CC BY
17Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 173-179
РАЗДЕЛ 4. ФУНКЦИОНАЛЬНО-КОММУНИКАТИВНОЕ ОПИСАНИЕ ЯЗЫКОВЫХ КАРТИН МИРА
УДК 811.161.2373
Процеси запозичення в системi украшсько'Г економiчно'í термшологп в контекст мiжкультурно'í комушкацп
Архипенко Л. М.
Харквський нацюнальний економ'чний унверситет, м. Харкв, Украна
У статт1 подано характеристику системних в1дношень герматзм1в, якг функц1-онують в сучасшй украгнсьюй економ1чнт терм1нологИ' внасл1док граматичних, се-мантичних, стил1стичних г словотвгрних перетворень, обумовлених як зовнштми, так / внутршмми л1нгв1стичними факторами. Предметна й понят1йна абстрак-ттсть запозичених терм1мв дозволяе учасникам комумкацИ досягти найвищого ступеня адекватност1 розум1ння у сфер1 дыового та професшного стлкування.
Ключовi слова: термгнотворення, економ1чна термгнологгя, процес запозичення, 1ншомовт слова.
Невщ'емною частиною мiжкультурних комушкацш е мiжмовна взаeмодiя, яка в> дображасться на вшх рiвнях мовно1 системи. Проблема лексичних запозичень е од-нiею з провiдних у мовознавств^ адже запозичення iншомовних слiв - це один iз шлях1в поповнення будь-яко! мови, тому будь-яке дослщження щодо вивчення про-цесу запозичення й функщонування iншомовних слiв у мов^рецишент залишаеться актуальним. Велика група шшомовних запозичень в украшськш економiчнiй терм> нологп - нiмецькi слова. Мета статт1 - дослщити системш вiдношення гермашз-мiв в украшськш економiчнiй термшологп.
У лексикографiчнiй практищ iсторично iснувала традицiя особливого уважного розгляду спещальних слiв. Укладачi словниюв та перекладачi наукових текстiв роз-глядали термiни як специфiчнi слова, але при цьому теоретична сутшсть термша не вивчалася. Поштовх до розвитку термшознавства здiйснено в роботах Е. Гуссерля, В. Уевелла, Дж. Ст. Мшля та iнших, яю говорили про необхiднiсть вiдмежування мови науки вщ звичайно! мови, вивчали специфшу наукових слiв, роздiлили спещ-альнi слова на термiнологiю i номенклатуру.
У 30-40-тi роки минулого столггтя з'являються роботи Д. С. Лотте, який показав, що слщ розрiзняти вiдбiр та побудову термшв як етап дослiдницький i стандарти-зацiю термiнiв як етап прикладний. Учений довiв, що термiнологiя окремо! галузi утворюе термiнологiчну систему, тобто термшосистема iснуе вiд початку, а не ство-рюеться. Д. С. Лотте дослщжував такi властивостi термша, як його багатозначшсть, синонiмiю термшв, вiдповiдальнiсть i стислiсть термiна, узгоджешсть мiж термша-ми, простоту й зрозумшсть термшологп, ступiнь упровадження термша.
У 60-70-т роки ХХ ст. термшолопя стае частиною теори загального мовознав-ства, пiднiмаються питання термшографи, вiдбулося вiдмежування наукового термь нознавства вщ прикладного (стандартизацiя термшологп), вщбулося усвiдомлення
необхщност розглядати питання термшологн в контекстi мови науки. Термшознавщ розробляють системи термiнiв, яю повиннi вiдповiдати системам понять певних га-лузей науки i техшки. Номенклатура залишаеться поза сферою штереив термшоз-навцiв. Термiнологи займаються розвитком змюту термiна, елiмiнуеться всяка об-разнiсть термшологп.
На сучасному етат в термiнознавствi визнають такi основш положення:
а) науково-понятiйна структура термшознавства та закономiрностi його розвитку описуються на базi понятiйного апарату мовознавства, що вказуе на лiнгвiстичний статус термшознавства як самостшно! дисциплiни;
б) термш мае складну будову, семантична неоднозначнiсть термiна розцiнюеться як семантична проблема термшознавства, що не вичерпуеться питаннями потсемп;
в) термiнологiчнi системи являють собою природнi мовнi структури й не можуть бути вщнесеш до штучних утворень;
г) як предмет теорп термiна можуть бути назваш шляхи перетворення загально-мовно! лексики в термiнологiчну й роль такого перетворення в становленш науково-го спiвтовариства.
Термiнотворення (термiнологiчна номшащя) е одним iз лiнгвiстичних аспекпв термiна. Номiнацiя може характеризуватися як елемент тзнавально! здiбностi люди-ни i як перетворення об'ективного св^ на феномени мислення. Важливо розумгги, що термiн як носiй шформацп передае iнформацiю не сам по соб^ а завдяки «су-путшм» моментам - дефшщн, загальномовному елементу, внутрiшнiй формi терм> ноелемента. У сучасному термiнознавствi розглядають рiзнi принципи, аспекти та способи термшолопчно! номшацн, особлива увага придiляеться пропозитивному та соцiально-комунiкативному характеру термiна. У термшолопчнш номшацп можна видiлити когнiтивний, психолшгвютичний i лiнгво-прагматичний аспекти. У терм> нологiчнiй номшацн можна по-новому квалiфiкувати роль метафори в аспектi мислення, основний висновок сучасно! науки - без метафори немае творчого мислення. У прагматичному аспект ч^ко простежуеться регулятивна функцiя термiна - шфор-мацiйна установка на конкретну дiю.
У межах функцiонально-стилiстичних аспекпв вивчення термiнiв дослiджуються процеси детермшолопзацн. Детермiнологiзацiя може розглядатися в трьох напрям-ках:
а) перехiд термша в загальнолiтературну мову у своему початковому значенш;
б) метафоризацiя термша;
в) прирют загальнолiтературноl семантики до термшолопчного значення.
Процес проникнення термшв у загальнолiтературну мову стимулюе створення
термшолопчних словникiв iншомовних слiв. При переходi слова в термiнологiчну сферу воно входить до категорiальноl системи будь-яко1 галузi. Процес детермiно-лопзацн, навпаки, виводить термiн з ще1 системи i надае йому за допомогою тлума-чення нове значення, чи корелюе з його спещальним значенням, або утворюе знову за законами метафоризацн. Ще не дослщжено, до яко! системи категорiй потрапляе детермшолопзоване слово, але квалiфiкацiя одного й того ж слова в термiносистемi й загальнолггературнш мовi як слiв-омонiмiв е, на думку багатьох лшгвюпв, спро-щенням. Кожен випадок детермiнологiзацil (так само як i термiнологiзацil) повинен пiддаватися аналiзу, щоб можна було говорити про збереження або розрив семантич-них зв'язюв, тобто не можна робити узагальнювальний висновок про детермшолоп-зацiю як явище омонiмil.
Процеси термiнотворення шдпорядковаш загальним законам науково-розумово1 дiяльностi. Термши створюються як засiб номiнацil понять, предмепв i явищ або як спошб фiксацil отриманого знання. Для цього в термшотворенш видiляються терм> ноелементи, термiномоделi й такi способи утворення термiнiв: лексико-семантичний,
Процеси запозичення в ^creMi укра'шсько! eKOHOMi4HOï термшологп...
морфологiчний, синтаксичний, запозичення. Важливе значення для термiнотворчих процесiв мають умотивованiсть, системнiсть, внутрiшня форма термша.
Лексичний склад термiнологiчноï системи розрiзняeться рiзноструктурнiстю та полiфункцiональнiстю. Ця властивють спецiальних понять вiдбиваeться на форму-ваннi мовних знакiв, що створюють систему елементiв концептуального апарату ав-тономноï галузi науки або техшки. Мовний знак, що позначае спещальне поняття, е термiном. Термiнологiчнi одинищ вiдображають те понятiйне поле, до якого вони належать. Власне термш служить для позначення абстрактного узагальненого поняття, номенклатурна назва використовуеться для позначення конкретного ряду однорщних понять або об'екпв науки, техшки. Термшошм застосовуеться для номшаци спещ-альних одиничних явищ або комерцшних предметiв. Професiоналiзм - вторинне (стилютично або iдеографiчнi) найменування вже названих ранiше понять або предмета, що функцiонуе у вузькому колi фахiвцiв. Термiноподiбнi одиницi, якi не мають визначеного термшолопчного статусу, називаються термiноïдами.
Термiнологiчнi одиницi будь-якоï термшосистеми не функцiонують iзольовано вiд шших термiносистем. ïхня взаемодiя може бути безпосередньою або опосеред-кованою - через лтературу або систему засобiв масовоï комунiкацiï. Шляхи взаемо-дп лексичних одиниць рiзних термiносистем вщображаються в лексичному складi галузево1' термшосистеми. Загальнонаукова лексика служить унiверсальним мовним засобом опису, категоризаци та систематизаци фактiв дiйсностi в аспектi конкретно!' галузг Екстралiнгвiстичне переплетення науковоï та виробничоï сфер призводить до того, що в рiзних галузях юнують однаковi термiнологiчнi одиницi. У цьому випадку ми маемо справу з мiжгалузевою термiнологiчною лексикою, яка переходить з однiеï термiносистеми в шшу разом iз переходом вiдповiдних реалш.
Семантична структура термiна як лексичноï одиницi не вiдрiзняеться вiд семного складу слова, але мае своï особливосп. Семантичний обсяг термiна встановлюеть-ся за допомогою дефiнiцiï, термш без дефшщи не iснуе. За допомогою постiйного уточнення дефiнiцiï термша досягаеться його точшсть, фiксуеться семантичний обсяг. Тенденщя розвитку термшосистеми простежуеться на особливостях варiантних i синонiмiчних вiдносин мiж термiнами та поняттями. Формальне й ономасiологiчне вардавання iснуе в мовi завдяки мовнш можливостi висловлювати однi й т ж лопко-розумовi категорiï рiзними мовними засобами, а наявнiсть синонiмiв означае новий погляд на предмет дослщження. Таким чином, синонiмiя е ознакою не науки, що зароджуеться, а науки, що розвиваеться. Чим вищш рiвень розвитку науки, тим сино-нiмiчнiше мислення фахiвця.
1снування варiантiв номiнацiï об'ектiв (ономасiологiчних варiантiв) засноване на наявностi в мовi синонiмiчних засобiв вираження. Зважаючи на таке розумшня, можна говорити про рiзнi типи термiнологiчного вардавання, яю можна спостерiгати й у процес запозичення iншомовних лексичних одиниць. Розглянемо таю процеси на прикладш шмецьких запозичень у галузi економши.
Сьогоднi економiчна термiнологiя вийшла за меж тiльки економiчноï науки й уживаеться у сферi публiцистики, радю, телебачення, реклами, щоденного побуто-вого спшкування. Iншомовнi запозичення в галузi економiчноï термiнологiï станов-лять численну групу, яка являе собою вщкритий ряд, що поповнюеться з англiйськоï, нiмецькоï, iталiйськоï та iнших мов. У сучасному украшському словнику за даними дослщниюв близько чвертi ^в - запозичення, нiмецькi запозичення складають при-близно 3 %.
Процес лексичного запозичення обумовлений як зовшшшми, так i внутрiшнiми причинами. Зовшшш фактори виникають як наслiдок бшьш-менш тiсних полiтич-них, економiчних, культурних зв'язкiв мiж народами. Iнтенсифiкацiя закордонних контакпв створюе сприятливий грунт для шшомовних запозичень. Але й суспшь-
ство повинно бути готове до сприйняття запозичень. Так, тсля XVII столотя вплив Захщно! Свропи в Укра!ш посилився, при цьому шшомовна лексика проникае через Польщу, де щ одиницi були запозичеш й переробленi польською мовою. Цей час -основний перюд впровадження iншомовних слiв в укра1нську мову. Нiмецькi терм> нологiчнi запозичення обумовлеш ще й територiальною близьюстю.
З початку 90-х рокiв ХХ столотя укра1нське суспiльство було схильне до прийнят-тя ново! шшомовно!, у тому числi й шмецько! спещально! лексики, i до широкого ii вживання, тому що значно зрю обсяг лтератури для читання, збiльшилася кiлькiсть перекладiв, коментарiв шоземно! преси, науково! та публщистично! лтератури, зрос-ла кiлькiсть учасникiв у мiжнародних конференщях, конгресах, симпозiумах, у роз-робцi спiльних мiжнародних проектов. Особливо велика кiлькiсть запозичень проникае з шшомовних письмових джерел, i тут провщна роль належить ученим, фахiвцям i перекладачам. Запозичення реч^ поняття, явища, предмета шоземно! мови в мову приймаючо! культури супроводжуеться також i запозиченням шоземного слова, що називае його.
Внутршш мовнi причини запозичень пояснюються тенденщею полюеми спокон-вiчного слова, потребою розмежування значенневих вiдтiнкiв, необхiднiстю завуа-лювати поняття, тенденцiею до нероздшьного цiлiсного поняття, сощально-психоло-гiчними факторами, наприклад, мовною модою, престижнiстю.
Термши, представленi в роботi, добиралися з рiзних джерел, але, насамперед, з останшх видань словникiв iншомовних ^в, словникiв економiчних термiнiв, еконо-мiчних енциклопедiй, тлумачних i стилiстичних словниюв. Матерiал вiдiбраний методом суцшьно! вибiрки. Основний метод дослiдження - метод стилютичного анал> зу. Y робото дослiджуються системнi вiдносини в економiчнiй термiнологiчнiй сферi.
Завдання термша назвати запозичене поняття, тому переважна бiльшiсть анал> зованих термiнiв належить до класу iменникiв: каптал, вексель, рента, eidcomoK. Представлеш лише три термши, пов'язаш з класом прикметниюв: паушальний, рен-табельний i шлюзова (цта). Економiчнi термiни в семантичному планi стввщно-сяться з наступними групами:
1) учасники економiчних вщносин (фiзичнi й юридичнi): абонент (Abonnent), агент (Agent), тдосат (Indossat), тдосант (Indossant), трасат (Trassat), трасант (Trassan)t;
2) назви титв економiчних суб'ектов (державш та комерцiйнi структури): бiржа (Borse), ярмарок (Jahrmarkt), Бундесбанк (Bundesbank), Райффайзен-банк (Raiffeisen-Bank);
3) назви осiб за сощальним статусом, професи: бухгалтер (Buchhalter), банюр (Bankier), маклер (Makler), гастарбайтер (Gastarbeiter), штрейкбрехер (Streikbrecher);
4) назви грошей, валюти, цшних паперiв: долар (Taler), грШ (Groshen), марка (Mark), пфетг (Pfennig), вексель (Wechsel), акредитив (Akkreditiv), фрiдрiхcдoр (Friedrichsdor), крейцер (Kreuzer);
5) назва мiри ваги, одинищ маси, кшькосто: фунт (Pfund), центер (Zenter = 50кг), доппел'центер (Doppelzenter = 100кг), карат (Karat), вiдcomoк (Prozent), гросс (Gross = 12 дюжин = 144 штуки );
6) назва примщень, документов: контора (Kontor), цех (Zeche), пакгауз (Packhaus), гросбух (Grossbuch), прейскурант (Preiskurant), циркуляр (Zirkular), штемпель (Stempel), формуляр (Formular);
7) назва видiв комерцшно! дiяльностi, процесу, операци: аукцюн (Auktion), девальващя (Devalvation), крах (Krach), штраф (Strafe), рабат (Rabbat), декорт (Dekort).
Процеси запозичення в ^creMi украшсько! eKOHOMi4HOi термшологп..
Y планi словотвiрних можливостей економiчних термiнiв-запозичень можна стверджувати, що для укра!нсько! мови характерне освоення нiмецьких слiв за до-помогою запозичення структури слова, наприклад, агент (Agent), ерзац (Ersats), артикул (Artike), а також шляхи використання морфолопчних засобiв укра1нсько1: вахта (Wache), грюндерство (Grunder), махтащя (Machenschaft), бухгалmерiя (Buchhaltung). Для запозичених термшв характерне використання в термшолопчних словосполученнях власних назв - прiзвищ нiмецьких та австршських учених, еко-номiстiв: закон Вагнера, закон Вiзера, закон Енгеля, тдекс Пааше, тдекс Ласпейрса; Райффайзен-банк, Райффайзен-каса.
Термши не завжди однозначш й нейтрально Наприклад, економiчний термiн "фрахт" мае за даними словниюв наступнi значення: 1) вантаж, поклажа, тоннаж; 2) плата за провiз, фрахт, тариф; 3) саме таке перевезення. Семантична структура термша "бiржа" включае два значення: 1) регулярно функщонуючий, оргашзацшно визначений оптовий ринок однорщних товарiв, на якому укладаються угоди кушв-л>продажу великих партiй товару; 2) сам будинок, у якому функщонуе цей ринок. Лексична одиниця "вiдcomoк" визначаеться як: 1) сота частка числа; 2) плата за ко-ристування грошима, кредитом.
Y процес функцюнування економiчний термiн може придбати додаткове вторин-не значення, яке закршлюеться за неспецiальною сферою спшкування. Вщбуваеть-ся так званий процес детермшолопзаци економiчного термiна. Це явище може бути проiлюстроване на прикладi лексично! одиницi «девальващя». Первюне значення термiна - зниження курсу нащонально! валюти по вiдношенню до шоземно! валюти або золота внаслщок iнфляцi! або дефiцитностi платiжних баланав кра!ни, а друге значення - знецшення, втрата значення - виникло шляхом перенесення значення за подiбнiстю.
Функщонуючи в мовi запозиченi термши можуть утворювати термшолопчш ду-блети i вносити додатковi вiдтiнки значення. Наприклад, запозичення «пакгауз» - не просто склад, а закритий склад для короткочасного збертання товарiв i предметов на пристанях, залiзничних станщях i на митницi. Пiд «фрахтом» розумiеться не тшьки перевезення вантажу, а перевезення повторяним i водним шляхом. Термiни «рабат» i «декорт» означають знижку, але перший вживаеться в значеннi оптово! знижки в торговому мореплаваннi в розмiрi близько 3 %, а другий - означае знижку за достро-кове погашення боргу, або у зв'язку з тим, що яюсть товару нижча за передбачува-ну договором. Таким чином, запозичеш термши уточнюють i розширюють значення укра!нського термiна.
Деякi термiни мають певне стилiстичне маркування та, ^м номiнативно! функ-ци, можуть передавати додатковий нацюнальний, iсторичний, часовий, сощальний або iнший компонент значення. Термши «бундесбанк, дойче марк» називають Hi-мецький федеральний банк, нiмецьку нащональну валюту й тому передають шмець-кий нацiональний колорит. З епохою нацистсько! диктатури пов'язанi термiни «рейхсбанк» i «рейсхмарка». Термiнологiчна лексика, як всяка лексична система, схильна до процешв старшня i виходу зi сфери активного вживання. 1сторизми, що визнача-ють предмети та явища, пов'язанi з якоюсь певною юторичною епохою, виконують не тшьки функщю номiнацi!, а й передають тимчасовий, хронолопчний вiдтiнок значення. Термши «аллод» (Allod) у шмецьких племен позначали вшьно вiдчужувану шдивщуальну земельну власнiсть, «лен» (Lehn) - це земля i певнi доходи, яю васал отримував у середш столiття за умови несення вшськово! служби, виконання пови-нностi. Лен мп передаватися у спадок. «Альменда» (Allmende) позначав у шмецьких народiв у ранньому середньовiччi земельш угiддя, якi перебували в загальному користуванш членiв громади. Таким чином, вищенаведеш термiни позначали певнi
земельш володшня й упддя в епоху феодалiзму й середньовiччя i в сучаснiй MOBi ви-ступають у ролi iсторизмiв.
Застарiла лексична одиниця «грюндерство» (масова гарячкова фундацiя акцю-нерних товариств, банкiв та страхових компанш; супроводжуеться емiсieю цiнних паперiв, бiржовими спекуляцiями, створення дутих шдприемств) увiйшла знову в ак-тивний вжиток в 90-тi роки ХХ столгття, коли вiдбувалося безладне створення рiзних комерцiйних утворень, акцiонерних товариств. На наших очах вщбуваеться старшня термiнiв «ерзац» i «контора» як наслщок зниження актуалiзащi.
Термiни-запозичення можуть передавати й новий часовий колорит, як наприклад, термш «нафтодолари». Сощальну та тимчасову маркованiсть мае термш «гастарбай-тер», евфемiстично позначае того, хто при!жджае з економiчно менш розвинених кра!н на тимчасову роботу в яку-небудь розвинену кра!ну. Ця одиниця виникла в Нiмеччинi в 60-х роках ХХ столотя, коли на неквалiфiковану, низькооплачувану роботу при!жджали турки, iталiйцi, югослави, i мала завуальовану, знижену оцiненiсть через невщповщшсть смислового компонента «Gast» (глсть), що сшввщноситься зi статусом гостя, якому передбачаеться надання всього найкращого. Цей термiн в украшськш мовi в нашi дш входить в цьому ж значенш в мовну моду. Типово стилютично!, емоцшно! нейтральностi не мають запозичення «гешефт» i «штрейкбрехер». Перший термш мае iронiчну стильову забарвленють, оскiльки позначае не зовсiм чесну комерцшну угоду, а другий термш реалiзуе негативну оцiнку дiй, вироблених працiвником, який вiдмовився пiдтримати сво!х страйкуючиг колег i проводжуе роботу на шдприемствг
Висновки. Отже, лексично-стилютичний аналiз нiмецьких економiчних термшв показуе, що вони е вщкритою, стандартизованою групою, що динамiчно розвиваеть-ся, в термiносистемах украшсько! мови. Запозичеш економiчнi термiни функщону-ють в системi сучасно! украшсько! мови унаслщок граматичних, семантичних, сти-лютичних i словотвiрних перетворень, обумовлених як зовшшшми, так i внутрш-шми лiнгвiстичними факторами. Предметна й понятшна абстрактнiсть запозичених термiнiв дозволяе учасникам комушкаци досягти найвищого ступеня адекватносп розумiння у сферi дiлового та професшного спiлкування. Поза термiнологiчною системою запозичена лексична одиниця детермшолопзуеться. Полiсемiя термiна вини-кае в результат метафоричних i метонiмiчних переношв. Актуалiзацiя мiжнародних контактiв Укра!!ни сприяе не тiльки зростанню економiчних термшв-запозичень, а й збiльшенню iнтернацiоналiзмiв, яю вiдрiзняються вiд iнших економiчних термшв бiльшим ступенем стилiстичноi нейтральностi й вщсутшстю полюемп.
Список лiтератури
1. Архипенко Л. М. Етапи i ступеш адаптацп iншомовних лексичних запозичень в украшськш мовi (на матерiалi англiцизмiв у пресi кiнця ХХ - початку ХХ1 ст.) / Л. М. Архипенко. - Харюв : Вид. ХНЕУ, 2008. - 172 с.
2. Д'яков А. С. Основи термшотворення : семантичний та сощолшгвютичний аспекти / А. С. Д'яков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько. - К. : Вид. дiм "КМ Асаdemia", 2000.
- 218 с.
3. Завгороднш А. Г. Фшансовий словник / А. Г. Завгороднш, Л. Г. Вознюк, Т. С. Смовженко. - К. : Т-во "Знання", КОО, 2000. - 587 с.
4. Крысин Л. П. Иноязычное слово в контексте современной общественной жизни / Л. П. Крысин // Русский язык конца ХХ столетия (1985 - 1995). - М. : Наука, 1996.
- С. 147-154.
5. Кудрявцева Л. А. Моделирование динамики словарного состава языка /Л.А. Кудрявцева. - К. : ИПЦ Киевский университет, 2004. - 208 с.
npoMe^ зaпoзичeння в cиcтeмi y^arn^^! eкoнoмiчнoï тeрмiнoлoгiï...
6. Муромцева О. Г. Про деяю активнi процеси в словниковому склащ укра!нсько! лiтературно! мови кшця 80-90-х рокiв ХХ ст. / О. Г. Муромцева // Укра!нська мова мова : з минулого в майбутне. - К. : Наукова думка, 1998. - С. 115-116.
7. Словник шшомовних ^в / [уклад. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута]. - К. : Наук. Думка, 2000. - 680 с.
8. Стишов О. А. Укра!нська лексика кшця ХХ столггтя (на матерiалi мови засобiв масово! шформацп) / О. А. Стишов. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2003. - 288 с.
9. Großwrterbuh Deutsch als Fremdsprache/ - Langenscheidt KG. Berlin und München. 2003. - 1253 S.
Архипенко Л. М. Процессы заимствования в системе украинской экономической терминологии в контексте межкультурной коммуникации // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С.173-179
В статье представлена характеристика системных отношений германизмов, функционирующих в современной экономической терминологии как результат грамматических, семантических, стилистических и словообразовательных преобразований, обусловленных как внешними, так и внутренними факторами. Предметная и понятийная абстрактность заимствованных терминов позволяет участникам коммуникации достигать наивысшей степени адекватности понимания в сфере делового и профессионального общения.
Ключевые слова: терминообразование, экономическая терминология, процесс заимствования, иностранные слова.
Arkhipenko L. M. Process of borrowing in the system of the Ukrainian economic terminology in the context of cross-cultural communication // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P. 173-179
An integral part of intercultural communication is interlingual interaction, which is reflected at all levels of the language system. The problem of lexical borrowing is one of the leading linguistics, because borrowing foreign words - is one of the ways to replenish any language, so any research on the study of the process of borrowing and operation of foreign words in the language of the host remains relevant. The article description of systemic relationships Germanism that function in modern Ukrainian economic terms because of grammatical, semantic, stylistic and grammatical changes caused by both external and internal linguistic factors, within the functional and stylistic aspects of the study terms the processes determinologization. Polysemy term resulting metaphorical and analogical transfers. It is proved that the actualization of international contacts Ukraine not only promotes the growth of economic terms, borrowing but increasing internationalism, which differ from other economic terms greater degree of stylistic neutrality and lack of polysemy. The substantive and conceptual abstraction borrowed terms of communication allows participants to achieve the highest degree of adequacy understanding in the field of business and professional communication.
Key words: terminoobrazovanie, economic terminology, the process of borrowing, foreign words.
Поступила до редакцп 08.04. 2013 р.
