оз-наки та сукупносп ознак концептiв можуть i не мати стандартного мовного визна-чення у рiднiй мовi пе! чи шшо! людини.
Будь-який мовний знак репрезентуе концепт у мов^ у спшкуванш, при цьому вш репрезентуе концепт не повнютю, вiн сво!м значенням репрезентуе декшька го-ловних концептуальних ознак, що е релевантними для повщомлення, передача яких е завданням, того хто говорить. Весь концепт у всьому багатствi його змюту теоретично може бути виражено тiльки сукупнютю засобiв тiе! чи iншо! мови, ушм номiнативним полем концепту, кожен з яких розкривае лише його частину [5, с. 79].
Таким чином, вербалiзованими i невербалiзованими можуть бути як сам концепт в цшому, так i його окремi змiстовнi частини.
Слово е засобом доступу до концептуального значення, та, отримавши через слово такий доступ, можливо шдключити до мисленнево! дiяльностi i iншi концептуальнi ознаки, що безпосередньо даним словом не назваш. Мовна номшащя, таким чином, - це ключ, що вщкривае для людини концепт як одиницю дiяльностi мислення та дае можливють користування ним у когштивнш дiяльностi. Слово можна порiвняти з «вмикачем» - коли воно сприйнято, воно «вмикае» концепт у нашш свiдомостi, активiзуючи його в цшому та «запускае» його в процес мислення [5, с. 79].
Наявнють мовного вираження для концепту, його регулярна вербалiзацiя пiдтримуе концепт в стабшьному станi, робить його загальновщомим (оскiльки значення слiв якими вш передаеться вiдомi носiям мови та вщображаються у словниках).
214
ЛЕКСИЧНА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНА ЛАКУНАРН1СТЬ У ВЙСЬКОВЙ ТЕРМНОЛОГН _(НА МАТЕР1АЛ1 ПЕРСЬКО1, УКРАНСЬКОГ ТА АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВ)_
Порiвнюючи перську, украшську та англшську мови (зокрема, вшськову термшолопю, наведемо декшька приклавдв, що вiдповiдають класифшаци «е концепт, е семема, е лексема» [5, с. 86]:
збройш сили armed forces
^jija ^jjjj вiйськово-повiтрянi сили air forces
сухопутнi вшська land (ground) forces
JS il^i генеральний штаб General Staff
jliui штаб staff, headquarters
^lAjjjj JS s^jl^jâ головнокомандувач ЗС commander in chief of the armed forces
мшютр оборони defence minister
танк tank
Проте в ситуащях ]шжкультурного стлкування (у вiйськовому дискурсi), вини-кають випадки, коли при наявностi слова, що вербалiзуe концепт в однш мовi чи стилi, в шшш мовi чи стилi вiдповiдного слова може не бути. Отже, утворюеться словесна лакуна [5, с. 80].
Можна вказати на наступш сигнали лакунарност лексично! одиницi (слова, термша, поняття, фразеолопчно! одиницi):
- розгорнута пояснювальна дефiнiцiя слова у двомовному словнику (можливе позначення - «в 1раш», «в США» тощо);
- пояснення слова в перекладному словнику за допомогою синонiмiчного ряду;
- наявшсть номшаци за межами лггературно! норми (в жаргонi, професiйнiй шдмов^ дiалектi, вульгарнiй лексицi) при вщсутност одиницi у лiтературнiй мовi. Наприклад, слово прапор у значеннi прапорщик не вживаеться у лтературнш мов^ а е лексемою професшно! вшськово! пiдмови та певним концептом вшськово! кон-цептосфери. Чи слово greenie - зелений, дух, молодий солдат.
У зв'язку з проблемою лексичног лакунарностг постае питання про те, чи означае наявшсть лексично! лакуни вщсутшсть й вщповщного концепту у концептосферi певного народу. Наведемо деяю приклади.
Вщсутшсть стабшьного мовного вираження для певного концепту ще не е свщченням про його вщсутшсть, так як концепти:
- можуть бути особистими та належати невеликш групi людей (тодi вони бу-дуть мати тiльки особистi чи груповi назви, але не загальномовш, наприклад, слова та концепти, що е складовою вiйськово! професiйно! концептосфери та вiдомi тiльки представникам дано! професи).
- можуть бути комуткативно нерелевантними, тобто, можуть не потребувати об-говорення, хоча при цьому залишаються структурними одиницями мислення [5, с. 80].
Невербалiзованi концепти досить важко щентифшувати. Проте один iз надiйних способiв виявлення невербалiзованих концеппв - контрастивне дослiдження, що дозволяе вщнайти певнi одиницi, що не мають перекладацького вiдповiдника, у однш iз дослiджувальних мов. Наприклад, оргашзацшна структура Збройних Сил 1сламсько! Республши 1ран (далi - ЗС 1Р1) мае специфiчну
215
особливють, яка полягае в наявносп в И склащ двох незалежних регулярних зброй-них формувань - армп та корпусу сторож юламсько! революци (КС1Р), що мають власнi сухопутнi вiйська, вшськово-повпряш та вiйськово-морськi сили. Верховним головнокомандувачем Збройних Сил е духовний лщер краши (рахбар). Як результат, особливост щеологп, структури та оргашзаци ЗС 1Р1 також накладають свш вiдбиток на мовнi особливостi текстов вшськово! тематики, зумовлюють наявнiсть термшв-реалш вiдсутнiх в украшськш мовi.
Наприклад, в украшськш мовi, у порiвняннi iз перською, з'ясовуеться вiдсутнiсть лексичного позначення для наступних концептiв (як правило реалш):
бахшдар - правитель округу, району
Басщж (як органiзацiя)
басiдж (як мобшзащя)
басiдж (як вiйськовослужбовець)
рахбар, духовний лщер краши та верховний головнокомандувач Збройних Сил 1сламсько! Республши 1ран
мусульманський пiст
КС1Р
шахрестан - одиниця адмiнiстративного подiлу в сучасному 1раш
людина, що померла мученицькою смертю за вiру та щею
державний орган, покликаний забезпечити наступнiсть верховного релшйно-полтоичного керiвництва
Рада охорони Конституци
фармандар - той, що стотоъ на чолi шахреста- ну
факiх - мусульманський законознавець, зна-вець шарiату ¿«а!
моджахед - борець за вiру, свободу, iдею
однопалатний законодавчий орган
людина, що закликае на молитву до мечет
обов'язковий мусульманський молитовний ритуал, що здшснюегься п'ять разiв на день
остан - адмшютративна одиниця в 1раш
остандар - правитель остану
В украшськш мов^ у порiвняннi iз англiйською, з'ясовуеться вщсутшсть лексичного позначення для наступних концептов вшськово! термшологи:
216
ЛЕКСИЧНА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНА ЛАКУНАРН1СТЬ У ВЙСЬКОВЙ ТЕРМ1НОЛОП1 _(НА МАТЕР1АЛ1 ПЕРСЬКО1, УКРА1НСЬКО1 ТА АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВ)_
abseil спускатися з круто! гори на мотузщ
acephalous той, що без керiвництва
ess крути вигин дороги, тобто у виглядi лтери 5
admiral у ВМС - ¡рон. моряк
airborne [1, c. 167] досвщчений парашутист
gulliver effect «ефект Гулiвера», репрезентуе випадок, коли велика мшень атакуеться ворогом одно-часно з рiзних напрямюв.
Shoot-and-scoot missile ракета на рухливiй пусковiй установщ
up-hill struggle важкий бiй
see-saw, ding-dong, tug of war бо! зi змшним успiхом
Doom's Day weapon термоядерна зброя
silent service пiдводний флот
chicken hawk людина, яка пiдтримуе вiйну, хоча в мину-лому вона доклада великих зусиль, щоб уникнути вшськово! служби
fireworks display «феерверк», пiд час вшни в Перськiй затоцi набуло метафоричного значення - першi повiдомлення про бомбардування Багдада
Hiroshima використання ядерно! збро! проти великого населеного пункту
Dunkirk евакуащя морем значно! групи вiйськ шсля вiдступу
Dien Bien Phu знищення захопленого гарнiзону укршленого пункту
Verdun нездолана фортеця
Cannae повний розгром значного угруповання в результат оточення
Pearl Harbor раптовий напад
В перськш та англшськш мовах не юнуе лексем для позначення таких украшських концеппв як гетьман, булава, хорунжий, плащ-намет, шапка-вушанка, прапорщик тощо.
У Bcix вищезгаданих прикладах вдеться про мгжмовнг лакуни. Мiжмовнi лакуни подшяються на вмотивован та невмотивован [5, с. 82]. Вмотивован лакуни у MOBi пояснюються вщсутнютю вщповщного предмета чи явища у певнш нацiональнiй культурi:
- перська - рахбар, баадж, сепах, намаз, в1ддамсть ¡деям ¡сламськог революцИ' тощо;
- украшська - гетьман, хорунжий, булава, сотник тощо;
- англшська - Pentagon (вцглому, американська вотщина) тощо. Невмотивован лакуни не можуть бути пояснеш вщсутнютю явища чи предмета
адже у кожнш з дослщжувальних мов е явище нездолана фортеця, повний розгром
217
значного групування в результатг оточення, раптовий напад, але щ явища не е номшованими в силу тих чи шших причин.
Тепер спробуемо дати вщповщь на запитання: чи означае наявнють мiжмовно! лакуни вiдсутнiсть у певного народу концепту? Чи можна говорити про вщсутнють концепту у випадку мiжмовно! лексично! лакунарностi? Можна, проте тшьки сто-совно до вмотивованих лакун [5, с. 82 ].
Перське та англшське мислення не знайомо з концептом, наприклад, гетьман, а укра!нське та англшське з концептом басгдж чи рахбар оскшьки таке явище чи по-няття у !х культурi вщсутне (вмотивована лакуна). Але, можливо зауважити, що при знайомсга укра!нця чи ношя англшсько! мови з перською дiйснiстю у них одразу виникае вщповщний !м характерний концепт (скорш за все у виглядi уявлення), та, якщо виникае необхiднiсть вжити даний концепт, вони чи використають у своему мовленнi поняття транслтоераци рахбар чи використають метод опису: рахбар -л1дер 1сламськог РеспублЫи 1ран тощо.
Невмотивован лакуни не е свщченням вщсутносп у певного народу вщповщного концепту, оскшьки щ концепти, через певнi iсторичнi та культурт чинники, можуть просто виявитися неномiнованими у данiй лiнгвокультурнiй стльнап через те, що вони е комушкативно нерелевантними для певного народу [5, с. 83].
Однак, в деяких випадках, безеквавыенттсть концептгв часто стосуеться пев-них реалш. Концепт-реалiя - це носш етнокультурно! шформаци, не властиво! для об'ективно! дшсносп мови-сприймача в певний iсторичний момент. Наприклад, у перськш мовi е слово зi значенням людина (вогн), що померла мученицькою смертю за вгру та гдею чи читати намаз - цей концепт у свщомосп украшця е вщсутшм, а в англшськш чи перськш свщомосп немае концепта, що вщповщае украшському начальник козацького втська та верховний правитель Украгни, особа, що очолюва-ла в1йськову / адм1тстративно-територ1альну одиницю сотню - сотник. В шшомовнш концептосферi немае такого концепту у зв'язку з вщсутшстю певного явища, предмета чи жесту в притаманнш ш невербалщ тощо.
Висновки. Отже, причини вщсутносп засобiв системно! мовно! об'ективацi! для мовних концептiв е предметом грунтовного дослiдження. Загальною причиною виникнення цього явища е вщсутнють комушкативно! потреби, в результат чого не здшснюеться номiнацiя. Але, й вщсутнють комушкативно! потреби, що е наслщком способу життя, менталiтету, релшйно! приналежностi та iсторичних передумов роз-витку певного етносу, теж вимагае обгрунтування та подальшого вивчення.
Список л^ератури
1. Балаб1н В. В. Сучасний американський вгйськовий сленг як проблема перекладу / В. В. Балабш. - К. : Логос, 2002. - 315 с.
2. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс : [монография] / Владимир Ильич Карасик. - М. : ГНОЗИС, 2004. - 389 с.
3. Кузлякин С. В. Проблема создания концептуальной модели в лингвистических исследованиях / С. В. Кузлякин // Русистика и современность. - Т. 1. Лингвокультурология и межкультурная коммуникация. - Одесса, 2005. - С. 136-141.
4. Марковина И. Ю. Элиминирование лакун как действие социально-психологических механизмов «притяжения» и «отталкивания» / И. Ю. Марковина // Вопросы психолингвистики. - М. : Институт языкознания РАН, 2006. - 212 с.
218
ЛЕКСИЧНА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНА ЛАКУНАРН1СТЬ У ВЙСЬКОВЙ ТЕРМ1НОЛОП1 _(НА МАТЕР1АЛ1 ПЕРСЬКО1, УКРА1НСЬКО1 ТА АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВ)_
5. Попова З.Д. Когнитивная лингвистика : [учебник] / З. Д. Попова, И. А. Стернин. - М. : АСТ, Восток-Запад, 2007. - 315 с.
6. Слухай Н.В. Когттолопя та концептолопя в лшгвютичному висвгглент : [навчальний поиб-ник] / Н. В. Слухай, О. С. Снитко, Т. П. Вшьчинська. - К. : ВПЦ «Кшв. ун-т», 2011. - 368 с.
7. Степанов Ю.С. Семиотика концептов / Ю. С. Степанов // Семиотика : антология. - М. : Академический проект; Екатеринбург : Деловая книга, 2001. - 702 с.
8. Фрумкина Р. М. Константы культуры продолжение темы / Р. М. Фрумкина // Язык и культура: Факты и ценности : к 70-летию Юрия Сергеевича Степанова. - М., 2001. - С. 167-179.
Акульшина Н.Т. Лексическая и концептуальная лакунарность в военной терминологии (на материале персидского, украинского и английского языка) / Н.Т. Акульшина // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. - Т. 25 (64), № 4, ч. 2. - С. 213-219.
Статья посвящена анализу межъязыковых словесных и концептуальных лакун (на примере персидской, украинской и английской военной терминологии).
Ключевые слова: межкультурное общение, концепт, концептуальная лакуна, словесная лакуна, персидская, украинская и английская военная терминология.
Akulshyna N. Verbal and conceptual lacunas in the military terminology (on the examples of Persian, Ukrainian and English) / N. Akulshyrn // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. -Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 4, part 2. - P. 213-219.
The article observes the analysis of such notions as cross-cultural communication verbal and conceptual lacunas (on the examples of Persian, Ukrainian and English military terminology).
Key words: cross-cultural communication, concept, conceptual lacuna, verbal lacuna, Persian, Ukrainian and English military terminology.
Поступила в редакцию 17.10.2012 г.
219
